Організація економічного аналізу на основі балансу підприємтсва
Методика організації економічного аналізу на основі балансу підприємства, його основні напрямки. Аналіз фінансового стану ТОВ "Березнянка" на основі даних балансу за три роки, шляхи покращання та вдосконалення методів економічного балансу підприємства.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2011 |
| Размер файла | 55,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організація економічного аналізу на основі балансу підприємства
Вступ
На стабільність економічного розвитку держави позитивно впливає налагодження тісних господарських зв'язків між суб'єктами господарювання. У цьому контексті важливо забезпечити високу фінансову стійкість суб'єктів ринку, що сприятиме мінімізації фінансових ризиків для всіх учасників розрахунків, скороченню неплатежів, активізації кредитних відносин і, врешті, підвищенню ефективності економічних процесів у господарському обороті України. Об'єктивною умовою підтвердження ефективної діяльності підприємства протягом року є дотримання показників фінансової стійкості, основні з яких розраховуються на підставі балансу.
Складання та аналіз балансу слід розглядати як єдиний процес, що сприятиме підвищенню якості аналізу фінансової стійкості. Форма балансу має відповідати потребам його наступного аналізу, тобто оцінка статей та розміщення їх у балансі має максимально спрощувати процедуру аналізу, підвищувати його інформативність та достовірність. У свою чергу принципи та методика аналізу фінансової стійкості мають розроблятися, виходячи із природи, сутності та форми діючого балансу. Комплексне вивчення сутності балансу, процесів його складання та аналізу дозволить максимально ефективно використовувати балансову інформацію для аналізу фінансової стійкості підприємства.
Суттєвий вклад у розвиток теоретичних питань балансу як елементу методу бухгалтерського обліку внесли вітчизняні науковці, зокрема Ф.Ф. Бутинець, Й.Я. Даньків, О.А. Дубінін, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, М.Я. Остап'юк, В.В. Сопко, В.П. Солдатов, Л.В. Чижевська, а також російські вчені: Н.О. Бреславцева, В.І. Ткач, В.А. Кузьменко, Я.В. Соколов, Н.О. Сергєєва.
Окремі дослідники пов'язують проблеми балансу з питаннями розробки та удосконалення методики аналізу фінансової стійкості. Так, глибокий аналіз поняття фінансової стійкості та факторів, що впливають на її формування, проведено Д.Б. Базаржановим; Л.В. Донцовою та Н.А. Нікіфоровою сформульовано завдання аналізу фінансової стійкості. Сутність поняття фінансової стійкості визначають Л.А. Лахтіонова, В.В. Бочаров, Ю.С. Цал-Цалко, З.Ф. Петряєва, Т.Т. Хмеленко, Т.Ф. Азаренков, В.І. Танін. Розробниками найбільш відомих методик аналізу фінансової стійкості є А.Д. Шеремет та Р.С. Сайфулін. Питанням удосконалення методики аналізу фінансової стійкості присвячені праці Г.В. Савицької, В.І. Стражева, В.О. Мец, Є.В. Мних.
Актуальність теми курсової роботи визначається тим, що для підтримання підприємства у стійкому фінансовому стані, дуже важливим є аналіз показників його господарської діяльності, що групуються у фінансовій звітності. Звичайно баланс та методика аналізу фінансової стійкості розглядаються та досліджуються окремо, внаслідок чого складання балансу перетворюється на технічну роботу, а проведення аналізу його показників потребує додаткових розрахунків. Саме тому актуальним вважається вдосконалення методів економічного аналізу балансу у поєднанні з його складанням.
Метою курсової роботи є вивчення теоретико-методологічних та практичних аспектів економічного аналізу фінансової стійкості підприємства на основі його балансу.
Визначена мета передбачає виконання наступних завдань:
- розглянути теоретичні засади економічного аналізу фінансової стійкості підприємства на основі даних його балансу;
- вивчити методику організації економічного аналізу на основі балансу підприємства;
- визначити основні напрямки аналізу балансу;
- зробити аналіз фінансового стану ТОВ «Березнянка» на основі даних балансу за три роки;
- намітити можливі шляхи покращання фінансового стану ТОВ «Березнянка»;
- дослідити питання вдосконалення методів економічного балансу підприємства.
Об'єктом дослідження є діяльність ТОВ «Березнянка».
Предметом дослідження є баланс та методика аналізу фінансового стану підприємства.
Методи дослідження. Для досягнення мети у дослідженні теоретичних питань в роботі застосовано методи: вивчення наукових праць, узагальнення, системного підходу, аналізу та синтезу. Метод спостереження та розрахунковий метод застосовано при вивченні балансу підприємства ТОВ «Березнянка».
Теоретичну та інформаційну базу роботи становлять: законодавчі акти України та нормативні документи з питань бухгалтерського обліку; роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії бухгалтерського обліку та методик аналізу фінансової стійкості; статистичні дані, що стосуються діяльності та баланс базового підприємства.
Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі «Теоретичні основи економічного аналізу на основі балансу підприємства» розглянуто теоретичні питання економічного аналізу на основі балансу підприємства, визначено місце і роль аналізу у дослідженні фінансового стану підприємства. Другий розділ курсової роботи «Методика економічного аналізу на основі балансу підприємства» присвячено вивченню методологічних питань аналізу балансу підприємства з метою визнання його фінансового стану. У третьому розділі «Аналіз фінансового стану та шляхи його покращання на підприємстві» проаналізовано показники балансу ТОВ «Березнянка» за три роки з метою визначення його фінансового стану, та намічено шляхи покращання стану підприємства. Крім цього, вивчено можливі шляхи вдосконалення методів економічного аналізу балансу.
1. Теоретичні основи економічного аналізу на основі балансу підприємства
1.1 Роль і завдання економічного аналізу господарської діяльності підприємства
економічний фінансовий баланс
Питання економічного аналізу відіграють важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності та пошуку шляхів її підвищення. Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу процесів, під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Це пов'язано із зміною економічних умов, в яких працює підприємство, кон'юнктури ринку, податкового законодавства тощо.
Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.
Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва. аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розроблення системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел [21, с. 147].
Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від формування підприємства, до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності самого аналізу.
Мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
Основними завданнями економічного аналізу є:
- об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
- виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;
- пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
- опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;
- узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень [21, с. 150].
Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів - виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.
Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна назвати ще й такі:
- оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;
- виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
- оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;
- вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;
- дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон'юнктури ринку.
Отже, понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні (що несуть головне змістове навантаження) категорії - ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.
1.2 Види та напрямки економічного аналізу
За характером проведення й охопленням питань економічний аналіз поділяють на фінансовий та управлінський. Такий поділ обумовлюється існуванням фінансового й управлінського обліку.
Залежно від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі три його види: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний.
Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи. За характером і колом питань склалось два напрямки проведення загальноекономічного аналізу: фінансово-економічний і статистико-економічний [11, с. 223].
Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності, звертаючи головну увагу на фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми.
Статистико-економічний аналіз проводиться на підставі статистичної звітності підприємств. Органи статистики аналізують розвиток окремих галузей, економічних і адміністративних районів. За даними статистико-економічного аналізу вивчаються масові явища, проводиться загальна оцінка розвитку економіки, робляться узагальнення, виявляються тенденції розвитку.
Техніко-економічний аналіз виконують економісти, інженерно-технічні працівники, робітники та органи управління за даними оперативної і періодичної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів.
Техніко-економічний аналіз - це, в основному, внутрішньогосподарський аналіз. У процесі такого аналізу досліджується діяльність усіх структурних підрозділів підприємства, служб, цехів, дільниць, бригад і окремих робочих місць. Джерелом інформації для такого аналізу є планово-нормативні дані, матеріали оперативного, бухгалтерського обліку, позаоблікові дані. Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності. На підставі результатів аналізу приймаються важливі управлінські рішення.
Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.
ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.
ФВА - це метод одночасного і взаємозв'язаного дослідження функції об'єкта і вартості цих функцій. Функції і їхня вартість становлять об'єкт ФВА [11, с. 229].
Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, послідовний і стратегічний.
Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-планів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання схваленню економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять до початку будь-яких господарських операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.
Основна функція попереднього аналізу - сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.
Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпосередньо в процесі діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінювати ситуацію з формуванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції. У процесі проведення аналізу необхідно виявляти й вивчати не всі фактори, що впливають на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних [11, с. 229].
Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.
Поточний аналіз відрізняється від оперативного тим, що тут використовується звітна, облікова й позаоблікова інформація. Оперативна інформація не використовується, бо вона часто нівелюється, й у звітності та в обліковій інформації не виявляється.
Завершальний аналіз проводиться після закінчення певного циклу діяльності та одержання відповідної звітності. Його завдання - це всебічне вивчення економіки підприємства, об'єктивна оцінка результатів діяльності, виявлення закономірностей і тенденцій розвитку господарства, викриття внутрішньогосподарських резервів та опрацювання конкретних заходів щодо їх реалізації.
Стратегічний аналіз застосовується для з'ясування основних довгострокових тенденцій діяльності. Його метою є прогнозування напрямків дальшого розвитку районів, галузей та економіки в цілому. Він забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень. Як бачимо, види й напрямки аналізу доповнюють один одного.
За місцем проведення економічний аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський; галузевий і міжгалузевий. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності підприємства та його структурних підрозділів. У проведенні аналізу беруть участь усі служби підприємства. Він може бути функціонально-вартісним, попереднім, оперативним і завершальним. Крім загальної методики, він користується також і прийомами порівняльного аналізу. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує діяльність підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, строків та інших причин. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати правильну оцінку ефективності прийнятого рішення і всієї діяльності об'єкта, що аналізується.
Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію глибинних резервів, об'єктивну оцінку діяльності. За обсягом дослідження та мірою охоплення даних економічний аналіз поділяється на комплексний (повний) і тематичний (частковий, експрес-аналіз) [11, с. 233].
Повний (комплексний) аналіз охоплює всі сторони діяльності, частковий - досліджує тільки найбільш актуальні для даної ситуації (трудова дисципліна, робота цеху, каси тощо).
1.3 Баланс та економічний аналіз підприємства
Головним джерелом інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є Баланс підприємства (форма №1). Аналіз треба проводити за даними річного, квартального, місячного балансів. Баланс містить повну інформацію, необхідну для проведення аналізу, і тому на практиці йому необхідно приділити особливу увагу. Для більш глибокого з'ясування причин тих чи інших відхилень фінансових показників від розрахункових використовують також дані форми №2 «Звіт про фінансові результати і їх використання» [18, с. 198].
Для деталізації окремих питань, які виникають у процесі аналізу, використовують ще такі джерела інформації: реєстри бухгалтерського обліку, первинну документацію обліку, листування з банками, фінансовими органами, претензійні і арбітражні матеріали. Для полегшення розрахунку показників треба складати аналітичні таблиці, куди вносяться дані звітності, необхідні для розрахунків того чи іншого конкретного показника. Слід також зауважити: при аналізі треба виділяти фінансові і загальноекономічні показники. Всі ці показники - як абсолютні (прибуток, сума балансу, обсяг реалізації та ін.) необхідно розділити на три групи:
- показники ефективності діяльності;
- показники конкурентоспроможності;
- показники фінансового стану [18, с. 199].
Основну увагу потрібно приділити першій і третій групі показників, адже фінансовий стан знаходиться в прямій залежності від господарсько-виробничої діяльності підприємства. Порівнюючи показники фінансового стану з показниками рентабельності, можемо прослідкувати логічний зв'язок між різними сторонами діяльності підприємства, виявити, наскільки на фінансовий стан впливають ті чи інші виробничі процеси і, навпаки, як ефективність виробничої діяльності впливає на фінансовий стан. Як правило, незадовільні показники фінансового стану спричинені негативними явищами у виробничій діяльності. Треба також урахувати, що фінансовий стан залежить не тільки від виробництва, але й від продукції.
Вибір напрямів аналізу фінансового стану залежить від того, які конкретні задачі аналізуються. Також важливо і те, хто є суб'єктом аналізу: чи підприємство, чи аудиторська компанія, чи податкова інспекція, чи банк.
Найбільш повний аналіз проводиться на підприємстві і повинен охоплювати всі сторони його фінансової діяльності і фінансового стану.
Починати аналіз фінансового стану треба з характеристики бухгалтерського балансу. Сучасний баланс значною мірою відповідає вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Перед початком лекції слід отримати у викладача 3-4 примірники балансу з цифровими даними на кожну академічну групу. Вивчається загальна структура балансу за основними розділами активу і пасиву. Активи підприємства відображені у балансі як вартість майна і боргових зобов'язань, якими розпоряджається і які регулює підприємство на звітну дату.
Пасиви - зобов'язання підприємства по позиках і кредиторській заборгованості, погашення яких призведе до зменшення вартості майна.
Найбільш повну й глибоку інформацію про фінансовий стан і його динаміку можна одержати, побудувавши на основі балансу підприємства порівняльний аналітичний баланс. Він будується на основі бухгалтерського балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період. Обов'язкові показники порівняного аналітичного балансу:
- абсолютні величини по статтях звітного балансу на початок і кінець періоду;
- питома вага статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду;
- зміна в абсолютних величинах;
- зміна у питомій вазі;
- зміна їх (в%) до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу);
- зміна (в%) до зміни валюти балансу (темп приросту структурних змін);
- ціна одного процента збільшення валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до процента абсолютної зміни на початок періоду [11, с. 237].
Порівняльний аналітичний баланс дає можливість звести одночасно і систематизувати ті розрахунки, які виконуються при первісному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного балансу охоплено багато важливих показників, які характеризують статику й динаміку фінансового стану. Порівняльний аналітичний баланс включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовуваного в практиці капіталістичних фірм. При горизонтальному аналізі визначаються абсолютні й відносні зміни величин різних статей балансу за звітний період, а при вертикальному - вираховують питому вагу - нетто кожної статті. Всі показники порівняльного аналітичного балансу необхідно розділити на три групи:
- показники структури балансу;
- показники динаміки балансу;
- показники структурної динаміки балансу.
2. Методика економічного аналізу на основі балансу підприємства
2.1 Метод економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа
Метод економічного аналізу діяльності підприємств, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом та особливостями предмета, які, у свою чергу, зумовлюються тими конкретними цілями, вимогами та завданнями, що постали на даному етапі розвитку економіки або проглядаються в перспективі. Предмет відповідає на запитання, що ми вивчаємо, а метод - як вивчаємо, якими способами та з допомогою яких саме засобів.
Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності. Категорії економічного аналізу - це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін. Визначення та зміст окремих категорій наведено у відповідних розділах посібника [21, с. 268].
Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність. Системний підхід до вивчення явищ виявляється в комплексному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємозумовленості дії факторів організації, техніки і технології виробництва. Підприємство будь-якої галузі виробництва - це складна система, і правильний висновок щодо характеру досліджуваного явища можливий тільки за умови врахування всіх взаємозв'язаних факторів. Здебільшого комплексне дослідження результатів діяльності підприємства починають з вивчення загальних показників. Потім, розподіляючи їх, поглиблюють аналіз, вивчаючи окремі сторони та ділянки роботи підприємства. Принцип системності робить неможливими висновки на підставі лише окремо взятих фактів без урахування відповідних взаємозв'язків.
Принцип періодичності (або регулярності) передбачає необхідність систематичного проведення аналізу за відповідні звітні періоди (та протягом таких) з метою створення цілісного уявлення про динаміку господарських і фінансових процесів на підприємстві. Зрозумілість та адекватність тлумачення досягається через обов'язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов'язковим елементом методики економічного аналізу.
Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень передбачають використання вірогідної інформації, брак арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів [11, с. 254].
Доречність та своєчасність аналітичної інформації визначають її вплив на прийняття управлінських рішень користувачами. Своєчасна та доречна інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Дані аналізу мають не просто констатувати факти минулих подій та давати їм оцінку, а насамперед служити інформацією для прогнозування господарських подій, майбутнього фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип доречності передбачає також брак зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.
Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо - науковий інструментарій різних наук є надто взаємозв'язаним. В економічному аналізі також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування). Водночас економічний аналіз має і специфічні прийоми дослідження. Саме висвітленню сутності цих прийомів та техніці їх використання і присвячено цей розділ.
Метод аналізу має певні специфічні особливості.
До них належать:
- використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;
- вивчення причин зміни показників;
- визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів [11, с. 232].
Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику.
Інша характерна особливість методу економічного аналізу - вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інший показник. Отже, обов'язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.
До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв'язку між об'єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв'язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, без зв'язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об'єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків.
2.2 Особливості організації та розрахунків економічного аналізу на основі балансу
Балансовий спосіб - це спеціальний прийом зіставлення взаємозв'язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв'язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих, у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників [16, с. 114].
Оскільки першим історичним прикладом узгодження великої кількості показників господарської діяльності за допомогою встановлення рівності двох підсумків цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв'язані фактори й відповідні економічні показники, а зв'язок між ними визначено правильно.
Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі - у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т.д., а також визначення повноти їх використання.
Так, вивчаючи забезпеченість підприємства обладнанням певного виду, складають баланс, у якому, з одного боку, показують потребу у верстатах, необхідних для виробництва продукції, а з другого - фактичну їх наявність.
Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини понадпланових втрат робочого часу.
Для визначення платоспроможності підприємства використовується платіжний баланс, що в ньому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов'язаннями [12, с. 74].
Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як позитивний (+), тому що від більшої величини віднімається менша. Як допоміжний спосіб балансовий метод використовується в економічному аналізі для перевірки вихідних даних, на підставі яких проводиться аналіз, а також для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу різних чинників на приріст розміру результативного показника. У детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих чинників має відповідати розміру загального приросту результативного показника. Якщо такої тотожності нема, то це свідчить про неповне врахування чинників або про допущені в розрахунках помилки.
У деяких випадках балансовий спосіб може бути використаний для визначення величини впливу окремих чинників на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між загальним приростом результативного показника та результатом впливу перших двох чинників.
2.3 Основні напрямки аналізу балансу
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.
На підприємствах України, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим Міністерством фінансів України від 30 липня 1999 р., застосовується нова форма балансу згідно з П(С) БО №2 [5]., яку приведено в повну відповідність із міжнародними стандартами. Сутність кожної статті балансу розглядається в спеціальних журналах, присвячених обліку.
Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.
Уміння читати баланс дає можливість:
- одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;
- розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;
- оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період [11, с. 257].
Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. А для того, щоб проаналізувати всі питання фінансового стану підприємства, необхідний етап, що передує проведенню аналізу, тобто приведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об'єктивний аналіз, а з другого - є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків. Аналіз балансу (ф. 1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства.
Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:
1) підготовчий;
2) попередній огляд бухгалтерської звітності;
3) читання балансу.
Мета першого етапу - переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С) БО відповідає складений баланс. Експрес-аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних комп'ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства.
Це можуть бути:
- господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);
- основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних фондів, у тому числі активної частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу та відновлення);
- структура і динаміка оборотних коштів (підсумок розділу 2 активу балансу);
- основні результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці): обсяг реалізації, прибуток, рентабельність;
- ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники відсотків усіх фінансових ресурсів, у тому числі власних і залучених, а також рентабельності фінансових ресурсів) [11, с. 302].
На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового стану підприємства.
Основний етап в експрес-аналізі - третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час читання балансу з'ясовують:
- характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей;
- доцільність розміщення майна підприємства;
- поточну платоспроможність і ліквідність підприємства.
Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння уможливлює визначення загального спрямування зміни балансу. Коли валюта балансу збільшується - це оцінюється позитивно, зменшується - негативно. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна «ціна» активів залежить від ринкової кон'юнктури і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.
Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства.
Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить Про поліпшення використання засобів підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршання використання засобів підприємства. Для розрахунку темпів зростання використовуються звіти про виробництво продукції, про прибутки і збитки, складений баланс.
Дані ф. 1 та ф. 2 [5, 6]. дають можливість під час читання балансу порівнювати їх із даними попередніх періодів, з аналогічними показниками других підприємств, а також із загальновживаними, стандартними значеннями показників: прибутку, випущеної і реалізованої продукції в розрахунку на 1 гривню, середньорічної (квартальної) вартості майна. У державах ринкової економіки ці показники використовуються для характеристики ділової активності керівництва підприємства.
Отже, розглянуту методику загальної оцінки валюти балансу можна доповнити розрахунком коефіцієнтів приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції, коефіцієнтів приросту прибутку від реалізації, прибутку від інших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства.
Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації (прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищим за коефіцієнт приросту майна, то це свідчить про поліпшення ситуації з коштами на підприємстві проти попереднього звітного періоду, і навпаки.
Насамкінець, крім зміни валюти балансу в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний та вертикальний аналізи балансу.
Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.
Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів.
Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу - зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів [11, с. 267].
Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до «позитивного»:
1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;
2) зростання темпів приросту усіх активів над темпами приросту необоротних активів;
3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;
4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;
5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10%.
3. Аналіз фінансового стану та шляхи його покращання на підприємстві
3.1 Аналіз фінансового стану підприємства та шляхи його покращання на ТОВ «Березнянка»
Підприємство з обмеженою відповідальністю «Березнянка» - швейне виробниче підприємство на 260 чоловік. Розташовано у смт. В. Березний, вул. Заводська, 14. Ідентифікаційний код за ЄДРРОУ - 31394294, зареєстровано як платник податків у ДПІ Великоберезняського району. Загальні правові, соціально-економічні та організаційні засади діяльності підприємства затверджено у статуті.
На основі статистичних показників, даних балансу [Додаток А] та звіту про фінансові результати на 1 січня 2008, 2009 та 2010 р. по підприємству ТОВ «Березнянка» проведено аналіз прибутковості даного підприємства та складено таблицю 3.1.
Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ТОВ «Березнянка»
|
Показник |
одиниця вимірювання |
Роки |
Абсолютне відхилення 2008/09 |
Темп зростання, % |
Абсолютне відхилення 2009/10 |
Темп зростання, % |
|||
|
2008 |
2009 |
2010 |
|||||||
|
Випуск продукції в діючих цінах |
тис грн. |
6208 |
5928,0 |
5333,0 |
-280 |
-4,72 |
-595 |
-7,72 |
|
|
Чистий дохід від реалізації продукції |
тис грн. |
6754,3 |
7371,0 |
7703,0 |
616,7 |
8,36 |
332 |
4,31 |
|
|
Кількість промислово-виробничого персоналу |
осіб |
210 |
238 |
260 |
28 |
11,76 |
22 |
8,46 |
|
|
Фонд оплати праці |
тис грн. |
1560,0 |
2125,0 |
2541,2 |
565 |
30,87 |
416 |
16,37 |
|
|
Продуктивність праці на одного працівника ПВП |
тис грн../ особу |
21,00 |
21.9 |
23,00 |
0,9 |
4,1 |
1,1 |
2,6 |
|
|
Середньорічна оплата праці |
тис грн. / особу |
1,0 |
1,2 |
1,8 |
0,2 |
16,6 |
0,6 |
33,3 |
|
|
Середньорічна вартість основних фондів |
тис грн. |
8576.5 |
9056.0 |
9718 |
479,5 |
5,29 |
662 |
6,18 |
|
|
Середньорічні залишки обігових коштів |
тис грн. |
452.4 |
446 |
604 |
-6,4 |
1,4 |
158 |
26,15 |
|
|
Коефіцієнт оборотності обігових коштів |
частки |
1,7 |
15,21 |
12,35 |
* |
13,51 |
* |
-2,86 |
|
|
Середньорічна вартість активів |
тис грн. |
3584.8 |
3546 |
3437 |
-38,8 |
-1,09 |
-109 |
-8,41 |
|
|
Власний капітал |
тис грн. |
894.9 |
1070 |
1295 |
176 |
16,4 |
225 |
17,37 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції |
тис грн. |
4911,8 |
5928 |
5333 |
1016,2 |
17,14 |
-595 |
-11,15 |
|
|
Витрати В т.ч. прямі матеріальні витрати |
тис грн. |
11479,5 1795,12 |
12739 2308 |
14091 1978 |
1259,5 512,88 |
9,88 22,2 |
1352 -330 |
10,7 -64,34 |
|
|
Частка прямих матеріальних витрат в собівартості |
% |
63,4 |
61,9 |
62,9 |
-1,5 |
-2,42 |
1 |
1,58 |
|
|
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції |
грн. |
0,8 |
0,78 |
0,79 |
|||||
|
Валовий прибуток |
тис грн. |
1079,6 |
1421 |
1443 |
341,4 |
24,02 |
22 |
1,52 |
|
|
Прибуток від основної діяльності |
тис грн. |
6098 |
6787 |
7461 |
|||||
|
Чистий прибуток |
тис грн. |
5991,4 |
6754 |
7371 |
762,6 |
11,29 |
617 |
8,37 |
|
|
Рентабельність продукції |
% |
19,45 |
21,42 |
20,54 |
1,97 |
-0,88 |
|||
|
Рентабельність капіталу |
% |
51,36 |
45,67 |
37,97 |
-5,69 |
-12,45 |
-7,7 |
-20,27 |
Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити висновок, що у 2009 та 2010 роках обсяг виробництва продукції зменшився на 4,72% у 2009 році порівняно з 2008, та на 7,72% - у 2010 році. Це пов'язано із зменшенням замовників на постачання продукції, на яких вплинули кризові явища кінця 2008 та на протязі 2009 року.
Кількість виробничого персоналу збільшилися у 2009-2010 рр. порівняно з 2008 р. - це пов'язано з рекламної діяльністю підприємства на біржі праці. Але все ж таки, не зважаючи на кризові явища 2008-2009 років ТОВ «Березнянка» закрило поточний баланс 2009 та 2010 років із зростаючим прибутком - 8,36% і 4,31% відповідно.
Негативною тенденцією підприємства є ріст витрат на виробництво, це насамперед пов'язано із подорожчанням витратних матеріалів. Але в цілому підприємство має стійку тенденцію до зростання прибутку і, при застосуванні відповідної стратегії зменшення витрат, може підвищити рентабельність випуску продукції.
На основі даних фінансового звіту на балансу [Додаток А, Б] ми прослідкували динаміку доходів ТОВ «Березнянка» за 2008-2010 роки.
Таблиця 3.2. Динаміка доходів ТОВ «Березнянка»
|
Вид доходу |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Абсолютне відхилення 2008/09 |
Відносне відхилення 2008/09 |
Абсолютне відхилення 2009/10 |
Відносне відхилення 2009/10 |
|
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. |
6098,0 |
6787,0 |
7461,0 |
689 |
11,29 |
674 |
9,03 |
|
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн. |
5991,4 |
6754,0 |
7371,0 |
762,6 |
11,29 |
957 |
12,98 |
|
|
Інші операційні доходи, тис. грн. |
5866,4 |
6414,0 |
7215 |
547,6 |
8,53 |
801 |
11,1 |
|
|
Доход від участі в капіталі, тис. грн. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Інші фінансові доходи, тис. грн. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Інші доходи, тис. грн. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Надзвичайні доходи, тис. грн. |
131,8 |
166,0 |
175 |
34,2 |
1,92 |
9 |
5,14 |
Отже, як ми бачимо негативні ринкові тенденції та коливання курсу долару, що вплинуло на ціну сировини, доход від реалізації продукції зменшився на 15,00 тис. грн. за період 2008-2010 років. Але в цілому інші доходи (Чистий доход, Інші операційні доходи, Доход від участі в капіталі) ТОВ «Березнянка» за 2010 рік відносно 2009 та 2008 року мали позитивну тенденцію.
Таким чином, на основі даних фінансового звіту на балансу було й проаналізовано динаміку витрат ТОВ «Березнянка» за 2010 рік відносно 2009 року, та 2009 відносно 2009 (Таблиця 3.3).
Таблиця 3.3. Динаміка витрат ТОВ «Березнянка»
|
Вид витрат |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Абсолютне відхилення 2008/09 |
Абсолютне відхилення 2009/10 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
4911,8 |
5333 |
5928 |
421,2 |
595,0 |
|
|
Адміністративні витрати |
529,9 |
572,0 |
699 |
42,1 |
127,0 |
|
|
Витрати на збут |
225,4 |
165,0 |
368 |
-60,4 |
205 |
|
|
Інші операційні витрати |
5812,4 |
6669,0 |
7096 |
856,6 |
427 |
|
|
Фінансові витрати |
192,6 |
186 |
191 |
-6,6 |
5 |
|
|
Втрати від участі в капіталі |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Інші витрати |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Надзвичайні витрати |
- |
- |
- |
- |
- |
Як ми бачимо з даних таблиці 3.3., на ТОВ «Березнянка є негативна тенденція до збільшення витрат, ріст адміністративних витрат було пов'язано перш за все із збільшенням адміністративного персоналу. Зросли витрати на собівартість реалізованої продукції, що пов'язано з розширенням виробничих робочих місць та встановлення нового устаткування і, зрозуміло, виросли витрати на продукцію. З цими же факторами пов'язано і збільшення витрат на операційну діяльність на 856,6 тис. грн. у 2009 році відносно 2008 року, та 427,0 тис. грн. у 2010 році відносно 2009.
Також нами проаналізовано динаміку фінансового результату ТОВ «Березнянка» на основі даних Звіту про фінансові результаті за 2008 та 2009 та 2010 роки (Таблиця 3.4).
Таблиця 3.4. Динаміка фінансових результатів ТОВ «Березнянка»
|
Фінансовий результат |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Абсолютне відхилення 2008/09 |
Абсолютне відхилення 2009/10 |
|
|
Валовий прибуток |
1079,6 |
1421,0 |
1443,0 |
341,4 |
22 |
|
|
Фінансовий результат від операційної діяльності |
570,9 |
620,0 |
686 |
49,1 |
66 |
|
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування |
185,7 |
244,0 |
304 |
58,3 |
60 |
|
|
Фінансовий результат від звичайної діяльності |
131,8 |
166,0 |
175 |
34,2 |
9 |
|
|
Чистий прибуток |
131,8 |
166,0 |
175 |
34,2 |
9 |
Отже, ми бачимо, що, не дивлячись на усі негативні риночці явища усі статі доходів та фінансовий результат ТОВ «Березнянка» має стійку тенденцію до збільшення.
Що стосується аналізу рентабельності ТОВ «Березнянка», то с сучасних умовах ринкових відносин в Україні, методика аналізу фінансової діяльності спрямована в першу чергу на дослідження таких сторін діяльності, як ліквідність, конкурентоздатність, фінансова стійкість, платоспроможність.
Розглянемо показники рентабельності ТОВ «Березнянка».
Таблиця 3.5. Показники рентабельності ТОВ «Березнянка»
|
Показник |
Одиниці виміру |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Абсолютне відхилення 2008/09 |
Абсолютне відхилення 2009/10 |
|
|
Чистий прибуток тис. грн. |
тис. грн. |
131,8 |
166,0 |
175,0 |
34,2 |
9,0 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн. |
тис. грн. |
5991,4 |
6754,0 |
7461,0 |
762,6 |
707,0 |
|
|
Прибуток від звичайної діяльності |
тис. грн. |
185,7 |
244,0 |
304,0 |
58,3 |
60 |
|
|
Прибуток від реалізації продукції |
тис. грн. |
6098,0 |
6787,0 |
7461,0 |
689,0 |
674,0 |
|
|
Прибуток від операційної діяльності |
тис. грн. |
378,3 |
429,0 |
495,0 |
50,7 |
66,0 |
|
|
Вартість активів |
тис. грн. |
3584,8 |
3546,0 |
3437,0 |
-38,8 |
-109,0 |
|
|
Величина власного капіталу |
тис. грн. |
894,9 |
1070 |
1295,0 |
176,0 |
225 |
|
|
Рентабельність чистих активів |
% |
x |
-12,38 |
-15,34 |
|||
|
Рентабельність власного капіталу |
% |
x |
0,15 |
0,14 |
|||
|
Рентабельність реалізованої продукції: за прибутком від реалізації |
% |
0,06 |
|||||
|
за прибутком від операційної діяльності |
% |
0,08 |
|||||
|
за чистим прибутком |
% |
0,02 |
Рентабельність чистих активів ми розраховуємо за формулою: Чистий прибуток (175,0) / (Вартість активів (середньорічна) (3491,5) - Короткострокові зобов'язання (середньорічні). (1536,5). Станом на кінець 2010 року рентабельність чистих активів складає - 15,34%.
Рентабельність власного капіталу ми розраховуємо за формулою: Чистий прибуток (175,0) / Величина власного капіталу (середньорічна) (1182,5). Станом на 2010 рік рентабельність власного капіталу складає - 0,14%.
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації - за формулою: Прибуток від операційної діяльності (495,0) / Чиста виручка від реалізації (7461,0). Станом на 2010 рік рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації складає 0,06.
Аналогічно розраховуються й показники реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності (Прибуток від операційної діяльності / Собівартість реалізованої продукції) та за чистим прибутком (Чистий прибуток / Виручка від реалізації): 495,0/5928,0 = 0,08; 175/7461 = 0,02
Так, порівнявши показники Балансу на 2009-2010 року, можна відзначити такі зміни:
Валюта Балансу на кінець 2010 року порівняно з 2009 роком зменшилася на 9,0 тис. грн., і стада дорівнювати 0, тобто темп зміни склав 100%. В Активі відбулося зменшення суми необоротних активів на 267,0 тис. грн. що складає 9,42%. Сума оборотних активів навпаки збільшилася на кінець року на 158,0 тис. грн.
В Пасиві спостерігається зменшення довгострокових зобов'язань на 929,0 тис. грн., що складає -75,1%, та збільшення поточних зобов'язань на 595,0 тис. грн. (на 48,02%) за рахунок збільшення поточних зобов'язань зі короткострокових кредитів банку на 739,0 тис. грн., тобто на 100%, та за рахунок збільшення кредиторської заборгованості на 31,0 тис грн.
Подобные документы
Завдання та інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства. Методика аналізу майна підприємства та джерел його формування. Квадранти матриці балансу.
дипломная работа [402,1 K], добавлен 22.03.2009Теоретичне вивчення фінансового планування економічного розвитку підприємства ВАТ "Турбоатом". Прогнозування на основі планового балансу і планового звіту про фінансові результати основних фінансово-економічних показників досліджуваного підприємства.
курсовая работа [127,7 K], добавлен 02.12.2010Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Аналіз активу балансу. Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства. Аналіз власних джерел. Аналіз позикових джерел. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.
курсовая работа [100,9 K], добавлен 21.07.2008Сутність та задачі аналізу фінансового стану суб’єкта господарювання, його методика та взаємозв’язок з управлінською діяльністю. Аналіз структури та динаміки балансу, економічного потенціалу, прибутковості, інвестиційної привабливості системою "Дюпон".
дипломная работа [220,8 K], добавлен 15.06.2012Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки фінансового стану. Методологія дослідження ліквідності балансу підприємства. Забезпечення фінансування в необхідних обсягах. Структура оборотних активів. Швидкість обороту коштів підприємства.
курсовая работа [188,7 K], добавлен 09.05.2012Теоретичні основи побудови та аналізу платіжного балансу країни. Сутність платіжного балансу та його роль у забезпеченні сталого розвитку країни. Еволюція методології складання платіжного балансу. Методи аналізу та збалансування платіжного балансу.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 03.06.2008Теоретичні та методологічні засади ліквідності балансу підприємства. Фінансовий аналіз балансу від різних видів діяльності, специфіка розробки оптимізаційної моделі управління ліквідністю активів підприємства ПАТ "Акціонерна компанія "Південтрансенерго".
курсовая работа [266,9 K], добавлен 28.04.2014Фінансова звітність підприємства, її сутність, значення та порядок подання. Баланс як основна складова фінансової звітності, його зміст. Порядок складання балансу розпорядника та одержувача бюджетних коштів. Аналіз фінансового стану підприємства.
дипломная работа [117,5 K], добавлен 11.04.2014Складання порівняльного аналітичного балансу. Аналіз складу, структури, динаміки активів підприємства та джерел їх формування. Розрахунок показників оборотності поточних активів. Аналіз показників ліквідності балансу. Розрахунок рентабельності виробу.
контрольная работа [33,6 K], добавлен 21.11.2010Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, показники фінансової стійкості. Техніко-економічна характеристика заводу. Аналіз складу та структури джерел коштів, активу балансу. Оцінка платоспроможності, ліквідності та рентабельності.
курсовая работа [219,7 K], добавлен 31.05.2013
