Аналіз ліквідності балансу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні та методологічні основи аналізу ліквідності балансу підприємства

1.1 Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану

1.2 Методологія дослідження ліквідності балансу підприємства

1.3 Загальна характеристика ВАТ "Завод iм. Фрунзе"

2. Аналіз ліквідності балансу підприємства (на прикладі ВАТ "Завод iм. Фрунзе")

2.1. Експрес-аналіз діяльності ВАТ "Завод iм. Фрунзе"

2.2 Аналіз ліквідності балансу підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка ліквідності сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями за рахунок активів, які є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

Тому дослідження ліквідності балансу і розробка рекомендацій щодо забезпечення ліквідності і платоспроможності вітчизняних підприємств є актуальним завданням сьогодення.

Дослідження у галузі платоспроможності підприємства завжди знаходились в центрі уваги ряду вітчизняних та закордонних науковців та спеціалістів-практиків. Серед них слід виділити: Бланка І.О., Бойчик І.М., Бондарчук Ю.В., Кошкіна В.І., Кривов'язюк І.В., Камлик М.І., Лазаришина І.Д., Терещенка О.О., Шило В.П., Шеремет А.Д. та ін. учених. Їхніми зусиллями створений міцний теоретико-методологічний фундамент означеної проблематики, висвітлено багато її практичних аспектів

Метою роботи є узагальнення теоретичного і практичного досвіду дослідження ліквідності балансу підприємства та застосування зазначених підходів для оцінки ліквідності балансу підприємства.

Для досягнення мети у роботі поставлено такі завдання:

розкрити сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану;

дослідити існуючі підходи до оцінки ліквідності балансу підприємства та визначити послідовність її здійснення;

дати характеристику досліджуваного підприємства, визначити особливості його діяльності в сучасних умовах господарювання в Україні;

провести експрес-аналіз діяльності підприємства шляхом застосування горизонтального і вертикального аналізу форм звітності;

здійснити аналіз ліквідності балансу підприємства та розробити рекомендації на основі отриманих результатів.

Об'єктом дослідження виступає діяльність ВАТ "Завод iм. Фрунзе", предметом - дослідження ліквідності балансу даного підприємства.

У роботі будуть застосовані методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, порівнянь, групувань, графічного зображення результатів дослідження тощо.

Теоретико-методологічною основою написання роботи послугували законодавчі та нормативні акти України, праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Джерелами первинної інформації стали форми фінансової звітності ВАТ "Завод iм. Фрунзе".

Робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного та аналітичного), висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану

Робота підприємства в умовах ринку передбачає здійснення нормальної фінансової діяльності. З позиції фінансової діяльності будь-якому підприємству доводиться вирішувати такі завдання [37]:

підтримання спроможності своєчасно відповідати за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями;

забезпечення фінансування в необхідних обсягах.

Ці завдання формуються з позиції коротко- та довгострокової перспектив. Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному вигляді характеризують його спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами [34].

Ліквідність - термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти [40].

Ліквідність у загальному розумінні означає здатність цінностей перетворюватися в грошові кошти. Вона характеризується наявністю в підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, що легко реалізуються. Ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність цього виду активів.

В складі поточних активів є такі їх елементи, які можна швидко продати, але зі значною знижкою в ціні. До таких елементів відносять виробничі запаси, при реалізації яких підприємство отримує 40 і менше відсотків від їх облікової вартості.

Ліквідність розглядають з двох позицій:

1) як час, необхідний для продажу активу;

2) як суму, одержану від продажу активу.

Тому, ліквідність - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього [43].

За умов конкурентного середовища, оцінка ліквідності балансу являє собою об'єктивну необхідність для аналізу платоспроможності підприємства.

Часто у науковій літературі поняття ліквідності і платоспроможності використовують поруч і невіддільно одне від одного. Так О.О. Шеремет зазначає: «В ринкових умовах господарювання ліквідність і платоспроможність підприємств вважається однією з найважливіших характеристик їх діяльності. Вона визначає не тільки взаємовідносини підприємства з партнерами, суб'єктами фінансового ринку, державою, а й його успішне функціонування чи банкрутство. Результати аналізу ліквідності та платоспроможності цікавлять перш за все кредиторів підприємства, оскільки це дає відповідь на питання про його здатність погасити свої зобов'язання».

Крім цього автори різних підручників та посібників з економічного та фінансового аналізу часто використовують поняття «ліквідність підприємства», «ліквідність балансу» та «ліквідність активів». В.О. Мец пояснює так взаємозв'язок видів ліквідності: «ліквідність суб'єкта господарювання визначається відношенням вартості ліквідного майна, тобто активів, які можуть бути використані для оплати заборгованостей, до короткострокової заборгованості. По суті, ліквідність суб'єкта господарювання є ліквідністю його балансу. Ліквідність же балансу підприємства характеризує зв'язок можливості продажу його активів з одночасною оплатою пасивів» [22].

Розібратися у взаємозв'язку понять платоспроможності та ліквідності підприємства, ліквідності балансу і ліквідності активів дозволяє схема, запропонована у відомому підручнику з фінансового аналізу [37] та наведена на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 - Взаємозв'язок між показниками ліквідності та платоспроможності

Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність. Зазначені блоки схеми рівнозначні між собою, але разом з тим досягнення завдання другого блоку не можливе без реалізації завдань першого блоку, а третього -- без наявності першого і другого, четвертого -- без наявності першого і другого. Отже, ліквідність активів є основою платоспроможності підприємства. Іншими словами, ліквідність -- це засіб підтримання платоспроможності.

Розглянемо зазначені на рис. 1.1. поняття та зупинимося більш детально на понятті «ліквідність балансу».

Ліквідність активів - характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства. З цієї точки зору можна виділити ліквідні і важко ліквідні активи. До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства: грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення; дебіторська заборгованість; запаси. До важко ліквідних активів відносяться необоротні активи підприємства.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов'язаннями підприємства та його активами [15]. Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Тепер розглянемо поняття ліквідність підприємства. Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процеси виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньо для розрахунків з кредиторами, тобто розрахунків за поточними зобов'язаннями. Застереження про порушення строків погашення означає, що в принципі не є винятком збої в надходженні грошових коштів від дебіторів, однак у будь-якому разі ці кошти надійдуть і їх буде достатньо для розрахунків з кредиторами.

Слід зазначити, що наведене визначення категорії «ліквідність підприємства» не єдине і в економічній літературі спостерігається багатоваріантність тлумачень цього терміна.

З метою уточнення його суті вважаємо за доцільне розглянути походження слова «ліквідність» [37]. У перекладі з грецької мови «liquidus» означає «рідкий, плинний». Якщо пригадати властивості будь-якої рідини, то однією з них є здатність останньої приймати форму того посуду, який вона наповнює, і миттєво змінювати цю форму при її переміщенні з одного посуду в інший. У зв'язку з цим вважаємо, що найбільш точним є визначення, коли під ліквідністю розуміють мобільність активів, їх спроможність (у разі потреби і за короткий проміжок часу) перетворюватися з натурально-речовинної форми в грошову.

Для розкриття поняття «ліквідність підприємства» необхідно врахувати ще одну характеристику рідини -- її плинність. Остання забезпечується тепловим рухом молекул, яке являє собою коливання біля положення рівноваги. Виходячи з викладеного можна дати таке визначення: «ліквідність підприємства» -- це мобільність підприємства, його спроможність (при виникненні будь-яких обставин) за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел оперативно вишукувати резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно, на будь-який момент часу, підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів у грошові кошти та обсягами і строками погашення зобов'язань.

На думку О.В. Єфімової, платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов'язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою[12].

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», неплатоспроможність визначається як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Таким чином, підприємство вважається платоспроможним за наявності вільних грошових коштів, якщо для розрахунків з кредиторами воно може реалізувати свої поточні активи.

Основними ознаками платоспроможності є [37]:

наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;

відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для підприємства з метою аналізу й прогнозування його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність. Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов'язань господарюючого суб'єкта. Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розраховуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність.

Отже, можна зробити висновок, що від структури оборотних активів за ступенем ліквідності залежить платоспроможність підприємства. Досліджуючи взаємозалежність ліквідності та платоспроможності, слід зазначити, що ліквідність є менш динамічною категорією, ніж платоспроможність. Справа в тім, що в міру стабілізації виробничої діяльності підприємства в нього поступово складається певна структура активів і джерел коштів, різкі зміни якої порівняно рідкі. Тому показники ліквідності звичайно варіюють у певних цілком передбачуваних межах, що й дає підстави аналітичним агентствам розраховувати та публікувати середньогалузеві і середньогрупові значення цих показників для використання у міжгосподарських порівняннях і як орієнтири при відкритті нових напрямів виробничої діяльності.

Аналіз ліквідності дозволяє відповісти на питання:

У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?

Який рівень надійності цього покриття?

Чи можливе додаткове залучення короткострокових зобов'язань без критичного погіршення ліквідності?

1.2 Методологія дослідження ліквідності балансу підприємства

Підприємство може бути ліквідним у більшому або меншому ступені, оскільки до складу активів входять різнорідні їх елементи, серед яких є як ті, що легко реалізуються, так і ті, що важко реалізуються для погашення зовнішньої заборгованості. Тому, при проведенні аналізу ліквідності балансу підприємства слід здійснити порівняння статей активів з відповідними статтями пасивів.

За ступенем ліквідності статті активів умовно можна розподілити на чотири групи:

Перша група (А1) -- це абсолютно ліквідні активи, такі як грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення.

Друга група (А2) -- активи, що швидко реалізуються. Це готова продукція, відвантажені товари і дебіторська заборгованість. Ліквідність таких активів різна і залежить від низки факторів: своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банках, попиту на продукцію та її конкурентоспроможності, місцезнаходження контрагентів та їх платоспроможності, умов надання комерційних кредитів покупцям, форм розрахунків тощо. Слід зауважити, що основним компонентом цієї групи є дебіторська заборгованість. З метою підвищення ліквідності підприємство деякою мірою може управляти активами другої групи, зокрема змінюючи строки кредитування покупців.

Третя група (А3) -- це активи, що повільно реалізуються. До них належать виробничі запаси та незавершене виробництво. Говорячи про меншу ліквідність запасів порівняно з іншими видами оборотних активів, ми виходимо із суті кругообігу грошових коштів на підприємстві, де запаси розглядаються як проміжний елемент технологічного процесу.

Четверта група (А4) -- це активи, що важко реалізуються. До них відносять основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові вкладення, незавершене будівництво.

Пропорція, в якій ці групи мають перебувати, визначається:

характером і сферою діяльності підприємства;

швидкістю обороту коштів підприємства;

співвідношенням оборотних і необоротних активів;

«якістю» -- ступенем ліквідності поточних активів;

сумою та строковістю зобов'язань, на покриття яких призначені статті активів.

Оскільки в складі короткострокових пасивів можна виділити зобов'язання різного ступеня строковості, то одним зі способів оцінки ліквідності на стадії попереднього аналізу є зіставлення певних елементів активу з елементами пасиву.

У зв'язку з цим усі зобов'язання підприємства залежно від строковості їх погашення поділяють на чотири групи:

Перша група (П1) -- найбільш строкові зобов'язання (кредиторська заборгованість та кредити банку, строк повернення яких настав).

Друга група (П2) -- середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку).

Третя група (П3) -- довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку та позики).

Четверта група (П4) -- власний (акціонерний) капітал, що постійно є в розпорядженні підприємства.

Схематично процедура порівняння статей активів з відповідними статтями пасивів подана на рис. 1.2 [10].

Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо:

А1 ? П1; А2 ? П2; А3 ? П3; А4 ? П4. (1.1);

При цьому, якщо виконуються перші три обов'язкові умови ліквідності А1 ? П1; А2 ? П2; А3 ? П3, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то виконується і остання нерівність А4 ? П4, яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб'єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

ліквідність фінансовий баланс актив

Рис. 1.2 - Класифікація статей активу і пасиву балансу для аналізу ліквідності

Невиконання однієї з перших трьох нерівностей свідчить про порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі лише теоретично, оскільки при цьому має місце компенсація за вартісною величиною. Однак у реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Тому якщо будь-яка з нерівностей має знак, протилежний зафіксованому в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою буде відрізнятися від абсолютної.

Зіставлення найбільш ліквідних активів і тих їх елементів, що швидко реалізуються, з найбільш строковими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дає змогу оцінити поточну ліквідність. Порівняння активів, що повільно реалізуються, з довгостроковими зобов'язаннями відображує перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства в найближчий до моменту проведення аналізу час.

Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі зіставлення надходжень і платежів [3]

Вивченням співвідношень зазначених вище груп активів і пасивів за кілька періодів можна встановити тенденції в структурі балансу та його ліквідності.

З метою поглибленого аналізу складу поточних активів їх групують за критеріями ризику [16] .

Так, до групи активів з мінімальним ступенем ризику відносять грошові кошти і короткострокові цінні папери, що легко реалізуються.

Активи з малим ступенем ризику -- це дебіторська заборгованість підприємств з нормальним фінансовим станом, запаси (крім залежаних), готова продукція, що користується попитом.

До групи активів із середнім ступенем ризику належать незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

Високий ступінь ризику мають такі елементи оборотних активів, як сумнівна дебіторська заборгованість, запаси готової продукції, яка не користується попитом, залежані запаси, інші неліквіди.

На основі такої класифікації визначають величину активів, що важко реалізуються (сума груп оборотних активів із середнім та високим ступенем ризику), і оцінюють тенденцію зміни співвідношень між нею та загальною величиною активів, а також між нею й сумою активів, що легко реалізуються. До складу останньої відносять елементи поточних активів, що мають мінімальний і малий ступені ризику вкладання капіталу. Тенденція названих співвідношень до зростання вказує на зниження ліквідності.

При проведенні такого аналізу рекомендується врахувати, що поділ оборотних засобів на ті, що важко та легко реалізуються, не є постійним і може змінюватися зі зміною конкретних економічних умов. Наприклад, в умовах нестабільного постачання або інфляції підприємство може збільшити вкладення коштів у виробничі запаси та інші види товарно-матеріальних цінності, ринкові ціни на які стабільно зростають, що дасть підґрунтя віднести їх до активів, які легко реалізуються.

Значне зростання оборотних активів, що важко реалізуються, має серйозні негативні наслідки для підприємства, до яких не тільки належить зниження його ліквідності. Крім того, збільшується величина так званого «мертвого» капіталу, внаслідок чого уповільнюється оборотність коштів і відповідно знижується ефективність діяльності. Дуже часто на підприємствах падіння значень показників рентабельності багато в чому визначається наявністю та зростанням частки активів, що важко реалізуються.

Основними причинами настання такої ситуації є:

низька якість та висока ціна продукції, що виробляється;

невідповідність місткості ринку, на якому передбачена реалізація продукції, обсягу її виробництва;

послаблений контроль за зберіганням товарно-матеріальних цінностей, коли формально проведена інвентаризація не дає змоги скласти об'єктивну картину наявності та стану запасів матеріальних цінностей;

відсутність оперативного контролю та аналізу дебіторської заборгованості, коли завдання працівників бухгалтерського відділу зводяться тільки до реєстрації господарських операцій та відображення їх в облікових регістрах.

При здійсненні аналізу ліквідності також потрібно з'ясувати і уточними такі питання, як:

свобода у розпорядженні активами (чи не є активи предметом застави);

можливість швидкої втрати цінностей активу внаслідок його морального або фізичного зносу (може бути особливо актуальним для підприємств харчової промисловості та торговельних підприємств);

доступність активів для поточного розпорядження (наприклад, наявність заморожених рахунків є принциповим чинником для оцінки поточної платоспроможності);

контрольованість активів (для кредитора важливо володіти інформацією про спроможність позичальника швидко переміщувати або приховувати активи. Наприклад, переказати грошові кошти з одного рахунка на інший, відомості про який недоступні кредиторам);

наявність умовних зобов'язань, до яких відносять гарантійні та потенційні зобов'язання, що можуть виникнути внаслідок несприятливого рішення по судовому розгляду. Хоча такі зобов'язання не можуть бути відображені в бухгалтерському балансі, оскільки по них не можна дати достовірну кількісну оцінку, інформація про сам факт наявності таких зобов'язань в обов'язковому порядку має бути надана в поясненнях до звітності [15].

Продовжується аналіз ліквідності дослідженням відповідних фінансових коефіцієнтів.

Розрахунок даних коефіцієнтів здійснюється поетапним зіставленням окремих груп активів з короткостроковими пасивами на основі даних балансу.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань:

(1.2)

де КПЛ - коефіціент поточної ліквідності;

ОА -- оборотні активи;

КП -- короткострокові пасиви.

Багаторазове перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями дає змогу зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які формуються з власних джерел. З позиції кредиторів така ситуація є більш прийнятною, оскільки посилює їх упевненість у погашенні боргів. Однак з погляду ефективності діяльності підприємства значне накопичення запасів, відволікання коштів у дебіторську заборгованість спричиняє уповільнення оборотності його коштів, а отже, призводить до зменшення маси прибутку. Тому необхідно встановити оптимальний розмір такого перевищення.

В економічній літературі наводиться теоретичне значення коефіцієнта поточної ліквідності -- від 1,5 до 2. Проте це лише орієнтовне значення, яке вказує на порядок показника, а не його точне нормативне значення.

До факторів, що впливають на нормативне значення цього показника, як правило, відносять:

зіставлення умов надання і отримання комерційного кредиту: якщо оборотність дебіторської заборгованості перевищує оборотність кредиторської заборгованості, то рівень коефіцієнта поточної ліквідності може бути нижчим від орієнтовного його значення. Якщо має місце зворотна ситуація, то критичний рівень цього коефіцієнта має бути вищим за теоретично встановлений норматив;

ефективність роботи підприємства відносно управління запасами: деякі компанії за рахунок високої культури організації технологічного процесу, наприклад упровадженням системи постачання сировини та матеріалів, відомої під назвою «точно в строк» (just-in-just), можуть суттєво скоротити рівень запасів, а отже, знизити значення коефіцієнта поточної ліквідності до нижчого рівня, ніж у середньому по галузі, без негативних наслідків для свого поточного фінансового стану;

високу оборотність грошових коштів, коли підприємство може дозволити собі відносно невисокий рівень коефіцієнта покриття. У даному разі прийнятна ліквідність забезпечується за рахунок більш інтенсивного притоку грошових коштів у результаті поточної діяльності.

Отже, аналізуючи поточний фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності, потрібно врахувати ці та інші фактори, що впливають на рівень цього показника.

При використанні коефіцієнта поточної ліквідності в процесі аналізу слід урахувати також його недоліки, до яких належать:

статичність (цей показник розраховують на основі балансових даних, які характеризують майновий стан підприємства за станом на конкретну дату і відповідно одноманітний. Тому виникає потреба в аналізі його динаміки за низку періодів);

можливість завищення показника внаслідок включення до складу поточних активів низьколіквідних або неліквідних їх статей;

недостатня інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і витрат, що є головним завданням аналізу поточної платоспроможності;

наявність потенційних зобов'язань, які не відображуються в балансі і не враховуються при розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності;

ігнорування перспективних виплат, які можуть спричинити значний відтік грошових коштів у майбутньому.

За своїм змістом, аналогічним коефіцієнту поточної ліквідності, є коефіцієнт швидкої ліквідності, який розраховують по більш вузькому колу оборотних активів, коли з їх загальної величини вилучають найменш ліквідну частку -- виробничі запаси за формулою:

(1.3)

де КШЛ - коефіціент швидкої ліквідності;

ОА -- оборотні активи;

ВЗ -- виробничі запаси;

КП -- короткострокові пасиви.

Логіка такого вилучення полягає не тільки в значно меншій ліквідності запасів, а й у тому, що грошові кошти, які можна отримати на випадок змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути значно менші за витрати на їх придбання.

Аналізуючи динаміку цього показника, слід звертати увагу на фактори, що зумовили його зміну. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язано в основному зі збільшенням величини невиправданої дебіторської заборгованості, то навряд чи така тенденція може бути охарактеризована як позитивна.

Орієнтовним значенням показника вважається рівень від 0,5 до 1, але для цього показника, як і для попереднього, підприємство самостійно встановлює норматив, ураховуючи різні фактори впливу.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов'язань.

(1.4)

де КПЛ - коефіціент поточної ліквідності;

ГК -- грошові кошти;

КП -- короткострокові пасиви.

Цей коефіцієнт показує, яка частка короткострокової заборгованості в разі потреби може бути погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності вищий як 0,2-0,35. Це означає, що 20-30 % своїх короткострокових боргів підприємство може погасити в поточний момент. Ось чому цей показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.

Показник власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він характеризує свободу маневру і фінансову стійкість підприємства з позиції короткострокової перспективи.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотним коштами показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Чим вище цей показник, тим вище платоспроможність і кредитоспроможність підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами визначає, яка частина матеріальних запасів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Його значення рекомендується не нижче 0,5. Коефіцієнт маневреності ВОК характеризує частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі абсолютно ліквідних активів - грошових коштів. Його зростання в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

Коефіцієнт покриття запасів показує співвідношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до величини запасів. До таких джерел відносяться власні оборотні кошти, короткострокові банківські кредити та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Якщо значення показника менше за 1, то поточний фінансовий стан підприємства вважається нестійким.

1.3 Загальна характеристика ВАТ "Завод iм. Фрунзе"

Завод iм. Фрунзе має давню історію, працює на ринку виробiв з перфорованого металу вже понад 120 років. У 1885 році бельгійським промисловцем Шапаром Б.В була заснована «Фабрика металевих полотен і продірявлених жерстей». ВАТ "Завод iм. Фрунзе" засновано в 1994 роцi на базi державного підприємства "Завод iм. Фрунзе". На сьогодняшнiй день товариство є найбiльшим перфорацiйним пiдприємством України та країн СНД.

ВАТ "Завод iм.Фрунзе" складається з таких структурних пiдроздiлiв:

штампувально-заготiвельна дiлянка

дiлянка з виробництва штампiв

дiлянка з обслуговування виробництва (електроремонтна, ремонтна)

технiчний центр листової обробки

виробництво сiтки та секцiй парканiв, парканiв

комерцiйний вiддiл

вiддiл продаж

автоцентр

Вiддаленi склади у м. Київi, Одесi, Донецьку, Днiпропетровську, Львовi, Симферополi, Запорiжжi створенi для розповсюдження продукцiї у цих регiонах. Планується розширяти ринки збуту та створювати новi вiддаленi склади.

Основнi ринки збуту підприємства в основному знаходяться в Українi, 40% експорту йде на Росiю та країни СНГ. Основнi клієнти: ТОВ "Завод конвектор" (м.Ужгород), ТОВ "Агроiмпорт", ТОВ "Вiлком-Електро" (м.Харкiв), РУП "Мiнський тракторний завод" Бiлорусь, ВАТ "Компанiя IТЦ".

Основнi ризики в дiяльностi емiтента - це фiнансова залежнiсть вiд позикових коштів. Для зменшення ризикiв, захисту своєї дiяльностi та розширення виробництва та ринкiв збуту підприємство намагається забезпечити дострокове погашення кредитiв, розширення ассортименту виробленої продукцiї, розширення ринкiв збуту, створення нових виробництв.

Основнi конкуренти підприємства ТОВ "Днiпропетровський завод Продмаш", АО"Харкiвпродмаш", ТОВ компанiя "Перфаком".

Стратегія подальшої діяльності емітента виживання в умовах кризи, розширення ассортименту виробiв для АПК, включає заходи з розширення виробництва, подальшої реконструкцiї виробничих площ заводу, а саме освоєння нового штамповочно- прессового обладнання для штамповки решет з рулона.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ЗАВОД IМ.ФРУНЗЕ")

2.1 Експрес-аналіз діяльності ВАТ "Завод iм. Фрунзе"

Найважливішим джерелом інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату є баланс. У ньому відображається наявність активів, власного капіталу і зобов'язань підприємства. Баланс дає порівняльну оцінку активів, капіталу і зобов'язань на початок року і кінець звітного періоду (кварталу, півріччя, 9-ти місяців і року). Структура балансу відповідає встановленим класам рахунків [20].

Актив відображає залишки на рахунках 1-3 класів, пасив залишки на рахунках 4-6 класів. Актив побудований у порядку зростання ліквідності активів (необоротні активи, оборотні активи, з них запаси, дебітори, грошові кошти), пасив -- за відношенням до власності та зростання терміновості повернення капіталу (власний капітал, довгострокові залучені ресурси, поточні зобов'язання).

Отже, у балансі міститься інформація про активи (майно) підприємства та пасиви (джерела цього майна, що включають власний капітал та залучені кошти) на конкретну дату. Ця інформація необхідна для того, щоб установити, якими активами володіє підприємство, наскільки воно забезпечено власними і залученими джерелами. Баланс ВАТ “Завод ім. Фрунзе” наведено у додатку А.

На підставі цих даних визначається фінансовий стан, рівень платоспроможності, фінансової стійкості, ліквідності майна підприємства.

Проведемо горизонтальний і вертикальний аналіз активів (напрямів використання фінансових ресурсів) ВАТ “Завод ім. Фрунзе” за методикою, наведеною у «Методичних вказівках і завданнях щодо виконання ІНДЗ з навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз» та [29].

Результати аналізу наведено у табл. 2.1-2.3.

Таблиця 2.1 - Аналіз напрямів використання фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” у 2008 році

Стаття балансу	На початок періоду	На кінець періоду	відхилення	темпи приросту, %	у % до зміни підсумку балансу
	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %
1. Необоротні активи	39672	44,00	56922	50,37	17250	6,37	43,48	75,53
1.1. Нематеріальні активи	72	0,08	163	0,14	91	0,06	126,39	0,40
1.2. Основні засоби	39559,00	43,87	55573,00	49,18	16014	5,30	40,48	70,11
1.3. Довгострокові фінансові інвестиції	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
1.4. Довгострокова дебіторська заборгованість	41	0,05	194	0,17	153	0,13	373,17	0,67
2. Оборотні активи	50432	55,93	56071	49,62	5639	-6,32	11,18	24,69
2.1.Запаси	20564	22,81	32518	28,78	11954	5,97	58,13	52,34
2.2.Дебіторська заборгованість	12626	14,00	15170	13,42	2544	-0,58	20,15	11,14
2.3.Поточні фінансові інвестиції	6057	6,72	2457	3,98	-3600	-2,73	-59,44	-15,76
2.4.Грошові кошти	10788	11,96	5527	4,89	-5261	-7,07	-48,77	-23,03
2.5. Інші оборотні активи	397	0,44	399	0,35	2	-0,09	0,50	0,01
3. Витрати майбутніх періодів	59	0,07	10	0,01	-49	-0,06	-83,05	-0,21
БАЛАНС	90163	100,00	113003	100,00	22840	0,00	25,33	100,00

Таблиця 2.2 - Аналіз напрямів використання фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” у 2009 році

Стаття балансу	На початок періоду	На кінець періоду	відхилення	темпи приросту, %	у % до зміни підсумку балансу
	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %
1. Необоротні активи	56922	50,37	64590	61,10	7668	10,73	13,47	-105,23
1.1. Нематеріальні активи	163	0,14	121	0,11	-42	-0,03	-25,77	0,58
1.2. Основні засоби	55573,00	49,18	63222,00	59,80	7649	10,63	13,76	-104,97
1.3. Довгострокові фінансові інвестиції	0	0	0	0	0	0	0	0
1.4. Довгострокова дебіторська заборгованість	194	0,17	287	0,27	93	0,10	47,94	-1,28
2. Оборотні активи	56071	49,62	41111	38,89	-14960	-10,73	-26,68	205,30
2.1.Запаси	32518	28,78	23880	22,59	-8638	-6,19	-26,56	118,54
2.2.Дебіторська заборгованість	15170	13,42	11891	11,25	-3279	-2,18	-21,62	45,00
2.3.Поточні фінансові інвестиції	2457	2,17	2457	3,52	0	1,34	0,00	0,00
2.4.Грошові кошти	5527	4,89	1956	1,85	-3571	-3,04	-64,61	49,01
2.5. Інші оборотні активи	399	0,35	927	0,88	528	0,52	132,33	-7,25
3. Витрати майбутніх періодів	10	0,01	15	0,01	5	0,01	50,00	-0,07
БАЛАНС	113003	100,00	105716	100,00	-7287	0,00	-6,45	100,00

Таблиця 2.3 - Аналіз напрямів використання фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” у 2010 році

Стаття балансу	На початок періоду	На кінець періоду	відхилення	темпи приросту, %	у % до зміни підсумку балансу
	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %
1. Необоротні активи	64590	61,10	70782	60,61	6192	-0,49	9,59	55,92
1.1. Нематеріальні активи	121	0,11	72	0,06	-49	-0,05	-40,50	-0,44
1.2. Основні засоби	63222,00	59,80	66357,00	56,82	3135	-2,99	4,96	28,31
1.3. Довгострокові фінансові інвестиції	0	0,00	3259	2,79	3259	2,79	100	29,43
1.4. Довгострокова дебіторська заборгованість	287	0,27	167	0,14	-120	-0,13	-41,81	-1,08
2. Оборотні активи	41111	38,89	45952	39,35	4841	0,46	11,78	43,72
2.1.Запаси	23880	22,59	30379	26,01	6499	3,42	27,22	58,70
2.2.Дебіторська заборгованість	11891	11,25	13216	11,32	1325	0,07	11,14	11,97
2.3.Поточні фінансові інвестиції	2457	2,32	0	0,00	-2457	-2,32	-100,00	-22,19
2.4.Грошові кошти	1956	1,85	1760	1,51	-196	-0,34	-10,02	-1,77
2.5. Інші оборотні активи	927	0,88	597	0,51	-330	-0,37	-35,60	-2,98
3. Витрати майбутніх періодів	15	0,01	54	0,05	39	0,03	260,00	0,35
БАЛАНС	105716	100,00	116788	100,00	11072	0,00	10,47	100,00

Як показав аналіз даних таблиць на протязі 2008-2010 рр. підприємство розширює свою діяльність, про що свідчить тенденція зростання валюти балансу за цей період (рис. 2.1).



Рисунок 2.1 - Вартість майна підприємства у 2008-2010 рр.

У 2008 році спостерігається найбільш стрімке зростання вартості майна підприємства, що пов'язано зі значним зростанням вартості необоротних активів підприємства (на 43,48%), найбільше зростання спостерігається за такими статтями як довгострокова дебіторська заборгованість та нематеріальні активи. У 2009 році вартість майна дещо зменшилась (на 6,45%), однак це зменшення не вплинуло на загальну динаміку зростання. Зменшення відбулося за рахунок скорочення оборотних активів підприємства (на 26,68%), а саме запасів та дебіторської заборгованості. Протягом 2010 року спостерігається зростання вартості активів на суму 11072,0 тис. грн. Причому таке зростання обумовлене збільшенням вартості як необоротних так і оборотних активів.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів складає у 2008 році - 0,99 у 2009 році - 0,64 у 2010 - 0,65.

В структурі активів спостерігається зростання частки необоротних активів (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Структура активів ВАТ “Завод ім. Фрунзе”

Якщо на початку 2008 року частка необоротних активів складала лише 44%, то наприкінці 2010 року вона становила вже 60,61%. Це свідчить про «важку» структуру активів підприємства. Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення, що дорівнює співвідношенню суми вартостей основних засобів та незавершеного будівництва, а також виробничих запасів і незавершенного виробництва до загальної вартості всіх активів підприємства. Об'єктивним для промислових підприємств вважають таке обмеження показника [29]: Км ? . 0,5. Для досліджуваного підприємства коефіцієнт майна складає:

Км 2009 = (62806 + 416 + 9119 + 1080)/105716 = 0,69

Км 2010 = (65572 + 785 + 11258 + 1935)/116788 = 0,68

У випадку зниження показника нижче критичної межі доцільним є поповнення власного капіталу (наприклад, збільшення за допомогою зростання статутного капіталу) або залучення довготермінових позичених коштів для майна виробничого призначення.

В структурі необоротних активів на протязі всіх трьох років переважають основні засоби (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 - Структура необоротних активів ВАТ “Завод ім. Фрунзе”

У складі оборотних активів переважають запаси та дебіторська заборгованість. Негативним явищем можна вважати скорочення найбільш ліквідних активів підприємства - грошових коштів. Негативною зміною також є зростання дебіторської заборгованості, що викликано проблемами, пов'язаними з оплатою продукції (робіт, послуг) підприємства або активним наданням комерційного кредиту покупцям, тобто відволіканням частини поточних активів і іммобілізацією частини оборотних коштів з виробничого процесу.



Рисунок 2.4 - Структура оборотних активів ВАТ “Завод ім. Фрунзе”

Пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості.

Узагальнено джерела засобів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість).

Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, що дорівнює частці власних засобів у загальній величині джерел засобів підприємства і коефіцієнт співвідношення позичених і власних засобів.

Проведемо горизонтальний і вертикальний аналіз пасивів (джерел формування фінансових ресурсів) ВАТ “Завод ім. Фрунзе” за методикою, наведеною у «Методичних вказівках і завданнях щодо виконання ІНДЗ з навчальної дисципліни «Фінансовий аналіз» та [29] (табл. 2.4-2.6).

Таблиця 2.4 - Аналіз джерел формування фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” у 2008 році

Стаття балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення	темпи приросту, %	у % до зміни під-сумку балансу
	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %
1. Власний капітал	57556	63,84	61671	54,57	4115	-9,26	7,15	18,02
1.1. Статутний капітал (пайовий капітал)	1329	2,31	2658	2,35	1329	0,04	100,00	5,82
1.2. Додатковий капітал	9956	11,04	9469	8,38	-487	-2,66	-4,89	-2,13
1.3. Резервний капітал	29	0,03	29	0,03	0	-0,01	0,00	0,00
1.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	46242	51,29	49515	43,82	3273	-7,47	7,08	14,33
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	0	0,00	565	0,50	565	0,50	#ДЕЛ/0!	2,47
3. Довгострокові зобов'язання	20271	22,48	35843	31,72	15572	9,24	76,82	68,18
4. Поточні зобов'язання	12336	13,68	14924	13,21	2588	-0,48	20,98	11,33
4.1. Короткострокові кредити	5553	6,16	4715	4,17	-838	-1,99	-15,09	-3,67
4.2. Кредиторська заборгованість	6783	7,52	10209	9,03	3426	1,51	50,51	15,00
5. Доходи майбутніх періодів	0	0,00	0	0,00	0	0,00	#ДЕЛ/0!	0,00
БАЛАНС	90163	100,00	113003	100,00	22840	0,00	25,33	100,00

Таблиця 2.5 - Аналіз джерел формування фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” у 2009 році

Стаття балансу	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення	темпи приросту, %	у % до зміни підсумку балансу
	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %
1. Власний капітал	61671	54,57	69817	66,04	8146	11,47	13,21	-111,79
1.1. Статутний капітал (пайовий капітал)	2658	4,31	2658	2,51	0	-1,80	0,00	0,00
1.2. Додатковий капітал	9469	8,38	9478	8,97	9	0,59	0,10	-0,12
1.3. Резервний капітал	29	0,03	29	0,03	0	0,00	0,00	0,00
1.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	49515	43,82	57652	54,53	8137	10,72	16,43	-111,66
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	565	0,50	564	0,53	-1	0,03	-0,18	0,01
3. Довгострокові зобов'язання	35843	31,72	24283	22,97	-11560	-8,75	-32,25	158,64
4. Поточні зобов'язання	14924	13,21	11052	10,45	-3872	-2,75	-25,94	53,14
4.1. Короткострокові кредити	4715	4,17	1327	1,26	-3388	-2,92	-71,86	46,49
4.2. Кредиторська заборгованість	10209	9,03	9725	9,20	-484	0,16	-4,74	6,64
5. Доходи майбутніх періодів	0	0,00	0	0,00	0	0,00	#ДЕЛ/0!	0,00
БАЛАНС	113003	100,00	105716	100,00	-7287	0,00	-6,45	100,00

Таблиця 2.6 - Аналіз джерел формування фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” у 2010 році

Стаття балансу	На початок періоду	На кінець періоду	відхилення	темпи приросту, % абс. знач., тис.грн.	у % до зміни підсумку балансу відн. знач., %
	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %	абс. знач., тис.грн.	відн. знач., %
1. Власний капітал	69817	66,04	80949	69,31	11132	3,27	15,94	100,54
1.1. Статутний капітал (пайовий капітал)	2658	3,81	2658	2,28	0	-1,53	0,00	0,00
1.2. Додатковий капітал	9478	8,97	9478	8,12	0	-0,85	0,00	0,00
1.3. Резервний капітал	29	0,03	29	0,02	0	0,00	0,00	0,00
1.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	57652	54,53	68784	58,90	11132	4,36	19,31	100,54
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів	564	0,53	671	0,57	107	0,04	18,97	0,97
3. Довгострокові зобов'язання	24283	22,97	19546	16,74	-4737	-6,23	-19,51	-42,78
4. Поточні зобов'язання	11052	10,45	15622	13,38	4570	2,92	41,35	41,28
4.1. Короткострокові кредити	1327	1,26	2535	2,17	1208	0,92	91,03	10,91
4.2. Кредиторська заборгованість	9725	9,20	13087	11,21	3362	2,01	34,57	30,36
5. Доходи майбутніх періодів	0	0,00	0	0,00	0	0,00	0	0,00
БАЛАНС	105716	100,00	116788	100,00	11072	0,00	10,47	100,00

Аналіз джерел формування фінансових ресурсів дозволяє зробити такі висновки. Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є власний капітал підприємства частка якого зросла з 54,57% у 2008 році до 66,04 у 2009 році та до 69,31% у 2010 році. Тобто фінансова незалежність підприємства зростає, що підтверджується коефіцієнтами автономії: у 2009 році -0,66 у 2010 році - 0,69.

Рисунок 2.5 - Структура джерел фінансування фінансових ресурсів ВАТ “Завод ім. Фрунзе”

Аналіз дозволяє зробити висновок про зростання вартості джерел фінансування активів підприємства у 2010, яке відбулося за рахунок зростання нерозподіленого прибутку, що свідчить про ефективну діяльність підприємства. Незначне скорочення суми позичених засобів привело до зменшення їх частки у структурі джерел фінансування активів та відповідного зростання власних засобів на 3%.

У структурі власного капіталу підприємства переважає нерозподілений прибуток, який у 2010 році становив 58,9% власного капіталу.

У структурі позикового капіталу переважають довгострокові зобов'язання, що є позитивним фактом, який характеризує покращення структури балансу і зменшення ризику втрати фінансової стійкості (рис. 2.6)

Рисунок 2.6 - Співвідношення довгострокових та короткострокових зобов'язань ВАТ “Завод ім. Фрунзе”

У структурі кредиторської заборгованості переважають кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, з одержаних авансів та з оплати праці. Негативним моментом є зростання на 150% заборгованості перед бюджетом, що може привести до нарахування пені.

Важливим показником ефективності діяльності підприємства також є отримання ним прибутку. Аналіз динаміки фінансових результатів ВАТ “Завод ім. Фрунзе” наведено у табл. 2.7. Дані для аналізу фінансових результатів підприємства отримано зі звіту про фінансові результати (Додаток Б).

Таблиця 2.7 - Аналіз фінансових результатів ВАТ “Завод ім. Фрунзе”

Показник	Джерело інформації, форма № 2	2008 рік	2009 рік	Темп приросту, %	2010 рік	Темп приросту, %
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	р. 010	407730	229328	-43,75	294100	28,24
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	р. 035	344808	195386	-43,33	250888	28,41
3. Валовий прибуток (збиток)	р. 050 (055)	48735	35181	-27,81	43367	23,27
4. Фінансовий результат від операційної діяльності	р. 100 (105)	-169	69	-140,83	18523	26744,93
5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	р. 170 (175)	4768	-137	-102,87	15712	-11568,61
6. Чистий прибуток	р. 220 (225)	2822	8588	204,32	11733	36,62

Як показують результати дослідження чистий прибуток підприємства щороку зростає.

Позитивною тенденцією є перевищення темпу приросту чистого прибутку над чистим доходом: у 2009 році -43,33 проти 204,32; у 2010 році 36,62% проти 28,41% відповідно.

Доходи за 2008 рiк розподiляються таким чином: дохiд вiд реалiзацiї продукції (товарiв, робiт, послуг)-407730 тис. грн. (реалiзацiя готової продукцiї - 86599 тис. грн. з ПДВ, реалiзацiя товарiв - 315729тис. грн., виконання послуг по продажу авто та СТО та іншi послуги - 5402тис. грн.); іншi операцiйнi доходи - 55940 тис. грн. (у тому числi доход вiд продажу валюти - 45942 тис. грн.); іншi доходи 6240 тис. (доходи вiд продажу iнвестицiйних сертифікатів - 4444 тис., доходи вiд неоперацiйних курсових різниць - 1796 тис. грн.).

Собiвартiсть реалiзованих продукцiї, робiт, послуг склала за звiтний перiод - 295622 тис. грн. у тому числi: собiвартiсть реалiзованих товарiв - 239858тис. грн., собiвартiсть послуг - 16 тис. грн., собiвартiсть продукцiї - 55639 тис. грн. Адмiнiстративнi витрати - 9871 тис.грн. Iншi операцiйнi витрати 54705 тис.грн., у тому числi собiвартiсть реалiзованої валюти - 46455 тис. грн. Витрати на збут - 19668 тис. грн. Iншi витрати - 17670 тис. грн. Лiквiдацiя необоротних активiв - 14 тис.грн. Собiвартiсть реалiзованих сертифiкатiв венчурних фондiв - 4645 тис. грн. Витрати вiд неоперацiйних курсових разниць - 13011 тис грн. Податок на прибуток нараховано у розмiрi 1670 тис.грн. Надзвичайнi витрати - 276 тис (пов'язані з лiквiдацiєю наслiдкiв пожежi). Чистий прибуток за 2008 р. складає 3273тис. грн.

Доходи за 2009 рiк розподiляються таким чином: дохiд вiд реалiзацiї продукції (товарiв, робiт, послуг) - 229328 тис. грн. (реалiзацiя готової продукцiї - 76328 з ПДВ, реалiзацiя товарiв - 149472тис. грн., виконання послуг по продажу авто та СТО та інші послуги - 3528,1 тис. грн.); іншi операцiйнi доходи - 27076тис . грн. (у тому числi доход вiд продажу валюти - 20514 тис. грн.); іншi доходи 2615 тис. (доход вiд безкоштовно отриманих активiв - 1 тис. грн., доходи вiд неоперацiйних курсових разниць - 2614тис. грн.).

Собiвартiсть реалiзованих продукцiї, робiт, послуг склала за звiтний перiод - 160205 тис. грн. у тому числi: собiвартiсть реалiзованих товарiв - 119352тис. грн., собiвартiсть послуг - 2тис. грн., собiвартiсть продукцiї - 40851 тис. грн. Адмiнiстративнi витрати 9999 тис.грн. Iншi операцiйнi витрати 23895 тис.грн., у тому числi собiвартiсть реалiзованої валюти 20195 тис. грн. Витрати на збут - 13767 тис. грн. Iншi витрати - 3944 тис. грн. (лiквiдацiя необоротних активiв - 377 тис грн., витрати вiд неоперацiйних курсових разниць - 3567 тис грн.). Податок на прибуток нараховано у розмiрi 1557 тис.грн. Чистий прибуток за 2009р складає 8588тис. грн

Доходи за 2010 рiк розподiляються таким чином: дохiд вiд реалiзацiї продукції (товарiв,робiт, послуг) - 294100 тис. грн. (реалiзацiя готової продукцiї - 94033 з ПДВ; реалiзацiя товарiв - 197327тис. грн., іншi послуги -2740тис. грн.); іншi операцiйнi доходи - 30838тис. грн., у тому числi доход вiд продажу валюти - 24328тис. грн. Іншi доходи склали 2803 тис. Доходи вiд неоперацiйних курсових різниць - 2803 тис. грн

Собiвартiсть реалiзованих продукцiї, робiт, послуг склала за звiтний перiод - 207521 тис. грн.. у тому числi: реалiзованих товарiв - 151457тис. грн., послуг - 11тис. грн., продукцiї -56064 тис. грн. Адмiнiстративнi витрати склали 11667 тис.грн. Iншi операцiйнi витрати - 28040 тис.грн. Витрати на збут - 15975 тис. грн. Iншi витрати - 3199 тис. грн. Податок на прибуток нараховано у розмiрi 3979(тис.грн.) Чистий прибуток за 2010 р. складає 11733тис. грн.

2.2 . Аналіз ліквідності балансу підприємства

Здійснимо аналіз ліквідності балансу ВАТ “Завод ім. Фрунзе” за методикою, наведеною у підрозділі 1.2.

Перш за все, проаналізуємо співвідношення активів і пасивів підприємства. Попередньо здійснимо групування активів підприємства за ступенем ліквідності (табл. 2.8) та пасивів за терміном їх сплати (табл. 2.9). Результати аналізу співвідношення активів і пасивів ВАТ «Завод ім. Фрунзе» наведено у табл. 2.10-2.12.

Таблиця 2.8 - Групування активів підприємства за ступенем ліквідності