Дослідження організації фінансів ФП "Мілкмей"

Теоретичні основи та нормативна база організації фінансів підприємств. Розгляд системи показників, що використовуються при оцінці фінансового стану підприємства. Аналіз діяльності ФП "Мілкмей", оцінка ліквідності, ділової активності та рентабельності.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2014
Размер файла 499,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки

Чернігівський національний технологічний університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

Дослідження організації фінансів ФП "Мілкмей"

Виконав:

Студент групи ФК-111

Шепель А.В.

Керівник:

Професор, д.е.н.

Зеленська О.О.

Чернігів 2014

Зміст

фінанси підприємство ліквідність рентабельність

Вступ

1. Теоретичні основи організації фінансів підприємств

1.1 Законодавчо-нормативна база регулювання діяльності ФП "Мілкмей"

1.2 Характеристика специфічних особливостей організації фінансів і фінансових відносин ФП "Мілкмей"

1.3 Особливості оподаткування діяльності ФП "Мілкмей"

2. Оцінка фінансових показників і фінансового стану підприємства

2.1 Дослідження формування і використання фінансових ресурсів і грошових доходів підприємства

2.2 Аналіз грошових надходжень і витрат підприємства

2.3 Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

2.3.1 Оцінка ліквідності підприємства

2.3.2 Оцінка довгострокової платоспроможності підприємства

2.3.3 Оцінка рентабельності підприємства

2.3.4 Показники ділової активності

3. Розробка і оцінка запропонованих заходів щодо покращення фінансової діяльності підприємства

3.1 Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

3.2 Заходи щодо покращення фінансових показників і результатів діяльності підприємства ФП "Мілкмей"

3.3 Напрямки фінансової стратегії ФП "Мілкмей"

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Значна кількість підприємств в Україні має незадовільну структуру капіталу та відчуває нестачу оборотних коштів. За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, такі підприємства можуть збільшити свій майновий потенціал, відновити платоспроможність та прибутковість. Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану підприємства.

Питання оцінки фінансового стану підприємств розглядалися в працях зарубіжних науковців і практиків, зокрема: М.І. Баканова, І.Т. Балабанова, О.М. Волкової, В.В. Ковальова, Л.Т. Гіляровської, Д.А. Єндовицького, О.Ю. Верланова, В.М. Родіонової, Н.О. Русак, Р.С. Сайфуліна, М.О. Федотової, А.Д. Шеремета, Л. Бернстайна та ін.

Вагомий внесок у розробку теоретичних та методичних засад оцінки фінансового стану вітчизняних підприємств внесли вчені-економісти: О І. Барановський, А.І. Даниленко, Л.А. Лахтіонова, О.В. Павловська, В.В. Сопко, А.М. Поддєрьогін, Н.П. Шморгун, Г.В. Савіцька, М.Д. Білик, О.О. Терещенко, М.Г. Чумаченко та ін.

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності аналізу фінансового стану підприємства та розробка пропозицій щодо напрямків його покращення на планові періоди.

Реалізація мети курсової роботи передбачає постановку та вирішення наступних завдань:

- дослідити сутність аналізу фінансового стану підприємства;

- ознайомитися з інформаційним забезпеченням аналізу фінансового стану підприємства;

- розглянути систему показників, що використовуються при аналізі фінансового стану підприємства;

- проаналізувати майновий стан та фінансову стійкість підприємства;

- оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства;

- проаналізувати ділову активність та рентабельність підприємства;

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ФП "Мілкмей".

Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні підходи до аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

1. Теоретичні основи організації фінансів підприємств

1.1 Законодавчо-нормативна база регулювання діяльності ФП "Мілкмей"

Статут підприємства розроблений відповідно до вимог та норм Закону України "Про фермерське Підприємство, Про власність, Про підприємництво", Земельного Кодексу України та інших Законодавчих актів України, та визначає загальні правові, соціально-економічні та організаційні засади створення, реорганізацію, діяльності та припинення діяльності Фермерського Підприємства "Мілкмей", а також права і обов'язки членів Господарства та його органів управління, інших працівників Господарства.

ФП "Мілкмей" було створено з 19 червня 2004 року підприємство було зареєстровано. Організаційно-правова форма - Приватна власність. Місце знаходження - вул. Перемоги с. Красилівка р. Бахмацький, обл. Чернігівська.

Товариство має цивільні права та обов'язки, в своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським та Цивільними Кодексами України, Законом України "Про фермерське Господарства".

Джерелами формування майна є:

- кошти та майно, передані Господарству засновником;

- прибутки, отримані від реалізації продукції, товарів та послуг, а також інших видів господарської діяльності;

- майно, придбане Господарством у процесі його діяльності;

- благодійні внески, пожертвування підприємств, організацій, громадян України та іноземних громадян;

- доходи від пінних паперів;

- інші джерела не заборонені чинним законодавством України.

Товариство є власником земельних ділянок, житлових будинків, господарських будівель і споруд, засобів виробництва тощо, які необхідні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законодавством.

Господарство має право вступати у договірні відносини з будь-якими підприємствами, установами, організаціями, з окремими громадянами, самостійно вибирати партнерів в тому числі іноземних для укладання договорів. Також реалізувати, обмінювати, здавати в оренду, надавати у користування або у позику іншим підприємствам на взаємовигідній основі приміщень, складів, техніки, устаткування, інвентарю, інших матеріальних цінностей, майнових та грошової позики як у юридичних так і фізичних осіб. Господарство має право купівлі у державних та комерційних організацій, приватних осіб рухомого і нерухомого майна. Обладнання і товарів в інтересах господарства. Дане Господарство має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України, а також надавати благодійну діяльність.

Метою діяльності ФП "Мілкмей" є отримання прибутку шляхом ведення господарської та підприємницької діяльності, організація ефективного сільськогосподарського виробництва шляхом вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації у відповідності та на умовах, визначених діючим законодавством та Статутом.

Предметом діяльності Господарства є:

- вирощування, заготівля, переробка, збереження і збут сільськогосподарської продукції;

- виробництво, заготівля, переробка і реалізація продукції рослинництва,тваринництва ,зернових культур .

- закупка сільськогосподарської продукції,рослинництва, тваринництва, птиці та других товарно-матеріальних цінностей,с/г техніки .

- надання послуг населенню по проведенню всього комплексу сільськогосподарських робіт;

- матеріально-технічне виробників сільськогосподарської продукції ;

- виробництво товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення;

- будівництво, ремонт промислових, ділових та громадських будівель та будинків;

- виробництво будівельних матеріалів.

- послуги по технічному обслуговуванню, переобладнанню і ремонту автомобілів, тракторів, іншої сільськогосподарської техніки;

- організація торгівлі на комісійних засадах;

- торгівельно-заготівельна та торгівельно-посередницька діяльність

- інші види господарської діяльності, які не заборонені чинним законодавством України.

На види діяльності, що потребують спеціального дозволу Господарство їх отримує у порядку, встановленому чинним законодавством України.

1.2 Характеристика специфічних особливостей організації фінансів і фінансових відносин ФП "Мілкмей"

Статутний капітал Господарства становить 10000,00 гривень, який створюється для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Резервний фонд створюється для покриття витрат пов'язаних з відшкодування збитків та позапланових витрат. Рішення про використання коштів фонду приймається власником Господарства. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відшкодувань від чистого прибутку.

Прибуток Господарства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат. З балансового прибутку Господарства сплачуються податки та інші збори і платежі, передбачені законодавством України. Чистий прибуток, одержаний після вказаних розрахунків, залишається в повному розпорядженні Господарства.

Основний прибуток підприємство отримує від земельної ділянки площею 13,4 га ріллі на правах строкового платного користування (договір оренди земельної ділянки від 19 червня 2004 року), яка знаходиться на території Красилівської селищної ради в межах населеного пункту Бахмацького району, Чернігівської області , а також від землі орендованої у юридичних та фізичних осіб, а саме шляхом вирощування на цій ділянці зернових та сільськогосподарських рослин.

1.3 Особливості оподаткування діяльності ФП "Мілкмей"

Головним методом державного регулювання підприємницької діяльності виступає система оподаткування, яка використовується як інструмент впливу на стимулювання та обмеження підприємства, засіб формування державного бюджету. Система оподаткування - це сукупність податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету, внесків до державних цільових фондів, які вилучаються в установленому порядку.

Система оподаткування підприємства складається з таких податків і платежів: непрямі податки (ПДВ), прямі податки (Податок на прибуток підприємства, Плата за землю, Податок із власників транспортних засобів. Плата за майно підприємства), внески до державних цільових фонди (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості, на будівництво, ремонт та експлуатацію автомобільних шляхів), інші податки, збори і платежі.

З наведеного переліку випливає, що прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід і майно, а непрямі - виплачуються у ціні товару.

Система оподаткування будується за принципами обов'язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості, об'єднання інтересів держави і підприємства, забезпечуючи надходження коштів до бюджетів відповідних рівнів і державних цільових фондів.

За рахунок нарахувань на фонд оплати роботи формуються: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (32%); збір на обов'язкове соціальне страхування (4%); збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (1,5%); збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (10%).

Податок на прибуток підприємства - податок на дохід юридичних осіб, яка виплачується за прогресивною шкалою оподаткування. Об'єктом оподаткування виступає чистий прибуток, яка визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань. Зі складу валового доходу виключаються деякі суми акцизного збору, ПДВ, компенсаційні суми на примусове відчуження державного іншого майна, суми коштів, які надходять у вигляді прямих інвестицій тощо Важливими є також зміни у складі валових втрат виробництва і обороту - суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які виготовляються або купуються для подальшого використання у власній господарській діяльності. Податок на прибуток оподатковується за ставкою 18% від об'єкта оподаткування.

Податок на додану вартість. Основним принципом дії ПДВ виступає акумуляційний ефект у вигляді концентрації коштів у державному бюджеті. Об'єктом оподаткування є операції платника з продажу товарів (робіт, послуг), з ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт з вивезення товарів за межі митної території України. Існує дві ставки ПДВ - 20% і нульова ставка. За ставкою 20% оподатковуються: операції з продажу товарів на митній території України, у тому числі операції з оплати послуг за договором оперативної оренди, ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт, що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України , вивезення товарів за межі митної території України та надання послуг для їх споживання за межами митної території України. Своєрідною пільгою є нульова ставка, по ній обчислюються: продаж товарів, що були вивезені за кордон митної території України, продажу робіт призначених для використання та споживання за межами митної території України, продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання .

2. Оцінка фінансових показників і фінансового стану підприємства

2.1 Дослідження формування і використання фінансових ресурсів і грошових доходів підприємства

При горизонтальному аналізі визначаються абсолютна і відносна зміна статей балансу. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року. Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності. Для аналізу тенденцій розвитку підприємства пропонується використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймати за 100%, відповідно до чого розраховують індекси наступних років. Базисним вибирають такий рік, показники якого є характерними для здійснення підприємством його діяльності при нормальних умовах.

Вертикальний аналіз на відміну від горизонтального показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років. Цей аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100% і обчислюється питома вага кожної її складової. За цілу частину приймають підсумки балансу і обсяг реалізації згідно звіту про фінансові результати за допомогою даного методу визначають вплив показників окремої статті на діяльність підприємства.

Одним з інструментів для дослідження фінансового стану є горизонтальний і вертикальний аналіз структури балансу підприємства, який наведений у таблицях (2.1), (2.2) (Додаток А) горизонтальний і вертикальний аналіз активів (пасивів) підприємства.

Таким чином, показники порівняльного балансу можна розділити на три групи: показники структури балансу; показники динаміки балансу; показники структурної динаміки балансу.

Аналіз активів підприємства за період 2011-2012 роки дозволив зробити наступні висновки: сукупні активи підприємства складаються з необоротних і оборотних активів, причому питома вага необоротних активів підприємства має тенденцію до зменшення (44,87% в 2011 році, 36,89% в 2012 році), а оборотних - навпаки, до зростання (55,13% в 2011 році, 63,11% в 2012).

Питома вага основних засобів у сукупних активах підприємства в 2011 та в 2012 роках займають 100%.

Щодо аналізу активів підприємства за період 2012 та 2013 роки який представлений в таблиці 2.2, можна зробити наступні висновки: сукупні активи підприємства складаються з необоротних і оборотних активів, причому питома вага необоротних активів підприємства має тенденцію до зменшення (36,89% в 2012 році, 19,02 в 2012 році ), а оборотних - навпаки, до зростання (63,11% в 2012 році, 80,98% в 2013).

Питома вага основних засобів у сукупних активів підприємства в 2012 та в 2013 році також залишилися як і у попередньому періоді в тому самому співвідношенні, а саме 100%.

Основні засоби повністю входять до необоротних активів підприємства, що свідчить про високу частку капіталу в джерелах фінансування.

Темп зростання оборотних активів перевищує темп зростання необоротних.

Отже, можна зробити висновок, що капітал був розподілений ефективно.

Аналіз джерел формування пасивів (таблиця 2.3 та таблиця 2.4) (Додаток Б) дозволив зробити наступні висновки.

Статутний капітал становить на кінець 2013 року 5 тис. грн. За досліджуваний період значення показника не змінилося.

Нерозподілений прибуток ( непокритий збиток) становить на кінець 2012 року 739 тис. грн. Це на 37 тис. грн. більше показника на кінець 2011 року. А на кінець 2013 року становив 782 тис. грн., що на 43 тис. грн. більше показника на кінець 2012 року (темп приросту за 2011-2012 роки становить 105,27%, та за 2012-2013 роки 105,82% відповідно), отже протягом досліджуваних років нерозподілений прибуток постійно зростав.

Загальна сума власного капіталу становить на кінець 2012 року 744 тис. грн., що на 37 тис. грн. більше показника попереднього року, та на кінець 2013 року становить 787 тис. грн., що на 43 тис. грн. більше показника 2012 року (темп приросту за 2011-2012 роки становить 105,23% та за 2012-2013 роки 105,78% відповідно). Тобто власний капітал протягом досліджуваних років також зростав, і це є позитивним явищем, так як досліджуване підприємство розвивалося.

Після зміни структури балансу у 2013 році, деякі статті балансу змінились, так розділи Забезпечення майбутніх витрат і Платежів та довгострокові зобов'язання які були у 2012 році, тепер у новому балансі поєдналися і тепер мають назву розділу Довгострокові зобов'язання і забезпечення. Відповідно до нової структури балансу всього дострокових зобов'язань і забезпечень на кінець 2012 року 2616 тис. грн., що на 264 тис. грн.. більше показника 2011 року, та на кінець 2013 року становить 3645 тис. грн., що на 1029 тис. грн. більше показника попереднього року. Темп приросту за 2011-2012 роки становить 111,22% та за 2012-2013 роки 139,33% відповідно, тобто дані показники також зросли.

Відповідно до змін у структурі балансу у 2013 році, а саме в об'єднанні деяких розділів та статей балансу, поточні зобов'язання і забезпечення на кінець 2012 року становили 2029 тис. грн., що на 262 тис. грн. більше ніж на кінець 2011 року. На кінець 2013 року вони становили 2481 тис. грн., що на 452 тис. грн. більше показника попереднього року. Темп приросту за 2011-2012 роки становив 114,83% та за 2012-2013роки 122,28% відповідно.

Отже, з поданих даних ми бачимо, що показники підприємства протягом 2011-2013 років мали тенденцію до зростання, що свідчить про прибуткову діяльність підприємства, особливо це спостерігається на кінець 2013 року.

Провівши аналіз динаміки і структури балансу, потрібно провести аналіз частки інтенсивних і екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції, тобто кількісне визначення того, наскільки це збільшення зумовлене збільшенням розміру майна і наскільки його кращим використанням.

2.2 Аналіз грошових надходжень і витрат підприємства

Зобразимо грошові надходження підприємства за 2011-2013 роки в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Грошові надходження ФП "Мілкмей" за 2011-2013 роки, тис. грн.

Стаття

2011

2012

2013

Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

4744

4131

4058

Інші операційні доходи

0

16

14

Доход від участі в капіталі

0

0

0

Інші фінансові доходи

0

0

0

Інші доходи

0

0

0

Всього:

4744

4147

4072

Таким чином, з таблиці можна зробити висновок, що грошові надходження підприємства за 2011-2013 роки мали тенденцію до зменшення. В 2012 і 2013 році у підприємства був дохід від іншої операційної діяльності, чого у 2011 році не було.

Найбільшу частку з грошових надходжень займає чистий доход від реалізації продукції.

Зобразимо грошові витрати підприємства за 2011-2013 роки в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Грошові витрати ФП "Мілкмей" за 2011-2013 роки, тис. грн.

Стаття

2011

2012

2013

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

4056

4 089

4 007

Адміністративні витрати

0

18

20

Витрати на збут

0

0

0

Інші операційні витрати

0

3

2

Фінансові витрати

0

0

0

Витрати від участі в капіталі

0

0

0

Інші витрати

0

0

0

Всього:

4056

4110

4029

Таким чином, з таблиці можна зробити висновок, що грошові витрати підприємства за 2011-2013 роки мали динамічних характер, у 2012 році витрати становили найбільше значення - 4110, а у 2013 зменшилось до позначки 4029. В 2012 і 2013 році до витрат додалися інші операційні витрати та адміністративні витрати. Найбільшу частку грошових витрат підприємства займає собівартість реалізованої продукції, яка протягом досліджуваних років також мала динамічний характер.

2.3 Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

2.3.1 Оцінка ліквідності підприємства

Ліквідність означає здатність підприємства перетворити актив у гроші швидко і без втрат його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних зобов'язань. При оцінці ліквідності розраховують три коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття ( коефіцієнт загальної ліквідності ).

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів і показує скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство розглядають як успішно функціонуюче.

1. Коефіцієнт покриття ( коефіцієнт загальної ліквідності).

, (2.1)

де - коефіцієнт покриття.

ОА - оборотні активи.

ПЗ - поточні зобов'язання.

ВМП - витрати майбутніх періодів.

ДМП - доходи майбутніх періодів.

В якості орієнтованого значення коефіцієнту покриття наводиться його значення в межах 2 - 2,5. Даний коефіцієнт не є абсолютним показником, який характеризує здатність підприємства повернути борги, так як він характеризує тільки наявність оборотних активів,а не їх якість.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

На рисунку 1 зображено тенденції зміни коефіцієнта покриття.

Рисунок 1 - Тенденції зміни коефіцієнта покриття

Аналізуючи коефіцієнт покриття за 2011-2013 роки бачимо, що значення не входять в інтервал 2-2,5. Як показують результати, для задоволення поточних зобов'язань підприємство не має достатньої кількості оборотних активів, про що свідчить величина коефіцієнта покриття, який на кінець 2011 р. склав 1,51, 2012 рік склав 1,68 та на кінець 2013 - 0,53, - що нижче нормативного значення, особливо на кінець 2013 року. Це означає, що підприємство не в змозі вчасно ліквідовувати свої борги.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і розраховується за формулою:

, (2.2)

де З - запаси.

ОА - оборотні активи.

ПЗ - поточні забов'язання.

ВМП - витрати майбутніх періодів.

ДМП - доходи майбутніх періодів.

Орієнтоване значення коефіцієнта швидкої ліквідності дорівнює 1.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

На рисунку 2 зображено тенденції зміни коефіцієнта швидкості ліквідності.

Рисунок 2 - Тенденції зміни коефіцієнта швидкості ліквідності

Коефіцієнт швидкої ліквідності за аналізований період має динамічний характер, протягом цього періоду він досяг свого нормативного значення, а саме у 2012 році - 1,6, а у 2011 він знаходився у дуже близькому значенні до нього - 0,95, що говорить про те, що підприємство має можливість сплатити поточні зобов'язання. А ось на кінець 2013 року цей показник різко спав, а саме до позначки 0,53, що значно нижче нормативного значення, тобто підприємство не має можливості сплатити поточні зобов'язання за умови своєчасного розрахунку з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно:

, (2.3)

де ГК - грошові кошти і їх еквіваленти.

ПЗ - поточні зобов'язання.

ВМП - витрати майбутніх періодів.

ДМП - доходи майбутніх періодів.

В якості орієнтованого значення коефіцієнта абсолютної ліквідності наводить значення не менше 0,2-0,25.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

На рисунку 3 тенденції зміни коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Рисунок 3 - Тенденції зміни коефіцієнта абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2011 та 2013 роках становив 0,089 та 0,0842 відповідно. Він показує, що у підприємства погіршився фінансовий стан. Проте в 2012 році цей показник зріс і став 0,2587. Це свідчить про те, що у підприємства вистачає коштів на покриття невідкладних зобов'язань. В таблиці 2.3 наведено результати розрахунку коефіцієнтів.

Таблиця 2.7 - Результати розрахунку коефіцієнтів ліквідності

Назва показника

Нормативне значення

Значення коефіцієнтів

2011

2012

2013

Коефіцієнт покриття

2-2,5

1,51

1,68

0,53

Коефіцієнт швидкої ліквідності

1

0,95

1,6

0,53

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,2-0,25

0,089

0,2587

0,0842

З даної таблиці ми бачимо, що протягом досліджуваного періоду, підприємство має не досить гарні показники, які зумовлені зниженням врожайності на підприємстві, що привело до зменшення грошових коштів.

2.3.2 Оцінка довгострокової платоспроможності підприємства

Платоспроможність підприємства оцінюють за допомогою таких показників:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

2. Коефіцієнт концентрації запозиченого капіталу.

3. Співвідношення запозиченого і власного капіталу.

4. Коефіцієнт забезпеченості по кредитах.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу визначає долю коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства і характеризує можливість підприємства виконати свої зобов'язання за рахунок використання власних фінансових ресурсів, незалежно від функціонування запозичених коштів.

(2.4)

де ВК - власний капітал;

АП - активи підприємства.

Чим вище значення коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство.

Підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу становить не менше 50%.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

На рисунку 4 зображено тенденції змін коефіцієнтів концентрації власного капіталу.

Рисунок 4 - Тенденції змін коефіцієнтів концентрації власного капіталу

2. Коефіцієнт концентрації запозиченого капіталу.

Коефіцієнт концентрації запозиченого капіталу є доповненням до попереднього. їх сума дорівнює 1 (або 100%). Цей коефіцієнт характеризує суму запозичених коштів в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.

, (2.5)

де ЗК - запозичений капітал;

АП - активи підприємства.

Чим нижче значення цього коефіцієнта, тим менша заборгованість підприємства і більш стійке його положення.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

На рисунку 5 зображено тенденції змін коефіцієнтів концентрації запозиченого капіталу.

Рисунок 5 - Тенденції змін коефіцієнтів концентрації запозиченого капіталу.

3. Співвідношення запозиченого і власного капіталу.

Як і попередні коефіцієнти, співвідношення власного і запозиченого капіталу дає більш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.

, (2.6)

де ЗК - запозичений капітал;

ВК - власний капітал.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

На рисунку 6 зображено тенденцію змін коефіцієнтів співвідношення власного і запозиченого капіталу.

Рисунок 6 - Тенденції змін коефіцієнтів співвідношення власного і запозиченого капіталу

4. Коефіцієнт забезпеченості по кредитах.

За допомогою коефіцієнта забезпеченості по кредитах оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Він показує ступінь захищеності кредиторів від несплати за кредит.

, (2.7)

де ФР - фінансовий результат (прибуток) до оподаткування від звичайної діяльності;

ВнВП - витрати на виплату відсотків.

Зменшення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом у попередньому періоді свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості підприємства розраховують такий показник як чистий робочий капітал підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство може не тільки погасити свої борги, а й здійснити інвестування.

ЧРКП = ОА(Ф.№1,стр.260) + ВМП(Ф.№1,стр.270) -

-ПЗ (Ф.№1,стр.620) - ДМП(Ф.№1,стр.630) (2.8)

де О А - оборотні активи;

ЯЗ - поточні зобов'язання;

ВМП- витрати майбутніх періодів;

ДМП- доходи майбутніх періодів.

Кредитори, постачальники та інші контрагенти підприємства віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшою фінансовою автономністю, оскільки таке підприємство здатне погасити борги за рахунок власних коштів. Власники підприємства, акціонери, інвестори вважають за потрібне збільшувати в розумних межах частку запозичених коштів.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

В таблиці 2.8 наведено розрахунки показників довгострокової платоспроможності. Аналіз фінансової стабільності підприємства зводиться до аналізу показників капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел засобів, і показників покриття, які характеризують фінансову стабільність з позиції витрат на обслуговування зовнішніх джерел залучених засобів. Такий аналіз здійснюється за балансом підприємства шляхом порівняння показників з рекомендованими і порівняння їх відхилень у динаміці.

Таблиця 2.8 - Результати розрахунків оцінки довгострокової платоспроможності

Показники

Нормативне значення

Значення коефіцієнтів

2011

2012

2013

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Чим більше, тим краще

0,15

0,14

0,11

Коефіцієнт концентрації запозиченого капіталу

1

0,85

0,86

0,53

Співвідношення запозиченого і власного капіталу

----------

5,83

6,24

7,78

Чистий робочий капітал підприємства

----------

4430

5430

8079

З наведеної таблиці можна зробити наступні висновки: за досліджуваний період 2011-2013 роки, коефіцієнт концентрації власного капіталу значно нижче нормативного. Протягом цих років даний коефіцієнт знижувався, це означає, що підприємство відчуває дефіцит власних засобів для здійснення своєї діяльності, тому залучає позикові кошти. Про це також свідчить коефіцієнт концентрації запозиченого капіталу, який протягом цього періоду також знижувався, крім 2012 року, де він становив 0,86.

Слід зазначити, що тенденція збільшення показників вказує на подальше нарощування величини питомої ваги залучених засобів у фінансування підприємства, про зниження фінансової стабільності, про нестабільне положення підприємства.

2.3.3 Оцінка рентабельності підприємства

Рентабельність -- це показник, який характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність -- відносний показник, що порівнює одержаний ефект з витратами чи ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує багато коефіцієнтів рентабельності. Використання кожного з них залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарчої діяльності підприємства. Від цього залежить і вибір показника прибутку, що використовується в розрахунках.

На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства здійснює вплив його здатність отримувати прибуток.

Рентабельність продажу або норма чистого прибутку показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримує підприємство:

, (2.9)

Де ЧП - чистий прибуток;

ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Рентабельність активів характеризує наскільки активно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства:

, (2.10)

Де - активи на початок періоду;

- активи на кінець періоду;

ЧП - чистий прибуток.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Рентабельність капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу:

, (2.11)

Де ЧП - чистий прибуток;

- власний капітал на початок періоду;

- власний капітал на кінець періоду.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

В таблиці 2.9 наведені розрахунки показників рентабельності.

Таблиця 2.9 - Розрахунок показників рентабельності

Показники

Значення

2011

2012

2013

Рентабельність продажу

0,145

0,0089

0,0106

Рентабельність активів

0,1583

0,0072

0,007

Рентабельність капіталу

1,8953

0,051

0,056

Аналізуючи рентабельність продажів , можна зробити висновок, що протягом даного періоду рентабельність мала динамічний характер, а саме у 2011 - 0,145 ( найвищий показник), 2012 рік - 0,0089 (найнижчий показник), та у 2013 році 0,0106, це пов'язано зі зростанням адміністративних і збутових витрат.

В аналізованому періоді рентабельність активів у 2011 році мала найвищий характер, ніж у інші роки досліджуваного періоду. Протягом решти досліджуваних років, а саме 2012 та 2013 роки даний показник зменшувався, що свідчить про спадаючу ефективність залучення інвестицій у підприємство.

Рентабельність капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця. Цей показник протягом досліджуваних років мав також динамічний характер. Найбільшого значення він досяг у 2011 році - 1,8953, але у 2012 році він різко знизився до показника 0,051 і у 2013 році зріс до позначки 0,056. Динамічний характер цього показника є наслідком динамічності розміру прибутку.

2.3.4 Показники ділової активності

Ділова активність підприємства характеризує весь спектр зусиль, які направлені керівництвом суб'єкта господарювання на його просування на ринках продукції, праці, капіталу і проявляється у динамічності розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту. Оцінка ділової активності підприємства здійснюється шляхом вивчення рівня ефективності використання його ресурсів. Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю.

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності його розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Ділову активність можна оцінити на якісному і кількісному рівні, для чого використовують різні показники обіговості.

Як правило, в структурі оборотних активів підприємства велику частину складають запаси і дебіторська заборгованість. Збільшення питомої ваги запасів в структурі активів може свідчити про наступне:

1) збільшення виробничого потенціалу;

2) формування більш мобільної структури активу, що сприяє прискоренню обігових засобів підприємства;

3) прагнення захистити кошти від знецінювання під впливом інфляційних процесів за рахунок вкладень у запаси;

4) вибір господарської політики підприємства, внаслідок проведення якої значна частина активів і мобілізація запасів ліквідуються.

Збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості в структурі активу може свідчити про надання підприємством комерційного кредиту споживачам своєї продукції.

Коефіцієнти обертаємості використовуються для визначення тенденцій обертання запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості на основі балансу і звіту про фінансові результати. На практиці набули поширення наступні показники ділової активності: коефіцієнт обертаємості запасів; коефіцієнт обертаємості дебіторської і кредиторської заборгованості; коефіцієнт обертаємості активів.

Коефіцієнт обертаємості запасів показує швидкість обертання запасів для забезпечення поточного обсягу продаж.

(2.12)

Де С - собівартість реалізованої продукції;

- запаси на початок року;

- запаси на кінець року.

Чим вище даний коефіцієнт, тим скоріше обертаються запаси; зменшення коефіцієнта на кінець року в порівнянні з коефіцієнтом, розрахованим на початок періоду, свідчить про зменшення швидкості обертає мості запасів, а отже про зниження ефективності їх використання.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Коефіцієнт дебіторської заборгованості характеризує, скільки в середньому разів за звітний період дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти. Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство одержує плату своїх дебіторів.

(2.13)

Де Дох. - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- дебіторська заборгованість на початок року;

- дебіторська заборгованість на кінець року;

Термін обігу дебіторської заборгованості розраховується за формулою:

, (2.14)

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Кредиторська заборгованість на відміну від дебіторської свідчить про наявність грошових коштів, які тимчасово запозичені підприємством і підлягають поверненню.

Якщо термін погашення дебіторської заборгованості перевищує термін погашення кредиторської - це свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт обертаємості кредиторської заборгованості, за допомогою якого розраховують період погашення цієї заборгованості, розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості:

(2.15)

Де С - собівартість реалізованої продукції;

- кредиторська заборгованість на початок року;

- кредиторська заборгованість на кінець року;

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Коефіцієнт обертаємості активів - характеризує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства від джерел їх формування.

Чим вищий цей коефіцієнт, ти ефективніше на підприємстві використовуються активи:

, (2.16)

Де Дох. - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- активи на початок періоду;

- активи на кінець періоду.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Фондовіддача характеризує на скільки ефективно підприємство використовує основні фонди:

(2.17)

Де ЧД - чистий дохід;

- основні фонди на початок періоду;

- основні фонди на кінець періоду.

Як і для коефіцієнтів рентабельності, так і для показників ділової активності не існує абсолютних нормативних значень, тому що ці показники різко коливаються за галузями. Позитивною тенденцією вважається збільшення цих показників в динаміці.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

В таблиці 2.10 наведені розрахункові показники ділової активності

Таблиця 2.10 - Розрахунки показників ділової активності

Показник оборотності запасів протягом досліджуваного періоду помітно зріс по відношенню до 2011 року (з 2,44 у 2011 році до 7,47 у 2012 році відповідно), але у 2013 році він незначно знизився на 7,15, що свідчить про ефективність роботи підприємства щодо запасів. Це відбулось за рахунок коливання у збуті виробленої продукції.

Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва й обігу, який приносить відповідний ефект у вигляді прибутку. В 2011 р. такий показник мав значення 1,31 разів, а в 2012 році - 0,97 разів, тобто коефіцієнт оборотності активів за аналізований період знизився на 0,34 пункти. В 2013 році цей показник мав значення 0,66, тобто коефіцієнт знизився у порівнянні з 2012 роком 0,31 пункт. Такі зміни вказують на спадання ефективності використання майна підприємства.

Позитивна тенденція значення узагальнюючого показника тривалості обігу оборотного капіталу свідчить про мобілізацію дій керівництва підприємства на фоні нестачі коштів на поповнення оборотних запасів

У цілому ділова активність підприємства за аналізований період зросла. Це сталося внаслідок проведених заходів з реалізації залишків готової продукції та інших запасів, позитивних погодних умов, збільшенню врожайності, росту обсягів виробництва, зменшення вартості основних засобів підприємства за рахунок часткового списання матеріально і морально застарілого обладнання та продажу не використовуваного, а також більш ефективного використання ресурсів підприємства в цілому, як власних, так і залучених.

3. Розробка і оцінка запропонованих заходів щодо покращення фінансової діяльності підприємства

3.1 Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

Згідно закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це "визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури".

Насправді ж банкрутство не завжди супроводжується повною ліквідацією підприємства, а, навпаки, частіше означає перерозподіл економічних ресурсів від недієздатних до більш вдалих власників. У такому розумінні процедуру банкрутств підприємства слід розглядати як одну з форм реструктуризації бізнесу.

Дослідження ймовірності банкрутства підприємства дозволяє виявити параметри кризового розвитку підприємства та вчасно розробити систему організаційно-економічних заходів щодо його фінансового оздоровлення.

На сучасному етапі в міжнародній і національній практиці для оцінки ризику банкрутства широко використовують дискримінанті факторні моделі. Найбільшої уваги заслуговують моделі Альтмана, Таффлера, ліса, Спрінгейта, Терещенко та інші.

Модель Е. Альтмана для оцінки ймовірності банкрутства великих компаній, акції яких користуються на біржі:

Z=1,2X1+1,4Х2+3,3Х3+0,6Х4+Х5, (3.1)

Де Х1 - відношення власного оборотного капіталу до суми активів;

Х2 - відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х3 - відношення прибутку ( з податками і процентами) до активів;

Х4 - відношення ринкової вартості капіталу до заборгованості;

Х5 - відношення виручки до суми активів.

В таблиці 3.1 наведено інтерпретацію значень показника Z.

Таблиця 3.1 - Інтерпретація значень показника Z

Значення показника

Ймовірність настання

до 1,8

Дуже висока

1,81-2,70

Висока

2,71-2,99

Можлива

3,00 і більше

Низька

2011 рік:

Z=1,2*(2968/4830)+1,4*(358/4830)+3,3*(688/4830)+0,6*(34960/(2051+ +1883))+4744/4830= 2,294179

В 2011 році Z знаходиться в зоні 1,81-2,70, тобто загроза банкрутства висока.

2012 рік:

Z=1,2*(3032/5109,5)+1,4*(720,5/5109,5)+3,3*(37/5109,5)+0,6*(5/(2438+ +1898))+4131/5109,5= 1,74258

2013 рік:

Z=1,2*(4499,5/6151)+1,4*(760,5/6151)+3,3*(43/6151)+0,6*(5/(3130,5+ +2252))+4058/6151= 1,73426

В 2012 та 2013 роках Z знаходиться в зоні до 1,8, тобто загроза банкрутства протягом цих років дуже висока.

Модель Е. Альтмана для компаній, акції яких не котируються на біржі:

Z=0,717Х1+0,847Х2+3,107Х3+0,42Х4+0,995Х5,

Де Х1, Х2, Х3, Х4,Х5 мають той самий зміст, що і в попередній моделі.

При значенні Z 1,23 - фінансовий стан підприємства є стійким, а при Z1,23 - існує загроза банкрутства.

2011 рік:

Z=0,717*(2968/4830)+0,847*(358/4830)+3,107*(688/4830)+0,42*(34960/

/(2051+ 1883))+0,995(4744/4830)= 1,92374

2012 рік:

Z=0,717*(3032/5109,5)+0,847*(720,5/5109,5)+3,107*(37/5109,5)+0,42*(5/(2438+ 1898))+0,995*(4131/5109,5)= 1,372313

2013 рік:

Z=0,717*(4499,5/6151)+0,847*(760,5/6151)+3,107*(43/6151)+0,42*(5/ (3130,5+ 2252))+0,995*(4058/6151)= 1,307747

Фінансовий стан підприємства за досліджувані роки є стійким,показник Z 1,23.

Згідно з моделлю Таффлера оцінка ймовірності банкрутства здійснюється за слідкуючою формулою:

Z=0,53Х1+0,13Х2+0,18Х3+0,16Х4, (3.2)

Де

Х1 - відношення прибутку від реалізації до поточних зобов'язань;

Х2 - відношення оборотних активів до сукупних зобов'язань;

Х3 - відношення короткострокових зобов'язань до суми активів ;

Х4 - відношення виручки до суми активів.

При значенні Z 0,3 фінансовий стан підприємства буде стійким, при Z 0,2- підприємство є потенційним банкрутом.

2011 рік:

Z=0,53*(688/1883)+0,13*(2968/(2051+1883))+0,18*(1883/4830)+0,16* *(4744/ 4830)= 0,519052

2012 рік:

Z=0,53*(42/1898)+0,13*(3032/(2438+1898))+0,18*(1898/5109,5)+0,16* *(4131/5109,5) = 0,29885

2013 рік:

Z=0,53*(51/2252)+0,13*(4499,5/(3130,5+2252))+0,18*(2252/6151)+0,16* *(4058/6151) = 0,29213

Протягом даних років фінансовий стан підприємства стійкій - Z 0,3.

Модель Ліса передбачає оцінку ризику банкрутства з використанням показників:

Z=0,063Х1+0,092Х2+0,057Х3+0,001Х4, (3.3)

Де, Х1 - відношення власного оборотного капіталу до суми активів;

Х2 - відношення прибутку від реалізації до суми активів;

Х3 - відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х3 - відношення прибутку ( з податками і процентами) до активів;

Х4 - відношення власного капіталу до запозиченого.

У моделі Ліса відповідно до показників, що входять до неї, фінансовий стан є стійким при значенні Z 0,037 і нестійким при Z 0,037.

2011 рік:

Z=0,063*(2968/4830)+0,093*(688/4830)+0,057*(358/4830)+0,001*(0/ /(4830- 0)) = 0,56043

2012 рік:

Z = 0,063*(3032/5109,5)+0,093*(42/5109,5)+0,057*(720,5/5109,5)+

+0,001*(0/(5109,0 - 0)) = 0,04618

2013 рік:

Z = 0,063*(4499,5/6151)+0,093*(51/6151)+0,057*(760,5/6151)+

+0,001*(0/(6151 - 0)) = 0,0539

Отже, протягом досліджуваного періоду значення Z 0,037, тобто фінансовий стан підприємства є стійкім.

Чотирьохфакторна модель Спрінейта має наступний вигляд:

Z=1,03Х1+3,07Х2+0,66Х3+0,4Х4, (3.4)

Де, Х1 - робочий капітал / загальна вартість активів;

Х2 - прибуток до сплати податків і процентів / сума акивів;

Х3 - прибуток до сплати податків / загальна вартість активів;

Х4 - обяг продажу / загальна вартість активів.

Якщо Z 0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

2011 рік:

Z=1,03*(2968/4830)+3,07*(688/4830)+0,66*(688/1883)+0,4*(4744/4830)==1,704253

2012 рік:

Z=1,03*(3032/5109,5)+3,07*(37/5109,5)+0,66*(37/1898)+0,4*(4131/ /5109,5)=0,9697

2013 рік:

Z=1,03*(4499,5/6151)+3,07*(43/6151)+0,66*(43/2252)+0,4*(4058/6151)==1,05141.

За 2013-2011 роки з показників Z можна зробити висновок, що показники більші за значення, тобто підприємство не є потенційним банкрутом.

Модель Чессера:

Z=-2,0434-5,24Х1+0,0053Х2-6,650Х3+4,4009Х4-0,0791Х5-0,102Х6, (3.5)

Де Х1 - відношення готівки і ліквідних цінних паперів до суми активів;

Х2 - відношення виручки до готівки і ліквідних цінних паперів;

Х3 - відношення прибутку (з податками і процентами) до активів;

Х4 - відношення заборгованості до активів;

Х5 - відношення основного капіталу до чистих активів;

Х6 - відношення оборотного капіталу до виручки.

При значенні показника Z0,50, підприємство має стійкий фінансовий стан, якщо Z 0,50 - йому загрожує банкрутство.

2011 рік:

Z=-2,0434-5,24*((0+154,5)/4830)+0,0053*(4744/(0+154,5))-6,650*(688/4830)+4,4009*((2051+1883)/4830)-0,0791*(1377/363)-0,102*(2968/4744) = 0,22511

2012 рік:

Z = -2,0434-5,24*((0+341,5)/5109,5)+0,0053*(4131/(0+341,5))-

-6,650*(37/5109,5)+4,4009*((2438+1898)/5109,5)-

- 0,0791*(2077,5/725,5)-0,102*(3032/4131) = 1,05564

2013 рік:

Z = -2,0434-5,24*((0+367)/6151)+0,0053*(4058/(0+367))-

-6,650*(43/6151)+4,4009*((3130,5+2252)/6151)-

- 0,0791*(1651,5/765,5)-0,102*(4499,5/4058) = 1,22338.

Протягом 2011- 2013 років показник Z 0,50, тобто підприємству загрожує банкрутство.

Двофакторна модель Федотової для оцінки ймовірності банкрутства має вигляд:

Z=-0,3877-1,0736+0,0579, (3.6)

Де

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт автономії.

Якщо Z=0, ймовірність банкрутства; від'ємне значеення Z - зменшення ймовірності банкрутства.

2011 рік:

Z=-0,3877-1,0736*(2968/1883)+0,0579*(363/4830)=-2,0756.

2012 рік:

Z=-0,3877-1,0736*(3032/1898)+0,0579*(725,5/5109,5)=-2,111

2013 рік:

Z=-0,3877-1,0736*(4499,5/2252)+0,0579*(765,5/6151)=-2,5255.

Отже, протягом даних років спостерігалось від'ємне значення Z, тобто присутнє зменшення ймовірності до банкрутства підприємства.

Модель Бівера для оцінки ймовірності банкрутства базується на визначенні слідуючого коефіцієнту:

(3.7)

Позитивним значенням вважається значення коефіцієнту Бівера більше 0,2. В даному випадку структура балансу підприємства вважається задовільною.

2011 рік:

2012 рік:

2013 рік:

Аналізуючи дані показники, можна зробити висновки, що у 2011 році показник більше позначки 0,2 - тобто, структура балансу за цей рік вважається задовільною. Але в 2012 та 2013 році показники мають менше значення ніж 0,2 - тобто структура балансу даного господарства вважається не задовільною.

Модель О.Терещенко враховує вітчизняні умови господарювання і має наступний вигляд:

Z=1,04Х1 + 0,75Х2 + 0,15Х3 + 0,42Х4 + 1,8Х5 - 0,063Х6+2,16, (3.8)

Де

Х1 - коефіцієнт покриття;

Х2 - коефіцієнт фінансової незалежності (автономії);

Х3 - оборотність вкладеного капіталу;

Х4 - коефіцієнт рентабельності операційного продажу;

Х5 - рентабельність активів;

Х6 - коефіцієнт оборотності запозиченого капіталу.

Значення Z - показника так пов'язане з ймовірністю банкрутства:

Z 0,55 - фінансовий стан підприємства важається задовільним;

-0,550,55 - однозначних висновків щодо якості фінансового стану зробити не можна, потрібен додатковий експертний аналіз;

Z -0,55 - фінансовий стан підприємства є незадовільним, воно перебуває в фінансовій кризі або ж під її загрозою.

2011 рік:

Z=1,04*1,57621+0,75*0,07516+0,15*(4744/363)+0,42*(688/4744)+1,8*0-0,063*(4744/(4345 - 363))+2,16= 5,80181

2012 рік:

Z=1,04*1,59747+0,75*(-0,142)+0,15*(4131/725,5)+0,42*(37/4131)+ +1,8*(37/(4345+5109,5/2) -0,063*(4131/(5109,5 - 725,5))+2,16= 4,52302

2013 рік:

Z=1,04*1,998+0,75*0,12445+0,15*(4058/765,5)+0,42*(43/4058)+ +1,8*(43/(5109,5+6151/2)-0,063*(43/(6151 - 765,5))+2,16= 5,09286

Отже, протягом даних років показник Z 0,55 - фінансовий стан підприємства вважається задовільним.

Модель Р. Сайфулліна і Г. Кадикова базується на використанні для оцінки ризику банкрутства підприємств рейтингового числа:

R=2Х1+0,1Х2+0,08Х3+0,45Х4+Х5, (3.9)

Де

XI - коефіцієнт забезпеченості власним капіталом;

Х2 - коефіцієнт поточної ліквідності;

ХЗ - коефіцієнт оберненості активів;

Х4 - рентабельність реалізації продукції;

Х5 - рентабельність власного капіталу.

При повній відповідності фінансових коефіцієнтів їх мінімальним нормативним значенням рейтингове число R = 1, що означає задовільний фінансовий стан підприємства.

Якщо її R <1 - для підприємства існує реальна загроза банкрутства.

2011 рік:

R = 2*(363/4830) + 0,1*((2968-832,5)/1883) + 0,08*(4744/4830) + +0,45*(688/4056) + (688/363)= 2,313944.

2012 рік:

R= 2*(725,5/5109,5) + 0,1*((3032-547,5)/1898) + 0,08*(4131/5109,5)+ +0,45*(37/4089) + (37/725,5)= 0,53463.

2013 рік:

R= 2*(765,5/6151) + 0,1*((4499,5-3020,5)/2252) + 0,08*(4058/6151) + +0,45*(43/4007) + (43/765,5)= 0,42836

Отже, можна зробити висновок, що у 2011 році показник R>1, тобто фінансовий стан господарства задовільний, а ось у 2012 та 2013 роках цей показник знизився і мав значення R <1, тобто для господарства існує загроза банкрутства.

Після проведених розрахунків за вищенаведеними формулами в разі зростання вірогідності банкрутства підприємства необхідно оцінити реальність можливого відновлення платоспроможності протягом шести місяців за допомогою коефіцієнта відновлення платоспроможності.

, (3.10)

Коефіцієнт відновлення платоспроможності підприємства:

де, Кп - коефіцієнт покриття;

Кпп - коефіцієнт покриття на початку поточного періоду;

2 - нормативне значення коефіцієнту покриття;

Т - звітний період;

6 - період відновлення платоспроможності (місяці)

Якщо Квп > 1, то підприємство має можливість відновити свою платоспроможність, якщо Квп < 1, то така можливість відсутня.

2011 рік:

2012 рік:

.

2013 рік:

Протягом 2011 та 2012 років коефіцієнт Квп менший одиниці, тобто у господарства відсутня можливість відновити платоспроможність, але в 2013 році ця можливість покращилась, показник Квп став більше одиниці, тобто у підприємства з'явилась можливість відновити свою платоспроможність.

3.2 Заходи щодо покращення фінансових показників і результатів діяльності ФП "Мілкмей"

Сьогодні підприємства для виживання на ринку і збереження конкурентоспроможності повинні час від часу вносити зміни у свою господарську діяльність. Традиційні ієрархічні й бюрократичні форми організації та управління здебільшого не відповідають новим вимогам до сучасних господарств щодо їхньої здатності до швидких змін, навчання і модернізації. Тому господарства все частіше експериментують у сфері розвитку своїх структур і процесів.

В перехідний період господарства опиняються в економічній обстановці, що постійно змінюється, у дуже нестабільних інституційних умовах. Можливості виживання того чи іншого господарства часто не ясні. Структури і методи управління, які в західних фермерських господарствах відпрацьовувалися впродовж багатьох десятиріч, не можуть переноситися на вітчизняні господарства механічно, без урахування конкретних внутрішніх і зовнішніх умов.


Подобные документы

  • Поняття та завдання фінансового аналізу підприємства, основні показники його торговельної діяльності. Аналіз показників майнового стану, фінансової стабільності, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 28.04.2011

  • Аналіз структури активів і пасивів підприємства. Оцінка фінансових результатів й показників рентабельності, ліквідності та ділової активності організації. Дослiдження ефективностi викоpистання майна компанії, забезпечення власними обоpотними коштами.

    курсовая работа [194,1 K], добавлен 25.11.2014

  • Нормативно-правове забезпечення діяльності комунального підприємства "Чернігівводоканал", перелік його установчих документів. Аналіз майнового стану, фінансової стійкості, ліквідності, прибутку та рентабельності організації, оцінка її ділової активності.

    отчет по практике [156,1 K], добавлен 05.09.2011

  • Загальна характеристика ділової активності ПАТ "Нафтова компанія "ОЙЛ-СІТІ". Характеристика фінансових відносин. Чинники впливу на стан фінансів підприємства. Аналіз загальних показників ділової активності, коефіцієнтів оборотності та рентабельності.

    курсовая работа [985,5 K], добавлен 05.06.2015

  • Виробничо-економічні умови підприємства, ефективність їх використання. Забезпеченість виробничими ресурсами. Організація фінансів підприємства. Шляхи удосконалення організації фінансів та підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.

    отчет по практике [112,0 K], добавлен 11.09.2014

  • Показники оцінки фінансового стану підприємства. Стан майнового положення. Оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості. Аналіз інвестиційної привабливості.

    курсовая работа [59,7 K], добавлен 28.03.2016

  • Джерела формування фінансових ресурсів підприємств та фактори організації фінансів. Типи фінансової стійкості підприємства, характеристика системи показників (коефіцієнтів). Визначення прибутку від реалізації продукції методом прямого розрахунку.

    контрольная работа [22,3 K], добавлен 29.03.2010

  • Організаційно-економічна та господарська діяльність підприємства. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. Напрямки використання чистого прибутку.

    курсовая работа [192,9 K], добавлен 10.01.2014

  • Економічний зміст та значення фінансового стану підприємства. Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ПАТ "Миколаївобленерго". Структура майна підприємства, показники ліквідності. Аналіз ділової активності та прибутковості організації.

    дипломная работа [108,5 K], добавлен 16.03.2014

  • Характеристика майнового стану торгового підприємства та джерел його формування. Розрахунок показників фінансової стійкості та ліквідності балансу ТОВ "Агрохімресурс". Факторний аналіз рентабельності капіталу та продаж, дослідження ділової активності.

    курсовая работа [132,4 K], добавлен 28.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.