Закони -- це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі -- Верховною Радою України), мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини.

Підзаконні нормативно-правові акти -- результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об'єднань. Такі акти зазвичай розвивають чи деталізують окремі положення законів ( це - нормативні акти місцевих державних адміністрацій, нормативні акти органів місцевого самоврядування, нормативні акти відділів та управлінь відповідних центральних органів на місцях, нормативні акти керівників державних підприємств, установ, організацій на місцях та ін.)

Головним нормативно-правовим актом, який регулює фінансово-господарську діяльність є "Господарський кодекс" України від 16 січня 2003 року N 436-IV.

Даний Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Фінанси суб'єктів господарювання є самостійною ланкою національної фінансово-кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.

До нормативно-правового забезпечення діяльності підприємства відносяться такі закони: Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями, Закон України "Про податок на прибуток", Закон України "Про податок на додану вартість" та інші.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, передбачає здійснення регулювання бухгалтерського обліку у напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку та складання, загальні вимоги і термін подачі фінансової звітності в Україні.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Вона включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР із останніми змінами та доповненнями від 27.04.2010 р. Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Закон України"Про податок на додану вартість"від 3 квітня 1997 року.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що стягується з підприємств, є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг . Об'єктами оподаткування є обіг з реалізації товарів (робіт, послуг). Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, робіт, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг.

Відповідно до ЗУ"Про податок на додану вартість"об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20%, за винятком операцій, звільнених від оподаткування й операцій, до яких застосовується нульова ставка.

У бухгалтерському обліку нарахування бюджету ПДВ відображається бухгалтерською проводкою: Д-т рахунку № 741"Сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток", субрахунок № 7410"Податок на додану вартість"; К-т рахунку № 3620"Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами". При сплаті в бюджет нарахованого ПДВ кореспондують рахунки: Д-т рахунку № 3620"Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами"; К-т рахунку № 1200"Коррахунок у Національному банку України". Щомісячну сплату ПДВ здійснюють за встановленими законодавством строками.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (вказівки, методичні рекомендації, накази, інструкції, роз'яснення тощо). Станом на 01.05.2002 р. затверджено і діють 25 національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Серед законів, щодо регулювання підприємницької діяльності слід назвати також Цивільний кодекс України, якій є однією з форм кодифікації ці вільного законодавства і являю собою єдиний законодавчий акт, в якому систематизовані цивільно-правові норми, в тому числі і ті, що безпосередньо стосуються підприємницької діяльності.

1.2 Аналіз установчих документів бази практики

Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради, зареєстроване рішенням виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів № 143 від 18 травня 1992 року, як державне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради народних депутатів, і є правонаступником прав і обов'язків. Власником майна Підприємства є Чернігівська міська рада. Підприємство знаходиться у підпорядкуванні управління житлово-комунального господарства міської ради.

Предмет діяльності підприємства: водопостачання та водовідведення.

Підприємство здійснює видобування та транспортування питної води населенню, підприємствам, організаціям та установам міста, приймання, відведення та очищення стічних вод і одержання відповідного прибутку в інтересах власника майна і трудового колективу.

Підприємство здійснює такі види господарської діяльності:

- добування, виробництво і транспортування споживачам питної води;

- реалізація води, послуги каналізації для споживачів згідно з договорами власників майна;

- приймання, відведення і очищення стічної води;

- побутові послуги населенню по проведенню водопровідних і каналізаційних мереж до індивідуальних будинків, їх ремонт, будівництво свердловин для води на садових ділянках та приватному секторі;

- консультативні послуги (видача технічних умов, ведення технічного нагляду і т.д.);

- встановлення, обслуговування та ремонт водолічильників;

- ремонт артезіанських та інших видів насосів та обладнання;

- надання транспортних послуг юридичним та фізичним особам;

- контроль за водопостачанням та водовідведенням.

Підприємство може здійснювати інші види господарської діяльності, що не заборонене законодавством України, та які відповідають цілям і напрямкам його діяльності.

Установчими документами підприємства називається комплект документів встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права.

Мною було розглянуто такі установчі документи КП „Чернігівводоканал": Статут підприємства (додаток 5), колективний договір (додаток 6), наказ №1 „Про облікову політику підприємства"на 2005 рік (додаток 7).

Статут підприємства, як локальний акт господарського законодавства визначає цілі і предмет діяльності даного підприємства, відхилятися від яких, без зміни статуту, підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства.

Статут КП"Чернігівводоканал"містить дані про підприємство, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства. Це такі пункти статуту:

1. Загальні положення (найменування, вид підприємства, зазначення власника та юридична адреса підприємства);

2. Мета та предмет діяльності підприємства;

3. Юридичний статус підприємства (це статті про юридичну особу підприємства, про самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в банках, про печатку з найменуванням підприємства);

4. Майно підприємства (перелік фондів основні, оборотні, інше майно, статутний фонд, порядок утворення майна, порядок майна та ін.);

5. Права та обов'язки підприємства

6. Управління підприємством і самоврядування трудового колективу ;

7. Господарська та соціальна діяльність підприємства;

8. Ліквідація і реорганізація підприємства;

9. Порядок внесення змін та доповнень.

Статут має бути пронумеровано, прошнуровано та завірено нотаріально.

Підприємство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Згідно зі статутом даного підприємства: участь підприємства в асоціаціях, корпораціях, концертах та інших об'єднаннях здійснюється на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству та ін. актам України. Створення будь-яких спільних підприємств за участю Даниного підприємства здійснюється по узгодженню з власником майна.

Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку, штамп зі своїм найменуванням.

Майно підприємства є комунальною власністю та закріплене за підприємством на правах повного господарського володіння. Підприємство користується майном на свій розсуд. Майно підприємства становлять основні фонди, оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Джерелом формування майна є:

- майно передане йому власником майна (Чернігівська міська рада)

- доходи одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інш. видів фінансово-господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та ін. кредиторів;

- капітальні вкладення та дотації з бюджету;

- безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємстві громадян;

- придбання майна ін. підприємств, організацій;

- інші джерела не заборонені законодавством України.

Збитки, завдані підприємству при порушенні його майнових прав громадянами, юридичними особами і держорганами, відшкодовуються підприємству за рішення суду.

Управлінням підприємством здійснює власник майна та начальник підприємства ( наймання начальника підприємства здійснюється власником майна шляхом укладання з ним контракту). підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати. Призначення і звільнення з посади всіх працівників здійснюється керівником підприємства.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток. чистий прибуток, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат (оплата праці, відсотки по кредитах банків, податків та ін. платежів до бюджету, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди) залишається в повному розпорядженні підприємства.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на основі договорів.

Ліквідація і реорганізація підприємства здійснюється за рішенням Чернігівської міськради, а також за рішенням суду згідно з чинним законодавством і здійснюється ліквідаційною комісією.

Рішення соціально-економічних питань, що стосується діяльності підприємства, виробляються його органами управління та приймаються трудовим колективом або уповноваженим ним органом і відображаються в колективному договорі.

Колективний домговімр - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою досягнення соціальної згоди і прогресу.

Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства (ст. 10--20 Гл. 2 КЗпП України, ЗУ"Про колективні договори і угоди" та ін.) та узятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. У ньому передбачаються взаємні зобов'язання сторін, щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

§ зміни в організації виробництва і праці;

§ нормування оплати праці;

§ встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (премій, доплат, надбавок та інші);

§ встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

§ участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом);

§ встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

§ умов і охорони праці;

§ забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

§ гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективний договір на підприємстві КП "Чернігівводоканал" затверджується загальними зорами трудового колективу один раз на два роки .

Також до установчих документів відносять посадові інструкції, накази по підприємству, положення про відділи, тощо.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз майнового стану та джерел його формування

Діяльність будь-якого підприємства повинна забезпечуватися засобами, що необхідні для задоволення його потреб.

Аналіз фінансового стану безпосередньо по балансу досить важкий і часто малоефективний, бо передбачає розрахунок великої кількості показників, що заважає дослідити головні тенденції в зміні фінансового стану підприємства. Тому в більшості випадків дослідження проводиться за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом об'єднання окремих статей балансу і доповнюється показниками структури (таблиця 2.1), який побудовано на основі балансу підприємства за 2008 рік (додаток 1).

Розглянувши і проаналізувавши таблицю 2.1, порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що, вона збільшилась на 27344 ( 120731-93387 ) тис. грн., тобто сума балансу рухається в сторону збільшення - це вже є позитивним явищем. Аналізуючи показники таблиці 2.1, можна сказати, що за 2008 рік структура активу балансу зазнала суттєвих змін в сторону стрімкого збільшення по показниках нематеріальних активів, що показують показники змін в абсолютних і відносних величинах.

Так, зріс розмір вартості необоротних активів на 15216 тис. грн. при цьому зменшилася величина оборотних активів на 611 тис. грн. Питома вага необоротних активів перевищує суму оборотних активів в декілька разів, що є дуже негативним явищем.

Негативно впливає на фінансовий стан і ріст незавершеного будівництва в структурі - 4,8 %, яка складає 11344 (29818-18474) тис.грн.

Таблиця 2.1. Схема порівняльного аналітичного балансу, активу та пасиву балансу підприємства за 2008-2009 рік

3

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовуються, розрахувавши такі показники як коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт поновлення основних засобів та ккоефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт зношування основних засобів () - характеризує частку вартості основних засобів, яка списана на витрати в попередніх періодах, в первісній вартості:

(2.1)

К_{ЗН (2008)} = 79794/146900= 0,54

К_{ЗН (2009)} = 83797/178177= 0,47

Коефіцієнт придатності (К_ПР) є доповненням попереднього показника і показує частку неперенесоної вартості на створюваний продукт.

К _ПР = 1 - К _ЗН (2.2)

К _ПР(2008) = 1 - 0,54 = 0,46

К _ПР(2009) = 1 - 0,47 = 0,53

Коефіцієнт поновлення основних засобів () - характеризує частку нових засобів в їх вартості на кінець звітного року: