Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

За даними соціологічного дослідження, проведеного Мічиганським університетом, кредитні спілки займають важливе місце на ринку фінансових послуг США. На питання про те, послугами яких фінансових установ ви користуються, 74 % респондентів відзначили банки, але 14 % опитаних віддали перевагу кредитним спілкам, решта - ощадно - позичковим асоціаціям та іншим фінансовим установам. Ощадні вклади у банках мали 61 % опитуваних, в кредитних спілках - 38 %, а в ощадно - позикових асоціаціях - 18 %, в інших установах - 9 %. Ці дані переконливо свідчать про важливе місце кредитних спілок як суб'єктів фінансового ринку світового господарства.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК (НА МАТЕРІАЛАХ КС „ФАВОРИТ-МИКОЛАЇВ”)

2.1 Загальна характеристика діяльності кредитних спілок України та КС „Фаворит-Миколаїв”

Понад 10 років триває в Україні відродження кредитних спілок. Після підписання Президентом Указу № 377/93 від 20 вересня 1993 р., яким було затверджено „Тимчасове Положення про кредитні спілки в України”, розпочалося відродження цих специфічних організацій, покликаних вирішувати завдання фінансової самодопомоги населення.

Справа ця для України не нова. Тобто чи не найдавнішу згадку, що свідчить про зародження кредитного руху в Україні, датують 1862 роком. Саме тоді місцеві ремісники в Одесі уклали статут ощадно-позичкового товариства. На жаль, жодних інших відомостей про це об'єднання історія не зберегла [9].

Одна з перших кредитних спілок виникла 1969 року в містечку Гадячі, що на Полтавщині. А однією з найкращих у ХІХ ст. була Сокиринська кредитна спілка, заснована 1871 року. Відомий землевласник-реформатор Григорій Галаган сам розробив статут Товариства і вклав до його каси власні 3 000 рублів. Вже 1973 року в Товаристві було видано 9 810 рублів на позику його 108 членам. А 1892 року Державний банк без вагань дав Галаганові ще один кредит на розвиток товариства - 60 тисяч рублів.

Немалі кошти з прибутків сокиринського об'єднання пішли на утримання місцевого шпиталю, придбання протипожежного знаряддя для міста, на організацію навчання ремісничої справи в школах.

Починаючи з 1905 року в Україні щороку поставали 200 - 300 кредитних кооперативів. А 1914 року працювали 2 181 кредитних і 911 ощадно - позичкових товариств, які об'єднували 1 млн. 754 тис членів. Так само стрімко кредитний рух розвивався і на західноукраїнських землях. Перед початком Другої світової війни тут діяли загалом 3 тис. 456 кооперативів, які налічували понад 700 тисяч осіб - учасників. Частка кредитних спілок у кооперативному руху сягала 20%. З поміж зразкових кредитних товариств можна виділити товариства в селі Дзенгелівці (Уманщина), в Терешарах (Херсонщина), кредитний банк „Дністер” у Львові, кредитний кооператив „Поміч” у Теребовлі.

Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства було ліквідовано: 1920 року вони влилися в реорганізовану споживчу кооперацію, яка фактично повністю підпорядковувалася державі.

За часів НЕПу кредитну кооперацію вдалося ненадовго відновити: кількість кредитних спілок збільшилося в півтора рази. Щоправда, в цей період кредитні кооперативи працювали дуже неефективно, насамперед через постійне втручання держави в їхню діяльність. Починаючи з кінця 1920-х років радянська держава поступово обмежувала сферу діяльності кредитних кооперативів, а 1930 року перебрала на себе всі кредитні функції і в такий спосіб повністю ліквідувала цей вид кооперації.

Завдяки іншим історичним обставинам кредитна кооперація в Західній Україні існувала на десятиліття довше.

Незважаючи на те, що кредитна кооперація офіційно була ліквідована за радянських часів, ідея взаємодопомоги не зникла. Вона знайшла свій прояв у вигляді примітивних форм - „чорних кас” та „кас взаємодопомоги”. Ці організації не були кредитними кооперативами у повному розумінні цього слова, але мали певні ознаки кооперативних форм самодопомоги. Це були деформовані неринковою системою форм кредитної кооперації.

„Чорні каси” могли утворюватись у будь - яких сформованих групах людей, які певним чином були тісно пов'язані між собою (бригади, відділи, трудові колективи невеликих підприємств, установ та організацій). Такі неформальні каси виникали тоді, коли члени цього колективу приймали рішення утворити колективний фонд грошових коштів, з якого вони, у випадку крайньої необхідності, могли б брати короткострокові позички невеликого розміру. Такі каси формувалися спонтанно, офіційно ніде не реєструвались, не мали написаного статуту та юридичного статуту. Ці об'єднання фактично були нелегальними. Каси взаємодопомоги - це більш розвинуті форми фінансової взаємодопомоги громадян. То були громадські кредитні установи, які об'єднували на добровільних засадах громадян для надання взаємної товариської матеріальної допомоги. Вони створювалися при профспілкових організаціях для робітників і службовців - членів профспілки, в колгоспах - для колгоспників, у відділах соціального забезпечення місцевих Рад народних депутатів - для пенсіонерів.

Каси взаємодопомоги, на відміну від „чорних кас”, мали юридичну базу для своєї діяльності. Стаття 379 Цивільного кодексу України РСР, затвердженого 18 липня 1963 року, що має назву „Позикові операції кас громадської взаємодопомоги та фондів творчих спілок”, заклала юридичні основи для їхньої діяльності. В цій статті було сказано, що каси громадської взаємодопомоги при профспілкових комітетах підприємств, установ та організацій видають робітникам і службовцям довгострокові та короткострокові позики. Терміни позик та умов її надання визначаються типовим статутом каси громадської взаємодопомоги.

Ідею кредитної кооперації підтримали і розвинули в діаспорі ті українці, яких після Другої світової війни доля закинула за океан. Рух україно-американських кредитних спілок розпочався зі створення Асоціації американців українського походження „Самопоміч” (Selfreliance Association of Ukrainian Americans). Усвідомивши переваги кредитних спілок як засобу надання потрібних фінансових послуг новим іммігрантам, Асоціація в такий спосіб допомагала стати на ноги сотням тисяч українців, що приїхали до США. Українські кредитні спілки в діаспорі поступово розвивалися і міцнішали.

Після проголошення незалежності України представники діаспори розпочали компанію з відродження кредитного руху. 1991 року при Українській світовій кооперативній раді створено спеціальну комісію для реалізації цієї ідеї. 1992 року під час відвідин Канади тодішній Президент Леонід Кравчук, ознайомившись з діяльністю кредитних спілок української діаспори, дав доручення урядовцям вивчити це питання. Того ж таки року до України прибула друга делегація представників українських кредитних спілок США, Канади та Австралії. Після кількох зустрічей із зацікавленими особами створено Національний оргкомітет з відродження кредитного руху в Україні. Повернувшись до США та Канади, представники українських діаспор почали активно лобіювати питання технічної підтримки кредитних спілок України. 1993 року уряди США та Канади схвалили програми технічної допомоги розвиткові кредитного руху в Україні [5].

Того самого року законодавчим документом для реального розвитку кредитних спілок стало Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні, яке затвердив Указ Президента України від 20 вересня 1993 року. Відтак у Києві було відкрито представництва всесвітньої ради кредитних спілок та Канадської кооперативної асоціації.

В березні 1993 року розпочала свою діяльність Канадська програма розвитку кредитних спілок в Україні (КПРКСУ). КПРКСУ була спільним проектом Канадської кооперативної асоціації та Української кооперативної ради Канади, яку фінансувало агентство з міжнародного розвитку [8].

На першому етапі програма поширювала ідеї кредитної кооперації, працювала з ініціативними групами, організовувала стажування представників українських кредитних спілок у Канаді, а канадських - в Україні, відібрала 7 модельних кредитних спілок (які одержали техніку та фінансову допомогу від КПРКСУ).

У квітні 1996 року КПРКСУ розпочала другий етап своєї діяльності, який тривав до квітня 2001 року. На цьому етапі, зокрема, виконані такі завдання:

відібрали 20 модельних кредитних спілок;

створили разом з модельними кредитними спілками низку змодельованих кредитних спілок (тобто тих кредитних спілок, яким мали надавати допомогу модельні кредитні спілки);

сприяли розвиткові кредитних спілок у тих регіонах, де вони ще не існували;

підтримували жінок у кредитній кооперації;

надали допомогу в розробці відповідної законодавчої бази для кредитних спілок;

підвищували кваліфікацію фахівців, які організовували і проводили навчання з ініціативними групами;

організовували стажування фахівців канадських кредитних спілок в Україні;

сприяли ускладненню партнерських угод між українськими та канадськими кредитними спілками.

КПРКСУ відігравала роль радника, щоб у такий спосіб забезпечити ефективність використання донорських коштів для подальшого розвитку кредитно - кооперативного руху України. В межах цієї програми було створено чимало модельних та змодельованих кредитних спілок, виділено багато зворотних кредитів, надано стажування в Канаді кількох десятків активістів української кредитної кооперації.

КПРКСУ тісно співпрацювала з Національною асоціацією кредитних спілок України, яку було створено в 1994 році, з державними структурами та установами в різних регіонах України.

У червні 1994 року кредитні спілки із 17 областей України заснували Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ). Кредитні спілки що створювались пізніше, вступали до НАКСУ, яка за кооперативними принципами „відкритих дверей”, була і є відкритою для всіх кредитних спілок, що виникають в Україні та дотримуються кооперативної філософії. НАКСУ утворена для вирішення проблем пов'язаних з розвитком кредитного руху в Україні, для поліпшення соціально - економічного стану середніх верств населення, як координаційна та уніфікована структура, яка об'єднує кредитні спілки в життєздатний механізм.

Головними напрямками діяльності НАКСУ є [8]:

Участь в розробці та лобіюванні законодавства для кредитних спілок України.

Створення інфраструктури, необхідної для стабільної та ефективної роботи кредитних спілок (навчально - методичний центр, сервісний центр та інформаційно-консультаційна служба тощо).

Консультування кредитних спілок з фінансових, правових питань та бухгалтерського обліку.

Підвищення кваліфікації кадрів кредитних спілок.

Участь в реалізації спільних з Міжнародним фондом соціальної адаптації та іншими організаціями програм фінансової підтримки кредитних спілок.

Співпраця з органами державної влади в питаннях засідання кредитних спілок, як невід'ємного елементу інфраструктури ринків України, передусім - аграрного та ринку фінансових послуг для населення.

Вивчення та узагальнення передового досвіду роботи кредитних спілок, включаючи опрацювання та поширення передових технологій надання послуг членам кредитних спілок.

Розробка внутрішніх операційних стандартів з метою уніфікації діяльності кредитних спілок - членів НАКСУ, включаючи запровадження єдиного програмного забезпечення.

Здійснення регулярного моніторингу фінансової діяльності кредитних спілок та дотримання ними управлінських стандартів.

Пропаганда ідей фінансової кооперації серед широких верств населення України.

Створення єдиного інформаційного простору в рамках українського руху кредитних спілок за допомогою власного друкованого видання “Кур'єр НАКСУ”, та вебсайту www.unascu.org.ua.

Впровадження програм забезпечення фінансової стабільності кредитних спілок (стабілізаційний фонд та центральний резерв ліквідності) (див. дод. А, Б).

Представлення інтересів кредитних спілок України на міжнародному рівні, співпраця з іноземними та міжнародними організаціями.

До структури НАКСУ входять: Навчально-методичний центр, Сервісний центр та Інформаційно - консультаційна служба, які були засновані НАКСУ з метою виконання своїх статутних завдань і які є її інфраструктурою та мають задовольнити потреби кредитних спілок щодо необхідних їм послуг (рис. 2.1) [13].

* Кредитні спілки, які не є членами НАКСУ.

Рис. 2.1. Структура Національної асоціації кредитних спілок України

Навчально - методичний центр виконує такі функції: 1) Проводить навчальний курс з дисциплін: основи діяльності кредитної спілки; управління кредитної спілки та основи фінансового менеджменту; ведення бухгалтерського обліку і оподаткування в кредитній спілці; система звітності, основи фінансового аналізу та менеджменту; основи кредитування в кредитній спілці; автоматизована система фінансового обліку в кредитній спілці; 2) Розробляє навчальні посібники та методичну літературу з питань діяльності кредитних спілок; 3) проводить атестацію працівників кредитних спілок.

Сервісний центр забезпечує тиражування методичної літератури, навчальних посібників, пропагандистських та інформаційних матеріалів і друкованого видання „Кур'єр НАКСУ”.

Нині до складу НАКСУ входить 126 кредитних спілок із 21 області України та Республіки Крим. Вони об'єднують більше 170 тисяч громадян і мають в своїх активах понад 80 млн. гривень [17].

Кредитні спілки, що входять до НАКСУ працюють відповідно до чинного законодавства та щомісячно подають звіт про фінансову діяльність до НАКСУ. Кількість членів кредитних спілок - учасників НАКСУ постійно зростає. Це детально показано на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Кількість членів - учасників кредитних спілок - НАКСУ, 2001-2007 рр.

На графіку видно, що якщо в 2001 році кількість членів кредитних спілок НАКСУ була близько 13 тис.чол., то вже зараз вона сягає понад 230 тис.чол. Це означає, що за період з 2001 року по 2007 рік до кредитної кооперації приєдналися більш ніж 217 тис.чол. Отже, рік у рік створюються нові кредитні спілки, до них та до раніше створених кредитних спілок приєднуються нові члени. Це доводить, що кредитні спілки потрібні людям.

Кредитні спілки України поступово міцнішають, збільшують свої активи (рис. 2.3). Тільки за період з 2001 року по 2007 рік загальна сума активів кредитних спілок - членів НАКСУ зросла на 145 млн.грн. Це означає, що вони розвиваються, що зростає ефективність їх роботи.

Рис. 2.3. Динаміка зростання активів кредитних спілок України, що входять до складу НАКСУ

Все це зайвий раз підкреслює ефективність системи кредитних спілок, їхній хай ще невеликий, але вкладу в економіку країни, реальний вклад у поліпшення добробуту людей.

На лютий 2008 р. в Україні зареєстровано більше 1100 кредитних спілок. З них до НАКСУ входять лише 218 [18]. Інші кредитні спілки фактично працюють безконтрольно. Про їхню діяльність ні НАКСУ, ні державі органи, як право, не мають реальної інформації. Багато з них, мабуть, далекі від справжніх кредитних кооперативів. Підтвердженням цьому є декілька судових справ та статей в засобах масової інформації навколо таких псевдоспілок, як „Пінгвін” (м. Біла Церква), „Золоті ворота” (м. Київ) та інші [18]. Суттєвий вплив на виникнення таких кредитних спілок мали недостатнє розуміння широкими верствами населення кооперативної природи кредитних спілок як неприбуткових організацій, відсутність необхідної законодавчо-нормативної бази та системи державного нагляду й підтримки. У результаті цього в кредитно-кооперативному русі Україна у 1993-1996 роках реально почали виникати різні типи кредитних спілок.

На сьогодні в Україні діють чотири основних типи кредитних спілок: профспілковий, ломбардний, інвестиційний та ощадно - позичковий [20].

Профспілковий тип кредитної спілки часто створюється на базі та за принципом колишніх кас взаємодопомоги. Як правило, такі кредитні спілки об'єднують членів трудового колективу підприємства, користуються наданими профспілковим комітетом чи адміністрацією приміщеннями і коштами. Вони мають обмежений набір ощадних послуг: приймають щомісячні обов'язкові членські внески, проценти на які нараховуються за фактом роботи в кінці року та, як правило, мають незначний розмір. Стимулювання накопичення членами власних заощаджень у вигляді строкових, ощадних, цільових та інших вкладів, як правило, не передбачається. Такі спілки видають переважно споживчі позички порівняно невеликих розмірів під довіру чи поручительство членів або підприємства.

Зазвичай заощадження членів на є єдиним джерелом формування коштів позичкового фонду - значною є частина коштів, отриманих від підприємства чи профспілки. В окремих спілках цього типу трапляються випадки обмеженої демократії, нерівні умови надання послуг членам спілки, авторитарний підхід до вирішення питань, пасивність членів. Інколи керівники підприємства та члени профспілкового комітету становлять більшість в органах управління спілкою такого типу, а сама спілка використовується для можливих фінансових операцій із коштами підприємства чи профспілки. За механізмом своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує касу взаємодопомоги.

Ломбардний тип кредитної спілки найчастіше створюється за територіальними принципом, так би мовити, „на вулиці”. Кредитна спілка такого типу, як правило, має кілька великих членів - вкладників, які контролюють її чи доручають свої гроші одній довіреній особі. Кредити видаються під заставу будь - якій особі, яка формально приймається у члени спілки, а після повернення кредиту вибуває із спілки “за власним бажанням”.

Кредитні спілки цього типу мають значні активи при незначній кількості постійних членів і великій кількості членів, які виходять зі спілки після повернення кредиту. У таких спілках - велика частка (до 30%) неповернутих кредитів і реалізованих унаслідок цього предметів застави. Фінансова політика спрямована на надання кредитів під порівняно великі проценти. Спілки цього типу часто дають рекламу в місцевих газетах на зразок “Кредити фізичним особам під заставу”. Демократія у таких спілках часто обмежена. Демократичне вирішення питань існує тільки серед членів-вкладників. Позичальники, як правило, є тимчасовими членами, вони обмежені у реальних правах. За механізм своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує ломбард, а із західних аналогів - ощадно - позикову асоціацію акціонерного типу.

Інвестиційний тип кредитної спілки часто створюється при якійсь комерційній структурі холдингового або трастового типу і діє за територіальними принципом. Така кредитна спілка акумулює кошти дрібних вкладників під певні проекти (будівництво житла, додаткове пенсійне забезпечення, ритуальні послуги, постачання товарів та інше), має багато видів ощадних або цільових внесків. Спілки цього типу мають значну суму активів та багато членів, котрі, як правило, мають дрібні вклади й малоактивні. Такі спілки часто дають рекламу у пресі про „Приймання вкладів на вигідних умовах”. Фінансова політика у них спрямована на залучення дрібних коштів, їх концентрацію та інвестування у великих розмірах. Форма кредитної спілки, особливо такого типу, потенційно може бути використана для побудови фінансової піраміди. У таких спілках через велику кількість членів майже не проводяться щорічні загальні збори. До складу органів правління переважно входять засновники, яких не переобирають загальними зборами. За механізмом своєї діяльності спілки такого типу нагадують із західних аналогів інвестиційну чи трастову компанії.

Ощадно-позиковий тип кредитної спілки найнаближеніший до кредитних спілок західного зразка. Це демократична організація, у якій немає чітко вираженої вузької групи людей (вкладників чи позичальників), в інтересах діє спілка. Фінансова політика спрямована на надання дешевих кредитів та нарахування вищих, ніж у інших фінансових установах, процентів на вклади членів спілки. Є різноманітні умови вкладів і позичок. По можливості надаються інші види послуг, не заборонених чинним законодавством. Усі члени спілки рівноправні. Керівні органи спілки обираються щорічними загальними зборами і виконують покладені на них функції. Зростання кількості членів та активів, як правило, здійснюється поступово. Кредитні спілки такого типу є членами НАКСУ.

Крім цих чотирьох типів, можуть бути й перехідні, змішані форми, які одночасно мають ознаку кількох типів кредитних спілок. А ще спілки одного типу можуть із часом набувати рис інших типів кредитних спілок.

Слід зауважити, що наведений поділ кредитних спілок України на певні типи досить умовний, але в Україні на сьогодні реально існують кредитні спілки із різними завданнями, закладеними ще під час їх заснування. Точніше у багатьох випадках під виглядом кредитних спілок існують суб'єкти господарювання, які, користуються статутом неприбуткових організації, здійснюють свою діяльність не для організації взаємодопомоги, а для отримання прибутку. Нині під виглядом кредитних спілок часто діють ломбарди, агентства нерухомості, трасти й інші суб'єкти, які прагнуть проводить фінансові операції на ринку грошей.

Кредитна спілка „Фаворит” була заснована 24 вересня 2001 р. Ініціативна група громадян у складі 51 чоловік виступила засновником суспільного об'єднання. Обрано Правління, Кредитний і Спостережливий комітети. На початку 2002 р. кредитна спілка уклала договір з ТОВ „Фокстрот” про надання послуг членам КС у мережі магазинів „Фокстрот”. До кінця 2002 р. кількість членів КС перевищило 2 тис., сума виданих кредитів склала порядку 6 млн. грн. На сьогоднішній день відділення КС „Фаворит” маються практично у всіх обласних центрах України.

КС „Фаворит-Миколаїв” був створений у квітні 2004 р. і почав свою роботу в магазині „Фокстрот - Миколаївець”. Сьогодні в Миколаєві існує 29 представництв „Фаворита”: „Фокстрот - Миколаївець”; „Фокстрот-Північне сяйво”; „Секунда -Фокстрот -Телеком”; маг. „Техніка для дому”; „Фокстрот-Біла акація”; „Фокстрот-пр.Миру”; „Аладін”; маг. „Тріанон”; маг. „Фото союз”; маг. „Дім меблів”; маг. „Техніка Онлайн”; маг. „Меблі Арт”; маг. „Тавричний”; маг. „Кишеня”; маг. „Фокус”; маг. „Ронікс”; маг. „Єврошанс”; маг. „Акваресурс”; „Телеком №1”; „Телеком №2”; маг.„Кит”; маг. „Біб-Біб”; маг. „Юкон”; маг. „Зв'язок народу”; маг. „Побутова техніка”; маг. „Побутова техніка №2”; маг. „Меблі технічні”; маг. „Liffe”; маг„Фокс-Март”.

Близько 48% продажів магазинів „Фокстрот” складають продажі в кредит. Основними конкурентами є банки „Райфайзен банк Аваль”, „Правекс”, „Приват”, УБРП.

Сьогодні КС „Фаворит-Миколаїв” об'єднує понад 3500 членів та кредитує продаж побутової техніки на вигідніших ніж в банках умовах. Тим самим у громадян зростає зацікавленість у продажу товарів в кредит, а це є інструментом просування товарів на ринку. Тому керівники магазинів самі шукають партнерство спілкою. Крім „Фокстрота” спілка заключила договори на співробітництво з такими партнерами як „Аладін”, „Тріанон”, „Техніка для дому”, „Фокс- Март”, „Телеком”, „ Техніка Онлайн” та інші.

2.2 Аналіз фінансово-кредитної та організаційної діяльності спілки

Фінансовий механізм діяльності кредитних спілок наведений на рис. 2.4. Члени кредитної спілки вкладають кошти, за рахунок яких спілкою видаються кредити своїм членам, за користування кредитами члени кредитної спілки - позичальники сплачують проценти, які використовуються на:

сплату процентів по внесках (вкладах) членів;

покриття операційних втрат кредитної спілки (заробітна плата працівників з нарахуваннями, оренда, реклама, комунальні платежі, канцелярські витрати, тощо);

поповнення капіталу спілки.

Внески членів кредитної спілки поділяються на: вступний, обов'язковий пайовий, додатковий пайовий, вклад на депозитний рахунок.

Вступний внесок кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” становить 100 гривень. Цей при припинені членства не повертається. Обов'язковий пайовий внесок становить 50 гривень. Сума інших внесків визначається самим членом спілки, що їх сплачує.

Розмір вступного та членського внесків можуть змінюватись Правлінням, але не частіше ніж раз на два місяці. Кредитні ресурси кредитної спілки поповнюються не тільки за рахунок внесків членів спілки, а й за рахунок частини доходів кредитної спілки.

Кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв” надає своїм членам тільки споживчі кредити до яких входять кредити на придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування побутової техніки.

Відсотки за наданні предмети і становлять дохід кредитної спілки, який іде на покриття фінансових та операційних витрат, на створення резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, на нарахування відсотків на пайові внески членів.

Рис. 2.4. Фінансовий механізм діяльності кредитних спілок

Та, як постійно збільшується кількість членів кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв”, збільшується і загальна сума її внесків (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Зростання внесків членів кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв”за період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р.

Показник	01.01.08 р.	01.04.08 р.	Відхилення
			абсолютне	в %
Члени кредитної спілки, чол.	2434	3815	+1381	+56,7%
Внески членів, грн.:
Вступні	20713	33183	+12470	+60,2%
Пайові	144818	201380	+8683,91	+39,1%
- короткострокові депозитні внески (1-3 місяці)	81317	32311	-49006	-60,3%
- середньострокові депозитні внески (1-3 місяці)	214008	532045	+318037	+148,6%

З таблиці видно, що за 3 місяці кількість членів кредитної спілки зросла на 1381 чоловік (56,7 %), відповідно зросла і сума кожного виду внесків, окрім короткострокових депозитних внесків, сума яких зменшилась на 49006 грн. (60,3 %). Зниження короткострокових депозитних внесків означає те, що члени спілки стали робити внески на більш довгий термін.

Якщо зростають внески членів кредитної спілки, то зростають і ресурси спілки, які складаються з капіталу кредитної спілки, спеціальних резервів, залучених коштів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Зростання кредитних ресурсів кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв”

за період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р.

Кредитні ресурси кредитної спілки	01.01.08 р.	01.05.08 р.	Відхилення
			абсолютне	в %
Капітал кредитної спілки, грн.:	246654	479312	+232658	+151%
пайовий	144818	201380	+56562	+67,7%
резервний	37304	75314	+38010	+122%
додатковий	64532	202618	+138086	+241,2%
Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок	6328	8212	+1884	+29,8%
Залучені кошти	614189	1296643	+682454	+111,1%
Кредитні ресурси разом:	867171	1784167	+916996	+105,8%

Виходячи з даних таблиці кредитні ресурси кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” зросли за 3 місяці на 916996 грн. (105,8)%. Найбільшу частку в кредитних ресурсах кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” мають залучені кошти - 72,7%.

Кредитна діяльність кредитної спілки визначається її кредитною політикою. Кредитна політика кредитної спілки ґрунтується на потребі забезпечення інтересів кредиторів (вкладників) і позичальників з урахуванням фінансової ситуації в країні. Вона має забезпечувати рівновагу двох протилежних інтересів.

Як і у всіх інших кредитних установах, кредити кредитної спілки - це грошові кошти, що передаються позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. При цьому:

принцип строковості означає, що кредит повинен бути повернений позичальником спілці в заздалегідь обумовлений строк;

цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичених коштів в конкретні господарчі або споживчі процеси, задекларовані позичальником в момент заявки на отримання кредиту;

принцип забезпеченості кредитів має мету шляхом створення додаткових передбачених законодавством гарантій захистити інтереси спілки і не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника;

в процесі кредитування кредитна спілка вимагає повернути кредит, в тому числі і шляхом застосування у випадку необхідності заходів примусового стягнення боргу;

принцип платності передбачає сплату позичальником процентів за користування кредитом на користь кредитної спілки.

Структуризована за цільовим призначенням сукупність всіх виданих кредитів є кредитним портфелем спілки.

Кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв” видає своїм членам тільки споживчі кредити, так як працює з фізичними особами.

Кредити, що надає „Фаворит-Миколаїв” є закритими тобто термін їх дії припиняється з виконанням зобов'язань.

За термінами закриті кредити поділяються на:

короткострокові (до 3 місяців включно);

середньострокові (від 3 до 12 місяців включно),

довгострокові( до 3 років).

Всі кредити спілки забезпечуються заставою (закладом, іпотекою) та гарантіями (поручительством).

Застава - спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За згодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава).

Поручительство - за договором поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Поручительство передбачає солідарну відповідність, однак доцільно в договорі поручительства передбачити пункт в якому конкретно буде вказано, що поручитель (ПІБ) являється солідарним відповідачем перед кредитором.

Гарантія - видається гарантом кредитору для забезпечення своєчасної сплати боржником належної суми. Гарантом можуть бути платоспроможні підприємства, організації, яким підпорядкований позичальник.

За базою нарахування відсотків „Фаворит-Миколаїв” надає кредити:

з нарахування відсотків на залишок основної суми кредиту;

з нарахуванням на залишок заборгованості (залишок основної суми + несплачені відсотки);

За періодом нарахування:

з нарахуванням за фактичний термін користування кредитом;

з нарахуванням за весь період, встановлений договором;

з нарахуванням за період встановлений графіком платежів (плановий).

За порядком нарахування відсотків і основної суми:

з нарахуванням та сплатою відсотків і основного кредиту в кінці строку дії кредитного договору;

з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків і сплатою основної суми кредиту в кінці строку дії кредитного договору;

з щомісячною сплатою відсотків і основної суми кредиту „рівними долями”.

Всі кредити за ступенем ризику поділяються на:

кредити з нормальним режимом сплати;

кредити, сумнівні щодо повернення;

неповернені кредити.

З метою покриття втрат від неповернення кредитів кредитною спілкою за рахунок частини доходів формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок. Поряд формування цього резерву визначається згідно Політики НАКСУ. Призначення резерву полягає в списані основної суми неповернених кредитів. Розмір цього резерву корегується щомісячно на підставі даних про фактичну простроченість.

Процедура надання позички починається з того, що позичальник подає заяву на отримання кредиту. Перед тим, як надати відповідь на конкретну заяву, спілка проводить її оцінку.

В основу оцінки кредитної заяви покладено 5 факторів:

Особистість - з'ясування взаємовідносин потенційного позичальника з кредиторами, його моральні якості та ділові стосунки, його юридичний статус. Оцінка цієї характеристики проводиться як на основі письмової інформації, так і усної бесіди. Аналіз особистості позичальника підшивається до кредитної документації.

Кредитоспроможність - з'ясування можливості позичальника повністю і в строк розраховуватися з боргами. Для цього розраховується показник покриття боргу як відношення чистого доходу (сукупний дохід сім'ї за мінусом прожиткового мінімуму на кожну особу) до оплати за позичкою з процентами. Цей показник повинен бути більше ніж 1,2.

Капітал - наявність накопичених матеріальних благ та згода позичальника у разі необхідності використати його в певній частині на погашення заборгованості.

Забезпечення, яким в основному виступають застава, поручительство (гарантія) або страхування. Іноді забезпечення дає можливість подолати слабкість інших критеріїв, однак не варто надавати кредити на основі лише забезпечення.

Умови - з'ясування впливу зовнішньої економічної ситуації на виконання зобов'язань позичальником.

Працівник кредитного відділу аналізує можливі джерела ризику за кожною кредитною заявою. Кредитний ризик оцінюється як недопустимим, якщо Особистість заявника визнається незадовільною незалежно від оцінки всіх інших факторів.

Висновок: відмовити в наданні кредиту.

Кредитний ризик оцінюється як високий, якщо Кредитоспроможність позичальника визнається незадовільною незалежно від всіх інших факторів.

Кредитний ризик оцінюється як критичний, якщо Умови визнаються незадовільними незалежно від всіх інших факторів.

Якщо кредитний ризик оцінено як високий чи критичний, кредитний працівник пропонує заявнику змінити умови позички та, щоб мінімізувати ризик або знизити його до допустимого рівня (зменшити суму, збільшити термін).

Висновок: якщо зміна умов прийнята для заявника та відповідає визначеним критеріям спілки, то кредит можна надавати; у всіх інших випадках - відмовити в наданні кредиту незалежно від всіх інших факторів.

Кредитний ризик оцінюється як середній, якщо Особистість, Кредитоспроможність, Забезпечення та Умови визначаються задовільним, а Капітал - незадовільно.

Висновок: надати кредит.

Кредитний ризик оцінюється як допустимий, якщо Особистість, Кредитоспроможність, Капітал, Умови визнаються задовільними, а Забезпечення незадовільно.

Кредитний працівник зобов'язаний ретельно перевірити джерело доходів і якщо не буде жодних сумнівів у стабільності фінансових потоків та сума кредиту не перевищує встановлених лімітів ризику на одного позичальника, він може дати позитивний висновок.

Висновок: надати кредит.

При виникненні будь-яких застережень кредит не надається.

Керівник Кредитної спілки аналізує ступінь обґрунтованості та повноти проведеного кредитного аналізу поданої кредитної заяви та рівень прийнятності для спілки відповідного кредиту (портфельний ризик) і представляє її на розгляд Кредитного комітету, який приймає Кредитний комітет.

З моменту виявлення простроченості за кредитом кредитна спілка повинна вживати заходи по його поверненню. Протягом місяця після того, як не було отримано планового платежу, з позичальником та його поручителем (у разі його наявності) проводиться робота по виясненню стану справ та спонуканню до добровільного виконання своїх зобов'язань згідно умов кредитного договору.

В разі, якщо попередні заходи не призвели до сплати боргу, кредитна спілка вдається до дій, що спрямовані на стягнення боргу примусовим шляхом.

Кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв”, як і інші кредитні спілки України, проводить свою кредитну діяльність відповідно чинного законодавства та свого статуту.

Що стосується господарської діяльності, то кредитна спілка відповідно до свого статуту:

- приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;

- надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також селянські (фермерські) господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки;

- залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки;

- виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;

- розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;

- залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

- надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

- виступає членом платіжних систем;

- оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту;

- провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:

- розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки;

- розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою;

- ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;

- види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів;

- способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Збитки кредитної спілки покриваються у порядку, що визначається загальними зборами кредитної спілки відповідно до нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Кредитна спілка та її посадові особи зобов'язані зберігати таємницю щодо рахунків, внесків та інших фінансових операцій, здійснених членами кредитної спілки.

Довідки видаються особисто членам кредитної спілки (їх представникам) лише щодо їх рахунків, внесків та інших фінансових операцій за відповідною заявою, а також судам, органам прокуратури, служби безпеки, органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам та органам державної податкової служби у випадках та в порядку, передбачених законом.

У разі смерті члена кредитної спілки довідки про його внески та рахунки видаються спадкоємцям, державним нотаріальним конторам та консульським установам іноземних держав, у провадженні яких знаходяться справи про спадщину.

Кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.

Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.

Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.

Достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки. Аудиторський висновок подається Уповноваженому органу та представляється загальним зборам кредитної спілки.

Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами членів кредитної спілки. Перевірка діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства України та статуту кредитної спілки. Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Проведений аналіз виявив організаційні недоліки роботи кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв”, а саме:

1. В місті Миколаєві нараховується вісім відділень, за якими немає чіткого закріплення кредитних інспекторів. Вони працюють за графіком, що складається в останні дні попереднього місяця, і переходять з одного відділення до іншого. Це негативно впливає на діяльність спілки, особливо на стосунки з клієнтами, що мають заборгованості та призводить до порушення касової дисципліни.

2. У спілки практично відсутня рекламна діяльність. Це частково пояснюється тим, що основною метою створення кредитної спілки „Фаворит” є просування товарів мережі магазинів „Фокстрот”. Але багато людей не знають про існування такої спілки і можливості одержати кредит на придбання побутової техніки. Про це свідчить і той факт, що коли напередодні 9 травня „Фокстрот” провів акцію надання кредитів з нульовим першим внеском, то кількість виданих кредитів збільшилася у 2,5 рази. Але ця рекламна акція не була відпрацьована, що призвело до суперечок між клієнтами та адміністрацією. Наприклад, були обмеження за віком клієнта (до 65 років), а напередодні свята кредити хотіли отримати ветерани війни; жорсткі умови відбору не дозволили отримати введені і на види побутової техніки: тільки телевізори і холодильники на суму до 3000 гривень та ін.

2.3. Рейтингова оцінка діяльності кредитних спілок

В кредитній спілці жодне рішення з управління фінансами не може бути прийнятим без визначення її фактичного статуту.

Національна асоціація кредитних спілок України розробила систему Рейтингової оцінки кредитних спілок, яка дозволяє проаналізувати діяльність кредитної спілки, визначити її фактичний стан та місце серед інших кредитних спілок.

Основні принципи системи Рейтингової оцінки [17]:

для кожного з показників визначається оптимальне і критичне значення;

інтервал між оптимальним та критичним значенням розбивається на певну кількість проміжків, кожному з яких присвоюється певний бал;

для кредитної спілки визначається фактичне значення кожного показника та присвоюється бал за ним;

сумарний бал кредитної спілки є її рейтинговою оцінкою.

Показники Рейтингової оцінки віднесені до наступних категорій: доходність, капітал, активи, простроченість, ліквідність [25]. Рейтингова оцінка фінансового стану кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” на 01.01.2008

Доходність:

Нерозподілений прибуток до загальних активів.

Цей показник вираховується як результат ділення суми прибутку (збитку) за балансовим звітом до суми активів.

Доходи до витрат.

Визначається як результат від ділення суми доходів звітного періоду на суму витрат, включаючи фінансові операційні і надзвичайні витрати.

Доходи до витрат.

Визначається як результат від ділення суми доходів звітного періоду на суму витрат, включаючи фінансові операційні і надзвичайні витрати.

Сума власного капіталу і спеціального резерву до загальних активів.

Показник визначається діленням суми власного капіталу (капіталу за виключенням пайового фонду) і резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за балансовим звітом на суму активів.

Прострочені позички до суми власного капіталу та спеціального резерву.

Показник визначається як результат ділення суми прострочених позичок за даними балансу на суму власного капіталу та резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Капітал до загальних активів.

Показник визначається діленням суми капіталу за балансовим звітом на суму активів.

Власний капітал до загальних активів.

Показник визначається діленням суми власного капіталу (капіталу за виключенням пайового фонду) за балансовим звітом на суму активів.

Активи:

Доходні активи до платних зобов'язань.

Показник визначається діленням суми доходних активів (позичок, вкладів на депозитних рахунках в банках та коштів ЦРЛ) за балансовим звітом на суму платних зобов'язань (заощадження члена, кредити банків, інші види платних зобов'язань).

Доходні активи до загальних активів.

Показник визначається діленням суми доходних активів (позичок, вкладів на депозитних рахунках в банках та коштів в ЦРЛ) за балансовим звітом на суму активів.

Основні засоби до загальних активів.

Показник визначає найменш ліквідну частину активів, яка знаходиться у вигляді основних засобів, визначається шляхом ділення суми залишкової вартості основних засобів на суму активів.

Загальна сума позичок до загальних активів.

Визначається як результат від ділення загальної суми позичок на загальну суму активу балансу.

Загальна сума позичок до загальних активів.

Визначається як результат від ділення загальної суми позичок за мінусом резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок на загальну суму активу балансу.

Простроченість:

Загальна сума позичок за мінусом прострочених позичок до загальних активів.

Визначається як результат від ділення загальної суми позичок за мінусом прострочених на загальну суму активу балансу.

Прострочені позички до загальної суми позичок.

Визначається як результат від ділення загальної суми прострочених позичок на суму наданих позичок за даними балансу.

Прострочені позички за мінусом спеціального резерву до загальних активів.

Ліквідність:

Ліквідні активи до загальних активів.

Показник дає можливість оцінити здатність кредитної спілки розрахуватися за договорами, достроково припиненими з ініціативи члена. Недостатність ліквідності свідчить про можливі проблеми з здійсненням непередбачених платежів.

Одержані дані зведено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Зведена таблиця показників рейтингової оцінки

Показники	Значення	Бал
1. Нерозподілений прибуток до загальних активів	0,086	10
2. Доходи до витрат	106,1	10
3. Сума власного капіталу і спеціального резерву до загальних активів	16	10
4. Прострочені позички до суми власного капіталу та спеціального резерву	2,8	10
5. Капітал до загальних активів	27,0	9
6. Власний капітал до загальних активів	15,6	10
7. Доходні активи до платних зобов'язань	146,8	5
8. Доходні активи до загальних активів	91,5	5
9. Основні засоби до загальних активів	0,97	1
10. загальна сума позичок до загальних активів	86	4
11. Загальна сума позичок за мінусом резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок до загальних активів	85,5	4
12. Загальна сума позичок за мінусом прострочених позичок до загальних активів	85,5	3
13. Прострочені позички до загальної суми позичок	0,53	3
14. Прострочені позички за мінусом спеціального резерву до загальних активів	0	4
15. Ліквідні активи до загальних активів	9,2	5
Усього :		93

Згідно Рейтингової оцінки, за своїм фінансовим станом кредитні спілки розподіляють наступним чином:

Сумарний бал:	Фінансовий стан:
Менше 0 -	Критичний
Від 1 до 25 -	Ризиковий (серйозні проблеми)
Від 26 до 40 -	Проблемний (неможливе усунення проблеми)
Від 41 до 60 -	Задовільний
Від 61 до 75 -	Добрий
Більше 75 -	Дуже добрий

Виходячи з проведених розрахунків, кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв” станом на 01.01.2008 року мала 93 бали. Отже, її фінансовий стан визначається як „Дуже добрий”.

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ

3.1 Недоліки та загальні напрями вдосконалення організаційно-правової діяльності кредитних спілок

Кредитні спілки існують в Україні понад 12 років. За цей час вони довели, що є самостійним сегментом економіки, який треба підтримувати і розвивати. Найвагомішим кроком для розвитку кредитних спілок стало прийняття Закону „Про кредитні спілки”, який офіційно надав їм статусу фінансової установи та визначив окремі аспекти їх діяльності.

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку заходів організаційно-правового спрямування. Зокрема, уточнити, а може, й розширити перелік видів діяльності, які можуть здійснювати кредитні спілки.

Так, наприклад, згідно зі статтею 19 Закону України „Про кредитні спілки” останні мають право володіти, користуватися й розпоряджатися належними їм майном відповідно до згадуваного закону і своїх статутів. Це означає що кредитна спілка загалом має право на його вільний продаж, передачу в заставу, здачу в оренду тощо. Водночас статтею 21 цього закону щодо переліку видів господарської діяльності кредитних спілок такі операції не передбачені. Крім того, у цій же статті зазначено, що „провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим законом, не допускається”. Отже, господарські операції, пов'язані з використанням майна кредитної спілки, які завжди мають місце на практиці і можуть приносити дохід, поки що законодавчо не врегульовані. Вони не були врегульовані й Тимчасовим положенням про кредитні спілки в Україні, й Типовим статутом кредитної спілки.

Свої тимчасово вільні кошти кредитна спілка може розміщувати на депозитних рахунках у банках, а за їхньої нестачі залучати на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ і організацій тільки для надання кредитів своїм членам. Це, безперечно, розширює фінансові можливості кредитної спілки, проте такі ресурси для позичальника, члена кредитної спілки, будуть надто дорогими.

У тому разі, коли кредитна спілка не має достатніх фінансових можливостей, вона може виступити у ролі посередника між своїм членом та іншою кредитною установою щодо надання йому кредиту, тобто стати гарантом. У світовій практиці такі гарантійні послуги досить поширені. З одного боку, вони здешевлюють кредити, а з другого ? підвищують авторитет таких об'єднань громадян, сприяють залученню нових членів. У чинному законодавстві щодо такої діяльності кредитних спілок нічого не сказано.

Не йдеться також і про те, що може робити кредитна спілка з придбаними нею державними цінними паперами, чи має кредитна спілка право на їх продаж, заставу тощо. Господарська практика часто потребує саме цього.

Водночас згідно із Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” кредитна спілка може здійснювати: фінансовий лізинг; надання гарантій і поручительств; торгівлю цінними паперами.

Отже, щоб не було розбіжностей між зазначеними законами, та відповідно до статі 5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” треба до статті 21 Закону України „Про кредитні спілки” внести відповідні доповнення. Подібні зміни повинні знайти своє відображення і у статутах кредитних спілок.