Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

Досить важливими з точки зору подальшого розвитку кредитних спілок здаються організаційні заходи, пов'язані з їхнім входженням до різних об'єднань кооперативів як за галузевою, так і за територіальною ознаками. Адже кредитні спілки є суто фінансовими установами, які можуть надавати своїм членам лише фінансові послуги. Таке законодавче обмеження діяльності підштовхує кредитні спілки до входження в об'єднання кооперативів, що дасть їм змогу комплексно розв'язувати свої соціально-економічні проблеми.

Позитивно відобразиться на вдосконаленні діяльності кредитних спілок перегляд відповідальності членів за зобов'язаннями спілки і встановлення її в межах обов'язкового паю або кратній до нього сумі. Крім цього, доцільно запровадити систему страхування відповідальності членів органів управління за рішення, які можуть нанести збитки кредитній спілці.

Перспективним бачиться напрямок створення кредитними спілками центрів фінансової взаємодопомоги (специфічних філій кредитної спілки у певних організованих групах, у кожній з яких створюватиметься рекомендаційна рада). Через такі центри кредитні спілки зможуть структурувати своє членство і активно працювати із поручительством. Це дозволить вирішити проблему несумлінних позичальників та неповернення позик. Люди будуть серйозніше ставиться до кредиту і відчувати більшу відповідальність за власні дії та дії своїх колег.

Проблему несумлінних позичальників допоможе вирішити і створення спеціальних установ, в яких би існувала база даних про неповерненні кредити і осіб, які їх не повернули. Це дало б можливість кредитним спілкам, перед тим як прийняти нового члена, перевірити його „кредитну історію”.

Кредитні спілки мають гарні перспективи для розвитку на селі. Сьогодні в нашій державі задекларовано безліч всіляких програм для сільського господарства, фермерства тощо. Місія Світового банку вивчала проблеми кредитування в селі, підготувала законопроект, спрямований на те, щоб полегшити доступ до перерозподілу фінансових ресурсів. Це дало б змогу підвищити ефективність агросектору. Місія звернула увагу, що українські ферми навіть не розраховують на можливість отримання позики: це дуже складна процедура. Та немає належного забезпечення: земля ще дуже слабо використовується як можливий ресурс для отримання кредитів в установах кредитних спілок [7].

Сільське господарство потребує істотної допомоги, в першу чергу, фінансової. Як свідчить досвід, вона надходить не завжди вчасно і не завжди тим, хто її особливо потребує. Кредитними спілками тут є над чим працювати і вони розвиватимуться швидкими темпами.

Враховуючи те, що кредитна спілка, по своїй суті, це кооператив, то для успішного розвитку в Україні кредитної кооперації необхідно активно пропагувати кооперативну ідею серед широких верств населення. В умовах низького рівня кооперативних знань у людей нормальне існування кооперативних організацій неможливе. Справжнє відродження кооперативного руху почнеться лише тоді, коли люди зрозуміють суть кооперативно ідеї та підтримають її. Тому необхідно доносити кооперативну ідею економічної самодопомоги до найширших верств населення (через телебачення, публікацію в періодичних виданнях тощо).

Для цього треба мати спеціаліста-маркетолога, який на базі аналізу зовнішнього середовища (економічного, політичного, нормативно-правового, конкурентного тощо) буде розробляти та впроваджувати низку заходів щодо просування своїх послуг на фінансовому ринку.

Що стосується номенклатури послуг для кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв”, то в перспективі можна її розширити за рахунок:

- надання кредиту підприємцям дрібного та середнього бізнесу, фермерам;

- надання кредиту на навчання, лікування тощо;

- заняття благодійною діяльністю: підтримка інвалідів, організація свят для членів спілки, подарунків їх дітям, відкриття дитячого рахунку тощо.

Задля збільшення свого капіталу кредитній спілці „Фаворит-Миколаїв” потрібно збільшити кількість членів. Це можливо за умови поширення ідеї кредитної кооперації серед населення, шляхом використання рекламних засобів: місцевого радіо та телебачення, преси, біг-бордів тощо.

Прискорить розвиток кредитної спілки введення нових видів кредитів, яких спілка раніше не надавала. Так, НАКСУ разом із Канадською програмою розвитку кредитних спілок в Україні створили програму мікрокредитування (хвильовки), яку деякі кредитні спілки вже застосовують [15]. На жаль, „Фаворит-Миколаїв” досі не працює з мікропозиками. Вважається, що цю Програму доцільно було б впровадити в спілці.

Основою ідеєю програми мікрокредитування є невисока, у абсолютному виразі сплата по кредиту, яка обумовлена невеликим строком кредитування.

Інтерес до цього типу кредитування полягає в тому, що на невеликих активах кредитна спілка може задовольнити кредитні потреби великої кількості членів КС, забезпечивши при цьому досить високу прибутковість та незначний ризик кредитного продукту. Перш за все , це стосується ситуацій, пов'язаних з затримкою заробітної плати членам КС, коли вони відчувають необхідність у невеликих сумах на придбання продуктів та товарів першої необхідності.

З метою зменшення витрат на впровадження та обслуговування мікрокредитів, найбільш привабливою формою кредитних угод є „револьверний кредит”.

Револьверний кредит є підтипом „відкритого” („Open-end credit”). Умови оформлення даного кредиту передбачають укладання довготермінового договору (наприклад на 1 рік) на кредитне обслуговування з членом КС, згідно якого останньому надається право протягом дії договору час від часу отримувати мікрокредити на соціальні потреби у обумовлених договором сумах, наприклад, 100 грн. При цьому, надання чергового кредиту можливе тільки у разі відсутності кредитної заборгованості по цьому договору. Усі операції по наданню та сплатах по кредитах відображаються у особовій карточці Позичальника, яка є обов'язковим додатком до договору.

Під терміном „обмеження” розуміються максимально допустимі для кожного типу послуг умови, такі як максимальна сума кредиту, максимальний строк користування, максимальна питома вага окремого типу послуг у кредитному портфелі, максимальне відношення одного платежу до рівня заробітної плати члена КС.

На підставі аналізу та проведеного дослідження логічно встановлювати максимальний рівень кредиту, що надається, у розмірі 50% середньої заробітної плати. Максимальний строк - 3 роки. Процентна ставка виходячи з строку надання кредиту - від максимального 3 роки до мінімальної за 1 місяць. При цьому слід мати на увазі, що процентна ставка повинна бути приблизно на одному рівні з процентними ставками на інші види кредитів. Це пов'язано з тим, що у разі недотримання цього принципу, людині буде більш зручно користуватись іншими типами кредитів, реально приховуючи дійсний рівень ризику.

Існує два підходи до забезпечення мікрокредитування [18]:

1. Робота з підприємством. Як правило, кредитна спілка укладає договори про, співпрацю з підприємствами, на яких працюють їх члени. Згідно з цим договором підприємство виступає поручителем за виконання зобов'язань своїх працівників-членів КС за зобов'язаннями по мікрокредитах у межах заробітної плати працівників.

В такому випадку, член КС, який бажає підписати договір про кредитне обслуговування, пише та затверджує у бухгалтерії підприємства заяву про перерахування на вимогу КС частину його заробітної плати у разі наявності в нього кредитної заборгованості перед КС.

2. Робота „на вулицю”. В цьому випадку між позичальником та КС укладається договір кредитної лінії в забезпечення якого укладається договір застави на весь термін дії кредитного договору. При цьому, дія договору застави не припиняється з виконанням окремого зобов'язання по договору. Однак, слід зазначити, що застосування такого виду забезпечення є проблематичним внаслідок складності реалізації застави та відсутності належного контролю за Позичальником.

Безперечно, що, запровадивши цю програму, кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв” просунеться у своєму розвитку ще на декілька кроків.

3.2 Перспективи перетворення кредитних спілок у банківські структури

Не піддаючи сумніву надзвичайно важливе значення системи комерційних банків, слід зауважити, що фінансово-кредитна система України без розвинутої мережі кредитних спілок є „однобокою” і неповноцінною. Для усвідомлення надто важливої ролі кредитних спілок у фінансово-кредитній системі держави треба дослідити особливості цих специфічних фінансових установ порівняно з традиційними комерційними банками.

Будь-який комерційний банк, незалежно від його організаційно - правової форми, є і завжди залишатиметься суб'єктом підприємницької діяльності в кредитно-фінансовій сфері. У зв'язку з цим власники та клієнти комерційного банку - це дві групи осіб, які мають різні, часом діаметрально протилежні інтереси. Усі важливі управлінські рішення щодо діяльності комерційного банку приймаються його власниками, кількість голосів кожного з яких пропорційна частці вкладеного в банк капіталу. Прибуток як мета й результат діяльності банку отримується також лише власниками. Клієнти комерційного банку користуються тільки послугами, умови надання яких запроваджуються власниками банку або їхніми представниками. Якщо клієнта не влаштовують певні умови, він має право скористатися послугами інших комерційних банків, у яких вони також запроваджуються власниками банку або їхніми представниками.

У разі якщо умови жодного банку повною мірою не задовольняють клієнта, він все ж таки буде змушений обирати якийсь „трохи кращий від інших” банк, щоб мати можливість отримувати необхідні фінансові послуги.

Іншою характерною рисою будь - якого комерційного банку є те, що його головною метою є отримання максимального прибутку від своєї діяльності. Усі комерційні банки створюються і працюють заради цієї мети. Ті численні й різні активні та пасивні операції, які здійснюють банки, мають сенс для власників банку лише з одного погляду - як вони сприяють максимізації прибутку. Для комерційного банку не має принципового значення, на які цілі клієнти позичають гроші і яку міру ризику бере на себе клієнт, здійснюють операції із запозиченими коштами. Для комерційного банку головне - отримання достатніх гарантій, що позичена сума і відсотки за позикою будуть вчасно сплачені клієнтом.

Для власників комерційного банку ефективність його діяльності визначається відношенням між абсолютним обсягом чистого прибутку й обсягом статутного (акціонерного або пайового) капіталу. Чим більше це співвідношення, тим краще виконує свою функцію банк для власників, тим більша сума дивідендів буде розподілена між власниками банку пропорційно частці кожного в акціонерному (пайовому) капіталі банку. І якщо комерційному банку вдалося досягти виплати певного рівня дивідендів на одну акцію (пай), він ніколи свідомо не почне здійснювати такі банківські операції, які б могли призвести до зменшення цього показника.

З одного боку, комерційні банки прагнуть залучати кошти під якомога менший відсоток, хоча при цьому можливості банку обмежуються об'єктивними факторами фінансового ринку і мало залежать від нього. В окремих випадках із метою швидкого залучення додаткових фінансових ресурсів чи боротьби з конкурентами банки навіть піднімають процентні ставки на залучені кошти. Але така фінансова політика ніколи не може стати довгостроковою фінансовою стратегією комерційного банку, бо суперечить головній меті його діяльності.

З другого боку, комерційні банки прагнуть надавати кредити під найбільший відсоток і брати найбільшу плату за інші банківські послуги. Але ці наміри банку також обмежуються низкою об'єктивних умов, головною з яких є пропозиція відповідних послуг на фінансовому ринку та регулятивні дії центрального банку.

Отже, комерційний банк - це фінансово-кредитна установа, створена обмеженою групою юридичних або фізичних осіб для надання фінансових послуг іншим особам з метою отримання максимального прибутку на вкладений в організацію цієї діяльності капітал. Комерційний банк - це організаційна форма підприємницької діяльності у фінансовій сфері.

Кредитна спілка - це фінансово-кредитна установа, яка надає такі ж послуги, що й комерційний банк, але має принципово іншу неприбуткову економічну сутність і мету діяльності. Кредитна спілка створюється групою осіб для самозабезпечення фінансовими послугами. З огляду на це метою діяльності кредитної спілки є не отримання максимального прибутку, а створення засновниками та всіма, хто виявляє бажання приєднатися до них, вигідніших умов щодо отримання банківських послуг порівняно з тими, що створені на фінансовому ринку. Кредитна спілка - це організаційна форма взаємодопомоги у фінансовій сфері.

Надаючи майже однаковий перелік фінансових послуг, кредитні спілки суттєво різняться з комерційними банками через специфічні кооперативні принципи своєї діяльності:

Власниками кредитної спілки є всі її клієнти. Особа, яка стає членом кредитної спілки, або користуватись її послугами, водночас є власником фінансової установи.

Кредитні спілки надають кредити та інші фінансові послуги виключно своїм членам. (В окремих випадках Європи законодавство дозволяє кредитним спілкам приймати депозитні вклади від осіб, що не є членами, але право на отримання кредиту мають виключно члени спілки).

Кредитна спілка дотримується кооперативного принципу „відкритих дверей”, згідно з яким членство в кооперативній організації є добровільним та доступним для всіх, хто готовий взяти на себе відповідальність, пов'язану з членством, і дотримується вимог щодо членства, закріплених у статуті. Через це спілка не має фінансового членства і кількість членів не є постійною.

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах за принципом „один член - один голос” незалежно від суми коштів, внесених до капіталу спілки. Всі члени кредитної мають рівні права. Засновники не мають жодних виключних прав та привілеїв щодо прийняття рішень та користуванням послугами кредитної спілки.

Кредитна спілка працює згідно з принципами демократичного самоврядування. Вищим органом управління є загальні збори членів, на яких кожен член спілки має один голос. Загальні збори обирають органи управління кредитної спілки (правління) та контролю (ревізійну комісію, спостережну раду), які є підзвітними загальним зборам і, як правило, працюють на громадянських засадах. Для забезпечення професійної діяльності кредитної спілки та втілення наліченої фінансової політики представницькі органи управління створюють виконавчу дирекцію, до складу якої входять штатні працівники, які мають відповідну професійну підготовку.

Членство в кредитній спілки не може передаватися іншим особам або у спадок. Прийом членів здійснюється на підставі особистої заяви в порядку, передбаченому статутом.

Метою діяльності кредитної спілки є не отримання прибутку, а надання своїм членам максимального переліку фінансових послуг на найвигідніших для них умовах. Якщо комерційні банки прагнуть отримати максимальний прибуток за рахунок залучених коштів під якомога нижчі ринкові відсотки та надання їх у кредити під найвищі відсотки, кредитна спілка має іншу мету. Кредитні спілки надають кредити під найнижчі відсотки та збільшують нарахування на вклади (рис. 3.1). Звісно вони дотримуються при цьому всіх встановлених обов'язкових фінансових нормативів.



	% ставки на кредити, плата за послуги
Комерційний банк	Прибуток фінансової установи	Кредитна спілка
	% ставки на вклади
	операційні витрати, формування резервів

Рис. 3.1. Економічна мета діяльності кредитної спілки та комерційного банку

Загалом кредитна спілка прагне до надання послуг за найнижчими цінами на розцінками. Але з метою забезпечення фінансової стабільності в певні періоди спілка може відходити від цього правила. Капітал кредитної спілки формується за рахунок внесків членів. Ці внески поділяються на три великі групи: вступні, пайові та цільові. Вступний внесок сплачується одноразово при вступі до спілки й при виході з неї не повертається. Ці кошти, як правило, спрямовуються до резервного фонду спілки. Пайові внески поділяються на обов'язкові та додаткові. Обов'язковий пайовий внесок (обов'язковий пай) є умовою членства та вноситься одноразово або частково до досягнення встановленого обсягу. Він повертається лише за припиненням членства. Додаткові пайові внески можуть вноситься за бажанням члена та повертатися згідно зі статутними умовами. Кредитна спілка може запровадити обмеження щодо кількості додаткових пайових внесків, які може мати один член товариства. Пайові внески спрямовуються до пайового фонду кредитної спілки, який використовується для здійснення статутної діяльності. На пайові внески можуть нараховуватися дивіденди, розмір яких, як правило, обмежується законодавством або статутом. Цільові внески залучаються на умовах та в порядку, визначеному статутом або рішенням органів управління кредитної спілки. Кошти цільових внесків можуть спрямовуватися на здійснення статутної діяльності чи на потреби спілки і за певних умов можуть повністю або частково повертатися членам.

Члени кредитної спілки несуть відповідальність за її зобов'язаннями. Ця відповідальність може бути обмеженою або необмеженою. Обмежена відповідальність - це та, коли член спілки відповідає за своїми зобов'язаннями в межах визначеної статутом або законом грошової суми, яка здебільшого є кратною величині пайового внеску (паю). Найпоширенішим розміром обмеженої відповідальності є один (обов'язковий) пай. У деяких випадках сума відповідальності кратна 2, 3, 5, 10 розмірам обов'язкового паю. Іноді - 1/4 або 1/2 паю. Необмежена відповідальність та, коли члени кооперативу відповідають за його зобов'язаннями всім своїм особистим майном. Цей вид відповідальності був поширений у ХІХ столітті на початку розвитку кооперативного руху. Нині він майже не застосовується. Отже, діяльність кредитних спілок, як і всіх інших справжніх кооперативів, є неприбутковою за своєю суттю. Неприбутковість цих організацій визначається тим, що:

вони засновуються членами з метою самозабезпечення товарами або послугами, а не для отримання прибутку від обслуговування сторонніх осіб;

вони надають послуги лише своїм членам, які водночас є рівноправними власниками та користувачами (клієнтами);

вони прагнуть зменшити витрати своїх членів, а не отримати дохід від їх обслуговування;

кошти, які отримує кредитна спілка від інвестування в боргові зобов'язання третіх осіб, є її пасивними доходами. Інвестиції - не мета діяльності кредитної спілки, а засіб підтримки ліквідності та забезпечення дохідності та забезпечення дохідності тимчасово вільних коштів спілки;

діяльність кредитної спілки не втрачає сенсу при обслуговуванні нарівні собівартості послуг.

З неприбутковою природою кредитних спілок тісно пов'язано їх оподаткування. У багатьох країнах світу кредитні спілки мають статус фінансових кооперативів, а кооперативи мають пільги в оподаткуванні завдяки своєї неприбутковості. Кооператив отримує кошти від обслуговування членів, які є його власниками. А кошти, отримані від власників, вважати прибутком не можна. Щоб уникнути непорозумінь із цього приводу, конгрес Міжнародного кооперативного альянсу в1969 році в Гамбурзі порекомендував змінити термін „прибуток” на „економічні результати”, що більш притаманно кооперативній діяльності [24]. Оскільки кошти отримуються кооперативом від надання послуг своїм членом - власникам, то їх можна отримати як певний внесок членів на забезпечення діяльності кооперативу (оплати залучених коштів, компенсацію витрат, формування резервів та колективних фондів тощо). З огляду на це в кооперативі відсутні операції отримання та розподілу прибутку, а є тимчасове фінансування кооперативу членами, які скористалися його послугами, та подальший перерозподіл отриманих кооперативом коштів за взаємною згодою членів. Отже, в більшості країн світу кооперативи мають статус неприбуткових (non-profit) організацій, не обкладаються податком на прибуток та звільняються від багатьох державних і місцевих податків та зборів.

Найсуттєвіші відмінності кредитних спілок та комерційних банків наведено у табл. 3.1. В Україні кредитні спілки мають дуже широке поле діяльності. Адже кредитна спілка дає можливість громадянину за спрощеною процедурою отримати кошти, яких йому сьогодні не вистачає для конкретної цілі. І можна отримати навіть незначну суму. А сьогодні дуже мало банків, які видають кредити малими сумами.

Таблиця 3.1

Головні відмінності кредитних спілок та комерційних банків

Ознака	Кредитні спілки	Комерційні банки
Соціальні цілі	Взаємодопомога членів, економічний самозахист на ринку фінансових послуг	Немає
Економічні цілі	Скорочення витрат членів отримання фінансових послуг, створення членам умов для накопичення заощаджень і забезпечення їх від інфляції	Отримання прибутку власниками від надання фінансових послуг клієнтам
Статус	Неприбуткова організація	Підприємницька організація
Організаційна форма	Кооператив	Господарське товариство (акціонерне, з обмеженою відповідальністю тощо), приватна фірма
Управління	Демократичне. Кожен член має право одного голосу незалежно від частки в пайовому капіталі	Приватно - групове. Кількість голосів пропорційно частці в статутному капіталі
Власники	Усі члени незалежно від часу вступу. Кількість власників не є обмеженою. Відкриття членства з тенденцією до постійного зростання	Засновники та акціонери. Кількість фіксується на час заснування та обмежується певною величиною. Існує тенденція до скорочення.
Клієнти	Виключно члени-власники	Переважно особи, що не є власниками
Види послуг, що надаються	Усі види фінансових послуг, великий набір не фінансових послуг	Усі види фінансових послуг, окремі не фінансові послуги
Пріоритетні сектори	Сільськогосподарський, дрібний бізнес, домашні господарства	Велика промисловість, торгівля, менше - домашні господарства
Капітал	Початковий пайовий капітал є порівняно невеликим, але постійно зростаючим	Статутний капітал фіксується при створені та є порівняно великим
Тенденції розвитку	Пірамідальна (знизу вгору): місцеві кредитні спілки, регіональні кредитні спілки, національні асоціації кредитних спілок	Сіткова (згори вниз): банк - відділення - філії
Законодавче регулювання	Кооперативне чи спеціальне законодавство	Підприємницьке та банківське законодавство
Державна підтримка	Звільнення від податків, надання пільгових, державних кредитів	Як правило, лише за рахунок створення сприятливого законодавчого середовища
Державний нагляд	Окремою державною агенцією або окремим підрозділом Міністерства фінансів, або Центрального банку	Центральним банком

В Україні кредитні спілки мають дуже широке поле діяльності. Адже кредитна спілка дає можливість громадянину за спрощеною процедурою отримати кошти, яких йому сьогодні не вистачає для конкретної цілі. І можна отримати навіть незначну суму. А сьогодні дуже мало банків, які видають кредити малими сумами.

Кредитні спілки, якоюсь мірою є конкурентами банкам, між ними триває боротьба за депозити, незалежно від їх назви (внески чи депозитні вклади). Посилюється конкуренція за кошти, які фізичні особи можуть заощадити і внести або в кредитну спілку, або в банк. Ця конкуренція може бути досить мирною, оскільки у кожної структури є своя сфера діяльності. Переваги кредитних спілок в тому, що вони ближчі до клієнтів: в них збираються люди, які мають щось спільне і на цій основі можуть один одному довіряти. Кредитні спілки також мають можливість більш зважено підходити до відбору членів, а це одночасно і їх клієнти. Сам прийом в члени кредитної спілки означає довіру до цієї людини. При цьому можна не так детально перевіряти її кредитоспроможність при наданні позички. А банкам не завжди вигідно мати справу з дрібними позичальниками, вигідніше - з одним крупним. Крім того, кредитні спілки надають своїм членам ще цілу низку послуг. Як свідчить закордонний досвід, кредитні спілки з часом стають клубами, де вирішуються не лише фінансові чи інші питання діяльності, а й різні життєві ситуації. В кредитних спілках існує можливість пом'якшувати процедуру повернення коштів позичальниками, оскільки вони мають ще й кредит довіри.

А це часто може навіть більше значити, ніж застава. Хоча, звісно, кредитні спілки, як і банки використовують різні механізми повернення кредитів.

Кредитна спілка як структура фінансового ринку, вже впродовж багатьох років доводить свою дієздатність. Кредитні спілки розвиваються і все більше людей приходить до них. Вони займають саме ту нішу фінансових послу, яку не можуть охопити банки.

Логічним розвитком для кредитних союзів є кооперативні банки, тим більше, що Законом України „Про кредитні спілки” таке перетворення дозволено, а існування кооперативних банків передбачено Законом „Про банки та банківську діяльність”. Законодавство передбачає створення у майбутньому трирівневої кредитної кооперативної системи „кредитні спілки - місцевий кооперативний банк - центральний кооперативний банк” (створені за територіальним принципом).

Відповідно Закону „Про банки та банківську діяльність” мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації кооперативного банку повинен складати не менше 1 млн. євро [2]. Звісно, на сьогоднішній день кредитних спілок з пайовим капіталом такого розміру неможливо знайти, але можна об'єднати декілька кредитних спілок діючих в одній області.

Відповідно до законодавства мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку повинна бути не менше 50 осіб, що відповідає мінімальній кількості учасників кредитної спілки [2].

Органами управління кооперативних банків, так само як і кредитних спілок, є загальні збори учасників, спостережна рада та правління. Органом контролю - ревізійна комісія.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку має право одного голосу - це універсальний кооперативний принцип, який обов'язковим чином діє також в кожній кредитній спілці.

Як і в кредитній спілці, прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх пая.

Виходячи з цього можна помітити наскільки багато загальних рис у кооперативних банків та кредитних спілок. А головне - це їх єдина кооперативна природа.

Для кредитних спілок не буде складно реорганізуватися в кооперативний банк, так як основні вимоги для кооперативного банку аналогічні основним принципам кредитних спілок. Не викликає сумніву, що розвиток кооперативних банків в Україні буде ефективним.

Яскравим прикладом успішного функціонування кооперативного банку в Україні став „Райфайзен банк Україна”, який був заснований в березні 1998 року, як дочірній банк „Райфайзен централь банку”. Він швидко затвердився на фінансовому ринку та створив міцну клієнтську базу. Клієнтами „Райфайзен банку Україна” стали провідні українські виробники.

Спектр послуг „Райфайзен банку Україна”, на відміну від більшості кредитних спілок, не обмежувався виданням кредитів та зберіганням грошей на депозитних рахунках. „Райфайзен банк Україна”, як і будь-яке інша банківська установа, надавав великий перелік фінансових послуг своїм клієнтам, багато з яких заборонено проводити кредитним спілкам. Так наприклад, валютні операції, послуги на грошовому та фондовому ринках, документарні операції, гарантійні послуги та інше. На сьогодні він трансформувався у „Райфайзен банку Аваль” і продовжує активну діяльність.

Без сумніву, що реорганізувавшись в кооперативний банк у кредитних спілок з'явиться коло діяльності, а отже і більше можливостей. Єдине, що втратять в цьому випадку кредитні спілки - це свій статус неприбуткової організації. Але на фоні можливого прибутку це не матиме значної ваги.

3.3 Вдосконалення управління кредитними ризиками

В умовах цивілізованого ринку визначальним фактором розвитку є вільна (у межах закону) взаємодія суб'єктів економіки. Безумовно, кожній із цих економічних систем притаманні певні групи ризиків, на які наражаються фінансові установи. Однак Україна ще й досі перебуває між цими двома економічними системами, що, у свою чергу, зумовлює виникнення ризиків політичного, економічного та соціального характеру.

Ризик у широкому розумінні необхідно розглядати як невизначеність відносно настання тієї чи іншої події у майбутньому, причому ризик в економічному контексті є як негативним, так і позитивним явищем [21].

Актуальним залишається питання визначення загальних причин виникнення ризику на ринку фінансових послуг, до яких можна віднести такі [23]:

- невизначеність цілей (цілі фінансових установ досить різноманітні, й у таких ситуаціях, безумовно, виникає проблема визначення їх пріоритетності). Головною проблемою у цьому разі є те, що цілі іноді суперечать одна одній. Яскравий приклад, магічний трикутник цілей: висока прибутковість, можлива лише за високого рівня ризику, що, у свою чергу, зумовлює виникнення проблеми ліквідності;

- наявність асиметричної (неповної) інформації, яку необхідно розглядати принаймні з двох точок зору: по-перше, ризику не було б, якби можна було зі стовідсотковою упевненістю знати, яким буде майбутнє; по-друге, ризик можна було б звести до нульової позначки, якби можна було ознайомитися зі справами кожної людини, яка звертається за кредитом;

- елемент випадковості;

- брак часу для раціональної оцінки ситуації.

З'ясування сутності, а також причин виникнення ризиків потребує розгляду конкретних видів ризиків, притаманних фінансовій діяльності. Безперечно існує безліч класифікацій ризиків, однак більшості з них властивий підхід, згідно з яким виокремлюють дві великі групи ризиків: внутрішні й зовнішні.

Внутрішні ризики ? це такі групи ризиків, які за умови раціональної внутрішньої організації можуть взагалі не виникнути, а у разі настання такого ризику досить швидко можна самостійно усунути його (як правило, такі ризики розглядаються лише як негативні), це ризики, зумовлені діяльністю фінансової організації. Зовнішні ризики ? це ризики, які виникають незалежно від банківських інститутів і відповідно не можуть бути ними усунуті. Такі ризики можна лише передбачити і використати їх як шанс або ж ухилитися від їх негативного впливу завдяки завчасним діям.

У свою чергу, внутрішні ризики необхідно також розділити на дві групи: ризики фінансового характеру, пов'язані зі здійсненням операцій (дехто з авторів називає такі ризики портфельними), й ризики технічно-організаційного характеру, або технічно-організаційні ризики, пов'язані з організацією діяльності (їх ще називають операційними або функціональними ризиками). Структура зовнішніх ризиків залишається незмінною: політичні, економічні, соціальні й форс-мажорні.

З-поміж усієї сукупності ризиків, притаманних фінансовій діяльності, виділимо насамперед кредитний ризик, який, на думку багатьох учених, є визначальним у діяльності кредитних союзів, бо це найхарактерніший ризик для такої діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3.2. Структура кредитного ризику кредитних спілок

Виявлення джерел кредитного ризику ? передумова ефективного управління ризиками, тому й структуру кредитного ризику розглядається саме з точки зору причин його виникнення (рис. 3.2) [26].

Основою поданої структури кредитного ризику є відповідь на запитання, чому кредит не може бути повернутим: по-перше, проблеми у діяльності позичальника; по-друге, проблеми у діяльності кредитної установ. До загальних методів управління будь-якими ризиками, у тому числі кредитними, що притаманні банківській діяльності, більшість учених зараховує такі методи [27]:

- уникнення ризику - ухилення від діяльності, що породжує ризик;

- утримання (поглинання) ризику - прийняття ризику у повному обсязі банкам;

- передача ризику - банківська установа частину ризику перекладає на інших учасників ринку, перш за все на страхові організації;

- зниження ризику - скорочення або мінімізація ризиків шляхом застосування відповідних методів.

На рис. 3.3 наведені методи управління кредитними ризиками.



Рис. 3.3. Система методів управління кредитними ризиками

Метод ухилення від кредитного ризику може використовуватися як на рівні ризиків, що зумовлені технічно-організаційними проблемами КС (відмова від комп'ютерних технологій, які викликають сумнів; відмова у працевлаштуванні особам, професійні якості котрих викликають сумнів, тощо). Застосування цього методу можливе лише у тому разі, якщо КС має повну інформацію про ризик. Насамперед ідеться про те, що необхідно знати як якісні, так і кількісні параметри ризику. Неправильна оцінка ризику і відповідно ухилення від нього можуть спричинити втрату потенційних клієнтів, що призведе до втрати можливих прибутків.

Наступний метод - метод поглинання кредитного ризику. Доцільність використання цього методу має дискусійний характер. КС у повному обсязі бере на себе ризик, причому зовсім не намагається захиститися від нього. Якщо втрати від надання такого роду кредиту (кредитів) можуть бути покриті за рахунок власного капіталу, то цей ризик можна виправдати. Проте може виникнути ситуація, коли поглинання кредитного ризику не буде виправданим, тоді виникає проблема банкрутства установи.

Метод перекладання ризиків, або страхування кредитних ризиків, уперше був застосований у 1911 році у США [27]. Мета страхування кредитних ризиків - зменшення розміру втрат, які можуть виникнути у процесі кредитування. Страхування кредитних ризиків можна розглядати принаймні у двох площинах: страхування від власне ризику неповернення кредиту, або страхування відповідальності перед КС за непогашення кредиту і несплати відсотків за користування ним (не набуло широкого застосування у вітчизняній практиці), й страхування застави, якщо застава має насамперед речовий характер.

Іноді в зарубіжній практиці здійснюють страхування життя і здоров'я позичальників, причому договір страхування укладається на користь кредитної. Строк дії договору страхування життя і здоров'я позичальників дорівнює строкові користування кредитом. Особливість такого страхування полягає у тому, що величина страхової суми із часом зменшується таким чином, що у будь-який момент вона становить саме ту частину кредиту, яка ще не повернена позичальником.

Використання цього методу передбачає залучення страхової компанії, а тому виникає низка проблем: по-перше, необхідно правильно обрати страховика як із точки зору безпеки, так і з точки зору мінімізації витрат, тому що (значна частина витрат буде тягарем у першу чергу для позичальника; по-друге, КС має приділити значну увагу укладанню договору страхування відповідальності позичальника перед КС за непогашення кредиту.

Метод розкладання ризиків полягає у тому, що кредитна установа частину ризику віддає іншій фінансово-кредитній установі. Фактично йдеться про так звані метакредити та консорціуми! кредити, тобто кредити, які надаються кількома установами, що утворюють певне об'єднання, одному клієнту.

Спеціальними методами управління кредитними ризиками можна вважати [6]: раціональну організацію кредитного процесу (аналіз платоспроможності позичальника, аналіз і оцінка кредиту, аналіз і оцінка форм забезпечення поверненості кредитів, структурування позики, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом і станом застави); розподіл повноважень у процесі прийняття рішень про надання кредиту; підвищення кваліфікації службовців, розробка й упровадження власних систем виявлення і визначення розміру ризиків, розробка власних систем кредит-скорингу; налагодження служби безпеки банку; створення резервів на відшкодування збитків за кредитними операціями, встановлення граничних норм економічних нормативів; раціонування кредитів тощо.

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі виявлено тенденції та обґрунтовано перспективні напрямки розвитку кредитних спілок в Україні. Отримано такі висновки:

1. Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління.

2. Світовий досвід свідчить, що на ринку мікрокредитування великим успіхом користуються кредитні спілки. Сьогодні згідно з статистикою в Україні зареєстровано понад 1100 кредитних спілок. Законодавча база для їх створення і функціонування представлена законом України „Про кредитні спілки” від 20 грудня 2001 р., де визначені організаційні, правові та економічні умови створення і діяльності кредитних союзів та їх об'єднань. Велика частина кредитних спілок сконцентрована в Києві, Київській, Донецькій, Харківській, Луганській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях і об'єднує понад 300 тис. фізичних осіб. Загальний об'єм активів кредитних спілок понад 250 млн.грн. Близько 93% активів розміщені в кредитах. Загальний об'єм капіталу кредитних спілок близько 100 млн.грн., з яких 12% - за рахунок резервного капіталу, 70% - пайового і 18% - додаткового.

3. У червні 1994 року кредитні спілки із 17 областей України заснували Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ), що утворена для вирішення проблем пов'язаних з розвитком кредитного руху в Україні, для поліпшення соціально - економічного стану середніх верств населення, як координаційна та уніфікована структура, яка об'єднує кредитні спілки в життєздатний механізм. У 2001 році кількість членів кредитних спілок НАКСУ була близько 13 тис.чол., то вже зараз вона сягає понад 230 тис.чол. Тільки за період з 2001 року по 2007 рік загальна сума активів кредитних спілок - членів НАКСУ зросла на 145 млн.грн. Це означає, що вони розвиваються, що зростає ефективність їх роботи.

4. Об'єктом дослідження в роботі обрана кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв”, основною метою якого є інтенсифікація збуту товарів побутової техніки мережі магазинів „Фокстрот”. Ця спілка почала функціонувати в квітні 2004 р. Сьогодні в Миколаєві існує 29 представництв „Фавориту”, які об'єднують понад 8500 членів.

5. За 3 місяці кількість членів кредитної спілки зросла на 1381 чоловік (56,7 %), відповідно зросла і сума кожного виду внесків, окрім короткострокових депозитних внесків, сума яких зменшилась на 49006 грн. (60,3 %). Зниження короткострокових депозитних внесків означає те, що члени спілки стали робити внески на більш довгий термін. Кредитні ресурси кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” зросли за 3 місяці на 916996 грн. (105,8)%. Найбільшу частку в кредитних ресурсах кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” мають залучені кошти - 72,7%.

6. В роботі проведена рейтингова оцінка діяльності кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв”, яка показала, що фінансовий стан згідно з сумарним балом (93) дуже добрий. Основними перевагами кредитних спілок є наступне:

- механізм утворення та реєстрації кредитної спілки простіший і дешевший;

- статус неприбуткової організації дає пільги в оподаткуванні;

- члени спілки мають змогу швидко отримати кредит.

Однак поряд з перевагами існують і недоліки, серед яких слід відмітити:

- недостатньо опрацьована законодавча і нормативна база;

- обмежений перелік послуг, що пропонує кредитна спілка;

- практично відсутня рекламна діяльність.

7. Для поліпшення діяльності кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв” пропонується:

- розширити сферу її функціонування, тобто збільшити кількість послуг, які могли б надаватися цими фінансовими установами;

- збільшити кредитування малого бізнесу;

- підвищити рівень капіталізації та збільшення ресурсної бази кредитної спілки;

- ввести посаду маркетолога для розробки програм просування своїх послуг на фінансовому ринку;

- переглянути законодавчу базу.

Запропоновані заходи дозволять таким фінансовим інститутам повніше задовольняти потреби населення України в фінансових послугах та стати конкурентоспроможними членами фінансового ринку, якими є кредитні спілки в інших країнах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України „Про кредитні спілки” № 2908-ІІІ від 2012.2001 р.

Закон України „Про банки і банківську діяльність” № 2121-ІІІ від 07.12.2000р.

Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 р.

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003 р. №171.

Бєлєнький П. Теоретико-методологічні засади дослідження інфраструктурних трансформацій в конкурентній економіці // Регіональна економіка. - 2005. - № 3. - С. 96-106.

Версаль Н.І., Олексієнко С.М. Кредитні ризики як важлива складова ризиків банківської діяльності // Фінанси України. - 2006. - № 8. - С. 86-95.

Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форма економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). - К.: Глобус, 2007. - 190 с.

Гончаренко В.В. Кредитні спілки і кооперативні банки: місце у фінансово-кредитній системі та особливості розвитку в Україні // Вісник НБУ. - 2005. - № 1. - С. 14-15.

Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи: міжнародний досвід та українська практика. - К.: Наукова думка, 2007. - 245 с.

Гончаренко В.В. Кредитные союзы // Финансовые услуги. - 2002. - № 1-2. - с. 24-26.

Державне регулювання ринків фінансових послуг. Вип. 1. // Инвест-газета. - 2006. - № 50. - С. 55-65.

Державне регулювання ринків фінансових послуг. Вип. 2. // Инвест-газета. - 2004. - № 6. - С.18-40.

Дурдо А. Всесвітня рада кредитних спілок про кредитну практику // Финансовые услуги. - 2004. - № 1. - С. 57-59.

Климко Г. Кредитні спілки у світовому господарстві // Финансовые услуги. - 2006. - № 1-2. - С. 13-14.

Кредитна спілка: свій до свого по своє / За ред. В.Кобзаря. - К.: Глобус, 2007. - 115 с.

Манилич М.І., Галушка Є.О. Кредитна спілка: банк чи каса взаємодопомоги? // Фінанси України. - 2005. - № 6. - С. 95-98.

Національна асоціація кредитних спілок України // Финансовые услуги. - 2007. - № 4. - С. 5-6.

Невмержицький В.В. Стан та розвиток ринку фінансових послуг в Україні // Фінанси України. - 2008. - № 3. - С. 123-130.

Невмержицький Є.І. Необхідність та економічні передумови запровадження інституту кредитних бюро в Україні // Фінанси України. -2007. - № 11. - С. 49-54.

Основи діяльності кредитних спілок. Посібник. - К.: Навчально-методичний центр НАКСУ, 2008. - 104 с.

Павлюк С.М. Кредитні ризики та управління ними // Фінанси України. - 2004. - № 11. - С. 105-111.

Пасічник В. Кредитні спілки: експертна оцінка // Финансовые услуги. - 2007. - № 1-2. - С. 11-13.

Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління // Фінанси України. - 2006. - № 8. - С. 118-129.

Развитие небанковских кредитных учреждений и ломбардов // Финансовые услуги. - 2004. - № 2. - С. 9-11.

Рейтингова оцінка фінансового стану кредитних спілок // Кур'єр НАКСУ. - 2008. - № 28-29. - С. 4-8.

Романенко Л.Ф., Коротеєва А.В. Ризики у банківській діяльності // Фінанси України. - 2003. - № 5. - С. 122-124.

Слобода Л. Зарубіжний досвід регулювання кредитних ризиків та перспективи його застосування у вітчизняних банках // Регіональна економіка. - 2006. - № 3. - С. 209-217.

Состояние и перспективы рынков финансовых услуг в Украине // Финансовые услуги. - 2007. - № 2. - С. 9-24.

Статистика по кредитних спілках - членах НАКСУ // Кур'єр НАКСУ. - 2008. - № 27. - С. 11-14.

Табачук Г. Значення інформаційного забезпечення для кредитної діяльності банків // Регіональна економіка. - 2004. - № 3. - С. 230-236.

Фінансовий механізм діяльності кредитної спілки. Методичний посібник. - К.: НАКСУ, 2007. - 84 с.

Шевченко-Марсель В. Розвиток інфраструктури фінансового ринку в умовах глобалізації економіки України // Регіональна економіка. - 2006. - № 3. - С.106-110.

ДОДАТОК А

Учасники центрального резерву ліквідності

Назва	Місто	Область
Харківська каса взаємодопомоги	Харків	Харківська
Станюлавська	Івано-Франківськ	Івано-Франківська
Азовська кредитна компанія	Маріуполь	Донецька
Друге кредитне товариство	Одеса	Одеська
Спартак	Рівне	Рівненська
Профіт-Центр	Біла Церква	Київська
Косівська	Косів	Івано-Франківська
Аверс	Тернопіль	Тернопільська
Єднісь	Херсон	Херсонська
Фермери Київщини	Київ	Київська
Народний кредит	Київ	Київська
Альянс	Черкаси	Черкаська
Відродження	Копичинці	Тернопільська
Аграр-кредит	Запоріжжя	Запорізька
Теребовля	Теребовля	Тернопільська
Самопоміч	Броди	Львівська
Україна	Харків	Харківська
Довіра	смт.Новоайдар	Луганська
Єдність	Львів	Львівська
Народна воля	Чернігів	Чернігівська
Лідер	Київ	Київська
Турбота	Київ	Київська
Егіда	Севастополь	АР Крим
Світовид	Первомайськ	Миколаївська
Самопоміч	Чортків	Тернопільська
Буковина	Чернівці	Чернівецька
Добродій	Брянка	Луганська
Меотида	Приморськ	Запорізька
Коедит-Союз	Черкаси	Черкаська
Пріоритет	Рівне	Рівненська
Скриня	Заставна	Чернівецька
Сватова-Лучка	Сватове	Луганська
Надія	Тлумач	Івано-Франківська
Наша справа	Куп'янськ	Харківська
Наша справа	Світловодськ	Кіровоградська

Додаток Б

Учасники стабілізаційного фонду НАКСУ

Назва	Місто	Область
Харківська каса взаємодопомоги	Харків	Харківська
Станіславська	Івано-Франківськ	Івано-Франківська
Азовська кредитна компанія	Маріуполь	Донецька
Друге кредитне товариство	Одеса	Одеська
Спартак	Рівне	Рівненська
Профіт-Центр	Біла Церква	Київська
Косівська	Косів	Івано-Франківська
Аверс	Тернопіль	Тернопільська
Єдність	Херсон	Херсонська
Фермери Київщини	Київ	Київська
Народний кредит	Київ	Київська
Альянс	Черкаси	Черкаська
Відродження	Копичинці	Тернопільська
Аграр-кредит	Запоріжжя	Запорізька
Теребовля	Теребовля	Тернопільська
Самопоміч	Броди	Львівська
Україна	Харків	Харківська
Довіра	смт.Новоайдар	Луганська
Єдність	Львів	Львівська
Народна воля	Чернігів	Чернігівська
Лідер	Київ	Київська
Егіда	Севастополь	АР Крим
Світовид	Первомайськ	Миколаївська
Буковина	Чернівці	Чернівецька
Добродій	Брянка	Луганська
Меотида	Приморськ	Запорізька
Кредит-Союз	Черкаси	Черкаська
Пріоритет	Рівне	Рівненська
Скриня	Заставна	Чернівецька
Сватова-Лучка	Сватове	Луганська
Надія	Тлумач	Івано-Франківська
Наша справа	Куп'янськ	Хаоківська

Додаток В

Програма підтримки кредитних спілок НАКСУ

Назва	Місто	Область
Аграр-кредит	Запоріжжя	Запорізька
Азовська кредитна компанія	Маріуполь	Донецька
Друге кредитне товариство	Одеса	Одеська
Косівська	Косів	Івано-Франківська
Кредит-Союз	Черкаси	Черкаська
Лідер	Київ	Київська
Меотида	Приморськ	Запорізька
Народна воля	Чернігів	Чернігівська
Профіт-Центр	Біла Церква	Київська
Самопоміч	Бучач	Тернопільська
Світовид	Первомайськ	Миколаївська
Станіславська	Ірано-Фоанківськ	Івано-Франківська
Теребовля	Теребовля	Тернопільська
Україна	Харків	Харківська
Фермери Київщини	Київ	Київська
Харківська каса взаємодопомоги	Харків	Харківська

Програма підтримки сільських виробників НАКСУ

Назва	Місто	Область
Аграр-кредит	Запоріжжя	Запорізька
Глобинська	Глобине	Полтавська
Довіра	смт.Новоайдар	Луганська
Меотида	Поиморськ	Запорізька
Самопоміч	Бучач	Тернопільська
Сватова-Лучка	Сватове	Луганська
Теребовля	Теребовля	Тернопільська
Фермери Київщини	Київ	Київська

Размещено на Allbest.ru