Державні борги України та способи їх погашення
Державний борг, його види та аналіз поточного стану. Динаміка державного боргу в Україні. Шляхи вирішення та методи управління державним боргом. Міжнародний досвід врегулювання боргових проблем. Вплив державного боргу на темпи економічного зростання.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2012 |
| Размер файла | 64,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
"Основи економічної теорії"
"Державні борги України та способи їх погашення"
Зміст
- 1. Вступ
- 2. Державний борг та його види
- 3. Аналіз поточного стану державного боргу
- 3.1 Державний борг України
- 3.2 Динаміка державного боргу в Україні
- 3.3 Державний борг України станом на 2010 рік
- 4. Шляхи вирішення, міжнародний досвід
- 4.1 Методи управління державним боргом
- 4.2 Міжнародний досвід врегулювання боргових проблем
- 4.3 Шляхи вирішення
- 5. Висновок
- Перелік використаної літератури
1. Вступ
Тема “Державний борг України та способи його погашення" є дуже актуальною, особливо в сучасних умовах, коли ми крім значного дефіциту бюджету маємо ще й досить великий державний борг. Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації як основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.
Основу фінансової політики становить бюджетна політика, яка пов'язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів. Державний бюджет України - це головний фінансовий план країни, який віддзеркалює суспільно-економічний стан у державі. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетник дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.
Останнім часом загострилась проблема відповідності ресурсів держави потребам у фінансуванні державних програм. Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в свою чергу, відображає перевищення бюджетних видатків над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету. При наявності дефіциту бюджету державою позичаються грошові ресурси, що призводить до виникнення та зростання державного боргу. Залежно від того, з внутрішніх чи зовнішніх джерел здійснюються запозичення, державний борг може бути внутрішній чи зовнішній.
Вплив державного боргу на економічний розвиток набуває особливої актуальності в період валютно-фінансової кризи. Управління державним боргом супроводжується низкою проблем, починаючи зі звуженості поняття державного боргу в українському законодавстві, що не сприяє реалістичному прогнозуванню основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни; проблем структуризації боргу; проблем обліку та звітності державного боргу. Дефіцит державного бюджету та платіжного балансу, неефективний механізм залучення позик та їх використання, не врахування об'єктивних закономірностей управління державним боргом можуть призвести до загострення фінансової кризи. Наслідком відсутності належної політики у сфері державних запозичень (особливо в першій половині 90-х років), негативного впливу світових фінансових криз, зокрема, нинішньої, є зростання боргу, пікові навантаження платежів щодо його обслуговування та погашення в окремих періодах, зниження кредитних рейтингів країни. Незважаючи на ряд позитивних зрушень у сфері управління державним боргом, які відбулися протягом останніх років, необхідність вирішення проблеми оптимізації управління державним боргом є надзвичайно актуальною, бо за умов ринкової економіки фінансово-кредитна система, з одного боку, є показником загального економічного зростання, а з іншого - фінанси здійснюють багатосторонній вплив на процеси суспільного відтворення.
Враховуючи, що з часу набуття Україною суверенітету державний бюджет затверджувався і виконувався з дефіцитом, з 1991 року відбувається зростання державного боргу.
При розгляді питання слід мати на увазі, що державний борг має дві складові: внутрішню та зовнішню. Кількісна оцінка внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього - в іноземній, як правило, в доларах США. Тому для співставлений результатів аналізу обидві складові боргу необхідно оцінювати за відповідним курсом валют на кожну конкретну дату в якійсь одній валюті.
За мету цієї роботи поставлено дослідження проблеми державного боргу в Україні, а також запропонувати свої шляхи вирішення цієї проблеми.
У роботі будуть надані необхідні теоретичні відомості стосовно державного боргу, а також спроба дослідити динаміку та структуру державного боргу, а також запропонувати шляхи подолання цієї проблеми.
Державний борг є предметом дослідження і дискусій багатьох вчених, управління державним боргом розглядають як з точки зору важливості для фінансової політики держави, так і з точки зору перспектив формування та розвитку національної економіки. Серед західних вчених особливої уваги заслуговують праці Д. Рікардо, Р. Барро, Дж. Кейнса, Д. Бьюкенена, Р. Девіса, А. Лернера, М. Карлберга, Ф. Модільяні, Ф. Фрідмана, Р. Масгрейв, Ш. Планкарта. Вагомий внесок у розробку фундаментальних питань державного боргу зробили російські вчені Б. Болдирев, Л. Красавіна, Ю. Осіпов, В. Сутоміна, В. Федоров.
Теоретичним і практичним питанням державного боргу присвячено роботи українських дослідників: Р.В. Касьяненко, В.В. Козюка, В. А Андрущенка, О.І. Барановського, З.О. Лютого, Т. Вахненко, О.В. Плотнікова, Н.В. Зражевської, Я. В Онищук, Ю.К. Алексєєва. Відомими є праці А. Гальчинського, В. Гейця, Т. Вахненко, І. Луніної, Г. Кучера, Є. Новицького та ін.
Проблеми боргової політики висвітлювалися в численних публікаціях ряду провідних зарубіжних авторів, зокрема Р. Бубеля, Р. Бьоттгера, А. Деміргук-Кунта, Е. Долана, Р. Лівайна, П. Кругмана, Ф. Мішкіна, А. Сантомеро, Е. Скелтона, Дж. Стігліца, У. Томпсона, Д. Ханс-Ульриха.
2. Державний борг та його види
Державний борг - це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається з внутрішнього та зовнішнього боргу держави.
|
Державний борг |
Внутрішній державний борг: заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом Складається із заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду; формується в результаті випуску державних цінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов'язань |
|
|
Зовнішній державний борг: це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями складається з: позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу; позик на підтримку національної валюти; позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів; гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками; державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України |
Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.
Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:
|
збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів |
циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки |
скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат |
вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади |
Абсолютний розмір державного боргу є не дуже показовим макроекономічним індикатором, оскільки борг зростає у міру збільшення ВВП, і на його величину впливає інфляція.
Відносна величина державного боргу (“борг / ВВП”) залежить від таких факторів, як рівень реальної процентної ставки, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дефіциту. Зменшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реального ВВП зменшуватиметься, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься.
Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові.
Фактори під впливом яких формується державний борг
|
Об'єктивні фактори |
несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від'ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення |
|
|
Суб'єктивні фактори |
пов'язані з ситуативними прорахунками у тактиці впровадження реформ і фактичною відсутністю стратегії щодо розвитку фінансового ринку |
За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії.
|
Державне запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення |
|
Типи Зовнішнє Внутрішнє державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку |
Здійснюється з метою: |
|
|
фінансування дефіциту державного бюджету; підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів; на інші цілі, встановлені законом України в кожному окремому випадку. Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету МіністрівУкраїни, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим німе Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності |
Формою надання державної гарантії є державна порука.
Основними способами реалізації державних гарантій та запозичень можуть бути:
|
випуск (емісія) державних цінних паперів |
укладення угод про позику та гарантійних угод |
інші способи, передбачені законодавством України |
При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, який стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов'язань позичальника, за якими держава була гарантом.
|
За валютою залучення державний борг поділяється на: |
||
|
борг у національній валюті |
борг у іноземній валюті |
|
|
у національній валюті переважно формується внутрішній борг. Для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку |
виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів зарубіжних країн, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів |
Залежно від терміну залучення коштів розрізняють:
|
короткостроковий (з терміном погашення до одного року) |
середньостроковий (від одного до п'яти років) |
довгостроковий (від п'яти років і більше) |
Також державний борг можна поділити на:
|
капітальний включає всю сукупність боргових зобов'язань держави на певну дату |
поточний складається з платежів по зобов'язаннях, які позичальник повинен погасити у звітному періоді |
3. Аналіз поточного стану державного боргу
3.1 Державний борг України
Незбалансованість державного бюджету України, дефіцитність торговельного балансу, прийняття державою боргів підприємств і невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу. Станом на 1 квітня 2000 р., державний борг України, що відображається у звітності Міністерства фінансів України, становив 74,48 млрд. грн., у тому числі внутрішній - 15,06 млрд. і зовнішній - 59,42 млрд.
У нинішньому році значні розміри державного боргу України і висока вартість його обслуговування наблизили нашу державу до межі боргової кризи: річні платежі в рахунок погашення і обслуговування державного боргу мали становити 23 млрд. грн. (у тому числі з державного бюджету - 18,1 млрд. грн., що дорівнювало 76,8% його планових доходів). Реструктуризація зовнішньої заборгованості держави комерційним кредиторам, проведена у березні-квітні 2000 р., дозволила зменшити її боргові зобов'язання з 18,1 млрд. до 13,5 млрд. грн., проте не забезпечила розв'язання проблеми обслуговування державного боргу України в середньостроковій перспективі. У 2001-2006 рр. наша країна лише за зовнішнім боргом повинна щороку сплачувати 1,7-2,1 млрд. дол.
Відбувалося постійне зростання Державного боргу України в період 2007-2009 рр. Цей період можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки. Сьогодні Україна стоїть на порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому майбутньому істотно підвищити фінансові ризики й посилити депресивний тиск на всіх економічних агентів. Період характеризується економічною кризою, спричиненою політичною нестабільністю. Боргова безпека держави - це дотримання такого рівня державної заборгованості, який задовольняє потреби держави у фінансових ресурсах, дає змогу зберегти стійкість фінансової системи країни і, при цьому, не ставить під загрозу можливість виконання державою своїх функцій та зобов'язань щодо погашення та обслуговування боргів зокрема.
Основними причинами виникнення та зростання державного боргу в Україні є дефіцит державного бюджету та постійний дефіцит платіжного балансу країни. Для фінансування дефіциту Державного бюджету України залучаються кошти міжнародних фінансових організацій. Основним кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Умови співпраці, які ставить перед Україною МВФ, загалом збігаються з відповідними пріоритетами вітчизняних економічних перетворень. МВФ надав Україні кредити "STF", "Stand-by" та "ЕFF" (розширене фінансування) на 10, 5 і 10 років відповідно з відстрочкою сплати процентних платежів по "STF" - 4,5 і "Stand-by" - 3.5 роки. По кредитах ЕFF проценти сплачуються відразу, а сума основного боргу погашається через 5 років з моменту отримання кредиту. Україна отримала кредити на пільгових умовах. Це виявляється не тільки в наданні пільгового періоду кредитування, а й ставці за кредит нижче за ставку "Libor", тобто нижче ринкового рівня.
3.2 Динаміка державного боргу в Україні
|
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
||
|
Зовнішній борг (млрд. дол.) |
3,6 |
4,8 |
8,2 |
8,8 |
9,6 |
11,5 |
12,4 |
|
|
Внутрішній борг (млрд. дол.) |
0,0 |
0,0 |
5,3 |
2,1 |
5,4 |
3,9 |
2,8 |
|
|
Всього (млрд. дол.) |
3,6 |
4,8 |
13,5 |
10,9 |
15,0 |
15,4 |
15,2 |
Сукупний державний борг України за 2008 рік збільшився на 40 %, або на 7,03 млрд. дол.
З початку 2009 держборг у валютному вираженні збільшився на 35,2 %, або на 8,663 млрд. дол.
На кінець липня 2009 сукупний державний і гарантований державою борг України становить 33,262 млрд. дол. (у гривневому еквіваленті - 256,05 млрд. грн).
Розмір державного боргу (2000-2009 рр.)
|
Розмір державного боргу, млн. грн |
Внутрішній |
Зовнішній |
|
|
2000 р. |
20780,6 |
43435,0 |
|
|
2001 р. |
21018,4 |
42273,9 |
|
|
2002 р. |
21386,0 |
43082,7 |
|
|
2003 р. |
20523,7 |
45609,5 |
|
|
2004 р. |
20953,3 |
46729,0 |
|
|
2005 р. |
19188,3 |
43956,0 |
|
|
2006 р. |
16607,7 |
49506,0 |
|
|
2007 р. |
17806,4 |
53487,9 |
|
|
2008 р. |
44666,5 |
86023,1 |
|
|
2009 р. |
63781,4 |
121170,9 |
(Дані за 2009 рік взяті станом на 25 липня 2009 року)
3.3 Державний борг України станом на 2010 рік
На офіційному сайті Міністерства фінансів України повідомляється, що станом на 31 грудня 2010 року:
|
Державний і гарантований державою борг України |
301 млрд.538 млн.747,28 тис. грн., |
37 млрд.686 млн.690,45 тис. дол., |
|
|
Зовнішній борг |
195 млрд.286 млн.531,99 тис. грн. |
24 млрд.407 млн.155,45 тис. дол. |
|
|
(64,76% від загальної суми державного і гарантованого державою боргу) |
|||
|
Внутрішній борг |
106 млрд.252 млн.215,29 тис. грн. |
13 млрд.279 млн.535 тис. дол. |
|
|
(35,24% від загальної суми державного і гарантованого державою боргу) |
|||
|
Гарантований державою борг України |
89 млрд.405 млн.504,24 тис. грн. |
11 млрд.174 млн.011,95 тис. дол |
|
|
(29,65 % від загальної суми державного і гарантованого боргу) |
|||
|
Гарантований зовнішній борг |
75 млрд.346 млн.696,03 тис. грн. |
9 млрд.416 млн.924,48 тис. дол. |
|
|
(24,99% від загальної суми державного і гарантованого державою боргу) |
|||
|
Гарантований внутрішній борг |
14 млрд.058 млн.808,21 тис. грн. |
1 млрд.757 млн.087,47 тис. дол. |
|
|
(4,66% від загальної суми державного і гарантованого державою боргу) |
Це на 0,01% більше показника на кінець 2009 року
Впродовж січня 2010 року сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилася в гривневому еквіваленті на 26 млн.010,36 тис. грн. (0,01%), здебільшого, за рахунок перевищення випуску ОВДП над їх погашенням.
При цьому державний зовнішній борг зменшився на 614 млн.278,69 тис. грн. (0,51%), державний внутрішній борг - на 1 млрд.123 млн.330,31 тис. грн. (1,23%).
Гарантований державою борг України зменшився на 483 млн.041,26 тис. грн. (0,54%), що пов`язано як із зниженням курсу євро до гривні, так і з перевищенням виплат щодо погашення гарантованого державного боргу над сумою запозичень.
За лютий 2010 року сукупний державний прямий і гарантований борг України виріс на 0,7%, або на 257 млн доларів - до нового рекордно високого рівня 37,944 млрд доларів, повідомили в Міністерстві фінансів.
Так, за даними відомства, в гривневому еквіваленті за рахунок зміцнення гривні сукупний держборг в лютому збільшився на трохи менше значення - на 0,5%, або 1,635 млрд грн, - до 303,174 млрд грн, що проте також є історичним максимумом.
Як повідомляється, основний приріст боргу в лютому відбувся за рахунок розміщення випуску облігацій внутрішньої державної позики, внаслідок чого внутрішній прямий держборг збільшився за місяць на 4,4%, або 4,014 млрд грн, - до 96, 207 млрд грн ($12,041 млрд).
В той же час зовнішній прямий борг скоротився на $0,137 млрд - до $14,853 млрд, а зовнішній гарантований - на $0,125 млрд, до $9,292 млрд переважні за рахунок погашення боргів міжнародним фінансовим організаціям.
За даними Мінфіну на кінець лютого ц. р.:
|
державний і гарантований державою зовнішній борг |
$24,145 млрд (63,63% від загальної суми держборгу) |
|
|
державний і гарантований внутрішній борг |
$13,8 млрд |
За січень-лютий сукупний держборг виріс на 0,5%, або на $0,184 млрд.
А за 2009 рік держборг у валютному виразі збільшився на 53,5% - до $37,76 млрд.
4. Шляхи вирішення, міжнародний досвід
4.1 Методи управління державним боргом
Для оптимізації витрат, пов'язаних з фінансуванням дефіциту державного бюджету, держава здійснює управління державним боргом. Під управлінням державним боргом слід розуміти комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів.
|
Дві позиції державного боргу |
||
|
Державне запозичення сприяє економічному зростанню |
Борг збільшує навантаження на державний бютжет |
Тому необхідно знайти оптимальне співвідношення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішнім і зовнішніми запозиченнями.
Умови залучення нових позик мають оцінюватися з урахуванням здатності країни обслуговувати внутрішній та зовнішній борг за раніше прийнятими зобов'язаннями.
Управління державним боргом в цьому контексті може розглядатися в широкому та вузькому розумінні.
У широкому розумінні, під управлінням державним боргом мається на увазі формування одного із напрямів фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю у вигляді позичальника і гаранта.
Під управлінням боргом у вузькому розумінні мається на увазі сукупність дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщення боргових зобов'язань держави, надання гарантій, а також проведення операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.
|
У процесі управління державним боргом вирішуються такі завдання: |
пошук ефективних умов запозичення коштів з точки зору мінімізації вартості боргу; |
|
|
недопущення неефективного та нецільового використання запозичених коштів; |
||
|
забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків; |
||
|
визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови збереження фінансової рівноваги в країні; |
||
|
забезпечення стабільності валютного курсу та фондового ринку країни. |
Для ефективного управління державним боргом, розв'язання проблеми зниження боргового навантаження та ризику невиконання боргових зобов'язань держави використовують різноманітні методи. Одним із найпоширеніших є рефінансування державного боргу, тобто погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідно, щоб держава мала високу репутацію держави-позичальника. її досягнення та підтримка являється важливим фактором для успішного управління державним боргом. На сьогодні репутація позичальників на світовому фінансовому ринку виражається в рейтингах, які присвоюються певній державі спеціальними агентствами відповідно до міжнародних правил рейтингування.
|
Для ефективного управління державним боргом потрібно дотримуватись наступних принципів: |
безумовності |
забезпечення режиму безумовного виконання державою всіх зобов'язань перед інвесторами і кредиторами, які держава, як позичальник, прийняла на себе при укладанні договору позики |
|
|
зниження ризиків |
розміщення і погашення позик таким чином, щоби максимально знизити вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів і спекулятивних тенденцій ринку цінних паперів на ринок державних зобов'язань |
||
|
оптимальності структури |
підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань за термінами обертання і погашення |
||
|
зберігання фінансової незалежності |
підтримка оптимальної структури боргових зобов'язань держави між інвесторами-резидентами і інвесторами-нерезидентами, |
||
|
прозорості |
дотримання відкритості при випуску позик, забезпечення доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічний стан у державі для підтримки високої кредитної репутації і рейтингу держави-позичальника |
У процесі управління державним боргом необхідно враховувати економічну та політичну ситуацію в країні; рівень інфляції; ділову активність суб'єктів підприємницької діяльності; ступінь ризику країни щодо неповернення боргу.
4.2 Міжнародний досвід врегулювання боргових проблем
Вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем і аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що єдино можливими шляхами виходу України з боргової кризи є:
|
припинення обслуговування державних облігацій, які перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП; |
|
|
застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов'язань (на рівні 1,7% ВВП); |
|
|
досягнення первинного профіциту бюджету на рівні 3,6% ВВП; |
|
|
скорочення імпорту споживчих товарів шляхом удосконалення тарифного регулювання; |
|
|
посилення валютного регулювання та застосування інших механізмів припинення втечі капіталів за кордон; |
|
|
укладання з кредиторами угод про реструктуризацію заборгованості на умовах зниження боргового навантаження, а також конверсії боргових зобов'язань у корпоративні цінні папери і товарні поставки. |
Ліквідація ринку ОВДП, припинення обслуговування державних облігацій, придбаних НБУ, та застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов'язань значно допоможуть зняти гостроту боргової проблеми в наступні роки. Також варто перейти від практики розміщення ОВДП до здійснення грошової емісії для підтримки бюджету.
На користь даної пропозиції свідчать і такі факти:
|
вже на сьогодні зовнішній борг держави є надмірним, а мізерні обсяги позичкового капіталу не дозволяють залучати кошти на внутрішньому фінансовому ринку за розумними ставками; держава змушена звернутися до емісійного доходу: на даний момент інші джерела є або недостатніми, або ж повністю вичерпаними; |
|
|
в Україні переважає інфляція витрат, а не попиту; за таких умов випуск в обіг нових грошей у розмірі збільшення попиту на них, породжуваного зростанням номінальних обсягів товарообігу, як правило, не має інфляційних наслідків; крім того, при активізації структурних реформ та нормалізації платіжно-розрахункових відносин попит на гроші має зрости під впливом витіснення грошових сурогатів і бартеру; |
|
|
у нас, на відміну від країн з розвинутою ринковою економікою, первинна емісія здійснюється у великих обсягах (за 9 місяців 1999 р. нетто-емісія становила 3,89 млрд. грн.), але емісійного доходу держава при цьому не одержує. |
Очевидно, що держава повинна скористатися своїм законним правом на емісійний доход. З огляду на це, нагальних змін потребує механізм направлення емітованих коштів: вони мають надходити переважно до бюджету у формі безпроцентних кредитів. Застосування прямих кредитів Національного банку значно розвантажить видаткову частину державного бюджету. Крім того, варто зазначити, що емісія для підтримки бюджету має переваги над іншими видами емісій, оскільки в даному випадку кошти надходять до реального сектора економіки і малозабезпечених верств населення, а не потрапляють на спекулятивні ринки.
Доцільність пропозиції щодо застосування грошової емісії для розв'язання нагальних проблем суспільства підтверджується міжнародним досвідом.
Для уникнення інфляційних наслідків при здійсненні грошової емісії необхідно створити чіткий механізм її каналізування. Через систему інвестиційних рахунків емітовані кошти мають направлятися виключно на фінансування інвестиційних та інноваційних проектів, передбачених у бюджеті. Якщо ці кошти не потраплять на валютний або споживчий ринки, то такі заходи сприятимуть повнішому завантаженню підприємств - виробників інвестиційних проектів, а зростання цін не відбудеться. І навіть якщо емісія пройде інфляційно найнебезпечнішим каналом - виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ і соціальної допомоги, то все одно виробники товарів повсякденного попиту, виробничі фактори яких зайнято не повністю, відреагують, у першу чергу, розширенням виробництва, а не підняттям цін.
4.3 Шляхи вирішення
Питання проблеми впливу державного боргу на темпи економічного зростання, розподілу боргового тягаря на економічні пропорції, рівень споживання населення залишаються в нашій економічній теорії, практиці розробленими не достатньо. Особливого значення набуває необхідність розробки практичних рекомендацій для мінімізації негативних наслідків державних запозичень, для чого необхідно визначити чіткі стратегічні завдання боргової політики України.
На сьогодні економіка України потребує здійснення ефективних економічних реформ та стабільного економічного зростання.
Щоб послабити борговий тиск на бюджет і платіжний баланс, а також створити умови для економічного зростання, Україна повинна добиватися укладання з кредиторами угод про реструктуризацію боргу на умовах зменшення боргових виплат і обміну боргових зобов'язань держави на майнові активи. При цьому доцільно враховувати багатий світовий досвід щодо врегулювання зовнішньої заборгованості.
Сьогодні Україна має законні підстави добиватися залучення схем реструктуризації, в рамках яких відбувається часткове зменшення розміру державного боргу та процентних виплат. Досягнення поступок з боку кредиторів вимагає вироблення чіткої переговорної позиції. Необхідно акцентувати увагу на тому, що Україна не зможе виконувати свої платіжні зобов'язання, якщо її економіка продовжуватиме занепадати під тиском значних боргових виплат. Не варто також виключати і можливість дефолту, оголошення якого суперечить інтересам кредиторів, отже - вони самі намагатимуться не допустити його.
Спираючись на міжнародний договір і відстоюючи власні національні інтереси, Україна повинна також залучити механізми активного управління зовнішнім боргом, започаткувавши обмін боргових зобов'язань держави на акції підприємств, які перебувають у державній власності, погашення боргів товарними поставками, викуп державних облігацій на вторинному ринку за гроші.
Світова практика
Для врегулювання боргових проблем країн, переобтяжених зовнішнім боргом, світовою практикою напрацьовано багато схем, які передбачають зменшення боргового тягаря: до вартості боргових зобов'язань застосовуються спеціальні знижки, що враховують котирування цінних паперів на вторинному ринку. Такий підхід дає переваги для обох сторін: держава-боржниця викуповує свій борг із знижкою, а кредитор одержує матеріальні або фінансові активи, вартість яких перевищує ринкову вартість боргових зобов'язань.
Одним з методів зниження боргового навантаження є викуп боргових зобов'язань держави на вторинному ринку, з дисконтом за іноземну валюту. Для цього можуть використовуватися як офіційні валютні резерви країни, так і кредити міжнародних фінансових організацій.
Реалізація запропонованих заходів дасть можливість:
|
істотно скоротити обсяг державного боргу України |
зменшити бюджетні видатки на його обслуговування |
нормалізувати ситуацію з фінансуванням соціально-економічних програм |
У цілому застосування пропонованих методів зниження боргового навантаження сприятиме обмеженню боргової залежності української економіки, що, у свою чергу зумовить оздоровлення соціально-економічної ситуації в державі.
Здійснення внутрішніх державних запозичень постійно наштовхувалося на складнощі низького рівня розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Уряд здійснював ряд заходів з розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів. Зокрема, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 25.03.09 № 316-р схвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів в Україні на 2009-2013 роки.
|
Концепція передбачає здійснення наступних заходів: |
запровадження ринкового ціноутворення при розміщенні внутрішніх державних облігацій; |
|
|
розширення спектру інструментів державної позики; |
||
|
створення системи первинних дилерів державних цінних паперів; |
||
|
підвищення прозорості здійснення державних запозичень; |
||
|
розміщення коштів єдиного казначейського рахунку; |
||
|
управління ризиками, які пов'язані з державним боргом. |
|
На виконання Концепції Урядом прийнято постанови: |
"Про випуск казначейських зобов'язань" від 14.04.09 № 362; |
|
|
"Про запровадження інституту первинних дилерів на ринку державних цінних паперів" від 14.04.09 № 363; |
||
|
"Про затвердження Порядку купівлі у 2009 році облігацій внутрішньої державної позики" від 10.06.09 № 568. |
Проте найбільш резонансною подією в державі, котра постійно обговорювалася ЗМІ, політикумом, громадскістю був договір з МВФ про надання позики Україні.
5 листопада 2008 року МВФ ухвалив рішення щодо виділення Україні кредиту stand by на суму близько 16,4 млрд. доларів для подолання проблем в економіці.
Перший транш Україна отримала розмірі в розмірі 4,5 млрд дол. США.12 травня 2009 року до України надійшли 2,8 млрд доларів другого траншу кредиту МВФ. Частина другого траншу в розмірі 1,5 млрд доларів направлена безпосередньо до держбюджету для фінансування зовнішніх боргових зобов'язань уряду. Кошти третього траншу кредиту надійшли до України 31 липня.28 липня рада директорів МВФ схвалила надання Україні третього траншу кредиту у розмірі 3,3 млрд доларів.
державний борг україна динаміка
5. Висновок
Процеси не тільки розширеного, а й простого відтворення не можливі за сучасних умов становлення ринку державного боргу України.
Одним і шляхів розв'язання проблеми боргів є, так званий, "сценарій" розрахунків по них, тобто управління боргом, з орієнтацією на поступове абсолютне скорочення заборгованості та згладжування коливань в обслуговуванні боргу.
Управлінням державним боргом на сучасному етапі економічного розвитку України передбачає:
· надання спеціальних повноважень органам державного управління щодо погашення та обслуговування державного боргу;
· оптимізацію структури державного боргу та його динаміки;
· визначення джерел надходження позичкових коштів та кола позичальників;
· вибір видів запозичення, визначення їх обсягів, періодичності здійснення емісії та механізму реалізації;
· регулювання ринку державних цінних паперів;
· випуск, обслуговування та погашення всіх видів боргових інструментів Уряду;
· здійснення заходів із визначення кредитних рейтингів України, інформаційного забезпечення, звітності та контролю за борговими зобов'язаннями (з урахуванням міжнародної практики та національних економічних особливостей).
Тому необхідно знайти оптимальне співвідношення між інвестиціями, економічним зростанням та внутрішнім і зовнішнім запозиченнями. Умови залучення нових позик мають оцінюватися з урахуванням здатності країни обслуговувати внутрішній та зовнішній борг за раніше прийнятими зобов'язаннями.
Необхідність вирішення проблеми оптимізації управління державним боргом є надзвичайно актуальною, бо за умов ринкової економіки фінансово-кредитна система, з одного боку, є показником загального економічного зростання, а з іншого - фінанси здійснюють багатосторонній вплив на процеси суспільного відтворення.
Боргові проблеми в Україні не є унікальними і мають аналоги в зарубіжних країнах. Але використання досвіду розвинутих країн щодо управління боргом є проблематичним, оскільки західна практика базується на засадах досконалої конкуренції, передбачуваності темпу кругообігу капіталу, відповідності ціни грошей на боргових та інвестиційних ринках тощо.
Але все-таки вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем і аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що існують шляхи виходу України з боргової кризи.
Завдяки міжнародному досвіду підтверджується доцільність пропозиції щодо застосування грошової емісії для розв'язання нагальних проблем суспільства. Але, для уникнення інфляційних наслідків при здійсненні грошової емісії необхідно створити чіткий механізм її каналізування. Через систему інвестиційних рахунків емітовані кошти мають направлятися виключно на фінансування інвестиційних та інноваційних проектів, передбачених у бюджеті. Якщо ці кошти не потраплять на валютний або споживчий ринки, то такі заходи сприятимуть повнішому завантаженню підприємств - виробників інвестиційних проектів, а зростання цін не відбудеться.
Потрібно розробити науково обґрунтовані стратегії формування і обслуговування ринку державних запозичень. Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямком досліджень у сферах економічного аналізу, прогнозування, господарського права, фінансового менеджменту.
Державні запозичення, без сумніву, не повинні використовуватись для вирішення поточних проблем.
Отже, необхідно добитись зменшення вартості позичкових коштів, і, відповідно, вартості обслуговування державного боргу. Дохідність державних цінних паперів має бути нижчою порівняно з доходністю інших фінансових інструментів і депозитних ставок банків.
Потребує розвитку повноцінний сектор муніципальних цінних паперів з метою диверсифікації напрямів прикладання капіталу на боргових ринках. Перерозподіл боргових зобов'язань між різними рівнями управління дозволить реалізувати регіональні програми, розширить можливості місцевого самоврядування і послабить тиск на загальнодержавний бюджет.
Перелік використаної літератури
1. "Основи економічної теорії: політекономічний аспект"/ За редакцією Г.Н. Климка, В.П. Нестороненка, - Київ.: "Знання", 2001 р.
2. "Торгівельний менеджмент"/ Бланк І.А., - К.: В-во Укр.-фінск. ін-ту менеджменту і бізнесу, 1997. - 408 с.
3. "Економічна теорія, політ економіка"/ за ред.В.Д. Базилевича, 5-те видання, - К.: В-во "Знання-Прес", 2006 р.
4. Державні фінанси. Навч. посіб. / За ред.В.Д. Базилевича. - К.: Атіка, 2004.
5. "Динаміка показників державного боргу України у кризовий період" стаття Р.В. Касьяненка за 2009 рік.
6. http://www.president.gov.ua (головна служба соціально-економічного розвитку)
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теоретичні аспекти проблеми державного боргу, його вплив на економіку держави та види. Принципи та методи управління державним боргом. Характеристика державного боргу в Україні. Структура та динаміка державного боргу. Аналіз реструктуризації боргу.
курсовая работа [684,9 K], добавлен 11.06.2014Поняття внутрішнього державного боргу. Механізм управління та обслуговування внутрішнього державного боргу. Динаміка внутрішнього державного боргу за 2009–2011 рр., причини збільшення та шляхи скорочення. Міжнародний досвід врегулювання боргових проблем.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 08.07.2013Сутність державного боргу, його види, структура і динаміка. Особливості обслуговування та управління державними фінансами. Міжнародний досвід регулювання боргових зобов'язань. Аналіз сучасного стану прямого та гарантованого державного боргу України.
курсовая работа [474,2 K], добавлен 12.01.2014Виявлення основних проблем управління державним боргом в Україні на основі аналізу його сучасного стану. Дослідження джерел погашення внутрішнього та зовнішнього боргу. Огляд заходів держави з виплати відсоткових доходів кредиторам і погашення позик.
реферат [26,2 K], добавлен 14.12.2012Економічна сутність, види та функції державного бюджету. Види та причини створення державного боргу. Концепції бюджетної політики та проблеми управління державним боргом. Динаміка і основні проблеми державного бюджету та державного боргу в Україні.
курсовая работа [219,0 K], добавлен 04.06.2019Основні тенденції в розвитку державного боргу України. Аналіз принципів формування державного боргу та механізму його обслуговування. Місце і роль держави на фінансовому ринку. Короткостроковий зовнішній борг України за залишковим терміном погашення.
курсовая работа [242,0 K], добавлен 18.02.2012Економічна природа державного боргу. Моніторинг внутрішнього державного боргу в Україні. Структура державного внутрішнього боргу України. Специфіка внутрішнього боргу держави. Управління та обслуговування державного внутрішнього боргу.
дипломная работа [239,5 K], добавлен 21.02.2003Сутність, форми, види і причини виникнення державного боргу. та принципи управління ним та особливості його обслуговування. Аналіз динаміки державного зовнішнього і внутрішнього боргу України. Альтернативні методи розв’язання боргової проблеми держави.
курсовая работа [258,9 K], добавлен 28.12.2013Державний борг як одна з важливих складових державних фінансів. Характеристика, поняття та структура державного боргу країни, формування державного зовнішнього та внутрішнього боргу. Сучасний стан зовнішньої заборгованості України та шляхи її погашення.
реферат [293,2 K], добавлен 01.02.2012Аналіз складових аспектів формування зовнішнього державного боргу і проблем його регулювання. Дослідження суті і інструментів державного боргу при оцінці стратегії і політики державних запозичень України. Способи оптимізації боргової політики держави.
дипломная работа [334,5 K], добавлен 12.02.2011
