Принципи, покладені в основу формування грошових агрегатів

Огляд основних принципів, покладених в основу формування грошових агрегатів. Структура та головні елементи банківських пасивів. Призначення та джерела рахунків, що відкриваються юридичними і фізичними особами в банках України в іноземній валюті.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.12.2010
Размер файла 16,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- 11 -

1. Принципи, покладені в основу формування грошових агрегатів

Грошові агрегати є вимірниками (показниками) грошової маси. Грошові агрегати використовуються в статистиці для аналізу змін руху грошей на певну дату та/або за певний період часу.

У основу побудови грошових агрегатів покладено ранжирування матеріальних благ по ступені їх ліквідності. Під ліквідністю матеріальних благ розуміється їх здатність швидко і без особливих втрат звертатися в гроші. Ліквідність матеріальних благ вимірюється часом. Чим менше часу треба витратити, щоб обернути матеріальні блага в гроші, тим вище його ліквідність. Готівка володіє абсолютною ліквідністю, оскільки час, необхідне для їх звернення в гроші, рівно нулю.

Готівка в обігу складає агрегат М (0). Готівка складається з банкнот, білетів (якщо в країні два емісійні центри) державної скарбівниць і металевих монет. Металеві монети складають незначну частину готівки (2% - З% у розвинених країнах). Звично вони чеканяться з дешевих металів, щоб не допустити їх переплавлення подальшому продажу в злитках. Тому реальна вартість монети значно нижче номінальній.

Необхідно відрізняти агрегат М(0) від грошової бази. До складу грошової бази входять обов'язкові резерви комерційних банків в центральному банку. До складу агрегату М(0) обов'язкові резерви комерційних банків в центральному банку формально не входять.

Послідовно приєднання до агрегату М(0) менш ліквідні засоби, одержують агрегати М (1), М (2), М (3) до М (0).

Кількість і склад грошових агрегатів залежить від специфіки кредитної системи країни і ступеня розвитку її фінансових ринків.

Зразковий склад грошових агрегатів в економічно розвинених країнах:

М(0) = готівка в обігу;

М(1) = М(0) + засоби на поточних рахівницях в банків;

М(2) = М(1) + термінові і ощадні внески в комерційних банках;

М(3) = М(2) + ощадні внески в небанківських кредитних установах;

М(4) = М(3) + депозитні сертифікати, акції судозберігальних асоціацій і інші кредитні зобов'язання, що засвідчують право на отримання доходу від розміщених кредитів.

Склад грошових агрегатів в Україні:

М(0) = готівка в обігу;

М(1) = М(0) + засоби підприємств на розрахункових, поточних, спеціальних рахівницях в банках до запитання, засоби страхових компаній;

М(2) = М(1)+ термінові депозити населення в Ощадбанку;

М(3) = М(2) + депозитні сертифікати і облігації держзаймів

Агрегати М (0), М (їх М (2), м (З), М (4) складають сукупну грошову масу. Кожний з агрегатів є частиною грошової маси. За показник грошової маси, використовуваний для макроекономічного аналізу і статистики, приймають агрегат М (2).

Об'єм грошової маси визначається державою - емітентом грошей. Розмір емісії залежить від потреб товарообігу і держави.

2. Структура банківських пасивів

Банківська система в цілому та кожний банк зокрема сьогодні удосконалюють системи фінансового менеджменту, передовсім управління активами та пасивами. Незмінною проблемою банків, за будь-якої економічної системи, є вибір оптимального співвідношення між двома протилежними складовими банківського бізнесу - рентабельністю та ліквідністю.

Система формування банківських активів має будуватися на чіткому визначенні джерел ресурсів для кожного з них. Це дасть змогу банку, з одного боку, не втратити ліквідність, з іншого - пов'язати вартість пасивів із дохідністю активів.

Вклади до запитання є найнестабільнішим і найкороткостроковішим джерелом ресурсів, тому насамперед містяться у вигляді ліквідних активів (готівкові і безготівкові кошти) для виконання поточних зобов'язань банку з даної категорії пасивів.

Міжбанківський кредит є переважно короткостроковим вкладенням, тому кошти, що залишилися після формування за рахунок вкладів до запитання ліквідних активів, спрямовуються на покриття міжбанківських операцій (існування в банку на поточний момент негативного сальдо між залученими і розміщеними міжбанківськими кредитами). Якщо ж після покриття ліквідних активів і МБК є вільні залишки коштів за рахунками до запитання, вони можуть бути залучені до короткострокового комерційного кредитування (за умови, якщо сума кредитів не покривається розміром залучених депозитів). Украй небажане використання залишків за рахунками вкладів до запитання використовується для покриття вкладень у цінні папери, надання ресурсів філіям, покриття дебіторської заборгованості і недохідних активів (така черговість визначена на підставі рівня прибутковості цих активів).

Зважаючи на те, що сучасні банки зазвичай віддають перевагу забезпеченню ліквідності, свідомо втрачаючи деякі можливі прибутки, під час формування активів мають бути чітко визначені їх джерела. Тому використання вкладів до запитання в інших активах може відбуватися лише в сумі незнижуваного залишку за цією категорією рахунків. Інша практика може негативно позначитися на ліквідності та платоспроможності банку. Насамперед банк має виконувати свої зобов'язання щодо повернення коштів з поточних та розрахункових рахунків, а вже потім забезпечувати отримання прибутку. В умовах політичної нестабільності стан ринку міжбанківських кредитів є таким, що підтримка довгострокових активів за рахунок короткострокових пасивів є надто ризикованого і в будь-який момент може не реалізуватися.

Питому вагу в чистих пасивах українських банків становлять строкові депозити та депозити до запитання (кошти на розрахункових і кореспондентських рахунках).

Проблема оптимізації структури банківської системи України значною мірою лежить в площині монетизації економіки, зростанні обсягів кредитних операцій. Якщо на один банк у США припадає 680 млн. дол. грошової маси М (3), 870 млн. дол. ВВП, 490 млн. дол. кредитів, то на один український банк припадає 60 млн. дол. грошової маси М(3), 210 млн. дол. ВВП, 47 млн. дол. кредитів.

Отже, структура банківської системи знаходиться в діалектичній єдності з макроекономічними і монетарними показниками. Що більші розміри грошової маси та ВВП країни, то розгалуженішу банківську систему вона може мати. Водночас потужна банківська система створює основу для економічного розвитку.

Макроекономічні фактори зумовлюють також відмінності в структурі активів і пасивів української банківської системи та банківських систем розвинутих країн. Так, у провідних країнах забезпеченість грошовою масою всіх сфер товарно-грошового обігу створює умови для широкого залучення грошей на депозитні рахунки банків, що сприяє широкомасштабному кредитуванню економіки й соціальної сфери. В таких умовах можливі більш м які вимоги до капіталізації банків. Питома вага капіталу українських банків у ресурсах становить 16 відсотків і значно більша, ніж у провідних країнах, де вона становить від 2,3 до 6,2 відсотків.

Порівняльна структура пасивів української банківської системи та банківських систем розвинутих країн світу, відсоток

Країна

Усього

Капітал та

Депозити

Інші статті

резерви

клієнтів

пасивів

Україна

100,0

16,0

61,0

23,0

США

100,0

6,2

72,0

21,8

Японія

100,0

2,3

75,8

21,9

Німеччина

100,0

4,6

48,2

47,2

Великобританія

100,0

5,2

86,9

7,9

Хоч банківська система України і є більш капіталізованою, ніж західні, цей рівень досягається завдяки окремим банкам.

На структуру активів банківської системи України впливають надмірні резерви і вимоги НБУ, що понижує обсяги кредитування. Високоліквідні активи українських банків становлять 9 млрд. Грн., що порівняно з обсягом банківського капіталу (10 млрд. грн. на 01.01.2006), який, по суті, не використовується для кредитування і не дає банкам доходів.

Збільшення частки кредитних вкладень підвищать роль банків у розвитку економіки і збільшить ефективність діяльності самих банків.

3. Призначення рахунків, що відкриваються юридичними і фізичними особами в банках України в іноземній валюті

Правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків рахунків, регулює Інструкція «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

поточні

депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству-юридичній особі для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Під юридичною особою розуміють організацію, що є відповідно до
закону суб'єктом цивільних прав і обов'язків. В Україні юридичні особи володіють відокремленим майном, можуть від свого імені придбавати майнові та особисті немайнові права і нести відповідальність, бути позивачами і відповідачами у суді, арбітражному чи третейському суді.
Правоздатність юридичної особи визначається цілями, передбаченими вії статуті.

Відкриття рахунку юридичній особі включає оформлення юридичної справи (договору) і присвоєння номера валютного рахунку. При відкритті валютного рахунку операціоніст банку інформує клієнта про те, які документи необхідно подати, про порядок ведення рахунку і тарифи. Юридичні особи-резиденти можуть мати більше одного рахунку в іноземній валюті в уповноважених банках. Відкривати рахунки за межами України і здійснювати, користуючись ними, операції вони можуть тільки з дозволу НБУ.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство-резидент подає уповноваженому банку ті самі документи, що і для відкриття поточного рахунку в національній валюті.

Днем відкриття рахунку вважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунку у розділі «Відмітки банку».

Ведення рахунку передбачає готівкове та безготівкове його обслуговування: Під режимом ведення рахунку та безготівкове його обслуговування. Під режимом ведення рахунку розуміють правила зарахування та здійснення видатків відповідних коштів.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти:

а) через розподільні рахунки:

- що надійшли у готівковій формі, від нерезидента до каси уповноваженого банку згідно з експортним контрактом (договором, угодою) в порядку, встановленому чинним законодавством України;

що ввезені у готівковій формі, у випадках, передбачених чинним законодавством України, уповноваженими особами на територію України на транспортних засобах, які надають послуги за межами України та зареєстровані митною службою при в'їзді в Україну;

що одержані у готівковій формі як сплата за державне мито, митні платежі та інші збори відповідно до чинного законодавства України;

невикористаний залишок готівкової іноземної валюти та іноземна валюта за платіжними документами, що були раніше отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження та експлуатаційні витрати;

що внесені у готівковій формі нерезидентом на рахунок юридичної особи-резидента як благодійний внесок;

за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку в порядку, встановленому чинним законодавством України;

перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);

повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше;

перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого переказування іншим резидентам - суб'єктам господарської діяльності;

- перераховані з рахунків постійних представництв нерезидентів в Україні у разі, якщо у призначенні платежу коштів, що надійшли з-за кордону, зазначено, що ці кошти згідно з договором належать цьому резидентові;

перераховані юридичними особами-нерезидентами (утому числі через їх представництва в Україні) згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги;

конфісковані, безхазяйні, успадковані у вигляді скарбу та такі, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання;

перераховані як благодійний внесок юридичною особою-резидентом за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;

перераховані з-за кордону нерезидентами у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги).

б) безпосередньо на поточні рахунки:

- куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України;

- перераховані з кредитного рахунку як кредит відповідно до кредитної угоди;

перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди;

у сумі відсотків, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та депозитному рахунках;

- перераховані з власного поточного рахунку.

З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку проводяться такі операції:

- виплата готівки для оплати праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом (договором);

виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на службові відрядження при виїзді за кордон; виплата готівки на експлуатаційні потреби для виконання обов'язків перед капітаном судна, яке належить судновласнику-нерезиденту;

виплата готівкою фізичним особам-резидентам за використання їхніх творів за кордоном;

- виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України;

- перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами, угодами);

перерахування за кордон на рахунок юридичних осіб-нерезидентів за видачу охоронних документів на використання об'єктів промислової власності і підтвердження їх чинності;

перерахування на власний поточний рахунок.

Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати поточні рахунки в іноземній валюті на території України тільки своєму представництву.

Під поняттям «фізична особа» розуміють людину (громадянина) як учасника правовідносин.

Фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний рахунок відкривається згідно з порядком, визначеним для юридичних осіб-резидентів.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк.

На вкладний рахунок в іноземній валюті фізичної особи - резидента зараховуються:

- готівкова валюта;

- валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України. З вкладного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента чи за його дорученням проводяться операції (при закритті рахунку):

виплата готівкою;

виплата платіжними документами;

перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

На вкладний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента зараховуються:

- готівкова валюта, яка ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну;

- валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку.

З вкладного рахунку в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції (при закритті рахунку):

- перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб;

- виплата готівкою;

виплата платіжними документами;

перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

Закриття та переоформлення рахунків в іноземній валюті здійснюється із застосуванням загального порядку, передбаченого розділом 8 Інструкції.

Список використаної літератури.

Галицкая С.В. Деньги. Кредит. Финансы. - М.: Издательство «Экзамен», 2004 - 224 с.

Дробозина Л.А. Финансы, денежное обращение, кредит, М., ЮНИТИ, 1997.

Общая теория денег и кредита, под ред. Е.Ф. Жукова, М., ЮНИТИ, 1997.

Фещенко Л.В., Проноза П.В., Меренкова Л.А. Финансы: Учебное пособие. - X.: ИД «ИНЖЕК», 2003. 232 с.


Подобные документы

  • Поняття та зміст, призначення процесу монетизації бюджетного дефіциту. Суть, причини та наслідки інфляції. Методика включення депозитів до грошових агрегатів в Україні. Динаміка депозитів, що не є складовими агрегату М3 в Україні за останні 5 років.

    контрольная работа [170,3 K], добавлен 01.11.2011

  • Основні джерела інформації для формування та руху грошових ресурсів. Встановлення взаємозв’язку між рухом грошових коштів та прибутком. Розрахунок показників забезпеченості запасами. Оцінка ефективності використання власних грошових ресурсів підприємства.

    дипломная работа [125,5 K], добавлен 15.06.2012

  • Аналіз аспектів оцінки формування й використання грошових коштів з метою ефективного управління підприємством. Розрахунок показників ефективності формування грошових потоків на основі звітної інформації СТОВ "Україна" (Черкаська обл., с. Новоукраїнка).

    статья [25,3 K], добавлен 13.11.2017

  • Типи, функції і підфункції грошей, концепції трактування їх сутності економістами. Історія походження і розвитку грошей, їх еволюція у XX ст. Проблеми розвитку грошових відносин у світовій і вітчизняній теорії і практиці. Поняття грошових агрегатів.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.02.2011

  • Характеристика та склад грошових надходжень підприємства. Класифікація грошових потоків за видами діяльності. Аналіз загального обсягу і структури грошових надходжень. Формування грошових потоків за видами діяльності. Шляхи збільшення грошових надходжень.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 21.05.2009

  • Засади організації фінансового обліку грошових коштів. Законодавче та нормативно-правове регулювання безготівкових операцій. Облік наявності і руху коштів на розрахунковому рахунку. Облік операцій в іноземній валюті. Оформлення безготівкових розрахунків.

    реферат [40,7 K], добавлен 12.03.2014

  • Склад та джерела формування фінансових ресурсів підприємства - не грошових коштів, а джерел, спрямованих на формування активів. Проблеми ефективного формування, використання та вдосконалення методів формування фінансових ресурсів будівельних підприємств.

    курсовая работа [248,6 K], добавлен 02.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.