Удосконалення організації функціонування підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ "МОС Інтернешнл" в ринкових умовах господарювання

Основні принципи, що пропонується закласти при створенні архітектурно-дизайнерського відділу:

· архітектурно-дизайнерський відділ організується у виді самостійного підрозділу;

· архітектурно-дизайнерський відділ має у своєму складі працівників, які займаються роботою з замовниками, розробкою індивідуальних інтер'єр-проектів, моделюванням проектів;

· у процесі своєї діяльності архітектурно-дизайнерський відділ співпрацює з відділом продажу і з відділом постачання щодо продажу та замовлення меблів, необхідних для виконання проектів;

· на базі архітектурно-дизайнерського відділу у компанії створюється «Клуб дизайнерів та Архитекторів», що має за мету співробітництво з дизайнерами та архітекторами України, надання їм спеціальних знижок, а також проведення конкурсів та семінарів для того, щоб познайомити їх з продукцією ТОВ “МОС Інтернешнл”.

Архітектурні бюро сьогодні пропонують своїм клієнтам:

- розробку дизайн-проектів та супровідної документації;

- розробку ескізного пропозиції і стильової концепції інтер'єру;

- розробку проектної документації та інженерних креслень;

- узгодження перепланування в МВК з наступними змінами в планах БТІ;

- ремонт;

- авторський нагляд з авиконанням проекту;

- комплектацію об'єктів меблями та оздоблювальними матеріалами.

Як правило, більша частина клієнтів приходить в архітектурно-дизайнерські бюро з проханням розробити дизайн інтер'єру, а згодом вибирає послуги компанії за погодженням, будівництва і авторського нагляду. Кожен вид робіт оплачується окремо.

Основна частина клієнтів архітектурно-дизайнерських бюро - власники квартир розміром 200-600 квадратних метрів. Проте останнім часом, у зв'язку з активною рекламою цього виду послуг з центральним телевізійним каналам, до послуг дизайнерів частіше звертаються господарі квартир до 100 квадратних метрів. Можна з упевненістю сказати, що сьогодні цей вид послуг з розряду елітних переходить у розряд масових, чому чимало сприяє і практика здачі житлових будинків без внутрішньої обробки.

Рентабельність діяльності архітектурного бюро, як правило, перевищує 200% (в окремих випадках - у кілька разів); правда, мова тут йде саме про роботу дизайнерів та архітекторів. Додатковий дохід багатьом бюро приносить робота з будівельними матеріалами. Він формується або за рахунок 25-30%-ої торговельної націнки на оптові ціни (у випадку якщо компанія сама забезпечує ремонтно-будівельні бригади всім необхідним), або за рахунок посередницького винагороди (одержуваного від безпосередніх продавців, список яких бюро рекомендує своєму клієнтові)[45].

На нашу думку, перед відкриттям архітектурно-дизайнерського відділу на ТОВ “МОС Інтернешнл” слід поставити наступні задачі:

1) комплексне вивчення внутрішніх та зовнішніх ринків і розробка на основі його результатів довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів потреб;

2) створення та аналіз бази архітекторів та дизайнерів інтер'єру України для залучення їх до співробітництва;

3) організація участі і проведення виставок, ярмарків, виставок-продажів і інших заходів щодо формування споживчого попиту на продукцію підприємства;

4) визначення і реалізація заходів щодо формування попиту і стимулюванню збуту;

5) орієнтація керівництва підприємства і відділу постачання продукції на виконання вимог архітектурно-дизайнерського відділу до продукції, що замовляється.

Для організації ефективної роботи відділу, на нашу думку, доцільним буде виділити три сектори:

1) сектор, який безпосередньо відповідатиме роботу з замовниками та розробку дизайн-проектів;

2) сектор забезпечення, спеціаліст якого забезпечить відповідну обробку отриманого замовлення щодо потреб у меблевій продукції та передачу замовлень у відділ постачання;

3) сектор, який буде займатися втіленням дизайн-проекту у життя, співробітництвом з реалізаторами проекту - будівельними компаніями та компаніями-постачальниками продукції для оформлення та дизайну інтер'єру.

На рис. 3.1 представлено структуру архітектурно-дизайнерського відділу, яку ми пропонуємо впроваджувати на підприємстві.

Размещено на Allbest.ru

Рис. 3.1 Пропонована структура архітектурно-дизайнерського відділу на ТОВ “МОС Інтернешнл”

Всю повноту відповідальності за якість і своєчасність виконання покладених на архітектурно-дизайнерський відділ задач і функцій несе начальник відділу. До його обовязків віднесимо наступні:

* розробка стратегії діяльності відділу;

* планування, організація та розподіл роботи у відділі;

* організація контролю за виконанням завдань, поставлених перед відділом дизайну;

* управління разом з керівниками відділів продажу та постачання поточним асортиментом;

* керування стимулюванням використання меблів компанії ТОВ “МОС Інтернешнл” у створенні проектів інтер'єрів;

* формування бази дизайнерів;

* співпрацюючи з юристом, оформлення юридичної складової оформлення дизайн-проектів;

* організація участі і проведення виставок, ярмарків, виставок-продажів і інших заходів щодо формування іміджу компанії;

* підготування необхідних звітних матеріалів про діяльність відділу.

Ступінь відповідальності інших робітників установлюється їхніми посадовими інструкціями.

Дизайнер є фахівцем по розробці інтер'єрів. Суть роботи дизайнера полягає в тому, щоб правильно, з урахуванням всіх індивідуальних особливостей замовника підібрати необхідний метод рішення поставленої задачі. При цьому універсального списку дій при складанні проекту інтер'єру немає.

Якісний проект залежить в першу чергу від взаєморозуміння клієнта і дизайнера. Робота над будь-яким проектом починається з постановки завдання. На цьому етапі дизайнер збирає всю необхідну інформацію про замовника і його переваги.

На основі отриманої інформації формується завдання на проектування, яке узгоджується з клієнтом. Процес побудови проекту залежить від таких чинників, як терміновість виконання роботи, її масштабність і ін. Далі починається робота над дізайн-проєктом. Початковим етапом є створення ескіза. Дизайнером створюється на вибір декілька варіантів передбачуваного стилю.

При виборі одного із запропонованих варіантів дизайнер починає промальовувати основні і допоміжні деталі, а також складається зразковий список матеріалів, необхідних під час будівництва.

Після створення та затвердження остаточного варіанту дізайн-проекту, він передається на розгляд та опрацювання спеціалістам з реалізації проекту та з постачання. До обов'язків спеціаліста з реалізації проекту, на нашу думку, буде доцільним віднести наступні:

· формування списка робіт, які необхідно провести на об'єкті;

· пошук спеціалістів-будівельників, я кі будуть займатися реалізацією інтер'єру;

· пошук постачальників та вибір матеріалів для оформлення та декору інтер'єру;

· складання кошторису запланованих робіт да узгодження його з дизайнером;

· контроль за роботою будівельників над реалізацією проекта.

До обов'язків спеціаліста з постачання входить:

· опрацювання дизайн-проекту та підбір відповідних меблів компанії “МОС Інтернешнл”;

· формування замовлення на меблі та передання його у відділ постачання;

· контроль за виконанням відділом постачання замовлення на меблі та своєчасної поставки меблів клієнту.

Ці заходи зроблять можливим наступне: матиме місце чіткий розподіл функцій, що посилить ефективність та результативність роботи; краще вестиметься робота з клієнтами та дизайнерами «Клубу дизайнерів та архітекторів»; раціональніше розподілятимуться ресурси.

Початкові одноразові витрати на створення архітектурно-дизайнерського відділу і витрати на підтримку діяльності служби протягом 2011 року приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок бюджету витрат на створення та утримання архітектурно-дизайнерського відділу на підприємстві в 2011 році

Статті витрат	Сума, грн.
Разові витрати при формуванні відділу:
Меблі	16000
Комп`ютерна та обчислювальна техніка	27000
Засоби зв'язку	650
Всього	43650
Річні витрати операційної діяльності:
Витрати на заробітну плату з нарахуваннями	144000
Канцтовари й офісний папір	1980
Послуги зв'язку	3600
Експлуатаційні і комунальні послуги	11563
Оренда приміщення	397507
Всього	558650
Разом	602300

За даними таблиці ми бачимо, що початкові одноразові витрати на створення архітектурно-дизайнерського відділу складуть 43650 грн. Найбільшу питому вагу у структурі цих витрат склала комп`ютерна та обчислювальна техніка, а саме 27000 грн. або 61.8%.

Крім того ми розрахували річні витрати на утримання відділу. Їх загальна сума склала 558650 грн., у структурі якої найбільшу питому вагу склала оренда, а саме 397507 грн. або 92.7%. Дана сума є достатньо великою, оскільки керівництво підприємства не забезпечене спеціальним приміщенням для створення нового відділу і понесе додаткових витрат на його оренду. При створенні відділу передбачається створити чотири нових посади: керівник архітектурно-дизайнерського відділу, дизайнер, спеціаліст з реалізації проекту та спеціаліст з постачання. Передбачається, що заробітна плата кожного з нововведених спеціалістів, включаючи нарахування, в середньому за місяць складе 3000 грн.

Таким чином сума загального бюджету витрат на створення та утримання єдиної служби маркетингу на підприємстві в 2011 році буде дорівнювати 602300 грн.

У таблиці 3.4 розрахуємо економічну доцільність впровадження запланованих заходів.

Таблиця 3.4 Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів та їх вплив на результати господарської діяльності ТОВ “МОС Інтернешнл”, тис. грн

Показники	2009	2011	2011р. до 2009р.
		(проект)	(приріст, %)
Дохід від реалізації продукції, тис. грн.	3036,10	3800,00	+25
Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	4123,00	4600,00	+12
Чистий прибуток, тис. грн.	226,80	280,00	+23
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	3896,20	4120,00	+6
Обсяг продажу, м?	897,61	965,3	+8
Рентабельність, %	0,78	0,92	+0,14 в.п.

Практика роботи ТОВ “МОС Інтернешнл” показує, що протягом року дане підприємство працює переважно у ритмічному характері. Припустимо, що дохід підприємства у 2011 році буде також розподілятися рівномірно кожного місяця. Отже за місяць підприємство отримуватиме 3800/12 = 317 тис. грн. За таких умов розрахуємо термін окупності використаних на створення та утримання єдиної служби маркетингу витрат, скориставшись формулою

Виконані розрахунки показали, що він складе 1,9 місяців або 57 днів.

Таким чином ми можемо зробити висновок, що запропоновані нами заходи є безперечно ефективними, оскільки не потребують значних витрат на їх реалізацію та є швидкоокупними. Крім того, слід відмітити, що створення архітектурно-дизайнерського відділу позначиться не тільки на поточних (тактичних) фінансових результатах, а має характер стратегічного заходу, що впливає на підвищення конкурентноздатності підприємства вцілому.

Для досягнення визначеного розрахункового ефекту від впровадження запропонованих заходів дуже важливим є створення необхідної договірної документації. Договір необхідний, щоб всі вимоги були прописані, тільки так ви можете застрахуватися від вигуків: «я так бачу» і «такого не говорив ніколи!» Дизайн-проект - це комплект документації, максимально відображає характеристики майбутнього житла, модель, у якій враховані всі побажання замовника. На етапі обдумування замовник може вносити корективи в задум дизайнера, робочим ж зручніше працювати за грамотно складеним кресленнями. Ескізний проект, як правило, включає обмірних креслення з прив'язкою інженерних комунікацій, варіанти планувальних рішень, схематично план розміщення меблів, план підлоги з зазначенням типу покриття, план стелі (без розмірів і розрізів), план розміщення сантехніки без прив'язки випусків, перспективи приміщень, виконані в програмі ArchiCad. Консультації з вибору меблів, сантехніки, підлогових, настінних і стельових покриттів в кожне приміщення, плюс спільні поїздки в пошуках цих матеріалів (втім, за свідченням самих дизайнерів, іноді вони вважають за краще обмежитися підготовкою пакету і декількома виїздами). Тому нами було розроблено проект договору, який представлене в додатку D.

Підводячи підсумки, можемо дійти висновку, що відкриття архітектурно-дизайнерського напряму на підприємстві буде ефективно не тільки з фінансової точки зору, а й з боку розвитку іміджу компанії. Розглядаючи створення архітектурно-дизайнерського відділу як маркетинговий хід компанії, зауважимо, що цей захід розвине інтерес до компанії у потенційних клієнтів, а також, шляхом створення «Клубу Дизайнерів та Архітекторів», у широкого кола людей, що тісно пов'язані з розробкою інтер'єрів та закупівлею меблів.

3.3 Обгрунтування доцільності розширення ринку збуту товару в регіонах України

Для кожного підприємства, що розвивається рано чи пізно настає момент, коли виникає потреба розширювати ринки збуту та територію діяльності підприємства. Для розвитку ТОВ “МОС Інтернешнл” була обрана стратегія активного розвитку та освоєння ринків збуту у різних регіонах України.

З метою збільшення обсягу продажу продукції та більш ефективного використання виробничих потужностей ТОВ “МОС Інтернешнл” нами було запропоновано поступово освоїти меблевий ринок регіонів Західної України.

Метою дослідження являється опис і аналіз ринку меблів Західної України.

Методи збору даних: моніторинг матеріалів друкованих та електронних, ділових та спеціалізованих видань, аналітичних обзорів ринку, Інтернет.

У процесі нашого дослідження ми дізналися, що меблевий ринок в Західних регіонах України є доволі розвиненим порівняно зі станом меблевого ринку в Україні в цілому. Але більшість західноукраїнських компаній працює сегменті економ-класу, де прийнятна ціна створює швидкий оборот продукції. Виробництво таких меблів знаходиться, як правило, на Україні.

На заході Україні з меблевої продукції виробляють найбільше корпусні меблі. Виробники вважають, що ринок переповненний цією продукцією і попит на неї щороку знижується[46]. Але не зважаючи на це корпусні меблі є невід'ємною частиною меблевої промисловості.Тому до групи цих меблів можна віднести столи побутові і офісні, шафи побутові і офісні, стінки, передпокої, кухні, торгове устаткування, меблі для готелів і навчальних закладів, а також полиці, тумби та інше.

Природні передумови впливають на особливості і засади територіальної організації виробництва. Наявність лісових ресурсів сприяє розміщенню виробників меблевої продукції. На Україні недостатньо сировинної бази. Це зумовленно невисокою ліснистістю (14%), невеликими обсягами заготівлі сировини (14 млн. м. кб. за рік) та переважанням лісів з обмеженим експлуатаційним значенням (52%). Україна забезпечує лісовими ресурсами власні потреби лише на 30%. Оскільки у нас не достатньо лісових ресурсів, то і не достатньо матеріалів для виробництва меблів (плит ДСП, ДВП, МДФ, натуральної деревини тощо). Тому відчизняні виробники змушені завозити матеріали з іноземних країн і виробництва можуть бути розміщенні поблизу портів транспортування матеріалів. Це сприяє розвитку меблевої промисловості України, тому що на транспортування затрачаються не малі кошти, а закордонні матеріали є дещо дорощими від вітчизняних, бо враховується податок при ввозі продукції через кордон.

Найбільш насичений меблевим виробництвом західний регіон. За кількістю підприємств - виробників меблі на першому місці Закарпатська область - 35 підприємств, Львівська та Рівненська області по 20 підприємств. Найменш насичена меблевими підприємствами Чернігівська область - там їх усього 5. Розглянемо насиченість меблевим виробництвом різних регіонів України на рис. 3.2



Рис. 3.2 Кількість меблевих підприємств в Україні (по даним Держкомпромполітики України)

Основні райони лісів розміщенні в Поліссі та Карпатах. Отож, виходячи з цього найбільші центри виробництва меблів зосередженні в цих районах: Чернівці, Берегомет, Івано-Франківськ, Брошнів, Вигода, Рахів, Надвірна, Свалява, Стрий, Львів, Сколе, Тересва - в Карпатах; Костопіль, Сарни, Ковель, Коростень, Овруч, Малин - на Поліссі. Крім орієнтації промисловості на сировину, вона орієнтується і на споживача, тому найбільші виробництва також розміщені в Києві, Харкові, Львові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Івано-Франківську, Чернівцях тощо[19].

Споживчий фактор є важливим тому, що масове споживання готової продукції локалізується у певних центрах, наприклад, у великих містах або агломераціях, а сировина легко транспортується. Значною мірою розміщується у великих містах: Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську, Дніпропетровську, Донецьку тощо.

Розглянемо структуру розподілу ринку меблів Західного регіону за ціновими категоріями та країною-виробником на рис. 3.3.

Рис. 3.3 Структура розподілу ринку меблів Західного регіону за ціновими категоріями та країною-виробником

Аналіз рис. 3.3 дає змогу визначити, що найбільш питому вагу 54% на меблевому ринку Західного регіону займають меблі економ-класу власного виробництва України, а також меблі економ-класу іноземного виробництва. Найменша ж частина ринку зараз виділена елітним меблям - як Українського (1%), так і іноземного (6%) виробництва.

То ж, аналізуючи інформацію щодо стану меблевого ринку в Західному регіоні України, можемо зробити такі висновки:

- меблевий ринок Західного регіону - найбільш розвинений в Україні, відповідно, окрім досить великого попиту, на ринку існує істотна конкуренція;

- на заході Україні з меблевої продукції виробляють та реалізують найбільше корпусні меблі, трохи менший сегмент займають м'які меблі;

- найбільш розвинен в регіоні сегмент меблів економ класу, сегмент елітних меблів іноземного виробництва в регіоні на даний момент займає лище 6% ринку, тобто ми маємо досить велики перспективи зайняти на ринку вагоме місце.

У зв'язку з тим, що найбільш населеним та розвиненим містом у Західному регіоні є Львів, ми пропонуємо розпочати розширення ринку збуту продукції з відкриття салону меблів у цьому місті.

Свій товар на ринку Львову представляють такі компанії як Меркс, Блест, Калігаріс, Ліга-Нова, Дивани 8 Березня, Танго та деякі інші. Основним конкурентом ТОВ “МОС Інтернешнл” у Львові, на нашу думку, є Ліга-Нова.

Розрахуємо економічну ефективність реалізації продукції (меблів) ТОВ “МОС Інтернешнл” на ринку Західного регіону України.

Середня собівартість продукції складає - 8000 грн/м?. Розмір партії поставки - 300 м?. Вид транспортування до України морський, по Україні - автотранспорт. Вартість транспортування до України - 1300 $. Вартість роботи митника, оформлення митних формальностей та послуги митного брокера (митне оформлення)- 118$ США. Вартість транспортування по Україні - 3050 грн. Поточний курс 1$ США: 7,9 грн. Вартість оренди площі під реалізацію - 3000 грн./м2 в місяць. Заплановане приміщення - 300 м2. Заробітна плата працівникам в місяць - 12000 грн. Середня ціна реалізації 1 м? на ринку Львову - 17320 грн.

Розрахунок:

1. Визначимо виробничу собівартість продукції: 8000*300=2400000 грн

2. Витрати на реалізацію продукції на ринку = вартість транспортування до України + вартість транспортування по Україні + митне оформлення + плата за оренду приміщення + заробітна плата працівникам = 1300$*7,9 грн.+3050+118$*7,9 грн. +(3000 грн.*300м)*12+12000 грн.*12 = 14252 + 10800 + 144000 = грн.

3.Визначимо витрати на реалізацію продукції ринку Львову: Повна собівартість =2400000 грн.+169052 грн.=2569052 грн.

4. Розрахуємо доход від реалізації на ринку Львову: 300*17320=5196000 грн

5. Розрахуємо прибуток, що отримає підприємство від реалізації продукції на ринку Львову становить: 5196000 грн.-2569052 грн.=2626948 грн.

Таким чином, порівнюючи отримані результати, можемо зробити висновок, про те, що реалізація продукції ТОВ “МОС Інтернешнл” на ринку Західного регіону України є ефективною та прибутковою. Адаптація є цілком можливою та реальною.

4. Правове забезпечення становлення та розвитку ТОВ «МОС Інтернешнл» м.Київ

4.1 Нормативні акти які регулюють діяльність ТОВ «МОС Інтернешнл»

Стаття 116 Господарського кодексу України визначає поняття підприємства з іноземними інвестиціями - “Підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному фонді якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс”.

Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавчими актами.

Так у відповідності до статті 42 Конституції України: кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 1 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року, визначає що: господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Згідно з чиним законодавством ТОВ «МОС Інтернешнл» м. Київ є господарським товариством. Згідно ст.50 Закону України «Про господарські товариства»: товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Стаття 65 Господарського кодексу України визначає що, управління товариством здійснюється відповідно до його статуту на основі поєднання прав власника що до господарського використання свого майна і участі в управлінні трудовогоколективу.

Власники здійснють свої права щодо управління товариством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту товариства.

Для керівництва господарською діяльністю товариства власники обирають керівника підприємства. З ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник товариства без доручення діє від імені товариства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Що стосуються нормативних актів, які регулюють збутову діяльність досліджуваного підприємства, то до них перш за все відносяться: Закон України “Про захист прав споживачів” в редакції від 1 грудня 2005 року. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів[3].

Постанова Кабінету Міністрів України №833 від 15 червня 2006 “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення “ яка встановлює порядок та правила визначають загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України.

Діяльність юридичної служби ТОВ «МОС Інтернешнл» регулюється постановою №1040 від 26 листопада 2008 року, про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, урядового органу в системі міністерства та його територіальних (місцевих, регіональних) органів, місцевих державних адміністрацій, а також підприємства, установи та організації.

Стаття 63 Господарського кодексу Україна вказує що ТОВ «МОС Інтернешнл» можна класифікувати:

Залежно від форми власності товариство відноситься до приватного підприємства, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

Крім того ст. 63 ГКУ визначає, у разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Залежно від способу утворення та формування статутного ТОВ «МОС Інтернешнл» відноситься до корпоративних підприємств. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

ТОВ «МОС Інтернешнл» м.Київ відноситься до малих підприємств, тому що за 2009 р. середньооблікова кількість працівників склала 15працівників.

Малим (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

4.2 Правова діяльність ТОВ «МОС Інтернешнл», м. Київ

Права та обов'язки юридичної служби ТОВ «МОС Інтернешнл» регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року №1040 про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації

Юридична служба на підприємстві має такі права:

1) перевіряти дотримання законності структурними підрозділами підприємства;

2) одержувати у встановленому порядку від посадових осіб підприємства необхідні для виконання покладених на неї завдань документи, інформацію, довідки, розрахунки, інші матеріали;

3) залучати за згодою керівника підприємства спеціалістів з метою підготовки проектів актів, інших документів, а також розроблення та здійснення заходів, які проводяться юридичною службою відповідно до покладених на неї завдань;

4) інформувати керівника підприємства про покладення на юридичну службу обов'язків, що виходять за межі її компетенції, а також про випадки ненадання або несвоєчасного надання посадовими особами підприємства матеріалів на вимогу юридичної служби.

А також згідно п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року №1040 на юридичну службу покладені такі завдання:

1) забезпечує правильне застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подає керівникові пропозиції щодо вирішення правових питань, пов'язаних з діяльністю підприємства;

2) розробляє та бере участь у розробленні проектів актів та інших документів з питань діяльності підприємства;

3) проводить юридичну експертизу проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства подає заінтересованому структурному підрозділу вмотивовані пропозиції щодо приведення його у відповідність із законодавством;

4) проводить разом із структурними підрозділами підприємства роботу з перегляду згідно з її компетенцією актів та інших документів з метою приведення їх у відповідність із законодавством;

5) інформує керівника підприємства про необхідність вжиття заходів для внесення змін до актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;

6) організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійсненні контролю за виконанням, дає правову оцінку проектам таких договорів (контрактів). Проекти договорів (контрактів) погоджуються (візуються) юридичною службою за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують;

7) бере участь у забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів підприємства в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань;

8) організовує претензійну та позовну роботу ,проводить аналіз її результатів, а також здійснює інші юридичні дії.

Важливе місце в юридичній діяльності ТОВ «МОС Інтернешнл» займає договірна робота.

Господарський договір - це угода двох або більше суб'єктів господарювання, на підставі якої виникають майново-господарські зобов'язання між цими суб'єктами.

Договір виступає правовим засобом регулювання товарно-грошових відносин та інших майнових відносин. Загальний порядок укладання цивільно-правових договорів визначається в статтях 638-654 Цивільного кодексу. Порядок укладання господарських договорів між юридичними особами в статтях 179 -188 Господарського кодексу. Врегулювання між ними переддоговірних спорів відображено в статті 10 Господарське процесуального кодексу .

Господарство, маючи право юридичної особи, укладає договори від свого імені. Відповідно до ч.2 ст.180 ГКУ, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода[7].

Згідно з Господарським кодексом України ст. 181. Загальний порядок укладання господарських договорі:

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються
прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов
господарського договору, такий договір вважається неукладеним
(таким, що не відбувся).

Розглянемо договори, що укладались на ТОВ «МОС Інтернешнл» за останні 5 років (табл. 4.1):

Таблиця 4.1 Договори, що укладались на ТОВ «МОС Інтернешнл» за останні 5 років

Договори	Роки
	2005	2006	2007	2008	2009
Договір на поставку товарів	194	206	188	256	198
Договір на поставку паливо-мастильних матеріалів	2	3	1	3	2
Договір перевезення	12	15	13	18	16
Договір на поставку соняшнику	2	1	3	2	2

Необхідною умовою успішної організації трудового процесу та високої продуктивності праці незалежно від галузі економіки, форми організації праці та соціально-економічних відносин є дотримання учасниками цього процесу певного розпорядку, координації діяльності та злагодженості в роботі. Закріплений у правових нормах порядок поведінки учасників трудового процесу визначає поняття трудової дисципліни як правового інституту. Трудова дисципліна -- багатоаспектне явище, а тому в галузевій літературі (радянській та сучасного періоду) її розглядають як правовий принцип галузі права; правовий інститут трудового права; елемент трудових правовідносин; фактичну поведінку учасників таких правовідносин. Об'єктивно-правовий зміст категорії «трудова дисципліна» співпадає з визначенням її як інституту трудового права. Це сукупність норм, які встановлюють обов'язки сторін трудового договору, режим їх виконання, внутрішній трудовий розпорядок, засоби заохочення та відповідальності, що складають механізм забезпечення виконання цих зобов'язань. Трудова дисципліна як елемент трудових правовідносин відображає суб'єктивно-правову сутність цього поняття. Вона полягає у зобов'язанні працівника як суб'єкта конкретних трудових правовідносин виконувати обов'язки, що складають зміст цих правовідносин.

Порядок застосування до працівників дисциплінарних стягнень та їх види встановлюються Главою Х (статті 139-152) Кодексу законів про працю України, яка має назву "Трудова дисципліна". Отже, відповідно до Закону до працівника може бути застосоване лише одне з двох видів стягнень: догана або звільнення. Одночасно застосувати і догану і звільнення роботодавець не має права. Зазначені види стягнень можуть бути застосовані роботодавцем тільки у разі порушення працівником трудової дисципліни. Порушенням дисципліни вважається невиконання або неналежне виконання з вини працівника його трудових обов'язків. Такими порушеннями можуть бути, наприклад, відсутність працівника без поважних причин на роботі протягом трьох і більше годин, передоручення ним виконання своєї роботи третім особам, відмова ним без поважних причин від виконання роботи, відмова або ухилення від медичного огляду, у разі його необхідності, і багато іншого.

Вибір виду стягнення (догана чи звільнення) відбувається на власний розсуд роботодавця і залежить від тяжкості вчиненого працівником проступку та його наслідків, наприклад, розміру заподіяної роботодавцю або третій особі шкоди.

Окрім догани та звільнення, для певних категорій працівників законами можуть бути передбачені й інші види дисциплінарних стягнень.

Право накладати стягнення на працівників, які вчинили дисциплінарні проступки, мають власники підприємств, установ, організацій в особі відповідальних керівників - посадових осіб (роботодавці). При цьому керівники мають бути наділені відповідними повноваженнями накладати стягнення - дисциплінарною владою згідно зі статутами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, положеннями про структурний підрозділ тощо. Якщо деякі керівники не наділені владою накладати дисциплінарні стягнення, то й застосовувати відповідні заходи вони не мають права, навіть за наявності з боку працівників порушень трудової дисципліни[10].

Дуже важливим моментом у застосуванні дисциплінарного стягнення є строк. Строк, протягом якого роботодавець може застосувати до працівника за порушення ним трудової дисципліни один з двох видів стягнення, чітко встановлений законом. Таким строком є один місяць від дня виявлення проступку не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Отже, якщо з моменту виявлення роботодавцем порушення трудової дисципліни минуло більше ніж місяць і протягом цього часу до працівника не було застосоване дисциплінарне стягнення, то у роботодавця вже немає правових підстав його застосовувати. Оскільки строк для застосування заходів стягнення роботодавцем пропущений.

А якщо від дня вчинення працівником проступку минуло шість місяців, то дисциплінарне стягнення на нього не може бути накладено за жодних обставин, навіть якщо порушення дисципліни раніше не було виявлено.

До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. Відмова працівника надати письмові пояснення не перешкоджає накладанню на нього дисциплінарного стягнення. У цьому разі роботодавець зобов'язаний скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування факту порушення трудової дисципліни.

Як зазначалося вище, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується у наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Мотивація буває негативною (стягнення) та позитивною (заохочення). Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) містить лише загальні норми застосування заохочень. Зокрема, ст. 143 КЗпП вказує, що до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Закон України „Про колективні договори і угоди” №3356-ХІІ від 01.07.1993 р. Додає у ст.7, що у колективному договорі містяться зокрема взаємні зобов'яання сторін щодо нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Розглянемо таблицю заохочень та стягнень на ТОВ «МОС Інтернешнл» за 5 років (табл.4.2):

Таблиця 4.2

Заохочення та стягнень на ТОВ «МОС Інтернешнл» за 5 років

Методи	Роки
	2006	2007	2008	2009	2010
Заохочення	6	12	10	8	11
Догана	1	2	3	7	2
Звільнення	-	-	1	-	1

4.3 Заходи по покращенню правової діяльності на ТОВ «МОС Інтернешнл» м. Київ

На мою думку, одним із основних заходів по покращенню правової дисципліни це введення юридичного відділу, але оскільки дане підприємство є досить не великим, то достатньо буде ввести посаду юрисконсульта.

При наймі такого працівника потрібно постійно підвищувати його кваліфікація, стимулювати його до вивчення найновіших законодавчих актів, що безпосередньо торкаються ТОВ.

Згідно з Постановою від 26 листопада 2008 р. N 1040, «Про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації» : юридична служба органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор). На підприємстві функції юридичної служби може виконувати юрисконсульт відповідної категорії.

Для представлення інтересів підприємства в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є органи виконавчої влади, у складі юридичної служби утворюється відповідний підрозділ або такі повноваження надаються окремій посадовій особі.

Основним завданням юрисконсульта є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.

Пропозиції юрисконсульта щодо приведення нормативно-правових актів та інших документів органу виконавчої влади, а також актів підприємств, що належать до сфери його управління, у відповідність із законодавством є обов'язковими для розгляду керівником органу виконавчої влади, підприємства.

У разі неврахування пропозицій юрисконсульта або часткового їх врахування служба подає керівникові органу виконавчої влади, підприємства письмовий висновок до проекту акта.

Однозначно необхідним є заохочення працівників підприємства преміями, грамотами а також додатковими днями до відпустки заради покращення правової дисципліни на підприємстві.

5. Удосконалення інформаційого забезпечення менеджменту на підприємстві

Для будь-якого організаційно-економічного і соціального об'єкта при ринковій економіці інформація має виняткове значення, адже будь-яка діяльність цього об'єкта базується на знаннях конкретної ситуації, що складається як на ринку товарів, послуг, робочої сили, засобів виробництва, грошей тощо, так і в самому підприємстві.

Йдеться про керівників і фахівців -- менеджерів, які пов'язані з конкретним управлінням і не можуть обходитися без вірогідної зовнішньої та внутрішньої релевантної інформації при виробленні й прийнятті тих чи інших управлінських рішень, спрямованих на поліпшення виробничої, господарської, збутової та іншої діяльності керованого ними об'єкта управління.

Система об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, яка формується на підприємстві, здійснює за допомогою механізму об'єктивного інформування інформаційне обслуговування всіх керівників і фахівців різних рівнів.

Основною передумовою при організації системи об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях є функціонування системи автоматизованого збирання, обробки та зберігання інформації, яка є, в свою чергу, складовою автоматизованої системи управління (АСУ). АСУ визначається як система «людина -- машина», яка забезпечує ефективне функціонування об'єкта управління, в якому збирання та обробка інформації, необхідної для виконання персоналом функцій управління, здійснюється з використанням засобів обчислювальної та інформаційної техніки.

Розвиток автоматизованих систем характеризується розширенням взаємозв'язків окремих систем і підсистем, що об'єднують управління технологічними процесами, оперативне управління, оперативне й поточне планування, адміністративно-господарську діяльність, проектування і випробування виробів тощо, і має тенденцію до об'єднання їх у загальну багаторівневу систему інтегрованого управління об'єктом у цілому. Такі багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи, які мають складні структури і створюються на великих підприємствах, в об'єднаннях, міністерствах або відомствах, областях, регіонах тощо, мають забезпечити погоджене і взаємозв'язане управління всіма видами діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві це -- управління основними виробничими і конструкторсько-технологічними процесами, допоміжними і непромисловими господарствами тощо.

Виробничим об'єднанням, промисловим підприємствам, які є ієрархічними структурами, притаманне застосування багаторівневих інтегрованих АСУ. При цьому треба мати на увазі, що ієрархічні структури (tall structure) -- це такі структури, що характеризуються багаторівневим управлінням і незначними обсягами управління на кожному рівні. Залежно від особливостей виробництва, мети створення системи і складу функцій, що автоматизуються, багаторівнева інтегрована автоматизована система управління (ІАСУ), наприклад, виробничого об'єднання, може включати до свого складу такі автоматизовані системи (АС), які є її складовими. До АС з виробничим характером діяльності можна віднести автоматизовану систему управління підприємством (АСУП), автоматизовану систему управління технологічними процесами (АСУ ТП), систему автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР), систему автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовану систему управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ), автоматизовану систему управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо. До АС з функціональним характером діяльності можна віднести систему об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, інформаційно-пошукову систему.

Зазначені системи бувають як взаємопов'язаними і взаємозалежними, так і відносно самостійними. Перший випадок можливий тоді, коли вихідна (фактична) інформація АСУ ТП, САПР, АСУ ГВС, АСУ ТПВ використовується в АСУП як вхідна, наприклад, для складання зведеної звітності, а вихідна (наприклад, планова) інформація АСУП використовується в цих системах як вхідна.

А відносна самостійність АС виявляється звичайно в перший період їх функціонування, коли вони розв'язують лише окремі, локальні задачі. При цьому відзначимо, що АС різних рівнів і ознак, у свою чергу, можуть поділятися на системи нижчого рівня -- підсистеми. Ці підсистеми вирізняються за певними ознаками і відповідають конкретним цілям і завданням управління.

Такою підсистемою є і система об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, яка входить як складова частина в систему автоматизованого збирання та обробки інформації на промисловому підприємстві, і в якій використовуються комплекси АРМ для збирання інформації в ритмі виробництва при безпаперовій інформаційній технології (див. п.3.1). Однак для того, щоб функціонувала система об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, необхідна дія механізму, за допомогою якого, як уже зазначалося, здійснювалося б оперативне забезпечення (інформування) менеджерів об'єктивно необхідною інформацією. Таким механізмом або диспетчером є регламентуюча інформація.

Завдяки масивам фактичної і нормативно-планової, регламентуючої і довідкової інформації, а також бібліотеці описаних форм вихідних документів є можливість автоматичного (програмного) «перетворення» введеного в ПЕОМ мінімуму фактичної інформації в максимум об'єктивної вихідної інформації, яка також програмно надсилається на екран ПЕОМ (або на інший носій) відповідного користувача, посадові права, функціональні обов'язки та міра відповідальності якого формалізовані в регламентуючій інформації.

Установлено, що керівник високого рівня, наприклад, директор підприємства, коли виробляє і приймає управлінське рішення з того чи іншого питання, використовує, з одного боку, інформацію, яка йому надійшла на екран ПЕОМ (відповідно до регламентуючої інформації) з даного питання, з іншого -- при необхідності -- думки економічних, технічних, юридичних спеціалістів (консультантів) або експертів. А система об'єктивного інформування дає змогу виявляти думки консультантів або експертів для використання їх у зазначених випадках. Тут слід сказати, що грамотна і конче необхідна порада, а також втілення її в життя за рішенням керівника - не одне й те саме. У теорії управління є теза, яка засвідчує, що порада консультанта чи експерта - це не більше як порада, що висвітлює лише один із аспектів проблеми. Лише сам керівник ознайомлений з певною проблемою в цілому, з усіма її спеціальними аспектами. Сумлінне виконання керівником своїх обов'язків може в якомусь конкретному випадку виразитися саме в тому, що він візьме до відома подані поради, а зробить після розгляду питання якраз навпаки.

Важливою передумовою організації зазначеної системи є також технологічна, теоретична і практична підготовка цих людей для праці в умовах дії системи. Навчання щойно згаданих осіб пов'язане з психологічною підготовкою, оскільки вони діятимуть у незвичайних для них умовах (з використанням ПЕОМ), в інших ритмах і режимах, з іншими (без застосування ручних операцій зі збирання та обробки інформації) посадовими правами, функціональними обов'язками і мірою відповідальності, за нових методів управління (з використанням методу управління за відхиленнями) тощо.

Зауважимо, що при всеосяжному й об'єктивному інформуванні важливо не перевантажувати менеджерів і фахівців інформаційними потоками. Надійним засобом від перевантажень, як уже зазначалося, є використання методу управління за відхиленнями. У цих випадках інформація надходитиме лише про відхилення (переважно у вигляді натуральних і відносних показників) від заданих параметрів і лише про ті дані об'єктів інформації, в яких є відхилення. Ці відхилення можуть супроводжуватися певними специфічними ознаками -- причини й винуватці відхилень тощо. Ця інформація, що характеризує елементи порівняльного аналізу, буде використана для вироблення і прийняття того чи того управлінського рішення.

У разі використання методу управління за відхиленнями значно зменшуються обсяги інформації, що надходить тому чи іншому менеджерові, а також скорочується термін вироблення та прийняття управлінського рішення. Користь очевидна. Тому зведення для інформування менеджерів різних рівнів (при розгляді поданих далі прикладів) формуватимуться, крім інших, також і за тими об'єктами інформації, в яких сформовані відхилення, і видаватимуться на екран ПЕОМ дані здебільшого лише про відхилення, тобто за вихідною формою з короткою структурою.

З погляду змісту та методів формування вихідної інформації, використовуваної для інформування, корпус менеджерів і фахівців виробництва на підприємстві можна поділити на три основні рівні:

низова ланка -- це бригадири комплексних бригад, майстри та фахівці дільниць, інші менеджери цього рівня;