Класифікація бюджету підприємства

Важливим завданням аналізу фінансової діяльності компаній є класифікація акцій за показником ризику. Очікувана норма прибутку і ймовірність розподілу прибутку по акціях підлягають різним видам ризику. Ці види ризику вкладнику необхідно розпізнавати, щоб вибрати акції для портфеля акцій і уникнути надмірного ризику. Сучасна теорія збалансованого портфеля дає методологію контролю за різними видами ризику по звичайних акціях під час створення портфеля акцій.

Метою придбання акцій є одержання прибутку у формі грошової виплати дивідендів та доходу за рахунок збільшення ціни акцій. Як правило, люди купують акції, сподіваючись (крім дивідендів) одержати доход за рахунок подорожчання акцій. Ці сподівання можуть справдитись або не справдитись, але більшість людей не купували б акції, якщо б не було можливості одержати цей додатковий доход.

У процесі вибору виникає завдання оцінити норму прибутковості від інвестицій за певний період часу і визначити рівень ризику або ймовірність одержання цього прибутку. Два параметри - очікуваний прибуток і ризик - нерозривно пов'язані при визначенні ціни акції, що показано на рис.1.

17

Рис.1 Три основні змінні в аналізі надійності вкладень

Оцінка звичайних акцій набагато важча, ніж оцінка облігацій або привілейованих акцій, тому що інвестор не зможе бути впевненим стосовно розміру доходу, часових меж його виплати і норми прибутку. Для облігацій єдиною невідомою змінною є прийнята норма прибутку. Так само для привілейованих акцій єдиною невідомою змінною є норма прибутку по привілейованим акціям. Для визначення інвестиційної вартості звичайних акцій можна також використовувати ту саму теорію, що придатна для облігацій і привілейованих акцій.

Деякі інвестори надають перевагу прибутку для дисконтування, інші вважають, що потрібно дисконтувати доходи, які одержать дивіденди.

Ціна звичайних акцій розглядається як визначена інвестиційна вартість акцій, дисконтова на або приведена вартість акцій.

Аналітик звичайно вважає на те, що ринкова ціна (курс акцій) коливається в широкому діапазоні навколо інвестиційної вартості, так що ціна деколи вища, а деколи нижча вартості акції.

Завдання аналітика - за допомогою незалежного аналізу акціонерного емітента, галузі промисловості та зовнішнього середовища визначити вартість цінних паперів.

Результати цього аналізу дозволяють аналітику рекомендувати покупку акцій, які оцінені нижче інвестиційної вартості (тобто ринкова ціна (курс акцій) нижча ніж обчислена вартість), тому що від їх купівлі можна очікувати прибуток. Також аналітик може рекомендувати продаж акцій, які оцінені вище дійсної акції (їх ринкова ціна вища ніж обчислена вартість).

Гіпотеза про ефективний ринок стверджує, що найбільш точною оцінкою інвестиційної вартості акції є існуюча на даний час ринкова ціна.

Найбільш широкого визначення серед теорій, які пояснюють дійсну ціну акцій, набула сучасна теорія вартості. Ця теорія використовується професійними інвесторами під час інвестування у звичайні акції. Інвестиція в акцію визначається очікуваними виплатами готівкових грошей (розміром виплати і часом виплати), а також рівень ризику і непевності, пов'язаними з цими виплатами.

На прийняття остаточного рішення щодо купівлі, володіння і продажу акцій впливають три параметри: дисконтована вартість, майбутні виплати готівкових грошей і очікувана норма прибутку або ставка дисконта. Очікувана вартість акції для інвестора дорівнює сумі очікуваних в майбутньому дисконтова них виплат готівкових грошей.

Математично це можна виразити так:

де:

Vo - приведена (дисконтована) вартість або курс акції (існуюча ринкова ціна на даний час);

D - очікувана щорічна виплата дивідендів до n-го року;

K - очікувана норма прибутку або ставка дисконта до n-го року, що визначається рівнем непевності майбутніх виплат готівкових грошей;

n - останній рік періоду володіння вкладом;

Vn - очікувана вартість або ціна акції на кінець року n;

Це рівняння можна проілюструвати простим прикладом. Припустимо, що компанія „Прогрес” платила щорічно дивіденди - 1 у. о. (до минулого року); які зростають на 8% в рік, і що інвестор передбачає норму прибутку 13%, а також планує тримати в себе акцію 2 роки, а тоді продати її по такій ціні, що отримати доход по дивіденду 5%. Таким чином, передбачається, що норма дивіденда на перший рік буде 1,08 у. о. (1,0 + 0,8) і 1,7 у. о. на другий рік (1,08 + 1,08). Ціна акції на кінець другого року очікується в розмірі 25,20 у. о.

Дійсна цінність акції або дисконтована (приведена) вартість буде наступною:

Якщо інвестор має можливість купити акцію за 21,62, то він одержить дивіденди 1,08 і 1,17 в кожний з наступних двох років і продасть акцію в кінці періоду за 25, 20, середньорічна норма прибутку для нього буде 13%.

Ставка дисконту в 13% буде рівна очікуваній нормі прибутку лише в тому випадку, коли акція куплена за 21,62. Інвестори, які вважають, що існуюча на даний час ринкова ціна акції є точним відображенням узгодженості ринку, приймають її рівною приведеній вартості. Ставка дисконту тоді буде невідомою змінною в рівнянні. Якщо компанія „Прогрес” продає акцію за 21,98, вкладник шляхом проб і помилок зможе визначити, що ставка дисконту дорівнює 12%.

З іншого боку, прискіпливі аналітики, які вважають, що ринок не є ефективним і що ціни на ньому коливаються вище або нижче справжньої вартості, намагаються придбати акції оцінені нижче справжньої вартості.

4. Зміст бюджету підприємства та його класифікація

1) розрахуємо суму дисконту за формулою: , де

С - сума дисконту;

Н - номінальна вартість векселя;

К - відсоткова ставка;

n - кількість днів до погашення;

Т - кількість днів в році.

С =

2) Визначаємо суму, яку виплатить комерційний банк векселедержателю:

Сума, що буде виплачена векселедержателю = 15 000 - 115,07 = 14884,93 грн.

Задача 2.

Ви маєте можливість профінансувати проект тривалістю 3 роки. Величина потрібних інвестицій 10 000 грн. Доход по роках очікуються в розмірі відповідно 5; 4; 3 тис. грн. Чи варто приймати цю пропозицію, якщо ставка дисконтування дорівнює 10%.

Рішення:

Для визначення доцільності скористаємося методом NPV. Цей метод заснований на використанні поняття чистого сучасного значення (Net Present Value). Відповідно до сутності методу сучасне значення усіх вхідних грошових потоків порівнюється із сучасним значенням вихідних потоків, обумовлених капітальними вкладеннями для реалізації проекту.

Різниця між першим і другим є чисте сучасне значення, величина якого визначає правило ухвалення рішення. Якщо NPV більше чи дорівнює нулю, то проект приймається.

Розрахунок NPV для нашого проекту наведено у наступній таблиці:

Як бачимо, NPV даного проекту є більше ніж 0, відповідно проект приймається.

Список використаної літератури