Сутність прибутку в діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін: «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання» та «Фінансовий аналіз»

на тему: «Сутність прибутку в діяльності підприємства»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНІСТІ ПІДПРЄМСТВА

1.1 Теоретико-суттєва характеристика прибутку підприємства

1.2 Інформаційне забезпечення аналізу та оцінки прибутку підприємства

1.3 Методи оцінки формування та використання прибутку підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ФОКСТРОТ»

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз формування, розподілу і використання прибутку підприємства

2.3 Аналіз рентабельності підприємства

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Напрямки підвищення прибутковості підприємства

3.2 Шляхи вдосконалення методики аналізу прибутку підприємства

3.3 Зарубіжний досвід формування та розподілу прибутку підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Головне завдання підприємства в умовах ринкової економіки є задоволення потреб народного господарства і громадян у його продукції, роботах і послугах з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах, збільшення внеску в прискорення соціально-економічного розвитку країни. Для здійснення свого головного завдання підприємство забезпечує збільшення прибутку.

Актуальність теми полягає в тому, що прибуток - Прибуток підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Їх нестача спричиняє виникнення боргів, що у кінцевому підсумку може призвести до фінансової кризи і банкрутства. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення.

Мета роботи - узагальнення теоретичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення формування і використання прибутку підприємств України.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

поглибити визначення категорії прибутку;

з'ясувати особливості формування і використання прибутку;

доповнити основні класифікаційні ознаки прибутку;

визначити особливості формування доходів та витрат на нафтопереробних підприємствах;

розробити автоматизовану систему управління формуванням прибутку підприємства;

запропонувати модель оптимізації використання чистого прибутку підприємства.

Об'єктом дослідження є процес формування та використання прибутку підприємства.

Предмет дослідження - фінансові відносини, що виникають у процесі формування та використання прибутку підприємства “Фокстрот”.

Можливість отримання прибутку спонукає людей шукати більш ефективні способи поєднання ресурсів, винаходити нові продукти, на які може виникнути попит, застосовувати організаційні і технічні нововведення, які обіцяють підвищити ефективність виробництва. Працюючи прибутково, кожне підприємство робить свій внесок в економічний розвиток суспільства, сприяє створенню і примноженню суспільного багатства і росту добробуту народу.

Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення.

Проблеми використання прибутку підприємства, його прибуткової діяльності в різних аспектах досліджували науковці України і зарубіжжя.Теоретичною базою для даної курсової роботи є наукові роботи наступрих вчених: Блонської В.І., Аверіна К.П., Афанасьєва М.В.,

Іванова В.О., Кулішова В.В., Мельничук В. К., Орлова О.О., Рудницької О.М., Хмелевського О.В. Хміль С.В.,Баранцевої С. О., та ін.

У процесі роботи застосовувалися такі методи економічних досліджень: функціонально-структурний, економіко-статистичний, аналітичний, монографічний, методи порівняння, комплексного аналізу.

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРЄМСТВА

1.1 Теоретико-суттєва характеристика прибутку підприємства

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства прибуток є частиною його чистого доходу, що залишається після вирахування зі суми доходів підприємства суми пов'язаних з ними витрат. Прибуток розглядають як частину чистого доходу підприємства, отриманого на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Прибуток -- це перевищення доходів над витратами, а протилежна ситуація називається збитком.З економічного погляду прибуток -- це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарського погляду прибуток -- це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов'язані з прибутком. Важливо розуміти, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображає дійсного результату господарської діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий -- результатом роботи капіталу. Така ідея двох трактувань прибутку набула розвитку завдяки Д. Соломонові. Він виходив з передумови, що концепція прибутку потрібна для трьох цілей:

1)обчислення податків;

2) захисту кредиторів;

3) вибору розумної інвестиційної політики.

Бухгалтерське трактування прийнятне тільки для досягнення першої мети й абсолютно неприйнятне для досягнення третьої. Д. Соломон розробив формулу, що визначає зв'язок між бухгалтерським і економічним прибутком.

Цей підхід допускає щоквартальне обчислення розміру гудвілу (вид нематеріальних активів, що відображають ділову репутацію фірми) і її коливань. Поява цієї категорії пов'язана з економічним трактуванням прибутку[1].

У сучасній теорії обліку в англомовних країнах насамперед розрізняють податкову й економічну концепції прибутку. В зв'язку з цим можливі два варіанти обчислення прибутку: в першому -- бухгалтерський прибуток дорівнює оподатковуваному, в другому -- їхні суми не збігаються. У першому випадку погляд користувачів бухгалтерської інформації спрямований у минуле, у другому -- в майбутнє. В останньому випадку враховано той факт, що дані фінансової звітності впливають на курс акцій підприємства. Тому прибуток, показаний у балансі та звіті про прибутки і збитки, не повинен бути тотожним прибутку, з якого сплачуються податки.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємство створює додану вартість, що включає в себе витрати живої праці і накопичення.

Прибутком може вважатися тільки та частина доданої вартості, що створена в результаті реалізації продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг.

Реалізація інших активів, надходження від позареалізаційних операцій та інші формують дохід.

Сума прибутку підприємства залежить від таких основних факторів, як:

* обсяги виробництва і реалізації продукції;

* ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства (ефективність використання основних засобів, виробничих запасів, нематеріальних активів, грошових коштів тощо, які впливають на рівень витрат підприємства).

Окрім того, формування прибутку підприємства залежить від нормативно-правового регулювання порядку визначення собівартості продукції, оподаткування діяльності підприємства та інших чинників.

В обліку реалізованою вважають продукцію, відвантажену від постачальника до покупця разом із відповідними супровідними документами (накладними, рахунками-фактурами тощо).

Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки (збитки) підприємства.

Податковий прибуток (об'єкт оподаткування)-- це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством (згідно зі Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»), який є об'єктом оподаткування за звітний період.

Обліковий прибуток-- це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у Звіті про фінансові результати підприємства за звітний період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках їх обчислення.

Можна виділити такі види облікового прибутку підприємства:

* валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;

* прибуток від операційної діяльності;

* прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

* прибуток від надзвичайних подій;

У процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.

Валовий прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) -- це перевищення чистого доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) над їх собівартістю. У фінансовому обліку реалізованою вважають продукцію, відвантажену від постачальника до покупця разом із відповідними супровідними документами (накладними, рахунками-фактурами тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) обчислюють вирахуванням із доходу (виторгу) від продажу продукції сум акцизного збору, податку на додану вартість та інших вирахувань (отриманих від страховиків страхових сум, суми наданих підприємством знижок, вартості повернених товарів тощо). Собівартість реалізованої продукції включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі виробничі витрати, загальновиробничі витрати.

Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (основної діяльності), іншого операційного доходу та операційних витрат підприємства за звітний період.

До інших операційних доходів належать доходи від операційної оренди активів, від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаної на збитки безнадійної дебіторської заборгованості, доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

До операційних витрат належать адміністративні витрати (витрати на обслуговування та управління підприємством), витрати на збут (витрати, пов'язані з реалізацією продукції) та інші операційні витрати (собівартість реалізованих підприємством виробничих запасів, суми сумнівних (безнадійних) боргів, втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані підприємством економічні санкції, відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства, окрім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Різниця між іншими операційними доходами та операційними витратами характеризує прибуток підприємства від іншої операційної діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності підприємства, його доходу від участі в капіталі, суми інших фінансових доходів та суми інших доходів підприємства і суми втрат підприємства від участі в капіталі, а також його фінансових та інших витрат.

Дохід від участі в капіталі включає дохід підприємства, отриманий від його інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведуть методом участі в капіталі.

Втрати від участі в капіталі - це сума збитків, спричинених інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюють методом участі в капіталі.

Метод участі в капіталі -- це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення чи зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

До інших фінансових доходів підприємства належать доходи, отримані ним у формі дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До фінансових витрат підприємства належать витрати на сплату процентів та інших витрат підприємства, пов'язаних із залученням позикового капіталу.

До інших доходів підприємства належать доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності та не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

До інших витрат підприємства належать: собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів, інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю.

Прибуток від надзвичайних подій -- це прибуток від подій, що підлягають визначенню надзвичайних в операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності.

Прибуток від надзвичайних подій розраховують як різницю між надзвичайними доходами (відшкодування збитків від надзвичайних подій, відшкодування витрат і запобігання втратам від надзвичайних подій тощо) та надзвичайними витратами (втрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією наслідків таких подій).[2]

Прибуток від звичайної діяльності -- визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку, який розраховується згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 17 «Податок на прибуток».

Чистий прибуток підприємства -- розраховують як алгебраїчну суму прибутку від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку та податку з надзвичайного прибутку. Тобто чистий прибуток -- це сума прибутку підприємства після сплати податку на прибуток. Прибуток нерозподілений -- це частина чистого прибутку підприємства, що залишається після його розподілу та використання на інвестиційні потреби, формування внутрішніх цільових грошових фондів чи безпосередньо на фінансування поточних витрат.

1.2 Інформаційне забезпечення аналізу та оцінки прибутку підприємства

Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Порядок його розподілу показано на рис. 1. Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін.

Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенні інтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства прагне спрямувати більшу суму прибутку ва розширене відтворення. Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку.[11]

Перш ніж перейти до систематизації інформаційних джерел управління прибутком, необхідно визначити вимоги, яким повинна відповідати інформація (рис. 1.1).

Рис.1.1. Основні вимоги до інформаційної бази системи управління прибутком підприємства

Поняття «інформаційне забезпечення» в статичному аспекті [9] означає сукупність даних, що характеризують фактичний стан або зміну прибутку на певний момент часу. В динамічному аспекті дане поняття розглядається як процес взаємодії розподілених інтелектуальних вузлів, які реалізують функції управління прибутком підприємства.

Завдання інформаційного забезпечення управління прибутком полягають у наступному:

1) формування та надання повної інформації для прийняття управлінських рішень;

2) визначення факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства;

3) забезпечення поточного, оперативного та стратегічного управління прибутком;

4) забезпечення планування та прогнозування діяльності підприємства в майбутньому періоді.

Для забезпечення ефективного процесу управління прибутком і прийняття відповідних управлінських рішень інформаційну базу можна представити наступним чином (рис. 1.2).

Рис.1.2. Інформаційна база управління прибутком підприємства

Характеристика цих інформаційних джерел представлена у Додатку А. Використання внутрішніх та зовнішніх даних сприяє створенню на підприємстві системи інформаційного забезпечення, орієнтованої на ефективне поточне та операційне управління формуванням і використанням прибутку, а також на прийняття стратегічних рішень.[21]

Уся інформація складає єдину інформаційну базу. Передача необхідних даних до відповідних підрозділів здійснюється в автоматизованому режимі. У загальному виді рух інформаційних потоків представлено у Додатку Б. Звідки витікає, що цикл руху інформації триває з моменту її виникнення до формування аналітичної інформації та прийняття управлінського рішення.

У системі управління прибутком задіяні майже всі структурні підрозділи підприємства. Це недивно, бо без позитивного фінансового результату робота підприємства стає неможливою.

На кожному етапі управління прибутком формується відповідний інформаційний потік, завдяки якому користувачі здійснюють свої функції та приймають своєчасні управлінські рішення, адаптовані до зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Отже від об'єктивного і достовірного інформаційного забезпечення багато в чому залежить успіх прийнятих рішень, що ґрунтуються на сукупності висновків щодо результатів комплексного аналізу й обробки різного роду інформації.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності», ф. 4 «Звіт про власний капітал»); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 «Облік витрат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»); статистична звітність (ф. 5-е «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), (1-б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», ф.6 «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані.

На підприємстві для аналізу використовуються такі показники фінансових результатів:

доходи від реалізації продукції;

доходи від інших операцій;

доходи від надзвичайних операцій;

прибуток на одиницю продукції;

прибуток від реалізації продукції;

прибуток від операційної діяльності;

прибуток від звичайної діяльності;

прибуток від надзвичайних подій;

оподаткований прибуток;

чистий прибуток.

1.3 Методи оцінки формування та використання прибутку підприємства

До методів оцінки формування та використання прибутку підприємств відносять:

Метод прямого розрахунку

Економічний (аналітичний) метод

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробнича сфера, торгівля, сфера послуг.

У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг є особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.[22]

Розглянемо метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані.

1. Перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.

2. Собівартість одиниці продукції.

Ціна одиниці продукції (ціна виробника).

Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, особливо коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на одну гривню продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись підприємством у цілому для розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Метод передбачає використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді.

За цього методу розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Розглянемо економічний (аналітичний) метод. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а йвплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді (порівнянна -- це продукція, що вироблялася в попередньому періоді; непорівнянна -- це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді).

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

* визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

* порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

* виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

* розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток-- це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений щодо загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розраховувати за методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, буває дуже складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в періоді, що планується (або в четвертому кварталі планового року).

Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на одну гривню продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані у виробничій сфері та на підприємствах сфери послуг.

Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначення фінансових результатів від операційної діяльності підприємства в цілому можна здійснити за такою схемою:

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

2. Відрахування з доходу:

--податок на додану вартість

--акцизний збір

--інші відрахування

3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (1-2)

4. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

5. Валовий прибуток (збиток) (3 - 4)

6. Інші операційні доходи

7. Адміністративні витрати

8. Витрати на збут

9. Інші операційні витрати

10.Фінансові результати (прибуток) від операційної діяльності (5 + 6 - 7 - 8 - 9)

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливим показником. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку матиме підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Прибуток -- це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, тобто, по суті, винагорода за ризик підприємницької діяльності.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі зробленими витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються в розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що беруться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність -- це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти обчислень прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, що ними користуються для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може здійснюватися на основі показників прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можна брати в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).[7]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ФОКСТРОТ»

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Дочірнє підприємство „Фокстрот-Харків" Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот", створене у відповідності з рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот" (протокол № 16 від 02.09.2002р).

Найменування підприємства: дочірнє підприємство „Фокстрот-Харків" Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот”;

Засновником підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот", зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва, свідоцтво про реєстрацію № 23703827, місце знаходження Засновника: м. Київ, 04112, вул. Дегтярівська, 48.

Підприємство є юридичною особою і має право від свого імені укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав та нести обов'язки, пов'язані з його діяльністю, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському суді та третейському суді і виступати від свого імені.

Підприємство має свій самостійний баланс, поточні та інші, включаючи валютний, рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, кутовий та інші штампи, знак для товарів і послуг та інші реквізити.

Підприємство керується у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом та рішеннями засновника.

Підприємство створене для задоволення попиту на внутрішньому споживчому ринку України на товари народного споживання, послуги та роботи на основі найбільш раціонального використання свого та залученого капіталу.

Основною метою діяльності підприємства є:

отримання прибутку;

досягнення високого рівня обслуговування споживачів.

Предмет та основні напрямки діяльності Підприємства:

здійснення оптової та роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі аудіо-та відео технікою, побутовою технікою та обладнанням, аудіо - та відео творами, фототоварами, тощо;

здійснення комісійної торгівлі непродовольчими товарами, в тому числі аудіо-та відео технікою, побутовою технікою та обладнанням, аудіо - та відео творами, фототоварами, тощо; техніки та обладнання, фототоварів, годинників тощо;

надання побутових послуг населенню;

організація магазинів, пунктів побутового обслуговування та пунктів прокату;

вироблення, торгівля (гуртової та роздрібної) металопластиковими конструкціями, здійснення операцій по їх монтажу;

торгівля виробами з дорогоцінних, напівдорогоціних металів та з вмістом дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, в тому числі ювелірними виробами;

придбання об'єктів нерухомості та товарно-матеріальних цінностей, оренда та передача в оренду об'єктів нерухомості, товарно-матеріальних цінностей;

операції з цінними паперами:

зовнішньоекономічна діяльність;

зайняття іншими видами діяльності, що не забороняються законодавством України.

Майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші, що належать йому на праві власності, цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства. Підприємство має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину, товари, кошти та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Організаційна структура ДП „Фокстрот-Харків" наведена на рис.2.1

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.2.1 Організаційна структура ДП „Фокстрот-Харків”

Як бачимо, дана структура є регіональною структурою відокремленого представництва компанії ТОВ „Фокстрот" у м. Харків.

Управління прибутком на підприємстві ДП “Фокстрот-Житомир" здійснюється за ієрархічним типом структур управління підприємством, це передбачає рух управлінських рішень та інформаційних потоків чітко по вертикалі, в якій нижчестоящий орган управління підкоряється та контролюється вищестоящим. Відповідно він передбачає виділення різних рівнів управління.

На підприємстві існує система організаційного забезпечення управління прибутком, що являє собою взаємозв'язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку та прийняття управлінських рішень по окремим аспектам формування, розподілу та використання прибутку і несуть повну відповідальність за результати цих рішень перед головою правління ДП “Фокстрот-Харків".

Основу організаційного забезпечення управління прибутком складає сформована на підприємстві структура цього управління, елементами якої являються окремі менеджери, служби, відділи (планово-економічний відділ, відділ бухгалтерії) і інші організаційні підрозділи апарату управління. Система управління прибутком на підприємстві хоч і являється складовою частиною системи підприємства, але направлена на те, щоб беззаперечно виконувати накази керівництва підприємства.

Прибуток на ДП “Фокстрот-Харків" формується за рахунок реалізації товарів вроздріб, транспортних робіт, а також від продажу продукції оптовим покупцям, а саме побутової техніки, оргтехніки та мобільних телефонів.

На основі аналізу основних господарських показників діяльності можемо визначити, що ДП „Фокстрот-Житомир" працює прибутково і досить успішно. Магазини даного підприємства заслужили прихильність багатьох мешканців міста і області. ДП „Фокстрот-Житомир" є підприємством, що за відносно невеликий термін свого функціонування збільшило власні розміри та обсяги реалізації майже втричі.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку - рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності.

В 2010 році відбулося зростання величини чистого прибутку в порівнянні з 2009 роком на 9,40 тис. грн. або на 78,3%. В 2011 році прибуток збільшився в порівнянні з 2010 роком на 77 тис. грн. або в 7,4 рази, та в порівнянні з 2005 на 67,6 тис. грн. або в 4,2 рази.

Збільшення прибутку у 2011 р. в порівнянні з 2009 р., рентабельності господарської діяльності та значне збільшення активів свідчить про наявні резерви зростання ефективності господарювання підприємства, що аналізується.

2.2 Аналіз формування, розподілу і використання прибутку підприємства

У процесі аналізу формування прибутку використовуються наступні основні показники прибутку:

валовий прибуток;

прибуток від продажів;

прибуток до оподаткування;

чистий прибуток.

Валовий прибуток це різниця між виручкою нетто і прямими виробничими витратами по реалізації продукції. Як видно з таблиці 2.1 значення валового прибутку ВАТ «Фокстрот» за аналізований період часу з кожним роком збільшуються. І ніяких змін у бік зменшення не спостерігається. [14]

Таблиця 2.1 - Показники прибутку ВАТ «Фокстрот», тис. грн.

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.
Валовий прибуток	56569	65491	66862	95819
Прибуток від продажів	14636	8370	3331	27059
Прибуток до оподаткування	10180	6700	379	3016
Чистий прибуток	8064	5337	35	28

Тенденцію зміни показників прибутку можна розглянути у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Відхилення від фактичних значень показників прибутку ВАТ «Фокстрот»

Показники	Відхилення
	2009-2008 рр..,	2010-2009 р.,	2011-2010 рр..,
Валовий прибуток	+8922	+1371	+28957
Прибуток від продажів	-6266	-5039	+23728
Прибуток до оподаткування	-3480	-6321	+2637
Чистий прибуток	-2727	-5302	-7

Дані таблиці 2.2 дозволили зробити наступні висновки. За аналізований період часу спостерігається позитивна динаміка валового прибутку. У 2009 році вона збільшилася в порівнянні з 2008 роком на 8922 тис. грн. і склала 65491. У 2010 році відхилення в позитивну сторону склало 1371 тис. грн. А в 2011 році приріст валового прибутку склав 28957 і фактично валовий прибуток цього року була відзначена на рівні 95819. Значення прибутку від продажів і прибутку до оподаткування до 2010 року знижувалися, а в 2011 році приріст даних показників по відношенню до попереднього року склав 23728 і 2637 відповідно. Чистий прибуток з кожним роком зменшується. Відхилення у 2009 році по відношенню до 2008 року склало 2727 тис. грн., в 2010 році в порівнянні з 2009 роком - 5302 тис.грн., а в 2011 році відхилення склало лише 7 тис.грн., так як фактичне значення прибутку в 2010 році було 35 тис.грн., а в 2009 році - 28 тис. грн.

Прибуток від продажів дорівнює сумі валового прибутку за мінусом постійних витрат звітного періоду. Постійні витрати включають в себе комерційні та управлінські витрати підприємства.

При розгляді значень комерційних і управлінських витрат

ВАТ «Фокстрот» видно, що управлінські витрати протягом аналізованого періоду збільшуються. Приріст їх склав у 2009 році - 14902 або 137,2%, в 2010 р. - 7533 або 113,7%, а в 2011 році - 2502 або 104,0%. А комерційні витрати в 2010 році зменшилися на 1123 в порівнянні з 2009 роком. У 2011 році комерційні витрати збільшилися на 2727 або 366,6% в порівнянні з 2010 роком. У 2009 році по відношенню до 2008 року приріст комерційних витрат склав 286 або 115,4%.

Таблиця 2.3 - Значення постійних витрат ВАТ «Фокстрот»

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.
Комерційні витрати	1860	2146	1023	3750
Управлінські витрати	40073	54975	62508	65010
Сума постійних витрат	41933	57121	63531	68760

Аналізуючи таблицю 2.3 також видно, що постійні витрати ВАТ «Фокстрот» протягом 2008-2011 рр.. зростали. Так у 2008 році постійні витрати були рівні сумі 41933, а до 2011 року ця сума збільшилася до 68760. Приріст склав 26827 або 163,9%. Це говорить про те, що з кожним роком витрати, пов'язані з комерційною та управлінською діяльністю ВАТ «Фокстрот» збільшуються. На суму постійних витрат аналізованого підприємства великий вплив роблять управлінські витрати

Так само при розгляді таблиці 2.1 відзначимо, що прибуток від продажів у 2008 році дорівнювала сумі 14636. Протягом періоду 2008-2010 рр.. дана прибуток з кожним роком знижувалася. І до 2010 року прибуток від продажів дорівнювала 3331. Спад склав 11305 в порівнянні з 2008 роком. У 2011 році прибуток від продажів збільшився до 27059, що навіть перевищувало значення 2008 року на 184,9%.

Управлінські витрати підприємства з кожним роком збільшуються. А комерційні витрати в 2010 році різко зменшилися і фактично склали 1023, але до 2011 року вони збільшилися до 3750, що перевищило навіть рівень 2009 року (2146 тис.грн.).

На мій погляд для більшої зручності і наочності зміни прибутку від продажів і факторів, що впливають на цю зміну необхідно зробити факторний аналіз прибутку, для з'ясування ступеня впливу різних факторів на рівень прибутку від продажів.

Прибуток від продажів - це найважливіша складова частина прибуток підприємства. Цей показник розраховується за формулою:

Р = N - S,

де N - виручка від продажу продукції (робіт, послуг) без ПДВ, акцизів та інших непрямих податків;

S - витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) за повною собівартістю.

Зміна прибутку від продажів продукції відбувається під впливом обсягу продажів і собівартості, які, у свою чергу, залежать від ряду факторів.

До факторів першої групи відносяться:

зміна відпускних цін на продукцію;

зміна обсягу продажів продукції;

зміна обсягу продукції, обумовлене змінами в структурі продукції.

Фактори другої групи включають:

зміна собівартості продукції, що відображає режим економії;

зміна собівартості продукції за рахунок структурних зрушень;

зміна цін на матеріали і тарифів на послуги.

Наведемо методику формалізованого розрахунку впливу факторів на прибуток від реалізації продукції.

Таблиця 2.4 - Результати факторного аналізу прибутку від продажів ВАТ «Фокстрот»

Фактори	2009	2010	2011р.
Зміна відпускних цін на продукцію	- 8869,23	- 33882,5	70463,6
Зміна обсягу реалізації продукції	878,16	502,2	199,86
Зміна структури продукції	146,36	83,7	33,31
Зниження рівня витрат	- 38760,91	- 16572,28	- 109822,77
Зміна структури витрат	1767,2	1752,68	1568,58
Зміна цін на матеріали і тарифів	50825,1	4548,82	62067,25
Загальне відхилення від прибутку	5986,68	- 43567,38	24509,83

прибуток управління чистий

Аналізуючи дані таблиці 2.5 видно, що найбільший вплив на відхилення прибутку в 2011 році надали цінові чинники і зміна цін на матеріали і тарифи. Структурні зрушення у витратах на виробництво дозволили отримати економію ресурсів і додатковий прибуток 1565,58 тис.грн., що становить 6,39% загального відхилення по прибутку. А за рахунок зростання обсягу продажів отримано додаткового прибутку лише у розмірі 199,86 тис.грн., що становить 0,81% загального відхилення по прибутку.

На основі факторного аналізу можна також зробити висновок про те, що протягом 2009-2011 років на підприємстві спостерігається тенденція до зниження обсягу реалізації продукції і відповідно погіршується і структура продукції. На наш погляд, це дає підставу вважати, що продукція ВАТ «Фокстрот» не користується попитом.

Прибуток до оподаткування включає фінансові результати від продажу продукції, робіт і послуг, доходи та витрати від фінансової та інвестиційної діяльності, позареалізаційні доходи і витрати. Прибуток до оподаткування протягом 2008-2010 рр.. зменшувалася. У 2009 році рівень даного прибутку був меншим на 3480, ніж у 2008 році. А в 2010 році даний прибуток скоротився на 6321, ніж у попередньому році. До 2011 року прибуток до оподаткування по відношенню до 2010 року збільшилася на 795,8% або на 2637тис.грн.

Чистий прибуток є одним з найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно вона являє собою різницю між сумою прибутку до оподаткування та сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, що покриваються за рахунок прибутку.

Дані таблиці 2.6 показують, що сума чистого прибутку з кожним роком зменшується. Можна сказати, що зменшення суми чистого прибутку відбувається швидкими темпами, так як у 2008 році сума чистого прибутку становила 8064 тис. грн., а до 2011 року зменшилася до 28 тис. грн. Цьому сприяло і те, що в 2011 році в порівнянні з 2008-2009 рр.. сума прибутку до оподаткування так само скоротилася на 1936 і на 3684 відповідно.

Таблиця 2.5 - Визначення суми чистого прибутку ВАТ «Фокстрот»

Показники	Фактичне значення	Відхилення
					2009-2008 рр..	2010-2009 рр..	2011-2010 рр..
	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2 011р.
Прибуток до оподаткування	10180	6700	379	3016	-3480	-6321	2637
Податок на прибуток	1242	1363	344	1927	121	-1019	1583

Для більшої зручності дані з таблиці 2.6 можна представити у вигляді відношення питомої ваги чистого прибутку та податку на прибуток до питомої ваги прибутку до оподаткування ВАТ «Фокстрот».

Таблиця 2.6. Аналіз питомої ваги чистого прибутку в прибутку до оподаткування,%

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.
Прибуток до оподаткування	100,0	100,0	100,0	100,0
Податок на прибуток	20,8	20,3	90,8	63,9
Чистий прибуток	79,2	79,6	9,2	0,9

Аналізуючи таблицю 2.6 видно, що питома вага чистого прибутку ВАТ «Фокстрот» в прибутку до оподаткування в 2008 році склав 79,2% у 2009р. - 79,6%; в 2010р. - 9,2%; в 2011р. - 0,9%. За показниками чистого прибутку протягом звітного періоду часу спостерігається негативна динаміка. Питома вага податку на прибуток у прибутку до оподаткування з кожним роком збільшується в 2008р. - 20,8%; в 2009р. - 20,3%; в 2010р. -90,8%; У 2011 рік - 63,9%. Найбільше значення питомої ваги податку на прибуток припадає на 2010 рік, у розмірі 90,8%. До 2011 року даний показник скоротився на 26,9% і досяг значення 63,9%.

На мій погляд, прибуток є складним комплексним показником, величини якого неодмінно враховується в процесі обгрунтування і прийняття. Отже, підводячи підсумок про формування прибутку ВАТ «Фокстрот», можна зробити висновок, що з кожним роком все показники прибутку знижуються. Про що свідчить наведений аналіз. Прибуток до оподаткування в 2010 році в порівнянні з 2009 роком зменшилася на 6321 тис. грн. Розмір чистого прибутку дуже різко скорочується. У 2008 році розмір чистого прибутку становив 8064 а до 2011 року він знизився до 28 тис. грн. Скорочення даного виду прибутку призводить до погіршення діяльності підприємства, зменшення активів. Сума постійних витрат підприємства з кожним роком збільшується. Приріст видатків у 2011 році по відношенню до 2010 року склав 108,2% або 229 тис. грн. На основі проведеного факторного аналізу прибутку від продажів, можна зробити висновок, що в 2009 і в 2011 роках найбільший вплив на відхилення прибутку надали цінові фактори, у тому числі і ціни на матеріали і тарифи. За рахунок зростання обсягу продажів отримано додаткового прибутку в 2009 році тільки 14,76%, а в 2011 році 0,81%. Це дозволяє зробити нам висновок про те, що продукція ВАТ «Фокстрот» не користується попитом. А структурні зрушення у витратах на виробництво дозволили отримати економію ресурсів і додатковий прибуток у 2009 році - 29,52%, а в 2011 році - 6,39% загального відхилення від прибутку. Це все говорить про те, що загальна фінансово-економічна ситуація на підприємства погіршується, особливо різко зниження всіх показників прибутку спостерігається в 2010-2011 роках.

У процесі аналізу необхідно вивчити дані про використання чистого прибутку в динаміці і з'ясувати чинники, що визначає розподіл прибутку (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7. Питома вага розподіленою прибутку в чистому прибутку ВАТ «Фокстрот»,%

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.
Чистий прибуток	100,0	100,0	100,0	100,0
Розподіл прибутку:
-Дивідендні виплати	33,5	38,2	-	-
-В резервний фонд	10,8	4,0	-	-
-На капітальні вкладення (нерозподілений прибуток)	55,6	57,8	100,0	100,0

Як видно з таблиці 2.7 у 2008 році на капітальні вкладення було спрямовано 55,6% чистого прибутку, на дивідендні виплати - 33,5%, а решта 10,8% - у резервний фонд. Така ж тенденція спостерігається і в 2009 році: на капітальні вкладення - 57,8% від чистого прибутку, 38,2% - на дивідендні виплати та інші 4,0% в резервний фонд підприємства.

У Статуті ВАТ «Фокстрот» сказано, що за результатами фінансового року загальні збори акціонерів Товариства приймає рішення про розподіл прибутку. Тобто відрахування в резервний фонд за 2010-2011 рік не відбувається на підставі Статуту підприємства. У Статуті сказано, що відрахування кожен рік можуть не проводитися, якщо він вже існує в повному обсязі. У Статуті підприємства так само сказано, що виплата дивідендів відбувається на підставі рішення зборів акціонерів. Висновок з даної таблиці випливає наступний, що керівництво ВАТ «Фокстрот» значну частину чистого прибутку в розмірі 55,6% і 57,8% за 2004 і 2009 року відповідно і в розмірі 100,0% за 2010-2011 року направляє на капітальні вкладення (нерозподілений прибуток).

Для визначення частки споживаної прибутку необхідно зробити аналіз платоспроможності підприємства. Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення покривають його короткострокові зобов'язання.

Таблиця 2.8. Аналіз показників платоспроможності ВАТ «Фокстрот» за 2008-2011 рр..,%

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,79	0,79	0,67	0,68
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,20	0,21	0,32	0,32
Коефіцієнт фінансової залежності	0,26	0,26	0,48	0,47

Як видно з таблиці 2.8 коефіцієнт концентрації власного капіталу досить високий. За 2008-2009 рр.. він дорівнював 0,79%. За цей же період часу спостерігається низьке значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу, всього лише 0,20%. За 2010-2011 рр.. незначно знизився коефіцієнт концентрації власного капіталу до 0,68%, але знаходиться в межах норми. Відповідно збільшилося значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу до 0,32%, але так само знаходиться в межах норми. Високі значення показників платоспроможності призводить до великої частці споживаної прибутку. Про що свідчать відрахування і чистого прибутку на дивіденди за 2000-2009 рр..

Так само для проведення аналізу розподілу чистого прибутку можна розглянути структуру власних оборотних коштів.

За даними таблиці 2.9 видно, що власні оборотні активи ВАТ «Фокстрот» з кожним роком зменшується, в 2010 році величина власних оборотних активів підприємства в порівнянні з 2009 роком зменшилася на 87486 і склала 7373 тис. грн. У 2011 році відбулося значне відхилення в бік зменшення. Значення власних оборотних активів різко скоротилося на 13078,5

Таблиця 2.9 - Величина власних оборотних активів ВАТ «Фокстрот», тис.грн

Показник	Фактичне значення	Відхилення
	2008р.	2009р.	2010р.	2011р.	2009-2008 рр..	2010 - 2009 рр..	2011-2010 рр..
Величина власних оборотних активів	92789,9	94859	7373	-5705,5	+2069,1	-87486	-13078,5

Резюмуючи вище сказане щодо розподілу прибутку ВАТ «Фокстрот» можна зробити наступні висновки: протягом періоду 2008-2009 рр.. чистий прибуток розподілялася за такими напрямами:

дивідендні виплати;

до резервного фонду;

на капітальні вкладення.

Притому, що більше половини чистого прибутку прямувало на капітальні вкладення (55,6% - в 2008 році, 57,8% - у 2009 році), на дивідендні виплати прямувало в 2008 році - 33,5%, а в 2009 році - 38,2% від чистого прибутку. Частина, що залишилася чистого прибутку в розмірі 10,8% (2008 р.) і 4,0% (2009 р.) у резервний фонд підприємства.

А за період 2010-2011 рр.. чистий прибуток у розмірі 100,0% спрямовувалася тільки на капітальні вкладення. На мою думку, це, звичайно ж, не правильно, але у керівництва підприємства не залишається іншого виходу, тому що з кожним роком розмір прибутку знижується. І для отримання більшого розміру чистого прибутку в майбутньому керівництво акцентує свою увагу на збільшення обсягу нерозподіленого прибутку.

За коефіцієнтами платоспроможності можна зробити висновок, що вони знаходяться в нормі, хоча до 2010-2011 років коефіцієнт концентрації власного капіталу знизився, а коефіцієнт концентрації позикового капіталу навпаки зменшився.

Величина власних оборотних активів, як і всі інші показники протягом звітного періоду часу знижується. Так у 2008 році сума власних оборотних коштів становила 92789,9 тис.грн., до 2010 року дана величина скоротилася до 7373 тис.грн., а в 2011 році розмір власних оборотних активів вийшов негативним.

2.3 Аналіз рентабельності підприємства