Місце та роль кредитних спілок на фінансовому ринку України

дата отримання ліцензії на певний вид господарської діяльності

х

4. Питома вага кредитів з великим ризиком (більше 10 % капіталу) у загальному кредитному портфелі

дата, що настає за датою закінчення кварталу

> 60 %

друга

1. Розмір активів

дата, що настає за датою закінчення кварталу

розмір від 500 тис. грн. до 10 млн. грн.

2. Наявність відокремлених підрозділів у межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої зареєстрована кредитна спілка

внесення інформації про відокремлений підрозділ кредитної спілки до Держреєстру фінустанов

х

3. Провадження видів діяльності, які підлягають обов'язковому ліцензу-ванню згідно із законодавством України (крім переказу коштів)

дата отримання ліцензії на певний вид господарської діяльності

х

третя

1. Розмір активів

дата, що настає за датою закінчення кварталу

< 500 тис. грн.

2. Відсутність відокремлених підрозділів

х

х

3. Непровадження видів діяльності, які підлягають обов'язковому ліцен-зуванню по законодавству України

х

х

Розділ 2. Аналіз діяльності кредитних спілок на фінансовому ринку України

2.1 Сучасний стан розвитку кредитних спілок в Україні

Результати розвитку ринків небанківських фінансових послуг України за 9 міс. 2008 року [49 ] вказують на продовження тенденцій щодо подальшого зростання кількості небанківських фінансових установ та збільшення обсягів та асортименту послуг, які надаються ними відповідно до законодавства:

- станом на кінець 2005 року до Державного реєстру фінансовихустанов було внесено інформацію про 1 612 небанківських фінансовихустанов [30];

- станом на кінець 2006 року було зареєстровано вже 1 745 установ [31];

- станом на кінець 2007 року в Держреєстрі налічувалось 1 907 фінанс-ових установ [32];

- cтаном на 31.03.08 до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 1 938 небанківських фінансових установ (за 3 міс. 2008 року Держреєстр поповнився на 31 установу) [47];

- cтаном на 30.06.08 до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 1 966 небанківських фінансових установ, що на 59 установ більше, ніж було на початок 2008 року [48];

- За ІІІ квартал 2008 року було зареєстровано ще 33 установи. Таким чином, на 30.09.08 їх загальна кількість (рис.2.1) досягла 1 999 [49].

Розширення спектру фінансових послуг та їх якості викликало зростання попиту на них і посприяло збільшенню кількості установ, що мають визначене законодавством право надавати такі послуги.

Разом із кількісними показниками, зростають і якісні показники діяльності небанківських фінансових установ. Так, якщо за результатами 2006 року загальний обсяг активів небанківських фінансових установ становив 32,7 млрд. грн., то на кінець 2007 року - 45,2 млрд. грн. (приріст 38,2%).

Випереджаючими темпами продовжують нарощувати активи недержавні пенсійні фонди (приріст 98%), кредитні спілки (приріст 62%) та фінансові компанії (приріст 46%) (рис.2.2).

Активи найвагомішого сектора ринку небанківських фінансових послуг - сектора страхування - зросли з початку 2007 року на 34%.

На кінець 2007 року кварталу на 20% скоротився обсяг активів ломбардів. Це, частково, викликано зменшенням кількості ломбардів через встановлення жорсткіших умов їх діяльності (за 2007 рік із Держреєстру було виключено 22 ломбарди).

Якщо за результатами 2007 року загальний обсяг активів небанківських фінансових установ становив 41,4 млрд. грн., то на кінець І півріччя 2008 року він збільшився майже на 5 млрд.грн. і склав 46,4 млрд. грн. (приріст 12,1%) -рис.2.3.

Рис. 2.3. Динаміка обсягів активів небанківських фінансових установ у 2006 -2008 роках, млн. грн. [31], [32], [48]

Випереджаючими темпами продовжують нарощувати активи недержавні пенсійні фонди (приріст 71,2%), фінансові компанії (приріст 15,4%) та кредитні спілки (приріст 15,4%). Також швидко почали зростати активи ломбардів (29,1%).

Активи найвагомішого сектору ринку небанківських фінансових послуг - сектору страхування зросли з початку року на 10,4%.

Якщо за результатами 2005 року доля активів небанківських фінансових установ у активах фінансового сектору України становила 10,2%, то за результатами 12 міс. 2007 року доля активів небанківських фінансових установ у активах фінансового сектору України знизилась до 7% (Рис.2.4 -2.6).

Тобто, небанківський фінансовий сектор у цілому ще значно відстає від банківського як за загальним обсягом активів, так і за темпами їх росту: якщо за 12 міс. 2007 року активи банків зросли на 75,3%, то активи небанківських фінансових установ (НФУ) - на 38%.

За результатами І півріччя 2008 року частка активів небанківських фінансових установ у загальних активах фінансового сектору ще зменшилась і становила 6,2% (рис.2.7). Небанківський фінансовий сектор продовжує значно відставати від банківського як за загальним обсягом активів, так і за темпами їх росту: якщо за І півріччя 2008 року активи банків зросли на 16,6%, то активи небанківських фінансових установ - на 12,1%.

Питома вага активів кредитних спілок на фінансовому ринку зросла з рівня 0,78% у 2005 році до рівня 1,0% у 2007 році (рис.2.4 -2.6) та зизилась до рівня 0,82% у 3 кварталі 2008 року.

Ринок кредитних спілок України у 2008 році продовжує стрімко роз-виватися і демонструє позитивні тенденції (табл.2.2). Основні з них такі:

- значно підвищився рівень капіталізації переважної більшості кредитних спілок, а також суттєво покращився фінансовий стан частини з них;

- динаміка утворення нових кредитних спілок є незначною в порівнянні з динамікою формування мережі відокремлених підрозділів уже діючих на ринку кредитних спілок. Таким чином, зростає кількість майданчиків для надання послуг;

- кредитні спілки досягли вищого рівня організаційної та системної інтеграції через участь у всеукраїнських та місцевих асоціаціях, утворення об'єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”, подальший розвиток мережі об'єднаних кредитних спілок, утворення нових елементів сервісної інфраструктури;

Таблиця 2.2

Загальні показники діяльності небанківських фінансових установ у 2006 - 2008 роках [48]

- започатковано проекти, що сприяють зростанню прозорості та відкри-тості діяльності кредитних спілок, підвищенню рівня економічної освіченості та захисту прав їх членів, впровадженню у кредитних спілках міжнародних кооперативних принципів в сфері управління, внутрішнього контролю та роз-криття інформації.

На кінець 2007 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 834 кредитні установи, в тому числі 800 кредитних спілок, 7 інших кредитних установ та 27 юридичних осіб публічного права (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Кількість кредитних установ у Державному реєстрі фінансових установ на 01.01.2008 [32]

Як і в попередні роки, кількість кредитних установ продовжувала збіль-шуватися (за 2007 рік на 53 одиниці, або на 7%), що свідчить про зростання-інтересу споживачів до цього сектора фінансового ринку та привабливість-системи кредитної кооперації і мікрокредитування для середньозабезпечених-верств населення завдяки їх певним перевагам над банківським кредитуванням.

Протягом 2007 року кількість членів кредитних спілок збільшилася майже на 34% і на 31.12.07 становила 2 млн. 391,6 тис. осіб, з яких 561,5 тис. осіб, або 23,5%, мають чинні кредитні договори та 245,3 тис. осіб (10,3%) мають внески на депозитних рахунках у кредитних спілках (рис. 2.8).

Рис.2.8. Динаміка кількості членів КС [32]

Як видно з графіків рисунка 2.8, за 2007 рік відбулася незначна зміна в структурі членів кредитних спілок. Так, за рахунок зменшення частки кількості членів кредитнихспілок, які мають чинні кредитні договори, відбулося збіль-шення часток членів, які мають чинні депозитні договори та інших, які на даний момент не користуються послугами кредитних спілок, але залишаються їх членами.

Як свідчить діаграма поділу кредитних спілок за кількістю членів станом на кінець 2004 року (рис.2.9) , серед КС переважали спілки з відносно невели-кою кількістю членів - до 100 осіб (35%) та від 100 до 500 осіб (32%). Частка великих КС, що об'єднують більше 5 тис.осіб, становить лише 4%.



Рис.2.9. Групування КС за кількістю членів станом на кінець 2004 року[30]

Рис.2.10. Групування КС за кількістю членів станом на кінець 2006 року [31]

За результатами 2006 - 2007 року (рис.2.10 -2.11) , як і раніше, більшість кредитних спілок об'єднувала відносно невелику кількість членів - до 1000 осіб. На кінець 2007 року за кількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість кредитних спілок (61%) об'єднують до 1 тис. осіб; третина спілок - від 1 тис. до10 тис. осіб, біля 5% кредитних спілок залучили від 10 до 100 тис. членів і 4 спілки об'єднують понад 100 тис. членів (рис.14).

Рис.2.11. Групування КС за кількістю членів станом на кінець 2007 року[32]

Протягом І півріччя 2008 року кількість членів кредитних спілок збільшилася на 135 тис. осіб, або на 5,6%, і на 30.06.08 становила 2 526,6 тис. осіб, з яких 645,9 тис. осіб, або майже 25,6%, - члени КС, які мають чинні кредитні договори, та 169 тис. осіб (6,7%) - члени спілок, які мають внески на депозитних рахунках (рис.2.12 -2.13).

За результатами звітного періоду (1 півріччя 2008 року), як і раніше, більшість кредитних спілок об'єднувала відносно невелику кількість членів - до 1000 осіб. На кінець ІІ кварталу 2008 року за кількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість кредитних спілок (59%) об'єднують до 1 тис. осіб; трохи більше третини спілок - від 1 тис. до 10 тис. осіб, біля 5% кредитних спілок залучили від 10 до 100 тис. членів і 4 спілки об'єднують понад 100 тис. членів (рис.2.13).

Ринок кредитних спілок продовжує розвиватися і показує позитивні тенденції. На кінець ІІІ кварталу 2008 року до Державного реєстру фінансових установ України було внесено інформацію про 864 небанківські кредитні установи, в тому числі про 819 кредитних спілок, 16 інших кредитних установ та 29 юридичних осіб публічного права.

Протягом 9 місяців 2008р. кількість членів кредитних спілок збільшилася на 10,8% і на 30.09.08 становила 2 млн. 649 тис. осіб, з яких 632,0 тис. осіб, або майже 23,9% - члени КС, які мають чинні кредитні договори, та 174 тис. осіб (6,6%) - члени спілок, які мають внески на депозитних рахунках (рис. 2.14).

Як видно з графіків рисунка 2.14, за 9 місяців 2008 року відбулася незначна зміна в структурі членів кредитних спілок. Так, відбулося збільшення частки кількості членів кредитних спілок, які мають чинні кредитні договори, та інших членів, які на даний момент не користуються послугами кредитних спілок, але залишаються їх членами. Водночас зменшилася частка членів, які мають чинні депозитні договори.

За результатами звітного періоду (3 квартали 2008 року), як і раніше, більшість кредитних спілок об'єднувала відносно невелику кількість членів - до 1000 осіб. На кінець ІІІ кварталу 2008 року за кількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість кредитних спілок (59%) об'єднують до 1 тис. осіб; трохи більше третини спілок - від 1 тис. до 10 тис. осіб, біля 5% кредитних спілок залучили від 10 до 100 тис. членів і 4 спілки об'єднують понад 100 тис. членів (рис.2.15).

Загальний обсяг активів кредитних спілок протягом 2003 (Рис.2.16) - 2007 (рис.2.17) років зріс зрівня 760 млн.грн. в 7,5 разів та становив на кінець року 5 261 млн. грн., з яких 4 802,4 млн. грн., або 91,3% - це продуктивні‡ та решта 8,7% (458,2 млн. грн.) - непродуктивні активи.

У цілому система кредитних спілок України демонструє високі темпи зростання всіх основних показників діяльності (рис.2.16 -2.17). Так, загальний обсяг капіталу кредитних спілок зріс протягом 2007 року на 41,3% і станом на 31 грудня 2007 року становив 1 552 млн. грн. Найбільшу питому вагу в його складі складає пайовий капітал (1 112,9 млн. грн.).



Рис.2.16. Динаміка основних показників системи кредитних спілок у 2003 -2004 роках [30]

Рис.2.17. Динаміка основних показників системи кредитних спілок у 2005 -2007 роках [32]

Аналізуючи результати розвитку ринків небанківських фінансових послуг України за І півріччя 2008 року [48], можна відмітити, що у секторі кредитних спілок спостерігається стабільне зростання основних показників. Тут має місце не лише зростання активів, а й збільшення чисельності членів кредитних спі-лок, що свідчить про сталий системний розвиток цього сектора фінансового ринку та підвищення довіри споживачів до нього.

Продовжує користуватися широким попитом послуга кредитних спілок щодо залучення внесків своїх членів на депозитні рахунки. Так, станом на І півріччя 2008 року кредитними спілками залучено 4 011,0 млн. грн., що на 16% перевищує суму коштів, залучених на кінець 2007 року (рис.2.18).

Зросли також обсяги кредитування своїх членів кредитними спілками. Так, станом на І півріччя 2008 року кредитними спілками видано кредитів на суму 5 376 млн. грн., що на 19% більше, ніж на початок 2008 року.

Рис.2.18. Динаміка основних показників системи кредитних спілок станом на 30.06.2008 року [48]

Загальний обсяг активів кредитних спілок протягом 9 місяців 2008 року зріс на 19,3% та становив на кінець періоду 6 279 млн. грн., з яких 5 657,6 млн. грн., або 90,1% - це продуктивні1 та решта 9,9% (621 млн. грн.) - непро-дуктивні активи. У цілому система кредитних спілок України демонструє темпи зростання всіх основних показників діяльності (рис.2.19).



Рис.2.19. Динаміка основних показників системи кредитних спілок станом на 30.09.2008 року [49]

Загальний обсяг капіталу кредитних спілок зріс протягом півріччя на 10,7% і станом на 30 вересня 2008 року становив 1 718 млн. грн. Найбільшу питому вагу в його складі становить пайовий капітал (1 158,1 млн. грн.).

Протягом 9 місяців 2008 року кредитні спілки надали своїм членам 580,1 тис. кредитів на загальну суму 5 257,6 млн. грн.

Загальна сума заборгованості 632 тис. членів КС, що мали чинні станом на кінець ІІІ кварталу кредитні договори, становила 5 608,7 млн. грн., тобто в середньому кожен член - позичальник кредитної спілки на кінець кварталу мав 8,9 тис. боргу по кредиту.

Разом з кредитними спілками динамічно розвиваються інші кредитні установи. Так, активи інших кредитних установ за 9 місяців 2008 року зросли на 151,7% і на 30.09.08 становили 2 866,8 млн. грн. (активи на кінець 2007 року - 1 138,9 млн.грн.). Капітал кредитних спілок зріс у 5 разів і дорівнює 131,3 млн.грн. (на кінець 2007 року -- 25,15 млн.грн.). Протягом 9 місяців 2008 року іншими кредитними установами було надано 293 756 одиниць кредитів загальним обсягом 218,2 млн. грн.

Разом із зростанням кількості кредитних спілок відбувається зростання всіх їх основних показників (табл.Г.1 -Г.4 Додатку Г).

2.2 Аналіз депозитної та кредитної діяльності кредитних спілок

Аналіз депозитної та кредитної діяльності кредитних спілок України за 2004 -2008 роки показує наступну динаміку та структуру цих фінансових про-цесів.

Загальний алгоритм діяльності кредитної спілки полягає в [37]:

а) ресурсному наповненні джерел фінансування кредитних операцій:

- за рахунок вступних внесків членів КС;

- за рахунок обов'язкових пайових внесків членів КС;

- за рахунок додаткових пайових внесків членів КС;

- за рахунок злучення депозитних платних коштів членів КС;

- за рахунок залучених депозитних платних коштів не членів КС;

б) кредитній діяльності:

- видачі кредитів членам КС з розрахунковою ставкою, яка надає доходи від кредитування, що покриють плату за залучені депозити та управлінські вит-рати на інфраструктуру та утримання кредитної спілки;

- вільні від кредитів членам КС кошти КС можуть бути використані для створення фінансових резервів та вкладені в інші види кредитування, включа-ючи операції з цінними паперами.

Враховуючи вищенаведений алгоритм, основою управління кредитною та депозитною діяльністю кредитної спілки є:

узгодження розмірів депозитних ставок та ставок за кредитними операціями для отримання доходів;

узгодження строків повернення кредитних коштів для виконання зобов'язань по поверненню залучених на строк депозитних коштів з нарахованими відсотками за користування депозитом;

створення резервів на кредитний ризик можливого неповернення кредитів та несплати відсотків за користування кредитами;

створення резервів на можливі вимоги по достроковому поверненню залучених депозитів.

Результати аналізу кредитних портфелів у 2004 -2008 роках за даними звітів Держфінпослуг України [30], [31], [32], [48], [49] показали наступне.

Сума кредитів, наданих членам кредитних спілок та кредитним спілкам, збільшилася протягом чотирьох кварталів 2004 р. на 41% і на кінець періоду становила 711,815 млн. грн. За терміном погашення структура наданих кредитів постійно змінювалася протягом року в бік переваги середньострокових креди-тів (від 3-12 міс.) над короткостроковими тадовгостроковими (66% всього порт-феля кредитних спілок у порівнянні з 3% та 31% відповідно). Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами становить близько 9,65% від за-гальної суми кредитів, наданих за 2004 рік. Необхідність дотримання певних нормативів обумовила збільшення фактично сформованного резерву забезпе-чення покриття втрат від неповернених кредитів в 4,5 рази, що вказує на значне загальне підвищення фінансової стійкості кредитних спілок.

Поряд із тим, існує висока заборгованість за простроченими та неповер- неними кредитами (69,814 млн. грн.) і досить висока заборгованість за безнадійними кредитами (778,4 тис. грн.).

Структура кредитного портфеля кредитних спілок у 2004 році поділяєть-ся таким чином (рис.2.21):

до 55% - споживчі кредити;

до 12% - комерційні кредити (для здійснення господарської діяль-ності);

до 25% - кредити, надані на інші потреби;

до 6% - кредити, надані на придбання, будівництво, ремонтжитла;

до 2% - кредити, надані на ведення фермерських та особистихселянсь-ких господарств.

Структура кредитного портфеля кредитних спілок у 2005 році поділяєть-ся таким чином (рис.2.22):

до 52,7% - споживчі кредити;

до 14,3% - комерційні кредити (для здійснення господарської діяль-ності);

до 23,2% - кредити, надані на інші потреби;

до 7,4% - кредити, надані на придбання, будівництво, ремонтжитла;

до 2,9% - кредити, надані на ведення фермерських та особистих селянських господарств.

Структура кредитного портфеля кредитних спілок у 2006 році поділяєть-ся таким чином (рис.2.23):

до 49,0% - споживчі кредити;

до 16,0% - комерційні кредити (для здійснення господарської діяль-ності);

до 24,0% - кредити, надані на інші потреби;

до 8,0% - кредити, надані на придбання, будівництво, ремонтжитла;

до 3,0% - кредити, надані на ведення фермерських та особистих селянських господарств.

Структура кредитного портфеля кредитних спілок у 2007 році поділяєть-ся таким чином (рис.2.24):

до 43,0% - споживчі кредити;

до 15,0% - комерційні кредити (для здійснення господарської діяль-ності);

до 31,0% - кредити, надані на інші потреби;

до 8,0% - кредити, надані на придбання, будівництво, ремонтжитла;

до 3,0% - кредити, надані на ведення фермерських та особистих селянських господарств.

За строковістю повернення, як і в попередньому році, найбільша частка усіх кредитів (58%) отримана на строк від 3 до 12 місяців, найменшим попитом користуються короткострокові кредити зі строком повернення до 3 місяців (2% від загального обсягу виданих кредитів станом на 31.12.07).

В 2007 році структура кредитів за видами суттєво не змінилася (рис.2.24), найбільш популярними залишаються споживчі кредити.

Протягом року кредитними спілками було надано кредитів іншим кре-дитним спілкам на суму 73,1 млн. грн., заборгованість на кінець року станови-ла 33 млн. грн.

Протягом 2007 року кредитні спілки надали своїм членам 856,9 тис. грн. кредитів на загальну суму 6 381,0 млн. грн., що майже на 50% більше обсягу кредитування у 2006 році році.

Загальна сума заборгованості 562 тис. членів КС, що мали чинні станом на кінець року кредитні договори, становила 4 512 млн. грн., тобто в середньо-му кожен член - позичальник кредитної спілки на кінець року мав 8 тис. грн. боргу по кредиту.

Рис.2.25. Динаміка середнього розміру кредиту, розподіленого на кожного члена КС за 2005 -2007 роки [32]

З початку 2007 року заборгованість за безнадійними боргами зросла на 648,8 тис. грн. і на кінець року становила близько 1559,3 тис. грн.

Таким чином, на протязі 2004 -2007 років структура виданих кредитів в сумарному кредитному портфелі кредитних спілок України має наступні зсуви:

питома вага споживчих кредитів з рівня 55% у 2004 році знизилась до 43,0% у 2007 році;

питома вага комерційних кредиті зросла з рівня 12,0% у 2004 році до рівня 16,0% у 2007 році;

питома вага «інших кредитів» зросла з рівня 23,2% до рівня 31,0%, тобто все більше члени КС беруть просто грошові кредити без цільового призначення кредиту.

Зважаючи на досить широкий діапазон середньозважених відсоткових

ставок за кредитами членам кредитних спілок, можна стверджувати, що значна

кількість кредитних спілок (207 із 658 кредитних спілок, що подали звітність),

надаdfkb e 2006 -2007 роках кредити за середньозваженою ставкою у межах від 30 до 40% річних (табл.2.4 -2.5). Більше половини всіх кредитних спілок нада-вали своїм членам кредити за відсотковою ставкою в межах від 30% до 50% річних.

Таблиця 2.4

Розподіл кредитних спілок за середньозваженими відсотковими ставками за кредитами своїм членам станом на кінець 2006 року [31]

Таблиця 2.5

Розподіл кредитних спілок за середньозваженими відсотковими ставками за кредитами своїм членам станом на кінець 2007 року [32]

Основні показники діяльності кредитних спілок у розрізі регіонів України (за місцем знаходження головного офісу) наведено в таблицях додатку А.

Результати аналізу депозитних портфелів у 2004 -2008 роках за даними звітів Держфінпослуг України [30], [31], [32], [48], [49] показали наступне.

Протягом дванадцяти місяців 2004 року кредитними спілками залучено вкладів на депозитні рахунки членів кредитної спілки на загальну суму 554,286 млн. грн., що в 1,7 рази перевищує відповідний показник на початок року.

Характер змін внесків на депозитні рахунки членів кредитної спілки виглядає таким чином: внески до запитання зросли на 78,3%, внески до 3-х міс. - на 39,7%, внески 3-12 міс. - на 63,6%, довгострокові внески (>12 міс.) зросли у 2,5 рази (рис.2.26).

Порівнюючи структуру депозитів та наданих кредитів у 2004 році , мож-на стверджувати, що їх розподіл за терміном погашення є доволі однорідним: як серед кредитів, так і серед депозитів переважають середньострокові, термі-ном від 3х до 12 місяців.

Рис.2.26. Структура внесків на депозитні рахунки у 2004 році за терміном повернення [ 30]

Найменшим попитом користуються короткострокові кредити, які пере-криваються короткостроковими депозитами (до 3х місяців). Ситуація з довго-строковими кредитами і депозитами (>12місяців) протилежна - джерелом кре-дитування є не лише депозитні внески, але й значною мірою капітал кредитної спілки. Таким чином, беручи до уваги загальну однорідність тенденцій у креди-туванні та прийнятті депозитів, можна стверджувати, що загрози виникнення кризи ліквідності серед кредитних спілок у 2004 році не існувало (рис.2.27).

Як свідчать результати аналізу діаграми розподілу загальних сум кредитів та депозитів за строками розміщення та повернення в кредитних спілках України (рис.2.28,2.29) - у 2006 -2007 роках також загроза кризи ліквідності за номінальними строками розміщення та повернення була мінімальною. Реальна загроза виникала при неповерненні кредитів та достроковому припиненні депозитних договорів.



Рис.2.27. Діаграма розподілу загальних сум кредитів та депозитів за стоками розміщення та повернення в кредитних спілках України у 2004 році [30]

Рис.2.28. Діаграма розподілу загальних сум кредитів та депозитів за строками розміщення та повернення в кредитних спілках України станом на 31.12.2006 [32]

На кінець 2007 року сума внесків (вкладів) на депозитні рахунки ста-новила 3 451,2 млн. грн., що перевищує показник початку року на 83%.

Рис.2.29. Динаміка залучення депозитів кредитними спілками України у 2005 -2007 роках [32]

Найбільший обсяг внесків (56%) у 2007 році було залучено на період від 3 до 12 місяців, найменшу частку (0,4%) складають внески на блокований рахунок членів кредитної спілки.

Рис. 2.30. Діаграма розподілу загальних сум кредитів та депозитів за строками розміщення та повернення в кредитних спілках України станом на 31.12.2007 [32]

2.3 Основні ризики діяльності та проблеми розвитку кредитних спілок України

Відповідно до «Положення про критерії та фінансові нормативи діяль-ності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок» [ 12 ] вони мають дот-римуватись певних рівнів фінансових нормативів, що, апріорі, повинно міні-мізувати ризики їх фінансової діяльності .

Одним із важливих показників діяльності кредитної спілки є норматив достатності її капіталу, за яким капітал кредитної спілки не може бути меншим ніж 10% від суми її загальних зобов'язань. Станом на 01.01.2005 року близько 16% кредитних спілок України не виконували цієї вимоги, що свідчить про більш ніж десятикратне перевищення зобов'язань над капіталом та погіршує фінансовий стан кредитної спілки та її платоспроможність.

Рис. 2.31. Виконання нормативу достатності капіталу в кредитних спілках станом на 01.01.2005 року (за 2004 рік) [30]

В цілому за сукупністю кредитних спілок співвідношення капіталу до зобов'язань за 2004 рік становить 41,4%, що свідчить про достатню платоспроможність значної кількості кредитних спілок.

Показники виконання фінансових нормативів діяльності кредитними спілками України у 2003 -2006 роках та питома вага кредитних спілок, що не виконували встановлені нормативи, наведені в таблиці 2.10. Як показує аналіз даних табл.2.6, основною проблемою діяльності майже 80% кредитних спілок України є невиконання нормативного рівня ризиків діяльності.

Таблиця 2.6

Показники виконання фінансових нормативів діяльності кредитними спілками України у 2003 -2006 роках [31]

На думку Дерфінпослуг України [21 ], на сучасному етапі слід виділити наступні 5 груп ризиків в діяльності системи кредитних спілок України.

Перша група ризиків пов'язанаіз забезпеченням здатності підтримувати платоспроможність та ліквідність за умов виникненням системних фінансових криз або істотних змін ринкової кон'юнктури.

Нейтралізація ризиків цієї групи, а саме ризиків недостатньої антикризо-вої стійкості системи кредитних спілок передбачає:

проведення макроекономічного аналізу і аналізу ринкових тенденцій і випереджальну адаптацію фінансової політики кредитних спілок;

забезпечення «кредитних вікон» для підтримки платоспроможності та ліквідності в умовах нестандартної ринкової ситуації;

протидію несприятливим для кредитних спілок заходам, що вживаються урядом або НБУ з метою відновлення макроекономічної або монетарної стабілізації.

Друга група ризиків пов'язана з тим, якою мірою кредитні спілки захищені від несподіванок з боку держави. Йдеться про мінімізацію ризиків несприятливих законодавчих змін та незбалансованої регуляторної політики.

Сюди ж відносяться ризики недостатнього рівня саморегулювання з боку системи кредитних спілок як одного з ключових чинників забезпечення її стабільності і прозорості.

Нейтралізація ризиків даної групи передбачає:

формування стійкого лобі в уряді і парламенті;

забезпечення оперативної та адекватної підтримки кредитних спілок у взаємовідносинах з правоохоронними та фіскальними органами;

забезпечення зваженого державного регулювання та його поєднання із саморегулюванням з боку системи кредитних спілок.

Третя група ризиків пов'язана з тим, якою мірою кредитні спілки володіють достатніми технологічними та ресурсними можливостямидля освоєння нових та утримання традиційних ринкових ніш в умовах агресивного конкурентного середовища.

Нейтралізації цієї групи ризиків передбачає:

вироблення узгодженої ринкової стратегії в межах системи кредитних спілок, формування «цільових інвестиційних пулів» кредитних спілок під окремі системні ринкові проекти (іпотечного пулу, «пластикового пулу») та концентрацію ресурсів під такі проекти;

утворення та контроль необхідноїх сервісної інфраструктури (бюро кредитних історій, колекторської компанії, страхової компанії, фінансової компанії, банку тощо);

напрацювання кредитними спілками позитивної кредитної історії та забезпечення доступу до дешевих і довгих грошей як у межах України, так і за кордоном.

Четверта група ризиків пов'язана з успішністю завершення якісної консолідації системи кредитних спілок і запровадження єдиної загальнонаціональної програми підтримання їх фінансової стабільності та гарантування вкладів їх членів.

Нейтралізація ризиків даної групи пердбачає:

супроводження процесу якісної консолідації та оздоровлення системи кредитних спілок з паралельним зменшенням рівня концентрації ринку у невеликій кількості кредитних спілок та виведення з ринку «жевріючих» кредитних спілок;

поетапне запровадження єдиної загальнонаціональної програми підтримання фінансової стабільності кредитних спілок;

створення інституційних умов для запровадження за участю держави єдиної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок з можливим використанням перхідних пілотних схем захисту вкладів.

П'ята група ризиків пов'язана з недостатнім впровадженням позитив-ного національного бренду кредитних спілок на основі поєднання принципів ринкової ефективності, соціальної відповідальності та кооперативних засад в управлінні. Нейтралізація ризиків даної групи передбачає проведення широкої просвітницької діяльності серед населення.

Розділ 3. Напрями розвитку системи кредитних спілок

3.1 Фінансова конкуренція на ринку споживчого кредитування України та пошук нових сегментів діяльності кредитних спілок

У зв'язку зі зростанням виходу комерційних банків України на ринок споживчого кредитування для кредитних спілок змінюється конкурентне сере-довище. Подальший розвиток кредитних спілок безпосередньо пов'язаний з тим, чи здатні кредитні спілки в стислі терміни переорієнтуватися на нові умо-ви гри на ринку, адекватно сприйняти нові ризики і скористатися своїми пере-вагами (індивідуальний підхід і , відповідно, гнучкіші умови кредитування). Інакше банки тіснитимуть кредитні спілки на ринку споживчого кредитування.

В той же час, враховуючи результати надто ризикованої роботи банків на ринку іпотечного кредитування і різке скорочення цього ринку при фінансовій кризі 2008 року, кредитним спілкам доцільно здійснити пошук нових сегмен-тів діяльності, завойовуючи сегмент іпотечного кредитування у комерційних банків.

Іпотечне кредитування є особливим видом кредитування, в якому можуть брати участь кредитні спілки, оскільки Держфінпослуг України затвердив роз-порядження «Положення про видачу небанківським фінансовим установам дозволу на здійснення емісії іпотечних сертифікатів» [18] та «Положення про провадження діяльності небанківських фінансових установ, які здійснюють емісію іпотечних сертифікатів» [19].

Кредитна спілка (іпотекодержатель), укладаючи договір кредитування свого члена (іпотекодавець), може скористатись іпотекою в якості забезпечен-ня нерухомим майном виконання зобов'язання за таким договором. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і чиність до припинення основ-ного зобов'язання.

Проблемою для кредитних спілок може стати пошук можливості рефінан-сування власної діяльності в разі зростання частки іпотечних кредитів у їхньо-му кредитному портфелі. Звідки кредитна спілка візьме кошти для подальшої діяльності, якщо більшість коштів буде зв'язана довгостроковими іпотечними кредитами, а потрібно буде забезпечити повернення “короткострокових» та «середньострокових» залучених депозитів за рахунок довгострокових іпотеч-них активів?

Для банків ця проблема вирішується штатно - банки мають доступ до тимчасово вільних та дешевих коштів (залишки на рахунках), міжбанківського кредитування, включаючи рефінансування з боку Національного банку України під заставу іпотечних цінних паперів, або рефінансування з боку Державної іпотечної установи.

Відсутність доступу кредитних спілок на вказані ринки рефінансування довгострокових іпотечних активів в Україні на сьогодні суттєво обмежує мож-ливості впровадження іпотечного кредитування кредитними спілками.

Але є деякі можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» [8] іпотекодержатель (власник випущеної заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому заставними (обіговими цінними паперами згідно Закону України [8]) для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб. Рефінансування може здійснюватися такими способами:

відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту відповідно до статті 25 Закону України «Про іпотеку» з компенсацією індосаменту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі;

продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу (операція репо);

передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами;

емітувати вторинні іпотечні цінні папери на суму заставних;

Оцінка можливості випуску кредитними спідками вторинних іпотечних цінних паперів (облігацій) в рамках існуючого законодавства України показала:

1. Статтею 143 Господарського Кодексу України [1] передбачено, що суб'єкт господарювання має право випускати власні цінні папери, реалізовувати їх громадянам і юридичним особам;

2. Статтею 163 Господарського Кодексу [1] передбачено, що суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку (Закон України “Про іпотечні облігації» [9]) можуть випускати та реалізовувати цінні папери.

Таким чином, заставні, отримані кредитними спілками за надані іпотечні кредити, можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів.

Кошти, отримані кредитною спілкою від розміщення іпотечних обліга-цій, підпадають під ознаки залучених коштів у разі спрямування їх на надання кредитів. При цьому така діяльність підпадає під ознаки пункту 4 частини пер-шої статті 34 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулюван-ня ринків фінансових послуг» [2] в частині обов'язковості отримання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

У зв'язку з розглянутими проблемами розширення діяльності кредитних спілок при розробці нової редакції закону «Про кредитні спілки» необхідно:

1. Розширити перелік видів діяльності кредитної спілки (стаття 21), пе-редбачивши наступні можливості:

- надавати своїм членам кредити, забезпечені іпотекою;

- здійснювати рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів відповідно до законодавства;

- здійснювати звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визна-ченному законодавством, а також здійснювати правління предметом іпотеки в період до його реалізації у порядку зверненя стягнення.

2. Надати право кредитним спілкам отримувати рефінансування від спеці-алізованих іпотечних установ.

3.2 Збереження неприбуткового статусу кредитних спілок як основа конкурентоспроможності кредитної кооперації на фінансовому ринку

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» [6] пункт 7.11. «Оподаткування неприбуткових установ і організацій» положення цієї статті застосовуються до неприбуткових установ і організацій, які є:

« в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом;»

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, от-римані у вигляді [6]:

- коштів, які надходять до кредитних спілок у вигляді внесків на потреби, передбачені законодавством [3];

- доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних до-ходів) кредитних спілок відповідно до закону з цих питань;

- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим органі-заціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідаючи на питання, «як можна вважати КС неприбутковими орга-нізаціями, якщо вони надають кредити під відсотки, які, як правило, вдвічі пе-ревищують відсотки у банках», керівники Держфінпослуг України відповіда-ють, що це питання - результат того негативу, який останнім часом звучить у ЗМІ щодо кредитних спілок. Про кредитні спілки як про конкурентів банків за-говорили в останні роки, коли банки стали активно займатися споживчим кре-дитуванням. Проте треба розуміти, що кредитна спілка на відміну від банку є структурою досить відкритою, позаяк працює з громадою і кожен з членів спіл-ки може контролювати діяльність об'єднання. Мета створення кредитної спілки - кредитування та надання інших фінансових послуг (прийняття депозитів зок-рема). Кредити видаються за рахунок об'єднаних грошових внесків (депозитів) членів кредитної спілки. Еквівалентні сумарні ставки річних відсотків за кре-дити у кредитних спілках нижчі за банківські, адже ні для кого не секрет, що кредитні спілки, на відміну від банків, не вимагають жодних комісій, в них не треба платити і за страховку, а це значно здешевлює кредит. Кредитна спілка, на відміну від банку, не приховує свої прибутки, вона відкрита. При цьому не варто забувати про те, що саме банки не хочуть розкривати реальних відсотко-вих ставок по споживчих кредитах і через це вони затіяли оскарження в суді постанови НБУ про розкриття реальних відсоткових ставок.

Разом з тим сьогодні банки вже не можуть запропонувати клієнтам високі відсотки по депозитах, які перекрили б інфляцію. І все більше людей тягнеться до кредитних спілок - там відсоток по депозитах вищий, ніж у банках (у спіл-ках пропонують до 24% річних у 2007- 2008 рр. та 28% річних у 2009 році).

Чому кредитна спілка є неприбутковою? Неприбутковість полягає в тому, що вся її діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на надання кре-дитних та ощадних послуг своїм членам. У кредитній спілці немає засновників та акціонерів, які отримують дивіденди від результатів діяльності кредитної спілки.

Кредитна спілка - це форма самоорганізації людей, які, об'єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка - це самоврядна демократична організація, в якій члени і лише члени визначають види послуг, які нею нада-ються, та встановлюють умови їх надання. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України, кредитні спілки завджи виникали там і тоді, коли лю-дям були необхідні певні фінансові послуги, але або їх не надавала жодна фі-нансова інституція в силу непривабливості даного сектору фінансового ринку з точки зору можливості отримання прибутку (комерційні банки в Україні сьо-годні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто грабіжницьких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим чином задоволь-нити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам населення (лом-барди в Україні сьогодні). Іншими словами, кредитні спілки - це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та кош-тів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти самостійно.

В той же час неприбутковість кредитних спілок дуже турбує силові структури податкової адміністрації, які вважають деякі операції кредитних спілок - схемами ухилення від сплати податку на прибуток конгломератом фінансових фірм, в яку входить кредитна спілка.

Так, у ході проведення перевірки податковою міліцією ДПА у Дніпропет-ровській області кредитної спілки “Дніпровський кредитний центр” (код ЄДРПОУ- 33563449) встановлено, що кредитна спілка отримує дохід від про-дажу «технічних» (нелістингових) акцій підприємств - емітентів з «надутим» статутним капіталом, які надаються кредитній спілці членами спілки в рахунок погашення зобов'язань по кредитним договорам.

Надання кредитів у сумі 11 924,70грн. дало змогу кредитній спілці отри-мати в заставу акції різноманітних підприємств номінальною вартістю 4513000,0грн. за рахунок договірної оцінки фактичної вартості акцій при зас-таві.

Отримані цінні папери до строку повернення кредиту та при неповернені кредиту реалізовані на адресу ТОВ ФК “Гарант-Інвест” (код ЄДРПОУ 32953133) на загальну суму 4 415 112,0грн.

У зв'язку з реєстрацією кредитної спілки, як неприбуткової організації, податок на прибуток не сплачується.

Отримані від підприємства ТОВ ФК “Гарант-Інвест” безготівкові грошові кошти у розмірі 3 868 500,0грн. спрямовані на надання кредитів у великих розмірах (сума наданих кредитів та неповернених станом на 01.04.2007р. - 3 106 929,38грн.), а також на сплату послуг приватних підприємців - платників єдиного податку, які також є членами спілки (сплачено - 622 698,0грн.).

У свою чергу, ТОВ ФК “Гарант-Інвест” реалізує вказані акцій низці підприємств фактично за ціною придбання, тобто податок на прибуток також фактично не сплачується.

За результатами перевірки податковою адміністрацією кредитній спілці “Дніпровський кредитний центр” донараховано податків за нестатутні види підприємницької діяльності - 1,9 млн. грн., у тому числі:

Податок на прибуток - 964,1 тис. грн.;

Штрафна санкція - 964,1 тис. грн.

В Київський науково-дослідний інститут судових експертиз 12.12.2007р. надійшли ухвала судді Господарського суду Дніпропетровської області про призначення судово-економічної експертизи та матеріали господарської справи №А37/392-07 за позовом Кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

При проведенні дослідження використані слідуючі нормативні акти:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-ІУ.

2. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992р. №2654-ХІІ.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями).

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-Х1У.

5. Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001р. №2908-111, із змінами та доповненнями.

В матеріалах справи міститься кредитний договір від 26.07.2005р. №08Г- '-01/2005, укладений між КС «Дніпровський кредитний центр», надалі Кредитна спілка, та громадянкою України Безрукавою Н.В., надалі Позичальник, відпо-відно до п.1 якого, для придбання товарів народного споживання Кредитна спілка надає Позичальнику кредит в сумі 800,00грн. па строк з 26 липня 2005р. по 01 серпня 2005р. із сплатою 24% річних шляхом видачі готівки або перера-хування па рахунки.

Відповідно до п.2 кредитного договору, зобов'язання Позичальника перед Кредитною спілкою по поверненню виданих кредитів, сплаті комісії за розра-хункове обслуговування кредитів та відсотків за користування кредитами, а також пені, у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, забезпечуються всім майном і засобами, то належать Позичальникові, на які Кредитною спілкою може бути звернуто стягнення.

Аналогічні кредитні застави КС «Дніпровський кредитний центр» були заключені з іншими громадянами України, які є членами кредитної спілки.

Згідно з п.1 договору застави від 26.07.2005р. №08Г-02/2005, Заставода-вець (гр.Безрукава Н.В.) з метою забезпечення виконання зобов'язань заставляє майно (предмет застави), що є його власністю, а саме цінні папери - прості іменні акції ВАТ «Спецтранснафта», оцінка яких визначається за домовленістю сторін.

Пунктом 2 договору застави визначено, що у випадку невиконання Зас-таводавцем відповідних положень кредитного договору, Заставодержатель (КС «Дніпровський кредитний центр») має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, що є предметом застави (цінні папери).

В зв'язку із невиконанням Позичальником (Заставодавцем) своїх зобов'я-зань за кредитним договором від 26.07.2005р. №08Г-02/2005 та згідно договору застави, Заставодявцем передано, а Заставодержателем (КС «Дніпровський кредитний центр») прийнято цінні папери, а саме прості імені акції ВАТ «Спец-транснафта», про що між сторонами складені акт приймання-передачі цінних паперів від 03.08.2005р.

Отже, цінні папери - прості імені акції, що за договорами застави є пред-метом застави. Кредитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» отримані в результаті невиконання Заставодавцями умов кредитних договорів, в резуль-таті чого, нею набуто право власності на вказане майно.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-ність в Україні» від 16.07.1999р. №996-Х1У наведено, що господарська опе-рація - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті "минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Таким чином, цінні папери, які були отримані Кредитною спілкою «Дніп-ровський кредитний центр» у власність в результаті здійснення господарської діяльності з надання фінансових кредитів під заставу майна (цінних паперів), що визначено Статутом підприємства, являються активами КС «Дніпровсь-кий кредитний центр».

На дослідження наданий договір купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2005р. №14Т-2005, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гарант-Інвест», надалі Покупець, та КС «Дніпровський кредитний центр», надалі Про-давець, відповідно до предмету якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити цінні папери (п.1).

Отримані від ТОВ «Фінансова компанія «Гарант-Інвест» за госпо-дарськими операціями з продажу цінних паперів грошові кошти (дохід), Кре-дитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» направлені на видання кре-дитів іншим особам, що являється її основною діяльністю, визначеною пунктом 5 Статуту КС «Дніпровський кредитний центр»

Отже, дохід від операцій з активами, а саме від реалізації цінних паперів ТОВ «Фінансова компанія «Гарант-Інвест», право власності на які набуто в ре-зультаті здійснення господарської діяльності з надання фінансових кредитів під заставу майна (пінних паперів), Кредитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» отримано в результаті провадження своєї основної діяльності, визна-ченою п.5 Статуту КС «Дніпровський кредитний центр».

Для цілей оподаткування до неприбуткових установ і організацій, які є:

пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначе-ному законом, згідно з абзацом «в» п.п.7.11.1 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), застосовується стаття 7.11 даного Закону.

Так як, дохід від операцій з активами, а саме від реалізації цінних паперів ТОВ «Фінансова компанія «Гарант-Інвест», право власності па які набуто в ре-зультаті здійснення господарської діяльності з надання фінансових кредитів під заставу майна (цінних паперів), Кредитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» отримано в результаті провадження своєї основної діяльності, то, врахо-вуючи норми п.п.7.11.4 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування при-бутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), господарські операції з продажу Кредитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» активів - цінних паперів, звільняються від оподаткування податком па прибуток.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний Акт Південно-східного територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансо-вих послуг України щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері фі-нансових послуг КС «Дніпровський кредитний центр» від 18.12.2006р. №113/18-КС, за висновками якого, здійснення Кредитною спілкою діяльності, непередбаченої діючим законодавством, не виявлено

Підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподатку-вання прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями), визначено, що у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, до су-ми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюєть-ся за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку.

Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли не-прибуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповід-ними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отри-манням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Суму доходу, одержаного Кредитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» від здійснення господарських операцій з активами, у Звітах про вико-ристання коштів неприбутковими установами і організаціями та порядку його заповнення, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997р. №233, заре-єстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.1997р. №290/2094, обгрунто-вано відображено у рядку 3.2.2 рядка 3.2 «Доходи кредитних спілок» першої частини Звітів.

Таким чином, заниження Кредитною спілкою «Дніпровський кредитний центр» прибутку, що підлягає оподаткуванню, на суму 3 856 575,30грн., про що зазначено у висновку акту перевірки діяльності Кредитної спілки «Дніпровсь-кий кредитний центр», складеного 01.08.2007р. Державною податковою інспек-цією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, нормативно та документально не підтверджується.

3.3 Досвід дієвості механізму саморегулівного створення Фонду страхування депозитів кредитних спілок об'єднаннями кредитних спілок України

Програма захисту вкладів - це основний чинник довіри членів до своєї кредитної спілки. Я зазначають експерти, на зростання довіри до банків впливають наступні фактори [21]:

1. Позитивна історія банку.

2. Наявність членства в Фонді гарантування вкладів.

3. Система щоденного звітування в Національний банк України та контролю з боку НБУ за діяльністю банків.

4. Прозорість та відкритість установ.

Наявність Фонду гарантування вкладів в банківській системі на сьогод-нішній день дає вагому конкурентну перевагу привабливості банків над кредитнми спілками.