Місце та роль кредитних спілок на фінансовому ринку України

У парламенті нещодавно зареєстровано законопроект про створення фонду гарантування вкладів клієнтів КС. Це також опосередковано свідчить про кризу, що виникла в цьому сегменті ринку. Ситуація ускладнюється тим, що Верховна Рада наразі не працює, а ухвалення законів щодо роботи кредитних спілок гальмується наразі представленим у парламенті банківським лобі, оскільки зазначені закони посилюють конкурентну боротьбу на ринку фінпослуг та не вигідні банкам.

Нещодавно ухвалена Кабміном Концепція розвитку кредитної кооперації в Україні [11] передбачає, зокрема, що «з метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану слід створити єдину загальнонаціональну систему стабіліза-ції і фінансового оздоровлення кредитних спілок, а також систему гарантування вкладів членів кредитних спілок».

Аналіз міжнародного та українського досвіду засвідчив необхідність чітко усвідомлювати, що стабілізаційний фонд і система гарантування вкладів - це дві різні речі, які мають різні функції. За влучним висловом президента НАКСУ Петра Козинця, стабілізаційний фонд - це засіб лікування хворого, тоді як фонд гарантування - це вже похоронне бюро. Йдеться про те, що функція стабілізаційного фонду полягає в тому, щоб попередити проблеми. Для цього має постійно здійснюватися фінансовий аналіз та аудит, що дозволяє виявити проблеми на ранніх етапах, коли ще можна (і треба) вжити заходів для зміцнен-ня і попередити кризовий стан. Іншими словами, розумна людина завжди знай-де вихід із складної ситуації, а от мудрою є та людина, яка в неї не потрапить. Це і є функція стабілізаційного фонду. З іншого боку, гарантування - це вже крайній випадок, коли іншого виходу немає і доводиться ліквідувати спілку та повернути вкладникам бодай частину втрачених коштів. Ці функції в різних країнах реалізуються по-різному. У Польщі вони об'єднані, в інших країнах - розведені, тобто можливі варіанти, але треба дуже чітко усвідомлювати, що головне в стабілізаційному фонді - це не самі гроші, які в нього вкладають кре-дитні установи, а фінансовий аналіз, аудит і комплекс заходів, покликаний попередити кризовий стан або допомогти вийти з нього. Без цих функцій навіть найбільший за обсягом стабілізаційний фонд нічого не вартий.

Інший важливий висновок, що випливає з аналізу наявного досвіду, стосується ролі держави. У ряді країн держава виступала тим гравцем, який давав гроші для створення стабілізаційного фонду. Так було, наприклад, в Угорщині. Проте, якщо подивитися правді в очі, ймовірність того, що наша держава надасть такого роду фінансову допомогу українським кредитним спілкам, є дуже ефемерною. Якщо згадати, яка сила-силенна проблем зараз стоїть перед державою, то стає цілком очевидним, що фінансова підтримка з метою стабілізації кредитних спілок навряд чи стане її пріоритетним завданням у передбачуваній перспективі. До того ж кооперація - це взаємодопомога. То чому ж треба чекати на допомогу ззовні?

Концепція розвитку кредитної кооперації в Україні чітко визначила обов'язковість участі в гарантуванні вкладів, але не в системі стабілізації. У Німеччині в 30-х роках стабілізаційний фонд кооперативних банків виник добровільно. Але ця добровільність полягала не в тому, що хтось хотів і входив у нього, а хтось - не хотів і залишався осторонь. Йдеться про те, що самі коопе-ративні банки добровільно створили цю систему, без примусу з боку держави. Тож таку систему створити необхідно, і краще це зробити, за прикладом Німеч-чини, добровільно. Що ж до обов'язковості участі в ній, то це стане можливим лише після того, коли на ринку не буде «чорних» та «сірих» спілок, тобто спо-чатку участь у стабілізаційній установі будуть брати не всі кредитні спілки, а лише ті, які відповідатимуть встановленим критеріям. Вони й матимуть той «знак якості», про який ішлося вище. Наприклад, у Німеччині кожен коопе-ративний банк, який є членом стабілізаційного фонду, має спеціальний сер-тифікат про членство, і клієнти банку мають право з'ясувати, чи має даний банк такий сертифікат, і якщо його немає, вони підуть у інший кооперативний банк.

Вивчивши різні системи, ми маємо обрати найбільш прийнятну для України модель. Скажімо, якщо говорити про призначення, то у Німеччині система покликана захищати самі кооперативні банки, а в Польщі - вона захищає і кредитівки, і вкладників. Крім того, необхідно визначитися з тим, що являтиме собою стабілізаційна установа організаційно. Чи це має бути окрема юридична особа, кому вона має належати і як управлятися? Якою має бути її організаційна форма? Вона може бути складовою якоїсь організації (як це має місце у НАКСУ) або існувати як окрема юридична особа, яка створена за участі асоціації (або асоціацій) і контролюється ними. За організаційно-правовою формою вона, виходячи з чинного законодавства, може бути або установою, або непідприємницьким товариством. І та, і інша форма має свої плюси та мінуси. Необхідно ретельно їх зважити, щоб обрати оптимальний варіант.

Словом, поки що є більше питань, ніж відповідей, і це природно, адже процес обговорення моделі системи стабілізації щойно розпочався, і цей круглий стіл був дуже корисним саме тим, що він презентував різні варіанти, які можуть бути використані для подальшого їх обговорення і розробки на цій основі більш чіткого бачення системи стабілізації та гарантування вкладів, а в подальшому втілити це бачення в життя. І розробити конкретний шлях до реалізації цього бачення мають самі учасники руху: кредитні спілки та їх професійні об'єднання - асоціації. Кожна асоціація має чітко визначити свою роль у цьому процесі. Ті, хто хоче стати серйозними партнерами у реалізації концепції, мають включитися в цю роботу разом із державним регулятором та іншими заінтересованими особами.

Першою проблемою створення стабілізаційних фондів та фондів гарантування вкладів кредитних спілок в Україні є вирішення проблеми об'єднання двох конкуруючих саморегулівних кредитних асоціацій в Україні ВАКС (Всеукраїнська асоціація кредитних спілок) [60] та НАКСУ (Національна асоціація кредитних спілок України) [62] на принципах прийняття доцільного досвіду розвитку.

Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) створена з метою ко-ординації кредитних спілок, забезпечення їх взаємодопомоги та захисту спіль-них інтересів. Діяльність асоціації будується на принципах взаємодопомоги, законності, гласності та добровільності членства. ВАКС об'єднує в своїх лавах кредитні спілки, які відповідають чітко визначеним критеріям: дотримання за-конодавства, повага до міжнародно визнаних принципів кооперативного руху, фінансова стабільність. ВАКС прагне, насамперед, щоб кредитні спілки, які є її членами були безпечними для своїх членів. Це - класичні кредитні спілки, які працюють на кооперативних засадах і в яких забезпечується верховенство інтересів членів.

Основними напрямами діяльності ВАКС є [60]:

забезпечення сталого розвитку та сприятливих умов діяльності кредитних спілок в Україні;

сприяння розвитку місцевих (обласних, АР Крим, міст Києва та Севастополя) асоціацій кредитних спілок та поєднання їх потенціалу;

участь у побудові системи кредитної кооперації в Україні, розвиток її інфраструктури, пропаганда кредитно-кооперативного руху в Україні;

Завдання ВАКС:

1) Лобіювання та представництво інтересів кредитних спілок та їх облас-них асоціацій:

- Представництво інтересів кредитних спілок та обласних асоціацій у взаємовідносинах із Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони, центральними органами виконавчої влади в процесі впровадження положень Концепції розвитку системи кредитної кооперації, розробки та реалізації загальнонаціональних програм у сфері соціального та економічного розвитку України;

- Внесення комплексних змін до Закону України "Про кредитні спілки" та супутніх законодавчих актів;

- Перегляд та лібералізація нормативно-правових актів Держфінпослуг;

- Лобіювання та представництво інтересів кредитних спілок у взаємовідносинах з Державною податковою адміністрацією України, Національним банком України, Держфінмоніторингом, центральним апаратом правоохоронних органів, вищими інстанціями судових органів;

- Сприяння обласним асоціаціям кредитних спілок у підтриманні конструктивного діалогу з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- Представництво інтересів кредитних спілок та їх обласних асоціацій у створених Держфінпослуг дорадчих органах, наглядовому комітеті Канадської програми зміцнення кредитних спілок в Україні, взаємовідносинах з іншими всеукраїнськими асоціаціями кредитних спілок та кооперативними міжнародними організаціями.

2) Сприяння розвитку обласних асоціацій та інфраструктури кредитних спілок:

- Сприяння розвитку обласних асоціацій кредитних спілок, надання їм різнобічної підтримки відповідно до Договорів про співпрацю між ВАКС та обласними асоціаціями кредитних спілок;

- Надання підтримки при створенні нових обласних асоціацій кредитних спілок;

- Сприяння обміну досвідом та налагодження горизонтальної співпраці між обласними асоціаціями кредитних спілок;

- Сприяння створенню та розвитку обласних об'єднаних кредитних спілок;

- Сприяння діяльності системи навчально-консультаційних центрів, створених на базі обласних асоціацій кредитних спілок;

- Сприяння обласним асоціаціям у формуванні власної аудиторської мережі;

- Сприяння у проведенні обласними асоціаціями узгодженої політики в питаннях реалізації спільних проектів із вищими навчальними закладами, бюро кредитних історій, страховими компаніями, колекторськими фірмами, іншими партнерами у сфері сервісного обслуговування кредитних спілок.

3) Юридичний супровід і захист кредитних спілок та підтримка роботи обласних асоціацій в цьому напрямі:

- Координація діяльності обласних асоціацій у сфері юридичного супроводу та захисту кредитних спілок - їх членів, сприяння утворенню на базі обласних асоціацій ефективної мережі юрисконсультів та адвокатів;

- Оптимізація процесу отримання ліцензій на надання фінансових послуг та проходження інших дозвільних і реєстраційних процедур кредитними спілками;

- Моніторинг нормативно-правових актів, що стосуються діяльності кредитних спілок та оперативне інформування про новини у сфері законодавства та юридичної практики кредитних спілок;

- Узагальнення судової практики кредитних спілок;

- Пряме представництво кредитних спілок та їх захист у взаємовідносинах із контролюючими, правоохоронними та судовими органами;

- Сприяння уніфікації внутрішніх процедур діяльності кредитних спілок;

- Консалтингове обслуговування кредитних спілок.

4) PR та інформаційно-просвітницька кампанія:

- Підтримка та супроводження Інтернет-сторінки ВАКС як інструменту інформаційного супроводу розбудови системи кредитної кооперації в Україні, інформаційного порталу обласних асоціацій кредитних спідок та електронної бібліотеки всіх необхідних документів для роботи кредитних спілок та їх обласних асоціацій;

- Регулярне видання Вісника кредитної кооперації України - спеціалізованого друкованого органу кредитних спілок та їх обласних асоціацій;

- Співпраця з фінансово-економічним тижневиком "Україна Business";

- Інтеграція представників обласних асоціацій кредитних спілок та місцевих засобів масової інформації у процес реалізації єдиної інформаційно-просвітницької кампанії кредитно-кооперативного руху України та формування позитивного національного бренду кредитних спілок України.

5) Впровадження системи підтримки фінансової стабільності кредитних спілок та захисту вкладів їх членів:

- Створення та координація діяльності мережі фінансових аналітиків, спеціалізованих аудиторів та антикризових менеджерів на базі обласних асоціацій кредитних спілок, сприяння їх роботі щодо попередньої перевірки фінансової звітності кредитних спілок перед поданням до Держфінпослуг, проведення аналізу фінансового стану кредитних спілок, розробки програм фінансового оздоровлення та проведення іншої діяльності, спрямованої на підтримку фінансової стабільності кредитних спілок;

- Активна участь та представництво інтересів кредитних спілок та їх обласних асоціацій у процесі створення стабілізаційної установи та системи гарантування вкладів членів кредитних спілок;

- Активна участь та представництво інтересів кредитних спілок та їх обласних асоціацій у процесі створення загальнонаціональної системи захисту прав членів кредитних спілок, сприяння запровадженню окремих її механізмів на базі обласних асоціацій кредитних спілок.

Члени ВАКС - на початок вересня 2007 року Всеукраїнська асоціація кредитних спілок налічували 124 члени. Найчисленнішим членство у ВАКС є в Полтавській (14 КС) областях, Тернопільській (10 КС), Луганській (9 КС), областях, а також Автономній Республіці Крим (8 КС), Запорізькій (8 КС), Черкаській, Львівській та Донецькій областях (по 7 КС). 110 членів ВАКС, тобто 86 %, одночасно є членами обласних асоціацій кредитних спілок. Найбільшим процент участі членів обласних асоціацій у ВАКС є в Полтавській (92 %), Івано-Франківській (71%), Тернопільській (69%) та Луганській (57%) областях.

Національна асоціація кредитних спілок (НАКСУ) створена 9 червня 1994 року об'єднанням 20-ти кредитних спілок задля вирішення проблем пов'язаних з розвитком кредитного руху в Україні, для поліпшення соціально-економічного стану всіх верств населення, як координаційна та уніфікована структура, об'єднуюча кредитні спілки в життєздатний механізм. Нині до складу НАКСУ входять 172 кредитні спілки зі всіх областей України та Автономної Республіки Крим. Вони об'єднують більше мільйона громадян і мають в своїх активах понад 1,5 млрд. гривень.

Головні напрямки діяльності НАКСУ [62]:

Участь в розробці та лобіюванні повноцінного законодавства для кре-дитних спілок України;

Створення інфраструктури необхідної для стабільної та ефективної ро-боти кредитних спілок;

Захист інтересів кредитних спілок та їх членів перед центральними та місцевими органами виконавчої влади;

Консультування кредитних спілок з фінансових, правових та бух гал-терських питань;

Підвищення кваліфікації кадрів кредитних спілок;

Вивчення та узагальнення передового досвіду роботи КС;

Розробка внутрішніх операційних стандартів з метою уніфікації діяль-ності кредитних спілок-членів НАКСУ;

Пропаганда ідей фінансової кооперації серед широких верств населен-ня України;

Створення єдиного інформаційного простору в рамках українського руху кредитних спілок;

Задоволення потреб кредитних спілок, першочергово-членів НАКСУ в організаційно-координаційній, інформаційно-навчальній та фінансовій сферах, шляхом надання інформаційних, юридичних та освітніх послуг, а також виконання представницьких та законотворчих функцій.

Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ) є ініціатор-ром саморегулівної пілотної «Програми стабілізації та гарантування НАКСУ».

«Програма стабілізації і гарантування НАКСУ» почала діяти з 1 січня 2008 року. Функції захисту заощаджень членів кредитних спілок НАКСУ здійснюються в рамках компенсаційного компоненту програми.

Програма стабілізації та гарантування НАКСУ [62] - внутрішня програма Національної асоціації кредитних спілок України, створена на основі затверджених Резолюцією XIV Позачергової Конференції НАКСУ „Основних засад розвитку та функціонування „Програми стабілізації та гарантування НАКСУ”, складовими якої є стабілізаційний та компенсаційний компоненти.

Стабілізаційний компонент - це складова Програми стабілізації та гарантування НАКСУ, яка функціонує відповідно до Положення про стабілізаційний фонд НАКСУ і застосовується за умови співпраці НАКСУ з усіма діючими органами управління кредитної спілки - члена Стабілізаційного фонду НАКСУ.

Компенсаційний компонент - це складова Програми стабілізації та гарантування НАКСУ, яка функціонує відповідно до Положення про Програму компенсації втрат вкладників кредитних спілок (далі - Програма компенсації) і застосовується тільки за умови введення в кредитну спілку Антикризового адміністратора Програми компенсації.

Антикризовий адміністратор Програми компенсації ( особа, зазначена в „Основних засадах розвитку та функціонування „Програми стабілізації та гарантування НАКСУ” під назвою „Тимчасовий адміністратор Програми компенсації”) - особа, призначена Програмою компенсації відповідно до Положення для застосування компенсаційного компоненту Програми компенсації в конкретній кредитній спілці і яка набуває своїх повноважень після прийняття спостережною радою такої кредитної спілки рішення про її призначення головою правління або внаслідок її затвердження тимчасовим адміністратором відповідно до пункту 5 частини 1 статті 40, пункту 6 та 7 частини 1 статті 46, статті 47 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 26 Закону України "Про кредитні спілки", абзацу 6 підпункту 12 пункту 5 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 № 292.

Учасник Програми компенсації - кредитна спілка - член Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка:

належним чином і в повному обсязі виконує вимоги „Положення про стабілізаційний фонд НАКСУ”;

відповідно до умов, визначених цим Положенням набула статусу учасника Програми компенсації;

виконує обов'язки учасника Програми компенсації обов'язки передбачені цим Положенням.

Розмір виплати внесків (вкладів) на депозитні рахунки члену кредитної спілки - сума внесків (вкладів) члена кредитної спілки - учасника Програми компенсації залучених таким учасником на дату здійснення виплати відповідно до визначеної цим Положенням процедури за рахунок коштів фінансового фонду Програми компенсації та коштів тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації.

Максимальна гарантована сума - 25 000 (Двадцять п'ять тисяч) гривень

Вступний внесок учасника Програми компенсації - одноразовий внесок кредитної спілки - учасника Стабілізаційного фонду НАКСУ, який сплачується у розмірі визначеному цим Положенням після прийняття уповноваженими на це органами кредитної спілки і НАКСУ рішення про вступ такої кредитної спілки до Програми компенсації та підтверджує набуття кредитною спілкою статусу учасника Програми компенсації.

Поворотний квартальний внесок учасника Програми компенсації - щоквартальний внесок учасника Програми компенсації, який вноситься таким учасником на поворотній основі протягом 15 днів другого місяця поточного кварталу (для ІІ - IV кварталів) за результатами звітних даних учасника Програми компенсації за попередній квартал та до 10 березня поточного року за результатами звітних даних учасника Програми компенсації за попередній рік у розмірі визначеному цим Положенням.

Додатковий незворотний внесок на покриття збитків фінансового фонду «Програми компенсації втрат вкладників» та коштів з тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації (далі - додатковий незворотний внесок на покриття збитків) - незворотний внесок кожного з учасників Програми компенсації, який сплачується відповідно до умов цього Положення з метою покриття збитків фінансового фонду Програми компенсації та Стабілізаційного фонду НАКСУ, які стали наслідком неспроможності повернення окремою кредитною спілкою - учасником Програми компенсації коштів , отриманих нею в рамках компенсаційного компоненту.

Правовий статус та основні завдання Програми компенсації :

1. Програма компенсації є внутрішньою програмою НАКСУ і не має статусу юридичної особи. НАКСУ несе фінансові зобов'язання передбачені Положенням виключно в межах коштів фінансового фонду Програми компенсації та коштів тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації.

2. Основними завданнями Програми компенсації є:

- недопущення втрати заощаджень вкладниками кредитних спілок - учасників „Програми стабілізації та гарантування НАКСУ”

- забезпечення захисту прав вкладників кредитних спілок - учасників Програми компенсації шляхом повернення їх вкладів (за виключенням нарахованих на них процентів і у визначених цим Положенням межах) за рахунок коштів Програми компенсації та коштів з тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації, у разі настання недоступності вкладів;

- здійснення організаційно-управлінських заходів з метою забезпечення виплати вкладникам кредитних спілок - учасників Програми компенсації сум їх вкладів;

- забезпечення надходження та акумуляції сум внесків учасників Програми компенсації та інших коштів, призначених для здійснення відшкодування втрат;

- забезпечення цільового використання коштів, що знаходяться на рахунках Програми компенсації.

3. Чисельний склад Комітету Програми компенсації становить вісім осіб з боку НАКСУ (п'ятеро членів - представники кредитних спілок, троє членів - представники Виконавчої дирекції НАКСУ) та не більш ніж три члени - представники органів державної влади (за згодою).

4. Кошти фінансового фонду Програми компенсації формуються за рахунок:

- вступних внесків кредитних спілок - членів НАКСУ;

- поворотних квартальних внесків учасників Програми компенсації;

- частини резервного капіталу НАКСУ в сумі 200 000 гривень;

- доходу отриманого від розміщення коштів фінансового фонду Програми на депозитному рахунку в банку;

- додаткових членських внесків, які сплачуються членами НАКСУ у випадку використання ними коштів Стабілізаційного фонду НАКСУ на цілі підтримки ліквідності;

- благодійної допомоги фізичних та юридичних осіб;

- додаткових незворотних внесків учасників Програми компенсації на покриття збитків фінансового фонду «Програми компенсації втрат вкладників» та коштів з тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації.

Кошти фінансового фонду Програми компенсації є джерелом формування майна НАКСУ.

5. Розмір вступного внеску становить по 2,5 гривні на кожного з вкладників кредитної спілки - учасниці Програми компенсації станом на останню звітну дату, яка передує даті прийняття Комітетом Програми компенсації рішення про вступ кредитної спілки до Програми компенсації. Вступний внесок при виході кредитної спілки - учасника з Програми компенсації їй не повертається.

6. Розмір поворотного квартального внеску становить:

- 0,01% від суми внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки станом на останню звітну дату - для кредитних спілок - учасниць Програми компенсації, портфелі вкладів яких менше або дорівнюють десятикратному середньому розміру портфелю вкладів кредитної спілки - члена НАКСУ;

- 0,01% від десятикратного середнього розміру портфелю вкладів кредитної спілки - члена НАКСУ станом на останню звітну дату - для кредитних спілок - учасниць цієї Програми, портфелі вкладів яких більш ніж у десять разів перевищують середній розмір портфелю вкладів кредитної спілки - члена НАКСУ.

При виході кредитної спілки - учасника з Програми компенсації повернення її поворотних квартальних внесків здійснюється протягом місяця від дати прийняття Комітетом Програми компенсації рішення про виключення такого учасника з Програми компенсації.

7. Метод визначення розміру додаткових незворотних внесків на покриття збитків встановлюється Статтею 9 Положення. При виході кредитної спілки - учасника з Програми компенсації додаткові незворотні внески на покриття збитків такому учаснику не повертаються.

8. В рамках Програми компенсації ведеться персоніфікований облік щодо вступних внесків, поворотних квартальних внесків та додаткових незворотних внесків на покриття збитків сплачених учасниками Програми компенсації.

9. Кошти фінансового фонду Програми компенсації мають бути розміщені на депозитному рахунку в банку, який обирається згідно порядку визначеного Комітетом Програми компенсації. Процентні доходи, отримані від розміщення коштів фінансового фонду Програми компенсації приєднуються до коштів фінансового фонду Програми компенсації.

10. Використання коштів Програми компенсації втрат вкладників та коштів з тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації, на здійснення виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки членам кредитної спілки відбувається лише у разі, якщо заходи застосовані до кредитної спілки - учасниці Програми стабілізації та гарантування НАКСУ в рамках Стабілізаційної програми НАКСУ не призвели до відновлення можливості виконання учасником Програми компенсації своїх зобов'язань перед вкладниками такого учасника.

11. Кошти фінансового фонду Програми компенсації втрат вкладників та тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації, не надаються:

11.1. кредитним спілкам, які не є учасниками Програми компенсації, а також кредитним спілкам, які тимчасово зупинили членство в Програмі компенсації в зв'язку з несплатою внесків;

11.2. якщо учасник відмовився від проведення аудиторської перевірки або в ході її проведення не надав інформації щодо розміру вкладів членів органів управління, та/або інформації щодо наявності у вкладників або їх близьких родичів заборгованості за кредитами;

11.3. за умови відмови учасника Програми компенсації у призначенні Антикризового адміністратора Програми компенсації головою правління такого учасника;

11.4. у разі, якщо відкрито провадження у справах за підозрою шахрайства, зловживань, тощо щодо членів органів управління та/або працівників учасника Програми компенсації;

11.5. для здійснення виплати вкладникам, вклади яких на депозитні рахунки залучено в період дії застосованих з боку Держфінпослуг заходів впливу.

12. За рахунок коштів фінансового фонду Програми компенсації втрат вкладників та тієї частини Стабілізаційного фонду НАКСУ, яка сформована учасниками Програми компенсації, не повертаються внески (вклади) на депозитні рахунки членів учасника Програми компенсації, які були членами органів управління, які діяли на момент призначення Антикризового адміністратора Програми компенсації.

«Програма захисту вкладів» (поза рамок ВАКС та НАКСУ) створена 12 червня 2007 року і є добровільним саморегулівним об'єднанням кредитних спілок, відкритим для всіх кредитних спілок [63].

Предмет діяльності “Програми захисту вкладів” (далі - ПЗВ) є вжиття за-ходів фінансової, організаційної, правової та методологічної підтримки кредит-них спілок - учасників ПЗВ, які опинилися в скрутному фінансово-господарсь-кому становищі, що може вплинути на виконання ними своїх зобов'язань перед членами та іншими кредиторами, а також недопущення погіршення фінансово-го становища кредитних спілок - учасників ПЗВ.

Мета діяльності Об'єднання ПЗВ є [63]:

зміцнення довіри до кредитних спілок та системи кредитної кооперації в цілому;

гарантування високого рівня ділової репутації та авторитету кредитних спілок;

забезпечення фінансової стабільності кредитних спілок - учасників Об'єднання та захист грошових вкладів їх членів;

мінімізація впливу негативних наслідків системних фінансових криз на кредитні спілки - учасники ПЗВ;

введення норм і стандартів пруденційного нагляду (для кредитних спілок - учасників ПЗВ);

проведення внутрішнього моніторингу фінансового стану та системи управління кредитних спілок - учасників ПЗВ;

запровадження ефективних механізмів підвищення рівня ліквідності кредитних спілок.

ПЗВ впроваджує принципи трирівневої комплексної системи охорони депозитів:

Базовий (основний) рівень - рівень кредитної спілки.

Рівень забезпечення фінансової стабільності - рівень Програми захисту вкладів.

Рівень гарантій - рівень системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

На базовому рівні, тобто на рівні кредитної спілки, відбувається:

проведення ефективної політики з метою мінімізації ризиків та макси-мальної капіталізації;

забезпечення діяльності органів управління та найманого персоналу у відповідності до законодавства України та кооперативних принципів;

орієнтація кредитних спілок на стабільний розвиток;

впровадження найкращих практик у сфері внутрішнього контролю та розкриття інформації, в тому числі інформації, яка стосується прав членів кре-дитних спілок при отриманні фінансових послуг.

На другому рівні - рівні забезпечення фінансової стабільності - Програма захисту вкладів здійснює моніторинг (нагляд) кредитних спілок з метою оцінки фінансового стану та діяльності органів управління задля забезпечення їхньої фінансової стабільності. Це передбачає такий комплекс заходів:

Збір, обробка, перевірка звітності кредитних спілок. Це передбачає, зокрема, й попередню перевірку звітності, яка подається до Держфінпослуг, з метою недопущення застосування до кредитних спілок - учасників Програми захисту вкладів заходів впливу на помилки в поданих звітних даних;

Моніторинг дотримання правил надання фінансових послуг шляхом перевірки внутрішніх положень та проведення виїзних перевірок у кредитні спілки;

Оцінка кредитного портфеля - оцінка простроченої заборгованості в кредитних спілках, причому не лише за нормативами, визначеними Держфін-послуг, а й за іншими спеціальними методиками, які дозволяють надати реко-мендації для покращення якості продуктивних активів кредитних спілок, підви-щення ефективності роботи з простроченими кредитами тощо;

Аналіз фінансового стану кредитної спілки, в тому числі перевірка дот-римання нормативів, встановлених Держфінпослуг;

Розробка рекомендацій для усунення порушень законодавства та пок-ращення фінансового стану;

Розробка планів відновлення фінансової стабільності. Плани відновлен-ня фінансової стабільності розроблятимуться за результатами попередньо про-ведених перевірок, аналізу звітності, проведених тестів раннього попереджен-ня;

Запровадження тимчасової адміністрації в кредитних спілках як край-нього засобу порятунку спілки (5 з 6-и тимчасових адміністраторів кредитних спілок України заявили про свою готовність співпраці з Програмою захисту вкладів).

При виконанні поставлених завдань Програма захисту вкладів зорієнто-вана на максимальне використання потенціалу обласних асоціацій кредитних спілок. Йдеться, зокрема, про співпрацю в частині збору та обробки фінансових даних кредитних спілок, реалізації програм фінансового оздоровлення, прове-дення тимчасових адміністрацій, розробки та запровадження стандартів діяль-ності кредитних спілок. Для виконання цих завдань планується залучати фінан-сових аналітиків та юристів обласних асоціацій кредитних спілок.

На третьому рівні реалізується система гарантування внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. На відміну від перших двох рів-нів системи, які «працюють» на кредитну спілку, цей рівень спрямований на надання додаткових гарантій членам спілки, щоб захистити їхні внески (вкла-ди) на депозитні рахунки.

Досягнення даної мети для учасників Програми захисту вкладів здійсню-ватиметься шляхом страхування депозитів. Це - інноваційна схема гарантуван-ня вкладів членів кредитних спілок, яка у більш зрілих систем, які мали в своє-му розпорядженні довгий час для еволюційного розвитку не є поширеною, але довела свою ефективність у молодих системах кредитної кооперації і добре підходить для умов України, бо дозволяє за досить короткий проміжок часу за рахунок встановлених законодавчих вимог стосовно капіталу та процедур стра-хування забезпечити високий рівень гарантій вкладникам кредитних спілок.

Керівництво "Програмою захисту вкладів" здійснюється відповідно до основних кооперативних принципів:

один учасник - один голос;

прозорість в управлінні;

прийняття рішень, які стосуються кредитних спілок відбувається самими кредитними спілками;

демократичний контроль.

Кредитні спілки - учасники "Програми захисту вкладів" здійснюють пря-ме (через збори учасників) або опосередковане (через участь в виборних орга-нах - Раді та Ревізійному комітеті) управління програмою захисту вкладів.

Управління "Програмою захисту вкладів" здійснюється з врахуванням досвіду інших країн та світових тенденцій в побудові систем охорони депози-тів. Свої рекомендації по розбудові "Програми захисту вкладів" надають члени Дорадчого комітету.

За результатами діяльності кредитних спілок - учасників саморегулівної організації - "Програми захисту вкладів" спостерігалося зростання основних базисних показників діяльності. Разом з тим, всі учасники "Програми захисту вкладів", на виконання рішення зборів учасників ПЗВ від 17 червня 2008р. продовжували діяльність по капіталізації кредитних спілок і значну частину доходу спрямовували на формування резервного капіталу (Додаток В).

3.4 Аналіз механізму державного створення Фонду страхування депозитів кредитних спілок

Згідно з державною «Концепцією розвитку системи кредитної коопера-ції» [11], ринок кооперативного кредитування в Україні повинен розвиватися за напрямами, що забезпечать:

удосконалення законодавства за видами послуг, що надаються установами;

підвищення рівня захисту майнових прав членів установ;

ефективне державне регулювання і запровадження пруденційного (запобіжного) нагляду в сфері кредитної кооперації;

сприяння розвитку довгострокового кредитування;

фінансову надійність та платоспроможність установ;

підтримання процесу інтеграції установ у рамках контрольованої ними багаторівневої системи;

створення умов для формування необхідної інфраструктури системи кредитної кооперації;

поінформованість населення про діяльність установ;

підготовку для ринку кооперативного кредитування висококваліфікованих фахівців.

Перспективна система кредитної кооперації України повинна включати такі елементи:

кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги своїм членам;

інфраструктуру, яка забезпечує належний рівень фінансової, системної та організаційної інтеграції кредитних спілок;

сервісну інфраструктуру, об'єкти якої перебувають у власності кредитних спілок або під їх контролем та забезпечують надання відповідних послуг.

Структура системи кредитної кооперації повинна бути дво-, трирівневою.

Перший рівень -- кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги споживачам -- своїм членам. При цьому створюються належні законодавчі та інституціональні умови для здійснення ефективного кредитування, передусім у сільській місцевості та малих містах, у тому числі іпотечного кредитування і кредитування суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, надання послуг у здійсненні розрахунків для своїх членів.

Визначення кредитних спілок як першого рівня повинне супроводжуватися такими законодавчими змінами:

надання права набуття членства в кредитній спілці суб'єктам малого підприємництва та фермерським господарствам з установленням асоційованого членства, що дає можливість отримувати послуги кредитної спілки, але не дає права на участь у її управлінні;

доповнення переліку видів фінансових послуг, які кредитні спілки можуть надавати своїм членам, зокрема з оплати за їх дорученням товарів (робіт, послуг) та факторингу;

надання кредитним спілкам права придбавати державні та іпотечні цінні папери, перелік яких встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, а також здійснювати прийом вкладів від членів кредитних спілок та видачу їм кредитів в іноземній валюті.

Другий рівень -- кооперативні банки та об'єднані кредитні спілки, що забезпечують для кредитних спілок можливість доступу до необхідних фінансових ресурсів як шляхом їх перерозподілу у межах системи кредитної кооперації, так і залучення відповідних ресурсів із зовнішніх джерел. Через кооперативні банки можуть здійснюватися рефінансування, диверсифікація ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах небанківських платіжних систем. При цьому на законодавчому рівні необхідно визначити, що засновниками кооперативних банків, які утворюються за участю кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, можуть бути тільки кредитні спілки; установити можливість заснування кредитними спілками регіональних і міжрегіональних кооперативних банків; надати право створювати об'єднані кредитні спілки лише на базі членства в асоціаціях кредитних спілок.

Установи другого рівня системи кредитної кооперації можуть утворювати третій рівень -- центральні кооперативні банки та/або об'єднані кредитні спілки.

З метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану слід створити єдину загальнонаціональну систему стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок, а також систему гарантування вкладів членів кредитних спілок.

Механізм стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів впроваджується шляхом створення законодавчих та інституціональних умов. Участь у системі гарантування вкладів членів для кредитних спілок, які здійснюють залучення таких вкладів, обов'язкова.

Організаційна інтеграція системи кредитної кооперації забезпечується формуванням потужних асоціацій кредитних спілок, діяльність яких сприятиме розробленню та запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності кредитних спілок. З метою захисту прав членів кредитних спілок на базі асоціацій кредитних спілок можуть утворюватися третейські суди, які розглядають спори між кредитними спілками та їх членами. У законодавстві повинна передбачатися можливість членства кредитних спілок у всеукраїнських асоціаціях як безпосередньо, так і через членство в місцевих асоціаціях, що входять до складу таких асоціацій. Одним з пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції є формування єдиної саморегулівної організації кредитних спілок у формі всеукраїнської асоціації, якій можуть бути делеговані відповідні повноваження з боку Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Установи сервісної інфраструктури повинні надавати послуги кредитним спілкам та об'єднаним кредитним спілкам, а також кооперативним банкам у сфері навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації обігу кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю.

Відповідно до попередніх консультацій, проведених з представниками фінансового ринку, у тому числі представниками об єднань кредитних спілок, у Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розроблено проект закону України «Про термінові заходи з упередження наслідків світової фінансової кризи та про внесення змін до деяких законів України» (реєстр. №3306 від 4.12.2008 року), який стосується створення умов для функціонування реального сектору та фінансових ринків держави в умовах світової фінансової кризи. На своєму засіданні від 5 грудня 2008 року Комітет розглянув зазначений законопроект та прийняв рішення рекомендувати Верховний Раді України прийняти його за основу.

Згідно проекту Закону України «Про термінові заходи з упередження наслідків світової фінансової кризи та про внесення змін до деяких законів України» [63] пропонується доповнити закон України «Про кредитні спілки» додатковою статтею 25 -1такого змісту:

“Стаття 25-1. Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок

1. Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки кредитних спілок (далі - Фонд) є:

- спеціалізованою установою, яка виконує функції управління у сфері гарантування вкладів членів кредитних спілок за внесками (вкладами) таких членів на депозитні рахунки кредитних спілок;

- юридичною особою, яка має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні;

- має право придбавати та орендувати майно, необхідне для виконання його функцій, у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою і погодженого з Уповноваженим органом;

- економічно самостійною установою, що не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки;

- має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства та є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти гарантування вкладів членів кредитних спілок не включаються до Державного бюджету України.

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, чинним законодавством та діє на підставі положення про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки кредитних спілок, яке затверджується Уповноваженим органом.

2. Учасниками Фонду є кредитні спілки, які включені до державного реєстру фінансових установ, який веде Уповноважений орган, та мають ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

3. Фонд видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання кредитними спілками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду. Нормативно-правові акти видаються у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються рішенням адміністративної ради Фонду. Нормативно-правові акти Фонду, які визначають права та обов'язки його учасників, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством України.

4. З метою захисту інтересів членів кредитних спілок Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) обов'язкові стандарти - вимоги до кредитних спілок щодо їх участі в Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

5. Двічі на поточний рік Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації звіт про свою діяльність станом на 1 січня та на 1 липня. Діяльність Фонду за календарний рік підлягає незалежному аудиту. Річний звіт Фонду підтверджується незалежним аудитором та підлягає опублікуванню в офіційних засобах масової інформації відповідно до законодавства.

6. У разі фінансової неспроможності кредитної спілки - учасника Фонду виконати свої зобов'язання перед членами кредитних спілок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки кредитних спілок Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його внесками (вкладами) вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 50 000 гривень по внесках (вкладах) у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за внесками (вкладами), включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

У разі розміщення членом кредитної спілки внеску (вкладу) в одному учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів, Фонд гарантує відшкодування коштів за такими внесками (вкладами), включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до абзацу першого цієї частини.

Якщо вкладник має внески (вклади) у кількох учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття або приєднання, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими внесками (вкладами) до закінчення строку дії депозитних договорів за цими внесками (вкладами) на тих самих умовах, що й до реорганізації. Внески (вклади), залучені після реорганізації учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до абзацу першого цієї частини.

Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

7. Фонд не виплачує відшкодування:

1) особі, яка перебувала у складі спостережної ради, правління і ревізійної комісії учасника Фонду протягом 1095 днів, попередніх дню настання недоступності вкладів, або в такий день;

2) особі, яка на індивідуальній основі отримала від кредитної спілки пільгові відсотки та/або має фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану спілки;

3) особі, яка підписала аудиторський висновок перевірки кредитної спілки, в якому знаходиться її вклад, будь-коли протягом 1095 днів, попередніх дню настання недоступності вкладів, або в такий день, якщо такий аудиторський висновок не містив застережень щодо майбутньої недоступності вкладів у такій кредитній спілки;

4) особі, яка є пов'язаною з особами, визначеними у підпунктах „1” - „3” цієї частини статті;

5) особі, не ідентифікованої ліквідаційною комісією кредитної спілки протягом встановленого законом строку;

8. Джерелами формування коштів Фонду є:

1) початкові збори з кредитних спілок - учасників Фонду у розмірі 10% від резервного капіталу, який повинен бути не менш ніж 5% від активів, зважених на ризик. Початкові збори перераховуються на рахунок Фонду до дати включення кредитної спілки до складу його учасників;

2) регулярні збори з кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду, які сплачуються двічі на рік за наслідками 6 та 12 місяців поточного року до закінчення 20 числа наступного місяця, у розмірі 0,25% від загальної суми внесків (вкладів), включаючи нараховані за внесками (вкладами) відсотки за станом на 31 грудня року, що передує поточному та 30 червня поточного року;

3) спеціальні збори з кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду, які сплачуються у розмірі та у строк, визначені адміністративною радою Фонду за погодженням з Уповноваженим органом, у випадку недостатності коштів Фонду для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо погашення зобов'язань за виплатами учасниками тимчасовими учасниками) Фонду. Рішення про встановлення спеціальних зборів приймає адміністративна рада Фонду за погодженням з Уповноваженим органом. Внесення спеціального збору кредитними спілками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду проводиться у строки та згідно з умовами, встановленими адміністративною радою.

4) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

5) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України. Фонд може звернутися до Кабінету Міністрів України із запитом про відкриття кредитної лінії у формі стабілізаційного кредиту, якщо власні активи Фонду не є достатніми або можуть стати недостатніми у майбутньому для виплати належної суми відшкодувань на користь членів кредитної спілки. Порядок визначення недостатності активів Фонду у майбутньому визначається за методикою, встановленою Уповноваженим органом за погодження Національним банком України. Ліміт кредитної лінії на наступний рік визначається щорічно як десятикратний розмір надходжень від учасників (тимчасових учасників) Фонду за перше півріччя поточного року і передбачається Міністерством фінансів України в проекті закону про Державний бюджет України в грошовій формі.

Фонд подає Міністерству фінансів України заявку про розмір ліміту стандартної кредитної лінії, що є підставою для включення відповідних положень до проекту закону про Державний бюджет України. Стандартна кредитна лінія відкривається строком на 12 календарних місяців під облікову ставку Національного банку України, діючу протягом терміну її використання;

У випадку вичерпання фінансових можливостей Фонду або якщо загальний розмір його зобов'язань в тимчасових учасниках фонду перевищує на 10 та більше відсотків загальну суму коштів Фонду, у тому числі розміщених на депозитних рахунках Національного банку України або в державних цінних паперах, Фонд може звернутися до Кабінету Міністрів України із запитом про надання стабілізаційного кредиту у сумі, не нижчої суми такого перевищення, строком до 5 років під облікову ставку Національного банку України, діючу протягом термінів його залучення. У цьому випадку, Кабінет Міністрів України, за умови отримання позитивного висновку Уповноваженого органу за підтримки Національного банку України, приймає рішення про надання такого стабілізаційного кредиту за рахунок резервного фонду державного бюджету або за рахунок інших джерел, визначених Кабінетом Міністрів України, у тому числі Стабілізаційного фонду, та враховує витрати та доходи, пов'язані з управлінням зазначеним боргом у проекті закону України про державний бюджет наступного року.

У випадку збільшення суми відшкодувань Фонду внаслідок внесення змін до цієї статті Верховною Радою України, Фонд отримує бюджетну дотацію у розмірі, який розраховується за правилами визначення суми стабілізаційного кредиту. Сума такої дотації відображається у законі України про внесення відповідних змін до державного бюджету на відповідний рік.

Бюджетний кредит або дотація для Фонду надається в гривні та не може надаватися в цінних паперах, у тому числі емітованих державою чи територіальними громадами України;

6) пеня, яку сплачують кредитні спілки - учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

7) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

9. Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду діє у складі п'яти осіб, які є громадянами України, постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

Адміністративна рада формується шляхом делегування до її складу двох представників Кабінету Міністрів України, одного представника Уповноваженого органу, одного представника Національного банку України, одного представника об'єднання кредитних спілок.

Виконавча дирекція:

1) приймає рішення про відшкодування коштів членам кредитних спілок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки;

2) виконує всі процедури, пов'язані з виплатою відшкодування у разі настання недоступності вкладів;

3) складає кошторис витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді;

4) подає на затвердження адміністративній раді звіти про діяльність Фонду за кожне півріччя;

5) розробляє та подає на затвердження адміністративної ради Фонду нормативно-правові акти та стандарти Фонду;

6) має право вимагати скликання позачергового засідання адміністративної ради;

7) розглядає звернення до Фонду членів кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду щодо відшкодування внесків (вкладів) за рахунок коштів Фонду;

8) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від членів кредитних спілок учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;

9) має право здійснювати перевірки кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду з питань, віднесених до повноважень Фонду. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік, позапланові - за рішенням Фонду щодо переведення кредитної спілки - учасника до категорії тимчасових учасників Фонду;

10) встановлює за погодженням із Уповноваженим органом форми звітності та порядок їх подання до Фонду кредитними спілками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду;