Місце та роль кредитних спілок на фінансовому ринку України

11) одержує від Уповноваженого органу інформацію про прийняті рішення щодо застосування заходів впливу до окремих кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду відповідно до чинного законодавства;

12) аналізує інформацію про фінансовий стан кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду;

13) інформує Уповноважений орган про результати проведених у межах її повноважень перевірок кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду та в разі виявлення допущених кредитною спілкою порушень норм цієї статті цього Закону вносить пропозиції про застосування Уповноваженим органом до такої кредитної спілки заходів впливу;

14) інвестує наявні ресурси Фонду в державні цінні папери України або зберігає на депозитних рахунках Національного банку України згідно з цим Законом і Положенням про Фонд;

15) веде реєстр кредитних спілок - учасників (тимчасових учасників) Фонду та вносить відповідні зміни до нього;

16) вносить на розгляд адміністративної ради пропозиції щодо встановлення спеціального збору для сплати кредитними спілками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду, збільшення розміру відшкодування за рахунок коштів Фонду, залучення Фондом кредитів від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;

17) вносить на розгляд адміністративної ради пропозиції щодо переведення кредитної спілки - учасника Фонду до категорії тимчасових учасників Фонду;

18) готує пропозиції щодо виключення кредитної спілки із числа учасників (тимчасових учасників) Фонду та подає їх на розгляд адміністративної ради;

12. Фонд зобов'язаний порушити перед Уповноваженим органом питання про застосування до кредитної спілки - учасника (тимчасового учасника) Фонду заходів впливу у разі порушення ним норм цього Закону, а Уповноважений орган зобов'язаний розглянути звернення Фонду протягом 10 днів із дня його одержання. У разі невиконання кредитною спілкою - учасником (тимчасовим учасником) Фонду вимог цієї статті, їх керівники підлягають адміністративній відповідальності відповідно до закону.

13. Фонд має право застосовувати до кредитних спілок - учасників Фонду такі заходи впливу:

1) переводити кредитні спілки до категорії тимчасових учасників Фонду;

2) виключати кредитні спілки з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду;

3) в разі виявлення допущених кредитною спілкою порушень норм цього Закону вносити пропозиції про застосування Уповноваженим органом до такої кредитної спілки заходів впливу.

Переведення кредитної спілки до категорії тимчасових учасників Фонду здійснюється рішенням адміністративної ради за поданням виконавчої дирекції Фонду, в разі порушення кредитною спілкою - учасником Фонду вимог цього Закону чи нормативно-правових актів та стандартів Фонду. Повідомлення про прийняття такого рішення надсилається кредитній спілці та Уповноваженому органу.

14. Фонд не відшкодовує кошти за внесками (вкладами) членам кредитних спілок за депозитними договорами, укладеними з кредитною спілкою, переведеною до категорії тимчасового учасника Фонду, якщо такі внески (вклади) залучені нею після дати отримання повідомлення про переведення її до категорії тимчасового учасника Фонду.

Кредитна спілка, переведена до категорії тимчасового учасника Фонду, зобов'язана:

а) на другий день після отримання від Фонду повідомлення про переведення її до категорії тимчасового учасника Фонду розмістити у всіх приміщеннях, до яких мають доступ члени кредитної спілки інформацію про переведення її до категорії тимчасового учасника Фонду;

б) попереджати у письмовій формі членів кредитної спілки при укладенні з ними нових депозитних договорів, що Фонд не гарантує відшкодування за цими договорами на умовах, визначених цим Законом.

Кредитна спілка, переведена до категорії тимчасового учасника Фонду, не сплачує регулярний збір до Фонду по депозитним договорам, які укладені нею з дати отримання повідомлення про переведення її до категорії тимчасового учасника Фонду.

15. Виключення кредитної спілки з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє членів кредитної спілки, депозитні договори яких були укладені до дня отримання кредитною спілкою повідомлення про переведення її до категорії тимчасових учасників, права на отримання відшкодування відповідно до цього Закону.

16. Кредитна спілки набуває право на відшкодування коштів за внесками (вкладами) членів кредитних спілок за депозитними договорами за рахунок коштів Фонду з дня настання недоступності вкладів або її виключення з числа учасників Фонду.

17. Ліквідатор кредитної спілки - учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік членів кредитної спілки, які мають право на відшкодування внесків (вкладів) за депозитними договорами із визначенням суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цієї статті. Фонд протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування внесків (вкладів) за депозитними договорами повідомляє членів кредитної спілки через офіційні засоби масової інформації або через власну сторінку (сайт), відкриту у глобальній мережі передання та отримання даних (Інтернет).

18. Порядок надання Фондом відшкодування затверджується адміністративною радою Фонду. Відшкодування здійснюється виключно у безготівковій формі. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через банки здійснюється протягом трьох місяців з дня настання права на отримання такого відшкодування.

Висновки

Кредитна спілка - це неприбуткова громадська організація, що діє на ко-оперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здій-нення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень. Найбільш важлива ознака кредитної спілки - це її кооперативна сутність.

Історично склалися дві основні моделі міської та сільської кредитної спілки:

- "Сільські каси" Ф.Райфейзена -- класична модель сільського кредит-ного кооперативу:

- "Народні банки" Г. Шульце-Деліча - класична модель міського ощадно-позичкового кооперативу.

Створення кредитних товариств райфайзенівського типу на території Ук-раїни, яка перебувала в складі Російської імперії, стало можливим лише після прийняття в 1895 році закону "Про установи дрібного кредиту", який заклав можливість організації кредитних кооперативів не тільки на пайовій, а й на безпайовій основі.

Світовий рух кредитних спілок сьогодні виглядає так: а) У Франції близько 90% населення користується послугами кредитної кооперації;

б) В США 30% дорослого населення є членами кредитних кооперативів (9.935 кооперативів). Активи - 650 млрд. доларів США;

в) В Ірландії 534 кооперативу поєднують 70% населення країни.

г) У Польщі кредитною кооперацією охоплено 4,5% населення (система KSKOK включає 96 кооперативів і більше 1.400 їхніх філій), активи - більше 80 млн. доларів США.

д) Всесвітня рада кредитних спілок (WOCCU) створена в 1971 році як міжнародна організація кредитних союзів і кооперативних фінансових органі-зацій у цілому. В WOCCU входять організації з 91 країни миру. Членами WOCCU є регіональні й національні асоціації кредитних союзів, які представ-ляють понад 43 тис. кредитні союзи, що поєднують 136 млн. пайовиків по усно-му світі. Сукупний розмір активів цих кредитних союзів перевищує 3 136 млрд. дол. США.

20 грудня 2001 року Верховною Радою України одноголосно прийнято Закон України „Про кредитні спілки”, з 22 січня 2002 року після підписання Президентом України закон набрав чинності.

Сучасна законодавча база діяльності кредитних спілок в Україні станом на кінець 2008 року складається з:

- Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

- Закону України “Про кредитні спілки“;

- Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” ;

- Закону України “Про захист прав споживачів”;

- нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Результати розвитку ринків небанківських фінансових послуг України за 2008 рік вказують на продовження тенденцій щодо подальшого зростанн кіль-кості небанківських фінансових установ та збільшення обсягів та асортименту послуг, які надаються ними відповідно до законодавства:

- якщо станом на кінець 2005 року до Державного реєстру фінансо-вихустанов було внесено інформацію про 1 612 небанківських фінансових установ;

- то станом на 30.09.08 їх загальна кількість досягла 1 999.

Разом із кількісними показниками, зростають і якісні показники діяль-ності небанківських фінансових установ. Так, якщо за результатами 2006 року загальний обсяг активів небанківських фінансових установ становив 32,7 млрд. грн., то на кінець 2007 року - 41,4 млрд. грн. (приріст 38,2%), а на кінець І півріччя 2008 року він збільшився майже на 5 млрд.грн. і склав 46,4 млрд. грн. (приріст 12,1%) .

Питома вага активів кредитних спілок на фінансовому ринкуУкраїни (з врахуванням активів комерційних банків) зросла з рівня 0,78% у 2005 році до рівня 1,0% у 2007 році та зизилась до рівня 0,82% у 3 кварталі 2008 року.

На кінець 2007 року до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 834 кредитні установи, в тому числі 800 кредитних спілок, 7 інших кредитних установ та 27 юридичних осіб публічного права

Протягом 2007 року кількість членів кредитних спілок збільшилася май-же на 34% і на 31.12.07 становила 2 млн. 391,6 тис. осіб, з яких 561,5 тис. осіб, або 23,5%, мають чинні кредитні договори, а 245,3 тис. осіб (10,3%) мають внески на депозитних рахунках у кредитних спілках

За результатами 2006 - 2007 року , як і раніше, більшість кредитних спі-лок об'єднувала відносно невелику кількість членів - до 1000 осіб. На кінець 2007 року за кількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість кредитних спілок (61%) об'єднують до 1 тис. осіб; третина спілок - від 1 тис. до10 тис. осіб, біля 5% кредитних спілок залучили від 10 до 100 тис. членів і 4 спілки об'єднують понад 100 тис. членів.

Протягом 9 місяців 2008р. кількість членів кредитних спілок збільшилася на 10,8% і на 30.09.08 становила 2 млн. 649 тис. осіб, з яких 632,0 тис. осіб, або майже 23,9% - члени КС, які мають чинні кредитні договори, та 174 тис. осіб (6,6%) - члени спілок, які мають внески на депозитних рахунках

Загальний обсяг активів кредитних спілок протягом 9 місяців 2008 року зріс на 19,3% та становив на кінець періоду 6 279 млн. грн., з яких 5 657,6 млн. грн., або 90,1% - це продуктивні1 та решта 9,9% (621 млн. грн.) - непродуктив-ні активи.

На протязі 2004 -2007 років структура виданих кредитів в сумарному кредитному портфелі кредитних спілок України має наступні зсуви:

питома вага споживчих кредитів з рівня 55% у 2004 році знизилась до 43,0% у 2007 році;

питома вага комерційних кредиті зросла з рівня 12,0% у 2004 році до рівня 16,0% у 2007 році;

питома вага «інших кредитів» зросла з рівня 23,2% до рівня 31,0%, тобто все більше члени КС беруть просто грошові кредити без цільового призначення кредиту.

Зважаючи на досить широкий діапазон середньозважених відсоткових ставок за кредитами членам кредитних спілок, можна стверджувати, що значна кількість кредитних спілок (207 із 658 кредитних спілок, що подали звітність), надавала у 2006 -2007 роках кредити за середньозваженою ставкою у межах від 30 до 40% річних. Більше половини всіх кредитних спілок надавали своїм чле-нам кредити за відсотковою ставкою в межах від 30% до 50% річних.

Порівнюючи структуру депозитів та наданих кредитів, можна стверд-жувати, що їх розподіл за терміном погашення є доволі однорідним: як серед кредитів, так і серед депозитів переважають середньострокові, терміном від 3х до 12 місяців.

Основними проблемами в розвитку системи кредитної кооперації в Укра-їні на сучасному етапі в дипломному дослідженні ідентифіковані наступні:

надзвичайно велика частка прострочених споживчих кредитів (52% станом на початок 2009 року при нормативі не більше 30%), наданих без застави;

конкурентний тиск комерційних банків та установ споживчого кредитування в складі фінансових корпорацій на традиційному для кредитних спілок ринку споживчого кредитування населення;

фіскальний тиск податкових органів на законодавче зняття неприбутковості з статусу кредитних спілок;

низька ефективність саморегулівних об'єднань кредитних спілок України при створенні фондів стабілізації та фондів гарантування депозитів в кредитних спілках;

неефективна конкуренція між всеукраїнськими об'єднаннями кредитних спілок ВАКС, НАКСУ та ПЗВ, створення дублюючих регіональних систем координації та багатьох малих фінансових фондів стабілізації і гарантування депозитів в кредитних спілках;

відсутність державної підтримки на законодавчому рівні до створення на рівні держави Стабілізаційного Фонду системи кредитних спілок та Фонду гарантування депозитів в кредитних спілках;

підтримуєма банківським лоббі антиконкурентна політика на законодавчому рівні по недопущенню кредитних спілок на ринок банківських вільних грошових коштів, включаючи Центральний кооперативний банк України з державними функціями підтримки платоспроможності та ліквідності кредитних спілок.

Таким чином, основними викликами перед ринком кредитних спілок на наступні 3 роки є наступні:

- забезпечення здатності підтримання платоспроможності та ліквідності кредитних спілок за умови виникнення системних фінансових криз або суттє-вих змін ринкової кон'юнктури;

- забезпечення збалансованої регуляторної політики та запровадження реального саморегулювання з боку системи кредитних спілок;

- створення достатніх інституційних, технологічних та ресурсних можливостей для освоєння нових та утримання традиційних ринкових ніш в умовах агресивного конкурентного середовища;

- завершення якісної консолідації системи кредитних спілок і запровадь-ження єдиної загальнонаціональної програми підтримання їх фінансової стабільності та гарантування вкладів їх членів;

- впровадження єдиного національного бренду кредитних спілок на ос-нові поєднання принципів ринкової ефективності, соціальної відповідальності та кооперативних засад в управлінні;

- забезпечення діяльності кредитних спілок з дотриманням міжнародних кооперативних принципів та запровадження ефективних механізмів захисту прав їх членів.

Для вирішення вищезазначених проблем в дипломному дослідженні запропоновані наступні організаційно-фінансові заходи на законодавчому та виконавчому рівнях:

1. Терміново прийняти зміни до Закону України «Про кредитні спілки», запропоновані в пакеті антикризових законів України у кінці 2008 року, але не прийнятих під тиском банківського лоббі у Верховній Раді України:

удосконалення законодавства за видами послуг, що надаються установами;

підвищення рівня захисту майнових прав членів установ;

ефективне державне регулювання і запровадження пруденційного (запобіжного) нагляду в сфері кредитної кооперації;

сприяння розвитку довгострокового кредитування;

фінансову надійність та платоспроможність установ;

підтримання процесу інтеграції установ у рамках контрольованої ними багаторівневої системи;

створення умов для формування необхідної інфраструктури системи кредитної кооперації;

поінформованість населення про діяльність установ;

підготовку для ринку кооперативного кредитування висококваліфікованих фахівців.

Перспективна система кредитної кооперації України повинна включати такі елементи трирівневої структури:

кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги своїм членам;

інфраструктуру, яка забезпечує належний рівень фінансової, системної та організаційної інтеграції кредитних спілок;

сервісну інфраструктуру, об'єкти якої перебувають у власності кредитних спілок або під їх контролем та забезпечують надання відповідних послуг.

2. Визначення кредитних спілок як першого рівня повинне супроводжуватися такими законодавчими змінами:

надання права набуття членства в кредитній спілці суб'єктам малого підприємництва та фермерським господарствам з установленням асоційованого членства, що дає можливість отримувати послуги кредитної спілки, але не дає права на участь у її управлінні;

доповнення переліку видів фінансових послуг, які кредитні спілки можуть надавати своїм членам, зокрема з оплати за їх дорученням товарів (робіт, послуг) та факторингу;

надання кредитним спілкам права придбавати державні та іпотечні цінні папери, перелік яких встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, а також здійснювати прийом вкладів від членів кредитних спілок та видачу їм кредитів в іноземній валюті.

3. Для другого рівня -- через кооперативні банки можуть здійснюватися рефінансування, диверсифікація ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах небанківських платіжних систем. При цьому на законодавчому рівні необхідно визначити, що засновниками кооперативних банків, які утворюються за участю кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, можуть бути тільки кредитні спілки; установити можливість заснування кредитними спілками регіональних і міжрегіональних кооперативних банків; надати право створювати об'єднані кредитні спілки лише на базі членства в асоціаціях кредитних спілок.

4. Установи другого рівня системи кредитної кооперації можуть утворювати третій рівень -- центральні кооперативні банки та/або об'єднані кредитні спілки.

З метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану слід створити єдину загальнонаціональну систему стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок, а також систему гарантування вкладів членів кредитних спілок.

Механізм стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів впроваджується шляхом створення законодавчих та інституціональних умов. Участь у системі гарантування вкладів членів для кредитних спілок, які здійснюють залучення таких вкладів, обов'язкова.

Організаційна інтеграція системи кредитної кооперації забезпечується формуванням потужних асоціацій кредитних спілок, діяльність яких сприятиме розробленню та запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності кредитних спілок. У законодавстві повинна передбачатися можливість членства кредитних спілок у всеукраїнських асоціаціях як безпосередньо, так і через членство в місцевих асоціаціях, що входять до складу таких асоціацій. Одним з пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції є формування єдиної саморегулівної організації кредитних спілок у формі всеукраїнської асоціації, якій можуть бути делеговані відповідні повноваження з боку Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Установи сервісної інфраструктури повинні надавати послуги кредитним спілкам та об'єднаним кредитним спілкам, а також кооперативним банкам у сфері навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації обігу кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження по-лягає в тому, що отримані результати оцінюють сучасний стан кредитної коопе-рації в Україні як суттєве соціальне явище, в якому задіяно 6,5% населення Ук-раїни та 0,9% - частка (6,5 млрд.грн.) фінансового ринку України (загальний обсяг 750 млрд.грн. балансових активів станом на початок 2009 року, серед яких 48 млрд.грн. (6,2%) становить спільна частка фінансового ринку неба-ківських фінансових установ). Таким чином, проблеми розвитку сучасної кредитної кооперації в Україні повинні отримати суттєву підтримку держави на законодавчому та виконавчому рівнях, враховуючи чисельність задіяного населення та світову вагу цього сегменту фінансового ринку в розвинутих ринкових державах світу.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004)

2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV

3. Закон України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року N 2908-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 листопада 2005 року N 3108-IV

4. Закон України “Про захист прав споживачів» від 1 грудня 2005 року N 3161-IV (Законом України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV цей Закон викладено у новій редакції)

5. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 19 грудня 2005 року N 1576-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 лютого 2008 року N 1519-IV

6. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР // станом змін від від 7 липня 2008 р. N 2771-IV

7. Закон України“ Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ від 31 жовтня 2008 року N 639-VI // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2008 року N 800-VI

8. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 грудня 2008 року N 800-VI

9. Закон України «Про іпотечні облігації» від 22 грудня 2005 року N 3273-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV

10. Указ Президента України «Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України» від 4 квітня 2003 року N 292/2003 // Із змінами і доповненнями, внесенимиУказами Президента України станом від 12 вересня 2005 року N 1240/2005

11. Концепція розвитку системи кредитної кооперації // Розпоряджен-няКабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. № 321-р

12. Про затвердження Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2004 року N 7 ( Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від 22 травня 2008 року N 662)

13. Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності кредит-них спілок з надання фінансових послуг // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 2 грудня 2003 року N 146 (Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від 14 серпня 2007 року N 7817)

14. Про затвердження Примірного статуту та примірних внутрішніх положень, що регулюють діяльність органів управління кредитної спілки // Держфінпослуг України, розпорядження від 13.03.2008 р. N 338

15. Про затвердження Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 червня 2004 року N 1099 (Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від 17 квітня 2008 року N 529)

16. Про затвердження Порядку складання та подання звітності кредит-ними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України //Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Українивід 25 грудня 2003 року N 177 (Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від 2 березня 2006 року N 5450)

17. Про встановлення виду державних цінних паперів, які можуть придбавати кредитні спілки // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 листопада 2004 року N 2739

18. Про затвердження Положення про видачу небанківським фінансовим установам дозволу на здійснення емісії іпотечних сертифікатів // Розпоряд-ження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 травня 2005 року N 4084

19. Про затвердження Положення про провадження діяльності небанків-ських фінансових установ, які здійснюють емісію іпотечних сертифікатів // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 червня 2005 року N 4132

20. Щодо визначення мети залучення кредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 2 серпня 2005 року N 4404

21. Башкатов О. Програма захисту вкладів як чинник довіри членів до кредитної спілки // «Вісник кредитної кооперації», 2008, № 5, с.13-14

22. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. - М.Видавництво: Ника-Центр, 2005 - 600 с.

23. Винокуров Д. , Онищенко Т. «Кредитні спілки в Законі» // «Податки та бухгалтерський облік», 31 січня 2002 р., № 9 (463), с. 46

24. Вишневський І. Оподатковувати чи не оподатковувати… // «Вісник кредитної кооперації», 2007, № 8, с.50

25. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія - Киїів, Видавництво: КНЕУ, 2004 - 480 с.

26. В. Н. Вяткин, И. В. Вяткин, В. А. Гамза, Ю. Ю. Екатеринославский, Дж. Дж. Хэмптон Риск-менеджмент. Учебник. . - М.:Видавництво: Дашков и Ко, 2003 - 512 с.

27. Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи : міжнародний досвід та українська практика. - Київ : “Наукова думка”, 1997.- 240 с.

28. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського та міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). - Київ : “Глобус”, 1998 .-330 с.

29. Гринюк І. Фінансовий аналіз: досягнення кредитних спілок за останні три роки // «Вісник кредитної кооперації», 2007, № 3, с.12-21

30. Звіт про роботу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2005 рік // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15.06.06 № 5907, 2006, http://www.dfp.gov.ua/Zvit_DPF_2005.pdf

31. Звіт про роботу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2006 рік // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.07.07 № 7572, 2007, http://www.dfp.gov.ua/Zvit_DPF_2006.pdf

32. Звіт про роботу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2007 рік // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.06.08 № 778, 2008, http://www.dfp.gov.ua/Zvit_DPF_2007.pdf

33. Ільїна Н. Нові обрії становлення системи кредитної кооперації України // «Вісник кредитної кооперації», 2006, №9, с.4-6

34. Козинець П. Кредитні спілки. Простежується випереджувальне зростання капіталу // Україна-business. - 2004. - №45. - с.11-13.

35. Козинець П. Кредитні спілки приводять свій стан у відповідність з вимогами ЗУ „Про кредитні спілки” // Україна-business. - 2005. - №58. - с.8-9.

36. Кредитні спілки (використані дані Всесвітньої ради кредитних спілок (ВРКС) // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2007, http://www.dfp.gov.ua/cred_world.pdf38

37. Кредитні спілки в Україні: основні засади діяльності / Навчальний посібник. В 2-х книгах/ За загальною редакцією Оленчика А.Я.- К.: УІРФР, книга ІІ,2007- 652 с.

38.Лугінін О.Є, Білоусова С.В. Статистика: Підручник. - К.: ЦНЛ, 2005. -580 с.

39. Луцишин О.О. Кредитні спілки на ринку фінансових послуг України: проблеми та пріоритети розвитку // Науковий журнал “Світ фінансів”, випуск 3 (8), жовтень 2006р.

40. Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю між Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок від 1 лютого 2007 року // // «Вісник кредитної кооперації», 2007, №9, с.29-30

41. Мерцин В. З історії кредитних спілок // Україна фінансова, http:// who_is_who.com.ua, 2006

42. Оленчик А. Я. Система кредитних спілок України:сучасний стан та можливі виклики // «Вісник кредитної кооперації», 2007, №10, с.26-33

43. Оленчик А.Я. Про актуальні питання, тенденції та проблеми на ринку кредитних спілок України // «Вісник кредитної кооперації», 2007, №9, с.24-29

44. Оленчик А.Я. , Пантелеймоненко А.О. Типова навчальна програма дисципліни “Теоретичні основи кредитної кооперації” - для підвищення кваліфікації голів правлінь та головних бухгалтерів кредитних спілок // Методична рада з питань професійної підготовки і сертифікації керівників та фахівців ринку кооперативного кредитування при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Протокол №4 від 8 листопада 2007 року

45. Пантелеймоненко А.О. Становлення кооперації в українському селі: історико-економічні аспекти. - Полтава: РКЦ ПУСКУ, 2006.

46. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку. Підручник - К., КНЕУ, 2004, 480с.

47. Результати розвитку ринку небанківських фінансових послуг України за 12 місяців 2007 року // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2008, http://www.dfp.gov.ua/Analit_nobank_2007.pdf

48. Результати розвитку ринку небанківських фінансових послуг України за 1 півріччя 2008 року // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2008, http://www.dfp.gov.ua/Zvit_1_pivrichj2008.pdf

49. Результати розвитку ринку небанківських фінансових послуг України за 9 місяців 2008 року // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2008, http://www.dfp.gov.ua/Pidsumki_9mic.2008.pdf

50. Стратегія дільності ВАКС на 2008 - 2010 роки // «Вісник кредитної кооперації», випуск №2(5), лютий - березень 2008

51. Статистика: Підручник./ Головач А.В., Єріна А.М, Козирєв О.В та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 412 с.

52.Стан та перспективи розвитку ринків фінансових послуг в Україні за 2003 рік // Звіт Державної комісії з регулювання фінансових послуг в Україні (Держфінпослуг), 2004, http://www.dfp.gov.ua/Zvit_DPF_2003.pdf

53. Фінансовий стан та розвиток кредитних спілок у 2004 році // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2005, http://www.dfp.gov.ua/KC_2004.pdf

54. Фінансовий стан та розвиток кредитних спілок у 2005 році // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2005, http://www.dfp.gov.ua/ks2005.pdf

55. Фінансовий стан та розвиток кредитних спілок у 2006 році // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2007, http://www.dfp.gov.ua/KRSP_2006.pdf

56. Фінансовий стан та розвиток кредитних спілок у 2008 році // Аналітичний звіт Держфінпослуг, 2008, http://www.dfp.gov.ua/Ks_3kv.xls

57. Хорунжий С. Іпотечне кредитування кредитними спілками // «Вісник кредитної кооперації», 2007, № 4, с.7-12

58. Шатирко Г. Всеукраїнська асоціація кредитних спілок як чинник розвитку системи кредитної кооперації в Україні // «Вісник кредитної кооперації», 2007, № 12, с.24-33

59. http://www.dfp.gov.ua - Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з регулювання фінансових ринків в Україні, 2008

60. http://vaks.org.ua - Офіційний Інтернет-сайт Всеукраїнської асоціації кредитних спілок України, 2008

61. http:/www.cuukr.org.ua - Офіційний Інтернет-сайт Канадської програми зміцнення кредитних спілок України, 2007

62. http://www.ukrcu.kiev.ua - Офіційний Інтернет-сайт Національної асоціації кредитних спілок України

63. http://www.pzu.net.ua - Офіційний Інтернет-сайт об'єднаної кредитної спілки «Програма захисту вкладів» НАСУ

Додаток А

Таблиця А.1

Основні показники діяльності кредитних спілок, у розрізі регіонів України за 2006 рік [31]

Таблиця А.2

Основні показники діяльності кредитних спілок, у розрізі регіонів України за 2007 рік [32]

Додаток Б

Таблиця Б.1 Показники діяльності кредитних спілок НАСУ по програмі захисту вкладів «Відкрита кредитна спілка» (31.08.2008)

Таблиця Б.2

Нормативи діяльності КС програми «відкрита КС» станом на 31.08.2008 року

Таблиця Б.3

Параметри КС НАКСУ програми «Відкрита КС» [62]

Додаток В

Основні показники діяльності членів саморегулівної організації кредитних спілок «Програма захисту вкладів» [63]

Таблиця В.1

Таблиця В.2

Таблиця В.3

Таблиця В.4

Таблиця В.5

Додаток Г

Таблиця Г.1

Основні показники діяльності кредитних спілок України за 2005 -2007 роки [32]

Таблиця Г.2

Основні показники діяльності кредитних спілок України станом на кінець 3 кварталу 2008 року [48]

Таблиця Г.3

Динаміка основних показників діяльності кредитних спілок у 2005 - 2007 роках [32]

Таблиця Г.4

Динаміка основних показників діяльності кредитних спілок у 2006 -2008 роках [48]

Додаток Д

Вимоги до капіталу та платоспроможності кредитної спілки [12]

1. Нормативи достатності капіталу та платоспроможності

1.1. Капітал кредитної спілки не може бути меншим, ніж 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань. Контроль за дотриманням цього нормативу здій-снюється щоденно на початок робочого дня.

1.2. Норматив коефіцієнта платоспроможності встановлюється для міні-мізації ризиків, пов'язаних із здатністю кредитної спілки розрахуватися за сво-їми зобов'язаннями.

Коефіцієнт платоспроможності визначається як співвідношення регуля-тивного капіталу (власних коштів) кредитної спілки до сумарних активів, зва-жених за ступенем ризику та суми залишку зобов'язань членів кредитної спілки перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, зваже-них за ступенем ризику.

Для розрахунку коефіцієнта платоспроможності активи поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження:

I група активів із ступенем ризику 0 відсотків:

грошові кошти готівкою та на поточних рахунках у банках;

державні цінні папери;

II група активів із ступенем ризику 20 відсотків:

грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;

III група активів із ступенем ризику 50 відсотків:

внески до капіталу об'єднаної кредитної спілки;

внески до капіталу кооперативного банку;

грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок;

сума капітальних інвестицій, залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів;

внески до капіталу бюро кредитних історій (юридичної особи, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію);

IV група активів із ступенем ризику 100 відсотків:

кредити, надані членам кредитної спілки (крім неповернених та безнадійних);

кредити, надані кредитним спілкам;

інша дебіторська заборгованість;

V група активів із ступенем ризику 150 відсотків:

кредити, надані членам кредитної спілки, визнані неповерненими або безнадійними.

Суми залишку зобов'язань членів кредитної спілки перед третіми осо-бами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, зважується за ступенем ризику 100 відсотків.

Нормативне значення коефіцієнта платоспроможності для кредитних спілок, окрім об'єднаних кредитних спілок:

для першої групи режимів регулювання кредитних спілок не може бути меншим ніж 8 відсотків;

для другої групи режимів регулювання кредитних спілок не може бути меншим ніж 7 відсотків;

для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок не застосовується.

Нормативне значення коефіцієнта платоспроможності для об'єднаних кредитних спілок не може бути меншим ніж 8 відсотків.

Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на кінець останнього дня кожного місяця.

Норматив платоспроможності повинен виконуватися як до моменту розподілу нерозподіленого доходу на пайові внески, так і після цього моменту.

Ознаками неплатоспроможності кредитної спілки можуть бути невико-нання кредитною спілкою протягом 30 робочих днів з дня отримання вимоги щодо виконання зобов'язань 10 і більше відсотків суми своїх прострочених зо-бов'язань або перевищення збитків кредитної спілки на 25 відсотків суми ре-зервного капіталу, обов'язкових пайових внесків та обов'язкових цільових внесків у додатковий капітал.

2. Нормативи якості активів, ризиковості операцій та прибутковості

2.1. Нормативи якості активів

2.1.1. Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими) кредитами не має перевищу-вати 100 відсотків від суми регулятивного капіталу (власних коштів). Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на кінець останнього дня кож-ного місяця.

2.1.2. Відношення загальної суми заборгованості за простроченими, непо-верненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими) кредитами, не перекритої сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповер-нених позичок, до загальної суми заборгованості за наданими кредитами для кредитних спілок, окрім об'єднаних кредитних спілок:

- для першої групи режимів регулювання кредитних спілок не може пере-вищувати 8 відсотків;

- для другої групи режимів регулювання кредитних спілок та для об'єдна-них кредитних спілок не може перевищувати 10 відсотків;

- для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок не може пере-вищувати 12 відсотків.

Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на кінець остан-нього дня кожного місяця.

2.1.3. Загальна сума залучених внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та інших зобов'язань кредитної спілки, за якими нарахо-вуються проценти, не має перевищувати суму продуктивних активів. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на кінець останнього дня кож-ного місяця.

Для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок цей норматив не застосовується.

2.1.4. Сума залишку за наданими кредитами членам кредитної спілки не може бути меншою ніж 60 відсотків від суми активів збільшених на суму фак-тично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок робочого дня. Для об'єднаних кредитних спілок цей норматив не застосовується.

2.1.5. Кредитна спілка не має права здійснювати залучення коштів від членів кредитної спілки у разі наявності у неї співвідношення більшого ніж 100 процентів сум нарахованих процентів за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та розподіленого доходу на додаткові пайові внес-ки до суми нарахованих доходів за кредитами, наданими членам кредитної спілки.

Контроль дотримання цього нормативу здійснюється на кінець останньо-го дня кожного місяця. Для об'єднаних кредитних спілок цей норматив не застосовується. Для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок цей норматив не застосовується.

2.2. Нормативи ризиковості операцій

2.2.1. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки.

Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок робочого дня.

2.2.2. Максимальний залишок за наданими кредитами одного члена кре-дитної спілки, окрім об'єднаної кредитної спілки, не може перевищувати 25 відсотків від капіталу кредитної спілки.

Максимальний залишок за наданими кредитами одного члена об'єднаної кредитної спілки не може перевищувати 30 відсотків від капіталу об'єднаної кредитної спілки.

Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок робочого дня.

2.2.3. Загальна сума заборгованості за кредитами, що пов'язані з великими ризиками, не має перевищувати 500 відсотків капіталу кредитної спілки. Конт-роль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок ро-бочого дня.

2.2.4. Загальна сума залучених на договірних умовах кредитів банків, кре-дитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та органі-зацій не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та ка-піталу кредитної спілки на момент залучення.

2.2.5. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не по-винні бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок робочого дня.

2.2.6. Загальна сума внесків кредитної спілки до капіталу об'єднаної кре-дитної спілки, внесків до капіталу кооперативного банку, внесків до капіталу бюро кредитних історій (юридичної особи, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію) та грошо-вих коштів, розміщених у державних цінних паперах, не може перевищувати 60 відсотків від капіталу кредитної спілки. Контроль за дотриманням цього норма-тиву здійснюється на момент здійснення інвестицій.

2.2.7. Сума залишку зобов'язань членів кредитної спілки, окрім об'єднаної кредитної спілки, перед третіми особами, за якими кредитна спілка виступає поручителем, не може перевищувати суму регулятивного капіталу (власних коштів).

Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється на момент здійснення операції.

2.3. Норматив прибутковості

2.3.1. Співвідношення нерозподіленого доходу попереднього періоду та фактично отриманих кредитною спілкою доходів звітного періоду до суми витрат кредитної спілки, збільшених на суму доходу, спрямованого на форму-вання резервного капіталу протягом звітного періоду та за підсумками фінан-сового року, доходу, розподіленого на пайові внески протягом звітного періоду та за підсумками фінансового року не має становити менше 100 відсотків.

2.3.2. Кредитна спілка має право здійснювати благодійну діяльність за рахунок частини доходу кредитної спілки, отриманого в звітному періоді, за умови дотримання кредитною спілкою нормативів достатності капіталу, при-бутковості, а також графіка формування резервного капіталу.

3. Нормативи ліквідності кредитної спілки

З метою контролю за здатністю кредитної спілки забезпечити своєчасне виконання своїх зобов'язань за рахунок ліквідних активів встановлюються нормативи миттєвої ліквідності та короткострокової ліквідності.

3.1. Норматив миттєвої ліквідності

3.1.1. Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми грошових коштів у касі та на поточних рахунках у банках до суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки до запитання. Контроль за дотриманням цього нормативу здійснюється щоденно на початок робочого дня.

3.1.2. Показник нормативу миттєвої ліквідності для кредитних спілок, окрім об'єднаних кредитних спілок:

- для першої групи режимів регулювання кредитних спілок не може бути меншим ніж 12 відсотків;

- для другої групи режимів регулювання кредитних спілок не може бути меншим ніж 10 відсотків;

- для третьої групи режимів регулювання КС не застосовується.

Показник нормативу миттєвої ліквідності для об'єднаних кредитних спілок не може бути меншим ніж 10 відсотків.

3.2. Норматив короткострокової ліквідності

3.2.1. Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвід-ношення ліквідних активів з початковим терміном погашення до одного року до короткострокових зобов'язань з початковим терміном погашення до одного року. Початковим терміном погашення вважається строк, на який укладався відповідний договір до внесення будь-яких змін та доповнень до нього.

3.2.2. До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

- грошові кошти готівкою;

- грошові кошти на поточних рахунках у банках;

- грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

- державні цінні папери;

- внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;

- кредити, надані членам кредитної спілки;

- кредити, надані кредитним спілкам;

- грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених з метою підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямованої на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди);

- грошові кошти, внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок (у трикратному розмірі суми, спрямо-ваної на формування цих фондів, але не більше ніж передбачено положеннями асоціацій про ці фонди).

3.2.3. До короткострокових зобов'язань включаються:

- кредити, одержані від банків;

- кредити, одержані від кредитних спілок;

- внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

- інші зобов'язання.

3.2.4. Показник нормативу короткострокової ліквідності не повинен бути меншим, ніж 100 відсотків. Контроль за дотриманням цього нормативу здійс-нюється на кінець останнього дня кожного місяця.

Для третьої групи режимів регулювання кредитних спілок цей норматив не застосовується.