Результатом роботи лізингової компанії для підприємства є виключення перерахованих вище ризиків, а також додаткове скорочення витрат і збитків, зокрема:

1. Лізингова компанія, як правило, домагається від Продавця найбільших знижок - це є загальносвітовою практикою.

2. При закупівлі устаткування лізингова компанія використовує 100% надійні фінансові схеми (акредитиви, зустрічні гарантії), що виключають ризики несумлінності продавця і перевізника.

3. Лізингова компанія оптимальним образом страхує основні засоби, крім, звичайних ризиків, і домагаючись від страхових компаній найкращих умов - це загальносвітова практика.

4. Лізингова компанія захищає інтереси лізингоодержувача в даному випадку ТОВ "Дружба" перед усіма суб'єктами ринку, включаючи і державу.

Зокрема , лізингова компанія, маючи досвід спорів та арбітражів з податковою інспекцією, обов'язково повертає з бюджету ПДВ, сплачений постачальникові або на митниці. Рядове підприємство далеко не завжди ризикує вплутуватися в суперечки і позови з податковою інспекцією [16,с.213] .

З метою підвищення фінансової привабливості, та ефективності лізингових операцій була прийнята постанова від 20 листопаду 1995 р. № 1133 "Про внесення доповнень у Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції і послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку". Відповідно до даної постанови відсотки по отриманим суб'єктами лізингу позиковим коштам для здійснення лізингових операцій, а також лізингові платежі включаються до складу витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг). Таким чином, кредитно-фінансові установи, що виступають у ролі лизингодавців, одержали можливість зменшувати оподатковувану базу на величину коштів, наданих для здійснення лізингових угод. У свою чергу, лизингоотримувачам було надане право відносити лізингові платежі на виробничі витрати.

Ефективність лізингу прямо залежить від гнучкості державної амортизаційної політики, тому в рамках загального курсу підвищення ролі амортизаційних відрахувань як одного з основних джерел формування інвестицій була прийнята постанова від 27 червня 1996 р. № 752 "Про державну підтримку розвитку лізингової діяльності в Україні." Був установлений порядок, по якому до усіх видів орендованого лізингового майна, що відноситься до активної частини основних фондів, може застосовуватися відповідно до умов договору лізингу механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом 3 [59,с.32].

Таким чином, до основних переваг ,що визначають ефективний результат проведення лізингових операцій варто віднести наступне:

достатня свобода договірних відносин;

прискорена амортизація лізингового устаткування, включення витрат на здійснення лізингової угоди в собівартість продукції;

установлення митних пільг для лізингових компаній;

зниження деяких податків для лізингових компаній;

Для подальшого розвитку , і підвищення эфективности використання лізингових операцій на підприємстві можна запропонувати наступні рекомендації:

спеціально вивчати можливості лізингу в залученні інвестицій при проведенні конверсії підприємств ;

oстворювати спеціальні фонди підтримки лізингу й організовувати міжнародні конференції по лізингу ;

установлювати податкові пільги, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержувану від реалізації лізингових договорів з терміном дії більш трьох років. Це звільнення повинне поширюватися і на доход по банківських кредитах, наданим лізинговим компаніям більш ніж на три роки;

звільняти лізингові компанії від податку на додану вартість (ПДВ) по де-яких видах устаткування;

частково звільняти від мита, податків і акцизних зборів, стягнутих при ввезенні устаткування в режимі тимчасового ввезення за лізинговим договором;

використовувати досвід Європейської асоціації лізингових компаній, а також розглядати питання про приєднання до Конвенції УНИДРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988р.).

Усі ці вимоги в більшій своїй частині орієнтовані на мікрорегулювання діяльності лізингових компаній і є особливо важливими для розвитку ефективності лізингу в нашій країні.

Закон однозначно визначає лізинг як вид інвестиційної діяльності і установлює своїми цілями розвиток різних форм інвестицій у засоби виробництва на основі операцій лізингу. А саме: захист прав власності, прав учасників інвестиційного процесу, забезпечення ефективності інвестування [27,с.324]

Українські лізингові компанії стурбовані ще одною проблемою- легкістю, з якою окремі реєстраційні органи видають ліцензії на лізингові операції , тому варто переглянути вимоги, щодо отримання ліцензії, та удосконалити роботу контролюючих органів.

Для ефективного розвитку лізингу в Україні потрібне прийняття ряду мір, таких як, спрощення ліцензування в Національному банку операцій лізингу, і мір, що запобігають подвійне оподатковування, лізингу.

Необхідною умовою, що забезпечує розвиток лізингу і прояву його позитивної макроекономічної ролі, є режим прискореної аммортизации. Лізинг має економічний сенс тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лизинодавця, і для лизингоотримувача . Якщо лизингоотримувач завжди одержує податковий виграш від застосування лізингу, тому що він дозволяє віднести всю суму лізингових платежів на собівартість продукції, то можливості лизингодавця віднести витрати від проведення лізингових операцій на виробничі витрати обмежені діючими нормами Українського законодавства. Регулюючи ці норми, а також шляхом введення в дію режиму прискореної аммортизации, держава може досить ефективно регулювати інвестиції і лізинг[51,с.64].

На даний момент лізингова діяльність є ефективним і перспективним видом бізнесу з таких причин:

1) Тому що на частку лізингу серед нових інвестицій в устаткування приходиться 15-20%.

2) Лізинг є одним з основних джерел активізації інвестиційної діяльності, що так важливо для нашої економіки.

3) Банки з ринку цінних паперів переорієнтуються на інвестиції у виробництво. При цьому лізинг являтся більш привабливим фінансовим механізмом, ніж кредит, тому що використовується винятково для покупки устаткування, яке до того ж виступає забезпеченням угоди.

4) Знижені ставки на ринку позикового капіталу і як наслідок - вартість лізингової угоди стала більш дешовою.

5) Існує великий потенційний попит на лізингові послуги, пов'язаний з потребою підприємств у відновленні основних фондів і можливістю їх здійснити без відчутних первісних витрат.

Що стосується умов, які будуть сприяти подальшому розвиткові, і підвищенню рівня ефективности використання лізингових операцій, то слід зазначити такі вимоги:

1) Необхідно створити умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу. Малий і середній бізнес здатні спожити більшу кількість лізингових послуг, тому що, по-перше, він не володіє великими фінансовими можливостями і , по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон'юнктури ринку.

2) Варто провести інтеграцію банківський і промисловий сектори економіки. Тобто зацікавити банки в розвитку не тільки торговельного, але і промислового капіталу. Варто активно розвивати холдингову систему.

3) Необхідно створити умови вільної конкуренції, при якій виробники змушені шукати нові способи збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Практичне здійснення цих мір, вимагає якнайшвидшого рішення. Не дуже відчувається підтримка лізингового бізнесу з боку держави, уряд, очолюваний нашим президентом, дотепер не затурбувався проблемами довгострокової перспективи української економіки.

Звичайно, інвестиційні лізингові проекти вкрай складні. Вони припускають розробку спеціальних схем фінансування, забезпечення, надання гарантій, участі банків, страхових компаній. Разом з тим висока результативність лізингових операцій у багатьох країнах світу не може не підтвердитися і на українському ринку, якщо його, судячи з заяв Уряду, мають намір інтегрувати у світовий ринок [15,с.49].

Лізинг дозволяє самим вигідним чином погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і лізингових компаній.

Кілька десятків реально діючих лізингових компаній на українському ринку із середньорічними обсягами укладених договорів у 100-120 млн. грн. кожна - це серйозна заявка на вагоме місце лізингу в технічному озброєнні і переозброєнні вітчизняних підприємств, у створенні нових робочих місць, а виходить, у прискореному розширенні бази оподатковування, поповненні дохідної частини бюджету, збільшенні прибутку підприємств, тобто в справі відновлення нашої економіки.

Незважаючи на цілий комплекс проблем лізинг успішно розвивається, накопичує досвід, і готується внести свій внесок в активацію інвестиційної діяльності.

ВИСНОВКИ

Відповідно проведеного дослідження, слід зазначити, що лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування і підвищує загальний рівень капіталовкладень. Він направляє фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, тим самим, знімаючи проблему нецільового використання кредитних засобів, а інвестиції у виробниче устаткування за допомогою лізингу гарантують генерування доходу, що покриває зобов'язання по лізингу. Усе перераховане вище характеризує лізинг як ефективну форму інвестицій

Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер, оскільки власник майна (лізингодавець - компанія “Укрлізинг”) надає користувачу (лізингоодержувачу - ТОВ “Дружба”) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі.

З економічного погляду, лізинг має певну схожість з банківським кредитом, що надається на придбання основних фондів. Тому лізингові, як і кредитні відносини між позичальником (ТОВ “Дружба”) та кредитором (лізинговою компанією) будуються на умовах терміновості, платності, повернення і матеріального забезпечення (застави).

Крім того використання лізингу є привабливим з огляду на те, що більшість підприємств стикається з труднощами у при здобутті основних засобів, і це пов'язане із непрофесійністю його працівників у таких питаннях. Тому можуть виникати ризики втрат та збитків, пов'язаних з недобросовістністю продавця, перевізника, монтажної організації, а також звичайні страхові ризики.

В свою чергу лізингова компанія є професійним покупцем основних засобів, а також посередником серед усіх суб'єктів - учасників лізингової угоди: Банком, Продавцем предмета лізингу, перевізником, страховими компаніями, а також є професійним експертом у відносинах з податковими органами.

Результатом роботи лізингової компанії, і показником ефективності застосування лізингових операцій для підприємства - є виключення перерахованих вище ризиків, а також додаткове скорочення його витрат і збитків.

Таким чином лізингова угода розробляється з урахуванням специфічних особливостей орендаря (ТОВ «Дружба»), і дозволяє переборювати його фінансові обмеження, сприяючи тим самим, його більшій мобільності при інвестиційному і фінансовому плануванні.

Лізинг, як форма придбання активів, виконує "золоте правило фінансування", відповідно до якого фінансування повинне здійснюватися протягом усього терміну використання активу, у той час як при кредиті потрібно більш швидке погашення позички, чим термін експлуатації активу.

Лізинг підвищує гнучкість підприємства-лізингоодержувача в прийнятті рішень, тому що з лізингових контрактів з різними умовами може вибрати той, котрий найбільш точно відповідає його потребам і можливостям.

В нашій роботі для ТОВ « Дружба », шляхом розрахунків фінансової ефективності даного підприємства, був обраний вид прискореного фінансового лізингу з дегресивними виплатами, при якому загальна сума лізингових витрат ТОВ „Дружба” становитиме 118708 грн., термін дії триватиме три роки, лізингові внески - щомісячні, і за умовами лізингового контракту вони поступово зменшуються. Після завершення дії угоди право власності на устаткування переходить до ТОВ „Дружба”.

У лізингові платежі включаються: амортизація лізингового майна за весь термін дії договору лізингу, компенсація плати лизингодателя за використані їм позикові засоби, комісійну винагороду, плату за додаткові послуги лизингодателя, передбачені договором лізингу. Лізингові платежі сплачуються у виді окремих внесків, або можуть здійснюватися в компенсаційній формі (послугами лізингоотримувача - ТОВ “Дружба” ) ,а також у змішаній формі.

На основі проведених розрахунків можемо зробити висновки про те, що при лізингу, ТОВ «Дружба», як орендар, може використовувати більше виробничих потужностей, ніж при покупці того ж активу, тому що тимчасово вивільнені фінансові ресурси підприємство може використовувати на інші цілі.

Крім перерахованого, ТОВ «Дружба» має ряд переваг в обліку орендованого майна. Тобто кошти на сплату лізингових платежів формуються до утворення оподатковуваного прибутку, і лізинг не збільшує борг в балансі орендаря і не торкається співвідношень власних і позикових засобів, тому що облік і амортизація лізингового майна виробляється на балансі лізингодавця.

Якщо відзначити ефективність проведення лізингових операцій для лізингової компанії, то серед переваг можна зазначити істотні податкові пільги на передане в лізинг майно, яке лизингодавець може використовувати в невиробничих цілях, досить великий прибуток від використання прискореної амортизації предмета лізингу, після повернення його ліквідаційної вартості. Зокрема інвестиції у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижують ризик неповернення засобів, тому що лизингодавець зберігає право власності на передане в лізинг майно.

Переваги лізингу для продавця лізингового майна полягають в одержанні додаткових можливостей збуту своєї продукції, і гарантії зниження ризика, тому що лизингодавець бере на себе ризик повернення вартості майна через лізингові платежі.

Податкові пільги для лізингових платежів і забалансовий облік фінансування є основними двома принципами, які є привабливими для лізингового фінансування на нашім підприємстві і взагалі в усьому світі, тому їм надають великого значення.

Для визначення напрямів та способів підвищення ефективності використання лізингових операцій на підприємстві, необхідно перш за все зазначити причини та недоліки, за наявності яких гальмується цей розвиток. Такими причинами є: недосконалість принципів бухгалтерського обліку (відсутність трактування лізингу як довгострокового фінансового вкладення для лізингодавця і довгострокового боргового зобов'язання для лізингоотримувача); нерозвиненість арбітражного процесуального Кодексу у відношенні норм захисту прав власності ; штучне вирівнювання лізингу в правах з іншими видами угод у податковому законодавстві, що приводить до його недостатньої ефективності; погіршення умов для окупності інвестиційних проектів (скорочення прибутку і фондів амортизації підприємств-головних джерел лізингових платежів ); слабка державна підтримка лізингу

Відповідно до мети нашої роботи , узагальнюючи все вищезазначене, можна сформулювати наступні висновки і надати такі рекомендації, щодо перспективи подальшого розвитку і підвищенню эфективности використання лізингових операцій на підприємстві:

- необхідно спеціально вивчати можливості лізингу в залученні інвестицій при проведенні конверсії підприємств ;

- створювати спеціальні фонди підтримки лізингу й організовувати міжнародні конференції по лізингу ;

- встановлювати податкові пільги, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержуваний від реалізації лізингових договорів з терміном дії більш трьох років;

- звільняти лізингові компанії від податку на додану вартість (ПДВ) по деяких видах устаткування; використовувати досвід Європейської асоціації лізингових компаній.

Що стосується умов, які будуть сприяти подальшому розвиткові, і підвищенню рівня ефективности лізингових операцій на макроекономічному рівні, то слід зазначити такі вимоги:

1) Необхідно створити умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу. Малий і середній бізнес здатні спожити більшу кількість лізингових послуг, тому що, по-перше, він не володіє великими фінансовими можливостями і , по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон'юнктури ринку.

2) Варто провести інтеграцію банківський і промисловий сектори економіки. Тобто зацікавити банки в розвитку не тільки торговельного, але і промислового капіталу. Варто активно розвивати холдингову систему.

3) Необхідно створити умови вільної конкуренції, при якій виробники змушені шукати нові способи збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Лізинг має економічний сенс тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лизинодавця, і для лизингоотримувача. Регулюючи ці стосунки, а також шляхом введення в дію режиму прискореної аммортизации, держава може досить ефективно регулювати інвестиції і лізинг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України “Про лізинг” від 16.12.97 р.

Закон України “Про оренду Державного і комунального майна” .- Галицькі контракти, № 15, 1998.- 21-29 с.

Постановление от 19 августа 1994 г. N 967 "Об использовании механизма ускоренной амортизации и переоценке основных фондов" (с изм. и доп. от 1 мая 1996 г.)

Письмо МФ от 10 декабря 1990 г. N 136 "О единых нормах амортизационных отчислений на полное восстановление основных фондов народного хозяйства "

Положение “О порядке начисления амортизационных отчислений по основным фондам в народном хозяйстве” Утв. Минфином Украины, Госкомстатом от 29 декабря 1990 г. N ВГ-21-Д/144/17-24/4-73)

Волков Н.Г. Комментарий к закону от 29 октября 2000 г. № 164-ФЗ “О лизинге” / Главбух 2000г.- № 22, с. 21-29.

"Аспекты лизинга: бухгалтерский, валютный и инвестиционный",- М.: ИСТ-Сервис, 1998 г. - 64с.

8. Балабанов И.Т. «Основы финансового менеджмента». - М.: Финансы и статистика. 1994 г. - с.37-49.

9. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. М.: «Инфра-М», 1995 г. -с.326.

10. Балтус Л., Майджер Б. Школа европейского лизинга // Лизинг-ревю, 1999г, май, №1., с. 5.

11. Бочаров В.В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций. - М.: Финансы и статистика, 1997 г. - с. 54.

12. Бородулин В. Лизинг в современной экономике. Экономическое процветание напрокат // Коммерсает-DAILY, 1998, 24 апреля, № 79, с. 12.

13. Букато В.И., Лапидус М.X. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. -М.: Финансы, 1991 г. - 120 с.

14. Бенедиктова В.И. Посреднические услуги коммерческих банков. -М.: 1996 , с.117-120.

15. Быкова С., Проблемы развития лизинговых операций коммерческих банков / Финансовая газета, 2000г., № 24, с 28.

16. Васильев Н.М., Катырин С.Н., Лепе Л.Н. “Лизинг как механизм развития инвестиций и предпринимательства”,-Киев: Центр международного частного предпринимательства CIPE, 2001 г.- 228с.

17. Вилкова Н. Международный финансовый лизинг // Экономика и жизнь, 1999, № 20, с. 42.

18. Газман В. Лизинг нуждается в поддержке государства // Финансовые известия, 1999, II июля, №70, с. 44-51.

19. Газман В.Д. Лизинг. Теория, практика, комментарии. Москва. Правовая культура. 1999 г.- с.22.

20. Голощапов В. Лизинг обречен на успех, но мешают налоговые проблемы // Экономика и жизнь, 1999, № 8, с. 3.

21. Газман В.Д. “Рынок лизинговых услуг”,- Москва: Фонд “Правовая культура”, 2001г. - 376 с.

22. В.А. Горемыкин “Лизинг: Практическое учебно-справочное пособие”,- М.: Инфра-М, 1999г. - 241с.

23. Гехт Л.И. Практика лизинга. - М., 1996 г. - с. 71-175.

24. Грідчина М.В. Фінанси. Навчальний посібник. К.: Уфімб, 1999 г. - 64 с.

25. Загородній А.Г. та ін. Фінансовий словник (А.Г.Загородній, Г.Л., Вознюк Т.С., Смовженко за вид. випр. та доп. - К.: Знання, 2000г. - 587 с.

26. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Мн.: Полымя. -1997 г. -с.508.

27. Индрисов А.Б., Карышев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. М.: « Филинь» - 1996 г. -с. 415.

28. Карп М. Финансовый лизинг на предприятии. М.: ЮНИТИ, 1998 г. - 119 с.

29. Ковалев В. Курс финансовых вичислений. М.: ФиС, 1999 г. - 328 с.

30. Кравченко В. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник. К.: 1999 г.-с.76-80.

31. Кузина Е. Финансовые результаты предприятия. М.: Приор, 1999 г.- 64с.

32. Кибатова Е.В. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация.-М.: Наука, 1991 г. -с. 215-270.

33. Комаров В.Ф. Аренда. Лизинг. Фирменный сервис. - М., 1991г. - с.41-86.

34. Кулешов А. Существует ли в Украине"финансовый лизинг"? // Экономика и жизнь (Киевский выпуск). 1999, №10, с. 12.

35. Ларіонова Л. Лізинг і ринкові умови в Україні // Фінанси України - № 7 - 1998 г. -с.45-66.

36. Лизинг на малых предприятиях. Под ред. В. Штерна, Ю. Гладикова. - М.: Украинская ассоциация развития малого предпринимательства. Украинская лизинговая компания,1999 г.-с. 7.

37. Методика оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди. // Галицькі контракти. - 1994. - №2. - с.8-20.

38. Малышенко К. Проблемы эффективности лизинга в Украине // Хозяйственное право - №5. - 1998г.- с.200-221.

39. Нікбахт Е., Гроппеллі Н. Фінанси. - К.: “ВИК”, “Глобус”, 1993 г.- 365 с.

40. Общая теория финансов / Под ред. Дробозина Л.А. м.: ЮНИТИ, 1995 г.- 294с.

41. Овчаренко Е. Финансово-экономические расчеты в Excel. М.: Филинь. 1990г. - 328 с.

42. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). К.: 1999 р. - 179 с.

43. О развитии финансового лизинга в инвестиционной деятельности: Указ Президента // Укр. газ. - 1998г.- 21 сент.

44. Огородников И.” Налогообложение прибыли при осуществлении лизинговых операций // Навигатор бухгалтера - №33. - 1998 г.- с.103-107.

45. Овчаров Д.А. "Развитие лизинга в рыночной Экономике",- М.: МГУ им. Ломоносова, Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук, 1998г. - 134 с.

46. "О порядке отражения в бухгалтерском учете и отчетности операций, связанных с применением механизма ускоренной амортизации и переоценкой основных средств по состоянию на 1 января 1995 года" - М. ,1994 г.- с. 17.

47. Павлова Л. Финансы предприятий. Учебник. М.: ЮНИТИ, 1998 г. - 639 с.

48. Пискулов Д.Ю. Теория и практика валютного лизинга: Прикладное пособие. - М.: Инфра - М.: 1995г. - 208 с. (1 экз.).

49. Палий В.Ф. "Бухгалтерский учет основных средств" // Бухгалтер. - №12. - 1995г.- с.37 -45.

50. Прилуцкий Л. Лизинг. Правовые основы лизинговой деятельности вУкраине. -К.: Изд-во "Ось-89", 1999 г.-с. 32-37.

51. Русол В.В. “Экономическая эффективность лизинга ”,- Москва: АО “Экос”,2000 г., 100с.

52. Сабатини Б. Теория финансов. Учебное пособие. М.: Менеджер, 1998г.- 166 с.

53. Серегин В.П., Халевинская Е.Д. “Организация, учет и налогообложение лизинговых операций”,- Москва: “Юрист”, 2001г.- 176с.

54. Ткаченко Н. Покупка в кредит без займа у банка //Украинская газета. 1999, 12 марта. - с.25.

55. Факториальные операции: бухгалтерский учет и налогообложение, Киев, 1998г.- с. 85-89.

56. Финансы: Учебник /Под ред. Радионовой В.М. - М.: Финансы и статистика, 1995г. - 430 с.

57. Финансы предприятий /ред. Колчина/. М.: ЮНИТИ, 1998 г. - 413 с.

58. Харви М. Лизинг: игра стоит свеч / Экономика и жизнь, 2000г.- № 26, с. 34-41.

59. Чекмарева Е.Н. “Лизинговый бизнес”,- М.: Экономика, 1998г.- 302с.

60. Чекмарева Е.Н. Правовое обеспечение лизинга // Хоз-во и право. - 1998. -N 6.-с.10.

61. Чекмарева Е.Н. Экономическая сущность лизинга: в условиях рыночной экономики // Хоз-во и право. - 1998 г.- с.22-25.

62. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового анализа. - М., 1995 г. - 176 с.

ДОДАТОК 1

РАХУНОК ДО УГОДИ ПРО ЛІЗИНГ

По вищевказаній лізинговій угоді, до нас поступило юридично оформлена іпідписана Вами заява про отримання об'єкту лізингу (підтвердження про прийняття) На основі цього ми без обмежень оплатимо рахунок Постачальника.

Об'єкт лізингу - зовсім нове обладнання. Вартість покупки - 100000 гивень.

Цей лізинговий рахунок вступає в силу -- 2000- року, замість нашого лізингового рахунку від ---- 2000- року на залишившийся час дії угоди. Початок дії Угоди та строк першого платежу---- 2000- року. Всі наступні платежі відповідно ---- (дата). Оплата вперд 15 числа кожного місяця.

Узгоджену суму взносу по лізингу ми списуємо з Вашого рахунку № ---- (Будь ласка ніякої оплати чеками, або по довгостроковому дорученню, на здійснення фінансових операцій) .

Даний лист є рахунком у відповідності, з п. 14 Закону „Про податок з оббігу” на весь час дії Угоди, і його слід обов'язково зберігати як підтвердження.

Лізингоотримувач , таким чином, посвідчує , що по контракту з постачальником № ------------------------ оформлюється присутніми та вказаними в кінці наступного тексту особами справжній Акт прийняття №----

1 . Лізингоотримувач приймає права і обов'язки, що передає йому лізингодавець згідно угоди стосовно Постачальника, включаючи перевірку бездоганного стану устаткування, обов'язки рекламації, виконання Контракту і гарантію, в тому також можливі претензії з причини затримки постачання, відмовлюючись від пред'явлення рекламації безпосередньо до лізингодавця.

2. Лізингодавець зобов'язується надавати лізингоотримувачу будь- яку підтримку при пред'явленні можливих претензій до Постачальника.

3. Лізингоотримувач визнає дійсність всіх домовленостей,що вказані в Контракті по лізингу № - _.

4. Лізингоотримувач підтверджує належне постачання вищезгаданого об'єкта лізингової угоди у відповідності з погодженими ним в свій час умовами постачання. Крім того, лізингоотримувач підтверджує, що об'єкт лізингової угоди вже експлуатується починаючи з---- 2000- року. Введення в експлуатацію показало, що завданні показники для обговореної роботи досягаються і всі функції устаткування повністю відповідають вимогам.

5. Лізингоотримувач відправляє підтвердження комплектності поставки, монтажу і функціонування, обговорюючи такі недоліки:

1)-----------------------

Одночасно лізингоотримувач стверджує, що приведені недоліки не викликають суттєвого порушення функціонування об'єкту лізингової угоди , і що повністю зберігається його обов'язок виплатити лізингові внески.

Постачальник зобов'язується перед лізингоотримувачем здолати вказані недоліки не пізніше ---- 2000- року

Н основі діючого Протоколу про прийняття виплата першого лізингового внеску у відповідності з домовленістю проводиться ---- 2000- року.

---------- ------------ -----------

Постачальник Лізингодавець Лізингоотримувач

Дата-----------

ДОДАТОК 2

КОМП'ЮТЕРНА ПРОГРАМА

Початкові дані для розрахунку лізингових платежів, для ТОВ “ Дружба”, за угодою фінансового лізингу, з правом викупу майна - предмету угоди за залишковою вартістю ( табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік	Вартість майна на початок року (грн.)	Вартість майна на кнець року (грн.)	Сума амортизаційних відрахувань (грн.)	Середньорічна вартість майна (грн.)
1 рік	100000	-	11100	-
2 рік	-	-	11100	-
3 рік	-	-	11100	-
4 рік	-	-	11100	-
5 рік	-	-	11100	-

Алгоритм розрахунку лізингових платежів, для ТОВ “ Дружба”, за угодою фінансового лізингу, з правом викупу майна - предмету угоди за залишковою вартістю ( табл. 2).

Таблиця 2. Розрахунок середньорічної вартості устаткування

	A	B	C	D
1	100000	= A1 - C1	11100	= A1 + B1 / 2
2	= A1 - C1	= A2 - C2	11100	= A2+ B2 / 2
3	= A2 - C2	= A3 - C3	11100	= A3 + B3 / 2
4	= A3 - C3	= A4 - C4	11100	= A4 + B4 / 2
5	= A4 - C4	= A5 - C5	11100	= A5 + B5 / 2

Результати розрахунку лізингових платежів, для ТОВ “Дружба”, за угодою фінансового лізингу, з правом викупу майна - предмету угоди за залишковою вартістю (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік	Вартість майна на початок року (грн.)	Вартість майна на кнець року (грн.)	Сума амортизаційних відрахувань (грн.)	Середньорічна вартість майна (грн.)
1 рік	100000	88900	11100	94450
2 рік	88900	77800	11100	83350
3 рік	77800	66700	11100	72250
4 рік	66700	55600	11100	61150
5 рік	55600	44500	11100	50050

Размещено на Allbest