Порівняно з кредитним фінансуванням при лізингових операціях гарантії кредитора забезпечуються в основному об'єктом лізингу, або знижуються на вартість об єкту. Погашення кредиту можливе не тільки в грошовій формі, але і компенсаційними послугами, продукцією.Тривалість контракту можлива не тільки на короткі і середні періоди, а також і на довгі строки. Джерелом погашення кредиту являються амортизаційні та інші відрахування, що включаються у собівартість продукції, або послуг. При лізингу гарантується контроль за цільовим використанням коштів. І також майно враховується на балансі лізингодателя, що забезпечує звільнення лізингоотримувача від певного оподаткування [55,с.43].

Таким чином, лізинг створює більш надійні фінансові умови, для підприємства яке отримує обладнання в оренду і розраховується з кредитором-банком за рахунок амортизаційних відрахувань, а не за рахунок прибутку.

На основі тісних зв'язків між виробниками та споживачами продукції виникають та розвиваються принципово нові джерела Їх фінансування та кредитування. Одним із таких нових джерел став лізинг.

У світовій практиці термін «лізинг» використовується для позначення угод різного роду, що засновані на оренді товарів тривалого користування. Залежно від терміну, на який укладається договір оренди, розрізняють три види орендних операцій:

1. Короткотермінова оренда (рейтинг) - на термін від одного дня до одного року;

2. Середньотермінова оренда (хайринг) - від одного до трьох років;

3. Довготермінова оренда (лізинг) - від трьох до двадцяти років та більше.

Тому під лізингом розуміють довготермінову оренду машин та обладнання, що куплені орендодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання за умови збереження права власності на них орендодавцем на весь термін договору. Крім того, лізинг можна розглядати як специфічну форму фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, що займається придбанням для третьої особи майна і віддає їй його в оренду на довготерміновий період. Таким чином, лізингова компанія фактично кредитує орендатора. Тому лізинг іноді має назву «кредит-оренда». На відміну від договору купівлі-продажу, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця, при лізингу власність на предмет оренди зберігається за орендодавцем, а лізингоодержувач отримує його лише у тимчасове використання. Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за узгодженою ціною, продовжити лізинговий договір або повернути обладнання власникові [51,с.47].

Лізинг, загалом являється організаційною формою підприємницької діяльності, яка виражає стосунки власності та інвестування, особливу систему господарювання, однак як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, має свій власний зміст і різні форми прояву, які можна уявити з різним ступенем конкретності. (рис.1.1)

Рис.1.1. Зміст та форми лізингу

Лізинг - це система підприємницької діяльності, що включає в собі, як мінімум, три види організаційно-економічних відносин: орендні, інвестиційні і торгові, зміст яких повністю не вичерпує сутності специфічних власно-фінансових лізингових операцій [50,с.34].

Виділяють 4 загальні функції лізингу:

Фінансова - виражається у звільнені товаровиробника (лізингоотримувача) від єдиноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і наданні йому нібито довгострокового кредиту у матеріально-грошовій формі.

Виробнича функція лізингу заключається в оперативнім рішенні виробничих задач. шляхом тимчасового використання. а не купівлі дороговартісних і морально-старіючих машин. Це ефективний засіб матеріально-технічного постачання виробництва і доступа до новішої техніки, НТП. При повносервісному лізингу передача майна може супроводжуватися широким сервісом: технічне обслуговування, страхування, забезпечення сировиною і т.д.

Функція сбуту - розширення кола споживачів і завоювання нових ринків сбуту. Залучення в сферу лізинга тих, хто не може одразу купити те чи інше майно.

Функція отримання податкових і амортизаційних льгот має такі особливості:

Майно, яке взяте по лізингу, може не відбиватись на балансі користувача, оскільки право власності зберігається за лізингодателем.

Лізингові платежі відносяться на собівартість виробляємої продукції, що знижує оподаткування прибутку.

Застосування прискореної амортизації, що вираховується не на базі нормативного строку служби об єкту, а виходячи зі строку контракту, це знижує оподаткований прибуток і оновлення майна [62,с.164].

Лізингова форма діяльності базується на системі принципів, що виходять із положень і правил, які визначають єдність і зв язки загальних властивостей і зовнішніх проявів, які необхідно враховувати в практичній діяльності.

По загальних правилах всі основні засоби розподілені на три групи:

будівлі і споруди - 5 % річних від залишкової вартості;

транспортні засоби - 25 % річних від залишкової вартості;

виробничі машини і обладнання - 15 % річних від залишкової вартості[2,с.27].

Предмет лізингу в Україні амортизується по загальним правилам. Лізинг ніяких пільг та прискорюючих коефіцієнтів не має. Для цілей оподаткування прийнятий остаточний метод визначення амортизаційних відрахувань (нелінійний метод). При таких методах амортизації строк лізингу дорівнює 6 - 8 років.

З економічної точки зору лізинг має схожість з кредитом, що надається на купівлю обладнання. При кредиті в основні фонди боржник вносить у встановлені терміни плату за рахунок покриття боргу: при цьому банк, для забезпечення повернення кредиту, зберігає за собою право власності на кредитований об'єкт до повного покриття позики. При лізингу орендар стає власником одержаного в оренду майна тільки після закінчення терміну договору та сплати ним повної вартості орендованого майна. Однак така схожість характерна лише для фінансового лізингу. Для іншого виду лізингу - оперативного - спостерігається більша схожість з класичною орендою обладнання. За своєю юридичною формою лізингова угода є своєрідним видом довготермінової оренди інвестиційних цінностей[35,с.46].

Об'єктом лізингової угоди може бути будь-який вид матеріальних цінностей, якщо він не знищується у процесі виробництва. За природою об'єкта, що надається в оренду, розрізняють лізинг рухомого та нерухомого майна. До прямих учасників лізингової угоди належать:

* лізингові фірми та компанії (лізингодавці або орендодавці);

* виробничі (промислові та господарські), торговельні і транспортні підприємства та населення (лізингоодержувачі або орендатори);

* постачальники об'єктів договору - виробничі та торговельні компанії.[8,с37]

Непрямими учасниками лізингової угоди є комерційні та інвестиційні банки, що кредитують лізингодавця і виступають гарантами угод, страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми.

При укладанні лізингового договору враховується:

* термін служби обладнання. Термін лізингового контракту не може перевищувати термін можливого використання обладнання. Він може встановлюватися законодавче. Наприклад, в Австрії нижня його межа складає 40%, а верхня 90% від терміну, прийнятого для нарахування амортизації;

* період амортизації обладнання, що встановлюється урядом. При фінансовому лізингу термін договору збігається з періодом амортизації;

* цикл появи більш продуктивного чи дешевшого предмета угоди. Особливо важливий цей фактор у галузях, що здійснюють оновлення продукції, що виробляється, у короткі терміни;

* динаміку інфляційних процесів. Для лізингодавця не вигідно укладати договір при швидкій інфляції на довгий термін із фіксованими орендними виплатами і навпаки, при тенденції цін до зниження, лізингодавець прагне до більш продовженого терміну угоди;

* кон'юнктуру ринку позикових коштів і тенденції його розвитку, оскільки лізингові компанії широко використовують банківські кредити[61,с.23].

Сучасний ринок лізингових послуг характеризується різнорідністю лізингових контрактів і юридичних норм, що регулюють лізингові операції. Існуючі форми лізингу можна об'єднати у два види - оперативний та фінансовий лізинги.

Оперативний лізинг - це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням та утриманням предметів оренди, не покриваються лізинговими виплатами протягом одного лізингового контракту.

Розрізняють такі основні види лізингу:

Для оперативного лізингу характерні такі ознаки:

- лізингодавець не розраховує відновити усі свої витрати за рахунок надходження лізингових виплат від одного лізингоодержувача;

- лізинговий договір укладається, як правило, на 2-5 років, що значно менше, ніж терміни фізичного зносу обладнання, і може бути розірваний лізингоодержувачем у будь-який час;

- ризик псування або втрати об'єкта лежить в основному на лізингодавцеві. Певна відповідальність лізингоодержувача передбачається за псування майна, що надане йому в користування, але її розмір значно менший від початкової вартості майна;

- ставка лізингових виплат, як правило, вища, ніж при фінансовому лізингу. Це пов'язано з тим, що лізингодавець не має повної гарантії окупності витрат і змушений враховувати різні комерційні ризики (ризик не знайти орендатора на повний обсяг обладнання, що є в наявності, ризик поломки об'єкта угоди, ризик розірвання договору) шляхом підвищення ціни на свої послуги[56,с.362].

Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач має право:

- продовжити термін договору на більш вигідних умовах;

- повернути обладнання лізингодавцю;

- купити обладнання у лізингодавця при наявності відповідної угоди (опціону) на купівлю за реальною ринковою ціною. Оскільки при укладанні угоди неможливо достатньо точно визначити остаточну ринкову вартість об'єкта угоди, то це положення потребує від лізингових фірм гарного знання кон'юнктури ринку обладнання, що було в користуванні [59,с.33].

Лізингоодержувач за допомогою оперативного лізингу прагне уникнути ризиків, пов'язаних із володінням майном, його моральним старінням, зниженням попиту на продукцію, що виробляється, поломкою обладнання, збільшенням витрат, викликаних ремонтами та простоями обладнання та ін. Тому лізингоодержувач надає перевагу оперативному лізингу у випадках, коли:

- очікувані доходи від використання орендованого обладнання не окупають його початкової вартості;

- обладнання потрібно на невеликий термін (сезонні роботи або разове обслуговування);

- для обладнання необхідне спеціальне технічне обслуговування;

- об'єктом угоди виступає нове, неперевірене обладнання .

Особливості оперативного лізингу, що перелічені, визначили його розповсюдження у таких галузях, як сільське господарство, транспорт, будівництво, електронна обробка інформації. [62,с.93].

Фінансовий лізинг - це угода, що передбачає протягом своєї дії сплату лізингових виплат, що покривають повну вартість амортизації обладнання або більшої його частини, додаткові видатки і прибуток лізингодавця.

Фінансовий лізинг характеризується такими основними рисами:

- участь третьої сторони (виробника чи постачальника об'єкта угоди);

- неможливість розірвання угоди протягом так званого основного терміну оренди, тобто терміну, що необхідний для покриття витрат орендодавця. Однак на практиці це іноді трапляється, що оговорюється у лізинговій угоді, але в цьому випадку вартість операції значно збільшується;

- більш тривалим періодом лізингової угоди (у більшості випадків близьким до терміну служби об'єкта угоди

- об'єкти угод при фінансовому лізингу, як правило, відрізняються високою вартістю[40,с.258].

Після завершення терміну контракту, як і при оперативному лізингу, лізингоодержувач може:

- купити об'єкт угоди за залишковою вартістю;

- укласти новий договір на менший термін і за пільговою ставкою;

повернути об'єкт угоди лізинговій компанії.

Про свій вибір Лізингоодержувач сповіщає лізингодавця заздалегідь, наприклад, за 6 місяців до закінчення терміну договору. Якщо в договорі передбачається згода (опціон) на купівлю предмета угоди, тоді сторони заздалегідь визначають залишкову вартість об'єкта. Як правило, вона складає від 1 до 10% початкової вартості, що дає право лізингодавцю нараховувати амортизацію на всю вартість обладнання.

Оскільки фінансовий лізинг за економічними ознаками подібний до довготермінового банківського кредитування капітальних вкладень, то особливе місце на ринку фінансового лізингу займають банки та фінансові компанії, що тісно пов'язані з банками. У ряді країн банкам дозволяється займатися тільки фінансовим лізингом [32,с.225].

Інші види лізингу.

У міжнародній практиці також розповсюджені такі форми лізингових угод:

- лізинг «стандарт» - при цій формі постачальник продає об'єкт угоди товариству, яке через свої лізингові компанії здає його в оренду споживачам;

- повернений лізинг (lеаsе-bаск) - власник обладнання продає його лізинговій фірмі і одночасно бере це обладнання в оренду. Внаслідок такої операції продавець стає орендарем. Використовується вона у випадках, коли власник об'єкта угоди відчуває гостру потребу у коштах;

- компенсаційний лізинг - орендні виплати здійснюються поставками продукції, яка виготовлена на обладнанні, що є об'єктом лізингової угоди;

- відновлюваний лізинг - передбачається періодична заміна обладнання за вимогою орендаря на більш досконалі зразки;

- лізинг із залученням коштів - передбачається одержання лізингодавцем довготермінової позики в одного чи де-кількох орендарів на суму до 80% орендованих активів. Кредиторами у таких угодах є великі комерційні та інвестиційні банки, що користуються значними ресурсами, які залучені на довготерміновій основі[56,с.274].

Фінансування лізингових угод банками здійснюється двома способами:

а) позика - банк кредитує лізингодавця з наданням. йому кредиту на одну лізингову операцію або, як буває частіше, на цілий пакет лізингових угод;

б) придбання зобов'язань - банк купує у лізингодавця зобов'язання його клієнтів без права на регрес (зворотної вимоги), враховуючи при цьому репутацію лізингоодержувачів і ефективність проекту;

- контрактове наймання - це спеціалізована форма лізингу, при якій лізингоодержувачу надаються в оренду колективні парки машин, сільськогосподарської, дорожньо-будівної техніки, тракторів, автотранспортних засобів.

- генеральний лізинг - право лізингоодержувача доповнювати перелік обладнання, що орендується, без укладання нових контрактів[57,с.268].

Вище були перелічені найбільш розповсюджені форми лізингових контрактів. На практиці використовується і злучання різних форм контрактів

Відповідно до результатів вишукувань Стенфордського дослідницького інституту росту лізингових операцій сприяють загальні тенденції економічного розвитку: скорочення об'єму ліквідних засобів через постійно виникаючих на грошових ринках труднощів; загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій; зменшення прибутку підприємств, що обмежують їхні можливості виділення достатніх засобів для бажаного розширення виробництва[45,с.69]..

Сприяння розвитку лізингових операцій із боку урядових органів і фінансового світу в цілому в інтересах стимулювання економічного росту і, зокрема, росту інвестицій.

Крім основних учасників, у лізинговому бізнесі беруть участь посередники, тобто особи, що репрезентують економічні інтереси як продавців, так і покупців об'єктів лізингу. До таких належать:

* страхові компанії;

* брокерсько-дилерські фірми;

* сервісні центри з обслуговування машин та устаткування;

Залучення посередників у лізинговий бізнес приводить до скорочення терміну оборотності капіталу, унаслідок чого підвищується дохідність виробництва. [32,с.215].

Взаємодію між учасниками лізингового бізнесу показано на рис.1.2. Для кожного із учасників лізингової діяльності цей вид підприємницької діяльності має певні переваги.

Рис.1.2 Взаємодія між учасниками лізингового проекту

1. Ініціація отримання замовлення на лізинг. 2. Заявка на лізинг. 3. Розгляд заявки. 4. Заявка на проведения маркетингового дослідження основних постачальників обладнання. 5. Вибір найвигіднішого постачальника. 6. Пакет документів на вимогу лізінгодавця. 7. Оцінка найвигіднішого стану клієнта та ефективності лізингового проекту. 8. Замовлення-наряд на устаткування. 9. Вибір банку-кредитора. 10. Вибір страхової компанії. 11. Домовленість щодо продажу майна за залишковою вартістю [42,с.93].

Для продавця майна лізинг є зручним засобом вирішення не тільки виробничо-технічних, а й фінансових проблем. Тобто, скорочується можливість «заморожування» капіталу підприємства у вигляді залишку готової продукції на складі. Більше того, підприємство-постачальник позбавлене необхідності використовувати комерційний кредит.

Підприємство - лізингоодержувач також здобуває дуже суттєві переваги:

* лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних фондів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресурсами забезпечується тільки 60-70% їхньої вартості;

* підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право власності на нього належить лізингодавцю;

* лізинг дає підприємству більше можливостей для маневрування під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійснюються підприємством, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, що її вироблено на обладнанні, узятому в лізинг;

* зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду: відтак розширюються можливості оперативного оновлення застарілої техніки без залучення власного капіталу на його фінансування;

* лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує ліквідність суб'єкта господарювання та його можливість отримати банківський кредит;

* лізингові платежі включають до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток підприємства-лізингоотримувача;

* зменшується ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї підприємство може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;

* досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки щорічні фінансові вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит. Поряд з перевагами лізинг має певні недоліки:

* вартість лізингу для лізингоодержувача вища на суму лізингової маржі, ніж вартість звичайної позики;

* складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику;

* лізингодавець бере на себе ризик можливого морального старіння основних фондів та неповного і несвоєчасного отримання лізингових платежів. [38,с.216].

Підприємство, що прагне отримати основні фонди на умовах кредиту-оренди, має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапів:

* підготовка та обгрунтування лізингового проекту;

* юридичне оформлення лізингової угоди;

* виплата лізингових платежів;

* повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю..

Лізинг-кредит сприяє активізація інвестицій приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшенню фінансового стану товаровиробників, а також підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств [43,с.3].

1.2 Методика розрахунку лізингових платежів

Під лізинговими платежами розуміється загальна сума ,виплачувана лизингополучателем лизингодавцю за надане йому право користування майном-предметом договору.

У лізингові платежі включаються: амортизація лізингового майна за весь термін дії договору лізингу, компенсація плати лізингодавця за використані їм позикові засоби, комісійну винагороду, плату за додаткові послуги лизингодателя, передбачені договором лізингу, а також вартість майна, що викуповується, якщо договором передбачені викуп і порядок виплат зазначеної вартості у вигляді частки в складі лізингових платежів. Лізингові платежі сплачуються у виді окремих внесків При укладенні договору сторони встановлюють загальну суму лізингових платежів, форму, метод нарахування ,періодичність сплати внесків, а також способи їхньої сплати. Платежі можуть здійснюватися в грошовій формі, компенсаційній формі(чи продукцією послугами лизингополучателя), а також у змішаній формі .При цьому ціна продукції чи послуг лизингоотримувача установлюється відповідно до чинного законодавства [33,с.72]

По методу нарахування лізингових платежів сторони можуть вибрати:

метод" з фіксованою загальною сумою" , коли загальна сума платежів нараховується рівними частками протягом усього терміну договору відповідно з погодженою сторонами періодичністю;

метод "з авансом", коли лізингодавець при укладенні договору виплачує лизингодателю аванс у погодженому сторонами розмірі, а інша частина загальної суми лізингових платежів (за мінусом авансу) нараховується і сплачується протягом терміну дії договору, як і при нарахуванні платежів з фіксованою загальною сумою;

метод "мінімальних платежів", коли в загальну суму платежів включаються сума амортизації лізингового майна за весь термін дії договору, плата за використані лізингодавцем позикові засоби, комісійна винагорода і плата за додаткові послуги лизингодателя, передбачені договором, а також вартість лізингового майна, що викуповується, якщо викуп передбачений договором [48,с.116].

Періодичність виплат. У договорі лізингу сторони встановлюють періодичність виплат (щорічно, щокварталу, щомісяця, щотижня), а також терміни внесення плати по числах місяця.

Способи сплати. За згодою сторін внески можуть здійснюватися рівними частками, у зменшуваних чи розмірах, що збільшуються.

В даний час у відповідності зі сформованою практикою застосовуються наступні основні форми розрахунків: "документарний акредитив”; "інкасо”; "банківське переведення”; "відкритий рахунок”; "авансовий платіж”, крім того, здійснюються розрахунки з використанням векселів і чеків [21,с.187].

Акредитив - це угода, у силу якої банк зобов'язується на прохання клієнта зробити оплату документів третьому обличчю.

Інкасо - банківська операція, за допомогою якої банк із доручення клієнта одержує платіж від третьої особи за зроблені послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок клієнта в банку.

Банківське переведення являє собою доручення (на прохання клієнта) одного банку іншому виплатити переказоотримувачу визначену суму.

Авансовий платіж - оплата товарів і послуг до відвантаження і до надання цих послуг [19, с16].

Сутність розрахунків по відкритому рахунку полягає в періодичних платежах торгових партнерів. Сума поточної заборгованості враховується в їхніх книгах. Розрахунки по відкритому рахунку не виробляються , тому що періодичність платежів по лізингу відбита в лізинговому договорі. Розрахунок у формі авансу теоретично може мати місце при первинному платежі у випадку міжнародного договору по лізингу, коли лизингополучателем є українська компанія

Основними ж формами розрахунків по лізингу є акредитив і банківський переказ. Акредитив має місце найчастіше при первісному платежі. Лізингові платежі за договором здійснюються за допомогою банківського переказу.

Як правило, надані органами державної влади і керування пільги стосуються звільнення (повного чи часткового) лизингодавців, лизингоотримувачів, кредиторів лізингових операцій від оподатковування (прибутку, ПДВ, інших податків і зборів); митних платежів при імпортних, а в перспективі й експортних постачаннях устаткування, що здається в лізинг; застосування вигідного для сторін механізму амортизації й обліку лізингового майна [24,с.56].

Алгоритм розрахунку лізингових платежів. У зв'язку з тим, що зі зменшенням заборгованості за кредитом, отриманому лізингодавцем для придбання майна-предмета договору лізингу, зменшується і розмір плати за використовувані кредити, а також зменшується і розмір комісійної винагороди лізингодавцю, якщо ставка винагороди часто встановлюється сторонами у відсотках до непогашеної (незамортизированої) вартості майна, доцільно здійснювати розрахунок лізингових платежів у наступній послідовності:

1.Розраховуються розміри лізингових платежів по роках, охоплюваним договором лізингу.

2.Розраховується загальний розмір лізингових платежів за весь термін договору лізингу як сума платежів по роках.

3.Розраховуються розміри лізингових внесків відповідно з обраною сторонами періодичністю внесків, а також погодженими ними методами нарахування і способом сплати. При оперативному лізингу, коли термін договору менше одного року, розміри лізингових платежів визначаються по місяцях [37,с12].

Розрахунок загальної суми лізингових платежів здійснюється по формулі:

ЛП = АВ + ПК + КВ + ДП + ПДВ , де (1.1)

ЛП - загальна сума лізингових платежів;

АВ - величина амортизаційних відрахувань, що нараховуються лизингодавцю в поточному році;

ПК - плата за використовувані кредитні ресурси лізингодавцем на придбання майна - об'єкта договору лізингу;

КВ - комісійна винагорода лизингодавцю за надання майна за договором лізингу;

ДП - плата лізингодавцю за додаткові послуги лізингоотримувачу, передбачені договором лізингу;

ПДВ - податок на додану вартість, що сплачується лізингоотримувачем за послуги лізингодавця.

Якщо лізингоотримувач є малим підприємством, у загальну суму лізингових платежів податок на додану вартість не включається.

Амортизаційні відрахування АВ розраховуються по формулі:

АВ = БВ х На / 100, де (1.2)

БВ - балансова вартість майна - предмета договору лізингу, грн.;

На - норма амортизаційних відрахувань, відсотків.

Балансова вартість майна визначається в порядку, передбаченому діючими правилами бухгалтерського обліку.

Норма амортизаційних відрахувань приймається відповідно до "Єдиних норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства", затвердженими Постановою від 22.10.90. [5, с.4 ]

У відповідності з законом "Про лізинг", сторони договору лізингу за взаємною згодою вправі застосувати механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом не вище 3 [3,с.12].

Плата за використовувані лизингодавцем кредитні ресурси на придбання майна - предмета договору розраховується по формулі:

ПК = КР х СтК / 100 , де (1.3)

ПК - плата за використовувані кредитні ресурси, грн.;

СтК - ставка за кредит, відсотків річних.

При цьому мається на увазі, що в кожнім розрахунковім році плата за використовувані кредитні ресурси співвідноситься із середньорічною сумою непогашеного кредиту цього року чи з середньорічною залишковою вартістю майна - предмета договору:

Крt = Q х ( ЗВп + ЗВк ) / 2 , де (1.4)

Крt - кредитні ресурси, використовувані на придбання майна, плата за які здійснюється в розрахунковім році , грн.;

ЗВп і ЗВк - розрахункова залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, грн.;

Q - коефіцієнт, що враховує частку позикових коштів у загальній вартості майна, що здобувається. Якщо для придбання майна використовуються тільки позикові кошти, коефіцієнт Q = 1.

Розрахунок комісійної винагороди лізингодавцю. Комісійна винагорода може встановлюватися за згодою сторін у відсотках:

Від балансової вартості майна - предмета договору;

Від середньорічної залишкової вартості майна.

Відповідно до цього розрахунок комісійної винагороди здійснюється по формулі (1.5):

Квt = p х БВ, де (1.5)

P - ставка комісійної винагороди, відсотків річних від балансової вартості майна;

БВ - теж, що й у формулі (1.2) ; чи по формулі (1.5):

Квt = ( ЗВп +ЗВк ) х СтВ / (2 х 100), де (1.6)

ЗВп і ЗВк - теж, що й у формулі (1.4);

СтВ - ставка комісійної винагороди, встановлювана у відсотках від середньорічної залишкової вартості майна - предмета договору.

Розрахунок плати за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Плата за додаткові послуги в розрахунковому році розраховується по формулі:

ДПт = ( P1 + P2 + ... Pn ) / T , де (1.7)

ДПт - плата за додаткові послуги в розрахунковому році , грн.;

Р1 , Р2 ... Рn - витрата лізингодавця на кожну передбачену договором послугу , грн.;

Т - термін договору, років.

Розрахунок розміру податку на додану вартість, що сплачується лизингодавцем за послуги договору лізингу.

Розмір податку на додану вартість визначається по формулі:

ПДВ = Bt х CTn / 100 , де (1.8)

ПДВt - величина податку, що підлягає сплаті в розрахунковому році, грн.;

Вt - виторг від угоди за договором лізингу в розрахунковім році, грн.;

Стn - ставка податку на додану вартість, відсотків.

У суму виторгу включаються: амортизаційні відрахування, плата за використані кредитні ресурси (ПК) , сума винагороди лізингодавцю (КВ) і плата за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором (ДП):

Вт = Авt + Пкt + Квt + Дпt (1.9)

Примітка. Складові при визначенні виторгу визначається законодавством про податок на додану вартість і інструкціями з визначення оподатковуваної бази.

Розрахунок розміру щорічного лізингового внеску, якщо договором передбачена щорічна виплата, здійснюється по формулі:

ЛВР = ЛП / Т , де (1.10)

ЛВР - розмір щорічного внеску , грн.;

ЛП - загальна сума лізингових платежів , грн.;

Т - термін договору лізингу , років.

Розрахунок розміру щоквартального лізингового внеску , якщо договором лізингу передбачена щоквартальна виплата, здійснюється по формулі:

ЛВК = ЛП / ( Т х 4 ) , де (1.11)

ЛВК - розмір щоквартального лізингового внеску , грн.;

ЛП і Т - теж , що й у формулі (1.10).

Розрахунок розміру щомісячного лізингового внеску, якщо договором передбачена щомісячна виплата, здійснюється по формулі:

ЛВМ = ЛП / ( Т х 12 ) , де (1.12)

ЛВМ - розмір щомісячного лізингового внеску, грн.;

ЛП і Т теж , що й у формулі (1.10) [23,с72 ]

Таким чином, використовуючи вищенаведену методику розрахунку лізингових платежів, розглянемо її застосування на прикладі нашого підприємства (ТОВ „Дружба”), у випадку , якщо воно скористується лізинговими послугами при придбанні обладнання. Розрахунки проводяться на основі таких даних:

Вартість обладнання - 120000 грн., балансова вартість - 100000 грн, сума ПДВ - 20000 грн., норма амортизації - 11,1 %; кредитні ресурси - 100000грн.; ставка по кредиту - 12 % ; відсоток комісійної винагороди - 4 % ; термін амортизації - 9 років; термін лізингової угоди - 9 років;

Відповідно до умов лізингової угоди розраховуємо такі показники:

АВ = 100000 ? 11,1 / 100 = 11100 (грн.)

ПК = 10000-? 12 / 100 = 12000 ( грн)

КПt = 100000 + 88900 / 2 = 94450 ( грн. )

КВt =4 ? 100000 = 4000 ( грн. )

КВ t = (100000+ 88900) ? 4 / 2 ? 100 = 3778 ( грн.)

ПДВt = 27100 ? 20 / 100 =5420 ( грн. )

Вt = 11100 + 12000 = 4000 +5420 = 32520 ( грн. )

ЛВг = 32520 / 9 = 3613 ( грн. )

ЛВк == 32520 / 9 ? 4 = 903 ( грн. )

ЛВм = 32520 / 9 ? 12 = 301 ( грн. )

Всі показники щорічної виплати лізингових платежів, зведені у табл. 1.2.

Якщо, угодою передбачено щокватальну виплату, то графік виплати лізингових платежів матиме вигляд (табл. 1.3).

І відповідно , якщо виплати здійснюватимуться щомісячно, то графік їх сплати матиме наступний вигляд (табл. 1.4).

Таким чином, за допомогою таких графіків лізингоотримувач можерозглянути структуру лізингових платежів, визначити загальну суму витрат, та оцінити найбільш зручний для себе спосіб періодичних виплат.

1.3 Розрахунок показників ефективнрсті проведення лізингових операцій

Відновлення основного капіталу є однією з найважливіших проблем для економіки України. Статистика свідчить, що в більшості підприємств використовується застаріле обладнання. Основні фонди, що експлуатуються більше 20 років, складають 40 % від загальної його кількості, від 10 до 20 років - 28 %.

Таблиця 1.2 Графік щорічної виплати лізингових платежів

Таблиця 1.3 Графік поквартальної виплати лізингових платежів

Таблиця 1.4 Графік щомісячнрї виплати лізингових платежів

Подобные документы

• Здійснення лізингових операцій на підприємстві

  Економічна сутність, типи та форми лізингових операцій як джерела фінансування, тенденції їх розвитку та правове забезпечення в Україні. Аналіз механізму здійснення лізингових операцій на ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", їх економічна ефективність.
  
  дипломная работа [395,5 K], добавлен 12.09.2010
  

• Аналіз ефективності лізингової діяльності підприємства в ринкових умовах

  Лізинг як важлива складова інвестиційного механізму оновлення технічної бази виробництва. Визначення економічної доцільності лізингових операцій на підприємстві. Переваги та недоліки лізингу як форми інвестування. Світовий розвиток лізингових відносин.
  
  курсовая работа [180,0 K], добавлен 21.10.2014
  

• Оцінка ефективності лізингу як форми фінансування діяльності підприємства

  Поняття лізингу та його види. Переваги лізингу як форми фінансування. Лізингова угода та її параметри. Методи оцінки ефективності лізингових операцій. Розрахунок порівняльної ефективності придбання обладнання в лізинг і за рахунок банківського кредиту.
  
  дипломная работа [409,1 K], добавлен 28.10.2013
  

• Лізинг як засіб кредитування підприємства, його види та визначення загальної суми платежу

  Економічна сутність лізингу та його функції. Взаємодія учасників лізингових відносин, переваги і недоліки лізингу. Поняття платежу за користування предметом оренди. Методика розрахунку лізингових платежів шляхом послідовного визначення її складових.
  
  контрольная работа [45,0 K], добавлен 12.05.2015
  

• Ринок фінансових послуг

  Економічна характеристика діяльності "Харківобленерго". Дослідження кредитоспроможності підприємства. Аналіз ринку кредитних послуг та побудова графіку платежів. Ринок лізингових операцій та депозитних пропозицій. Оцінка доцільності факторингових послуг.
  
  курсовая работа [39,7 K], добавлен 14.04.2014
  

• Факторингові операції в діяльності комерційних банків

  Сутність факторингових операцій та механізм проведення операцій факторингу: переваги, недоліки та оподаткування. Аналіз динаміки і структури факторингових операцій, їх ризикованості, ефективності та проблем і перспектив здійснення операцій в Україні.
  
  курсовая работа [71,8 K], добавлен 06.01.2010
  

• Аналіз ринку та конкурентоспроможності лізингової компанії

  Сутність і класифікація ринку лізингових послуг України, правове регулювання. Динаміка основних показників конкурентного рейтингу і сегментації лізингових компаній за період 2007-2011 рр., порівняння привабливості банківського і лізингового кредитування.
  
  курсовая работа [4,2 M], добавлен 21.06.2012
  

• Управління інвестиціями

  Способи розрахунку відстрочки податків за рахунок амортизаційних відрахувань. Характеристика інвестиційного бюджету програми. Аналіз основних переваг та недоліків лізингу. Особливості розрахунку лізингових платежів з використанням формули ануїтет-фактору.
  
  контрольная работа [115,7 K], добавлен 16.06.2013
  

• Грошові зобов'язання

  Доходи від операцій із грошовими зобов'язаннями. Визначення порівняльної прибутковості (ефективності) при проведенні операції обліку векселів та інших банківських операцій. Кредитні операції. Схеми погашення кредиту. Розрахунки в умовах інфляції.
  
  лекция [73,3 K], добавлен 10.05.2010
  

• Управління оперативним (фінансовим) лізингом на підприємстві житлово-комунального господарства

  Сутність поняття лізингу. Аналіз ефективності управління лізингом на підприємстві житлово-комунального господарства. Аналіз ефективності оперативного лізингу. Аналіз ефективності фінансового лізингу. Проблеми лізингових відносин.
  
  курсовая работа [49,2 K], добавлен 04.04.2007
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам