Система управління фінансами в Україні

3. Населення та корпорації прагнуть матеріалізувати грошові кошти, які швидко знецінюються. Результатом є ріст сукупного попиту і ріст цін (інфляція попиту).

4. Реальна грошова процентна ставка зменшується на величину щорічного проценту росту інфляції.

5. Відбувається знецінення амортизаційного фонду, що ускладнює процес відтворення. Крім того, знецінюються грошові заощадження населення, банківські вклади, облігації, страховки, готівкові гроші. Кошти спрямовуються в основному на поточне споживання. Це так звана, втеча від грошей.

6. В результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники.

7. Росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється втеча капіталів за кордон.

8. Знижується політична стабільність у суспільстві, росте соціальна напруженість.

9. Змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету. Звужуються можливості держави для проведення експансіоністської фіскальної та монетарної політики. Зростає бюджетний дефіцит і державний борг, запускається механізм їх відтворення.

10. Інфляція погіршує керованість національним господарством, оскільки посилюється нестабільність, змінюються ціни, важко прогнозувати затрати і прибутки, що знижує економічну активність.

Завдання 2

1.1)2)

2.3)

3.1)

4.б) в)

5.а)

6.б) в) д)

7.в)

8.б) в) г) д)

9.г)

10.г)

Білет 22

1.Класифікація податків

1. Загальнодержавні(місцеві):

прямі непрямі збори

податок на -ПДВ -пенсійний фонд

прибуток підприєм. -акциз -тимчасової втрати працездат

-податок за землю -мито -на випадок безробіття

-податок на неру -нещасні віпадкі, професійні за-

помість хворювання

-за використання природ.ресурсів

-за геологорозід. роботи

-мито

2. Місцеві

збори податки

-гастольний збір -комунальні

-курортний збір -за рекламу

-збір за участь і виграш

на іподромі

-інші

2.Вексель як спосіб розрахунків на умовах відстрочки платежу

Вексель-безумовне боргове зобов'язання(боргова розписка).Виділяють:

1.Простий-просте зобов'язання боржника ( векселедавця) сплатити власнику векселя у визначений термін повну суму.

2. Переказний -тратта-письмовий наказ векселедержателя( трасанта), адресований платнику( трасату) сплатити 3ій особі (ремітенту) певну суму грошей у певний термін.

Вексель є формою оформлення комерційного кредиту, який надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки сплати боргу за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Переказний вексель представляє собою письмову пропозицію векселедавця, звернене до платника, сплатити певну суму векселедержателю. Переказний вексель може бути проданий за допомогою індосаменту (передавального напису). Строк платежу визначається або датою акцепту, або ж датою протесту.

В зв'язку з введенням в господарський обіг векселів банки можуть здійснювати з ними наступні операції:

· прийняття векселів на інкасо;

· облік векселів;

· видачу кредитів під вексельне забезпечення.

3.Ліквідність банківських активів та його групи

За ступенем ліквідності банківські активи поділяють на три групи.

Під ліквідністю активів розуміють їх здатність швидко та без суттєвої втрати вартості перетворюватися в грошову форму.

1. Високоліквідні активи -- це такі активи, які перебувають у готівковій формі або можуть бути швидко реалізовані на ринку. Це -- готівкові кошти, дорожні чеки, банківські метали, кошти на рахунках в інших банках, державні цінні папери. У міжнародній практиці до складу високоліквідних активів можуть включатися банківські акцепти, векселі та цінні папери першокласних емітентів.

2. Ліквідні активи -- це такі, які можуть бути перетворені в грошову форму протягом певного періоду часу (наприклад 30 днів). До цієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, в тому числі і міжбанківські, дебіторська заборгованість, інші цінні папери (крім високоліквідних), які обертаються на ринку.

3. Низьколіквідні активи -- це прострочені, пролонговані та безнадійні кредити, ненадійна дебіторська заборгованість, цінні папери, які не обертаються на ринку, господарські матеріли, будинки, споруди та інші основні фонди.

Завдання 2

1.2) 4)

2.3)

3.2)

4.а) в)

5.в)

6.а) е)

7.в)

8.а)

9.в)

10.а) в) д)

Білет 23

1.Елементи податку. Їх характеристика

Основою податкової системи і механізму оподаткування є їх скла­дові елементи. Вони включають:

а) субґєкти оподаткування -- це учасники податкових платежів.

До них належать фізичні та юридичні особи, на яких покладено обовґязки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Окремими субґєктами є платники податку (фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо сплачують податок) та носії податку (кінцеві споживачі, на яких припадає сплата податку наприкінці усіх про­цесів).

б) обґєкт оподаткування вказує на явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок. Такими обґєктами можуть бути:

- доходи у формі прибутку, заробітної плати, дивідендів тощо;

- рухоме й нерухоме майно;

- вартість продукції (робіт, послуг);

- операції з цінними паперами;

- користування природними ресурсами;

в) джерелом оподаткування називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати податку може бути безпосередньо повґязане з обґєктом оподаткування, а може і не бути повґязане з обґєктом оподаткування.

г) одиницею оподаткування або масштабом вимірювання є оди­ниця виміру обґєкта оподаткування. Вона має фізичні (площа земель­ної ділянки в гектарах або квадратних метрах, обґєм циліндра двигу­на транспортного засобу в кубічних метрах) і вартісні вимірники (гривні);

д) база оподаткування -- це законодавчо закріплена частина до­ходів чи майна платника податку за вирахуванням наданих пільг, яка приймається для розрахунку суми податку;

є) ставка податку -- це встановлений у законодавчому порядку розмір податку на одиницю виміру бази оподаткування. Залежно від методу встановлення ставки можуть бути універсальними та дифе­ренційованими.

є) податкова пільга відображає повне або часткове звільнення від податків для певної категорії платників або обґєктів оподаткування.

ж) норма оподаткування являє собою відношення обсягу податко­вих надходжень до податкової бази;

з) податкові канікули -- це відстрочення на певний період належ­ної до сплати суми податків або повне звільнення від сплати податку на певний період;

и) податковий період відображає термін, протягом якого завер­шується процес формування податкової бази, остаточно визначається обсяг податкового зобовґязання;

і) податковий кредит являє собою термінове відстрочення подат­ку, який належить до сплати юридичною особою до бюджету у кален­дарному році;

й) ухиляння від сплати податків -- це дії платників податків, спря­мовані на несплату податків шляхом заниження відомостей про величину доходів та інших обґєктів оподаткування або повне їх приховування.

2.Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

Походження, сутність та концепції виникнення грошей

В економічній літературі розглядають 2 концепції походження грошей:

- раціоналістична-грошу виникли як наслідок угоди між людьми або запроваджені національними актами держави для полегшення обміну товарими.

-еволюційна-гроші є результатом евол. процесу , тому що деякі предмети виокремились від загальної маси і посіли особливе місце.

Лише із закріпленням ролі грошей за золотом втручання держави помітно посилилося. Вона взяла на себе зобов'язання надавати грошам точно визначену форму (монета), встановила контроль за їх створенням (чеканка, фіксація проби металу, вмісту металу в грошовій одиниці), запровадила контроль за повноцінністю грошей (боротьба з фальшуванням монет) тощо.

Ще більш значною стала роль держави, коли гроші перестали бути повноцінними. Вона почала визначати не тільки форму грошей (вид та форму грошових знаків), а й їх вартість, регулюючи масу грошей в обігу. Завдяки зусиллям держави в особі її центрального банку звичайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах банків набули здатності виконувати функції і роль грошей. Держава насамперед надає паперовим грошам силу законного платіжного засобу та приймає такі гроші в платежі по всіх своїх вимогах. Крім того, вона реалізує цілу систему заходів щодо підтримання маси грошей на рівні потреб обігу за умови збереження сталості цін.

Проте це не значить, що держава -- творець грошей, що її роль в цьому процесі визначальна, а самі гроші -- виключно продукт, створений державою.

По-перше, сам ринок спричиняє об'єктивну потребу в грошах, з якою держава повинна рахуватися.

По-друге, ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна вибрати носія, який здатний найповніше задовольнити ці вимоги.

По-третє, кількість грошей в обігу визначається певними об'єктивними закономірностями, які повинні враховуватися державою в її регулятивних діях.

Тільки при врахуванні всіх трьох обставин випущені (створені) державою грошові знаки будуть визнані ринком і зможуть виконувати функції грошей. Інакше вони знеціняться і країну буде трясти інфляція.

Отже, гроші не декретуються державою, а спричинюються самою ринковою економікою. Роль держави в їх створенні не визначальна, а коригувальна.

3.Характеристика міжнародних валютно-кредитних установ

Міжнародні фінансові інститути поділяються на дві групи: всесвітні та регіональні. До всесвітніх відносяться Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні створюються за континентальною ознакою: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку: Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку та ін.

МВФ-провідний фінансовий інститут, який має спеціальний статус установи ООН, Створений 1947р.Капітал МВФ формується за рахунок внесків країн-членів фонду. Внесок у країни-

997,3 млн SDR

25% вноситься у вільно конвертованій валюті, 75%- в національній.

Внесок кожної країни є її квотою.Діяльність МВФ має 3 напрями:

1) кредитування

2)регулювання валютних взаємовідносин

3) постійний нагляд и спостереження

Кредитування МВФ передбачає допомогу перед:

-вирівнюванням платіжного балансу

-компансацією фінансування

-допомога найбіднішим країнам

Механізм кредитування полягає в тому, що МВФ продає необхідній країні валюту за її національну. Обсяги кредитування залежать від:

-резервної

-кредитної частки

Резервна частка-25% квоти країни вноситься в іноземній валюті.В межах цієї суми держава отримує кредит без плати % і комісійних за першою вимогою.Кредитна частка становить повну величину квоти даної країни.Ця сума ділиться на 4 рівні частини-транши.Країна може отримати кредит в розмірі 25% її квоти.

Другою за значенням у системі міжнародних фінансів є група Світового банку, яка включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інститути:

-Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

-Міжнародну асоціацію розвитку;

-Міжнародну фінансову корпорацію

-Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.

Кредити видаються на період до 20 років під гарантією уряду при умові наявності 30% власних засобів.

Банк міжнародних розрахунків є першим в історії міжнародним фінансовим інститутом. Основне завдання банку полягає у налагодженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між країнами, що входять до Європейської валютної системи. Він виконує депозитно-кредитні функції, здійснює валютні операції та операції на фондовому ринку.

Європейський банк реконструкції та розвитку-створений 1990р, спрямовує 60% кредитів у приватний сектор і 40%- у державний.

Завдання2

1.3)4)

2.2)

3.

4.в)

5.в)

6.

7. б )г)

8. а) г)

9.б)

10.а) г)

Білет 24

1.Управління державним боргом

Це система форм, методів, інструментів по забезпеченню платіжоспроможності держави. Платіжоспроможність держави залежить від внутрішнього ринку і валютних надходжень.

Держава розробляє і постійно корегує стратегії позикової політики через:

-конверсію ДБ(зміна дохідності)

-консолідації ДБ(передача старого боргу на нові позики)

-унифікації ДБ(злиття декількох позик в одну)

-реструктуризації

-анулювання боргів

2.Суть, економічна структура і характеристика грошового ринку

Грошовий( монетарний, фінансовий)ринок-сукупність усіх грошових ресурсів крахни, що постійно переміщаються, розподіляються та перерозподіляються під впливом попиту і пропозиції..

Джерела-заощадження домогосподарств.

Структура грошового ринку:

Ринок капіталу охоплює купівлю-продаж середньострокових і довгострокових кредитів і фінансових актівів.

Ринок грошей-монетарний ринок, де продаються грошові кошти у вигляді короткострокових позик до 1 року і депозитних операцій.

В свою чергу ринок грошей включає валютний ринок та ринок банківських кредитів і є базою формування відсоткової політики в країні.

Грошовий ринок включає сектори:

1. Обліковий ринок-проводиться купівля-продаж векселів і цінних паперів з терміном погашення менше 1 р.

2. Міжбанківський ринок-проводиться перерозподіл ресурсів між окремими банками.

3. Відкритий ринок-ринок купівлі-продажу ЦП держави(облігацій) центр. банком

3.Інвестиційні компанії та інвестиційні фонди. Кредитування великих та малих фірм

Інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, встановленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування згідно з цим Положенням.

Інвестиційні фонди - це сукупні активи, які формуються за рахунок коштів інвесторів (фізичних та юридичних осіб) з метою отримання прибутку від інвестування цих коштів в цінні папери, корпоративні права, нерухомість тощо.

Активи інвестиційного фонду належать його інвесторам на правах спільної власності. Участь кожного інвестора в інвестиційному фонді підтверджується володінням цінними паперами цього фонду: інвестиційними сертифікатами чи акціями.

Завдання 2

1.3)

2.

3.3)

4.3)

5.2)

6.4)

7.2)

8.а)

9.б)

10.г)

Білет 25

1.Визначте сутність фінансів підприємств

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни.

Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.

2.Функції міжнародних фінансів: розподільча і контрольна

Сутність розподільної функції полягає у тому, що за допомогою механізму міжнародних фінансів здійснюється грошовий розподіл і перерозподіл світового продукту. Такі процеси є не хаотичними, а визначаються об'єктивними закономірностями: капітал рухається в пошуках найбільшої норми прибутку; важливим чинником є ризики, пов'язані з отриманням прибутку; рух капіталів відображає також дію закону пропорційного розвитку.

Контрольна функція ґрунтується на тому, що міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в грошовій, тобто універсальній (зіставлюваній) формі. Це дає змогу здійснювати у будь-який час, на будь-якому етапі облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі.

3.Поняття грошово-кредитної політики центрального банку.Її завдання і типи

Кредитна політика банку -- це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) на основі принципів: поверненості, строковості, цільового використання, забезпеченості, платності. Вона охоплюс наступні механізми монетарної політики:

-здійснення операцій на відкритому ринку

-регулювання лбліковох ставки %

-регулювання норм банківських резервів

-визначення механізму оцінки реальної вартості державного боргу цінних паперів, які його обслуговують.

Типи грошово-кредитної політики:

Перший тип являє собою рестрикційну грошово-кредитну політику (політику “дорогих грошей”), спрямовану на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і гальмування тампів росту грошової маси в обігу. Така політика застосовується як з метою зглажування різких коливань фаз економічного циклу, так і з метою боротьби з інфляцією та стабілізації грошової системи.

Другим типом регулювання є експансіоністська грошово-кредитна політика (політика “дешевих грошей”), яка супроводжується розширенням обсягів кредитних операцій, зниженням рівня процентних ставок і загальним зростанням грошової маси. Політика грошової експансії застосовується з метою подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності шляхом стимулювання інвестиційних процесів та збільшення платоспроможного попиту на товари і послуги.

Завдання 2

1.3)

2.3)

3.3)

4.4)

5.3)

6.3)

7.б)

8.а)

9.а)

10.б

Размещено на Allbest.ru