Управління грошовими потоками в сільському господарстві

-- квитанція до прибуткового касового ордера банку (готівка здається до каси банку безпосередньо касиром);

-- отримані повідомлення (авізо) із зазначеною датою, номером платіжного доручення, сумою і назвою установи банку чи поштового відділення, яке прийняло перерахування.

Супровідна відомість, яка є підставою для списання коштів та підтверджує здачу готівки до каси банку, складається в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають в інкасаторську сумку, другий (накладну) віддають інкасаторові при отриманні ним сумки, третій (копію супровідної відомості) залишають у касі підприємства (інкасатор розписується на цьому примірнику і ставить відповідний штамп). На зворотному боці першого та другого примірників вказаних документів матеріально відповідальні особи заповнюють по-купюрний опис грошей, які здаються.

Касир зобов'язаний надавати особливу увагу належному складанню касових документів. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавству, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, порушують договірну, фінансову дисципліну, завдають збитку державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам.

Усі касові документи повинні заповнювати відповідальні особи чітко та зрозуміло чорнилом, кульковою ручкою або складати на машинних носіях. Жодних підчисток, помарок або виправлень у цих документах не допускається.

Якщо хоча б одна з вимог щодо заповнення касових документів не виконана, касир зобов'язаний повернути документи до бухгалтерської служби для належного їх оформлення.

Облік грошових коштів

Після завершення операцій касир зобов'язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються, погасити штампом або надписом: на прибуткових документах -- «отримано», а на видаткових -- «оплачено», вказавши дату.

Головний бухгалтер Розглядає усну заяву особи про видачу грошей і за необхідності з'ясовує у бухгалтера розрахункового відділу стан розрахунків з одержувачем або обґрунтованість суми, необхідної одержувачеві. Бухгалтер розрахункового відділу дає відповідну довідку, на підставі якої головний бухгалтер приймає рішення

Головний бухгалтер Перевіряє правильність складання касового ордера, підписує його і передає (через працівника бухгалтерської служби) керівникові підприємства. Одержавши підписаний керівником ордер, головний бухгалтер направляє його (через працівника бухгалтерської служби) касиру для виконання

Касир Перевіряє достовірність підписів на ордері та правильність його оформлення.

Вимагає від одержувача пред'явити паспорт або інший документ, який засвідчує особу та доручення (якщо гроші видаються за дорученням). Доручення прикріплюється до ордера. Після цього касир пропонує одержувачеві поставити підпис на ордері з указуванням суми прописом, підписується на ордері сам і видає гроші. Ордер реєструється у відповідних касових документах

Після реєстрації касові ордери бухгалтер передає до каси підприємства для виконання.

Усі факти надходження і вибуття готівки на підприємстві відображаються в касовій книзі -- обліковому реєстрі, призначеному для обліку касових операцій касиром підприємства. У ній у хронологічній послідовності відображається витрачання і надходження готівки, що дає можливість контролювати рух коштів підприємства.

Кожне підприємство, яке має касу, повинно мати одну касову книгу в національній валюті та касові книги окремо на кожну іноземну валюту. Касова книга повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера підприємства.

Приписки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення засвідчуються підписами касира та головного бухгалтера підприємства або осіб, які їх замінюють.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

Записи в касовій книзі здійснює касир одразу ж після отримання або видачі грошей за кожним ордером або іншими документами, що його замінюють. У кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок готівки в касі та передає до бухгалтерської служби звіт касира з додатком прибуткових і видаткових касових документів.

Готівкові кошти підприємства одержують з банку через касира. Одержання готівки здійснюється згідно з грошовим чеком, виписаним на ім'я касира та підписаним керівником і головним бухгалтером. У випадку, коли на підприємстві немає посади касира, за письмовим розпорядженням його обов'язки виконує інший працівник.

В установах банку підприємство повинно отримати чекову книжку. З цією метою на підприємстві заповнюється заява, підписана керівником і головним бухгалтером, у якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові касира і зразок його підпису. Крім того, в заяві ставиться печатка підприємства. На підставі заяви касир одержує чекову книжку, в якій міститься від 25 до 50 чеків.

Для одержання готівки необхідно попередньо (за один-два дні) замовити необхідну суму готівкових коштів, які касир одержує за чеками.

Одержану готівку з банку використовують за суворо цільовим призначенням. У чеку на одержання готівки необхідно вказати, на які потреби одержано гроші. Невикористаний залишок готівки необхідно з каси здати до каси банку. Наприклад, заробітна плата, яка не була виплачена в триденний термін, повертається до каси банку.

Здача готівкових коштів на рахунки в банках оформлюється видатковим касовим ордером. При цьому касир повинен заповнити первинний документ «Об'ява на внесок суми готівкою», який слід одержати в оператора банку. Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина об'яви залишається у банку, квитанція передається касиру. Нижня частина об'яви (ордер) також повертається касиру (після проведення господарської операції) разом з випискою банку. На кожній частині об'яви зазначається дата, сума прийнятої готівки, банк одержувача і одержувач, прізвище, ім'я та по батькові особи, від якої прийнято готівку.

Для відкриття та обслуговування банківського рахунку складається договір, що має містити реквізити сторін, номер та вид рахунка, умови відкриття та закриття рахунку, види послуг, що надаються банком, зобов'язання сторін, відповідальність за невиконання зобов'язань, інші положення за домовленістю сторін та умови, за якими договір може бути розірвано. Для відкриття рахунку господарство подає установі банку такі документи: заяву про відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію, статут, картку із взірцями підписів та відбитком печатки встановленого зразка, довідку про реєстрацію в ДПА та органах Пенсійного фонду України. На вимогу установи банку в окремих випадках можуть подаватися: копія договору оренди, копія установчого договору, заява на переоформлення рахунку тощо. Заява про відкриття рахунку встановленого взірця підписується керівником господарства та головним бухгалтером власника рахунку. Рахунок відкривається з письмового дозволу керівника установи банку на заяві. Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади має бути засвідчена нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.

Також при відкритті рахунку в банку, господарство подає у двох примірниках встановленого взірця карту із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства і установчих документів господарство надало право розпорядження рахунком та підпису розрахунково-платіжних документів, і відбитком печатки. Картка із взірцями підписів та відбитком печатки має бути засвідчена підписом керівника. У випадку заміни чи доповнення підписів подається нова картка взірців підписів на всіх осіб, які мають право першого та другого підписів. При відкритті рахунку банк, в триденний термін, зобов'язаний повідомити про це податкову адміністрацію за місцем реєстрації власника рахунку.

Поточний рахунок може бути закритий за наступних умов: на підставі заяви власника рахунку; на підставі рішення органу, на якого покладено законодавчими органами функції щодо ліквідації чи реорганізації підприємства;

на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

при відсутності записів на рахунку протягом встановленого договором на відкриття та обслуговування банківського рахунку терміну;

на інших підставах, передбачених чинним законодавством України або договором між установою банку та власником рахунку. Взаємовідносини між банком та їх клієнтами здійснюється на платній основі з укладанням договору про розрахунково-касове обслуговування. Укладання такого договору регулюється Порядком організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів.

Для оплати одержаних товарно-матеріальних цінностей від постачальників, перерахування коштів у доходи бюджету і на відрахування платежів податкового характеру до державних цільових фондів, страхових платежів, профспілкових внесків, торгової виручки тощо застосовують розрахункові платіжні доручення. Платіжне доручення - це наказ власника рахунка відділенню банку, яке його обслуговує, про перерахування вказаної суми коштів зі свого рахунку на рахунок одержувача. Банки приймають до виконання доручення протягом десяти календарних днів з дати його заповнення і в сумі, що може бути оплачена за наявними коштами на рахунку або за рахунок кредиту. У платіжному дорученні вказують номер, дату, повну назву платника і одержувача коштів, їхні коди, підставу для проведення платежу, суму цифрами і прописом, номери кореспондуючих рахунків, по яких проводять зарахування і списання коштів.

Платіжні доручення обов'язково складаються у двох примірниках. Якщо платника і одержувача коштів обслуговують різні установи банків, платіжне доручення складається у трьох примірниках. На перших двох примірниках повинні бути підписи керівника і головного бухгалтера підприємства, які відповідають зразку, що зберігається у банку, і чіткий відбиток печатки господарства. Платіжне доручення для різних видів платежів виписують на суму не меншу, встановленої банком. При необхідності одночасного перерахування коштів зі свого рахунку декільком одержувачам, використовують зведене платіжне доручення, яке застосовують для розрахунків із постачальниками і підрядниками, фінансовими органами як одного міста, так і з іногородніми.

Інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" передбачає застосування платіжної вимоги-доручення, що виписується постачальникам. Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої - вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та нижньої - доручення платника своєму банку про перерахування з його рахунку визначених сум. Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При отриманні покупцем даного документу і при наявності коштів на його поточному рахунку він вказує прописом суму, що поточного рахунку. Після цього даний документ передається до банку на оплату. Якщо в момент отримання платіжної вимоги-доручення грошові кошти відсутні в потрібному обсязі, то в міру їх накопичення виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення.

Забезпеченню своєчасності та оперативності оплати розрахунків між підприємствами сприяє застосування розрахунків чеками. їх використовують як при місцевих, так і при іногородніх розрахунках. Для одержання чекової книжки підприємство подає до банку заяву. Чек є письмовим розпорядженням його власника банку, який обслуговує рахунок, оплатити пред'явникові чека вказану суму. При видачі чеків банк вписує у кожен чек наступні реквізити: назву, місце знаходження, номер (код) банку власника чека, номер кореспондуючого рахунку, назву юридичної або фізичної особи, якій видано чек та номер її рахунку. На обкладинці чекової книжки банк проставляє цифрами і прописом ліміт грошової суми та засвідчує її підписом уповноваженої особи банку та печаткою.

У момент здійснення платежу чекодавець або його Представник вписує у чек наступні реквізити: суму цифрами та прописом, мотив для перерахування, назву одержувача платежів, дату і місце складання. Чек завіряється чекодавцем або його представником у момент здійснення оплати. Чекодавець реєструє видані чеки на спеціально відведених сторінках у кінці чекової книжки, де вказує дату виписки, номер чека, кому видано чек і на яку суму, залишок ліміту за чековою книжкою. Чек має бути пред'явлений в установу банку протягом десяти днів з моменту його заповнення, не враховуючи дня його заповнення. Після закінчення вказаного терміну чек банком не приймається. На три і більше чеків складається реєстр чеків. Перелік чеків розташовують на зворотній стороні реєстру. Реєстр складають у двох примірниках, якщо рахунки чекодавця і одержувача знаходяться в одному відділенні банку. Якщо ж вони обслуговуються різними відділеннями банку, то на кожне відділення складають окремий реєстр.

2.4 Організація синтетичного, аналітичного та фінансового обліку грошових потоків на підприємстві

Для узагальнення інформації про операції з готівковими грошовими коштами в касі підприємства Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 30 "Каса", що має наступні субрахунки:

301 "Каса в національній валюті";

302 "Каса в іноземній валюті".

Надходження грошових коштів в касу підприємства відображається за дебетом рахунку 30 "Каса".

Видача готівки з каси підприємства відображається за кредитом рахунку 30 "Каса".

На субрахунку 302 "Каса в іноземній валюті" облік операцій у валюті в перерахунку в національну валюту України ведеться по кожному виду валюти окремо.

На аналізованому підприємстві ТОВ "Вічунай-Украйна" для обліку готівки використовують обидва субрахунки рахунку 30. Порядок відображення операцій з готівкою на рахунках бухгалтерського обліку наведено у табл..2.6

Таблиця.2.6. Бухгалтерський облік касових операцій.

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Надходження в касу підприємства
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на виплату авансу по відрядженню працівника	301, 302	311, 312
Корінець чеки, прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти на господарські потреби, на виплату відпускних	301	311
Прибутковий касовий ордер	Повернений підзвітною особою залишок невитрачених сум, виданих на господарські потреби	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Отриманий аванс в рахунок поставки товарів (готівкова виручка)	301	681
Прибутковий касовий ордер	Отримана доплата за поставлені товари	301	361
Прибутковий касовий ордер	Повернений залишок сум, виданих на відрядження	301, 302	372
Прибутковий касовий ордер	Внесено внесок до статутного фонду готівковими грошовими коштами в касу	301,302	46
Прибутковий касовий ордер	Отримані по чеку грошові кошти з поточного рахунку підприємства на виплату заробітної плати	301	311
Виплати з каси підприємства
Видатковий касовий ордер	Видані грошові кошти під звіт на відрядження	372	301, 302
Видатковий касовий ордер	Видані працівнику грошові кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Видатковий касовий ордер	Виплачено відпускні	661	301
Видатковий касовий ордер, квитанція до оголошення на внесення готівки	Здана готівка в касу банку для зарахування на поточний рахунок	311, 312	301, 302
Видатковий касовий ордер	Виплачена сума орендної плати	685	301
Видатковий касовий ордер	Видані кошти під звіт на господарські потреби	372	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачена заробітна плата працівникам підприємства	661	301
Видатковий касовий ордер	Видана позика працівнику підприємства	377	301
Платіжна відомість, Видатковий касовий ордер	Виплачено аванс по заробітній платі працівникам підприємства	661	301

А тепер розглянемо порядок обліку операцій на рахунках в банку. Після закінчення операційного дня банк роздруковує виписки з особового рахунку кожного клієнта. Виписки банку надається клієнту, як правило, тільки у випадку, якщо мав місце рух грошових коштів на банківському рахунку.

Виписки банку і прикладені до неї розрахункові документи, підтверджуючі надходження або списання засобів, є підставою для відображення операцій по руху грошових коштів в бухгалтерському обліку.

Банківська виписка є документом банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок.

Для обліку наявності і руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, призначений рахунок 31 "Рахунки в банках".

Рахунок 31 "Рахунки в банках" має наступні субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті".

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті".

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті".

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

По дебету рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, по кредиту - їх використання.

Порядок обліку операцій на рахунках в банках наведено у табл..2.7

Таблиця. 2.7. Облік операцій на рахунках в банках.

Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
Надходження на банківський рахунок
Об'ява на внесок готівкою	Здана готівка з каси підприємства в банк	311, 312	301, 302
Платіжне доручення, заява на відкриття акредитиву	Перераховані грошові кошти на спеціальний рахунок для відкриття акредитиву	313	311
Платіжне доручення	Перераховані грошові кошти на інші спеціальні рахунки (наприклад, депозитний)	313	311
Платіжне доручення	Відкритий картрахунок в національній (іноземній) валюті	313, 314	311, 312
Виписка банку, меморіальний ордер	З розподільного рахунку зарахована виручка на валютний рахунок	312	314
Виписка банку, меморіальний ордер	Зараховані на поточний рахунок грошові кошти, що знаходяться в дорозі (наприклад, залишок грошових коштів, перерахованих для купівлі валюти; виручка, здана через інкасацію, придбана іноземна валюта тощо)	311, 312	333
Виписка банку	Отримані грошові кошти після пред'явлення короткострокового векселя до оплати	311	341
Виписка банку	Поступила оплата від покупців і замовників за відвантажені продукцію, товари, виконані роботи і послуги	311	361
Виписка банку	На розподільний рахунок отримана виручка в іноземній валюті	314	362
Виписка банку	Повернений раніше виданий аванс	311, 312	371
Виписка банку	Отримані дивіденди, відсотки, роялті і т. п.	311	373
Виписка банку	Відшкодована сума претензій, штрафів, пені, неустойки винною стороною	311, 312	374
Виписка банку	Відшкодована сума збитку особою, винною в нестачі цінностей	311	375
Виписка банку	Отримана орендна плата від орендарів	311	377
Виписка банку	Отримані засоби для формування пайового капіталу в кооперативах, КСП, ЖСЬК, кредитних союзах	311	41
Виписка банку	Отримані грошові кошти від продажу емітованих підприємством акцій в частині, рівній емісійному доходу	311	421
Виписка банку	Отриманий внесок від засновника	311	46
Виписка банку	Отриманий від засновника підприємства внесок, що перевищує статутний капітал (додатковий капітал)	311	422
Виписка банку	Отримані грошові кошти цільового фінансування	311	48
Виписка банку	Отримано відшкодування з бюджету, повернені переплати	311	641, 642
Виписка банку	Отримана передоплата від покупців або замовників	311, 312	681
Виписка банку	Отримана оплата авансом за декілька майбутніх періодів (наприклад, отримання авансових орендних платежів, оплати підписки на періодичні видання, виручки від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних заходів, абонентної платні за користування засобами зв'язку і т. п.)	311	69
Виписка банку	Отримана виручка від реалізації товарів, робіт, послуг	311, 312	70
Виписка банку, меморіальний ордер	Зарахована на поточний рахунок сума, отримана від продажу валюти по курсу НБУ	311	711
Виписка банку	Отримані дивіденди від інших підприємств	311	731
Виписка банку	Отримані страхові платежі страхувальником	311	76
Платежі з банківського рахунку
Виписка банку, прибутковий касовий ордер	Видана готівка з банківського рахунку в касу підприємства	301, 302	311, 312
Платіжне доручення	Придбані проїзні квитки працівникам підприємства	331	311
Платіжне доручення	Перераховані грошові кошти з поточного рахунку на покупку іноземної валюти	333	311
Заява на продаж валюти	Перерахована банку іноземна валюта для продажу	334	312
Виписка банку, заява на продаж валюти	З розподільного рахунку списана іноземна валюта для обов'язкового продажу	334	314
Платіжне доручення	Здійснені короткострокові фінансові інвестиції (наприклад, в цінні папери інших підприємств)	35	311
Платіжне доручення	Перерахована передоплата постачальникам і підрядчикам	371	311
Сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомату і ін.	Списані засоби з картрахунку для оплати витрат, понесених підзвітною особою	372	313 (314)
Платіжне доручення	Сплачені витрати майбутніх періодів (наприклад, сплачена підписка на періодичні видання, сплачені авансом орендні платежі, сплачений страховий поліс і т. п.)	39	311
Платіжне доручення	Викуплені акції власної емісії у акціонерів	451	311
Платіжне доручення	Перераховані грошові кошти на виплату пенсій	472	311
Платіжне доручення	Повернений залишок невикористаного цільового фінансування	48	311
Платіжне доручення, платіжне доручення в іноземній валюті	Погашення заборгованості по короткостроковому кредиту	60	311 (312)
Платіжне доручення	Перераховано банку в погашення заборгованості по довгостроковому кредиту	61	311
Платіжне доручення	Погашена заборгованість по короткостроковому векселю	62	311
Платіжне доручення, платіжне доручення в іноземній валюті	Перерахована оплата постачальникам і підрядчикам	631 (632)	311 (312)
Платіжне доручення	Сплачені податки і збори (обов'язкові платежі)	641, 642	311
Платіжне доручення	Сплачені страхові внески по соціальному страхуванню	65	311
Платіжне доручення	Виплачена заробітна платня шляхом перерахування коштів на особові рахунки працівників	661	311
Платіжне доручення	Погашені зобов'язання перед учасниками (засновниками) по нарахованих дивідендах і інших виплатах	671, 672	311
Платіжне доручення	Повернений покупцю (замовнику) раніше отриманий аванс	681	311
Платіжне доручення	Сплачені відсотки (банку, по векселю і ін.)	684	311
Платіжне доручення, платіжне доручення в іноземній валюті	Здійснені інші платежі (наприклад, перерахована орендна плата орендодавцю, сплачені визнані підприємством суми штрафів, пені, неустойок, і інших санкцій в результаті невиконання договірних зобов'язань і ін.)	685	311, 312

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.

Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти". У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків 30 (відомість 1.1), 31 (відомість 1.2), 33 (відомість 1.3).

Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2 - 3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.

Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.

Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць. Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).

2.5 Управлінський облік грошових потоків на підприємстві

Управлінський облік вже давно перестав бути чимось новим як для науковців, так і для практиків. Основні його інструменти щоденно використовують у своїй діяльності керівники підприємств та керівники окремих структурних підрозділів. Дослідженням теоретичних аспектів управлінського обліку займалися вітчизняні і зарубіжні науковці. Серед них варто виділити праці П.Й. Атамаса, Ф.Ф. Бутинця, П.М. Гарасима, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, К. Друри, Р. Ентоні, Г.П. Журавля, О.В. Карпенка та ін.

Розглядаючи роль управлінського обліку, потрібно відмітити, що історично він часто мав другорядне значення після фінансового обліку. Однак розширення підприємств, зміни в технологіях, державне регулювання, а також підвищення освітнього рівня менеджерів за останні десятиріччя прискорили розвиток управлінського обліку і призвели до широкого визнання його як спеціальної області дослідження [2].

Саме тому впровадження управлінського обліку на підприємствах є необхідною передумовою їх успішної роботи, створення оптимальної ринкової інфраструктури, виживання підприємств в умовах вільної конкуренції та зростання їх економічного потенціалу.

Побудова обліку в сільському господарстві вимагає враховувати його особливості [3]. До специфічних особливостей аграрного сектору можна вінести: біологічні закони, які визначають специфічну технологію побудови бухгалтерського обліку; соціальна складова, яка визначає орієнтацію агробізнесу на впровадження соціально орієнтованого підприємництва в громадському суспільстві, в основі якого лежить задоволення життєвих потреб суспільства, забезпечення стабільності і сталого розвитку сільських громад і підвідомчих їм територій; здійснення активної інформаційної політики, спрямованої як на стабільне і якісне продовольче забезпечення громадян, так і здатність України реалізувати свій значний аграрний потенціал.

Без належного інформаційного забезпечення цих особливостей аграрний сектор, як складова національної економіки, не здатний створити належний рівень привабливості суб'єктів господарської діяльності і сільських територій.

У зв'язку з переходом економіки України до функціонування в ринкових умовах та запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на основі міжнародних, виникла потреба розробки підходів до обліку витрат та калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. Це забезпечує методологічне наповнення процедур формування й обліку витрат у зв'язку з розробкою концепції розвитку обліку в агробізнесі [1].

Ринкова орієнтація економіки України потребує інтенсивної роботи з удосконалення управління витратами і собівартістю. Проте з багатьох питань обліку витрат виробництва і зокрема з класифікації методів обліку та калькулювання, на основі яких обліковується собівартість, єдиної думки не досягнуто

На нашу думку, витрати виробництва - це виправдані умовами виробництва і спрямовані на створення корисних цінностей або надання послуг сукупні витрати підприємства за певний період незалежно від того, припадають вони на закінчений продукт чи на незавершене виробництво.

Облік і розподіл витрат за видами продукції посилює контрольні функції управління витратами в процесі виробництва. Тим самим діяльність підприємства переорієнтовується на кінцевий фінансовий результат. Важливо підкреслити, що дані обліку витрат повинні використовуватись для їхнього визначення та наступного аналізу результатів діяльності підприємства. Потім із цих даних треба розробити заходи щодо контролю виконання планових завдань структурними підрозділами підприємства і визначити ефективність організаційно-технічних заходів з розвитку та вдосконалення виробництва.

Основою для правильної організації управлінського обліку є організаційна та виробнича структури сільськогосподарського підприємства. Організаційна структура підприємства - це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), що передбачають розподіл між ними функцій з вирішення завдань, які виникають у ході виробничої діяльності таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення мети, поставленої перед підприємством у цілому.

Організаційна структура системи управління являє собою схему управлінських зв'язків між управляючою та виробничими ланками і характеризується складом та інформаційними зв'язками між самостійними підрозділами та окремими виконавцями, розташованими в ієрархічній послідовності та наділеними певними правами та обов'язками.

Отже, організацію управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах доцільно здійснювати в такій послідовності: визначити організаційну структуру підприємства, розробити організаційну схему управлінського обліку, розробити схему документообігу, визначити біологічні активи за групами та видами продукції, які виробляє сільськогосподарське підприємство, організувати центри відповідальності, розробити бюджети для центрів відповідальності, визначити систему обліку витрат і калькулювання продукції, зробивши перелік постійних та змінних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та порядок контролю цих витрат, розробити систему контролю витрат.

2.6 Система внутрішнього контролю за грошовими потоками на підприємства

Сьогодні важко уявити ефективне функціонування підприємства за відсутності внутрішньої системи контролю. На жаль, вимоги керівника до системи внутрішнього контролю аж надто обмежені. На бухгалтерію хоча і покладено такі функції, але через віддаленість її від місць вчинення господарських операцій, контроль в основному носить наступний характер. А тому, фактична робота працівників бухгалтерії зводиться лише до документального контролю за збереженням матеріальних цінностей, грошових коштів та перевірки правильності розрахунків. Для цього документи ретельно вивчають за змістом, застосовують зустрічну перевірку та взаємний контроль. Делегуючи у такий спосіб кожній посадовій особі певну частину функцій, бачимо, що їх діяльність спрямована тільки на документальне виявлення помилок та фактів шахрайства. Однак, такий підхід до здійснення контролю вузький, а головне, не передбачає аналізу виявлених відхилень.

За необхідності, на підприємстві залучають до перевірок спеціально створені ревізійні комісії. Вивчення існуючої практики діяльності таких ревізійних підрозділів, показало, що здійснюваний ними контроль має періодичний характер, адже проводиться, як правило, в кінці звітного періоду. До того ж, адміністративно вони прямо підпорядковуються головному бухгалтеру, внаслідок чого, по-перше, порушується один із основних принципів - незалежність, а по-друге, в особі головного бухгалтера поєднуються дві різні функції: фінансово-господарської діяльності - обліку та контролю, що є недоречним і може стати причиною втрат, крадіжок, нестач, або викривлення даних звітності.

Не менш важливою проблемою, що унеможливлює якісне функціонування системи внутрішнього контролю, є відсутність на підприємстві нормативних документів по організації і проведенні систематичних, планових перевірок.

Отже, цілком очевидно, що в системі управління даного підприємства невідкладною потребою є удосконалення системи внутрішнього контролю.

2.7 Використання в обліковому процесі формування грошових системи комп'ютеризованих програм

«1С:Бухгалтерія сільськогосподарського підприємства для України» призначена для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності, в організаціях, що здійснюють будь-які види комерційної діяльності: оптову і роздрібну торгівлю, комісійну торгівлю (включаючи субкомісію), надання послуг, виробництво і т.д. Бухгалтерський і податковий облік ведеться відповідно до чинного законодавства України.

«1С:Бухгалтерія сільськогосподарського підприємства для України» забезпечує рішення всіх задач, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства, якщо бухгалтерська служба повністю відповідає за облік на підприємстві, включаючи, наприклад, виписку первинних документів, облік продажів і т.д. Дане прикладне рішення також можна використовувати виключно для ведення бухгалтерського і податкового обліку, а завдання автоматизації інших служб, наприклад, відділу продажів, вирішувати спеціалізованими конфігураціями або іншими системами.

На додаток до функціонала типового рішення «1С:Бухгалтерія 8 для України» програмний продукт «1С:Підприємство 8. Бухгалтерія сільськогосподарського підприємства для України». Містить функції, зумовлені особливостями бухгалтерського та податкового обліку в сільськогосподарських організаціях.

Конфігурація призначена для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності в організації. Бухгалтерський і податковий облік ведеться відповідно до чинного законодавства України.

Основні функціональні можливості програми:

Ведення бухгалтерського та податкового обліку відповідно до національних стандартів України.

Забезпечення вирішення всіх завдань, що стоять перед бухгалтерською службою підприємства - від обробки первинних документів до формування регламентованої звітності.

Ведення податкового обліку в розрізі декількох видів ПДВ (опціонна): формуються окремі книги продажів, придбання, декларації з ПДВ.

Аналіз іншої реалізації, валових доходів і витрат.

У вартість включено:

- дистрибутиви технологічної платформи та прикладного рішення на компакт-диску;

- документація по платформі «1С:Підприємство 8.2» для версії ПРОФ;керівництво з ведення обліку;

- підписка на інформаційно-технологічний супровід на 6 місяців (ІТС України);

- ліцензія на використання програмного продукту на одному робочому місці.

Розділ 3. Організація аналізу для управління грошовими потоками підприємства

3.1 Завдання, суб'єкти, об'єкти, інформаційна база та користувачі результатів аналітичної роботи з формування та оцінки ефективності грошовими потоками підприємства

Об'єктом економічного аналізу виступає господарська діяльність країни, регіону, району, міста, села чи окремого підприємства, структурного підрозділу, підприємця. Об'єкт аналізу визначається виходячи з поставлених мети та завдань аналізу.

Користувачами аналізу виступають одержувачі його результатів. Вони можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Частіше користувачами аналізу є керівники різних рівнів управління, уповноважені приймати управлінські рішення, головні спеціалісти, спеціалісти, власники (акціонери, окремі приватні особи, кредитори). Крім того, дані аналізу можуть надаватися членам трудового колективу.

Розглянемо детальніше спочатку внутрішніх, а потім - зовнішніх користувачів аналітичних результатів.

Внутрішні користувачі економічного аналізу - це одержувачі аналітичної інформації в межах підприємства, організації чи їх структурних підрозділів. До них належать:

- управлінський персонал;

- власники контрольних пакетів акцій;

- члени трудового колективу;

- бухгалтери, економісти, фінансисти;

- внутрішні аудитори;

- профспілкові організації.

Зовнішні користувачі економічного аналізу - це одержувачі результатів економічного аналізу, які перебувають поза межами господарських структур. Зовнішніми користувачами можуть виступати:

- представники вищих органів управління;

- кредитори;

- контрагенти;

- представники державних контролюючих і регулюючих органів;

- спеціалісти зі злиття і поглинання;

- дрібні власники і потенційні інвестори;

- незалежні аналітики;

- зовнішні аудитори;

- конкуренти.

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття цього поточних зобов'язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв'язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими потоками на підприємстві.

Аналіз грошових потоків є процесом дослідження результативних показників їх формування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності їх функціонування.

Аналіз грошових потоків пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) притоку грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відтоку. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства, наприклад, з моменту створення, випуску нової продукції, закінчення реконструкції тощо.

Аналіз грошових потоків повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідність їх реального руху до планових показників та прийняттям необхідних коригуючи заходів.

Мета аналізу - виділити, по можливості, всі операції, що зачіпають рух грошових коштів.

Для того, щоб зрозуміти реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу).

Основним документом для аналізу руху грошових потоків є „Звіт про рух грошових коштів”, складання якого з відповідними аналітичними висновками фактично і є аналізом руху грошових потоків на підприємстві.

Напрямки руху грошових коштів прийнято розглядати в розрізі основних видів діяльності: основної, інвестиційної та фінансової

Такий розподіл дозволяє визначити, яка питома вага доходів, отриманих від кожної з видів діяльності. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Однією з умов фінансового благополуччя підприємства є надходження грошових коштів. Проте надмірна величина грошових коштів говорить про те, що реально підприємство терпить збитки, пов'язані із знеціненням грошей, а також з упущеною можливістю їх вигідного розміщення. Це говорить про необхідність управління рухом грошових потоків, а для цього на першому етапі аналізується частка грошових коштів у складі поточних зобов'язань, тобто визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Цей коефіцієнт показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Якщо фактичне значення коефіцієнта буде менше 0,2-0,3, то це свідчить про дефіцит грошових коштів на підприємстві. В цих умовах поточна платоспроможність повністю залежатиме від надійності дебіторів.

Якщо в ході аналізу з'ясується, що сума грошових коштів у складі поточних зобов'язань зменшується, а поточні зобов'язання збільшуються, то це негативна тенденція.

Віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, в першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Для складання Звіту використовують показники балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку руху грошових коштів.

До Звіту про рух грошових коштів не включаються: внутрішні зміни у складі грошових коштів; не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо).

Для визначення потоків грошових коштів використовується прямий і непрямий метод. Різниця між ними полягає в різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів.

Прямий метод ґрунтується на обчисленні притоку (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані і ін.) і відтоку (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових кредитів і позик та ін.) грошових коштів, тобто початковим елементом є виручка. Аналіз грошових коштів прямим методом дає можливість оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках і дозволяє робити оперативні висновки щодо достатності засобів для платежів за поточними зобов'язаннями, для інвестиційної діяльності і додаткових витрат.

Цьому методу властивий серйозний недолік, - він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни грошових коштів на рахунках підприємства, тому застосовується непрямий метод аналізу, що дозволяє пояснити причину розбіжності між прибутком і грошовими коштами. грошовий потік кошти

Непрямий метод - це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригуються з урахуванням операцій не грошового характеру, відстрочень, нарахувань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Застосувавши цей метод, користувач отримує інформацію тільки про чисті надходження (вибуття) від операційної діяльності.

Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про фінансові результати, на обліку операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, і послідовному коригуванню чистого прибутку, тобто вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) підприємства за звітний період.

Непрямий метод дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства, встановлює взаємозв'язок між чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період. Його суть полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що є окремі види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток, не зачіпаючи величину грошових коштів. В процесі аналізу на суму вказаних витрат (доходів) проводять коригування чистого прибутку так, щоб статті витрат, не пов'язані з відтоком засобів, і статті доходів, що не супроводяться їх притоком, не впливали на величину чистого прибутку.

Не спричиняють відтоку грошових коштів господарські операції, пов'язані з нарахуванням амортизації основних засобів, нематеріальних активів, які зменшують величину фінансового результату. В даному випадку зменшення прибутку не супроводиться скороченням грошових коштів (для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованого зносу повинна бути додана до чистого прибутку). При аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни грошових коштів слід враховувати можливість отримання доходів, відбиваних в обліку раніше реального отримання грошових коштів (наприклад, при обліку реалізованої продукції по моменту її відвантаження).

Для мети аналізу притягується інформація бухгалтерського балансу та „Звіту про фінансові результати”. Сукупний результат, що характеризує стан грошових коштів на підприємстві, складається з суми результатів руху засобів по кожному виду діяльності.

Акціонери (інвестори), володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть оцінювати, наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, в яке вони вклали свої кошти, більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.

Аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел надходження на підприємство грошових потоків та які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини одержаного прибутку та нарахування грошових коштів тощо.

За результатами аналізу грошових потоків фінансовий менеджер повинен отримати відповідь на основні питання: звідки надходять грошові кошти, яке значення кожного джерела і на які цілі вони використовуються. Висновки потрібно робити як в цілому по підприємству, так і по кожному виду його діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна. На цій підставі роблять висновки про джерела і про забезпечення кожного виду діяльності необхідними грошовими коштами. В результаті приймаються рішення по питанню перевищення надходження грошових коштів над платежами, джерел оплати поточних зобов'язань та інвестиційної діяльності, достатності отримуваного прибутку тощо.

3.2 Діагностика динаміки грошовими потоками підприємства

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Відповідно, відсутність такого мінімально необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв'язку з цим виникає необхідність оцінити раціональність управління грошовими коштами на підприємстві [56].

Аналіз грошових потоків пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу [66, с. 46].

Проведемо аналіз вхідних та вихідних грошових потоків підприємства ПОСП "Колос" за 2012-2014 рр..

Розпочнемо з аналізу динаміки позитивного грошового потоку підприємства ПОСП «Колос» (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Динаміка позитивного грошового потоку ПОСП «Колос» за 2012-2014 рр.

Стаття	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Абсолют. приріст	Темп росту,%
Надходження від: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5802	8938	4015	-1787	-30,80
установ банків відсотків за поточними рахунками	2	8	2	0	0
бюджету податку на додану вартість	-	-	-	-	-
отримання субсидій, дотацій	-	-	9	9	-
цільового фінансування	521	797	561	40	7,68
Отримання позики	-	-	-	-	-
Інші фінансові надходження	-	1305	182	182	-
Всього:	6325	11048	4769	-1556	-24,60

Виходячи з даних таблиці 2.10, ми бачимо, що питому вагу всіх грошових надходжень, які надходять до підприємства, складають надходження від реалізації продукції. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» за досліджуваний період спостерігається зменшення позитивного грошового потоку на 1556 тис. грн. (24,60%) саме за рахунок зменшення надходжень від реалізації продукції на 1787 тис. грн. (30,80%). Хоча такі джерела формування грошових надходжень як цільове фінансування та інші фінансові надходження мають позитивну тенденцію до зростання. Так, за 2012-2014 рр. цільове фінансування зросло на 40 тис. грн. (7,68%), а інші фінансові надходження зросли на 182 тис. грн. Отже, позитивний грошовий потік ПОСП «Колос» формується за рахунок операційної (надходження від реалізації продукції, цільове фінансування) та фінансової (інші фінансові надходження) діяльності, оскільки від інвестиційної діяльності грошових коштів не надходило.

Проведемо аналіз динаміки від'ємного грошового потоку підприємства ПОСП «Колос» (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Динаміка від'ємного грошового потоку ПОСП «Колос» за 2012-2014 рр.

Стаття	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Абсолют. приріст	Темп росту,%
Витрачання на оплату: товарів (робіт, послуг)	4026	8290	2934	-1092	-27,12
працівникам	1320	1370	794	-526	-39,85
витрат на відрядження	10	12	8	-2	-20,00
зобов'язань з податку на додану вартість	16	24	14	-2	-12,50
відрахувань на соціальні заходи	159	472	332	173	108,81
зобов'язань з інших податків і зборів	16	24	14	-2	-12,50
Інші витрачання	170	278	80	-90	-52,94
Надзвичайні події від операційної діяльності	64	482	360	296	462,50
Придбання: необоротних активів	-	-	134	134	-
Погашення позик	179	109	103	-76	-42,46
Інші платежі	67	-	-	-	-
Всього:	6027	11061	4773	-1254	-20,81

Виходячи з даних таблиці 2.12, ми з'ясували, що питому вагу від'ємного грошового потоку ПОСП «Колос» складає собівартість реалізованої продукції. У формуванні негативного грошового потоку значну роль відіграють такі статті, як витрачання на оплату працівникам та відрахування на соціальні заходи. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» за досліджуваний період спостерігається зменшення від'ємного грошового потоку на 1254 тис. грн. (20,81%) за рахунок зменшення собівартості реалізованої продукції на 1092 тис. грн. (27,12%) та зменшення виплат працівникам на 526 тис. грн. (39,85%), при тому, що відрахування на соціальні заходи зросли на 173 тис. грн. (108,81%). Також має місце зростання руху коштів від надзвичайних подій у результаті операційної діяльності на 296 тис. грн. (462,5%), що є негативним явищем для формування позитивного грошового потоку. В результаті інвестиційної діяльності в 2014 році відбулося придбання необоротних активів на суму 134 тис. грн., що призвело до відпливу грошових коштів. Щодо фінансової діяльності ПОСП «Колос», то за 2012-2014 рр. спостерігається тенденція до зменшення погашення позики на 76 тис. грн. (42,46%).

За досліджуваний період на підприємстві ПОСП «Колос» основну роль у динаміці негативного грошового потоку відіграли напрямки використання грошових надходжень, що пов'язані з операційною діяльністю, тоді як на динаміку від'ємного грошового потоку підприємства СТОВ «Перемога» вплинуло витрачання коштів, що стосуються як операційної, так і фінансової діяльності.

3.3 Аналіз і оцінка ефективності грошових потоків підприємства

Розглянемо збалансованість позитивних (ПГП) та негативних (НГП) грошових потоків підприємств ПОСП «Колос» (табл. 2.14). Збалансованість грошових потоків забезпечує стан фінансової рівноваги (ліквідності), який гарантує існування підприємства в короткостроковому та довгостроковому періодах та задовольняє фінансові потреби зацікавлених в підприємстві груп осіб. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов'язань. Фінансова рівновага гарантує стабільність і є передумовою досягнення інших цілей [12].

Таблиця 3.3. Збалансованість позитивних та негативних грошових потоків ПОСП «Колос»

Роки	ПОСП «Колос»
	ПГП	НГП
2012	6325	6027
2013	11048	11061
2014	4769	4773

Аналізуючи дані таблиці 2.14, ми бачимо, що на підприємствах ПОСП «Колос» за досліджуваний період спостерігається незбалансованість позитивних та негативних грошових потоків. Так, на підприємстві ПОСП «Колос» у 2012 році позитивний грошовий потік перевищує негативний грошовий потік, що говорить про можливість підприємства профінансувати свої витрати за рахунок грошових надходжень, в той же час має місце поява тимчасово вільних коштів, які при неефективному їх використанні втрачають свою цінність внаслідок інфляції. Протягом 2013 та 2014 років негативний грошовий потік перевищує позитивний, в результаті чого виникає потреба в додаткових грошових коштах.

Проведемо аналіз із визначення чистого грошового потоку окремо по основним видам діяльності та по підприємству в цілому за 2012-2014 рр. у господарствах ПОСП «Колос».