Методика розрахунку та економічна інтерпретація коефіцієнтів рентабельності підприємства

Основним показником ефективності будь-якої фінансової операції є її прибутковість, яку визначають відношенням прибутку, отриманого в результаті проведення операції, до витрат, пов'язаних із її проведенням, або до інвестованого в цю операцію капіталу. Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства також значною мірою визначається її прибутковістю, іншими словами, рівнем прибутку, який отримує підприємство за рік на одну грошову одиницю вкладених у виробництво коштів.

Прибутковість виробничо-господарської діяльності підприємства називають рентабельністю. Як і прибутковість фінансових операцій, рентабельність визначають відношенням прибутку, отриманого підприємством протягом звітного періоду (року), до інвестованого у виробничу діяльність капіталу. Оскільки діяльність підприємства визначається сукупністю процесів, пов'язаних з кругооборотом капіталу (залучення коштів, інвестування їх в оборотні та необоротні активи, використання активів у процесі виробництва та реалізації продукції), рентабельність виробничо-господарської діяльності характеризується сукупністю відповідних коефіцієнтів.

Рентабельність - це рівень прибутковості, який вимірюється у відсотках. Підприємництво вважається рентабельним, якщо доходи твід реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва і, крім того, забезпечують прибуток, достатній для нормального його функціонування. [7]

Основними завданнями аналізу (оцінки) рентабельності є:

· Оцінка ефективності діяльності підприємництва на поточний момент;

· Виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

· Визначення факторів, які вплинули на зміну рентабельності;

· Визначення резервів зростання рентабельності. [3, с. 450]

Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від потреби (зовнішньої чи внутрішньої). Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою доцільності інвестування коштів. Для державних підприємств така оцінка може здійснюватися на державному рівні з метою виявлення можливостей підвищення рентабельності за наявності негативних тенденцій у державному секторі. На приватних підприємствах оцінку рентабельності з метою прийняття необхідних управлінських рішень, направлених на підтримання або підвищення рівня рентабельності, проводять їх власники та виконавчі директори.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу рентабельності є «Баланс» (ф. 1) та «Звіт про фінансові результати» (ф. 2).

Рентабельність підприємства можна оцінити за допомогою показників. За даними сукупності показників рентабельності оцінюють ефективність звичайної діяльності та її складових: операційної, інвестиційної, фінансової, та відповідності завданням фінансової політики.

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану. У складі фінансового аналізу обов'язковим є проведення також порівняльного аналізу аналогічних підприємств.

Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюють за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності діяльності підприємства.

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу. [4, с. 290]

До основних показників рентабельності відносять:

· Рентабельність активів;

· Рентабельність виробництва;

· Рентабельність власного капіталу;

· Рентабельність основної діяльності;

· Рентабельність продукції. [3, с. 451]

Розглянемо порядок розрахунку визначених показників у таблиці:

Таблиця 1. Показники рентабельності

Рентабельність активів (майна) - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в його активи. Аналіз рентабельності активів здійснюють для оцінки ефективності діяльності підприємства, а також використовують при вивченні попиту на продукцію.

На рентабельність активів впливають: оборотність активів; рентабельність реалізованої продукції. [6]

Рентабельність власного капіталу цікавить наявних і потенційних власників і акціонерів. Даний показник показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Це основний показник, що використовують для характеристики ефективності вкладень у діяльність того або іншого виду.

На рентабельність власного капіталу впливають: зміна чистого прибутку; фондовіддача (Ф); структура авансованого капіталу:

,

де Рр - рентабельність реалізації продукції;

Кфз - коефіцієнт фінансової залежності.

Поряд із цим показником розраховують також показник періоду окупності власного капіталу (ПОвк) за формулою:

При оцінці рентабельності продажу на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховують коефіцієнти рентабельності всієї продукції або окремих її видів. Аналогічно рентабельності капіталу, існує багато показників оцінки рентабельності продажу, різноманіття яких зумовлено вибором того чи іншого виду прибутку. Частіше всього використовують валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховують три показники рентабельності продажу.

Валова рентабельність реалізованої продукції визначається за формулою:

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після вирахування затрат на виробництво і збут товару.

Показник операційної рентабельності є одним із найкращих інструментів визначення операційної ефективності і свідчить про спроможність керівництва підприємства отримати прибуток від діяльності до вирахування витрат, які не відносяться до операційної ефективності. Аналіз цього показника у сукупності з показником валової рентабельності дозволяє сформувати уявлення про те, чим викликані зміни рентабельності. Якщо, наприклад, протягом ряду років валова рентабельність суттєво не змінилась, а показник операційної рентабельності поступово знижувався, то реальна причина прихована, скоріше за все, у зростанні витрат за статтями адміністративних і збутових витрат.

Чиста рентабельність реалізованої продукції визначається за формулою:

Найчастіше використовують саме показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Незмінність протягом якого - небудь періоду показника операційної рентабельності з одночасним зниженням показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат і отримання збитків від участі в капіталі інших підприємств, або підвищення суми сплачених податкових платежів. Цей коефіцієнт повністю відображає вплив структури капіталу і фінансування підприємства на її рентабельність.

Рентабельність виробництва показує, наскільки є ефективною віддача виробничих засобів, тобто відображає величину прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих ресурсів (матеріальних активів) підприємства.

Отже, рентабельність - відносний показник економічної ефективності. Рентабельність комплексно відображає ступінь ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також природних багатств. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства, вони використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики.

прибутковість рентабельність господарський аналіз

Список використаних джерел