Касове виконання і бухгалтерський облік доходної частини державного бюджету органами Державного казначейства України

Аналіз основних засад діяльності державного казначейства України та касового обслуговування державного бюджету за доходами. Огляд економетричного моделювання впливу податку на додану вартість із вироблених в країні товарів на загальні доходи бюджету.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2011
Размер файла 5,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У графі 4 Загальний фонд - виконано за звітний період (рік) проставляються суми надходжень до загального фонду державного бюджету за звітний період. Дані, наведені в цій графі звіту, мають відповідати даним обліку на аналітичних рахунках, відкритих за рахунком бюджетного обліку 6111 “Доходи загального фонду державного бюджету” Плану рахунків.

У графі 5 “Спеціальний фонд - план на звітний рік з урахуванням внесених змін” проставляються планові показники доходів спеціального фонду державного бюджету за власними коштами розпорядників коштів державного бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 25000000, 25010000, 25010100, 25010200, 25010300, 25010400, 25020000, 25020100, 25020200 та 41032400. Дані в цій графі звіту наводяться на підставі даних обліку на окремих аналітичних рахунках, відкритих за рахунком позабалансового обліку 9116 “Затверджені кошторисні призначення за коштами спеціального фонду державного бюджету, з урахуванням змін” Плану рахунків та відповідають даним наведеним у графі 5 “План на звітний рік з урахуванням внесених змін” частин ІІ.2.1 Видатки спеціального фонду бюджету, проведені за рахунок коштів отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, ІІ.2.2 Видатки спеціального фонду бюджету, проведені за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ, ІІ.2.4 Видатки спеціального фонду бюджету, проведені за рахунок коштів, отриманих як субвенція з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів підрозділу ІІ.2 Видатки спеціального фонду державного бюджету розділу ІІ “Видатки” цього Звіту за виключенням даних, зазначених у рядку “Фінансування”. Планові показники за доходами спеціального фонду, отриманими за рахунок інших надходжень спеціального фонду державного бюджету, наводяться на підставі даних обліку на окремих аналітичних рахунках, відкритих за рахунком позабалансового обліку 9314 “Затверджені планові показники за доходами спеціального фонду державного бюджету” Плану рахунків, і заповнюються тільки на центральному рівні Департаментом бухгалтерського обліку операцій державного бюджету.

У графі 6 “Спеціальний фонд - виконано за звітний період (рік)” проставляються суми надходжень до спеціального фонду державного бюджету за звітний період. Дані, наведені в цій графі звіту, мають відповідати даним обліку на аналітичних рахунках, відкритих за рахунками бюджетного обліку 6112 “Доходи спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки” та 6114 “Власні кошти розпорядників коштів державного бюджету” Плану рахунків.

У графі 7 “Усього - план на звітний рік з урахуванням внесених змін” проставляються суми даних графи 3 “Загальний фонд - план на звітний рік з урахуванням внесених змін” та графи 5 “Спеціальний фонд - план на звітний рік з урахуванням внесених змін” цього розділу.

У графі 8 “Усього - виконано за звітний період (рік)” проставляються суми даних графи 4 Загальний фонд - надійшло з початку звітного року та графи 6 “Спеціальний фонд - надійшло з початку звітного року” цього розділу.

1.3 Зарубіжний досвід виконання державного бюджету за доходами

Залежно від своїх історичних та національних особливостей кожна країна використовує банківську, казначейську або змішану системи касового виконання бюджетів. Більшість країн має банківську систему касового виконання бюджету, за якої банки на чолі з центральним (національним) вирішують широкий спектр питань, пов'язаних з касовим виконанням бюджету. В основі цієї системи лежить принцип єдності каси, за якого всі бюджетні кошти надходять на єдиний рахунок міністерства фінансів або казначейства у центральний банк, з якого здійснюються всі витрати держави [85].

З переходом національних господарств до ринкових методів ведення економіки та відмовою від єдиної державної форми власності перед багатьма державами постала необхідність захисту своїх фінансових інтересів, оперативного маневрування обмеженими державними коштами, спрямування їх на першочергові соціально-економічні потреби. За таких умов надзвичайно актуальним стало створення спеціальних органів, здатних забезпечити реалізацію вимог держави щодо управління державними фінансами.

Світовий досвід переконує, що найефективнішим є формування і використання бюджетних коштів шляхом створення нової фінансової структури з відлагодженим механізмом виконання державного та місцевих бюджетів у вигляді казначейства. Головним призначенням національних казначейств є сприяння оптимальному управлінню державними фінансами шляхом забезпечення своєчасного та повного формування дохідної частини національних бюджетів усіх рівнів та цільового використання бюджетних коштів при одночасному зменшенні видатків на державне фінансування. При цьому, роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство тільки виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов'язання або оплату урядових видатків) [88].

Загалом структура і роль казначейства, принципи його організації в окремих країнах визначаються історичними і культурними особливостями, а також економічною ситуацією і розподілом повноважень між різними органами державної влади. У різних країнах на казначейство покладені свої характерні функції. Сучасна світова практика свідчить, що існують казначейства із широкими функціями, які несуть відповідальність за розробку і проведення державної економічної і фінансової політики. До цієї групи відносяться казначейства Австрії, Великобританії, Кенії, Нової Зеландії, США тощо. У багатьох інших країнах функції казначейства дещо обмежені. Наприклад, відповідно до чинного законодавства Аргентини про фінансове управління і аудит суспільного сектора, в систему казначейства входять агентства, нормативи і процедури, що пов'язані зі збором надходжень, потоком платежів і зберіганням готівкових активів. Це означає, що казначейство не здійснює управління державним боргом.

Рис. 1.1. Моделі обробки узагальнення та надання інформації про касове надходження доходів державного бюджету [91]

У цілому з точки зору виконуваних функцій, які розкривають сутність казначейства, його можна розглядати в двох аспектах. Це: по-перше, - касир держави; він приймає і оплачує витрати; по-друге, - державний бухгалтер, головними завданнями якого є [91]:

- попередження касових розривів між поступленнями і видатками бюджетних коштів;

- розподіл ліквідних засобів між державними установами з тим, щоб вони могли у будь-який момент покрити витрати;

- регулювання податкових звільнень і виплат, врахованих у бюджеті;

- фінансування політики економічної і соціальної підтримки виробників і населення;

- казначейство також забезпечує повернення зовнішнього державного боргу, погашення внутрішніх позик.

Керують касовим виконанням бюджету у різних країнах безпосередньо міністерство фінансів або спеціально створені державні органи, як, казначейство (Великобританія, Росія), адміністративно-бюджетне управління та мережа федеральних агентств (США), відділ бюджету при міністерстві фінансів (Швеція), бюджетне управління у складі міністерства у справах фінансів, промисловості і економіки (Франція).

У сфері муніципального управління касове виконання здійснюється двома шляхами [85]:

- “система єдиного казначейства” - коли держава керує муніципальними коштами. Як приклад можна навести Францію;

- “система автономного управління” - коли цю функцію покладено на муніципалітет, як це організовано у Німеччині та Австрії.

Система Державного казначейства України за структурою та функціями найбільш наближена до моделі Франції, як унітарної держави.

Державне казначейство Франції є системою органів влади і діє при Міністерстві фінансів, промисловості і економіки. Воно має у своєму складі ряд відділень, які займаються різними видами діяльності і виконують фінансові операції за дорученням держави і місцевих органів влади [91].

Принципи побудови системи казначейства Франції регулюються бюджетним законодавством і залежать від її адміністративно-територіального поділу. Взаємовідносини між різними складовими казначейської системи визначаються рівнем розвитку демократичних засад у державі.

Державне казначейство Франції складається з Головного управління та його територіальних органів - управлінь на місцевому рівні. У масштабах департаменту операціями Державного казначейства керує Генеральне казначейське управління. У деяких департаментах є додаткова централізуюча ланка у вигляді Управління грошових надходжень.

На місцевому рівні базовою ланкою є казначейство. Його дії в сільській місцевості поширюються на кантон. Ця установа є багатофункціональною: вона забезпечує збирання податків, фінансове обслуговування підвідомчих йому громадських організацій, управління боргом та збирання заощаджень. Крім того, бухгалтер є місцевим агентом депозитно-ощадної каси і національної каси.

У містах відділення Державного казначейства головним чином займаються збиранням податків та штрафів або керують грошовими надходженнями і видатками місцевих органів влади. Відділення Державного казначейства працюють і за кордоном, де вони виконують фінансові операції, що стосуються діяльності Державного казначейства Франції.

Працівники системи Державного казначейства несуть матеріальну відповідальність за виконання ними операцій: збереження грошових фондів і матеріальних цінностей, збирання грошових коштів, оплата рахунків, Ця система щоденно управляє фінансовими потоками шляхом здійснення таких операцій:

збирання податків для держави та місцевих органів влади; управління доходами держави;

управління грошовими потоками в бюджет місцевих органів влади і місцевих установ публічно-правового сектора; збирання штрафів.

Всього у Франції нараховується 4100 відділень Державного казначейства, загальна чисельність працюючих - понад 57000 чоловік, які підпорядковані завідуючому Управління обліку державних фінансових операцій.

Казначейство Франції виконує наступні функції:

- виробляє і впроваджує політику в галузі заощаджень і сприяє їх спрямуванню на фінансування пріоритетних інвестицій та на підтримку експорту;

- сприяє визначенню основних напрямків державної політики щодо державних промислових чи фінансових підприємств, виступає в ролі держателя акцій (розгляд фінансового стану, операції з капіталом, придбання і продаж активів, участь у роботі правління та загальних зборів);

- виконує особливі функції щодо питань структурної перебудови підприємств, зокрема через Міжвідомчий комітет промислової реструктуризації, коли йдеться про підприємства, що переживають труднощі;

- виступає як один із учасників міжнародних економічних і фінансових відносин, що відбуваються за багатосторонніми схемами, а його діяльність відображає інтернаціоналізацію економіки, розбудову європейської спільноти і стає дедалі значущою;

- у співпраці з Банком Франції консультує міністра економіки з питань валютної політики, і готує матеріали для переговорів щодо впровадження економічного й валютного союзу, руху міжнародних грошових потоків;

- аналізує і веде портфелі міжнародних ризиків держави, бере участь у прийнятті рішень щодо надання державних гарантій за контрактами та інвестиціями, які французькі підприємства здійснюють за кордоном;

- представляє Францію в організаціях, які надають допомогу в розвитку, керує інструментами фінансової допомоги та веде контроль допомоги, що їх Франція надає країнам, що розвиваються, представляє Францію у відповідних організаціях;

- здійснює функції секретаря або головуючого у деяких міжвідомчих та міжнародних органах (Паризький клуб).

У масштабах департаменту Франції вся повнота фінансових повноважень покладається на старшого казначея. Він відповідає також за операції, що здійснює податкове та митне управління. Старший казначей також контролює різні організації, що фінансуються за рахунок державних фондів.

На місцевому рівні працівники відділень Державного казначейства керують фінансовими коштами місцевих органів влади: вони займаються збиранням грошових коштів, контролюють і оплачують видатки, ведуть бухгалтерський облік.

Багато працівників Державного казначейства виконують функції бухгалтерів в організаціях та установах публічно-правового сектора, іноді працюють за кордоном в адміністративних органах.

Працівники казначейства виконують функції юридичних і фізичних радників при мерах і головах генеральних або регіональних рад. За завданням депутатів місцевих органів влади вони складають фінансові звіти і проводять аналіз фінансового стану.

Операціями казначейства вважаються всі переміщення грошових коштів, цінних паперів, депозитних та поточних рахунків, а також операції, що стосуються дебіторської заборгованості та боргів.

Казначейські операції включають:

- забезпечення державних кас грошовими коштами;

- облік та отримання векселів і облігацій, що випущені на користь держави;

- управління коштами, що вкладені кореспондентами, та здійснення операцій по них;

- випуск, конверсію, управління і погашення позик та інших державних зобов'язань.

Доходи та видатки по казначейських операціях зараховуються на бюджетні рахунки.

Доходи державних установ включають доходи від податків, мита, митних зборів та інших доходів. Розрахунки здійснюються шляхом внесків готівкою, чеками, банківськими поштовими векселями, а також внесками або переказами на один із рахунків, що відкриті на ім'я державного казначея. Боржники мають право розраховуватися комерційними векселями або облігаціями, що забезпечені дорученням.

Видатки державних установ повинні бути заздалегідь заплановані в бюджеті. Розрахунки по видатках здійснюються внесенням готівки, чеками, поштовим або банківським переказом. Деякі видатки дозволяється сплатити державними цінними паперами, комерційними векселями.

Документи, що забороняють оплату рахунків, повинні бути надані державному казначею, який здійснює видатки. Державний казначей має право призупинити оплату в разі виявлення порушень і інформує про це розпорядника.

Кореспондентами казначейства є установи і приватні особи, що зберігають свої кошти в казначействі і дають дозвіл здійснювати всі операції через бухгалтерів казначейства. Кожен кореспондент може мати в казначействі тільки один рахунок.

Територіальні органи влади і державні установи повинні здати в казну всю готівку.

Роль державних бухгалтерів не обмежується тільки виконанням таких операцій, як отримання доходів, виконання видатків і бухгалтерський облік цих операцій. Особливість функцій, що виконують державні бухгалтери Франції, полягає не тільки в тому, що вони є єдиними виконавцями бухгалтерських функцій, але вони також несуть відповідальність за здійснення контролю як за доходами, так і за видатками. Перевірки здійснюються на регулярній основі і проводяться паралельно з веденням операцій протягом усього року. Ці перевірки включають:

- контроль за доходами;

- контроль у галузі видатків;

- контроль у галузі майна.

У галузі доходів - це контроль за виконанням зобов'язань державної установи і систематичним зниженням і анулюванням доходних ордерів.

У галузі видатків для здійснення контролю потрібно, щоб: по-перше, бухгалтер був переконаним, що виплата, яку йому необхідно здійснити, дійсно відповідає видатку, який систематично перераховується згідно з відповідним розпорядженням. У цьому випадку бухгалтер перевіряє:

- характер розпорядника бюджету або його представника;

- наявність кредитних коштів;

- направленість видатків на статті, які відповідають їх характеру і меті;

- вірогідність боргового зобов'язання.

по-друге, бухгалтер повинен бути певним, що розрахунок має дійсно характер погашення.

У Франції держава як юридична особа має тільки один банківський рахунок, на який вона зараховує всі свої доходи та витрати.

Банківський рахунок казначейства відкритий у Банк де Франс. Цей рахунок ведеться головним бухгалтером казначейства в Парижі і одночасно - в головному представництві Банк де Франс Особливістю цього рахунку є те, що ним може користуватися не тільки головний бухгалтер казначейства, а й бухгалтери, що знаходяться в інших місцях, де розташовані філії Банк де Франс. Рух грошових коштів на цьому рахунку часто сягає дуже великих сум, як за доходами, так і за видатками. Вони складають в середньому до 15 млрд. франків за день. Закон від 4 серпня 1993 р. стосовно статусу Банк де Франс і контролю за діяльністю кредитних установ вимагає, щоб цей рахунок постійно знаходився у стані платоспроможності. Тому два рази на день Банк де Франс повідомляє казначейство про стан державного рахунку.

Для визначення загального стану рахунків усі зміни, що сталися на місцях, “централізуються” двома паралельними шляхами:

- щоденними повідомленнями, що надходять у центральне відділення від філій банку;

- щотижневими змінами, що вносяться щочетверга головним бухгалтером казначейства на основі повідомлень, які одержані від бухгалтерів казначейства.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ЗА ДОХОДАМИ

2.1 Аналіз касового виконання Державного бюджету України за доходами

Склад і структура доходної частини Державного бюджету України визначається наступними документами:

Бюджетним Кодексом України [2];

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік [5] - [8].

В таблиці Додатку А наведена динаміка загальних обсягів доходів Державного бюджету України та його основних складових у 2008 - 2010 рр.

Як показує аналіз даних, наведених Додатку А, зміни обсягів доходів у Державний бюджет України за 2008 - 2010 рр. характеризуються наступними основними показниками:

обсяг загальних доходів у 2009 році зріс на 16,1 млрд. грн. відносно рівня 2008 року(що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2009 році +6,7%), а обсяг загальних доходів у 2010 році зріс на 26,5 млрд. грн. відносно рівня 2009 року(що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2010 році +10,4%);

обсяг податку на прибуток підприємств у 2009 році зменшився на 0,2 млрд. грн. відносно рівня 2008 року (що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2009 році (-0,5%)), а у 2010 році обсяг податку на прибуток підприємств зменшився відносно рівня 2009 року на 1,9 млрд. грн.(що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2010 році (-4,5%));

обсяг податку на додану вартість з імпортованих товарів у 2009 році зменшився на 0,9 млрд. грн. відносно рівня 2008 року(що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2009 році (-1,2%)), а у 2010 році обсяг податку на додану вартість з імпортованих товарів зменшився на 0,2 млрд. грн. відносно рівня 2009 року (що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2010 році (-0,2%));

обсяг внутрішнього податку на додану вартість у 2009 році зріс на 1,1 млрд. грн. відносно рівня 2008 року (що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2009 році +2,2%), а у 2010 році обсяг внутрішнього податку на додану вартість зріс на 6,9 млрд. грн. відносно рівня 2009 року(що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2010 році +6,9%);

обсяг внутрішнього акцизного збору у 2009 році зріс на 7,9 млрд. грн. відносно рівня 2008 року (що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2009 році +71,2%), а у 2010 році обсяг внутрішнього акцизного збору зріс на 6,3 млрд. грн. відносно рівня 2009 року (що відповідає рівню ланцюгового річного приросту у 2010 році +32,9%).

Таким чином, основний приріст загальних доходів Державного бюджету України у 2009 - 2010 рр. забезпечувався суттєвим приростом внутрішнього акцизного збору та приростом внутрішнього податку на додану вартість, а обсяги податку на додану вартість з імпортованих товарів та податку на прибуток підприємств у 2009 - 2010 рр. мають негативні показники убутків відносно рівня 2008 року, що є наслідками впливу світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. - падіння обсягів виробництва в Україні (криза попиту на світових ринках для експортно-орієнтованої економіки України) та падіння обсягів імпорту в Україну(криза внутрішньої купівельної спроможності в Україні при різкій девальвації національної валюти).

На рис. 2.1 - 2.3 наведені графіки результатів аналізу структури доходної частини Державного бюджету України у 2008 - 2010 рр., які підтверджують падіння питомої ваги податку на додану вартість та питомої ваги податку на прибуток за рахунок різкого зростання питомої ваги акцизного збору з вироблених в Україні підакцизних товарів, що забезпечувалось законодавчим підняттям ставок акцизного збору у 2009 - 2010 рр..

Рис. 2.1. Структура доходної частини Державного бюджету України у 2008 році [8]

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2008 році, наведеної на рис. 2.1, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 42,2% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 18,1%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 4,8% ), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 23,5%.

Рис. 2.2. Структура доходної частини Державного бюджету України у 2009 році [7]

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2009 році, наведеної на рис. 2.2, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 38,8% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 17,1%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 7,8% ), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 23,4%.

Рис. 2.3. Структура доходної частини Державного бюджету України у 2010 році [6]

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2010 році, наведеної на рис. 2.3, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 40,2% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 15,0%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 9,5% ), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 25,9%.

2.2 Аналіз касового виконання Державного бюджету за доходами в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області

Питома вага УДКУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області в обслуговуванні доходної частини Державного бюджету України у 2008 - 2010 рр. характеризується наступними обсягами «чистих» доходів (з врахуванням бюджетного відшкодування ПДВ) - див. рис. 2.4:

2008 - 171,1 млн. грн. (що становить 2,1% від сумарного рівня надходжень в Держбюджет по Дніпропетровській області за 2008 рік);

2009 - 212,1 млн. грн. (що становить 5,1% від сумарного рівня надходжень в Держбюджет по Дніпропетровській області за 2009 рік);

2010 - 362,4 млн. грн. (що становить 3,6% від сумарного рівня надходжень в Держбюджет по Дніпропетровській області за 2010 рік).

Рис. 2.4. Динаміка загального обсягу та складових доходу в Державний бюджет України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в 2008 - 2010 рр.

Таким чином, в УДКУ Жовтневого району м. Дніпропетровська динаміка росту загального обсягу доходів в Державний бюджет України характеризується:

абсолютним приростом у 41,0 млн. грн. за 2009 рік відносно рівня 2008 року, що відповідає ланцюговому темпу річного приросту у +24,0%;

абсолютним приростом у 150,3 млн. грн. за 2010 рік відносно рівня 2009 року, що відповідає ланцюговому темпу річного приросту у +70,9 %;

Для виявлення причин такої динаміки приросту на графіках рис. 2.5 побудовані порівняльні структури джерел дохідної частини Державного бюджету України по ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 -2010 рр.

Рис. 2.5. Динаміка питомої ваги (%) основних джерел (по кодам бюджетної класифікації) доходної частини Державного бюджету України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр. [93]

Як показує аналіз динаміки структур, наведених на рис. 2.4 - 2.5:

- рівень бюджетного відшкодування ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 році перевищив рівень стягнутого у бюджет ПДВ;

- основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська є 2 податки, які мають наступні рівні питомої ваги в сумарному обсягу доходів держбюджету:

а) податок на прибуток підприємств (11020000) з питомою вагою:

2008 рік - 94,5 %; 2009 рік - 45,4%; 2010 рік - 43,4%;

б) податок на додану вартість 14010000 (14010100, з врахуванням бюджетного відшкодування ПДВ 14010200) з питомою вагою:

2008 рік - (-0,9)%; 2009 рік - 51,3%; 2010 рік - 53,8%.

- сумарна питома вага 2-х податків (11020000+1401000) становить:

2008 рік - 95,3%; 2009 рік - 96,6%; 2010 рік - 97,2%.

Згідно діючого у 2008 -2010 рр. податкового законодавства [2], [4], плановий графік сплати основних податків в Державний бюджет України по УДКУ Жовтневого району м. Дніпропетровська:

1. По ПДВ - щомісячно з 20 по 1 число (за попередній місяць);

2. По податку на прибуток підприємств - щоквартально з 10 по 20 число другого місяця кварталу (за попередній квартал).

В таблицях Додатку В наведена динаміка планових та фактичних надходжень доходів Держбюджету по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області у 2008 - 2010 рр.

На графіках рис. 2.6 - 2.8 наведені діаграми щомісячних надходжень в Державний бюджет по УДК У Жовтневого району м. Дніпропетровська у 2008 -2010 рр. Як показують результати спільного аналізу графіків, наведених на рис. 2.6 - 2.8:

- графік щомісячного надходження ПДВ є лінійним та таким, що зростає на протязі року;

- графік щоквартального надходження податку на прибуток підприємств є нелінійним з 4-ма піками.

Рис. 2.6. Плановий обсяг щомісячних надходжень в Державний бюджет та бюджетних відшкодувань ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 році

Таким чином, між квартальними порціями надходжень податку на прибуток підприємств є суттєві провали по 2 місяця.

Рис. 2.7. Плановий обсяг щомісячних надходжень в Державний бюджет та бюджетних відшкодувань ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2009 році

Аналіз запланованого графіку бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету носить умовний характер поступового накопичення боргу держави та виплати бюджетного відшкодування під кінець року. При цьому основною планування є позитивне сальдо між стягнутим в державний бюджет ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ з Державного бюджету України. Принципи планування графіку бюджетного відшкодування ПДВ, як показує аналіз графіків рис. 2.6 - 2.8, не мають економічного підґрунтя, тобто планування потоків експорту продукції по підприємствам Жовтневого району м. Дніпропетровська і відповідного виникнення потоків грошових вимог по бюджетному відшкодуванню ПДВ. Це підкреслює наведений у наступному розділі матеріал по порівнянню планово-прогнозних та фактичних графіків бюджетного відшкодування ПДВ по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр.

Рис. 2.8. Плановий обсяг щомісячних надходжень в Державний бюджет та бюджетних відшкодувань ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2010 році

На рис. 2.9 - 2.11 наведені графіки планових та фактичних обсягів щомісячних відшкодувань ПДВ з Державного бюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр.

Проведений в дипломному проекті аналіз якості планування графіку та обсягів бюджетного відшкодування ПДВ з Державного бюджету по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 -2010 рр., згідно даних таблиць Додатку В, показує:

1. 2008 рік (факт вище плану в 4,9 рази) - рис. 2.9:

- плановий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 33 698,2 тис. грн.;

- фактичний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 164 476, 4 тис. грн..

Рис. 2.9. Плановий та фактичний обсяги щомісячних відшкодувань ПДВ з Державного бюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 році

2. 2009 рік (факт нижче плану на 3,3%) - рис. 2.10:

- плановий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 48 470,0 тис. грн.;

- фактичний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 46 881,9 тис. грн..

Рис. 2.10. Плановий та фактичний обсяги щомісячних відшкодувань ПДВ з Державного бюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2009 році

3. 2010 рік (факт вище плану на 6,5% + погашення боргу 2009 року в розмірі 115,5% додатково до плану 2009 року) - рис. 2.11:

Рис. 2.11. Плановий та фактичний обсяги щомісячних відшкодувань ПДВ з Державного бюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2010 році

- плановий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 71 210,5 тис. грн.

- фактичний обсяг бюджетного відшкодування ПДВ - 75 848,9 тис. грн.

- додатково відшкодування боргу за 2009 рік ПДВ - облігаціями з 5 річною розстрочкою - 55 992,0 тис грн..

Таким чином, при повній невідповідності планового та фактичного рівня відшкодування ПДВ з Держбюджету України у 2008 році, у 2009 - 2010 рр. відшкодування ПДВ виконувалося за принципом обмеження фактичного рівня грошового відшкодування ПДВ плановим рівнем з відхиленням не вище 5% від плану. В результаті такої політики у 2010 році Кабінет Міністрів України прийняв Постанову про відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ облігаціями внутрішнього боргу з строком погашення 5 років, що для УДКУ у Жовтневому районі привело до видачі облігацій ПДВ на суму 56,0 млн. грн. (115,5% додатково до плану 2009 року).

На рис. 2.12 наведені графіки результатів аналізу рівня виконання плану надходження коштів в Державний бюджет України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в розрізі джерел надходження у 2008 -2010 рр.

Рис. 2.12. Рівні виконання плану по надходженням в Державний бюджет України в розрізі джерел в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 -2010 рр.

На рис. 2.13 наведені графіки рівней щомісячного виконання плану по надходженням в Державний бюджет України по податку на прибуток підприємств та ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2010 році.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис. 2.13 застосовуємо методологія прогнозування надходження ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відповідає фактичним грошовим потокам, а фактичний грошовий потік податку на прибуток підприємств систематично перевищує плановий рівень, що є резервом, який треба врахувати на наступні роки. Методологія планування рівня щомісячного відшкодування ПДВ потребує суттєвої модернізації, оскільки є дестабілізуючим фактором не прогнозованого зменшення доходів в Державний бюджет по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Рис. 2.13. Рівні виконання плану по надходженням в Державний бюджет України по податку на прибуток підприємств та ПДВ в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2010 році

В Додатках Г - Ж наведені результати первинних статистичних спостережень за рівнем щоденних сумарних надходжень по ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Державного бюджету за 2008 - 2010 рр., які будуть використані в якості вихідних даних для прогнозування доходів в Державний бюджет по ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на протязі року.

В Додатках З - К наведені результати 1 етапу статистичної обробки вихідних кривих, наведених в Додатках Г - Ж, виконані за допомогою апарату графоаналітичного аналізу „електронних таблиць” Excel-2007 - „ сглажуючо-осереднювальний фільтр” (на базі 5 послідовних точок фактичних параметрів). Як показує аналіз даних, наведених в Додатках З - К, залежність щоденних доходів до ДКУ в Державний бюджет носить характер періодичних коливань з періодом, який наближається до 1 місяця та піком, який розташований між 24 та 28 числом кожного місяця. При цьому середня амплітуда коливань зростає з року в рік (найбільші амплітуди у 2010 році) та зростає на протязі року (амплітуда осереднених „хвиль” в кінці року вища за амплітуду на початку року).

Середньорічний рівень щоденних надходжень до Державного бюджету України по УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (без врахування бюджетних відшкодувань ПДВ) характеризується наступними рівнями:

а) 2008 рік - 1 334 тис.грн./1 банк.день;

б) 2009 рік - 1 034 тис.грн./1 банк.день;

в) 2010 рік - 1 758 тис.грн./1 банк.день;

Тобто початок фінансової кризи 2008 - 2010 рр. привів до зниження на 30% середньорічного рівня щоденних надходжень доходів в Державний бюджет України по УДКУ у Жовтневому районі у 2009 році при порівнянні з 2008 роком, а у 2010 році до зростання на 70% середньорічного рівня щоденних надходжень доходів в Державний бюджет України по УДКУ у Жовтневому районі у порівнянні з 2009 роком.

В Додатках Л - Н наведені графіки динаміки щоденних надходжень коштів (накопичувальним ітогом) на рахунок Держбюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр. як без врахування бюджетних відшкодувань ПДВ, так і з врахуванням бюджетних відшкодувань ПДВ.

В Додатку П наведені графіки динаміки щоденних відшкодувань ПДВ (накопичувальним ітогом) з рахунку Держбюджету в УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у 2008 - 2010 рр. Як показує аналіз даних, наведених в Додатку П - відшкодування ПДВ є суб'єктивним не плануємим процесом, при цьому якщо у 2008 році воно виконувалось більш-менш регулярно на протязі року, то у 2009 році - це 2 порції відшкодування згідно рішень Міністерства Фінансів по плановому лімітуванню обсягів річного відшкодування, закладеного в Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік» [ ]. У 2010 році - також не плануємий графік відшкодування, враховуючи разове відшкодування боргу за 2009 рік у кінці серпня 2010 року облігаціями ПДВ.

Суми загального надходження коштів в держбюджет по ДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та суми відшкодування з Державного бюджету ПДВ співвідносяться як (див. Додатки Л - П):

а) у 2008 році - надходження 333,7 млн.грн., відшкодування -163,5 млн.грн.;

б) у 2009 році - надходження 258,6 млн.грн., відшкодування - 46,9 млн.грн.;

в) у 2010 році - надходження 437,9 млн.грн., відшкодування - 131,1 млн.грн. (з врахуванням -55,3 млн.грн. облігаціями ПДВ.

В результаті проведеного аналізу діяльності УДКУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області виявлені нагальні проблеми, щодо яких в дипломному проекті сформовані пропозиції по удосконаленню процесу обслуговування державного бюджету України за доходами:

1. Проблема невідповідності рівня плануємого рівня бюджетного відшкодування ПДВ та фактичної потреби платників податку ПДВ району в обсягах бюджетного відшкодування ПДВ;

2. Проблема низької оперативності обробки заявок на відшкодування ПДВ та прийняття рішень і проведення фактичного відшкодування ПДВ за рахунок відсутності координації дій податкових, митних органів та органів державного казначейства по контролю процесів бюджетного відшкодування ПДВ по трасі бізнес-процесів «Проведення експортної операції - надходження заявок на відшкодування ПДВ - документальне та фінансове проведення бюджетного відшкодування ПДВ»;

3. Проблема значних витрат робочого часу персоналу районного казначейства по контролю відповідності сум отриманих бюджетних платежів в Державний бюджет (та їх розподілу) кодам бюджетної класифікації, оскільки на рівні вихідного платіжного банківського документа (платіжне доручення) відсутні обов'язкові контролюємі реквізити бюджетного платежу, а його цільове спрямування формується текстовою неконтролюємою строкою з внесенням великої кількості помилок платниками податків.

2.3 Економетричне моделювання впливу податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальні доходи Державного бюджету України

Поглиблене дослідження впливу податку на додану вартість на загальні доходи Державного бюджету потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між декількома параметрами, що нас цікавлять.

Нижче приведені дані спостережень:

Період

Загальні доходи Державного бюджету України, млн. грн. Yi

Податки на додану вартість із вироблених в Україні товарів, млн. грн.. Хі

2006

164583,947

42962,581

2007

227827,348

46145,169

2008

238931,337

48980,907

2009

254995,704

50066,000

2010

281464,879

53503,355

На основі наведених даних побудуємо лінійну регресійну модель у вигляді:

, (2.1)

де - параметри, які треба знайти; - відхилення фактичних значень від лінії регресії.

Параметри знайдемо за допомогою метода найменших квадратів, який стверджує, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресії, досягається, коли сума квадратів різниць є мінімальною:

. (2.2)

Значення, знайдені за допомогою вказаного методу мають вигляд (див. розрахунки в Додатку Р):

= 10,5244 (2.3)

= -275101,5 (2.4)

Отже, розрахункові значення обчислюються за формулою:

-275101,5 + 10,5244*хі

Рис. 2.14. Результати економетричного моделювання

Як бачимо, при збільшенні податку на додану вартість на одну умовну грошову одиницю загальні доходи Державного бюджету збільшується на 10,524 умовних грошових одиниць.

Середньоквадратична помилка регресії:

= 13024,1 (2.5)

Відносно середньо вибіркового значення це становить 5,58%

Коефіцієнт детермінації для даної моделі дорівнює

= 0,9328 (2.6)

Перевіримо адекватність лінійної моделі за критерієм Фішера. Для цього за статичними таблицями F-розподілу Фішера для 5%-ого рівня значимості (задаємо довільно) та при степенях вільності відповідно 1 і n-2 знайдемо критичне значення 10,13. Розраховане значення F-критерію Фішера відповідно дорівнює

41,65

Таким чином, розраховане значення F більше ніж критичне. Отже, можна зробити висновок про адекватність моделі за F-критерієм Фішера.

Перевіримо значимість коефіцієнта регресії , який оцінено. Це можна зробити за допомогою аналізу його відношення до свого стандартного відхилення :

1,6308

6,4536

Критичне значення t-статистики знаходимо за статистичними таблицями t-розподілу Стьюдента при рівні значимості (задаємо довільно) та ступенях вільності n-2: 3,182.

Таким чином, обраховане значення більше ніж критичне. Отже ми відкидаємо нульову гіпотезу про те, що і робимо висновок, що з надійністю 95% відрізняється від нуля.

Для оцінки впливу показників на без урахування одиниць виміру обчислимо коефіцієнти еластичності за формулою:

Рис. 2.15. Результати оцінки еластичності

Таким чином, при збільшенні податку на додану вартість еластичність загальних доходів Державного бюджету зменшується.

Еластичність, що обчислена на основі середніх значень змінних, складає

2,1779

Як бачимо, при збільшенні податку на додану вартість на 1% загальні доходи Державного бюджету збільшуються в середньому на 2,1779 %.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КАСОВОГО ВИКОНАННЯ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

3.1 Удосконалення касового виконання Державного бюджету України за доходами при бюджетному відшкодуванню ПДВ згідно Податковому Кодексу України

Як показують результати проведеного розділі 2 дипломного дослідження, найбільшого удосконалення в технологіях касового виконання Державного бюджету по доходам потребує процес бюджетного відшкодування ПДВ, який фактично у 2008 -2010 рр. знаходився на «ручному керуванні» без виконання якихось часових термінів здійснення відшкодування ПДВ відносно строку подання декларацій з вимогою про бюджетне відшкодування ҐПДВ.

Згідно нового Податкового Кодексу України [1] з 2011 року повинен виконуватися в автоматичному режимі з жорсткою регламентацією строків роботи кожного ланцюга державної податкової служби та державного казначейства.

За новим «Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», затвердженого Постановою КМУ від 17 січня 2011 р. N 39:

1. Податкова декларація платника податку, в якій заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що зареєстрована в органах державної податкової служби, підлягає згідно з пунктами 200.10 і 200.18 статті 200 Податкового кодексу України обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться:

- протягом 20 календарних днів, що настають за граничним строком отримання органом державної податкової служби податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість та якого протягом 17 календарних днів, що настають за граничним строком подання звітності, не повідомлено про невідповідність критеріям, визначеним Податковим кодексом України;

- протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком отримання органом державної податкової служби податкової декларації платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

2. За наявності достатніх підстав, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 1, ст. 23) та які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби проводить протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком проведення камеральної перевірки, документальну позапланову виїзну перевірку платника податку для визначення достовірності нарахування такої суми.

3. У разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

4. Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

- трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 1 липня 2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

5. Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

6. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

- трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно «Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках», затвердженого спільним наказом ДКУ та ДПСУ від 03.02.2011 № 68/23, технологічний ланцюг операцій по бюджетному відшкодуванню ПДВ передбачає обов'язкову контрольну та розпорядчу участь центральних апаратів ДПСУ та ДКУ по управлінню документами та грошовими потоками відшкодування ПДВ вище 100 тис.грн.:

1. Органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом місяця, виходячи з наявних матеріалів, що можуть свідчити про підтвердження нарахування бюджетного відшкодування, забезпечують подання до центрального органу державної податкової служби зведеної інформації про можливі загальні обсяги відшкодування податку на додану вартість коштами у кожному регіоні у розрізі платників (щодо яких наявні зазначені матеріали) за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за якими з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис. грн. і більше (далі - інформація).

2. Структурний підрозділ центрального органу державної податкової служби, який здійснює адміністрування облікових та звітних показників, після отримання інформації здійснює протягом трьох робочих днів:

- формування вихідних форм інформації;

- контроль за відповідністю сум в інформації даним офіційних звітів центрального органу державної податкової служби;

- передачу інформації структурним підрозділам центрального органу державної податкової служби для проведення ретельного аналізу, за результатами якого відповідні підрозділи надають наявні матеріали структурному підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, для узагальнення;

- направляє отримані від структурного підрозділу центрального органу державної податкової служби, який адмініструє відшкодування податку на додану вартість, узагальнені матеріали органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

3. Не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання узагальнених матеріалів, органи державної податкової служби за місцезнаходженням платника за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.

4. Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє:

- до Державного казначейства України;

- одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

5. Державне казначейство України:

- направляє узагальнену інформацію органам державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які згідно з отриманими висновками та узагальненою інформацією відповідно до чинного законодавства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам податку;

- передає до органів державної податкової служби у порядку, затвердженому наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, інформацію про здійснене бюджетне відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

6. Інформація щодо платників, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням уточнюючих розрахунків становить менше 100 тис. грн., опрацьовується відповідно до цього Порядку на рівні органів державної податкової служби та державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно спільного наказу ДПСУ та ДКУ від 20.12.2010 № 960/495 «Про затвердження форм документів, які використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість», технологічний ланцюг передбачає оформлення та передачу наступних документів:

- Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість;

- Журналу обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих органами державної податкової служби до органів Державного казначейства України;

- Реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державного казначейства України;

- Журналу реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, наданих органами державної податкової служби;

- Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість;

- Рішення про перерахування коштів для відшкодування податку на додану вартість.

Висновки про суми відшкодування податку на додану вартість надаються органам Державного казначейства України у паперовому вигляді, Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість - у паперовому та електронному вигляді.

Журнал реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, наданих органами державної податкової служби, ведеться в електронному вигляді.

Для реалізації з 1 липня 2011 року захищеної системи обміну файлами «електронних» висновків та журналів по відшкодуванню ПДВ між податковою та казначейською службами з використанням каналів СЕП НБУ у 2010 році в Державному казначействі України створено Центр сертифікації ключів, який здатний надавати обов'язкові, передбачені законодавством послуги відповідно до вимог державних і міжнародних стандартів у сфері захисту інформації, підтримувати різні стандарти цифрового підпису.


Подобные документы

  • Характеристика структури, основних завдань, функцій, прав та обов’язків органів Державного казначейства України (ДКУ). Бухгалтерській облік та звітність про виконання бюджетів в ДКУ. Касове виконання та облік доходної частини державного бюджету в ДКУ.

    отчет по практике [5,0 M], добавлен 06.07.2011

  • Сутність діяльності та функції казначейства. Права, обов’язки та організаційна структура Головного управління Державного казначейства України у м. Києві. Механізм касового виконання бюджету міста за доходами. Проведення операцій з платежами до бюджету.

    дипломная работа [785,9 K], добавлен 27.01.2012

  • Джерела формування доходів державного бюджету, їх загальна характеристика. Видатки державного бюджету, їх класифікація та роль в розвитку країни. Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів. Організація касового обслуговування державного бюджету.

    реферат [298,5 K], добавлен 30.01.2015

  • Зміст, структура та класифікація доходів державного бюджету. Бюджетні повноваження органів казначейства в процесі виконання бюджету. Аналіз касового виконання державного бюджету за доходами казначейством. Зарубіжний досвід касового виконання бюджету.

    дипломная работа [818,1 K], добавлен 03.08.2012

  • Аналіз діючої системи виконання бюджету за доходами та обґрунтування напрямків розвитку і вдосконалення системи управління виконанням Державного бюджету в Україні. Характеристика основних груп доходів бюджету. Казначейське виконання державного бюджету.

    дипломная работа [732,2 K], добавлен 24.02.2011

  • Удосконалення формування доходної частини державного бюджету. Податки на додану вартість та прибуток, мито та акцизний збір як основні платежі, що забезпечують прибутками загальний фонд. Аналіз системи надходження коштів до Державного бюджету України.

    реферат [20,3 K], добавлен 22.02.2012

  • Теоретичні аспекти формування державного бюджету України. Аналіз формування доходної частини державного бюджету України. Шляхи оптимізації формування доходної частини державного бюджету України.

    дипломная работа [290,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Історія розвитку бюджетного обліку. Теоретичні основи звітності бюджетних установ. Характеристика основних показників діяльності та аналіз динаміки дохідної і видаткової частин бюджету Тульчинського районного відділення Державного казначейства України.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 07.04.2011

  • Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.

    курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017

  • Бюджетний процес і його учасники. Організаційна структура Державного казначейства України. Здійснення контролю виконання державного бюджету органами Державного казначейства України. Аналіз кошторису видатків в Краснодонському ВДК як контролюючого органу.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 29.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.