Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками (на прикладі Краснодонського ВДК у Луганській області)

Для створення нормальних умов роботи казначейства виникає необхідність у додаткових коштах для ремонту службових приміщень, придбання канцелярських товарів, меблів, іншого обладнання тощо.

Якісне та оперативне вирішення питань з казначейського обслуговування місцевих бюджетів потребує також повної автоматизації робочого процесу в органах Державного казначейства. Насамперед, це організація оперативної заміни обладнання, яке вийшло із ладу. У данний час на критичне вузлове обладнання (сервери, телекомунікаційна стійка) не передбачена наявність комплекту запасного приладдя як в обласному управлінні, так і в організаціях-партнерах "БМС-Сервіс" . У зв'язку з цим у разі можливого виходу з ладу будь-якого пристрою або вузла заміна буде здійснюватися через "БМС-Сервис" в м. Києві, що пов'язано зі значними затримками у часі.

Для нашого відділеня, при обробці місцевих бюджетів в АС "КАЗНА", швидкість обміну інформацією по виділених каналах тональної частоти за допомогою модемів TAINET T-336Cx буде недостатньою. Як наслідок, виникає питання організації зв'язку за допомогою високошвидкісних технологій, таких як: Radio - Ethernet. Frame - relay або інших.

Доцільно передбачити можливість повноцінного функціонування відділення в моменти відсутності зв'язку по виділеному каналу. В окремих випадках час відновлення зв'язку по виділеному каналу займає до декількох годин. Цей час може бути критичним, оскільки вся діяльність відділення залежить від роботи програмного комплексу АС "КАЗНА" і, відповідно, роботи виділеного каналу.

Процес запровадження АС "КАЗНА" для роботи з коштами місцевого бюджету виявив низку моментів, що стосуються методологічних аспектів концепції обліку коштів. Насамперед це облік негрошових операцій, облік "арештованих" коштів, обробка реєстрів розпису призначень по спеціальному фонду, обробка реєстрів Державного казначейства України на фінансування тощо.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів ускладнене наявними проблемами, що притаманні розпорядникам коштів місцевого самоврядування. До них належать відсутність комп'ютерної техніки та кваліфікованих кадрів, незабезпеченість надійним телефонним зв'язком та інше. Значна віддаленість від центру окремих сільських та селищних рад заважає їх оперативному обслуговуванню, своєчасному усуненню з боку розпорядників недоліків при проведенні видатків. Так, при банківській схемі обслуговування від них не вимагалась наявність підтвердження до платіжних документів, при допущених помилках в оформленні їм не відмовляли в оплаті, а перед працівниками казначейства стоїть питання з попередження нецільового використання бюджетних коштів і вони повинні контролювати неухильне дотримання вимог правильного оформлення та обґрунтування видатків. Детальніше рішення цих проблем казначейського обслуговування розглянуто у третьому розділі магістерської роботи [33].

Казначейське обслуговування виконання місцевих бюджетів за видатками виявили позитивні наслідки, але наявність проблем свідчить про необхідність вдосконалення нормативної та інструктивної бази, вдосконалення механізму взаємовідносин між учасниками бюджетного процесу, підвищення рівня матеріальної та технічної забезпеченості, що дозволить органам казначейства виконувати покладені на них державою функції та завдання.

РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІТ УПРАВЛІННЯМ МІСЦЕВИМ БЮДЖЕТОМ

2.1 Адаптація європейського досвіду управлінням місцевим бюджетом в Україні

Наближення українського суспільства до стандартів життя європейських країн ставить на порядок денний питання про відтворення бюджетного процесу на демократичних та ринкових засадах. За період розбудови українського суспільства зберігалось відчуження громадян від публічного обговорення, оцінки ефективності, вироблення та ухвалення владних рішень, у тому числі формування й розподілу бюджетних коштів. Західний підхід до бюджетного процесу базується на постулаті про відповідальність влади перед єдиним власником бюджетних коштів -- народом, платниками податків, тому кожен громадянин має право знати на які цілі та наскільки ефективно витрачено державні та місцеві кошти. Падіння рівня життя та соціальне розшарування населення, руйнування соціальної інфраструктури (медичних закладів, закладів освіти, бібліотек, клубів, доріг тощо), пришвидшене старіння населення, особливо в сільських районах та районних центрах, істотно ускладнюють наближення України до Європейського союзу (ЄС) як у політичній, так і в економічній сферах. Програма діяльності уряду "Назустріч людям" серед інших завдань передбачає "досягнення відповідної якості життя населення, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави [42]. Кожному громадянину повинно бути зрозуміло, що суспільні блага гарантуються йому Конституцією, вони є ідентичними незалежно від того, якій країні живе людина, а забезпечуються через фінансування з бюджетів, зокрема й місцевого рівня. Так, наприклад, згідно з показниками фінансового управління Краснодонської міської ради та фінансового управління Краснодонської РДА у 2006 році видатки місцевих бюджетів м. Краснодону та Краснодонського району Луганської області становитимуть -148.807 тис. грн. Планується на освіту спрямувати 38.101тис.грн., охорону здоров'я --28.904 тис. грн., соціальний захист та соціальне забезпечення -- 14.336 тис.грн., культуру й мистецтво -- 7.336 тис. грн., фізичну культуру і спорт -- 1.771тис. грн. (див. Таблицю 1.4.2). Затверджена сума видатків, з урахуванням трансфертів, становить 148.807тис. грн., що на 14.220тис. грн. більше, ніж у попередньому році. Таке збільшення видатків місцевих бюджетів бюджетів відбулося здебільшого за рахунок збільшення субвенцій з державного та обласного бюджетів та деяких дотацій. Водночас зросли видатки на освіту (на 26 %) та охорону здоров'я (на 30 %). Серед завдань бюджетної політики указано на потребу підвищення рівня надання послуг у соціально-культурній сфері за рахунок економного та ефективного використання бюджетних коштів шляхом координації дій усіх місцевих органів влади й місцевого самоврядування.

Таблиця 1.4.2. Основні показники видатків місцевого бюджету Краснодонського району Луганської області (тис. грн.)

Активізація роботи з розроблення програм фінансування суспільних потреб на місцях принципово неможлива без конструктивного діалогу між органами влади та місцевого самоврядування з територіальними громадами. З одного боку, вичерпали себе механізми співпраці народних депутатів зі своїми виборцями, хоча саме народні представники в органах місцевого самоврядування повинні забезпечувати зв'язок владних структур з громадянами, виконувати їхні накази, реалізовувати політику надання гарантованих суспільних послуг кожному громадянинові свого округу. З іншого боку, не створено нових органів та відповідних механізмів взаємодії представників громадськості з представниками влади. Складність відновлення зворотних зв'язків полягає також і в тому, що тільки в Краснодонському районі у 2005 році до складу зведеного бюджету входило 24 бюджетів, в тому числі: 1 город обласного значення, 1 район обласного значення, 2 міста районного значення, 10 сільських та 10 селищних. Кожен фінансовий план потребує, за згодою громади, виділення пріоритетних проектів, передбачає постійні консультації з громадою на місцях. Для громади вкрай важливо не лише знати свої права, отримати інформацію та формувати стратегію розвитку "регіону, а й брати участь у виробленні важливих рішень, втілювати їх у життя.

Непублічність прийняття рішень та здійснення державної політики стало одним із головних аргументів у критиці України з боку міжнародної спільноти, що підсилювало негативне ставлення до країни з боку партнерів, насамперед ЄС, і негативні настрої у суспільстві.

До того ж реформування фінансового сектору має здійснюватися таким чином, щоб створити умови для становлення й розвитку альтернативних систем надання комунальних та суспільних послуг. У ринкових умовах економічне та політичне середовище ґрунтується на приватному секторі. На сьогодні в Україні суспільні послуги "безкоштовні" для споживачів і немає можливості виміряти їхню економічну ефективність. Зважаючи на іноземний досвід, є потреба створення умов для розвитку альтернативних систем надання суспільних послуг. У країнах Центральної Європи дуже швидко відбулося реформування традиційних методів надання суспільних послуг, чому сприяли чотири основні елементи ринкового середовища: надання послуг приватними організаціями, участь приватних організацій у виробленні суспільних послуг, використання у комунальній сфері ринкових механізмів та необхідність становлення громадянського суспільства, тобто зміна у процесах ухвалення рішень та інституційних умовах державного управління і державних структур. Становлення системи альтернативних способів надання послуг -- явище, властиве складному соціальному та економічному перетворенню суспільства. Виділяють такі головні види альтернативних способів надання послуг [41]:

— видача контрактів на комунальні послуги;

— запровадження програм будівництва, експлуатації, передачі;

— передача прав та обов'язків щодо надання послуг у певній місцевості упродовж певного періоду часу;

— надання послуг на місцевому рівні неприбутковими організаціями та доброчинними товариствами;

— використання ваучерів (наприклад, продовольчі талони або інші види субсидій на користь споживачів).

На розвиток тих чи інших видів альтернативних способів надання послуг впливає ціла низка чинників, серед яких -- законодавче та фінансове середовище країни, специфіка сфери, в якій вони надаються, ринкові умови тощо. Цікавими є особливості та досвід інших держав у цій сфері. Так, наприклад, у Великій Британії на отримання підряду місцеві органи влади змушені порівнювати свою ефективність з ефективністю приватного сектору. У французькій централізованій структурі існують форми договірних відносин з монополістичними державними компаніями у сфері комунального господарства. У німецькій традиції внутрішній ефективності державних організацій віддається перевага перед ринковими стимулами. У Німеччині існують різні форми власності і підзвітності у сфері комунального господарства, які намагаються урівноважити державні функції з механізмами приватного сектору. Щодо країн Центральної Європи, то найкращих результатів досягли тут Польща та Угорщина, де закріпилася практика видачі контрактів. В Угорщині у сфері суспільних послуг існують дві групи послуг, у наданні яких беруть участь зовнішні виробники. Укладаються контракти між муніципалітетом як клієнтом і виробником послуг у сфері прибирання твердих відходів та центрального опалення. Зовнішні компанії (недержавні та немуніципального підпорядкування) забезпечують похоронну службу, водопостачання, каналізацію, обслуговування плавальних басейнів та прибирання твердих відходів [41].

З метою активізації таких заходів Краснодонська районна та міська державна адміністрації працюють над великомасштабним проектом, метою якого є підвищення ефективності територіального самоврядування і впровадження механізмів громадської участі у визначенні пріоритетів територіальних громад, формуванні місцевих бюджетів та контролі за бюджетними процесами шляхом скорочення дистанції між владою й громадою за активного залучення представників громади до участі у формуванні місцевих бюджетів і контролі за бюджетними процесами. За проектом планується розробити і впровадити в регіонах України дійовий механізм громадської участі у визначенні пріоритетів територіальних громад, прийнятті рішень та моніторингу реалізації цих рішень місцевими органами влади й управління, використовуючи результати вивчення європейського досвіду місцевого самоврядування.

Європейські держави мають уже значний доробок у сфері бюджетної політики, корисний і цікавий для України. Впровадження міжнародних стандартів прозорості бюджетного процесу та звітності про результати виконання бюджету, забезпечення доступності їх для суспільства й інвесторів є одними з першочергових заходів, визначених Кабінетом Міністрів України. Базуючись на досвіді європейських країн, в тому числі й держав -- нових членів Європейського союзу, сьогодні формується нова ідеологія бюджетного процесу, стрижнем якої є націлення на результат, а не процес, тобто виконання визначених завдань і отримання конкретних результатів на засадах ефективного використання ресурсів.

2.2 Проблеми казначейського обслуговування місцевого бюджету в порівнянні з європейськім досвідом

Європейські держави на сьогоднішній день мають багато проблем по управлінню місцевими бюджетами та по їх казначейському обслуговуванню. Так на прикладі країн Центральної Європи - Польщі та Угорщини відсутній механізм управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання місцевого бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасових місцевих фінансових ресурсів. Як в Україні вирішується ця проблема буде розглянуто у третьому розділі роботи [40].

Створення ЄКР дає можливість централізувати бюджетні ресурси , що, звісно, не вирішує завдання підвищення ефективності використання поточних активів і пасивів бюджету, а лише створює передумови для цього. Тим самим стає актуальним питання формування ефективної моделі використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, сконцентрованих на єдиному рахунку. Важливою складовою цієї моделі є технологія активного управління щоденними касовими активами і пасивами, що створюються у процесі виконання дохідної й видаткової частини місцевого бюджету. При побудові моделі управління поточними касовими активами й пасивами бюджету, зосередженими на єдиному казначейському рахунку, доцільно враховувати досвід розвинених країн, у яких подібні системи успішно функціонують. У зарубіжній практиці застосовуються три основних підходи до вирішення цього завдання.

Перший підхід -- так званий варіант центрального банку. Сутність його полягає в тому, що для забезпечення ліквідності центрального рахунку бюджету відкриває кредитну лінію чи розміщує надлишки ліквідних коштів через банк. Як правило, здійснюється короткострокове кредитування касових розривів виконання бюджету в суворо обумовлених законом рамках. При цьому здійснювані виплати впливають на ліквідність самого банку. З цієї причини банк буває вимушений здійснювати операції на ринку, інакше кажучи, відволікати власні ліквідні активи чи постачати ними ринок, що впливає на стан грошової маси, інакше кажучи, здійснює прямий інфляційний вплив, а також може при довготривалій несприятливій кон'юнктурі і невеликих резервах банку призвести до дестабілізації фінансового ринку.

У сучасних умовах прямі касові кредити центрального банку, котрі використовуються для покриття бюджетного дефіциту, поширені у країнах, що розвиваються. Однак і в них останнім часом спостерігається тенденція до жорсткішого порядку умов і строків кредитування держави емісійним банком. Третя технологія управління касовими активами і пасивами бюджету грунтується на адаптації виплат із бюджету до надходжень, а не навпаки, як прийнято у більшості розвинених країн. Вона поширена у країнах, де бюджетний процес не приводить до облігаторного виконання бюджету, бо мають місце процеси його секвестрування. Казначейство у цьому випадку має компенсувати слабке бюджетне управління жорсткішим управлінням ліквідними коштами. Тому виплати за зобов'язаннями держави затримуються в очікуванні надходжень до бюджету. У результаті виникає заборгованість.

На перший погляд, це може здаватися ефективною формою управління державними фінансовими ресурсами, але це вкрай негативно відбивається на розвитку економіки і забезпеченні політичної стабільності. Підривається довіра до надійності держави як партнера, котра має бути найвищою серед усіх чинних учасників ринку, інакше державі стає тяжко знайти контрпартнерів, які бажають укласти довгострокові угоди, наприклад, при продажу державних цінних паперів. Тому в усіх розвинених країнах прив'язка поточних видатків бюджету до поточних надходжень до бюджету вважається вкрай небажаною практикою виконання бюджету. На мій погляд, з урахуванням зарубіжного досвіду і тенденцій, що склалися при створенні вітчизняної моделі, треба орієнтуватися на варіант "ринкового фінансування". За наявності постійного щоденного залишку коштів і відповідних законодавчих актів Державного казначейства України може здійснювати операції на фінансовому ринку совому ринку з використанням таких фінансових інструментів, як угоди РЕПО, проведення кредитних і депозитних операцій за фіксованими процентними ставками, зокрема "овернайт", внутрішньоденне кредитування, короткострокові казначейські векселі тощо. Зокрема кредит "овернайт" -- це кредит у межах обумовленого ліміту та визначеної відсоткової ставки, який надано банку Державним казначейством України за постійно діючою лінією рефінансування терміном на один день під забезпечення державних цінних паперів. Такий кредит надається через лінію рефінансування терміном на один робочий день, який повинен повертатися наступного дня після його отримання. Надання банкам кредитів "овернайт" здійснюється тільки під забезпечення державних цінних паперів у розмірі не більше 85% від їхньої балансової вартості, за ставкою не нижчою, ніж облікова ставка Національного банку України. Перевагою цієї операції є передусім відносна простота оформлення та швидкість здійснення. Банк-позичальник взаємодіє з Державним казначейством України як кредитором без посередників. Підписання кредитної угоди є підставою для переказування коштів з рахунка державного казначейства як кредитора на рахунок банку-позичальника. Переказування коштів здійснюється практично в режимі реального часу після надання ДКУ як кредитором у регіональне управління Національного банку України, що його обслуговує, платіжного доручення про переказ коштів на користь банку-позичальника [31]. Головними мотивами відродження банківських функцій у нинішній системі органів державного казначейства є:

— відірваність державних інститутів фінансової системи від фінансового ринку і особливо вторинного;

— відсутність єдиної методології в організації розрахунків і наявність двох незалежних методологічних центрів (Національний банк і Міністерство фінансів);

— неузгодженість окремих нормативно-методологічних документів і тривала процедура погодження документів Міністерства фінансів і Національного банку;

— різне розуміння ступеня актуальності оперативного вирішення окремих державних фінансових завдань і різний підхід до їхнього вирішення;

— перехід на платність послуг, що надаються комерційними банками, включаючи й установи НБУ;

— наявність позитивного зарубіжного досвіду здійснення банківських операцій казначейськими органами.

З огляду на це доцільним є створення казначейського банку. Фінансовий інститут, який відповідає за виконання бюджетів усіх рівнів, не може повноцінно функціонувати без своєї бюджетної банківської установи. На казначейський банк "слід покласти операційну діяльність зі збору, зберігання й розподілу державних та місцевих коштів. Треба розробити нові форми редукції фінансової інформації, необхідні й достатні Національному банку для здійснення його діяльності. На казначейський , банк, інтегрований з обласними управліннями казначейства, слід також покласти усі бухгалтерські функції щодо вхідного контролю фінансових ресурсів, їх розподілу за рахунками і обгрунтованості використання [38].

Особливе місце в діяльності казначейського банку могли б посісти операції з виплат на користь фізичних осіб, які здійснюють установи Ощадного банку. Це виплати пенсій, допомоги і компенсацій особам, що проходили службу в органах Міністерства оборони, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ. Можливе також здійснення органами ДКУ операцій з виплати компенсацій втрачених заощаджень громадян в установах Ощадбанку, а також з виплати компенсації вкладів (внесків) в організації державного страхування. Казначейський банк як головна ланка системи казначейського виконання бюджету має брати участь у фінансуванні економіки держави, для чого слід регламентувати його можливості у цій сфері. Зважаючи на великий обсяг аналітичної роботи, неоднозначність рішень, котрі приймаються в умовах неповноти інформації, функції кредитування промислових підприємств покладати на казначейський банк недоцільно, залишивши їх іншим банкам, що існують нині в Україні. Банки-кредитори здійснюють кредитування різних підприємств на свій страх і ризик за рахунок власних коштів чи позичених державних коштів, узятих під повні гарантії й зобов'язання у казначейському банку.

РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

3.1 Покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

За минулі десять років існування казначейської системи України було створено умови для функціонування дієвої системи з оперативного управління фінансовими потоками та забезпечення своєчасного здійснення видатків розпорядників коштів державного бюджету. Це стало відправним моментом для прийняття на обслуговування через казначейську систему органів місцевого самоврядування.

Але важливими у процесі казначейського виконання місцевого бюджету є питання удосконалення управління бюджетними коштами. На цей час відсутні ефективні механізми управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання місцевого бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасово вільних фінансових ресурсів.

Місцеві запозичення - це операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання органів місцевого самоврядування перед кредиторами.

Позички органів місцевого самоврядування - фінансові операції, що засвідчує зобов'язання органів місцевого самоврядування перед банками, іншими фінансовими установами щодо повернення заборгованої суми, а також зобов'язання на сплату відсотків за користування та інших зборів з такої суми.

Об'єктами місцевих запозичень для покриття тимчасових касових розривів у процесі виконання відповідного бюджету можуть бути органи місцевого самоврядування в особі районних та міських рад [46].

Стаття 73 Бюджетного кодексу передбачає повноваження місцевих органів влади робити запозичення терміном до 3 місяців у поточному році для покриття короткострокових касових розривів. Через нормальні часові коливання бюджету (наприклад нерівномірне надходження доходів і регулярні зобов'язання по видатках, таких як на оплату праці) така проблемна ситуація склалась у п'яти селищних рад Краснодонського району.

Виникнення касового розриву у ході виконання місцевого бюджету розглянемо на прикладі Сєверної селищної ради. Так на 26.05.2006 р. в селищній раді є складна ситуація с проплатами поточних платежів, а саме нестача коштів на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, на оплату комунальних послуг і розрахунків за енергоносії. Залишки на рахунках Сєверної селищної ради на 26.05.2006р. склали 12708,11 грн:

рахунок 3142 - 12503,47 грн.; рахунку 3541 - 204,64 грн.

А взяті та зареєстровані фінансові зобов'язання на цю дату склали 36377,14 грн. З цього можна зробити висновок, що рада не може самостійно розрахуватися зі своїми боргами, так як залишків на рахунках недостатньо для здійснення проплат, тому в Сєверній селищній раді виник касовий розрив. Який на 26.05.2006 р склав:

12708,11 грн.- 36377,14 грн. = - 23699,03 грн.

Як бачимо з розрахунку, селищній раді треба 23699,03 грн., щоб розрахуватися зі своїми боргами які виникли. Тому раді треба взяти кредит чи позичку в банку, щоб здійснити проплати.

На сьогоднішній день комерційні банки з невеликим бажанням надають місцевим бюджетам позички на покриття касового розриву. Так ПІБ та Ощадбанк для надання короткострокової позички вимагає, щоб була надана застава чи відкритий рахунок в цьому банку та під відсотки, на сьогоднішній день відсотки складають 19% річних. Але при казначейському обслуговуванні всі місцеві бюджети не мають права мати рахунки в комерційних банках.

При казначейському обслуговуванні місцевих бюджетів за видатками надання короткострокових позичок може здійснюватися управлінням Державного казначейства за рахунок тимчасових вільних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку Держказначейства. Так на прикладі, управління Держказначейства у Луганській області надає короткострокові позички місцевим бюджетам на безвідсотковій основі для покриття тимчасових касових розривів, які виникають в процесі їх виконання, на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, на соціальні виплати і розрахунки за енергоносії терміном до трьох місяців.

Так Краснодонський район в 2005 році взяв за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку 22 млн.238 тис.грн. позичок, безвідсотково. А беручи позичку у комерційному банку Краснодонський район у 2005 році сплатив 23 млн. 088,2 тис. гнр, в тому числі відсотки в сумі 850,2 тис.грн.. Дані про взяття позичок Краснодонським районом зведені у таблиці 3.1.1:

Таблиця 3.1.1. Аналіз сум позичок одержаних з єдиного казначейського рахунку Краснодонським районом у 2005 році та розрахунок позички, яку установа має можливість взяти у банку, тис. грн..

Позички надаються за рахунок і в межах залишку коштів місцевих бюджетів на кореспондентських рахунках управлінь. Державним казначейством Україні був розроблений наказ ДКУ № 247 від 30.12.2005 р. "Порядок покриття Державним казначейством України тимчасових касових розривів місцевих бюджетів". Цей Порядок визначає механізм покриття Державним казначейством України обсягів тимчасових касових розривів місцевих бюджетів.

Для оформлення та отримання позички сільськими, селищними, міськими та районними бюджетами подаються такі документи та обґрунтування:

1. Довідка - розрахунок наявності тимчасового касового розриву.

2. Довідку про відсутність простроченої кредиторської заборгованості місцевого бюджету за позичками, отриманими у фінансових установах.

3. Довідку про відсутність у місцевих бюджетів депозитів (вкладів) у банківських установах.

4. Довідку про надходження до місцевого бюджету ( ф.412)

5. Довідку про касові видатки на певну дату.

6. Довідку про залишки коштів на рахунках.

7. Довідку про зареєстровані фінансові зобов'язання.

8. Договір про надання короткотермінової позички укладається між відділенням Державного казначейства та сільською/селищною радою, які ним обслуговуються Завірену копію рішення відповідної ради щодо отримання короткотермінової позички;

9. Засвідчена в установленному порядку картку зі зразками підписів уповноважених осіб та відбитком печатки.

10. Лист-заяву

11. Лист, в якому обґрунтовує необхідність отримання позички та підтверджує наявність касового розриву

12. Прогноз надходжень доходів до загального фонду

Короткотермінові позички відділеннями Державного казначейства надаються на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, без нарахування відсотків за користування цими позичками. Погашення короткотермінової позички протягом 60 днів з дня ліквідації тимчасового касового розриву за рахунок не менш ніж 80 відсотків від усіх надходжень загального фонду місцевого бюджету, а також з можливістю пролонгації короткотермінової позички місцевого бюджету, за виключенням міжбюджетних трансфертів цільового характеру та коштів резервного фонду (але не пізніше 01 грудня 2006 року). Розмір короткотермінової позички не перевищує граничного обсягу для відповідного бюджету, (тобто не перевищує 1/12 від затвердженої на 2006 рік суми доходів загального фонду місцевого бюджету за вирахуванням міжбюджетних трансфертів цільового характеру) [5].

Протягом одного робочого дня з часу отримання заявки від відділень управління Державного казначейства у Луганській області приймає рішення про надання-відмову короткотермінової позички про що інформує відділення, а останній замовника листом - акцептом або листом з обґрунтуванням відмови, підписаним начальником управління.

Погашення позички здійснюється в автоматичному режимі шляхом щоденних відрахувань від надходжень загального фонду відповідного бюджету, погашення позички визначається шляхом розподілу обсягу позички на кількість робочих днів у період запозичення. В разі непогашення позички у визначений термін ( незабезпечення щоденних перерахувань внаслідок недонадходження доходів), органи Державного казначейства здійснюють її повернення до повного погашення у примусовому порядку, починаючи з наступного дня терміну погашення позички. При цьому рефінансування забороняється.

Надання місцевим бюджетам короткострокових позичок для покриття касових розривів у процесі виконання відповідного бюджету є позитивним аспектом обслуговування місцевих бюджетів в органах Державного казначейства, що благотворно впливає на розвиток економіки районів та міст. А саме здійснюється погашення фінансових зобов'язаннь та кредиторської заборгованості. Проблемні питання по виникненню та погашенню кредиторської заборгованості розглянуті у розділі 3.2.

3.2 Шляхи рішення проблемних питань щодо виникнення та росту дебіторської та кредиторської заборгованості

Управління боргом місцевих бюджетів можна визначити як найефективніше управління портфелем боргових зобов'язань місцевого сектору задля зменшення ризику і мінімізації довгострокових видатків органів влади. Першим кроком має стати визначення різних форм, яких може набувати борг, документальне оформлення і інвентаризація боргів - заборгованості.

У попередні роки облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства не здійснювався. Але у 2003 році, при переході місцевих бюджетів на казначейське обслуговування, кредиторська заборгованість бюджетних установ місцевого бюджету була зареєстрована в АС "Казна" на рахунка 9423 "Фінансові зобов'язання бюджетних установ місцевих бюджетів".

Проаналізуємо кредиторську заборгованість бюджетних установ місцевих бюджетів Краснодонського району протягом трьох років.

Кредиторська заборгованість по загальному фонду місцевих бюджетів за 2003 рік склала - 898,151тис.грн., за 2004 рік - 728,716 тис.грн., за 2005 рік - 1478,929 тис.грн.

За даними кредиторської заборгованості бюджетних установ місцевих бюджетів 2003-2005 років побудуємо діаграму, яка зображена на рис.3.2.1:

Рисунок 3.2.1 Кредиторська заборгованість загального фонду Краснодонського району 2003-2005 року

Діаграма допомагає побачити зміни кредиторської заборгованості за аналізуючи періоди. Зменшення загальної суми кредиторської заборгованості у сумі 169,435 тис. грн., що складає 81%, в 2004 році є наслідком контролюючої функції органу Державного казначейства за дотримання бюджетної дисципліни розпорядниками бюджетних коштів в частині реєстрації фінансових зобов'язань та підтверджує доцільнність казначейського виконання місцевих бюджетів України.

На рисунку 3.2.1 ми можемо побачити, що у 2005 році загальна сума кредиторської заборгованості в порівнянні з 2004 роком значно збільшилася на 750,213 тис.грн., що складає 36%. Ця тенденція зростання кредиторської заборгованості обґрунтовується тим, що у 2004 році згідно з постановою № 934 "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів " була нарахована матеріальна допомога.

Також на зростання кредиторської заборгованості у 2005 році мала вплив прихована кредиторська заборгованість розпорядниками та одержувачами місцевих бюджетів Краснодонського району, яка була виявлена завдяки вимогам органом Державного казначейства з метою контролювання за здійсненням погашення кредиторської заборгованості при здійснення видатків та погашення кредиторської заборгованості через органи Державного казначейства, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів місцевих бюджетів щоквартально надавали меморіальний ордер № 6 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами ", що дало змогу посилити контроль органами Державного казначейства за виявленням та погашенням кредиторської заборгованості.

Також до мережі місцевого бюджету у 2005 році були включені дві організації (СКП "Комунгосп" та КФС "Колос"), які наприкінці 2005 року мали не погашену кредиторську заборгованість. Цей показник також мав вплив на загальну суму зростання кредиторської заборгованості.

Далі проаналізуємо дебіторську заборгованість бюджетних установ місцевих бюджетів Краснодонського району протягом 2003-2005 років..

Дебіторська заборгованість по загальному фонду місцевих бюджетів за 2003 рік склала - 6,446 тис.грн., за 2004 рік - 10,649 тис.грн., за 2005 рік - 16,811 тис грн.

Для наглядного аналізу побудуємо діаграму дебіторської заборгованості Краснодонського району за 2003, 2004 та 2005 рік (рисунок 3.2.2).

Рисунок 3.2.2 Дебіторська заборгованість загального фонду Краснодонського району 2003-2005 року.

Таким чином, для попередження виникнення росту кредиторської та дебіторської заборгованості в кінці року треба внести в законодавчу базу зміни, щодо реєстрації фінансових зобов'язань не в десяти денний строк, а в тридцяти денний строк до закінчення бюджетного року.

З метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами, а також для спрощення документообороту розроблено Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, який затверджено наказом ДКУ від 09.08.2004 №136.

Бюджетне фінансове зобов'язання реєструється органами Державного казначейства на підставі платіжного доручення на погашення бюджетного фінансового зобов'язання. При реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання розпорядники бюджетних коштів подають також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання (наприклад, платіжні вимоги, накладні, акти виконаних робіт тощо). За бюджетними зобов'язаннями, розрахунки за якими здійснюються у готівковій формі, підставою для реєстрації бюджетного фінансового зобов'язання є грошовий чек. Реєстр фінансових зобов'язань не складається.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль бюджетних повноважень при прийнятті зобов'язань та здійсненні платежів. Погашення проводиться тільки тих зобов'язань, що виникли за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису). Тому органи Державного казначейства України здійснюють платежі за тими фінансовими зобов'язаннями, які зареєстровані в органах Державного казначейства та не перевищують бюджетні асигнування за помісячним планом асигнувань, що передбачені на конкретну мету.

Підводячи підсумки аналізу кредиторської та дебіторської заборгованості місцевих бюджетів Краснодонського району протягом 2003-2005 років, треба відзначити, що для зменшення кредиторської заборгованості, в першу чергу, треба внести зміни у законодавчу базу, посилити відповідальність керівників бюджетних установ місцевих бюджетів за створення сум заборгованості та з метою не приховування заборгованості, головних бухгалтерів бюджетних установ місцевих бюджетів зарахувати до штату органів Державного казначейства, це дасть позитивні наслідки в обліку та звітності.

3.3 Запровадження інноваційної моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками в Краснодонському ВДК у Луганській області

На сьогоднішній день з упевненістю можна ствердити, що запровадження казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів сприяло зміцненню дисципліни у фінансовій сфері, а за набутим позитивним досвітом можна зробити висновки щодо ефективності функціонування казначейської системи з виконання як державного, так и місцевих бюджетів.

Запровадження казначейської схеми повно функціонального обслуговування бюджетних коштів задовольняє інтереси та потреби всіх учасників бюджетного процесу.

Наприклад, відстань від Пархоменківської сільської ради до Краснодонського відділення Державного казначейства, де знаходиться на обслуговуванні дана рада, складає близько 65 км, на подолання яких необхідно майже 2 години. І це непоодинокі випадки.

Віддаленість та розташованість бюджетних установ від Краснодонського ВДК відображено на рисунку 3.3.1 :