Проведений аналіз свідчить про можливість підвищення ефективності політики управління дебіторською заборгованістю на підприємстві та необхідність здійснення постійного аналізу.

Результати дослідження показують, що участь грошових коштів у оборотному капіталі підприємства в 2006-2008 рр. дуже мала: від 0,04% до 0,09%. Таке становище зумовлено нераціональною структурою оборотних активів підприємства, що має негативний вплив на його платоспроможність.

Проведений аналіз свідчить про збільшення періоду обороту грошових коштів у 2008 р. більш як у 5 разів порівняно з 2006 р. Така тенденція є негативною, оскільки свідчить про збільшення періоду витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію.

Збільшення періоду обороту грошових коштів призводить до зменшення їх оборотності. Протягом 2008 р. оборотність грошових коштів підприємства зменшилася більш як у 5 разів.

Отже, виходячи з проведеного аналізу грошових коштів на підприємстві, можна зробити висновок про незадовільний стан організації грошових потоків, незбалансованість надходження та витрачання грошових коштів, що потребує підвищення ефективності управління грошовими коштами на підприємстві.

Висновки і пропозиції

В даній роботі аналіз забезпеченості підприємства обіговими коштами і ефективності їх використання здійснено на прикладі відкритого акціонерного товариства «Розма», основними видами діяльності якого є виробництво: труб поліетиленових, поліпропіленових, металопластикових; товарів культурно-побутового призначення.

За 2007-2008 роки виручка від реалізації товарів та послуг збільшилася на 6 829,00 тис.грн. (в 2007 році складала 29 624,00 тис.грн., а в 2008 році 36 453,00 тис.грн.), при цьому собівартість реалізованих товарів становила відповідно 18 058,00 тис.грн. та 25019,00 тис.грн. (збільшилася на 6 961,00 тис.грн). Як наслідок, питома вага собівартості до виручки збільшилася з 60,96% до 68,63% (+7,68%) й прибуток від основної діяльності у% до виручки зменшився з 19,04% до 11,36% (-7,68%).

Рівень рентабельності поточних витрат в минулому році складав 31,24%, а в звітному 16,55% тобто зменшення -14,69% рівня минулого року. Рівень рентабельності реалізації також має негативну тенденцію - в минулому році 45,87%, в звітному році 43,40% (-2,47%).

Загальні негативні показники діяльності підприємства підтверджуються й зменшенням питомої ваги чистого прибутку у відношенні до виручки на -1,85% (з 34,40% у минулому році до 32,55% у звітному 2008 році).

На підприємстві, що розглядається, виробничі запаси мають найбільшу частку в структурі оборотних активів (у 2006 р. - 80% і у 2008 р. - майже 85%). У 2007 р. виробничі запаси помітно зменшилися як в абсолютній сумі на 5049 тис. грн., так і за часткою більш як на 3 пункти.

Дані табл. 3.2 свідчать про зростання на підприємстві за 2008 р. обсягу запасів на 2781 тис. грн., або більш як на 18%, порівняно з попереднім періодом, що погіршує ліквідність та платоспроможність підприємства. Таке зростання відбулося переважно за рахунок збільшення готової продукції на складі на 4478 тис. грн. Слід зазначити, що накопичення готової продукції на складі поряд зі стрімким падінням величини чистого прибутку зі 114 тис. грн. у 2007 р. до 6 тис. грн. у 2008 р. є вкрай негативним явищем.

Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості підприємства наведено в табл. 3.3. З наведеної таблиці видно, що на підприємстві за період 2006-2008 рр. відбулося зменшення суми дебіторської заборгованості на 1585 тис. грн., або більш як на третину, порівняно з 2002 р. Зменшення дебіторської заборгованості може виникати внаслідок скорочення обсягів відвантаження продукції, проте збільшення доходу від реалізації (18064 тис. грн. -2006 р., 29624 тис. грн. - 2007 р., 36453 тис. грн. - 2008 р.) дає підстави говорити про поліпшення ефективності управління дебіторською заборгованістю.

Протягом періоду, що аналізується, найбільш суттєво зменшилася дебіторська заборгованість з розрахунків за товари, роботи і послуги як в абсолютній сумі (на 1386 тис. грн.), так і за часткою в розрахунках з дебіторами (на 22,7%). У 2008 р. була погашена дебіторська заборгованість із розрахунків з бюджетом у повній сумі (67 тис. грн.).

Протягом періоду, який аналізується, у структурі дебіторської заборгованості спостерігалося зростання частки іншої поточної дебіторської заборгованості на 22,9% при її зменшенні в абсолютній сумі на 99 тис. грн. Ця стаття складається із заборгованості з розрахунків з підзвітними особами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, з пенсійного і соціального страхування та розрахунків з іншими дебіторами.

Наявність виробничих запасів на 1 січня 2008 р. за балансом підприємства становить 15255 тис. грн. при потребі в 12726,85 тис. грн. Отже, у підприємства виникає надлишок запасів на суму в 2528,15 тис. грн. Перевищення наявності виробничих запасів над їх потребою призводить до погіршення фінансового стану підприємства, оскільки відбувається іммобілізація коштів на придбання запасів, які не використовуються у виробництві.

Упродовж 2008 р. залишок виробничих запасів збільшився в 1,18 рази. Такий приріст може бути виправданим, оскільки оборот підприємства зріс в 1,23 рази - з 29 624 тис. грн. у 2007 р. до 36 453 тис. грн. у 2008 р.

Проведений аналіз свідчить, що на підприємстві протягом трьох років у цілому ефективність використання виробничих запасів підвищилася. Усі отримані показники (табл. 3.7) за своїм значенням є кращими.

У 2006-2008 рр. зросла оборотність та суттєво скоротився строк збереження виробничих запасів, що є позитивним явищем і ознакою поліпшення ділової активності підприємства.

Протягом періоду, що аналізується, спостерігалося прискорення обороту сировини і матеріалів, що слід оцінити позитивно, оскільки воно свідчить про більш раціональне їх використання у виробничій діяльності.

Майже 60% у структурі запасів підприємства у 2008 р. займала готова продукція (табл. 3.7). Крім того, за останній рік залишки готової продукції на складі зросли більш як на 18% порівняно з 2007 р. Такий стан може бути втратою ринків збуту, високою собівартістю продукції, низькою купівельною спроможністю покупців, неритмічним випуском та відвантаженням продукції тощо.

Це є негативним явищем, оскільки зростання залишків готової продукції на складі призводить до тривалого заморожування оборотного капіталу, відсутності готівки, появи у підприємства потреби в кредитах, зростання кредиторської заборгованості. Проте на підприємстві, що аналізується, поряд зі зростанням залишків готової продукції на складі тривалість знаходження капіталу в готовій продукції зменшується. Так, протягом 2008 р. на підприємстві відбулося скорочення залишків незавершеного виробництва на 1033 тис. грн. (див. табл. 3.7). Таке скорочення може бути наслідком, з одного боку, скорочення виробництва, а з другого - прискорення оборотності капіталу внаслідок скорочення тривалості виробничого циклу.

З 2006 по 2008 р. тривалість виробничого циклу зменшилася на 78 днів. Скорочення тривалості виробничого циклу призвело до зменшення залишків незавершеного виробництва внаслідок прискорення оборотності капіталу.

у результаті проведеного аналізу можна зробити висновок про більш ефективне управління виробничими запасами на підприємстві в 2002 р., наслідками якого стало додаткове вивільнення капіталу в сумі 18,91 тис. грн.

За даними бухгалтерського обліку підприємства дебіторську заборгованість за строками погашення наведено в табл. 3.9. Дані таблиці свідчать про скорочення сум дебіторської заборгованості по всіх строках погашення. Проте в 2008 р. значною залишається інша дебіторська заборгованість, більша частка якої має строк погашення від 6 до 12 міс. Це є негативною тенденцією, що потребує посилення контролю за «віковою» структурою та складом дебіторської заборгованості.

Як видно з табл. 3.10, значення майже всіх показників аналізу дебіторської заборгованості поліпшились. Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість у 2008 р. зменшився порівняно з 2006 р., що є позитивним явищем, оскільки вказує на більш ефективне використання оборотних активів у господарській діяльності.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує роль дебіторської заборгованості у фактичній тривалості фінансового та загального операційного циклу підприємства. Тому зменшення цього показника є позитивним для підприємства.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості (коефіцієнт оборотності) показує, у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість. На підприємстві кошти, інвестовані в дебіторську заборгованість у 2006 р., перебували в обігу п'ять разів, а в 2008 р. - 9 разів, що є позитивним для підприємства.

З 2006 по 2008 р. простежувалося зростання частки простроченої дебіторської заборгованості з 70 до 78%. Такий стан слід оцінювати як негативний, оскільки збільшується ймовірність переходу частини простроченої дебіторської заборгованості в безнадійну.

Середній «вік» простроченої дебіторської заборгованості зменшився з 60 днів у 2006 р. до 26 днів у 2008 р. Враховуючи зростання коефіцієнта простроченої дебіторської заборгованості, можна стверджувати, що скорочення середнього «віку» простроченої дебіторської заборгованості відбулося внаслідок збільшення обсягів реалізації. Тому говорити про поліпшення якості простроченої заборгованості немає підстав.

Якщо протягом 2006-2008 рр. кредиторська заборгованість була більшою за дебіторську більш як у 3 рази, то в 2008 р. співвідношення дебіторської заборгованості до кредиторської вже становить майже 1:5.

Так, за період 2006-2008 рр. спостерігалося зменшення суми дебіторської заборгованості на 1585 тис. грн, або більш як на 30% порівняно з 2006 р. Проте зросла частка іншої поточної дебіторської заборгованості, що потребує посилення уваги щодо формування цієї статті та контролю за строками її погашення.

Негативним явищем на підприємстві є перевищення протягом 2007-2008 рр. наявного рівня дебіторської заборгованості над оптимальним розміром. Проте розрахункове значення оптимального залишку дебіторської заборгованості на майбутній 2007 р. перевищує наявні залишки дебіторської заборгованості на початок періоду, що можна оцінити позитивно.

На підприємстві потрібно формувати резерв сумнівних боргів, вести їх облік, оскільки прострочена понад 1 рік дебіторська заборгованість може перетворитись на безнадійну, якщо керівництво підприємства не вживе заходів, спрямованих на її стягнення.

Підвищенню якості дебіторської заборгованості на підприємстві сприятиме також використання векселів при розрахунках з покупцями.

Проведений аналіз свідчить про можливість підвищення ефективності політики управління дебіторською заборгованістю на підприємстві та необхідність здійснення постійного аналізу.

Результати дослідження показують, що участь грошових коштів у оборотному капіталі підприємства в 2006-2008 рр. дуже мала: від 0,04% до 0,09%. Таке становище зумовлено нераціональною структурою оборотних активів підприємства, що має негативний вплив на його платоспроможність.

Проведений аналіз свідчить про збільшення періоду обороту грошових коштів у 2008 р. більш як у 5 разів порівняно з 2006 р. Така тенденція є негативною, оскільки свідчить про збільшення періоду витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію.

Збільшення періоду обороту грошових коштів призводить до зменшення їх оборотності. Протягом 2008 р. оборотність грошових коштів підприємства зменшилася більш як у 5 разів.

Отже, виходячи з проведеного аналізу грошових коштів на підприємстві, можна зробити висновок про незадовільний стан організації грошових потоків, незбалансованість надходження та витрачання грошових коштів, що потребує підвищення ефективності управління грошовими коштами на підприємстві.

Негативні явища, що визначено при аналізі може розглянуто як потенційний резерв до поліпшення ефективності використання обігових засобів підприємства.

Список використаної літератури