Оцінка достатності грошових надходжень на підприємстві

Короткострокові заходи по збільшенню притоку грошових коштів:

– продаж або здача в оренду необоротних активів;

– раціоналізація асортименту продукції;

– реструктуризація дебіторської заборгованості в фінансові інструменти;

– використання часткової передоплати;

– залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування;

– розробка системи скидок для покупців.

Короткострокові заходи по зменшенню відтоку грошових коштів:

– скорочення витрат;

– відстрочка платежів;

– використання знижок постачальників;

– перегляд програми інвестицій;

– податкове планування;

– вексельні розрахунки.

Довгострокові заходи по збільшенню притоку грошових коштів:

– додаткова емісія акцій;

– реструктуризація компанії - ліквідація або виділення в бізнес одиниці;

– пошук стратегічних партнерів;

– пошук стратегічного інвестора.

Довгострокові заходи по зменшенню відтоку грошових коштів:

– довгострокові контракти, які передбачають знижки або відстрочки платежів;

– податкове планування.

Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються в зниженні ліквідності і рівня платоспроможності підприємства, зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищенні частки простроченої заборгованості за одержаними фінансовими кредитами, затримках виплати заробітної платні (з відповідним зниженням рівня продуктивності праці персоналу), зростає тривалість фінансового циклу, а кінець кінцем - в зниженні рентабельності використання власного капіталу і активів підприємства.

Негативні наслідки надмірного грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невживаних грошових коштів від інфляції, втраті потенційного доходу від невживаної частини грошових активів у сфері короткострокового їх інвестування, що зрештою також негативно впливає на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності - короткострокової або довгострокової.

Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання "Системи прискорення - уповільнення платіжного обороту" (або "Системи лідс энд легс"). Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів по прискоренню залучення грошових коштів та уповільненню їх виплат.

Слід зазначити, що "Система прискорення - уповільнення платіжного обороту", вирішуючи проблему збалансованості об'ємів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює певні проблеми наростання дефіцитності цього потоку в подальших періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи по забезпеченню збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Зростання об'єму позитивного грошового потоку у в довгостроковому періоді може бути досягнутий за рахунок наступних заходів:

– залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення об'єму власного капіталу;

– додаткової емісії акцій;

– залучення довгострокових фінансових кредитів;

– продажу частини (або всього об'єму) фінансових інструментів інвестування;

– продажу (або здача в оренду) невживаних видів основних засобів.

Зниження об'єму негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

– скорочення об'єму і складу реальних інвестиційних програм;

– відмови від фінансового інвестування;

– зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надмірного грошового потоку підприємства пов'язані із забезпеченням зростання його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:

– збільшення об'єму розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;

– прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;

– здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;

– активне формування портфеля фінансових інвестицій;

– дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їх збалансованості у часі. Це пов'язано з тим, що незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків у часі створює для підприємства ряд фінансових проблем. Досвід показує, що результатом такої незбалансованості навіть при високому рівні формування чистого грошового потоку є низька ліквідність цього потоку (а відповідно і низький рівень абсолютної платоспроможності підприємства) в окремі періоди часу. При достатньо високій тривалості таких періодів для підприємства виникає серйозна загроза банкрутства.

В процесі оптимізації грошових потоків підприємства в часі вони заздалегідь класифікуються за наступними ознаками:

а) за рівнем "нейтралізуємості" (термін, що означає здатність грошового потоку певного вигляду змінюватися в часі) грошові потоки підрозділяються на ті, що піддаються і не піддаються зміні. Прикладом грошового потоку першого виду є лізингові платежі, період яких може бути встановлений за згодою сторін. Прикладом грошового потоку другого виду є податкові платежі, термін сплати яких не може бути підприємством порушений;

б) за рівнем передбаченості грошові потоки підрозділяються на повністю передбачені і недостатньо передбачені (абсолютно непередбачувані грошові потоки в системі їх оптимізації не розглядаються) [48].

Об'єктом оптимізації виступають передбачені грошові потоки, що піддаються зміні в часі. В процесі оптимізації грошових потоків в часі використовуються два основних методи - вирівнювання і синхронізація.

Вирівнювання грошових потоків направлене на згладжування їх об'ємів в розрізі окремих інтервалів періоду часу, що розглядається. Цей метод оптимізації дозволяє усунути до певної міри сезонні та циклічні відмінності у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуючи паралельно середні залишки грошових коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків в часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, які в процесі оптимізації повинні знижуватися.

Синхронізація грошових потоків заснована на ковариації позитивного і негативного їх видів. У процесі синхронізації повинно бути забезпечено підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків в часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, який в процесі оптимізації повинен прагнути до значення "+1".

Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства. Зростання чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства [50].

Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечено за рахунок здійснення наступних основних заходів:

– зниження суми постійних витрат;

– зниження рівня змінних витрат;

– здійснення ефективної податкової політики, яка забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;

– здійснення ефективної цінової політики, яка забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;

– використання методу прискореної амортизації основних засобів;

– скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством нематеріальних активів;

– продаж невживаних видів основних засобів і нематеріальних активів;

– посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

Основною метою управління коштами є запобігання появі їхнього дефіциту при одночасній мінімізації їхнього середнього залишку. Розмір залишку коштів, яким оперує підприємство в процесі господарської діяльності, визначає рівень його платоспроможності й ліквідності, впливає на тривалість операційного циклу (а отже, на розмір фінансових ресурсів, що інвестуються в оборотні активи), а також характеризує в певній мері інвестиційний потенціал здійснення підприємством короткострокових фінансових вкладень [45].

Мінімально припустимий рівень коштів на рахунках і в касі повинен бути достатнім для здійснення нормальної фінансово-господарської діяльності, а саме:

– для своєчасної оплати всіх своїх невідкладних фінансових зобов'язань (закупівлі, оплата праці, виплати податків і дивідендів і т.п.);

– для оплати непередбачених видатків (чим більше передбачувані грошові потоки в підприємства, тим менший необхідний резервний залишок);

– для здійснення підприємством короткострокових фінансових вкладень з метою одержання певного доходу;

– для підтримки незнижуваної суми грошових активів, яку підприємство відповідно до умов угоди про банківське обслуговування повинне постійно зберігати на своєму розрахунковому рахунку.

Оптимальний рівень коштів залежить від потреб у них, можливості планування обсягу цієї потреби, процентних ставок по ліквідних цінних паперах (тобто в активах, близьких до абсолютно ліквідного) і вартості переводу грошових коштів у цінні папери й назад.

3.2 Рекомендації з організації інформаційного забезпечення для оптимізації рівня грошових коштів

На державному підприємстві Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів» використовується лише одна інформаційна програма: «1С - Бухгалтерія». Планування, прогнозування та управління рівня грошових коштів здійснюється не в автоматичному режимі, а в ручному. Результати оптимізації грошових потоків одержують своє віддзеркалення в системі планів формування і використання грошових коштів в майбутньому періоді.

Доцільно внести свої пропозиції в покращення системи планування на підприємстві і запропонувати використовувати модуль «Фінансове планування » на базі програмного комплексу «Галактика».

Робота з модулем «Фінансове планування » здійснюється наступним чином.

Для забезпечення фінансування господарського плану необхідно ввести дані про ціни на ресурси, за даними табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Ввід даних про ціни на ресурси

Пункт фінплану	Найменування ресурсу	Одиниця	Грн/коеф-т
1.11 Постійні витрати	Робітники Постачальники Наладчики Продавці	Чол. / година Чол. / година Чол. / година Чол. / година	0,80 0,65 0,70 0,60
1.121Оплата закупівель	Устаткування Матеріали	шт. шт.	100 0,40
1.21 Надходження від основної діяльності	Готові вироби	шт.	72

По всіх пунктах вводиться «Тип використовуваної схеми розподілу ресурсів» - рівномірна.

Проводиться фінансування господарського плану.

При складанні фінансового плану доцільно виходити з того, які заходи й напрямки робіт планується здійснювати в організації в планований період.

З іншого боку, при плануванні заходів необхідно планувати реальність їхнього здійснення й ефективність у фінансовому вирахуванні.

Користувач вибирає пункт господарського плану нижнього рівня й здійснює введення витрат і надходжень у розрізі статей фінансового плану, які пов'язані з обраним пунктом господарського плану.

Планування витрат і надходжень провадиться по періодах фінансування.

Витрати й надходження можна планувати з розбивкою по підрозділах організації. При використанні рознесення планових сум по підрозділах можна одержати у звіті графіки очікуваних надходжень, витрат і сальдо по підрозділах по періодах фінансування.

Для спрощення процедури планування можна переносити план фінансування для заданого напрямку з одного періоду на наступний і переміщатися по осі періодів назад. При цьому в режимі "Фінансування пункту господарського плану" використовуються наступні комбінації клавіш:

– Ctrl-Enter - перейти на наступний період;

– Ctrl-F3- скопіювати план фінансування пункту з попереднього періоду;

– Ctrl-BackSpace - повернутися на попередній період;

Перейдіть у пункт господарського плану № 1.1. і натисніть Enter. Потім вибирається пункт фінансового плану, натискається кпонка «Розподіл фінансів по підрозділах і розносяться суми по відділах» відповідно до табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Розподіл фінансів по підрозділах

Найменування пункту госпплану	Пункт фінплану	В грн. по періодах	Підрозділ
Закупівля устаткування	1.121	300			Виробництво
Установка устаткування	1.11	100			РМЦ
Закупівля матеріалів	1.121 1.11	400 50			Виробництво Відділ постачання
Виготовлення виробу	1.11	350	550	550	Виробництво
Продаж виробу	1.21 1.11	800 250	3000 250	3000 250	Відділ збуту Відділ збуту

Для переходу на новий період треба встановити курсор на поточному періоді й натиснути F3.

Для одержання звіту про розраховані витрати на ресурси, переходять у вікно «Фінансування пункту господарського плану», натискається кнопка «Розрахунок витрат на ресурси».

Кнопка „Погодити” дозволяє погодити поточний пункт фінансового плану шляхом коректування базового фінансового плану.

Якщо користувач не може або не бажає міняти базовий фінансовий план, то йому необхідно перерозподілити фінанси по заходах господарського плану. Для одержання інформації про те, фінансування якого пункту фінансового плану підлягає перегляду користувач використає численні звіти про розподіл витрат і надходжень між пунктами господарського плану в розрізі різних інтервалах планування.

Перевіряється відповідність даних по фінансовому й господарському плану.

Кнопка «Погодити» дозволяє погодити поточний пункт фінансового плану шляхом коректування базового фінансового плану.

Якщо користувач не може або не бажає міняти базовий фінплан, то йому необхідно перерозподілити фінанси по заходах господарського плану. Для одержання інформації про те, фінансування якого пункту фінансового плану підлягає перегляду користувач використає численні звіти про розподіл витрат і надходжень між пунктами господарського плану в розрізі різних інтервалах планування.

Перевіряється відповідність даних по фінансовому й господарському плану.

Обмеження вибираються за табл. 3.3.

Для одержання звітів натискається кнопка «Сформувати звіт». Після цього обирається період і ставиться відповідь «Так» на питання програми.

Модуль «Фінансове планування» дозволяє:

– здійснити розробку господарського плану підприємства на вибраний користувачем період, розробити календарно-мережний графік робіт з вказівкою необхідних ресурсів;

– провести оцінку здійснимості складеного господарського плану з погляду достатності ресурсів і фінансів і оцінити його економічну ефективність;

– модифікувати план в процесі діяльності підприємства з проведенням аналізу впливу змін, що проводяться, на економічну ефективність плану;

– проводити реєстрацію ходу виконання фінансового плану і одержувати звіти, що відображають як плановані так і одержані в результаті діяльності підприємства фінансові і господарські показники.

Таблиця 3.4 - Вибір обмежень

Обмеження	Найменування
Класифікація
Стаття фінплану	Базовий фінплан
Видавати	Повний аналіз
Пункт хозплана	План по основній діяльності
У звіт виводяться також	Всі підпункти пункту плану
	Без аналізу влучення в період фінансування
З періоду	ММ-1/ГГ
По період	ММ+1/ГГ
Облік прогнозу курсу валюти	Немає
Динаміки статей фінплану	Немає

Реєстрація виконання фінансування господарського плану здійснюється за командою «Рознесення платежів/надходжень».

Фінансовий план є списком статі платежів і надходжень і відображає планований рух фінансів по періодах фінансування. При складанні фінансового плану можна використовувати ієрархію «пункт-підпункт», яка вводиться за допомогою складових номерів пунктів фінансового плану.

Введення плану здійснюється по пунктах. Кожен пункт фінансового плану відображає одну статтю надходження або платежу. Шляхом введення пунктів плану користувач вводить структуру фінансового плану, що відображає структуру надходжень і платежів, що склалася в організації. Фінансовий план можна вести автономно і разом з господарським планом.

Даний режим дозволяє розробити декілька форм, що дозволяють одержати звіти по фінансових планах з використанням ієрархії пунктів, відмінної від ієрархії статі фінансового плану.

Як база для нової ієрархії служать статті нижнього рівня структури фінансового плану.

У користувача з'являється можливість при завданні структури форми для складових її пунктів вводити коефіцієнти, на які множитемиться результат, одержаний шляхом підсумовування по становлячих статтях [57].

Введені форми можуть бути використані при аналізі фінансових планів по напрямах робіт, а також при аналізі базового плану.

Дана програма дозволить підприємству скоротити час на складання фінансового плану і зекономити кошти на оплату праці за рахунок скорочення часу.

3.2 Оцінка ефективності втілення рекомендацій і пропозицій на ДП МОУ «Харківський завод залізобетонних виробів»

Науково-технічна ефективність результатів дипломної роботи визначається експертним методом у комплексі з оцінкою їх економічної та соціальної ефективності на підставі наступних якісних показників.

– новизна;

– перспективність;

– потенційний масштаб практичного використання;

– ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів.

Новизна розробки визначається шляхом порівняння результатів досліджень, що пропонуються до використання на практиці, та діючих норм і стандартів. У процесі порівняння треба виявити, наскільки ці результати перевищують кращі світові аналоги, відповідають світовому рівню або є нижчим за кращі світові аналоги.

Перспективність визначається щодо наукових результатів роботи і має три рівня оцінки: «першочергова важливість», «важливі» та «корисні».

У процесі оцінки слід вказати потенційний масштаб практичного використання результатів. При цьому слід вважати, що таким масштабом можуть бути: світовий ринок; галузі національної економіки; галузь; окреме підприємство (об'єднання).

Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів може бути великою, помірною та малою.

Перехід від якісних оцінок науково-практичного рівня результатів роботи до кількісних здійснюється за допомогою шкали балів та коефіцієнтів вагомості показників. На підставі балів та коефіцієнтів вагомості показників розрахунок НПР виконують за формулою (3.1):

,(3.1)

де Б1 - оцінка новизни роботи у балах;

Б2 - оцінка перспективності роботи у балах;

Б3 - оцінка масштабу використання роботи у балах;

Б4 - оцінка ймовірності досягнення результатів роботи у балах;

а1…, а4 - коефіцієнти вагомості відповідних показників.

Кількісне значення показника науково практичного результату (НПР) виражається у балах і дає змогу проводити порівняння різних наукових рішень.

Для оцінки науково - практичного рівня результатів дипломної роботи слід відібрати найбільш істотні параметри, в яких зацікавлені майбутні користувачі продукту, який було створено за результатами досліджень. Наприклад, такими показниками може бути точність, об'єктивність, трудомісткість розрахунків, продуктивність праці користувачів, методики або рекомендації.

У дипломній роботі запропонована вдосконалена методика розрахунку грошових надходжень за проектом і розглядаються питання оцінки економічної ефективності нової технології виробництва продукції за умов використання цієї методики.

За експертними оцінками нова діагностична система відповідає світовому рівню (Б₁ = 8, а₁ =0,35), є важливою з точки зору галузі і підприємства (Б₂ = 7, а₂=0,35), планується до використання у галузі (Б₃ = 2, а₃ = 0,2), і має помірну ступінь досягнення позитивних результатів у випадку використання результатів у галузі або на підприємстві (Б₄ = 6, а₄ = 0,1).

При цих значеннях показників значення показника науково-практичного рівня буде таким:

НПР = 8 * 0,35 + 7 * 0,35 + 2 * 0,2 + 6 * 0,1 = 6,25 бала.

Максимальне значення цього показника:

НПРmax = 10 * 0,35 + 10 * 0,35 + 10 * 0,2 + 10 * 0,1 = 10 балів.

Таким чином, НПР є достатньо високим і складає 62,5% від його верхньої межі (6,25 * 100/10).

Визнаними у світовій практиці основними показниками, що акумулюють вигоди від упровадження науково-технічних розробок у будь-яку галузь та використовуються для оцінки економічної ефективності проектів, є:

– чистий дисконтований дохід (прибуток);

– індекс дохідності (прибутковості);

– період окупності інвестицій у реалізацію проектів;

– внутрішня норма дохідності (далі - ВНД).

Основні показники ефективності можуть бути доповнені додатковими показниками, які характеризують фондо- або капіталовіддачу, зростання продуктивності праці, організацію нових робочих місць тощо.

Чистий дисконтований дохід (прибуток) визначається як відношення сумарних чистих грошових потоків до формалізованого виразу його дисконтування, а саме за формулою (3.2):

, (3.2)

де t - роки реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;

Р_t - чистий грошовий потік у періоді t;

d - норма дисконтування.

Якщо підприємству надано кредит у сумі 200000 грн. на строк 2 роки під 20% річних на придбання нового обладнання, то чистий дисконтований дохід буде складати:

(грн.)

Дисконтування грошових потоків здійснюється відповідно до моменту або часу започаткування проекту.

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (індекс дохідності) визначається як співвідношення ЧДД та необхідної дисконтованої вартості інвестицій. Це співвідношення дозволяє одержати дисконтовану норму прибутку і обчислюється за формулою (3.3):

, (3.3)

де ІД - індекс дохідності;

ЧДД - чистий дисконтований дохід;

ДВІ - дисконтована вартість інвестицій.

Внутрішня норма дохідності (ВНД) визначається як розрахункова ставка дисконту, за якої сумарні чисті приведені надходження дорівнюють сучасній (дисконтованій) вартості витрат на проект.

ВНД знаходять шляхом вирішення рівняння за формулою (3.4):

, (3.4)

де d' - внутрішня норма дохідності (ВНД);

Р_t - чистий грошовий потік у періоді t.

Рівняння за формулою (3.4) вирішується відносно невідомої його складової d' задля визначення мінімально допустимої норми ефективності, за якої чистий дисконтований дохід дорівнює 0, або дисконтовані прибутки дорівнюють започаткованим інвестиціям.

Термін окупності витрат визначається як період для відшкодування первісно започаткованих інвестиційних коштів на основі накопичених чистих реальних грошових потоків, зумовлених реалізацією проекту.

Для його визначення треба розрахувати накопичені дисконтовані грошові потоки за проектом, знайти кількість повних років (місяців, кварталів), що передують року, у якому накопичене значення ЧДД змінюється з від'ємного на додатне. Якщо потрібне більш точніше значення терміну окупності, то до знайденої кількості років слід додати результат ділення модуля від'ємного значення ЧДД у цьому році на грошовий потік наступного року.

Кожен з основних показників ефективності може використовуватись за певним призначенням, а саме:

– ЧДД найбільш раціонально використовувати для ранжування інноваційних пропозицій та вибору пріоритетних проектів з точки зору їх ефективності;

– ВНД проекту являє собою очікуваний рівень дохідності і використовується для прогнозування цього показника, тобто визначає межі беззбитковості проекту;

– індекс дохідності (коефіцієнт ефективності) вказує на рівень накопиченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект коштів;

– показник періоду окупності інвестованих в інновації коштів дозволяє одержати інформацію про рівень ризикованості проекту в зв'язку зі змінами у відносній ліквідності інвестицій [65].

Отже, розглянемо запропоновану у дипломі методику на прикладі.

Вихідні дані:

– витрати на науково-дослідні та конструкторські розробки (НДКР) у базовому 2006 році - 0,9 млн. грн.;

– загальні капітальні вкладення у створення нової технології (будівництво, придбання обладнання) - 13,0 млн. грн., у тому числі в першому 2007 році реалізації проекту -7,5 млн. грн., у другому 2008 році - 5,5 млн. грн.;

– витрати на підготовку виробництва у 2009 році - 0,8 млн. грн.;

– умовно постійні витрати на одиницю продукції - 8 грн./од.;

– умовно змінні витрати на одиницю продукції - 15 грн./од.;

– ціна одиниці продукції - 30 грн. / од;

– очікувані грошові надходження від реалізації продукції за проектом з 2010 по 2015 рр. запрогнозовані за методикою;

– ставка дисконтування приймається на рівні банківської позичкової ставки. Вважається, що вона є постійною протягом життєвого циклу проекту і складає 16% (або у частках d= 0,16).

Розрахунок чистого дисконтованого доходу здійснюється за формулою (3.1).

При визначеній ставці дисконтування 0,16 у таблиці наведені значення коефіцієнтів дисконтування. У кожному наступному році збільшується ступінь дисконтування. Обчислення ЧДД приводять до даних кожного року реалізації проекту. Підсумувавши визначені дані, одержимо ЧДД = 3,91 млн. грн.

Індекс дохідності (рентабельності) є співвідношення чистого дисконтованого доходу та одноразових і капітальних витрат на використання нової технології, що визначає дисконтовану норму прибутку.

При сумі ЧДД, рівній 3,91 млн. грн., витратах на НДКР у сумі 0,9 млн. грн., капітальних вкладеннях (акціонерному капіталі) в 13,0 млн. грн., а також витратах на підготовку виробництва у сумі 0,8 млн. грн., індекс дохідності становитиме:

ІД = 3,91 / (0,90 + 6,18 + 3,74 + 0,45) = 0,3469 (чи 34,69 %).

Тобто, рентабельність реалізації проекту становитиме майже 35 відсотків (не значно більше існуючих банківських позичкових ставок у розмірі 16 %), тому проект слід визначити прибутковим.

Внутрішня норма дохідності (ВНД) проекту знайдена за формулою (3.2), її значення d' = 0,213. Перевірка правильності розрахунку наведена у таблиці 3.1. Бачимо, якщо d' = 0,213 маємо ЧДД = 0).

Таким чином, внутрішня норма дохідності становить 21,3 % і виявляється більшою за норму рефінансування капіталовкладень, тобто проект можна вважати відносно стійким щодо ефективного його впровадження.

Період окупності інвестицій в інноваційний проект визначається як період, необхідний для повернення їх первісної дисконтованої суми за рахунок накопичених чистих дисконтованих потоків реальних грошей на основі реалізації проекту.

Витрати на проект можуть бути окупленими за 6,7 років:

Т_ок = 6 + |-1,00| /1,45 = 6,7 років,

де 6 - кількість повних років використання технології, що передують отриманню позитивного результату від капітальних вкладень;

|-1,00| - частина капітальних вкладень, яка залишилась на початок року, у якому настає повна окупність проекту (береться за модулем), млн. грн.;

1,45 - дисконтований грошовий потік року, у якому настає повна окупність проекту, млн. грн.

За проектом маємо умовно постійні витрати З_с = 8 грн., умовно змінні витрати З_у =15 грн. та ціну одиниці продукції З_у =15 грн. У цьому випадку співвідношення має вигляд:

Т_б = 8 / (30-15) = 8/15 = 0,53 (53%)

Точка беззбитковості знаходиться в межах 53 % номінального обсягу виробництва, що підтверджує надійність проекту.

Показники економічної ефективності інноваційних проектів враховують витрати та результати, пов'язані з їх реалізацією як комерційного характеру, так і ті, що виходять за межі прямих фінансових інтересів учасників створення і реалізації проекту, у тому числі ефект галузей національної економіки, елемент соціального ефекту та інші складові ефективності, зумовлені позаринковою діяльністю суб'єктів впровадження науково-технічних розробок.

Показники народногосподарської ефективності інноваційних проектів є інтегральними і відображають ефективність проекту під кутом зору інтересів економіки країни, у тому числі регіонів країни, галузей національної економіки, організацій і підприємств. Розраховуються вони за формулами (3.2)-(3.4).

До складу результатів галузей національної економіки з реалізації інвестиційних проектів включаються:

– виручка від реалізації продукції, виробленої на основі технологічних нововведень, крім продукції, що споживається учасниками проекту;

– виручка від продажу інтелектуальної власності, що створюється в процесі реалізації проекту;

– соціальні та екологічні результати, визначені з урахуванням впливу всіх учасників проекту на соціальну та екологічну ситуацію у відповідному регіоні.

Соціальні, екологічні та інші результати, що не можуть бути оцінені у вартісному виразі, беруться до уваги як додаткові показники ефективності галузей національної економіки і враховуються при прийнятті рішень про пріоритетність проекту та його державній підтримці.

До складу витрат у процесі визначення ефективності галузей національної економіки при реалізації проектів включаються необхідні для цього одноразові капітальні і поточні витрати всіх учасників здійснення проекту, визначені без повторного врахування однакових витрат та без урахування результатів одних учасників у складі результатів інших.

На рівні підприємств (фірм), що використовують розробки, до складу їх економічних результатів включаються: виробничі результати - виручка від реалізації виготовленої нової продукції або продукції, виготовленої за новою технологією за вилученням коштів, витрачених на власні потреби [66].

Для задоволення комерційних інтересів кожного учасника проекту важливе значення має оцінка фінансових результатів його реалізації або комерційна ефективність, що с складовою інтегральної ефективності галузей національної економіки.

РОЗДІЛ 4. ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ДП МОУ «ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОНИХ ВИРОБІВ»

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві

Діяльність підприємств нині характеризується збільшенням обсягів інформації, її опрацюванням із використанням персональних електронно-обчислювальних машин, систем електронних платежів (СЕП), локальної обчислювальної мережі та інших технічних засобів. Взаємодія з ними людини збільшує відповідальність працівників за їх функціонування та ризик унаслідок незнання і порушення правил безпеки праці [34].

Однією із системоутворюючих функцій управління охороною праці є мотивація заохочення працівника до виконання роботи. Основним завданням є встановлення чіткої практичної взаємодії всіх органів управління підприємства в роботі з охорони праці, виконання планів, заходів, наказів, приписів, рішень і пропозицій стосовно даного питання з метою їх невільного виконання. При цьому застосовують певні методи управління, які базуються на використанні мотивів, що визначають поведінку людей. З огляду на це адміністрація підприємства у системі управління охороною праці застосовує певні організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні та економічні методи управління [54].

Організаційно-розпорядчі методи спрямовані на виконання працівниками своїх посадових обов'язків з охорони праці, підготовку й виконання наказів, розпоряджень, приписів, рішень.

Дуже важливе значення мають соціально-психологічні методи управління - навчання, виховання, моральне стимулювання, формування культури виробництва, охорона праці, її гуманізація.

Не обійтися і без організаційно-технічних заходів щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і профзахворювань. Серед них - модернізація технологічного обладнання, застосування технічних засобів, які запобігають впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Нині більшість службовців підприємства працює за комп'ютерами і перебуває під впливом несприятливих фізичних факторів. Вони призводять до характерних для працівників захворювань, пов'язаних з органами чуття (зоровий аналізатор), центральною нервовою системою, кровообігом тощо. У зв'язку із цим правилами, інструкціями з охорони праці, розробленими на підприємстві, передбачено після двогодинної безперервної роботи технологічну перерву на 10-15 хвилин для відновлення працездатності працівника. На мотивацію працівника істотно впливає особистий приклад керівника, його ставлення до виконання вимог щодо охорони праці не на словах. Важливим механізмом мотивації до роботи є впровадження економічних методів управління охороною праці, які мають важливе значення, особливо в умовах трансформації економіки України. На кожному підприємстві функціонує система матеріального заохочення трудових колективів до роботи без травм. У сучасних умовах господарювання фонд заробітної плати і матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку, тому кожний керівник і працівник підприємства зацікавлений у збільшенні періоду професійної активності працівників. Крім того, економічними методами передбачається виплата премій за відсутність травматизму і захворювань, а також за високий рівень охорони праці [54].

Матеріальні санкції за недотримання норм і вимог охорони праці включають зниження премії, переведення на менш відповідальну роботу тощо.

Розробку системи стимулювання охорони праці, аналіз та оцінку її ефективності на підприємстві разом з адміністрацією здійснює служба охорони праці.

Система стимулювання поліпшення умов та безпеки праці на підприємстві містить такі показники:

а) зменшення кількості порушень норм і вимог охорони праці;

б) зменшення кількості штрафів і виплат через них;

в) зниження рівня виробничого травматизму;

г) зниження рівня професійних захворювань;

д) зниження рівня загальних захворювань;

е) своєчасне та у повному обсязі виконання програм і планів, зобов'язань з охорони праці в колективному договорі;

ж) інші показники, що сприяють зацікавленості працівників у створенні здорових і безпечних умов роботи.

Забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві є дуже необхідним для успішної роботи, адже багато працівників від недотримання санітарно-гігієнічних вимог відчувають вплив шкідливих факторів виробництва і трудового процесу, що призводить до погіршення самопочуття, зниження працездатності.

Сьогодні зростає загроза впливу на працюючих іонізуючих та неіонізуючих випромінювань, ультра- та інфразвуку, біологічного фактора. Зростає вплив професійного стресу, пов'язаного з високим нервово-емоційним напруженням, як фактора ризику порушень здоров'я.

В ході проведення аналізу умов праці на ДП МОУ «ХЗЗВ», виявлено таке.

Приміщення бухгалтерії знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення бухгалтерії складає 21 м², а висота - 3,2 м. В приміщенні стіни пофарбовані в світло-зелений колір, стеля біла, чотири вікна, обладнані жалюзі. Стіни та стелі приміщення гладкі та рівні, зручні для чистки, мають малу теплопровідність і не є джерелами утворення пилу. Приміщення обладнане сучасними меблями, зручними в користуванні. Усе створює для працівників спокійну атмосферу, гарний настрій і сприяє нормальному виконанню роботи.

Система кондиціонування повітря забезпечує нормовані метереологічні параметри та чистоту повітря всередині приміщення при розрахункових параметрах зовнішнього повітря для теплого і холодного періодів часу. Температура влітку - 21 -23 ⁰С, взимку - 19 - 22 ⁰С.

Вентиляція в приміщенні здійснюється природним шляхом при відкритих вікнах та за допомогою кондиціонерів LG Electronics. Природна вентиляція представлена організаційною вентиляцією (аерація). Загальнообмінна природна вентиляція виконана за схемою знизу вгору. Тобто система загальнообмінної вентиляції спроектована з додержанням санітарно-гігієнічних вимог. Вологість і швидкість руху повітря також відповідає діючим стандартам.

У відділі використовується центральна система водного опалення.

Відділ бухгалтерії має природне та штучне освітлення. Природне освітлення бокове, здійснюється через світлові отвори (три вікна) площею 4,7 м²., вікна обладнані жалюзі, за допомогою яких регулюється потік сонячних промінів. Вікна виходять на двір, не дуже близькі від центральної дороги - приблизно 7 м. і тому влучення прямих променів не ускладнено. До того ж столи працівників не знаходяться біля вікон. Штучне освітлення в відділенні здійснюється за допомогою ламп денного освітлення, які знаходяться над кожним робочим місцем. Штучне освітлення в приміщенні загальне рівномірне, характеризується наявністю чотирьох ламп, кожна з яких оздоблена чотирма розжарювальними лампами потужністю 100 Вт.

У відділі бухгалтерії обладнано три комп'ютеризованих робочих місця.

Джерелом шуму у даному приміщенні є робота лазерних та матричних принтерів, якими укомплектовані персональні комп'ютери, робота кондиціонера, телефонні переговори. Рівні випромінювання від комп'ютерів не перевищують допустимих значень.

Джерелом електромагнітного випромінювання є блоки живлення, екрани моніторів, частота зміни кадрів яких 40 Гц.

У відділі бухгалтерії відсутні джерела шкідливих речовин. Джерелом пилу в приміщенні є відкриті квартирки вікон, в які потрапляє пил з вулиці. Також задля зниження рівня запиленості повітря у відділі щоденно робиться вологе прибирання.

Санітарно-побутова кімната в будинку розташована й обладнана відповідно до пред`явленої до неї норм. Санітарний стан приміщень - на відмінному рівні. В відділені щодня проводяться прибирання.

Аналіз параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в будинку, приведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Параметри санітарно-гігієнічних умов праці

№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичних значень нормативу
1	Температура повітря в перехідний період, С влітку взимку	21 - 23 19 - 22	21 - 23 21 - 23	Відповідає Відповідає
2	Відносна вологість, %	45	40 - 60	Відповідає
3	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	Не більше 0,2	Відповідає
4	Запиленість, мг/м3	3	Не більше 4	Відповідає
5	Освітлення, лк	300	300 - 500	Відповідає
6	Рівень шуму, дБл	60	50 - 65	Відповідає

Наведені фактичні дані, які характеризують умови роботи працівників бухгалтерії, виконуються на належному рівні та повністю відповідають встановленим стандартам і діючим нормативам.

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення бухгалтерії можна віднести до класу без підвищеної небезпеки, оскільки воно достатньо нове, а для підлоги використано антистатичне покриття. Це забезпечує захист від утворення розрядів статичної електрики. В приміщенні не міститься токсичних речовин і матеріалів, однак тут знаходиться велика кількість паперу та інших горючих речовин.

В приміщенні бухгалтерії установлено таке технічне обладнання: три комп'ютери ( фірма - виробник Samsung), 1 принтер і 1 ксерокс. Для захисту від електромагнітних випромінювань встановлені захисні екрани. Устаткування (комп'ютери і принтери) працює під напругою 220 В. Для комп'ютерів у відділі передбачені євророзетки, які відповідають світовим стандартам і забезпечують захисне заземлення комп'ютерів. Відстань від стіни до задньої стінки кожного комп'ютера становить 1,5 м.

Основними видами захисту від ураження електричним струмом є заземлення та занулення. У приміщенні прокладена шина повторного захисного заземлення, яка доступна для огляду.

Для забезпечення безпеки працюючих відділу бухгалтерії передбачені наступні заходи і засоби: раціональний режим праці і відпочинку з метою попередження виникнення психофізіологічних шкідливих чинників.

З метою підвищення ефективності техніки безпеки, один раз на шість місяців начальником відділу проводиться інструктаж працівників з питань техніки безпеки. На підприємстві ДП МОУ «ХЗЗВ» проводяться такі види інструктажу:

– вступний ;

– первинний;

– повторний.

Вступний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, прийнятими на роботу, незалежно від стажу роботи або посади. Вступний інструктаж проводить фахівець по охороні праці і начальник відділення. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі («Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці»), а також в документі про прийом на роботу.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівниками, прийнятими на роботу до установи банку а також з особами, які направляються на підприємство з метою стажування або проходження практики.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма робітниками. Інструктаж проводиться з метою підвищення ефективності техніки безпеки. Наслідком навчань та інструктажу з техніки безпеки є низький рівень виробничого травматизму [12].

Дотримання перелічених чинників дозволило виключити за останні три роки виникнення профзахворювань і травматизму.

Відповідно до ДНіП 2.01.02 - 91 приміщення бухгалтерії за ступенем вогнестійкості відноситься до категорії Г. За пожежною небезпекою приміщення відноситься до категорії Д, оскільки в його межах здійснюються пожаробезпечні процеси.

Можливі причини виникнення пожежі наступні :

– недотримання правил пожежної безпеки;

– несправність електромереж і порушення електротехнічних правил;

– виникнення короткого замикання.

У цілях профілактики пожеж проводиться інструктаж працюючих про правила пожежної безпеки і правила поведінки у випадку виникнення пожежі. Для гасіння пожежі у відділі є 2 порошкових вогнегасника. В адміністративній будівлі на кожному поверсі є також пожежні прилади, діючі від внутрішнього протипожежного водопроводу, сухий пісок, лопати, азбестові ковдри. Необхідно оснастити адміністративну будівлю автоматичними оповіщувачами теплової, димової і світлової дії. Для зв'язку служить місцевий і міський телефонний зв'язок.

Для запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі в адміністративній будівлі передбачені наступні шляхи евакуації: з приміщень 1-го поверху через коридор безпосередньо назовні; з приміщень 2-го, поверху в коридор, що веде на сходову клітку, що має вихід безпосередньо назовні.

Кількість евакуаційних виходів з відділу бухгалтерії - 1, з кожного поверху адміністративної будівлі - 2, що відповідає протипожежним нормам. На евакуаційних виходах передбачена установка світлових табло з написом «Вихід».

Відповідно до правил пожежної безпеки будинок адміністрації забезпечений засобами протипожежного інвентарю і засобами пожежегасіння.

4.3 Розрахунок-аналіз штучного освітлення в приміщенні відділу бухгалтерії на ДП МОУ «Харківський завод залізобетонних виробів»

Приміщення відділу бухгалтерії розташоване в 1-й кімнаті загальною площею 21 м². Висота приміщення складає - 3,2 м. Приміщення має природне та штучне освітлення. Штучне освітлення здійснюється системою загального освітлення. Для штучного освітлення застосовуються установлені 4 світильники типу «Астра» з лампами розжарювання типу БК потужністю 100 вт. У кожному світильнику встановлено 4 лампи. Освітлення приміщення зроблено зручним для роботи - в сонячні дні регулюються жалюзями. По відношенню до вікон, робочі місця розташовані на відстані 2,5 м до них; світло падає на робоче місце з лівого боку. Коефіцієнти відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги відповідно рівні Рст = 70%, Р_с = 50%, Р_п = 10%. Затінення робочих місць немає. При роботі з комп'ютером і документами нормативна величина освітленості Е_н = 400 лк

Визначимо величину освітленості робочих місць в приміщенні відділу, якщо відомо, що ширина приміщення складає 3 м, довжина 7 м. Для перевірки відповідності освітленості в приміщенні нормативному освітленню, коли відома кількість світильників, ламп, їхній тип і потужність використовуємо формулу (4.1):

 лк, (4.1)

де N - 4 - число світильників;

Fл - 1630 - світовий потік лампи;

n - 4 - число ламп у світильнику;

S - 21 м² - площа освітлюваного приміщення;

z - 1,15 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання;

k₃ - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення k₃ приймаємо рівним 1,3 для ламп розжарювання;

з - коефіцієнт використання освітлювальної установки.

Для визначення з необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнт відбиття світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Так як тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, то для визначення з необхідно розрахувати значення індексу приміщення і.

Індекс приміщення визначається рівнянням (4.2):

, (4.2)

де А і В - відповідно довжина і ширина приміщення в м,

h_n - висота підвісу, що визначається висотою приміщення (Н, м), відстанню від світильника до стелі (h_c, м) і висотою умовної робочої поверхні (h_p = 0,8 м) за формулою (4.3):

h_n = Н - h_c - h_p = 3,2 - 0,7 - 0,8 = 1,7 м. (4.3)

Підставляємо отримані значення h_n у формулу для визначення індексу приміщення і знаходимо:

.

Підставляємо всі знайдені величини у формулу для Еф:

лк.

Нормативне значення цього коефіцієнту становить 300 - 500 лк. Оскільки отримана величина Е_ф >Е_н - це означає, що рівень освітленості в приміщенні Е_ф є достатнім.

ВИСНОВКИ

Дана дипломна робота присвячена вивченню грошових коштів та грошових потоків на підприємстві, достатності надходжень грошових коштів, проведено аналіз руху грошових коштів та грошових потоків на підприємстві. Робота написана на основі господарської діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів», яке займається виготовленням залізобетонних та бетонних виробів та конструкцій, товарної арматури, а також надає послуги по замовленню підприємств, організацій і населенню на підставі угод; бере участь у реалізації державних регіональних та міських, районних програм розвитку виробничої і соціальної структур.

На нинішньому етапі розвитку фінансових відносин в Україні потребує удосконалення система розрахунку та управління грошовими потоками підприємства для забезпечення ефективної співпраці та діяльності підприємства. Грошові потоки є найбільш обмеженим ресурсом в умовах ринкової трансформації економіки, тому успіх фінансово-господарської діяльності підприємства визначається спроможністю керівництва мобілізувати наявні кошти та ефективно їх використовувати.

У першому розділі дипломної роботи розглядаються поняття, значення, класифікація, мета і задачі руху грошових потоків, визначаються надходження та вибуття грошових коштів в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства та розглядається техніко - економічна характеристика державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів». Також розглядається нормативно-правове регулювання грошових потоків з метою дотримання єдиних правил ведення та складання бухгалтерської звітності про рух грошових коштів, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

У другому розділі проводиться аналіз фінансового стану підприємства та аналіз грошових надходжень. Для аналізу грошових надходжень на ДП МОУ «Харківський завод залізобетонних виробів» було використано дані фінансової звітності за 2005-2006 роки, а саме: баланс, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів.

Під час аналізу грошового потоку підприємства було виявлено, що підприємство отримує доходи від основної діяльності. Питома вага операційних доходів в загальних надходженнях підприємства за 2006 рік склала 86%. Доходи підприємства мають тенденцію до збільшення. Так протягом 2005-2006 року вони зросли на 586 тис грн. Грошові кошти підприємства надходять переважно у результаті його операційної діяльності. Основними джерелами надходження в 2005 та 2006 роках є прибуток від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних актинах (436 тис. грн. та 608 тис. грн.). Поточні зобов'язання зменшились в 2005 році на 71 тис. грн., а в2006 році - на 51 тис. грн. За обсягом надходжень доходи майбутніх періодів відсутні. Витрачання грошових коштів, отриманих внаслідок операційної діяльності, підприємство здійснювало на придбання оборотних активів, внаслідок чого їх залишки в 2005 році зросли на 341 тис. грн., та на сплату податку на прибуток, який в 2005 році дорівнює 21 тис. грн., а в 2006 році - 138 тис. грн.

Інвестиційна діяльність підприємства у звітному періоді характеризується виключно придбанням необоротних активів. Це означає, що в інвестиційній діяльності не створювались джерела формування грошових коштів. Внаслідок цього, чистий рух коштів від інвестиційної діяльності є від'ємним показником і відображає видатки на розвиток необоротних активів у сумі 31 тис. грн. в 2005 році та 132 тис. грн. - в 2006 році.

У фінансовій діяльності підприємства також переважає витрачання коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів в 2006 році (57 тис. грн.) та погашення позик: в 2005 році - 17 тис. грн., а в 2006 році - 200 тис. грн. Джерелами коштів, які створено внаслідок фінансової діяльності, є отримання позики в 2006 році (200 тис. грн.).

У третьому розділі запропоновано шляхи оптимізації рівня грошових потоків на підприємстві, а також надано рекомендації інформаційного забезпечення для оптимізації рівня грошових коштів та проаналізовано ефективність втілення рекомендацій і пропозицій на державному підприємстві Міністерства оборони України «Харківський завод залізобетонних виробів».

Четвертий розділ присвячений вивченню правових, соціально економічних, соціально-технічних питань охорони праці. В цьому розділі проаналізовано санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві, техніку безпеки та протипожежну профілактику та проведено розрахунок-аналіз штучного освітлення в приміщенні відділу бухгалтерії на ДП МОУ «Харківський завод залізобетонних виробів».

Отже, дослідивши тему «оцінка достатності грошових надходжень на підприємстві», було виконано всі поставлені завдання на початку роботи. Дані дослідження можуть бути використані підприємством для подальшої його діяльності та використані при плануванні отримання доходів в наступних періодах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України //Закон України: В 11т. - Верховної Ради України: Інститут Законодавства. - К., 1997. - т. 10 - 3.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р., № 996 - ХIV.

3. Закон України «Про внесення змін до ст. 20 Закону України «Про підприємства України» від 21 вересня 2000 р., №1963-III.

4. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991р., № 1576 - ХII.

5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р., №283/97 - ВР.

6. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1992 р., №698-ХІІ.

7. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р., №887 - XII.

8. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 р., №168/97 - ВР.

9. Закон України Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України „Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій ”.

10. Указ Президента України «Про концепцію амортизаційної політики» від 7 березня 2001 р.