Бюджетний дефіцит України

Довгострокові наслідки бюджетного дефіциту пов'язані із нарощуванням державного боргу, його впливом на нагромадження капіталу та зростання податкового навантаження на майбутні покоління.

Існують глибинні, загальні проблеми бюджетного дефіциту, що властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика в державі.

Дефіцит бюджету в Україні давно перетворився на інституціональну деформацію. Така ситуація є наслідком того, що дефіцит бюджету в Україні обумовлений зростанням видатків на надання суспільних благ і послуг, а не на економічний розвиток, тобто дефіцит бюджету є пасивним. Це є інституціональною пасткою, яку затяжна боргова криза може перетворити на інституціональний обвал.

Подальше боргове фінансування дефіциту бюджету може бути безпечним тільки за умови його трансформації в активний дефіцит.

У ситуації, що склалася, з метою попередження поглиблення інституціональних деформацій необхідно визначитися з оптимальними межами боргового навантаження на економіку країни. Традиційно для обґрунтування оптимального співвідношення боргового фінансування і фінансування за рахунок податків використовується тільки математичний апарат. Однак формалізація за допомогою математичних методів не враховує інституціональні властивості податку і боргу.

В Україні управління фінансуванням дефіциту державного бюджету доцільно зорієнтувати на запобігання загострення ситуації у фінансовій сфері. Для цього слід збільшити інвестиційні видатки бюджету і витрати на підтримку вітчизняного бізнесу, а також посилити стимулювання внутрішнього попиту. Необхідною є фінансова підтримка державних банківських установ, спрямована на зміцнення їх стійкості за рахунок нарощування статутних капіталів. Потребують підтримки програми стимулювання організованих заощаджень населення та обмеження відпливу депозитів.

3.2 Шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні

В України на жаль, у вітчизняній економічній науці донедавна привілеював від'ємний погляд на бюджетний дефіцит. Він розглядався як вкрай від'ємна властивість, що характерна лише бюджетам розвинутих держав. В літературі стверджувалося, що в нашій економіці з її планомірним розвитком бюджетний дефіцит не є характерним. Вкрай негативні наслідки (фінансові, економічні, соціальні) величезного бюджетного дефіциту потребують здійснення системи заходів для його подолання, проведення активної фінансової політики, використання узвичаєних у світовій практиці методів боротьби з дефіцитом. Прагнення до рівноваги бюджетних доходів і витрат шляхом збалансованості державного бюджету - це сьогодні одна з головних задач [4].

Швидка ліквідація бюджетного дефіциту, не підкріплена реальними кроками в напрямку стабілізації самої економіки лише ускладнить і без того важку фінансову ситуацію в країні, створить непотрібні перешкоди на шляху гідного виходу з кризи.

Вагомим кроком у боротьбі за скорочення дефіциту бюджету в Україні може стати розроблення оптимальної моделі фіскального правила, яка б відповідала критеріям чіткості визначення, прозорості, адекватності, сумісності, простоти, гнучкості, обов'язковості виконання, підтримки з боку інших напрямів економічної політики. Без таких правил боротьба з бюджетним дефіцитом має хаотичний, нецілеспрямований і безсистемний характер. Українська модель фіскального правила, враховуючи надбання світової фінансової науки і практики і євростандартів, могла б розкрити такі позиції: вибір виду фіскального правила; постановку загальної мети введення фіскального правила; встановлення строків досягнення поставлених завдань (це потрібно для контролю ефективності дій фіскальних обмежень); визначення нормативно-правового інструменту, який закріпить правило і регламентуватиме його застосування (це може бути Конституція, закон тощо); деталізацію суб'єктів (органів державної влади, державного управління, місцевого самоврядування), а також операцій (окремих статей доходів, видатків, запозичення тощо) щодо яких застосовується фіскальне правило; встановлення граничних значень для конкретних контрольних показників; умови відхилень від дотримання вимог, встановлених фіскальним правилом чітке визначення стадії контролю за дотриманням правила (під час складання, затвердження, за фактом виконання бюджету); призначення суб'єктів контролю застосування фіскального правила; розроблення санкцій за порушення правила.

Відповідно до фіскальних правил щорічно у процесі складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету доцільно проводити комплекс тактичних заходів, пов'язаних зі збалансуванням бюджету, скороченням бюджетного дефіциту [10].

Слід зазначити, що проблема подолання дефіциту бюджету в Україні є однією з найважливіших і найсуперечливіших фінансових проблем. За даними Прогнозу Державного бюджету України на 2014 рік передбачається скорочення дефіциту державного бюджету з 1 відсотка у 2013 та до1,5 відсотка у 2014 році, що забезпечить помірковане зростання темпів державного боргу, яке не перевищуватиме темпи зростання ВВП. Утримання зазначеного рівня дефіциту планується досягти завдяки зростанню доходів бюджету та оптимізації бюджетних видатків.

Бюджетний дефіцит вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, тобто збалансування доходів і витрат бюджету. З ціллю зниження бюджетного дефіциту необхідно: вдосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності; залучити до інвестиційної сфери особисті заощадження населення; забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва; посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну відповідальність, за дотриманням вимог законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами; скоротити видаткову частини бюджету: зменшити витрати на фінансування управлінських структур, створити жорсткий контроль за виплатою державних коштів; перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання; запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування значень показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості; удосконалити нормативно-правове забезпечення бюджетного процесу.

У разі прийняття рішення стосовно затвердження бюджету з дефіцитом можливо використання таких рекомендацій з метою його управління: проведення ефективної політики з обслуговування державного боргу країни; дефіцит державного бюджету підтримувати на рівні, не вищому за рівень інвестицій в основний капітал за рахунок коштів державного бюджету; формувати прогнозні показники дохідної та видаткової частини бюджету усіх рівнів на основі реальних даних; залучені кошти повинні використовуватися переважно для цільових державних програм, спрямованих на економічний розвиток [2,с.38].

Нейтральне збалансування бюджету можливе лише в довгостроковому періоді. За прогнозом Державного бюджету України на 2014-2015 р. основними завданнями на довгострокову перспективу є: забезпечення справедливої, стабільної, спрямованої на забезпечення фіскальної достатності системи оподаткування як фактора активізації підприємницького потенціалу та зниження частки тіньової економіки; покращення добробуту та якості життя населення шляхом економічно обґрунтованого підвищення державних соціальних стандартів та гарантій, удосконалення системи надання пільг і допомоги;зниження рівня дефіциту державного бюджету та частки державного боргу у валовому внутрішньому продукті;підтримка структурних реформ у реальному секторі економіки і соціальній сфері та залучення інвестицій в економіку;зниження адміністративного та регуляторного тиску на бізнес; підтримка економічного зростання регіонів, зміцнення фінансово-економічної самостійності місцевих бюджетів; поліпшення фінансових показників діяльності державних підприємств; підвищення ефективності управління бюджетними коштами шляхом удосконалення та розширення сфери застосування програмно-цільового методу та подальшої оптимізації бюджетних програм.

Якщо додаткові фінансові ресурси в 2014 році будуть отримані, вони повинні бути спрямовані на зменшення дефіциту бюджету. В умовах реалізації модернізаційної стратегії можливим і доцільним для України може вважатися помірне дефіцитне фінансування інвестиційних видатків в проекти та програми, доходи бюджету від яких в перспективі дозволять щонайменше покрити боргові ресурси, залучені для їх фінансування. Запозичення для фінансування інвестиційних проектів мають бути обмежені 2 % ВВП з метою зниження тиску на цінову стабільність та курсу національної валюти. Зменшення боргового навантаження на економіку. В умовах нестабільності та невизначеності глобальних економічних тенденцій та економічної динаміки в середньостроковій перспективі уряд у випадку наявності надпланових надходжень до бюджету має спрямувати кошти на дострокове погашення частини державного боргу. Це дозволить підвищити стійкість системи державних фінансів до зовнішніх негативних чинників.

Враховуючи наявність ризиків девальвації національної валюти (що автоматично призведе до зростання державного боргу у гривневому вираженні), доцільним видається надати пріоритет достроковому погашенню зовнішніх боргових зобов'язань.

Також кошти повинні бути спрямовані на збереження високого рівня інвестиційних видатків зведеного бюджету. Враховуючи очікуване зниження динаміки зростання доходів бюджету та збільшення податкових витрат на стимулювання економічної активності, видається доцільним збереження в 2014 році інвестиційних видатків зведеного бюджету на рівні 5 % ВВП. При цьому зростання ВВП понад планові показники дозволить автоматично збільшити обсяги інвестиційних видатків. Такий показник інвестиційних видатків має стати усталеним орієнтиром при підготовці бюджету на 2014 рік та в подальшій перспективі.

Таким чином, дефіцит бюджету є важливим інструментом державної фінансово кредитної політики, засобом впливу на економічне становище в цілому в країні. Високий рівень дефіциту бюджету значно впливає на стан економіки країни. На сучасному етапі уряд повинен постійно контролювати розмір бюджетного дефіциту, інакше він здійснюватиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Необхідно приділяти більше уваги збільшенню доходів держави шляхом подолання безробіття, поліпшення податкової системи, удосконалення приватизації державного житла, поліпшення фінансового стану суб'єктів господарювання та ін.

Висновки

Дослідивши тему курсової роботи:«Бюджетний дефіцит та його вплив на економічних безпеку держави» було розкрито сутність бюджетного дефіциту,проведено аналіз впливу бюджетного дефіциту на економічну безпеку держави, виявлені основні проблеми та визначені шляхи їх подолання, що дало змогу зробити висновки, що бюджетний дефіцит це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень. Причинами виникнення дефіциту спад виробництва, зниження ефективності функціонування окремих галузей, несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення, великі воєнні витрати, інші фактори, що впливають на соціально-економічне становище країни.

Джерелами фінансування бюджету є: кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень, тобто операцій, пов'язаних з отриманням державою (місцевим органом влади) позик на умовах повернення, платності та строковості для фінансування державного (місцевого) бюджетуЖодне з джерел фінансування дефіциту бюджету не є цілком безпечним і не має абсолютних переваг над іншими. А тому політико-економічні рішення щодо обсягів і структури фінансування дефіциту бюджету мають ураховувати специфіку національної фінансової системи і спиратися на оцінку потенційних наслідків різних способів фінансування бюджетного дефіциту.

В 2013 році показник дефіциту державного бюджету складав 63,54 млрд. грн., що на 12,79 млрд. грн.. або на 25,2 % більше за 2012 рік та на 38,24 млрд. грн.. або на 151,14 % за 2011 рік. Витрати державного бюджет в 2013 році становили 505,7 млрд. грн., що на 13,3 млрд. грн. або на 2,7 % більше за 2012 рік та на 89,71 млрд. грн. або на 21,38 % порівняно із даним показником 2011 року, а доходи становили 442,7 млрд. грн., що на 2,8 млрд. грн.. або на 1,63 % менше за 2012 рік та на 44,4 млрд. грн. або на 11,15 % більше за 2011 рік, кредити в 2013 році становили 0,54 млрд. грн., що на 3,31 млрд. грн. або на 85,87 % менше за 2012 рік та на 4,17 млрд. грн. або на 88,54 % порівняно із 2011 роком .

Збільшення дефіциту державного бюджету протягом 2011-2013 років від 25,3 млрд. грн.. до 63,54 млрд. грн. пов'язано в основному із збільшенням витрат на соціальний захист на 19,75 млрд. грн. та обслуговування державного боргу 7,98 млрд. грн.

Найбільшу питому вагу фінансування дефіциту державного бюджету маж внутрішні запозичення, що коливається від 54,7 % в 2012 році до 57,9 % в 2011 році. На другому місці за фінансуванням є зовнішні запозичення від 29,6 % в 2011 році до 43,3 % в 2010 році. Надходження коштів від приватизації найбільшу питому вагу в 2011 році і становила 12,5 % та найменшу в 2010 році 0,9%. Фінансування за активними операціями спостерігається в 2012 році 4,1 % від загальної структури. Фінансування дефіциту державного бюджету протягом 2010-2012 років відбувалось в основному за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також приватизації державного майна. Фінансування є за активними операціями відбувалось лише 2012 році.

Дефіцит бюджету в Україні характеризується суттєвими інституціональними диспропорціями, які формуються переважно внаслідок недостатньо ефективних способів збалансування бюджету. Найбільшу загрозу щодо перетворення дефіциту бюджету на інституціональну деформацію становить не виважена боргова політика держави.

На сучасному етапі серед основних проблем дефіциту бюджету виділяють структурну розбалансованість економіки та несвоєчасне і неефективне проведення структурних перетворень, неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарювання, збереження значної кількості нерентабельних державних підприємств, що одержують дотації, невідповідна наявним фінансовим можливостям держави структура бюджетних витрат, значний обсяг тіньової економічної діяльності, нецільове і неефективне використання бюджетних коштів, втрати, розбазарювання виробленої продукції, крадіжки, приписки і т. ін., що не стало об'єктом ефективного державного фінансового контролю, неефективність фінансово - кредитних відносин.

Високий рівень дефіциту бюджету значно впливає на стан економіки країни. На сучасному етапі уряд повинен постійно контролювати розмір бюджетного дефіциту,інакше він здійснюватиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Необхідно приділяти більше уваги збільшенню доходів держави шляхом подолання безробіття, поліпшення податкової системи, удосконалення приватизації державного житла, поліпшення фінансового стану суб'єктів господарювання та ін. З метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету необхідно застосовувати систему економічних заходів. Дефіцитне фінансування для України вкрай важливе і необхідне. Його слід не скорочувати, а переорієнтувати на вирішення основної проблеми нашої економіки -- пожвавлення інвестиційної діяльності.

Значний рівень дефіциту державного бюджету та невиважена політика надання державних гарантій суб'єктам господарювання за зовнішніми запозиченнями стали основними чинниками нагромадження і зростання боргових зобов'язань держави та видатків на обслуговування боргу. Ці чинники стали наслідком виникнення боргової проблеми у бюджетно-фінансовій системі України, а звідси зобов'язання держави щодо погашення основної суми державного боргу та його обслуговування є, й залишатимуться ключовою проблемою бюджетної політики на наступні кілька років.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про державний внутрішній борг України» від 16 вересня 1992 року зі змінами № 2505-IV від 25.03.2005// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 41, ст.598.

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 19.12.2013 № 715-VII// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, №5-6, ст.60

3. Закон України «Про державний бюджет на 2014 р» від 16.01.2014 № 719-VII// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 9, ст.93

4. Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 21червня 2001р. зі змінами на № 688-VII від 19.11.2013// Відомості верховної ради, 2013, № 51, ст.716

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Середньострокова сратегія управління державним боргом на 2013-2015 роки» № 320 від 29.04.2013.

6. Бюджетний моніторинг:Аналіз виконання бюджету за 2012 рік.

7. Висновки щодо виконання державного бюджету України за 2013р.

8. Висновки за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»

9. Довгань Л.П. «Теорія і практика фінансування дефіциту державного бюджету України на сучасному етапі»// Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України, 2012.-№1.С.118-125.

10. Когут А.І. «Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування в сучасних умовах»// Вісник Таврійського агротехнічного університету, 2012.-Вип.1.С.31-35.

11. Куніцин О.М. «Дефіцит державного бюджету України: причини та заходи щодо вирішення проблем»// Управління розвитком.-2013.-№16.-С.137-140.

12. Куценко Т.Н. «Підходи до аналізу та моделювання загроз фінансової безпеки держави»// Вісник економіки транспорту та промисловості. - 2013. -№42. - С.233-238.

13. Нікітенко Д.В., Мулярчук О.В. «Боргова безпека України: стан, проблеми та перспективи»// Міжнародні науково-практичні конференції 2013 року,2013.

14. Нечаюк А.Б. «Шляхи подолання негативних наслідків бюджетного дефіциту в державі» // Економічний форум.- 2014.-№1.- С.39-43.

15. Нечаюк І.Б. «Основні проблеми подолання бюджетного дефіциту в Україні» // Економічний форум.-2013.-№4.С.2-4.

16. Паєнтко Т.В.Інституціональна природа дефіциту бюджету та державного боргу в Україні // Економіка промисловості,2013.-№1-2.С.181.187.

Джерела Інтернету:

17. Зімич А.С., Іванчук Ю. «Бюджетний дефіцит і його вплив на державний борг України»

18. Міністерство Фінансів України.

Размещено на Allbest.ru