Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості комунального підприємства

Динаміка зміни оборотних активів по роках свідчить, що в 2007 році їх рівень знизився на 31,6%, по відношенню до 2006 року. Це є позитивним фактором, тому що основною причиною цього служить значне зменшення рівня дебіторської заборгованості - на 34% по відношенню до 2006 року. Це означає, що підприємство почало отримувати швидше гроші за виконані роботи та надані послуги, а також йому повернули частину довгострокової заборгованості. В 2008 році ситуація дещо погіршилась, тобто зріс рівень дебіторської заборгованості на 9,8 %. Причиною цьому слугує те, що основний замовник УЖКГ, затримало частину платні за виконані роботи, у зв'язку із погіршенням загальної ситуації в Україні.

Що стосується показників пасиву балансу, то власний капітал займає в загальній сумі лише 39,7%, 36,8% та 32,0 %. Це є дуже низький показник, тому підприємству потрібно нарощувати власний капітал, перш за все шляхом набуття прибутку. Довгострокові зобов'язання підприємства складають малу частку пасиву балансу - 3,1%, 14,5%, 7,1%. До їх складу входять в основному відстрочені податкові зобов'язання по ПДВ, що з'явилися в 2007 році.

Поточні зобов'язання підприємства складають 55,7% в 2006 році, 43,3% в 2007 році та 55,8% в 2008. Як бачимо, їх розмір є нижчим, ніж розмір дебіторської заборгованості підприємства. Це свідчить, що підприємство є досить стійким і не схильним до банкрутства. В 2007 році їх сума зменшилася на 34,5%, причиною чому стало погашення підприємству простроченої дебіторської заборгованості, що спричинило виплату підприємством своїх зобов'язань також. У 2008 оці цей показник збільшився на 27,8%, у зв'язку зі збільшенням розміру дебіторської заборгованості.

Розгляне тепер детальніше показники платоспроможності підприємства, представлені в таблиці 2.3

табл. 2.3 Показники платоспроможності підприємства

Коефіцієнт загальної ліквідності протягом трьох років - більший за одиницю. Він показує, що підприємство протягом 2006,2007 та 2008 років є платоспроможним, тобто за умови повної реалізації всіх своїх активів, воно не тільки має можливість погасити всі свої поточні зобов'язання, але й залишаться кошти для введення їх в обіг.

Також за рахунок грошових коштів та розрахунків з дебіторами, підприємство має можливість розрахуватися по своїм поточним зобов'язанням.. Цей показник протягом трьох років значно перевищує оптимальний, але це й може означати, що підприємство має занадто велику суму дебіторської заборгованості.

Що ж стосується спроможності підприємства якнайшвидше погасити свої зобов'язання за рахунок лише грошових коштів, то в цьому випадку воно здатне їх погасити лише на 0,05% в 2006 році, 0,02% в 2007 році та 0,9% в 2008 році.

Показники фінансової стійкості підприємства представлені в таблиці 2.4

табл. 2.4 Показники фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт автономії свідчить, що на кожну гривню вкладених активів, підприємство має 0,43 грн. власних коштів в 2006 році, 0,37 грн. - в 2007 році та 0,32 грн. - в 2008 році. Як бачимо, фінансова незалежність підприємства постійно зніжується, тобто знижується доля власних коштів в загальному обсязі вкладених коштів . Це не є дуже позитивними показником, тому що підприємство дедалі більше стає залежним від позикових коштів, насамперед - кредиторської заборгованості. Цього допускати не можна, тому потрібно нарощувати власний капітал підприємства.

Також до таких висновків може призвести й значення коефіцієнту фінансової стабільності. Його значення менше оптимального - 0,75 - в 2006 році, 0,58 - в 2007 році та 0,47 в 2008 році.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, рівень якого в 2006 році складав 2,98, в 2007 - 2,51, а в 2008 - 2,10, свідчить, що підприємство нераціонально розпоряджається власним капіталом. Судячи з цього показника, воно всі свої власні кошти направило на збільшення оборотних активів. Краще було б направити їх на збільшення необоротних активів, а таким чином й статутного фонду.

Вивчити ефективність використання активів та власного капіталу підприємства в динаміці не маємо можливості, тому що в 2007 та 2008 роках підприємство не мало прибутку. Що ж стосується значення показника ефективності використання активів в 2006 році, то на одну гривню активів підприємство отримало прибуток у розмірі 0,19 грн.. Це свідчить, що в 2006 році активи підприємства використовувалися рентабельно. Величина прибутку на 1 гривню власного капіталу (0,55 грн.), свідчить, що власний капітал підприємство також використовувало доцільно. А великий розмір цього показника випливає з малого обсягу власного капіталу підприємства.

Розглядаючи динаміку зміни показника співвідношення необоротних та оборотних активів, можемо зробити висновок, що вони не перевищують за значенням показники фінансової стабільності за 3 роки, що свідчить про досить стабільний фінансовий стан підприємства.

2.4 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості

Для проведення аналізу динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості нам необхідні дані із “Звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість” [додатки А,Б,В]. Аналіз динаміки буде проводить за 2006, 2007 та 2008 роки. Аналіз динаміки дебіторської заборгованості по рокам представлено в таблиці 2.5

табл. 2.5 Аналіз динаміки розміру дебіторської заборгованості

Як бачимо з даних таблиці 2.5, розмір дебіторської заборгованості знизився у 2007 році, та знову став зростати у 2008. Це не дуже добрий знак, тому що для підприємства відбувається найкраще, коли розмір дебіторської заборгованості постійно знижується. Також негативним явищем є той факт, що прострочена дебіторська заборгованість займає велику частку в загальній сумі дебіторської заборгованості: 82,4 % в 2006 році; 94,8 % в 2007 році; 89,9 % в 2008 році. Як бачимо, тенденція до збільшення частки простроченої дебіторської заборгованості спостерігається протягом всього розглядаємого періоду. Звісно, це дуже негативно впливає на загальний фінансовий стан підприємства, так як ці кошти, начебто належать підприємству, але є вилученими на довгий строк з обігу підприємства. Але ситуацію ускладнює той факт, що основним дебітором КПС ШРБП являється його вищестояча організація - Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому. Причиною такого положення є загальна нестабільність на фінансовому ринку в Україні, а також недостатність міського бюджету.

Для подальшого аналізу дебіторської заборгованості, необхідно розглянути, яку саме частку вона займає в загальному обсязі оборотних активів підприємства, тобто як її розмір впливає на обігові кошти підприємства. Ці дані висвітлені на основі даних розділу ІІ “Оборотні активи” активу балансу підприємства [додатки А,Б,В] і представлені в таблиці 2.6.

табл. 2.6 Аналіз частки дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів

З даних цієї таблиці видно, що основну частину оборотних активів підприємства складає дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги. Так, як раніше було визначено, що основну її частку складає прострочена дебіторська заборгованість, то можна зробити висновок, що таке положення негативно впливає на загальну обертаємість оборотних коштів підприємства, що призводить до затримки платежів і виникненню надлишкової кредиторської заборгованості.

Наступним етапом аналізу дебіторської заборгованості є розгляд періоду обертаємості дебіторської заборгованості, кількості оборотів та коефіцієнту закріплення дебіторської заборгованості на 1 грн. реалізованої продукції.

Обертаємість дебіторської заборгованості визначається шляхом ділення суми дебіторської заборгованості за рік, помноженої на тривалість звітного періоду, на обсяг реалізації продукції. Обсяг дебіторської заборгованості визначається з “Звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість” [додатки А,Б,В]. Тривалість звітного періоду - року, береться як 360 днів. Обсяг реалізації продукції визначається значенням строки 035 “Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) “Звіту про фінансові результати” [додатки А,Б,В].

Кількість обертів, що виконує дебіторська заборгованість підприємства визначається діленням суми обсягу реалізованої продукції за рік на розмір дебіторської заборгованості підприємства також за рік.

Коефіцієнт закріплення дебіторської заборгованості на 1 грн. реалізованої продукції визначається діленням розміру дебіторської заборгованості за рік по підприємству на суму обсягу реалізованої продукції.

Розрахуємо вищевказані коефіцієнти по роках, дані занесемо до таблиці 2.7.

табл. 2.7 Розрахунок показників обертаємості дебіторської заборгованості підприємства

Треба зробити висновок, що в 2006 році обертаємість дебіторської заборгованості складав 377,2 дня, тобто 0,95 обертів на рік. Закріплення дебіторської заборгованості на 1 грн. реалізованої продукції складає 1,05 грн.. Таке положення є досить хитким, тому що дебіторська заборгованість обертається не досить швидко (більше ніж за рік), що спричинило велика сума простроченої заборгованості, а також повільне її погашення основними дебіторами.

В 2007 році ситуація дещо змінилась, що викликало збільшення швидкості обертання дебіторської заборгованості (180,7 днів на рік. або 1,99 обертів). Також зменшилась частка дебіторської заборгованості, відносно до загальної суми реалізації продукції. Але такі позитивні тенденції не вплинули на загальний фінансовий стан підприємства, тобто не викликали зростання прибутку. Причиною цьому слугує той факт, що в 2007 році Управлінням житлово-комунального господарства було проведене списання своєї заборгованості КПС ШРБП у сумі 4352,9 тис. грн., як тієї, що втратила строк позиву.

В 2008 році збільшилась швидкість обертання дебіторської заборгованості, у порівнянні з 2007 роком, але вона складає меншу величину, ніж у 2006 - 337,2 днів, або 1,07 обертів на рік. Також зменшення частки дебіторської заборгованості, по відношенню до обсягу реалізованої продукції (до 0,94 грн.) слугує прикладом збільшення рівня платоспроможності підприємства.

Аналіз дебіторської заборгованості потрібно доповнити аналізом кредиторської заборгованості підприємства за 2006-2008 роки. Аналіз динаміки кредиторської заборгованості КПС ШРБП представлене в таблиці 2.4, дані для якої також мають бути взятими із “Звіту про фінансові результати підприємства і дебіторську та кредиторську заборгованість” [додатки А,Б,В].

табл. 2.8 Аналіз динаміки розміру кредиторської заборгованості

Аналіз кредиторської заборгованості КПС ШРБП, свідчить, що прострочена кредиторська заборгованість (в основному перед бюджетом) складає дуже велику частку в загальному обсязі кредиторської заборгованості: 77,8 % в 2006 році; 73,3% в 2007 році та 93,0 % в 2008 році. Такому становищу сприяє занадто велика частка простроченої заборгованості в дебіторській. Тобто, затримки в платежах дебіторів до КПС ШРБП, викликає за собою неможливість сплати підприємством своїх зобов'язань. Таким чином, бачимо, як пов'язані між собою дебіторська та кредиторська заборгованість.

Для подальшого аналізу кредиторської заборгованості, необхідно розглянути, яку саме частку вона займає в загальному обсязі поточних зобов'язань підприємства, тобто як її розмір впливає на розмір поточних (тих, що мають бути погашені якнайшвидше) підприємства. Ці дані висвітлюються в розділі ІV “Поточні зобов'язання” пасиву балансу підприємства [додатки А,Б,В] і представлені в таблиці 2.9.

табл. 2.9 Аналіз частки кредиторської заборгованості в загальному обсязі поточних зобов'язань

Основну частину поточних зобов'язань підприємства, на протязі 2006, 2007, 2008 років, становить кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги (42,0%, 54,7%, 42,0% відповідно). Це пов'язано з тим, що при наявності великої суми дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, підприємство не має можливості погасити свої власні зобов'язання.

Що стосується поточних зобов'язань по розрахункам з бюджетом (заборгованість підприємства по загальнодержавним податкам та зборам: податок на додану вартість, земельний податок та інші), то підприємство також має велику заборгованість по ним: 48,8%, 28,2% та 46,1% відповідно.

Розрахуємо коефіцієнти обертаємості кредиторської заборгованості по роках, дані занесемо до таблиці 2.10.

табл. 2.10 Розрахунок показників обертаємості кредиторської заборгованості підприємства

Як бачимо з даних цієї таблиці, кредиторська заборгованість підприємства характеризується більш швидким обігом коштів (290, 138,7 та 299,4 днів), що набагато менше відповідних показників дебіторської заборгованості. Закріплення ж кредиторської заборгованості на 1 грн. обсягу реалізованої продукції підприємством також значно менше, ніж аналогічний показник по дебіторської заборгованості (0,81 грн. на 1 грн. реалізованої продукції, 0,38 грн. та 0,83 грн.).

Таке співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства свідчать про ще достатній рівень фінансової сталості та міцності підприємства. Тобто КПС ШРБП в змозі покрити всі свої поточні зобов'язання за рахунок отриманих доходів.

Для остаточного висновку про співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства, слід розрахувати коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості. Він дає повну картину того, чи зможе підприємство розрахуватися з поточними зобов'язаннями при реалізації всіх своїх оборотних активів:

- в 2006 році цей показник становить: 10072,4 тис грн. / 7743,0 тис. грн. = 1,3;

- в 2007 році - 6649,6 тис. грн. / 5070,4 тис. грн. = 1,31;

- в 2008 році - 7298,7 тис. грн. / 6480,0 тис. грн. = 1,13.

Тобто цей показник більше одиниці, що дає змогу зробити висновок про те, що підприємство має можливість погасити всі свої поточні зобов'язання за рахунок оборотних активів. Це свідчить про достатній рівень фінансової стійкості підприємства.

3. Методи управління дебіторською та кредиторською заборгованістю підприємства

Розглянуті в попередньому розділі склад, структура та співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю Комунального підрядного спеціалізованого шляхового ремонтно-будівельного підприємства, дають змогу охарактеризувати фінансовий стан та платоспроможність підприємства.

Певним чином, фінансове становище підприємства виглядає досить стійким та міцним. Це пов'язано з тим, що дебіторська заборгованість підприємства перевищує розмір кредиторської на 30% в 2006 році, 31% в 2007 році та 13% в 2008 році. Зменшення такої переваги дебіторської заборгованості підприємства пов'язано насамперед з фактом списання безнадійної дебіторської заборгованості основним замовником - УЖКГ - наприкінці 2007 року.

Але значна частка простроченої дебіторської заборгованості ( 82,4% в 2006 році, 94,8% в 2007 році та 89,9% в 2008 році) негативно впливає на фінансовий стан підприємства взагалі. Вилучення великої маси оборотних активів з обігу підприємства, заважає підприємству розвивати свою діяльність - придбавати матеріальні ресурси: посипкові матеріали, щебінь, бітум, пісок, паливно-мастильні матеріали для проведення робіт з ремонту та утримання автошляхів міста та розвинення своєї матеріальної бази: придбання запасних частин та швидкозношувальних частин для забезпечення безперебійної роботи власного автотранспорту.

Ситуацію ускладнює той факт, що основним дебітором підприємства (його частка в загальному обсязі дебіторської заборгованості складає 78%, а в сумі простроченої дебіторської заборгованості - 92,5 %) являється Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому.

Одним з атрибутів економічної кризи є криза платежів, що супроводжується ростом дебіторської та кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності. Ліквідація ланцюжка неплатежів, зменшення росту дебіторської та кредиторської заборгованості є не тільки засобом поліпшення розрахункових операцій, але і фінансового положення підприємства.

Кредиторська заборгованість складається з боргів підприємства іншим організаціям і окремим особам, наприклад, постачальникам - за отримані, але не оплачені сировину і матеріали, підрядчикам - за виконані роботи і зроблені послуги, що теж не оплачені. Кредиторами можуть виступати й окремі особи, котрим підприємства за що-небудь заборгувало грошові суми, наприклад, утримало аліменти, але ще на перерахувало їхнім одержувачам. Зобов'язання по розподілу суспільного продукту являють собою результат заборгованості по нарахуванням, але ще не виплаченій заробітній платі робітникам та службовцям свого підприємства. Оскільки ця заборгованість хронічна, у середньому двотижнева,зарплата завжди знаходиться в господарському обороті підприємства і використовується їм як джерело позикових засобів. Якийсь час в обороті підприємства знаходяться так само сума відрахувань на соціальне й обов'язкове медичне страхування, що нараховані, але ще не перераховані відповідним страховим органам. До обов'язкових по розподілу суспільного продукту відносяться і податки. Між утриманням податків і їхнім перерахуванням в бюджет завжди є розрив в часі, і в цей проміжок гроші знаходяться в господарському обороті підприємства і використовуються або, тому заборгованість по утриманим, але ще не перерахованим сумам справедливо розглядається як кредиторська заборгованість. У ході виробничої діяльності підприємство відчуває недостачу засобів, особливо для здійснення якихось значних заходів: придбання нових машин і устаткування, освоєння нових виробів, що потребують значних витрат і ін. Тимчасову недостачу засобів підприємство покриває за рахунок банківських кредитів. Так виникає ще один вид кредиторської заборгованості підприємств.

Дебіторська заборгованість складається з боргів перед підприємством покупців - за відвантажену їм, але не оплачену ними продукцію, наприклад, - сировина, матеріали, замовників - по передоплаті за невиконані роботи і послуги, що ще не оказані.

Дебіторська та кредиторська заборгованість, по якій минув термін позовної давнини, підлягає погашенню.

Якщо минув термін позовної давнини по простроченій дебіторській заборгованості, порядок її погашення такий для підприємств державної і недержавної форм власності:- якщо арбітражем відмовлено в задоволенні позову про дебіторську заборгованість, її відносять на власні засоби підприємства, тобто покривають за рахунок використання прибутку поточного року; - якщо арбітраж задовольнив позов про дебіторську заборгованість, але боржник коштів не повернув, заборгованість відносять на збитки підприємства.

Така ситуація склалася і з простроченою дебіторською заборгованістю УЖКГ. ЇЇ було списано, як ту, що втратила строк позовної давнини, та було віднесене до статті “Інші операційні витрати підприємства”, що збільшило рівень витрат підприємства та зумовило появу великих збитків в 2007 році - 2267,0 тис. грн.. Таке положення викликано недостатнім фінансуванням коштів на зовнішній благоустрій, що надає міський бюджет, що , в свою чергу спричинило дефіцит його за рахунок недостатнього надходження коштів від платників податків.

З урахуванням вищевикладених фактів, стає зрозумілим, чому саме дебіторська заборгованість підприємства обертається значно повільніше, ніж її кредиторська заборгованість. Підприємство має її в значно меншому обсязі, ніж дебіторську. Основними кредиторами КПС ШРБП являються підприємства - постачальники будівельних матеріалів та паливо-мастильних матеріалів, а також бюджет та позабюджетні фонди. Такому положенню сприяє і подальше нарощування дебіторської заборгованості УЖКГ міськвиконкому міста.

Поряд з тим, в 2007- 2008 роках підприємство почало значну роботу з іншими дебіторами підприємства. Було подано 46 позовів в арбітражний суд Дніпропетровської області, та на 35 з них отримано позитивне рішення суду - сплатити підприємствам - дебіторам свою заборгованість нашому підприємству. Це позитивно вплинуло на зростання поточної дебіторської заборгованості та зменшило її частку в загальному обсязі кредиторської заборгованості підприємства (до 7% в 2008 році).

Для поліпшення стану дебіторської та кредиторської заборгованості КПС ШРБП потрібно:

Систематично слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською створює погрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування, таких як банківські позики. Але замість цього банківські позики можна залучати для подальшого розвитку підприємства, придбання матеріалів та нових машин та устаткування.

По можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників з ціллю зменшення ризику неплатежів з боку основного замовника. Це досить складно, але якщо спробувати розширити сферу виконуємих робіт та отримати замовлення на виконання робіт з ремонту автошляхів від крупних замовників, таких як Асоціація автомобільних шляхів України, то, справді, зменшиться ризик подальшого зростання дебіторської заборгованості з боку основного замовника.

Контролювати стан розрахунків по простроченим платежам. Це стосується не тільки дебіторської, але й кредиторської заборгованості . В умовах інфляційних процесів всіляка відстрочка платежів призводить до того, що підприємство отримує лише частину вартості виконаних робіт. Для цього необхідно розширяти систему авансових платежів. Що стосується кредиторської заборгованості, то її відстрочка може викликати застосування штрафних санкцій до КПС ШРБП.

Своєчасно виявляти неприпустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких відносяться: прострочена заборгованість постачальникам, до бюджету та інше; кредиторська заборгованість по претензіям; понаднормативна заборгованість по стійким пасивам; товари відвантажені, але не оплачені в строк; постачальники і покупці по претензіях; заборгованість по розрахункам відшкодування матеріальної шкоди, заборгованість по статті “інші дебітори”.

ВИСНОВКИ

В ході виконання даної курсової роботи були розглянуті такі види заборгованості підприємства, як дебіторська та кредиторська. Було розглянуте питання розрахунків із дебіторами і кредиторами по товарних операціях, по фінансових зобов'язаннях і в плані розрахунків із робітниками.

Наявність нормальної дебіторської і кредиторської заборгованостей у підприємства говорить про бажання підприємства розширити виробництво, наростити його темпи, притягнути додаткові ресурси. Проте серйозним наслідком платіжної кризи - не тільки в Україні, але й у будь-якому іншій державі являється виникнення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості. Облік цієї заборгованості, контроль за термінами її погашення, правильне і своєчасне віднесення простроченої заборгованості - це основні задачі бухгалтера підприємства. Необхідний серйозний контроль за обліком цієї заборгованості з боку державної податкової інспекції.

Облік розрахунків із дебіторами і кредиторами відбивається в звітності підприємства - у балансі - активі і пасиві.

Для практичного розгляду дебіторської та кредиторської заборгованості буде проаналізовані дані Комунального підрядного спеціалізованого шляхового ремонтно-будівельного підприємства. Визначене підприємство є державним з комунальною формою власності, має права юридичної особи, розрахунковий та інші рахунки в банку, печатку, штампи, бланки з назвою підприємства, самостійний баланс і діє згідно Закону України “ О підприємствах в Україні” .

З часу його державної реєстрації, підприємство має власністні та невластністні права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем в суді, арбітражному суді.

КПС ШРБП виконує роботи по ремонту та утриманню автошляхів міста і являється генеральним підрядником власника шляхів - УЖКГ виконкому міської ради Кривого Рогу.

В роботі був проведений детальний аналіз фінансового стану підприємства, показники експрес-аналізу, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Аналіз динаміки кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства в 2006-2008 роках свідчить, що перша має менший розмір, ніж друга. Тобто дебіторська заборгованість підприємства більше кредиторської на 30% в 2006 році, 31% в 2007 році та 13% в 2008 році. Зменшення такої переваги дебіторської заборгованості підприємства пов'язано насамперед з фактом списання безнадійної дебіторської заборгованості основним замовником - УЖКГ - наприкінці 2007 року.

Але значна частка простроченої дебіторської заборгованості ( 82,4% в 2006 році, 94,8% в 2007 році та 89,9% в 2008 році) негативно впливає на фінансовий стан підприємства взагалі. Вилучення великої маси оборотних активів з обігу підприємства, заважає підприємству розвивати свою діяльність.

Негативним фактом тако є той, що кредиторська заборгованість значно випереджує дебіторську по швидкості обертання. Можна зробити висновок, що підприємство краще сплачує свої борги, ніж отримує оплату за виконані роботи.

Для поліпшення фінансового стану підприємства та покращення управлінням за кредиторською та дебіторською заборгованостями підприємства, можна порадити наступне:

Систематично слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства.

По можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників з ціллю зменшення ризику неплатежів з боку основного замовника.

Контролювати стан розрахунків по простроченим платежам.

Своєчасно виявляти неприпустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості

Список використаної літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV;

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

3. Закон Украины "О государственной налоговой службе Украины." от. 24.12.93 г. № 268;

4. Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» от 28.12.94 № 184;

5. Закон Украины "О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте." от 23.09.94 г. № 351;

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій, затверждена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291;

7. Баланс № 11, 12 березня 2007 року, Верхогляд В, Коваленко А. “Баланс, як дзеркало підприємства”;

8. Деньги и Кредит №4, 1993, Беляєв В.К., «Раціональне співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства»;

9. Фінанси України №2 1996, Чикіна М.О. “О показниках кредитоспроможності”;

10. Хелферст, Эрик «Техника финансового анализа», М: - ЮНИТИ, 1996, 663 с;

11. Чебанова Н.В., Василенко Ю.О. “Бухгалтерський фінансовий облік”, К:-Академія, 2007, 672 с;

12. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. «Финансы предприятия», М:-Инфра - М, 1998, 343 с.

Размещено на Allbest.ru