2. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

3. Якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

4. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Оподаткування доходів, нарахованих платнику податку особою, яка не є податковим агентом:

1. Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

2. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Регулюючі та стимулюючі функції податку з доходів фізичних осіб найкраще характеризує ставка податку з різних видів доходів фізичних осіб та звільнення від оподаткування, наведена в табл. 1.1

Таблиця 1.1. Ставка податку з деяких доходів фізичних осіб залежно від отриманого доходу у 2008 році [9]

№ з/п	Вид доходу	Ставки податку	Норма Закону №889-IV, що регулює порядок оподаткування
1.	Дохід у вигляді заробітної плати, додаткових благ від працедавців, виплат чи винагород за цивільно-правовими договорами	15%	Підпункт 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7
2.	Допомога на поховання, яка надходить від працедавця та перевищує подвійний розмір доходу, що дає право на отримання соціальної пільги відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5 ст. 6 Закону №889-IV	15% (від суми перевищення)	Підпункт 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7
3.	Стипендія, виплачена з бюджету учню, студенту, ординатору, аспіранту, що перевищує суму доходу що дає право на отримання соціальної пільги відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5 ст. 6 Закону №889-IV	15% (від суми перевищення)	Підпункт 4.3.26 п. 4.3 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7
4.	Проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад в небанківські фінансові установи, проценти з депозитного сертифікату	0% до 01.01.2010	Підпункт 2 2.1.4 п. 22.1 ст. 22, п. 7.2 ст. 7 та п.п. 9.2.1 п. 9.2 ст. 9
5.	Проценти (дисконтні доході), отримані від боржника внаслідок прострочення ним виконання грошового зобов'язання, визначені цивільним законодавством	15%	Підпункт 9.2.3 ст. 9 та п. 7.1 ст. 7
6.	Доходи від надання нерухомості в оренду(суборенду), житловий найм	15%	Пункт 9.1 ст. 9
7.	Інвестиційний прибуток	15%	Пункт 9.6 ст. 9
8.	Доходи від довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування	15%	Пункт 9.8 ст. 9
9.	Роялті	15%	Пункт 9.4 ст. 9
10.	Дохід за іпотечним сертифікатом, за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю	5%	П. 7.2 ст. 7
11.	Дохід від продажу нерухомого майна частіше 1 разу на рік	1%	Підпункт 11.1.1 п 11.1 ст. 11

1.2 Становлення та розвиток системи оподаткування доходів з фізичних осіб

Прибутковий податок з громадян - резидентів України у 1992-2003 роках стягувався згідно законодавчим нормам Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» [11, c. 4].

Відповідно до Декрету оподаткування прибутковим податком доходів громадян здійснювалось за групами або за категоріями платників та залежно від характеру отриманого доходу.

За категоріями платники прибуткового податку розподілялись за наступними ознаками:

- робітники та службовці (наймані працівники);

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

- громадяни, які отримують інші доходи.

По характеру доходів платники податків розподіляються на:

- доходи, отримані за основним місцем роботи;

- доходи, отримані не за місцем основної роботи;

- доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності або

незалежної професійної діяльності;

- інші доходи громадян;

- пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті).

Платниками прибуткового податку є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії.

Доходи за місцем основної роботи - це сукупність доходів, отриманих фізичною особою від юридичних осіб усіх форм власності, з якими громадянин має трудові відносини, з обов'язковим веденням трудової книжки.

Окрім доходів за виконання трудових обов'язків, до сукупного оподатковуваного доходу працівників включаються і інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів цих юридичних осіб своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, зокрема, вартість квартир, рухомого і нерухомого майна, у вигляді подарунків, оплата юридичною особою вартості лікування та утримання працівників у лікувальних закладах тощо.

Доходи, одержані громадянами не за місцем основної роботи, - це доходи від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за виконання разових та інших робіт, здійснюваних за договорами цивільно-правового характеру, доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Оподаткуванню також підлягають доходи громадян від здійснення незалежної професійної діяльності (від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності).

Інші доходи від регулярної діяльності - це доходи від:

здавання в оренду або в найм рухомого і нерухомого майна;

збір та/або заготівля і продаж продукції флори і фауни;

Порядок обчислення і сплати прибуткового податку з громадян встановлено Декретом [11, c. 13].

Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів у календарному році.

Об'єктом оподаткування прибутковим податком у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаних з різних джерел в Україні. Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.

Прибутковий податок з громадян відноситься до прямого виду податку, у результаті чого обкладається податком безпосередньо дохід самого платника. В той же час, у разі отримання платником доходу від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, обов'язки по нарахуванню, утриманню, повноті і своєчасності перерахування прибуткового податку з громадян до бюджету покладено на юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи працівникам.

Проте, якщо з метою отримання доходу громадяни самостійно, від свого імені здійснюють діяльність, то обов'язки щодо своєчасного і повного нарахування прибуткового податку та перерахування його до бюджету покладено саме на таких громадян.

До цієї категорії громадян відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здавачі в найм нерухомості тощо.

Таблиця 1.3. Ставки прибуткового податку за основним місцем роботи станом на 1994-1997 роки (введення національної валюти гривні) [11]

Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)	Не оподатковується
18 грн. - 170 грн. (від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів)	10% суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
171 грн. - 340 грн. (від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів)	15 грн. 30 коп. + 20% з суми, що перевищує 170 грн.
341 грн. - 510 грн. (від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів)	49 грн. 30 коп. + 35% з суми, що перевищує 340 грн.
510 і вище (понад 30 неоподатковуваних мінімумів)	108 грн. 80 коп. + 50% з суми, що перевищує 510 грн.

Із сум доходів, одержаних громадянами не за місцем основної роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується за ставкою 20%.

Таблиця 1.4. Ставки прибуткового податку за основним місцем роботи станом на 1998-2003 роки [11]

Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 17 грн. (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму)	Не оподатковується
18 грн. - 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)	10% суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму
86 грн. - 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)	6 грн. 80 коп. + 15% з суми, що перевищує 85 грн.
171 грн. - 1020 грн. (від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів)	19 грн. 55 коп. + 20% з суми, що перевищує 170 грн.
1021 грн. - 1700 грн. (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)	189 грн. 55 коп. + 30% з суми, що перевищує 1020 грн.
1701 і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів)	393 грн. 55 коп. + 40% з суми, що перевищує 1700 грн.

В цілому, прибутковий податок з громадян (ППГ), регульований у 1992-2003 роках декретом КМУ №13-92 від 26.12.1992 р. [] мав яскраво виражену фіскальну спрямованість та не забезпечував досягнення цілей соціальної справедливості та стимулювання економічного зростання. Шкала доходів та ставки ППГ не переглядалися із 1995 р. (гранична ставка у 40% застосовувались для доходів, що перевищують 1701 грн.). На фоні стрімкого зростання середньої реальної заробітної плати протягом 2001-2002 років (+19,3% у 2001 р., +18,2% у 2002 р.), це призвело до суттєвого посилення податкового навантаження на реальні доходи населення та втрат у прогресивності оподаткування. У період з 1997 по 2001 рр. гранична ставка оподаткування доходів на рівні середньої заробітної плати (включаючи внески громадян до фондів соціального страхування) зросла з 16,5 до 23%, а ефективна - з 13,4 до 18,2%. У 2001 р. за середнього рівня податкового навантаження на грошові доходи громадян у розмірі 6,6%, доходи найбідніших верств населення (до 167 грн.) фактично оподатковувались за ставкою 9,1%. Тоді як прибутковий податок з громадян у доходах найбільш багатих верств населення (сукупний місячний дохід понад 8 334 грн.) склав лише 3,8%. При цьому податкове навантаження на доходи платників податків, яких можна умовно віднести до так званого «середнього класу», дорівнювало 10,1%.

Починаючи із 1997 р., частка ППГ у податкових доходах зростала, збільшившись із 15,1% у 1997 р. до 23,9% у 2002 р. Зростання надходжень від ППГ стало особливо помітним після 2000 р., що пов'язувалось насамперед із суттєвим скороченням заборгованості по заробітній платі та стипендіях, а також із поліпшенням процедури адміністрування ППГ після закріплення його у повному обсязі за місцевими бюджетами. Зокрема, за 2002 р. надходження від ППГ номінально збільшились на 2 049 млн грн. У 2003 р. зростання обсягів ППГ становило майже на 16,4% порівняно із фактичним рівнем у 2002 році, або на 1 660 млн. грн. Водночас, темпи зростання надходжень від ППГ у 2003 р. виявилися навіть більшими, оскільки уряд та ВРУ відшукав додаткові кошти на компенсацію підвищення мінімальної зарплати до 237 грн. з 1 липня 2003 року.

Застосування варіанту ППГ прогресивного алгоритму ставки оподаткування, призвело після 2000 року до суттєвих викривлень в економічній діяльності в Україні. По-перше, зросла вартість робочої сили, що є особливо помітним у трудомістких галузях. По-друге, послабилась схильність населення до заощаджень, які мали б бути важливим інвестиційним ресурсом. По-третє, створюються стимули для ухилення від сплати податку та розширення «тіньової» діяльності. Звичайно, окрім високих граничних ставок по ППГ, на «тінізацію» доходів впливають й інші фактори, зокрема, високий процент (близько 38% фонду заробітної плати) відрахувань до соцфондів, що їх здійснює роботодавець.

Спроби реформування ППГ прогресивного алгоритму ставок у 2002 році не мали успіху. З чотирьох зареєстрованих законопроектів у першому читанні був прийнятий законопроект, розроблений народним депутатом України

С. Терьохіним. З одного боку, проект спрямований на суттєве зменшення податкового навантаження на осіб із середнім та високим рівнем доходів, з іншого, прогресивність оподаткування підтримується за рахунок підвищення рівня неоподаткованого мінімуму та оподаткування операцій з приросту ринкової вартості капіталу. Зокрема, законопроектом передбачалося запровадити прогресивно-регресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб: до 7200 грн. на рік - 10%, від 7201 до 72000 грн. - 15%, від 72001 до 720000 грн. - 20%. Доходи понад 720000 гривень на рік пропонувалося оподатковувати за ставкою 13%. Проектом закону також передбачалося введення механізму податкового кредиту (зменшення сукупного доходу громадян на певну суму витрат, пов'язаних із оплатою навчання у середніх та вищих навчальних закладах, придбанням медикаментів та лікуванням, сплатою процентів за користування іпотечними кредитами тощо), а також розширення бази оподаткування (зокрема, за рахунок оподаткування дивідендів за банківськими депозитами, операцій з продажу нерухомості). Проте, з огляду на значні втрати для бюджету у короткостроковій перспективі (за різними підрахунками це близько 5 млрд. грн.), а також на існування принципових відмінностей порівняно із проектом закону, розробленим Мінфіном, зокрема, щодо неоподаткованого мінімуму (24 грн. - урядовий проект, 120 грн. - депутатський), ВРУ не підтримала законопроект у другому читанні.

Податок з доходів громадян - резидентів України у 2004-2006 роках стягується гідно Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» [9, c. 3] з пропорційною постійною ставкою оподаткування 13% (15%).

Враховуючи алгоритм нарахування податкової соціальної пільги по Закону України «Про оподаткування доходів фізичних осіб» [9, c. 45] та рівні мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановлені у 2004-2008 роках Законами України «Про державний бюджет України» [4], [5], [6], [7], в табл. 2.3 - 2.5 розраховані ставки податків у вигляді порівняння з табл. 2.2.

Таблиця 1.5. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2004 році

Мінімальна заробітна плата в місяць [7]	237 грн.
Прожитковий мінімум на місяць [7]	365 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	511 грн.
Рівень соціальної пільги (15 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного року, - для будь-якого платника податку)	35,55 грн.
Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 511 грн.	13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (- 35,55 грн.)
Більше 511 грн./місяць	13% від суми доходу

Таблиця 1.6. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2005 році

Мінімальна заробітна плата в місяць [6]	350 грн.
Прожитковий мінімум на місяць [6]	453 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	634 грн.
Рівень соціальної пільги (25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку)	87,50 грн.
Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 634 грн.	13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (- 87,50 грн.)
Більше 634 грн./місяць	13% від суми доходу

Таблиця 1.7. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2006 році

Мінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2006 року) [5]	350 грн.
Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2006 року)	485 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	680 грн.
Рівень соціальної пільги (25 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку з 07.07.2005);	87,50 грн.
Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 680 грн.	13% від різниці суми доходу та соціальної пільги (- 87,50 грн.)
Більше 680 грн./місяць	13% від суми доходу

Таблиця 1.8. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2007 році

Мінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2007 року) [4]	400 грн.
Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2007 року)	492 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	690 грн.
Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку з 07.07.2005);	200,00 грн.
Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 690 грн.	15% від різниці суми доходу та соціальної пільги (- 200,00 грн.)
Більше 690 грн./місяць	15% від суми доходу

Таблиця 1.9. Ставки податку на доходи фізичних осіб у 2008 році

Мінімальна заробітна плата в місяць (на 1 січня 2008 року)	515 грн.
Прожитковий мінімум на місяць (на 1 січня 2008 року)	592 грн.
Гранична заробітна плата на місяць, при якій застосовується соціальна пільга (сума місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.)	830 грн.
Рівень соціальної пільги (50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку з 07.07.2005);	267,50 грн.
Місячний сукупний Оподатковуваний доход	Ставки і розміри податку
До 830 грн.	15% від різниці суми доходу та соціальної пільги (- 267,50 грн.)
Більше 830 грн./місяць	15% від суми доходу

Регулююча роль нового закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [] з пропорційною ставкою податку полягає в наступному:

зняття фіскального тиску прогресивної шкали оподаткування на підняття рівня заробітної плати;

розширення податкової бази за рахунок поступового введення оподаткування до 56 видів доходів громадян.

Стимулююча роль нового закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [] з пропорційною ставкою податку полягає в наступному:

різкому підвищенні та плаваючому рівні податкової пільги (бувший - неоподатковуваний мінімум), яка застосовується тільки для низькооплачуваної категорії працівників;

введенні податкового кредиту, тобто спеціальних сум витрат громадянина, на які зменшується сума сукупного доходу та, відповідно, податку.

Аналіз податкових моделей регулювання доходів фізичних осіб у більшості розвинутих країн показав, що прибутковий податок з громадян зарекомендував себе як інструмент виходу з кризової ситуації, стабілізації економіки та її динамічного розвитку. Податок з доходів фізичних осіб безпосередньо регулює ціну робочої сили, впливає на трудові зусилля працівників, структуру споживання і розвиток виробництва. У результаті аналізу методик оподаткування доходів фізичних осіб в Україні (що діяла до 01.01.2004 р. та існуючої) виявлені основні їх недоліки. Прогресивна шкала, що діяла до 01.01.2004 р., не відповідала реальному розмежуванню доходів громадян. Шкала мала п'ять інтервалів з незначним розривом у доходах. На момент відміни, серед п'яті інтервалів три фактично не використовувалися, тому що були нижче за законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати (їх застосовували лише у випадках неповної зайнятості). Майже 80% доходів, що отримували громадяни України, оподатковувалися за однією ставкою (20%), інші два інтервали застосовувалися лише для 8% працюючих. Доходи переважної більшості населення були зосереджені в одному інтервалі і податок сплачувався майже за однаковою ставкою, тобто система прибуткового оподаткування громадян в Україні практично була пропорційною. Чинний до 01.01.2004 р. механізм прибуткового податку в Україні не виконував функції регулювання доходів фізичних осіб. Такий інструмент, як мінімальна заробітна плата, для регулювання доходів фізичних осіб державою використовувався обмежено, у зв'язку з неможливістю відповідного підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери.

Можна також вказати на недолік у використанні одного з найважливіших інструментів регулювання - неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його розмір протягом останніх 14-ти років змінювався, спочатку перевищуючи розмір мінімальної заробітної плати (до 28 разів), а потім став менше за нього (навіть у 11 разів). При цьому мінімальна заробітна плата була нижча за законодавчо встановлений прожитковий мінімум, тобто прибутковий податок стягувався з мінімальної заробітної плати, у результаті чого працівник фактично отримував меншу суму, ніж йому потрібна для простого задоволення мінімально необхідних життєвих потреб. Впроваджена зараз в Україні податкова соціальна пільга передбачає справляння податку з доходів, які перевищують 40 центів на день або близько 140 доларів на рік. Тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян остаточно втратив будь-які ознаки як економічної категорії, так і соціального нормативу, а з січня 2004 р. змінив назву і набув дискримінаційного характеру.

Необхідність реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою ефективного виконання фіскальної і регулюючої функції податкових важелів зумовлена тим, що розмір середньої заробітної плати більшою мірою визначає динаміку надходжень прибуткового податку до бюджету.

Отже, порівняно з більшістю зарубіжних країн, в Україні склався надмірно високий рівень оподаткування громадян, доходи яких не перевищують подвійного розміру прожиткового мінімуму. Це стимулює ухилення від оподаткування доходу, підриває стимули до додаткової трудової активності, зменшує платоспроможний попит, що впливає на темпи розвитку виробництва. Тому в умовах перехідного періоду необхідне подальше удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб з урахуванням надбань світової економічної думки і досвіду:

- у першу чергу звільнити від оподаткування доходи, які необхідні для забезпечення прожиткового мінімуму, тобто простого відновлення спроможності до праці;

- виконувати принцип податкоспроможності (прогресивне оподаткування);

- підтримувати ставки на рівні, що забезпечує основу для легального одержання доходів.

1.3 Роль податків з доходів фізичних осіб у формуванні доходів місцевих бюджетів

Згідно з Бюджетним Кодексом України [1, c. 32] - податок з доходів фізичних осіб закріплений в розмірі 100% за місцевими бюджетами.

В табл. Б.1 - Б.2 додатку Б наведені динаміка та структура податків в місцеві бюджети по Київські області в 2005-2007 роках [79], [78].

Як показує аналіз даних табл. Б.1 - Б.2 Додатку Б:

- базовий темп росту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006-2007 роки становить +170,71% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

- базовий темп росту обсягів податку з доходів фізичних осіб в складі місцевих бюджетів Київської області за 2006-2007 роки становить +197,97% у 2007 році відносно рівня 2005 року;

- ланцюгові темпи приросту обсягів власних податкових та неподаткових надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2006-2007 роки становлять +22,3% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +39,51% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

- ланцюгові темпи приросту обсягів податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах Київської області за 2006-2007 роки становлять +31,26% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +50,82% у 2007 році відносно рівня 2006 року;

Як показує спільний аналіз табл. Б.1 - Б.3 Додатку Б та графіків рис. 1.1 - 1.3 найбільш вагомі податки в структурі місцевих бюджетів характеризуються наступними рівнями:

- середня структурна частка податку з доходів фізичних осіб в місцевих бюджетах поступово зросла з рівня 64,4% у 2005 році до рівня 74,5% у 2007 році;

- середня структурна частка земельного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась практично в 2 рази з рівня 12,72% у 2005 році до рівня 5,94% у 2007 році;

- середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 5,40% у 2005 році до рівня 4,71% у 2007 році;

- середня структурна частка земельного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах залишилась практично на одному рівні 0,36% у 2005 році та 0,37% у 2007 році;

- середня структурна частка орендної плати (за оренду державної землі та майнових комплексів) з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 0,75% у 2005 році до рівня 0,65% у 2007 році;

- середня структурна частка податку на транспортні засоби з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,6% у 2005 році до рівня 1,15% у 2007 році;

- середня структурна частка податку на транспортні засоби з фізичних осіб в місцевих бюджетах зросла з рівня 1,25% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;

- середня структурна частка єдиного податку з юридичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,76% у 2005 році до рівня 1,11% у 2007 році;

- середня структурна частка єдиного податку з фізичних осіб в місцевих бюджетах знизилась з рівня 2,18% у 2005 році до рівня 1,57% у 2007 році;

- середня структурна частка місцевих податків в місцевих бюджетах знизилась з рівня 1,72% у 2005 році до рівня 1,27% у 2007 році;

Таким чином, в Україні в структурі бюджетів місцевих рад питома вага податку з доходів фізичних осіб складає основну частку власних податкових доходів і зросла у 2005-2007 роках з рівня 64,4% до рівня 74,5%. Тобто податок з доходів фізичних осіб (без врахування дотацій та субвенцій в місцеві бюджети з боку державного бюджету України) визначально впливає на утримання бюджетної сфери багатьох міст і районів України.

2. Аналіз адміністрування податку з доходів фізичних осіб на рівні ДПІ в Яготинському районі Київської області

2.1 Функціональні задачі підрозділів адміністрування податку з доходів фізичних осіб на рівні районної податкової інспекції

Згідно з Указом Президента України «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України » УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” станом змін від 18 червня 2003 року N 533/2003 на рівень районної державної податкової адміністрації делеговані наступні права (повноваження):

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

- здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

- здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

- розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

- ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.

В табл. В.1 Додатку В згідно з наказом ДПА України від 25.12.2004 №722 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ, НАКАЗ « 25 » грудня 2004 р. № 722 „Про організаційну структуру органів державної податкової служби”(зі змінами наказу ДПА України № 263 від 13.07.2005) наведені основні функції (задачі згідно делегованим повноваженням), які виконує районна державна податкова адміністрація.

Наведені, основні функції мають деталізацію для внесення в основні організаційні документи:

- положення про управління (відділи) ДПІ;

- посадові інструкції працівників відділів;

Відповідно до функцій табл. В.1 Додатку В типова функціонально-бюрократична структура міжрайонних державних податкових інспекцій наведена в табл. В.2 Додатку В.

Згідно з структурою табл. В.2, стягнення податків з фізичних осіб в районній податкові інспекції виконує структурний підрозділ - відділ оподаткування фізичних осіб (в МДПІ у Яготинському районі - 9 осіб, розбиті на 2 сектори), який виконує дві основні функції [30]:

1.31. Функція «Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб»

Містить такі процедури:

1.31.1. надання пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та кола платників податків шляхом здійснення контрольно-перевірочної роботи;

1.31.2. вивчення та практичне впровадження нових інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативно-правових актів з питань адміністрування та здійснення контрольно-перевірочної роботи по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;

1.31.3. виявлення схем ухилень від оподаткування, вжиття заходів щодо їх руйнування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та надання пропозицій з метою удосконалення податкового законодавства;

1.31.4. розробка планів-графіків документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності;

1.31.5. відбір платників податків для документальних перевірок (засобами системи АОД та інформаційно-аналітичної системи податкової служби) за такими критеріями:

тип суб'єкта господарської діяльності (малий, середній, великий);

вид діяльності (промисловість, торгівля і т.інш.);

форма власності, організаційно-правова форма, географічне положення;

тип перевірки (планова, позапланова), визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами;

група податкового ризику;

1.31.6. використання допоміжної зовнішньої інформації;

1.31.7. оцінка комп'ютерного переліку порушників податкового законодавства для остаточного визначення списку для планування документальної перевірки;

1.31.8. повідомлення платників податків про документальні перевірки (не проводиться при проведенні позапланових перевірок);

1.31.9. здійснення документальної перевірки;

1.31.10. оформлення результатів документальних перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень і постанов, інші документи), їх передача для введення в систему АОД та до відповідних структурних підрозділів про виявлені об'єкти оподаткування;

1.31.11. застосування фінансових санкцій і адміністративних стягнень до порушників податкового законодавства;

1.31.12. підбір та комплектування вилучених первинних документів до акта документальної перевірки;

1.31.13. розгляд зауважень платника податків щодо результатів перевірки та /або прийнятих рішень;

1.31.14. здійснення повторних перевірок, контроль за ходом їх проведення;

1.31.15. моніторинг виконання плану-графіка документальних перевірок, аналіз результатів та надання пропозицій щодо його удосконалення;

1.31.16. аналіз причин і оцінка фактів (випадків) порушень законодавства про податки, виявлених у ході документальних перевірок;

1.31.17. надання пропозицій щодо змін об`єктів перевірки чи перенесення термінів з метою коригування плану-графіка документальних перевірок;

1.31.18. відбір актів документальних перевірок з ознаками кримінальних порушень і передача їх до підрозділів податкової міліції;

1.31.19. передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо її розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

1.31.20. підготовка матеріалів, які розглядаються у судах (господарських судах) щодо визнання угод недійсними або отримання коштів без установлених законом підстав, та участь у судових засіданнях;

1.31.21. складання звітності за документальними перевірками, аналіз результативності контрольно-перевірочної роботи працівників відповідного структурного підрозділу ДПІ;

1.31.22. звернення (за необхідністю) до визначених державою структур за здійсненням бухгалтерської експертизи документів платника;

1.31.23. обмін інформацією із відповідними структурними підрозділами ДПІ;

1.31.24. взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням, підготовка даних щодо додаткової потреби у них;

1.31.25. надання відповідей на скарги платників податків;

1.31.26. взаємодія відповідних структурних підрозділів ДПІ та інших контролюючих органів з питань проведення документальних перевірок фізичних осіб;

1.31.27. узгодження плану-графіка проведення документальних перевірок фізичних осіб з іншими контролюючими органами;

1.31.28. проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодо залучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб - резидентів і нерезидентів;

1.31.29. здійснення податкового контролю та визначення податкових зобов'язань непрямими методами;

1.31.30. опрацювання та узагальнення матеріалів щодо виявлених схем, способів ухилення від сплати податків та зборів платниками податків - фізичними особами;

1.31.31. підготовка податкових повідомлень - рішень за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних термінів;

1.31.32. використання даних інформаційно-пошукових систем (картка платника податку та картка суб`єкта ЗЕД) при проведенні документальних перевірок;

1.31.33. подання звітності про виконання плану-графіка документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності;

1.31.34. проведення роботи щодо виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

1.31.35. обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції, з метою виявлення та забезпечення повного обліку самозайнятих фізичних осіб та їх об'єктів, виробництв, складів тощо, які не перебувають на обліку в органах державної податкової служби та/або не враховуються при визначенні бази оподаткування фізичних осіб.

1.44. Функція «Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел»

Містить такі процедури:

1.44.1. організація та контроль за правильністю нарахувань податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.2. здійснення заходів щодо забезпечення надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел у цілому та по місцевих територіальних радах;

1.44.3. надання відповідей на звернення платників податків, узагальнення звернень та пропозицій з метою підвищення рівня обслуговування платників податків, надання відповідних пропозицій податковому органу вищого рівня;

1.44.4. участь у формуванні прогнозних показників податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.5. участь у формуванні планово-нормативної бази по податках, що сплачують фізичні особи, та визначення бази оподаткування;

1.44.6. підготовка пропозицій та вжиття заходів щодо розширення бази оподаткування та кола платників податку;

1.44.7. системний аналіз результатів роботи державної податкової інспекції у розрізі:

платників;

оцінки надходжень за шляхами сплати;

динаміки новоствореного податкового боргу;

рівня використання бази оподаткування;

видів та сум пільг, кількості пільг та пільговиків;

моніторинг по податках та кодах бюджетної класифікації та підготовка пропозицій керівництву;

1.44.8. формування аналітичної інформації для передачі податковому органу вищого рівня;

1.44.9. виявлення проблемних питань, які зумовлюють незадовільний стан надходжень податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, єдиного та фіксованого податку на промисел та надання пропозицій щодо шляхів їх вирішення, аналіз причин (випадків) порушення податкового законодавства, надання податковому органу вищого рівня пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

1.44.10. впровадження інструкцій, методичних рекомендацій та інших нормативно-правових актів та контроль за їх правильним застосуванням платниками податків;

1.44.11. взаємодія з місцевими органами влади, іншими організаціями з питань повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.12. взаємодія із місцевими органами влади, іншими організаціями з питань погашення заборгованості по заробітній платі;

1.44.13. вивчення та аналіз діяльності юридичних та фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності, грошових потоків, схем ухилення від сплати до бюджету закріплених податків і зборів та формування відповідної інформації для передачі до податкового органу вищого рівня;

1.44.14. проведення звірок щодо зареєстрованих власників транспортних засобів з відповідними органами, на які покладено їх реєстрацію;

1.44.15. здійснення аналізу неплатників податків, результатів їх фінансово-господарської діяльності та причин неперерахування ними податків;

1.44.16. вжиття заходів до платників, що не надали податкову звітність;

1.44.17. аналіз податкової звітності і податкової інформації щодо податків з фізичних осіб після приймання такої звітності та звірка даних:

за сумами податку з доходів фізичних осіб (форми №1 ДФ з даними форми №15);

про доходи, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними форми №7ДР та наявною інформацією про доходи, отримані за кордоном, тощо;

відомості земельно-кадастрової документації з даними АРМу «ТАХ Земля» про земельні ділянки у власності (користуванні) громадян;

відомості про земельні ділянки, зазначені у деклараціях про доходи фізичних осіб, з даними АРМу «ТАХ Земля»;

відомості про транспортні засоби, зазначені в деклараціях про доходи фізичних осіб, з отриманою від органів ДАІ МВС України обліковою інформацією про транспортні засоби і їх власників;

декларацій і звітності суб'єктів господарської діяльності з даними банківських установ щодо відкриття (закриття) рахунків і проведених операцій;

декларацій і звітності суб'єктів господарської діяльності з даними Державної митної служби України щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

1.44.18. формування показників зведеної та звітної інформації на базі наявного інформаційного фонду;

1.44.19. накопичення відомостей про доходи фізичних осіб і проведення перерахунків на підставі декларацій;

1.44.20. підготовка пропозицій щодо використання наявних ресурсів інформаційних баз даних;

1.44.21. повідомлення платників про заборгованість по податках та надання додаткових податкових документів;

1.44.22. формування пропозицій щодо автоматизації процесів адміністрування податків і зборів, забезпечення процесу декларування, інтеграції наявних інформаційних систем для надання податковим органам вищого рівня;

1.44.23. оформлення та видача одноразових патентів і патентів фіксованої сплати прибуткового податку;

1.44.24. підготовка постанов про застосування адміністративних штрафів за несвоєчасне подання форми №1 ДФ (довідки ф. №8ДР);

1.44.25. взяття на облік бланків суворої звітності, контроль за їх використанням, підготовка даних щодо додаткової потреби у них;

1.44.26. видача та облік свідоцтв про сплату єдиного податку, видача довідок про трудові відносини найманої особи з платником єдиного податку, реєстрація книг обліку доходів і витрат;

1.44.27. формування пропозицій щодо удосконалення методології проведення кампаній декларування отриманих громадянами доходів та надання інформації податковим органам вищого рівня;

1.44.28. участь у проведенні комплексних документальних перевірок юридичних осіб;

1.44.29. участь у тематичних і документальних перевірках; контроль за повнотою та своєчасністю перерахування податку до бюджету;

1.44.30. проведення, у разі необхідності, позапланових документальних перевірок юридичних осіб по податку з власників транспортних засобів;

1.44.31. приймання та обробка річних (податкових) декларацій від громадян, які зобов`язані або мають право подавати такі декларації згідно із законодавством;

1.44.32. визначення податкового зобов'язання платника податку при проведенні попередніх (камеральних) перевірок розрахунків податку з власників транспортних засобів, застосуванні непрямих методів;

1.44.33. взаємодія з структурними підрозділами контрольно-перевірочної роботи, забезпечення податкових зобов'язань, податкової міліції, обліку платників податків з питань адміністрування та забезпечення надходжень до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб і податку на промисел;

передача матеріалів за встановленими фактами податкових порушень для подальшої реалізації;

1.44.34. здійснення заходів щодо упередження зростання податкового боргу податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел, контроль за погашенням податкового боргу;

1.44.35. надання безоплатних послуг щодо заповнення річної податкової декларації платникам податків відповідно до запиту платника податку (заявника) у письмовій формі;

1.44.36. перевірка умов правомірності використання платниками пільг по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку з фізичних осіб та податку на промисел;

1.44.37. аналіз динаміки та структури податкового боргу в розрізі податків та платників;

1.44.38. контроль за правильністю проведення річних перерахунків податку з доходів фізичних осіб, за своєчасністю подання, наявністю та повнотою заповнення реквізитів податкових документів платниками;

1.44.39. рознесення податкових документів по особових справах фізичних осіб, вручення платникам податків - фізичним особам платіжних повідомлень щодо сплати податків;

1.44.40. здійснення контролю за дотриманням виконавчими комітетами місцевих територіальних рад порядку прийняття та обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю та повнотою перерахування цих сум до бюджету;

1.44.41. видача довідок громадянам та різним організаціям (відділ субсидій, пенсійний фонд);

1.44.42. підготовка рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних термінів;

1.44.43. організація та проведення підготовчих заходів щодо зняття з обліку платників податків - фізичних осіб;

1.44.44. проведення роботи з державними установами та іноземними представництвами щодо залучення до сплати податків юридичних і фізичних осіб резидентів і нерезидентів;

1.44.45. підготовка податкових повідомлень - рішень за несвоєчасну сплату платниками узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних термінів, підготовка повідомлень про надання додаткових податкових документів;

1.44.46. виявлення у процесі здійснення своєї діяльності і передача у встановленому порядку до податкових органів вищого рівня відомостей про сумнівні фінансові операції;

1.44.47. надання інформації податковому органу вищого рівня у разі визнання судом (господарським судом) рішення контролюючого органу або органу стягнення недійсним, а також оскарження такого рішення;

1.44.48. проведення роботи з виявлення сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

1.44.49. обстеження території, що відноситься до відповідної податкової інспекції у цілому та по місцевих територіальних радах, з метою виявлення та забезпечення повного обліку платників податків податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита та податку на промисел.

Адміністрування податку з доходів фізичних осібв районній податковій адміністрації виконується на основі наступних документів:

1) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ (Додаток Д), який сплачують, заповнюють та подають податкові агенти - тобто особи, які сплачують фізичним особам-платникам податків відповідні доходи, утримуючи при цьому податок з наданих доходів [16];

2) Щорічної декларації фізичної особи-платника податків, яку він подає особисто на початку року, наступного за звітним, у випадку отримання ним неоподаткованих доходів, які не враховані податковими агентами - резидентами, та у випадку претендування на пільги з податку на доходи та проведення перерахунку річної суми сплаченого податку (Додаток Е) [12], [19];

3) Актів документальних перевірок податкових агентів та податкових розрахунків по сумам додаткових нарахувань податку з доходів фізичних осіб, виконаних інспекторами ДПІ при перевірках та погоджених платниками податків як додаткові податкові зобов'язання [13], [3].

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. №1ДФ регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок).

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону [9].

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.

У разі коли податковий агент протягом звітного кварталу не виплачує доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, податковий розрахунок не подається або подається по тих платниках податку, яким нараховані (сплачені) доходи.