У структурі капіталу ТОВ «Укрекопак» у 2010-2012 роках переважає позиковий капітал (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз динаміки та структури капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Власний капітал, тис.грн.	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7
Питома вага у валюті балансу, %	26,5	19,1	16,5	-10,0	-2,6
Позиковий капітал	518902	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5
Питома вага у валюті балансу, %	73,5	80,9	83,5	-10,0	2,6
Загальна вартість майна	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2

Так, у 2010 році власний капітал підприємства був рівний 186839 тис. грн., що становило всього лиш 26,5 % всього капіталу товариства. Відповідно позиковий капітал у 2010 році у структурі становив 73,5 % ( 518902 тис. грн. в абсолютному виражені). У 2011 році обсяг власного капіталу ТОВ «Укрекопак» знизився до 135514,8 тис. грн., що вплинуло безумовно і на зниження його частки у структурі капіталу підприємства до 19,1%. Зобов'язання при цьому зросли як у абсолютному (до 575405,1 тис. грн.), так і у відносному вираженні (до 80,9 %).

У 2012 році незважаючи на зростання в абсолютному вираженні суми власного капіталу ( до 147247,5 тис. грн.), його питома вага знизилась до 16,5 %. Це було зумовлено зростанням зобов'язань до 894718,1 тис. грн., при цьому їх частка зросла до 83,5 % (рис. 2.1).

Щодо безпосередньо складових власного капіталу ТОВ «Укрекопак» (табл. 2.3), варто зазначити, що найбільшу питому вагу складав нерозподілений прибуток. У 2010 році його розмір становив 116320 тис. грн., або ж 62,3 % у загальному обсязі власного капіталу. У наступному році нерозподілений прибуток зменшився до 64911,2 тис. грн. і у структурі власного капіталу становив 47,9 %. У 2012 році у структурі власного капіталу частка нерозподіленого прибутку залишилась незмінною, проте в абсолютному вираженні його розмір зріс на 5614,7 тис. грн. до 70525,9 тис. грн.

Рис. 2.1. Структура капіталу ТОВ «Укрекопак»

Таблиця 2.3

Аналіз динаміки та структури власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Статутний капітал, тис.грн.	36837,6	36837,6	36837,6	-	-
Питома вага у власному капіталі, %	19,7	27,2	25,0	5,3	-2,2
Інший додатковий капітал, тис. грн.	18196,3	18196,3	23196,3	5000	5000
Питома вага у власному капіталі, %	9,7	13,4	15,8	6,1	2,4
Резервний капітал, тис.грн.	15485,1	15569,7	16687,7	1202,6	1118
Питома вага у власному капіталі, %	8,3	11,5	11,3	3,0	-0,2
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	116320,0	64911,2	70525,9	-45794,1	5614,7
Питома вага у власному капіталі, %	62,3	47,9	47,9	-14,4	-
Власний капітал, тис.грн.	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7

Як видно з табл. 2.3 розмір статутного капіталу ТОВ «Укрекопак» протягом досліджуваного періоду не змінювався і становив 36837,6 тис. грн. Інший додатковий капітал у 2010 та 2011 роках становив 18196,3 тис. грн., відповідно у структурі - 9,7 % та 13,4 %. У 2012 році він його розмір зріс на 5000 тис. грн. і склав 23196,3 тис. грн., а його частка у загальному розмірі власного капіталу товариства склала 15,8 %, що на 6,1 % більше за аналогічний показник у 2010 році та на 2,4 % більше ніж у 2011 році.

Щодо резервного капіталу то у 2010 році його розмір складав 15485,1 тис. грн., а частка у загальному обсязі власного капіталу дорівнювала 8,3 %. У 2011 році резервний капітал ТОВ «Укрекопак» зріс на 84,6 тис. грн., порівняно з 2010 роком та склав 15569,7 тис. грн. (або 11,5 % у структурі). Проте у 2012 році, за рахунок зростання розміру іншого додаткового капіталу, питома вага резервного капіталу знизилась до 11,3 %, однак в абсолютному вираженні показника відбулося зростання на 1118,0 тис. грн. до 16687,7 тис. грн.

Можливості аналізу власного капіталу значно розширюються при умові використання звіту про власний капітал, інформації поточного обліку. Застосування звіту дає змогу виявити джерела надходження та використання власного капіталу підприємства у звітному році (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Рух власного капіталу підприємства у 2012 році

тис. грн.

Статті	Статутний капітал	Резервний капітал	Інший додатковий капітал	Нерозподілений прибуток	Разом
Залишок на початок року	36837,6	15569,7	18196,3	64911,2	135514,8
Дооцінка незавершеного будівництва	-	-	5000	-5000	0
Відрахування до резервного капіталу	-	1118	-	-1118	0
Чистий прибуток (збиток) за звітний період	-	-	-	11732,7	11732,7
Разом змін у капіталі	-	1118	5000	5614,7	11732,7
Залишок на кінець року	36837,6	16687,7	23196,3	70525,9	147247,5

Отже, інформація табл. 2.4 ще раз засвідчує що підприємство використовує власний капітал на формування резервного капіталу, а також на фінансування господарської діяльності.

Що ж стосується вцілому структури власного капіталу ТОВ «Укрекопак», то слід відмітити, що протягом періоду, який аналізувався суттєвих змін вона не зазнавала, окрім 2010 року, де частка нерозподіленого прибутку в загальній сумі власного капіталу складала 62,3 %, що на 7,4 % більше порівняно з 2011 роком та на 8,6 % більше відносно показника 2012 року. Наочніше структуру власного капіталу ТОВ «Укрекопак» представлено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Структура власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

У структурі позикового капіталу ТОВ «Укрекопак» впродовж 2010-2012 років переважали поточні зобов'язання, при цьому довгострокові зобов'язання були наявними лише у 2010 році становили 330 тис. грн. на кінець періоду (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Аналіз динаміки та структури позикового капіталу ТОВ «Укрекопак»

за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
1	2	3	4	5	6
Довгострокові зобов'язання, тис. грн.	330,0	-	-	-	-
Питома вага у позиковому капіталі, %	0,1	-	-	-	-
Поточні зобов'язання, тис. грн.	518572,0	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5
Питома вага у позиковому капіталі, %	99,9	100,0	100,0	0,1	-
В тому числі
Короткострокові кредити банків, тис. грн.	-	30000	30000	30000	-
Питома вага у позиковому капіталі, %	-	5,2	4,0	4,0	-1,2
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, тис. грн	1424,0	985,7	657,2	-766,8	-328,5
Питома вага у позиковому капіталі, %	0,3	0,2	0,1	-0,2	-0,1
Векселі видані, тис. грн.	111254,0	274527,0	259794,9	148540,9	-14732,1
Питома вага у позиковому капіталі, %	21,4	47,7	34,8	132,5	-12,9
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн.	238045,0	200200,9	265463,0	27418,0	65262,1
Питома вага у позиковому капіталі, %	45,9	34,8	35,5	-10,4	0,7
Поточні зобов'язання за розрахунками, тис. грн.	2878,8	19404,7	59068,8	56190,0	39664,1
Питома вага у позиковому капіталі, %	0,6	3,4	7,9	7,3	4,5
Інші поточні зобов'язання, тис. грн.	164970,0	50286,8	132486,7	-32483,3	82199,9
Питома вага у позиковому капіталі, %	31,8	8,7	17,7	-14,1	9,0
Позиковий капітал	518902	575405,1	747470,6	228568,6	172065,5

Як видно з табл. 2.5 розмір поточних зобов'язань товариства у 2010 році становив 518572 тис. грн., що у загальному обсязі позикового капіталу склало 99,9 %. У 2011 та 2012 роках спостерігалась чітка тенденція до зростання поточних зобов'язань підприємства, розмір яких в 2012 році склав 747470,6 тис. грн., що на 228568,6 тис. грн. більше ніж в 2010 році та на 172065,5 тис. грн. - ніж в 2011 році.

Основну частину поточних зобов'язань складала кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Так, в 2010 році вона становила 238045 тис. грн. (частка у розмірі позикового капіталу склала 45,9 %). В 2011 році спостерігається зниження розміру кредиторської заборгованості до 200200,9 тис. грн., дана тенденція відобразилась і на показникові питомої ваги, який знизився до 34,8 %. У 2012 році кредиторська заборгованість зросла на 65262,1 тис. грн. до 265463,0 тис. грн.

Особливої уваги потребує аналіз кредиторської заборгованості із залученням інформації поточного аналітичного обліку, а саме - в розрізі окремих кредиторів, термінів виникнення та тривалості непогашення боргів, виявити прострочену заборгованість тощо. Доцільним також є проведення порівняльного аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. У випадку виявлення перевищення суми дебіторської заборгованості над кредиторською, говорять про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість, у протилежному - про недостатність власного капіталу для фінансування діяльності.

Що ж стосується вцілому структури позикового капіталу ТОВ «Укрекопак», то слід відмітити, що протягом періоду, який аналізувався суттєвих змін вона не зазнавала, окрім 2010 року, де частка кредиторської заборгованості в загальній сумі позикового капіталу складала 45,9 %, що на 10,4 % більше порівняно з 2011 роком. Наочніше структуру власного капіталу ТОВ «Укрекопак» представлено на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Структура позикового капіталу ТОВ «Укрекопак»

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюється. При цьому може суттєво змінюватись і структура капіталу підприємства. Зведеним джерелом для огляду названих змін виступає власне агрегований (ущільнений, аналітичний) баланс підприємства, в якому однорідні статті об'єднуються в певні групи. При цьому число статей балансу може скорочуватись, що підвищує його наочність та ступінь порівнянності з балансами інших підприємств. Найбільш поширеним методом складання агрегованого балансу є об'єднання статей в межах розділу. Метою складання даного балансу є визначення періодів в які підприємство мало фінансові проблеми, а також визначення факторів, які їх спричинили.

Таблиця 2.6

Агрегований баланс ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

тис. грн.

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Актив
I. Необоротні активи	178999	181132,8	185463,3	6464,3	4330,5
II. Оборотні активи	450282	509839,1	701781,3	251499,3	191942,2
III. Витрати майбутніх періодів	76460	19948	7473,5	-68986,5	-12474,5
Баланс	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2
Пасив
I. Власний капітал	186839	135514,8	147247,5	-39591,5	11732,7
II. Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-
III. Довгострокові зобов'язання	330	-	-	-330	-
IV. Поточні зобов'язання	518572	575405,1	747470,6	228898,6	172065,5
V. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-
Баланс	705741	710919,9	894718,1	188977,1	183798,2

За аналізований період відбулися деякі зміни у структурі майна та капіталу підприємства. Говорячи про підприємство в цілому, можна зазначити, що вартість його зросла з 705741 тис. грн. у 2010 році до 894718,1 тис. грн. у 2012 році або на 115 280 тис. грн. (рис.2.4).

Склад та структура активів підприємства, дещо змінилися. Необоротні активи за період дослідження зросли лише на 3,6 % і становили в звітному році 185463,3 тис. грн. А от величина оборотних активів помітно змінилася. Ще в 2010 році сума оборотних активів складала 450282 тис. грн., а вже через рік в 2012 вона збільшилася до 701781,3 тис. грн., що у відносному відхиленні становило 55,9 %. Якщо співвідношення оборотних активів до необоротних в 2010 році було на рівні 2,52, то вже в 2012 році воно зросло до значення 3,78, що свідчить про зростання мобільності балансу підприємства.

Варто відмітити стрімке зменшення показника витрат майбутніх періодів, який в базовому році мав значення на рівні 76460 тис. грн., а вже в 2012 році - лише 7473,5 тис. грн. Дане скорочення становило більше 90,0 % за аналізований період.

Рис. 2.4. Динаміка майна ТОВ «Укрекопак»

Також необхідно зазначити, що в структурі капіталу підприємства протягом 2010-2012 років відбулися певні зміни. Зокрема розмір власного капіталу зменшився за аналізований період з 186839 тис. грн. до 147247,5 тис. грн., що у відносному значенні становило 21,2 %.

Більш значні зміни відбулися з поточними зобов'язаннями, які в 2010 році становили 518572 тис. грн., а вже через рік даний показник склав на 44,1 % більше, а саме - 747470,6 тис. грн.

Довгострокові зобов'язання спостерігалися в балансі підприємства лише в базовому 2010 році, при цьому сума їх становила лише 330 тис. грн.

А от сума по статтях «Забезпечення наступних витрат і платежів» та «Доходи майбутніх періодів» взагалі була відсутня.

Якщо взяти до уваги базовий 2010 рік, то співвідношення зобов'язань до власного капіталу склало 2,8, тоді як за звітній рік дане співставлення зросло в 5,1 раза, що вказує на перевищення короткострокових зобов'язань над власним капіталом більше ніж у 5 разів.

Таким чином, в ТОВ «Укрекопак» склалася неоднозначна ситуація, а саме - стрімко зростали його зобов'язання, при спаді й так незначному розмірі власного капіталу, необоротні активи майже не змінилися, тоді як оборотні стрімко збільшилися.

Зазвичай довгострокові зобов'язання спрямовуються на необоротні активи, а короткострокові зобов'язання на оборотні активи. Власний же капітал виступає гарантом стабільності діяльності підприємства. В ситуації з досліджуваним підприємством відмітити невідповідність в тому, що сума необоротних активів зросла майже на 6,5 млн. грн., тоді як довгострокові

зобов'язання взагалі були відсутні. Ця ситуація вказує на те, що необоротні активи фінансуються з короткострокових джерел, що не є аж ніяк оптимальним варіантом.

Підбиваючи підсумок аналізу агрегованого балансу, необхідним є вказати, що в ТОВ «Укрекопак» склався такий стан справ, коли підприємство майже повністю працює на залучених коштах, а власний капітал, який мав би стати гарантом стабільності діяльності підприємства, має тенденцію до зниження. Але незважаючи на ряд негативних факторів підприємству вдається не тільки одержувати значний прибуток, а й піддержувати свою марку лідера в галузі. Це засвідчує той факт, що і на залучених коштах, при високому рівні менеджменту можна успішно працювати.

2.2 Аналіз показників стану та структури власного капіталу

У процесі аналізу капіталу підприємства, в першу чергу, досліджуються зміни в його структурі, складі та дається їм об'єктивна оцінка з позиції інвесторів та підприємства. Так, установи банків та інших інвесторів цікавить переважно частка власного капіталу у загальному його розмірі. При внутрішньому ж аналізі більше уваги приділяють вивченню динаміки і структури власного капіталу та позикового капіталу, виявляють причини змін окремих складових частин власного та позикового капіталу та дають оцінку цим змінам. Особливу увагу звертають на рух джерел залучених коштів, які поділяють на довгострокові кредити та позики, кредиторську заборгованість, поточні зобов'язання за розрахунками.

Структура власного капіталу підприємства:

- впливає на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства;

- визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто, рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.

Показники структури власного капіталу ТОВ «Укрекопак» наведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз показників структури капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Індекс іммобілізації активів	0,958	1,337	1,260	0,301	-0,077
Коефіцієнт довгострокового залучення позичкового капіталу	0,002	0,000	0,000	-0,002	-
Коефіцієнт структури позичкового капіталу	0,001	0,000	0,000	-0,001	-
Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань	0,002	0	0	-0,002	-
Коефіцієнт структури довгострокового позичкового капіталу	0,0018	0	0	-0,0018	-

Отже, як видно з табл. 2.7 більшість показників структури капіталу в 2011-2012 роках мають нульове значення, це насамперед пов'язано з відсутність протягом даних років на підприємстві довгострокового позичкового капіталу.

Невід'ємною складовою методики аналізу структури капіталу є розрахунок показників, які характеризують фінансову стійкість ТОВ «Укрекопак» (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства ТОВ «Укрекопак»

за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Коефіцієнт автономії	0,265	0,191	0,165	-0,1	-0,026
Коефіцієнт фінансування	2,777	4,246	5,076	2,299	0,83
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,360	0,236	0,197	-0,163	-0,039
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	-0,152	-0,129	-0,065	0,087	0,064
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,366	-0,484	-0,310	0,056	0,174

На основі розрахованих показників табл. 2.8. слід зазначити, що жоден із них, за всі роки аналізу, не відповідає загально установленим нормативним значенням.

Зокрема, коефіцієнт автономії протягом 2010-2012 рр. знизився майже на 38 %. В 2010 році його значення становило 0,265, а через рік потому воно зменшилося до величини в 0,165, тобто ми можемо спостерігати спадну динаміку даного показника, що є результатом залучення позикових коштів.

Коефіцієнт фінансування збільшився з величини 2,777 в базовому році, до значення 5,076 в звітному році. Дана тенденція говорить про те, що в структурі джерел фінансування все в більшій мірі переважають залучені кошти.

Коефіцієнт фінансової стійкості є оберненим, з математичної точки

зору, до показника фінансування. Даний коефіцієнт в 2010 році становив 0,36, а 2012 його значення зменшилось до 0,197, тоді як нормативне значення даного показника встановлене на рівні більшому за одиницю. Значення розрахованого показника свідчить про те, що товариство має в своєму розпорядженні лише 20 % стабільних джерел фінансування.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами свідчить про наявність власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення фінансової незалежності та стійкості підприємства. Значення даного показника для ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 рр. не відповідало нормативу (більше 0,1) і більш того було від'ємним. Хоча даний коефіцієнт мав загальну тенденцію до зростання, але його від'ємний знак свідчить про те, що підприємство працює виключно на залучених коштах.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Значення даного показника для ТОВ «Укрекопак» зросло з -0,37 в 2010 році до -0,31 в 2012, що далеко не відповідає нормативному значенню, яке встановлено на рівні більшому за одиницю, з подальшим зростанням даного показника. Від'ємна величина розрахованого коефіцієнта свідчить про те, що підприємство в структурі власного капіталу не має власних оборотних коштів, і відповідно - веде свою поточну діяльність виключно в межах залучених джерел фінансування. Але дана фінансова політика аж ніяк не заважає веденню підприємством успішної діяльності.

З метою оцінки показників ефективності використання власного капіталу підприємства застосуємо групу показників, яка дає можливість проаналізувати капітал підприємства. Показники ефективності використання власного капіталу підприємства доцільно об'єднати у дві групи. Перша група показників характеризує ефективність капіталу на основі розрахунку показників його оборотності. Друга група показників отримується шляхом оцінки доходності (рентабельності) капіталу.

Показником, який характеризує інтенсивність використання капіталу, його ділову активність, є оборотність як сукупного капіталу, так і його складових частин. Швидкість оборотності капіталу характеризують показники розглянуті нами в першому розділі.

Показники оборотності власного капіталу ТОВ «Укрекопак» наведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Аналіз показників оборотності власного капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
1	2	3	4	5	6
Середній розмір власного капіталу, тис. грн.	180226,0	161176,9	138881,2	-41344,8	-22295,7
Виручка від реалізації,тис. грн.	782756	551389	516811,6	-265944,4	-34577,4
Одноденна виручка від реалізації, тис. грн.	2174,3	1531,6	1435,6	-738,7	-96
Тривалість одного обороту власного капіталу(оборотність власного капіталу), дні	83	105	97	14	-8
Коефіцієнт віддачі власного капіталу	4,343	3,421	3,721	-0,622	0,300
Коефіцієнт завантаження власного капіталу	0,230	0,292	0,269	0,039	-0,023

Дані табл. 2.9 свідчать про те, що власний капітал, яким володіє ТОВ «Укрекопак», використовується достатньо ефективно. Протягом 2012 року для здійснення одного обороту власного капіталу потрібно було 97 днів. Це на 8 днів менше, ніж у 2011 році (рис. 2.5).



Рис. 2.5. Динаміка показника оборотності власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

Відповідно, значення показника віддачі власного капіталу в 2012 році збільшилось на 0,3 відносно 2011 року. Однак, слід зауважити, що в 2010 році значення даного показника становило 4,343, що на -0,622 ніж його значення в 2012 році.

Аналогічна ситуація спостерігається і в значеннях коефіцієнта завантаження власного капітал. Вцілому слід зауважити, що підприємство в 2012 році, на фоні значень показників обротності власного капіталу в 2011 році, знайшло можливість підвищити ефективність використання власного капіталу.

Для виявлення причин вище зазначених змін розрахуємо вплив факторів на зміну показників оборотності (табл. 2.10).

Скоригований показник оборотності власного капіталу (Оскор) визначається при значеннях середнього розміру власного капіталу (К0) за 2011рік та одноденної виручки від реалізації (В1) звітного (2012) року.

Оскор = К0 / В1 (2.1)

Різниця між оборотністю власного капіталу підприємства звітного (2012) року (О2012) та скоригованим показником оборотності (Оскор) за 2011 рік є свідченням впливу зміни середнього розміру власного капіталу (Ок), або

Ок = О2012 - О скор. (2.2)

Вплив зміни виручки від реалізації (Ов ) на ефективність використання власного капіталу розраховують як різницю між скоригованим показником оборотності капіталу (Оскор) та оборотністю власного капіталу за 2011 рік (О2011)

Ов = Оскор - О2011 (2.3)

Таблиця 2.10

Розрахунок впливу факторів на зміну оборотності власного капіталу

ТОВ «Укрекопак»

Показники	Середній розмір власного капіталу, тис.грн.	Оборотність власного капіталу, дні	Відхилення оборотності, дні
	2011	2012	2011	2012	Скоригований показник	усього	в т.ч. за рахунок:
							виручки від реалізації	середнього розміру власного капіталу
Власний капітал	161176,9	138881,2	105	97	112,27	-8	7,27	-15,27
Одноденна виручка, тис. грн.	1531,6	1435,6	-	-	-	-96	-	-

Розрахунки, наведені в табл. 2.10, свідчать, що головною причиною прискорення оборотності власного капіталу є стрімке зменшення розміру капіталу. Під впливом саме цього чинника оборотність власного капіталу у звітному році прискорилась на 15,27 дні відносно 2010 року.

Зміна розміру одноденної виручки обумовила уповільнення оборотності власного капіталу на 7,27 дні відповідно.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу стану та структури власного капіталу ТОВ «Укрекопак» можна зробити висновок, що в динаміці відбувається нарощення власного капіталу, що свідчить про зменшення фінансового ризику для підприємства, що також підтверджують показники ефективності його використання. Проте, варто зазначити, що на підприємстві спостерігається брак власних коштів протягом аналізованого періоду. Тому керівництву ТОВ «Укрекопак» необхідно приділити більшу увагу щодо управління власним капіталом підприємства, оптимізувати його складові елементи та покращити показники ефективності використання власного капіталу.

2.3 Аналіз ефективності використання власного капіталу та факторів, що спричинили її зміну

управління власний капітал

У практиці фінансового аналізу в розвинених країнах світу рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності підприємства.

Ще понад 100 років тому фінансові менеджери фірми Дюпон запропонували рентабельність власного капіталу (Rвк) визначити як добуток рентабельності діяльності (реалізації), коефіцієнта оборотності активів (Оа) та коефіцієнта фінансової залежності Кфз, тобто:

Rвк = Rg *Oa *Kфз = P = P* V * A = П, (2.4)

де P - чистий прибуток;

V - чиста виручка від реалізації продукції;

А, П - середньорічна вартість активів та пасивів - середньорічна вартість валюти балансу.

Отже, на основі приведеної формули, чітко видно, що рентабельність власного капіталу залежить від змін рентабельності діяльності (операційна діяльність), ресурсовіддачі (інвестиційна діяльність), і співвідношення сукупного та власного капіталу (фінансова діяльність).

Розрахуємо рентабельність власного капіталу за базовий 2010 рік, та звітний 2012 рік по формулі Дюпона та помістимо їх у табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Підсумкові дані факторного аналізу рентабельності власного капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010 та 2012 роки

Показники	Фактори впливу на величину рентабельності власного капіталу	Значення
	Рентабельність діяльності	Ресурсовіддача	Коефіцієнт фінансової залежності
Рентабельність базового року	0,020	0,924	3,921	0,073
Рентабельність звітного року	0,027	0,538	5,678	0,083

З наведеної трьох факторної моделі рентабельності власного капіталу випливає те, що на її розрахункове значення позитивно впливає коефіцієнт фінансової залежності, який в обидва з аналізованих років був значно більший від 1. Це свідчить про те, що власники «Укрекопак» фінансують лише незначну частку діяльності підприємства за рахунок власних коштів. Але це не заважає підприємству вести прибуткову діяльність, оскільки кожна залучена копійка має своє раціональне місце в діяльності товариства, тобто використовується по призначенню і з максимальною віддачею.

Оборотність активів, яка становила 0,924 в базовому році знизилася до значення 0,538 в звітному році, а це в свою чергу свідчить про зменшення віддачі активів, тобто уповільнення швидкості їх обертання в розрізі аналізованих років, що є негативною тенденцією для підприємства. А от рентабельність діяльності дещо підвищилася в звітному році порівняно з базовим і становила 2,7 %. Отже, можна зробити висновок, що основним гальмівним елементом, який впливає на рівень рентабельності власного капіталу є зниження майже в два рази швидкості обертання активів. До числа позитивних факторів можна з впевненістю віднести підвищення рівня рентабельності діяльності з 0,2 в базовому році до 0,27 в звітному.

А от факт підвищення коефіцієнта фінансової залежності з 3,921 в попередньому до 5,678 в звітному році є явно не однозначним. З одного боку збільшення даного коефіцієнта позитивно впливає на рівень рентабельності власного капіталу, а з іншого, надмірне зростання даного показника, при незважених рішеннях керівництва, може призвести до абсолютної втрати підприємством фінансової залежності.

Вцілому, рентабельність власного капіталу характеризує ефективність його функціонування і показує що на 1 гривню власних джерел фінансування підприємство «Укрекопак» отримало від 7,4 до 8,3 копійки чистого прибутку в базовому та звітному році відповідно (табл. 2.12 та рис. 2.6).

Таблиця 2.12

Аналіз показників рентабельності власного капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
1	2	3	4	5	6
Середній розмір власного капіталу, тис. грн.	180226,0	161176,9	138881,2	-41344,8	-22295,7
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	13227	1687,2	11732,7	-1494,3	10045,5
Фінансові витрати, тис. грн.	59,0	2339,2	6671,1	6612,1	4331,9
Показник рентабельності власного капіталу, %	7,4	1,1	8,3	0,9	7,2
Показник рентабельності власного капіталу після сплати податків, %	7,4	2,5	13,3	5,9	10,8
Показник терміну окупності власного капіталу, роки	14	96	12	-2	-84

Значення показників свідчить про те, що за роки аналізу ефективність функціонування власного капіталу зросла на 13,7%, що є позитивом для підприємства.

Рис. 2.6. Динаміка показника рентабельності власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

Важливим показником щодо ефективності використання власного капіталу є показник терміну його окупності, який показує за який термін окупиться власний капітал підприємства, враховуючи досягнутий рівень рентабельності за період, що аналізується. Так, в 2012 році даний показник склав 12 років, що на 2 роки менше ніж в 2010 році та на 84 роки менше ніж в 2011 році (рис.2.7). Дана тенденція до скорочення періоду окупності є позитивною для діяльності підприємства.



Рис. 2.7. Динаміка показника терміну окупності власного капіталу ТОВ «Укрекопак»

Оскільки у структурі капіталу підприємства переважає позичковий капітал, то виникає необхідність у розрахунку показників рентабельності позичкового капіталу ТОВ «Укрекопа» (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Аналіз показників рентабельності позичкового капіталу ТОВ «Укрекопак» за 2010-2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Середній розмір позичкового капіталу, тис. грн.	526495,5	547153,5	661437,8	134942,3	114284,3
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	13227	1687,2	11732,7	-1494,3	10045,5
Фінансові витрати, тис. грн.	59,0	2339,2	6671,1	6612,1	4331,9
Показник рентабельності позичкового капіталу, %	2,5	0,3	1,8	-0,7	1,5
Показник рентабельності позичкового капіталу після сплати податків, %	2,5	0,7	2,8	0,3	2,0

Рентабельність позичкового капіталу характеризує ефективність його функціонування і показує що на 1 гривню позичених джерел фінансування підприємство «Укрекопак» отримало від 2,5 до 1,8 копійки чистого прибутку в базовому та звітному році відповідно.

Таким чином, протягом 2010-2012 років особливості управління власним капіталом ТОВ «Укрекопак» полягали в наступному: розмір статутного капіталу не змінився; у підприємства зростали обсяги додаткового капіталу та резервного капіталу за рахунок прибутку. За рахунок значного зростання чистого прибутку на ТОВ «Укрекопак» розмір власного капіталу зріс з 705741,0 тис. грн. в 2010 році до 894718,1 тис. грн в 2012 році.

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ

3.1 Удосконалення складу та структури власного капіталу

Актуальним питанням сьогодення для підприємств України є оптимізація структури як капіталу вцілому, так і власного капіталу. Не існує єдиного рецепта раціонального співвідношення власного і позикового капіталу. Однак, існує ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів, використання яких дає можливість цілеспрямовано формувати структуру капіталу, яка б забезпечила умови найбільш ефективного його використання підприємством.

Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань, які вирішуються у процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позичених коштів, при якому забезпечується ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто, максимізується його ринкова вартість.

Процес оптимізації структури власного капіталу підприємства здійснюється за такими етапами.

Аналіз власного капіталу підприємства. Основною метою цього аналізу є виявлення тенденцій динаміки обсягу і складу власного капіталу в передплановому періоді, їх вплив на фінансову стійкість і ефективність використання капіталу.

Необхідно також здійснити оцінку основних факторів, які визначають формування структури капіталу. Практика показує, що не існує єдиних рецептів ефективного співвідношення власного і позикового капіталу не тільки для однотипних підприємств, але і для одного підприємства на різних стадіях його розвитку і при різній кон'юнктурі товарного і фінансового ринків. Разом з цим, існує ряд об'єктивних та суб'єктивних факторів, урахування яких дозволяє цілеспрямовано формувати структуру капіталу, забезпечуючи умови найбільш ефективного його використання на кожному конкретному підприємстві.

З урахуванням цих факторів, управління структурою власного капіталу на підприємстві зводиться до двох основних напрямів:

- встановлення оптимальних рівнів для певного підприємства використання власного та залученого капіталів;

- забезпечення залучення на підприємство необхідних видів та обсягів капіталу для досягнення розрахункових показників його структури.

Оптимізацію структури капіталу можна здійснити двома методами:

- за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності;

- за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків.

Для проведення оптимізаційних розрахунків за першим критерієм використовується механізм фінансового леверіджу. Процес цієї оптимізації базується на попередній оцінці вартості власного та залученого капіталу при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.

Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяють на три групи:

- необоротні активи;

- постійна частина оборотних активів;

- змінна частина оборотних активів.

Отже, основними методичними підходами до вирішення завдання оптимізації структури капіталу є:

- управління величиною ефекту фінансового левериджу;

- формування політики фінансування активів з урахуванням вартості, ризиків та термінів залучення капіталу;

- мінімальної вартості залучення капіталу.

При застосуванні першого методичного підходу слід пам'ятати, що фінансовий леверидж - це використання підприємством позикового капіталу, яке впливає на зміну доходності власного капіталу і дає йому можливість одержати додатковий прибуток на власний капітал. Показник, який відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал за різних варіантів структури капіталу, називається ефектом фінансового левериджу.

На думку І. О. Бланка, фінансовий леверидж - це один із основних механізмів реалізації такого завдання фінансового менеджменту, як максимізація рівня рентабельності при заданому рівні фінансового ризику.

Ефектом фінансового левериджу він називає показник, який відображає рівень додатково генерованого прибутку власним капіталом при різній структурі залучення позикового капіталу [10].

В. В. Ковальов зазначає, що за допомогою левериджу характеризується взаємозв'язок між прибутком і вартісною оцінкою активів або фондів, які використані для отримання конкретного прибутку. Відносно до економіки він трактується як фактор, незначна зміна якого може привести до суттєвих змін певних результативних показників.

Слід зазначити, що ефект фінансового левериджу може бути величиною як позитивною, так і від'ємною. Крім того, цей ефект виникає завдяки використанню не лише платного кредиту, але і безоплатних позикових ресурсів (кредиторської заборгованості). І чим вищою є частка останніх у загальній сумі позикових коштів, тим вищим є значення ефекту фінансового левериджу. Тому ефект фінансового левериджу - це зміна рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових коштів в обороті підприємства.

Позитивний ефект фінансового левериджу виникає у тих випадках, коли позиковий капітал, який отримано під фіксований відсоток, використовується підприємством у процесі діяльності таким чином, що приносить більш високий прибуток, ніж фінансові витрати, тобто, доходність сукупного капіталу вища за середньозважену ціну позикових ресурсів.

Розрахунок ефекту фінансового левериджу проводиться за формулою:

ЕФЛ = (Рск - Ц пк ) ґ (1 ---Коп ) ґ--ПК / ВК, (3.1)

де ЕФЛ - ефект фінансового левериджу;

Рск - рентабельність сукупного капіталу, %;

Цпк - середньозважена ціна позикового капіталу (витрати, пов'язані з позиковим капіталом / середній розмір позикового капіталу) %;

Коп - коефіцієнт оподаткування;

ПК - середній розмір позикового капіталу, тис. грн.;

ВК - середній розмір власного капіталу, тис. грн.

У наведеній формулі розрахунку ефекту фінансового левериджу виділяють три складові:

- диференціал фінансового левериджу (Рск - Цпк), який характеризує різницю між рентабельністю сукупних активів та середньою ціною позикового капіталу;

- податковий коректор фінансового левериджу (1 - Коп) - це рівень прибутку, який залишається у підприємства після сплати податків та свідчить про залежність ефекту фінансового левериджу від рівню оподаткування прибутку;

- плече фінансового важеля - характеризує силу впливу фінансового важеля (ПК / ВК). Цей показник свідчить про фінансову стійкість підприємства та показує, яка величина позикового капіталу припадає на 1 грн. власного капіталу.

Розрахунок ефекту фінансового левериджу по ТОВ «Укрекопак» представлено в табл.3.1 як за умови стабільності цін, так і наявності інфляційних процесів.

Таблиця 3.1

Розрахунок ефекту фінансового левериджу ТОВ «Укрекопак»

за 2010 - 2012 роки

Показники	Роки	Відхилення (+,-) звітного періоду до
	2010	2011	2012	2010 року	2011 року
Прибуток від операційної діяльності	34648,5	11909,4	20518,7	-14129,8	8609,3
Фінансові витрати	59	2339,2	6671,1	6612,1	4331,9
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	13227	9793,3	14068,1	841,1	4274,8
Податок на прибуток	0	8106,1	2335,4	2335,4	-5770,7
Прибуток від звичайної діяльності	13227	1687,2	11732,7	-1494,3	10045,5
Коефіцієнт оподаткування	0,000	0,828	0,166	0,166	-0,662
Середній розмір капіталу, у т.ч.:	706721,5	708330,4	802819	96097,5	94488,6
власного капіталу	180226,0	161176,9	138881,2	-41344,8	-22295,7
позикового капіталу	526495,5	547153,5	661437,8	134942,3	114284,3
Плече фінансового важеля (коефіцієнт заборгованості)	2,921	3,395	4,763	1,842	1,368
Рентабельність власного капіталу,%	7,4	1,	8,3	0,9	7,3
Рентабельність сукупного капіталу, %	1,9	0,2	1,5	-0,4	1,3
Середньозважена ціна позикового капіталу, %	0,01	0,43	1,01	1	0,58
Ефект фінансового левериджу:	5,521	-0,134	1,946	-3,575	2,08

Розрахунки свідчать, що залучення позикового капіталу дозволяє підприємству подолати фінансову кризу. Це проявляється в тому, що, використовуючи поточні зобов'язання як джерело фінансування своєї діяльності, воно може забезпечити ефективність господарювання, перебороти тенденцію до росту збитковості власного капіталу.

За розрахунками табл. 3.1 відмічаємо, що ТОВ «Укрекопак» протягом 2010-2012 років має від'ємне значення ефекту фінансового левериджу тільки в 2011 році. При чому, в 2012 році спостерігаємо тенденцію до його росту на 2,08 %. Таким чином, розрахунок ефекту фінансового левериджу підприємства свідчить, що за період аналізу позитивний ефект спостерігався тільки в 2010 та 2012 роках.

Отже, зменшення фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування в 2010 році, обумовило збільшення розміру його прибутку, а також найвищий рівень ефекту від фінансового лівереджу в розмірі 5,521%. Знання механізму впливу фінансового левериджу на рівень прибутковості власного капіталу і рівень фінансового ризику дозволяє управляти як вартістю, так і структурою капіталу підприємства. Оптимізація структури капіталу являє собою таке співвідношення у використанні власного і позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективне співвідношення між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства.

Як відзначалося раніше, оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівню фінансового ризику та термінів залучення капіталу пов'язана з вибором більш дешевих джерел фінансування активів підприємства.

Зазначимо, що підприємство може застосовувати три різних підходи до фінансування різних груп оборотних активів за рахунок капіталу.

Консервативний підхід передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов'язань для формування необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів.

Агресивний підхід спрямований на використання власного капіталу та довгострокових зобов'язань лише для фінансування необоротних активів.

Оборотні активи у повному обсязі формуються за рахунок короткострокових зобов'язань.

Компромісний підхід передбачає фінансування необоротних активів та постійної частини оборотних активів за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань В табл. 3.2 наведена інформація для визначення структури капіталу підприємства за критерієм мінімізації рівня фінансового ризику.

Таблиця 3.2

Вихідні дані для визначення структури капіталу в 2012 році

ТОВ «Укрекопак» за критерієм мінімізації рівня фінансового ризику

Показники	Сума, тис. _абл.	Питома вага, %
Необоротні активи	185463,3	20,7
Оборотні активи	709254,8	79,3
у тому числі:
постійна частина	373310,3	41,7
змінна частина	335944,5	37,5
Сукупний капітал	894718,1	100,0

Проаналізуємо, який тип фінансування оборотних активів використовує підприємство.

Схематично, модель фінансування оборотних активів підприємства зображено на рис. 3.1.

Змінна частина оборотних активів 335944,5	Позиковий каптал 747470,6
Постійна частина оборотних активів 373310,3
Необоротні активи 185463,3
	Власний капітал 147247,5

Рис. 3.1. Модель фінансування оборотних активів ТОВ «Укрекопак»

Дані рис. 3.1 свідчать, що всі змінні оборотні активи, постійні оборотні активи та частина необоротних активів фінансуються за рахунок короткострокового позикового капіталу. Інша частина необоротних активів фінансується за рахунок власного капіталу.

Отже, підприємство використовує політику фінансування активів, яка за своїми показниками наближається до агресивної моделі.

Проаналізуємо, який тип фінансування оборотних активів використовує ТОВ «Укрекопак».

Враховуючи вищезазначене, розрахуємо розмір власного та позикового капіталу підприємства при використанні різних підходів до фінансування окремих груп активів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Розрахунок розміру капіталу підприємства за критерієм мінімізації рівня фінансового ризику, тис.грн.

Показники
Консервативний підхід
Власний капітал	353435,6
Позиковий капітал	541282,5
Сукупний капітал	894718,1
	Компромісний підхід
Власний капітал	558773,6
Позиковий капітал	335944,5
Сукупний капітал	894718,1
	Агресивний підхід
Власний капітал	147247,5
Позиковий капітал	747470,6
Сукупний капітал	894718,1

На основі даних табл. 3.3 розрахуємо, які співвідношення між власним та позиковим капіталом формуються на підприємстві при виборі тієї чи іншої політики формування активів.

Структура капіталу підприємства за різними підходами до фінансування активів наведена в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Структура капіталу ТОВ «Укрекопак» за різними підходами до фінансування активів

Підходи до фінансування активів
консервативний	компромісний	агресивний
ВК:ПК	ВК:ПК	ВК:ПК
39,5 : 60,5 %	62,5 % : 37,5 %	16,5 % : 83,5 %

Враховуючи дані табл. 3.3 та 3.4, ми можемо зробити наступні висновки. ТОВ «Укрекопак» доцільно обрати консервативний підхід щодо фінансування активів підприємства. Це обумовлено тим, що при даному підході обсяг фінансування за рахунок позикового капіталу наближений до того, що реально існує на підприємстві. При цьому, розмір власного капіталу необхідно довести до 353435,6 тис. грн., що можливо враховуючи темпи зростання розміру чистого прибутку. При даному підході підприємству доцільно використовувати довгострокові позикові кошти у обсязі 206188,1 тис. грн., що будуть направлені на фінансування постійної частини оборотних активів, а короткострокові позикові кошти повністю будуть фінансувати змінну частину оборотних активів обсягом 335944,5 тис. грн.

Розглядаючи компромісний підхід, слід зазначити, що в даному випадку підприємству необхідно нарощувати власний капітал до 558773,6 тис. грн. Враховуючи те, що у 2012 році власний капітал дорівнював 147247,5 тис. грн., а це на 411526,1 тис. грн. менше, ніж необхідно для застосування компромісного підходу. Таким чином, на сучасному етапі функціонування підприємства досягти необхідного розміру власного капіталу не має можливості. Отже, оптимальна структура капіталу підприємства за критерієм мінімізації ризиків досягається при співвідношенні власного та позикового капіталу, як 39,5 % та 60,5 % відповідно.

Аналіз фінансової стійкості підприємства в умовах економічної кризи має важливе значення.

При комплексній оцінці фінансової стійкості Ф.Ф. Бутинець пропонує розраховувати коефіцієнт страхування бізнесу, який визначається як відношення суми резервного капіталу до загальної вартості майна і показує суму капіталу, який зарезервовано підприємством на кожну гривню майна.

Резервний капітал є одним з джерел утворення господарських засобів на підприємстві: необоротних та оборотних активів. Різні види активів мають різний рівень ліквідності, тобто здатності перетворюватись на грошові кошти.

При визначенні платоспроможності підприємства до уваги беруть лише оборотні активи, а не все майно підприємства. Щоб ефективно виконувати свої функції, резервний капітал повинен бути забезпечений ліквідними активами підприємства. Створення резервного капіталу та інших резервів передбачається також законодавством зарубіжних країн: Великобританії, Естонії, Польщї, Росії, США, Франції та інших. У Німеччині встановлена мінімальна межа сукупного обсягу резервів: капітальних і тих, що створені за рахунок прибутку.

Згідно із Законом про акціонерні товариства німецьким підприємствам для формування обов'язкових резервів слід спрямовувати двадцяту частину чистого прибутку. Такі відрахування потрібно здійснювати, поки обсяг сукупних резервів не досягне 10 % номінального капіталу товариства. Аналогічний порядок формування резервів діє у Швейцарії, з однією відмінністю, що мінімальний розмір обов'язкових резервів становить 20 % номінального капіталу. Тобто щорічні мінімальні відрахування, встановлені законодавством цих країн, відповідають нормам, що діють в Україні.

Одним з видів резервів, які використовуються в обліку власного капіталу в зарубіжних країнах (Польща, Естонія), є резерв на переоцінку активів та резерв на прострочену дебіторську заборгованість та сумнівні борги. Створення цих видів резервів в Україні пропонуємо також і ми. Крім резерву на переоцінку активів, пропонуємо створювати резерв з прискореної амортизації та відображати їх на додаткових субрахунках рахунку 43 «Резервний капітал».

Однак економічний зміст цих видів резервів вже відображається на рахунках бухгалтерського обліку, зокрема, резерв на переоцінку активів - на субрахунку 423 «Дооцінка активів», резерв на прострочену дебіторську заборгованість та сумнівні борги - на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів», нарахування ж амортизації, зокрема і прискореної, за бухгалтерськими методами відбувається на рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

На нашу думку, у складі резервного капіталу, відповідно до цілей його використання доцільно виділити окремі субрахунки: 431 «Резерв на виплату дивідендів за привілейованими акціями» та 432 «Резерв на інші виплати».

Виділення окремого субрахунку 431 «Резерв на виплату дивідендів за привілейованими акціями», на нашу думку, є доцільним, оскільки розмір дивідендів за цим видом акцій не залежить від результатів господарської діяльності підприємства. Акціонерне товариство виплачує дивіденди за привілейованими акціями в установленому статутом розмірі. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства. Резерв на виплату дивідендів за привілейованими акціями в складі загального резервного капіталу доцільно створювати щорічно в розмірі суми дивідендів, які необхідно сплатити за цим видом акцій. Використання іншої частини резервного капіталу захистить підприємство від негативних наслідків можливих збитків у майбутньому.

Таким чином, можна зробити висновок, що сьогодні на практиці доволі незначна частина підприємств створює резервний капітал, що проявляється певним нерозумінням власників ролі резервного капіталу в управлінні активами підприємства. При отриманні збитків такі підприємства позбавляються своєрідного «буфера», що зменшував би їх негативний вплив.

На нашу думку, розмір резервного капіталу необхідно коригувати, враховуючи інфляційні процеси, а також не обмежуватися законодавчо встановленим рівнем резервного капіталу, а розраховувати його із можливих реальних потреб підприємства.

Отже, закони ринкової економіки не змінюються з роками: бізнес починається з грошей, постійно їх потребує і існує заради примноження грошей. Тому однією з найголовніших проблем фінансового менеджменту є формуванняраціональної структуриджерел фінансування необхідних обсягів витрат та забезпечення бажаного рівня доходів.

При цьомураціональна структураджерел фінансування тісно пов'язана з дивідендною політикою, яку проводить підприємство. Їх зв'язок полягає у тому, що досягнення достатньої чистої рентабельності власного капіталу та високого рівня дивіденду залежить від структури капіталу; в свою чергу , можливості підприємства щодо формування тієї чи іншої структури капіталу залежать від чистої рентабельності власного капіталу та норми розподілу прибутку на дивіденди.

Маючи високу чисту рентабельність власного капіталу, підприємство в змозі залишати більше нерозподіленого прибутку на розвиток, тобто на нарощення власних засобів. Забезпечуючи фінансування стратегічних потреб підприємства, власні засоби виконують також гарантійну функцію у взаємовідносинах підприємства з контрагентами, зокрема з кредиторами.

При звичайних умовах діяльності суб'єкт господарювання не повинен повністю використовувати свої позикові можливості. Завжди має залишатися резерв «позикової сили», щоб у випадку необхідності скористатися позикою без перетворення диференціалі фінансового важелю у від'ємну величину. Досвідчені фінансові менеджери в США вважають, що краще не перевищувати питому вагу 40 % позикового капіталу у загальному капіталі, тобто плеча фінансового важелю 0,67.

Незважаючи на відзначені недоліки коефіцієнта фінансового левериджу, складності в розрахунках показників, цей метод має одну дуже важливу позитивну ознаку - дає змогу оптимізувати структуру капіталу за критерієм рівня фінансової рентабельності.

3.2 Вдосконалення системи управління власним капіталом на підприємстві

Основні напрямки розвитку та управління власним капіталом підприємства відображає концепція, яка є системою науково-обґрунтованих принципів.

Основні структурні блоки концепції наступні: механізми, принципи, основні функції, методи і задачі. До стратегічних функцій віднесено: економічний розвиток підприємства, максимізація ринкової вартості, фінансовий ріст, фінансова рентабельність, фінансова ідеологія. Тактичними функціями є: створення нового бізнесу, інвестиції та інновації, сегментування, моніторинг та регулювання.

Методологічними принципами концепції є: інтегрованість із загальною системою управління підприємством; комплексний характер формування управлінських рішень; динамізм управління; орієнтація на стратегічні цілі розвитку; варіантність вибору управлінських рішень. Ці принципи поєднані з загальними принципами управління: системність, адаптивність, цілісність, оптимальність, надійність, гнучкість, ефективність, координація, науковість.

Управління власним капіталом базується на ідеї інтегрованого підходу, якому властива системна цілісність, що поєднує різнорідні складники процесу формування капіталу. Ця концепція полягає у всебічному і комплексному розгляді питань процесів виробництва і споживання, що є основою при стратегічному плануванні і прогнозуванні.

Забезпечення системи менеджменту капіталу - сукупність матеріальних, фінансових або будь-яких інших засобів і організаційних заходів для реалізації завдань управління капіталом.