Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Львівський державний університет внутрішніх справ

Кафедра фінансів

Курсова робота

на тему: Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами

Виконавець:

студентка 4 курсу 1 групи

денної форми навчання

Барандій Марія Ярославівна

Науковий керівник:

к.е.н., доц. Горалько Оксана Вікторівна

Львів 2012

Зміст

Вступ

1. Поняття власного капіталу акціонерного товариства

2. Порядок формування власного капіталу акціонерного товариства

3. Загальна методика аналізу формування власного капіталу акціонерного товариства

4. Удосконалення управління власним капіталом акціонерного товариства

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

Вступ

Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами суб'єкта підприємництва, є аналіз формування власного капіталу та ефективність його використання як головне джерело фінансування його діяльності. Саме на основі результатів такого аналізу керівництво приймає рішення щодо ефективності тих чи інших видів господарської діяльності, рішення про доцільність розвитку напрямків виробництва, про прибутковість видів продукції, що показує необхідність дослідження різних методик аналізу і визначає актуальність обраної теми.

Тема курсової роботи «Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами» дуже актуальна, адже показник власного капіталу акціонерного товариства є одним з головних індикаторів його кредитоспроможності. Він - основа для визначення фінансової незалежності товариства, його фінансової стійкості та стабільності. Власний капітал суб'єкта підприємництва будь-якої організаційно-правової форми - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів суб'єкта підприємництва над його зобов'язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Основна мета даної роботи полягає у виявленні особливостей формування власного капіталу акціонерного товариства та визначенні шляхів удосконалення його структури .

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

- дослідити порядок формування власного капіталу акціонерного товариства як основного джерела фінансування діяльності товариства;

- визначити сутність власного капіталу, його функції та його складові;

- провести дослідження методик аналізу власного капіталу акціонерного товариства;

- провести аналіз формування власного капіталу за даними досліджуваного акціонерного товариства;

- проаналізувати ефективність використання власного капіталу акціонерного товариства;

- визначити фактори впливу на ефективність використання власного капіталу та ступінь їх впливу на результативні показники діяльності акціонерного товариства;

- надати рекомендації щодо оптимізації формування капіталу акціонерного товариства та управління ним.

Об'єктом курсової роботи обрано публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк» та результати його діяльності за 2010-1011 роки.

Предметом дослідження є механізм формування власного капіталу акціонерними товариствами, як головного джерела його фінансування.

До основних методів дослідження слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Також при проведенні дослідження використовувались методи та прийоми економічного і фінансового аналізу.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначаються мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

1. Поняття власного капіталу акціонерного товариства

Власний капітал акціонерного товариства показує частку майна, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів товариства. Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності господарських структур за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції [2].

Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є мобілізація ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Спокусливим для фінансистів є те, що для залучення коштів на основі збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб; ресурси, вкладені у власний капітал суб'єкта підприємництва залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду.

Для успішного здійснення операцій з власним капіталом акціонерного товариства та ефективного використання даної форми фінансування на практиці фінансистам слід оволодіти такими блоками питань:

· цілі, порядок та умови збільшення (зменшення) статутного і власного капіталу;

· резерви акціонерного товариства , їх види, значення та порядок формування;

· додатковий капітал: порядок його формування та використання;

· оподаткування операцій, пов'язаних зі збільшенням (зменшенням) статутного капіталу, додаткового капіталу, здійсненням реінвестицій у корпоративні права.

Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії акціонерного товариства займають формування, використання і управління власним капіталом. Метою формування капіталу акціонерного товариства є придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання [10].

Окремі аспекти багатогранної проблеми, що розглядаються в роботі, були і є предметом наукових досліджень ряду вчених далекого зарубіжжя: Є.Ф. Брігхема, Н.Р. Холта, Ван Хорна, Дж.М. Ваховича, Е. Нікбахта, А. Гропеллі, Ф. Модільяні, М. Міллера, Ф.Лі Ченга, Дж.І. Фіннерті, Д.К. Шима, Дж.Г. Сигела, Б. Коласса, а також російських науковців: І.Т. Балабанова, В.В. Ковальова, О.С. Стоянової, Р.Г. Попової, Г.Б. Поляка, В.Г. Бєлоліпецького та інших. Належне місце в проведені науково-теоретичного обґрунтування основ управління структурою капіталу підприємства посідають праці вітчизняних вчених-економістів: І.О. Бланка, В.М. Суторміної, М.Д. Білик, А.М. Поддєрьогіна, О.О. Терещенка, Г.Г. Кірейцева, М.В. Гридчини, В.П. Савчука, О.С. Редькіна, Є.Г. Рясних, Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньової та інших.

У науково-практичній літературі досить часто можна зустріти такі поняття, як «власний капітал», «додатковий капітал», «статутний капітал», «номінальний капітал». Для чіткого розуміння процесів, які будуть охарактеризовані далі, необхідно чітко ідентифікувати ці поняття.

Поява поняття «власний капітал» в економічній термінології має об'єктивний характер, в основі якого лежить узагальнення багатовікової практики аналізу. Його історичний огляд вказує на глибокий генезис і широту підходів до трактування власного капіталу як економічної категорії. Серед науковців немає єдності щодо визначення поняття «власний капітал», у зв'язку з чим уточнено це поняття.

На мою думку, найповніше визначення власного капіталу дав Алексеєнко М. Д., визначивши, що власний капітал - це загальна вартість власних засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів [2]. Розраховується сума власного капіталу як частина в активах, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Дослідження власного капіталу потребує з'ясування сутності капіталу. Найважливішими аспектами розкриття сутності капіталу є економічний, юридичний, обліковий ( рис. 1.1).

Рис. 1.1. Трактування капіталу в трьох аспектах [2, c.20]

Капітал має юридичне і економічне значення. Юридичне значення капіталу полягає передусім в тому, що його розмір визначає межі мінімальної матеріальної відповідальності, які суб'єкт господарювання має за своїми зобов'язаннями. Економічна роль власного капіталу полягає в забезпеченні суб'єкта господарювання власними фінансовими ресурсами, необхідними як для початку, так і для продовження реальної господарської діяльності. За економічною суттю він відображає процес створення, розподілу, використання й відтворення ресурсів у межах окремого акціонерного товариства.

Більшість вчених подають класифікацію власного капіталу за складом, що є однобоким висвітленням поняття власного капіталу. Я вважаю, що найбільш повною є класифікація власного капіталу суб'єкта господарювання за формою та рівнем відповідальності (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Класифікація власного капіталу за формою та рівнем відповідальності [2, c.22]

Класифікація власного капіталу за формою дозволяє визначити частину капіталу, який був інвестований засновниками; одержаний безоплатно; зароблений протягом звітного періоду. Класифікація за рівнем відповідальності дає змогу ранжувати капітал на юридично закріплений в установчих документах та нерегламентований як обов'язковий чинним законодавством.

У зарубіжній практиці власний капітал розглядається як інвестування засобів в компанії (підприємства), які належать власникам, а не довгостроковим або короткостроковим кредиторам. Важливою проблемою є визначення величини й темпів накопичення власного капіталу. Поширеним є погляд, відповідно до якого питома вага власного капіталу повинна бути на рівні 50% і більше. Лише в цьому випадку, на думку кредиторів, суб'єкт підприємництва з більшою ймовірністю може погасити свої зобов'язання за рахунок власних коштів. Тому збереження капіталу на цьому рівні і є першочерговим завданням господарюючого суб'єкта [9].

Сутність власного капіталу акціонерного товариства проявляється через його функції. Серед них можна виокремити такі основні:

1. Функція заснування та введення в дію акціонерного товариства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання.

2. Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазначено, власний капітал акціонерного товариства є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів . Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал акціонерного товариства , зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати акціонерне товариство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.

3. Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є акціонерне товариство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки товариства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то акціонерне товариство може опинитися на межі банкрутства.

4. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності акціонерного товариства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність товариства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна акціонерного товариства у разі його ліквідації чи реорганізації.

6. Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники акціонерного товариства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом акціонерного товариства є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над товариством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку товариства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.

7. Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) акціонерного товариства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, товариству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал [1].

Абсолютна та відносна величини власного капіталу підприємства залежать від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів. Основні переваги і недоліки фінансування за рахунок власного капіталу пояснюються, виходячи з його функцій, цілей зменшення та збільшення, що можна побачити в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 [2, c.25]

Функції власного капіталу та цілі його зменшення і збільшення

Функції власного капіталу	Цілі збільшення	Цілі зменшення
заснування та введен ня підприємства в дію	реалізація інвестиційного проекту	згортання діяльності
відповідальність і гарантії (забезпечення кредитоспроможності)	виконання вимог що до мінімального розміру статутного капіталу	підвищення ринкового курсу корпоративних прав
захисна функція	проведення санації	санація балансу (одер жання санаційного прибутку)
управління та контролю	поглинання чи придбання контрольного пакета інших підприємств	концентрація капіталу в руках активних власників
фінансування та забез печення ліквідності	поліпшення ліквідності та платоспроможності	приведення у відповідність обсягів власного капіталу та майна
рекламна (репрезентативна) функція	модернізація чи розширення виробництва	вирішення конфліктів між власниками
база для нарахування дивідендів	оптимізація дивідендної політики	проведення певної дивідендної політики

Таким чином, фінансовою основою діяльності акціонерного товариства є сформований ним власний капітал. На діючому акціонерному товаристві власний капітал представлений наступними основними формами, що між собою взаємопов'язані і функціонально доповнюють одна одну ( рис. 1.3).



Рис. 1.3. Форми власного капіталу акціонерного товариства [1, c.30]

Отже, власний капітал акціонерного товариства (акціонерний капітал) (анг. Equity, ownership equity) :

1. Капітал, створений за рахунок: 1) інвестицій у власний капітал і 2) нерозподіленого прибутку компанії;

2. Залишкова вартість (чиста вартість) активів компанії, яка залишається після погашення всіх її зобов'язань, тобто це різниця між активами і зобов'язаннями компанії;

3. Претензії (вимоги) з боку інвесторів у власний капітал на частку в чистому прибутку підприємства і в його активах;

4. Сума звичайних і привілейованих акцій компанії [18].

2. Порядок формування власного капіталу акціонерного товариства

Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення акціонерного товариства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства.

Майно підприємства складається з різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів - носив прав власності окремих суб'єктів. Власний капітал є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли акціонерне товариство ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу [5, c.131].

Здійснюючи підприємницьку діяльність, акціонерне товариство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів товариства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов'язань.

Основним елементом власного капіталу акціонерного товариства є статутний капітал - що є показником, який характеризує розміри і фінансовий стан товариства. Тобто це сума коштів, що внесені в майно акціонерного товариства власниками (учасниками, засновниками). Розмір статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність акцій за номінальною вартістю засновників (учасників) акціонерного товариства та реєструється у відповідних органах.

Власний капітал є підставою для початку, а також продовження господарської діяльності акціонерного товариства і виконує наступні функції (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 [10, c.48]

Функції статутного капіталу акціонерного товариства

№ з/п	Функція	Зміст функцій статутного капіталу
1	Довгострокового фінансування	Використовується підприємством протягом тривалого часу
2	Відповідальності та захисту кредиторів	Сумою власного капіталу визначається відповідальність підприємства перед зовнішніми користувачами, а також захист кредиторів від втрати капіталу
3	Компенсації завданих збитків	Гарантує їх погашення
4	Кредитоспро-можності	Вартість власного капіталу є гарантією погашення отриманого кредиту
5	Фінансування ризику	Сума власного капіталу може використовуватися для проведення ризикованих операцій господарської діяльності підприємства та здійснення ризикових інвестицій
6	Незалежності і влади	Розмір власного капіталу визначає незалежність власників і його вплив на господарську діяльність підприємства
7	Розподілу доходів і активів	На підставі внеску власників у капіталі здійснюється розподіл отриманого фінансового результату за звітний період та майна у разі ліквідації підприємства

Розмір статутного капіталу використовується як основа при розрахунках багатьох економічних коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан акціонерного товариства, і, в першу чергу, - автономність бізнесу. Статутний капітал є невід'ємною складовою частиною практично будь-якого підприємства, разом з тим, він - досить умовна величина, яка означає сукупний розмір внесених засновником або учасником коштів в момент створення товариства, наприклад, надане в натуральній формі у власність підприємствам за рахунок внесків до статутного капіталу чи в оплату акцій, оцінюють за вартістю, визначеною за домовленістю учасників. Через деякий період часу, кошти, внесені до статутного капіталу, можуть бути як примножені, так і втрачені повністю або частково. Тому об'єктивною оцінкою будь-якого підприємства є не розмір його статутного капіталу, а кошти чистих активів. До того ж сам по собі розмір не може ніяким чином гарантувати права кредиторів на майно підприємства.

Згідно з чинним законодавством мінімальний розмір статутного капіталу регламентований лише для господарських товариств (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та ін.) та деяких специфічних видів діяльності, пов'язаних з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його розмір визначається засновниками та залежить перш за все від виду та масштабу діяльності.

Порядок формування капіталу в залежності від організаційно-правової форми суб'єкта підприємництва наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 [10, c.49]

Порядок формування капіталу різних форм суб'єктів господарювання

№ з/п	Організаційно-правова форма підприємства	Назва капіталу	Порядок формування капіталу
1	2	3	4
1	Публічні та приватні акціонерні товариства , товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), товариства з додатковою відповідальністю (ТзДВ)	Статутний капітал	Сума часток засновників (учасників), визначених засновницькими документами
2	Повні товариства (ПТ), товариства на довірі (командитні)	Складовий капітал	Сукупність внесків учасників
3	Державні та комерційні підприємства	Статутний капітал	Сукупність виділених підприємству державним (муніципальним) органом основних та оборотних засобів
4	Підприємства, засновані на власності об'єднання громадян	Пайовий капітал	Сукупність пайових внесків членів для спільного ведення підприємницької діяльності

Учасники товариств з обмеженою відповідальністю та командитних товариств відповідають за зобов'язаннями товариства в розмірі своїх внесків. Засновники цих товариств несуть солідарну відповідальність всім своїм майном, учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за зобов'язаннями товариства розміром своїх внесків, а при необхідності майном, що їм належить, в розмірі, кратному внеску кожного учасника.

Акціонерне товариство відрізняється від розглянутих товариств тим, що відповідальність кожного з учасників господарства обмежується одним лише його внеском - акцією.

Для випуску акцій акціонерне товариство подає до реєстраційного органу документи, які наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 [3, c.32]

Список документів, які подає АТ до реєстраційного органу

№ з/п	Назва документу	Інформація, яка повинна міститись в документі
1	Заява стандартного зразка	Найменування і вид акціонерного товариства; код ЄДРПОУ; юридична адреса; місцезнаходження; телефон, факс; розмір статутного капіталу; сумарна номінальна вартість випуску акцій; кількість акцій за типами і категоріями; розрахунковий рахунок; номінальна вартість акцій
2	Рішення про випуск акцій, оформлене протоколом згідно з вимогами	Фірмова назва емітента та його місцезнаходження; розмір статутного капіталу або вартість необоротних та оборотних активів; мета і предмет діяльності емітента; посадові особи; найменування контролюючого органу (аудиторської фірми); дані про розміщення цінних паперів, випущених в обіг раніше; мета випуску акцій; визначення категорій акцій (звичайні чи привілейовані); кількість іменних акцій (тобто загальна кількість акцій даної емісії; кількість привілейованих акцій; загальна сума емісії; номінальна вартість акцій; кількість учасників голосування (при прийнятті рішення про випуск акцій); порядок виплати дивідендів; термін і порядок розподілу акцій між засновниками та їх оплати; черговість випуску акцій (при випуску їх різними серіями); умови розпорядження акціями; права власників привілейованих акцій; переважне право на придбання акцій нової емісії; інша інформація (наявність збитків, форма випуску акцій (документарна чи електронна)). Оформлене протоколом рішення повинно бути завірене підписами і печаткою емітента
3	Нотаріально завірена копія статуту емітента або зміни до статуту, пов'язані зі збільшенням розміру статутного капіталу (номінальної вартості або кількості акцій)
4	Зразок бланку сертифіката акцій, оформленого згідно з вимогами чинного законодавства (при документарній формі випуску)
5	Баланс (форма № 1), завірений підписами і печатками емітента та аудитора (аудиторської фірми), довідка про фінансовий стан емітента, завірена підписами і печатками аудитора (аудиторської фірми), аудиторський висновок станом на перше число поточного кварталу, в якому подаються документи для реєстрації випуску акцій
6	Копія свідоцтва про реєстрацію попередніх випусків акцій (у випадку додаткової емісії)
7	Копія свідоцтва про державну реєстрацію АТ

Шляхи та джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства [3, c.24]

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється у виключних випадках за рішенням зборів акціонерів після повідомлення всіх його кредиторів у встановлені законодавством терміни. Зменшення величини статутного капіталу відбувається внаслідок зниження номінальної вартості акцій або скорочення їх кількості шляхом викупу частини акцій у їх власників.

Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації акціонерного товариства заявлена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал акціонерного товариства. Джерела збільшення та зменшення неоплаченого капіталу показано на рисунку 2.2.

Наступними елементами власного капіталу акціонерного товариства є неоплачений капітал, додатковий капітал, вилучений капітал, резервний капітал та забезпечення майбутніх витрат і платежів.Детально кожен з них розглянемо нижче.



Рис. 2.2. Джерела збільшення та зменшення неоплаченого капіталу [2, c.34]

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу (див. рис. 2.3).

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії, вилучених товариством у своїх акціонерів. Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на певний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути або перепроданий, або анульований.

Резервний капітал представляє собою суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.



Рис. 2.3. Структура додаткового капіталу [2, c.35]

Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються відповідно до напрямків, передбачених в установчих документах. Як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного (страхового) капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Формується резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної вартості.

Забезпечення зобов'язань створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди та його оцінка може бути розрахунково визначена. Сума забезпечення зобов'язань визначається за обліковою вартістю ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Класифікацію забезпечень майбутніх витрат і платежів наведено на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Структура забезпечення майбутніх витрат і платежів [2, c.37]

Отже, можна підсумувати вище сказане і сказати, що елементами власного капіталу акціонерного товариства є статутний капітал, неоплачений капітал, додатковий капітал, вилучений капітал, резервний капітал та забезпечення майбутніх витрат і платежів, проте основним з них є статутний капітал, який формується із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи.

Статутний капітал - це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

Тому, акціонерним вважається товариство, що має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

3. Загальна методика аналізу формування власного капіталу акціонерного товариства

Пропоную провести аналіз формування власного капіталу акціонерного товариства на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк». Адже, на мою думку, центральною ланкою механізму функціонування фінансово-кредитної системи в сучасній економіці виступають банки.

Один із найголовніших складових елементів діяльності банку -- вивчення його ресурсної бази. Ресурси банку -- це сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для кредитних та інших активних операцій. Банківські ресурси поділяються на власні й залучені. В умовах ринкової економіки виняткову важливість здобувають процес формування власних засобів банку, оптимізація їхньої структури, ресурсний потенціал комерційного банку. Кількісні і якісні показники банківських ресурсів тобто власних і позичених засобів банку визначають напрямку активних операцій банку. У зв'язку з цим, особливу важливість здобуває економічний аналіз банківської діяльності, метою якого і є надання інформації про поточний стан банківських ресурсів (якісна і кількісна оцінка структури власних і позичених засобів), яка б була основою при прийнятті рішень про оптимізацію їхньої структури [12].

Для аналізу активів і пасивів та на їх основі структури капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» розглянемо зведені баланси банку за 30.11.2010 (Додаток А) та 30.11.2011 роки ( Додаток Б).

Асоціація українських банків щомісяця представляє інформацію про основні показники діяльності української банківської системи. За цими показниками ПАТ КБ «Приватбанк» впевнено знаходиться серед лідерів рейтингу українських банків.

Для детальнішої оцінки власного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» пропоную розглянути значення показників ПАТ КБ «Приватбанк» за даними Асоціації українських банків на 01.11.2011 року, що наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 [20]

Значення показників ПАТ КБ «Приватбанк» за даними Асоціації українських банків на 01.11.2011 року

Показники	Сума, млн. грн.	Питома вага в банківській системі, %	Позиція в рейтинзі
Чисті активи	143 575	15,95	1
Кредитно-інвестиційний портфель	105 529	16,06	1
Капітал	16 913	10,50	3
Депозити фізичних осіб	69 137	25,54	1
Депозити юридичних осіб	23 280	13,44	1
Фінансовый результат	1 131	- *	1

* Фінансовий результат по банківській системі негативний

Струкрура капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» в порівнянні з іншими українськими банками ( членами АУБ і не членами АУБ) станом на 01.11.2011 р. (млн. грн.) наведена в Додатку В.

Статутний капітал ПАТ КБ «Приватбанк» станом на поточну дату складає 13,545,171,615 грн. та розподілений на 64,645,500 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 209,53 грн. за кожну акцію. Інформація про існуючі випуски акцій наведена в таблиці 3.2.

Структура статутного капіталу за типом акціонерів:

1. Фізичні особи: кількість - 43, частка в статутному капіталі - 75,01001%;

2. Юридичні особи: кількість - 2, частка в статутному капіталі - 24,98999%.

Таблиця 3.2 [20]

Інформація про існуючі випуски акцій ПАТ КБ «Приватбанк»

Дата реєстрації випуску	Номер свідоцтва про реєстрацію випуску	Найменування органу, якій зареєстрував випуск	Код цінних паперів	Тип цінних паперів	Форма випуску	Номінальна вартість 1 ЦП, грн.	Кількість акцій, штук	Загальна номінальна вартість, грн.	Частка в статутному капіталі, %
15.07.2011	377/1/11	ГКЦБФР	UA4000121388	Прості іменні	Бездокументарна	209,53	64'645'500	13'545'171'615,00	100

Інформація про власників крупних пакетів акцій ПАТ КБ «Приватбанк» наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 [20]

Інформація про власників крупних пакетів акцій ПАТ КБ «Приватбанк»

Прізвище, Ім'я та По батькові	Кількість акцій, штук	Частка від загальної кількості акцій, %
Боголюбов Геннадій Борисович	21'820'769	33,75451
Коломойський Ігор Валерійович	21'820'769	33,75451
ТРIАНТАЛ IНВЕСТМЕНТС ЛТД(TRIANTAL INVESTMENTS LTD)	16'154'900	24,98998

Як бачимо з таблиці 3.3 на поточну дату маємо два власники ПАТ КБ «Приватбанк», які володіють найбільшими пакетами акцій - це Боголюбов Г. Б. та Коломойський І. В.

Існують також пакети акцій, які належать членам Наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», що розлядаємо як один з елементів структури капіталу банку. Пакети акцій, які належать членам Наглядової Ради зазначені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 [20]

Пакети акцій ПАТ КБ «Приватбанк», які належать членам Наглядової Ради

Посада	Прізвище, Ім'я та По-батькові	Пряме володіння, %	Опосередковане володіння, %	Всього, %
Голова Наглядової Ради	Боголюбов Геннадій Борисович	33,75451	0	33,75451
Член Наглядової Ради	Коломойський Ігор Валерійович	33,75451	0	33,75451
Член Наглядової Ради	Мартинов Олексій Георгійович	0,00	0	0

власний капітал акціонерний товариство

З таблиць 3.3 та 3.4 можемо зробити висновок, що два власники найбільших пакетів акцій ПАТ КБ «Приватбанк» є водночас і членами Наглядової ради банку.

Для всеохоплюючого аналізу власного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк», пропоную розглянути банківську рейтингову систему САМЕL, в якій першою і ключовою позицією є оцінка достатності та адекватності капіталу.

Система рейтингу банків CAMEL отримала назву відповідно до назви її компонентів:

«С» (Capital adequacy) -- адекватність капіталу; оцінка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

«A» (Asset quality) -- якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

«М» (Management) -- менеджмент; оцінка методів управління банківської установи з урахуванням ефективності її діяльності, порядку роботи, методів контролю і виконання встановлених законів і правил;

«Е» (Earnings) -- надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

«L» (Liquidity) -- ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов'язань.

Деякі компоненти системи CAMEL можна оцінити за даними звітності, наданої банком в НБУ, а деякі вимагають проведення перевірок на місцях для більш точної оцінки. Таким чином, оцінка банку за даною системою є безперервним процесом.

Фахівці розглядають капітал як основний засіб захисту коштів вкладників. Банк із міцним капіталом може витримати значні втрати без ризику для вкладів своїх клієнтів. Для оцінки достатності капіталу органи нагляду використовують головним чином коефіцієнтний аналіз.

Постановою Правління НБУ № 171 від 8 травня 2002 р. затверджено Положення про порядок визначення рейтингових оцінок, в якому поряд із зазначеними раніше компонентами розглядається також шостий компонент -- чутливість до ринкового ризику (S). Ця система дістала назву CAMELS.

Аналізуючи капітал банку, необхідно пересвідчитися в тому, що банк має достатній капітал для збереження коштів своїх вкладників. Банк повинен мати рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на проведення банківських операцій.

Основне завдання аналізу капіталу -- вчасно визначити і збільшити до необхідного рівня капітал банку. Виділяють три рівні капіталу: основний, додатковий, субординований.

Рейтингова оцінка встановлюється на підставі таких критеріїв.

Рейтинг 1 (сильний) -- банки, у яких:

· нормативи платоспроможності і достатності капіталу набагато перевищують відповідно 8 і 5 %;

· показники капіта лу кращі, ніж в інших банків;

· за результатами інспекторських перевірок якість активів відмінна.

Рейтинг 2 (задовільний) -- банки, у яких:

· нормативи платоспроможності і достатності капіталу перевищують відповідно 8 і 5 %;

· показники капіталу одні з найкращих;

· за результатами інспекторських перевірок якість активів задовільна або середня.

Рейтинг 3 (посередній) -- банки, у яких:

· показники основного і сукупного капіталу відповідають нормативам;

· середня позиція проміж інших банків за показниками капіталу;

· середня якість активів, що визначено під час перевірок.

Рейтинг 4 (граничний) -- банки, які:

1. виконують один із двох установлених нормативів;

2. перебувають у кінці своєї групи за показниками капіталу;

3. демонструють явну нездатність або проблеми з якістю активів за результатами інспектування.

Рейтинг 5 (незадовільний) -- це банки:

· які порушують установлені нормативи або які мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);

· у яких показники капіталу гірші серед інших банків групи;

· що мають граничну або незадовільну якість активів за результатами інспекторських перевірок [21].

Значення узагальнюючої оцінки діяльності індикативної групи комерційних банків України у 1996-2002 рр. за CAMEL наведено в Додатку Д. Рейтинг комерційних банків у 1996 - 2003 рр. за CAMEL представлений в Додатку Е. З Додатків Д і Е бачимо, що ПАТ КБ «Приватбанк» займає перші позиції в системі банків України. Капітал ПАТ КБ «Приватбанк» є достатнім і адекватним [20].

Проаналізувавши все вищесказане, можемо зробити висновок, що всього капітал ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 30.11.2011 становить 16 538 516 029, 58 тис. грн., з якого статутний капітал склав 13 545 171 615, 00 тис. грн.

У порівнянні з попереднім 2010 роком, в якому капітал ПАТ КБ «Приватбанк» становив 11 698 059 931, 46 тис. грн., а з нього статутний капітал 8 860 202 432, 00 тис. грн., капітал ПАТ КБ «Приватбанк» значно зріс, в тому числі і статутний капітал, що характеризує діяльність банку позитивно. Основний капітал збільшився на 1 855 011 тис. грн., за рахунок:

1. Збільшення статутного фонду за рахунок внесків акціонерів в сумі 1 000 001 тис. грн. та капіталізації прибутку в сумі 1 125 983 тис. грн.;

2. Збільшення резервного фонду на 646 491 тис. грн.;

3. Відбулося отримання прибутку поточного року в обсязі 1 050 378 тис. грн

4. Додатковий капітал зменшився на 491 867 тис. грн., за рахунок:

5. Зменшення прибутку минулих років на 436 244 тис. грн. в зв'язку з його перерозподілом;

6. Також відбулося отримання прибутку поточного року в обсязі 1 050 378 тис. грн.;

7. Зменшення обсягу резервів під стандартну заборгованість на 99 795 тис. грн.;

8. Зменшення результатів переоцінки основних засобів в результаті їх вибуття на 72599 тис. грн.

4. Удосконалення управління власним капіталом акціонерного товариства

Головним джерелом зростання власного капіталу є нерозподілений прибуток банку. Такий підхід до нарощування капітальної бази не розширює коло власників, а отже, дозволяє зберегти існуючу систему контролю за діяльністю банку і уникнути зниження дохідності акцій унаслідок збільшення їх кількості в обігу.

Чистий прибуток, що залишився в розпорядженні банку після виплати податків, може бути спрямований на виконання двох основних завдань:

1) забезпечення певного рівня дивідендних виплат акціонерам;

2) достатнє фінансування діяльності банку.

Акціонерне товариство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів. У бухгалтерському обліку ці зміни знаходять відображення тільки після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не більше, ніж на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що такс передбачено статутом. Зміни статутного капіталу регулюються Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 р. №44. Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за

вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного капіталу може здійснюватися шляхом: випуску нових акцій,обміну облігацій на акції збільшення номінальної вартості акцій [8].

При збільшенні кількості акцій встановленої номінальної вартості підписка на додатково випущені акції проводиться у тому ж порядку, що і на акції першої емісії, а статутний капітал збільшується за рахунок:
- додаткових внесків учасників -- у обліку це буде відображатись аналогічно операціям формування статутного капіталу;
- індексації основних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації основних засобів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 12. 02 1998 р. №39;

- реінвестування прибутку;

- нарахованих дивідендів -- у випадку, коли прийняте рішення про виплат дивідендів акціями.

При збільшенні номінальної вартості акцій статутний капітал може збільшуватися за рахунок додаткових внесків учасників до встановленого рівня номінальної вартості акцій або за рахунок індексації основних засобів. Обидва ці варіанти вже були нами розглянуті. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом: зменшення номінальної вартості акцій абозменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Отже, дивідендна політика банку справляє значний вплив на можливості розширення капітальної бази за рахунок внутрішніх джерел [10, c.225].

Завдання менеджменту полягає у визначенні оптимального співвідношення між величиною прибутку, що спрямовується на поповнення капіталу, та розміром дивідендних виплат акціонерам банку. Низький рівень дивідендів призводить до зниження ринкової вартості акцій банку та спонукає власників до їх продажу, що означає відплив акціонерного капіталу з банку. Така дивідендна політика не заохочує потенційних акціонерів і може створити проблеми під час залучення капіталу в майбутньому, оскільки акції з низькими дивідендами не матимуть попиту на ринку.

Високий рівень дивідендних виплат приваблює акціонерів, але сповільнює процес накопичення капіталу. Це стримує зростання обсягу активних операцій, які генерують доходи банку, та підвищує загальний рівень ризику. Зниження надійності банку також може стати причиною відпливу капіталу через продаж акціонерами своїх акцій, які стають надто ризикованими.

Оптимальною політикою є така, яка максимізує ринкову вартість акцій банку. Дохідність акцій банку має бути не нижчою за дохідність інших видів інвестицій з таким самим рівнем ризику. У розвинутих країнах середній рівень дохідності банківських акцій становить 14--17 % [18].

Одним із важливих факторів впливу на можливості банку залучати капітал у майбутньому є стабільність дивідендної політики. Для підтримання сталого рівня дивідендних виплат банки останнім часом дедалі більшу частину своїх прибутків спрямовують саме на виплату дивідендів за акціями. Це пов'язано як з підвищенням вимог з боку акціонерів, так і з тенденцією загального зниження дохідності банківської діяльності. Так, банками США протягом останнього десятиріччя близько 80 % одержаного чистого прибутку було спрямовано на виплату дивідендів.

Висновки

Власний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів (учасників). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства на прикладі комерційного банку такий банку такий:

1. Статутний капітал банку формується відповідно до вимог законодавства України та установчих документів банку.

2. Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти -- в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

3. Статутний капітал не повинен формуватися з непідтверджених джерел.

4. Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо сплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено.

5. Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня.

6. Банкам забороняється використовувати у формування капіталу бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

Загальний аналіз капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» передбачає визначення його основних складових (основний та додатковий капітал, за вилученням відвернень) та виділення статутного капіталу в окремий показник. Загальний аналіз капіталу банку здійснюють за стандартною методикою, яка передбачає застосування методичних прийомів вертикального та горизонтального аналізу. Загальні зміни, що відбулися в обсязі і структурі капіталу, заслуговують на позитивну оцінку. Капітал ПАТ КБ «Приватбанк» достатній, адекватний, власний капітал даного банку має тенденцію до збільшення.

На сьогоднішній день ПАТ КБ «Приватбанк» є одним з найбільших банків України, що динамічно розвиваються і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. За поточну дату розмір чистих активів ПАТ КБ «Приватбанк» складає 129 488 278 760,55 тис. грн. Статутний фонд банку складає 13 545 171 615,00 тис. грн., власний капітал - 630 782 423 тис. грн. Кредитний портфель банку складає 82 232 470 656 тис. грн., у тому числі кредити фізичним особам - 17 912 474 894 тис. грн. Фінансовий результат ПАТ КБ «Приватбанк» за підсумками роботи за четвертий квартал 2011 року складає 1 050 489 тис. грн. За період свого існування банк домігся лідируючих позицій на ринку банківських послуг України по чистих активах, кредитно-інвестиційному портфелю, обсягу емітованих пластикових карт і величині депозитів фізичних осіб. Завдяки вдалим діям топ менеджменту банк спромігся зробити надприбутковим свій кредитний бізнес. У 2010-му році Global Finance сьомий рік поспіль визнає ПАТ КБ «Приватбанк» кращим банком в Україні, так само як й інші впливові видання у різні роки віддавали ПАТ КБ «Приватбанк» звання «The Bank of Year» (журнал «The Banker») та «Кращий банк» (журнал «Euromoney»).

Список використаних джерел

1. Абламонов С. Научное управление активами коммерческого банка: Підручник / C.Абламонов // Банковские технологии. - 2004. - №7. - С.30 - 32.

2. Алексеєнко М. Д. Капітал банку: питання теорії і практики: Монографія / М.Д. Алексеєнко - К.: КНЕУ, 2007. - 184с.

3. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред.А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ. - 2005. - 326с.

4. Байрам У. Р. Методика оцінки ефективності кредитної роботи структурних підрозділів банку: Навчальний посібник / У. Р. Байрам // Формування ринкових відносин в України, 2007. - № 6. - C.44-47.

5. Банковское дело: Краткий слов.-справ. / Сост. А. В. Калина, В. Н. Кочетков. - К.: МАУП, 2008. - C. 132-138.

6. Банківська і фінансова інформація [Електронний ресурс] // www.bin.com.ua.

7. Батракова Л. Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учебник для вузов / Л. Г.Батракова. - М.: Изд. корп. "Логос", 2007. - 243с.

8. Васильченко З. М. Структурні диспропорції у розвитку банківської системи України: Навчальний посібник / Васильченко З. М. // Фінанси України.- 2005.- № 9. - C. 140-151.

9. Венгренович Н. Р. Банківські ресурси як джерело відтворення вітчизняного підприємництва / Н. Р.Венгренович // Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні (за матеріалами ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції): Науковий вісник. - ІІ випуск. - Чернівці, 2009. - С.173-176.

10. Гриценко Р. П. Теоретичні аспекти організації банківського нагляду в сучасних умовах / Р. П. Гриценко // Вісник Національного банку України.- 2005. - № 4. - C.57-59.

11. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: Учебник для вузов / Э. Дж. Долан и др. - М.: Туран, 2010. - С. 448-453.

12. Калина А. В., Кощеев А. А. Работа современного коммерческого банка: Учеб.-метод. Пособие / А. В. Калина, А. А. Кощеев. - К.: МАУП, 2009. - С.224-226.

13. Лобач О. В. Платоспроможність та істотна загроза платоспроможності банку: визначення і зміст / О. В. Лобач // Юридична Україна.- 2008.- № 12. - С.47-55. 
14. Логінов О. Я. Історія розвитку платіжних систем України: Навчальний посібник / О. Я. Логінов // Підприємництво, господарство і право.- 2009.- № 12. - C. 131-136.

15. Міщенко В.І., Науменкова С.В. Правові засади організації банківського нагляду: Посібник / В. І. Міщенко, С. В. Науменкова // Підприємництво, господарство і право. - 2009.- № 8. - C. 63-67.

16. Національний банк України. Постанова. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні: від 28.08.2001 р. № 368 [Електронний ресурс] / Національний банк України. - (Офіційний сайт Національного банку України). - Режим доступу: www.bank.gov.ua. - (Законодавча база).

17. Облік та аудит у комерційних банках : Навчальний посібник / А. М. Герасимович, Т. В. Кривов'яз, О. А. Мазур та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. - Львів: Фенікс, 2005. - 311с.

18. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства: Посібник / О.П. Орлюк // К.: Юрінком Інтер, 2006. - 104 c.

19. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] // www.bank.gov.ua.

20. Офіційний сайт ПАТ КБ «Приватбанк» [Електронний ресурс] //

www.privatbank.ua.

21. Панова Г. С. Анализ финансового состояния коммерческого банка: Навчальний посібник / Г. С. Панова // М.: Финансы и статистика, 2004. - 272 с.

22. Поздняков О. І. Особливості банківського регулювання та нагляду в країнах з перехідною економікою / О. І. Поздняков // Фінанси України.- 2011. - № 1. - С. 22-31.

23. Примастка Л. О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посіб. / Л. О. Примастка // К.: КНЕУ, 1999. -- 280 с.

24. Раєвський К. Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. Банківський нагляд: Навчально-методичний посібник / Раєвський К.Є., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. // Мін-во освіти і науки України; КНЕУ- К.: КНЕУ. - 2009. C.38 - 55.

25. Солодкіна О. C. Особливості банківського нагляд / O. C. Солодкіна //

Прокуратура. Людина. Держава (Вісник прокуратури). - 2006.- № 9. - C. 98-104.

26. Сорока А. А. Специфіка розвитку банківського сектору в перехідних економіках / А. А. Сорока // Економіка. Фінанси. Право.- 2009.- № 1. - C. 17-22.

27. Тиркала P. I. Банківська справа: Навч. посіб. для ВНЗ / P. I. Тиркала. - Т.: Картбланш, 2005. - 320 с.

28. Україна. Закон. Про Національний банк України: від 20 травня 1999 р. №679-ХІV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - (Офіційний веб-сайт Верховної Ради України). - Режим доступу:www.portal.rada.gov.ua. - (Законодавча база).