Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Капітал - це вартість, яка в процесі виробництва дає нову додану вартість, тобто самозростає. Самозростання капіталу відбувається у процесі його обігу.

Капітал розглядається як сукупність засобів виробництва і вважається вічною категорією. Він ототожнюється з речовою натуральною формою. Але на відміну від первинних чинників - затрат праці і землі - капітал, будучи частиною затрат є в той же час продуктом праці.

Актуальність теми роботи величезна, адже в умовах ринкової економіки відбулося зміщення пріоритетів в об'єктах та цільових установах системи управління об'єктом господарювання. Якщо в економіці, що централізовано планувалась, свобода в маніпулюванні ресурсами, їх відшкодування була достатньо обмежена, а підприємства були поставлені в жорсткі рамки і не могли вибирати найбільш раціональну структуру ресурсів, що ними використовувались, то в ринковій економіці такі обмеження по суті не існують, а ефективне управління ресурсами вимагає здійснення оптимізації ресурсного потенціалу підприємства.

Мета курсової роботи полягає в опрацюванні оцінки діяльності конкретного підприємства, дослідженні сутності структури капіталу на підприємстві та визначенні оптимальної раціональної структури капіталу для даного підприємства.

Основними завданнями курсової роботи є:

- розгляд теоретичних умов формування капіталу підприємства, а саме його структура та склад;

- проведення аналізу фінансових результатів діяльності і оцінки фінансово-економічного стану підприємства, дослідження структури капіталу на підприємстві;

- шляхи її оптимізації даної структури.

Об'єктом курсової роботи є фінансово-господарська діяльність ВАТ «Укрнафта».

Предметом дослідження є вищевказане підприємство, яке займається нафтовидобувною промисловістю.

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

При написанні курсової роботи використовувалося таке інформаційне забезпечення: форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 «Звіт про рух власного капіталу». Аналіз підприємства був проведений за 2 звітних роки.

1. Теоретичні основи формування капіталу підприємства

1.1 Сутність капіталу підприємства

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності [2. С, 147].

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів [1.С, 78]. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначи такі його характеристики як:

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс

Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.

2. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в «кишеню» власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

3. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

4. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.

5. Капітал представляє собою накопичений шляхом збережень запас економічних благ у формі грошових активів та реальних капітальних товарів, що залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс та фактор виробництва з метою отримання доходу.

З позицій фінансового менеджменту капітал має багато

характеристик: [4. С, 20]

1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід.

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості.

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності.

6. Капітал є носієм фактору ризику.

7. Капітал виступає носієм фактору ліквідності.

З урахуванням розгляданих вище характеристик, економічна сутність категорії капіталу підприємства у нестабільних, пов'язаних з ризиком економічних умовах може бути сформованою наступним чином [4, С. 24]:

1) Капітал підприємства - накопичений шляхом збереження запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучається його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з фактором часу, ризику і ліквідності [8. С, 198].

2) Капітал підприємства характеризується не тільки своєю багато аспектною сутністю, але й різноманіттям граней, у яких він виступає.

Таблиця 1.1. Класифікація капіталу

Характеристика капіталу підприємства	Обґрунтування характеристики капіталу підприємства
1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва	В економічній теорії виділяють три основних фактори виробництва, які забезпечують господарську діяльність підприємств: ? капітал; ? земля та інші природні ресурси; ? трудові ресурси. У системі даних факторів виробництва капіталу відводиться пріоритетна роль, оскільки він об'єднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, які забезпечують дохід	У даній своїй якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора - у формі позикового капіталу, який забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій (інвестиційній) сфері його діяльності
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників	Капітал забезпечує необхідний рівень добробуту його власників як у поточному, так і в перспективному періодах. Частина капіталу, яка спрямована на задоволення поточних чи перспективних потреб його власників, перестає виконувати функцію капіталу. Капітал, який накопичується, повинен задовольнити потреби його власників у перспективному періоді, тобто формує рівень майбутнього їх добробуту
4. Капітал підприємства є головним виміром його ринкової вартості	У даній якості, перш за все, виступає власний капітал підприємства, який визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного ка піталу, який використовує підприємство, одно час но характеризує і потенціал залучення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, форму єть ся база оцінки ринкової вартості підприємства
5. Динаміка капіталу підприємства є важливим барометром рівня ефективності його господарської діяльності	Здатність власного капіталу до зростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства

При розгляданні теми «Шляхи удосконалення управління структурою капіталу промислового підприємства» особлива увага повинна бути наділена ознаці «за належністю підприємству», яка передбачає поділення капіталу на власний та позиковий.

1.2 Особливості формування складових власного капіталу підприємства

Капітал підприємства характеризується різноманіттям видів і систематизується по цілому ряду категорій [2. С, 155].

По приналежності підприємству виділяють власний і позиковий капітал. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи [3. С, 117].

Додатковий капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства [4. С, 36].

Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.

Нерозподілений прибуток - основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру [4. С, 39].

До інших резервів відносяться резерви, що створюються на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб.

Усі власні засоби в тім чи іншому ступені служать джерелами формування засобів, використовуваних організацією для досягнення поставлених цілей.

В складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками [3. С, 120].

Інвестований капітал включає номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад номінальну вартість акцій) капітал. До даної групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга - додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), третя - додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери.

Накопичений капітал знаходить своє відображення у виді статей, що виникають у результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток, інші аналогічні статті). Незважаючи на те, що джерело утворення окремих складових накопиченого капіталу одне - нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті істотно відрізняються [3. С, 122].

Усі статті власного капіталу формуються відповідно до законодавства України, установчими документами й обліковою політикою. Чинне законодавство визначає обов'язок акціонерного товариства створювати два фонди - статутний і резервний. Іншого обов'язкового переліку фондів, що повинне створювати підприємство, а також нормативи відрахувань у них, законодавство не містить. Питання використання резервного і інших фондів товариства відносяться до виняткової компетенції ради директорів товариства.

1.3 Методичні основи оцінки ефективності формування капіталу підприємства

капітал структура формування ефективність

Важливою складовою частиною механізму ефективного управління капіталом підприємства та його структурою є системи його аналізу. Аналіз управління капіталом підприємства являє собою процес дослідження основних результативних показників ефективності його функціонування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення цієї ефективності. Для цього здійснюється аналіз фінансових коефіцієнтів, який базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. В процесі використання цієї системи аналізу визначаються різноманітні відносні показники, які характеризують результативність використання капіталу підприємства в цілому та окремих його елементів. В системі дослідження ефективності використання капіталу найбільше розповсюдження отримали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів:

Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу;

Коефіцієнти оцінки капіталовіддачі;

Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу;

Показники фінансової стійкості;

Показники типів фінансової стійкості підприємства;

Показники ліквідності та платоспроможності підприємства;

Коефіцієнт фінансового левереджу;

Показники середньозваженої вартості капіталу.

1. Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу характеризують його здатність створювати необхідний прибуток в процесі господарської діяльності підприємства і визначають загальну ефективність його використання. Для проведення такої оцінки використовується наступні основні показники:

а) Коефіцієнт рентабельності всього капіталу, що використовується, або коефіцієнт економічної рентабельності. Він характеризує рівень чистого прибутку, який генерується сукупним обсягом капіталу (що використовується) підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

, (1.1)

де ЧП_о - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;

- середня сума всього капіталу, що використовується на підприємстві в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

б) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності. Він характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:

, (1.2)

де ЧП_о - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;

- середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

в) Коефіцієнт рентабельності всього основного капіталу. Він характеризує ефективність використання всього основного капіталу підприємства, вкладеного в його необоротні активи. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:

, (1.3)

де ЧП_о - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;

- середня сума всього основного капіталу, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

г) Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу. Він характеризує рівень прибутковості оборотного капіталу, що використовується підприємством. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

, (1.4)

де ЧП_рп - сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції (операційної діяльності) в даному періоді;

- середня сума оборотного капіталу, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

д) Коефіцієнт рентабельності позикового капіталу. Він характеризує рівень прибутковості позикового капіталу, що використовується в конкретних видах діяльності або господарських операцій. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:

, (1.5)

де ЧП_д - сума чистого прибутку, що отримано за рахунок використання позикового капіталу в окремих видах діяльності або господарських операцій;

- середня сума позикового капіталу, що залучена підприємством для здійснення окремих видів діяльності або окремих видів господарських операцій;

е) Коефіцієнт рентабельності активів відображає ефективність використання майна підприємства:

, (1.6)

де ЧП - сума чистого прибутку;

- середня сума активів.

є) Рентабельність чистих активів

, (1.6)

де ЧП - сума чистого прибутку;

- середня сума чистих активів.

ж) Рентабельність оборотних активів

, (1.7)

де ЧП - сума чистого прибутку;

- середня сума оборотних активів.

Наведені показники вивчаються в динаміці та по тенденції їхньої зміни судять про ефективність ведення господарської діяльності. В процесі аналізу показники рентабельності можуть бути розраховані як за балансовим, так і за чистим прибутком. Показники, що розраховані за балансовим прибутком, мають назву економічної рентабельності.

2. Коефіцієнти оцінки капіталовіддачі характеризують продуктивність (продукт капіталу) окремих видів і всієї сукупності капіталу, що задіяний в операційній діяльності підприємства, тобто у певній мірі слугує вимірником ефективності операційної діяльності підприємства. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники:

а) Коефіцієнт загальної капіталовіддачі. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що приходяться на одиницю капіталу, який використовується в операційному процесі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

, (1.8)

де ОР - загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;

- середня сума операційного основного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

б) Коефіцієнт капіталовіддачі власного капіталу. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, яка припадає на одиницю власного капіталу, що задіяний в операційній діяльності підприємства. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:

, (1.9)

де ОР - загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;

- середня сума власного капіталу підприємства, який задіяний в його операційній діяльності у розглядуваному періоді (розрахована як середня хронологічна);

в) Коефіцієнт капіталовіддачі основного капіталу. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, яка припадає на одиницю основного капіталу, що використовується у виробничій діяльності підприємства. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:

, (1.10)

де ОР - загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;

- середня сума операційного основного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

г) Коефіцієнт капіталовіддачі оборотного капіталу. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю оборотного капіталу підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

, (1.11)

де ОР - загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

3. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу характеризують наскільки швидко капітал в цілому та окремі його елементи, що використовуються підприємством, обертаються в процесі його господарської діяльності. Для оцінки оборотності капіталу підприємства використовуються наступні основні показники:

а) Період обороту всього капіталу підприємства, що використовується, в днях. Цей показник характеризує число днів, на протязі яких здійснюється один оборот власних та позикових коштів, а також капіталу в цілому. Чим менший період обороту капіталу, тим вище, при інших рівних умовах, ефективність його використання на підприємстві, оскільки кожен оборот капіталу генерує певну додаткову суму прибутку. Цей показник розраховується по наступній формулі:

, (1.12)

де - середня сума всього капіталу, що використовується підприємством, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;

б) Коефіцієнт оборотності, або швидкість обороту, показує кількість повних оборотів (разів), які здійснюються оборотним капіталом за період часу, що аналізується. Із зростанням показника прискорюється оберненість оборотних засобів, а отже, ефективність використання оборотних засобів покращується.

, (1.13)

де В_р - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

в) Тривалість одного обороту. Скорочення часу обороту призводить до вивільнення засобів з обороту, а його збільшення - до додаткової потреби в оборотних засобах.

, (1.14)

де В_р - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

ЗП - звітній період в днях.

г) Період обороту капіталу, що використовується в операційній діяльності підприємства.

, (1.15)

де ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;

- середня сума операційного основного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

д) Період обороту оборотного капіталу.

, (1.16)

де ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

е) Період обороту власного капіталу в днях.

, (1.17)

де ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;

- середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);

є) Коефіцієнт закріплення оборотних засобів показує розмір оборотних засобів на 1 у.г.о. реалізованої продукції.

, (1.18)

де В_р - виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;

- середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна).

Прискорення оборотності капіталу сприяє скороченню потреби в оборотному капіталі (абсолютне вивільнення), приросту обсягів продукції (відносне вивільнення), а отже, збільшенню прибутку, що отримується. В результаті покращується фінансовий стан підприємства, закріплюється платоспроможність.

Уповільнення оборотності потребує залучення додаткових коштів для продовження господарської діяльності підприємства хоча б на рівні минулого періоду.

4. Для оцінки ефективності використання капіталу підприємства розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, які дозволяють виявити рівень фінансового ризику, пов'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а отже і ступінь фінансової стабільності в процесі майбутнього розвитку. Для проведення такої оцінки розраховуються та вивчаються в динаміці наступні коефіцієнти:

а) Коефіцієнт автономії дозволяє визначити в якій мірі активи, що використовуються підприємством, сформовані за рахунок власного капіталу, тобто частку чистих активів підприємства в їх загальній сумі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступними формулами:

, (1.19)

де СК - сума власного капіталу підприємства на певну дату;

ЧА - вартість чистих активів підприємства на певну дату;

К - загальна сума капіталу підприємства на певну дату;

А - загальна вартість активів підприємства на певну дату.

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5 та означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про зростання фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах.

б) Коефіцієнт фінансової залежності характеризує відношення суми власного та позикового капіталу до загальної суми капіталу, що використовується підприємством, і дозволяє виявити фінансовий потенціал майбутнього розвитку підприємства. Динаміка цього коефіцієнту на протязі певного терміну часу показує зміну частки власного та позикового капіталу в загальній сумі капіталу, що використовується, зростання або зменшення фінансової залежності від партнерів.

, (1.20)

де К_фз - коефіцієнт фінансової залежності;

К_п - позиковий капітал;

К_в - власний капітал;

К_з - загальний капітал.

в) Коефіцієнт фінансування. Він характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, тобто ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

, (1.21)

де КФ - коефіцієнт фінансування;

К_п - позиковий капітал;

К_в - власний капітал.

г) Коефіцієнт співвідношення власного та позикового капіталу, що дорівнює відношенню власних коштів до суми зобов'язань підприємства:

, (1.22)

де КФ - співвідношення власного та позикового капіталу;

К_в - власний капітал;

З - зобов'язання.

Нормальним значенням цього показника вважається значення, що перевищує одиницю.

Нерідко в аналітичній практиці використовується показник, обернений до показника фінансової стійкості - коефіцієнт заборгованості (К_з), який показує частку позикового капіталу в загальній сумі капіталу, що використовується. Він розраховується за формулою:

, (1.23)

Відповідно позитивно оцінюється значення показника нижче одиниці.

д) Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами, який розраховується як відношення суми власного оборотного капіталу підприємства та поточних активів (сума запасів та витрат, дебіторської заборгованості, грошових коштів підприємства та короткострокових цінних паперів):

, (1.24)

де К_ВОЗ - коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;

ВОК - власний оборотний капітал;

ПА - поточні активи.

Нормальним вважається значення показника, що перевищує 0,1.

е) Коефіцієнт покриття інвестицій або коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує частку власного капіталу та довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів підприємства:

, (1.25)

де К_ПІ - коефіцієнт покриття інвестицій;

ВК - власний капітал;

ДЗ - довгострокові зобов'язання;

А - загальна сума активів.

В аналітичній практиці прийнято вважати нормальним значення коефіцієнта, яке наближається до 0,9.

є) Коефіцієнт інвестування або забезпеченості власним капіталом, який показує ступінь покриття джерелами власних та прирівняних до них коштів суми основних засобів та інших необоротних активів:

, (1.26)

де К_І - коефіцієнт інвестування;

ВК - власний капітал;

ОЗ - основні засоби.

Якщо коефіцієнт інвестування більше одиниці, то це є свідченням про достатність власного капіталу.

ж) Коефіцієнт маневреності власного капіталу, який розраховується як відношення власного оборотного капіталу та власного капіталу:

, (1.27)

де К_МВК - коефіцієнт маневреності власного капіталу;

ВОК - власний оборотний капітал;

ВК - власний капітал.

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного оборотного капіталу підприємства заходиться в мобільній формі та може бути використана при необхідності наповнення оборотних засобів, а яка частина спрямовується на накопичення. Забезпеченість поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій фінансовій політиці в державі. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан. Вважається нормальним значення цього показника вище 0,4…0,6.

з) Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, який характеризує структуру капіталу, що використовується для довгострокових інвестицій, тобто показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами та належить до них, а не до власників підприємства. Коефіцієнт розраховується як співвідношення довгострокових зобов'язань до суми власного капіталу підприємства та його довгострокових зобов'язань:

, (1.28)

де К_ДЗ - коефіцієнт довгострокового залучення;

ВК - власний капітал;

ДЗ - довгострокові зобов'язання.

Зростання цього показника в певному розумінні - негативна тенденція, що означає, що підприємство все сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.

и) Коефіцієнт короткострокової заборгованості, який відображає структуру залученого капіталу та визначається через відношення короткострокових зобов'язань до їх загальної суми:

, (1.29)

де К_КЗ - коефіцієнт короткострокової заборгованості;

КЗ - короткострокові зобов'язання;

ДЗ - довгострокові зобов'язання.

і) Коефіцієнт кредиторської заборгованості, який показує частку кредиторської заборгованості в загальній сумі зобов'язань підприємства:

, (1.30)

де К_КрЗ - коефіцієнт кредиторської заборгованості;

КрЗ - кредиторська заборгованість;

КЗ - короткострокові зобов'язання;

ДЗ - довгострокові зобов'язання.

Зростання цього показника характеризується негативно.

Перелік наведених показників, що використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємств, досить місткий, і, тому, доцільність вибору тих чи інших показників для цілей аналізу перш за все повинна визначатися специфікою фінансово-господарської діяльності підприємства.

Аналіз фінансової стійкості підприємства дозволяє оцінити ступінь стабільності його фінансового розвитку та рівень фінансових ризиків, що створюють загрозу його банкрутства.

5. В залежності від співвідношення показників матеріально-виробничих запасів, власного оборотного капіталу та інших джерел формування запасів можна з певною відносністю виділити наступні типи фінансової стійкості.

а) Абсолютна фінансова стійкість, яка представляє собою граничний тип фінансової стійкості. Вона задається умовою:

МЗ < ВОК, (1.31)

де МЗ - матеріально-виробничі запаси;

ВОК - власний оборотний капітал.

Це співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власним оборотним капіталом, тобто підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування.

б) Нормальна фінансова стійкість, яка гарантує платоспроможність підприємства. Вона описується наступним виразом:

ВОК < МЗ < ВОК + КК + КрЗ, (1.32)

де МЗ - матеріально-виробничі запаси;

ВОК - власний оборотний капітал;

КК - короткострокові кредити банків та позики;

КрЗ - кредиторська заборгованість.

Наведене співвідношення відповідає положенню, коли підприємство, що успішно функціонує, використовує для покриття запасів «нормальні джерела капіталу» - власні та залучені.

в) Нестійке фінансове становище, пов'язане з порушенням платоспроможності, при якому однак зберігається здатність поновлення рівноваги за рахунок джерел, що послаблюють фінансову напругу:

МЗ = ВОК + КК + КрЗ + ФН, (1.33)

де МЗ - матеріально-виробничі запаси;

ВОК - власний оборотний капітал;

КК - короткострокові кредити банків та позики;

КрЗ - кредиторська заборгованість;

ФН - фінансову напругу;

Фінансова нестійкість вважається допустимою, якщо величина залучених для формування запасів та витрат короткострокових кредитів та позикових коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів та витрат).

г) Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери та кредиторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості та прострочених позик:

МЗ > ВОК + КК + КрЗ + ФН, (1.34)

Кризовий фінансовий стан характеризується також наявністю регулярних неплатежів, за якими кризовий стан може бути класифікований наступним чином: перший ступінь (наявність прострочених позик банку); другий ступінь (наявність, крім того, простроченої заборгованості постачальникам за товари); третій ступінь (наявність, крім того, недоїмок до бюджетів), яка практично межує з банкрутством.

2. Загальна оцінка фінансової діяльності ВАТ «Укрнафта»

2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Укрнафта»

Вiдкрите акцiонерне товариство «Укрнафта» створене 31.03.1994 року шляхом корпоратизацiї пiдприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта» на виконання Указу Президента України «Про корпоратизацiю пiдприємств» вiд 15.06.1993 року №210/93, наказу Мiнекономiки вiд 22.11.1993 року №90 i наказу Держкомнафтогазу №57 вiд 23.02.1994 року. Перше свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв, видане Мiнфiном України 25.05.1994 року за №201/0/1994 року. Станом на 31.12.2009 року в управлiннi НАК «Нафтогаз України» знаходиться 50% акцiй, решта 50% акцiй належить iншим юридичним та фiзичним особам.

На теперiшнiй час ВАТ «УКРНАФТА» є найбiльшою нафтодобувною компанiєю в Українi. ВАТ «Укрнафта» здiйснює геологорозвiдувальнi роботи, експлуатацiйне бурiння, видобуток нафти i газу на територiї 2-х нафтогазових регiонiв України: захiдного та схiдного.

На сьогоднiшнiй день ВАТ «Укрнафта» є найбiльшою нафтодобувною компанiєю в Українi. Газопереробнi заводи, що входять до складу ВАТ «Укрнафта», є найбiльшими виробниками на Українi скрапленого газу. ВАТ «Укрнафта» має власну мережу автозаправних станцій на територiї України.

Інвестиційна привабливість:

· понад 91% видобутку нафти, 27% газового конденсату та 17% газу;

· 98 родовищ вуглеводнів на території ї двох нафтогазоносних регіонів України, що охоплюють львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Сумську, Чернігівську, Полтавську, Харківську та Дніпропетровську області;

· 2 783 нафтових та газових свердловин;

· 391 АЗС у 24 регіонах України;

· понад 2,980 мільярда фактичних внесків до бюджету країни тільки за підсумками 2007 року;

· 28 628 працівників, які з року в рік своєю щоденною наполегливою працею примножують досягнуті результати.

Цінні папери та акціонерний капітал компанії

Компанія ВАТ «Укрнафта» - один з лідерів українського фондового ринку з ліквідності цінних паперів та за обсягами укладених на ПФТС угод.

Компанія першою серед українських підприємств вийшла на міжнародний фондовий ринок, здійснивши у 1999 році програму Американських депозитарних розписок (ADR) першого рівня (депозитарій The Bank of New York). Американські депозитарні розписки включені до лістингу Берлінської та Франкфуртської фондових бірж, користуються попитом на Американському фондовому ринку. 1 ADR, до якого входять 6 звичайних акцій, зараз коштує більше ніж 363 долари США.

2.2 Дослідження наявної структури капіталу на підприємстві

Під структурою капіталу розуміють співвідношення між різними джерелами капіталу (Власним і позиковим), що використовується для довгострокового фінансування інвестиційної діяльності підприємства. Водночас, необхідно звернути увагу і на частку короткострокових зобов'язань, адже вони безпосередньо впливають на стійкість фінансового стану компанії.

Структура капіталу відіграє провідну роль у формуванні ринкової вартості підприємства Структура капіталу компанії формується під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Найбільш суттєво впливають такі: темпи зростання обороту та прибутковості підприємства; податковий тягар; загроза поглинання підприємства; стан ринку капіталу; структура активів компанії; потреба у фінансування масштабних нових проектів; прийнятний рівень ризику. Проведемо порівняльний загальний аналіз структури капіталу підприємства за два роки:

Таблиця 2.1. Структура капіталу підприємства

Показник	Рівень показника
	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.	Зміни за 2 роки
Питома вага власного капіталу у валюті балансу, %	79,919	86,797	80,077	1,580
Питома вага позикового капіталу у валюті балансу, %, у тому числі:	25,900	13,968	20,507	-5,393
- забезпечення наступних витрат і платежів	5,826	2,768	1,586	-4,24
- довгострокового	6,545	5,513	10,394	3,849
- короткострокового	13,467	6,660	8,513	-4,954
доходи майбутніх періодів	0,062	0,027	0,014	-0,048
Співвідношення позикового та власного капіталу (коефіцієнт фінансового ризику)		17,048	25,293	-7,115

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Динаміка структури капіталу

З наведеною таблиці 2.1 та діаграми (рис. 2.1.) видно, що із року в рік частка власного капіталу в кінці 2008 року збільшується, порівняно із початком цього ж року, а в кінці 2009 року зменшується, порівняно із кінцем 2008 року. Позикові кошти в кінці 2008 року зменшуються, порівняно із початком 2008 року, а в 2009 році знову їх частка збільшується. За нормативними значеннями власний капітал має становити більше 50% в загальній сумі майна. Із аналізу структури капіталу ВАТ «Укрнафта» власний капітал становить близько 80%.

Таблиця 2.2. Аналіз структури власного капіталу

Показник	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.
	Сума, грн	Пит. вага, %	Сума, грн	Пит. вага, %	Сума, грн	Пит. вага, %
Статутний капітал	13 557	0,2	13 557	0,19	13 557	0,18
Пайовий капітал	0	0	0	0	0	0
Додатковий вкладений капітал	0	0	0	0	0	0
Інший додатковий капітал	1 328 708	20,3	1 325 602	18,7	1 322 422	17,4
Резервний капітал	3 389	0,05	3 389	0,05	3 389	0,04
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	5 197 867	79,4	5 730 518	81,02	6 277 206	82,4
Неоплачений капітал	0	0	0	0	0	0
Вилучений капітал	0	0	0	0	0	0
Сума	6 543 521	100	7 073 066	100	7 616 574	100

Таблиця 2.2 показує, що значних змін в структурі власного капіталу за два роки не відбулося за винятком помірного зростання суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та зменшення суми іншого додаткового капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Структура власного капіталу підприємства

Рис. 2.2 показує, що беззаперечним основним джерелом формування власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток), основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

Щорічне зростання суми цього джерела зумовлене зростанням прибутку підприємства.

Таблиця 2.3. Аналіз структури залученого капіталу

Показник	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.
	Сума, грн	Пит. Вага, %	Сума, грн	Пит. Вага, %	Сума, грн	Пит. Вага, %
Забезпечення наступних витрат і платежів	477	0,03	223	0,02	149	8,3
Довгострокові зобов'язання	535 893	32,6	444 162	45,1	976 439	50,8
Поточні зобов'язання	1 102 652	67,1	536 564	53,4	799 728	40,8
Доходи майбутніх періодів	5 103	0,3	2 185	2,2	1 361	0,08
Сума	1 644 125	100	983 134	100	1 777 677	100

Проведений аналіз структури залученого капіталу (Табл. 2.3.) свідчить про те, що на кінець 2009 року частка поточних зобов'язань у складі залученого капіталу зменшилась на 13% порівняно з 2008 роком, але все ж таки поточні зобов'язання являються основним джерелом формування залучених коштів, що підриває стійкість фінансового стану компанії, так як з капіталом короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. Значення інших статей зобов'язань в динаміці зменшується, за винятком довгострокових зобов'язань, які надалі треба розглянути детальніше (Табл. 2.4.).

Таблиця 2.4. Аналіз структури довгострокових зобов'язань

Показник	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.	Зміна
	Сума, грн	Сума, грн	Сума, грн
Довгострокові кредити банків	534 784	443 053	975 330	440 546
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	0	0	0	0
Відстрочені податкові зобов'язання	0	0	0	0
Інші довгострокові зобов'язання	1 109	1 109	1 109	0
Сума	535 893	44162	976 439	440 546

Таким чином, довгострокові джерела формування засобів формуються лише за рахунок довгострокових кредитів банків. Їх сума на кінець 2008 року зменшилася із 534 784 грн. до 443 053 грн., тобто зменшилася на 17%, порівняно із сумою на початок цього ж року, але в кінці 2009 року вона стрімко зросла, і таким чином загальна зміна склала 440 546 тис. грн.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточне зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

Таблиця 2.5. Аналіз структури поточних зобов'язань

Показник	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.
	Сума, грн	Пит. вага, %	Сума, грн	Пит. вага, %	Сума, грн	Пит. вага, %
Короткострокові кредити банків	0	0	0	0	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	0	0	0	0	0	0
Векселі видані	600	0,05	0	0	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	589 144	52,41	215 395	49,10	148 512	18,57
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	54 405	4,90	71 658	13,01	235 091	29,30
з бюджетом	118 724	10,61	80 850	15,03	139 439	17,39
з позабюджетних платежів	18	1,63	20	3,45	0	0
зі страхування	9 382	0,84	11 179	2,03	13 596	1,73
з оплати праці	22 259	2,02	29 316	5,26	38 476	4,87
з учасниками	105 616	9,50	16 521	3,07	95 675	11,95
із внутрішніх розрахунків	0	0	34 259	6,18	36 546	4,57
Інші поточні зобов'язання	202 536	18,30	77 366	14,42	92 393	11,55
Сума	1 102 652	100	536 564	100	799 728	100

Згідно з таблицею 2.5 розрахункових даних поточні зобов'язання формуються головним чином за рахунок кредиторської заборгованості за товари роботи та послуги, частка яких в сумі поточних зобов'язань постійно зменшується, а також за рахунок зобов'язань за розрахунками з бюджетом та інших поточних зобов'язань. Зі всіх перелічених джерел мають тенденцію до падіння лише останні та зобов'язання по розрахунках з бюджетом, що є позитивним адже цей факт зменшує суму штрафу чи неустойки у разі прострочення заборгованості або невиконання свої зобов'язань перед бюджетом. Тим не менше за результатами перевiрки суми нарахованих штрафiв, пенi, неустойок складає - 6896 тис. гривень.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Структура поточних зобов'язань за розрахунками компанії за 2008 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4. Структура поточних зобов'язань за розрахунками компанії за 2009 р.

Якщо порівняти зміни в структурі поточних зобов'язань за розрахунками, то можна побачити (рис. 2.3, рис. 2.4.), що в 2009 році значно збільшилися зобов'язання по розрахунках з бюджетом, зі страхування та оплати праці, зменшилися зобов'язання з одержаних авансів.

Таким чином, щодо впливу факторів на структуру капіталу підприємства можна зробити висновок, що на нього, в тім як і на загальну діяльність підприємства впливають усi негативнi явища як в економiчнiй, так i в полiтичнiй та соцiальнiй сферах життя держави - iнфляцiйнi процеси, зниження обсягiв виробництва, заборгованiсть заробiтної плати та соцiальних виплат населенню, недостатнє фiнансування бюджетної сфери. [5. С, 125]

Таблиця 2.6. Аналіз оцінки ефективності використання залучених коштів

Показник	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.
Коефіцієнт співвідношення між довгостроковим і короткостроковим залученим капіталом	0,49	0,83	0,83
Коефіцієнт залучених коштів	0,49	0,31	0,40
узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості	0,86	0,93	0,91

Зростання коефіцієнта співвідношення між довгостроковим і короткостроковим залученим капіталом в 2009 році свідчить про зменшення залежності акціонерного товариства від короткострокових джерел та збільшення залежності від довгострокових джерел формування капіталу.

Динаміка коефіцієнта залучених коштів показує, що на кінець 2008 року підприємство було некредитоспроможним, на кінець 2009 року ситуація майже не поліпшилася і кредитоспроможність підприємства залишається на низькому рівні.

Так як узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості відповідає нормативу (70%), то дані обчисленого коефіцієнта свідчать проте, що із року в рік ситуація в компанії поліпшується, так як дані коефіцієнта зростають.

Для подальшого визначення доцільності використання позикових засобів розрахуємо вартість джерел фінансування ВАТ «Укрнафта».

Згідно з офіційною інформацією про випуски акцій ВАТ «Укрнафта» підприємство здійснило емісію один раз 25.05.1994 року, коли випустило прості акції у кількості 54 228 510 шт. номінальною вартість 0,25 грн. кожна на загальну суму 13 557 127,5 грн., що складає 100% долю у статутному капіталі (табл. 2.7).

Таблиця 2.6. Інформація про дивіденди на 2009 рік

Сума нарахованих дивідендів, грн.; за звітний період	85 336
Сума нарахованих дивідендів, грн.; за період попередній звітному	43 727
Нараховано дивідендів на одну акцію, грн.; за звітний період	0,002
Нараховано дивідендів на одну акцію, грн.; за період попередній звітному	0,0008
Сума фактично виплачених дивідендів, грн.; за звітний період	1 800 979
Сума фактично виплачених дивідендів, грн.; за період попередній звітному	1 431 098
Виплачено дивідендів на одну акцію, грн.; за звітний період	0,033
Виплачено дивідендів на одну акцію, грн.; за період попередній звітному	0,026

Фактична виплата дивiдендiв за 2009 рiк запланована у перiод з 01.06.2008 по 01.12.2008.

Так як акції були реалізовані на суму 13 557 127,5 грн., а в 2009 році сума нарахованих дивідендів склала 43 727, то можна розрахувати вартість джерела капіталу «звичайні акції» без коригування на рівень витрат на розміщення акцій, так як емісія акцій відбулася ще в 1994 році.

Таблиця 2.7. Інформація про дивіденди на 2009 рік

Джерела засобів	2008 р.	2009 р.
Прості акції	0,3%	0,6%
Нерозподілений прибуток	0,3%	0,6%
Залучений капітал	16,5%	16,5%

Зниження вартості джерела «прості акції» пов'язано із зниженням обсягів дивідендів, що в свою чергу стало наслідком зниження прибутку на 1 акцію з 0,034 грн. за 2008 рік до 0,044 грн. за 2009 рік.

Так як вартість джерела коштів «нерозподілений прибуток» кількісно дорівнює вартості джерела коштів «звичайні акції» (нової емісії), а нерозподілений прибуток при розрахунку вартості включає умовно всі джерела власних засобів, за винятком статутного капіталу, то її можна розрахувати скоригувавши вартість джерела «прості акції» на вартість розміщення нових акції. Припустимо, що вартість розміщення нових акцій складатиме 2% від номінальної вартості акцій.

Щодо вартості джерел залученого капіталу, то акцiонерна компанiя «Укрнафта» у 2008 році залучала до своєї діяльності довгостроковий банківський кредит у КБ «Хрещатик» у місті Києві припустимо під 22% річних у сумі 443 053 тис. грн., за 2009 рік компанія зменшила розмір довгострокового кредиту до 975 330 тис. грн, тобто взяла 532 277 додатково тис. грн.

Компанія має у складі своїх пасивів короткострокові зобов'язання - це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати, але так як вони не відносяться до поняття «капітал», то при розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC) (табл. 2.7, 2.8) сукупна величина пасивів зменшиться, тобто з позиції розрахунку вартості капіталу беруться до уваги лише платні джерела фінансування.

Таблиця 2.8. WACC на кінець 2008 року

Джерело засобів	Балансова оцінка, тис. грн.	Частка, %	Вартість джерела, %
Прості акції	13557	0,22	0,3
Нерозподілений прибуток	5 730 518	92,62	0,3
Довгострокові кредити	443 053	7,16	16,5
Сума	6 187 128	100

= 0,3*0,0022 + 0,3*0,9262 + 16,5*0,0716 = 15%

Таблиця 2.9. WACC на кінець 2009 року

Джерело засобів	Балансова оцінка, тис. грн.	Частка, %	Вартість джерела, %
Прості акції	13 557	0,19	0,6
Нерозподілений прибуток	6 277 206	86,39	0,6
Довгострокові кредити	975 330	13,42	16,5
Сума	7 266 093	100,00%

= 0,6*0,0019 + 0,6*0,8639+ 16,5*0,1342 = 27,3%

Збільшення середньозваженої вартості капіталу зумовлене залученням довгострокових кредитів банку та зростанням вартості джерела «прості акції».

Таким чином, показник середньозваженої вартості капіталу складається на підприємстві під впливом багатьох факторів, основними із яких є:

· середня ставка процента, що склалась на фінансовому ринку;

· доступність різних джерел фінансування (кредитів банків; комерційного кредиту; власної емісії акцій та облігацій тощо);

· галузеві особливості операційної діяльності, що визначають тривалість операційного циклу та рівень ліквідності активів, які використовуються;

· відношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;

· рівень ризику, що здійснюється за рахунок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Показник WACC показав, що рівень витрат на підтримку економічного потенціалу акціонерної компанії за наявної структури джерел засобів, вимог інвесторів та кредиторів, дивідендної політики складає 27,3%, тобто підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення WACC.