Ми вважаємо, що доцільно виділити та розглянути інтелектуальне, інформаційне та технічне забезпечення системи управління капіталом. Однак зазначимо, що такі види забезпечення не є відокремленими елементами, а тісно пов'язані між собою. Одним з етапів формування системи менеджменту капіталу є виділення її складових. Проведені теоретичні дослідження дають змогу стверджувати, що до них відносяться процесна, функціональна, організаційна та методична.

У межах процесної складової розглядається сукупність взаємозалежних управлінських процесів, спрямованих на обґрунтування, вироблення, прийняття й виконання рішень щодо формування та використання капіталу; у межах функціональної - сукупність функцій управління як специфічних видів діяльності по обґрунтуванню, виробленню, прийняттю й виконанню управлінських рішень; у межах організаційної - сукупність спеціалізованих органів (підрозділів - відділів, бюро, груп і т.п.) управління, взаємодіючих і взаємозалежних між собою для досягнення цілей і завдань управління капіталом. Методична складова складається з методик та методів організації управління, тобто сукупності способів і прийомів управління, що забезпечують досягнення поставлених цілей і рішення завдань управління капіталом.

Стратегія управління власним капіталом підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:

1. Формування достатнього обсягу власного капіталу, що забезпечить необхідні темпи економічного розвитку підприємства.

2. Оптимізація розподілу сформованого капіталу за видами діяльності та напрямами використання.

3. Забезпечення умов досягнення максимальної доходності власного капіталу за запланованого рівня фінансового ризику.

4 Забезпечення мінімізації фінансового ризику, пов'язаного з використанням капіталу, за запланованого рівня його доходності.

5. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у процесі його розвитку.

6.Забезпечення належного рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників.

7. Забезпечення належної фінансової гнучкості підприємства.

8. Оптимізація обігу капіталу.

9. Забезпечення своєчасного реінвестування капіталу.

Управління капіталом підприємства, як і весь процес управління, охоплює стратегію і тактику управління. Під стратегією розуміють загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети.

Встановлюючи визначені правила й обмеження, стратегія дає змогу сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішень, що не суперечать обраному напрямку управлінської діяльності. Тактика управління - це конкретні методи і прийоми досягнення поставленої мети у визначеній ситуації й у визначений момент часу. Завдання тактики управління - вибір найбільш оптимального рішення і способів його втілення в ситуації, яка склалася.

Необхідно зазначити, що ефективність діяльності значною мірою залежить від рівня розвитку та вдосконалення системи управління капіталом.

Управління власним капіталом суб'єктів господарювання тісно пов'язане із прийняттям управлінських рішень, оскільки його величина та динаміка є важливими критеріями для встановлення їх оптимальності. Капітал завжди є необхідним атрибутом діяльності - від моменту створення підприємства до його ліквідації або реорганізації. Своєю чергою, управління капіталом передбачає вплив на його обсяг і структуру, а також джерела формування з метою підвищення ефективності його використання. Налагоджений механізм управління капіталом передбачає: чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у плановому періоді; удосконалення методики визначення й аналізу ефективності використання усіх видів капіталу; розроблення напрямків оптимізації процесу управління капіталом, а також їх аналізу і впровадження; розроблення методики оперативного управління високо ліквідними обіговими активами; розроблення загальної стратегії управління капіталом; використання у процесі управління економічних методів і моделей, зокрема під час аналізу і планування; орієнтацію на використання внутрішніх важелів впливу на процес управління капіталом.

Важливим етапом для підвищення конкурентоздатності України взагалом є впровадження стратегічних інвестицій, які спрямовані на створення нових підприємств, нових виробництв або придбання цілісних майнових комплексів в іншій сфері діяльності, в інших регіонах і т. п.

Стратегічні інвестиції, спрямовані на впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення ступеня конкурентоспроможності продукції, зниження господарських ризиків. За допомогою стратегічних інвестицій реалізуються структурні зміни в економіці, розвиваються ключові імпортозамінні виробництва або конкурентоспроможні експортно-орієнтовані галузі.

Управління сучасним підприємством потребує оперативності. У час швидких змін на ринку, швидкої зміни попиту на продукцію необхідною є інформаційна база для прийняття оперативних рішень і контролю за їх виконанням. Перехід суспільства до інформаційної епохи та наукомістких технологій вводить у дію інформаційні ресурси.

Істотним чинником, який зумовлює прийняття недосконалих управлінських рішень у фінансовій сфері в цілому та власного капіталу зокрема, є відсутність на підприємствах координації діяльності різноманітних служб, інформаційного менеджменту; внутрішнього контролю й управлінського обліку.

Інформаційна система - це сукупність різноманітних взаємопов'язаних або взаємозалежних всебічних відомостей про стан об'єкта, управління та процеси, що відбуваються на ньому, які виражені в показниках.

Концепція фінансового контролінгу інформаційної системи управління власним капіталом ґрунтується на нитці базових положень.

По-перше, концепція управління заснована на уявленні про підприємство як про складну відкриту соціально-економічну систему, що має певні цілі. Основною метою вважається забезпечення довгострокового існування організації, оптимізація прибутку. У процесі управління інформаційними системами ця мета трансформується у завдання максимізації впливу проектів інформаційних систем і технологій на оперативному рівні на показник прибутку, а на стратегічному - на показник акціонерної вартості капіталу.

По-друге, управління розглядається як процес впровадження інформаційної системи підприємства, який у спрощеному вигляді можна представити як взаємозалежну систему планування і контролю інформаційних систем.

Особлива цінність фінансового контролінгу управління власним капіталом проявляється при зростанні й ускладненні господарських систем і корпоративних інформаційних мереж, тому що при ньому виникне проблема неузгодженості різних функціональних планів. Відтак можна виділити третє базове положення концепції планування і контролю - це фінансовий контролінг як інтегруюча і координуюча система. При цьому мова йде не тільки про інтеграцію фаз ухвалення рішення, але й про об'єднання та координацію планів різних функціональних підсистем, структурних одиниць інформаційної служби підприємства і проектів інформаційних систем, особливо в умовах, коли на підприємстві функціонують різні, не пов'язані між собою автоматизовані системи обліку й управління, які не відповідають вимогам нових стандартів.

Четверте базове положення сучасної концепції контролінгу інформаційних систем управління власним капіталом полягає в тому, що останній виконує функцію підтримки процесу управління.

Основними напрямками роботи контролера інформаційної системи є формування й удосконалювання самої структури системи планування і контролю інформаційної системи управління елементами власного капіталу; розробка методів реалізації планово-контрольних розрахунків та аналізу впливу інформаційних систем на прибуток підприємства, визначення необхідних для розрахунків вихідних даних, їхніх джерел і шляхів одержання.

Роль і значення фінансового контролінгу в системі управління власним капіталом підприємства повинні визначатися ступенем затребуваності інформації, сформованої даною системою.

Водночас значення фінансового контролінгу істотно зростатиме завжди, коли для реалізації встановлених власником цілей буде необхідна якісна координація всіх структурних підрозділів підприємства, що характерно, насамперед, для зростаючих великих підприємств. Спроможність координувати діяльність у вертикальному та горизонтальному напрямах робить фінансовий контролінг - незалежно від того, хто виконуватиме цю функцію - ефективним інструментом сучасного менеджменту, діяльність якого має бути спрямована на збереження та зростання вартості компанії та гарантування її довгострокового стабільного розвитку.

Фінансовий контролінг як об'єкт дослідження сфери управління власним капіталом відрізняється від будь-якої іншої сфери наявними між функціональними взаємозв'язками. Саме через це оптимізація діяльності у сфері управління стає максимально наближеною до проблематики фінансового контролінгу. Системний підхід до управління означає пошук резервів підвищення результативності в усіх підрозділах. За таких умов фінансовий контролінг стає однією із найважливіших сфер управління, яка робить можливим відстеження взаємозв'язків «стратегія - операційний рівень» і встановлення взаємозв'язків між окремими функціональними підрозділами.

На прикладі сфери управління можна розглянути інструментарій контролера та етапи проведеного аналізу з метою підвищення ефективності використання фінансового контролінгу на підприємстві. Непродумані або помилкові рішення, які приймаються на стратегічному рівні, можуть спричинити в довгостроковому періоді проблеми з ліквідністю. З метою збереження орієнтації системи управління на досягнення генеральних цілей фінансового контролінгу обов'язковим стає проведення діагностики та ретельного аналізу основних взаємозв'язків, які існують у системі управління оборотним капіталом.

Високого рівня актуальності фінансований контролінг набуває через певну конфронтацію фінансових цілей. Так, для підтримки ліквідності менеджмент може прийняти рішення про додаткове відволікання оборотних коштів і створення резервів. Водночас таке рішення може вплинути на підвищення витрат на капітал і зниження очікуваного рівня рентабельності активів. Проте ліквідність завжди є неодмінною супутньою умовою досягнення мети рентабельності. Така суперечність природно викликає потребу в координації діяльності та забезпеченні балансу між частковими цілями на рівні підприємства та в його окремих структурних підрозділах. Інструментом такої координації стає замкнений цикл фінансового контролінгу, а формалізація його основних процесів за окремими напрямами діяльності фінансового менеджменту взагалі сприятиме його закріпленню в системі управління.

Оскільки управлінським рішенням, які приймає менеджмент у сфері власного капіталу, також притаманний інвестиційний характер, управління власним капіталом має бути пов'язане з пошуком резервів підвищення ефективності їх використання, обґрунтуванням інвестиційних обсягів і пошуком джерел фінансування інвестицій.

Досягнення фінансових цілей діяльності, а саме рентабельності в умовах гарантованої ліквідності, потребує від менеджера підприємства розробки інструментарію та проведення заходів для розробки та втілення фінансової стратегії. Під фінансовою стратегією розуміють певний комплекс заходів, спрямованих на збереження фінансової рівноваги бізнесу в довгостроковій перспективі, та одну з обов'язкових передумов досягнення загальних цілей діяльності.

Функціонування системи управління власним капіталом неможливе без інформаційного забезпечення, тобто наявності сукупності оброблених даних про стан об'єкта. Інформаційні ресурси відіграють важливу роль у наданні відомостей для прийняття рішень і є одним із чинників, які забезпечують зниження витрат виробництва та підвищення його ефективності.

У свою чергу, фінансовий контролінг відіграє важливу роль в управлінні власним капіталом підприємства. Не можна зупинятися і використовувати застарілі методики і неефективні фінансові інструменти, слід запроваджувати нові, щоб досягти максимального розвитку. Система фінансового контролінгу в управлінні власним капіталом спрямована на своєчасне виявлення та використання нових резервів і на прийняття кваліфікованих рішень для подолання кризових ситуацій. Упровадження системи фінансового контролінгу сприятиме підвищенню якості управлінських рішень і досягненню мети діяльності підприємства.

Важливим завданням системи управління власним капіталом будь-якого підприємства є визначення резервів покращення показників його рентабельності та оборотності. Дані показники насамперед можна покращити за рахунок зростання прибутку підприємства.

Резерви збільшення прибутку можуть бути виявлені як на стадії планування (прогнозування), так і в процесі виконання планів з прибутків.

Дослідивши товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекопак» на основі динаміки різного роду показників ефективності, та провівши факторний аналіз рентабельності, на нашу думку, для даного підприємства можна виділити ряд перспективних (реальних) резервів збільшення прибутку. До переліку даних резервів першочергово слід віднести наступні:

- пошук перспективних ринків збуту;

- збільшення обсягу реалізації продукції;

- зниження собівартості товарної продукції;

- поліпшення якості продукції і на цій підставі підвищення цін.

Товариство «Укрекопак» намагається дотримуватися своєї корпоративної стратегії з питань розподілу прибутку, постійно шукаючи оптимальні шляхи його використання. Незважаючи на зменшення величини прибутку за аналізований період підприємство збільшило спрямування прибутку за такими напрямами як матеріальне заохочення, соціальна сфера та виплата учасникам, що одночасно задовольняє умови громади міста, працівників підприємства та учасників товариства. Також підприємство постійно намагається оновлювати власні основні фонди, що сприяє зростанню його вартості. Це вказує на те, що підприємство рухається в правильному напрямку в питанні щодо оптимізації розподілу прибутку, оскільки він задовольняє умови всіх сторін, причетних до діяльності товариства.

Отже, знаходячись на стику обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, фінансовий контролінг посідає особливе місце в управлінні підприємством: він згруповує всі функції, інтегрує і координує їх, не дублює управління підприємством, а лише переводить його на якісно новий рівень.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Власний капітал відіграє першочергову роль у фінансовому забезпеченні підприємства. Власні фінансові ресурси для кожного підприємства є тією життєво необхідною частиною, без якої неможлива ні робота, ні подальше існування підприємства. Не даремно, серед класифікації загального капіталу, саме розподіл на власний і позиковий капітал стоїть на першому місці.

Під власним капіталом розуміють сукупність економічних відносин, що дозволяють включити в господарський оборот фінансові ресурси, які належать або власникам, або самому господарюючому суб'єкту

Статутний капітал характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно-правових форм (акціонерне підприємство, підприємство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством.

Пайовий фонд - сукупність пайових внесків членів виробничого кооперативу для спільного ведення підприємницької діяльності, а також придбаного і створеного в процесі діяльності.

У процесі господарської діяльності в підприємства може з'явитися нове майно чи зрости облікова вартість уже наявного, тобто, збільшуються розміри активів. Для обліку джерел такого майна чи приросту його вартості в бухгалтерському обліку введене поняття додаткового капіталу. Як об'єкт обліку він виник відповідно до змін правил оцінки статей бухгалтерської звітності організацій для відображення інфляційних процесів.

Резервний капітал створюється відповідно до законодавства й установчих документів організації на покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків, утрат. Резервний капітал - це так називане запасне фінансове джерело, що створюється як гарантія безперебійної роботи підприємства і дотримання інтересів третіх осіб.

Нерозподілений прибуток характеризує частину прибутку підприємства, отриману в попередньому періоді і не використану на споживання власниками (акціонерами, пайовиками) і персоналом. Ця частина прибутку призначена для капіталізації, тобто, для реінвестування на розвиток виробництва. По своєму економічному змісті вона є однієї з форм резерву власних фінансових засобів підприємства, що забезпечують його виробничий розвиток у майбутньому періоді.

До спеціальних (цільових) фінансових фондів відносяться цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів з метою їхньої наступної цільової витрати. У складі цих фінансових фондів звичайно виділяють: амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд розвитку виробництва і т.д.

Підприємство може застосовувати три різних підходи до фінансування різних груп оборотних активів за рахунок капіталу. Консервативний підхід передбачає використання власного капіталу і довгострокових зобов'язань для формування необоротних активів та половини змінної частини оборотних активів. Агресивний підхід спрямований на використання власного капіталу та довгострокових зобов'язань лише для фінансування необоротних активів. Оборотні активи у повному обсязі формуються за рахунок короткострокових зобов'язань Компромісний підхід передбачає фінансування необоротних активів та постійної частини оборотних активів за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов'язань.

Об'єктом дослідження дипломної роботи було обране фінансово-господарську діяльність ТОВ «Укрекопак» та його власний капітал.

Слід зазначити, що вартість майна підприємства за період проведеного аналізу зросла, однак виручка від реалізації продукції має обернену тенденцію. Необхідним є вказати, що в ТОВ «Укрекопак» склався такий стан справ, коли підприємство майже повністю працює на залучених коштах, тоді як власний капітал, який мав би стати гарантом стабільності діяльності підприємства, має тенденцію до зниження.

В ТОВ «Укрекопак» протягом аналізованого періоду відбулося зниження показників оборотності. Серед інших змін негативного характеру слід виділити зниження всіх показники доходу та прибутку. Ця динаміка має ще одну негативну сторону, оскільки основним фактором зниження виручки від реалізації є зменшення обсягів продажу завдяки загостренню конкуренції на російському ринку компресорів, в зв'язку з побудовою декількох нових заводів-гігантів по виробництву даного виду продукції. Слід відмітити, що вплив таких факторів, як зменшення ціни продукції майже на весь її асортимент та зміни в структурі реалізації продукції також мали негативний вплив на формування абсолютної величини прибутку, проте зниження собівартості одиниці продукції сприяло збільшенню економічних вигод.

Слід відмітити, що в ТОВ «Укрекопак» простежується не тільки зменшення рентабельності діяльності, але й значно підвищився ризик втрати прибутку від операційної діяльності, що є головною негативною рисою в діяльності підприємства. Тому головним пріоритетом підприємства в наступні декілька років є розробка системи заходів по зниженню операційного ризику.

Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники (менеджери) повинні всебічно зважити напрямки першочергових вкладень, фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо.

Слід відзначити, що використання прибутку має узгоджуватися із корпоративною стратегією підприємства та забезпечувати стійке і стабільне зростання вартості підприємства та достатку власників.

ТОВ «Укрекопак» має загальну схему розподілу чистого прибутку. Головним фондом для ТОВ «Укрекопак», з точки зору розвитку товариства, являється фонд розвитку виробництва. Оскільки, при спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснюється нове будівництво виробничих потужностей, удосконалення технологій і організації виробництва, фінансується поповнення власних обігових активів тощо. 2011 рік став досить важливим в господарському житті підприємства. В даному році товариство спрямувало до фонду розвитку виробництва 42248,2 тис. грн., що були взяті не лише з чистого прибутку поточного року, а й з нерозподіленого прибутку минулих років. Основна сума цих коштів, на відміну від попередніх років, була спрямована на будівництво нового корпусу та реконструкцію старих приміщень.

Резервний капітал, що формується суб'єктами господарювання, являє собою одну з форм створення фонду, цільовим призначенням якого є покриття потенційних збитків від фінансово-господарської діяльності підприємства, викликаних дією об'єктивних факторів, величину та час настання яких важко визначити на поточний момент. З огляду на важливість даного фонду підприємство постійно додержується букви закону, оскільки протягом всього періоду здійснювало відрахування в необхідному розмірі до резервного фонду. Також, велику увагу товариство приділяє матеріальному заохоченню працівників та розвитку соціальної сфери.

Підприємство постійно здійснює відрахування на благодійні цілі, оскільки ТОВ «Укрекопак» являється одним із засновників благодійного фонду «Благовіст». В ТОВ «Укрекопак» створений фонд виплати учасникам.

Отже, на наш погляд, товариство «Укрекопак» намагається дотримуватися своєї корпоративної стратегії з питань формування власного капіталу, постійно шукаючи оптимальні шляхи його використання. Незважаючи на зменшення величини прибутку за аналізований період підприємство збільшило спрямування прибутку за такими напрямами як матеріальне заохочення, соціальна сфера та виплата учасникам, що одночасно задовольняє умови громади міста, працівників підприємства та учасників товариства. Також підприємство постійно намагається оновлювати власні основні фонди, що сприяє зростанню його вартості. Це вказує на те, що підприємство рухається в правильному напрямку в питанні щодо оптимізації розподілу прибутку, оскільки він задовольняє умови всіх сторін, причетних до діяльності товариства.

Таким чином, незважаючи на ряд стримуючих факторів ринкового агресивного середовища, підприємству вдається піддержувати свою марку в галузі упакування, оскільки його далекоглядні плани, досвід в даній галузі та високо кваліфікований менеджмент дають підстави сподіватися на те, що підприємство в наступні декілька років повністю відновить свій статус лідера.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996-14.

2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 2 Баланс : від 30 листопада 2001р. № 559 / Міністерство фінансів України, Наказ.

3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку щодо операцій з формування статутного капіталу в акціонерних товариствах : від 11 червня 2003р. №256 / Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Рішення // Фінансовий ринок України. - 2003. - №7. - С. 3-5.

4. Афанасьєв А. А. Управління структурою капіталу / А. А. Афанасьєв, С. А. Кравченко // Економіка. Фінанси. Право. - 2013. - № 1. - C. 25-28.

5. Афанасьєв А. Планування структури капіталу / А. Афанасьєв // Банківська справа. - 2000. - № 2. - C. 23-25.

6. Баліцька В. В. Організаційно-функціональний механізм впливу на формування капіталу підприємств / В. В. Баліцька // Фондовий ринок. - 2008. - № 43. - С. 24-34.

7. Баліцька В. В. Структурування капіталу підприємств та оцінка ефективності його використання / В. В. Баліцька // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 6. - C. 56-62.

8. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту :пер. з англ. / Є. Ф. Брігхем ; ДНУ ім. Т. Г.Шевченка. - К. : ВАЗАКО : Молодь, 1997. - 1000 с.

9. Ванькович Д. В. Удосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємств / Д. В. Ванькович // Фінанси України. - 2011. - № 9. - C. 112-118.

10. Варавка В. В. Аналіз ділової активності як інструмент управління грошовими потоками підприємства / В. В. Варавка // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 2. - C. 184-192.

11. Власова Н. О. Фінанси підприємств :навчальний посібник / Н. О. Власова, О. А. Круглова, Л. І. Безгінова ; Мін-во освіти і науки України, Харківський держ.ун-т харчування та торгівлі. - К. :ЦУЛ, 2007. - 271 с.

12. Галанов В.П. Капітал акціонерного товариства: принципи формування, оптимізація структури / В.П. Галанов // Ринок цінних паперів України. - 2002. - № 7-8. - С. 41-45

13. Головач В. В. Власний капітал - що має знати користувач звітності про підприємство / В. В. Головач // Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 12. - C. 9-12.

14. Давыдова Л. В. Особенности формирования структуры капитала предприятия / Л. В. Давыдова, С. А. Ильминская // Финансы и кредит. - 2007. - № 47. - C. 42-52.

15. Дворецкая А. Е. Организация управления финансами на предприятии / А. Е. Дворецкая // Менеджмент в России и за рубежом. - 2012. - № 4. - C. 96-104.

16. Дробчак С. З. Особливості управління капіталом підприємства у процесі інтеграції України в глобальну економіку знань / С. З. Дробчак // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 11. - C. 44-50.

17. Єфіменко Н. А. Теоретичні засади відтворення якості основного капіталу підприємств / Н. А. Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 5 - С.74-85.

18. Загородній А. Г. Фінансовий словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко; Мін-во освіти України, НБУ, Львівський банківський коледж. - 2-ге вид.,випр.та доп. - К. :Центр Європи, 1997. - 576 с. - ISBN 966-7022-03-Х.

19. Зборовська Ю. О. Капітал підприємства: теоретичні аспекти визначення суті капіталу / Ю. О. Зборовська//Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 7. - C. 35-39.

20. Зборовська Ю. О. Капітал підприємства: теоретичні аспекти визначення суті капіталу / Ю. О. Зборовська//Економіст. - 2011. - № 9. - C. 32-35.

21. Квасницька Р. Інструментарій та методи оптимізації цільової структури капіталу підприємства / Р. Квасницька // Економіст. - 2010. - № 5. - C. 73-75.

22. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України ; ред. Г. Г. Кірейцев. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.:ЦНЛ, 2004. - 531 с.

23. Ковалев В. В. Введение в финансовый менеджмент / В. В. Ковалев. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 768 с.

24. Кравчук О. М. Фінансова діяльність суб`єктів підприємництва: навчальний посібник / О. М. Кравчук, В. П. Лещук. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 504 с.

25. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування: навчальний посібник / Г. О. Крамаренк; Дніпропетровський ун-т економіки та права. - К. :ЦНЛ, 2003. - 224 с.

26. Крамаренко Г. О. Фінансовий менеджмент: підручник / Г. О. Крамаренко, О. Є. Чорна; Дніпропетровський ун-т економіки та права. - К. :ЦНЛ, 2006. - 520 с.

27. Луценко С. И. Характеристики финансовой структуры капитала компании / С. И. Луценко // Финансовый менеджмент. - 2010. - № 3. - С. 38-50.

28. Любенко Н. М. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Н. М. Любенко; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т технологій та дизайну. - К. : ЦУЛ, 2009. - 264 с.

29. Марцин В. С. Деякі підходи до організації управління фінансовими ресурсами підприємства / В. С. Марцин // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 12. - С. 153-161.

30. Марюта О. М., Єлисєєва О.К. Адаптивне управління прибутком підприємства / О. М. Марюта // Фінанси України. - 2009. - № 3. - C. 83-90.

31. Матюшенко І. Ю. Основи фінансового менеджменту:навчальний посібник / І. Ю. Матюшенко; Мін-во освіти і науки України, Держ. аерокосмічний ун-т ім. М.Є. Жуковського. - К. : ЦНЛ, 2003. - 220 с.

32. Новаківський З. В. Застосування показників фінансової звітності у менеджменті / З. В. Новаківський // Фінанси України. - 2004. - №12. - С. 65-69.

33. Оцінка активів підприємства: навчальний посібник / Ю. В. Панасовський, Б. А. Семененко, О. М. Теліженко та ін.; ред. Ю. В. Панасовський. - Суми :Університетська книга, 2009. - 512 с.

34. Подольська,В. О. Фінансовий аналіз:навчальний посібник / В. О. Подольська, О.В. Яріш; Мін-во інформатизації України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - К. :ЦНЛ, 2007. - 488 с.

35. Пойда-Носик Н. Н. Управління вартістю і структурою капіталу підприємства як елемент фінансової безпеки / Н. Н. Пойда-Носик, Л. В. Петришинець // Фінанси України. - 2010. - № 6. - С. 117-124.

36. Поливана Т. М. Формування оптимальної структури капіталу корпорацій: теоретичні підходи та міжнародний досвід / Т. М. Поливана // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - № 3. - C. 18-22.

37. Рогов Г. Показники фінансової стійкості в системі стратегічного управління підприємством / Г. Рогов // Економіст. - 2010. - № 7. - С. 50-53.

38. Рясних, Є. Г. Основи фінансового менеджменту: навчальний посібник / Є. Г. Рясних. - К. :Академвидав, 2010. - 336 с.

39. Сабінський М. Е. Еволюція теорій структури капіталу акціонерних товариств / М. Е. Сабінський // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 10. - C. 54-59.

40. Слав'юк Р. А. Структурування власного капіталу підприємств України / Р. А. Слав'юк // Фінанси України. - 2005. - № 8. - C. 123-132.

41. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навчальний посібник / О. О. Терещенко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. :КНЕУ, 2007. - 554 с.

42. Турило А. М. Теоретико-методологічні основи фінансово-економічного розвитку підприємства / А. М. Турило, С. В. Святенко // Фінанси України. - 2010. - № 2. - С. 120-126.

43. Фінансовий менеджмент: підручник / Мін-во освіти і науки України, КНЕУ; ред. А. М. Поддєрьогін. - К. : КНЕУ, 2005. - 535 с.

44. Швиданенко Г. О. Управління капіталом підприємства: навчальний посібник / Г. О. Швиданенко, Н. В. Шевчук ; Мін-во освіти і науки України, Київськийнац.економічний ун-т ім.Вадима Гетьмана. - К. : КНЕУ, 2007. - 440 с.

45. Шевчук Н. І. Капітал підприємства: формування та ефективність функціонування / Н. І. Шевчук // Ринок цінних паперів. Вісник Державноїкомісії з цінних паперів та фондового ринку. -2013. - № 3. - C. 39-45.

46. Школьник І. О. Фінансовий менеджмент : навчальний посібник / І. О. Школьник, І. М. Боярко, Б. І. Сюркало. - Суми : Університетська книга, 2009. - 300 с.

47. Юхименко П. Теорії оптимізації структури капіталу підприємства та їх адаптація до українських економічних реалій / П. Юхименко, О. Загурський, В. Могилко // Банківська справа. - 2010. - № 2/3. - С. 78-86.

48. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [сайт http://www.minfin.gov.ua].

49. Офіційний сайт Верховної ради України [сайт http://rada.gov.ua/].

Размещено на Allbest.ru