Проблема удосконалення прогнозування динаміки основних макроекономічних показників і доходів бюджету є „постійно актуальною”. З прийняттям Бюджетного кодексу бюджетний процес отримав усталену „технологію” в межах короткострокового періоду. Досвід бюджетоутворення, набутий протягом останнього десятиріччя переважно емпіричним шляхом, „методом проб та помилок”, засвідчив марність очікувань на „точний” або „оптимальний” прогноз в умовах некласичної - „трансформаційної” форм економічного циклу, наявності численних екзогенних економічних та політичних факторів, які справляли „шоковий” вплив на сукупний попит та сукупну пропозицію.

Характерно, що на початковому етапі ринкових перетворень ніхто ні з західних, ні з вітчизняних економістів не прогнозував економічного спаду такої глибини і тривалості. Дзеркальна ситуація мала місце й наприкінці 90-х рр.., коли мало хто очікував стрімкого зростання української економіки після перших ознак економічного пожвавлення в деяких експортоорієнтованих галузях промисловості. Фактичні темпи зростання ВВП у 2001-2003 рр. перевищили прогнозні розрахунки, які робилися за так званим „консервативним” сценарієм, що було зумовлено, насамперед, використанням вільних виробничих потужностей, сприятливою зовнішньоекономічною кон'юнктурою, активізацією інвестиційних процесів. У 2005 - 2006 рр. необхідно створити передумови переходу від екстенсивних до переважно інтенсивних факторів сталого економічного зростання за умов збереження параметрів макрофінансової стабілізації та проведення послідовної економічної політики, спрямованої на стимулювання економічної активності суб'єктів господарювання в реальному секторі економіки. За прогнозними розрахунками до Стратегії економічного і соціального розвитку України (базовий варіант) середньорічні темпи зростання ВВП у 2006-2009 становитимуть 7,5%, у 2010-2015 рр. - 5,7%. Відношення надходжень зведеного бюджету до ВВП коливатиметься у 2005-2015 рр. від 24,5 до 24,9% (середньорічний показник) [29].

Динаміка доходів бюджету, безперечно, пов'язана з динамікою ВВП, однак методологічні та методичні питання їх порівняльного аналізу є дискусійними і потребують відповідних досліджень з урахуванням численних факторів, що впливають на формування доходів бюджету. Саме наявність таких факторів зумовлює нелінійний зв'язок між динамікою доходів бюджету і валового внутрішнього продукту.

Доходи зведеного бюджету можуть утворюватися за рахунок податкових і неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом, офіційних трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, доходів цільових фондів. Офіційні трансферти від органів державного управління не враховуються в доходах зведеного бюджету але є складовою доходів державного бюджету. Одночасно в структурі доходів місцевих бюджетів немає офіційних трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, але є офіційні трансферти від органів державного управління. Таким чином, об'єктом порівняння повинні бути доходи зведеного бюджету, оскільки з них виключено між бюджетні трансферти, які мають перерозподільчу природу в межа національної бюджетної системи.

Якщо послідовно дотримуватися цього критерію, то необхідно визнати, що для цілей коректних порівнянь динаміки доходів бюджету і валового внутрішнього продукту доходи зведеного бюджету необхідно зменшити на суму офіційних трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, оскільки вони також мають перерозподільчу природу, але в межах міжнародних між бюджетних відносин.

У структурі доходів зведеного бюджету основна частка припадає на податкові надходження (табл. 3.1). У 1999-2004 рр. їх частка коливалася від 75% (1999 р.), 63,8% (2001 р.) до 72,2% (2004 р) [29].

Таблиця 3.1

Надходження до бюджетів України у 1999 - 2004 рр.

Розраховано за даними Міністерства фінансів України

Обсяги податкових надходжень залежать від податкової політики держави, економічної активності інституційних секторів економіки, обсягів їх доходів, що формують базу оподаткування. В структурі податкових надходжень зведеного бюджету є такі, що безпосередньо не пов'язані зі створюваним ВВП. Наприклад, це податки на власність, збори за спеціальне використання природних ресурсів, ввізне мито, деякі місцеві податки. В структурі внутрішніх податків на товари і послуги - це різні „дозвільні” та „реєстраційні” платежі. Таким чином, для цілей порівняльного аналізу обсяги податкових надходжень також необхідно корегувати на величину, яка не має зв'язку зі створюваним ВВП.

Таким чином, у процесі порівняльного аналізу динаміки доходів зведеного бюджету і ВВП необхідно суттєво корегувати обсяги доходів х урахуванням їх зв'язку зі створюваним в поточному році ВВП.

Динаміку ВВП і доходів зведеного бюджету показано на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Динаміка ВВП і доходів зведеного бюджету

Складено за даними Держкомстату України та Міністерства фінансів України

З нього видно, що залежність доходів бюджету не є прямою від ВВП. відношення доходів зведеного бюджету до ВВП значно коливається (від 25,2% у 1999 р. до 28,5% у 2003р.) [29].

Досягнуті реальні масштаби національної економіки в абсолютному вимірі є ще дуже незначними порівняно навіть із середніми європейськими показниками. Це, безперечно, негативно позначається як на обсягах доходів, так і на розмірах видатків бюджету.

Зважаючи на нинішній рівень ВВП, можна зробити ще один важливий висновок. Держава повинна і надалі приділяти велику увагу проблемам розподілу ВВП, формуванню доходів бюджету, розгортаючи дискусії навколо цих проблем, роблячи ці процеси більш прозорими і демократичними. Лише в такий спосіб можна досягти раціонального і ефективного використання того, що має держава. При цьому слід усвідомлювати, що головним є виробництво того, що розподіляємо.

Поряд з високими темпами економічного зростання надзвичайно важливо забезпечити підвищення ефективності економіки. Показником, який характеризує тенденції ефективності, є співвідношення проміжного споживання і валової доданої вартості у структурі випуску товарів та послуг. На частку проміжного споживання припадає 57,0%, а частка доданої вартості у 2004 р. склала 42,2%. До речі, у 1999 році, що передував економічному зростанню, це співвідношення було навіть дещо кращим - 56,3% і 36,3% відповідно [29].

Останнім часом зростання ВВП в основному забезпечувалося приростом валової доданої вартості в таких галузях, як обробна промисловість, транспорт, оптова і роздрібна торгівля, сільське господарство, будівництво тощо. Важливо знати, при яких затратах досягається виробництво доданої вартості.

Отже, нині у вітчизняній економіці склалася парадоксальна ситуація. Ті галузі, в яких створюється відносно невелика частка доданої вартості порівняно з середньою питомою вагою, виробляють найбільшу масу доданої вартості. І навпаки, галузі з високою питомою вагою доданої вартості відіграють значно меншу роль у створенні її загального обсягу.

Прогноз доходів бюджету на наступний рік може здійснюватися за допомогою різних методів. Досить часто використовуються розрахунки за окремими моделями, за питомою вагою доходів у попередньому році, за тенденціями зрушень у попередніх періодах тощо.

Згідно з прогнозуванням доходів зведеного бюджету України на 2004 р. за їх питомою вагою у ВВП вони мали б складати 83520 млн. грн. Так, у 2003 році питома вага доходів бюджету у ВВП дорівнювала 28,5% (75285 : 264165), у 2002 році - 27,4%. Якщо прийняти для розрахунків питому вагу 2003р., то доходи бюджету складали 6 83488 млн. грн. (0,285 * 293456). Але такий підхід викликає зауваження, що пов'язані зі значним коливаннями питомої ваги доходів бюджету в ретроспективі. Тому зробимо спробу визначити доходи бюджету за іншими підходами.

Більш точний є прогноз доходів бюджету за їх еластичністю до ВВП. Під еластичністю функції розуміють процентний приріст функції, що визначається приростом незалежної змінної на 1%:

(1)

або в іншому випадку

, (2)

де ?ДБt - приріст доходів бюджету у році t до попереднього року t - 1;

ДБt - доходи бюджету у році t;

?ВВПt - приріст ВВП у році t до попереднього року t - 1.

ВВПt - обсяг ВВП у році t.

Шляхом перетворення з формули (2) отримуємо таку залежність:

де Еt - еластичність доходів бюджету від ВВП у році t.

У виразі (3) невідомими є ДБt і Еt. Для визначення Еt скористуємося розрахунками еластичності як доходів бюджету у залежності від динаміки ВВП у цілому, так і окремих складових, що зазнали зміни у процесі проведення податкової реформи. Таки розрахунки наведено у табл. 3.1.

За аналогією з виразом (2) коефіцієнт еластичності для року t-1 дорівнює:

Аналогічним чином обчислюються коефіцієнти еластичності доходів бюджету від динаміки ВВП для інших років ретроспективи, а також для надходжень від більш значущих податків (див. табл. 3.1).

Отримані коефіцієнти еластичності використовуються для прогнозу їх значення на перспективу t. На рис. 3.2 наведено графік еластичності доходів зведеного бюджету від ВВП, де показано фактичні значення коефіцієнтів еластичності за роки ретроспективи і вирівняна крива еластичності. Вирівнювання здійснено методом найменших квадратів.

68

Рис. 3.2 Графік еластичності доходів зведеного бюджету України від ВВП

Згідно з кривою еластичності доходів зведеного бюджету від ВВП (див. рис. 3.2) у 2004 р. коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 1,02366, тобто при зміні ВВП на 1% доходи бюджету зміняться на 1,02366.

Відповідно до формули (3) доходи зведеного бюджету у 2004 р. повинні були становити:

(5)

Відповідним чином обраховуються коефіцієнти еластичності і надходження до бюджету від основних податків (табл. 3.2).

Отримані дані свідчать, що при незмінності податкової системи доходи зведеного бюджету України у 2004 р. згідно з методом їх питомої ваги у ВВП складали б 83488 млн. грн., а згідно з кривими еластичності - 83720 млн. грн.. Незначна відмінність доходів у залежності від методів розрахунку свідчить про їх прийнятність і обґрунтованість.

В умовах зміни податкової системи, що мала місце у 2004 р., доходи бюджету визначено у сумі 78111 млн. грн.. Різниця по відношенню до варіанта доходів за еластичністю складає 5609 млн. грн.. Ця різниця пояснюється таким чином (рис. 3.3).

68

Рис. 3.3 Доходи зведеного бюджету України у 2003р. та можливі надходження у 2004р.

У процесі проведення податкової реформи у 2004 р. знижено ставку податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток підприємств. Зниження ставки податку з доходів фізичних осіб до 13% сприяє зменшенню доходів бюджету на 2255 млн. грн. (15776 - 12432). Як свідчать виконання бюджету за 2004 р., це призвело до номінального зменшення зазначених надходжень порівняно 2003 р.

Втрати бюджету 2004 р. від зниження ставки оподаткування прибутку підприємств з 30% до 25% оцінюються у 2640 млн. грн. (15837 - 13237). Крім цього, зміни застосування норм амортизації при розрахунку податку на прибуток зменшує надходження на 714 млн. грн.

Таблиця 3.2

Динаміка ВВП та доходів зведеного бюджету України

Складено за даними Держкомстату України

* Варіант прогнозу без проведення податкової реформи;

** Варіант в умовах проведення податкової реформи (за даними бюджету на 2004р.)

Таким чином, ми маємо реальне зменшення фіскального тиску у 2004 р. на 5,6 млрд. грн. тільки по зазначених позиціях, що пояснює зменшення доходів бюджету порівняно з можливим надходженням за умов формування бюджету на старій податковій основі.

Отже, можна зробити наступні висновки:

1. У сучасних умовах зростання української економіки (2000 - 2004 рр.) має місце еластична відповідність між темпами збільшення валового внутрішнього продукту і доходами зведеного бюджету. Доходи бюджету на прогнозний період певною мірою залежать від варіанта прогнозу основних макроекономічних показників. У процесі формування бюджету необхідно враховувати реальні показники економічного зростання.

2. Дохідна частина бюджету на 2004 рік, згідно з проведеним аналізом і прогнозними розрахунками, цілком обґрунтована. Прогнозування та аналіз бюджетних надходжень повинні базуватися не тільки на статистичних методах і трендах, які складаються за обмеженим відрізком часу. Розрахунок доходів повинен спиратися на весь спектр макроекономічних показників з урахуванням особливостей структури податкових і неподаткових надходжень. Обсяг бюджету залежить також від конкретних умов фінансування його дефіциту. Крім того, необхідно враховувати, що прогнозування та оцінка ВВП здійснюється за принципом „нарахування”, а доходів „за надходженням”.

Висновки

Державний бюджет є одною із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення.

Таким чином, в якості висновків, резюмуємо основні положення дипломної роботи:

· темпи зростання показників бюджетних надходжень, закладених у проекті бюджету на 2005 рік, перевищують очікувані темпи зростання цих показників у поточному році. Така тенденція відбувається на тлі зменшення темпів зростання номінального ВВП. Так, у 2003 році темпи зростання номінального ВВП становили 17,0% при зростанні доходів зведеного бюджету на 21,5%, а державного - на 24,0%; у поточному році очікується, що ВВП зросте на 25,9%, а зростання бюджетних доходів, навпаки, уповільниться - до 9,2% зведеного і до 11,6% державного. На наступний рік проектом бюджету закладається стрімке зростання доходної частини як зведеного (23,7%) так і державного (24,9) бюджетів при уповільненні темпів приросту номінального ВВП. Отже, у розрахунках, наведених у проекті закону, не простежується взаємозалежність показників зростання (уповільнення) номінального ВВП та показників доходної частини державного та зведеного бюджетів;

· в останні роки з'явилась позитивна тенденція до збільшення частки загального фонду і відповідного зменшення частки спеціального фонду як державного, так і зведеного бюджетів. Водночас, проект закону „Про Державний бюджет на 2005 рік” передбачає різке збільшення частки спеціального фонду як зведеного (з 20,0% очікуваних у поточному році до 24,1% або на 4,1 відсоткового пункту), так і державного бюджетів (з 21,5% до 26,1% або на 4,6 відсоткового пункту);