Мінеральні ресурси світу: особливості розміщення, проблеми забезпеченості та використання

Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний потенціал. Навіть за кризових умов господарювання щорічно утворюється близько 600-700млн.т відходів з номенклатурою більше ніж 50 найменувань, в структурі яких переважає виробнича, паливно-енергетична, металургійна, хімічна промисловість[9,3]. У перспективі передбачається формування ефективного механізму вторинного ресурсоспоживання і залучення у цю сферу іноземних інвестицій. Зокрема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особлива увага приділяється розширенню напрямів використання макулатури, полімерної вторинної сировини, деревини, створюватимуться потужності по переробці картонної, скляної, металевої та пластикової тари і упаковки.

Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у зв'язку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%. Відповідно до Комплексної державної програми з енергозбереження на період 2010 року передбачається: запровадити заходи, спрямовані на скорочення енерговитрат у виробництві енергомісткої продукції й здійснення комплексного фінансово-економічного та енергетичного аудиту найбільш енергоємних виробництв і закриття на цій підставі збиткових підприємств провести реконструкцію та технічне переозброєння ТЕЦ промислових підприємств; впровадити економічний механізм заінтересованості в економії паливно-енергетичних ресурсів, нових енергозберігаючих мало витратних технологій; запровадити на енергоємних підприємствах автоматизовану систему обліку та управління витрат енергоносіїв; залучити до паливно-енергетичного балансу країни відновлювальні та нетрадиційні джерела енергії.

В цілому комплексний розвиток усіх напрямів ресурсозбереження дасть змогу сформувати нову ідеологію господарювання, що базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін.

Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металічних, нерудної сировини для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини, будівельних матеріалів.

В структурі паливних ресурсів України домінує кам'яне і буре вугілля. Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля -- переважно в Дніпровському басейні.

В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор'ї.

На території України розміщено понад 1,5 тис. родовищ торфу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Основні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т.[8,24].

Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті -- у Донбасі і Закарпатті; титану -- в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів -- у Дніпропетровській області; алунітів -- у Закарпатті; нефелінів -- у Приазов'ї. Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

Україна багата на металічні корисні копалини, серед яких: кухонна сіль, самородна сірка, вогнетривкі глини, високоякісний каолін, облицювальний камінь тощо. Великі запаси калійно-магнієвих солей (близько 2,7 млрд. т) зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях [2,58].

Високою забезпеченістю паливно-енергетичними ресурсами відзначається Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Львівська області. Значні поклади металічних корисних копалин розвідані у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській областях, а також у Автономній Республіці Крим.

Висновки

До складу світових природних ресурсів входять: мінеральні, водні, земельні, кліматичні, рекреаційні, ресурси Світового океану. Розрізняють вичерпні (в тому числі невідновлювані та відновлювані) і невичерпні. Природні ресурси вичерпні (нафта, газ, вугілля, різноманітні руди, ліси, багатства Світового океану тощо) швидко виснажуються внаслідок незадовільного рівня розвитку продуктивних сил окремих країн і регіонів. З-поміж країн світу тільки 7 - Pосія, Австралія, Індія, США, Канада, Бразилія, Китай, що мають вигідне геополітичне положення і значну територію, - можуть повністю забезпечити себе всіма видами природних ресурсів.

Мінеральні ресурси поділяються на енергохімічні, рудні, нерудні металургійні, гірничо-хімічні, технічні, будівельні, гідротермальні. Використання мінеральних ресурсів пов'язане із забрудненням навколишнього середовища.

До водних ресурсів належать води суходолу і океанів. Прісною водою окремі регіони Землі забезпечені неоднаково. Проблеми нестачі води в густонаселених регіонах планети пов'язані з забрудненням вод річок та озер у результаті господарської діяльності людини. Використання людиною мінеральної сировини почалося в палеоліті . Протягом всієї історії розвитку суспільства корисні копалини були найважливішою сировиною, потреба в якій різко збільшилася в період становлення і вдосконалення промисловості і зростання об'ємів пром. виробництва. Світова економіка ХХ ст. базується на використанні величезних кількостей різноманітних корисних копалин - щорічно в останні десятиліття ХХ ст. з надр 3. вилучалося бл. 20-25 млрд. т мінеральної сировини і десятки млрд. т пустої породи. Найбільшим резервом мінеральних багатств є надра Світового океану, насамперед морських і океаніч. шельфів. Великі перспективи збільшення ресурсів рудної сировини в недалекому майбутньому зв'язуються з залізо-марганцевими конкреціями, що залягають на дні Тихого, Індійського і Атлантич. ок. Нарівні із залізом і марганцем конкреції містять мідь, нікель, кобальт та ін. цінні елементи. В ост. десятиліття ХХ ст. бл. 1/3 світового споживання кам'яної солі, 1/5 частина споживання магнію, значна кількість брому отримані з морської води. Все більшу увагу привертають мінеральні розсоли і мінералізовані води лагун, озер, мор. заток, рифтових зон, які є не тільки постачальниками брому, йоду, кам'яної солі, мірабіліту, але можуть стати також джерелом літію, рубідію, цезію, бору, стронцію та ін.

Великим резервом найближчого майбутнього є синтез мінеральної сировини. У ряді країн у великих пром. масштабах виробляються синтетичні алмази, синтезуються п'єзокварц, рубін, ведуться експерименти по отриманню синтетичної слюди, кристалів оптич. кварцу та ін.

Підійшовши до укладання своєї роботи, мені хотілося б сказати, що в будь-якомувипадку природні ресурси не безмежні і не вічні. Це робить необхіднимпостійну турботу про їх збереженні та відтворенні. Для цього існують наступні основні умови.

По-перше, необхідно дбайливо, раціонально використовувати те, що людині дає природа (особливо щодо непоправних ресурсів). По-друге, там, де це є, слід вживати дієвих заходів до заповнення природних ресурсів (відновлювати і підвищувати природну родючість землі, здійснювати лісопосадки, відтворювати запаси водоймищ). По-третє, слід максимально використовувати вторинну сировину та інші відходи виробництва. По-четверте, необхідно всіляко підтримувати екологічну чистоту виробництва і природокористування.

Список використаних джерел

1. Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення // Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2005 р., № 747.

2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., СтепаненкоА.В. Вступ до економічної і соціальної географії.- К.: 1997.- 320с

3. Дорогунцов С.І., Заєць Т.А., Пітюренко Ю.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник-- К. : Вид-во КНЕУ, 2005. -- 988 с.

4. Злобін Ю.А. Основи екології.- К : Лібра, 1998. - 248 с.

5. Міщенко В. Ринково - економічні критерії раціонального надрокористування в Україні / Наука : нові погляди. - К.:, 2006. - С. 48-60.

6. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М.. Економічна і соціальна географія України з основами теорії.- К.: Знання, 1998. - 416 с.

7. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь. -- 2-е изд. -- М: ИНФРА-М, 1999. -- 563 с.

8. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка.- К.: 2005р.с.46

9. Деревичко М. Газета «Енергія зайвою не буває» «Урядовий кур'єр», №147(3059) від 12.09.2008

10. ДНВП Геоінформ України http://www.geoinf.kiev.ua/msb.htm

Додатки

Додаток А

Рис.1 Схема структури мінеральних ресурсів

Додаток Б

Рис.2 Частка світового видобутку рудної сировини різними країнами.

Додаток В

Таблиця 3. - Основні корисні копалини США станом на 2002-2009 рр.

Додаток Г

Рис.3 Паливні корисні копалини світу

Додаток Д

Таблиця 1. - Основні корисні копалини Російської Федерації станом на 2002-2009 рр.

Додаток Е

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru