Суспільно-географічний аналіз можливості застосування складників формування населення в дослідженні регіональних систем типу "центр-периферія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДНИКІВ ФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ В ДОСЛІДЖЕННІ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ТИПУ «ЦЕНТР - ПЕРИФЕРІЯ»

Нападовська Г.Ю.,

аспірант кафедри екології та географії

Пилипенко І.О.,

доктор географічних наук, доцент кафедри екології та географії

Херсонський державний університет

У статті розглянуто структуру локалізації адміністративних одиниць Херсонської області в системі «центр - периферія», проаналізовано динаміку показників складників формування населення за період 2003-2015 рр. у межах Херсонської області. Визначено, що природний приріст, показники міграції та власне формування населення не завжди можуть бути критеріями для поділу геопростору на центр і периферію. Складники формування населення, навіть на регіональному рівні, демонструють значні просторові відмінності, що використовується як один із факторів делімітації геопростору. Проаналізовано просторово-часову динаміку складників формування населення, яка свідчить про необхідність обережного застосування чинників формування населення як кількісної ознаки такої делімітації. Чисельні параметри формування населення та його складових частин доречно використовувати лише за вагомий проміжок часу, оскільки вибіркове й випадкове застосування такого матеріалу може призвести до хибних висновків щодо вагомості та коректності фактора чинника населення.

Ключові слова: центр, периферія, формування населення, геопростір.

В статье рассмотрена структура локализации административных единиц Херсонской области в системе «центр - периферия», проанализирована динамика показателей составляющих формирования населения за период 2003-2015 гг. в пределах Херсонской области. Определено, что естественный прирост, показатели миграции и собственно формирования населения не всегда могут быть критериями для разделения геопространства на центр и периферию. Составляющие формирования населения, даже на региональном уровне, демонстрируют значительные пространственные различия, что используется как один из факторов делимитации геопространства. Проанализирована пространственно-временная динамика составляющих формирования населения, которая свидетельствует о необходимости осторожного применения факторов формирования населения как количественного признака такой делимитации. Многочисленные параметры формирования населения и его составных частей уместно использовать только за весомый промежуток времени, поскольку выборочное и случайное применение такого материала может привести к ошибочным выводам относительно значимости и корректности влияния фактора населения.

Ключевые слова: центр, периферия, формирование населения, геопространство.

Постановка проблеми. Проблематика співвідношень «центр - периферія» привернула увагу фахівців ще на початку ХХ ст. Розуміння функцій як центру, так і периферії, поступове вирівнювання диспропорцій між ними є актуальною проблемою, вирішення якої сприяє кращому розумінню структурно-функціональних особливостей регіону, його територіальної організації та перспектив розвитку в контексті становлення регіональної політики держави [13]. Аналіз історичного досвіду свідчить про нерівномірність соціально-економічного розвитку країн і регіонів різного масштабу, об'єктивне існування географічних контрастів типу «центр - периферія». Нині особливо актуальні питання встановлення місця та ролі тієї чи іншої території в просторовій організації суспільства. Це зумовлюється стрімкою суспільною перебудовою, активізацією всіх соціально-економічних процесів, посиленням численних і різнорівневих інтеграційних процесів [6].

Демографічні ресурси (чисельність населення, геодемографічні процеси та їх параметри) традиційно розглядаються як чинники, що визначають поділ території на центри та периферію. Формування сучасної регіональної політики має враховувати насамперед особливості соціального стану та демографічної ситуації, тому показники формування населення (разом із положеннями концепції «центр - периферія») мають бути базовими під час розробки регіональних планів і стратегій розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окреслене питання з позиції світової геополітичної ситуації вивчали Х.Дж. Маккіндер [4], К. Хаусхофер [12], І. Валлерстайн [1]. Теорія «центр - периферія» завдяки своїй ємності знайшла застосування також у регіональному підході щодо розвитку територій. Серед його дослідників - Дж. Фрідман [16], В. Крісталлер [15], О.В. Грицай, Г. Йоффе та А.І. Трейвіш [3; 11]. Зазначені питання висвітлені в працях таких вітчизняних учених, як М.Д. Пістун [9],

О.Г. Топчієв [10], К.В. Мезенцев [5], І.О. Пилипенко [6; 7; 8] та інші. Серед сучасних монументальних розвідок із проблематики геодемографії варто назвати роботу В.В. Яворської [13].

Постановка завдання. Метою статті є аналіз коректності застосування показників формування населення під час дослідження регіональних систем типу «центр - периферія».

Основними завданнями публікації є такі:

1) аналіз сучасних суспільно-географічних методів і прийомів дослідження регіональних особливостей центро-периферійної організації суспільства;

2) виявлення просторово-часових особливостей динаміки фактора формування населення та йогоскладників (природного приросту, сальдо міграцій) у геопросторі «центр - периферія» Херсонської області;

3) визначення рівня коректності застосування чинника формування населення та його складників у делімітації геопростору на центри й периферії.

Виклад основного матеріалу дослідження. На переконання В.В. Яворської [13], Херсонська область належить до регіонів із середнім рівнем структурно-вікових деформацій населення та загальним переважанням негативних деформацій. Відносні втрати населення, зумовлені негативними деформаціями, спостерігаються у вікових групах 53-58 років (демографічна хвиля війни з втратами понад 38 тис. осіб) і 66-69 років (демографічна хвиля голодомору з втратами близько 28 тис. осіб). У молодшій віковій групі (0-6 років) сформувалась помітна негативна деформація з відносними втратами населення близько 38 тис. осіб, наслідки якої будуть впливати на демовідтворювальний процес у регіоні за 20-25 років. Позитивні деформації структури населення зумовлені притоком мігрантів із сусідніх регіонів, пов'язаним насамперед із масштабним гідротехнічним будівництвом і розвитком зрошувального землеробства. Вони простежуються у вікових групах 37-43 роки (відносне зростання понад 18 тис. осіб) та 12-17 років (близько 25 тис. осіб). Зберігаються демографічні хвилі, зумовлені притоком населення в Україну в періоди її прискореної індустріалізації й мілітаризації (1928-1931 рр. та 1938-1940 рр.) та роки голодоморів і світової війни (1932-1933 рр. та 1941-1947 рр.) [13].

Попередні наші роботи [5; 6; 7] наочно демонструють об'єктивне існування в межах

Херсонської області центрів і периферій. За матеріалами І.О. Пилипенка [7], адміністративно-територіальні одиниці Херсонської області в системі «центр - периферія» зібрані в певні групи (див. таблицю 1).

Для виділених у межах Херсонської області центро-периферійних таксонів характерна деяка відмінність у «внеску» кожного зі складників геодемографічного процесу на формування населення.

населення регіональний міграція приріст

Таблиця 1. Локалізація адміністративних одиниць регіону дослідження за значеннями

Так, для центру фактори геодемографічного процесу ранжуються в такому порядку: зовнішні міграції, внутрішні міграції, смертність і народжуваність. Для периферії складники формування чисельності населення розміщуються в такому порядку: зовнішні міграції, народжуваність, внутрішньорегіональні міграції, смертність [8].

Динаміку чисельності населення в складниках геопростору в системі «центр - периферія» наведено в таблиці 2, яка демонструє часові зміни частки населення Херсонської області в центрах різного порядку та периферіях.

Таблиця 2. Зміна частки населення Херсонської області в елементах системи «центр - периферія», %*

Показник природного приросту населення функціонально узагальнює сукупність народжень і смертей, що веде до зміни чисельності населення природним шляхом. Він характеризує процес природного відтворення населення, відновлення поколінь. Це один з основних демографічних показників, який зрештою визначає геодемографічну ситуацію в країні та окремих регіонах. Розглянемо тепер територіальну диференціацію цього демографічного показника за адміністративними одиницями Херсонської області в системі «центр - периферія» (таблиця 3, рисунок 1).

Таблиця 3

Коефіцієнт природного приросту населення Херсонської області, %о