Проблема вивчення мінералого-петрографічних особливостей руд і порід п’ятого сланцевого горизонту родовища ПАТ "ІнГЗК"

3.3 Проект геофізичних робіт

Об'єктом геофізичних досліджень є кварцити пятого сланцевого горизонту. Метою геофізичних робіт є радіаційні та магнітометричні дослідження. Передбачаються наступні види робіт: ГГК -гамма-гамма каротаж та КМВ - каротаж магнітної сприятливості. Об'єми робіт приведені в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

Об'єми геофізичних робіт

№	Види робіт	Свердловина	Інтервал глибин	Об'єми робіт, м
			від	до	м
1.	ГГК	А-1	-240	-360	120	120
		А-2	-240	-345	105	105
		А-3	-210	-330	120	120
		А-4	-195	-300	105	105
		А-5	-165	-195	120	120
		Всього				570,0
2.	КМВ	А-1	-240	-360	120	120
		А-2	-240	-345	105	105
		А-3	-210	-330	120	120
		А-4	-195	-300	105	105
		А-5	-165	-195	120	120
		Всього				570,0

3.4 Проект гідрогеологічних робіт

Згідно діючих інструкцій та методичних рекомендацій гідрогеологічні вивчення родовища є складовою частиною геологорозвідувальних робіт і повинно проводитись на ранніх стадіях розвідки.

3.5 Проект топографо-геодезичних робіт

Необхідною умовою геологорозвідувальних робіт є інструментальна прив'язка пунктів спостереження, в зв'язку з чим топографо-геодезичні дослідження є невід'ємною частиною будь-яких геологорозвідувальних робіт.

Проектом передбачається комплекс геодезичних робіт по прив'язці запроектованих 5 свердловин теодолітними ходами з передачею висот технічним нівелюванням, а також підготовка до експлуатаційних робіт.

По мірі виконання робіт буде виконуватись камеральна обробка матеріалів: складання робочих схем розташування свердловин, вичислення їхніх координат і висот, складання каталогів координат. Всі топографо-геодезичні роботи виконуються у відповідності з «Інструкцією топографо-геодезичного забезпечення геологорозвідувальних робіт».

3.6 Проект інженерно-геологічних робіт

Згідно діючих інструкцій та методичних рекомендацій інженерно-геологічні роботи на даному родовищі є складовою частиною геологорозвідувальних робіт і повинні проводитись на ранніх стадіях розвідки родовища.

3.7 Опробування корисних копалин

Об'єктом опробування на даному родовищі є кварцити п'ятого сланцевого горизонту східної частини родовища. Глибина запроектованих свердловин залежить від залягання вивчаємого горизонту.

Опробування буде проводитись по запроектованим 5 свердловинам, проби будуть відбиратися неперервним ланцюгом по лінії перебурення п'ятого сланцевого горизонту. Матеріалом для відбору проб є керн пробурених за проектом свердловин.

3.7.1 Рядове опробування

Перед відбором проб проводиться ретельний перегляд та детальний опис керну. За виробленою в Криворізькій ГРЕ практикою, на протязі кількох десятків років, довжина інтервалу опробування коливається від 3 до 7м. Проби з інтервалом 5-7м відбираються по потужним однорідним рудним товщам, з інтервалом 3-5м по ділянкам керну.

Так як розвідуємий п'ятий сланцевий горизонт східної частини родовища характеризується однорідністю товщі, то рядові проби відбираються з інтервалом 5м.

Відбір рядових проб здійснюється механічним способом. Пневматичним керноколом керн розділяється вздовж на дві рівні частини. Одна частина, що представляє пробу, відправляється на обробку, друга - залишається в керноскладі і в подальшому її частина використовується для компоновки сортової технологічної проби.(схема 3.7.2.)

За проектом передбачено відбір 19шт рядових проб, які після обробки відправляються: на хімічний аналіз (Feзаг., Feмагн., FeO, ппп, Feгем./гідроокис., Feсид.сил.); на фізико механічні досліди (об'ємна вага, міцність, опір, вологість); на мінералого-петрографічні досліди (виготовлення шліфів, аншліфів); (6 аналізів=600 хім. ан.+2%).

3.7.2 Відбір групових проб

Відбір групових проб здійснюється з метою отримання більш повної характеристики кварцитів п'ятого сланцевого горизонту. В групову пробу відбирається частина матеріалу з дублікатів рядових проб.

За проектом передбачається відбір 5 групових проб, які після обробки підлягають: хімічному аналізу (Feзаг., FeO, Al2О3, CaO, MnO, TiO2, MgO, S, Р, SiO2 та ін.), фізико-механічним дослідам та мінералого-петрографічним дослідам.

3.7.3 Відбір технологічних проб

Для вивчення збагачувальності кварцито-сланців на розвідувальній території за проектом передбачається відбір 5 технологічних проб. Вага проби близько 415-1200кг. В проби входять друга половина керну, що зберігається в керноскладі після рядового опробування.

Після відбору технологічної проби її відправляють на обробку, а згодом вона підлягає повному хімічному аналізу, фазовому аналізу, фізико-механічним та мінералого-петрографічним дослідам.

3.7.4 Обробка відібраних проб

Обробка відібраних геологічних проб здійснюється механічним способом за схемою (3.7.2.), але після ручного подрібнення до d = 100мм.

3.7.5 Внутрішній геологічний контроль

Внутрішній геологічний контроль здійснюється шляхом аналізу зашифрованих контрольних проб, відібраних від дублікатів аналітичних порошків рядових проб.

3.8 Проект бурових робіт

За проектом передбачається буріння 5 експлуатаційних свердловин: по І профілю (м.о.62) -. свердловина А-3 глибиною 120м, по ІІ профілю (м.о. 64) - свердловина А-2 глибиною 105м, по ІІІ профілю (м.о. 66) - свердловина А-1 глибиною 105м. Також за проектом були побудовані доповнюючі розрізи Іа з запроектованою свердловиною А-4 глибиною 105м, і розріз ІІа зі свердловиною А-5 глибиною 120м. Загальна глибина запроектованих розвідувальних свердловин 470м. Буріння запроектованих свердловин необхідно здійснювати колонковим способом.

3.8.1 Бурове обладнання

Експлуатація виконується станками колонкового буріння. Застосовуються бурові станки СКБ-4 змонтовані на самохідній на дизельній буровій установці УКБ-500(4). Для промивки свердловин застосовуються бурові насоси ІІ ГРН, НБ-3 120/40. Для механізації спуско-підйомних операцій використовуються механічні труборозвороти РТ-1200 та елеватори МЗ-50х80. Для контролю за процесом буріння використовуються манометри, ватметри-самописці Н-395, роз ходоміри ЕМР-2, обмежувачі крутячого моменту ОМ-40.

3.8.2 Конструкція свердловин

Відповідно до геологічних розрізів і фізико-механічних властивостей порід, які буряться, застосовується наступна конструкція свердловин:

- Буріння порід верхньої частини (5м) горизонту, порушеної масовими вибухами, відбувається безкерновим способом шарошечним долотом діаметром 112мм з подальшим закріпленням ствола обсадними трубами діаметром 108мм.

- Подальше буріння до проектної глибини по породах товщі здійснюється алмазними коронками діаметром 76мм без кріплення.

3.8.3 Технологія буріння

Технологія буріння свердловин забезпечується рядом факторів, які впливають на техніко-економічні та якісні показники буріння.

Такими факторами є тип і якість бурового наконечника; осьовий або питомий тиск на забій; окружна швидкість обертання бурового наконечника; кількість та якість поступаючої на забій промивної рідини; склад бурового снаряду.

Технологічний режим буріння запроектованих свердловин:

- осьове навантаження на коронку - 600-1000кг;

- кількість обертів снаряду 300-600 об/хв;

- кількість промивної рідини 30-70 л/хв.

Всі запроектовані свердловини, як зазначалося вище, буряться буровим верстатом СКБ-4, змонтованим на самохідній дизельній буровій установці УКБ-500(4).

Як буровий наконечник застосовуються серійні багатошарові алмазні коронки типу 02И3, 02И4 діаметри 76мм.

Промивка свердловин здійснюється глинистим розчином з такими параметрами:

- питома вага - 1,05-1,2г/см;

- в'язкість - 19-25сек.;

- водовіддача - 6-10см за 30хв.;

- вміст піску - до 4%.

При виникненні поглинань промивної рідини проводиться тампонування зон поглинання брикетами БСС.

3.8.4 Викривлення стволів свердловин

Викривлення стволів свердловин негативно впливає, як на технічний стан самих свердловин, так і на геологічні результати. Тому для складання правильних геологічних висновків при інтерпретації результатів буріння, а також для своєчасного вжиття заходів по виведенню свердловин у необхідні напрямки, в ході виконання бурових робіт необхідно систематично виконувати заміри скривлень стволів свердловин. Первинний контроль по замірах зенітних кутів відхилень стволів свердловин здійснюється методом плавикової кислоти в скляних колбах через 50-100м.

Похибка замірів складає не більше + 1°.

У нашому випадку запроектовані свердловини мають вертикальне направлення.

По закінченню буріння свердловини повинні виконуватися інклинометричні заміри фактичних параметрів викривлення стволів гіроскопічними інклінометрами ІГ-50 і ІГ-36.

3.8.5 Вихід керну

Вихід керну є одним з основних показників якості геологорозвідувальних робіт.

Згідно до «Инструкции ГКЗ, 1983р.» норми виходу керну становлять, відповідно, по залізистих кварцитах - не менше 70%, по розкривних породах - не6 менше 80%.

3.9 Охорона праці та цивільна оборона

3.9.1 Організаційно-технічні заходи при проведенні геолого - розвідувальних робіт

Перед дипломна практика проводилась в кар'єрі ІнГЗК. Керівником практики був головний геолог руднику Овчинников С.М. Робоче місце геолога на геологорозвідувальних роботах знаходиться саме в геологічних відділах кар'єрів рудоуправління під час виконання камеральних робіт і під час опробування в місці знаходження геолога дільниці чи кар'єру.

Підприємство забовязано мати встановлену геологічну документацію; план гірничих робіт, затверджений технічним керівництвом підприємства та погоджений з місцевими органами Держнаглядохоронпраці.

Інженерно-технічні працівники підприємств, які розробляють родовища корисних копалин відкритим способом, а також організацій, що розробляють для цих підприємств проекти, машини, прилади тощо повинні проходити перевірку знань правил безпеки та інших нормативно-технічних документів згідно з вимогами органів державного нагляду за охороною праці.

Геолог на геологічних роботах повинен:

- виконувати обов'язки з охорони праці, передбачені колективною домовленістю і правилами внутрішнього трудового порядку;- на роботу з'являтись у відповідний час, відпочивши;- не починати роботи, якщо умови її виконання суперечать вимогам інструкцій та інших нормативних актів з охорони праці;- тримати своє робоче місце, знаряддя, засоби праці та інструменти в чистому і робочому стані.

У приміщеннях нарядних, на робочих місцях та на шляхах переміщення людей повинні вивішуватися плакати і попереджувальні написи з техніки безпеки, а на всіх машинах і механізмах - знаходитися інструкції з безпечної їх експлуатації.

До початку роботи кожен робітник має бути впевненим у безпечному стані робочого місця, інструментів, приладів та механізмів. Якщо виявили пошкодження, які неможливо ліквідувати самотужки, робітник, не починаючи роботи, зобов'язаний повідомити про це особу, що відповідає за безпеку робіт.

Суворо забороняється відпочинок чи перебування безпосередньо у вибою та на відстані меншій ніж два метри від нижньої бровки уступу, поблизу працюючих машин і механізмів, на залізничних коліях чи автошляхах тощо.

Процес відкритої розробки супроводжується виділенням пилу і газів, тому щоквартально проводиться вимірювання концентрації вмісту шкідливих речовин на робочих місцях. Місця відбору проб визначаються згідно планом, затвердженим головним інженером кар'єру. У випадках, коли концентрація шкідливих чи отруйних речовин перевищує допустимі санітарні норми, необхідно вжити заходів, що зменшували б цю концентрацію до гранично допустимих величин.

3.9.2 Виробнича санітарія, гігієна праці на польових і камеральних роботах

Гігієна праці вивчає вплив робочих процесів і навколишньої виробничоі середи на організм робітників, і разом з тим розробляє гігієнічні нормативи та заходи для надання благо приємних умов праці і попередження професійних захворювань.

Для кар'єру повинні бути обладнані адміністративно-побутові приміщення, що мають відділення для чоловіків та жінок, з розрахунку на необхідну кількість працівників, що проектуються на термін повного освоєння кар'єру. До складу побутових приміщень повинні входити: гардероби для робочого і верхнього одягу, приміщення для сушіння робочого одягу, душові, туалети, пральні, майстерні для ремонту спецодягу і спецвзуття, медпункт.

Адміністративно-побутові приміщення, їдальня, медпункти мають бути розташовані з надвітряного боку на відстані не менш ніж 50м від відкритих складів руди і не менш як 500м від основних виробничих будівель.

Душові мають бути забезпечені гарячою та холодною водою з розрахунку 500л на одну душову сітку за одну годину і мати змішувальні пристрої з регулюючими кранами. Всі санітарно-побутові приміщення повинні мати вентиляцію, яка забезпечує вміст шкідливих речовин в повітрі цих приміщень у межах норми.

На відкритих розробках повинні бути обладнані відповідно до загальних санітарних правил закриті туалети. Водою повинні бути забезпечені всі виробничі приміщення, протипожежні пристрої, побутові приміщення.

Продуктивність станцій повинна забезпечувати кип'яченою або газованою водою працюючих з розрахунку не менш як 3л на кожного працюючого в найбільш чисельній зміни.

Для медичного обслуговування працюючих на кар'єрі повинен бути організований пункт першої медичної допомоги, обладнання якого узгоджується з місцевими органами охорони праці.

На кожній дільниці, на транспортних агрегатах, в душових повинні бути аптечки для надання першої медичної допомоги, носилки для доставки потерпілого в медичний пункт. Доставка потерпілого або працівника, що раптово занедужав на роботі, з пункту медичної допомоги до лікувальної установи має здійснюватися санітарними машинами кар'єру.

3.9.3 Заходи безпеки при використанні транспорту

Взимку за низьких температур погіршується якість полотна дороги, зменшується коефіцієнт зчеплення, а це може призвести до заносів або зіткнень з іншими автомобілями чи перешкодами. Тому взимку автодороги потрібно очищати від криги та снігу за допомогою бульдозерів. Потім полотно доріг посипають дрібним щебенем.

До початку роботи водій забовязан провести ретельний огляд технічного стану транспортного засобу: перевірити кріплення колес, справність гальм, приладів освітлення.

Транспорт для перевезення людей в кар'єрі повинен ретельно перевірятися інженерно-технічною службою. Відповідальність за безпечну експлуатацію транспортних засобів в геологорозвідувальних підрозділах несе керівник цих підрозділів. Керівник підприємства забовязаний затвердити маршрути перевезення людей, а також графік руху із зазначеною швидкістю на окремих ділянках, місце зупинок та переїзду залізниць. Швидкість руху поза межами кар'єру не повинен перевищувати 60 км/год, а в кар'єрі - 30 км/год. На маршруті руху транспорту встановлюють дорожні знаки загально прийнятого зразка.

Перевезення людей в кар'єрі здійснюється автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями. Автобуси повинні бути обладнані сидіннями і східцями. Забороняється стояти під час руху автобусу. Ділянки доріг в місцях зупинок мають бути горизонтальними і винесеними за полотно дороги. На місці зупинок встановлюють знак “Зупинка пасажирського транспорту”.

Травматизм при використанні транспорту складає 20-30% від усіх нещасних випадків. Особливу категорію норм робочого часу при геологічних роботах складають переїзди, вони займають до 40% норм часу.

3.9.4 Заходи та засоби захисту від шуму та вібрації

Шумом - називають любий небажаний звук або сполучення звуків безпосередньо мінливих у часі, які викликають неприємні суб'єктивні відчуття у людини. Головні засоби і методи боротьби з шумом можна розділити на три групи: конструктивні, організаційні та індивідуальні.

Дуже великі перспективи боротьби з шумом відкриває створення конструкцій без шумних машин і агрегатів, а також заміна в механізмах ударної дії на безударну, використання для вбирання шуму гуми, корку, картону, волоку, встановлення на вихлопних трубах м'яких глушників.

Організаційні міри боротьби з шумом: змінення технологічного процесу з цілю зменшення чи усунення шуму; автоматизації всіх процесів.

Індивідуальні засоби захисту від шуму: індивідуальні антифони, протишумні шоломи, навушники, вушні втулки, вкладиші “беруші”, вбирачі шуму: вата, марля, віск.У зонах з рівнем шуму 85 дБ адміністрація повинна забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту.

Боротьба з вібрацією в джерелі її виникнення повинна заключатися у зниженні чи усуненні динамічних процесів, заміні колочкових механізмів рівномірно обертаючими, клепання - електрозварюванням.

До індивідуального захисту від вібрації інструментів також відноситься обов'язкове створення працюючого перерв на 10-15 хв., проведення медичних оглядів, переведення на іншу роботу осіб, у яких виявлені ознаки захворювання.

3.9.5 Система засобів і заходів від враження електричним струмом та від блискавки

Використання електроенергії пов'язано із небезпекою впливу електричного струму на організм людини і може призвести до тяжких електротравм і навіть до смерті.

Заходи щодо електробезпеки зводяться до використання струму безпечної напруги, пристрою захисного заземлення, виникнення застереження; до використання індивідуальних захисних засобів під час обслуговування машин, а також до організації наявної агітації.

Найкращим захистом людини від ураження електричним струмом є використання безпечної напруги до 36 В.

Захистом від випадкового дотику до електричних частин пристрою є надійна ізоляція.

Захисне заземлення - металічні частини, які з'єднують електричними провідниками із заземлювачами, що знаходяться саме в землі.

Захисне занулення - це преднамірне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нетокопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. В електричних мережах із заземлювальною нейтраллю при однофазному замиканні струму на корпус необхідно забезпечити негайне відключення аварійної частини мережі.

Захисне вимкнення - це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в ній безпеки ураження електричним током.

Також треба проводити контроль ізоляції. Контроль ізоляції - вимірювання її активного чи омічного опору з ціллю знаходження дефектів і попередження замикань на землю і коротких замикань. Щоб попередити замикання на землю та інші ураження ізоляції, необхідно провести випробування підвищеною напругою і нагляд ізоляції.

Індивідуальні захисні засоби - це ізолюючі захисні засоби за ступенем надійності діляться на основні і допоміжні. Основні - призначені для безпосереднього дотику до струмоведучих частин під напругою. Допоміжні є лише гарантією у випадку ушкодження електроустановок, що знаходяться під напругою.

До основних ізолюючих захисних пристроїв відносяться: штанги для операцій під напругою, ізолюючі клешні для установок та для знімання запобіжників; ізолюючі драбини для ремонту лінії під напругою. А до допоміжних засобів відносяться: ізолюючі підставки, діелектричні гумові килимки, діелектричні калоші, чоботи.

Блискавка - це розряд атмосферної електрики. Громові розряди блискавки можуть вражати людей, викликати пожежі, пошкодження кам'яних та бетонних споруд, дерев'яних стовпів, мачт. Для захисту будівель, як правило, використовують блискавковідводи стержневого типу. Дія блискавковідводу засноване на властивості блискавки вражати більш високі і добре заземлені металічні предмети і зводиться до того, щоб відхилити прямий удар блискавки від захищаючої будівлі, сприйняти цей удар на себе і відхилити на землю.

3.9.6 Заходи безпеки при виконанні геолого-розвідувальних робіт

Правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом затверджується проектом.

Геолог перед початком розвідувальних робіт повинен бути забезпечений індивідуальними засобами захисту: каскою, захисними окулярами, респіраторами і т. д.

У приміщеннях нарядних, на робочих місцях та на шляхах переміщень людей повинні вивішуватися попереджувальні написи з техніки безпеки, а на всіх машинах і механізмах знаходитися інструкції з безпечної їх експлуатації.

Кожен робітник до початку роботи має бути впевненим у безпечному стані робочого місця - необхідно перевірити справність запобіжних пристроїв, інструменту, приладів, механізмів. У разі виявлення пошкоджень, які неможливо ліквідувати самому, робітник, не починаючи роботи, має повідомити про це особу, що відповідає за безпеку робіт.

В кар'єрах перевезення геологів до місця праці проводиться на спеціально об лаштованому для даної цілі транспорті, якщо відстань до місця роботи перевищує 2 км і глибина більше 100м. Пересування геолога в кар'єрі допускається лише по встановленим маршрутам у книзі нарядів.

Забороняється робота в відкритій місцевості під час блискавки, зливи, ожеледі, сильного снігопаду, туману.

Опробування поверхні взірваної гірської маси проводиться не раніше, ніж через 12 годин після проведення вибуху і перевірки кар'єру спецслужбами.

Перед запуском механізмів чи початком руху транспорту необхідно подати звуковий, а в нічний час доби - і світловий сигнал, з яким знайомі усі працівники кар'єру. При цьому сигнали мають бути досить чіткими і гучними.

У неробочий час транспортні машини повинні бути відведені з вибою чи відвернуті від нього, робочий орган необхідно опустити на підошву, двері кабіни мають бути замкнені на замок, знята напруга з кабелю, що живить машину.

3.9.7 Протипожежна профілактика при польових і камеральних роботах

Протипожежна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на запобігання пожежам, обмеження їх поширенню, спорудження шляхів для евакуації людей і матеріальних цінностей та створення умов для швидкої ліквідації пожежі у разі її виникнення. Протипожежна профілактика включає в себе протипожежний, противибуховий захист: використання горючих та важко горючих речовин і матеріалів; обмеження їх кількості, ізоляція гірничого та вибухонебезпечного середовища, запобігання поширення пожежі за межі вогнища та застосування засобів протипожежного захисту. Система протипожежного захисту включає: евакуацію людей, використання засобів колективного та індивідуального захисту та інше.

Важливою системою пожежної профілактики є правильна організація руху людей як за звичайних умов, так і при виникненні пожежі. Для безпеки працівників, які перебувають під час пожежі у виробничих приміщеннях, велике значення мають кількість та розміри виходу і довжина шляху евакуації без зустрічного руху або перетину людських потоків. Успішній евакуації людей у разі пожежі допомагає головним чином відповідне розміщення робочих місць і виходів назовні з додержанням необхідної ширини коридорів, сходових маршрутів, дверей та проходів. На шляхах евакуації людей не повинно бути крутих підйомів, порогів та інших перешкод. Важливою умовою успішної евакуації людей є улаштування запасних виходів, відкритих переходів, пожежних драбин та аварійного освітлення.

Для всіх приміщень, де працює багато людей, треба заздалегідь розробити план евакуації на випадок пожежі. Кожний об'єкт має бути забезпечений засобами пожежної сигналізації.

3.9.8 План ліквідації аварії

План ліквідації аварії (ПЛА) - це документ, який передбачає заходи щодо рятування людей, ліквідації аварій в початковий період їх розвитку, а також визначає обов'язки інженерно-технічних працівників підприємства і підрозділів ДВГРС при виникненні аварій.

ПЛА складається з метою координації і узгодження дій працівників підприємства і підрозділів ДВГРС в початковий період розвитку аварій, коли можлива поява розгубленості і паніки при відсутності керівників.

Оперативною частиною ПЛА повинні бути передбачені:

а) засоби сповіщення про аварію працюючих на усіх виробничих дільницях; шляхи виходу людей з аварійних місць; дії інженерно-технічних працівників;

б) використання транспорту для швидкого вивезення людей з аварійної дільниці та пересування підрозділів ДВГРС і ПК до місця аварії;

в) призначення осіб, які відповідають за виконання окремих заходів, і розстановка постів безпеки;

г) необхідність припинення подачі електроживлення на аварійну ділянку;

д) вентиляційні режими кар'єру при аваріях залежно від місця їх виникнення;

є) методи та заходи рятування людей при пожежі, загазуванні, зсувах, затопленні кар'єру.

Забороняється допускати до робіт осіб, не ознайомлених з ПЛА і які не знають його в частині, що відноситься до місця роботи.

Після отримання повідомлення про аварію телефоністка телефонної станції негайно оповіщає усіх осіб і установи за списком: підрозділ ДВГРС, який обслуговує підприємство, пожежну команду у випадку пожежі, начальників і технічних керівників об'єкту, директора підприємства, головних механіка і енергетика підприємства, заступника керівника з охорони праці, головного лікаря, місцевий орган Держнаглядохоронпраці, профком підприємства, районний відділ СБ, районний відділ МВС, прокуратуру.



ЧАСТИНА 4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунок запасів

4.1.1 Кондиції для підрахунку запасів

Віднесення запасів залізистих руд, при розрахунку запасів, до балансової або забалансової групи виконується у відповідності до існуючих кондицій. Бортовий вміст заліза розчинного у пробі для залізистих кварцитів встановлено для магнетитових кварцитів - 20%. Указані кондиції для залізистих кварцитів встановлені для умов відкритої розробки на глибину 500м.Мінімальна промислова потужність рудних залежей при відкритій розробці полого та горизонтально залягаючих руд приймається рівною 0.5м при відношенні вскришних порід до потужності рудного пласту не більше 20:1.

4.1.2 Використані при підрахунку запасів матеріали

Розрахунок запасів здійснюється в межах запроектованого контуру, що обмежує рудне тіло по потужності, простяганні і падінні. Основним матеріалом при підрахунку запасів слугує графічний матеріал, до якого входить геологічний план гірських робіт запроектованої ділянки розвідки та вертикальні розрізи по профілям І, ІІ, ІІІ, які відповідно співпадають з маркшейдерськими осями 62, 64 і 66, та по профілям Іа і ІІа, які запроектовано.

4.1.3 Вибір методу розрахунку запасів

Як зазначалося вище, побудова геологічних планів і розрізів є графічною основою для розрахунку запасів як на стадії розвідки так і на стадії розробки родовища, тому по Криворізькому басейну розвідувальні організації найбільш часто застосовують метод вертикальних розрізів. Цей метод полягає у побудові геологічних розрізів по родовищу з винесенням розвідувальних виробок на розрізи. Разом з цим будуються геологічні плани (горизонти). Якщо розвідувальні виробки в геологічних розрізах простежують рудне тіло по падінню в площині вертикальних розрізів, то цей метод називається методом вертикальних розрізів.

Обраний метод вважається доречним і правильним, так як раніше використовувався для розрахунку запасів на інших ділянках даного родовища.

4.1.4 Категоризація запасів

Віднесення запасів залізистих кварцитів при підрахунку до балансових або забалансових проводиться відповідно до існуючих кондицій. Запаси, підраховані в межах запроектованого контуру, віднесені до балансових запасів категорії В.

4.1.5 Виділення блоків для розрахунку запасів

Маючи серію розрізів рудне тіло розділяється на блоки підрахунку запасів. Блоком називається простір рудного тіла, що знаходиться між двома сусідніми геологічними розрізами.

Запроектована ділянка розвідки складається з 4-х блоків, кожен з яких спирається на 2 розрізи. У межах блоків на попередній стадії розвідки підраховані запаси по категорії В.

4.1.6 Визначення параметрів для розрахунку запасів

Площа рудного тіла в розрізах визначалася планіметром і складає в профілі 1 (м.о.66-64) - 637,5мІ, в профілі 2 - 790мІ, в профілі 3 (м.о.64) - 750мІ, в профілі 4 - 640мІ.



Таблиця 4.1.6.1

Підрахунок середнього вмісту заліза магнетитового у блоці здійснюється середньоарифметичним способом:

№ п/п	Х Feзаг.	У Feмагн.	(хі-х)	(уі-у)	(хі-х)2	(уі-х)2	(хі-х)·(уі-у)
1	37,68	26,46	4,38	2,17	19,18	47,089	9,500
2	37,9	28,0	4,6	3,71	21,16	13,760	2,240
3	32,62	19,81	-0,68	-4,48	0,46	20,070	3,060
4	33,13	18,35	-0,17	-5,94	0,029	35,280	5,940
5	35,50	27,90	2,20	3,61	4,84	13,030	7,942
6	32,40	24,90	-0,90	0,61	0,81	0,370	-0,549
7	31,63	23,45	-1,67	-0,84	27,89	0,710	1,403
8	30,26	22,26	-3,04	-2,03	9,24	4,120	6,170
9	33,62	24,02	0,32	-0,27	0,100	0,07	-0,086
10	34,25	24,53	0,95	0,24	0,900	0,058	0,228
11	32,70	21,30	-0,60	-2,99	0,360	8,94	1,794
12	36,80	26,40	3,50	2,11	12,25	4,450	7,385
13	33,00	19,20	-0,30	-5,09	0,09	25,91	1,527
14	34,8	21,00	1,5	-3,29	2,25	10,82	4,935
15	27,20	14,70	-6,10	-9,59	37,21	91,97	58,499
16	26,70	16,05	-6,60	-8,24	43,56	67,90	54,384
17	32,9	25,05	-0,40	0,76	0,16	0,60	-0,304
18	32,10	27,00	-1,20	2,71	1,44	7,30	-3,252
19	34,75	26,55	1,45	2,26	2,10	5,10	3,277
20	36,95	29,65	3,65	5,36	13,32	28,73	19,564
21	33,80	27,80	0,50	3,51	0,25	12,30	1,755
22	35,30	27,76	2,00	3,47	4,00	12,04	6,94
23	31,68	25,19	-1,62	0,90	2,62	0,81	-1,458
24	35,26	28,6	1,96	4,31	3,84	18,58	8,448
25	33,34	27,20	0,04	2,91	0,0016	8,47	0,116
26	31,93	25,90	-1,37	1,61	1,87	2,60	-22,058
27	29,34	23,80	-3,96	-0,49	15,68	0,24	1,94
28	36,25	29,40	2,95	5,11	8,70	26,10	15,076
29	32,67	26,50	-0,63	2,21	0,397	4,90	-1,392
30	30,95	22,50	-2,35	-1,79	5,52	3,20	4,207
31	31,65	29,4	-1,65	-0,89	1,82	0,79	1,469
32	35,60	25,42	2,30	1,13	5,29	1,28	2,599
33	35,20	24,14	1,9	-2,15	3,61	4,62	-4,085
34	32,60	23,57	-0,70	-0,72	0,49	0,52	0,504
?	1132,46	825,76	0,26	-0,10	251,45	483,53	197,819



Підраховуємо дисперсію по середньому вмісту заліза:

Дх = ?(хі-хЇ)І / n = 7,396

Ду = ?((уі-уЇ)І / n = 14,221

де, n - кількість рядових проб.

Підраховуємо середньоквадратичне відхилення:

дх = Дх = 2,72

ду = ДУ = 3,77

Підраховуємо коефіцієнт варіації:

Квар.х = (дх / хЇ) * 100% = 8,168%

Квар.у = (ду / уЇ) * 100% = 15,52%

Так як рудне тіло опробується по рівномірній сітці, тобто на кожну елементарну ячейку рудного тіла приходиться однакова кількість проб, також розподіл компонента в руді рівномірний, тобто коефіцієнт варіації менше 20%.

Підрахунок здійснюється за формулою:

Ссер. = (С1 + С2 + … + Сn)/n

де, n - кількість рядових проб;

С1…Сn - вміст заліза загального у відповідних рядових пробах.

Так як розподіл заліза магнетитового в породах четвертого залізистого горизонту рівномірний, обчислений середній вміст заліза магнетитового буде використовуватись у розрахунках запасів для всіх 4-х блоків.



Ссер. = (С1 + С2 + … + С41)/41 = 31.01%

Підрахунок запасів проводиться за формулами:

Scp х L = V

V х d = Q

де,d - об'ємна вага руди;

Sср - середня площа рудного тіла;

L - відстань між розрізами;

V - об'єм рудного тіла;

Q - запаси руди.

Так як площі рудного тіла сусідніх розрізів відрізняються між собою менш ніж на 40%, для підрахунку середньої площі рудного тіла необхідно використовувати формулу:

Sср = (S1 + S2) / 2

де, S1 і S2 - площі рудного тіла в розрізах які обмежують блок.

Підраховуємо середню площу по блоках:

Sсер1 = (610 + 665) / 2 =637,5мІ

Sсер2 = (665 + 915) / 2 = 790мІ

Sсер3 = (915 + 585) / 2 = 750мІ

Sсер4 = (585 + 695) / 2 = 640мІ

Підраховуємо об'єм рудного тіла по кожному з блоків:

V₁=S_ср1·?=637.5·100=63750м³

V₂=S_ср2·?=790·100=79000м³

V₃=S_ср3·?=750·100=75000м³

V₄=S_ср4·?=640·100=64000м³

Підрахунок запасів по кожному з блоків:

Q₁=V₁·d=63750·3,35=214,4т.т.

Q₂=V₂·d=79000·3,35=264,65т.т.

Q₃=V₃·d=75000·3,35=251,25т.т.

Q₄=V₄·d=64000·3,35=214,4т.т.

Загальні запаси розвідки:

Q=Q₁+Q₂+Q₃+Q₄=944,7т.т.

Підрахунок запасів металу в блоці:

P=(Q·C_cр):100 =(944,7·33,3):100=314,59т.т.

Результати підрахунку запасів можуть бути зведені в таблицю №

Визначення дисперсії по середньому вмісту заліза:

Д_x=(?(x_і-x)²):n=251,45:34=7,396 (Таблиця № 4.1.6.1.)

Д_у=(?(уі-у)²):n=483,53:34=14,221

4.2 Організація геологорозвідувальних робіт

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів знаходиться на території Інгулецького району м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області.



Таблиця 4.1.6.2

Підрахунок запасів руди

№ п/п	№ розріз.	№ блоку	Категор. запасів	Площ. Рудного тіла, м2	Середня площ. м2	Відст. Між розріз., м.	Обсяг руди, тис. м3	Обємна вага руди тон/м3	Запас руди, т.т
1.	66 64	1	В	610 665	637,5	100	63750	3,35	214,4
2.	64 62	2	В	665 915	790	100	79000	3,35	264,65
3.	62 60	3	В	915 585	750	100	75000	3,35	251,25
4.	60 58	4	В	585 695	640	100	64000	3,35	214,4

У геологічному відношенні воно входить у склад Криворізького залізорудного басейну і є його південною кінцівкою.

Головною корисною копалиною на родовищі є залізисті кварцити.

Зіставлення характерних рис Інгулецького родовища з умовами віднесення його до тієї чи іншої групи свідчить про те, що родовище належить до другої групи.

Геологічним завданням передбачається дорозвідка п'ятого сланцевого горизонту східної частини Інгулецького родовища, обмеженого трьома профілями відповідно з маркшейдерськими осями 62, 64 і 66.

При експлуатації даної ділянки категорія запасів була переведена з С1 в В. А також були підраховані запаси за категорією В, що становлять 944700т.

Згідно з геологічним завданням були виконані наступні види робіт:

1. Проектно-кошторисні роботи

За проектом передбачені роботи:

- головного геолога, 192год/дн.;

- дільничого геолога, 192год/дн.;

- гідрогеолога 80год/дн.;

- геофізика, 80год/дн.;

- геодезистів І та ІІ категорій, 16год/дн.;

- гірничого робітника ІІІ категорії, 192год/дн.;

- буровика та його помічника, 215п.м.;

- економіста, 80год/дн.

2.Топографо-геодезичні роботи

Проектом передбачаються роботи, які проводяться маркшейдерською службою рудника.

Для виконання запроектованих робіт необхідно два геодезисти І та ІІ категорії.

Види робіт:

- комплекс геодезичних робіт по прив'язці свердловин теодолітними ходами з передачею висот технічним нівелюванням;

- підготовка до експлуатаційних робіт.

Об'єм топографо-геодезичних робіт

	Види робіт	Одиниця виміру	Об'єм робіт	Вартість одиниці робіт, грн..	Затрати, грн
1.	Комплекс геодезичних робіт	Зміни	2	62	124

4.3 Буріння свердловин

Вибір бурового устаткування визначається з урахуванням проектних глубин свердловин, їхньої конструкції, геолого-технологічних умов буріння.

Запроектовані свердловини буряться буровим верстатом СКБ-4, змонтованим на самохідній дизельній буровій установці УКБ-500(4).

На буровий наконечник застосовуються серійні багатошарові алмазні коронки типу 02И3, 02И4 діаметром 76мм.

Технологічний режим буріння:

- осьове навантаження на коронку -600-1000 кг

- число оборотів снаряда 300-600 про/хв

- кількість промивної рідини 30-70 л/хв.



4.4 Геофізичні роботи

При дослідженні свердловин необхідно використовувати основні методи геофізичних досліджень. До них відносять: КМВ - каротаж магнітної сприятливості та ГК-гама-каротаж.

Таблиця 4.3.1

Кількість запроектованих свердловин:

№ п/п	Назва свердловини	Метри
1.	А-1	105
2.	А-2	105
3.	А-3	120
4.	А-4	105
5.	А-5	120
Всього	5	570

Таблиця 4.3.2

Об'єми бурових робіт необхідні для розробки родовища

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Вартість одиниці робіт, грн..	Затрати, грн..
1.	Буріння свердловин	п.м	215	800	172 000
2.	Документація керну	п.м	215	2	430
3.	Монтаж-демонтаж свердловин	зміни	6	250	1500
4.	Організація робіт				460
5.	Ліквідація робіт				370

Таблиця 4.4.1

Об'єми геофізичних робіт передбачені проектом

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Вартість одиниці робіт, грн..	Затрати, грн..
1.	КМВ	п.м	215	4	860
2.	ГК	п.м	215	8	1720



4.5 Опробування

Проектом передбачається відбір рядових проб у кількості 19 шт., групових проб у кількості 5шт. та технологічних проб у кількості 5шт.

Таблиця 4.5.1

Об'єми робіт пов'язані з опробуванням

№ п/п	Види опробування	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Вартість одиниці робіт,грн..	Затрати, грн..
1.	Відбір рядових проб	шт.	19	15	300
2.	Відбір групових проб	шт.	5	15	90
3.	Відбір технологічних проб	шт.	5	50	50

4.6 Обробка проб

Обробка проб повинна здійснюватися механічним способом в опробувальному цеху.

Таблиця 4.5.2

Об'єми робіт пов'язані з обробкою відібраних проб

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Вартість одиниці робіт,грн.	Затрати, грн.
1.	Обробка рядових проб	шт.	19	20	400
2.	Обробка групових проб	шт.	5	30	180
3.	Обробка технологічних проб	шт.	5	90	90

4.7 Дослідження проб

Проектом передбачається дослідження відібраних проб. Хімічний склад залізистих кварцитів визначається за рядовими та груповими пробами, технологічні властивості визначаються по технологічним пробам.



Таблиця 4.5.3

Обсяги робіт пов'язані з дослідженням керну

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці виміру	Обсяг робіт	Вартість одиниці робіт, грн..	Затрати, грн..
1.	Хімічний аналіз рядових проб	шт.	20	30	600
2.	Хімічний аналіз групових проб	шт.	6	30	180
3.	Повний хімічний аналіз технологічних проб	шт.	1	90	90
4.	Фазовий аналіз технологічної проби	шт.	1	30	30
5.	Фізико - механічні дослідження (об'ємна вага, міцність, опір, вологість): -рядових проб -групових проб -технологічних проб	шт. шт. шт.	20 6 1	20 20 20	100 120 20
6.	Мінералого-петрографічні дослідження (шліфи, аншліфи): -рядові проби -групові проби -технологічні проби	шт. шт. шт.	20 6 1	10 10 10	200 60 10

4.8 Кошторис на проведення геологорозвідувальних робіт

Таблиця 4.6.1

Розрахунок кошторисної вартості геологорозвідувальних проектно-кошторисних робіт

Найменування витрат	Одиниця виміру	Кількість відпрацьованих годин в 1 міс.	Ставка за годину	Всього
Головний геолог	год/дн	192	18,41	3534,72
Дільничий геолог	год/дн	192	11,26	2161,92
Гідрогеолог	год/дн	80	11,26	900,08
Геофізик	год/дн	80	10,35	828,00
Геодезист І, ІІ кат.	год/дн	16	11,26	З60,32
Гірничий робітник ІІІ кат.	год/дн	192	5,56	1067,52
Бурова бригада	П.м.	215	150	32250
Економіст	год/дн	80	11,41	912,80
Всього основна зарплата ІТР	42015,04
Додаткова зарплата 20 %	8616,5
Відрахування на соцстрах 37% (основна+додаткова)	3188,1
Матеріали 5%	159,4
Послуги 15% (основні+додаткові+соцстрах)	23,91
Амортизація	2,09

Всього 47628,9

Всього з урахуванням накладних витрат і планових накопичень К=1,1439

Таблиця

4.6.2. Кошторис на проведення геологорозвідувальних робіт

Найменування робіт	Одиниці виміру	Об'єм робіт	Кошторисна вартість, грн.
			Один.	Всього
1.Проектно-кошторисні роботи	грн.			47628,9
2.Топографо-геодезичні роботи	зміни	2	62	124
3.Буріння свердловин	п.м.	215	800	172000
4.Документація керну	п.м.	215	2	430
5.Організація робіт				460
6.Ліквідація робіт				370
7.КМВ 7. Геофізичні роботи:	п.м.	215	4	860
8.ГГК	п.м.	215	8	1720
9.Відбір рядових проб	шт.	20	15	300
10.Відбір гупових проб	шт.	6	15	90
11.Відбір технологічної проби	шт.	1	50	50
12.Обробка рядових проб	шт.	20	20	400
13.Обробка групових проб	шт.	6	30	180
14.Обробка технологічної проби	шт.	1	90	90
15.Хімічний аналіз рядових проб	шт.	20	30	600
16.Хімічний аналіз групових проб	шт.	6	30	180
17.Хімічни1 аналіз технологічної проби	шт.	1	90	90
18.Фазовий аналіз технологічної проби	шт.	1	30	30
19.Фіз.-мех. дослідження рядових проб рядових про рядових	шт. шт..	20	20	400
20.Фіз.-мех. дослідження групових проб	шт.	6	20	120
21.Фіз.-мех. досліди технологічної проби	шт.	1	20	20
22.Мін.-петр. досліди рядових проб	шт.	20	10	10
23.Мін.-петр. досліди групових проб	шт.	6	10	10
24.Мін.-петр. досліди технолог-ї проби	шт.	1	10	10
Всього				155332,5

Затрати на одиницю розвіданої руди складають:



ДC = Затрати / Запаси =155332,5: 944700 = 0,16 грн.

Таким чином, кошторисна вартість геолого-розвідувальних робіт в результаті впровадження дипломного проекту становить 155332,5 грн., а підрахована собівартість однієї тони розвіданої руди складає 0,16грн./т, що значно меньше ніж на підприємстві.



ВИСНОВКИ

У геологічному відношенні Інгулецьке родовище входить у склад Криворізького залізорудного басейну і є його південною кінцівкою.

В процесі роботи над дипломним проектом було вивчено геологічну будову Інгулецького родовища залізистих кварцитів, особливості його стратиграфії, тектоніки та мінерального складу.

В результаті виконаної методичної і економічної частин проекту автором було запроектовано переведення запасів залізистих кварцитів п'ятого сланцевого горизонту з категорії запасів С1 в категорію В. Для цього було запроектовано пробурити 5 свердловин, загальним об'ємом 570 м. пог. Також передбачається відбір рядових проб у кількості 19шт., групових проб у кількості 5 шт. та 5 технологічних. Приріст запасів кварцитів п'ятого сланцевого горизонту за категорією В становить 944700 т. Кошторис проекту складає - 155332,5 грн. Собівартість розвідки 1т залізистих кварцитів становить - 0,16 грн/т.

У спеціальній частині дипломного проекту вирішувалася проблема вивчення мінералого-петрографічних особливостей руд і порід п'ятого сланцевого горизонту родовища, як потенціальної залізорудної сировини, що надходить до збагачувальної фабрики з загальною масою добутих руд.

Отримані результати можуть мати практичне значення при технологічній переробці п'ятого сланцевого горизонту родовища.



ЛІТЕРАТУРА

1. Белевцев Я.Н., Тохтуев Г.В., Стрыгин А.И. и др. Геология Криворожских железорудных месторождений // Киев: Изд. АН УССР, 1962.- Т. 1 -484 с., т. 2-567 с.

2. Белокрыс Л.С. Псевдотектонические дислокации в третичных отложениях Кривого Рога // Научные доклады высшей школы. Геолого-географические науки. - 1958. - №4. - С. 17-22.

3. Белокрыс Л.С. Стратиграфия сарматских отложений Кривого Рога // Сборник научных трудов Криворожского горнорудного института. - 1962. -Вып. 13.- С.12-15.

4. Белокрыс Л.С. Основные вопросы детальной стратиграфии средне-верхнемиоценовых отложений юга УССР // Геологический журнал. 1980.-№1.- СЛ12-121.

5. Евтехов В.Д., Паранько И.С., Евтєхов Е.В. Альтернативная минерально-сырьевая база Криворожского железорудного бассейна. - Кривой Рог: Изд-во КТУ, 1999. - 67 с.

6.Задорожний А.Г., Устинко Н.М. Отчет о результатах разведки кварцитов четвертого железистого горизонта єксплуатируемого Ингулецкого бассейна, выполненной комплексной геологосъемочной партии в 1979-1982 гг. Криворожская геолого-разведочная экспедиция,Кривой Рог. 1982 г.,190 с.

7. Задорожний А.Г., Мсоева Г.А. Отчет: Доразведка южной части разрабатываемого Ингулецкого месторождения железистых кварцитов Днепропетровской области. Пересчет запасов по месторождению на 01.01.1987 г. Отче Центрально-Криворожской геологоразведочной партии за 1985-1987 гг. Кривой рог. 1987 г. 294 с.

8. Кабанцев А.И., Бочаров А.И., Ахмет-Валей Х., Головки Ю.А. Охрана труда на геологоразведочных работах. Учебник для техникумов. - 2-е узд., перераб. И доп.- М.: Недра, 1986, 296 с.

9. Каляев Г.И. Тектоника докембрия Украинской железорудной провинции.- Киев: Наук. Думка, 1965.- 190 с.

10. Каляев Г.И., Глевасский Е.Б., Димитров Г.Х. Палеотектоника и строение земной коры докембрийской железорудной провинции Украины. -Киев: Наукова думка, 1984. - 240 с.

11. Куделя А.Д. Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горно-обогатительных комбинатов УССР, Киев, Наукова думка, 1984 г., 495 с.

12. Лазаренко Е.К., Гершойг Ю.Г., Бучинская Н.И. и др. Минералогия Криворожского бассейна // Киев: Наукова думка, 1977.- 544 с.

13. Лодочников В.Н., Главные породообразующие минералы, 4-е изд., Москва, гостгеолтехиздат,1955 год, 247 с.

14. Натаров В.Д. Кайнозой // Криворожский железорудный бассейн. Т.1. Геологическое строение. - М.: Госгеолтехиздат, 1951. - С. 36-42.

15. Панова Л.П., Мельник Л.Н. Отчет по теме Сопоставление данных разведки и эксплуатации Ингулецкого месторождения железистых кварцитов. Геологическая тематическая группа, Кривой Рог, 1993 г., 96с.

16. Паранько И.С. Состав и строение метаморфизованной конгломерат-песчаниково-сланцевой формации Кривого Рога // Вестник Киевского университета. Прикладная геохимия и геофизика. - 1991. - Вып. 17. - С. 91-107.

17. Паранько И.С. Некоторые особенности развития Криворожской структуры // Геологический журнал.- 1993.- № 4.- С. 112-133.

Размещено на Allbest.ru