Походження знаків Рюриковичів

Історія вивчення знаків, пошук зображальних прототипів і їх сутності свідчать, що княжі емблеми розглядаються дослідниками як деякі образи. На етапі зародження родової символіки саме природно-елементарна форма знаків безпосередньо повинна була будуватися на образі дійсності і найменш умовно відбивати його (відомо, що тотемічними символами найчастіше виступали зображення звірів та птахів). Вочевидь, в основі родових знаків лежали стародавні культи, вірування й легенди, що сягали язичницьких уявлень.

Висновки. Складність вирішення проблеми походження і семантики знаків Рюриковичів пояснюється відсутністю давньоруських писемних джерел і безперечних аналогів для коректного виконання іконографічного аналізу, складністю інтерпретації знаків як стародавніх речей. Тривалий час пошуки тлумачення знаків Рюриковичів були звернуті виключно до їх стилізованих зображень (схематичних, спрощених або художньо прикрашених), якими є зображення особисто-родових княжих знаків на монетах, печатках та геральдичних підвісках. Тому найважливішим напрямком у пошуках зображальних прототипів знаків слід вважати виявлення та дослідження найбільш ранніх джерел, хронологічно близьких до передбачуваного прототипу та визначення їх первісного функціонального призначення.

Усталений у науковому обігу термін «тризуб», яким називають сьогодні і княжий знак Володимира Великого, і малий державний герб України, є штучним і не відображає змісту знака. Слово «тризуб» на підсвідомому рівні провокує виникнення чуттєвого образу і при визначенні зображального прототипу знака утворює термінологічно складну проблему, програмує нашу свідомість на упереджене його сприйняття, здебільшого примушуючи керуватися ідеєю «трьох зубів».

В історіографії знаків Рюриковичів визначились два протилежні напрямки. Одні дослідники наполегливо шукають зображальний прототип знака Володимира серед двозубих тамг, все більше віддаючи перевагу хазарському впливу. Інші дослідники незмінно пояснюють «тризуб» як культово-геральдичний або філософсько-символічний знак, керуючись саме ідеєю «трьох зубів».

Княжі емблеми здебільшого розглядаються дослідниками як деякі образи. Порівняльно-історичні паралелі свідчать, що в основі родових знаків лежали стародавні культи, вірування й легенди, що сягали язичницьких уявлень. Тому на етапі зародження родової символіки саме природно-елементарна форма знаків безпосередньо повинна була будуватися на образі дійсності і найменш за все умовно відбивати її.

Найбільш ґрунтовною слід вважати ідею про первісне значення двозуба Рюриковичів як сакрального, магічного символу, релікту колишніх вірувань. На підставі порівняльно-історичного аналізу досліджень давньоруських княжих знаків, знаків Хазарії і Першого Болгарського царства можна припустити, що родовий двозуб Рюриковичів також мав апотропеїчне, тобто охоронне значення і виступав язичницьким оберегом, що захищав від усіх нещасть. Його походження слід шукати серед магічних жестів.



ВИСНОВКИ

Проблема походження знаків Рюриковичів розглядалася у літературі дорадянського періоду, наукових працях за радянські часи в СРСР та в еміграції, досліджується і у сучасний період. Проте в історіографії досі відсутня єдина науково ґрунтовна точка зору щодо походження знаків Рюриковичів, ця проблема визнається фахівцями чи не найскладнішим питанням в історичній науці.

За радянську добу не було здійснено комплексного порівняльного аналізу історіографії походження знаків Рюриковичів. Предметом робіт істориків і фахівців зі спеціальних історичних дисциплін в основному були конкретно-історичні питання атрибуції, функціонального призначення, хронологічного та територіального розповсюдження, генеалогічної класифікації знаків Рюриковичів, серед яких іноді розглядалися і суто історіографічні аспекти проблеми. Сучасна історична наука робить лише перші спроби комплексного аналізу історіографії походження та семантики знаків Рюриковичів, хоча, зрозуміло, вони не є рівноцінними за своїм науковим значенням.

Завдяки роботам кількох поколінь вітчизняних на радянських істориків з'ясовано, що виникнення знаків Рюриковичів було покликане до життя становленням на Русі поряд зі старою племінною знаттю нової владної верстви, яка виконувала адміністративні та воєнні функції. Владна символіка Русі природним чином повинна була успадковувати знаки правлячого роду, які стояли в одному контексті з системами родових і особисто-родових знаків у районах східноєвропейських степів і Північного Причорномор'я, що у VII-X ст.ст. були зоною активних контактів тюркського (болгари, хазари, печеніги), іранського (алани) та грецького населення.

Дослідження витоків знаків Рюриковичів головним чином здійснювалися у напрямку розширення кола першоджерел, ґрунтувалися на пошуках іконографічної тотожності ознак і недостатньо враховували функціональний аспект знаків в інтерпретації археологічного матеріалу, занадто перебільшуючи їх функцію як знаків княжої власності. Проте до сього часу не існує повного каталогу знаків Рюриковичів. Більшість публікацій речових і зображальних джерел з «княжими» знаками носить лише звітно-інформаційний характер. Деякі з них не знаходять своєї атрибуції або неоднозначно інтерпретуються дослідниками.

Складність вирішення проблеми походження і семантики знаків Рюриковичів пояснюється відсутністю давньоруських писемних джерел і безперечних аналогів для коректного виконання іконографічного аналізу, складністю інтерпретації знаків як стародавніх речей. Тривалий час пошуки зображального прототипу знаків Рюриковичів були звернуті виключно до їх стилізованих зображень, якими є зображення особисто-родових княжих знаків на монетах, печатках та геральдичних підвісках. Тому найважливішим напрямком у пошуках зображальних прототипів знаків слід вважати дослідження найбільш ранніх джерел, хронологічно близьких до передбачуваного прототипу та визначення їх первісного функціонального призначення.

Наявні археологічні джерела зі знаками Рюриковичів впевнено датуються другою половиною Х ст., а їх використання як знаків княжої власності посвідчується писемними джерелами вже з середини Х ст. - за добу правління княгині Ольги.

Тризуби починають з'являтися лише на межі 60-70-х рр. та в останній чверті Х ст., що можна пов'язувати з виникненням емблеми Володимира Святославича, яка наприкінці Х ст. утворює генеалогічну гілку княжих тризубів.

Проте, до знаків Рюриковичів примикають графіті на куфічних дирхемах, які упевнено датуються межею ІХ-Х ст.ст. Вкрай важливо, що саме тут виявляються варіанти самих ранніх накреслень початкового простого двозубу, що використовувався у давньоруських княжих емблемах.

Усталений у науковому обігу термін «тризуб», яким називають сьогодні і княжий знак Володимира Великого, і малий державний герб України, є штучним і не відображає прихованого змісту знака. Слово «тризуб» на підсвідомому рівні провокує виникнення чуттєвого образу і при визначенні зображального прототипу знака утворює термінологічно складну проблему, програмує нашу свідомість на упереджене його сприйняття, здебільшого примушуючи керуватися ідеєю «трьох зубів».

Пошуки зображального прототипу знаків Рюриковичів здійснюються як серед двозубів, так і серед тризубів. Причиною цього залишається термінологічна невизначеність поняття «родового знака Рюриковичів», яке вимагає свого уточнення. Концептуально «родовий знак Рюриковичів» повинен відображати характер сімейно-родового володіння Рюриковичів і відповідати принципам державно-династичного устрою Русі, що існували у ІХ-Х ст.ст.

Досі остаточно не з'ясовано первісне функціональне призначення знака Рюриковичів: родовий знак, знак влади, знак власності, магічний символ. Проте найбільш ґрунтовною слід вважати ідею про первісне значення «родового знака Рюриковичів» як сакрального, магічного символу, релікту колишніх вірувань.

Спираючись на порівняльно-історичні аналогії щодо функціонального призначення тамгоподібних знаків у Хазарському каганаті і Першому Болгарському царстві, можна припустити, що родовий двозуб Рюриковичів також міг мати апотропеїчне, тобто охоронне значення, і виступав язичницьким оберегом княжої династії.

Пошуки зображальних прототипів і сутності знаків Рюриковичів свідчать, що княжі емблеми розглядаються дослідниками здебільшого як деякі образи. В основі родових знаків лежали стародавні культи, вірування й легенди, що сягали язичницьких уявлень у дописемний період.

На етапі зародження родової символіки саме природно-елементарна форма знаків безпосередньо повинна була будуватися на образі дійсності і найменш за все умовно відбивати її.

Тому походження знаків Рюриковичів слід шукати серед магічних жестів, як найдавнішої та найважливішої системи комунікації, що існувала у зоровій мові, а пізніше знайшла відбиток і у графічних знаках перших руських князів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Амелькин А. О. Знак на гребне с городища Индакар (к вопросу о начальном этапе русско-удмурдских контактов) / А. О. Амелькин // Проблемы изучения древней истории Удмуртии. - Ижевск, 1987. - С.107-113.

2. Амелькин А. О. «Знаки Рюриковичей» на стенах гробницы Царского кургана под Керчью / А. О. Амелькин // Древнейшие государства Восточной Европы. 1999 г. Восточная и Северная Европа в Средневековье. - М.: Восточная литература, 2001. - С.239-254.

3. Артамонов М. И. История хазар / М. И Артамонов. - Ленинград: Государственный Эрмитаж, 1962. - 521 с.

4. Артамонов М. И. Саркел - Белая Вежа / М. И. Артамонов // Материалы и исследования по археологии (Труды Волго-Донской археологической экспедиции. Т. 1). - Вып. 62. - М. - Л., 1958. - С.7-84.

5. Бєлов О. Ф., Шаповалов Г. І. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт / НАН України. Ін-т укр. археології та джерелознавства ім. М. С.Грушевського / О. Ф. Бєлов, Г. І. Шаповалов. - Запоріжжя: Дике поле, 2008. -264 с.

6. Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С.431-463.

7. Белопольский С. Сребреники Киевской Руси X-XI веков найдены на территории Украины / С. Белопольский // Банкаускі веснік, САКАВІК, 2008. - С.48-50.

8. Болсуновський К. Родовий знак Рюриковичів, великих князів Київських. Геральдичне дослідження, призначене для прочитання на XIV Археологічному з'їзді в м. Чернігові [1904 р.] / К.В. Болсуновський // Національна символіка. Бібліотека журналу «Пам'ятки України». Книга I. - К. - 1990. - С.27-31.

9. Болсуновский К. В., Чернев Н. П. Заметка о загадочной фигуре на монетах великаго княжества Киевскаго / К. В. Болсуновский, Н. П. Чернев. - Киев, Типография В. И. Завадского, 1889. - 10 с.

10. Братко-Кутинський О. А. Нащадки Святої Трійці: Ґенеза української державної національної символіки / О. А. Братко-Кутинський. - К.: Білий птах, 1992. - 85 с.

11. Вовканич С. Семіотика і семантика тризуба: інформаційна візія / С. Вовканич // Вісник НАН України, 2006. - №8. - С.59-65.

12. Войтович Л. Русь: поморські слов'яни чи варяги? / Л. Войтович // Проблеми слов'янства. - Вип. 60. - Львів, 2011. - С.33-46.

13. Высоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIV вв. - Вып. 1. / С. А. Высоцкий. - К.: Наукова думка, 1966. - 239 с.

14. Гломозда К. Ю., Яневський Д. Б. Iсторичнi гербові вiдзнаки та прапоровi барви України // К. Ю. Гломозда, Д. Б. Яневський / Український iсторичний журнал. - 1990. - №4. - С.43-53; №5. - С.45-64.

15. Гречило А. Проекти герба та печатки Української Держави Павла Скоропадського / А. Ґречило // Український археографічний щорічник. -- К., 2007. - Вип. 12. - С. 99-106.

16. Грушевський М. С. Український герб / На порозі нової України. Гадки і мрії // М. С. Грушевський. - К.: Друк. Акц. Т-ва «Петро Барський у Києві», 1918. - 120 с.

17. Грушевський М. Про гербові знаки України / М. Грушевський // Народна воля. - К. - 1917. - №101. - 3 верес. ст. ст. - С.1-2.

18. Грушевський М. Державний герб України / М. Грушевський // Народна воля. - К. - 1917. - 12 листоп. ст. ст. - С.1.

19. Добровольский И. Г. Граффити на восточных монетах: Древняя Русь и сопредельные страны / И. Г. Добровольский, И. В. Дубов, Ю. К. Кузьменко. - Ленинград: ЛГУ, 1991. - 192 с.

20. Драч І. Яка символіка традиційна / І. Драч, В. Маринчак, Л. Гісцова та ін. // Голос України. - 1991. - 12 серпня.

21. Драчук В. С. Рассказывает геральдика / В. С. Драчук. - М.: Наука, 1977. - 256 с.

22. Драчук В. С. Система знаков Северного Причерноморья. Тагообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей эры / В. С. Драчук. - К.: Наукова Думка, 1975. - 224 с.: ил.

23. Ёлшин Д. Д. Княжеские знаки Владимира на кирпичах Десятинной церкви в Киеве / Д. Д. Ёлшин // Геральдика - вспомогательная историческая дисциплина. - СПб.: Государственный Эрмитаж, 2012. - С.24-29.

24. Зимин А. А. Правда Русская / А. А. Зимин. - М.: Древлехранилище, 1999. - 420 с.

25. Иоаннисян О. М. Родовые знаки древнерусских князей Х-ХІІІ вв. (література и источники) // Геральдика: Материалы и исследования. / О. М. Иоаннисян. - Ленинград: Государственный Эрмитаж, 1983. - С.109-112, 132-135.

26. Ипатьевская летопись // ПСРЛ. - Т.2. - Изд. 2-е. - СПб, 1908. - 638 с.

27. Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская сфрагистика и геральдика. - Изд. 2-е. - М.: Высшая школа, 1974. - 264 с.

28. Карамзин Н. М. История государства Российского. - Т.II / Н. М. Кармазин. - СПб, 1816. - С.39, пр. 56.

29. Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. Вып. 1. Мечи и сабли IX-XIII вв. // А. Н. Кирпичников / Археология СССР: Свод археологических источников. - М.-Л.: Наука, 1966. - 145 с.

30. Клейн Л. С. Археологические источники: Учебное пособие // Л. C. Клейн. - Ленинград: ЛГУ, 1978. - 120 с.

31. Клейн Л. С. Ведение в теоретическую археологию. Книга І: Метаархеология: Учебное пособие // Л. C. Клейн. - Санкт-Петербург: Бельведер, 2004. - 470 с.

32. Ключевский В. О. Сочинения: В 9-ти т. - Т. I. Курс русской истории. - Ч. I / Под ред. В. Л. Янина; Предисл. В. Л. Янина, В. А. Александрова; Послесл. и комент. составили В. А. Александров и В. Г. Зимина. - М.: Мысль, 1987. - 430 с.

33. Козуля О. Я. Національна символіка України / О. Я. Козуля. - К. - Фастів: Респ. центр духовної культури, 1992. - 24 с.

34. Коновалова И. Г. Древнейший титул русских князей «каган» / И. Г. Коновалова // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. - М.: Индрик, 2008. - С.228-239.

35. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

36. Костов Г. Ще раз про семантику українського тризуба / Костов Г. // Козацтво. - Дніпропетровськ, 1993. - №1. - С.54-55.

37. Крип'якевич І. Герб України / Ілюстрований народний календар товариства «Просвіта» на звичайний рік 1914. // І. Крип'якевич. - Львів: НТШ, 1914. - С.126-131.

38. Кулаков В. И. Птица-хищник и птица-жертва в символах и емблемах ІХ-ХІ вв. / И. В. Кулаков. - Советская Археология. - 1988. - №3. - С.106-117.

39. Кучерук О. С. Державна символіка / О. С. Кучерук // Рідна школа. -1993. - №6. - С.23-28.

40. Лаврентьевская летопись // ПСРЛ. - Т.1. - Вып.1. Повесть временных лет. - Изд.2-е. - Ленинград, 1926-1928. - 379 с.

41. Левшиновский М. С. Что означает загадочная фигура на монетах великих князей // М. С. Левшиновский / Спорные вопросы русской нумизматики. - Пг: Типография «Т-ва газ. Свет», 1915. - 258 с.

42. Літопис руський (за Іпатським списком) / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Відп. ред. О. В. Мишанич. - К.: Дніпро, 1989. - 591 c.

43. Лихачев Н. П. Печати с изображением тамги или родового знака / Материалы для истории византийской и русской сфрагистики // Труды Музея палеографии. - Вып. 2. - Ленинград, 1930.

44. Лозко Г. Походження та значення тризуба (тридента). Українські символи та священні знаки // Українські символи. За ред. М. К. Дмитренка. - К.: Редакція часопису «Народознавство», 1994. - С.5-16.

45. Луців А. Г. Державний герб України: (домисли і дійсність) / А. Г. Луців. - Тернопіль: Джура, 2003. - 32 с.

46. Марков Н. А., Зайцева И. Е., Красникова А. М. Суздальський топор ХІ века из с. Шекшово. - Доступний з [Електронний ресурс]: http://www.archaeolog.ru/?id=2&id_nws=198&zid_nws=9.

47. Марков Н. А. Суздальский парадный топор ХІ века. - Доступний з [Електронний ресурс]: http://ria.ru/science/20120423/633070568.htm.

48. Мельникова Е. А. Граффити на восточных монетах из собраний Украины / Е. А. Мельникова // Древнейшие государства Восточной Европы. Новое в нумизматике. 1994 год. - М.: Археографический центр, 1996. - С.248-284.

49. Мельникова Е. А. К вопросу о происхождении знаков Рюриковичей / Е. А. Мельникова // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. - М.: Индрик, 2008. - С.240-249.

50. Молдован А. М. «Слово о законе и благодати» Иллариона / А. М. Молдован. - К.: Наукова думка, 1984. - 240 с.

51. Молчанов А. А. Знаки Рюриковичей: история изучения. Библиографический указатель // А. А.Молчанов / Signum. - Вып. 1. - М., 1999. - С.13-24. - Доступний з [Електронний ресурс]: http://www.heraldrybooks.ru.

52. Молчанов А. А. Знаки Рюриковичей: итоги и проблемы изучения / А. А. Молчанов // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. - М.: Индрик, 2008. - С.250-269.

53. Молчанов А. А. Знаки Рюриковичей: проблемы изучения / А. А. Молчанов // Нумизматика на рубеже веков. Нумизматический сборник. - Часть. XV (Труды ГИМ. Вып. 125). - М., 2001. - С.85-107.

54. Молчанов А. А. Об атрибуции лично-родовых знаков князей Рюриковичей X-XIII вв. / А. А. Молчанов // Вспомогательные исторические дисциплины. - Л.: Наука, 1985. - Т.ХVI. - С.66-83.

55. Молчанов А. А. Печать князя Святослава Игоревича (К вопросу о сфрагистических атрибутах документов внешней политики Древней Руси X в.) // Внешняя политика Древней Руси. Юбилейные чтения, посвященные 70-летию со дня рождения В. Т. Пашуто. Москва, 19-22 апреля 1988 г. Тезисы докладов. - М., 1988. - С.50-52.

56. Молчанов А. А. Подвески со знаками Рюриковичей и происхождение древнерусской буллы / А. А. Молчанов // Вспомогательные исторические дисциплины. - Л.: Наука, 1976. - Т.VII. - С.69-91.

57. Назаренко А. В. Братское совладение, отчина, сеньорат (династический строй Рюриковичей Х-ХII в. в сравнительно-историческом аспекте) / А. В. Назаренко // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. - М.: Индрик, 2008. - С.132-179.

58. Наливайко С. Тризуб, Володимир і Атлантида // С. Наливайко. - Соціалістична культура. - 1990. - №1. - С.26-27.

59. Нахапетян В. Е., Фомин А. В. Граффити на куфических монетах, обращавшихся в Европе в IX-X вв. / В. Е. Нахапетян, А. В. Фомин // Древнейшие государства Восточной Европы. Материалы и исследования. 1991 год. - М.: Наука, 1994. - С.139-208.

60. Никитин А. Л. Основания русской истории. Мифологемы и факты / А. Л. Никитин. - М.: АГРАФ, 2001. - 768 с.

61. Орешников А. В. Денежные знаки домонгольской Руси / А. В. Орешников // Труды ГИМ, 1936. - Вып. 6. - 96 с.

62. Орешников А. В. Классификация древнейших русских монет по родовым знакам / А. В. Орешников // Известия АН СССР. - 1930. - Серия VII. Отделение гуманитарных наук. - №2. - С.87-112.

63. Орешников А. В. Новые материалы к вопросу о загадочных фигурах на древнейших русских монетах / А.В. Орешников // Археологические известия и заметки Московского археологического общества. - Т.10. - М., 1894. - С.301-311.

64. Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого / [Вступ. слово та ред. Б. З. Якимовича]. - К.: Веселка, 1991. - 47 с.

65. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. // А. Пономарьов - К.: Либідь, 1994. - 317 с.

66. Портнов А. Феномен тризубу в історії України // Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики. Збірка наук. праць та спогадів пам'яті проф. В. О. Замлинського. - К., 2001. - У 2-х ч. - Ч. 1. - С.126-129.

67. Про Державний герб України: Постанова Верховної Ради України від 19.02 1992 р. № 2137-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 40. - С.592.

68. Пчелов Е. В. Династическая история рода Рюриковичей / Е. В. Пчелов // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. - М.: Индрик, 2008. - С.5-32.

69. Рапов О. М. Знаки Рюриковичей и символ сокола / О. М. Рапов // Советская Археология, 1968. - №3. - С.62-69.

70. Рыбаков Б. А. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси Х-ХІІ вв. / Б. А. Рыбаков // Советская Археология. - 1940. - Т.II. - С.227-257.

71. Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси / Б. А. Рыбаков. - М.: Наука, 1987. - 783 с.

72. Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. Изд. 2-е. / Б. А. Рыбаков. - М.: Наука, 1994. - 608 с.

73. Савенко И. Т. О древних памятниках изобразительного искусства на Енисее // Труды XIV АС в Чернигове, 1908 г. - М.: Типография Г. Лисснера и Д. Собко, 1910. - Т. І. - 553 с.

74. Сахаров А.Н. Дипломатия древней Руси: IX - первая половина X в. / А. Н. Сахаров. - М.: Мысль, 1980. - 358 с.

75. Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава / А. Н. Сахаров. - М.: Международные отношения, 1982. - 240 с.

76. Сергійчук В. Жовто-блакитний прапор і тризуб / В. Сергійчук // Наука і суспільство. - 1989. - №8. - С.76-78.

77. Сергійчук В. І. Доля української національної символіки / В. І. Сергійчук. - К.: Товариство «Знання» Української СРСР, 1990. - 47 с.

78. Сергійчук В. І. Національна символіка України: Наук.-худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку / В. І. Сергійчук. - К.: Веселка, 1992. - 109 с.

79. Символ національної і державної величі: Державний Герб України: бібліогр. покажч. / уклад. О. В. Левчук, О. А. Горбань, відп. за вип. В. О. Герасимова; ДВНЗ «Запорізький національний університет» МОНмолодьспорт. - Запоріжжя: ЗНУ, 2012. - 9 с.

80. Січинський В. Український національний знак і прапор // Вступ до українського краєзнавства / В. Січинський. - Прага: Українська школа, 1937. - Ч.Й. - 128 с.

81. Скотинський Т. Український герб та прапор: з 26 образками й 1 коліровою таблицею / Т. Скотинський. - Львів: Просвіта, Діло, 1935. - 35 с.

82. Соболева Н. А. Очерки истории российской символики. От тамги до символов государственного суверенитета / Н. А. Соболева - М.: Языки славянских культур, 2006. - 488 c. (Studia historica).

83. Сокульський А. Л. Національна символіка України / А. Л. Сокульський. - Запоріжжя: Інтербук, 1993. - 104 с.

84. Сотникова М. П. Древнейшие русские монеты X-XI веков. Каталог и исследование / М. П. Сотникова. - М.: Банки и биржи, 1995. - 320 с.

85. Сотникова М. П. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет X-XI веков / М.П. Сотникова, И. Г. Спасский. - Ленинград: Искусство, 1983. - 240 c.

86. Спасский И. Г. Русская монетная система. - Изд.4-е, доп. / И. Г. Спасский. - Л.: Аврора, 1970. - 256 с.: ил.

87. Ставиский В. И. У истоков древнерусской государственной символики / В. И. Ставиский // Философская и социологическая мысль. - К., 1991. - №5. - С.98-112.

88. Таубе М. А. Загадочный родовой знак семьи Владимира Святого / М. А. Таубе // Сборник, посвященный проф. П. Н. Милюкову. 1859-1929. - Прага: Типография «Орбис», 1929. - С.117-135.

89. Таубе М. А. Родовой знак семьи Владимира Святого в его историческом развитии и государственном значении для древней Руси / М. А. Таубе // Владимирский сборник в память 950-летия крещения Руси (988-1938). - Белград, 1939. - С.89-112.

90. Ткаченко В. Національна символіка: минуле і сучасне / В. Ткаченко // Радянська Україна. - 1989. - 26 лютого.

91. Толочко П. П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. - СПб.: Алетейя, 2003. - 160 с. (Серия «Славянская библиотека»).

92. Толстой И. И. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. Нумизматический опыт графа Ив. Ив. Толстого. - СПб.: Типография Императорской Академии наук, 1882. - 272 с., 15 л. ил.

93. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / Пер. с итальянского А. Г. Погоняйло и В. Г. Резник. Ред. М. Г. Ермакова // У. Эко. - СПб: Петрополис, 1998. - 432 с.

94. Фетисов А. А. «Знак Рюриковичей» на Нижнем Дунае // А. А. Фетисов / Викинги. Между Скандинавией и Русью / Авт.-сост. А. А. Фетисов, А. С. Щавелев (Terra Historica). - М.: Вече, 2009. - С.274-295.

95. Флёрова В. Е. Граффити Хазарии / В. Е. Флёрова. - М.: Эдиториал УРСС, 1997. - 176 с.

96. Флёрова В. Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии / В. Е. Флёрова. - М.: Мосты культуры / Гешарим, 2001. - 159 с.

97. Фурдуй Р. Символ державності / Р. Фурдуй // Друг читача. - 1991. - 6 листопада. - С.3.

98. Хмельовський О. Теорія образотворення: Кн. 4.1. Тризуб. Таємне вчення українців / О. Хмельовський. - Луцьк: Терен, 2004. - 288 с.

99. Хорошкевич А. Л. Символы русской государственности / А. Л. Хорошкевич. - М.: МГУ, 1993. - 96 с.

100. Цегельський Л. До питання українського державного гербу // Українське слово. / Л. Цегельський. - Львів. - 1818. - 17 січня. - ч. 11(806). - С.1.

101. Черных А. П. Древний мир сквозь призму звукосмысла: Трилогия / А. П. Черных. - Донецк: Донбасс, 2003. - 434 с.

102. Шаповалов Г. І. Походження українського тризуба або як поєдналися якір і хрест / Г. І. Шаповалов. - Запоріжжя, 1992. - 19 c.

103. Шаян В. Українська символіка / В. Шаян. - Ont. Canada: Українське Відродження, 1990. - 35 с.

104. Шер Я. А. Петроглифы Средней и Центральной Азии / Я. А. Шер. - М.: Наука, 1980. - 325 с.

105. Ширинский С. С. Ременные бляшки со знаком Рюриковичей из Бирки и Гнездова / Славяне и Русь: Сборник статей в честь Б. А. Рыбакова. // С. С. Ширинский. - М.: Наука, 1968. - С.215-223.

106. Шор Р. О., Каринский Н. М. Графика // Литературная энциклопедия в 11 т. / Отв. ред. Фриче В.М.; отв. секретарь Бескин О.М. - Т.2. - М.: Ком. Акад., 1929. - Режим доступу: http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le2/le2-6991.htm.

107. Щепкин Е. Н. Варяжская вира: Вехи и бакены древнерусского денежного и весового обращения / Е. Н. Щепкин // Записка Одесского общества исследователей древностей. - Одесса: Славянская типографія Е. Хрисогелос, 1915. - Т.32. - С.272-273.

108. Якимович Б. З. У глибину віків. / Вступне слово у книзі Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого // Б. З. Якимович. - К.: Веселка, 1991. - 47c. - С. 5.

109. Янин В. Л. Актовые печати Древней Руси X-XV вв.: В 2 т. - Т.1. - 326 c. - Т.2. - 367 c. / В. Л. Янин - М.: Наука, 1970.

110. Янин В. Л. Денежно-весовые системы домонгольской Руси и очерки истории денежной системы средневекового Новгорода / В. Л. Янин. - М.: Языки славянских культур, 2009. - 416 с. + 2 табл.

111. Янина С. А. Новые данные о монетном чекане Волжской Болгарии X в. / С. А. Янина // Материалы и исследования по археологии СССР. - №111. - М., 1962. - С.192.

112. Яценко С. А. Знаки - тамги ираноязычных народов древности и раннего средневековья / С. А. Яценко. - М.: Восточная литература, 2001. - 190 с.



ДОДАТОК А

Рис .1 - Зведена таблиця знаків Рюриковичів (генеалогічна схема): 1, 2 - Володимира (Василя) Святославича; 3 - Ярослава (Георгія) Володимировича; 4 - Мстислава Володимировича; Ізяслава (Дмитра) Ярославича; 5 - Всеволода (Андрія) Ярославича; 7 - Ярополка (Петра) Ізяславича; 8 - Святополка (Михайла) Ізяславича; 9 - Володимира (Василя) Всеволодовича (Мономаха); 10 - Олега (Михайла) Святославича; 11 - Юрія Володимировича Довгорукого; 12 - Всеволода (Кирила) Ольговича; 13 - Андрія Юрієвича Боголюбського; 14 - Всеволода (Дмитра) Юрієвича

Укладено за: Рыбаков Б. А. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси / Б. А. Рыбаков // Советская Археология. - 1940. - Т.II. - С. 232



ДОДАТОК Б

Рис. 2 - Найдавніші руські монети X - XI ст.: 1 - срібник князя Володимира Святославича тип I, №32-1; 2 - срібник князя Володимира Святославича тип II, №66-1; 3 - срібник князя Володимира Святославича тип III, №117-1; 4 - срібник князя Володимира Святославича тип IV, №175-3; 5 - срібник князя Ярослава Володимировича, №222-1; 6 - срібник князя Святополка Окаянного, №179-1; 7 - срібник з ім'ям «ПЕТРОС», №206-1; 8 - срібник з ім'ям «ПЭТОР», №212-1

Укладено за: Сотникова М. П. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских монет X-XI веков / М.П. Сотникова, И.Г. Спасский. - Ленинград: Искусство, 1983. - С. 15-123.



ДОДАТОК В

Рис. 3 - Ранні геральдичні підвіски Х-ХІ ст.: 1 - двозуб Ярополка Святославича, городище Каукай; 2 -двозуб Святослава Ігоровича (А), Псков; 3 - тризуб Володимира Святославича (А), Новгород; 4 - тризуб Володимира Святославича (А), Рождественський могильник; 5 - тризуби Вишеслава (А) і Ярослава (Б) Володимировичів, Рюрікове городище під Новгородом; 6 - тризуби Вишеслава (А) і Ярослава Володимировичів (Б), Даугмале

Укладено за: Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С. 444.



ДОДАТОК Г

Рис. 4 - Ранні геральдичні підвіски Х-ХІ ст..: 1 - тризуби Володимира Святославича (А) і Ярослава Володимировича (Б), могильник Победище поблизу Ладоги; 2 - тризуб Володимира Святославича, Чернігів; 3 - тризуби Мстислава (А) і Ярослава (Б) Володимировичів, Новгород; 4 -тризуби Судислава Володимировича (А) і Володимира Ярославича (Б), околиці Києва; 5, 6 -тризуби Володимира Святославича (А) і Вишеслава Володимировича (Б), Кельгінинський могильник

Укладено за: Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С. 445.



ДОДАТОК Д

Рис. 5 - Найдавніші руські печатки Х ст.: 1 - печатка князя Святослава Ігоровича (945-972), №1; 2 - печатка князя Ізяслава Володимировича Полоцького (?-1001), №2

Укладено за: Янин В. Л. Актовые печати Древней Руси X-XV вв.: В 2 т. - Т.1 / В. Л. Янин - М.: Наука, 1970. - С. 249.



ДОДАТОК Е

Рис. 6 - Генеалогічна таблиця найдавніших княжих знаків

Укладено за: Янин В. Л. Актовые печати Древней Руси X-XV вв.: В 2 т. - Т.1 / В. Л. Янин - М.: Наука, 1970. - С. 40.



ДОДАТОК Є

Рис. 7 - «Знаки Рюриковичів» - гербові знаки Київської Русі

Укладено за: Драчук В.С. Система знаков Северного Причерноморья. Тагообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей эры / В.С. Драчук. - К.: Наукова Думка, 1975. - С. 150, табл. XXI.



ДОДАТОК Ж

Рис. 8 - Особисто-родові знаки князів Рюриковичів Х-ХІІІ ст.

Укладено за: Молчанов А.А. Об атрибуции лично-родовых знаков князей Рюриковичей X-XIII вв. / А.А. Молчанов // Вспомогательные исторические дисциплины. - Л.: Наука, 1985. - Т.ХVI. - С. 67.



ДОДАТОК З

Рис. 9 - Зведена генеалогічна таблиця особисто-родових знаків князів Рюриковичів Х - першої половини ХІІІ ст., що отримали атрибуцію

Укладено за: Молчанов А. А. Об атрибуции лично-родовых знаков князей Рюриковичей X-XIII вв. / А. А. Молчанов // Вспомогательные исторические дисциплины. - Л.: Наука, 1985. - Т.ХVI. - С. 82.



ДОДАТОК І

Рис. 10 - Генеалогія знаків Рюриковичів ІХ - ХІ ст.

Укладено за: Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С.460-461.



ДОДАТОК К

Рис. 11 - Кістяна пластинка з двозубом з Саркела

Укладено за: Артамонов М.И. История хазар / М.И Артамонов. - Ленинград: Государственный Эрмитаж, 1962. - С. 430.



ДОДАТОК Л

Рис. 12 - Знаки Рюриковичів» на східних монетах: 1 - кінець ІХ ст. (о. Готланд, Швеція); 2 - після 894 р.*; 3 - перше - друге десятиліття Х ст. (с. Погорельщина, Мінський район, Білорусь); 4 - після 913/914 рр.*; 5 - після 919/920 рр.*; 6 - після 924/925 рр.*; 7 - 10-і - 30-і рр. Х ст. (с. Коз'янки, Білорусь); 8*; 9 - 910/911 - 954/955 рр. (с. Копієвка, Дашевський район, Винницька область); 10 - після 974/975 рр.*; 11 - після 979/980 рр.*; 12 - після 979/980 рр.*; 13 - 988/989 рр.*; 14 - початок ХІ ст. (с. Васьково, Псковська обл., Росія); 15 - початок ХІ ст. (с. Свірьстрой, Ленінградська обл., Росія); 16 - після 975 р.* (* - походження невідомо)

Укладено за: Мельникова Е.А. К вопросу о происхождении знаков Рюриковичей / Е.А. Мельникова // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. - М.: Индрик, 2008. - С. 245.



ДОДАТОК М

Рис. 13 - Графіті на побутовій кераміці: 1 - на фрагменті амфори з Саркела, 30-60 рр. Х ст; 2 - на фрагменті амфори з Саркела, друга половина ІХ - початок Х ст.; 3 - на фрагменті кераміки з Таманського городища, кінець Х - ХІ ст.

Укладено за: Флёрова В. Е. Граффити Хазарии / В. Е. Флёрова. - М.: Эдиториал УРСС, 1997. - табл.XV, №229, №230, табл.XVІІ, №6.



ДОДАТОК Н

Рис. 14 - Суздальська сокира XI ст. з курганного могильника поблизу села Шекшово (Іванівська область, Росія)

Укладено за: Марков Н.А. Суздальский парадный топор ХІ века: [Електронний ресурс]. - Доступний з:



ДОДАТОК О

Рис. 15 - Графіто на обушку з Саркела, кінець ІХ - початок ХІ ст.

Укладено за: Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С.454.



ДОДАТОК П

Рис. 16 - Двозуби на стінах коридору-дромосу гробниці боспорських царів Царського кургану поблизу Керчі

Укладено за: Амелькин А. О. «Знаки Рюриковичей» на стенах гробницы Царского кургана под Керчью / А. О. Амелькин // Древнейшие государства Восточной Европы. 1999 г. Восточная и Северная Европа в Средневековье. - М.: Восточная литература, 2001. - С. 250.



ДОДАТОК Р

Рис. 17 - Графіто двозуба на стіні печерного комплексу Басарабі (Румунія)

Укладено за: Фетисов А.А. «Знак Рюриковичей» на Нижнем Дунае // А.А. Фетисов / Викинги. Между Скандинавией и Русью / Авт.-сост. А.А. Фетисов, А.С. Щавелев (Terra Historica). - М.: Вече, 2009. - С. 276.



ДОДАТОК С

Рис. 18 - Графіто тризуба на стіні Софії Київської

Укладено за: Высоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIV вв. - Вып. 1. / С. А. Высоцкий. - К.: Наукова думка, 1966. - №75. За С. В. Бєлєцьким [6, с. 442], належав Брячиславу Ізяславичу (?-1044).



ДОДАТОК Т

Рис. 19 - Знаки на побутових предметах з Новгороду: 1 - стилізований двозуб на дерев'яному предметі з 28-го ярусу Неревського розкопу (953-972); 2 - тризуб на поплавці з 27-го ярусу Неревського розкопу (972-989)

Укладено за: Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С.439.



ДОДАТОК У

Рис. 20 - Двозуб на роговому гребні Х - початку ХІ ст. з городища Індакар в Удмуртії

Укладено за: Амелькин А. О. Знак на гребне с городища Индакар (к вопросу о начальном этапе русско-удмурдских контактов) / А. О. Амелькин // Проблемы изучения древней истории Удмуртии. - Ижевск, 1987. - С. 112.



ДОДАТОК Ф

Рис. 21 - Гончарні клейма Х-ХІ ст.: 1 - Плеснеск; 2 - Володимир-Волинський; 3, 4, 6, 7, 10, 11 - поселення на Менке (Мінськ): тризуби Володимира Святославича; 5, 8 - Могильов: тризуби Всеслава Ізяславича (5) і Володимира Святославича (8); 9 - Берестьє: тризуб Мстислава Володимировича; 12, 13 - Київ: тризуб Бориса Володимировича; 14 - Вишгород: тризуб одного з молодших синів Володимира Святославича

Укладено за: Белецкий С. В. Древнейшая геральдика Руси / С. В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С.450.



ДОДАТОК Х

Рис. 22 - Клеймо на керамічній цеглині з розкопок Десятинної церкви: 1 - з колекції Національного музею історії України (Київ), № В-4553/111; 2 - промальовування (за С. В. Бєлєцьким [6, с.451])

Укладено за: 1) Бєлов О.Ф., Шаповалов Г.І. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт / НАН України. Ін-т укр. археології та джерелознавства ім. М.С.Грушевського / О.Ф. Бєлов, Г.І. Шаповалов. - Запоріжжя: Дике поле, 2008. - Іл. №12; 2) Белецкий С.В. Древнейшая геральдика Руси / С.В. Белецкий // Повесть временных лет. - СПб.: Вита Нова, 2012. - С.451.



ДОДАТОК Ш

Рис. 23 - Хумаринське городище. Двозуби і тризуби на стінах Хумарінської фортеці (за Х.Х. Біджиєвим, 1983)

Укладено за: Соболева Н. А. Очерки истории российской символики. От тамги до символов государственного суверенитета / Н. А. Соболева - М.: Языки славянских культур, 2006. - С. 34.



ДОДАТОК Щ

Рис. 24 - Двозуби і тризуби з предметів салтово-маяцької культури: 1-9 - Дмитриєвський могильник, клейма на судинах; 10 - Підгоровський могильник, клеймо на судині; 11, 12, 15, 16, 19, 20, 23-25, 37-44 - Саркел, знаки на цеглинах; 13, 14, 17, 18, 27-31, 33-36 - Маяцька фортеця, знаки на блоках; 21, 22 - Семикаракорське городище, знаки на цеглинах; 26 - басейн Северського Донця, графіті на кістяному предметі (за К. І. Красильниковим, 1979); 32 - Баклінське городище, склеп VIII (за І. А. Барановим, 1990)

Укладено за: Флёрова В. Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии / В. Е. Флёрова. - М.: Мосты культуры / Гешарим, 2001. - C. 95.



Додаток Ю

Рис. 25 - Двозуби і тризуби з предметів салтово-маяцької культури: 1 - знак «іпсилон» на будівельних матеріалах; 2 - Пліска, плита саркофагу №4 Великої базиліки; 3 - Мадара, рисунок на черепиці; 4 - Овчарове, поселення, фриз на кам'яному «підсвічнику»; 5 - Преслав, малюнок на кам'яній плиті; поверх зображення нанесена реконструкція схеми знаку (див. також знак на плиті саркофагу №4 з Пліски); 6 - руни з Болгарії і зображення шамана з Палекомії, Греція

Укладено за: Флёрова В. Е. Образы и сюжеты мифологии Хазарии / В.Е. Флёрова. - М.: Мосты культуры / Гешарим, 2001. - C.61.

Размещено на Allbest.ru