Військова розвідка Росії на Далекому Сході в другій половині XIX-на початку XX століття

Причини появи й розвитку, формування та особливості російської військової розвідки і її вплив на воєнні дії та політику імперії в регіоні Далекого Сходу. Форми та методи діяльності російських розвідструктур під час російсько-японської війни 1904-1905рр.

Рубрика История и исторические личности
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.07.2011
Размер файла 115,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Через відсутність належної організації російська контррозвідка в 1904-1905 р. виявилася не в змозі успішно протистояти ворожим агентурам. У районі діючої армії контрразведывательная служба була в значній мірі децентралізована. Загальний жандармсько-поліцейський нагляд був покладений на полковника Шершова, офіцера окремого корпуса жандармів, прикомандированого до Керування етапами штабу головнокомандуючого. Боротьба з агентами із числа китайського населення була доручена відомому китайському комерсантові Тифонтаю, що активно співпрацював з російським командуванням. Пійманням ворожих вивідачів займалися також агенти начальника транспортів діючої армії генерал-майора Генерального штабу Н. А. Ухач-Огоровича, развідвідділення штабу Маньчжурської армії (до вересня 1904 р.) і штаби частин.

У цілому в період Російсько-японської війни організація боротьби зі шпигунством виявилася малоефективною. Вирішальну роль зіграли відсутність спеціального органа контррозвідки, недолік кадрів, коштів й організаційна плутанина. Протягом всієї війни контррозвідка велася в'яло й безсистемно, що обумовило надзвичайно високу ефективність діяльності японської розвідки й сприяло широкій поінформованості японського командування про сили й наміри російських військ. Серед причин поразки Росії у війні можна назвати й незадовільну організацію контррозвідки.

6. Питання до доповідача

1. Як велася організація розвідки перед початком війни?

У мирний час Генеральний штаб не розробив ніякий системи організації таємних агентур у специфічних умовах далекосхідного театру воєнних дій. У російського командування не виявилося ні кваліфікованих кадрів вивідачів, ні развідшкіл для підготовки агентур із числа місцевих жителів. Тим часом японці ще задовго до початку війни створили в Маньчжурії мережа резидентури й підготували кадри розвідників. В Инкоу й Цзиньчжоу існували створені японцями спеціальні школи для підготовки таємних агентур з китайців. Російське командування тільки в травні 1905 р. створює подібну школу. Очолив її редактор окупаційної адміністрації, що видавалася на засоби російської, газети «Шенцзинбао», що був в області розвідки абсолютно некомпетентний. Цілком зрозуміло, що школа не виправдала надій командування й наприкінці липня 1905 р. її закрили.

Таким чином, під час Російсько-японської війни в російського командування не було якої-небудь системи підготовки таємних агентур. Агенти вербувалися, як правило, із середовища простого селянського населення й через низький культурний рівень мало підходили для несення розвідувальної служби. Згубно позначався недолік асигнувань. Саме через це російська розвідка була змушена відмовитися від вербування агентів з найбільш грамотної частини населення - великої китайської буржуазії й високопоставлених чиновників, які найчастіше самі пропонували свої послуги. В остаточному підсумку наспіх підібрана й непідготовлена агентури не принесла істотної віддачі.

Положення російського командування було воістину трагічним. Не маючи сучасних і надійних агентурних даних про супротивника, воно вподібнювалося боксерові, що виходить на ринг із зав'язаними очами[]. Безсумнівно, що незадовільна робота розвідки з'явилася однієї з основних причин поразки Росії в цій війні. Тепер розглянемо загалом роботу контррозвідки.

Аж до початку двадцятого сторіччя в Російській імперії була відсутня чітка організація контррозвідувальної служби. Іноземними шпигунами займалися одночасно Генеральний штаб, поліція, жандарми й прикордонна охорона. Спеціального органа військової контррозвідки в цей час не існувало. У військовому відомстві контррозвідкою займалися ті ж офіцери Генерального штабу, у веденні яких перебувала розвідка. Однак держава не виділяла їм на організацію боротьби зі шпигунами ніяких спеціальних асигнувань, а постачання Департаменту поліції фінансами мало формальний характер.

7. Заключне слово керівника засідання

Таким чином, закінчуючи наше засіданнч потрібно півести підсумки та узагальнити все сказане стосовно теми розвідки на Далекому Сході. Завдання, яке ми ставили на початку нашого засідання ми виконали повністю.

Підводячі ж підсумки потрібно сказати , що стан розвідки в період кінця XIX ст- початку XX століття на далекому Сході бажав кращого. Але всеж перед розвідниками стояли конкретні завдання та установки стосовно ведення розвідки, такі як:

організацію й чисельність по мирних і військових штатах;

-- розташування їх і способи мобілізації й зосередження;

пристрій їх матеріальної й господарської частини, забезпечення обмундируванням, спорядженням, озброєнням, ремонтами, обозом, провиантами й фуражем;

пристрій різних галузей військового керування з їхніми спеціальними закладами й застосуванням до потреб воєнного часу;

тактичне навчання військ (устави, заняття під час зборів), розвиток військового утворення в армії, дух і побут солдатів й офіцерів, і характеристику головних начальників;

-- бюджет держави й особливо військовий;

загальну систему оборони держави, тобто фортеці й зміцнення, у зв'язку зі шляхами сполучення й найголовнішими географічними й топографічними умовами країни .

Що стосується розвідки вперіод Російсько-японської війни та її організації перед прчатком війни ми можемо сказати, що організація розвідки велася, але не належному рівні з послабленям. А саме найбільші помилки були допущені в сфері розвідки, що стосувались регіонів, а саме розвідка в Японії знаходилася на дуже низькому рівні, що в подальшому і вирішило хід війни.

Список використаних джерел та літератури.

1. Авдеев В.А. Военно-исторические исследования у русской армии (вторая половина XIX - начало ХХ столетие) // Военно-исторический журнал.- 1986.- №3.- С.81-84.

2. Авдеев В.А. П.Н. Симанский: События на Далеком Востоке, которые предшествовали российско-японской войне (1891-1903 гг) // Военно-исторический журнал.- 1993.- №10.- С.74-79; №11.- С.60-64.

3 Авдеев В.А. "Секреты" российско-японской войны (Организация изучения истории российско-японской войны 1904-1905 гг Генеральным штабом России) // Военно-исторический журнал.- 1993.- №9.- С.83-89.

4 Агеев А. Офицеры русского Генерального штаба об опыте российско-японской войны 1904-1905 г. // Военно-исторический журнал.- 1975.- №8.- С.99-104

5.Алексеев А.И. Освоение русскими людьми Далекого Востока и Русской Америки.- М.: Наука, 1982.- 288 с.

6. Алексеев М. Военная разведка России: От Рюрика до Николая II.- Кн.1.- Г.: Изд. дом Русская разведка, 1998.- 398с.; Кн.2.- 1998.- 560с.

7.Бадмаев П.А. Россия и Китай.- Спб.: Тип. А.С. Суворина, 1905.- 104 с.

8. Баторский Опыт военно-статистического очерка Маньчжурии // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1889.- Вып.37.- Ч.1.- 285с.

9. Батюшин Н. С. Тайная военная разведка и борьба с ней.-- М.: ООО «X-History», 2002.-- 259 с.

10. Бескровный Л.Г., Нарочницкий А.Л. К истории внешней политики России на Далеком Востоке в ХІХ столетии // Вопрос истории.- 1974.- №6.- С.14-36.

11. Бескровный Л.Г. Русская армия и флот в ХІХ столетии: военно-экономический потенциал России.- Г.: Наука, 1973.- 616с.

12. Бутаков Вооруженные силы Китая и Японии // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1883.- Вып. 3.- 186 с.

13. Вебель Ф. Поездка в Корею // Русский вестник. - 1894.- № 10.- С. 115-153

14. Вебель Ф. Поездка в Корею летом 1889 г. М.-Ш. подполковника Вебеля // В кн.: По Корее. Путешествия 1885-1896 г..- Г.: С вост. літ., 1958.- (С.96-133)

15. Венюков М. О новой низменности Азиатской России (Прочитано в отделении статистики 21 октября 1872 г.) // Вести Русского географического общества.- 1872.- Т.8.- №6.- С.312-327.

16. Венюков М. Общий обзор постепенного расширения русских границ в Азии и способов обороны их // Военный сборник.- 1872.- Т.83.- № .- С.195-228.

17. Венюков М. Опыт военного обзора русских границ в Азии. - Спб.: Тип. В. Безобразова и К, 1873.- 483 с.

18. Венюков М. Очерк географических исследований в Азиатской России // Военный сборник.- 1877.- Т.116.- №7.- С.37-81.

19. Венюков М. Очерк международных вопросов в Азии // Русский вестник.-1877.- Т. 128.-№ 4.- С. 511-559.

20. Венюков М.И. С воспоминаний: В 3 кн.- Амстердам, 1895-1901. Кн.1: 1832-1867.- 1895.- 419с.; Кн.2: 1867-1876.- 1896.- 285с.; Кн.3: 1877-1884.- 1901.- 161с.

21. Вогак Извлечение из сообщений // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии. - 1895.- Вып.60. - 204с.; Вып.61. - 111с.

22. Вогак Китай // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1895.- Вып.59.- 265с.

23. Вогак Короткая записка о Корее // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1895.- Вып.54.- С.154-155.

24. Вогак Маньчжурская железная дорога // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1895.- Вып.53.- С.1-26.

25. Военная разведка в России до 1917 г. // Agentura.ru.

26. Галкин Очерк состояния вооруженных сил Китаю в сопредельные с Россией областях Чжунгарии и Восточного Туркестана. 1887 г. // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1888.- Вып.35.- С.1-156.

27. Галкин Современное состояние вооруженных сил в Восточном Туркестане в 1885-г. // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1886.- Вып.24.- С.129-223.

28. Гальперин А. Корейский вопрос в международных отношениях накануне аннексии Кореи Японией (1905-1910) // Вопрос истории.- 1951.- №2.- С.12-30

29. Гарнак Поездка на Сахалин в 1885-1886 г. // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии .-1887.- Вып. 27.- С. 170-228.

30. Гарнак Численность и дислокация китайской армии за 1884 г. с добавлением формирований 1885,1886,1887 г.; Описание пути от Старо-Цурукайтуевского стражи к Пекину // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1888.- Вып. 34.- С. 1-48.

31. Глушков В.В., Шаравин А.А. На карте Генерального штаба - Маньчжурия. Накануне Российско-японской войны 1904-1905 г. - М., 2000. - 400 с.

32. Гончаренко С.Н. О русских путешественниках в Китае во второй половине XIX в. // В кн.: Документы опровергают. Против фальсификации истории российско-китайских отношений / Отв. ред. С. Л. Тихвинский.- М.: Мысль, 1982.- 511 с. (С. 460-490).

33. Горбовский А.А., Семенов Ю.С. Без единого выстрела: Из истории русской военной разведки. - М.: Молодая гвардия, 1983. - 367 с.

34. Греков Н. В. Русская контрразведка в 1905-1917 г.: шпиономания и реальные проблемы. - М.: Московский общественный научный фонд; ООО "Издательский центр научных и учебных программ", 2000.-567с.

35. Григорцевич С.С. Дальневосточная политика империалистических государств в 1906-1917 г.- Томск: Издательство Томского университета, 1965.- 602с.

36. Грулев Извлечения с отчета о рекогносцировке магистрального Сибирского пути в пределах Забайкальской области //Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии .- 1893.-Вып.50.- С.130-148.

37. Грулев Описание реки Сунгари 1895 г. // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1896.- Вып. 69.- С. 97-133.

38. Гузанов В. Штабс-капитана Рибникова звали Акаси //http://russia-japan.nm.ru.

39. Гуревич Б.П. История «Илийского вопрос» и ее китайские фальсификаторы // Документы опровергают. Против фальсификации истории российско-китайских отношений / Отв. ред. С. Л. Тихвинский.- М.: Мысль, 1982.- 511 с. (С. 423-459).

40. Данилов О.Ю. Российско-японская война и английская угроза с юга. // Восток.- 2000.- №6.- С.26-35

41. Действия русской военной разведки на новых фронтах тайной войны в начале XX столетие // http://flb.ru

42. Деревянко И.В. Мозг армии (Корпус офицеров Генерального штаба к началу ХХ век) // Военно-исторический журнал.- 1989.- №10.- С.79-80

43. Деревянко И.В. Русская агентурная разведка в 1902-1905 г. // Военно-исторический журнал.- 1989.- №5.- С.76-78

44. Деревянко И., Сноп А. Щупальца спрута // Тыл вооруженных сил.- 1990.- № 8.- С. 64-

45. Деревянко И. Щупальца спрута. - М.: Яуза, Эксмо, 2004. - 192 с.

46. Деревянко И.В. Шпионов ловить было кому-то. Контрразведывательная служба России в период российско-японской войны 1904-1905 г. // Военно-исторический журнал.- 1994.- №12.- С.51-53

47. Добычина Э. Русская разведка против самураев // http://nvo.ng.ru

48. Добычина Э.В. Разведка России о японском военном влиянии в Китае на рубеже XIX - ХХ столетий // Вопрос истории.- 1999.- №10.- С.127-131.

49. Добычина Э.В. Русская агентурная разведка на Далеком Востоке в 1895-1897 годах // Отечественная история.- 2000.- №4.- С.161-170

50. Евтюгин Короткая записка о путях, которые ведут из Забайкальской области в г. Пекин, пройденных улітку 1882 // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1883.- Вып.1.- С.322-345.

51. Забровская Л.В. Политика цинской империи в Кореи. 1876-1910 г.- М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1987.- 133 с.

52. Зайчиков В.Т. Взнос россиян ученых у исследование Кореи // Вопрос географии. Сборник восьмой.- 1948. Заграничные страны.- М.: ОГИЗ, Государственное издательство географической литературы, 1948.- 225с.(С.37-60).

53. Записки военно-топографического отдела Главного управления Генерального Штаба.- Пг.: Военная типография, 1837-1917: Ч.1.- 1837.- 363с.

54. Звонарев К.К. Агентурная разведка. В 2-х кн. Кн. 1. Русская агентурная разведка к и во время войны 1914-1918 г. - М.: БДЦ-ПРЕСС, 2003. - 304 с.: Кн. 2. Немецкая агентурная разведка к и во время войны 1914-1918 г. - 224 с.

55. Звонарев К.К. Агентурная разведка. - К.: Изд. дом Княгиня Ольга, 2005. - 696 с.

56. Золотарев А.М. Военно-географический очерк окраин России и пути в соседние территории.- Спб.: Типо-литография М.П. Фроловой, 1903.- 231с.

57. Из дневника А.Н. Куропаткина / Предисловие М.Н. Покровского // Красный архив.- 1924.- Т.7 (с 23.10.05 по 23.12.05); 1925.- Т.1(8) (с 23.12.1905 по 12.03.06).- С.70-100; 1927.- Т.1(20) (с 06.03.17 по 15.05.17).- С.56-77.

58.Из эпохи японо-китайской войны 1894-95 г. // Красный архив.- 1932.- Т.1-2(50-51).- С.3-63.

59. Илинский С. О новой пограничной линии России с Китаем и об областях, которые отошли у владение России на Корейском и Ляодунском заливах // Вести Русского географического общества.- 1900.- Т.36.- Вып.4.- С.379-404.

60. Инаба Ч. Из истории разведки в годы российско-японской войны (1904-1905). Международная телеграфная связь и перехваты корреспонденции неприятеля // Отечественная история.- 1994.-№4-5.- С.222-227.

61. История внешней политики России: Вторая половина ХІХ столетие / Отв. ред. В.М. Хевролина.- Г.: Международные отношения, 1999.- 384с.

62. История внешней политики России: Конец ХIX-начало ХХ столетие: От русско-французского союза к Октябрьской революции / Отв. ред. А.В. Игнатьев.- М.: Международные отношения, 1999.- 672с.

63. История дипломатии: Т.2. Дипломатия в новое время (1872-1919 г.) / Под ред. академика В. Потьомкіна.- М. - Л.: ОГИЗ, Государственное издательство политической литературы, 1945.- 424с.

64. История Кореи.- Сеул: "Международное Радио Кореи", КВ Институт международного образования при министерстве образования Республики Корея, 1995.- 211с.

65. История Кореи (из древнейших времен к нашим дням).- Т.1.- М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1974.- 470с.

66. История народов Восточной и Центральной Азии из древнейших времен к нашим дням.- М.:Наука, Главная редакция восточной литературы, 1986.- 580с.

67. История отечественной ступеньки из середины ХІХ столетие до 1917 года. - М.: Восточная литература, 1997. - 536 с.

68. История России: Россия и Восток / Сост. Ю.А. Сандулов. Спб., 2002.

69. История российско-японской войны 1904-1905 г. / Под ред И. И. Ростунова.- М.: Наука, 1977.- 384 с.

70. Калнин Короткий очерк Кореи // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1887.- Вып. 26.- С. 43-62.

71. Карнеев В. Поездка по Южной Корее в 1895-1896 г. // В кн.: По Корее. Путешествия 1885-1896 г.- М.: Изд. Восточ. Лит., 1958.- С. 134-219.

72. Ким Чжон Хон. Русско-корейское дипломатическое отношение в 1884-1904 г. Автореферат на получение научной степени кандидата исторических наук. - М., 2000 // http://catalog.studentochka.ru

73. Киняпина Н.С. Внешняя политика России второй половины XIX столетие.- М.: Высшая школа, 1974.- 280 с.

74. Кирмель Н.С. Становление военной контрразведки Русской империи // Военно-исторический журнал. - 2006. - № 2. - С. 50-54.

75. Кирмель Н.С. "... Японские прачки и парикмахеры открыли ... много магазинов с целью конспирации шпионской деятельности."//Военно-историчесий журнал.- 2001.- №3.- С.54-59.

76. Кирпиченко В.А. Основные этапы развития русской разведки // http://www.fsb.ru

77. Ковалевский Э. Путешествие в Китай.- Спб.: Тип. Корольова и К, 1853.- 423 с.

78. Козлов П. Николай Михайлович Пржевальск // Русская старина.- 1912.- Т.149.- Кн.1.- С.144-159; Кн.2.- С.327-350; Кн.3.- С.569-603; Т.150.- Кн.4.- С.121-161; Кн.5.- С.361-385.

79. Корнеев В.В. Центрально азиатский регион в военной политике России (XVIII - начало ХХ в.) // Восток. - 2004. - № 4. - С. 5-16.

80. Костенко. Джунгария. Военно-статистический очерк // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1887.- Вып. 28.- 341 с.

83. Костенко Л.Ф. Короткая характеристика Большого Тянь-шаньского нагорье // Военный сборник.- 1878.- №7.- С.107-134.

84. Костенко Л.Ф. Очерки Семиреченского края. Дорожные письма // Военный сборник.- 1872.- №11.- С.187-412.

85. Кудрявцев Н.А. Государев глаз. Тайная дипломатия и разведка на службе России. -М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002.

86. Кулешов Н.С. Россия и Тибет.- М.: Наука, Издательская фирма "Восточная литература", 1992.- 272 с.

87. Куропаткин А.Н. Российско-японская война, 1904-1905: Итоги войны. - Спб.:ОООИздательствоПолигон,2002.-525с.

88. Куропаткин А.Н. Дневник А. Н. Куропаткина // Красный архив.- 1922.- Т.2.- С.5-47; 1924.- Т.5. (c 14.02.1904 по 25.03.04) / Публ. А.Н. Зайончковского.- С.84-99; 1935.- Т.1 (68) (с 31.03.04 по 21.11.04) / Предисловие С. Будкевича.- С.65-96; Т.2-3 (69-70).- С.101-126.

89. Куропаткин А. Н. Записки генерала Куропаткина о российско-японской войне. Итоги войны.-Berlin: Buhnen und Buchverlad russicher Autoren J. Ladyschnikow, 1909.- 549 с.

90. Кутаков Л.Н. Россия и Япония.- М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1988.- 384 с.

91. Кюнер Н.В. Новейшая история стран Далекого Востока.- Ч.3.- Вып.1.- Владивосток: Типолитография Восточного института, 1910.- 175с.

92. Ламсдорф В.Н. Дневник 1894-1896.- М.: Международные отношения, 1991.- 456с.

93. Левицкий Н.А. Российско-японская война 1904-1905 г. // http://www.hrono.ru

94. Лукашев Извлечение из записки, представленной после обзора Японии // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1898.- Вып.73.- С.37-41.

95. Макаров И.С. О процессе формирования организационной структуры военной разведки Русской империи (последняя треть XIX - начало ХХ вв.) // В кн.: Многоликая история.- М., 1997.- С. 202-220.

96. Международные отношения на Далеком Востоке. Книга первая. Из конца XVI в. до 1917 г.- М.: Мысль, 1973.- 324с.

97. Меньков П.К. Записки Петра Кононовича Менькова: В 3-х тт.- Спб.: Изд. Б. Березовского, 1898.

98. Михаил Иванович Венюков // http://new.hist.asu.ru/biblio/zalk/117-122.pdf

99. Моисев В.А. Россия и Китай в Центральной Азии (вторая половина XIX в. - 1917 г.) // http:new.asu.ru/biblio/ruskit/

100. Надарів Материалы к изучению Уссурийского края // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1887.- Вып. 26.- С. 91-150.

101. Надарів Северо-Уссурийский край // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1887.- Вып. 27.- С. 1-169;

102. Назаров Материалы для военно-статистического обзора Приамурского военного округа и Маньчжурии // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1888.- Вып. 31. - 365 с.

103. Нарочницкий А. К вопросу о японской агрессии в Кореи и причинах японо-китайской войны 1894-1895 г.// Вопрос истории.- 1950.- №5.-С51-76.

104. Нарочницкий А.Л. Колониальная политика капиталистических государств на Далеком Востоке. 1860-1895.- М.: Издательство Академии Наук СССР, 1956.- 899с.

105. Очерки истории Китаю с древности к "опиумным" войнам / Под ред. Почетов Юэ.- М.: Издательство восточной литературы, 1959.- 579с.

106. Очерки истории русской внешней разведки.- Т. 1.- М.: Международные отношения, 1996.- 240с.

107. Очерки новой истории Японии (1640-1917). - М.: Изд.Восточ.Лет., 1958. - 598с.

108. Павлов Д.Б. Русская контрразведка в годы российско-японской войны // http://www.almanacwhf.ru.

109.Павлов Д.Б. Русская контрразведка в годы российско-японской войны // Отечественная история.- 1996.- №1.- С.14-28.

110. Пак Б.Д. Борьба капиталистических государств и феодального Китая за Корею в 80-середине х лет XIX столетие и позиция России // Взаимоотношения России с афроазиатскими странами в XIX - началехх столетий.- Иркутск: Иркутск. Гос. Пед. Ин-т, 1987.- С.30-41.

111. Пак Б.Д. Корейский вопрос в России в 1910-1914 г. // Ученые записки Иркутского государственного педагогического института.- Вып.28. Вопрос истории Сибири.- Иркутск, 1967.- С.195-216.

112. Пак М.Н., Первухин В.А. Японская агрессия в Корее в конце XIX -начале ХХ в. // В кн.: Историография стран Востока (проблемы нового времени).- М.:Моск. ун-та, 1978.- 256с. (С.133-147).

113. Петров Ю.А. Рецензия на книгу: Тайны российско-японской войны. Д.Б. Павлов, С.А. Петров Японские деньги и русская революция. 142с. Русская разведка и контрразведка в войне 1904-1905 г.: Документы. 143-327с.- М.: Прогресс-Академия, 1993 // Отечественная история.- 1994.- №2.- С.201-203.

114. Пименов П.С. Особенности русской геополитики в Азиатско-Тихоокеанском регионе на рубеже XIX - ХХ столетий // http://www.history.pu.ru.

115. Полторацкий В. Сведения о торговых сношениях с Западным Китаем // Вести Русского географического общества.- 1873.- Т.9.- С.98-101.

116. Пржевальск Н. От Кульджи за Тянь-Шань и на Лобнор // Вести Русского географического общества.- 1877.- Т.13.- Вып.5.- С.263-329.

117. Путята Войска Северного Китая на которые распространялись преобразование // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1888.- Вып.32.-С.33-57.

118. Путята Вооруженные силы Китая и принципы военного искусства в толковании древних китайских полководцев; Береговая оборона Кантона 1886 года; Заметки о Порте Артур; Сведения о китайских войсках в Хунчуне 1888 года // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1889.- Вып.39.- 175с.

119. Путята К вопросу о высшем государственных инстанциях в Китае // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1890.- Вып.41.- С.111-122.

120. Путята Китайский бюджет // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1890.- Вып.42.- С.145-158

121. Путята Описание порта Артур // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1888.- Вып.32.- С.4-10.

122. Путята Отчет о поездке по Маньчжурии в 1888 г. // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1889.- Вып.38.- С.1-127.

123. Путята Очерк военного хозяйства в Китае // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1891.- Вып.45.- С.136-157.

124. Путята Очерки китайской жизни // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1891.- Вып.45.- С.161-188.

125. Путята О численности и дислокации китайских войск в местностях, пограничных с Туркестанским и Омским округами // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1891.- Вып.45.- С.157-160.

126. Путята Походи родоначальников Дайцинской династии // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1890.- Вып.41.- С.80-110.

127. Путята Хинганская экспедиция // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1894.- Вып.55.- С.1-74.

128. Путята Шанхай - Гуан // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1893.- Вып.51.- С.84-92.

129. Путята Д.В. Заметка о поездках Генерального штаба капитана Путяты в 1882 году в Кызылкумы и Каракумы // Записки Военно-топографического отдела Главного штаба.- 1886.- Ч.41.- Отд.2.- С.1-7.

130. Рагоза Посьетский участок // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1891.- Вып. 45.- С. 47-135.

131. Россия и Тибет: Сб. рус. архив. документов. 1900-1914 / Отв. ред. Э.А. Белов, О.И. Святецкая, Т.П. Шаумян. - М.: Восточная литература, 2005. - 231 с.

132. Россия и Япония на зрении ХХ век. Аналитические материалы отечественной военной ориенталистики. - М., 1994.

133. Русская разведка и контрразведка в войне 1904-1905 г.: Документы / Сост. И. В. Деревянко // В кн.: Тайны российско-японской войны.- М.: Изд. Группа “Прогресс»: Прогресс-Академия, 1993.- 328с.

134. Россияне военные востоковеды до 1917 г. Библиографический словарь /Сост. М.К. Басханов. - М.: Восточная литература, 2005. - 294 с.

135. Рыженков М.Р. Документы Русского государственного военно-исторического архива по истории Кореи и русско-корейских отношений в XIX-начале ХХ в. // Восток.- 2000.- №2.- С.26-31.

136. Рыжиков А.И. Первые топографы Сна-Мешка // Геодезия и картография.- 2002.- №5.- С.52-54.

137. Семенов П.П. История полувековой деятельности Императорского Русского географического общества 1845-1895: В 3-х чч. Ч.1.- Отд.1-3.- Спб., 1896.- 468с.; Ч.2.- Отд.4.- С. 469-979; Ч.3.- Отд.5.- С. 980-1377+66с.

138. Сергеев Э.Ю. Военная разведка России в борьбе с Японией (1904-1905 г.) // Отечественная история. - 2004. - № 3. - С. 78-92.

139. Сергеев Э.Ю. История военной разведки России (материалы заседания историков Первой мировой войны и военной разведки России в начале ХХ в.) // Новая и новейшая история. - 2000. - № 3. - С. 245-246.

140. Сергеев Э.Ю. Русская разведка в начале войны с Японией 1904-1905 лет // Новая и новейшая история. - 2005. - № 1. - С. 60-79.

141. Сладковский М.И. История торгово-экономических отношений народов России с Китаем (до 1917 г.).- М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1974.- 438с.

142. Соковнин О современных корейских войсках // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1896.- Вып. 69.-С. 1-7.

143. Сосновский Ю.А. [Рекогносцировка в речной области Черного Иртыша, сопредельном бассейне озера Улюнкур (Кызылбаш) и в горном округе Хобусор в 1872 году] // Вести Императорского русского географического общества.- 1874.- Т.10.- С.289-294.

144. Стрельбицкий Отчет о торговле Кореи за 1896 год // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1898.- Вып.73.- С.48-72.

145. Тизенгаузен Торговля Франции с Китаем и Японией // Сборник географических, статистических и топографических материалов по Азии.- 1887.- Вып. 27.-С. 264-268.

146. Таскай Г.Д. Очерк истории Корее во второй половине ХІХ в.- М.: Издательство восточной литературы, 1960.- 239с.

147. Умурзаков С. Первая русская экспедиция на озеро Иссык-Куль // Вести Всесоюзного географического общества.- 1963.- Т.95.- Вып.4.- С.368-371.

148. Файнберг Э.Я. Внутреннее и международное положение Японии в середине XIX столетие.- М.: Изд. МЫЛ, 1954.- 109с.

149. Файнберг Э.Я. Японско-русские отношения в 1697-1875 г.- М.: Изд. Восточ. Лет., 1960.- 314с.

150. Фалиго Р., Коффер Р. Всемирная история разведывательных служб: В 2 т. М.: Терра, 1998.

151. Федоров Д. Опыт военно-статистического описания Илийского края: В 2 ч..- Ташкент: Типография штаба Туркестанского военного округа, 1903. Ч.1.- 299с.; Ч.2.- 318с.

152. Фролов Б. Российско-японская война 1904-1905 г. (некоторые вопросы военного искусства) // Военно-исторический журнал.- 1974.- №2.- С.83-90.

153. Чимитдоржиев Ш. В. Россия и Монголия.- Г.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1987.- 240 с.

154. Шарнгорст К. Астрономические определения в Тянь-Шане // Вести Императорского русского географического общества.- 1873.- Т.9.- №4.- С.111-128.

155. Шелухин А.Ю. Разведывательные органы в структуре высшего военного управления Русской империи начала ХХ столетие (1906-1914 г.) //Вестник Московского университета. Серия 8. История.- 1996.- № 3.- С. 17-31.

156. Шишов А.В. Россия и Япония. История военных конфликтов.- М.: Вече, 2000.- 576с.

157. Якобашвили И.А. Вопрос истории российско-японских отношений в роботах советских историков // В кн.: Россия и Япония в исследованиях советских и японских ученых. - М: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1986.- 108с. (С. 27-35)

158. Япония и ее вооружены силы в 1904-1905 г. Сообщение руководителя „шанхайской агентур” А.И. Павлова в МИД России / Публ. Д.Б. Павлова // Исторический архив. - 2006. - № 3. - С. 141-172; 2007. - № 1. - С. 129-166.

159. Японская историография отношений России с сопредельными странами на Далеком Востоке. Сборник научных работ под общей редакцией члена-корреспондента АН СССР А.И. Крушанова.- Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1986.- 96с.

160. Японские дневники А.Н. Куропаткина (с 25.05.1903 по 06.06.03; с 07.06.03 по 16.06.03; с 16.06.03 по 01.07.03) / Публ. Э.Ю. Сергєєва, И.В. Карпеева // В кн. М: Русский архив (История Родины в свидетельствах и документах XVIII-ХХ вв.).- Вып.6.: Студия ТРИТЭ - "Русский архив", 1995.- 704с. (С.393-444).

161. Японский дневник А. Н. Куропаткина. (публикация И.В. Казмеева, Э.Ю. Сергєєва) // Военно-исторический журнал.- 1991.- №12.- С.59-63, 67-68.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Причини початку російсько-японської війни. Початок перших бойових зіткнень, напад на російські кораблі. Військові, політичні і господарські причини поразки у російсько-японській війні. Закінчення конфлікту, підписання Портсмутського мирного договору.

    реферат [14,3 K], добавлен 09.04.2011

  • Специфіка міжнародних відносин на Далекому Сході наприкінці ХІХ ст. Особливості та фактори, що вплинули на зовнішню політику Російської імперії в зв’язку з початком будівництва Великої Сибірської залізниці в 1891 р. Історична роль даного процесу.

    статья [21,9 K], добавлен 14.08.2017

  • Особливості розвитку державності та політичних структур країн Сходу. Ідеології демократичного і авторитарного прагматизму. Причини формування руху афро-азіатської солідарності. Основні тенденції та протиріччя економічного росту країн, що розвиваються.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 13.06.2010

  • Бессарабія у зовнішній політиці Росії на початку ХІХ ст. Внутрішньополітичне положення Туреччини. Бессарабія та російсько-турецька війна 1828-1829 рр. Кримська війна 1853-1856 рр. Наслідки російсько-турецької війни 1877-1878 рр. для Бессарабії.

    дипломная работа [75,7 K], добавлен 03.09.2014

  • Передумови та причини появи декабризму як революційного явища. Європейський вплив на формування ідеологічних основ декабристського руху. Повстання декабристів та його результати. Наслідки руху декабристів для подальшого розвитку російської імперії.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 05.07.2012

  • Становлення російсько-британських відносин. Причини, хід, наслідки британо-російських протиріч у 1856-1871 pp. Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на політику Росії та Великобританії. Місце російсько-британських відносин у системі міжнародних відносин.

    магистерская работа [654,3 K], добавлен 08.11.2011

  • Становлення російсько-британських відносин. Причини, хід і наслідки британо-російських протиріч 1885-1897 рр. Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на політику Росії та Великобританії. Роль російсько-британських відносин у системі міжнародних відносин.

    магистерская работа [172,0 K], добавлен 14.08.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.