Українсько-польські відносини 1991-2011 рр.

На основі цього було визначено основні напрями подальшого військового співробітництва: військово-політичні контакти; військово-технічне співробітництво; співробітництво у питаннях освіти та науки; співробітництво в соціальній та медичній сферах; співробітництво у питаннях миротворчої діяльності та участі у програмі "Партнерство заради миру". Крім цього, було оцінено результати двосторонніх зустрічей і переговорів як таких, що сприяють подальшій динамізації двосторонніх відносин. З метою подальшого розширення співробітництва сторони вирішили проводити двосторонні політичні консультації, обмінюватись думками щодо ситуації в регіоні, політики безпеки, розвитку двосторонніх відносин. Зокрема, домовились провести консультації щодо можливості проведення спільних навчань на полігонах обох держав та активізувати роботу над формуванням спільного українсько-польського батальйону миротворчих сил.

У ході візиту було також вирішено розпочати співробітництво прес-служб Міністерств оборони з питань обміну інформаційними та відеоматеріалами, які висвітлюють підготовку та виховання збройних сил обох держав. З цією метою сторони підписали "Протокол між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про двостороннє співробітництво в галузі підготовки військових кадрів". Протокол складався з 16 статей і визначав умови навчання військовослужбовців з Польщі в Україні та українських військових в Польщі.

В жовтні 1996 р. в Києві між урядом України та урядом Республіки Польща було підписано "Угоду про взаємні поставки військової техніки та надання послуг у військово-технічній галузі".Договірні сторони в угоді домовились, що сприятимуть співробітництву, яке охоплює: поставки озброєння, військової техніки та іншої військової продукції; забезпечення експлуатації, ремонту і модернізації озброєння та військової техніки, а також надання інших послуг у військово-технічній галузі; надання послуг з модернізації, ремонту і експлуатації озброєння та військової техніки, виготовленої в третіх країнах; науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи, створення нових і модернізованих типів озброєнь та військової техніки, їх випробування на випробувальних полігонах України та Республіки Польща; продаж ліцензій на виробництво озброєння, військової техніки і надання технічної допомоги в організації їх виробництва; обмін спеціалістами з метою надання допомоги в реалізації спільних програм у галузі військово-технічних послуг; обмін досвідом та інформацією в галузі розробок, виробництва і випробувань озброєння й військової техніки; навчання персоналу згідно з потребами та можливостями договірних сторін; проведення ринкових досліджень з метою продажу спільно створених типів озброєнь і військової техніки.

Першою перевіркою дієздатності відпрацьованої представниками обох сторін організаційно-штатної структури та концепції дій цієї частини у миротворчих місіях ООН стала участь українсько-польського батальйону у навчаннях "Татри-96", у Польщі в період з вересня по жовтень 1996 р. У рамках підготовки до спільних операцій проведено навчання: "Широкий Степ-97" у серпні 1997 р. в Україні, а "Хоробрий орел-97" у вересні 1997 р. у Польщі.

27 листопада 1997 р. у Варшаві після узгодження позицій за згодою президентів України та Польщі з уповноваженням урядів обох держав міністрами оборони України та Республіки Польща було підписано "Угоду у справі створення спільної військової частини для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій". Угода зазначає, що уряди обох держав домовились про створення спільного військового миротворчого батальйону, який може бути задіяний в міжнародних акціях з метою встановлення або підтримання миру та безпеки, а також у міжнародних гуманітарних акціях: Польща активно підтримала проект розробки основоположного документу про відносини між Україною та НАТО. Більше того, ідею підписання окремого договору України з Північноатлантичним альянсом запропонував саме польський президент у жовтні 1996 р. А. Кваснєвський також зауважив, що основоположний документ НАТО - Україна повинен бути оформлений на таких самих умовах, як і запропонований до підписання документ, який визначав відносини між Північноатлантичним об'єднанням і Російською Федерацією.

Головним напрямом двостороннього військового співробітництва є створення спільної багатонаціональної тристоронньої бригади ЛИТУКРПОЛБРИГ, практична робота над чим розпочалася у 2010 році, результатом чого стала розробка «Порозуміння між Урядами України, Республіки Польщі та Литовської Республіки про створення військової частини».

Пріоритетом у 2011 році визначено створення правової бази тристоронньої українсько-польсько-литовського бригади,залучення до співпраці Збройних Сил України у складі коаліційних сил в Афганістані (ISAF),розробка підстав для участі підрозділу Збройних Сил України у складі Бойової тактичної групи Європейського Союзу "Вишеградська БТГр ЄС".

3.2 Роль Європейського Союзу у поглибленні українсько-польських відносин

Для досягнення другої після вступу в НАТО стратегічної мети -інтеграції в ЄС - були підпорядковані зусилля владних структур в Польщі після офіційного приєднання до Північноатлантичного альянсу. Інтеграція для Польщі до європейської спільноти означала шанс на розвиток сучасної держави та процвітаючої економіки. Приєднання до ЄС поляки розглядали як історичну необхідність та засіб, який допоможе цивілізувати країну через приєднання до регіону економічної та політичної стабільності. На сьогоднішній день процес євроінтеграції набуває дедалі більшого значення. Радикальні зміни в системі міжнародних відносин наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. XX ст. відкрили можливість для встановлення нових форм взаємодії і співробітництва країн. Поступове поширення євроатлантичної сфери політичного, економічного, правового та морально-етичного впливу на схід європейського континенту, вимагають найактивнішої участі в інтеграційних процесах. Розширення Євросоюзу за рахунок держав Центрально-Східної Європи значною мірою впливає на українсько-польські відносини.

Українське керівництво офіційно заявило про пріоритет співпраці з ЄС, окремими його державами та новими членами, інтеграцію в європейський економічний простір і формалізацію цього процесу шляхом набуття повноцінного членства ЄС. Проте сучасну динаміку відносин України з Європейським Союзом можна охарактеризувати лише як зближення, а не інтеграцію. Україною на сьогодні не подолано дистанцію навіть до асоційованого членства, разом з тим повноправне членство в ЄС залишається стратегічною метою її зовнішньої політики. Україна значно відстає від держав Центральної Європи, Польщі зокрема, в реалізації інтеграційної політики.

11 червня 1998 р. Президент України Л. Кучма затвердив "Стратегію інтеграції України до ЄС", де зазначається, що в національних інтересах України є стати повноправним членом ЄС та встановлюється завдання - набуття до 2007 р. статусу асоційованого члена ЄС. Виконуючи положення затвердженого документу, Україна офіційно звернулася до ЄС із проханням розглянути можливість здобуття нею статусу асоційованого члена. Проте Брюссель, посилаючись на повільну реалізацію Києвом положень "Угоди про партнерство і співпрацю між Україною та ЄС" та недостатнє проведення політичних та економічних реформ, поки що не готовий підняти взаємні стосунки до рівня співтовариства.

Практичним проявом задекларованих зобов'язань стратегічного партнерства стала запропонована керівником зовнішньополітичного відомства Польщі Б. Геремеком ідея створення українсько-польської конференції з питань інтеграції до Європейського Союзу. Конференція повинна була дозволити ознайомитись з польським досвідом у справі європейської інтеграції. В березні 1999 р. відбувся робочий візит до Республіки Польща чинного на той час міністра закордонних справ України Б.І. Тарасюка, у ході якого було проведено Інаугураційне засідання Українсько-польської постійної конференції з питань європейської інтеграції. Робота першої конференції була присвячена вивченню польського досвіду здобуття статусу асоційованого члена Європейського Союзу.

1 травня 2004 р. Республіка Польща і ще десять країн офіційно вступили до Європейського Союзу. Офіційний вступ Польщі в Європейський Союз ознаменував початок нового періоду у розвитку українсько-польських відносин, трансформував формат двосторонніх взаємин. Оскільки відносини між нашими державами набувають нової якості, перетворюючись з стосунків із однаковим політично-правовим статусом на відносини по лінії Євросоюзу та його східних сусідів. Нові реалії пограниччя змушують Україну та Польщу шукати нові форми співробітництва для забезпечення своїх національних інтересів. У цілому більшість польських політиків визнають, що відношення Польщі до України не змінюється із зміною геополітичної ситуації та зі зміною влади, оскільки воно є результатом договору між основними політичними силами Польщі, що визначили її закордонну політику. Польська інтелігенція, що формує суспільну думку, розуміє, що Україна дуже важлива для стратегічних цілей Польщі, що потрібно підтримувати її незалежність та євроінтеграційну орієнтацію.

Поглиблення і розвиток відносин нового типу між Україною та Польщею - новим членом ЄС, вимагає здійснення великого обсягу роботи щодо визначення всього комплексу передумов, можливостей та інтересів партнерів по обидва боки нового кордону Європейського Союзу. На сьогоднішній день створилась ситуація, яка вимагає ретельного перегляду існуючої договірно-правової бази українсько-польських стосунків, оскільки значна частина угод, протоколів та інших документів укладалась у попередні роки в дещо відмінних від сучасності геополітичних умовах. Слід відпрацювати механізм спрощеного митного та прикордонного контролю удосконалити прикордонну інфраструктуру, відпрацювати ефективний механізм запобігання нелегальному перетину кордону осіб та контрабанди товарів та ін. Проте, Україна та Польща цілком здатні на основі існуючої традиції добросусідства, стратегічного партнерства і спільності національно-державних інтересів сформувати таку модель подальшого співробітництва, яка не лише не створить нових завіс у Європі, а й буде сприяти її подальшому об'єднанню. Для подальшого зміцнення стратегічного українсько-польського партнерства обом країнам необхідно: з боку Польщі - підтримувати політичний та економічний діалог з Україною на усіх рівнях; організувати на прикордонних територіях взаємовигідне співробітництво та залучити інвестиції; ввести пільговий візовий режим; пільги для обміну товарами і послугами; координувати спільні заходи проти корупції та організованої злочинності; лобіювати інтереси України в НАТО та ЄС. З боку України - продовжувати політичний діалог в рамках реалізації стратегії України щодо європейської інтеграції та спільну участь у миротворчих акціях ООН та НАТО; запустити за участю Польщі нафтопровід у західному напрямку; використовувати Польщу як посередника українських інтересів у об'єднаній Європі. Така політика, на нашу думку, буде предметним вкладом України та Республіки Польща у забезпечення стабільності в Європі та доповнення практичним досвідом українсько-польського інтеграційного співробітництва.



ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що у результаті радикальних змін наприкінці XX ст. - на початку XXI ст. на європейському континенті - краху комуністичної моделі суспільного ладу в країнах Центральної і Східної Європи змінився характер українсько-польських взаємовідносин, які за роки незалежності України переросли в тісне політичне, економічне, наукове і культурне співробітництво, що є прикладом добросусідства і партнерства у світовому співтоваристві.

Як і будь-яка система, яка розвивається, українсько-польські взаємовідносини мають певні етапи і цикли розвитку. Для них характерні періоди активізації, гальмування, пошуків компромісів і певного охолодження. Це пов'язано як з внутрішнім розвитком українського і польського суспільств, так із зовнішніми факторами: світовою кон'юнктурою, позицією провідних західних держав стосовно тих чи інших подій у світі і їх впливом на зовнішню політику України та Польщі. Тому українсько-польські відносини необхідно розглядати в контексті євроінтеграційних і глобальних світових процесів, враховуючи міжнародну ситуацію, наявні інтереси провідних держав й міжнародних структур.

Проведений аналіз української і зарубіжної історіографії та джерельної бази дослідження свідчить, насамперед, про потребу подальшого глибокого теоретичного осмислення проблеми розвитку українсько-польських відносин. Загальними рисами української історіографії є підкреслення важливості розвитку українсько-польських відносин у справі реалізації західного вектора зовнішньої політики України, розуміння важливості підтримки Польщею України на міжнародній арені, підкреслення необхідності запозичення польського досвіду економічних та демократичних трансформацій, процесу євроатлантичної інтеграції.

Позитивним у розвитку як української, так і зарубіжної історіографії є те, що на сьогоднішній день накопичено достатню кількість матеріалу з даної проблеми, на основі чого реконструйовано низку подій кількарічної давності, встановлено чинники та фактори, які сприяли формуванню нової моделі українсько-польських відносин, основні етапи їх розвитку та загальні закономірності. Тому узагальнення наявного фактичного матеріалу з даної проблеми, а також дослідження нових етапів розвитку українсько-польських відносин, особливо протягом 2000-2009 рр., які ще не знайшли достатнього відображення в працях науковців, стає важливим завданням вітчизняної історичної науки. Тим більше, що огляд існуючих та доступних на сьогодні джерел із сучасних українсько-польських відносин, їх проблем та перспектив розвитку свідчить про достатню забезпеченість матеріалами і створення значної джерельної бази для дослідження даної проблеми.

Можна цілком впевнено вважати, що в головних рисах стратегічне польсько-українське партнерство в політичній сфері вже формалізувалось інституційно і функціонально. Правова база відносин складає вже близько 200 угод, які загалом забезпечують ефективне функціонування двосторонніх механізмів співпраці. Політичним підґрунтям для налагодження і розвитку добросусідських та союзницьких стосунків стало прийняття важливих міждержавних документів, зокрема, "Декларації про принципи і основні напрямки розвитку українсько-польських відносин" (жовтень 1990 р.), "Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво" (травень 1992 р.), "Декларації про принципи формування українсько-польського партнерства" (березень 1994 р.), "Спільної декларації Президента України та Республіки Польща" (червень 1996 р.), "Спільної заяви Президентів України і Республіки Польща "До порозуміння і єднання" (травень 1997 р.) та інших документів, які регламентують відносини двох держав в усіх галузях.

З'ясовано, що революційні події, які мали місце в Україні у листопаді-грудні 2004 р., також значною мірою позначились на розвитку польсько-українських стосунків. Саме у Польщі, з поміж усіх країн Європи, вони отримали найвищий ступінь підтримки більшості суспільства від звичайних громадян до урядових структур, парламенту, Міністерства закордонних справ Польщі, польських депутатів Європарламенту, колишнього та діючого президентів що свідчить не лише про позитивну динаміку розвитку міждержавного діалогу на офіційному рівні, а й про значні зміни у позитивному сприйнятті поляками українців, а українцями - поляків, відмову від стереотипів, що позитивно відобразилось на розвитку українсько-польських відносин.

Досягнуто значних успіхів у польсько-українській співпраці в галузі економіки. Товарообіг між Україною і Польщею почав різко зростати і збільшився у 6 разів. Однак досі в товарообігу між Україною та Польщею польський експорт значно перевищує імпорт. Це одна з причин, що змушує Польщу цінувати зв'язки з Україною, оскільки порушення відносин між двома державами зумовить втрату для Польщі великого ринку збуту для своєї продукції. Сучасний стан розвитку українсько-польського інвестиційного співробітництва визначається, значною диференціацією активності закордонних інвесторів на польському та українському ринках, викликаною різними типами економічних порядків, що існують в Польщі та Україні, а також втілюваною на практиці економічною політикою урядів обох держав.

Економічна співпраця між Україною і Польщею продовжує надалі активно розвиватися. Це передусім стосується таких галузей, як сільське господарство та сфери переробки його продукції, машинобудування, літакобудування, енергетика, теплопостачання, військово-промисловий комплекс, фармація та медичне устаткування. Саме внаслідок розвитку взаємовигідної співпраці у зазначених галузях і багатьох інших перспективних напрямах можна в декілька разів збільшити частку виробленої продукції в українсько-польському товарообігу, запобігти його зниженню.

Збільшенню товарообігу значно сприяла робота постійних українсько-польських економічних форумів і семінарів, організатором яких здебільшого була Польща. Вона передає досвід у реформуванні економіки Україні, активно сприяє розбудові економічних відносин, діяльності українсько-польської Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.

Важливою ланкою стратегічного партнерства є створення і діяльність спільних організаційних структур та механізмів, завдання яких сприяти поглибленню співробітництва між Україною та Польщею. В Україні протягом досліджуваного періоду створені відповідні інститути міждержавної співпраці, зокрема, Консультаційний комітет президентів України та Польщі, діє Українсько-польська змішана Комісія з питань торгівлі економічного співробітництва, Українсько-польський економічний форум, Постійна українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції, з цією ж метою була створена Польсько-американсько-українська ініціатива співпраці (ПАУСІ), функціонує Українсько-польський / Польсько-український Форум та ін.

Українсько-польська культурна співпраця, незважаючи на низку проблем минулого, продовжує розвиватись. Обидві країни, крім реалізації запланованих проектів, розробляють нові, популяризуючи свої культурні надбання. Це сприяє ліквідації непорозумінь, створює основу для майбутніх досягнень.

Стратегічні відносини між Україною та Польщею найбільш яскраво виражаються у дотриманні спільної позиції у міжнародній та загальноєвропейській політиці, особливо в процесі європейської інтеграції. Стратегічним пріоритетом України та Польщі на сьогоднішній день, є інтеграція до європейських та євроатлантичних структур. Проведення скоординованої політики на міжнародній арені і розвитку стратегічних польсько-українських взаємин збалансовують зовнішньополітичну діяльність України та Польщі, прискорюють інтеграцію обох держав до загальноєвропейських і трансатлантичних економічних та військово-політичних структур, допомагають закріплювати європейські та євроатлантичні пріоритети у власній міжнародній діяльності.

Процеси розширення НАТО і ЄС суттєво вплинули на інтенсивність та динаміку двосторонньої співпраці між Україною та Польщею в досліджуваний період, трансформували формат двосторонніх відносин. Зокрема, програма "Партнерство заради миру", до якої майже одночасно приєдналась Україна та Польща (у лютому 1994 р.) мала значний позитивний вплив на розвиток польсько-української військово-політичної співпраці. Вона стала своєрідним переломним моментом та новим поштовхом для посилення українсько-польської співпраці у військовій галузі. Українські та польські військові беруть активну участь у навчальних програмах в рамках програми "Партнерства заради миру". Як показали події наступних років вступ Республіки Польщі до НАТО не позначився негативно на розвитку українсько-польського військового співробітництва, а навпаки, створились нові умови для активнішої співпраці, зокрема, у здійсненні миротворчих місій під егідою НАТО українсько-польського миротворчого батальйону. Ефективність створення батальйону була практично доведена під час миротворчої місії яка розпочалась у липні 2000 р. у Косово в рамках контингенту Міжнародних Сил Безпеки під егідою НАТО та ООН. Ще одним практичним підтвердженням активної участі у миротворчих і гуманітарних акціях стала діяльність українських та польських військовослужбовців в гуманітарній місії з надання допомоги в ліквідації наслідків воєнних дій в складі багатонаціональної дивізії під командуванням польських військових у вересні 2003 р. в Іраку. Спільна миротворча польська-українська співпраця високо оцінюється на міжнародній арені, що сприяє подальшій інтенсифікації відносин. Практикуючи нові форми співробітництва Українська держава відстоює при цьому свої національні інтереси і використовує миротворчий досвід західних країн та їх військових організацій.

Розширення Євросоюзу мало також значний вплив на розвиток стосунків. У політичному плані цей процес позитивний: модернізує співробітництво з новими членами ЄС, Польщею зокрема, розширює рамки співробітництва з ЄС, дає певні можливості впливу на його рішення через нових членів ЄС, сприяє запровадженню в Україні європейських стандартів. Польща як член Європейського Союзу зможе відіграти активну посередницьку роль у діалозі між Україною та Євросоюзом, будучи в українських справах не лише найініціативнішою, а й найкомпетентнішою державою з-поміж членів ЄС. Тим більше, що Республіка Польща постійно надавала підтримку Україні стосовно євроінтеграційних прагнень останньої і намагається виконати роль своєрідного механізму, який формально приведе Україну в сім'ю європейських народів. З іншого боку, без здійснення комплексу заходів стосовно адаптації правових та економічних умов України до загальноєвропейських параметрів може виникнути лінія поділу між Україною та розширеним ЄС.

Отже, предметне вивчення українсько-польських відносин протягом 1991-2011 рр. дозволяє стверджувати, що стосунки між Україною та Польщею пройшли тривалий, не позбавлений суперечностей, але динамічний та конструктивний шлях становлення і розвитку. Розглядаючи відносини між Україною і Польщею, необхідно відзначити їх насиченість, результативність виваженість підходів на урядовому, дипломатичному і міжпарламентському рівнях.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Джерела:

1. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. - Офіційний сайт бази даних ВР України «Законодавство України» http://zakon.rada.gov.ua.

2. Декларація Міністрів закордонних справ України та Республіки Польща про принципи формування українсько-польського партнерства від 21 березня 1994 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua.

3. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. - Офіційний сайт бази даних ВР України «Законодавство України» http://zakon.rada.gov.ua.

4. Декларація про основні принципи та напрямки розвитку українсько-польських відносин від 13 жовтня 1990 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua.

5. Декларація про умови та напрями партнерства і співробітництва між Україною та Польщею в галузі торгово-економічних відносин від 17 серпня 1994 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua.

6. Договір між Україною та Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини та співробітництво від 18 травня 1992 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua

7. Договір між урядами Польщі та України про регіональне співробітництво від 29 жовтня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua.

8. Договір між Урядом України та Урядом Республіки Польщі про правову допомогу з цивільних та кримінальних справ від 24 травня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www. mfa.gov.ua.

9. Договір про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 12 січня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua.

10. Закон про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні від 19 квітня 2007 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України http://www.mfa.gov.ua.

11. Конституція України від 28 червня 1996 року. - Офіційний сайт бази даних ВР України «Законодавство України» http://www.zakon.rada.gov.ua

12. Консульська конвенція між Україною і Республікою Польща від 8 вересня 1991 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua

13. Концепція Державної програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу від 19 квітня 2007 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

14. Постанова Верховної Ради України про основні напрямки зовнішньої політики України від 2 липня 1993 року. - Офіційний сайт бази даних ВР України «Законодавство України» http://zakon.rada.gov.ua.

15. Протокол між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про двостороннє співробітництво в галузі підготовки військових кадрів від 26 квітня 1996 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

16. Протокол про консультації між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Польщі від 7 вересня 1991 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

17. Протокол про подальший розвиток співробітництва між Міністерством України і Міністерством національної оборони Республіки Польща від 25 квітня 1996 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

18. Протокол про співробітництво між міністерствами культури України та Республіки Польща від 6 вересня 1991 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

19. Протокол про створення Консультаційного комітету Президентів України та Республіки Польща від 13 квітня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

20. Спільна заява Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання» від 21 травня 1997 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

21. Спільна декларація Президента України і Президента Республіки Польща від 25 червня 1996 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

22. Стратегія інтеграції України до ЄС. - Офіційний сайт бази даних ВР України «Законодавство України» http://zakon.rada.gov.ua.

23. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво під час організації футбольного турніру чемпіонату Європи з футболу УЄФА Євро-2012 від 28 березня 2008 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

24. Угода між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про військове співробітництво від 3 лютого 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

25. Угода між Міністерством сільського господарства і тваринництва Польщі ті Міністерством сільського господарства і продовольства України про економічну та науково-технічну співпрацю від 18 травня 1992 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

26. Угода між Урядами Польщі та України про торгівлю та економічне співробітництво від 11 березня 1994 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

27. Угода між Урядом Республіки Польща та Урядом України про міжрегіональне співробітництво від 24 травня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

28. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Польща про господарське і науково-технічне співробітництво від 18 травня 1992 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

29. Угода між Урядом України та Урядом Польщі про взаємне заохочення та захист інвестицій від 12 січня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних справ http://www.mfa.gov.ua.

30. Угода про взаємні поставки військової техніки та надання послуг у військово-технічній галузі від 10 жовтня 1996 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

31. Угода про економічне, науково-технічне та виробниче співробітництво між Міністерствами сільського господарства України та Польщі від 26 лютого 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

32. Угода про основні принципи транскордонного співробітництва Республіки Польща з Україною від 18 червня 1993 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

33. Угода про партнерство і співпрацю між Україною та ЄС від 14 червня 1994 року. - Офіційний сайт бази даних ВР України «Законодавство України» http://zakon.rada.gov.ua.

34. Угода про співпрацю між Міністерствами освіти України та Республіки Польща від 24 серпня 1991 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

35. Угода про співробітництво прикордонних воєводств, областей України та Республіки Польща від 18 грудня 1992 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

36. Угода про створення українсько-польського батальйону від 27 листопада 1997 року. - Офіційний сайт Міністерства закордонних http://www.mfa.gov.ua.

37. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 roku. - Офіційний сайт Сейму Республіки Польща http://sejm.gov.pl.

38. Raporty o Specjalnych Strefach Ekonomicznych - Офіційний сайт міністерства економіки Республіки Польща http://www.mg.gov.pl.

39. Traktat o Przyst№pieniu Rzeczypospolitej Polskiej do Unii Europejskiej z 23 wrzeњnia 2003. - Офіційний сайт Офісу комітету європейської інтеграції http://www.ukie.gov.pl.

Монографії:

1. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історія, ретроспектива та сучасний стан: Монографія. - К.: РЩУАННП, 2007. - 688 с.

2. Власюк О.С. Україна: Cтратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки: Монографія. - К. : НІСД , 2006. - 576 с.

3. Гайдуков Л.Ф., Кремень В.Г., Губерський Л.В. та ін. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 - 2000 рр.): Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 624 с.

4. Захарченко В.І., Іваніщева А.В., Борісов О.Г. Зарубіжний досвід державного регулювання економіки для сучасної України: Монографія. - Одеса: Негоціант, 2008. - 128 с.

5. Кіндрат К, Трохимчук С. Українсько-польські стосунки на зламі тисячоліть: Монографія. - Львів: Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 2002. - 112 с.

6. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво. Монографія. - Львів: ІРД НАН України, 2004. - 395 с.

7. Турецький О.А. Національна економіка та її регулювання: Монографія. - Одеса: СМІЛ, 2008. - 380 с

8. Чекаленко Л. Зовнішня політика України: Монографія. - К.: Либідь, 2006. - 712 с.

Збірки наукових праць:

1. Будкін В., Петренко З. Співробітництво прикордонних регіонів України і Польщі: сучасний стан та можливі перспективи // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К.: Вид-во українського фітосоціологічного центру, 2002. - Ч. П. - С. 46-52.

2. Винниченко І. Про перспективи розвитку гуманітарних та культурних польсько-українських взаємин // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К.: Вид-во українського фітосоціологічного центру, 2008. - Ч. П. - С.146-150.

3. Гайдуков Л., Александрова Т. Геополітичний чинник у становленні та розвитку відносин України та Республіки Польща // Геополітичне майбутнє України: Міжнародна наукова-практична конференція. - К.: Дипломатична академія наук при МЗСУ. Інститут міжнародних відносин національного університету ім. Т. Шевченка, 1998. - С. 87-92.

4. Герасимчук Т. Україна - Польща: стратегічне партнерство // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія. - Вип. 5. - Тернопіль: ТДПУ, 2002. - С. 168- 174.

5. Грицай С. Вступ Польщі до НАТО: перспективи співпраці із Заходом // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К: Вид-во Українського фітосоціологічного центру , 2002. - Ч. П. - С. 84-88.

6. Житарюк Н. Україна і Польща на геополітичній карті Європі // Україна і Польща у Центрально-Східній Європі: спадок і майбуття. - К., 1999. - С.132-133.

7. Зарецька Т. Українсько-польські політичні відносини (1991-2001 рр.) // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє.. - К.: Вид-во українського фітосоціологічного центру, 2002. - Ч. П. - С. 7-12.

8. Ільюшин І.І., Ільюшина О.І. Деякі теоретичні проблеми дослідження українсько-польських відносин // Вісник КСУ // Збірник наукових праць. - №32. - 2007. - С.37-47.

9. Ісаєвич Я. Українсько-польська наукова і культурна співпраця: сучасний етап // Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття. - К, 2008. - С.18-21.

10. Колесник В., Кучерепа М. З історії українсько-польських наукових взаємин // Україна - Польща: історія і сучасність. - К., 2003. - Ч. П. - С. 95-102.

11. Лотоцький С., Трохимчук С. Україна в світовому геополітичному просторі // 36 наук. пр. - Львів: Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 2007. - 192 с.

12. Малиновська О. Українсько-польське стратегічне партнерство: геополітичний вимір // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К.: Вид-во українського фітосоціологічного центру, 2002. - Ч. П. - С. 80-83.

13. Мякушко С., Мирончук А. Стан та перспективи українсько-польського між академічного співробітництва // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К.: Вид-во українського фітосоціологічного центру, 2002. - Ч.П. - С. 159-165.

14. Павленко С. Відносини України та Польщі в контексті європейської інтеграції // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К.: Вид-во українського фітосоціологічного центру, 2007. - Ч. П. - С.30-39.

15. Павленко С. Сучасний стан українсько-польських взаємин та перспективи співпраці РП і України в контексті майбутнього членства Польщі в ЄС // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. - К.: Вид-во українського фіто соціологічного центру, 2007. - Ч. П. - С. 97-107.

16. Парахонський Б. Україна в Центральноєвропейському регіоні: геополітична ситуація та перспективи розвитку // Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття. - К., 1999. - С. 30-38.

17. Савельєв Є.В., Мельник В.В., Чоботар С.І. Українсько-польські економічні відносини у контексті стратегічного партнерства. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - С. 280-285.

18. Трегобчук В. Україна і Польща в геополітичній архітектурі об'єднаної Європи // Україна і Польща у Центрально-Східній Європі: спадок і майбуття. - К., 1999. - С. 51-57.

19. Трохимчук С. Геополітична роль і місце України в контексті польсько-українського партнерства // Україна в європейському геополітичному вимірі: Статті і доповіді. - Львів, 1999. - С. 22-40.

20. Швед В. Близький і Середній Схід у сучасній стратегії НАТО: висновки для України. - Україна - НАТО, 2007. - № 6. - С. 24.

21. Щерба Г. Україна - Польща: проблеми та перспективи регіонального співробітництва Україна - Польща // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних регіонів: Наук. доповіді на міжнар. наук. прак. конференції. Тернопіль (17-18 квітня 1997 р.). - Львів, 1997. - Ч. Ш. - С. 161-165.

Довідкова література:

1. Бізнес-довідник для представників малого та середнього бізнесу прикордонних територій (Україна-Польща: українсько-польські ініціативи:створення стійкої платформи для розвитку прикордонних територій / Проект "Центр українсько-польських ініціатив - створення стійкої платформи для розвитку прикордонних територій, ТАСІС ТКС 2004-2006. -- Ужгород : Ліра, 2008. -- 140с.

2. Зовнішня політика України в умовах глобалізації: Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003 рр.) / Відп. ред. Віднянський С. В. - К.: Генеза, 2004. - 616 с.

3. Патрікац Л. Україна - Польща: горизонти співпраці. Міжнародні банківські зв'язки // Вісник НБУ. - 2007. - № 8. - С. 52-55.

4. Україна - Польща: перспективи інтеграційних процесів: Програма Міжнародної конференції (25 листопада 2009 р.). - Київ, 2009. - 25 с.

5. Україна - Польща - Литва: до нових перспектив співробітництва: Програма Міжнародної наукової конференції (17-18 квітня 2008 р.). - Чернівці, 2008. - 31 с.



Автореферати дисертацій:

1. Афанасьєв І.Ю. Польсько-українські відносини 1991 - 2000

рр.: політична та економічна взаємодія: Автореф. канд. іст. наук // Національний університет "Києво-Могилянська Академія". - К., 2004. - 20 с.

2. Гевко В.Р. Україна і Польща: особливості розвитку двосторонніх відносин (1991-2004 рр.): Дис. канд. іст. наук // Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка -- Т., 2005. -- 209 с.

3. Гуцуляк І.Р. Центральна та Східна Європа у зовнішній політиці Республіки Польща: дис. канд. політ. наук // Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка -- К., 2007. -- 258 с.

4. Моцок В.І. Сучасні українсько-польські міждержавні відносини:

політичний аспект: Автореф. дис. канд. політ, наук. - Чернівці, 2001. - 210с.

5. Стоєцький С.В. Україна в зовнішній політиці Республіки Польща: євроатлантичний та європейський інтеграційний вимір: дис. канд. політ. наук // НАН України; Інститут європейських досліджень -- К., 2007. -- 211 с.

Періодичні видання:

1. Бабінець А. Разом у Європі: культурологічна взаємодія української та польської нації // Укр. слово. - 2008. - В.36. - С.14.

2. Бар Є. Наше стратегічне партнерство має багато вимірів // Діловий Вісник. - 1999. - № 8-9. - С. 4-5.

3. Бар Є. Польща може бути хорошим союзником для України // Українське слово. - 1999. - 27 травня. - С. 6.

4. Бартошевський В. Дати українцям допомогу до самодопомоги // Україна і світ. - 2009. - 29 травня. - С. 7.

5. Бершеда Є. Українсько-польські стосунки та європейська безпека // Незалежний культурологічний часопис. - Вип. 14. - Львів: Жовква, 1998. - С. 50-56.

6. Бжезінський З. Україна і Польща в контексті європейської інтеграції // Стратегічна панорама. - 1998. - № 3-4. - С. 26-29.

7. Борковський А. Відлуння «Вісли» // Україна молода. - 2007. - 19 квітня (№71). - С.2.

8. Борковський А. Жах перемоги: Польща не набагато більше готова до Євро-2012, ніж Україна // Україна молода. - 2009. - 14 вересня. - С.11.

9. Борщевський В. В. Регіональна політика та місцеве самоврядування // Стратегічні пріоритети. - 2007. - № 3 (4). - С. 140-147.

10. Будкін В.С. Україна: інновації, геоекономіка, геополітика // Політика і час. - 2007. - № 5. - С. 24-27.

11. Будкін В. У рамках особливого партнерства: через співробітництво з НАТО до об'єднаної Європи, ЄС // Політика і час. - 2004. - № 9. - С. 23-28.

12. Власов А.В. Україна - Польща: євроінтеграційним курсом // Урядовий кур'єр. - 2003. - 15 лютого. - С. 1-2.

13. Власюк О.С. Забезпечення конкурентоспроможності економіки регіонів України в контексті європейської інтеграції // Вісник Львівської комерційної академії: Серія економічна. - 2006. - Вип. 23. - С. 3-6.

14. Гончаренко С. Міфи української дипломатії // Дзеркало тижня. - 1999. - № 28. - 17 червня. - С. 2.

15. Грищенко Т. Зовнішньополітична стратегія держави: проблема визначення // Людина і політика. - 2000. - 5. - С. 2-9

16. Даниляк П. Рік Польщі сприятиме партнерству // Урядовий кур'єр. - 2004. - 6 лютого. - С.3.

17. Дергачов В. Нові геополітичні реалії та зовнішньополітична стратегія України // Історія в школі. - 2006. - № 1,2. - С. 19-21.

18. Джигун В. На стратегічному напрямі: (Польща, Україна) // Урядовий кур'єр. - 2000. - 31 жовтня. - С. 4.

19. Заброварний С. До повного примирення і широкого порозуміння: (Україна - Польща) // Політика і час. - 1997. - № 9. - С. 5-11.

20. Засади стратегічного партнерства (матеріали «круглого столу») // Політика і час. - 2001. - № 2. - С. 26-36.

21. Зельке К. Нова геополітична ситуація після розширення НАТО: наслідки для Польщі і України // Політична думка. - 2000. - № 1. - С. 101-106.

22. Зленко А., Бартошевський В. Україна та Польща - на порозі нового тисячоліття // День планети. - 2001. - 14 березня. - С. 1, 3.

23. Зюльковські М. Польсько-українські взаємини як складова архітектура сучасної Європи // Віче, 2003. - № 6. - С. 72-74.

24. Карасьов В.Ю., Звонков Е.Ю. Східна політика Польщі та польсько-українське стратегічне партнерство // Історія в школі. - 2006. - №4. - С. 7-9.

25. Лизогуб А. Украина, Польща и Литва создадут миротворческую бригаду // Подробности. - 2009. - 17 ноября. - С. 3-53. Історико-правові передумови інтеграції Польщі з Євросоюзом // Віче, 2007. - В. 21-22. - С. 27-29.

26. Литвин В. Зовнішня політика України 1990-2000 // Віче. - 2001. - №1. - С.16-47.

27. Мовчан М. Україна - НАТО: проблеми та перспективи // Нова політика. - 2001. - № 3. - С. 26-29.

28. Морозов К. Українське майбутнє у поглибленні відносин з НАТО // Урядовий кур'єр. - 2005. - 23 лютого. - С. 1-2.

29. Павличко Д. Випробування стратегічного партнерства // Урядовий кур'єр. - 2000. - 25 липня. - С. 3.

30. Павличко Д. Шляхом порозуміння: (Українсько-польські відносини) // Урядовий кур'єр. - 2001. - 18 вересня. - С. 5.

31. Піховшек В. Стратегічний партнер // Дзеркало тижня. - 1998. - № 27. - 4 липня. - С. 4.

32. Поліщук Л. Основні пріоритети співпраці українських і польських регіонів: реалії та перспективи. Транскордонне співробітництво //Економічний часопис-ХХІ. - 2008. - № 3-4. - С. 30-37.

33. Рудяков П. Європейський Союз - Україна: еволюція підходів // Політична думка. - 2006. - № 1. - С. 87-89.

34. Силіна Т. Помаранчева революція - революція гідності // Дзеркало тижня. - 2005. - 26 березня. - № 11. - С. 8-10.

35. Сівець М. Україна і Польща: підсумовуючи досягнуте // Дзеркало тижня. - 2007. - 23 серпня. - С. 5.

36. Стівен Р. Бурант. Україна і Польща: до стратегічного партнерства // Політична думка. - 1997. - №3. - С.99- 111.

37. Чекаленко Л. Країни Центрально-Східної Європи у зовнішній політиці Української держави // Нова політика. - 2000. - №5. - С. 2-8.

38. Чекаленко Л. Україна - Польща: нові тенденції взаємин // Україна - Польща: історія і сучасність. - К., 2003. - Ч. П. - С. 51-59.

39. Чернега П. Українсько-польський діалог в контекст стратегічного партнерства // Історія в школі. - 2007. - № 5-6. - С. 1-4.

40. Danielewski F., Regionalizm: pojкcie, ewolucja [w:] Przedsiкbiorstwo i region, Przedsiкbiorstwo i region w procesie transformacji / red. R. Fedan, Uniwersytet Rzeszowski // Zakіad Ekonomiki i Organizacji Przedsiкbiorstw. - Rzeszуw. - 2006 http://www.univ.rzeszow.pl.

41. Jankowski B., Pomoc publiczna w prawie Unii Europejskiej - Implikacje dla Polski, Warszawa: UKIE 2008. - Офіційний сайт Офісу комітету європейської інтеграції http://www.ukie.gov.pl.

42. Kerski B. Polska i Ukraina // Polityka Wschodnia. - Warszawa. - 2008. - № 5. - S. 10-12.

43. Ksiazek J. Stosunki Dwustoronne Polski (Ukraina) // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. - 2008. - № 3. - Офіційний сайт Польського інституту міжнародних справ http:// www.pism.pl.

44. Kuron J. Polska myњl polityczna wobec Ukraiсcуw i Ukrainy // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. - 2005. - № 4. - Офіційний сайт Польського інституту міжнародних справ http:// www.pism.pl.

45. Mayhew A., Rozszerzenie Unii Europejskiej: analiza negocjacji akcesyjnych z panstwami kandydujacymi z Europy Srodkowej i Wschodniej, Warszawa: UKIE 2002, s. 47. - Офіційний сайт Офісу комітету європейської інтеграції http://www.ukie.gov.pl.

46. Najder Z. Patrz№c na Wschуd // Polityka Wschodnia. - Warszawa. - 2008. - № 7. - S. 8.

47. Szmyd Z. Stosunki dwustoronne polski. Ukraine // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. - 2009. - № 5. - Офіційний сайт Польського інституту міжнародних справ http:// www.pism.pl.

48. Szmyd Z. Stosunki dwustoronne polski. Ukraine // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. - 2009. - № 3. - Офіційний сайт Польського інституту міжнародних справ http:// www.pism.pl.

49. Szmyd Z. Stosunki z Ukraina // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. - 2009. - № 4. - Офіційний сайт Польського інституту міжнародних справ http:// www.pism.pl.

50. Talaga A. Nowa Europa Wschodnia // Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej. - 2009. - № 3. - Офіційний сайт Польського інституту міжнародних справ http:// www.pism.pl.

Размещено на Allbest.ru