Реалізація стратегії виходу на зовнішній ринок

Головним джерелом інформації для проведення фінансово - господарської діяльності є баланс підприємства - підсумковий синтетичний документ про наявність використання коштів на певну дату. Баланс має дві частини: актив, який показує напрямки розміщення коштів (капіталу), і пасив, що характеризує їх джерела. Активи включають фізичне, грошове і нематеріальне майно, яке у балансі поділяється на дві групи: фіксовані і поточні активи.

Фіксовані активи - це майно, створене за рахунок довгострокових інвестицій, яке має тривалий термін обігу (більше року), передусім основні фонди, незавершене будівництво, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення та ін. Фіксовані активи ще називають основним капіталом. Основні фонди і нематеріальні активи у балансі оцінюються по їх повній вартості, але у підсумок включаються по залишковій вартості, тобто за вирахуванням амортизаційних відрахувань (зносу)

Поточні активи включають мобільний елемент майна з коротким терміном обігу (до одного року). До них належать оборотні кошти і цінні папери, що швидко реалізовуються.

Поточні активи мають здатність досить швидко перетворюватись у гроші. Цю здатність називають ліквідністю. Поточні активи більш ліквідні ніж фіксовані. В свою чергу окремі різновиди поточних активів мають різну ліквідність. За умов нормального функціонування економіки найбільш ліквідні активи - це гроші, цінні папери, на які є попит на ринку, та дебіторська заборгованість.

Меншу ступінь ліквідності мають товарно-матеріальні запаси та затрати. Але це загальні оцінки. Вони можуть змінюватись в конкретних економічних ситуаціях під впливом макро- і мікрочинників. Пасиви балансу складаються з капіталу у різних формах заборгованості (зобов'язань).

Боргові зобов'язання у балансі поділяються на довго - та короткострокові. Довгострокові - це ті зобов'язання, які погашаються на раніше ніж за рік від дати складання балансу, короткострокові - в межах року. Короткострокові боргові зобов'язання включають не тільки кредити, але й різні форми кредиторської заборгованості: за одержані товари, аванси, видані векселі, за розрахунками по оплаті праці, виплаті податків, обов'язковим відрахуванням на соціальні заходи тощо. Сума пасивів балансу завжди дорівнює сумі активів.

Баланс ВАТ „Турбоатом” та Звіт про фінансові результати надано у додатках В-Е.

Проаналізуємо структуру майна підприємства.

У 2007 році частка іммобілізованих активів у валюті балансу зросла до 50,5%, з 48,4% які були у 2006 році. Частка мобільних активів складає більше 40%, це свідчить про “важку ” структуру активів - мобільність майна підприємства. Збільшення частки необоротних активів у порівнянні з базовим періодом свідчить про зменшення оборотності.

Вартість оборотних активів у 2007 році збільшилась на 15,6% з 349389,0 тис. грн. до 413514 тис. грн., але частка оборотних активів у структури активів зменшилась на 2,1% (51,6% -49,5%).

Таблиця 3.1. Структура майна підприємства.

Показники	Джерело інформації	Станом на 01.01.07 р.	Станом на 01.01.08 р.
		тис. грн.	% у загальній сумі майна	тис. грн.	% у загальній сумі майна
1	2	3	4	5	6
Всього майна	Ф. №1 р.280	801945	100	893422	100
в т. ч. іммобілізовані активи	Ф. №1 р.080	388199	48.4	450986	50.5
Мобільні активи:	Х	349389	51,6	413514	49,5
Запаси та затрати	Ф. №1р.100+110+120+130+140	152325	19.0	206138	23.1
Грошові кошти та їх еквіваленти і інші активи	Ф. №1р.150+160+170+180+190+200+210+220+230+240+250+270	261425	32.6	236298	26.4

У 2007 році частка іммобілізованих активів у валюті балансу зросла до 50,5%, з 48,4% які були у 2006 році. Частка мобільних активів складає більше 40%, це свідчить про “важку ” структуру активів - мобільність майна підприємства. Збільшення частки необоротних активів у порівнянні з базовим періодом свідчить про зменшення оборотності.

Вартість оборотних активів у 2007 році збільшилась на 15,6% з 349389,0 тис. грн. до 413514 тис. грн., але частка оборотних активів у структури активів зменшилась на 2,1% (51,6% -49,5%).

У 2007 році відбувається збільшення питомої ваги запасів та витрат у структурі активів на 4,1% в порівнянні з 2006 роком. Але це збільшення не є значним. Тому це свідчить про зростання виробничого потенціалу підприємства. Більш значне збільшення може свідчити про необґрунтоване відволікання активів з виробничого обороту, що може призвести до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану.

Показники наявності оборотних активів ВАТ „Турбоатом” у аналізує - мий період були наступні:

Таблиця 3.2. Показники наявності оборотних активів

Показник	2006 рік	2007 рік	Відхилення,
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	Грн.	%
Всього оборотних активів	413514	100	442436	100	28922	+7,0
Запаси (виробничі, готова продукція, товари)	152325	36,8	206138	46,6	53776,2	35,3
Векселі одержані	4656	1,1	4266	1,0	-391,1	-8,4
Дебіторська заборгованість за товари, послуги	42582	10,3	56341	12,7	13748,7	32,3
Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом	1622	0,4	2125	0,5	502,6	31,0
Дебіторська заборгованість по авансам	7066	1,7	8094	1,8	1026,3	14,5
Інша поточна заборгованість	4113	1,0	1654	0,4	-2460,0	-59,8
Грошові кошти та інші активи	201150	48,6	163818	37,0	-37380,6	-18,6

У 2007 році в порівнянні з 2006 роком оборотні активи зросли на 28922,0 тис. грн. або на 7,0% У 2006 році значну частку в складі оборотних активів займали грошові кошти та інші активи - 48,6% У 2007 році частка грошових коштів в загальній вартості активів зменшилась на 11,6%, також відбулось зменшення абсолютного значення грошових коштів на 37380,6 тис. грн. таке зменшення викликано зростанням дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 32,3%. В нашому випадку підприємство має ь структуру активі з високою часткою грошових коштів та з низькою часткою заборгованості, що свідчить про стабільний стан у розрахунках з покупцями та іншими дебіторами.

Проаналізуємо структуру джерел формування майна підприємства.

Таблиця 3.3. Структура джерел формування майна підприємства

Показники	2006 р.	%	2007 р.	%	Відхилення
					+/-	%
1. Власний капітал	745826	86,7	767220	89,2	21394	2,9
2. Статутний фонд	105624	12,3	105624	12,3	0	0,0
3. Залучені кошти	8378	1,0	0	0,0	-8378	-100,0
Всього	859828	100,0	872844	101,5	13016	1,5

В нашому випадку основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал У 2006 році сума власного капіталу склала 745826 тис. грн., що складає частка в загальній сумі джерел - 86,7%. Це свідчить про фінансову стійкість підприємства. У 2007 році сума власного капіталу збільшилась на 21394,0 тис. грн. Також спостерігається незначне зменшення частки власного капіталу в загальній сумі джерел на 2,5%. Така структура свідчить про признак високої фінансової стійкості.

При проведенні аналізу підприємства необхідно проаналізувати технічний стан основних фондів. Узагальнюючим показником технічного стану основних фондів є коефіцієнт зносу, який характеризує стан і ступінь зносу основних фондів та розраховується як відношення суми зносу основних фондів до їх первісної вартості. Чим менший коефіцієнт зносу, тим кращий технічний стан, в якому знаходяться основні фонди:

Таблиця 3.4. Розрахунок коефіцієнту зносу

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта К зносу основних фондів = Ф1 р.032 / Ф1 р.031	Нормативна величина
2006 р.	0,63	Зменшення
2007 р.	0,66	Зменшення

Коефіцієнт зносу протягом перевіряє мого періоду змінювався в сторону незначного збільшення, що свідчить про погіршення технічного стану основних фондів підприємства.

Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп), який розраховується як співвідношення всіх поточних активів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів) до короткострокових зобов'язань.

Вказаний коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом одного року, а також показує скільки грошових одиниць оборотних коштів доводиться на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп=1. Значення Кп в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство має можливість своєчасно ліквідувати свої борги. Оптимальне значення коефіцієнта Кп від 2 до 2,5.

Таблиця 3.5. Розрахунок коефіцієнту покриття

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта К покриття = Ф1 р.260 / Ф1 р.620	Нормативна величина
2006 р.	11,8	Більше 1
2007 р.	3,51

Аналіз зроблених розрахунків свідчить про те, що у порівнюваних періодах у підприємства не було достатньо оборотних коштів для ліквідування власних боргів. Зроблені вище розрахунки показують, що на кожну одиницю короткострокових зобов'язань у2006 р. доводиться від 11,8 грошових одиниць оборотних коштів, на кожну одиницю короткострокових зобов'язань у 2007 р.3,51 грошових одиниць оборотних коштів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) - відношення суми грошових коштів підприємства і короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов'язань. Вказаний коефіцієнт характеризує швидку готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість. Значення Кал є достатнім в межах 0,2-0,35, а менше за 0,2 це показник неплатоспроможності підприємства.

Таблиця 3.6. Розрахунок коефіцієнту абсолютної ліквідності

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта Кал =ф.1р.220+230+240\620+430+630	Нормативна величина
2006 р.	4,17	Більше 0,2
2007 р.	1,25	Більше 0,2

У перевіряємому періоді показник абсолютної ліквідності був вище нормативної величини, що свідчить про те, що підприємство мало можливості швидко ліквідувати короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) - характеризує очікувану платоспроможність підприємства за умови своєчасного погашення дебіторської заборгованості. . Значення Кзл має бути не менше 1, означає, скільки своїх боргів підприємство зможе сплатити, а інші перейдуть до розряду прострочених.

Таблиця 3.7. Розрахунок коефіцієнту загальної ліквідності

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта Кзл=ф.1р150+160+170+180+190+200+210+220+230+ 240+250 \ р.620+430+630	Нормативна величина
2006	3,36	> 1,0
2007	1,18	> 1,0

За перевіряємий період коефіцієнт загальної ліквідності - платоспроможність підприємства відповідає нормі, що свідчить про те,що підприємство має можливість своєчасно погасити дебіторську заборгованість. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії Кавт) показує частку власних коштів в загальній вартості майна підприємства і визначається, як відношення розміру власних джерел коштів до валюти балансу. Рівень фінансової незалежності підприємства є безпечним до моменту, коли значення коефіцієнта фінансової незалежності не опускається нижче критичного значення, яке дорівнює 0,5. У іншому випадку підприємство стає залежним від зовнішніх джерел фінансування, що негативно позначається на стані його фінансової автономії. Показник розраховується на основі даних ф1 «Баланс підприємства». (Додаток В, Д)

Таблиця 3.8. Розрахунок коефіцієнту автономії

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта Кавт = (ф.1р.380) / (ф.1р.280)	Нормативна величина
2006 р.	0,83	>0,5
2007 р.	0,85	>0,5

У перевіряємий період значення показника вище нормативної величини, що свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт оборотності обігових коштів (Ко) - співвідношення виручки (валового прибутку) до реалізації продукції без урахування ПДВ і акцизного збору і суми оборотних коштів підприємства. Вказаний коефіцієнт характеризує тенденцію оборотності оборотних коштів. Зменшення значення Ко на кінець звітного періоду в порівнянні з його значенням на початок року, свідчить про скорочення обороту оборотних коштів. Нормативна величина коефіцієнта оборотності оборотних коштів - «чим більше, тим краще».

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів протягом 2006-2007 років перевіряємого періоду відповідав нормативній величині та мав зміни до збільшення.

Таблиця 3.9. Розрахунок коефіцієнту оборотності оборотних засобів

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта Ко = ф.2 р.035 \ф.1р.260+270	Нормативна величина
2004 р.	0,43	Чим більше, тим краще
2005 р.	4,08	Чим більше, тим краще

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кокз) - співвідношення чистого доходу від реалізації до поточних зобов'язань підприємства. Випереджальний ріст кредиторської заборгованості в порівнянні з дебіторською заборгованістю свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Таблиця 3.10. Розрахунок коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта Кокз =ф.2 р.035 / ф.1 р.620+430+630	Нормативна величина
2006 р.	3,8	Збільшення
2007 р.	2,2	Збільшення

Протягом перевіряємого періоду спостерігається тенденція щодо зменшення оборотності кредиторської заборгованості, що є позитивним фактором для фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок власних та залучених коштів.

Аналіз поточних зобов'язання ВАТ „Турбоатом” показує, що у перевіряємий період вони мали наступні значення.

Таблиця 3.11. Аналіз поточних зобов'язань ВАТ „Турбоатом”

Поточні зобов'язання	2006 рік	2007 рік	Відхилення
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.
Всього	47383	100	125987	100	78604,00
Векселі видані	1931	4,1	1618	1,3	-313
Кредиторська заборгованість за товари, роботи	7894	16,7	28182	22,4	20288,00
Поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів	18229	38,5	75513	59,9	57284
Поточні зобов'язання та розрахунок з бюджетом	4085	8,6	4660	3,7	575
Позабюджетні платежі	72	0,2	0,0	0,0	-72
Страхування	673	1,4	789	0,6	116
З оплати праці	1394	2,9	1628	1,3	234
З учасниками	9583	20,2	9805	7,8	222
Інші поточні зобов'язання.	3522	7,4	3783	3,0	261

Поточні зобов'язання підприємства у 2006 році у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились на 78604,0 тис. грн.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у 2007 році зросла на 20288,0 тис грн., також зросла і її частка з 16,7% до 22,4%.

Також у 2006 році підприємство має значну питому вагу поточних зобов'язань по розрахунках з учасниками. У 2007 році ця стаття балансу збільшились на 222,0 тис грн., однак питома вага склала лише 7,8%.

У аналізуємий період операційні витрати ВАТ „Турбоатом” для здійснення діяльності мали наступні розміри.

Таблиця 3.12. Аналіз операційних витрат ВАТ „Турбоатом”

Показники	2006р.	2007р.	Відхилення
	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн.	%
Усього:	202544	100	301467	100	98923	1,5
Матеріальні витрати	135126	66,7	214621	71,2	79495	1,6
Витрати на оплату праці	25089	12,4	32267	10,7	7178	1,3
Відрахування на соціальні заходи	9664	4,8	12854	4,3	3190	1,3
Амортизація	13744	6,8	12923	4,3	-821	0,9
Інші витрати	18921	9,3	28802	9,6	9881	1,52

Протягом 2007 року витрати по ВАТ „Турбоатом у порівнянні з 2006 роком збільшились на 98923 тис. грн. або на 1,5%. Найбільш питому вагу у складі витрат мають матеріальні витрати. У 2007 році вартість матеріальних витрат склала 301467 тис. грн., що на 98923 тис. грн більше ніж у попередньому році. Також відбулося і зростання питомої ваги з 66,7% до 71,2 у складі витрат. Розглянемо фінансові результати діяльності ВАТ „Турбоатом”. Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, який характеризує абсолютну ефективність його роботи.

Аналіз абсолютних показників, наведених в таблиці 3.13. свідчить про те, що у 2006 році питома вага витрат у виручці від реалізації становить 83,7%, а у 2007 році - 42,6%, собівартість реалізованої продукції за 2007 рік зменшилась на 99177,00 тис. грн. в порівнянні з 2006 роком, чистий дохід за 2007 рік збільшився на 94626 тис. грн.

Таблиця 3.13. Фінансові результати ВАТ „Турбоатом”

Показники	Джерело інформації	2006 рік	2007 рік	Зміни, тис. грн.
1	2	3	4	5
1. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф. №2 р.035	181512	276138	94626
2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	Ф. №2 р.040	216914	117737	-99177
- питома вага витрат у виручці від реалізації,%	р.2/р.1*100	83,7	42,6	-41,1
3. Валовий прибуток (збиток)	Ф. №2 р.050 (055)	63775	58224	-5551
4. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	Ф. №2 р.100 (105)	48860	37546	-11314
5. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	Ф. №2 р.170 (175)	53361	39102	-14259
6. Чистий прибуток	Ф. №2 р.220 (225)	23589	24012	423

За даними бухгалтерського обліку по результатам діяльності підприємство у 2006 році мало чистий прибуток у розмір 23589 тис. грн., у 2007 році - чистий прибуток у сумі 24012 тис. грн. Таким чином, у 2006 році фінансовий стан підприємства покращився в порівняння із 2006 роком.

Вище вказані показники та їх зміни можна охарактеризувати як позитивні для підприємства.

Розрахуємо показники рентабельності, які дають оцінку економічній ефективності діяльності підприємства.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладених коштів в дане підприємства. Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу.

Таблиця 3.14. Розрахунок рентабельності власного капіталу

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта К рентабельності власного капіталу = ф.2 р.220 або р.225 / ф.1 (р.380) *100	Нормативна величина
2006 рік	3,16	Більше 0
2007 рік.	3,13	Більше 0

Чиста рентабельність діяльності характеризує ефективність господарської діяльності підприємства та розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Таблиця 3.15. Розрахунок рентабельності діяльності

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта К рентабельності діяльності = ф.2 р.220 або р.225 / ф.2 р.035*100	Нормативна величина
2006 рік	13,0	Більше 0
2007 рік.	8,7	Більше 0

Рентабельність продукції характеризує прибутковість діяльності підприємства від основної діяльності та розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до затрат на його виробництво та збут.

Таблиця 3.16. Розрахунок рентабельності продукції

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта К рентабельності продукції = ф.2 р.100 (105) + 090 - 060 / ф.2 р.040 + р.070 + р.080	Нормативна величина
2006 рік	24,3	Більше 0
2007 рік.	14,7	Більше 0

Валова рентабельність діяльності показує скільки гривень валового прибутку приходиться на гривню витрат, які формують собівартість продукції.

Таблиця 3.17. Розрахунок рентабельності діяльності

Період	Формула для розрахунку коефіцієнта рентабельності діяльності = ф.2 р.050 / ф.2 р.040*100	Нормативна величина
2006 рік	29,4	Більше 0
2007 рік.	49,4	Більше 0

У аналізуємому періоді сума валового прибутку, яка приходиться на гривню витрат, які формують собівартість продукції збільшилась.

Таким чином розраховані показники фінансового стану підприємства свідчать про стабільне фінансове становище ВАТ „Турбоатом”.

Однак, як відому ціллю існування кожного суб'єкта господарювання є отримання прибутку та розвиток виробництва, якій направлений на підвищення фінансових результатів діяльності.

Таким чином, ВАТ „Турбоатом”, якe є ведучим підприємством на ринку турбінобудування, потрібна стратегія, яка надасть можливість підприємству збільшити обсяги експорту та інтенсифікувати просування зазначеного товару на світові ринки.

Під час проходження практики нами були виявлено наступні проблеми, які мають значний вплив на діяльність підприємства. Це як фінансово-економічні так і виробничо-технологічні проблеми. Проаналізувавши ці проблеми ми пропонуємо зміни, які будуть мати позитивний вплив на вирішення цих проблем.

Таблиця 3.18. Проблеми, які мають значний вплив на діяльність ВАТ „Турбоатом”

Група факторів	Опис проблем	Якi змiни, що прогнозуються, мають вплинути на пiдприємство
Фінансово-економічні	Погiршення матерiально-технiчного¶ постачання, необгрунтовано завищенi цiни на енергоносiї,¶ неплатежi замовникiв	Розширення матеріально-технічної бази за рахунок інвестора.
Виробничо-технологічні	Недостатнiй тиск в системах¶ газопостачання, фiзичнiй та моральний знос обладнання,¶ вiдсутнiсть iнвестора	Впровадження інвестиційного проекту, направленого на модернізацію технологічного цеху

Одним із загальновизнаних методів аналізу поточної ситуації підприємства є SWOT-аналіз.

SWOT-матриця наведена на рис.4 є засобом узагальнення стратегічних факторів підприємства.

Ця матриця ілюструє, як сприятливі зовнішні можливості й погрози можуть бути зіставлені із внутрішніми силами й слабостями конкретного підприємства. На основі цього генеруються стратегічні альтернативи, що враховують чотири набори стратегічних факторів.

Для того щоб побудувати SWOT-матрицю, необхідно виконати наступні кроки:

1) у блоці "Можливості" перелічити кілька сприятливих можливостей, що перебувають у зовнішнім середовищі підприємства виявлених на основі аналізу поточної ситуації й прогнозування майбутніх тенденцій розвитку;

2) у блоці "Погрози" перелічити кілька дійсних і майбутніх погроз;

3) у блоці "Сили" перелічити кілька змінних внутренней середовища даного підприємства, які можуть розглядатися як його сильні сторони;

4) у блоці "Слабості" перелічити кілька змінних внутренней середовища підприємства, які класифікуються як його слабкі сторони;

5) згенерувати ряд можливих стратегій, заснованих на комбінаціях чотирьох наборів стратегічних факторів. При цьому SWOT-стратегії визначають, як щонайкраще використати сильні сторони організації, щоб реалізувати сприятливі можливості, які знаходяться у зовнішньому оточенні

Внутрішні Зовнішні фактори фактори	S - сили Виявити 3-6 внутрішніх сил	W - слабості Виявити 3-6 внутрішніх слабостей
О - можливості	SO - стратегії	WO - стратегії
Виявити 3-6 зовнішніх можливостей	Формувати стратегії, що дозволяють скористатися можливостями	Формувати стратегії, що дозволяють перебороти слабості
Т - загрози	ST - стратегії	WT - стратегії
Виявити 3-6 зовнішніх погроз	Формувати стратегії, що дозволяють уникати погроз	Формувати стратегії, що мінімізують слабостіта що допомагають уникати погроз

Рис.3.2.1 - SWOT-матриця

Побудуємо матрицю формування ринкових стратегій для ВАТ „Турбоатом”

Внутрішні фактори Зовнішні фактори	«S» - сили	«W» - слабкості
	SO - стратегії	WO - стратегії
«О» можливості	1. Використання наявної матеріально-технічної бази для виробництва нового виду продукції 2. Наявність зв'язків за кордоном 3. Відсутність конкурентів на Україні	1. Можливість приходу російських виробників аналогічного товару 2. Використання створених у попередні роки фондів і потужностей для проведення диверсифікованості
	ST - стратегії	WT - стратегії
«Т» загрози	1. Визначення границь ринків збуту в СНД із іншими підприємствами 2. Участь у державних програмах	1. Залучення іноземних інавестицій 2. Модернізація технічного цеху

Рис.3.2.2 SWOT - матриця формування ринкових стратегій для ВАТ „Турбоатом”

ST - стратегії розглядають, як використати внутрішні сильні сторони підприємства для запобігання зовнішніх погроз. WT-стратегії ставляться до оборонного типу й націлені, як правило, на мінімізацію впливу внутрішніх слабких сторін і запобігання зовнішніх погроз. На малюнку розглянута SWOT-матриця формування ринкових стратегій для ВАТ "Турбоатом.

Дослідження показують, що результати функціонування підприємства значною мірою залежать від того, наскільки воно добре визначило позицію усередині галузі. Таким чином, знаходження в результаті ситуаційного аналізу специфічної ринкової ніші, у якій сили підприємства відповідають реаліям навколишнього середовища, є важливим для досягнення конкурентної переваги.

3.3 Можливі шляхи покращення фінансового стану

Розробка стратегії фінансово - інвестиційного розвитку ВАТ „Турбоатом”

Відповідно до визначених пріоритетних напрямків інвестування ВАТ „Турбоатом” розроблено інвестиційний проект модернізації технічного цеху для виробництва нового виду продукції - мережевого підігрівача води.

Для реалізації проекту буде залучено кошти іноземного інвестора у розмірі 8,6 млн. ЄВРО, які буде направлено на придбання та монтаж обладнання, модернізацію цеха.

Заплановано придбати:

1. Фрезерно-розточувальний верстат моделі JHG-745 з комп'ютерним керуванням виробництва фірми INSSE BERARDI (Італія). Вартість верстату 3500000,00 ЄВРО

2. Оброблюючий центр з ЧПУ моделі GMІ - 500 фірмы „UFISS ASERDOS”(Італія). Вартість обладнання 4600000,00 ЄВРО

Монтаж обладнання та модернізація цеха - 500000,00 ЄВРО

Термін реалізації проекту 5 років.

Проведемо аналіз запропонованого інвестиційного проекту для визначення його ефективності. Для цього розрахуємо ряд показників, визначених у 2 розділі роботи.

На першому етапі визначимо структуру ціни продукції, яку планується випускати.

Спершу визначимо суму амортизації обладнання.

Оскільки обладнання, яке планується придбати відноситься до третьої групи основних фондів, то застосуємо норму амортизаційних відрахувань-15%.

Таблиця 3.1. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань за період реалізації інвестиційного проекту.

Рік	Розрахунок	Сума амортизаційних відрахувань	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
1	52650	7897,5	7897,5	44752,5
2	44752,5	6712,8	14610,4	38039,6
3	38039,625	5705,9	20316,3	32333,7
4	32333,6813	4850,0	25166,4	27483,6
5	27483,6291	4122,5	29288,9	23361,1

Розрахуємо структуру ціни мережевого нагрівача ЛМС-320.

Таблиця 3.2. Структура ціни мережевого нагрівача СЛМ-750

Матеріали та комплектуючі без ПДВ	320,00
Заробітна плата	6,00
Нарахування	4,00
Паливо,енергія,газ, вода	32,00
Сумарні прямі витрати	464,00
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	10,00
Витрати на підготовку та освоєння нової техніки	16,00
Загальновиробничі витрати	12,00
Загальногосподарські витрати	21,00
Зовнішньовиробничі витрати	15,00
Сумарні постійні витрати	74,00
Амортизація	8,9
Загальнокалькуляційні витрати	547,3
Витрати на збут	5,4
Повна собівартість	551,7
Вільна оптова ціна	850,00

Розрахуємо структуру ціни буферного мережевого нагрівача води ЛМС-320

Таблиця 3.3. Структура ціни мережевого нагрівача ЛМС-320, тис. грн.

Матеріали та комплектуючі без ПДВ	85,00
Заробітна плата	2,00
Нарахування	1,00
Паливо,енергія,газ, вода	7,00
Сумарні прямі витрати	95,00
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	3,00
Витрати на підготовку та освоєння нової техніки	4,00
Загальновиробничі витрати	5,00
Загальногосподарські витрати	3,00
Зовнішньовиробничі витрати	8,00
Сумарні постійні витрати	23,00
Амортизація	2,6
Загальнокалькуляційні витрати	120,6
Витрати на збут	2,7
Повна собівартість	122,7
Вільна оптова ціна	260,00

В рамках розробки інвестиційної стратегій було проведено аналіз ринку попиту на нові види продукції. Було встановлено, що попит на дані види продукції існує як на вітчизняному ринку так і на ринку СНГ, зокрема в Білорусії.

Враховуючі це, Плануємий обсяг продажу нових виробів на період реалізації інвестиційного проекту має наступний вигляд.

Таблиця 3.4. Плануємий обсяг продажу виробів за роками реалізації проекту Шт.

Назва моделі	Роки реалізації проекту
	1	2	3	4	5
Мережевий нагрівач СЛМ-750	25	30	35	35	35
Мережевий нагрівач ЛМС-320	60	65	70	70	70

Проведемо розрахунок валового доходу від продажу мережевого нагрівача ЛМС-320

Таблиця 3.5. Розрахунок валового доходу від продажу мережевого нагрівача СЛМ-750 тис. грн.

Показник	Мережевий нагрівач ЛМС-320
						Усього
Обсяг продажу	25	30	35	35	35	160
Ціна за одиницю	850	850	850	850	850	-
Доход від продажу	21250	25500	29750	29750	29750	136000

Проведемо розрахунок валового доходу від продажу мережевого нагрівача ЛМС-320.

Таблиця 3.5. Розрахунок валового доходу від продажу мереженого нагрівача ЛМС-320 тис. грн.

Показник	Мережевий нагрівач ЛМС-320
	1	2	3	4	5	Усього
Обсяг продажу	60	65	70	70	70	335
Ціна за одиницю	260	260	260	260	260	-
Доход від продажу	15600	16900	18200	18200	18200	87100

Проведемо розрахунок чистих грошових потоків за роками релізації проекту.

Таблиця 3.6. Розрахунок чистих грошових потоків за роками релізації проекту тис. грн.

	Роки
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Доход від продажу	36850	42400	47950	47950	47950
Собівартість	21154,5	24526,5	27898,5	27898,5	27898,5
Прибуток до оподаткування	15695,5	17873,5	20051,5	20051,5	20051,5
Податок на прибуток	3923,9	4468,4	5012,9	5012,9	5012,9
Чистий прибуток	11771,6	13405,1	15038,6	15038,6	15038,6
Амортизація	7897,5	6712,8	5705,9	4850	4122,5
Чисті грошові надходження	3874,1	6692,3	9332,7	10188,6	10916,1

Зробивши розрахунки, ми прийшли до висновку, що введення інвестиційного проекту на ВАТ „Турбоатом” буде мати позитивну тенденцію в розвитку підприємства. Підприємство має можливість повернути гроші інвестору через 2,5 роки з другого півріччя другого року підприємство отримає перший прибуток, що дасть можливість направляти цей прибуток на розвиток нових напрямі виробництва.

У другій частині роботи нами було розраховано основні показники діяльності підприємства. Розраховані показники свідчать про стабільний фінансовий стан підприємства. Однак, ми пропонуємо де які заходи, що покращать фінансовий стан підприємства. . Насамперед звернемо увагу на застосування управлінського обліку. Відмінною рисою якого від інших підрозділів (маркетинг, постачання, виробництво, бухгалтерія) є те, що він:

користується іншими показниками (постійні і перемінні витрати, грошовий потік, фінансова стійкість, ліквідність, точка беззбитковості, і ін);

охоплює діяльність підприємства в комплексі;

ведеться щодня, щоб тримати під контролем «точку беззбитковості»;

ефективність керування досягається через вплив одного параметра на трохи інші;

спрямований на поліпшення фінансових показників у цілому;

призначений, щоб допомогти керівництву підприємства в прийнятті конкретних управлінських рішень.

Управлінський облік, крім усього вищесказаного ще виконує функцію постійно діючої ревізії, тому що постійно контролює всі господарські операції.

Однієї з найважливіших особливостей управлінського обліку є уміння складати плани на подальший розвиток підприємства з урахуванням зміни ринку.

Введення управлінського обліку на підприємстві здатне поліпшити його фінансовий стан на порядок протягом року.

Як одним з варіантів поліпшення фінансового стану є реформування підприємства шляхом його фінансової реструктуризації. Дана міра особливо необхідна для підприємств, перевантажених боргами.

Основною умовою проведення фінансової реструктуризації є те, що вона повинна проводитися швидко. Головне - розчистити активи компанії, а також досягти прийнятної для всіх домовленості по боргах.

Фінансова реструктуризація зв'язана в основному з оптимізацією структури капіталу підприємства і переслідує наступні цілі:

у короткостроковому періоді забезпечити відновлення нормальних фінансових потоків і основних фінансово-економічних показників;

протягом короткого періоду часу забезпечити виживання підприємства;

відновити конкурентноздатність підприємства на тривалий час;

попередити погрозу можливого банкрутства компанії;

забезпечити ріст вартості компанії.

Головним інструментом поліпшення фінансового стану є реструктуризація кредиторської заборгованості підприємства, що містить у собі наступні способи:

відстрочки і розстрочки платежів;

залік взаємних платіжних вимог (взаємозалік). Передбачає погашення взаємних зобов'язань підприємств із залученням третіх осіб. Сума зобов'язань, що погашається, визначається угодою сторін і розглядається як доход підприємства, наприклад, як його виторг від реалізації продукції, якщо в заліку бере участь зобов'язання по оплаті продукції;

переоформлення заборгованості як позики;

продаж боргових зобов'язань. Заборгованість неплатоспроможного підприємства може бути погашена шляхом продажу третім особам права вимоги його заборгованості чи боргових зобов'язань у повному обсязі чи вроздріб;

переклад короткострокових зобов'язань у довгострокові.

Основними мотивами використання механізму франчайзингу є: розширення присутності на ринку, підвищення популярності торгової марки, збільшення обсягу продажів.

Основний вектор зусиль по покращенню фінансовго стану підприємства повинний бути націлений на кінцевий результат - досягнення довгострокової платоспроможності підприємства, оскільки вона є стрижнем його фінансової заможності.

3.4 Загальні напрямки розвитку експортної політики ВАТ „Турбоатом”

Вагомим напрямом у здійсненні політики ВАТ „Турбоатом” є ефективне проведення експортоорієнтованої політик, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів і послуг, пошук нових ринків збуту тощо, яка базувалась би на застосуванні основних засад стратегічного управління.

ВАТ „Турбоатом” є вагомим експортером не тільки Харківського регіону, а й України.

Його результативна експортоорієнтована політика підприємств ґрунтується на раціональному та ефективному здійсненні таких складових зовнішньоекономічної діяльності підприємств: політики виходу на зовнішній ринок; міжнародних маркетингових досліджень; експортно-імпортних поставок товарів і послуг; валютно-фінансових операціях; укладанні зовнішньоекономічних договорів тощо. Як свідчить практика, такі дії підприємств підкріплюються багатьма чинниками впливу на їх успішний чи неуспішний розвиток. Це і механізм зовнішньоекономічного регулювання в країні, поточний стан експорту, політики та програми його розвитку, і використання маркетингового, стратегічного підходу при здійсненні експортної діяльності, і можливості використання експортного потенціалу підприємства, і, що сьогодні є досить важливим та головним, кадри.

Однак розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства притаманні й негативні дії, що стримують розвиток експортоорієнтованої політики підприємства. Серед них доцільно назвати: нераціональну експортну політику держави; конфіскаційну податкову систему; жорстко-лімітовану грошово-кредитну політику, що залишає підприємства без обігового капіталу та інвестиційних ресурсів для розвитку виробництва; невиважену зовнішньоторговельну політику.

Щодо використання маркетингового та стратегічного підходу, то можна зазначити, що на ВАТ „Турбоатом” існують переважно примітивні спроби імітації маркетингового і стратегічного підходів на основі поточного вивчення ринків та короткотермінового пристосування до їх змін, але залишаються не розвинутими стратегічні аспекти, пов'язані з довгостроковим розподілом ресурсів, удосконаленням та якісним розвитком чинникових переваг в цілому по підприємству.

Досить мало уваги приділяється проблемам підбору кадрів, які б здійснювали основні інтелектуальні роботи щодо керівних дій підприємства. Будь-яка високоефективна політика, як в державі, так і на рівні підприємства, - це завжди результат роботи точно підібраної команди на чолі з хорошим керівником. Тому для розвитку експортної політики підприємства потрібні досвідчені фахівці.

Висновки

На підставі проведеного аналізу запропоновано розробку інвестиційного проекту по виробництву нового виду продукції з метою просування його як на вітчизняному так і на ринках СНД.

Для реалізації поставлених задач, визначено інвестиційну альтернативу:

інвестувати у принципове оновлення переробного процесу за допомогою нового обладнання

Джерелом фінансування обрано інвестування іноземним інвестором.

Визначено фактори інвестиційної привабливості:

технічний рівень і потужність виробництва;

коло ділових відносин з вітчизняними й іноземними фірмами;

вихід на міжнародні ринки збуту;

Також у роботі звернуто увагу на шляхи покращення фінансового стану підприємства та розвитку інвестиційної стратегії

Таким чином експортоорієнтована політика ВАТ „Турбоатом” повинна бути довгостроковою, далекоглядною у передбаченні майбутньої експортоздатності і життєздатності підприємства. Це вимагає постановки чітких цілей і формування стратегічних напрямів її розвитку. Головні з них можна сформулювати наступним чином:

Розробляти та реалізовувати довгострокову експортоорієнтовану стратегію підприємства, яка б передбачала: здійснення технологічних, організаційно-управлінських та інфраструктурних інновацій, підвищення стабільності та завершеності технологічних циклів при створенні конкурентноздатної експортоорієнтованої продукції, покращення якості продукції, яка експортується, оптимізацію цінових умов, гнучке використання сукупного потенціалу підприємства залежно від кон'юнктури зовнішніх ринків, залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій, розвиток інвестиційного співробітництва, шляхи подолання основних експортних перешкод і бар'єрів; системне акумулювання даних про наявний експортний потенціал підприємства шляхом автоматизації інформаційно-аналітичної діяльності на основі застосування новітніх інформаційних технологій з виходом у глобальну комп'ютерну мережу Інтернет; кадрове забезпечення і навчання персоналу підприємства, що працюють з експортною продукцією тощо.

Нейтралізовувати (вплив негативних чинників зовнішнього середовища шляхом формування захисту проти них; обмежувати вплив та кількість чинників зовнішнього середовища, що діють негативно, шляхом сегментації ринку та визначення тих позицій, де дія цих чинників є найслабкішою.

Цілеспрямовано керувати функціонуванням системи управління для досягнення стратегічних цілей та завдань експортної діяльності, розвитку внутрішнього механізму її саморегуляції та забезпечувати синхронізацію управлінського впливу з динамікою дії негативних та позитивних чинників, тобто гнучкості експортної діяльності підприємства як процесу.

Використовувати стратегічне бачення щодо процесів управління керівним складом.

Перелічені узагальнені стратегічні напрями розвитку експортоорінтованої політики ВАТ „Турбоатом” повинні мати системний характер застосуватись у контексті довгострокової стратегії зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, експортна діяльність ВАТ „Турбоатом” буде найбільш успішною, якщо вихід підприємства на міжнародні ринки буде не лише добре продуманим, усестороннє обґрунтованим, але і витікати з довгострокових цілей. А це свідчить про тісний зв'язок із стратегічним управлінням, що сприяє стабілізації та укріпленню стратегічних позицій підприємства, забезпеченню довготривалої життєздатності при зміні зовнішніх умов функціонування.

Вагомим напрямом у здійсненні політики ВАТ „Турбоатом” є ефективне проведення експортоорієнтованої політик, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів і послуг, пошук нових ринків збуту тощо, яка базувалась би на застосуванні основних засад стратегічного управління.

ВАТ „Турбоатом” є вагомим експортером не тільки Харківського регіону, а й України.

Його результативна експортоорієнтована політика підприємств ґрунтується на раціональному та ефективному здійсненні таких складових зовнішньоекономічної діяльності підприємств: політики виходу на зовнішній ринок; міжнародних маркетингових досліджень; експортно-імпортних поставок товарів і послуг; валютно-фінансових операціях; укладанні зовнішньоекономічних договорів тощо. Як свідчить практика, такі дії підприємств підкріплюються багатьма чинниками впливу на їх успішний чи неуспішний розвиток. Це і механізм зовнішньоекономічного регулювання в країні, поточний стан експорту, політики та програми його розвитку, і використання маркетингового, стратегічного підходу при здійсненні експортної діяльності, і можливості використання експортного потенціалу підприємства, і, що сьогодні є досить важливим та головним, кадри.

Висновки

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути 1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання.

3. Залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни являється об'єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:

зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського комплексу;

розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Проблеми державного регулювання діяльності підприємств на зовнішньому ринку потребують подальшого вдосконалення. За допомогою аналізу методів міжнародного регулювання, потрібно виробити оптимальну зовнішньо економічну стратегію роботи підприємств в ринкових умовах, а саме:

забезпечення стабільності в розвитку міжнародної економіки і валютно-фінансовій сфері;

розвиток співробітництва між країнами у різних формах;

усунення дискримінації в торгівельно-економічних відносинах між країнами і угрупуваннями;

сприяння розвитку приватного підприємництва;

прийняття конкретних заходів виходу з криз в конкретній країні або на світовому ринку;

узгодження і координація макроекономічної політики держав, обумовленої об'єктивними тенденціями до економічної інтеграції в рамках окремих регіонів.

Багато наукових статей провідних українських економістів присвячені питанням впровадження нових стратегій. Але більшість не розглядають умов, у які мають потрапити вітчизняні підприємства, виходячи на зовнішній ринок, і методів боротьби серед інноваційно активних зарубіжних конкурентів. Тому ця публікація присвячена аналізу основних тенденцій розвитку світового ринку й новим принципам ведення бізнесу.

Виходячи на світовий ринок з новими продуктами, вітчизняні підприємства попадають у принципово нове конкурентне середовище, для якого характерні багатоаспектність інтересів конкуруючих сторін, динамізм і агресивність.

Багатоаспектність полягає в тому, що конкуренція в сучасних умовах перебуває на різних рівнях - на товарних, ресурсних ринках; у складі об'єднання підприємств. А також одночасно охоплює кілька областей: витрати, якість, строки, ноу-хау, створення ринкових бар'єрів, зміцнення фінансового становища.

Динамізм розвитку ринку нових технологій і продуктів виражається в зміні позиції конкурентів і розміщення сил з наростаючою швидкістю. Відзначається поява нових конкурентів, що пропонують товар-замінник, що відрізняється дискретною інноваційністю, що витісняє раніше інноваційний, але нині традиційний товар.

По другому розділу можна зробити висновки, що інвестиційна стратегія являє собою систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності організації, обумовлених загальними завданнями її розвитку й інвестиційною ідеологією, а також вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення.

Інвестиційну стратегію можна представити як генеральний напрямок (програму, план) інвестиційної діяльності організації, проходження якому в довгостроковій перспективі повинне привести до досягнення інвестиційних цілей і одержанню очікуваного інвестиційного ефекту. Інвестиційна стратегія визначає пріоритети напрямків і форм інвестиційної діяльності організації, характер формування інвестиційних ресурсів і послідовність етапів реалізацій довгострокових інвестиційних цілей, що забезпечують передбачений загальний розвиток організації.

Процес розробки інвестиційної стратегії є найважливішою складовою частиною загальної системи стратегічного вибору підприємства, основними елементами якого є місія, загальні стратегічні цілі розвитку, система функціональних стратегій у розрізі окремих видів діяльності, способи формування й розподілу ресурсів.

Актуальність розробки інвестиційної стратегії організації визначається рядом умов.

Стратегічні цілі інвестиційної діяльності організації являють собою описані у формалізованому виді бажані параметри її стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють направляти цю діяльність у довгостроковій перспективі й оцінювати її результати.

Таким чином, стратегічна інвестиційна діяльність тісно пов'язана з такими функціями керування організацією, як маркетинг, інновація, виробництво й ін., що означає максимально широку компетентність фінансового менеджера, відповідального за формулювання й реалізацію інвестиційної стратегії.

В рамках стратегічного управління інвестиційною діяльністю особливу увагу слід приділити стратегічній діагностиці для визначення поточного стану об'єкта на предмет його відповідності обраній стратегії, а також прогнозуванню подальшого розвитку подій на підприємстві й у навколишнім середовищі з метою визначення ефективності діючої стратегії, а також розробці системи заходів щодо ліквідації стратегічних розривів чи коректування стратегії.

Отже, експортна діяльність ВАТ „Турбоатом” буде найбільш успішною, якщо вихід підприємства на міжнародні ринки буде не лише добре продуманим, усестороннє обґрунтованим, але і витікати з довгострокових цілей. А це свідчить про тісний зв'язок із стратегічним управлінням, що сприяє стабілізації та укріпленню стратегічних позицій підприємства, забезпеченню довготривалої життєздатності при зміні зовнішніх умов функціонування.

В результаті вирішення поставлених задач, досягнута мета дипломної роботи - на основі аналізу економічної літератури та практичного матеріалу визначено основні напрямки ефективного управління інвестиціями, відпрацьовані способи економічного аналізу інвестиційних проектів і способів його фінансування з використанням відповідних методів оцінки, для підготовки управлінського рішення про доцільність включення проекту в інвестиційний план підприємства.

Теоретичні та практичні аспекти вирішення задач, щодо виходу українского підприємства на зовнішній ринок розглядалися в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, як І.А. Бланк, В. М Гриньова, О.Д. Василика, В.С. Пономаренко, В.Г. Белолипецький, В.М. Суторміна, І.В. Зятковський та ін. Незважаючи на значну кількість публікацій, що освітлюють окремі аспекти проблем, дослідження цього процесу, його сутності, особливостей, факторів, що впливають на вихід українського підприємства на зовнішній ринок вимагають подальшої розробки.

Структура та обсяг роботи. Бакаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг магістерської роботи - 107 сторінок машинописного тексту. Робота містить 8 рисунків, 18 таблиць, 6 додатків, список використаних літературних джерел з 76 найменувань.

Використана література

1. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

2. Конституція України -К.: Преса України, 2007. - 80 с.

3. Господарський кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 304 с.

4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 2001 р.

5. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 2007 р.

6. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 14 липня 2004 р.

7. Закон України “Про підприємства в Україні” від 17 червня 2005 р.

8. Закон України “Про режим іноземного інвестування”

9. Білик М.Д. Форми інвестицій державних виробничих підприємств та їх розвиток в сучасних умовах // Фінанси України. - 2008. - № 4. - С.7-19.

10. Камаева В.Д. Экспертиза инвестиций. В помощь предпринимателю и банкиру Экономика и жизнь. // 2005 - №2.

11. Дребот Н.П. Інвестиційна стратегія підприємництва: засади і особливості формування в сучасних умовах. // Регіональна економіка. - 2000. - С.56-67

12. Камаева В.Д. Экспертиза инвестиций. В помощь предпринимателю и банкиру Экономика и жизнь. // 2005 - №2.

13. Кухленко О., Смірнова О. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні // Економіка України. - № 11. - 2002. - С.22-26.

14. Дребот Н.П. Інвестиційна стратегія підприємництва: засади і особливості формування в сучасних умовах. // Регіональна економіка. - 2000. - С.56-67.

15. Лук'янченко В.Б. Іноземні інвестиції в економіці України: динаміка та структура // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. - 2005. - № 1.

16. Бутко М. Проблеми реалізації інноваційної моделі розвитку економіки на регіональному рівні // Економіка України. - № 11. - 2002. - С.11-17.

17. Денисенко М. Можливості активізації інвестування в сучасних умовах // Економіка України. - № 1. - 2005. - С.28-31.

18. Струніна В. Шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні // Економіка України. - № 9. - 2008. - С.11-16.

19. Федоренко В., Гаврилова Т. Економічне становище підприємств та інвестиційні процеси // Економіка України. - № 5. - 2006. - С.28-33.

20. Балика С.Ю. Зміст та структура господарського ризику при розробці нової продукції /; Харківський держ. економ. ун-т. - Харків, 2006. - 13 с.

21. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - 480 с.

22. Бузько И.Р. и др. Экономический риск и управление инновационной деятельностью предприятий. - К., 2006. - 135 с.

23. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник. - К.: ІЗМН, 2006. - 400 с.

24. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка. - 2008. - 345 с.

25. Горохів Н.Ю., Малев В.В. Бізнес-планування й інвестиційний аналіз. - М.: Інформаційно-видавничий будинок Филинъ, 2008 - 208 с.

26. Дикань В.Л. Иновационная и инвестиционная политика в условиях обеспечения конкурентоустойчивости предприятия: Практические аспекты / Харьковский гос. политех. ун-т. - К.: ИСНО, 2006. - 225 с.

27. Інвестиції та будівельна діяльність в Україні у 1990-2000 рр. Статистичний збірник. - К.: Держкомстат України. - 2007. - 96 с.

28. Манілівського Р.Г. - Бізнес-план. Методичні матеріали. М.: Фінанси і статистика, 2005. - 156 с.

29. Мельник В.В. Міжнародна інвестиційна діяльність: Навч. посібник для студ. вузів. - Тернопіль: Карт-бланш, 2008. - 249 с.