Управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (м. Київ)
Види експортних операцій, особливості управління ними на підприємстві як суб'єкті зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз механізму управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна", заходи щодо підвищення його ефективності.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.06.2013 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
договори комісії з агропідприємствами України - власниками соєвих бобів на комісійні операції їх продажу - це укладення однією стороною (комісіонером), за дорученням другої сторони (комітента), угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер не купує товару (він залишається власністю експортера - комітента);
зовнішньоекономічні договори на експорт комісійного товару, який є власністю комітента, з покупцем, причому для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.
Особливістю зовнішньоекономічних договорів, які заключає ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є те (див. договір в Додатку А), що покупця в договорах представляє також комісіонер - нерезидент, але уже з боку реального нерезидента - покупця, при цьому країна комісіонера та реального покупця з країни імпорту не співпадають. При цьому комісіонер-імпортер, якщо замовлення йде від реального імпортера комісіонеру на купівлю в країні експортера товарів, називається індентом (indent). Він може бути закритим, якщо імпортер точно вказує в замовленні, де і що купити, або відкритим, якщо індент надає комісіонеру право вибору покупця.
Відповідно до мети діяльності зовнішньоекономічного посередника - зернотрейдера України його структура та функціональні задачі підрозділів, а, відповідно, і задачі управління цими сегментами діяльності підприємства - посередника, складаються згідно схемі, наведеній на рис.2.2.
Рис.2.2 Функціональна структура підрозділів зовнішньоекономічного посередника - зернотрейдера України "ФА Інтертрейдинг" (дочірнього підприємства світової продовольчо-торгівельної компанії "VA INTERTRADING” (AUSTRIA)
Основними завданнями маркетингового відділу та відділу економічного аналізу на досліджуємому підприємстві - зернотрейдері ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" при експорті продукції є наступні [85]:
1. Проведення маркетингового дослідження внутрішнього ринку продукції в Україні та маркетингового дослідження міжнародних ринків експортуємої продукції;
2. Формування пропозицій по обсягам, цінам та географії внутрішніх закупок продукції у виробників України;
3. Формування пропозицій по обсягам, цінам та географії експорту продукції з України;
Аналіз фактичної та перспективної економічної ефективності проведення експортних операцій з різними групами продукції, виробленої в Україні.
Логістико-технологічні завдання митно-транспортного відділу на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при експорті продукції є наступними [85]:
Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитнення відповідних вантажів.
Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органів контрактів, додатків, специфікацій та інших документів.
Забезпечує при потребі своєчасність замовлення та передачу експортованих вантажів воєнізованій охороні для супроводження вказаних вантажів до кордону.
Функції митно-транспортного відділу на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при експорті продукції [85]:
Несе відповідальність за достовірність подання митним органам інформації при вивезенні продукції;
В разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів - ВМД, СMR, інвойсів, та інш., в бухгалтерію Компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу;
отримує відповідну інформацію та план майбутніх експортних операцій;
Отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та інших необхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів з подальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів на відповідність до вимог чинного митного законодавства;
При отриманні заявки на проведення експортної операції, перевіряє її відповідність до умов та вимог типового Контракту (Додаток А).
Отримує від експортного відділу оригінали інвойсів на заплановане відвантаження партії продукції в адресу імпортера-замовника.
Формує пакет оригіналів документів із залученням інших відділів Компанії (контракт, доповнення, заявки, СMR, інвойси ж/д накладні тощо) для формування та роздрукування ВМД, та подальшої передачі митним органам.
забезпечує роздрукування СMR, ВМД, книжок МДП;
в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутність інспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу;
при здійсненні експортних операцій, забезпечує подання відповідних документів (інвойс, авіанакладна, калькуляція та ін.) до митних органів та проводить відповідне митне оформлення;.
Несе відповідальність за строки та терміни проведення митного оформлення та відправку транспортних засобів до митниці призначення;
Після закінчення проведення митного оформлення експортної операції, всі наявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.
Основне завдання митно-транспортного відділу підприємства - це формування необхідного пакету документів та забезпечення проходження експортним вантажем митного контролю - сукупності заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
2.2 Аналіз господарської, фінансової та зовнішньоекономічної ї діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
В табл.2.1 представлена динаміка показників фінансово-економічної діяльності підприємства ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2009 - 2011 рр.
Таблиця 2.1
Аналіз абсолютних показників діяльності комісіонера ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" протягом 2009 - 2011 рр. [85]
Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.1:
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" відноситься до малих підприємств з обмеженою чисельністю персоналу (до 15 працівників), яким офіційно сплачується високий рівень заробітної плати;
Обсяги комісійних валових доходів в ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року та різкого падіння попиту для сільхозпродукції України на експортних ринках з рівня 4,3 млн. грн. у 2009 році знизився до рівня 3,1 млн. грн. у 2010 році та залишився на рівні 3,0 млн. грн. у 2011 році;
Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році знизився з 2,25 млн. грн. (за 2009 рік) до 1,52 млн. грн. на фоні 2 - кратного спаду експорту сільхозпродукції на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року;
Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2011 році додатково знизився в 2 рази з 1,5 млн. грн. (за 2010 рік) до 0,85 млн. грн. на фоні невідновлення попиту на світових ринках експорту сільхозпродукції України після світової фінансової кризи 2008 року.
Так, аналіз основного контракту (див. додаток А) ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році на поставку в Турцію 5 000 тон соєвих бобів на суму 14,6 млн. грн. (в еквіваленті) показав, що комісійна винагорода ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" за цей контракт склала 2,4 млн. грн., тобто рівень комісії склав 16,53% від вартості зовнішньоекономічного контракту, що є нижчим ніж отримані комітентами права на бюджетне відшкодування (20% від вартості ЗЕД експортного контракту). Тобто, комітенти розплачуються за послуги зернотрейдера - посередника ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" коштами експортного бюджетного відшкодування.
В табл.2.2 результати аналізу резервів підвищення рівня ефективності експортної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при спеціалізації комісійного експорту соєвих бобів в Турцію через комісійного посередника-нерезидента.
Таблиця 2.2
Результати аналізу резервів підвищення рівня ефективності експортної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" при спеціалізації комісійного експорту соєвих бобів в Турцію протягом 2009 - 2011 рр.
Аналіз даних, наведених в табл.2.2, показує:
Якщо в 2009 році фактичний попит на експорт соєвих бобів в Турцію перевищив плановий рівень ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на +25%;
то у 2010 - 2011 рр. фіксується значне падіння фактичного рівня попиту Турції на експорт соєвих бобів з України відносно планових рівнів ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна".
Таким чином, ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" потрібно проведення зовнішнього економічного маркетингу ринку експорту сої для можливої переорієнтації країни експорту.
2.3 Аналіз управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
Враховуючи, що ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є малим підприємстввом та в нього немає власних елеваторів та зернових терміналів для збереження та відгрузки зернових культур на експорт, оптимальним вибором є здійснення комісійних зовнішньоекономічних операцій по експорту сільхозпродукції комітентів - виробників в Україні.
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" виконує зовнішньоторгівельні комісійні контракти по експорту соєвих бобів (походженням з України) в Турцію через комісійного посередника - нерезидента з Британських Вірджинських островів в 6 основних етапів (див. табл.2.3) [85]:
1. На першому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає договори на комісійну реалізацію на експорт соєвих бобів з українськими виробниками на умовах EWX - вивозу їх з складів (елеваторів) виробників для транспортування на зернові термінали портів Чорного моря (договір комісії).
2. На другому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає зовнішньоекономічний експортний договір з комісійним посередником - нерезидентом з Британських Вірджинських островів на поставку на умовах СРТ (погрузка після митного експортного очищення соєвих бобів з зернового терміналу порту України на транспорт покупця-нерезидента) - Додаток А).
3. На третьому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" за рахунок власних коштів заключає договір з внутрішнім перевізником на доставку соєвих бобів з складів (елеваторів) виробників на зернові термінали портів Чорного моря (витрати ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" потім компенсуються за рахунок комітентів). Комітентам - власникам соєвих бобів надається поручництво ТОВ " ФА Інтертрейдинг Україна " на партію товару, відправляємого на експорт, у вигляді авальованого банком-нерезидентом гарантійного листа покупця (комісійного посередника - нерезидента) та гарантійного листа банку, в якому обслуговується ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна", про надходження до них акредитиву від банку комісійного посередника - нерезидента про гарантовану оплату зовнішньоекономічного договору поставки соєвих бобів згідно контракту.
Таблиця 2.3
Послідовність виконання зовнішньоторговельного комісійного контракту ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
|
Стадія виконання ЗТК |
Термін виконання кожної стадії |
||||
|
№ пор |
Назва |
Назва документів, що забезпечують виконання кожної стадії |
Відповідно до умов ЗТК |
Фактично |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1. |
Попередні протоколи комісіонера ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (Україна) та комісіонера "Наветті Лімітед" (Британські Вірджинські острови) про експорт соєвих бобів в Турцію |
Протокол погодження цін Гарантійний лист банку-нерезидента |
|||
|
2. |
Укладення ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" договорів на комісійну реалізацію на експорт соєвих бобів з українськими виробниками на умовах EWX - вивозу їх з складів (елеваторів) виробників для транспортування на зернові термінали портів Чорного моря |
Договори комісії з резидентами |
4 міс. |
3 міс. |
|
|
3. |
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає зовнішньоекономічний експортний договір з комісійним посередником - нерезидентом з Британських Вірджинських островів на поставку на умовах СРТ - порт України |
ЗЕД - договір експорту |
3 міс |
2 міс |
|
|
4. |
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" заключає договір з внутрішнім перевізником на доставку соєвих бобів з складів (елеваторів) виробників на зернові термінали портів Чорного моря |
Внутрішній договір перевезення |
2 міс |
1 міс |
|
|
5. |
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" виставляє рахунок комісійному посереднику - нерезиденту на оплату партії відвантажених соєвих бобів та надає йому транспортні документи (морський коносамент) |
Комерційний рахунок Морський коносамент про відвантаження на експорт |
10 днів |
10 днів |
|
|
6. |
Комісійний посередник - нерезидент отримує у імпортера Турції оплату за імпортовані соєві боби та перераховує ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" суму, обумовлену експортним контрактом, розкриваючи наданий акредитив. |
Розпорядження на розкриття акредитиву та оплату рахунку |
1 міс |
1 міс |
|
|
7. |
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" перераховує кошти згідно контрактам комісії комітентам - резидентам України |
Платіжні доручення Митні документи |
10 днів |
10 днів |
4. На четвертому етапі, після зважування на зерновому терміналі порту України на Чорному морі та завантаження соєвих бобів на судно транспортування, зафрахтоване покупцем, ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" виставляє рахунок комісійному посереднику - нерезиденту на оплату партії відвантажених соєвих бобів та надає йому транспортні документи (морський коносамент) про фактичну відвантаження соєвих бобів.
5. На п'ятому етапі, на протязі 30 днів після надання ТОВ " ФА Інтертрейдинг Україна " рахунку на оплату та документів про відвантаження партії соєвих бобів, а також погодження претензій покупця по якості та, відповідно, ціні вивантаженої в порту Турції партії експортованих соєвих бобів, комісійний посередник - нерезидент отримує у імпортера Турції оплату за імпортовані соєві боби та перераховує ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" суму, обумовлену експортним контрактом, розкриваючи наданий акредитив.
6. На шостому етапі, на протязі 10 днів з моменту отримання коштів, ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" перераховує кошти згідно контрактам комісії комітентам - резидентам України, одночасно представляючи їм митні документи по експорту, які є основою для отримання бюджетного відшкодування ПДВ комітентами.
7. На сьомому етапі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" та комітенти-резиденти проводять уточнення по факту договорів комісії та погоджують остаточні протоколи розподілення доходів (рівень контрактної та преміальної оплати комісіонера) від експортної операції.
8. Фактично, враховуючи малотонажність внутрішнього комерційного флоту Чорного моря, перевезення контрактного обсягу соєвих бобів у 5 000 тон з портів України в порти Турції виконується за 2 рейси, тобто строк виконання контракту погоджується на рівні 1 місяця, що, відповідно, регулює партіонність поставки соєвих бобів на зерновий термінал у порту України.
9. Одночасно, комісійний контракт дозволяє здійснити експорт соєвих бобів, власником яких є і оптовий зернотрейдер - СП "Нібулон" [78], а соєві боби знаходяться на його портових елеваторах в порту м. Миколаєва на умовах СРТ.
На рис.2.3 - 2.8 наведені результати проведеного в дипломному проекті маркетингового аналізу структури обсягів експортних поставок сої з України в країни світу та динаміки експортних поставок соєвих бобів в Турцію у 2005 - 2012 рр. за даними Державної митної служби України [75].
в 2005-2007 рр. питома вага обсягів експорту соєвих бобів в Туреччину складала від 24% до 56% загального обсягу експорту бобів з України, тобто орієнтація на експорт в Туреччину була комерційно обґрунтованою;
у 2008 році (початок світової кризи попиту) обсяг експортних поставок в Туреччину знизився в 2 рази (з 111 тис. т. /рік до 53 тис. т/рік), а у 2009 кризовому році знизився ще в 2 рази до рівня 28 тис. т. /рік);
у 2010-2012 рр. обсяг експортних поставок в Туреччину зріс до відносно стабільного обсягу 88-89 тис. т. /рік, а зростаючий обсяг експортних поставок соєвих бобів переключився на нових лідерів - Італію (обсяг поставок з 2008 р. по 2012 р. зріс в 6,5 разів з 67 тис. т. /рік до 408 тис. т. /рік) та Єгипет.
1. У 2010 році основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні (рис. 2.6):
Італія - 30,71%:
Туреччина - 18,95%
(при рівні питомої ваги 25% у 2004 році - рис. 2.5);
Росія - 10,53%;
Єгипет - 8,59%.
2. У 2011 році на експортний ринок України вийшов Іран і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні (рис. 2.7):
Італія - 28,69%;
Іран - 18,64%;
Єгипет - 12,96%;
Туреччина - 8,1%.
3. У 2012 році після прийняття санкцій Євросоюзу до Ірану експортний ринок України перерозподілився і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту є наступні (рис. 2.8):
Італія - 41,42%;
Єгипет - 13,48%;
Іспанія - 12,14%;
Греція - 9,05%;
Туреччина - 8,62%.
Таким чином, у 2010 - 2012 рр. Туреччина є стабільним імпортером соєвих бобів з України і пролонгація контрактів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" на 2012 та наступні роки є економічно обгрунтованою.
Окрім цього слід відмітити, що за статистичними даними у 2011 - 2012 рр. середня ціна контрактів (СРТ - порти України) на поставку соєвих бобів в Туреччину є найвищою серед експортних контрактів з іншими країн - імпортерами світу.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
3.1 Оцінка ефективності експортних операцій ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
В Україні спостерігається позитивна динаміка вирощування сої. Якщо у 2003 році цю культуру вирощували на площі 189,6 тис. га, то у 2009 вона розширилася до 622,5 тис. Відповідно збільшувався й валовий збір, який у 2009/ 2010 маркетинговому році становив 1012,5 тис. т, що в 4,5 рази перевищило рівень 2003 року.
У 2009 році сою вирощували понад 3,2 тис. господарств, із яких 177 були зареєстровані як насіннєві. Потужності з її переробки збільшилися до 1,7 млн тонн. Таким чином, у виробництві сої, Україна вийшла на лідируючі позиції серед країн Європейського Союзу та Співдружності незалежних держав (СНД).
Цього вдалося досягти за рахунок економічної привабливості культури. За інформацією Української асоціації виробників і переробників сої, у 2009 році середня ціна сої на внутрішньому ринку становила 3,4 тис. грн/т, що забезпечило отримання рентабельності її виробникам на рівні 41,4%, тоді як рентабельність ріпаку становила 34,9%, соняшнику - 30,9 відсотка [83].
Значний вплив на внутрішній ринок сої має ситуація на світовому ринку.
На відміну від України, у світовому сільському господарстві соєві боби належать до основних олійних культур. Із загального їхнього виробництва у 2009/10 маркетинговому році (МР) на рівні 441 млн т соєві боби займають 59%.
Проведений аналіз показав, що протягом останніх років в Україні спостерігалась тенденція до розширення посівних площ під соєю. Якщо в 2005 р. сою вирощували на площі 422 тис. га, то в 2011 р. вона розширилася до 1134 тис. га, а валовий збір виріс до 2,27 млн. т. (рис.3.1). В 2012 р. урожай сої в Україні склав 2,34 млн. т. Посівні площі під культурою розширені до 1,47 млн. га, однак урожайність у 2012 році нижче торішньої - негативно позначилися на показниках урожайності високі температури й недолік опадів у період вегетації олійної.
За прогнозами Української асоціації виробників і переробників сої, до 2015 р. її виробництво в Україні може збільшитися до 4 млн. т, за умови розміщення культури на 2 млн. га [82]. При цьому експорт сої з України різко підвищиться при стабілізації рівня внутрішнього споживання 800 - 850 тис. т. Таким чином, Україна почала експорту політику вирощування сої, збільшення експорту олійної обумовлено ціновою привабливістю продукції з України. При цьому, як показує аналіз даних, наведених на рис. 3.2 - 3.5, експортна ціна контрактів по соєвим бобам з України зросла з 220 $/т у 2005 році до рівня 460 $/т у 2012 році, тобто більше ніж в 2 рази , а експортні ціні контрактів по поставці соєвих бобів в Туреччину є одними із найвищих, враховуючи на низьку ціну доставки в порти Туреччини (5 $/т) проти 30 - 40 $/т для доставки сої із США, або Бразилії.
Згідно з даними Міністерства сільського господарства США (USDA) [87]:
у 2009/10 МР виробництво сої становило 259 млн т, що більше, порівняно з сезоном 2008 /2009 МР на 22%. Збільшення виробництва було наслідком розширення посівних площ та підвищення врожайності. Так, посівні площі сої були на рівні 102 млн га, а це на 5,7 млн. га, або майже на 6%, більше порівняно з попереднім сезоном. Урожайність була близько 2,5 т/га, що на 13% більше за попередній рівень;
у листопаді 2012р. Минсільгосп США зменшило прогноз світового врожаю сої в 2012/13 МР на 0,9% до 258,1 млн. т, що, у той же час, більше врожаю сезону 2011/2012 МР на 8,9%.
У 2009/2010 МР найбільшим виробником сої у світі були Сполучені Штати Америки, які виробили 91 млн. т бобів, що становить понад третину світового врожаю. У 2012/2013 МР для США прогнози урожаю були зменшені до 71,7 млн. т.;
До провідних світових виробників цієї культури належать: Бразилія (з обсягом виробництва 69 млн. т), Аргентина (54 млн. т), Китай (15 млн. т) [84];
прогноз світового експорту у 2011-2012 рр. становить 93,7-94,0 млн. т. Прогноз експорту для США знижений на 1,5 млн. т до 28,7 млн. т, через зменшення пропозиції американських бобів. Для Бразилії прогноз був збільшений на 1,5 млн. т до 39,1 млн. т, у зв'язку з очікуваннями із приводу гарного експортного попиту й ослаблення конкуренції з боку США.
Експорт та імпорт соєвих бобів (група 1201) в Україні не підлягає митно-тарифному регулюванню. Основною новиною українського ринку олійних культур у 2011 році стали наміри народних депутатів встановити експортні мита на деякі олійні культури, включаючи соєві боби. На початку жовтня 2011 року до Парламенту України надійшов Закон "Про внесення змін до закону України про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарських культур". Метою прийняття законопроекту була необхідність наповнення Державного бюджету за рахунок запровадження вивізного (експортного) мита на високорентабельні олійні культури та соняшникову олію.
В травні 2011 року в Україні введені експортні мита на ряд зернових культур згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" (пшениця, ячмінь, кукурудза) [54].
Таблиця 3.1
Ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур [54]
|
Код товару згідно з УКТ ЗЕД |
Найменування товару |
Ставка вивізного (експортного) мита |
|
|
1001 10 00 90 1001 90 99 00 |
Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), полба |
9 відсотків, але не менш як 17 євро за 1 тонну |
|
|
1003 00 90 00 |
Ячмінь |
14 відсотків, але не менш як 23 євро за 1 тонну |
|
|
1005 90 00 00 |
Кукурудза |
12 відсотків, але не менш як 20 євро за 1 тонну |
З дня набрання чинності цим Законом [54] товари, зазначені в табл. 3.1, вилучені з режиму вільної торгівлі з іноземними державами, про що Кабінет Міністрів України у місячний строк проінформував іноземні держави.
Розділ II цього Закону діяв до 1 січня 2013 року.
Новим законопроектом, прийнятим 26.10.2011 року, передбачалось:
запровадження експортного мита на соєві боби (код згідно з УКТЗЕД 1201 00); насіння свиріпи або ріпаку (код згідно з УКТЗЕД 1205), олію соняшникову (коди згідно з УКТЗЕД 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10);
вилучення цієї продукції з режиму вільної торгівлі з іноземними державами;
продовження терміну дії експортних мит, встановлених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" [54] до 1 січня 2013 року.
Таблиця 3.2
Пропозиції про введення додаткових експортних мит на зернові культури в Україні [54]
|
Код товару згідно з УКТЗЕД |
Опис товару згідно з УКТЗЕД |
Ставка вивізного (експортного) мита у відсотках митної вартості товару |
|
|
1201 00 |
Соєві боби, подрібнені або неподрібнені |
12 %, але не менш як 33 євро за тонну |
|
|
1205 |
Насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або не подрібнене |
9 %, але не менш як 15 євро за тонну |
|
|
1512 11 91 00 1512 19 90 10 |
Олія соняшникова |
10 %, але не менш як 84 євро за тонну |
Таким чином, формування перспективних експортних контрактів ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна", яке спеціалізується в галузі експорту соєвих бобів, може наштовхнутись на потребу зниження економічної ефективності діяльності при введенні 12% експортного мита, що автоматично приведе до підвищення експортних цін на соєві боби з України на 13-14%, тобто на 52$ - 57$ за 1 тону.
Це може різко знизити конкурентоспроможність України на експортному ринку соєвих бобів в світі та потребує додаткового ретельного аналізу світової кон'юнктури - обсягів виробництва, обсягів та цін пропозиції. В цих умовах діяльність ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" може стати економічно недоцільною, або підприємство втратить ринки збуту продукції.
3.2 Удосконалення механізму управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
Стратегію управління експортними операціями по соєвим бобам в ТОВ "ФА Інтертрейдинг” доцільно вибудовувати з врахуванням зовнішніх між народних факторів, на які підприємство не може вплинути:
1. Питання обмеженого експортного ресурсу сої в Україні.
Світове виробництво сої по країнам світу станом за жовтневим 2012 р. звітом Мінсільгосп США [87] характеризується:
врожай 2012 р. в США - 77,8 млн. т.;
врожай 2012 р. в Бразилії - 81,0 млн. т.;
врожай 2012 р. в Аргентині - 55 млн. т.;
врожай 2012 р. в Китаї - 16 млн. т.;
врожай 2012 р. в Україні - 2,4 млн. т.
загальний обсяг світового експортного перерозподілу врожаю 2012 р. становить 91,7 млн. т., серед яких експортна частка України може досягнути 1,7 млн. т. Таким чином, обсяг експортних ресурсів сої в Україні не перевищує 1,9% від світового виробництва. Відповідно, експортні ціни України повністю диктуються цінами лідерів світового виробництва.
2. Питання опорної ціни для експортних контрактів.
На сьогодні основним світовим біржовим товарним ринком є SWOT - Чиказька товарна біржа. Аналіз котирування соєвих бобів на біржових торгах в США показав (рис.3.6), що після виходу вересневого (2012 р.) звіту Мінсільгоспу США (USDA) котирування на СВОТ стрімко почали знижуватися. Протягом жовтня місяця 2012 р. ціни на товарній біржі СВОТ в Чикаго демонстрували виключно понижувальний тренд і в результаті опустилися до мінімальної позначки 562 $/т (-13,6% за місяць), таким чином відкотившись на три місяці назад.
Український ринок автоматично відреагував на падіння цін на SWOT біржі США різким падінням внутрішніх закупівельних цін зернотрейдерами України, тобто ринок України синхронізований з великими світовими ринками.
На понижувальний тренд вплинув ряд таких факторів [87]:
Спеціалісти Мінсільгоспу США зафіксували швидкий темп сбору врожаю в країні. Станом на 30 вересня з полів було зібрано близько 40% врожаю сої. Роком раніше, в аналогічний період, фермери встигли зібрати лише 15%;
Погода також внесла свій вклад у ціноутворення. Сприятливі погодні умови покращили умови збору врожаю та збільшив урожайність самої культури;
Технічне фіксування прибутку трейдерами на СВОТ, а також інформація про те що в Бразилії в 2012/13 МР буде зібрано рекордний врожай олійної також спровокувало зниження цін. Експерти державного відомства з питань сільгоспкультур Бразилії Conab прогнозують, що в 2012/13 МР виробництво сої в країні збільшиться в порівнянні з попереднім сезоном на 21-25% до 80,1-82,8 млн т. Аграрії розширюють посіви олійної за рахунок скорочення посівів інших культур, у тому числі кукурудзи і бавовни.
Факторами підтримки цін виступила інформація щодо продажів соєвих бобів в КНР та зростання попиту, через сприятливу цінову динаміку для решти країн імпортерів американського соєвого насіння. За останні три тижні вересня 2012 р. було продано приблизно 640 тис. т американських соєвих бобів. Основна їх кількість буде поставлена в Китай. Після виходу інформації щодо темпів експорту, котирування на СВОТ відіграли свої позиції на 7,2 $/т (+1,3%) і на даний момент, протягом п'яти торгових сесій коливаються в діапазоні у 565 $/т.
Після виходу жовтневого (2012 р.) звіту Мінсільгоспу США (USDA) о 16.00 (за київським часом), котирування на СВОТ продемонстрували незначний ріст, а листопаді знов різко впали до рівня 515 - 517 $/т. (очікуване перенасичення ринку надходженням врожаю з Бразилії та Аргентини).
Учасники ринку були праві в своїх очікуваннях щодо зростання виробництва сої в США. У звіті USDA були опубліковані такі дані: світове виробництво сої в 12/13МР зросте проти минулого місяця на 2,4% та становитиме 264,283 млн т. Зокрема виробництво в США збільшиться на 8,6%, до 77,844 млн т. В Бразилії та Аргентині показники виробництва залишилися на рівні вересневого звіту у 81 млн т та 55 млн т відповідно. Урожайність американської сої виросло на 7,1%, становить 37,8 ц/га.
Оцінка експорту в 12/13 МР також зросли: світовий експорт збільшиться на 2,6%, у порівнянні з попереднім місяцем, до 96, 203 млн т. Щодо США, то тут експерти зафіксували зростання експортних продажів на 19,9% до 34,428 млн т. Для Бразилії показник знизився на 4,3% до 37,4 млн т та для Аргентини - на 11,1%, до 12 млн т. Імпорт зі сторони КНР аналітики USDA прогнозують на рівні 61 млн. т., тобто 60% світового експорту сої направлено на споживання в Китай (рис.3.8).
Аналіз графіків, наведених на рис.3.8, показує, що рівень врожаю та експорту соєвих бобів з України має незначний вплив на світовий ринок і експортна політика України може мати тільки підлеглий, локальний характер
Проведений в дипломному проекті спільний ціновий аналіз синхронізованих в часі пропозицій зернотрейдерів по внутрішнім цінам купівлі соєвих бобів у виробників України та світових цін пропозиції соєвих бобів на аграрних біржах показав, що оскільки Україна та США знаходиться в Північній півкулі Землі, а Аргентина і Бразилія - в Південній півкулі, то існує часовий розрив між початком збору врожаю сої в Україні та США і в Бразилії та Аргентині.
Таким чином, виникає і ціновий розрив, наведений на графіках рис.3.9:
на час початку збирання врожаю в Україні і масової пропозиції виробників сої зернотрейдерам на продаж сої нового врожаю, внутрішня ціна в Україні різко знижується, при цьому набагато стрімкіше, ніж ціни на Чиказькій світовій біржі, з розривом на 10 - 20 днів (рис.3.7);
величина цінового розриву досягає 500 - 750 грн. /т, тобто зернотрейдери України мають можливість заключення "спот” - контрактів з країнами Чорного та Средиземного моря на випереджуючу поставку соєвих бобів (рис.3.9, 3.11).
В той же час, для невеликих партій соєвих бобів (5 - 10 тис. т) виникає можливість застосування наступної стратегії управління експортними операціями - враховуючи сезонний розрив цін "листопад - березень” на 1000 грн. /т, доцільно за гроші банківського кредиту придбати та розмістити на елеваторі партії сої на збереження на 4-5 місяців з реалізацією на експорт соєвих бобів в березні - квітні за сезонними підвищеними світовими цінами.
3.3 Обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності управління експортними операціями ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна"
Враховуючи вищенаведені результати пошуку шляхів удосконалення виконання ЗЕД - операцій зернотрейдером ТОВ "ФА Інтертрейдинг”, проведемо оцінку доцільності переходу з "комісійних” на "дилерські" операції з переходом права власності на товар при виконанні експорту.
Для обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності управління експортом соєвих бобів в операціях ТОВ "ФА Інтертрейдинг" розрахуємо доходність експортних операцій для двох варіантів експортних операцій:
1) Варіант №1 ("комісійна схема”) - основні умови:
а) ТОВ "ФА Інтертрейдинг", як комісіонер, реалізує за максимально можливою ціною на експорт на умовах "спот" партію 5000 т соєвих бобів, які належать виробнику;
б) всі витрати на здійснення ЗЕД контракту компенсуються виробником;
в) Собівартість виробництва у виробника становить - 2000 грн. /т (без ПДВ);
г) Комісійна винагорода ТОВ "ФА Інтертрейдинг", яка йому виплачується виробником - власником сої, дорівнює сумі експортного бюджетного відшкодування ПДВ, яке становить 20% від суми експортного контракту [50];
д) Експортний контракт здійснюється у листопаді при ціні експорту 470$/1 т, що еквівалентно - 3760 грн. /1 т на загальну суму експортного контракту - 18 800 000 грн.;
е) За транспортування та зберігання партії соєвих бобів на припортовому елеваторі на протязі 2 неділь місяців виробник через ТОВ "ФА Інтертрейдинг" сплатить 250 000 грн. та 50 000 грн. за страхування партії бобів;
е) витрати на митне оформлення виробника через ТОВ "ФА Інтертрейдинг" становитимуть 1,0% митної вартості, тобто 188 000 грн.;
ж) як власник експортованої партії соєвих бобів виробник отримає бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 20% від вартості експортованої партії, тобто 3 760 000 грн., які сплатить у вигляді комісійних комісіонеру ТОВ "ФА Інтертрейдинг”;
з) ставка податку на прибуток у 2012 році становить 21% [50,c.305].
Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг" від комісійної ЗЕД операції становитиме:
ЧПР (вар. №1) = 3760000* (1-0,21) = 2 970 400 грн.
Чистий прибуток виробника - власника сої в операції становитиме:
ЧПРвир (вар. №1) = [ (18800000 - 3760000 - 250000 - 50000 - 188000) -
2000*5000] * (1-0,21) = 3 596 080 грн.
2) Варіант №2 ("дилерська схема”) - основні умови:
а) Партія соєвих бобів 5 000 т покупається ТОВ "ФА Інтертрейдинг" у виробника на умовах внутрішніх мінімальних цін (EWX) - 410 $ /1 т (листопад 2012), що еквівалентно - 3280 грн. /т (з ПДВ), на загальну суму = 16 400 000 грн.;
б) Собівартість виробництва у виробника становить - 2000 грн. /т (без ПДВ);
в) Для покупки партії соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" бере банківський кредит в гривнях на суму 3280*5000*1,2 = 19 680 000 грн. під 28% річних на 4 місяці (сплата % за кредит на суму - 1 836 800 грн.);
г) За транспортування та зберігання партії соєвих бобів на припортовому елеваторі на протязі 4-х місяців ТОВ "ФА Інтертрейдинг" сплатить 2 500 000 грн. та 1 250 000 грн. за страхування партії бобів;
д) у кінці березня 2013 року на піці світової ціни на соєві боби ТОВ "ФА Інтертрейдинг" реалізує на експорт зберігаємо партію по ціні 625 $/1 т, що еквівалентно - 5 000 грн. /т, на загальну суму - 25 000 000 грн.;
е) витрати на митне оформлення становитимуть 1,0% митної вартості, тобто 250 000 грн.;
ж) як власник експортованої партії соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" отримає бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 20% від вартості експортованої партії, тобто 5 000 000 грн.;
з) ставка податку на прибуток у 2013 році становитиме 19% [50,c.305].
Таким чином, для варіанту №2 експортної операції доходи ТОВ "ФА Інтертрейдинг" становитимуть:
25 000 000 грн. по ЗЕД - контракту, частина яких обкладається податком на прибуток;
5 000 000 грн. бюджетне відшкодування експортного ПДВ.
Для варіанту №2 експортної операції витрати ТОВ "ФА Інтертрейдинг" становитимуть:
19 680 000 грн. повернення банківського кредиту;
1 836 800 грн. - сплата % за кредит;
2 000 000 грн. - сплата за транспортування на елеватор та зберігання сої на елеваторі;
250 000 грн. - страхування контракту;
250 000 грн. - митне оформлення контракту.
Таким чином, загальні витрати становитимуть:
V = (19680000+1636800+2000000+250000+250000) = 24 016 800 грн.
Податок на прибуток становитиме:
ППР = (25 000 000 - 24 016 800) * 0,19 = 186 808 грн.
А чистий дохід ТОВ "ФА Інтертрейдинг" (чистий прибуток + ПДВ від відшкодування) становитиме:
ЧД (вар. №2) = (25 000 000 - 24 016 800 - 186 808) + 5 000 000 =
= 5 796 392 грн.
Чистий прибуток виробника становитиме:
ЧПРвир (№2) = [ (16 400 000 * (1-0,2)) - 2 000 * 5000] * (1-0.19) =
= 2 527 200 грн.
В табл.3.3 наведені підсумкові результати 2-х варіантів виконання експортної операції по експорту соєвих бобів.
Таблиця 3.3
Економічні результати варіантів виконання експортної операції ТОВ "ФА Інтертрейдинг”
|
"Комісійна ЗЕД операція” |
"Дилерська ЗЕД операція” |
|||
|
1. Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг”, грн. |
2 970 400 |
1. Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг”, грн. |
5 796 392 |
|
|
2. Строк отримання коштів "ФА Інтертрейдинг”, грн. |
Грудень 2012 |
2. Строк отримання коштів "ФА Інтертрейдинг”, грн. |
Червень (повернення ПДВ - 3 міс) |
|
|
3. Чистий прибуток виробника сої, грн. |
3 596 080 |
3. Чистий прибуток виробника сої, грн. |
2 527 200 |
|
|
4. Строк отримання коштів виробником, грн. |
Лютий 2013 (повернення ПДВ - 3 міс) |
4. Строк отримання коштів виробником, грн. |
Листопад 2012 |
Таким чином, при здійсненні варіанту № 2 "Дилерської ЗЕД операції” по експорту партії 5000 т соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" отримає чистий прибуток в 2 рази більше, ніж при здійсненні варіанту №1 "Комісійної ЗЕД операції”, але гроші в ТОВ "ФА Інтертрейдинг" надійдуть на 5 місяців пізніше, що при рівні ставки дисконтування грошей в Україні 15 - 18% на рік знизить купівельну спроможність прибутку на 7 - 8%, що незначно зменшить прибуток від операції ЗЕД по варіанту №2.
Виробник при здійсненні варіанту №1 "Комісійної операції ЗЕД" отримає чистий прибуток на 1 млн. грн. більше, ніж при здійсненні варіанту №2 "Дилерська операція ЗЕД”, але гроші виробнику надійдуть на 3 місяці пізніше і, якщо, в нього є банківський кредит, взятий під заставу урожаю, він скоріше піде на варіант №2 отримання грошей в листопаді, ніх очікування до лютого наступного року.
Тобто, оскільки зернотрейдерів, які є власниками експортної сої основним прибутком є 20% бюджетного відшкодування ПДВ при експорті, перехід на "дилерську" схему ЗЕД - операцій дає можливість продовжити ТОВ "ФА Інтертрейдинг" прибутковий бізнес навіть при прогнозному введенні 12% експортного мита на експорт соєвих бобів в Україні.
Висновки та пропозиції
Експорт - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.
Методами здійснення експортних операцій в зовнішній торгівлі суб'єктів ЗЕД є:
1. Пряма міжнародна торгівля - операції за угодами прямого експорту між виробниками продукції в Україні та споживачами - нерезидентами за кордоном;
2. Непряма міжнародна торгівля - операції посередницького експорту з застосуванням системи комерційних посередників між виробником продукції в Україні та споживачем - нерезидентом за кордоном.
Непряма експортна зовнішня торгівля суб'єктів ЗЕД здійснюється наступними способами:
1. Зовнішня торгівля через посередників.
2. Біржова торгівля.
3. Аукціонна торгівля.
4. Міжнародні торги (тендери).
Досліджене в дипломній роботі ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (Україна, м. Київ) є класичним комерційним торгівельним посередником - комісіонером (оптовим зовнішньоекономічним зернотрейдером), який заключає подвійні договори:
договори комісії з агропідприємствами України - власниками соєвих бобів на комісійні операції їх продажу, угод від свого імені (комісіонера), але за рахунок комітента, при цьому комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер не купує товару (він залишається власністю експортера - комітента);
зовнішньоекономічні договори на експорт комісійного товару, який є власністю комітента, з покупцем, при чому для третьої сторони (покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.
Особливістю проаналізованих зовнішньоекономічних договорів, які заключає ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" є те, що покупця в договорах представляє також комісіонер - нерезидент, але уже з боку реального нерезидента - покупця, при цьому країна комісіонера-індента та реального покупця з країни імпорту не співпадають.
Аналіз фінансово - економічної діяльності ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на протязі 2009 - 2011 рр. показав:
ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" відноситься до малих підприємств з обмеженою чисельністю персоналу (до 15 працівників), яким офіційно сплачується високий рівень заробітної плати;
Обсяги комісійних валових доходів в ТОВ "ФА Інтертрейдинг Украї-на" на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року та різкого падіння попиту для сільхозпродукції України на експортних ринках з рівня 4,3 млн. грн. у 2009 році знизився до рівня 3,1 млн. грн. у 2010 році та залишився на рівні 3,0 млн. грн. у 2011 році;
Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році знизився з 2,25 млн. грн. (за 2009 рік) до 1,52 млн. грн. на фоні 2 - кратного спаду експорту сільхозпродукції на фоні наслідків світової фінансової кризи 2008 року;
Чистий прибуток ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2011 році додатково знизився в 2 рази з 1,5 млн. грн. (за 2010 рік) до 0,85 млн. грн. на фоні не-відновлення попиту на світових ринках експорту сільхозпродукції України після світової фінансової кризи 2008 року.
Аналіз схем комісійного бізнесу, проведений на основі даних контракту ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" у 2010 році на поставку в Турцію 5 000 тон соєвих бобів на суму 14,6 млн. грн. (в еквіваленті) показав, що комісійна винагорода ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" за цей контракт склала 2,4 млн. грн., тобто рівень комісії склав 16,53% від вартості зовнішньоекономічного контракту, що є нижчим ніж отримані комітентами права на бюджетне відшкодування (20% від вартості ЗЕД експортного контракту). Тобто, комітенти розплачуються за послуги зернотрейдера - посередника ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" коштами експортного бюджетного відшкодування.
Результати проведеного в дипломному проекті маркетингового аналізу структури обсягів експортних поставок сої з України в країни світу та динаміки експортних поставок соєвих бобів в Турцію у 2005 - 2012 рр. за даними Державної митної служби України показали:
в 2005 - 2007 рр. питома вага обсягів експорту соєвих бобів в Туреччину складала від 24% до 56% загального обсягу експорту бобів з України, тобто орієнтація на експорт в Туреччину була комерційно обґрунтованою;
у 2008 році (початок світової кризи попиту) обсяг експортних поставок в Туреччину знизився в 2 рази (з 111 тис. т. /рік до 53тис. т/рік), а у 2009 кризовому році знизився ще в 2 рази до рівня 28 тис. т. /рік);
у 2010 - 2012 рр. обсяг експортних поставок в Туреччину зріс до відносно стабільного обсягу 88-89 тис. т. /рік, а зростаючий обсяг експортних поставок соєвих бобів переключився на нових лідерів - Італію (обсяг поставок з 2008 р. по 2012 р. зріс в 6,5 разів з 67 тис. т. /рік до 408 тис. т. /рік) та Єгипет.
Аналіз рейтингу Туреччини серед імпортерів сої показав:
1. У 2010 році основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні:
Італія - 30,71%:
Туреччина - 18,95% (при рівні питомої ваги 25% у 2004 році);
Росія - 10,53%;
Єгипет - 8,59%.
2. У 2011 році на експортний ринок України вийшов Іран і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту були наступні:
Італія - 28,69%;
Іран - 18,64%;
Єгипет - 12,96%;
Туреччина - 8,1%.
3. У 2012 році після прийняття санкцій Євросоюзу до Ірану експортний ринок України перерозподілився і основними лідерами серед країн - імпортерів соєвих бобів з України по питомій вазі обсягу експорту є наступні:
Італія - 41,42%;
Єгипет - 13,48%;
Іспанія - 12,14%;
Греція - 9,05%;
Туреччина - 8,62%.
Таким чином, у 2010 - 2012 рр. Туреччина є стабільним імпортером соєвих бобів з України і пролонгація контрактів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" на 2012 та наступні роки є економічно обгрунтованою.
Окрім цього слід відмітити, що за статистичними даними у 2011-2012 рр. середня ціна контрактів (СРТ - порти України) на поставку соєвих бобів в Туреччину є найвищою серед експортних контрактів з іншими країнами - імпортерами світу.
В проектній частині дипломного дослідження для оцінки ефективності та перспективності розвитку експортних операцій ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" на ринку соєвих бобів проаналізовані наступні зовнішні фактори, які впливають на експортну діяльність зернотрейдера - посередника:
наявність в Україні стабільної бази вирощування сої в обсягах, які перевищують внутрішні потреби країни;
наявність та перспективи введення державних обмежень на експорт соєвих бобів з України (експортне мито, експортні квоти);
динаміка внутрішньої ціни пропозиції виробників соєвих бобів в Україні для продажу зернотрейдерам на експорт;
динаміка пропозиції експортних цін в контрактах зернотрейдерів України при експорті в різні країни світу;
динаміка обсягів вирощування та експорту соєвих бобів основними країнами світу на світових ринок сільськогосподарської продукції;
динаміка конкурентних біржових цін світових виробників та між народних зернотрейдерів соєвих бобів в світі.
Як показали результати проведеного макроаналізу:
1. Протягом останніх років в Україні спостерігалась тенденція до розширення посівних площ під соєю. Якщо в 2005 р. сою вирощували на площі 422 тис. га, то в 2011 р. вона розширилася до 1,13 млн. га, а валовий збір виріс до 2,27 млн. т. В 2012 р. урожай сої в Україні склав 2,34 млн. т, а посівні площі під культурою розширені до 1,47 млн. га.
2. За прогнозами Української асоціації виробників і переробників сої, до 2015 р. її виробництво в Україні може збільшитися до 4 млн. т, за умови розміщення культури на 2 млн. га. При цьому експорт сої з України різко підвищиться при стабілізації рівня внутрішнього споживання 800 - 850 тис. т.
Таким чином, Україна почала експорту політику вирощування сої, збільшення експорту олійної обумовлено ціновою привабливістю продукції з України. При цьому, як показує аналіз, експортна ціна контрактів по соєвим бобам з України зросла з 220 $/т у 2005 році до рівня 460 $/т у 2012 році, тобто більше ніж в 2 рази, а експортні ціні контрактів по поставці соєвих бобів в Туреччину є одними із найвищих, враховуючи на низьку ціну доставки в порти Туреччини (5 $/т) проти 30 - 40 $/т для доставки сої із США, або Бразилії.
Стратегію управління експортними операціями по соєвим бобам в ТОВ "ФА Інтеррейдинг” доцільно вибудовувати з врахуванням зовнішніх міжнародних факторів, на які підприємство не може вплинути:
1. Питання обмеженого експортного ресурсу сої в Україні.
Світове виробництво сої по країнам світу станом за жовтневим 2012 р. звітом Мінсільгосп США [] характеризується:
врожай 2012 р. в США - 77,8 млн. т.;
врожай 2012 р. в Бразилії - 81,0 млн. т.;
врожай 2012 р. в Аргентині - 55 млн. т.;
врожай 2012 р. в Китаї - 16 млн. т.;
врожай 2012 р. в Україні - 2,4 млн. т.
2. Загальний обсяг світового експортного перерозподілу врожаю 2012 р. становить 91,7 млн. т., серед яких експортна частка України може досягнути 1,7 млн. т. Таким чином, обсяг експортних ресурсів сої в Україні не перевищує 1,9% від світового виробництва. Відповідно, експортні ціни України повністю диктуються цінами лідерів світового виробництва.
3. Питання опорної ціни для експортних контрактів.
На сьогодні основним світовим біржовим товарним ринком є SWOT - Чиказька товарна біржа. Аналіз котирування соєвих бобів на біржових торгах в США показав, що після виходу вересневого (2012 р.) звіту Мінсільгоспу США (USDA) котирування на СВОТ стрімко почали знижуватися. Протягом жовтня місяця 2012 р. ціни на товарній біржі СВОТ в Чикаго демонстрували виключно понижувальний тренд і в результаті опустилися до мінімальної позначки 562 $/т (-13,6% за місяць), таким чином відкотившись на три місяці назад.
Український ринок автоматично відреагував на падіння цін на SWOT біржі США різким падінням внутрішніх закупівельних цін зернотрейдерами України, тобто ринок України синхронізований з великими світовими ринками.
Проведений в дипломному проекті спільний ціновий аналіз синхронізованих в часі пропозицій зернотрейдерів по внутрішнім цінам купівлі соєвих бобів у виробників України та світових цін пропозиції соєвих бобів на аграрних біржах показав, що оскільки Україна та США знаходиться в Північній півкулі Землі, а Аргентина і Бразилія - в Південній півкулі, то існує часовий розрив між початком збору врожаю сої в Україні та США і в Бразилії та Аргентині.
Таким чином, виникає і ціновий розрив:
на час початку збирання врожаю в Україні і масової пропозиції виробників сої зернотрейдерам на продаж сої нового врожаю, внутрішня ціна в Україні різко знижується, при цьому набагато стрімкіше, ніж ціни на Чиказькій світовій біржі, з розривом на 10 - 20 днів;
величина цінового розриву досягає 500 - 750 грн. /т, тобто зернотрейдери України мають можливість заключення "спот” - контрактів з країнами Чорного та Середземного моря на випереджуючу поставку соєвих бобів.
В той же час, для невеликих партій соєвих бобів (5 - 10 тис. т) виникає можливість застосування наступної стратегії управління експортними операціями - враховуючи сезонний розрив цін "листопад - березень” на 1000 грн. /т, доцільно за гроші банківського кредиту придбати та розмістити на елеваторі партії сої на збереження на 4 - 5 місяців з реалізацією на експорт соєвих бобів в березні - квітні за сезонними підвищеними світовими цінами.
Враховуючи вищенаведені результати пошуку шляхів удосконалення виконання ЗЕД - операцій зернотрейдером ТОВ "ФА Інтертрейдинг”, в дипломному проекті проведена оцінка доцільності переходу з "комісійних” на "дилерські" операції з переходом права власності на товар при виконанні експорту.
Результати проведеного розрахункового аналізу показали, що при здійсненні варіанту № 2 "Дилерської ЗЕД операції” по експорту партії 5000 т соєвих бобів ТОВ "ФА Інтертрейдинг" отримає чистий прибуток в 2 раза більше, ніж при здійсненні варіанту №1 "Комісійної ЗЕД операції”, але гроші в ТОВ "ФА Інтертрейдинг" надійдуть на 5 місяців пізніше, що при рівні ставки дисконтування грошей в Україні 15 - 18% на рік знизить купівельну спроможність прибутку на 7 - 8%, незначно зменшуючи прибуток від операції ЗЕД по варіанту №2.
Виробник при здійсненні варіанту №1 "Комісійної операції ЗЕД" отримає чистий прибуток на 1 млн. грн. більше, ніж при здійсненні варіанту №2 "Дилерська операція ЗЕД”, але гроші виробнику надійдуть на 3 місяці пізніше і, якщо, в нього є банківський кредит, взятий під заставу урожаю, він скоріше піде на варіант №2 отримання грошей в листопаді, ніх очікування до лютого наступного року.
Таким чином, оскільки для зернотрейдерів, які є власниками експортної сої, основним прибутком є 20% бюджетне відшкодування ПДВ при експорті, переход на "дилерську" схему ЗЕД - операцій дає можливість продовжити ТОВ "ФА Інтертрейдинг" прибутковий бізнес навіть при прогнозному введенні 12% експортного мита на експорт соєвих бобів в Україні.
Подобные документы
Особливості розрахункових операцій в зовнішній торгівлі підприємства. Механізм розрахунків по зовнішньоторгових операціях на ДП ТОВ "АНТ" ВАТ "Янцівський гранітний кар'єр", оцінка ефективності його факторингових та форфейтингових розрахункових операцій.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 07.07.2010Географічна структура вітчизняної зовнішньоекономічної діяльності. Ретроспектива регулювання валютного курсу НБУ. Інтеграція держави у світове господарство. Перевищення імпортних надходжень над експортними. Регіональна структура платіжного балансу.
практическая работа [665,8 K], добавлен 12.03.2013Суть та критерії корпоративного управління, особливості механізму та аналіз організаційних моделей транснаціональних корпорацій. Розробка та оцінка заходів покращення структури управління компанії. Перспективи розвитку корпоративного управління.
дипломная работа [792,4 K], добавлен 21.07.2010Суть, особливості та законодавча база з регулювання зовнішньоекономічної політики України. Структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. SWOT-аналіз, аналіз макро- й мікромаркетингового середовища та зовнішньоекономічної діяльності.
дипломная работа [372,6 K], добавлен 03.03.2011Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Порівняльний аналіз державного регулювання в країнах з різними моделями управління. Особливості державного регулювання у країнах ЄС (на прикладі Німеччини, Франції і Великобританії).
курсовая работа [45,6 K], добавлен 22.11.2013Суть, поняття та класична теорія міжнародної торгівлі. Проблеми інтеграції України в систему міжнародних зв'язків. Аналіз організації й ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "Керамин", розробка заходів щодо її підвищення.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 27.12.2011Методологічні засади формування системи митного контролю при здійсненні експортно-імпортних операцій підприємства. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Nemiroff". Шляхи вдосконалення бізнес-процесів планування ЗЕД та проходження митного контролю.
отчет по практике [4,5 M], добавлен 11.07.2010Роль зовнішньоекономічної діяльності в розвитку України та організаційна структура її управління. Сучасний стан та основні проблеми зовнішньоекономічної діяльності. Стратегія розвитку та шляхи вирішення основних проблем зовнішньоекономічної діяльності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 10.03.2014Основні функції і задачі у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Роль і значення Міністерства економіки, Міністерства фінансів та Національного банку України у здійсненні ЗЕД. Торгові представництва України за кордоном. Державна митна служба.
реферат [33,7 K], добавлен 07.06.2010Загальні засади управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Теоретичні основи організаційного розвитку та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Стратегія організаційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності корпорації "Рошен".
курсовая работа [1,2 M], добавлен 04.08.2016
