Інтерактивність на сучасному телебаченні

Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2014
Размер файла 576,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Технічний директор Європейського мовного союзу Філіп Лавен стверджує, що нові технології не будуть автоматично заміняти старі, оскільки радіомовлення й кінематограф не були замінені телебаченням, відеопрокат і відеокасети не знищили кінотеатри; більше того, і радіомовлення, і кіно зберегли свої позиції, незважаючи на активну конкуренцію нових технологій [2]. Хоча в останні роки телебачення поступово втрачає провідні позиції як засіб масової комунікації, які воно завоювало в 70-ті рр. ХХ ст. і зміцнило у 80-90-ті рр. Перед телевізійними каналами постала серйозна проблема: яким чином утримати глядача в еру інформаційного суспільства, коли Інтернет поступово трансформується у домінантний інформаційно-комунікативний засіб?

Телеканали докладають чимало зусиль, щоб утримати своїх глядачів. Одним з прогресивних кроків є вихід телекомпанії в Інтернет. Закордонні й українські телекомпанії активно працюють у мережі. Піонером серед телекомпаній, що з'явилися в Інтернеті, була CNN, яка створила сайт (www.cnn.com) у серпні 1995 р. Нині CNN -- один з лідерів поширення достовірних новин у мережевому середовищі з розгалуженою системою додаткових сервісів. Наприклад, дочірній сайт MyCNN.com пропонує послугу «Створи власну газету», за допомогою якої користувач може замовити блоки новин, що надходитимуть на його електронну поштову скриньку з урахуванням особистих інтересів та вподобань читачів.

Прикладом CNN скористалися й інші телекомпанії.

Серйозним кроком інтеграції телебачення з Інтернетом стало поширення інтерактивного телебачення (ІТБ). Однією з перших телекомпаній, що почала використовувати ІТБ, була America Online, яка під час транслювання серіалу «Затока Довсона» дала можливість глядачам поспілкуватися в «живому чаті». America On - line розробила власний інтерфейс для ІТБ.

Інтерактивне телебачення розвивалося кількома шляхами. Спочатку кабельні канали запропонували електронні програми передач. Такі програми дозволяють переглядати й сортувати майбутні телешоу, встановлювати спеціальні сигнали для обраних програм чи автоматично записувати їх на вінчестери декодерів. Розширене телебачення дає доступ телеглядачам до додаткової інформації про те, що показують по телевізору, а також дозволяє робити замовлення чи покупки за допомогою пульта дистанційного управління. У цій галузі найвідоміші розробки належать компаніям Wink Communications і RespondTV. Останнім кроком на сучасному етапі є повне інтерактивне телебачення. Телевізор перетворюється в інформаційно-комунікативний засіб з умонтованим веб-браузером і дозволяє працювати з такими інструментами, як чат, електронна пошта, соціальні мережі, переглядати і завантажувати контент з YouTube чи Flickr.

Серед чинників, які стимулюють зростання популярності інтернет-телебачення, є інтерес до нових технологій. Майже 40 % англійців переглядають телевізійні передачі через мережу, оскільки прагнуть випробувати на практиці нові інформаційні технології [14].

Найпростішими формами інтерактивного телебачення є телевізійні опитування за допомогою зворотних телефонних дзвінків; спілкування в прямому ефірі за допомогою телефонного, пейджингового зв'язку, чату, електронної пошти, повідомлень на «твітері»; діалогічне спілкування за принципом інтерактивних вікторин, телемагазину чи секс-ігор.

Однією з форм розвитку інтерактивного телебачення вважається послуга цифрового телебачення, яка надається користувачам через ІР-протокол, IPTV. Послуга IPTV почала свій розвиток у 2004 р., коли європейські оператори запустили проект «Triple-Play», що об'єднував доступ до Інтернету, послуги Triple-Play та IPTV. Головними перевагами ІР-телебачення є необмежена кількість каналів, цифрові технології, інтерактивність та послуги за запитом. Нині таке телебачення є найбільш популярним у Франції та Італії. На сайті ВсеТВ з посиланням на Комп'юЛєнту наводяться дані: у Франції на частку ІР-ТБ в мережі припадає 20 % ринку платного телебачення, в Італії -- 17 %, в Іспанії -- 16 % [14]. Найповільніше серед усіх західноєвропейських країн мережеве ТБ розвивається у Великій Британії.

Досить популярними в США та країнах Європи стають платні інтерактивні ігри по телевізору, а також мережеві ігри.

Переворотом у сфері телебачення вважається перебіг британської компанії ichooseTV, датований 2000 р., суттю якого є те, що користувачі самі можуть конструювати для себе телепрограму, розставляючи в довільному порядку передачі й час їхнього показу. Трансльовані передачі можна переглядати за допомогою Windows Media Player або RealPlayer. Трансляції ведуться як для РС, так і для мобільних пристроїв.

В Інтернеті, на відміну від телебачення, час передачі інформації не обмежено. Наприклад, програми «Подробиці» на каналі «Інтер» та «Репортер» на «Новому каналі» передають новини трохи більше години за день. Проте на веб-сайтах новини оновлюються постійно і доступні вони цілий день. Подібну тактику використовує і більшість світових та українських газет. Як правило, інформація на сайті телеканалів відрізняється від тієї, яку озвучують в ефірі: на веб-сторінці новин набагато більше і вони різноманітніші.

Інформація на сайті може відрізнятися ще однією характеристикою, яку не може дозволити собі ні телебачення, ні навіть газети: глибиною розкриття теми. Наприклад, матеріал про катастрофу літака недостатньо обмежити кількома хвилинами на телебаченні. В електронному варіанті випуск на цю тему може бути будь-якої величини, супроводжуватися фотографіями і діаграмами, звуковими інтерв'ю з фахівцями і лікарями, відеозйомками очевидців. На сайті напевно буде дана таблиця посилань на медичні установи, де лікують постраждалих, на завод, де виготовили літак та ін. Крім того, на веб-сторінці в річищі цієї катастрофи можна розглянути й інші, подібні ситуації. І, зрозуміло, не обійдеться без технічних характеристик літака. Тут же можна простежити динаміку розслідування, переглянути версії та офіційні трактування, висловити свої міркування, перерахувати кошти на допомогу сім'ям загиблих та постраждалих.

А найголовніше -- переглянути список постраждалих, оскільки на телебаченні (у програмах новин чи спеціальних передачах) він пробігав настільки швидко, що глядач не встигав нічого сприйняти.

Завдяки Інтернету теле- і радіомовні компанії тепер можуть пропонувати інформацію для відносно вузького кола людей, не стомлюючи нею масову аудиторію.

Система розваг у мережі розвинута набагато більше, ніж на звичайному телебаченні. Крім того, кожен користувач одночасно може бути гравцем, що практично неможливо для телебачення.

Інтертекстуальність доцільно використовувати для визначення специфічних ознак телебачення в контексті мережевих комунікацій, оскільки телевізійні повідомлення -- це не просто текст, це -- інтертекст чи система формування симуляцій, в якій одночасно наявні вербальні послання, візуальні образи, електронні коди, інтерактивність.

Своєрідне інтерактивне телебачення вже давно існує в Інтернеті. Користувачі можуть замовляти улюблені фільми в зручний час, причому ціна на перегляд стрічки не буде відрізнятися від ціни квитка в кінотеатр. Ця послуга називається відео на замовлення (чи в англійському варіанті -- VoD).

Деякі телекомпанії пропонують своїм користувачам оцінити переглянуті сюжети, щоб з'ясувати, які з них є популярними. Як результат, телебачення в Інтернеті стало справжнім інтерактивним засобом комунікації.

Перспектива спільного розвитку телебачення та Інтернету досить приваблива. За допомогою цифрових фото- і відеоматеріалів безпосередньо з місць подій увесь світ об'єднується у спільну інформаційну мережу (чи інформаційне суспільство). Наповняти цю мережу інформацією зможуть самі користувачі, замовляючи те, що їм потрібно, або створюючи власні матеріали й передаючи їх у спеціальні відділи телевізійних каналів у Інтернеті.

Деякі новини вже нині мають привабливіший вигляд на веб-сторінках. Наприклад, влітку 1997 р., коли американський космічний зонд опускався на Марс, багато людей за допомогою комп'ютерів стежили за ходом експерименту.

Технології відео та телебачення в Інтернеті й у мобільних комунікаціях зараз є сферою науково-технічних інтересів провідних інформаційно-комунікативних та телекомунікативних компаній. Активно працюють на цьому ринку такі корпорації, як Google, Yahoo, Apple, Cisco, Microsoft, Verizon Communications, AT&T та ін. Як результат такої зацікавленості, є викуп компанією Google порталу Youtube.

Основною відмінністю інтернет- та телевізійного контенту є способи їх отримання. Глядач, який має вільний час, умикає телевізор і за допомогою пульта зупиняється на тому контенті, який його зацікавить. Інтерактивне телебачення з пасивного споживача інформації і даних перетворює глядача в активного творця, а телевізор стає примітивним комп'ютером. Тобто для того, аби переглянути ті чи ті програми, людина має створити список індивідуального контенту, проаналізувавши попередньо мовленнєву мережу й відібравши найцікавіше, підготувати схему перегляду з урахуванням вільного часу, а також відправити замовлення на послугу.

Таким чином, підготовчий етап перегляду інтерактивного телебачення вимагає від глядача набагато більше дій, ніж перегляд програм через звичайний телевізор.

Можемо виділити такі характерні риси та причини появи й функціонування телебачення в Інтернеті:

ь телевізійні канали почали змінювати джерела поширення інформації;

ь вихід телеканалів у мережу розв'язав вічну проблему (і один з головних мінусів) телебачення -- часову обмеженість;

ь за допомогою опцій телетекст та електронна програма передач канали можуть доносити до глядача набагато більший обсяг інформації. Крім того, телетекст дозволяє використовувати ряд функцій інтернету;

ь телевізійні кабельні канали намагаються залучити різними способами глядачів: пропонують інтерактивні ігри між користувачами мережі та чати під час перегляду фільмів; дозволяють проводити сегментацію програми;

ь телебачення онлайн застосовує нові, нетрадиційні для себе форми та методи подання даних тощо.

Отже, способи поширення новин українськими телеканалами в мережі відображають увесь видовий спектр онлайн-мовлення. Зокрема, в Інтернеті є як онлайн потокове мовлення (чи прямі ефіри), відстрочене відео (програми в цілому чи окремі сюжети), відстрочене відео за запитом. Телевізійні інформаційні відеопрограми як ті, що дублюють традиційні блоки новин, так і ті, що бувають оригінальними чи версійними (частково дублюють традиційний випуск і містять унікальні матеріали).

1.3 Прояви інтерактивності на сучасному телебаченні

У XXI столітті швидко і радикально змінюється телеіндустрія. Причин, що зумовили таку активізацію еволюційних процесів, предосить. Це і невпинний розвиток електронної техніки та програмного забезпечення, медіа-галузі та інформаційних технологій. Не останню роль у цьому відіграють і загальносвітові процеси глобалізації. Результатом цієї активізації є зокрема й те, що телебачення невпинно рухається в бік інтерактивності, пропонуючи глядачам новітні послуги.

Незважаючи на те, що в Україні інтерактивні сервіси на базі інтеграції телебачення, Інтернету і мобільного зв'язку лише починають використовуватися, на Заході цей досвід вже давно запроваджено. Згідно з результатами дослідження “Перехідний період в розвитку телебачення”, проведеного компанією Accenture, 30 % дорослих учасників опитування у восьми країнах щотижня користуються ПК чи мобільними пристроями для перегляду телепередач. Звіти компанії Nielsen показують зростання споживання відеопослуг у США в останньому кварталі 2008 р. через пристрої всіх трьох типів: телевізор, комп'ютер, мобільний телефон [45].

Хоча традиційне телемовлення досі займає міцні позиції, глядачі все частіше обирають свободу і гнучкі можливості керованого перегляду, не бажаючи погоджуватись із обмеженням свободи вибору та рамками сітки мовлення, зокрема розкладу телепередач. Так, звіт згаданої вище компанії Accenture показує, що 40-50 % респондентів зацікавлені в послугах відео за запитом, записом передач і відкладеним переглядом. А результати дослідження, проведеного компанією Nielsen, підтверджують той факт, що в кінці 2008 року кількість користувачів послуги відкладеного перегляду зросла на 37 % порівняно з минулим роком. І незважаючи на те, що і в світі, і в Україні, більшість глядачів досі переглядає телепрограми традиційним способом, за допомогою телевізора, новітні розробки провідних компаній і лідерів у галузі інформаційних технологій виявляють тенденцію до інтеграції традиційного телебачення із Інтернетом і послугами мобільного зв'язку.

Першою поєднати телебачення і Інтернет для створення інтерактивного контенту нового покоління спробувала компанія Microsoft ще навесні 2000 року [50]. Нова інтерактивна технологія Microsoft TV відкрила додаткові можливості. Мовники змогли запропонувати глядачам більше свободи і самостійності: вигадувати заголовки новин, переглядати результати спортивних змагань, погоду, замовляти відео на вимогу. Рекламодавці отримали можливість створення інтерактивної реклами, що дала змогу глядачам купувати товари через Інтернет прямо під час трансляції. Веб-розробники створили цілу низку додатків, котрі служать перетворенню телевізора з пасивного приладу на інструмент з розширеними можливостями. Як приклад інтерактивного телевізійного контенту - кулінарне шоу, де глядач за допомогою пульту дистанційного управління може переглянути рецепт чи отримати його електронною поштою, або навпаки - надіслати у програму свій варіант приготування страви. Глядачі отримали можливість спілкуватись одне із одним в Інтернеті або голосувати під час перегляду телепередач.

Одна з останніх приставок від Microsoft, випущена у 2007 р. - Microsoft Mediaroom. Більше чотирьох мільйонів користувачів у всьому світі використовують її для доступу до телемовлення від провідних світових постачальників. Пропонуються функції перегляду, паузи, перемотки і запису передач та фільмів [52].

Багато розробників успішно використали платформу від Microsoft для розробки додатків: компанія Alcatel-Lucent створила панель моніторингу сервісів - електронної пошти, RSS, соціальних мереж тощо, а також сервіс ідентифікації абонента, який телефонує. Компанія AT&T створила додатки “Студентський баскетбол”, “Різдво з Сантою” (інтерактивний магазин різдвяних подарунків), “Весь спорт на одному екрані”, “Кінематографічні конкурси і нагороди”. Також існують і інші додатки: “Капсула часу” - архів телепрограм, “Інтерактивне тренування” - персональний телетренер, “Нотатки на екрані ТБ”, “ТБ-клуб” тощо [45].

Ще одним постачальником інтегрованого з інтерактивними технологіями телебачення стала компанія Apple з приставкою Apple TV, котра була представлена 1 вересня 2010 р. Користувачі Apple TV можуть переглядати на замовлення найсвіжіші фільми і серіали у високоякісному форматі HD, а також дивитись онлайн-відео з Інтернет-сервісів YouTube, фотографії з Flickr тощо. Apple TV не зберігає відео, а транслює його з Інтернет-магазинів і Інтернет-сервісів, або з ПК - і в цьому його принципова відмінність від інших аналогічних пристроїв.

Останнім, і, напевно, найяскравішим прикладом інтеграції новітніх ЗМІ, став сервіс Google TV, представлений 4 жовтня 2010 р. Google TV поєднало телебачення, веб-додатки, пошук і Інтернет. До того ж, можливості сервісу не обмежуються телебаченням - користувачі можуть грати у флеш-ігри, переглядати фотографії, спілкуватись із друзями, слухати музику, дивитись відео, читати новини, і все це на широкому екрані [13].

Більшість компаній адаптували і оптимізували свої сайти й програми спеціально для Google TV. Телеканал CNBS випустив додаток, що дасть змогу спостерігати за фінансовими новинами прямо на екрані телевізора. НВО відкрило доступ до перегляду програм та до контенту на вимогу. NBA підготувала додаток, що робить можливим перегляд рахунків матчів у реальному часі, а ще і відстежувати ті новини, що стосуються улюбленої команди. Під потреби Google TV змінюють свій контент і деякі інформаційні сайти, наприклад New York Times, USA Today, музичні сайти, такі як Pandora, Napster, відеосервіс YouTube додав перегляд улюблених відеороликів та персоналізованих каналів телебачення.

Аналітик дослідницької компанії Forrester Джеймс Маккуівей назвав вибір партнерів “чудовим”, але відзначив, що інші можливості Google TV, а саме пошук інформації в Інтернеті, спілкування в Twitter не відриваючись від перегляду телевізора - більш важливі для його успіху. “Насправді, їм не потрібні партнери, щоб почати свою маленьку революцію”. На особливу важливість інтеграції Google TV і сервіcу Twitter звертає увагу і Fast Company. “Твіттер і телебачення зараз тісно пов'язані, але ще ніколи вони не були інтегровані” - пише портал. “Люди часто залишають записи про переглянуті в даний момент телешоу в Twitter. Ведучий церемонії Video Music Awards Джиммі Феллон не розставався на сцені із ноутбуком, в якому була відкрита сторінка Twitter”.

Завдяки Google TV тепер спілкуватись у Twitter можна не встаючи з дивану, під час рекламної паузи, не відриваючись від ноутбука або мобільного телефону, в режимі “картинка в картинці”. Twitter має чималий досвід реагування на “живі” події, і під час перегляду, наприклад, кубка світу або концертів, можна обговорювати події і ділитись ними з друзями.

Мобільний телефон чи кілька телефонів одночасно можна використовувати як пульт дистанційного управління Google TV, а для пошуку застосовувати навіть власний голос, тобто давати голосові команди. Лише увімкнувши телевізор, можна миттєво отримати доступ до улюблених каналів, додатків і веб-сайтів. Домашня сторінка налаштовується персонально і її завжди можна змінити. Тепер глядачеві не потрібно обирати між телевізором та Інтернетом - переключення між ними вже не викликає труднощів, ними можна користуватись одночасно. Під час перегляду футбольного матчу можна дивитись статистику в Інтернеті, електронну пошту можна читати під час ток-шоу, купити продукт в он-лайні одразу після перегляду телереклами. Вже вийшло у продаж кілька продуктів з функцією Google TV - приставка Logitec, 4 моделі телевізорів Sony і Blu-ray плеєр [13].

«Підключіть телевізор до Інтернету!», - таким є один із рекламних закликів Google TV. Це робить телевізор інтерактивним: надає функцію запису, Google TV сумісне з телевізором, супутниковою антеною, кабельною мережею, Інтернетом. Воно працює на відкритій програмній платформі і незабаром сам користувач зможе створювати додатки до нього. Багато продуктів побутової електроніки значно піднімаються в ціні після покупки через постійні оновлення. Google TV оновлюється автоматично, а нові інформаційні продукти й послуги можна отримати безоплатно - і це є однією із головних його переваг. Напевно цим можна пояснити надзвичайну популярність компанії Google в інтернет-користувачів у всьому світі.

З огляду на те, що рано чи пізно всі світові розробки з'являються і в Україні, можна зробити висновок, що згодом інтегроване з Інтернетом телебачення почне розвиватись і в нашій країні. Інтерактивні можливості - це те, чого вимагає глядач, а телебачення йде йому назустріч. При цьому воно все більше комерціалізується.

Тепер майже всі канали мають мережеву версію. Наприклад, www.1plus1.tv -- телекомпанія «1+1», www.novy.tv -- «Новий канал», www.podrobnosti.ua -- інтернет-версія програми новин каналу «Інтер» та www.inter.ua -- безпосередньо сайт телеканалу й ін.

Українська дослідниця Людмила Федорчук вважає відео в Інтернеті більше, ніж звичайним телебаченням у режимі онлайн; користувач сприймає відео в мережі, як інший засіб масової інформації. «На відміну від телебачення звичайного, -- зазначає Л. Федорчук, -- IPTV має інтерактивність, функціональність і персоналізацію мовлення. Користувач IPTV може обрати, або створити власну телепрограму, отримати, не відходячи від екрана, додаткову інформацію, може спілкуватись у режимі реального часу з іншими глядачами з усіх країн світу і навіть безпосередньо впливати на те, що відбувається у студії. Число каналів у мережі практично необмежене. Інформація розповсюджується по всьому світу, вона буває безплатною, а доступна 24 години на добу» [42].

Серед послуг, опосередковано пов'язуваних телебаченням та інтернетом, є опція «телетекст», яка дозволяє використовувати деякі сервіси інтернету на телевізорі. Управління телетекстом здійснюється за допомогою пульта телевізора. Викликавши функцію, глядач має доступ до телепрограми, прогнозу погоди, огляду спортивних подій та іншої інформації. Для функціонування телетексту треба, щоб телевізор та канал підтримували цю опцію. Чарлі Тишлер, віце-президент з маркетингу компанії Liberate Technologies, зазначає: «…в Європі телевізор уже більше, ніж телевізор, 40 % авіаквитків там купують через телевізійну службу “телетекст”» [13].

Телебачення в Інтернеті характеризується ще однією властивістю -- можливістю відстроченого перегляду телепрограм чи серіалів. За даними дослідження ринку онлайн-телебачення, проведеного на замовлення АВС, 77% глядачів використовують Інтернет для перегляду пропущених телевізійних продуктів [13].

Проте, не всі телевізійні канали «викладають» усю свою продукцію для безкоштовного перегляду чи завантаження з мережі, а їхня наявність може бути результатом «піратських» захоплень та розміщень. Або телеканали надають перевагу трансляції не всієї програми, а лише її фрагментів. Наприклад, телеканал «Україна» у прямому ефірі транслює новини, а також розміщує їхній запис, усі інші ресурси (особливо художні фільми й серіали) ефіру в Інтернеті не мають. Аналогічно чинить і Перший Національний канал, який пропонує на вибір три режими якості перегляду залежно від технічних потужностей користувачів. Канал здійснює обмежене транслювання -- виключно для українського сегмента Інтернету, користувачі з інших країн не мають можливості переглянути новини цього каналу в прямому ефірі. «ICTV» «викладає» новини з високою якістю, а «Інтер» -- транслює новини з високою якістю. «1+1» викладає окремі сюжети на власному сайті, а «СТБ» -- на Youtube. Причому «СТБ» на Youtube дає можливість приєднатися до групи й отримувати «викладені» сюжети за запитом.

Популярність відеосервісу Youtube спричинила хвилю нових програмних розробок, орієнтованих на інтерактивне телебачення та на інтернет-відеопослуги. Хоча вони не є настільки масштабними, проте американські Joost, Babelgum, швейцарська Zattoo та інші конкурують з лідерами ринку, пропонуючи високу якість трансльованої картинки, коментування відео, оцінювання шоу тощо. Сервіси намагаються укласти якомога ширші партнерські угоди зі світовими провідними телекомпаніями щодо можливості потокового мовлення через власні сервери та інтерактивного доступу користувачів до прямих ефірів і коментування телепрограм і телесеріалів. Російські компанії також активно працюють над наданням максимального доступу до різних національних та міжнародних телеканалів. Хоча вони йдуть шляхом захоплення та ретрансляції онлайн-мовлення (а не укладанням угод щодо відтворення відео), кількість активних каналів є досить великою. Наприклад, air-ru.tv пропонує майже 900 онлайн- каналів, починаючи з ТРК «Буковина» і закінчуючи BBC World News. Крім того, сервіс пропонує класифікацію каналів за країнами, тематикою та популярністю. Суттєвою вадою таких безплатних сервісів є брак провідних європейських кабельних каналів, які здійснюють виключно платне мовлення в мережі. Зокрема, на жодному з аналізованих безплатних сервісів (близько 20 сайтів), незважаючи на задекларовану й анонсовану наявність, немає Eurosport, Eurosport2, National Geographics, National Geo Wild й ін.

Тоді як оригінальний сайт каналу Eurosport у співпраці з Yahoo! пропонує максимальний набір інтерактивних послуг. Скориставшись інтерактивною програмою Eurosport Player, користувач має можливість вибору перегляду різних спортивних подій у режимі онлайн, або різних сюжетів спортивної події. Наприклад, під час тенісних змагань уболівальник може вибрати корт, з якого здійснюється трансляція, а під час турнірів зі снукеру (стіл, на якому йде гра). Крім того, сайт пропонує в безплатному режимі частковий доступ до деяких подій, а також здійснює часткову ретрансляцію подій паралельно з трансляцією на каналі. Також безкоштовно пропонує текстове коментування відеоподій професійними коментаторами каналу. Серед інших відеопослуг -- відеощоденники провідних спортсменів, а також переходи на твітери коментаторів, які працюють у прямому ефірі, для можливості інтерактивного віртуального спілкування.

Можливість інтерактивної взаємодії дає також офіційний сайт Формули-1: глядач самостійно в режимі онлайн може вибирати камери, з яких відстежуватиме хід гонки.

Незважаючи на оптимістичні прогнози та капіталовкладення таких потужних гравців ринку програмного забезпечення, як Microsoft, Apple, Liberate Technologies, OpenTV та ін., а також сподівання великих гравців на ринку інформаційно-комунікативних технологій, інтерактивне телебачення нині не є реальним конкурентом традиційного телевізійного мовлення.

Так само не є конкурентом онлайн-телебачення, а тим більше -- інтернет-відеопослуги. Лише недавно з'явилися справжні передумови реалізації Інтернету як конкурента телевізійній індустрії.

Це визнають навіть телевізійники: «Традиційного телебачення не буде через сім-десять років. Воно не зникне, воно перетвориться у щось нове», -- заявив продюсер CBS Кім Мозес у 2007 р. [45]

Інтернет- та ІР-телебачення нині не можуть повністю замінити традиційне ТБ. І це не тільки через значні інформаційно-цифрові розриви, що супроводжують становлення інформаційного суспільства і в Україні чітко проявляються: лише в столиці та у великих мегаполісах кількість користувачів мережевими ресурсами становить значний відсоток населення. Мешканці сільської місцевості та невеликих містечок є обмеженими у використанні новітніх інформаційно-комунікативних засобів, у тому числі Інтернету. У глобальному контексті також проявляються суттєві розриви при використанні Інтернету між інформаційно багатими та інформаційно бідними країнами. Таким чином, рівень доступу до Інтернету, а також використання новітніх стільникових телефонів, що підтримують функції інтерактивного телебачення, є однією з головних проблем позитивної динаміки розвитку телебачення в мережевих комунікаціях.

Серед негативних чинників, які стримують більш масовий перехід глядачів до перегляду телебачення в Інтернеті, є відносно невисока якість відео та звуку, а також «затримка» при завантаженні динамічних сцен.

Оскільки відео є досить об'ємним, сайти українських телевізійних каналів, як і більшість зарубіжних, розміщують архівний контент, обмежуючи термін зберігання двома тижнями. Деякі зарубіжні телекомпанії пропонують придбати більш пізні архівні матеріали, але в Україні такої практики немає.

Телебачення та Інтернет -- два досить схожих за природою та технологією потужних засоби масової комунікації, основаних на візуалізації передачі інформації. Візуальна природа відображення даних робить їх ефективними інструментами впливу й формування громадської думки щодо подій та явищ сьогодення. Ідея об'єднання цих засобів спричинила появу нової форми мережевої комунікації, що не має ще єдиного термінологічного визначення. Інтернет-телебачення, інтерактивне телебачення, IPTV найчастіше використовуються для позначення синтезу традиційного телебачення та віртуального мережевого середовища.

Запуск одразу кількох потужних сервісів інтегрованого із Інтернетом телебачення говорить про настання нового етапу розвитку телебачення. Напевно він призведе до зміни формату мовлення багатьох традиційних ефірних телекомпаній, поступово витіснить аналоговий формат для повного переходу на цифрове мовлення.

Таким чином, конвергенційні процеси, зокрема зближення новітніх ЗМІ, передусім телебачення, Інтернету і мобільного зв'язку, про які писали чимало науковців, дійшли до свого логічного результату - отримання нових властивостей від інтеграції телебачення із всесвітньою мережею та мобільними технологіями. Це відкриває нові можливості для задоволення різних комунікативних потреб реципієнтів.

Отже, інтеграція новітніх ЗМІ сьогодні є ще помітною тенденцією, яка завтра вже може постати цілком закономірним і самостійним явищем. Якщо сьогодні вона характерна практично тільки для Заходу, то вже завтра ця тенденція може бути поширена в усьому світі. Звичайно, інтеграція новітніх ЗМІ відкриває пряму дорогу до їх глобалізації та появи нових форм масового спілкування, про які раніше людство могло лише мріяти. Втім, із іншого боку, активізація процесів глобалізації у галузі ЗМІ відкриває нові можливості, які необхідно вчасно виявляти й досліджувати в усіх можливих проявах і вимірах, насамперед у соціальних.

інтерактивність телебачення канал тележурналістика

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНІ

Сучасне українське телебачення, як і телебачення світове, проявляє себе лише як явище виключно динамічне і небайдуже до процесів медійної конвергенції. Це, як ми побачимо, обумовлено, по-перше, тим, що на сучасному етапі телебачення, як представник засобів масової інформації, відчуває зниження своєї популярності у зв'язку із набуттям популярності новими видами ЗМІ і ЗМК, а по-друге,сучасне телебачення безпосередньо в Україні ще не може у достатній мірі конкурувати із новітніми світовими стандартами інтерактивного телебачення, телебачення, яке виступає вже не тільки, як засіб масової інформації, а вже і як повноцінний засіб масової комунікації. Головним завданням телебачення на сьогодні є вже не стільки позбавлення свого глядача відчуття самотності, не стільки розважити і проінформувати його, а забезпечити його можливістю інформаційної дискусії і контактової розважливості у межах його персональних інтересів. Відтепер, телебачення мусить бути інформативним, швидким, цікавим і мати комунікативне поле, до якого за допомогою інтерактивних прийомів, може бути залучено якомога більше потенційних глядачів із принципово різними інтересами, поглядами і прагненнями.

Саме явище інтерактивності на сучасному телебаченні є предметом нашого дослідження. Тому, перейдімо безпосередньо до аналізу форм інтерактивного телебачення на українському телепросторі.

Зазначимо, що об'єктами нашого дослідження є не український телепростір в цілому, а конкретно українські телеканали «1+1» і « Україна». Саме дослідивши їх на предмет інтерактивності, ми і будемо робити висновки щодо інтерактивності на вітчизняному телебаченні.

Для того, аби наше дослідження було структурованим і неголослівним, ми введемо класифікацію факторів, за якими будемо проводити наш аналіз.

Забігаючи трохи вперед, скажімо, що щодо видів інтерактивності на наших вітчизняних каналах, то ми виділяємо інтерактивність чисто розважального характеру, інтерактивність аналітичну і інтерактивність змішану. Саме за цими групами ми і будемо проводити аналіз обраних нами каналів щодо предмету інтерактивного компоненту в їхньому спрямуванні.

Отже, перейдемо до нашого дослідження.

2.1 Інтерактивність на телеканалі «1+1»

Для того, щоб аналізувати щось із сучасного буття телеканалу, справедливим було б зазначити про найважливіші моменти, що стосуються каналу загалом. Це допоможе глибше зрозуміти нашу тему і, можливо, навіть пояснити деякі неясні моменти, стосовно нашого дослідження.

Отже, канал «1 +1» - загальнонаціональний український телеканал. Прізвище каналу - «плюси». Канал «1 +1» заснований 3 вересня 1995 року. Вперше він вийшов в ефір у вересні того ж року. Спочатку канал віщав як окремий пару-годинний блок на частоті Першого національного.

З 1996 року, канал «1+1» здійснює мовлення на Другому загальнонаціональному каналі українського телебачення згідно з ліцензією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

З 30 липня 2004 року канал одержав право на збільшення обсягу мовлення до 24 годин на добу, що відкрило для колективу "1+1" нові творчі можливості та дало змогу зробити цілісну та логічно завершену сітку мовлення. Перехід на цілодобове мовлення почався 16 серпня 2004 року, був поступовим (з 6 вересня 2004 по 13 лютого 2005 року «1 +1» віщав до 22 годин на добу - з 06:00 до 04:00) і остаточно завершився 14 лютого 2005 .

З березня 2006 року у кабельних мережах Сполучених Штатів Америки та Канади стартувала міжнародна версія телеканалу «1+1» -- «1+1 International». «1+1 International» -- україномовний канал, орієнтований, перш за все, на представників українських діаспор США та Канади та громадян України, які перебувають за кордоном.

Протягом останніх років спостерігалося зниження рейтингів і долі телеканалу «1+1». За підсумками 2004 р. вона склала 21,02% (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 р. -- 20,1%, 2006 р. -- 18,3%, 2007 р. -- 16,15%, 2008 р. -- 11,79% [39]. Ми пояснюємо це тим, що 2004 рік - вже рік нових дмухів в електроніці і розумінні інформації. Канал «1+1»,як і інші канали з українського простору ще не був готовий надати претензійному глядачеві такий ефір, якого вже починав вимагати час.

Лише 2011 року ситуацію вдалося певною мірою виправити - довівши долю до 9,16 %, що дорівнює четвертому місцю у загальному рейтингу українських каналів. Так, за підсумками 2011 року частка телеперегляду «1+1» склала 13,5% за весь день і 15,99% у прайм-таймі за цільовою аудиторією каналу (глядачі у віці від 18 до 54 років по всій Україні). І цей факт ми поєднуємо із тим, що на 2011 рік телеканал «1+1» вже був готовий представити своєму глядачеві оновлені стандарти світового телебачення, телебачення ще не повністю, але частково все ж таки інтерактивного.

Відповідно до введеного нами впорядкування, ще раз зазначимо, що досліджувати інтерактивність на каналі «1+1» ми будемо за видами інтерактивності. А саме, ми досліджуватимемо розважальну інтерактивність, аналітичну інтерактивність і змішану інтерактивність в контексті телевізійної продукції, запропонованої українському глядачеві у період з грудня 2012 року по квітень 2013 року досліджуваним каналом.

2.1.1 Розважальна інтерактивність на телеканалі «1+1»

Розважальний компонент - це дуже важливий компонент, який має використовувати у програмі своєї діяльності будь-який загальнонаціональний телеканал. Глядач не хоче постійно слухати лише новини і дивитися передачі серйозного наповнення. Мозок людини потребує відпочинку від важкої інформації і часто хоче розслабитися і відволіктися. І якщо, він не знаходить підтримки у цьому прагненні з боку обраного ним каналу, то, відповідно, буде здійснене переосмислення поглядів глядача, що відобразиться у переході глядача до конкуренту каналу, який дасть йому те, що шукає цей глядач. Тому, мати в обоймі різні розважальні компоненти не завадить жодному з крупних телеканалів.

У час великих технічних змін розважальний компонент просто зобов'язаний бути ще й інтерактивним розважальним компонентом. А як це втілює у життя телеканал «1+1» ми і подивимося.

Розважальний інтерактивний ряд на телеканалі «1+1», як ми з'ясували у ході спостережень, представлений такими прийомами інтерактивності:

- SMS-голосування;

- Дзвінок у прямому ефірі;

- Анкетування на власному сайті;

- Власні сторінки у соціальних мережах.

При цьому, назвемо телепроекти, в яких задіяні вищевказані прийоми інтерактивності:

- Ранкове інформаційно-розважальне шоу «Сніданок з «1+1»;

- Талант-шоу «Голос країни»;

- Телевізійна лотерейна гра «Лото-Забава»;

- Телегра «Хто там?»

Розглянемо кожен з наведених телепроектів з інтерактивним компонентом окремо.

Ранкове інформаційно-розважальне шоу «Сніданок з «1+1» - це тригодинний ефір з максимумом корисної та розважальної інформації, розрахованої на найширшу аудиторію. Передача орієнтована на загальну аудиторію. Це динамічний, інтерактивний ранковий ефір для усієї родини. Одразу ж зазначимо, що примітним є те що, програма має власні сторінки у соціальних мережах «Facebook» і «Вконтакте», що вже говорить про те, що програма залюбки використовує прийом мережевої інтерактивності для заохочення якомога більшої глядацької аудиторії, у тому числі тих, хто не хоче, або не може знаходитися біля екранів телевізорів, але із задоволенням погортають сторінки у соціальних мережах знаходячись на роботі, в дорозі, на відпочинку і взагалі будь-де.

Ведучі шоу підтримують постійний онлайн-зв'язок з глядачами за допомогою соціальної мережі «Facebook», «Skype» і телефонних дзвінків у студію. У «Сніданку з 1+1» глядачі мають унікальну можливість самостійно «керувати» ефіром, завдяки постійному онлайн зв'язку програми з соціальною мережею «Facebook».

Наприклад, 20 березня 2012 року в «Сніданку з 1+1» стартував новий інтерактивний проект «Зі сніданківкою на курорт». Участь у проекті взяли журналістки ранкового шоу Наталка Щука, Леся Бакалець, Ніна Грушецька та Мирослава Ульяніна. За задумом проекту, з 20 березня по 2 квітня молоді чоловіки мали надсилати листи до редакції і вказувати, яка дівчина їм сподобалася найбільше. Переможцями мала стати та пара, за яку глядачі віддали найбільше sms-голосів. А sms-голосуваня - це також інтерактивний прийом, на який ми не маємо права закрити очі.

Програма інтерактивна ще й тому, що протягом усього ефіру можна спілкуватися зі студією за допомогою «Skype» та SMS. А після ефіру кращі матеріали оперативно з програми з'являються на сайті телеканалу і в соціальних мережах. Таким чином, компонент розважальної інтерактивності у цій передачі, допомагає втримати не лише власне глядацьку аудиторію, але й залучити випадкових шукачів інтернету до її подальшого перегляду, розмістивши якийсь вдалий ролик на сторінці в інтернеті, на яку можна потрапити й випадково.

Наприклад, 05 лютого 2013 року в соціальній мережі «Facebook», було оголошено про розіграш дивану, на якому сиділи всі гості "Сніданку з 1+1". Виграти диван можна зателефонувавши в студію. На це повідомлення користувачі соціальної мережі активно відреагували, 136 користувачам сподобалось таке повідомлення і ще 38 залишили свій коментар [45].

Мал. 1. Оголошення про розіграш «сніданківського» дивану

Взагалі, прямий ефір - річ страшенно підступна. Тут, як ніде в іншому форматі, має значення не «розмір», що в нашому випадку може трактуватися як певні регалії та «заслуги перед вітчизною», а харизма. Бо зробити ранковий прямий ефір цікавим не лише для домогосподарок, змушених прокидатися рано, бо ж треба й чоловіка нагодувати, й дітей до школи спорядити, а й для вже згаданих «жайворонків», під силу лише людині, яка вже вивчила вподобання своєї аудиторії й може донести потрібну інформацію так, щоб їй вірили.

Монолог у прямому ефірі - річ небажана. І якщо на інших каналах ранкові програми мають двох-трьох ведучих, аби зберігати динамічність, то на «1+1» весь тягар модератора лежить на одному-єдиному ведучому. Рятує його, можливо, лише спілкування з гостями, які приходять щоранку на «Аромоксамит кави «Якобс», і телефонні дзвінки глядачів. Принагідно зауважити, що інтерактивне спілкування з глядачем - незмінна складова успіху будь-якої ранкової програми взагалі. Тож, продюсери ранкових ефірів зазвичай заманюють глядача то призами за відгадування чогось чи когось, то квитками на концерт, або ж просто - нагодою на всю країну сказати все, що ти думаєш з того чи іншого приводу. «Сніданок з «1+1» - не виняток. Звісно, без піару проектів «1+1» у ранковому ефірі, як і раніше, не обходиться [41].

З нововведень - можливість прямого включення в студії того, що відбувається в коридорі та гримерці. Це так звана «замкова шпаринка-лайт», а також активне використання можливостей скайпу та фейсбуку. Проте часто у «Сніданку» скайп використовується для необов'язкового зв'язку з дивними персонажами.

Ситуація з залученням до перегляду ранкового ефіру користувачів фейсбуку виглядає набагато оптимістичнішою. Це навіть не дзвінок у студію, куди направду часом буває важко додзвонитися. Це справжній інтерактив: те, що показують та кажуть в ефірі, знаходить відгук у фейсбуку буквально за п'ять-десять хвилин, і ведучий це озвучує. Ефект подібний до театрального: на сценічне дійство жваво реагує публіка в залі, а актори роблять для себе висновки. Загалом, будь-яка реакція краще, ніж відсутність жодної [42].

Розважальні телевізійні ігри - це також гарний привід використати прийоми інтерактивності собі на користь. Якому ж каналові заважатимуть гроші від sms- і телефонної інтерактивності пересічних глядачів? І телеканал «1+1» вміло користується цими прийомами, як у лотереї «Лото-Забава», так і у телегрі «Хто там?».

Телевізійна лотерейна гра «Лото-Забава» - спільний проект оператора державних лотерей "Молодьспортлото" (МСЛ) і телеканалу "1+1", який орієнтований на загальну аудиторію. І от вам прояв і приклад інтерактивності: для запрошення на гру у студії необхідно зателефонувати в студію зі звичайного домашнього телефону або з мобільного на відповідний номер, починаючи з початку трансляції розіграшу і протягом всього наступного тижня до 19:00 суботи. А для участі у інтерактивному конкурсі «Полювання за грошима», глядач повинен під час гри, відразу після визначення «прохідного балу» виконати «теледозвон». Під час розіграшу дзвінки приймають як 10 операторів в студії, так і автовідповідачі. Непоганий додатковий прибуток для каналу і дуже гарний емоційний інтерес для прихильників ігор за призи і тих, хто полюбляє навіть мінімальне відчуття азарту. Таким чином налагоджується комунікативний ланцюг «канал-аудиторія-канал», який забезпечує не будь-що, а безпосередньо використовувана каналом інтерактивність.

І якщо у телегрі «Лото-Забава» як інтерактивний прийом використовується телефонний дзвінок, то гра «Хто там?» надає перевагу саме sms-інтерактивності. Потрапити в студію гри можна зареєструвавши спеціальний код для участі у шоу, відправивши sms-повідомлення на короткий номер. Також, передбачений інтерактивний конкурс - конкурс для гравців, які не потрапили в студію, але, тим не менше, мають шанс виграти грошові призи в прямому ефірі. Для участі в інтерактиві, потрібно також через sms зареєструвати спеціальний код - він друкується на кожному квитку. Разом з кодом обов'язково потрібно вказати номер телефону. А потім залишається чекати дзвінка зі студії в найближчу суботу. Дочекаєтесь чи ні, а інтерактив працює! Канал дає інформацію, а ви на неї реагуєте не пасивним способом, а найактивнішим: берете в руки телефон, набираєте код і відсилаєте sms. Тобто, ви вже втягнені в інтерактив, адже реагуєте на нього саме дією, а не бездіяльністю.

Таким чином, ми бачимо, що розважальний інтерактив на каналі «1+1» працює і працює дуже жваво. Глядачам, таким чином, є чим себе зайняти окрім того, що просто дивитися на телеекран: можна дзвонити в студію, відправляти смс, вигравати щось, сидячи на дивані. А можна просто блукати інтернетом від нема чого робити і натрапити на сторінку розважального проекту каналу в соціальній мережі і знайти для себе, пасивного глядача,щось цікаве і вже завтра перетворитися з пасивного глядача у самісінького активного.

2.1.2 Інформаційна інтерактивність на каналі «1+1»

Інформаційна інтерактивність представлена на каналі «1+1» дуже яскраво. Мабуть, на жодному іншому каналі подібного спрямування на українському телепросторі інформаційна інтерактивність так широко не використовується.

Інформаційна інтерактивність на «1+1» представлена проектами «ТСН» і «ТСН. Особливе». Обидві ці програми - інформаційні, але, це аж ніяк не заважає їм бути, водночас, широко інтерактивними.

«ТСН» або «Телевізійна служба новин» - щоденна програма новин каналу «1+1». По буднях виходить до 8 випусків ТСН, залежно від дня тижня, у суботу і неділю - по одному. Основним випуском ТСН є вечірній, початок якого о 19:30.

«ТСН» є однією з найпопулярніших програм новин в Україні. У грудні 2012 року програма встановила абсолютний рекорд, здобувши частку аудиторії 31,5%. Це означає, що майже кожна третя доросла людина в Україні дивиться випуски ТСН.

Як і більшість проектів каналу, «ТСН» також має власну сторінку у соціальних мережах: сторінка у соціальній мережі «Вконакте» є дуже жвавим плацдармом «ТСН» у конкурентій боротьбі із іншими програмами цього формату.

Після ефіру кращі матеріали з програми з'являються на сайті телеканалу і в соціальних мережах, а також програма постійно проводить опитування користувачів соціальних мереж про актуальні питання сьогодення, де опитувані мають можливість обрати один із запропонованих варіантів відповідей та залишити свій коментар відносно заданого питання. Наприклад, сюжет щодо колишнього міністра МВД Юрія Луценка з випуску новин від 11 лютого 2013 року о 20:42, у соціальній мережі «Вконтакте» прокоментувало 114 користувачів соціальної мережі, а також сюжет сподобався 51 особі [67]. Це доволі визначні показники, які дозволяють говорити про те, що пасивна аудиторія каналу завдяки «мережевому» прийому інтерактивності, який використовує канал, та чи інакше, відреагувавши на інформацію у мережі, стає активною частиною аудиторії за мовчазною згодою.

Тепер,зазначимо дещо про телетаблоїд «ТСН. Особливе». "ТСН.Особливе" -це «екранний глянець», який містить багато світських новин, ексклюзивні розслідування про життя зірок, репортажі з найцікавіших культурних подій і багато іншого. "ТСН. Особливе" - невимушений випуск новин, в якому його ведуча, Соломія Вітвицька, підносить нам приводи для обговорення. Створена власна сторінка у соціальній мережі «Facebook», яку веде саме Соломія Вітвицька, і на якій щоразу розміщуються нагальні питання,які підлягають обговоренню усіма охочими і небайдужими. Таким чином, навколо питання створюється ціле комунікативне поле, з різними полюсами поглядів і міркувань. З цього, навіть, прості висловлювання перетворюються на цілі дискусії. Це створює ефект згуртованості людей і єдності глядачів з каналом, каналу з глядачами. Такий прийом інтерактивності є дуже ефективним з точки зору підтримки аудиторії і дуже простим з технічної і матеріальної точки зору.

2.1.3 Аналітична інтерактивність на каналі «1+1»

Зазначимо, що аналітична інтерактивність відрізняється від попередніх видів інтерактивності тим, що вона має виходити з речей серйозних і створюватися на серйозному підґрунті і зачіпати серйозні і нагальні питання з різних питань соціального буття.

Що ж до аналітичної інтерактивності, то можна сказати, що канал «1+1» не досить вирізнився у цьому питанні. Звичайно, напрацювання у цій галузі є, але значними їх назвати навряд чи можна. А саме, зазначимо, що аналітична інтерактивність на каналі представлена лише телепроектом «Гроші».

Передача «Гроші» - це спеціальний проект телеканалу «1+1», який висвітлює найактуальніші проблеми зі світу фінансів і економіки. Єдиний прийом інтерактивності, який використовується у цьому телепроекті - це обговорення чергового випуску передачі на сайті телеканалу і на сторінці «Facebook».

Слід зазначити, що передача загалом викликає дуже слабку зворотну реакцію: середній показник цієї програми, який складається із загадувань у соціальній мережі та на власному сайті каналу, з кількості коментарів по кожному випуску та з кількості відгуків різного полюсу щодо кожного ефіру є дуже малим, аби назвати цю програму приналежною до тих програм, які мають в собі кількісний компонент інтерактивності. Так, наприклад, випуск за 20 лютого 2013 року згадується користувачами мережі «Facebook» усього один раз, кількість коментарів щодо теми ефіру - лише вісім. Звідси, вважаємо, що середній рейтинговий показних зворотної зацікавленості інтерактивного глядача дорівнює 0,09 глядачам (на 100 глядачів).

Таким чином, взагалі, ми можемо зробити висновок, що аналітичної інтерактивності на каналі «1+1» немає. Адже, той показник, який нам пропонує програм «Гроші», замалий для того, аби розглядати аналітичну інтерактивність, як розвинутий тип інтерактивності на кналі «1+1».

2.1.4 Змішана інтерактивність на каналі «1+1»

Змішана інтерактивність - це тип інтерактивності, яка використовується у медіа проектах на межі чітко відокремлених видів програм. Це така інтерактивність, яку можна бачити у проектах змішаного медіа типу. Наприклад, це може бути коротка грошова телегра в режимі теперішнього часу, яка транслюється декілька разів на день і завданням у якій є чи то вгадати слово, чи то з букв скласти вірну відповідь і т.д. Тобто, на послання каналу у вигляді такої бліц-гри, аудиторія реагує своїми дзвінками у студію з метою перемоги у ній і отримання винагороди за цю перемогу. Глядач стає активним учасником процесу інтерактивного навіювання і сам того не розуміючи, стає жертвою такої «чорної» інтерактивності. Цей вид інтерактивного зв'язку з аудиторією ми випробували на собі. Але про це йтиметься у наступному розділі нашої роботи, адже на каналі «1+1» описуваний тип інтерактивності нами не виявлений, тому, вважаємо його таким, що зовсім відсутній у віщанні каналу «1+1».

2.1.5 Загальний погляд на рівень інтерактивності каналу «1+1»

Ми розглянули усі види, типи і прийоми інтерактивності на телеканалі «1+1» і можемо зробити наступні висновки щодо рівня інтерактивності, який використовується на даному каналі.

Отже, на каналі «1+1» яскраво представлені такі види інтерактивності, як розважальна і інформаційна інтерактивність, а аналітична інтерактивність проявлена дуже сухо і не до місця. Змішана інтерактивність відсутня на каналі взагалі.

При цьому, каналом використовуються такі прийоми інтерактивності:

- Sms-голосування;

- Дзвінок у студію (використовується більш за все);

- Власні сторінки каналу і конкретно проектів у соціальних мережах «Вконтакте» і «Facebook» з показниками 117537 осіб і 68951 осіб відповідно (станом на 10 квітня 2013 року).

- Співпраця із відеохостінгом «Youtube»: реверс цікавих відеоматеріалів з можливістю широкого коментування і розповсюдження;

- Наявність власної сторінки каналу в інтернеті з можливістю перегляду архіву, коментування новин і відео, а також трансляція матчів з можливістю одночасного коментування трансляції користувачами.

2.2 Інтерактивність на телеканалі «Україна»

У наш час цифрове телебачення ще тільки підкорює нові горизонти, але в результаті науково-технічного прогресу, за яким важко встежити, трансформуються і звичні для нас поняття. Наприклад, вже зараз відбувається конвергенція телевізійного мовлення та інтернет.

Телебачення майбутнього -- це свого роду база даних, а глядач -- користувач, який шукає і отримує потрібну інформацію; і якщо донедавна це явище здавалося широкій аудиторії чимось фантастичним, то тепер воно набуває колосальних масштабів.

Користувачів приваблює широкий вибір можливостей застосування цифрового телевізійного контенту, які до останнього часу були практично нездійсненними на традиційному ефірному телебаченні.


Подобные документы

  • Поняття, передумови та наслідки створення телебачення. Поява дитячих програм на українському телебаченні. Порівняльний аналіз дитячих програм на українському телебаченні. Позитивні та негативні риси. Відповідальність на дитячому та юнацькому телебаченні.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 08.06.2015

  • Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).

    дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013

  • Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011

  • Висвітлення питання історії та розвитку прямого ефіру на телебаченні. Моніторінг ранкових ефірів на телебаченні та аналіз розважального ток-шоу. Аналіз ток-шоу "Ще не все", присвяченого обговоренню подій та конкурсантів на проекті "Фабрика зірок -3".

    контрольная работа [27,5 K], добавлен 04.06.2010

  • Роль телебачення у висвітленні надзвичайних подій, терактів та катастроф. Дослідження "екстремальної" журналістики на телебаченні. Головний аналіз безпеки журналістів під час роботи у "гарячих точках". Характеристика телевізійних сюжетів про катастрофи.

    дипломная работа [134,0 K], добавлен 18.01.2018

  • Аналіз проблеми журналістської етики на українському телебаченні в контексті етичних проблем кримінального репортажу з місця трагічної події. Характеристика кримінальної хроніки і хроніки подій на українському телебаченні, їх вплив на суспільну мораль.

    реферат [35,2 K], добавлен 03.01.2011

  • Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010

  • Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.

    курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015

  • Проблемно-змістовий дискурс статей збірника "Теле- та радіожурналістика". Феномен впливу та сприймання дітьми телепередач. Концепція рекламного впливу на телебаченні. Мовна проблематика сучасної радіожурналістики. Жанрові новації українського журналізму.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 27.05.2014

  • Особливості широкоформатного друку. Огляд технологічного процесу його основних видів. Загальна характеристика матеріалів, які використовуються при його виконанні. Порівняльний аналіз поліграфічного устаткування, що забезпечує якість та швидкість процесу.

    курсовая работа [32,3 K], добавлен 08.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.