Інтерактивність на сучасному телебаченні

Інтерактивність як поняття і явище. Становлення інтерактивного телебачення та його вплив на тележурналістику. Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах "1+1" та "Україна". Аналіз функціонування інтерактивності у межах українського телепростору.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2014
Размер файла 576,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Стартувавши в регіональному ефірі у 1993 році, телеканал "Україна" сьогодні входить до трійки лідерів національних телеканалів. У статусі національного - з 2004 року. Мовлення українською і російською мовами.

Стратегічна мета телеканалу «Україна» - стати «першою кнопкою» країни. Загальне покриття телеканалу становить майже 95,6% всіх домогосподарств України (міста з населенням понад 50 000 жителів). Передача сигналу здійснюється за допомогою кабельної мережі і через супутник. Кількість потенційних глядачів каналу усіх вікових категорій становить 40,7 мільйонів.

В ефірі - інформаційне, пізнавальне, дитяче, розважальне, художнє і спортивне мовлення. Активно розвивається виробництво власних проектів. Телеканал «Україна» входить до складу ТОВ «Медіа Група Україна», акціонером якої є компанія «Систем Кепітал Менеджмент».

Мал. 2. Доля телеканалу Україна

Загальнонаціональний телеканал "Україна" п'ятий рік поспіль підтверджує свій статус каналу країни, який найбільш динамічно розвивається (мал.2.2). За останні 5 років (2008-2012) канал "Україна" - єдиний з ТОП-6 каналів, який показав безпрецедентний приріст частки у 14% по аудиторії 18-54 років.

Телебачення розвивається дуже швидко, міняються смаки людей, змінюється профіль аудиторії, технології. У той же час, за останні 5 років телеканал «Україна» зробив, здавалося б, неможливе - піднявся з 6-го на 2-е місце за аудиторією 18+ та з 6-го на 4-е місце по аудиторії 18-54.

Трансляції матчів ЄВРО-2012 стали найбільш рейтинговими у минулому році, увійшли в десятку найкращих телепрограм на вітчизняному телебаченні за останні п'ять років, а канал «Україна» вийшов на перше місце по телеперегляду по обом аудиторіям. Матч Україна-Англія на каналі «Україна» пройшов з рекордною часткою - 59,32% і рейтингом - 23,30%, шоу власного виробництва «Великий Футбол» стало головним футбольним шоу країни і пройшло з відмінними показниками рейтингу - 1,68% і частки - 9,04%.

Телеканал «Україна» стабільно нарощує технічне покриття. На сьогоднішній день воно становить 93,8% (міста 50 тисяч +). Новий Телецентр «України» оснащений найсучаснішим обладнанням, здатним працювати в режимі HD. Власний супутниковий телепорт дозволяє приймати прямі трансляції світового рівня. А ньюзрум телеканалу не має аналогів в Україні і є одним з найбільших і сучасних в Східній Європі. Аналогічні технології використовують лише світові лідери мовлення, такі як ВВС.

На предмет інтерактивності ми будемо досліджувати канал за критеріями, введеними раніше, і за якими ми вже проводили дослідження каналу «1+1». Нагадаємо, що ми будемо аналізувати інтерактивність каналу за видами (розважальна інтерактивність, інформаційна інтерактивність, аналітична інтерактивність та інтерактивність змішаного характеру) та за прийомами інтерактивності.

Отже, переходимо до безпосереднього аналізу інтерактивності на телеканалі «Україна».

2.2.1 Розважальна інтерактивність на телеканалі «Україна»

Як ми вже говорили раніше, жоден великий канал, який претендує на крупну аудиторію і лідерство у телепросторі, не може мати у своєму арсеналі суто серйозні проекти і не може орієнтуватися виключно на проблемну тематику усі 24 години на добу і 7 днів на тиждень. А оскільки телеканал «Україна» один з тих каналів, хто має великі претензії на популярність, то у його бойовому запасі мають бути і розважальні проекти. Орієнтуючись на сучасні претензії глядачів на високу технологічність і великі можливості цифрового телебачення, маємо вважати, що розважальні проекти цього телеканалу ще й містять у собі прояви інтерактивного циклу. І таке розважальне шоу на каналі дійсно є. Це програма «Ранок з «Україною».

У першу чергу зазначимо, що програма має власні сторінки у соціальних мережах «Вконтакте» за адресою http://vk.com/ranok.ukraina, та «Facebook» за адресою https://www.facebook.com/Ranok.Ukraina. Цей факт вже дозволяє нам говорити про те, що програма містить у собі так званий «мережевий» компонент інтерактивності, розрахований на пасивну глядацьку аудиторію, у тому числі на аудиторію «випадкового глядача».

Шоу «Ранок з Україною» стартувало у вересні 2012 року. Ранкове шоу "Ранок з Україною" дарує телеглядачам гарний початок дня, допомагає їм зарядитися позитивною енергією, з самого ранку піднімає настрій і розповідає про цікавих та актуальних подіях. Протягом двогодинного прямого ефіру ведучі програми обговорюють теми, які сколихнули країну. Події розглядаються з різних сторін, представляючи різні точки зору. "Ранок з "Україною" розповідає про актуальні події - з прямими коментарями безпосередніх учасників подій і кращих експертів з обговорюваної теми. У глядачів завжди є можливість взяти участь в програмі і висловити свою думку, зателефонувавши до студії.

Програма інтерактивна і тому, що протягом усього ефіру можна спілкуватися зі студією за допомогою ICQ та SMS. Після ефіру кращі матеріали з програми оперативно з'являються на сайті телеканалу і на сторінках шоу у соціальних мережах. Наприклад, відеоролик про відомого футболіста Андрія Шевченка з випуску програми від 11 лютого 2013 року був викладений на сторінці у соціальній мережі «Вконтакте», під яким користувачі мережі можуть залишити свій коментар щодо сюжету, а також висловитись про вподобання даного ролику [67]. Доречи, цей ролик прокоментували 182 особи, а 56 осіб зазначили, що цей ролик їм сподобався. Такі показники свідчать про зацікавленість аудиторії і про те, що інтерактивний прийом «мережевості» спрацьовує за малих затрат і зусиль.

Також, слід зазначити, що програма «Ранок з «Україною» дуже вдало демонструє нам явище конвергенції засобів масової інформації. Рубрика передачі «Ранковий огляд преси» наочно демонструє нам, як один тип ЗМІ презентує нам інший тип ЗМІ. Звичайно, ми розуміємо, що напевно і один тип ЗМІ, і другий належать одній і тій же особі-власнику, але, тим не менш, цей процес ми не можемо лишити без уваги.

Гарною практикою інтерактивного буття каналу є щоранковий розіграш чогось: чи то квитків на концерт відомих виконавців, чи то чашок із автографами, чи то компакт-дисків і т.д. і т.п. Умова одна - подзвонити у студію і поговорити з ведучими на тему дня, або відповісти на поставлене в ефірі питання. Яскравим прикладом є розіграш у жовтні 2012 року двох квитків на донецький концерт зірки світового масштабу Лари Фабіан. Тоді ведучі поставили запитання: «Яким тембром співає Лара Фабіан?». Тоді,правильну відповідь дали аж з третьої спроби, а за даними рейтингових спостерігачів каналу, у студію поступало близько 85 дзвінків з цього приводу.

Тож, як бачимо програма «Ранок з «Україною» демонструє багато форм інтерактивності, але домінуючим прийомом цієї інтерактивності є дзвінок у студію.

2.2.2 Інформаційна інтерактивність на телеканалі «Україна»

Дослідивши контент телеканалу «Україна» ми дійшли висновку, що тут відсутні приклад інформаційної інтерактивності у чистому вигляді. До неї обов'язково щось «підмішано». Таким чином,ми рішили віднести до цієї категорії інформаційно-аналітичну програму «События».

Відмінною рисою програми «События» є те, що проект розповідає про Україну і її громадян не тільки в контексті країни, а й у світовому масштабі. Програма також має власні сторінки у соціальних мережах «Вконтакте» і «Facebook». Крім цього, стартував сайт інформаційної програми «События» sobytiya.tv. Відвідувачі інформаційного порталу sobytiya.tv у будь-який зручний для себе час зможуть побачити сюжети з випусків «Событий», а також їх текстову версію. Крім того, на сайті представлені й інші новини культурного, політичного, соціального життя країни та світу. Сайт передбачає можливість коментування для користувачів. Заздалегідь передбачалося, що глядацька аудиторія інформаційної програми «События» буде розширена за рахунок своєї інтернет-версії: «Телебачення також стає інтерактивним, тому ми хочемо, щоб інформацію з новинних випусків каналу "Україна" наші глядачі могли отримувати різними шляхами: як в ефірі каналу, так і через інтернет. При бажанні будь-яким контентом сайту sobytiya.tv можна легко ділитися з друзями в соціальних мережах», - коментує Елеонора Дукова, директор департаменту маркетингу і комунікацій.

Після ефіру кращі матеріали з програми з'являються на сайті телеканалу і в соціальних мережах, а також програма постійно проводить опитування користувачів соціальних мереж про актуальні питання сьогодення, де опитувані мають можливість обрати один із запропонованих варіантів відповідей та залишити свій коментар відносно заданого питання.

Наприклад, 09 лютого 2013 року о 13:58 було проведено опитування у соціальній мережі «Facebook»: «Що Ви будете робити, якщо з аптек зникнуть імпортні ліки, які не можна замінити вітчизняними аналогами?», де 352 користувачі активно відповідали та висловлювались по даному питанню [45].

Таким чином, ми бачимо, що інформаційна інтерактивність, яка уособлюється на каналі «Україна» програмою «События», не пасе задніх у питанні використання прийомів інтерактивного характеру. Ідеологи програми і каналу чітко визначили, що тут доречнішою буде саме широка «мережева» інтерактивність. Це легко пояснити новостійним характером передачі, а не характером «жвавого діалогу».

2.2.3 Аналітична інтерактивність на телеканалі «Україна»

На відміну від телеканалу «1+1», аналітична інтерактивність на телеканалі «Україна» все ж таки існує. Вона представлена різноплановими проектами «Шустер Live» та «Великий футбол».

Програма "Великий футбол" власного виробництва телеканалу "Україна", виходить у прямому ефірі. Вже не дивним буде, якщо ми скажемо, що і ця програма має власні сторінки у соціальних мережах.

Програма "Великий футбол", що полюбився глядачам у період чемпіонату UEFA EURO 2012 ™, виходить в прямому ефірі щонеділі на постійній основі. Її унікальний світсько-футбольний формат, який поєднує спортивну аналітику, ток-шоу та розважальні елементи, залишається таким же, яким він запам'ятався під час ЄВРО-2012. Допомагають ведучім вести гарячі футбольні дискусії в студії постійні експерти шоу: спортивний коментатор Юрій Розанов і тренер Ігор Гамула. У студію програми "Великий футбол" на регулярній основі запрошуються українські та світові зірки футболу, а також найіменитіші гості зі світу спорту та шоу-бізнесу. Окрасою кожного випуску проекту є музичні виступи відомих виконавців та музикантів.

Можливість взяти активну участь в програмі є як у глядачів в студії, так і біля екранів телевізорів. Вони можуть висловити свою думку в соціальних мережах, інтерактивних голосуваннях і онлайн-опитуваннях, які озвучуються в ефірі проекту [35]. Наприклад 11 лютого 2013 року в соціальній мережі «Facebook» проводилося обговорення: «Чого ви чекаєте від оновленого формату програми?», де на протязі шести годин 84 користувача соціальної мережі висловили свої думки та побажання відносно заданої теми [45].

Тобто, тут як і в інформаційній інтерактивності, превалює «мережева» інтерактивність, дешева і доступна.

Щодо аналітичного ток-шоу «Шустер Live», то можемо сказати, що воно демонструє не стільки внутрішню сутність інтерактивного, скільки його технічну сторону: планшетні установки у студії для інтерактивного голосування присутніх, великі екрани для виводу результатів інтерактиву. Для не студійного інтерактивну передбачені дзвінки-дозвони, які, залежно від набраного номеру, фіксують позицію респондента у полюсі «Так» чи «Ні». Взагалі, у програмі не важливо, є інтерактивність чи немає: програма залишається безкорисною для респондентів.

Таким чином,можемо сказати, що аналітична інтерактивність, як і інтерактивність інформаційна на телеканалі «Україна» схиляється більше до «мережевого» прийому інтерактивності, дешевого і доступного для великої більшості. На другому місці знаходиться дзвінок у студію і зовсім відсутній прийом смс-голосування.

2.2.4 Змішана інтерактивність на телеканалі «Україна»

На відміну від телеканалу «1+1», телеканал «Україна» строкато заявляє про себе усіма видами інтерактивності. Про це говорить наявність в ефірі каналу і змішаної інтерактивності. Вона представлена, по-перше, ток-шоу «Говорить Україна», а по-друге, бліц-іграми типу «вгадай слово - отримай гроші».

У проекті «Говорить Україна» обговорюються події, що сколихнули країну, і теми, значимі для тисяч людей. Знов ж таки, проект має власні сторінки в соціальних мережах.

Ведучий ток-шоу Олексій Суханов - не просто модератор дискусії в програмі - це людина, яка вміє уважно вислухати, поспівчувати і допомогти у вирішенні конфлікту. Олексій бере активну участь у роботі над програмою, виборі тем та підготовці матеріалів. Розібратися в непростих життєвих ситуаціях намагаються допомогти не тільки ведучий ток-шоу, але і експерти програми: лікарі, юристи, психологи і фахівці у сімейних відносинах. Вони намгаються дати конкретні поради з вирішення складних конфліктів. Зіркові гості ток-шоу діляться з героями програми своїм досвідом і висловлюють авторитетну думку в ході дискусії. А у глядачів є можливість взяти активну участь в програмі як в студії, так і біля екранів телевізорів. Вони можуть висловити свою думку в соціальних мережах, інтерактивних голосуваннях, а також розказати реальні історії, які можуть стати темами наступного ток-шоу.

Наприклад, 30 січня 2013 року о 19:20 відбувся ефір про сумнівні препарати для схуднення. Щодо теми цього ефіру було попередньо проведене анонімне опитування у соціальних мережах, в якому наприклад в соціальній мережі «Вконтакте» взяло участь 985 користувачів, а також деякі учасники залишили свій коментар [44].

Отже, і тут ми бачимо, що переважає «мережевий» прийом інтерактивності: контакти з глядачами налагоджуються через сторінки у соціальних мережах. А дзвінки у студію ми побачимо тільки з аналізу бліц-ігор, що дуже просто пояснюється: бліц-ігри - це «чорний» інтерактив.

У попередньому підрозділі ми говорили про те, що дію «чорного інтерактивну», або ж просто, бліц-ігор, ми випробували на собі. А зараз поговоримо про це детальніше.

Бліц-ігри, або «збери слово - подзвони у студію - отримай гроші» - нерідкий гість у ефірі телеканалу «Україна». І, на нашу думку, саме цей факт грає не стільки «за», скільки «проти» самого каналу в очах людей, які хоча б трохи вміють звертати увагу на питання: «Хто створив цей проект і яка з цього йому вигода?». Ми замислилися і вирішили перевірити.

Отже, на дворі березень місяць, на годиннику 13:45, на екрані - телеканал «Україна», в ефірі - бліц-гра. Завдання просте на перший погляд: з 6 літер,розкиданих по екрану, потрібно скласти слово, яке б назвало «диван по-іншому». Буквально за півхвилини стає зрозумілим, що вірна відповідь - «канапа». Набираємо вказаний номер зі стаціонарного телефону, близько трьох хвилин слухаємо нудну мелодію, а потім чуємо голос автовідповідача: «Після сигналу скажіть ваш варіант відповіді». Добре, кажемо, що хотіли. І знов автовідповідач: «Дякуємо за участь. Вашу відповідь прийнято. Якщо вона буде вірною, ми вам передзвонимо». Уся ця процедура зайняла близько шести хвилин. Звичайно, ніхто не передзвонив, хоча відповідь виявилася вірною. Зате, наступного місяця отримуємо рахунок на сплату послуг зв'язку і бачимо, що за дзвінок у студію бліц-гри ми маємо сплатити 120 гривень 21 копійку. Тобто, хотіли заробити ми, а заробили на нас. Ми стали інструментом «чорного» інтерактиву, самі того не підозрюючи (ми підозрювали, тому і подзвонили, аби переконатися особисто).

Отже, робимо висновки, що інтерактивність добра річ у розумних межах.

2.3 Порівняльний аналіз інтерактивності на каналах «1+1» та «Україна»

У ході глибинного дослідження теми нашої роботи у контексті кожного з обраних нами каналів, ми дійшли висновку, що здебільшого у виборі видів інтерактивного і прийомів інтерактивності для застосування у власній практиці канали не відрізняються один від одного. Інша річ, що ці прийоми і види вони по-різному інтерпретують і презентують глядачеві.

Так, канал «1+1» серед видів інтерактивності віддає превагу розважальній інтерактивності, використовуючи прийоми інтерактивності, які на даний момент є породженням найновітніших технічних варіацій. Тобто, визначна більшість прийомів інтерактивності, які використовує телеканал «1+1» пов'язана безпосередньо із використанням інтернету і технічних засобів, які мають змогу надати користувачеві доступ до світової мережі, і які через це виступають провідниками між каналом та його аудиторією (як активною так і пересічною пасивною). Пояснюємо: телеканал «1+1» віддає перевагу «мережевій» інтерактивній моделі, про що говорить той факт, що більш за все посилання каналу стосуються сторінок програм каналу у соціальних мережах, на власний сайт телеканалу і на відеохостинг «Youtube». Набагато частіше з екрану можна почути: «Зайдіть на сторінку «Сніданку» у фейсбуку…», «На нашому сайті ви зможете знайти більше інформації…», «Прийміть участь в опитуванні на нашій сторінці «Вконтакте» і т.д. і т.п., ніж почути пропозицію подзвонити, відправити смс, написати листа в студію і таке інше.

А от телеканал «Україна» викликає змішане відчуття щодо переважного виду інтерактивності. Тут важко напевне сказати, що канал, здебільшого, обирає той, чи інший вид інтерактивності. Ми дійшли висновку, що передовими видами інтерактивності на каналі «Україна» виступає інформаційна і розважальна інтерактивність.

Щодо улюблених прийомів інтерактивності на телеканалі «Україна», то можна сказати, що «мережева» інтерактивність також не є нецікавою для телеканалу «Україна», проте, вона займає лише друге місце у рейтингу використання. Перше місце, на нашу думку, належить все ж таки прийому телефонного дзвінка: у різних проектах каналу частіше пропонують подзвонити у студію і виказати свою думку телефоном,ніж завітати на сторінки у соціальних мережах і відправити смс.

Таким чином, різниця між каналами з приводу інтерактивності, полягає у виборі прийомів інтерактивності і їх інтерпретації відповідно до переважного виду інтерактивності.

Відзначимо, що в інтернеті використовується поєднання двох видів мовлення -- в реальному часі (наживо) і за запитом, який умовно можна порівняти з переглядом записаної раніше програми.

Перший характеризується тим, що такий вид трансляції подається на сайт без будь-яких змін, тобто це абсолютно аналогічний варіант мовлення, яке можна спостерігати при аналоговому телебаченні. Хоча між ефірним та цифровим варіантом є деякі відмінності, але їх можна вважати відносними і, на нашу думку, не суттєвими. По-перше, трансляція інтернет варіанту має затримку в декілька секунд, що зумовлена часом конвертації сигналу. По-друге, роздільна здатність і якість аудіовізуального потоку набагато нижча від аналогового ТБ.

Другий спосіб є дещо скороченим у порівнянні з попереднім -- це розміщення на сайті конкретно визначеного матеріалу (сюжети, передачі, випуски новин тощо). З одногу боку, такий підхід обмежує користувачів, бо він не дає можливості переглядати увесь обсяг відеоматеріалу, що прослідковується у повноформатному ефірі телеканалу. Але це може повністю виправдовувати себе, адже тут використовується, наприклад, функція архіву -- глядач може обрати дату і час пропущеної програми чи якогось сюжету з випуску новин і переглянути їх знову.

Дублювання свого ефірного мовлення, з одного боку, є, безперечно, перевагою; з іншого ж, в арсеналі потрібно мати хоча б незначні обсяги архіву передач для зручності користувачів [14].

Щодо представлення українських телевізійних ЗМІ в інтернеті, то слід виокремити такий факт. Вони зовсім не поспішали зі своїм представництвом у всесвітній мережі. Адже цей електронний вид медіа досить упевнено себе почував на медіа-ринку, тож спочатку не вважав за потрібне завойовувати простори інтернету [8]. Для прикладу: веб-сайт телеканалу “1+1” з'явився в мережі 5 січня 1998 року за адресою: http://www.1plus1.net, а телеканалу Україна в 2003 році за адресою: http://kanalukraina.tv/.

Телебачення в інтернеті характеризується ще однією властивістю -- можливістю відстроченого перегляду телепрограм чи серіалів. Проте не всі телевізійні канали «викладають» усю свою продукцію для безкоштовного перегляду чи завантаження з мережі, а їхня наявність може бути результатом «піратських» захоплень та розміщень. Або телеканали надають перевагу трансляції не всієї програми, а лише її фрагментів. Наприклад, телеканал «Україна» у прямому ефірі транслює новини, а також розміщує їхній запис, усі інші ресурси (особливо художні фільми й серіали) ефіру в інтернеті не мають.

Канал здійснює обмежене транслювання -- виключно для українського сегмента інтернету, користувачі з інших країн не мають можливості переглянути новини цього каналу в прямому ефірі. «1+1» викладає окремі сюжети на власному сайті.

Популярність відеосервісу Youtube спричинила хвилю нових програмних розробок, орієнтованих на інтерактивне телебачення та на інтернет-відео-послуги. Хоча вони не є настільки масштабними, проте американські Joost, Babelgum, швейцарська Zattoo та інші конкурують з лідерами ринку, пропонуючи високу якість трансльованої картинки, коментування відео, оцінювання шоу тощо. Сервіси намагаються укласти якомога ширші партнерські угоди зі світовими провідними телекомпаніями щодо можливості потокового мовлення через власні сервери та інтерактивного доступу користувачів до прямих ефірів і коментування телепрограм і телесеріалів.

Телеканал «1+1» та ТРК Україна активно використовують соцмережу Youtube для трансляції своїх відео сюжетів, а також обговорення щодо них.

Феномен ТРК «Україна» цікавий ще й тим, що його формат загальнонаціонального каналу одразу створювався як конкурент «1+1». Він розбудовувався не з окремого тематичного проекту, а з регіонального каналу широкого профілю. Про це свідчить і орієнтація каналу на глядачів віком 18+. «Україна» прагне стати каналом широкого формату, тож і завойовувала глядачів класичним набором плюсівського арсеналу: прем'єрні серіали та телефільми переважно російського і українського виробництва, голлівудські блокбастери, політичні та розважальні ток-шоу плюс великий спорт. Щодо останнього, то канал вирішив не обмежитись матчами донецького «Шахтаря» у Лізі чемпіонів, а й уперше придбав права на відбірковий тур чемпіонату Європи, що стало своєрідним доказом конкурентоспроможності в порівнянні з великими каналами і готовності витрачати солідні кошти на гарантовано успішний продукт.

На закінчення відзначимо, що об'єднання ресурсів телебачення на інтернет-порталах і в соціальних мережах призводить не тільки до кількісного збільшення індивідуальних користувачів, яким доступні представлені на ньому колекції, але й якісно змінює глибину і широту культурного контенту для телеглядачів, оскільки надає їм засоби, що дозволяють інтуїтивно знаходити матеріали, що їх цікавлять. Інтерактивність дає можливість не тільки телебаченню впливати на глядача, але і телеглядачеві чинити активний вплив на форму і зміст телевізійної програми. Фактично, технології інтерактивного телебачення дозволяють глядачеві з пасивного спостерігача ставати активним учасником телепередачі, що суттєво збагачує процес масової комунікації.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ В УКРАЇНІ

3.1 Аналіз можливостей для розвитку інтерактивного телебачення

Можливість вибору - найважливіша характеристика сучасного телебачення. Позаду часи, коли вибір складався з декількох аналогових телеканалів чи навіть з 200-300 супутникових каналів. Сьогодні, якщо екран підключений до інтернету, вибір вже складається з мільйонів телеканалів. Можна дивитися їх у реальному часі або завантажувати контент найрізноманітніших компаній на кордоні телемовлення і публіцистики: відео з сайту газети або новинний випуск на сайті некомерційної організації. Сьогодні можна прийти додому і подивитися серіал американського каналу HBO, а слідом - новинний випуск з Лондона, і все через Інтернет. Вибір навколо нас, більш того, в більшості випадків за нього не треба платити.

Для людей, які працюють в індустрії інтернет-телебачення (IPTV), це чудова можливість добре заробити. Маса компаній досягають аудиторії через інтернет за допомогою відеоконтенту, і в найближчі кілька років можна очікувати запуск буквально сотень IPTV-каналів, які виглядають як "справжнє телебачення", але можуть переглядатися прямо на смартфоні або телевізорі через мережу. Добре, але чи є тут підводні камені? Мабуть, найголовніше питання: хто регулює те, що ми дивимося?

У більшості країн діють суворі закони про рекламу, спонсорство і редакційний контроль над телепрограмами. Закони прописують що може і не може рекламуватися, коли і як. Правила гри дуже різняться залежно від того, де проживати, але в більшості випадків мета цих законів - захистити людей і телеекрани від небажаного впливу.

Більш того, у багатьох країнах є суворі правила щодо редакційної політики, що приписують неупередженість та збалансованість, в той час як контент повинен відповідати вимогам справедливого доступу до інформації та конфіденційності. Також необхідна ліцензія, щоб отримати доступ до аудиторії. Це означає, що телебачення - все ще дуже регульований і контрольований ринок медіаіндустрії.

У брендів існують делікатні методи впливу на програми, для глядача це буде навіть непомітно. Наприклад, серії програм на тему природи, таємно спонсуються нафтовою компанією, яка визначає її редакційний контроль. Або, наприклад, документальний фільм, який приховано підтримує релігійну або ультраконсервативну лоббі. Також яскравий приклад, держава і політичні групи віщають пропаганду під виглядом новин. В світі IPTV такий вплив має зовсім незаявлений характер і є вільним від уваги контролюючих органів.

Великі мультинаціональні компанії витрачають дуже багато коштів на те, щоб впливати на мільйони людей. Як правило, це прекрасно зроблені фільми, які спонсоруються великими брендами, націлені на аудиторію віком 18-30 років та зняті на рівні хорошого голлівудського кіно. Це навіть не рекламні фільми, а якісний контент на тему, що відповідає сподіванням компанії, яка спонсорує. Різниця в тому, що зараз ці фільми показуються по традиційному телебаченню, так що рівень відповідності редакційним стандартам регулятора досить високий, але якщо прибрати вимоги регулятора, тоді буде дуже привабливо не відповідати цим стандартам. Це та ж проблема, з якою органи регулювання зіткнулися в сфері Інтернету - тепер навіть божевільний може зробити фільм і розмістити його на «YouTube», і ніхто не зможе нічого зробити.

Телебачення перестало бути для українців основним джерелом інформації. Винні в цьому не тільки жорстка самоцензура та упереджений відбір новин, але і архаїчна мова, за допомогою якої телевізор спілкується з аудиторією: "Живіть спокійно, громадяни, збирайте врожай! Ми вам допоможемо. Створимо для вашої монотонної повсякденності такий саме монотонний словесно-образний фон ". Ось це і є суть масового телебачення. Давно помічена властивість телевізора перетворювати все в серіал - щось, що складається з частин, з'єднаних загальними героями і наскрізним або, навпаки, дискретним сюжетом. Новини - це теж серіал про Путіна і Медведєва, трошки про Обаму, Меркель і Каддафі, всіх цих двоюрідних братів троюрідної бабусі головної героїні, яку викрали в дитинстві, відняли ядерну зброю і не виділили кредитний транш МВФ. Очевидно, жанр серіалу відображає архетипічний для людини спосіб сприйняття дійсності - життя як затягнутий роман з продовженням. Але якість цього серіалу більше не влаштовує аудиторію [49].

Новини з'являються у "Фейсбуці" раніше, ніж де б то не було. Вже ніхто не чекає, затамувавши подих, суботніх чи недільних аналітичних програм: що ж скаже Шустер або інша «ікона» аналітики. Всі можливі коментарі вже викладені в самих оперативних Інтернет-ЗМІ, пролунали по радіо, обійшли блоги та соціальні мережі, породивши пару-трійку холіварів.

Телевізійна мова зберігає стиль моноліту ще з радянських часів, коли вона була застебнута на всі ґудзики: несла в маси мовні норми, читала з листочка закінчені акуратні фрази і вміла схиляти числівники. Останні 30 років телебачення розкріпачили прямі ефіри, вторгнення живої непрофесійної мови, нові жанри, декорації та костюми. У якийсь момент навіть виявилося, що якщо в ефірі можна висловлювати свою політичну позицію, то можна і числівники не схиляти - «свобода слова» [49].

Сьогодні рівень розвитку інтернету дійшов до того, що він готовий стати конкурентом не лише газетам і журналам, але й зрушити з вершини інформаційної влади телебачення. За доказами цієї думки далеко ходити не потрібно - нові телевізори вже оснащені мережевими виходами, бездротовим зв'язком і пов'язані з веб-сервісами, а слова «youtube», «picasso» і «торрентообмінник» вживаються всюди.

Судячи з того, що сьогодні практично у всіх українських телеканалів є свої сайти, на яких викладений архів програм і новин, а найпопулярніші телешоу працівники телеканалів самі викладають на відеосервіси (наприклад, YouTube), телеканали вже підготувалися до переходу на новий формат. Більше того, сьогодні між ними вже йде справжнісінька війна за інтернет-глядача - телеканали платять за банерну рекламу інтернет-версій своїх проектів.

Ні для кого не секрет, що головне джерело прибутку для ефірного (безкоштовного) телебачення - реклама. У випадку з переглядом звичайного телевізора глядач змушений перериватися на перегляд безлічі рекламних роликів, а от як бути з інтернет-ТБ? Так, у США телеканали вже відчули загрозу з боку Інтернету і провідні телемережі, наприклад, ABC, NBC і CBS просто заблокували доступ на їхні сайти для користувачів Google TV (приставка для перегляду інтернет-телебачення), хоча цей сервіс з'явився в США лише недавно. Телемережа Fox - компанія, що виробляє серіал про лікаря Хауса, також не виключає можливість аналогічного кроку. Справа в тому, що Інтернет-компанія почала або вирізати рекламу, або міняти ролики на власні - Google фактично отримав величезну рекламну площадку, нічого не виробляючи самостійно. Як буде вирішено конфлікт - не відомо [48].

Для перегляду інтернет-телебачення сьогодні вже не обов'язково купувати комп'ютер, або спеціальну приставку. У нові телевізори вже інстальовані модулі та програмне забезпечення для повноцінного використання всіх веб-сервісів. Крім того, дорогі моделі навіть оздоблені Wi-Fi-приймачем для бездротового підключення до Інтернету; вже нікого не здивуєш телевізором, в який вбудований жорсткий диск, не кажучи вже про «банальні» CD / DVD і USB-роз'єми. І, природно, телевізори нового покоління дозволяють дивитися зображення і в традиційному 2D-форматі, і в 3D, причому без окулярів. Що це дає?

Відеосервіс. Практично всі телевізори нового покоління, незалежно від виробника, інтегровані з сервісом «YouTube», крім того, часто до нього додають і альтернативні сервіси, наприклад, «RuTube», або є можливість викликати відеоролик через вбудований браузер. За допомогою пульта управління можна активувати вбудований пошук і знайти в мережі потрібний відеоролик. Сьогодні в мережі викладені відеоархіви практично всіх популярних шоу, проте в майбутньому, цілком можливо, на безкоштовних відеосервісах залишаться лише аматорські ролики - для захисту авторських прав. Вже зараз багато роликів блокуються компанією «Google» за заявою правовласників.

Погода. Мабуть, це один з найбільш затребуваних сервісів, в усякому разі доти, доки люди ще виходять на вулицю. Сучасний телевізор сам підключається до інтернету і робить звідти витяг, на основі якого робить температурний прогноз на кілька днів.

Зв`язок. Природно, що сучасний телевізор забезпечує можливість проведення відеоконференцій, причому, якщо він підключений до досить потужного каналу зв'язку, це буде відеотрансляція в HD-якості - демонстрації можна побачити практично на будь-якій IT-виставці. Для цього потрібно встановити спецкамеру з вбудованим мікрофоном, причому недешеву (близько $ 500), однак всі нові розробки спочатку коштують дорого, а потім дешевшають. Тим більше, що, якщо високоякісне відео не потрібно, можна використовувати звичайну веб-камеру і гарнітуру (навушники з вбудованим мікрофоном). У сучасні телевізори, як правило, вже вбудований безкоштовний скайп-клієнт, що дозволяє безкоштовний зв'язок з усім світом.

Органайзер. Ще одна корисна функція - вбудована електронна пошта і органайзер. Так, телевізор, інтегрований з інтернетом і веб-поштою, можна налаштувати таким чином, щоб він будив з ранку і виводив на екран список справ на день, а також транслював нові повідомлення електронної пошти та свіжі новини. Звичайно, можна налаштувати і телетрансляції новин на потрібну тематику - телевізор «прокидається» і транслює сюжет на задану тему відразу ж після того, як його додали в мережу. Само собою, потрібну інформацію можна записати на жорсткий диск.

У більшості міст України люди використовують звичайні ефірні антени, а телевізори нового покоління з вбудованими веб-сервісами коштують дуже дорого. Однак, бурхливе поширення кабельного і супутникового телебачення в останні роки призвело до того, що, по-перше, українці починають платити за більш якісну картинку і телеканали з цікавими передачами без реклами, по-друге, до того, що між телекомунікаційними компаніями виникла неабияка конкуренція - вони почали змагатися між собою за те, хто запропонує споживачу більший комплект послуг [48].

У результаті ще рік тому українські провайдери домашнього інтернету стали пропонувати і послугу «Веб-ТБ». Причому, у разі укладення договору на суму від 80 грн., споживач отримує доступ до інтернет-телебачення безкоштовно, до того ж у пакет входить від 50 до 500 каналів (залежно від провайдера). Реалізовується це дуже просто: користувач встановлює на комп'ютер спеціальну програму-програвач з кнопками для перемикання програм. Цей медіаплеєр можна налаштувати так, щоб сам шукав в мережі ролики та сюжети на цікаві теми, сам скачував на комп'ютер цікаві фільми. Також частина провайдерів за ці гроші надають і безкоштовний доступ до архіву відеофільмів, або можна замовити перегляд нового фільму у високій якості за додаткові гроші. Але всі ці переваги перекреслюються одним серйозним недоліком - для підключення комп'ютера до телевізора потрібно тягнути довгий кабель, а пульт дистанційного керування не передбачений (деякі вирішують цю проблему покупкою бездротової клавіатури, а комп'ютер ставлять біля телевізора).

Другий варіант використання інтернет-ТБ в Україні - самостійно ходити по сайтах телеканалів і запускати пропоноване там відео, але якість картинки залишає бажати кращого (видно квадратики і розмитість). Або - скачувати фільми, що цікавлять через торрентообмінник мережі, але такий контент найчастіше - піратський, за що передбачений штраф [48].

В Україні, де до цих пір розвинене ефірне телебачення й, відповідно, є 3-5 центральних каналів (транслюються на всю територію країни), як правило, власники цих каналів використовують їх для маніпуляції громадською думкою, особливо в період проведення виборчих кампаній.

Таким чином, у разі ж розвитку в Україні інтернет-ТБ, ситуація кардинально зміниться. З одного боку, це добре, вони будуть конкурувати лише якістю сюжетів, причому не тільки один з одним, але і з рядовими інтернет-користувачами, а можливості для маніпуляцій будуть зведені до мінімуму. З іншого - є ризик, що інтернет-ТБ повністю вийде з-під контролю. Так, якщо по відношенню до звичайного ТБ зараз є обмеження на зразок заборони реклами алкоголю, сигарет і наркотиків, заборонені демонстрації жорстоких сцен, сюжети, які розпалюють міжнаціональні конфлікти, то в інтернеті всі ці заборони можуть не діяти - немає відповідної законодавчої бази і не завжди є технічна можливість заблокувати подібну інформацію. Цілком можливо, що в Україні законодавство адаптують до нових реалій, наприклад, змусять сайти реєструватися як ЗМІ.

Незважаючи на те, що послугу інтернет-ТБ в Україні вже фактично надають одиничні провайдери, в майбутньому її чекає розвиток на рівні кабельного ТБ. Для України це справа майбутнього, але судячи з розвитку телекомунікаційних технологій і росту числа власників персональних комп'ютерів, не такого вже й далекого.

3.2 Розробка прийомів інтерактивного характеру, які можуть бути застосовані в майбутньому

Новий тип телеперегляду, відомий як соціальне ТБ, об'єднав у собі телебачення - як найкращий інструмент для залучення глядачів та інтернет - як інструмент для отримання прибутку. Досить імовірно, що протягом наступних 18 місяців більшість ігрових шоу, спортивних передач і реаліті-шоу запропонують якийсь спосіб більш тісної взаємодії з цільовим телеглядачем. Численні дослідження показали, що до 80 відсотків телеглядачів використовують мобільні пристрої під час перегляду ТБ. Саме тому, виникає ряд цікавих питань до власників мереж, компаній-виробників контенту і до рекламодавців. Для них вже не є ключовим питання: «Чи будуть глядачі використовувати під час перегляду ТБ додаткові пристрої»? Сьогодні їх більше цікавить наступне:

ь Який контент буде більш привабливим для користувача?

ь Хто наділений правом отримання прибутку з виробленого контенту?

ь Хто виграє боротьбу за глядача - нові компанії, що виходять на ринок, або нинішні - давні гравці даної галузі?

ь Який тип програмного забезпечення необхідно зробити, щоб в повній мірі скористатися всіма можливостями соціального ТБ?

Підхід соціального телебачення до ринку є достатньо інноваційним, оскільки він дозволяє телеглядачам отримувати саме той контент, який необхідний, а мережі та рекламодавці отримують можливість індивідуально знайомитися і взаємодіяти зі своєю аудиторією.

Повсюдне поширення смартфонів, планшетів і персональних комп'ютерів надає великі можливості для розробників при створенні інтерактивного соціального ТБ з використанням "другого пристрою". Тим самим виявляється великий вплив на всю телевізійну галузь - починаючи від виробників контенту і закінчуючи методами монетизації трафіку.

Перше покоління додатків соціального ТБ - «Miso», «Yap.tv», «Viggle» і тому подібні -, дозволяють користувачам найбільш швидкий доступ до необхідного контенту. Для рекламодавців ці програми мають обмежені функції, пропонуючи невеликі можливості щодо отримання фінансового прибутку. Але вони вказують той напрямок, по якому сьогодні рухається вся ТВ-індустрія.

Наступне покоління соціального ТБ, що розвивається такими компаніями як «Visiware», «ACTV8» та іншими, націлене на розробку додатків для мобільних пристроїв, які синхронізують користувачів з діями, що відбуваються на екрані телевізора в режимі реального часу.

Такі компанії як «Endemol», «Fremantle» і «Sony» розуміють переваги інтерактивних ТБ-програм і випускають все більше і більше додатків для соціального ТБ. Відзначимо, що в даний час, Західна Європа є лідером за впровадженням соціального ТБ, випереджаючи в даному напрямку навіть американський ринок [46].

«Соціальне ТБ + Аудиторія = Гроші».

Для підвищення якості обслуговування користувачів, соціальне ТБ підтримує модель, яка перерозподілить екосистему ТБ, інтерактивну рекламу, продаж преміум-контенту (наприклад, відео та музики) та ігор.

Глядачі соціального ТБ зможуть в дійсності придбати все те, що вони бачать на екрані ТБ і / або те, що вони запускають на мобільному пристрої. Наприклад, якщо користувач дивиться футбол і на його мобільному пристрої встановлено спеціалізований додаток, то він може протягом матчу придбати футболку вподобаного гравця.

Рекламодавці можуть реалізувати можливості веб-технологій, демонструючи в ефірі інтерактивні оголошення, які привертають увагу глядачів, тим самим довше утримуючи їх біля екранів. Для цього збирається та аналізується інформація про споживачів, після чого створюється контент, спрямований на цільову аудиторію. Така рекламна продукція є більш цікавою, ніж стандартна 15 - або 30-секундна реклама, демонстрована для пасивного глядача. Додатки соціального ТБ можуть взаємодіяти з глядачем в той момент, коли шоу транслюється в режимі реального часу або навіть коли воно вже закінчилося [46].

Соціальне ТБ розвивається семимильними кроками. У даний час відбувається масове "збагачення" всіх можливих мобільних платформ спеціалізованими додатками соціального ТБ.

Збільшення ступеня свободи має на увазі не тільки поява мобільного телебачення. Це, швидше, технічне удосконалення. Набагато важливіше звільнення від диктату каналів.

Чому, щоб подивитися наступну серію цікавого серіалу, необхідно чекати цілий тиждень? Або чекати півночі, коли завтра - вставати рано на роботу?

Тому, перше, що на нас очікує у найближчому майбутньому - це повсюдне поширення телебачення за замовленням, тобто реалізація свободи дивитися, що хочеш і коли хочеш.

Насправді, поява телебачення за вибором - це щось більше, ніж просто технічне удосконалення. Можна порівняти даний сервіс з міні-революцією.

ТБ за замовленням робить непотрібним канали і програмні сітки. Можна провести таку аналогію. Зараз телебачення існує незалежно від суб'єкта, тобто дивимося ми чи не дивимося телевізор, але все одно на нього йде мовлення. У майбутньому необхідність в цьому відпаде, і програми будуть виникати як відповідна реакція на побажання користувача. Винятки становитимуть лише прямі трансляції.

Але якщо програма формується під наші бажання, то відпадає необхідність, по-перше, в багатоканальності. Фактично, всі мовлення будуть відбуватися на одній кнопці. А, по-друге, стануть непотрібними самі канали як посередники між глядачем і виробником програм. Студії зможуть безпосередньо пропонувати свій контент користувачам і головною ланкою, як в інтернеті, стане провайдер [59].

Програми за запитом добре вписуються і в інший тренд - індивідуалізацію. Це буде персональне телебачення, не тільки підлаштоване під бажання й інтереси конкретного користувача, але і поєднуюче у собі безліч форматів - від фільмів та інформаційних передач, до лекцій, роликів з «YouTube», музичних кліпів і ігор.

Але, враховуючи, що людина не може осягнути неосяжне, значно зросте роль рекомендаційних сервісів. Або на основі формалізації пристрастей індивіда, або рекомендацій референтних груп людина може в будь-який момент отримати набір передач, рекомендованих для перегляду. І частина таких сервісів вже успішно функціонує.

Тренд універсалізації носіїв, окрім багатоформатності, проявиться у з'єднанні ТВ, газет, журналів та інтернету. Безліч інформаційних каналів, які зараз потрібні людині, зіллються в один.

Нарешті, гасло «назад до природи» цілком може бути реалізоване у найближчому майбутньому за рахунок технічних удосконалень. Еволюція об'ємного звуку і 3D-зображення призведе до посилення, як мінімум, зорових і слухових відчуттів. І вже існують зачатки технологій, що дозволяють передавати запахи і дотики.

Зміниться і принцип монетизації ТБ. Одним з головних джерел доходу стане оплата за доступ до контенту. Таким чином, від схеми безкоштовного показу з обов'язковою рекламою глядач перейде до безрекламного придбання конкретних програм. Хоча, можливо, вибір таки залишиться.

У якості побічних ефектів «нового ТВ» можна назвати удар по бізнесу кінотеатрів. Зараз повернення коштів від кіновиробництва побудоване на схемі «кінопрокат - DVD - ТВ». Якщо вартість індивідуального показу по телевізору буде порівнянна з відрахуваннями на користь виробників фільмів від квитків, то для них не буде ніякої різниці між кінотеатрами і ТБ [59]. А з поширенням 3D-телебачення та його наступних версій, які повністю відтворюють ефект присутності, буде завдано удару і по видовищним спортивним і культурним заходам.

Таким чином, зі створенням мереж гігабітного доступу, про будівництво яких заявили «Intel» і «Google», для найбільш платоспроможного сегмента глядачів з'явиться нове телебачення за запитом з імітацією ефекту присутності. Для решти маси населення поки залишиться канальне ТБ, але його ореол буде дуже швидко скорочуватися. І головна причина цього - різке звуження матеріальної бази. Основна маса доходів і від підписки на контент, і від реклами, яка прийме зовсім інші форми, буде акумулюватися новим ТВ, аудиторію якого становитимуть найбільш платоспроможні споживачі.

ВИСНОВКИ

У ході виконання поставлених задач були сформовані відповідні висновки.

Інтерактивність - категорія дискурсу, комунікації в цілому, яка полягає у взаємодії адресанта і адресата в конкретній ситуацій за допомогою вербальних і невербальних засобів мовного коду. Під час комунікації учасники спілкування не лише надсилають інформацію, а й постійно її приймають, тобто здійснюють зворотний зв'язок.

На початок нового тисячоліття змінилося усталене розуміння медіа й комунікації. З поширенням інтернету, а згодом -- стільникового зв'язку, інтерактивного телебачення, інших сучасних засобів і каналів спілкування спостерігається початок медіареволюції, в якій цифра стає основою для накопичення й передачі даних. Незважаючи на всі спроби регулювання й обмеження контенту, інформаційні потоки тільки збільшуються, надаючи людству відомості, які раніше вважалися таємними, недоступними і закритими для загалу.

Таким чином, слід відзначити загальний функціональний характер адаптації телевізійного контенту в середовищі інтернет -- у більшості випадків пристосування екранного продукту до нових умов тягне за собою зміну його форми. Як зазначалося вище, змінюється тип хронотопу, тобто просторово-часова структура екранного продукту, персоніфікується інформація, зокрема змінюється адресність інформації, формуються нові відносини між суб'єктом і об'єктом мовлення. Все це не може не викликати зміни в жанровій структурі екранного продукту. Нині жанрова структура схильна до швидких і кардинальних змін. Жанри легко виникають, але складно ідентифікуються, тим більше, новітні, сучасні.

У процесі інтеграції телевізійного контенту в середовище інтернет існує ще один важливий аспект, який являє собою процес прямо пропорційний адаптації ТБ-контенту до інтерактивного середовища. Тобто, інтернет-контент за певних умов може ставати контентом безпосередньо телевізійним. Деякі форми інтернет-контенту в певних інтерпретаціях уже існують на телебаченні. Запозичення з Інтернету очевидне.

Взагалі телевізійний контент легко пристосовується до середовища інтернет. Прогресуюче збільшення обсягу відеоматеріалів на сайтах, а також виникнення нових вузькопрофільних веб-сторінок відображають швидкість пристосування ТВ-продуктів. Очевидно, що будь-який екранний продукт може інтегрувати в інтерактивне середовище. Але характер адаптації залежить від типу продукту, що адаптується, від його характеристик.

Інтерактивне телебачення має переваги, які можуть сильно поліпшити налаштовувану задоволеність. Тому, частина аудиторії ефірного телебачення - близько 15% - перейде на інтерактивне телебачення. Але відбудеться це не відразу. Потрібно, щоб у людей сформувалося розуміння переваг інтерактивного телебачення.

Перехід до інтерактивності в телебаченні неминуче змінить саму систему мовлення. Це буде дистрибуція контенту в будь-яку точку планети. Користувач за допомогою програм-навігаторів зможе замовити потрібні фільми, відеозаписи концертів і спортивних заходів, web-сторінки, ігри, аудіозаписи і т.п. Автоматично виключивши рекламні вставки та зберігши замовлені програми, він може дивитися їх у зручний час.

Організація інтеракції в мережі призводить до кристалізації нового способу життя з новими місцями спілкування і знайомства, новаторськими діловими і культурними стратегіями. Основними характеристиками нової соціальної моделі можна вважати інтерактивність і радикальне скорочення дистанції між тим, хто посилає повідомлення, і тим, хто його отримує. Можливо, що мережа - також, як інтерактивні телебачення і радіо, інші ЗМК будуть каталізаторами певних важливих соціальних змін

В інтернеті, на відміну від телебачення, час передачі інформації не обмежено. Інформація на сайті може відрізнятися ще однією характеристикою, яку не може дозволити собі ні телебачення, ні навіть газети: глибиною розкриття теми.

Характерні риси та причини появи й функціонування телебачення в Інтернеті:

ь телевізійні канали почали змінювати джерела поширення інформації;

ь вихід телеканалів у мережу розв'язав вічну проблему (і один з головних мінусів) телебачення -- часову обмеженість;

ь за допомогою опцій телетекст та електронна програма передач канали можуть доносити до глядача набагато більший обсяг інформації. Крім того, телетекст дозволяє використовувати ряд функцій інтернету;

ь телевізійні кабельні канали намагаються залучити різними способами глядачів: пропонують інтерактивні ігри між користувачами мережі та чати під час перегляду фільмів; дозволяють проводити сегментацію програми;

ь телебачення онлайн застосовує нові, нетрадиційні для себе форми та методи подання даних тощо.

Отже, способи поширення новин українськими телеканалами в мережі відображають увесь видовий спектр онлайн-мовлення. Зокрема, в Інтернеті є як онлайн потокове мовлення (чи прямі ефіри), відстрочене відео (програми в цілому чи окремі сюжети), відстрочене відео за запитом. Телевізійні інформаційні відеопрограми як дублюють традиційні блоки новин, так і бувають оригінальними чи версійними (частково дублюють традиційний випуск і містять унікальні матеріали).

Інтернет- та ІР-телебачення нині не можуть повністю замінити традиційне ТБ. І це не тільки через значні інформаційно-цифрові розриви, що супроводжують становлення інформаційного суспільства і в Україні чітко проявляються: лише в столиці та у великих мегаполісах кількість користувачів мережевими ресурсами становить значний відсоток населення. Мешканці сільської місцевості та невеликих містечок є обмеженими у використанні новітніх інформаційно-комунікативних засобів, у тому числі Інтернету.

Говорячи безпосередньо, про предмет нашого дослідження, ми готові зробити такі висновки, які знайшли підтвердження у ході проведеного нами аналізу.

Інтерактивність у межах українського телепростору, не зважаючи на ствердження дослідників про те, що свідомо і технічно українські телеканали ще не зовсім готові до відтворення всіх прийомів інтерактивності, на даний час все ж таки функціонує на українських канал, прийоми інтерактивності останнім часом також використовуються все більше. Ідеологи телеканалів зрозуміли для себе, що попередній спосіб телемовлення вже не має популярності серед глядачів: новітні технології зі світу інтернету та світу технічних пристроїв претензійно підштовхують телеканали до прилаштування до нових, активних, способів мовлення. Телебачення не може більше існувати так, як існувало, наприклад, 10 років тому: у межах студії. Аби продовжувати жити воно, роблячись у студії, має виходити за її межі: проявляти себе у паралельному світі - світі інтернет, який на даний час є ілюзією справжнього життя, але ілюзією, спроможною у майбутньому зробити саме справжнє життя ілюзією. Причиною необхідності виходу телебачення за рамки студії є боротьба за аудиторію, яка стає все більш пасивною до телебачення і при цьому більш активною у мережевому плані. Знаходячи своє відображення в інтернеті, телеканали самі стають його учасниками і користувачами, подібно до одноосібних користувачів-елементів цільової аудиторії телеканалу. Саме це робить телеканал ближчим до своєї аудиторії поза студією і екраном,а аудиторію - ближче до телеканалу. Тобто, якщо ми, як потенційна аудиторія телеканалу, не змогли, або не захотіли дивитися сьогодні телевізор, але при цьому залюбки просторуємо соціальними мережами, відеохостингами і т.д., ми можемо ознайомитися із контентом каналу у цих самих соціальних мережах і відеохостингах. Так, у цьому випадку ми - пасивна аудиторія каналу, але ж аудиторія! І не виключено, що згодом ми перейдемо у статус активної аудиторії каналу.


Подобные документы

  • Поняття, передумови та наслідки створення телебачення. Поява дитячих програм на українському телебаченні. Порівняльний аналіз дитячих програм на українському телебаченні. Позитивні та негативні риси. Відповідальність на дитячому та юнацькому телебаченні.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 08.06.2015

  • Місце ведучого в сучасному інформаційному просторі та його професійні якості. Телевізійний імідж ведучого як складова його майстерності. Аналіз іміджу ведучих на провідних українських каналах (інформаційних, аналітичних та розважальних програм).

    дипломная работа [86,6 K], добавлен 27.09.2013

  • Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011

  • Висвітлення питання історії та розвитку прямого ефіру на телебаченні. Моніторінг ранкових ефірів на телебаченні та аналіз розважального ток-шоу. Аналіз ток-шоу "Ще не все", присвяченого обговоренню подій та конкурсантів на проекті "Фабрика зірок -3".

    контрольная работа [27,5 K], добавлен 04.06.2010

  • Роль телебачення у висвітленні надзвичайних подій, терактів та катастроф. Дослідження "екстремальної" журналістики на телебаченні. Головний аналіз безпеки журналістів під час роботи у "гарячих точках". Характеристика телевізійних сюжетів про катастрофи.

    дипломная работа [134,0 K], добавлен 18.01.2018

  • Аналіз проблеми журналістської етики на українському телебаченні в контексті етичних проблем кримінального репортажу з місця трагічної події. Характеристика кримінальної хроніки і хроніки подій на українському телебаченні, їх вплив на суспільну мораль.

    реферат [35,2 K], добавлен 03.01.2011

  • Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010

  • Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.

    курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015

  • Проблемно-змістовий дискурс статей збірника "Теле- та радіожурналістика". Феномен впливу та сприймання дітьми телепередач. Концепція рекламного впливу на телебаченні. Мовна проблематика сучасної радіожурналістики. Жанрові новації українського журналізму.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 27.05.2014

  • Особливості широкоформатного друку. Огляд технологічного процесу його основних видів. Загальна характеристика матеріалів, які використовуються при його виконанні. Порівняльний аналіз поліграфічного устаткування, що забезпечує якість та швидкість процесу.

    курсовая работа [32,3 K], добавлен 08.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.