Фразеологізми у заголовках сучасних ЗМІ Туреччини

Виділяють два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень. Перший - у витоку образу - фразеологізм і до нього наводиться вільне поєднання (двоплановість фразеологізму). Другий шлях створення образу - першим виявляється вільне словосполучення (буквалізація) [13, с. 421].

Семантична трансформація також включає використання буквального значення фразеологізму.

Нерідко для вираження іронії з приводу того, що відбувається або досягнення комічного ефекту автор використовує фразеологізм (створює фразеологічний каламбур), підбираючи контекст таким чином, що компоненти фразеологізму сприймаються в буквальному значенні. Наприклад: «Omer Seyfeddin'e taю attэlar» - «Кинули камінь у город Омера Сейфеддіна» [Sabah, 17.10.2011] - читач, заінтригований тим, що хтось може кинути образливі натяки великому письменнику, бо саме таке значення має фразеологізм «tas atmak». Насправді ж, у статті йдеться про те, що будинок письменника було завалено камінням після землетрусу і він з сумом згадує про свй багатий на овочі та фрукти сад.

Більш складним стилістичним прийомом переосмислення фразеологізмів є використання їх одночасно у двох значеннях - прямому і переносному. Нерідко автор допомагає читачеві усвідомити фразеологічний каламбур, підкреслюючи, що словосполучення вжито як у буквальному, так і в переносному, фігуральному сенсі, компонуючи відповідний контекст. При семантичних перетвореннях одне і те ж словосполучення сприймається і як семантично цілісне, стійке, і як вільне, семантично розкладне. У лінгвістичній літературі трапляються різні терміни, які називають таке явище: «двоплановість стійкого словосполучення», «синтез двох значень», «розкладання фразеологізму», «модифікація фразеологізму», «актуалізація внутрішньої форми фразеологізму» [13, с. 425]. Ми вважаємо, що семантично перетворені фразеологізми є не що інше, як фразеологічні каламбури. Яскравий прийом створення фразеологічного каламбуру полягає в паралельному вживанні фразеології і вільного словосполучення, що є етимологічним прототипом даного виразу: «Юamar oрlanэna dцndьk yani siz ve biz ama hala cevap bekliyoruz» - «Козли відпущення, тобто ми і ви, до сих пір чекаємо відповіді» [Milliyet, 25.09.2011]. Журналіст використовує образливу лексику, фразеологізм «козли відпущення», а слідом дає конкретизуючі займенники «ми і ви», тим самим синтезуючи два значення.

Стале поєднання може входити в заголовок в незміненому вигляді: «Topluma kudret helvasэ garanti edenden korkun» - «Бійтеся тих, хто гарантує народу манну небесну» [Zaman, 09.11.2010], але значно частіше воно трансформується або обігрується в контексті самого заголовка: «Memnu meyva daha tatlэ oluyor» - «Заборонений плід стає солодшим» [Haberturk, 17.05.2009];

2) аналітична трансформація.

Аналітична трансформація, на відміну від семантичної, вносить зміни в словесний склад фразеологізму. Вона більш різноманітна за своїми прийомами і зводиться до декількох основних типів: зміна кількості компонентів, синтаксична трансформація, лексична трансформація, контамінація, фразеологічна парономазія.

З метою актуалізації фразеологізму автор може скорочувати або

розширювати його склад. Редукція, або скорочення складу, фразеологізму зазвичай пов'язана з його переосмисленням. Редукція - розширення складу фразеології [18, с. 42]. Наприклад: «Bilgiye giden yoldaki taюlar insanlarэ korkutuyordu» - «Це ті камені на дорозі до знань, що лякали людей» [Sabah, 04.11.2008]. Зміна складу фразеологізму - засіб посилення експресивного забарвлення мови.

В інших випадках введення додаткових слів у фразеологічні звороти надає їм нові смислові відтінки. Наприклад: «Bu kцtь zamanda ettiрinle kalэr» - «Поганий час - можна сісти в калюжу» [Haberturk, 13.06.2010] - сісти в калюжу означає поставити себе в незручне, дурне, смішне становище. Визначення, введене в цей фразеологізм, розширює зміст: дозволити себе втягнути в нечесну гру, стати жертвою махінацій вороже налаштованих людей. Наприклад: «Kirmэzэ kitap en iyi hediye» - «Червона книга - це найкращий подарунок» [Aktuel, 17.12.2010];

3) синтаксична трансформація.

При синтаксичній трансформації стверджувальна конструкція може бути замінена негативною і навпаки - негативне речення може стати стверджувальним. Оповідальне речення може бути замінено питальним з лексичними зрушеннями або без них. Наприклад: «Armut, aрacэndan nereye duser?» - «Куди падає яблуко від яблуні?» [Zaman, 07.03.2009]. Спеціальна зміна порядку слів у фразеологічних одиницях перерозподіляє смислове навантаження її компонентів, підвищує їх емоційно-експресивний план. За допомогою інверсії компонентів фразеологічних одиниць автор досягає бажаного стилістичного ефекту: логічного виділення, підкресленого змісту, концентрації експресивності інверсованої фразеологічної одиниці або окремого її компонента [13, с. 426];

4) лексична трансформація.

Лексична трансформація передбачає маніпуляцію з одним або декількома елементами: відбувається заміна компонента фразеологізму. В одних випадках така заміна має прямий сенс: «Юarkэsэz gьn geзmez» - «Ні дня без пісеньки» [Aktuel, 16.04.2011]. В інших подібна заміна супроводжується ефектом алюзії (натяку, асоціацій). У сучасних друкованих виданнях лексична трансформація фразеологізмів отримала широке поширення. Наведемо деякі з численних прикладів: «Kendileri yemiyorlar ama bize gonderiyorlar» - «Самі не їдять, а нам посилають» - про утилізовані продукти харчування із інших країн [Haberturk, 24.07.2008]; «Geзit parmaklэрэ halen orada» - «Шлагбаум і нині там» - про платні стоянки в аеропортах [Haberturk, 17.08.2010];

5) контамінація фразеологізмів.

Ми вже розглянули поняття контамінації вище, але слід додати декілька важливих фактів, які потрібно знати. Під контамінацією прийнято розуміти з'єднання в новому вираженні частин різних, але близьких за змістом фразеологізмів. Але контамінація може бути і яскравим експресивним прийомом. Існує два види контамінації:

1. лінійне з'єднання, коли два фразеологізми слідують один за іншим: «Ali'nin kьllahэnэ Veli'ye giydirmeseydi iюler зoktan tэkэrэnda gidecekti» - «Якщо б він не переливав з пустого в порожнє, зараз все було б добре» [Sabah, 05.09.2008];

2. схрещування - коли у двох стійких сполучень є спільний елемент: «Birine garezi oluyor» - «Пробний камінь за пазухою», спільний елемент -камінь [Aktuel, 14.08.2011];

6) фразеологічна парономазія.

Парономазія - стилістична фігура, яка полягає в постановці поруч слів не однакових за значенням, наприклад: «O saрэr deрil, o aptal» - «Він не глухий, а дурний» [Sabah, 27.11.2009]. Так, пароніми багатьох мов володіють схожістю (близькістю) звучання, але в турецькій мові можливі також і «очні» пароніми, близькість між якими проявляється тільки в письмовій, а сприймається у візуальній формі. Здатність паронімів до змішання в мовленні призвела до того, що під терміном «паронімія» нерідко об'єднуються два поняття - власне паронімія, тобто вид мовних системних відносин між лексичними одиницями, і парономазія (або парономасія) -стилістичний прийом, що складається в навмисному зближенні слів, що мають схожість у звучанні. Ці слова не обов'язково повинні бути паронімами, часто для цілей автора буває досить випадкового звукового збігу. Використання парономазії дозволяє посилити виразність тексту; особливо часто цей прийом зустрічається в поезії, фольклорі і, звичайно, публіцистиці [13, с. 430].

Таким чином, фразеологічний зворот за своїми стилістичними властивостями добре підходить для використання в газетних заголовках. В результаті трансформації та актуалізації фразеологічна одиниця стає органічною частиною тексту, тісно сплітається з лексичним оточенням. Однак при цьому перетворений фразеологізм не відривається повністю від вихідного фразеологізму, оскільки він повинен бути зрозумілим для читача. Навіть незначна помилка може зруйнувати чи спотворити заголовок і думку, що він прагне донести.

3.3 Стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів

Розглянути причини і типологію помилок, пов'язаних з вживанням фразеологізмів у мові ЗМІ необхідно з двох причин. По-перше, не дивлячись

на високі вимоги, що пред'являються до освіти і майстерності журналістів, існує ймовірність стилістичних помилок в опублікованих текстах ЗМІ. По-друге, проблема стилістичних помилок узгоджується з темою дипломної роботи і її основною ідеєю. Тому дуже важливо з'ясувати, де проходить межа між майстерно перетвореним фразеологізмом і стилістичною помилкою.

Назвемо типові причини помилок у вживанні фразеологізмів:

1. Незнання точного значення фразеологізму, його лексико-граматичного складу, експресивно-стилістичних особливостей, сфери вживання, сполучуваності, нарешті, неуважне ставлення до образної природи фразеологізмів призводять до стилістичних помилок. При вживанні фразеологізмів мовні помилки можуть бути не пов'язані зі специфікою фразеологізмів як відтворюваних стійких зворотів мови. Введення в текст фразеологізмів, що мають антоніми, або необережне використання багатозначних фразеологізмів може стати причиною неясності висловлювання. Подібні помилки, по суті, не відрізняються від аналогічних стилістичних помилок при використанні окремих слів [20, с.155].

2. Стилістично невиправдана зміна складу фразеології.

Склад фразеології в конкретних мовних ситуаціях може змінюватися по-різному: - зустрічається невмотивоване розширення складу фразеології в результаті вживання похідних слів: «Gomer'in neseli gulusu» - «веселий гомеричний сміх» [Zaman, 08.05.2007];

- спостерігається невиправдане скорочення складу фразеології в результаті пропуску його компонентів: «Aralarэna kedi girdi» - «Між ними пробігла кішка» пропущене слово kara - чорна, що не дає змоги читачеві поглинути у смисл заголовку [Haberturk, 30.06.2010];

- нерідко бачимо спотворення лексичного складу фразеологізмів. Помилкова підміна одного з компонентів фразеологізму може пояснюватися схожістю слів: «Ekmeрini kayadan зэkarэyor» - невірне використання слова «камінь», що призводить до спотворення лексичного складу («Хліб із каменя дістає»). Правильний варіант фразеологізму - «Ekmeрini taюtan зэkarэyor» - «Він робить все, щоб заробити собі на життя» [Haberturk, 07.07.2011].

3. Найбільший збиток стилю завдає невиправдане руйнування образності фразеологічного виразу. Іноді незрозуміло, що мав на увазі автор: вихідне або образне значення виразу. Наприклад: «Coрrafik haritalarda beyaz lekeler vardэ» - «Білі плями були виявлені на географічних картах» - критикуючи роботу друкарні, автор назвав білими плямами НЕ надруковані місця на географічних картах [Aktuel, 16.10.2011].

Образна основа фразеологізмів вимагає особливої ??уваги до їх сполучуваності зі словами контексту. Так, фразеологізм «зэkarmak» - «випустити у світ» може бути використаний тільки в поєднаннях з найменуваннями друкованих видань. Тому стилістично невірна пропозиція «Mьzical baleyi cэkarttэ» - «Музичний театр випустив у світ балет»; в цьому випадку слід було написати «sahnelemek» - «поставити балет» [Sabah, 03.09.2010].

4. Контамінація - (від лат. contaminatio - змішання) виникнення нового виразу за допомогою схрещування, об'єднання частин двох слів або виразів. Подібні стилістичні помилки пояснюються хибними асоціаціями [20, с.155]. Деякі помилки, що викликані контамінацією елементів різних фразеологізмів, настільки часто повторюються, що ми сприймаємо їх як вирази, які закріпилися в просторіччі: «yorulup dinlenmeden зalэюmak» - «працювати не покладаючи сил». Контамінація елементів може стати причиною комічного звучання мови: «kaзэn kurasэ» - «тертий горобець, стріляний калач», «her gun papz pilav yemez» - «не все коту масляна».

Ми розглянули основні види помилок при використанні фразеологічних зворотів у газетах. Можна зробити висновок, що лише професійні журналісти можуть звертатися до стійких словосполучень у заголовках, бо їх неправильне використання може призвезти до невірного смислового відтінку чи, навіть, комічного звучання.

РОЗДІЛ ІV. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ЗАНЯТТЯХ З ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ

4.1 Методика навчання фразеологізмів на заняттях з іноземної мови

Засвоєння лексики є центральною проблемою вивчення будь-якої іноземної мови. Проте лексика є тим мовним рівнем, що зазнає впливу цілої низки чинників, які ускладнюють її практичне засвоєння. Серед чинників, що слід ураховувати в лексичній роботі, науковці називають:

1. різноплановість і багатомірність лексичної системи;

2. чисельні особливості узуально-традиційного вживання;

3. широкий спектр стильового і стилістичного забарвлення, оцінного навантаження [5, с. 296].

Одним із подібних «ускладнень» можна вважати фразеологічні одиниці, сприйняття яких викликає в іноземців досить значні труднощі. Зрозуміло, що вивчення фразеології - це найвищий етап оволодіння мовою. Практично неможливо сформувати стійкі, автоматизовані навички і продуктивні вміння використання фразеологічних одиниць у мовленні студентів на просунутому етапі, тим більше на початковому етапі навчання турецької мови. Але залишити без уваги ці одиниці не можна, оскільки вони широко функціонують у розмовному мовленні, у засобах масової інформації.

Ми переконані, що вивчення фразеологізмів може бути важливим засобом інтенсивного оволодіння турецькою лексикою. Слід ураховувати головний принцип відбору фразеологізмів із навчальною метою, тобто безумовну актуальність мовної одиниці для сучасної мовної свідомості, а також навчально-методичну доцільність обраних одиниць. Саме у фразеологізмах найяскравіше відображено як мовну своєрідність, так і специфіку культури. Правильне використання фразеологізмів сприяє поглибленню комунікативних умінь студентів, увиразнює їхнє мовлення, робить його живим, емоційним. Знання фразеології є одним із показників гарного володіння мовою. Вивчення й доречне вживання фразеологізмів є важливим для майбутніх філологів, оскільки фразеологічні звороти - це одне із невичерпних джерел посилення експресивності та поглиблення логізації викладу, до них часто вдаються у красному письменстві і в публіцистиці.

Інтерес до проблеми навчання фразеології іноземців серед східнослов'янських науковців спостерігають давно: існують праці, у яких розглядаються питання семантизації фразеологізмів, мінімізації фразеологічного складу, урахування рідної мови студентів під час вивчення фразеології та ін. [4, с. 522]. Як відомо, кожна мова внаслідок відмінності лінгвістичного матеріалу повинна мати свою особливу методику.

В даний час методика викладання іноземних мов, в тому числі і турецької як іноземної, визнає кінцевою метою навчання мови формування комунікативної компетенції. Цей вид компетенції включає в себе кілька складових: лінгвістичну, соціолінгвістичних, соціокультурну, соціальну та ін. Соціолінгвістична компетенція передбачає вміння вибрати потрібну лінгвістичну форму і спосіб вираження в залежності від умов мовленнєвого акту. Соціокультурна компетенція передбачає знання учнями національно-культурних особливостей, соціальної та мовної поведінки носіїв мови: їх звичаїв, етикету, соціальних стереотипів, історії та культури країни, а також способів користування такими знаннями в процесі спілкування. У формуванні соціокультурної компетенції великого значення набуває робота над фоновою і безеквівалентною лексикою, яка не має відповідників у рідній мові. Це передбачає звернення до лінгвістичного коментарю як засобу розширення фонових знань і, крім цього, використання комплексу вправ, спрямованих на оволодіння саме цією частиною лексики [34, с. 286]. Соціальна компетенція проявляється в бажанні та вмінні вступати в спілкування з іншими людьми, орієнтуватися в ситуації спілкування і будувати висловлювання відповідно до комунікативних намірів мовця. Під лексичною навичкою ми розуміємо здатність автоматизовано викликати з довгострокової пам'яті слово, словосполучення або готову фразу. На підставі існуючих в методиці етапів формування лексичних навичок були визначені етапи формування лексичних навичок стосовно фразеологічних одиниць:

1. етап презентації блоку фразеологічних одиниць;

2. етап порівняння фразеологічних одиниць;

3. етап пізнавання і запам'ятовування фразеологічних одиниць;

4. етап початкового усвідомленого вживання фразеологічних одиниць для реалізації адекватного комунікативного наміру в окремих висловлюваннях і в підготовки продуктивного мовлення;

5. етап навчання вживання фразеологічних одиниць для вираження комунікативного наміру в непідготовленій мові [24, с. 287].

Кожен з етапів має свої завдання і особливості. Для реалізації даних етапів на практиці необхідно наповнити їх спеціально підібраним і послідовним комплексом вправ з навчання фразеологічним одиницям. Основною одиницею навчального процесу є вправа. Під вправою ми розуміємо спеціально організований захід в умовах одного або багаторазового виконання ряду операцій або дій мовного характеру [4, с. 522]. Однак одинична вправа при навчанні іноземної мови майже ніколи не дає кінцевого ефекту, звідси виникає необхідність узгодження вправ, необхідність створення певної системності вправ для студентів.

Спроби впорядкувати вправи в систему робилися в історії вітчизняної методики представниками різних напрямів - М. С. Ільїним, Б. А. Лапідусом, Є. І. Пасівим, І. В. Рахмановим, С. Ф. Шатиловим та ін. Ще К. Д. Ушинський зазначав, що систематичність вправ є першою і найголовнішою основою успіху, а недоліки цієї систематичності - головна причина, чому численні та довготривалі вправи дають дуже погані результати [13, с. 126]. Під системою вправ розуміється така сукупність необхідних типів, видів і різновидів вправ, що виконуються в такій послідовності і в такій кількості, які враховують закономірності формування навичок і вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності в їх взаємодії і забезпечують максимально високий рівень оволодіння мовою [36, с. 239]. Відомо, що система вправ являє собою вищу одиницю в ієрархії груп вправ (група вправ -> цикл -> серія -> комплекс -> підсистема -> система вправ) і є засобом навчання мовним вмінням у всіх видах мовленнєвої діяльності. В нашому випадку при навчанні турецьким фразеологічним одиницям слід говорити про комплекс вправ, який повинен відповідати таким критеріям [34, с. 288]:

* критерій обліку мети при визначенні обов'язкового набору вправ; * критерій обліку стадій формування навичок і розвитку вміння при підборі адекватних вправ і при визначенні їх послідовності;

* критерій урахування конкретних умов навчання при визначенні співвідношення різних видів вправ;

* облік поступового наростання труднощів у засвоєнні матеріалу.

Виявивши основні критерії комплексу вправ, слід визначити специфічні риси комплексу вправ з навчання турецьким фразеологічним одиницям, які спираються на дані критерії і знаходять своє відображення в приватних вимогах до побудови комплексу вправ для навчання лексичної сторони ідіоматичного усного мовлення.

На основі аналізу особливостей турецьких фразеологічних одиниць слід сформулювати такі приватні вимоги до комплексу вправ для навчання турецьким фразеологічним одиницям:

* комплекс повинен відображати основні етапи формування мовних лексичних навичок стосовно фразеологічних одиниць;

* одиницею комплексу повинні бути словосполучення і складні слова, які виявляють в своїй семантичній і синтаксичній будові специфічні властивості мови, що вивчаються та відображені у змісті вправ;

* комплекс повинен формуватися з урахуванням комунікативного підходу до навчання іноземної мови та в контексті діалогу культур; * комплекс повинен враховувати штучний трілінгвізм учнів. У методичній літературі не існує єдиного погляду з питання раціональної класифікації вправ. Як відомо, вправи поділяються на мовні та мовленнєві (І. В. Рахманов); умовно-комунікативні / умовно-мовленнєві та комунікативно-мовні (Є. І. Пасів). В основі первинного підрозділу вправ лежить їх спрямованість переважно на оволодіння засобами мови чи мовними засобами та орієнтованість на формування знань і навичок, або на оволодіння мовними вміннями в тому чи іншому вигляді мовної діяльності [36, с. 240].

Для створення комплексу вправ з навчання турецьким фразеологізмам, розподіл вправ на мовні та мовленнєві є, на наш погляд, оптимальним вирішенням питання. Названа класифікація має методичну цілеспрямованість і не залишає без уваги процес формування навичок і вмінь. Таким чином, запропонований комплекс вправ з навчання турецьким фразеологічним одиницям включає вправи двох основних типів:

1. мовні вправи, призначені для осмислення і запам'ятовування структури і значення відібраних фразеологізмів;

2. мовні вправи, спрямовані на розуміння і вживання в мові попередньо вивчених фразеологізмів і сприяють, таким чином, їх міцному засвоєнню.

До мовних вправ, використаних у запропонованому комплексі, належать такі види:

1. розпізнавання фразеологічних одиниць на слух і їх відокремлення із запропонованих діалогів;

2. підбір пропущених компонентів фразеологічних одиниць;

3. зіставлення турецьких фразеологічних одиниць з їх російськими чи українськими еквівалентами;

4. заміна вільних або стійких словосполучень або окремого слова синонімічними виразами;

5. пошук фразеологічних антонімів окремого слова або словосполучення. Підводячи підсумки, треба зауважити, що для студента, який вивчає турецьку мову дуже важливо правильно володіти фразеологічними виразами, які мають синтаксичні і семантичні особливості побудови. Запам'ятовування окремо взятого слова, особливо багатозначного, не забезпечує вміння його правильно використовувати у мові. Справжнє володіння мовою - це уміння говорити і передавати свої думки.

4.2 Комплекс вправ для навчання фразеологічних одиниць на заняттях з турецької мови

Нами було розроблено комплекс вправ для навчання фразеологізмів на заняттях з турецької мови. Всі вправи поділено на етапи, кожен з яких має свої завдання і особливості:

1) етап презентації блоку фразеологічних одиниць:

Вправа 1

а) підберіть відповідний заголовок до статті:

Bir tasla iki kus vurdu Erkeklik canэna tak etti Aralarэna kara kedi girdi ABD'yi canevinden vurdular Bu hэrsэzlar юeytana pabucunu ters giydirir!

1. Projede Yaюar юarkэ sцzleri yapacak, Ege de besteleyecekti. Эki isim ortaya зэkan юarkэlarэn ortak sahibi olacak ve geliri bцlьюeceklerdi. Bu proje iзin Ege ile anlaюan Yasar, daha sonra fikir deрiюtirdi. Yaюar, Ege'nin telefonlarэna зэkmadэ, SMS'lerine cevap yazmadэ. Bu duruma ьzьlen Ege, ortak arkadaюlarэ aracэlэрэyla, «Ben telefonuna зэkэlmayacak adam mэyэm, Yaюar'a sцyleyin bir daha karюэma зэkmasэn» diye Yaюar'a sitemlerini gцnderdi.

2. ABD'nin en bьyьk silah firmasэnэ hack'lediler! Tьm dьnyanэn en bьyьk silah юirketlerinden Lockheed Martin'in sistemleri hack'lendi ABD'nin en цnemli silahlarэnэ tasarlayan ve ьreten Lockheed Martin'den kimin ne tьr bilgiler зaldэрэ henьz bilinmiyor. Fakat adэnэn aзэklanmasэnэ istemeyen ust duzey bir yetkili «hassas bilgilerin» ayrэ bir kapalэ aрda saklandэрэnэ, bu nedenle ele geзirilmiю olmalarэnэn mьmkьn olmadэрэnэ sцyledi. Юirkette teknolojik gьvenliрin kiюiye цzel юifrelerle saрlandэрэnэ belirten uzmanlar saldэrэnэn зok etkin bir ekip tarafэndan yapэldэрэnэ tahmin ediyor. ABD ordusu 2009 yэlэnda Lockheed Martin ile 39 milyar dolarlэk anlaюmalar yapmэюtэ.

3. Іki зocuk babasэ Howard Shelley akэllara durgunluk veren bir yцntemle kendi kendine operasyon yaptэ.

Эngiltere'de cinsiyet deрiюtirme ameliyatэ iзin iki yэl sonrasэna randevu alabilen 42 yaюэndaki iki зocuk babasэ Howard Shelley akэllara durgunluk veren bir yцntemle kendi kendine operasyon yaptэ. Mьteahhit Shelley, eюi ve зocuklarэnэn olmadэрэ bir anda mutfaktaki bэзaрэ alarak internetten црrendiрi yцntemlerle penisini kesti. Shelley kestiрi organэnэ da bir kutuya koydu. Daha sonra doktora giden зэlgэn mьteahhit ьз gьn sonra da iюinin baюэna dцndь.

Shelley bu kendi kendine yaptэрэ operasyonun ardэndan 'Biraz canэm yandэ ama, юimdi kendimi tam olarak kadэn gibi hissediyorum' dedi.

4. Elektronik ьrьnler satan Best Buy ve Future Shop-эn, eyaletteki maрazalarэna eю zamanlэ operasyon dьzenleyen зэlgэn hэrsэzlar, 10 adet tablet bilgisayarэ ьcretini peюin цdeyerek satэn aldэlar. Bilgisayarlarэ, paketini hasarsэz ve kusursuz biзimde aзэp alan uyanэklar, onlarэn yerine aрэrlэklarэ bilgisayarla bire bir aynэ kilden ьrettikleri tabletleri koydular. Ьrьn kutularэnэ aynэndan ayэrt edilemeyecek юekilde tekrar kapatan uyanэk hэrsэzlar, alэюveriю yaptэklarэ maрazalara giderek, bilgisayarlarэ iade edip paralarэnэ geri aldэlar.

5. 30 yaюэna giren Oktay'э gecede arkadaюlarэ yalnэz bэrakmadэ. Onur Юan, Zeynep Beюerler, Levent Ьlgen, Цzgьr Ozan, Uрur Pektaю-Gamze Цzзelik ve Burak Цzзivit'in hazэr bulunduрu eрlencede dцrt katlэ pasta kesildi. Зэkэюta gazetecilerin “Niюan mэ yaptэnэz?” sorusuna “Beni zorla evlendireceksiniz. Benim daha vaktim var” yanэtэnэ veren Berk Oktay'э oyuncu arkadaюэ Цzgьr Ozan, “Hem niюan hem doрum gьnь bir arada oldu” diyerek yalanladэ. Partiye sarэюэn bir arkadaюэyla katэlan aktцr Levent Ьlgen, gцrьntь vermemek iзin adeta basэn mensuplarэyla yarэюtэ. `Survivor' yarэюmasэyla ьnlenen Baюak Цzer'den ayrэlan oyuncu Burak Цzзivit'se geceye yalnэz katэldэ.

Відповідь: 1. Aralarэna kara kedi girdi; 2. ABD'yi canevinden vurdular;

3. Erkeklik canэna tak etti; 4. Bu hэrsэzlar юeytana pabucunu ters giydirir!; 5. Bir taюla iki kuю vurdu.

б) визначте стилістичну функцію кожного із заголовків.

Вправа 2

Знайдіть фразеологізм у вірші відомого турецього письменника Орхана Велі Каника. Проаналізуйте його і знайдіть український еквівалент.

Tren sesi

Garibim:

Ne bir guzel var avutacak gonlumu,

Bu sehirde.

Ne de bir tanэdэk зehre:

Bir tren sesi duymaya goreyim,

Эki gцzьm,

Эki зeюme.

Відповідь: Эki gцzьm, Эki зeюme.

Вправа 3

З'єднайте дефініції з ідіомами:

1. Zokayэ yutmak

2. Zorla guzellik olmaz

3. Yuzunden okumak

4. Uzerine bir bardak su icmek

5. Davulun sesi uzaktan hos gelir

6. Altэn adэnэ bakэr etmek

7. Ar damarэ зatlamak

8. Aralarэndan su sэzmaz

9. Arэnэn yuvasэna зцp sokmak

10. Arkadan vurmak

a) bьtьn юanэnэ kaybetmek

b) kotu bir duruma gelmek

c) birine kotuluk etmek

d) зok iyi arkadaюlэk yapmak

e) baюэnэ derde sokmak

f) kimseye istemediрi bir юey

yaptэrэlmaz

g) yaptэрэnэ belli etmek

h) bir iюin olacaрэna inanmamak

i) hiз bir юey karюэdan gцrьndьрь gibi deрildir

j) cok utanmaz olmak

Відповідь: 1. b, 2. f, 3. g, 4. h, 5. i, 6. a, 7. j, 8. d, 9. e, 10. c

2) етап порівняння фразеологічних одиниць:

Вправа 4

Знайдіть українські еквіваленти до турецьких фразеологізмів:

1. Kafasэna koymak

2. Ayaрэnэ denk almak

3. Sevincten goklere ucmak

4. Ayaрэnэ yorganэna gцre uzatmak

5. Цkьz altэnda buzaрэ aramak

6. Цlьm kalэm meselesi

7. Olumle burun buruna gelmek

8. Canэ saр olsun

9. Buyuk yemin etmek

10. Burnunun dikine gitmek

а) на задні колеса оглядайся;

б) шукати теля під биком

в) питання життя і смерті

г) був би сам здоровий

д) йти наперекір

е) будуй хатку по достатку

є) дивитися смерті в очі

ж) бути на сьомому небі від щастя

з) клястися всіма святими

и) вбити собі в голову

Відповідь: 1. и, 2. а, 3. ж, 4. е, 5. б, 6. в, 7. є, 8. г, 9. з, 10. д

3) етап пізнавання і запам'ятовування фразеологічних одиниць:

Вправа 5

Визначте пропущений компонент у фразеологічному виразі:

sэzmaz damarэ davulun bakэr su zokayэ

guzellik yuzunden vurmak yuvasэna

1. ..... yutmak

2. Zorla ..... olmaz

3. ...... okumak

4. Uzerine bir bardak ..... icmek

5. .... sesi uzaktan hos gelir

6. Altэn adэnэ ....... etmek

7. Ar ...... catlamak

8. Aralarэndan su ........

9. Arэnэn ....... зцp sokmak

10. ...... vurmak

Вправа 6

Розташуйте компоненти турецьких фразеологізмів у правильному порядку.

1. Sцyler dost acэ

2. Cekmek uzerine sunger

3. Gibi uyumak olu

4. Tuz ekme biber yaraya

5. Olsun ziyade!

6. Bicer rьzgar eken fэrtэna

7. Renge girmek renkten

8. Gostermek aba deрnek altэndan

9. Kadar sevmemek gьnahэ

10. Gun etmek gununu

Друг гірку правду скаже

Викреслити з пам'яті

Спати мертвим сном

Не сип сіль на рану

Нехай помножаться ваші блага!

Що посієш, те й пожнеш

Змінюватися в обличчі

Погрожувати за спиною

Не відчувати ні крапельки любові

Жити в своє задоволення

Вправа 7

Прочитайте статю з турецької газети та дайте відповіді на запитання.

1. Поясніть вид і функцію заголовку.

2. Як автор привертає увагу читача до теми його статті?

3. Чому журналіст використав фразеологічний зворот у заголовку статті?

4. Яку тему висвітлює жураналіст? Коротко перекажіть зміст статті.

5. Перефразуйте заголовок та напишіть свою назву до статті.

Yine gafil avlandэlar

Avrupa Birliрi, saldэrэlarэ 1942'deki Pearl Harbor baskэnэndan bu yana ABD'ye yцnelik en ciddi saldэrэ olarak yorumladэ. AB'nin Dэюiliюkiler Komiseri Chris Patten, ``Bu Pearl Harbor'dan bu yana ABD'ye yцnelik en bьyьk saldэrэ. Bu hayatta herюeyin bir anda deрiюebileceрini sцyleyebileceрiniz gьnlerden biri. Uluslararasэ terцrizme karюэ mьcadele uluslararasэ gьndemi iюgal edecektir'' dedi.

1942'de Japonlar, ABD Ьssь'ne sьrpriz bir bombalэ saldэrэ dьzenleyerek Washington'u gafil avlamэюtэ.

Gцrgь tanэрэ: Bьyьk bir yolcu uзaрэydэ

Bir gцrgь tanэрэ, ``Bьyьk bir yolcu uзaрэydэ. Doрrudan Savunma Bakanlэрэ binasэna dalarak зakэldэ. Korkunз bir gцrьntьydь'' dedi. Bakanlэkta mesainin baюladэрэ sэrada meydana gelen saldэrэnэn ardэndan, can kayэplarэyla ilgili bilgi verilmedi. ABD tarihinde ilk kez tum ucuslar durduruldu

Terцristlerin kamikaze saldэrэlarэ ve bombalamalarэ ardэndan, ABD ordusu savaю alarmэna geзti. CIA, FBI ve ulusal gьvenlik цrgьtleri de seferber olarak olayla ilgili ipuзlarэ bulmaya зalэюtэ.

Federal Havacэlэk Kurumu, Amerikan tarihinde ilk kez bьtьn uзuюlarэ durdurdu. Terцr dalgasэ meydana geldiрi sэrada Amerikan semalarэnda 50 iз sefer ve ABD'ye yцnelik 22 uluslararasэ uзuю yapэlэyordu.

4) етап початкового усвідомленого вживання фразеологічних одиниць:

Вправа 8

Напишіть статтю на вільну тему, викорустовуючи наступні фразеологічні звороти:

· Bir eli yaрda, bir eli balda - мати все, жити спокійним життям;

· Evdeki hesap зarюэya uymamak - все пішло не так, як хотілося;

· Gцz kamaюtэrэcэ - чарівний, прекрасний;

· Kedi gibi dцrt ayaрэnэn ьzerine dьюmek - виходити із різних ситуацій;

· Pabucu dama atэlmak - втратити довіру;

· Yэldэzэ parlamak - стати відомим;

· Bosa kurek sallamak - займатися марною справою, даремно працювати;

· Aрzэyla kuю tutmak - Лізти зі шкіри, докладати неймовірних зусиль.

5) етап навчання вживання фразеологічних одиниць для вираження комунікативного наміру в непідготовленій мові:

Вправа 9

Прочитайте діалоги і знайдіть використані в них фразеологічні звороти. Проаналізуйте їх функцію. Використайте фразеологічні звороти у своїх діалогах.

1. - Dun Arif i gordum okulda. Uzgundu bir seye.

- Derdi neymis?

- Hiз sorma kardeю. Abayэ fena yakmэю o.

- Yapma ya? Aюэk mэ olmuю yani?

- Evet, hem de nasэl. Kэz da bunu sevmiyormuю.

- Hay Allah! Hayэrlэsэ Эnюallah. Allah yardэmcэsэ olsun.

2. - Niye kэzgэnsэn?

- Sen bu bakkalэ Mehmet'i tanэyor musun?

- Eeee..

- Abuk sabuk konuюuyor, dьюьnmeden, tutarsэz, saзma sapan юeyler anlatэyor.

Atrэk dayanamэyorum .

- Yavaю konuю, duyar, ayэp olur.

- Duysun, ne yapayэm? Acэ sцz sцylemek istemiyorum, ama canэmэ sэktэ artэk.

- Ben bir konusurum onunla.

- Allah senden razэ olsun, abi.

Вправа 10

Напишіть діалог на одну з тем, наведених нижче. Обговоріть як можна вийти зі складної ситуації і розкажіть про ваше рішення класу.

1. Dusunun ki bir arkadaюэnэzla bir gece eрlencesine gittiniz. Arkadaюэnэzэn saзэ bozulmuю olsun ve arkadaюэnэz bu saз biзimiyle cok kotu gorunuyor . Siz, bu durumda dost acэ sцyler (друг гірку правду скаже) deyip olayэ ona anlatэrmэydэnэz yoksa doрru sцyleyeni dokuz kцyden kovarlar (правду говорити не всім догодити) deyip bu duruma gцz mь yumardэnэz ?

2. Farz edin, bir arkadaюэnэzla alэю veriюe зэktэnэz ve evde ki hesap зarюэya uymayэp (загад не буває богат) alacaрэnэz bir зok юeyi alamadan geri dцnmek zorunda kaldэnэz. Boyle bir duruma dьюmemek iзin ne yapardэnэz ?

Запропонований комплекс вправ з навчання фразеологічним одиницям турецької мови сприяє попередженню типових помилок при вживанні фразеологізмів. Учні, які успішно пройшли курс навчання з формування лексичних навичок на базі фразеологічних одиниць турецької мови, надалі зможуть самостійно за допомогою вивчених фразеологічних одиниць виражати свої почуття, думки і наміри в більш точній і природній формі.

ВИСНОВКИ

Засоби масової інформації завжди були найважливішим знаряддям формування і відображення громадської думки, світогляду. У плані змісту та вираження засоби масової інформації є сферою прояву публіцистичного стилю у всьому різноманітті його лексичних, фразеологічних, граматичних і стилістичних ресурсів. Заголовок газетної статті є першим сигналом, що спонукає нас читати газету або відкласти її в сторону, адже це перше, з чим стикається читач газети, перше, на що звертає увагу, переглядаючи газетну смугу.

У ході роботи було досліджено, що заголовки можуть виконувати графічно-видільну, номінативну, інформативну і рекламну функції. Кожен професійний журналіст усвідомлює, що заголовок повинен бути точним, коротким, виразним і конкретним. Крім того, для залучення уваги читачів до матеріалу статті журналісти використовують різноманітні художньо-виразні засоби - метафори, уособлення, алегорії, оказионалізми, прийоми мовної гри та фразеологічні звороти. Останні в наш час набувають широкої популярності у колі публіцистів, тому у своїй дипломній роботі ми прагнули виявити закономірності і характерні особливості вживання фразеологізмів у заголовках турецьких ЗМІ.

Фразеологія - це постійно живий, оновлюваний, виразно емоційний компонент кожної мови, а отже, й турецької. Фразеологія як наука - порівняно молода галузь. Однак в умовах наявності єдиного предмета досліджень і, незважаючи на численні докладні розробки з багатьох питань фразеології, дотепер існують різні точки зору на те, що таке фразеологізм, який обсяг фразеології турецької мови. Переліки фразеологізмів турецької мови, запропоновані різними вченими, настільки відрізняються один від одного, що з повною підставою можна говорити про різні, часто прямо протилежні погляди на предмет досліджень і про різнобій і плутанину в науковій термінології, уживаної для позначення відповідних понять. Цим пояснюється й нечіткість розуміння завдань, цілей і самої сутності терміна «фразеологія», і той факт, що немає досить конкретної єдиної класифікації фразеологічних зворотів турецької мови з погляду їх семантичного злиття.

Тож, у дипломній роботі за основу була взята загальноприйнята класифікація В. В. Виноградова, яка, на наш погляд, найбільш повно відображає особливості турецької фразеологічної системи. У роботі були розглянуті заголовки турецьких газет, їх функції та види, засоби, за допомогою яких автор звертає увагу читача.

Фразеологізм - є одним з найпоширеніших засобів, який журналісти використовують у заголовках статей. Фразеологічний зворот має такі ознаки, які відрізняють його від інших одиниць: слова, які мають деякі спільні з фразеологізмом ознаки, і словосполучення, які є генетичним джерелом фразеологізму. Це такі ознаки як стійкість, семантична цілісність компонентного складу, відтворюваність, граматична співвіднесеність, неодноударність, метафоричність та експресивність.

На наш погляд, саме завдяки метафоричності та експресивності фразеологічний зворот так активно використовується у ЗМІ, в тому числі у пресі, створюючи особливу виразність, влучність, образність тексту.

Аналізуючи використані авторами статей фразеологізми у заголовках, стає зрозумілим, що журналісти трансформують фразеологічні одиниці, тим самим збагачують текст, емоційно забарвлюючи, перетворюючи його. Нами було виділено шість типів трансформацій: семантична, аналітична, синтаксична, лексична, контамінація фразеологізмів та фразеологічна парономазія. Так, чи інакше, значення фразеологізму завжди розкриває сутність факту описуваного журналістом.

У дипломній роботі ми також проаналізували помилки при вживанні фразеологізмів у заголовках газет. Для уникнення помилок було розроблено комплекс вправ, який може використовуватися на заняттях з іноземної мови, спецкурсах і семінарах.

Отже, фразеологічні одиниці у заголовках турецьких газет допомагають більш образно, більш цікаво побудувати текст кореспонденції. Це важливо як для автора статті, так і для всієї газети, в загалому, так як яскравий, образний фразеологічний зворот привертає увагу і викликає до публікації інтерес, а отже підвищується рейтинг газети.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амосова H. H. Основы английской фразеологии / Амосова Н. Н. - Л.: Высшая школа, 1963. - 102 с.

2. Апресян Ю. Д. Интегральное описание языка и системная лексикография / Апресян Ю. Д. - М.: Наука, 1995. - 432 с.

3. Астахова Э. А. Внутренняя форма идиом и ее функции / Астахова Э. А. // Фразеология в Машинном фонде русского языка. - 1990. - №1. - С. 34-39

4. Бабинская П. К. Настольная книга преподавателя иностранного языка /

Бабинская П. К., Маслыко Е. А. - Минск.: Высшая школа, 1999. - 522 с.

5. Бадаянц Г. С. Практикум з методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: [посібник для студентів] / Бадаянц Г. С., Николаева С. Ю. - К.: Лентів, 2001. - 296 с.

6. Вавилова С. И. Большая Советская Энциклопедия / Вавилова С. И., Ворошилова К. Е. - М: История, 1978. - т. 3. - 667 с.

7. Бородулина М. К. Основы преподавания иностранным языкам в языковом вузе / Бородулина М. К., Минина Н. М. - М.: Высшая школа, 1968. - 118 с.

8. Виноградов В. В. Избранные труды. Т.З. Лексикология и лексикография. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины / Виноградов В. В. - М.: Высшая школа, 1977. - 459 с.

9. Виноградов В. В. О языке художественной прозы / Виноградов В. В. - М.: Высшая школа, 1980. - 337 с.

10. Голева Г. С. Персидская фразеология (лингвосоциокультурологический аспект / Голева Г. С. // Вопросы языкознания. - 1997. - №5. - С. 7-17

11. Голубева Е. В. Основные концепции и проблема изучения национально-культурной специфики языковой картины мира/ Голубева Е. В. // Вопросы филологии. - 2006. - №4. - С. 42-48

12. Гумбольдт В. Фон Избранные труды по языкознанию / Гумбольдт В. Фон. - М.: Аграф, 1984. - 238 с.

13. Гуревич А. Я. Представления о времени в средневековой Европе / Гуревич А. Я. // История и психология. - 1971. - № 3. - С. 19-23

14. Гусейнова Т. С. Трансформация фразеологических единиц как способ реализации газетной экспрессии / Гусейнова Т. С. - Махачкала: Академия, 1997. - 439 с.

15. Гутенев В. Ф. Некоторые приемы работы с фразеологизмами / Гутенев В. Ф. // Русский язык в школе. - 1973. - №3. - С. 22-30

16. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. И. -- М.: Репринт, 1978. - т.4 - 608 с.

17. Добровольский Д. О. Типология идиом. Фразеология в машинном фонде русского языка / Добровольский Д. О. - М.: Логос, 1990. - 196 с.

18. Дудина Л. Н. Турецкий язык. Практический курс / Дудина Л. Н. - СПб.: Триал, 1994. - 400 с.

19. Железнова В. Ю. Фразеологизм на газетной полосе / Железнова В. Ю. // Тезисы научной конференции 24-25 ноября. Курган. - 1999. - С. 25-29

20. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов / Жуков В. П. - М.: Наука, 1978. - 242 с.

21. Кононов А. Н. Грамматика современного турецкого литературного языка / Кононов А. Н. - Л.: Высшая школа, 1956. - 205 с.

22. Копыленко М. М. Очерки по общей фразеологии / Копыленко М. М., Попова З. Д. - Воронеж: Республика, 1978. - 255 с.

23. Кривенко Б. В. Фразеология и газетная речь / Кривенко Б. В. // Русская речь. - 1993. - № 3. - С. 44-49

24. Крикунов Ю. А. Сила газетного слова / Крикунов Ю. А.: Алма-Ата: Казахстан, 1980. - 322 с.

25. Кулаков А. Н. Заголовок и его оформление в газете / Кулаков А. Н. - Л.: Гелеос, 1982. - 124 с.

26. Кунин А. В. Фразеология английского языка / Кунин А. В. - М.: Высшая школа, 1972. - 375 с.

27. Ломов А. Г. Фразеология в творческой лаборатории писателя / Ломов А. Г. - Л.: Орел, 1998. - 183 с.

28. Лысакова И. П. Язык газеты: социо-лингвистический аспект / Лысакова И. П. - Л.: Орел, 1981. - 201 с.

29. Насилов Д. М. Проблемы тюркской аспектологии. Акциональность / Насилов Д. М. - М.: Наука, 1972. - 130 с.

30. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. - М.: Наука, 1992. - 515 с.

31. Павлов В. В. Сравнительно-сопоставительный анализ структуры и семантики турецких и чувашских пословиц / Павлов В. В. // Дисс. канд. филол. наук. - 2004. - С. 46-59

32. Падучева Е. В. Глаголы создания образа: Лексическое значение и семантическая деривация / Падучева Е. В. // Вопросы языкознания. - 2003. - №6. - С. 11-17

33. Падучева Е. В. Динамические модели в семантике лексики / Падучева Е. В. - М.: Наука, 2004. - 273 с.

34. Плунгян В. А. Общая морфология. Введение в проблематику / Плутягин В. А. - М.: Высшая школа, 2000. - 276 с.

35. Покровский М. М. Избранные работы по языкознанию / Покровский М. М. - М.: Наука, 1959. - 439 с.

36. Порхомовский М. В. Язык турецких пословиц / Порхомовский М. В. - М.: Высшая школа, 2009. - 108 с.

37. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Рогова Г. В., Рабинович Ф. М. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.

38. Сидорина Н. П. Турецкий язык без репетитора / Сидорина Н. П. - М.: Толмаг, 2008. - 320 с.

39. Соловйова Е. Н. Методика обучения иностранным языкам. Базовый курс лекций: [пособие для студ. пед. вузов и учителей] / Соловйова Е. Н. - М.: Просвещение, 2003. - 239 с.

40. Степанов Ю. С. Язык и метод. К современной философии языка / Степанов Ю. С. - М.: Просвещение, 1998. - 204 с.

41. Текучев А. В. Методика русского языка в средней школе / Текучев А. В. - М.: Наука, 1980. - 305 с.

42. Телия В. Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке / Телия В. Н. - М.: Просвещение, 1981. - 329 с.

43. Телия В. Н. Что такое фразеология / Телия В. Н. - М.: Просвещение, 1966. - 114 с.

44. Уфимцева А. А. Лексическое значение. Принципы семиологического описания языка / Уфимцева А. А. - М.: Академия, 1986. - 359 с.

45. Хайруллина Р. Х. Картина мира во фразеологии: от мировидения к миропониманию / Хайруллина Р. Х. - Уфа: Крит, 2001. - 79 с.

46. Черданцева Т. З. Идиоматика и культура / Черданцева Т. З. // Вопросы языкознания. - 1996. - №1. - С. 9-21

47. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка / Шанский Н. М. - М.: Просвещение, 1985. - 482 с.

48. Шадрин Н. Л. Средства преобразования фразеологических единиц как системы элементарных приемов / Шадрин Н. Л. - М.: Академия, 1973. - ч.2. - 351 с.

49. Эмирова A. M. Некоторые актуальные вопросы современной русской фразеологии / Эмирова А. М. - Л.: Самарканд, 1972. - 124 с.

50. Юсипова P. P. Лексико-семантические особенности устойчивых глагольных сочетаний в турецком языке / Юсипова Р. Р. // Автореф. дисс. канд. филол. наук. - М., 1961. - С 46-59

51. Aksan D. Tьrkзenin Sцzvarlэрэ / Aksan D.. - Ankara: Engin Yayэnevi, 1996. - 404 s.

52. Aksoy O. Atasцzleri Sцzlьрь / Aksoy O. - Эstanbul: Эnkэlap Kitap Evi, 1995. - 486 s.

53. Aksoy O. Deyimler Sцzlьрь / Aksoy O. - Эstanbul: Эnkэlap Kitap Evi, 1995. - 205 s.

54. Cotuksoken Y. Deyimlerimiz / Cotuksoken Y. - Эstanbul: Цzgьl Yayэnlarэ, 1994. - 286 s.

55. Gokdayэ H. Sцzlь iletiюimde kalэp sцzlerin iюlevleri / Gцkdayэ H. - Эstanbul: Anadili Yayэnevi, 2003. - 147 s.

56. Hatiboрlu V. Tьrk dilinde ikileme / Hatiboрlu V. - Ankara:TDK, 1981. - 234s.

57. Levent I. Atasцzleri Sцzvarlэрэ / Levent I. - Эstanbul: Bu Yayэnevi, 1992. - 270s.

58. Ozdemir E. Erdemin Baюэ Dil / Цzdemir E. - Ankara: Bilgi Yayinevi, 2000. - 356 s.

Размещено на Allbest.ru