Трансформация фразеологизмов в заголовках СМИ

Значення і функції використання фразеологічних трансформацій у заголовках засобів масової інформації. Дослідження динаміки фразеологічної системи. Особливості фразеологізованих заголовків-трансформацій. Уведення трансформованих стійких сполучень слів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.04.2012
Размер файла 23,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЗАГОЛОВКАХ ЗМІ

Іванова Г. С., студентка

Національний авіаційний університет, Київ

У статті наголошується важливість трансформації фразеологічних одиниць у заголовках засобів масової інформації. Розглядається динаміка дослідження даного питання, вивчення її протягом останніх десятиліть; Аналізуються значення, мета, завдання і функції використання фразеологічних трансформацій у заголовках ЗМІ; прийоми модифікацій. Всі дослідження зроблені на прикладах заголовків газет «День», «Молодь України» та «Україна молода».

Фразеологічний фонд будь-якої мови - це джерело мовленнєвої експресії, до якого завжди звертаються письменники, журналісти і публіцисти. Динаміка фразеологічного складу мови зумовлена потужними змінами сучасного як політичного, наукового, так і культурного, побутового життя, що, в свою чергу, спричиняє появу нових виражально-зображальних засобів.

Дослідження динаміки фразеологічної системи виявили дві її провідні тенденції: власне новотворення, що пов'язано з необхідністю номінації нових реалій, та актуалізація вже наявних мовних засобів з їхнім подальшим переосмисленням та семантичною переорієнтацією. В актуалізації наявних фразеологічних одиниць помітну роль відіграє трансформація. Націлюючись на оновлення семантики та структури фразеологічної одиниці, осучаснення узуального стійкого виразу, автори художньо-публіцистичних та журналістських текстів вдаються до багатьох прийомів фразеологічної трансформації.

Саме вивчення різноманітних змін значення і форми фразеологічної одиниці у мовленні демонструє динамічний характер фразеології, її відкритість до різноматних структурно-семантичних модифікацій.

Творча трансформація стійких словосполучень завжди зумовлена певними стилістичними завданнями. Залежно від ставлення авторів до мови та до описуваної проблеми відбувається відбір певних стилістичних засобів, серед яких є й оказіонально перетворені стійкі сполуки, основне призначення яких - підсилити виразність контексту, його гумористичне або сатиричне звучання. У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць можлива заміна компонентів, уклинювання слів і перемінних сполучень, часто ускладнене лексичними змінами, додавання перемінних компонентів, синтаксична деформація, часто ускладнена уклинюванням і лексичними змінами. У разі оказіонального вживання фразеологічних одиниць у певних контекстах вони дають додаткову інформацію, обсяг якої вимірюється ступенем відхилення від їхнього звичайного вживання.

Єдиного визначення трансформації фразеологізмів досі ще нема. Традиційно трансформації фразеологічних одиниць поділяють на дві основні групи: семантичну й структурно-семантичну (В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк, Т.В. Цимбалюк, М.А. Бакіна). До прийомів семантичної належать власне семантичні трансформації та подвійна актуалізація фразеологізмів. До структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць - поширення фразеологічних одиниць, заміна компонента або компонентів, скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць, натяк, контамінація. З погляду стилістики трансформація потрібна для того, щоб оновити семантику й структуру фразеологізмів, аби не стерся фразеологічний образ.

Заміна, або субституція, компонентів стійкого сполучення словами вільного вжитку - один із найпоширеніших різновидів структурно-семантичного типу трансформацій. Авторська заміна відрізняється від нормативної тим, що вибір слова-замінника зумовлює насамперед контекст.

Субституція або цілеспрямована заміна одного, кількох чи всіх компонентів фразеологічної одиниці є одним із найпоширеніших способів продукування оказіональних фразеологізмів, що засвідчують численні вибірки із сучасної української преси. Будучи нетрадиційними за формою і змістом, оказіональні фразеологізми є колоритним засобом створення актуалізованих контекстів, виконують широкі композиційні функції, особливо це стосується їх використання у ролі заголовка, що виступає одним з елементів структури статті.

Існує понад 15 способів трансформації фразеологічних одиниць як стилістичного прийому. До найменш вивчених явищ мовного динамізму належить усічення фразеологізмів, хоча у сфері мовлення це один із продуктивних засобів створення нових експресивних виразів. Певна частина таких оказіональних зворотів починає з часом обслуговувати комунікативні потреби все більшої кількості носіїв мови, стає загальновживаною, сприяє розширенню меж стилістичного використання національно-самобутніх мовних засобів у художньому, публіцистичному, ораторському стилях.

В українському мовознавстві можна спостерігати тенденцію до активного вивчення процесів оновлення мовних засобів сучасних мас-медіа. Особливий інтерес викликає функціонування трансформованих стійких сполучень слів, бо вони мають величезні експресивно-виражальні можливості. Такі словосполуки відіграють важливу роль у публіцистичних текстах, оскільки, привертають увагу до найсуттєвіших аспектів змісту.

У попередні десятиліття розвитку української мови трансформовані фразеологічні одиниці створювали й вживали переважно в красному письменстві та розмовному мовленні, рідше - у публіцистиці. Це зумовлено тим, що українська мова була обмежена в суспільному вжитку. У художній літературі для посилення емоційності та експресивності викладу, для виявлення індивідуального мовотворчого стилю письменники широко вживали перетворені фразеологічні одиниці.

Вивченням способів трансформації фразеологічних одиниць на матеріалі української прози займалися І.С.Гнатюк., Л.Г.Авксентьєва, Л.Б.Давиденко, В.Д.Ужченка, В.А.Чабаненка, О.В.Бойко, Т.В.Цимбалюк, Л.Ф.Щербачук, А.Ю.Пономаренко.

Значно менше праць присвячено вивченню видозмінених фразеологічних одиниць у мові української преси 70-80-х років XX ст. Серед них дослідження О.Д.Пономарева, А.І.Мамалиги, О.А.Сербенської та ін.

У 90-х роках XX ст. спостерігаємо помітну тенденцію до трансформації усталених одиниць саме в мові засобів масової інформації. Послаблення цензури, свобода вибору засобів вираження, відкриття багатьох раніше заборонених тем сприяли розкріпаченню мови мас-медіа. Функціонування модифікованих стійких сполучень слів у мові сучасної української періодики дедалі активніше привертає увагу молодих дослідників, але комплексного обстеження процесів трансформації стійких словосполук у мові преси в українському мовознавстві досі немає. Це і послужило причиною дослідження.

У мові сучасних українських мас-медіа в останнє десятиліття помітно активізувалася тенденція до оновлення компонентного складу стійких сполучень слів і висловів, яка досягається саме за допомогою трансформацій. Авторська трансформація стійких одиниць завжди зумовлена певними стилістичними настановами й завданнями. Існує кілька основних визначень трансформації фразем: 1) трансформація фразем -- це зміни в лексичному складі, синтаксичній структурі, семантиці, при яких узуальна форма фразеологічної одиниці протиставляється її оказіональній формі; 2) трансформації стійких одиниць -- це зміни, викликані їх актуалізацією в особливих контекстуальних умовах, що увиразнюють повідомлення, експресивно передаючи інформацію; 3) фразеологічна трансформація -- це видозміна фразеологічних одиниць із певною стилістичною настановою; 4) фразеологічні трансформації -- це зміни, які уможливлюють сполучення фразеологізму зі словами такого лексичного ряду, з якими він як мовна одиниця у межах норми сполучатися не може.

Сама природа фразеологізмів, насичених яскравою образністю, стильовим забарвленням, створює передумови для їх використання в експресивному тексті, особливо у заголовках ЗМІ. Так як заголовки мають на меті не просто дати інформацію про що йтиме мова у матеріалі, а й привернути увагу читача. Унаслідок опрацювання фразеологічних одиниць з'являються нові художні образи, жартівливі вислови, каламбури: «Слово -- не горобець, вилетіло -- розплачуйся»; «Крим коней на переправі не міняє», «Повернення блудної опозиції»». Результатом фразеологічного новаторства публіцистів є оригінальні словесні образи, в основі яких обіграно стійкі вирази. Творча перебудова фразеологізмів надає їм нових експресивних відтінків, посилює виразність. Найчастіше автори текстів перетворюють фразеологізми, які й виконують в мові експресивну функцію. Трансформовані фразеологізми при цьому зберігають художні цінності загальновживаних -- образність, афористичність.

Місцем для усталених одиниць у ЗМІ є початок тексту -- заголовок, який допомагає задати оцінку матеріалу, зацікавити читача, спрямувати його увагу, чому сприяють виразові якості стійких одиниць: афористичність, образність, експресія. Заголовок загострює увагу читача на змісті, стисло повідомляє про сам зміст, концентровано відображає головну думку автора, спонукає до прочитання надрукованого, підвищує ефективність засвоєння прочитаного, експлікує культурні константи, фонові знання адресата. Специфікою заголовків-фразеологізмів є те, що вони здебільшого дають образну характеристику й оцінку всього тексту, не розкриваючи його змісту. Навпаки, сам мас-медійний текст має розкрити зміст образного заголовка, підтвердити влучність оцінки, наприклад: Банкірів на «переправі» не міняють?», «Яку воду «несе Галя»?», «Кандидатський мінімум» «Солдатська каша із сокири війни», «Академіки» піщаних кар'єрів», «Не графська це справа іменувати коньяки», «Як граф проголосив електрифікацію усього... маєтку», «Ой не дивися, Грицю, телевечорниці, або Якби ми вчились так, як треба...».

В одних випадках заголовний стійкий зворот обігрується в тексті, підвищуючи експресивну функцію інформаційного повідомлення, в інших -- заголовок не співвідноситься з конкретною одиницею в тексті. Заголовки з фразеологічним компонентом часто виявляють самодостатність у реалізації інформації. Важливу, актуально значущу інформацію, яка підтримується особистісним ставленням автора до ситуації, факту, події, особи, змісту, подано, наприклад, у таких заголовках-трансформах: «Стефаник -- хоч куди козак. Предки знаменитого новеліста переселилися на Галичину після зруйнування Запорозької Січі», з «Енеїда» І. Котляревського «Еней був парубок моторний. І хлопець хоч куди козак»; «Дві сторони однієї десятки. Дві сотні киян вишикувалися в живий ланцюг, відстоюючи вулицю Івана Мазепи», фразеологізм «дві сторони однієї медалі». Модальність заголовка, його функціональна номінативність, здатність актуалізувати думку підтримують такі засоби в його структурі, як інтонація, звертання, порівняння, експресивні частки, вигуки, вставні слова тощо.

Особливостями фразеологізованих заголовків-трансформацій є й можливість їх використання в різних типах комунікативних висловлювань, які містять:

1) запитання: «Біжимо попереду чи стрибаємо в «останній вагон»?; «Сміття в хаті?»; «Газ -- усьому голова?»; «Світло в кінці глухого кута?»; «Тихо їдуть. Далі будуть?»;

2) заклик, наказ, прохання, побажання тощо, які у тексті представлені з окличними реченнями: «Боржники, гроші -- на бочку!»; «Слава Україні! Героям -- суд»; «Щоб кожен жив на таку стипендію!»;

3) констатацію: «Під «лежачий» велосипед дорога тече»; «Поганому мерові намети заважають»; «Багаті теж худнуть»; «Америка підкладає Європі свиню. І не одну».

Такі заголовки не тільки розкривають тему висловлювання, його смислову важливість, актуальність, але й показують конкретні емоції -- осуд, зневагу, сумнів, іронію, хвилювання, надію, згоду чи незгоду автора з ситуацією тощо. Фразеологізми у заголовках часто зазнають модифікацій,що тісніше пов'язує їх із текстом, авторським задумом, надає певного стилістичного ефекту, привертає увагу читача. Серед таких прийомів найпоширенішими є:

1) заміна одного або кількох компонентів, коли нововведені лексеми проектуються на пропущені елементи, з якими не пов'язані за смислом: «Кордон до Києва довів» (язик до Києва доведе); «Хто платить гроші, той і арку замовляє» (хто платить гроші, той і музику замовляє); «Дефолт у кінці тунелю» (бачити світло в кінці тунелю); «Час -- нафта» ( час -- гроші). У результаті заміна одного компонента сталого вислову другим часто приводить до зміни його смислу;

2) розширення складу фразеологічної одиниці за рахунок введення додаткових компонентів: «Фінанси співають виборам романси»; «З ким у парламенті поведешся, того й наберешся; «Союз як корова язиком злизала»; «Американська коса на іракський камінь». Такий тип трансформації фразем підсилює інформативну функцію заголовків;

3) усічення компонентного складу фразеологічних одиниць створює ефект підсиленого очікування: «Двічі в одну річку. Екс-«губернатор» Євген Кушнарьов передумав іти з обласного депутатства». Дієвим засобом трансформації є усічення заголовка-сталого виразу, в якому замінено один чи кілька компонентів.

Уживання в заголовках масмедійних текстів фразеологічних зворотів у трансформованому вигляді свідчить про авторські пошуки експресії. Зміни структури стійких одиниць дозволяють авторам уникати штампів і створювати нові експресивні засоби для підсилення інформативної функції. Заголовний модифікований стійкий зворот може обігруватися й у кінці статті, що робить його композицію завершеною. Оцінна ж функція, закладена в такому заголовку, налаштовує читача на певне сприйняття матеріалу, що посилюється повторюваною кінцівкою тексту: «Ілліч-баба» і 40 наймитів. .. в Іллічівському районі Маріуполя 29-річна жінка «причарувала» не одного молодого чоловіка, а цілий гурт лобурів. Намагаючись догодити своїй пані, молодики готували їй їжу, прали, наводили порядок у будинку. І все це лише за певну порцію наркотичного зілля, на яке у парубків не вистачало коштів. Ті, хто не мав грошей, потрапляли у повне розпорядження «Ілліч-баби» і чвалали до неї виконувати всю роботу по господарству» -- тут зі стилістичною метою використано індивідуально-авторську трансформацію назви арабської казки «Алі-Баба і 40 розбійників». Фінальне оказіональне утворення дає оцінку тій інформації, яка закладена в тексті.

Функцію експресії можуть виконувати як окремі слова, так і цілі висловлювання, покликані оживити виклад, зацікавити читача, дати матеріалу емоційний заряд. Цю ж функцію можуть виконувати й фразеологічні одиниці. Вони не тільки називають предмети, явища різного порядку, вони ще й характеризують їх. За ознакою суб'єктивної оцінки фразеологізми можна поділити на дві групи: одні дають позитивну оцінку явищам, інші - негативну. Вони загострюють увагу читача на тих чи інших особливостях, виявляють ставлення автора до описуваного, допомагають логізувати думку. Фразеологічні одиниці можна зустріти в тексті і в тій формі, в якій вони зафіксовані в словнику, й у видозміненій, трансформованій: "Покажи мені свій диплом, і я скажу, хто ти" (вихідна форма - скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти) .

Отже, з метою детальніше дослідити це явище, ми звернулися до аналізу ряду газетних статей. Актуальність нашого дослідження зумовлена особливою роллю ФО у мові ЗМІ та підвищеним інтересом до порівняльної характеристики споріднених та неспоріднених мов у сучасній лінгвістиці.

Уведення трансформованих стійких сполучень слів у заголовки масмедійних текстів стає важливим засобом мовної експресії, яка посилює ефективність дискурсу. Вжитий у заголовку модифікований фразеологізм не тільки виконує функцію встановлення контакту або привернення уваги до змісту інформації, але й семантично і структурно підпорядковує собі весь текст статті чи повідомлення. Заголовний трансформований стійкий зворот у кінці статті підсумовує сказане вище й конденсує прагматичну мету його автора.

Література:

фразеологізм заголовок масова інформація

1. Газети «Україна молода», «Молодь України», «День».

2. Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10. 02. 05 / С. П. Коновець ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. -- К., 2002. -- С. 166

3. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови. -- К., 2007. -- С. 260

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.