Характерологічна функція чеських фразеологізмів на позначення особи

Відповідно до нашого розуміння граматичної приналежності фразеологічних одиниць ад'єктивними називаються фраземи, яким притаманне категоріальне значення атрибутивності, здатність виражати статичну ознаку предметів. У реченні вони виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. Наприклад: On je dobrэ poиtбш, myslн pшedevљнm na svou kariйru. Je to ale divnэ brouk, klаdnйho slova z nмho nedostaneљ. Звичайно, „класичними” ад'єктивними фраземами є фразеологічні утворення з якісним прикметником у ролі граматично стрижневого компонента, який повністю визначає граматичні властивості всієї фразеологічної одиниці: chudэ na duchu - `иlovмk prostomyslnэ aћ hloupэ`; boћн иlovмk - ‚kdo je ke kaћdйmu nesmнrnм dobr`, напр. Je to nenapravitelnэ idealista a snнlek, prostм boћн иlovмk; tajemnб / mlиenlivб sfinga - `иlovмk, kterэ pщsobн zбhadnэm dojmem pro svou zdбnlivou neteиnost ke vљemu`, напр. Od tй tajemnй sfingy nemщћeљ иekat, ћe svщj nбzor bude projevovat.

Близькі до них за граматичними властивостями компаративні фраземи типу „прикметник + порівняльний зворот”: rovnэ jako prut; stydlavэ jako panenka; je krбsna jako andнlek; jako z pohбdky; lehkэ jako pнrko; lнnэ jako veљ; moudrэ jako Salomoun; nahэ jako Adam. Існують такі ад'єктивні фраземи, які вживаються без прикметника: Je jako moucha v pavuиinм; pшihnal se jako vнtr.

Основну частину одиниць цього граматичного розряду становлять фраземи, ад'єктивні ознаки яких не зумовлюються морфологічними властивостями їх формально-граматичного центру. Вони відзначаються великою структурною розмаїтістю [1; 84]. Найбільш поширеними серед них є такі моделі:

іменник + прикметник: slepб posluљnost; cukrovб panenka; kamennй / tvrdй srdce; tvrdб hlava / palice / lebka; nestбlб povaha; mandlovй oиi; konґskэ ohon;

прислівник + дієприкметник: na slovo vzatэ; za vlasэ pшitaћenэ; do nebe volajнcн.

Зустрічаються ад'єктивні фразеологічні одиниці, у яких не можна виділити стрижневий компонент. Це фраземи, побудовані за структурою сурядного словосполучення: kost a kщћe; staшн i mladн; paliибk paliиatэ; beran beranskб; neslanэ nemastnэ.

Зрідка ад'єктивні фразеологізми побудовані за моделлю речення: Mнt v ъstech med a v srdci jed. Bбt se иeho jak иert kшнћe. Je bez penмz, jako vymaиkanэ citron. Najedli se, aћ jim pupky praskaly. Можливість утворення ад'єктивних фразем без структуро-творчого прикметника пояснюється тим, що його граматичні форми „не виражають ніяких додаткових лексичних значень, крім загального значення узгодженої ознаки. Вони цілком синтаксичні і саме тому більш абстрактні”.

Отже, категоріальні ознаки ад'єктивних фразеологізмів формуються внаслідок взаємодії різнорівневих явищ мови -- лексичної і граматичної семантики, граматичної організації фразеологічних одиниць і виконуваних ними синтаксичних функцій.

2.5 Адвербіальні фразеологічні одиниці

До адвербіальних належать ФО кількісно - або якісно-обставинної семантики, які характеризуються повною відсутністю морфологічних парадигм і виконують у реченні функції обставин та виражають ознаку іншої (динамічної) ознаки, відносяться до дієслова-присудка і відповідають на питання обставин відколи? як? з якої причини?

Тому приналежність тих чи інших стійких сполучень слів до адвербіальних фразем визначається не тільки і не стільки структурно-граматичною моделлю і не редукцією інших фразеологічних одиниць, побудованих за зразком словосполучення, скільки смисловою і граматичною ідіоматизацією, тобто семантичною і граматичною транспозицією їх лексичних, компонентів, яка відбувається внаслідок взаємодії різних рівнів мовної системи, що обумовлює структурні типи, граматичні властивості фразеологічних утворень [22; 26].

За синтаксичною структурою адвербіальні ФО поділяються на дві групи:

а) побудовані за схемою речення;

б) утворені за моделями словосполучень.

ФО першої групи повинні розглядатися в системі предикативних фразем: promoknout na kщћi / promoknout na nit, поряд з предикативними ФО інших типів, наприклад: mнt na pamмti; bэt na bнledni.

Серед адвербіальних ФО непредикативної структури виділяються одиниці прнйменниково-відмінкового походження, які становлять переважну більшість прислівникової ідіоматики. Найбільшу кількість в чеській мові становлять прийменникові адвербіальні ФО дво- і трикомпонентної структури. Із збільшенням лексичних компонентів загальна кількість прислівникових ФО зменшується. У другу групу об'єднуються адвербіальні ФО побудовані за моделлю „прийменник + іменник”: Ten mб za uљima: tomu nikdo nikdy nic nedokбћe. Такі фраземи досить продуктивні. Кількість їх зростає за рахунок фразеологізації прислівникових сполучень прийменників з іменниками. Підрядні фраземи різноманітніші за структурою. Серед них можна вичленити три типи фразеологічних одиниць [35; 85].

Компаративні ФО: Lћe aћ se mu od ъst prбљн. В адвербіальному фраземотворенні такого типу конструктивного значення набуває порівняльний сполучник, який шляхом уподібнення вказує на ірреальність способу дії чи стану.

ФО заперечної структури утворюються за допомогою сполучника ani - ani: Je to иlovмk ani takovэch ani makovэch nбzorщ. Nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu. Nevidмt si ani na љpiиku nosu. Крайній вияв кількісно-обставинної ознаки у цих фраземах виражає сполучник.

Адвербіальні фраземи з протиставним структуротворчим компонентом -- часткою ne: nebэt k niиemu. У подібних фраземах частка не повністю десемантизувалася, втративши заперечне значення і набувши функцій підсилювального елемента: bэt bezcennэ a nehodit se k niиemu, nemнt cenu. Розглянуті типи адвербіальних фразем показують, наскільки складна їх граматична організація. Складність граматичної організації пояснюється багатоярусною взаємодією у процесі утворення адвербіальних фразем лексичної, морфологічної і синтаксичної семантики [35; 31].

Отже, в одних прислівникових фраземах фразеологічним центром слід вважати лексичний компонент (генетичне повнозначне слово): v jednom kole, в інших -- структуротвірні компоненти: ani takovэ ani makovэ.

В залежності від типу граматичної домінанти (лексичної, морфологічної чи синтаксичної) адвербіальні фраземи поділяються на якісно-означальні, кількісно-означальні, способу дії й обставинні (місця, часу, причини, умови і мети). У процесі деривації означальних адвербіальних фразем смислотворчими факторами виступають переважно їх лексичні компоненти: mнt na nмco hlavu; смислова природа обставинних ФО формується за переважною участю граматичних значень. Звичайно, і в означальних, і в обставинних фраземах лексичні і граматичні значення тісно переплітаються, що часто приводить до синкретизму означальної й обставинної семантики [23; 25].

Приналежність адвербіальних фразем до означального чи обставинного розряду значною мірою визначає їх сполучуваність у мовленні. Селективні властивості досліджуваних ФО регламентуються семантичними і граматичними факторами [35; 99].

Розділ III. Семантична характеристика ФО

3.1 Семантичний поділ чеських ФО

Враховуючи те, що мовні знаки у процесі пізнання світу та його означування людиною можуть набувати різних значень, вивчення походження образних асоціацій у процесі перенесення найменування з імені конкретного предмета позамовної дійсності на абстрактні характеристики людини, оцінку її зовнішніх рис, поведінки, інтелектуальних ознак є важливим як для розуміння специфіки образного бачення світу, особливостей лінгвокреативного мислення чеського народу, так і для вивчення номінативного поступу, що є типовим у чеській мовній картині світу [24; 95].

Фразеологічні одиниці чеської мови є багатоаспектними та багатогранними сполуками. Адже вони відіграють надзвичайно важливу роль в мовленні: надають певного колориту, відтінку значення, варіативності застосування, та широкої можливості висловлювати свої почуття, емоції, прагнення та інші міри поведінки чи характеристики людини [24; 95].

Питання семантики фразеологічних одиниць знайшли своє висвітлення у працях Д.Біттнерової, Ф.Шіндлера, Г.Геншела, Е. Мргачової тощо. Широкого визнання у світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована акад. В. В. Виноградовим на ґрунті синтаксичних ідей О. О. Шахматова з урахуванням наслідків досліджень швейцарського стиліста Ш. Баллі [11; 94] . Питанню семантики присвятили свої праці Неруш Г.І., зокрема зіставному аналізу чесько-української мови; Москаленко Н.А., Скрипник Л.Г. та багато інших.

В основу фразеологічної теорії акад. В. В. Виноградова покладено спостереження за видозмінами значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразотворення.

Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників -- компонентів.

Зважаючи на це, B.В. Виноградов розрізняє три типи фразеологічних одиниць -- фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення [11; 97].

Фразеологічні зрощення -- семантично неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів: tajemnб sfinga - `иlovмk, kterэ pщsobн zбhadnэm dojmem pro svou zdбnlivou neteиnost ke vљemu'[56; 303]; pбlenэ kostelnнk [56; 82], укр. відповідник стріляний горобець - `досвідчена, загартована життям, бувала, витривала людина, яку важко перехитрити, обдурити' [44; 190]; beran beranskб - ‚tvrdohlavэ, neustupnэ, uminмnэ иlovмk, tvrdohlavec`[56; 94], укр. впертий як осел; paliибk paliиatэ [56; 390]; dбma s kamйliemi [56; 83]; bэt z mokrйho cechu [57; 83]; sedмt si na uљнch [57; 92]; hrбt si na slepou bбbu [57; 63] ; mнt za uљima [ 57; 256]; figurka na љachovnici [56; 423] - `хлопчик на побігеньках'; mнt љmrnc - ‚мати щось особливе` [57; 82]; zvadla lilie [56; 453 ] - мов у воду опущений - людина, яка чимось засмучена; dмlat si bбly [57; 34] - точити ляси - байдикувати, нічого не робити.

Фразеологічні зрощення з'явилися на базі переносних значень їх компонентів. За визначенням В. В. Виноградова, фразеологічні зрощення являють собою „своєрідні складні синтаксичні слова”. Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми в словах. Як і слова з невивідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення [40; 84].

Семантична неподільність виникає або підтримується у фразеологічних зрощеннях рядом фактів:

а) наявністю у складі фразеологічних одиниць застарілих слів, незрозумілих для загалу: na blescнch vstбvat a na hromech lнhat; dostat nмco do vнnku - дістати щось від Бога - тобто мати незвичайні особливості у чомусь, талант, що не кожному дається ; pamatovat Ћiћku - за царя Гороха - тобто бути дуже старим;

б) наявністю граматичних архаїзмів: jest beze сti co pes bez ocasu (Srnec 1582? Komenskэ 1631);

Фразеологічні єдності - це такі стійкі поєднання слів, в яких за наявності загального переносного значення виразно зберігаються ознаки семантичної нарізності компонентів. Фразеологічні єдності теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів: v jednom kole - `як білка в колесі' - мати багато справ одночасно; pavlaиovб drbna - пліткарка; otevшenб / љtмdrб ruka - щедра людина; kшнdovм bнlэ / bledэ - білий / блідий як стіна.

Семантична замкнутість фразеологічних єдностей може створюватися не тільки певним образом, а й евфонічними та формально-граматичними засобами -- римою, алітераціями: ani takovэ ani makovэ; neslanэ nemastnэ.

Фразеологічна єдність дещо зближується із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю. Зв'язок між компонентами фразеологічної єдності мотивований, виразно відчувається метафоризація [36; 46]. Для того, щоб зрозуміти одиницю фразеології, слід сприймати його компоненти в переносному значенні.

Характерною ознакою фразеологічної єдності є наявність синонімів із словами або іншими фразеологізмами: укр. стріляний горобець, старий вовк, бита голова, чес. pбlenэ kostelnнk, иertщv chlapik, vљemi mastmi mazanэ; укр. бісова (вража, зла, диявольська, лиха, лукава) личина [44; 431] - `недобра, підступна людина', чес. padlэ andмl, hotovэ d'бbel, иervivй jablko, domбcн drak, иertovo kvнtko.

Фразеологічні сполучення - це стійкі звороти, до складу яких входять слова із вільним та фразеологічно зв'язним значенням . Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні: mнt bunґky na nмco - mнt dar ducha svatйho - mнt na nмco hlavu; obecnн blb - hloupб hlava - hloupэ Janek.

На відміну від двох попередніх типів, які володіють цілісним нероздільним значенням, фразеологічні сполучення характеризуються смисловою розкладністю [48; 54]. В цьому відношенні вони зближуються з вільними словосполученнями.

Характерними ознаками фразеологічних сполучень є наступні:

1) допущення варіантності одного з компонентів: иapн nohy / muљн nohy - `ноги як в чаплі'; vyhublэ / vychyrtlэ na kost - одні кості шкірою обшиті; je krasnб jako andнlek - `гарна як ангел'; je krasnб jako z pohбdky - `гарна як з казки'; mнt pivnн sval / mozol - `мати великий живіт'; mнt cejchu / pandмro - `мати великий живіт';

2) можливість синонімічної заміни стрижневого слова: mнt rбnu / љupku / љupu v nмиem - `виглядати як опудало', bэt do vмtru / luftu - `вітер в голові свище'; tajemnб / mlиenlivб sfinga [56; 303] - `темна душа' - иlovмk, kterэ pщsobн zбhadnэm dojmem pro svou zdбnlivou neteиnost ke vљemu (naи jinн reagujн); tvrdб hlava / palice / lebka - `впертий як осел';

3) можливість перестановки компонентів: kost a kщћe - `самі кістки та шкіра';

Класифікаційна схема В. В. Виноградова -- важливий етап у становленні фразеологічної теорії. Але в процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевидними її вразливі місця. Нечіткість критерію умотивованості значення (його не конкретизовано певними мовними даними), неможливість застосувати його до всіх одиниць, залучених у категорію фразеологічних єдностей, породжували суб'єктивізм і непослідовність, особливо у визначенні фразеологічних зрощень і фразеологічних єдностей [11; 58].

Виникла потреба удосконалити семантичний принцип класифікації, конкретизувати її і доповнити цілим рядом одиниць, які залишалися не охопленими.

3.2 ФО з позитивною, негативною та нейтральною семантикою

Маючи картотеку фразеологізмів чеської мови із значенням характеристики людини, яка налічує понад 200 ФО, ми спробуємо дослідити їхню семантику.

1. ФО з позитивною семантикою: hledмt/dнvat se na svмt vesele [57; 157] - `бути оптимістом' - не засмучуватися з будь-якого приводу; berбnин povaha [56; 256] - ‚ангельський характер' - бути дуже добримм, позитивним; vмdмt kde bota/stшevнc tlaин [57; 59] - знати свої слабкі місця [44; 496] - знати свої недоліки; umмt/dovйst se narodit [57; 224] - родитися в сорочці [44; 742] - бути щасливчиком у всьому; mнt srdce [57; 123] - бути добрим [44; 475]; boћн иlovмk [56; 56] - добрий чоловік [44; 950]; mнt dar ducha svatйho [57; 267] - від Бога [44; 41] - бути обдарованим у чомусь; иupr holka [56; 99] - ‚гарна дівчина'; zlatэ иlovмk [56; 56] - золота людина [44; 950] - позитивна у всіх своїх проявах людина; vмnovat nмиemu plnou pozornost [57; 125] - ‚дуже старатись' - докладати зусиль та надмірної уваги у чомусь; mнt љmrnс [57; 173] - `мати щось особливе' - не бути схожим на інших з точки зору фізичних чи психологічних якостей.

2. ФО з негативною семантикою: vyplaљenэ zajнc [56; 368] - ‚боягузливий як заєць' - всього боятись; nectnб huba [56; 263] - ‚брехун'; had zrбdnйj [56; 89] - продажна шкура [44; 965] - людина, котра за якихось причин не добре та не чесно вчинила по відношенню до близької людини; dмveиka pro vљechno [56; 89] - ‚бути на побігеньках' - постійно виконувати вказівки та бажання іншої людини; starб иarodмjnice [56; 73] - ‚пліткарка'; mнt kamennй/tvrdй srdce [57; 124] - мати кам'яне серце [44; 471] - бути злим та жорстоким по-відношенню до когось; svмtem protшelэ [56; 330] - пройти крізь вогонь і воду і мідні труби [44; 706] - мати досвід у чомусь (вживається з негативним відтінком); hrбt dvojн hru [57; 46] - ‚бути двуликим' - людина, котра в різних ситуаціях, заради власної вигоди може змінювати свої переконання та погляди; myslн si, ћe je pupkem svмta [57; 70] - ‚думати про себе казна-що' - бути самовпевненим та самозакоханим; neznat (v tom/nмиem) bratra [57; 61] - ‚не зупинитися ні перед чим' - зробити все заради поставлених цілей навіть, якщо це принесе шкоду чи горе іншим; hotovэ/uиinмnэ dґбbel [56; 58] - диявольська личина [44; 431] - бути жорстоким, небезпечним; bэt z mokrйho cechu [57; 85] - ‚п'яничка' - зловживати алкоголем; beran beranskб [56; 33] - ‚впертий як осел' - непохитно наполягати на своєму; nevidмt si (ani/dбl neћ) na љpiиku nosu [57; 176] - не бачити далі свого носа [44; 237] - цікавитися лише власними проблемами; mнt v ъstech med a v srdci jed [57; 340] - ‚на устах медок, а в серці холодок' - приховувати злі наміри чи нелюбов до когось через улесливе, на вигляд - позитивне спілкування; figurka na љachovnici [56; 89] - ‚хлопчик на побігеньках' - старанно, де-коли навіть без потреби виконувати вказівки іншої людини; zvadlб lilie [56; 104] - мов у воду опущений [44; 143]; pavlaиovб drbna [56; 73] - ‚пліткарка'; starб liљka [56; 164] - старий лис [44; 424] - хитра людина;

3. ФО з нейтральною семантикою: nestбlб povaha [56; 257] - ‚непостійний характер' - різкі перепади характеру; chudэ na duchu/duchem [56; 74] - ‚бути малодушним' - не мати сили волі; bэt samб sranda a ћбdnэ nбboћenstvн [57; 120] - ‚бути веселим'; ani takovэ ani makovэ [56; 167] - ні се ні те [4, 736] - не представляти собою нічого; vљemi mastmi mazanэ [56; 142] - стріляний горобець [44; 190] - людиная, котра має певний досвід та практику у чомусь;.

Фразеології чеської мови властиве явище варіативності, або варіантності, яке являє собою взаємодію двох тенденцій -- тенденції до стабільності компонентів фразеологічної сполуки, з одного боку, і тенденції до оновлення її компонентного складу -- з другого. Ця друга тенденція підтримує, зокрема, активний процес видозміни форми фразеологічних сполук найрізноманітніших семантико-структурних типів (стабільність зовнішньої оболонки багатьох ФО не є абсолютною) [24; 72].

Можна виділити ряд фразеологізмів із варіативністю вживання:

hledмt / dнvat se na svмt vesele - бути оптимістом;

chodнcн slovnнk / encyklopedie - ходяча енциклопедія - мати глибокі знання у всьому;

z gruntu dobrэ / hodnэ / poctivэ - позитивна, добра людина;

otevшenб / љtмdrб ruka - `бути щедрим';

bojovat nмkomu po boku / s nмkэm po boku - йти пліч-о-пліч - тобо підтримувати один одного в будь-яких ситуаціях;

bэt nмkomu vмrnэ aћ do smrti / hrobu - завжди і в усьому бути чесним по відношенню до когось;

umмt / dovйst se narodit - людина, якій у всьому таланить, і яку обминають всілякі негаразди;

bэt s nминm / v nмиem pшed nмkэm/napшed - мати переваги у чомусь;

vyhublэ / vychrtlэ na kost - бути дуже худим;

tajemnб / mlиenlivб sfinga - не розповідати лишнього;

nastrиenб figura / loutka - хлопчик на побігеньках - людина, яка сліпо виконує чиїсь вказівки;

tvrdб hlava / palice / lebka -` дурень';

mнt kamennй / tvrdй srdce - бути злим, жорстоким;

lehkб / povмtrnб / prodejnб ћena / ћenskб - особа жіночої статі легкої поведінки;

prohбnмt / honit suknм / ћenskэ - приділяти підвищену увагу особам жіночої статі;

utйct z Bohnic / Kateшinek - `бути дивакуватим';

chovб se jako pomatenэ / jako blбzen / jako by mu pшeskoиilo - `бути нерозумним';

mнt dobrou vyшнdilku / mluvnici - `бути балакучим';

pшelйtavэ motэl / ptбиek - `людина непостійних поглядів';

ptaин / slepiин rozum / rozoumek - `мати низькі розумові здібності';

lћe aћ se mu od ъst prбљн / od huby prбљн - ‚брехун`;

mlин jako zaљity / jako by mu ъsta zaљil - мовчати;

kшidovм bнlэ / bledэ - `бути блідим' ;

chudэ na duchu / duchem - `бути малодушним' ;

lниit / malovat nмco иernэmi barvami / v иernэch barvбch / иernм - перебільшувати щось;

stavмt nмco na hlavu / do љpatnйho svмtla - перебільшувати щось;

mнt pivnн sval / mozol - `мати великий живіт';

lниit / malovat nмco rщћovэmi barvami / v rщћovэch barvбch / rщћovм - вихвалятись, розповідати про щось приховуючи справжню дійсність;

popadat se / chytat se za bшicho / boky smнchem / smнchy - дуже сильно сміятися;

mнt cejchu / pandмro - `мати великий живіт';

promoknout na kщћi / na nit - наскрізь промокнути.

Отже, ми дійшли висновку, що так як і в українській мові, в чеській мові є дуже велика кількість ФО на позначення характеристики людини, що мають варіативне використання.

3.3 Семантика психологічного та фізичного аспектів

Окремо в чеській мові можна виділити семантику психологічного аспекту:

а) риси характеру людини: dobrбk od kosti [56; 70] - ‚добросердечний'; muћ prбce [56; 188] - ‚працьовита людина'; otevшenб/љtмdrб ruka [56; 292] - щедра рука [44; 773]; mнt bunґky na/pro nмco [57; 69] - ‚мати до чогось здібності'; bэt pohromadм [57; 75] - ‚бути зібраним'; mнt strpenн (s nмkэm) [57; 144] - ‚бути терплячим' - мати врівноважений, спокійний характер; bэt v иele (nмиeho) [57; 106] - ‚бути лідером'; dostat (od nмkoho) dobrou љkolu [57; 171] - пройти школу життя [44; 707] - отримати досвід у чомусь; ryzн charakter [56; 113] - ‚золотий характер';; hnбt (pro groљ) blechu pшes strniљtм [57; 55] - над копійкою труситися [44; 901] - дуже скупий, ненажерливий; bэt do vмtru/luftu [57; 268] - вітер в голові свище [44; 131] - легковажна людина, яка нічим не переймається; lнnэ jako veљ [56; 326] - ‚лінивий як блоха'; neslanэ nemastnэ [56; 202] - ні риба ні м'ясо [44; 735] - людина непостійних характерів; stydlavэ jako panenka [56; 329] - `сором'язливий як дівчина'; prбskanэ lhбш [56; 263] - ‚брехун';

б) емоційна сфера людини: pшinбљet radost [57; 420] - `приносити радість' - бути веселим, радісним, позитивним; bэt (jen) uzlниek nervщ [57; 230] - ‚бути нервовим' - людина, яка не контролює свої негативні емоції; upadnout do rozpakщ [57; 420] - ‚впасти у відчай' - розчаруватись в чомусь та сильно через це перейматись; moc/pшнliљ tak si to brбt [57; 62] - ‚приймати близько до серця' - переживати з будь-якого приводу; ronit krokodэlн slzy [57; 420] - ‚плакати крокодилячими сльозами' - в значенні лицемірні сльози, не щире співчуття; вживається для характеристики людини, яка не щиро переймається нещастям інших, заподіяним ним самим [19; 33];

в) взаємостосунки людей: nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu [57; 134] - мухи не зобидить [44; 515]; rozdмlit se s nмkэm o poslednн sousto [57; 113] - знімати останню сорочку [44; 844] - поділитись з кимось останнім; bэt nмkomu vмrnэ aћ do smrti/hrobu [57; 107] - ‚бути комусь вірним'; bэt nмkomu oporou [57; 57] - ‚підтримувати когось'; hrбt si (s nмkэm) na slepou bбbu [57; 48] - водити за ніс [44; 140] - дурити когось; bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnicн [57; 255] - як китайська грамота [44; 194] - ніколи нічого не розповідати, все тримати в собі; bojovat nмkomu po boku/s nмkэm po boku [57; 57] - ‚підтримувати когось';

г) інтелект людини: chodнcн slovnнk/encyklopedie [56; 307] - ходяча енциклопедія [44; 287] - людина, що має різнобічні знання і може дати довідку з різних питань; moudrэ jako Љalomoun [56; 326] - ‚мудрий як Соломон' - бути мудрим по життю; dбt se s nминm prбci [57; 125] - ‚дуже старатись' - відповідально та старанно ставитись до виконання якоїсь справи; hloupб hlava [56; 35] - ‚дурник'; myslet si (o sobм) bщhvнco [57; 70] - ‚думати про себе казна-що' - бути самовпевненим та самозакоханим; ptaин/slepiин rozum/rozoumek [56; 290] - курячий мозок [44; 501] - мати не великі розумові здібності; bэt k niиemu [57; 78] - ‚бути непотрібним' - ні на що не здатним; bэt antitalent na nмco [57; 41] - ‚бездара' - людина, яка не вміє нічого робити; stшнzlivэ poиtбш [56; 243] - ‚корислива людина' - людина, яка переслідує власні інтереси у взаємостосунках із людьми;

д) особливості або прояви поведінки людини: zalйvat hrdlo [57; 85] - ‚пиячити' - випивати, зловживати алкогольними напоями; mнt dobrou vyшнdilku / mluvnici [57; 302] - мати язик підвішений [44; 976] - багато говорити; krade jako straka [57; 326] - ‚краде як сорока'; lћe aћ se mu od ъst prбљн / od huby prбљн [57; 326] - ‚обманювати'; mlин jako zaљity/jako by mu ъsta zaљil [57; 326] - ‚мовчати' - бути мовчазним, зануреним у власні думки; v jednom kole [56; 136] - крутитися як білка в колесі [44; 30] - мати багато справ одночасно; popisovat pesimisticky [57; 47] - малювати темними фарбами [44; 918] - перебільшувати щось в негативному значенні; popadat se/chytat se za bшicho/boky smнchem/smнchy [57; 67] - хапатися за боки з реготу [44; 734] - дуже сильно сміятись; slepб posluљnost [56; 328] - `сліпо слухатись когось' - сліпо виконувати чиїсь вказівки; pracovat do ъmoru [57; 328] - ‚важко працювати'; dмlat z nмkoho vola [57; 48] - водити за ніс [44; 140] - обманювати;

Великою кількістю фразеологічних одиниць із значенням характеристики людини представлена семантика фізичного аспекту, яка виражає:

а) фізичну кондицію людини, зокрема її силу, здоров'я: mнt bezednэ ћaludek [57; 353] - ‚бути ненаситним' - часто та багато їсти; mнt hluchэ tэden [57; 221] - глуха тетеря [44; 881] - недочувати; bэt v jinйm stavu (s nмkэm) [57; 131] - ‚вагітна жінка'; pamatovat (jeљtм) Ћiћku [57; 367] - за царя Гороха [44; 939] - бути дуже старим; promoknout na kщћi/na nit [57; 328] - промокнути до самих кісток [44; 377]; lehkэ jako pнrko [56; 326] - ‚легкий як пір'їна' - худий;

б) інтенсивність або слабість почуттів: popadat se/chytat se za bшicho/boky smнchem/smнchy [57; 67] - хапатися за боки з реготу [44; 734]; slepiин prdelka [56; 265] - ‚не тримати язика за зубами' - говорити багато та невчасно;

в) зовнішній вигляд людини: mandlovй oиi [56; 215] - ‚очі як мигдаль' - характеризує мигдалевидний розріз очей; nohy do O [56; 205] - ‚ноги колесом'; lanн oиi [56; 214] - ‚очі як в лані'; labutн љнje [56; 335] - ‚лебедина шия' - красива шия; mнt cejchu/pandмro [57; 85] - ‚мати великий живіт'; orlн nos [56; 206] - ‚орлиний ніс' - ніс з горбинкою; vosн pas [56; 231] - ‚осина талія' - мати тонку талію; je malэ jako za groљ kudla [56; 326] - ‚малий зростом'; vyhublэ/vychrtlэ na kost [56; 142] - одні кості шкірою обшиті [44; 377] - худий; mнt rбnu (љlupku) љupu v nмиem [57; 16] - ‚виглядати як опудало' - мати неохайний зовнішній вигляд; konґskй zuby [56; 402] - ‚зуби як в коня' - мати великі зуби ; иapн nohy [56; 205] - ‚ноги як в чаплі' - мати довгі ноги; praseин oиka/oиiиka [56; 211] - ‚поросячі очка' - мати маленькі очі; moct se svlнkat za biиem [57; 52] - світити ребрами [44; 377] - бути дуже худим;

г) ходу людини: chodit jako slon [57; 337] - ‚ходить як слон' - характеризує незграбність людини; leze jako slimбk [57; 326] - ‚повзе як черв'як' - характеризує повільність людини;

д) зовнішній, або фізичний, прояв внутрішнього стану: kшidovм bнlэ/bledэ [56; 34] - ‚білий як смерть' - бути блідим; bэt иervenэ jako rak [57; 340] - ‚червоний як рак' - розчервонітися.

Отже, ми поділили ФО на позначення характеристики людини за багатьма ознаками, а саме ми об'єднали в окрему групу ФО з позитивною семантикою, а також з негативною семантикою та нейтральною. Ми виокремили ФО з семантикою психологічного аспекту, що в свою чергу діляться за певними релевантними ознаками; та ФО з семантикою фізичного аспекту. Детальна класифікація цих схем дозволяє виявити ті семи, які використовуються в чеській та українській мовах для характеристики людини.

3.4 Структура чеських усталених порівнянь

За словами відомого чеського фразеолога Франтішка Чермака, порівняння - це стійкі системні засоби, які створюють особливий розряд ідіоматики і фразеології, маючи схильність до метафоризації [56; 466]. Формалізоване порівняння є ідіомою, яка експліцитно позначає відношення подібності між референтом, доповнюваним контекстово, і моделлю, яка є складовою цієї ідіоми [56; 217].

Характер порівнянь у ієрархії окремих областей фразеології винятковий. Як конструкція, усталене і формалізоване порівняння є, як правило, комбінацією компонентів, що поєднуються порівняльним сполучником, „який надає їй фразеологічного вигляду“ [22; 80]. Тобто структурно порівняння є особливим утворенням; формально воно є асиметричним, правий його компонент (той, який стоїть за компаратором) може бути словом, сполученням слів або реченням [56; 217], в той час як його лівий компонент (той, що стоїть перед компаратором) поширеним не є. Це пояснюється передусім „різким контрастом між характером цілого по відношенню до характеру його компонентів“ [56; 144]. Саме тому порівняння є єдиним структурним типом, який розходиться з рештою рівнів ідіоматики і фразеології. Потрібно лише додати, що ця специфічність стосується лише правої його частини. Наведемо приклади: je chytrэ jako opice (пор. укр. він хитрий як лисиця); chodit jako иap (пор.укр. ходити як журавель) - ходити з високо піднятою головою, бути самовпевненим; jsou jako dva kohouti na jednom smetiљti (пор.укр. вони як два півні на одному подвір'ї).

Порівняння, як правило, складається з двох частин -- правої і лівої, які здебільшого поєднуються формальним компонентом -- порівняльним сполучником jak (jako) в чеській мові, що, на думку В. М. Мокієнка, „надає конструкції фразеологічного вигляду”. Структурне порівняння -- це конструкції, які є поєднанням одного повнозначного слова (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника і т. ін.) з одним або кількома службовими словами [22; 94].

Поодинокими прикладами представлено порівняння з семантикою:

а) стосунки людей з навколишнім середовищем: je jako moucha v pavuиinм - немати виходу із складної ситуації; jako bludnб duљe - бути пригніченим, перейматися через щось; mlин jako by mu ъsta zaљil, або mlин jako zaљitэ - характеризує мовчазну людину; je bez penмz jako vymaиkanэ citron - немати грошей;

б) певна ситуація, створювана особливими обставинами: pшihnal se jako vнtr - швидко прибігти; krade jako straka - красти ; bбt se иeho jako иert kшнћe - дуже сильно чогось боятися; sedн tiљe jako pмna - бути непомітним; leze jako slimбk - характеризує людину яка повільно ходить;

в) зовнішня і внутрішня характеристика людини: pracovat jako mourovatэ - важко працювати; lehkэ jako pнrko - худий; je krбsna jako andнlek/jako z pohбdky -гарна; lнnэ jako veљ - лінивий; je malэ jako za groљ kudla - малий зростом; moudrэ jako Љalomoun - мудра людина; nahэ jako Adam - голий; podobnэ jako vejce vejci - характеризує схожість людей.

З вищезгаданих фразеологізмів можна виділити значну кількість фразеологічних одиниць з назвами тварин, птахів та комах, що становлять велику частину ФО у чеській мові використовуються для характеристики людини. Так, зокрема, для опису зовнішності людини, її внутрішніх якостей, частин тіла здебільшого використовуються такі фразеологізми: lanн oиi [56; 214] - ‚очі як в лані'; labutн љнje[56; 335] - ‚шия як у лебедя'; orlн nos; vosн pas [56; 231] - ‚осина талія'; had zrбdnйj - продажна людина; slepiин prdelka - брехун; dмlat z nмkoho vola - обманювати когось; hrбt si na koиku a na myљ - обманювати когось; mlsnэ kocour - характеризує чоловіка, що виявляє підвищений інтерес до жінок; pшelйtavэ motэl/ptбиek - людина не постійних характерів; konґskй zuby [56; 402] - ‚зуби як в коня' - людина, яка має великі зуби; иapн nohy [56; 205] - ‚ноги як в чаплі'; praseин oиka/oиiиka [56; 211] - ‚очі як в поросяти' - маленькі очі; domбcн drak - бісова (вража, зла, диявольська, лиха, лукава) личина [44; 431] - недобра, підступна людина: 1) вживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; 2) (жартівливе) вживається для вираження задоволення, захоплення ким-небудь; beran beranskб - впертий як осел - tvrdohlavэ, neustupnэ иlovмk; berбnин povaha - `мати ангельський характер' - бути добрим, люб'язним.

Зокрема, легко виділяються в окрему групу і семантично, і структурно прикметники, присвійні за походженням: lanн oиi; kohoutн krev; labutн љнje/krk; orlн nos; vosн pas; konґskэ ohon; myљн ocбsek [56; 213] - ‚кінський хвіст'; slepiин prdelka; konґskй zuby; иapн nohy; muљн nohy; ptaин/slepiин rozum/rozoumek; praseин oиka/oиiиka; berбnин povaha. Різні якості тварин -- зовнішні особливості, звички та ін.-- лягли в основу абстрагування, переносного вживання даної назви для характеристики людини. Звичайно, провідну роль у словосполученні присвійного прикметника та іменника відіграє семантика іменника-зооніма.

Отже, проведена семантична категорізація фразем чеської мови із значенням характеристики людини дозволяє стверджувати про наявність в мові великої кількості фразеологізмів, широких за значенням та структурою. На нашу думку, використання їх в мові значно збагачує та урізноманітнює мовлення мовця.

Додаток

1. ani takovэ ani makovэ - ні се ні те

2. baron Prбљil - ‚брехун'

3. beran beranskб - ‚впертий як осел'

4. berбnин povaha - ‚мати ангельський характер'

5. bojovat nмkomu po boku/s nмkэm po boku - ‚підтримувати когось'

6. boћн иlovмk - добрий чоловік

7. bэt (jen) uzlниek nervщ - ‚бути нервовим'

8. bэt (ъplnб) jedniиka - ‚бути лідером'

9. bэt antitalent na nмco - ‚бездара'

10. bэt do vмtru/luftu - вітер в голові свище

11. bэt k niиemu - ‚бути непотрібним'

12. bэt na nмkoho jako na cizнho - ‚не зупинитися ні перед чим'

13. bэt nмkomu oporou - ‚підтримувати когось'

14. bэt nмkomu vмrnэ aћ do smrti/hrobu - ‚бути комусь вірним'

15. bэt poctivэ aћ do morku kosti - ‚мати шану'

16. bэt pod vlivem иeho; - ‚бути під чиїмось впливом'

17. bэt pohromadм - ‚бути зібраним'

18. bэt pro nмkoho љpanмlskou vesnicн - як китайська грамота

19. bэt s nминm/v nмиem pшed nмkэm/napшed - ‚бути лідером'

20. bэt sбm proti sobм - ‚завдавати шкоду самому собі'

21. bэt samб sranda a ћбdnэ nбboћenstvн - ‚бути веселим'

22. bэt љtнhlэ jako proutek - світити ребрами

23. bэt v иele (nмиeho) - ‚бути лідером'

24. bэt v jinйm stavu (s nмkэm) - ‚вагітна жінка'

25. bэt z mokrйho cechu - ‚п'яничка'

26. cukrovб panenka - ‚малодухий'

27. иapн nohy - ‚ноги як в чаплі'

28. иertovo kvнtko - диявольська личина

29. иertщv chlapнk - стріляний горобець

30. иervivй jablko - диявольська личина

31. иupr holka - ‚гарна дівчина'

32. dбma s kamйliemi - ‚жінка легкої поведінки'

33. dбt se s nминm prбci - ‚дуже старатись'

34. dбt si zбleћet - ‚дуже старатись'

35. dмlat иest svйmu jmйnu - ‚мати шану'

36. dмlat z bнlйho иernй - ‚видавати біле за чорне'

37. dмlat z nмkoho vola - водити за ніс

38. dмveиka pro vљechno - ‚хлопчик на побігеньках'

39. dнvat se na nмco иernэmi brэlemi - ‚бути песимістом'

40. divnэ brouk - ‚чудо в пір'ях'

41. dobrб duљe - добрий чоловік

42. dobrбk od kosti - ‚добросердечний'

43. dobrй ћilky v nмm nenн - ‚не зупинитися ні перед чим'

44. dobrэ poиtбш - ‚корислива людина'

45. domбcн drak - диявольська личина

46. dostat (od nмkoho) dobrou љkolu - пройти школу життя

47. dostat nмco do vнnku - від Бога

48. figurka na љachovnici - ‚хлопчик на побігеньках'

49. had zrбdnйj - продажна шкура

50. hadr na holi - ‚хлопчик на побігеньках'

51. hezkб ћбba - ‚гарна дівчина'

52. hledмt/dнvat se na svмt vesele - ‚бути оптимістом'

53. hloupб hlava - ‚дурник'

54. hloupэ Janek - ‚дурник'

55. hnбt (pro groљ) blechu pшes strniљtм - над копійкою труситися

56. hotovэ/uиinмnэ dґбbel - диявольська личина

57. hrбt dvojн hru - ‚бути двуликим'

58. hrбt hlavnн roli - ‚бути лідером'

59. hrбt si (s nмkэm) na slepou bбbu - водити за ніс

60. hrбt si na koиku a na myљ - водити за ніс

61. hrбt vљemi barvami - ‚бути двуликим'

62. hromбdka neљtмstн - мов у воду опущений

63. chodнcн slovnнk/encyklopedie - ходяча енциклопедія

64. chovб se jako pomatenэ/jako blбzen/jako by mu pшeskoиilo - `бути нерозумним'

65. chudэ na duchu/duchem - ‚бути малодушним'

66. jako bludnб duљe - ‚ходить як блудна душа'

67. jako slon v porcelбnu - ‚як слон'

68. je bez penмz jako vymaиkanэ citron - ‚як вижатий лимон'

69. je jako moucha v pavuиinм - ‚як муха в павутині'

70. je krбsna jako andнlek - ‚гарна як ангел'

71. je krбsna jako z pohбdky - ‚гарна як з казки'

72. je malэ jako za groљ kudla - ‚малий зростом'

73. je padlэ na hlavu - `бути нерозумним'

74. je pytel dobroty - `добряк'

75. kohoutн krev - ‚`метушливий характер'

76. konґskй zuby - ‚зуби як в коня'

77. konґskэ ohon - ‚кінський хвіст'

78. kost a kщћe - кісткі самі та шкіра

79. krade jako straka - ‚краде як ворона'

80. kшidovм bнlэ/bledэ - ‚білий як смерть'

81. labutн љнje/krk - ‚шия як у лебедя'

82. lanн oиi - ‚очі як в лані'

83. lehkб/povмtrnб/ prodejnб ћena/ћenskб - ‚жінка легкої поведінки'

84. lehkэ jako pнrko - ‚легкий як пір'їна'

85. leze jako slimбk - ‚повзе як черв'як'

86. lниit/malovat nмco иernэmi barvami/v иernэch barvбch/иernм - ‚малювати темними фарбами'

87. lниit/malovat nмco rщћovэmi barvami/v rщћovэch barvбch/rщћovм - ‚змальовувати у рожевому світлі'

88. lнnэ jako veљ - ‚лінивий як блоха'

89. lћe aћ se mu od ъst prбљн/od huby prбљн - ‚обманювати'

90. mandlovй oиi - ‚очі як мигдаль'

91. mнt bezednэ ћaludek - ‚бути ненаситним'

92. mнt bunґky na/pro nмco - ‚мати до чогось здібність'

93. mнt cejchu/pandмro - ‚мати великий живіт'

94. mнt иest v tмle - мати шану

95. mнt dar ducha svatйho - від Бога

96. mнt dobrou vyшнdilku/mluvnici - язик підвішений

97. mнt dobrэ splбvek - ‚п'яничка'

98. mнt dvojн tvбш - ‚бути двуликим'

99. mнt hluchэ tэden - глуха тетеря

100. mнt jelita/monokl - ‚бути двуликим'

101. mнt kamennй/tvrdй srdce - мати кам'яне серце

102. mнt na nмco hlavu - ‚мати до чогось здібність'

103. mнt pivnн sval/mozol - ‚мати великий живіт'

104. mнt rбnu (љlupku) љupu v nмиem - ‚виглядати як опудало'

105. mнt rtutґ v tмle - ‚бути шустрим'

106. mнt srdce - мати серце

107. mнt strpenн (s nмkэm) - ‚бути терплячим'

108. mнt љmrnc - `мати щось особливе'

109. mнt v ъstech med a v srdci jed - ‚на устах медок, а в серці холодок'

110. mнt za uљima - мати собі на умі

111. mнt zalehlн uљi - глуха тетеря

112. mlин jako zaљity/jako by mu ъsta zaљil - ‚мовчати'

113. mlsnэ kocour - ‚людина непостійних поглядів'

114. moc/pшнliљ tak si to brбt - ‚приймати близько до серця'

115. moct se svlнkat za biиem - світити ребрами

116. moudrэ jako Љalomoun - ‚мудрий як Соломон'

117. muљн nohy - ‚ноги як в чаплі'

118. muћ prбce - ‚працьовита людина'

119. myslet si (o sobм) bщhvнco - ‚думати про себе казна-що'

120. myslн si, ћe je pupkem svмta - ‚думати про себе казна-що'

121. myљн ocбsek - ‚кінський хвіст'

122. na blescнch vstбvat a na hromech lнhat - ‚бути жорстоким як Зевс'

123. nadмlat si do bot - ‚злякатися'

124. nahэ jako Adam - `голий як Адам'

125. najedli se aћ jim pupky praskaly - ‚переїсти'

126. nastrиenб figura/loutka - ‚хлопчик на побігеньках'

127. nebэt pшi (zdravэch) smyslech - ‚бути не в своєму розумі'

128. nectnб huba - ‚брехун'

129. nepшeloћit nмkomu ani stйblo pшes cestu - мухи не зобидить

130. neslanэ nemastnэ - ні риба ні м'ясо

131. nestбlб povaha - ‚непостійний характер'

132. nevidмt si (ani/dбl neћ) na љpiиku nosu - дивитися не далі свого носа

133. neznat (v tom/nмиem) bratra - ‚не зупинитися ні перед чим'

134. nohy do O - ‚ноги колесом'

135. obecnн blb - ‚дурник'

136. orlн nos - ‚орлиний ніс'

137. otevшenб/љtмdrб ruka - щедрою рукою

138. padlэ andмl - диявольська личина

139. pбlenэ kostelnнk - стріляний горобець

140. paliибk paliиatэ - ‚впертий як осел'

141. pamatovat (jeљtм) Ћiћku - за царя Гороха

142. pavlaиovб drbna - ‚пліткарка'

143. pмknб kost - ‚гарна дівчина'

144. podobnэ jako vejce vejci - як дві краплі води

145. pochybnб dбmiиka - ‚жінка легкої поведінки'

146. popadat se/chytat se za bшicho/boky smнchem/smнchy - хапатися за боки з реготу

147. popisovat pesimisticky - малювати темними фарбами

148. pracovat do ъmoru - ‚важко працювати'

149. praseин oиka/oиiиka - ‚очі як в порося'

150. prбskanэ lhбш - ‚брехун'

151. praљtмnэ pytlem - ‚дурник'

152. prohбnмt/honit suknм/ћenskэ - ‚мати великий інтерес до жіночої статі'

153. promoknout na kщћi/na nit - промокнути до самих кісток

154. pшelйtavэ motэl/ptбиek - ‚людина непостійних поглядів'

155. pшihnat se jako vнtr - ‚прибігти як вітер'

156. pшinбљet radost - `приносити радість'

157. ptaин/slepiин rozum/rozoumek - курячий мозок

158. rбd se dнvat na dno - ‚пиячити'

159. ronit krokodэlн slzy - ‚плакати крокодилячими сльозами'

160. rozdмlit se s nмkэm o poslednн sousto - знімати останню сорочку

161. ryzн charakter - ‚мати шану'

162. sedмt si na uљнch - глуха тетеря

163. sedн tiљe jako pмna - ‚сидіти, поводитись тихо, мовчки'

164. slepб posluљnost - `сліпо слухатись когось'

165. slepiин prdelka - ‚не тримати язика за зубами'

166. starб иarodмjnice - ‚пліткарка'

167. starб liљka - старий лис

168. stбt si/sedмt si na vedenн/kabelu -‚доходить як до жирафа'

169. stavмt nмco na hlavu/do љpatnйho svмtla - ‚видавати біле за чорне'

170. strбћce svatynм - ‚воротар'

171. stшнzlivэ poиtбш - ‚корислива людина'

172. stydlavэ jako panenka - `сором'язливий як дівчина'

173. svмtem protшelэ - пройти крізь вогонь і воду і мідні труби

174. tajemnб/mlиenlivб sfinga - темна душа

175. tмlo bez duљe - мов у воду опущений

176. tvrdб hlava/palice/lebka - ‚впертий як осел'

177. umмt/dovйst se narodit - родитися в сорочці

178. upadnout do rozpakщ - ‚впасти у відчай'

179. utйct z Bohnic/Kateшinek - `бути нерозумним'

180. v jednom kole - крутитися як білка в колесі

181. v podstatм nebo ve svй podstatм - `добрий від природи'

182. vмdмt kde bota/stшevнc tlaин - знати свої слабкі місця

183. velkб huba - ‚брехун'

184. vмnovat nмиemu plnou pozornost - ‚дуже старатись'

185. vosн pas - ‚осина талія'

186. vљemi mastmi mazanэ - стріляний горобець

187. vyhublэ/vychrtlэ na kost - одні кості шкірою обшиті

188. vyorat prvnн brбzdu (v nмиem) - ‚прокласти шлях'

189. vyplaљenэ zajнc - ‚боягузливий як заєць'

190. z gruntu dobrэ/hodnэ/poctivэ - `добрий від природи'

191. zalйvat hrdlo - ‚пиячити'

192. zdravй jбdro - `добрий від природи'

193. zlatэ иlovмk - добрий чоловік

194. zlй jazyky - ‚пліткарка'

195. zralэ pro kriminбl - диявольська личина

196. zvadlб lilie - мов у воду опущений

197. zvyљovat teplotu - ,випромінювати тепло'

Висновки

Незважаючи на помітні досягнення у науковому обгрунтуванні фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, до цього часу серед мовознавців немає спільної думки щодо основних її проблем. Саме тому системний виклад стану вивчення фразеології в сучасній лінгвістиці, а також розгляд ряду проблем чеської фразеології, на наш погляд, є потребою важливою і актуальною [12; 142].

Не претендуючи на всебічний і вичерпний аналіз фразеологізмів із значенням характеристики людини, ми намагалася виділити найголовніші теоретичні проблеми фразеології чеської мови на прикладі фразеологізмів із значенням характеристики людини (в роботі використано понад 200 ФО). Центральною ж серед них залишається одна -- визначення фразеологічної одиниці, з'ясування її основних диференційних ознак, як семантичних, так і граматичних. Від розв'язання цієї проблеми залежить правильне встановлення предмету фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни, а значить, і обсягу фразеологічного матеріалу мови взагалі. Також мало дослідженим залишається питання походження ФО. В нашій роботі ми використовували матеріал із словників Ф. Чермака, Заоралека, Бечки, Н.С. Ашукіна та Л.С. Паламарчука.

З'ясування цих питань має важливе теоретичне значення, оскільки вивчення фразеологічних явищ може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему і про механізм мовлення. Фразеологічні явища втручаються в сувору ієрархію мовних рівнів, які, звичайно, подаються як замкнені в собі підсистеми мови, порушують регулярний автоматизм взаємодії деяких з них, справляють вплив на історичний рух словникового складу, і часто типових конструкцій мови. Тому їх старанне вивчення може привести до одержання нових даних, які будуть корисними для різних ярусів і ділянок лінгвістичних знань.

У мовознавстві намітилися два підходи до вивчення фразеологічного фонду мови:

1)дослідження фразеологічних одиниць у межах утворюваної ними підсистеми;

2) з'ясування співвідношення ФО і одиниць різних рівнів мовної структури.

Наша дипломна робота будувалася на врахуванні обох названих точок зору. Через висвітлення міжрівневих зв'язків і відношень ФО показати специфіку їх семантичної і граматичної природи -- основне завдання проведеного дослідження. А також, невід'ємною складовою нашого дослідження є встановлення джерел походження ФО, адже фразеологічний фонд української та чеської мов надзвичайно багатий і потребує скрупульозного аналізу. Ми виявили велику кількість запозичених ФО, а саме античних, біблеїзмів, та запозичень з інших мов. В окрему групу ми віднесли спільнослов'янські ФО, багато з яких широко використовуються в українській мові; а також невід'ємним пластом чеської мови - є питомо чеські ФО, які виникли на грунті чеської мови та не мають відповідників в інших мовах, що є національною особливістю народу.

Дослідження взаємодії фразеологічної і морфологічної підсистем дає змогу констатувати, що основними факторами граматичної категоризації ФО виступають:

а) пряме (первинне) значення їх лексичних компонентів;

б) морфологічні властивості граматично- стрижневого компонента;

в) граматичне значення синтаксичної моделі -- структурно-граматичної основи фраземи;

г) її фразеологічне значення.

За характером семної репрезентації реальної дійсності в узагальнено-семантичній структурі ФО за наявністю або відсутністю граматичних категорій і системи відповідних морфологічних парадигм, характером граматичного зв'язку ФО з іншими елементами мовленнєвого контексту, за синтаксичними функціями фразем та їх структурно-граматичною організацією фразеологічні одиниці умовно поділяються на субстантивні, ад'єктивні, дієслівні та адвербіальні [12; 94].

Багатогранною є взаємодія одиниць фразеологічного і синтаксичного рівнів мови. У роботі вона розглядається у двох аспектах: за участю цих одиниць у номінативному процесі і за семантичними відношеннями їх компонентів у синтагматиці.

Розглянуте співвідношення ФО з одиницями інших рівнів мови показує, що фразеологічні одиниці формуються, розвиваються і функціонують у процесі і в результаті складної взаємодії всіх фраземотворчих компонентів; її дослідження відкриває нові перспективи в науковому осмисленні системи фразеології з урахуванням взаємодії всіх рівнів у її загальному ядрі і в її типових варіаціях. Створення такої фразеологічної концепції спирається на розуміння фраземи, і насамперед її семантики, як конструктивної єдності семантичних категорій усіх фраземотворчих елементів--лексичних компонентів, їхніх морфологічних форм і синтаксичної семантики відповідних структурних моделей [12; 231].

Проведене дослідження, таким чином, переконує у перспективності вивчення міжрівневих зв'язків ФО, оскільки створює можливість з'ясувати не лише динаміку фразеологічної підсистеми, а й поглибити наші уявлення про функціонально-семантичні і граматичні відношення у системі мови і мовлення. Цінним матеріалом є проведене нами дослідження за генетичним принципом класифікації, що дозволяє побачити значення ФО за часів їх виникнення.

Бібліографія

1. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. Некоторые вопросы современной фразеологии. - Тула, 1972. - с. 121-126.

2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. - Х., 1983. - 59с.

3. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Х., 1987. - 120с.

4. Амосова Н.Н. К вопросу о лексическом значении слова // Вестник ленинградского университета. - 1957. - Вып. 1, №2. - с. 122-190.

5. Арсеньтьєва В.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. - К., 1989.

6. Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова, литературные цытаты, образные выражения, 4-е изд., доп. - М.: Худ. лит., 1987.

7. Білоніжко В.М., Винник В.О., Гнатюк І.Г. Фразеологічний словник української мови. - К., 1999.

8. Булаховський Л.А. Вибарні праці: в 5-ти т./ Редкол.: І.К. Білодід (голова) та ін. - К.

9. Булаховський Л.А. и современное языкознание: Сб. науч. трудов: К 100-летию со дня рождения / АН УССР, Ин-т языковедения им. А.А. Потебни, - К., 1987.

10. Булаховський Л.А. Избранные труды: в 5-ти т./ Редкол.: И.К. Белодед (пред.) и др. - К.: Наукова думка.

11. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // А.А. Шахматов. - М.; Л., 1947, с. 339 - 364.

12. Виноградов В.В. Русский язык / Граматическое учение о слове. - М., 1972.

13. Гаврин С.Г. Заметки по теории фразеологии // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц. - Тула, 1972. - с. 127-142.

14. Жуков В.П. Русская фразеология. - М., 1986.

15. Івченко А. Українська народна фразеологія: ареали, етимологія. - Х.,1996.

16. Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. - К.: Либідь, 2001.

17. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові. - К.: Вища школа, головне видавництво, 1975. - 335 с.

18. Ларін Б.О. Про народну фразеологію // Українська мова в школі. - 1959. - №5. - с. 30-36.

19. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? - Х.: Вища школа, 2-е вид., 1982.

20. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. - М., 1975.

21. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. - М., 1989.

22. Мокієнко В.М. До питання про зіставний аналіз слов'янської фразеології // Мовознавство. - 1979. - № 5. - с. 39-40.

23. Москаленко Н.А. З історії досліддження української фразеології // Українська мова в школі. - 1967. - № 10. - с. 22-26.

24. Москаленко Н.А. Про семантичні класифікації фразеологізмів в українському мовознавстві // Проблемы изучения семантики языка. - Днепропетровск. - 1968. - ч.2, с. 21-23.

25. Неруш Г.І. Зіставний аналіз чесько-української анімалістичної фразеології // Зіставне дослідження української, чеської та російської мов. - К., 1987. - 122с.

26. Онкович Г. Фразеологізми як національно-культурний компонент

27. Парій А.В. Роль конотації у формуванні фразеологічного значення // Мовознавство. - 1988, - №1.