Особливості перекладу краєзнавчої лексики (на матеріалі туристичного рекламного проспекту)

Адекватний переклад у будь-якому разі передбачає адаптацію. Пропорції власне перекладацьких і адаптивних стратегій підпорядковані типові тексту, та не просто умоглядному типові тексту, а прагматичному. Чим ближче прагматична функція тексту до домінантних, тим більше адаптивних стратегій необхідно застосовувати, але не треба забувати про власне перекладацькі. Таким чином, головний критерій адаптації тексту - це його прагматична орієнтація.

Також необхідно поглянути і на структуру тексту, його обсяг може розширюватись / скорочуватись, що відповідно прогнозує застосування редукції / ампліфікації / елімінації. Послідовність інформації також може підлягати транспозиції, уключаючи реверс сильних позицій тексту. З точки зору лексико-семантичної специфіки тексту, можна говорити про застосування лексико-семантичних трансформацій різного рівня складності. Наприклад, збільшення кількості синонімічних відповідників, у тому числі контекстуальних синонімів (термін Р. Зорівчак) [18], призведе до залучення таких «складних» трансформацій, як розвиток значення, цілісна заміна висловлення. Перекладення символіки вихідного тексту (у випадку високого рівня варіативності оцінної семантики) потребує адекватного вибору серед символічних варіантів, які представлені в культурі тексту перекладу.

Перекладач реально працює з двома типами інформації в тексті - предметною (власне фактуальною) і оцінною. У процесі перекладу тексту різні типи інформації визначають схему перекладацьких дій у виборі репродуктивного, або адаптивного перекладу. Для репродуктивного перекладу домінантною є предметна інформація. Адаптивна схема перекладу передбачає: 1) використання мовних і культурних моделей реципієнта й 2) орієнтацію текстів перекладу на свою іншомовну й іншокультурну аудиторію. Тому можна говорити про те, що чим менше культурного компонента в тексті, тим більше необхідно стратегій репродуктивного перекладу й, відповідно, менше адаптивних стратегій і навпаки.

Швидкий розвиток міжнародного туризму вніс значні корективи у мовну картину світу. Так, пропозиції туристичних послуг доступні в проспектах туристичних компаній, періодичних туристичних виданнях, по телебаченню, а також в Інтернеті. Це спонукає представників туристичної промисловості пропонувати свій продукт не тільки мовою оригіналу, але й мовою чи мовами цільової аудиторії, адаптуючи його до її вимог [57].

Електронний словник The trans-k Glossary of Translation and Interpreting Terminology надає наступне пояснення терміну адаптація: «це зміна тексту з метою його відповідності різним цілям та розумінню цільовою аудиторією, регіоном чи країною. При перекладі адаптація може виконуватись, наприклад, перекладачем, редактором чи коректором. Адаптувати текст оригіналу чи текст перекладу, залежить від ситуації» [9].

Значну проблему для адаптації становить переклад так званої безеквівалентної лексики, до якої входять власні назви, скорочення, елементи розмовної лексики, сленгу та реалії. Саме на труднощах, які постають перед перекладачем при адаптації останніх, ми й зупинимось.

Реаліями є слова чи словосполучення, що відображають об'єкти (предмети, явища), характерні для однієї нації та не чужі для інших, навіть генеалогічно споріднених. Реалії відображають аспекти матеріального та духовного життя нації, її культурний та історичний розвиток. Така лексика звичайно не має точних еквівалентів у інших мовах. Приклади туристичних реалій можуть охоплювати різноманітні сфери існування тієї чи іншої нації від культурних чи релігійних традицій, їжі, свят до урядових установ та грошових одиниць (kayak, kilt, pagoda, chateaux, ginger ale, bull's eye, fjord тощо).

Цінність реалій полягає у відображенні ними інформації про історичний та культурний розвиток народу, його колориту та світогляду. Отже, при перекладі необхідно враховувати функціональну роль реалії та її інформативне наповнення з метою вірної її адаптації. Спорідненість реалій з власними назвами ускладнює їх розпізнавання та становить додаткові труднощі при адаптації. Деколи відрізнити реалію можна тільки за формальними, наприклад, орфографічними, ознаками, які також не є надійними. Тому, щоб визначити та відрізнити реалію від власної назви, необхідно опиратись ще й на денотативне та конотативне значення слова чи словосполучення. Реалія відрізняється не тільки яскравим конотативним значенням, але й передачею культурного чи історичного колориту [4, c. 14].

Методи перекладу реалій залежать від ступеня новизни тієї чи іншої реалії в мові оригіналу, а також від рівня її розповсюдження серед мовців цільової країни. Не останнє місце тут посідає також чинник перекладача та мета перекладу. І. Корунець [27] пропонує такі способи перекладу реалій, що допоможуть перекладачу в процесі адаптації туристичних текстів, як транскрипція чи транслітерація; транскрипція (транслітерація з наступним поясненням); описовий переклад; калькування з поясненням; дослівний переклад (калькування); переклад з допомогою семантичних аналогій.

Не завжди перекладач може зберегти реалію або підібрати еквівалент її в іншій культурі. Однак її опущення позбавляє текст перекладу автентичності та знижує його художню цінність порівняно з оригіналом.

Таким чином, ми розуміємо, що перекладач, працюючи з туристичними текстами, повинен приділяти значну увагу адекватній передачі реалій засобами мови перекладу. Прагматична адаптація відіграє тут важливу роль та вимагає від перекладача знань культури та історії не тільки народу мови перекладу, але й нації мови оригіналу. Методи та способи перекладу реалій можуть бути різними та у великій мірі залежать від вибору перекладача, але адекватність перекладу вимагає відповідної прагматичної адаптації текстів та їх лексичних складових.

Таким чином, свідомий вибір перекладачем на користь адаптивних стратегій, передбачає, по-перше, використання переважно мовних і культурних моделей й, по-друге, відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту в перекладі, що призводить до адекватної ідентифікації типу тексту та дискурсу в перекладі.

Об'єктивна відмінність граматичного і лексичного рівня мов і рівнів культур робить недосяжним абсолютно точний переклад. Це призводить до необхідності лінгвокультурної адаптації тексту, що народжується в процесі перекладу, при цьому адаптація може бути орієнтована як на початкову лінгвокультуру, так і на ту, що приймає. Реалізується лінгвокультурна адаптація за рахунок вибраної перекладачем стратегії і методів перекладу, що знаходять вираження в конкретних перекладацьких рішеннях. У виборі способу перекладу проявляється творче кредо перекладача, його розуміння свого завдання. Різні способи ведуть до появи текстів перекладу, що значно відрізняються один від одного ступенем формальної і смислової близькості до оригіналу.

2.3 Поняття рекламного проспекту у туристичній галузі та його специфіка

Щодо визначення туристичного рекламного проспекту як надрукованої форми туристичної інформації, насамперед, слід виходити від загального поняття «Проспект». За Г. Гокертом [76, с. 269] проспекти - це рекламні тексти, направлені на певну цільову групу. М. Везалаінен визначає проспекти як форму бандерольної реклами і тлумачить: «У проспекті, який як правило охоплює більше сторінок, зображуються рекламні товари, точніше послуги з картинками та писемним коментарем. Рекламний агент може сам визначити, скільки сторінок охоплюватиме проспект, і це звичайно дає можливість також додати, наприклад, числені зображення чи фотографії» [87, с. 59].

Виходячи з цього, ми намагаємося вказати на безособовий характер проспекту як засобу комунікації. Туристична реклама згідно Б. Шовінскі займає головну позицію в рекламі послуг [37, с. 9]. Центральними в цій галузі є багаті на картинки проспекти, які «пропонуються великими та маленькими підприємствами, а також ландшафтними службами іноземного туризму і місцевими, такими як залізничні, автобусні, кораблеві підприємства та авіакомпанії» [84, С. 9-10].

На схожі можливості визначення вказує М. Натунен [78] у своїй роботі про переклад проспектів туризму. На думку науковця, розподілення реклами можливе за такими критеріями: 1) предмет (ціла країна, регіон, окрема ціль відпочинку або підприємство); 2) замовник (центральний орган управління туризмом, бюро іноземного туризму, підприємство), цільовою групою (кінцевий споживач туристичного бюро та інші туристичні посередники); 3) за потребою (міцне виділення інформативності реклами) [78, с. 90-91]. М. Везалаінен виділяє різні види та типи проспектів за їх зовнішнім виглядом, а саме проспектний лист, маленький проспект, згорнутий папір, проспектний зошит [84, с. 59-60]. Відносними для цієї роботи є категорії згорнутих листів, які, залежно від обсягу та величини, можуть бути згорнуті від одного до шести разів. Формат можна варіювати, можливими є, наприклад, великий формат або вузький високий формат. Згідно з Г. Артманом та М. Боксбергом [73, с. 22], виділяються формати A5, A4 і одна третя сторінки A4 як стандартні проспектні величини.

Л. Фещенко розглядає рекламний проспект як друковане фальцоване видання довільного формату, що містить ілюстрації, що характеризує товари і послуги, а також інформує про діяльність підприємства, його історію, виробничі потужності, успіхи і досягнення тощо. Проспекти використовуються на презентаціях, виставкових заходах, поширюються за допомогою «Direct mail», через торгівельні й обслуговуючі організації.

На першій сторінці зазвичай розміщується назва організації і надається торгова марка. Якщо бренд відомий всьому світу, то назва підприємства не вказується. У висновку розміщується повна назва організації та конкретні реквізити, дані філій, але вони можуть бути розміщені і на першій сторінці. Видання містить зображення, фото, таблиці для більш точного сприйняття позитивних характеристик рекламованого виробу або послуги. Текст докладно розкриває повну картину про переваги товару. Словесна форма і дизайн проспекту, як правило, залежить від цільової аудиторії і спеціалізації підприємства, яке рекламує свою продукцію.

Даний вид поліграфії має ряд переваг в порівнянні з рекламними листівками, оскільки надає більш точну і впорядковану інформацію про вироби чи послуги організації. Крім того, зовнішній вигляд виробу традиційно більш представницький, а фінансові витрати незначно різняться з витратами на листівки. При цьому вартість проспекту значно нижче виготовлення каталогів або брошур, оскільки не використовуються з'єднуючі елементи: затискачі, скоби, клей та ін. [66, с. 23].

Проспект виконує в галузі туризму як інформативну, так і прагматичну функції. Проспекти у сфері послуг мають містити достатню інформацію для іноземних читачів, текст має бути коректним і зручними для читання, картинки - актуальними та гострими, визначення цін - чіткими та правдивими, а контактна адреса для подальшої інформації повинна знаходиться на зворотній сторінці.

Для того, щоб проспекти сподобались іноземним туристам, вони повинні бути перекладені. Складнощі перекладу, зазвичай, виникають на основі розбіжності між вихідною, точніше, цільовою ситуаціями, культурами та мовами.

Одна з найважливіших проблем полягає у тому, що текст у деяких місцях може погано читатися. При цьому, важливу роль відіграють структури та способи вираження. У багатьох місцях, де майже непомітно помилок, можуть виникнути які-небудь мовні дефекти, що виявляються, як правило, тільки при перекладі.

Згідно з Г. Пеш, туристичні проспекти повинні, перш за все, викликати інтерес і полегшувати початок контактів; разом з тим, вони мають інформативну функцію і є засобом для конкуренції [85, с. 49-50]. З точки зору К. Гаапаніемі та Т. Лукандер, першочерговою їх ціллю є створення попиту та зробити агенцію відомою [83, с. 14]. Тому проспект повинен привертати увагу, щоб спокусливим способом інформувати про послуги і переконувати споживачів про дивовижність пропозиції, яка не повинна містити жодних негативних ознак [83, с. 6]. Для того, щоб ефективно діяти та виконувати свою ціль, туристичний рекламний проспект повинен, наскільки це можливо, йти на зустріч цільовим груповим специфічним очікуванням сприймачів. І тоді, на думку науковців, вдалий проспект буде активно випрошуватись туристами [83, с. 47-49].

Отож, закономірно, що світова туристично-рекреаційна галузь дуже активно розвивається і залучаються все більше інвесторів. Рекламні проспекти з туризму використовують для успішної комунікації, а також заради полегшення контактних зв'язків із закордонними бізнесменами, туристами.

Аналіз наукової літератури з даної тематики засвідчив, що туристичний рекламний проспект обов'язково містить пряму експліцитну інформацію економічного характеру (харчування готелі, торгівельні центри, магазини, послуги тощо). Як рекламний тип тексту, він повідомляє також про ціни, сезонні пільги, знижки тощо. Але водночас, проспект прагне формувати у свідомості одержувачів інформації певну ієрархію культурних цінностей. Вже сама назва даного типа тексту передбачає наявність у ньому елементів рекламного типу тексту. Отже, економічна тема в туристичному рекламному проспекті також міститиме елементи реклами. Зупинимося детальніше на засобах реалізації рекламних елементів у туристичному проспекті.

Важливою складовою реклами є рекламний слоган-девіз. Наприклад, інформація про готель «Blackpool» починається наступним слоганом: «Superior accommodation at affordable prices» [94]. Вже тут лексеми економічного характеру accommodation та prices мають яскраве експресивне забарвлення завдяки супутнім епітетам superior та affordable. При перекладі слід зберегти не лише сам слоган готелю, але також передати його емоційне забарвлення. А ось приклад іншого слогану, тепер вже готель розташований в тихому куточку Чешира і має назву «The Pheasant Inn». Слоган цього готелю звучить таким чином: «Historic inn tucked away in rural Cheshire» [94]. Назва і слоган цього готелю створюють образ чогось спокійного. Завданням перекладача в цьому випадку є відтворення сільської асоціативності.

У тексті самого туристичного проспекту активно використовуються рекламні прийоми і засоби переконання. Так, епітети, порівняння, прикметники найвищого ступеня, фігури порівняння використовуються для створення привабливого образу рекламованого об'єкту. Наприклад, опис самого готелю «The Pheasant Inn» містить наступні фрази: charming 300 year old inn, boasting stunning views across the Cheshire plains, a cosy retreat for a long, lazy lunch, luxurious superior rooms [94]. Таким чином, для адекватного перекладу перекладачеві необхідно зберегти експресивність опису готелю, використовуючи при цьому засоби образної характеристики мови перекладу (далі МП).

Одним з елементів стратегічністі при роботі з рекламними текстами є спонукальні конструкції і модальні дієслова. Вони впливають на читача, підштовхують його до дій, радять йому що-небудь зробити. Таку ж роль відіграють займенники та звернення, які створюють ілюзію безпосереднього контакту з читачем. Наприклад, в описі готелю «Blackpool» відразу за слоганом слідує спонукальна конструкція: Stay at a superior luxury Hotel with great sea views which is only one of three 3 star hotels in Blackpool, out of over 1900 [94]. Збереження спонукальної конструкції у перекладі створює ілюзію вільного діалогу між читачем та рекламодавцем. Проте, під час перекладу подібних конструкцій слід уникати зайвої категоричності, щоб у читача не склалося враження тиску на нього.

Таким чином, економічна тема у туристичному рекламному проспекті містить елементи емоційності, стратегічності, асоціативності. Саме ця інформація найважча, але найважливіша при перекладі лексичних (далі - ЛО) та фразеологічних одиниць (далі - ФО) у даному типі тексту

Путівник також може надавати інформацію про запропонований сервіс, проте для нього вона буде факультативною. Згідно з великим тлумачним словником сучасної української мови путівник - це «довідник, що містить дані, які допомагають орієнтуватися в певному місці, під час подорожі тощо» [96].

На думку А. Протченко, туристичний проспект є важливим елементом культури будь-якої країни, оскільки він забезпечує зв'язок між представниками різних народів у тому чи іншому культурному просторі [50].

А. Семіна вважає, що специфікою ЛО та ФО у проспекті є такі тематичні текстові блоки: 1) співвідношення економіки та природних ресурсів, історичні дані про історію місцевості та/або країни; 2) переважаючий тип господарювання; 3) економічні показники місцевості та/або країни; 4) продукти й об'єкти господарювання. ЛО та ФО у цьому типі тексту представлено а) термінами, б) реаліями, в) символами та г) концептами [56]. Причому кількісне домінування тих чи тих одиниць залежить від тематичного блоку, який вони представляють.

Наприклад, читаючи розгорнутий туристичний рекламний проспект Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії ми отримуємо наступні дані про країну:

1) Перший текстовий блок: «The first farmers (Neolithic or late stone-age people) arrived in this area around 4,000 BC. The landscape into which they introduced agricultural techniques was an entirely forested wilderness. Clearings soon began to appear as knowledge of farming spread and the population grew». «Yew woods from which Youghal derived its name were used to feed the ironworks of Richard Boyle during the 17th century» [93].

Другий текстовий блок: «The UK is a member of the G8 group of the world's leading industrial nations» [47].

Третій текстовий блок: «Among service industries, tourism, media, retail, financial services, telecommunications and computer services are the most important and have undergone rapid growth, while heavy industries have suffered relative decline. Unemployment in 2006 stood at 2.8%» [95].

Четвертий текстовий блок: «Engineering (especially of military products), chemicals, electronics, construction and textiles are the main components of the industrial sector» [95].

Інформація, що міститься у першому текстовому блоці, є непрямою з імпліцитно культурним забарвленням. Аналіз лексики цього текстового блоку демонструє, що разом із загальновживаною лексикою тут також зустрічаються реалії (clearings - ділянка землі, очищена від дерев та чагарнику) та символи (yew woods). Yew wood (тисове дерево) недаремно дало назву цілому місту, адже впродовж багатьох століть тис і дуб були основними об'єктами експорту; символізуючи таким чином, не лише обширні ліси Ірландії, які піддавалися знищенню заради лісоматеріалів, але і промисловість цього краю.

Лексика другого, третього та четвертого текстових блоків містить терміни media, retail, financial services, telecommunications, engineering, chemicals, electronics, construction, textiles. У зв'язку з тим, що проспект не розрахований на читача - фахівця у сфері економіки, терміни хоч і несуть основну корисну інформацію, але функціонують лише у поєднанні із загальновживаною лексикою.

Таким чином, у відомостях про промисловість, сільське господарство та інші види господарювання (блок 2, 3 та 4) зустрічаються переважно економічні терміни. В цьому випадку необхідно передати вихідний зміст тексту за допомогою терміносистеми МП. Переклад такого текстового блоку зорієнтовано на прямі інваріантні відповідники.

Якщо йдеться про місцеві господарські умови, традиції та звичаї, а також історію економіки цього краю (блок 1), домінуватимуть реалії, а дуже часто і символи. Відтак, ЛО та ФО набувають культурної детермінованості. Перекладати їх доводиться вже за допомогою не стільки за рахунок прямих інваріантних відповідників, скільки за допомогою варіативних та контекстуальних (оказіональних) відповідників, а також різних видів лексико-семантичних трансформацій [47].

Н. Бондарєва наголошує, що цікавою особливістю функціонування ЛО та ФО в проспекті є наявність експресивних стилістичних засобів. У представленому вище прикладі до таких засобів можна віднести епітети rapid та relative у поєднаннях rapid growth та relative decline, а також метафору heavy industries have suffered. Причому, ці лексично забарвлені одиниці допомагають реалізувати одну з основних функцій рекламного проспекту: підкреслити все краще і зменшити всі негативні сторони, хоча, при цьому, можливо, почасти втрачається об'єктивність інформації. Це стилістичне забарвлення варто передати в МП, зберігаючи, таким чином, функцію прагматичного впливу на читача.

Культуроорієнтовані тексти можуть містить елементи різних дискурсів, причому переважання елементів того чи того дискурсу залежить від типа тексту і визначається його цільовою установкою. ЛО та ФО у рекламному туристичному проспекті містять елементи емоційності, стратегічності, асоціативності. Кореляція типів тексту, тематичних текстових блоків усередині тексту і домінантних ЛО та ФО у культуро-орієнтованих текстах визначають і конкретні стратегії перекладу цих текстів і текстових блоків [7, с. 55].

С. Погодаєва зазначає, що протягом багатьох років проспекти, що видаються туроператорами, залишалися найважливішим маркетинговим інструментом і мали серйозний вплив на вибір клієнта. Продукт туристичного бізнесу є невідчутним, тому споживач змушений здійснювати покупку, не маючи можливості переконатися в її якості, причому часто рішення приймається на основі не зовсім адекватних даних. У цій ситуації, коли особисто перевірити характеристики продукту неможливо і доводиться покладатися на рекомендації турагента, проспект стає основним джерелом інформації і засобом впливу на вибір споживача. Виходячи з цього, стає ясно, чому багато компаній як і раніше вкладають серйозні суми як у підготовку самих проспектів, так і на рекламні акції, покликані переконати потенційних туристів зайти в агентство і вибрати відповідний тур. Слід зазначити, що на видання рекламних проспектів іде досить значна частина коштів, що виділяються на маркетинг, провідні оператори витрачають на видання подібної літератури десятки мільйонів фунтів (середня собівартість одного примірника досягає 1 фунта) і природно хочуть отримати відповідний результат. Між тим, доводиться визнавати, що великі суми викидаються на вітер. За даними дослідження, проведеного екологічною організацією «Грін Флег Інтернешнл», зі 120 млн брошур, які щорічно видаються в Британії, 48 млн виявляються непотрібними. Зазначена норма втрат, а також досить висока собівартість проспектів, які розповсюджуються безкоштовно, перекладається на плечі покупця (у результаті ціна кожного пакета зростає в середньому на 20 фунтів) [48, с. 152].

Сьогодні традиційна рекламна література вже не відіграє такої ролі, як раніше, оскільки багато операторів продають свої тури через Інтернет, а дрібні компанії взагалі відмовилися від проспектів, і якщо клієнт бажає отримати документальне підтвердження домовленостей, відповідна інформація просто роздруковується з веб-сайту. Але, незважаючи на зростання популярності прямих продажів, у найближчому майбутньому проспекти все ж навряд чи зникнуть, тому не приділяти їм уваги не можна.

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ КРАЄЗНАВЧОЇ ЛЕКСИКИ

3.1 Шляхи відтворення краєзнавчих реалій у перекладі

Переклад краєзнавчих реалій становить певні труднощі для перекладача, тому що повних еквівалентів на орфографічному, тим більше, на фонологічному рівні у таких випадках майже не буває.

Реалії належать до мовних одиниць із національно-культурною інформацією, яка притаманна лише одній конкретній мові, позначають поняття, чужі для інших культур і завжди створюють особливі труднощі при перекладі через необхідність їх тлумачення. З іншого боку це викликає цікавість до цієї проблеми. Реалії відіграють дуже важливу роль у пізнанні іншої культури, оскільки предмети, які вони позначають, є знаннями про іншомовну культуру, особливості життя певних народу чи країни (такі як природні умови, географічне положення, хід історичного розвитку, характер соціального устрою, тенденція суспільної думки, науки мистецтва) та неодмінно знаходять відображення їхній мові. Кожного разу елементи таких знань або відомостей унікальні й різноманітні, але мають притаманні тільки їм подібності та розбіжності, характерні для цієї культури і несуть у собі національно-культурний код певної спільноти. У значенні таких слів може бути виділена особлива частина, що відображає зв'язок мови й культури, а також найповніше втілює в собі суттєві відомості про специфіку країни, її національну культуру, менталітет народу, національні особливості вербальної та невербальної поведінки, а також охоплює всі рівні культури певного соціуму чи культурно-етнічної спільності [33, c. 97].

Варто зазначити, що такі мовні одиниці досліджували як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники. Такі вчені, як С. Влахов і С. Флорін [10, с. 58], звернули увагу на ці “неперекладні елементи” у своїй книзі “Непереводимое в переводе”. Автори подали повну характеристику, класифікацію і способи перекладу реалій. У працях А. Федорова [65, с. 175] та Р. Зорівчак [18, с. 13] також представлена інформація про культурно-марковані слова. Питання про реалії, що є складовою частиною художнього твору, викликає особливий цікавість, оскільки дотепер такі елементи розглядалися як лінгвістичні одиниці художнього тексту без урахування їх ролі. Тому дослідження різних способів перекладу краєзнавчих слів-реалій з точки зору їхнього функціонування у художніх творах, а також відображення етнокультурного фону країни, іманентного їм, представляє основну проблему для досліджень.

Під час зіставлення двох мов національно-культурні відмінності спостерігаються практично на всіх рівнях, але особливо яскраво - на лексичному й фразеологічному. Що самобутніші мови, які порівнюються, то менше в них спільностей і більше вони різняться в цілому та за елементами. Семантика реалій базується на особливостях зв'язку мови з мисленням певної етнокультури. Реалії належать до безеквівалентної лексики, яку утворюють слова чи словосполучення, які не мають ні повних, ні часткових відповідників у словнику іншої мови [33, с. 100].

Безеквівалентну лексику краєзнавчого характеру можна умовно розподілити на дві групи:

1. власні імена (особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо): Stanislaus Katczinsky - Станіслаус Качинський, Thurmer - Термер, Jaguar - Ягуар, Pomerania - Помор'я (історична область вздовж узбережжя Балтійського моря між ріками Одер і Вісла);

2. слова-реалії - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу: get in a half nelson - зробити напівнельсон, those fitty looking Tattersal vests - фартова жилеточка, causeway - дорога по насипу, vote of no-confidence - вотум недовіри. В цю групу входять слова, які називають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки певному народові [66, с. І75].

Отже, за визначенням Р. Зорівчак: “Реалії - це монолексемні і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких уміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об'єктивної дійсності мови-сприймача” [18, с. 13]. Згідно з цією ж концепцією до реалій можна зарахувати не тільки слова й словосполучення на рівні мовлення, а й фразеологізми, що за семантикою є історичними, побутовими чи етнографічними реаліями. Окремі дослідники (К. Шахова і А. Баканов [70, с. 95]) зараховують до реалій топоніми й антропоніми. На наш погляд, вони мають рацію, оскільки такі слова сприяють створенню національного колориту, в них чути відгомін історії.

Найчастіше дослідники вдаються до предметної, зовнішньої, позамовної класифікації реалій, і найпослідовніше, найґрунтовніше провели її С. Влахов і С. Флорін [10, с. 47].

З історико-семантичного погляду виокремлюються:

1) власне реалії (при існуючих референтах): Broadway - Бродвей, Brown Betty - “руда Бетті” - листковий пудинг із сухарів із яблуками;

2) історичні реалії - семантичні архаїзми, які внаслідок зникнення референтів входять до історично дистантної лексики, втратили життєздатність: The Revolutionary War - Війна за незалежність, Vogue - “Вог” (журнал для жінок), Benedict Arnold - Бенедікт Арнольд (американський генерал часів війни за незалежність, який перейшов на бік англійців). Реалії вміщують фонові знання культурної спадщини. Крім національного, для них характерний хронологічний колорит.

З точки зору структури реалії розподіляються на:

1) реалії-одночлени: Princeton - коледж у Прінстоні, Quaker - квакер (Квакери - релігійна секта в Америці);

2) реалії-полічлени: Pencey Prep - Пенсі (закрита школа інтернат для хлопців); Brin Mawr College and Shipley - Брін Мор, Шіплі - жіночі коледжі в штаті Пенсільванія;

3) реалії-фразеологізми: to reach the woolsack - дуже пощастити.

Реалії не залежать від уподобань мовного колективу, а виникають унаслідок специфічних географічних умов, а також особливостей мислення та культури нації. Таким чином, у випадку реалій доцільніше вести мову не про переклад у прямому розумінні (віднайдення еквівалента), а про відтворення, тобто віднайдення лексеми, близької за значенням до лексеми мови-джерела, - трансляційне перейменування [33, с. 101].

Отже, стосовно краєзнавчих реалій виділяються такі способи трансляційного перейменування:

1) транскрипція - передача слів мови-джерела через запис їх звучання графемами мови перекладу: Saxon Hall - Сексон-Хол; Selma Thurner - Сельма Тернер (у контексті слів української мови транскрибоване слово-реалія виділяється як чуже, надає предмету, який воно позначає, конотацій небуденності, оригінальності, що сприяє перенесенню читача в атмосферу чужої мови, а не перекладу з однієї мови на іншу) [3];

2) гіперонімічний переклад - видове поняття мови-джерела передається родовим поняттям мови перекладу: some Indian in Yellowstone Park - індіанець племені Навахо у Єллоустонському Парку (у вказаному прикладі застосовується такий спосіб перекладу реалій, як гіперонімічне перейменування саме з метою конкретизації значення тих відомостей, які не відомі читачу, але мають неабияке значення для героїв твору та правильного сприйняття ходу їх думок), Navajo blanket - індіанська ковдра (у перекладознавчій практиці досить поширеним методом є переклад реалій, пов'язаний із основоположними поняттями лексичних трансформацій, категоризацією денотата, визнанням ізоморфізму частини і цілого, генералізацією) [44, с. 53];

3) дескриптивна перифраза - описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називається не прямо, а описово, через характерні їй риси: Central Park South - Південні ворота (у наведеному випадку спосіб транскрипції був би недоречним через те, що читачу транскрибована назва є малозрозумілою, а за допомогою описового перекладу читачу все стає зрозумілим і він легко може уявити собі місце, де відбувається дія, а також всі обставини, які цьому сприяють), Princeton - коледж у Прінстоні (для українського читача затранскрибована назва Прінстоні нічого не скаже, натомість пояснення, надане стосовно коледжу, який там знаходиться сприятиме вірному розумінню сенсу описуваних подій читачем) [67, с. 123];

4) комбінована реномінація - спосіб максимальної передачі семантики реалій, пов'язаний з лінійним розширенням тексту. При цьому способі найчастіше використовується транскрипція з описовою перифразою (значно рідше з гіперонімом): Vogue - „Вог” (журнал для жінок), Quaker - квакер (Квакери - релігійна секта в Америці) (у наведених прикладах переклад способом комбінованої реномінації є дуже вдалим, оскільки мало хто з українців має уявлення про існування та діяльність такої релігійної секти в Америці як Квакери, або про журнал для жінок Вог), Tom Collins's - Том Коллінз - прохолодний коктейль із льодом; Brown Betty - “руда Бетті” - листковий пудинг із сухарів з яблуками (у даному випадку перекладач застосував спосіб комбінованої реномінації, а саме калькування + описова перифраза, що дало можливість і передати етносоціокультурний компонент та потенціал фонових знань, й одночасно пояснити читачеві значення реалії за допомогою добре відомих назв продуктів харчування, які часто використовуються але не у такій суміші) [62, с. 14];

5) калькування - особливий вид запозичення, коли структурно-семантичні моделі мови-джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами мови перекладу. В ході аналізу калькування як способу перекладу, ми дійшли висновку про те, що цей метод відтворює внутрішню форму слова, а разом з нею - структуру образного переносу значень: Vicks Nose Drops - “краплі Вікса від нежиттю”, the Lavender Room - “Лавандова зала”, in this La Salle convertible the had - у своєму кабріолеті “ласаль” (у наведених прикладах калькування виявилось вдалим способом перекладу назв установ, навчальних закладів, фірм та визначних місць; тут має яскравий вияв притаманна калькуванню механістичність) [71, с. 23]

6) міжмовна конотативна транспозиція - заміна реалії мови-джерела одиницею мови перекладу з іншим денотативним але співвідносним конотативним значенням: quiver - сагайдак [13];

7) метод уподібнення - відтворення семантико-стилістичних функцій реалії мови джерела реалією мови-перекладу: cricket -- лапта, few pounds -- небагато [32, с. 59].

8) контекстуальне розтлумачення реалій - цей вид відтворення семантико-стилістичних функцій реалій нерозривно пов'язаний із цілісністю художнього тексту і полягає у роз'ясненні суті реалії у найближчому контексті: It's the opening night of the Ziegfield Follies.- Сьогодні ввечері прем'єра в Зігфельда (Щорічний музикальний огляд на Бродвеї) (переклад цієї реалії способом контекстуального розтлумачення дає читачеві змогу дізнатися про те, як проходить прем'єра якого-небудь видатного фільму, де збираються багато знаменитих осіб і куди мріють потрапити школярі), to grab for the gold ring - схопити “золоте кільце” (Той, хто схопить підвішене т. зв. “золоте кільце”, одержує приз) (використаний у цьому випадку спосіб контекстуального розтлумачення дає яскраве уявлення про те, як виховуються діти в англомовних країнах, та те, що їм із раннього дитинства прищеплюють прагнення бути першими, а також з усіх сил прагнути досягнення своєї мети). Перекладач використовує спосіб контекстуального розтлумачення для пояснення сфери уявлення маленьких дітлахів та той вплив на їх свідомість, який справляє те саме золоте кільце, що є стимулом для їх дій або якимось заохоченням для вправності як у грі, так і у подальшому житті - саме тому це золоте кільце є символічним [65];

9) антонімічний переклад - заміна того чи іншого поняття протилежним йому: peace movement - антивоєнний рух [10, c. 22].

Отже, як правило, власне реалії знаходяться у постійному вжитку людського суспільства, тому поелементне їх відтворення не введе читача в оману й не спотворить зміст тексту оригіналу. У свою чергу реалії-полічлени складаються, у своїй більшості, з відомих читачу понять, тому механічне їх відтворення частинами за допомогою перекладацьких відповідників не завдасть труднощів читачу. Реалії-одночлени, також як й історичні реалії, характеризуються тим, що їх поняття вже закріпилися в уяві та мовленні людей, тому, коли читач стикається з транскрибованим позначенням знайомого йому поняття, він одразу ж розуміє зміст викладеного.

Перспективами подальших пошуків у цьому напрямі вважаємо дослідження краєзнавчих реалій із погляду відображення національно-специфічних концептів з огляду на їх роль у лінгвістичній картині світу, а також подальше дослідження безеквівалентної лексики взагалі і реалій зокрема з точки зору їх надходження в мову і функціонування як запозичених елементів. Також доцільним вважаємо дослідження проблеми переходу реалій у інші пласти лексики.

3.2 Складнощі перекладу англомовних туристичних рекламних проспектів українською мовою

При перекладі туристичних рекламних проспектів, як і при перекладі будь-яких типів текстів, перекладач стикається з певними перешкодами та труднощами. Однією з таких перешкод та труднощів є те, що туристичні проспекти (брошури, журнали тощо), як правило, публікуються одночасно кількома мовами (наприклад, англійська, німецька та російська (українська)) з однаковими фотографіями та однаковим місцем, відведеним для тексту. Часто вони навіть створюються двомовними паралельними виданнями, з текстом, поділеним на колонки (одна мова зліва, інша справа) чи на сторінки. Такі видання вимагають, щоб тексти різними мовами були однакової довжини та збігалися з надрукованими фотографіями.

Інші труднощі можуть стосуватись фактору замовника перекладу чи особи, яка наглядає за виконанням перекладу. Проте, оскільки дане ускладнення стосується більше в галузі психології, ніж перекладознавства, тут ми не будемо його детально розглядати.

Ще одна проблема роботи перекладача лежить у практичній площині. Багато туристичних текстів є путівниками, які використовуються читачами в країні перебування для орієнтування на місцевості. Вони повинні бути створеними з урахуванням тієї візуальної інформації, яку отримає турист на місці (знаки на дорогах та вулицях, надписи, оголошення на пам'ятках чи визначних місцях тощо). Як правило, така візуальна інформація подається лише мовою країни перебування. Тому перед перекладачем постає необхідність включати в текст лексичні одиниці мови оригіналу в їх первинній формі там, де за звичайних обставин це було б порушенням норм і правил перекладу та узусу мови перекладу. Вищезазначене стосується також кулінарних текстів, що, як правило, насичені реаліями (не завжди лише англомовними), які полегшують туристу розпізнання та знаходження в меню тієї чи іншої страви, зазначеної у путівнику. Переклад меню та кулінарних текстів є окремою темою для дослідження труднощів, що постають перед перекладачем через велику кількість реалій та кулінарних термінів і малий обсяг частини проспекту, відведеної для тексту, що унеможливлює надання достатньо пояснень і приміток [79, с. 25].

Надалі ми наведемо кілька прикладів англомовних уривків туристичних текстів та проведемо аналіз їх українських чи російських перекладів. Таким чином ми більш детально розглянемо недостатню прагматичну адаптацію тексту оригіналу, яка призводить до невиконання текстом перекладу інформативної та спонукальної функції та зниження бажаного впливу на цільову аудиторію.

Вибір англомовних уривків та їх перекладів носить випадковий характер, що додатково підкреслює поширеність та розповсюдженість проблеми недоліків у перекладі туристичних текстів. Звідси випливає гостра необхідність у більш детальному вивченні даної проблеми та залучені професійно тренованих перекладачів для виконання тієї роботи, яку зараз переважно виконують некваліфіковані працівники сфери туризму.

Деякі розглянуті нами тексти містять помилки, що виникають через недостатнє володіння перекладачем цільовою мовою, однак ми не будемо на них окремо зупинятись, обмежившись лише тими помилками, які належать до сфери власне перекладознавства з оглядом на прагматичну адаптацію чи неадаптацію тексту.

Наступний уривок є ілюстрацією втрати частини інформації в тексті перекладу через перенесення лексичної одиниці мови оригіналу:

Additionally, 24-hour exchange machines offer convenience as well as good bank rates. Such machines can be found at (F-1), II. Margit krt. 43-45, (C-4), V. Karoly krt. 20, (B-5) V. Vaci u. 40, (D-2), VI. Andrassy ut. 49, and elsewhere.

Крім того, зручними також є цілодобові обмінні автомати, які пропонують вигідний банківський курс. Їх можна знайти на (F-1), II. Margit krt. 43-45, (C-4), V. Karoly krt. 20, (B-5) V. Vaci u. 40, (D-2), VI. Andrassy ut. 49 тощо [88, с. 11].

Даний уривок ми знайшли в двомовному путівнику по Будапешту, виданому у 2002 році. Тут ми бачимо приклад перенесення інформації, відомої читачу мови оригіналу ((F-1), II. Margit krt. 4345, (C-4), V. Karoly krt. 20, (B-5) V. Vaci u. 40, (D-2), VI. Andrassy ut. 49), однак незнайомої для читача мови перекладу, що може стати причиною прогалин у комунікації. У даному випадку варто було б насамперед зазначити, що йдеться про адресу, за якою можна знайти вищевказані автомати. І хоча при перекладі туристичних текстів перенесення лексичних одиниць в їх первинній формі та написанні може бути виправданим з огляду на необхідність ідентифікації даної реалії на місці, все ж існує небезпека того, що реципієнт тексту перекладу може взагалі не зрозуміти, що це адреса, та не усвідомити, про що йдеться, - вулицю, автобусну зупинку, площу чи станцію метро. Тому ми вважаємо, що тут варто зазначити, що krt - це бульвар, u - вулиця, а ut - проспект та транслітерувати назви бульварів, вулиць та проспектів і надати їх оригінальне написання в дужках. Крім того, в тексті оригіналу ми знайшли пояснення певних скорочень (які містять у собі й вищезазначені), однак у тексті перекладу дана інформація була відсутня.

У цьому ж путівнику ми знаходимо уривок, який може слугувати ілюстрацією ще однієї помилки при перекладі - відсутності пояснення інформації, яка є незрозумілою для читача МП:

It doesn't look like it, but Andrassy was once a state-owned hotel hosting delegations of foreign Communists - yep, Brezhnev and Gorby both stayed here.

Andrassy був колись державним готелем і сюди приїжджали делегації іноземних комуністів. Тут зупинялись Брежнєв та Горбі [88, с. 12].

Даний уривок має на увазі інформацію, котра відома багатьом жителям пострадянських країн - «Горбі» в народі називали останнього генерального секретаря та першого (і єдиного) президента СРСР М. С. Горбачова. І хоча текст перекладу створений для україномовного читача, з таким народним прізвиськом Горбачова знайомі не всі. Крім того, сам стиль тексту оригіналу є достатньо розмовним та іронічним, що, проте, не було відображено при перекладі уривку. Такі помилки при перекладі можуть стати причиною послаблення інтенційного прагматичного впливу на читача та спричинити зниження ілокуливної сили тексту.

Наведені нижче уривки служать свідченням такої прагматичної помилки при перекладі як відсутність конвертації одиниць вимірювання:

1. Returning to Dheli for the night train to Himachal, you will feel the cooler air of the hills as you climb towards Dharamsala (5000ft) on the following day .

4. Наступного дня після повернення у Делі вас очікує підйом на вершину Дхарамсала (5000 футів). Після цього нічний переїзд потягом до Хімачалу [53, с. 29].

5. All placements are at or above 4000ft so the climate is cool, even cold initially.

1. Всі селища розташовані на висоті 4000 футів, отже, клімат прохолодний, ближче до холодного [92].

2. BEDROOM: one bed and one 3' single bed, wardrobe, hand basin with shaver point above, colour television [91, с. 8].

3. СПАЛЬНЯ: одна 4'6'' кровать и одна 3' одноместная кровать, гардероб, умывальник с розеткой для бритвы, цветной телевизор [91, с. 9].

В україномовних уривках 1 та 2 висота над рівнем моря зазначена у футах, як і в тексті оригіналу. Однак для цільової аудиторії більш звична метрична система вимірювання, тому в даному випадку варто було б провести конвертацію одиниць і зазначити відповідні цифри в метрах. Альтернативно можна було б зберегти висоту, зазначену у футах, і подати в дужках відповідник у метрах: 5000 футів (1524 м) та 4000 футів (1219 м).

В останньому ж уривку перекладач не лише не конвертував розміри в більш близькі та зрозумілі для україномовного читача, але й не розшифрував позначення (4'6'', 3' ), що, безумовно, негативно впливає на інтенційний зміст і прагматику тексту перекладу та ускладнює розуміння тексту читачем цільової мови.

Нижченаведені англомовні уривки та їх переклади слугують ілюстрацією переобтяження читача тексту перекладу зайвою інформацією, яка ускладнює сприйняття тексту оригіналу, що можна було б вирішити з допомогою таких перекладацьких прийомів, як випущення чи генералізація:

1. Outside, our streets, viewpoints and waterfronts can be as inspirational as our galleries. Sir John Betjeman described the graceful curve of Newcastle's Grey Street as finer than London's Regent Street, and the iconic Gateshead Millenium Bridge has won a clutch of awards including the RIBA Stirling Prize for architecture - strolling across when it's lit up at night is truly magical [90, с. 107].

2. За красою наші галереї можуть зрівнятись хіба що з нашими вулицями та краєвидами. Сер Джон Бетжеман порівняв граційний вигин вулиці Грей у Ньюкаслі з вулицею Регент у Лондоні, а міст Гейтсхед Мілені-ум, що завоював безліч винагород, серед яких і RIBA Stirling Prize за архітек-туру, є незамінним для нічної прогулянки під світлом ліхтарів [91, с. 107].

Даний уривок узятий з туристичного проспекту північного сходу Англії [91]. Очевидно, що україномовний переклад складний для сприйняття, оскільки містить достатньо багато незнайомих пересічному читачу реалій, деякі з яких мають невикористані перекладачем сталі відповідники в українській мові: Ріджент стріт (за аналогією з нею можна було б перекласти й вулиця Грей стріт, щоб підкреслити порівняння, зроблене сером Джоном Бетжеменом). Загалом сприйняття даного уривку можна було б полегшити, вдавшись до ряду перекладацьких трансформацій: випущення - придворний поет сер Джон Бентжемен є не надто відомою особою в нашій країні і згадування про нього не несе такого ж прагматичного навантаження, як і в тексті оригіналу. Крім того, архітектурна премія Королівського інституту британських архітекторів RIBA Stirling Prize також відома не надто широкому колу читачів, тому згадування про неї теж варто вилучити з тексту перекладу, обмежившись згадуванням про безліч нагород та премій, таким чином застосувавши прийом генералізації. Тут варто розділити одне складне речення, котре ми бачимо в тексті оригіналу на два простих, розмежувавши тим самим інформацію та полегшивши її сприйняття цільовою аудиторією.

Звичайно, рішення в даному випадку залишається за перекладачем, однак ми вважаємо, що прагматика перекладу туристичних проспектів вимагає в даному випадку застосування вищевказаних перекладацьких трансформацій.

2. Visitors to Canada may require a passport or a valid visa to enter the country and it is recommended that you also contact your country's Customs/Immigration office for information on identification required to re-enter the country when you return home.

Effective January 23, 2007, citizens of the United States (U.S.) travelling by air between the U.S. and Canada will require a valid U.S. passport, Air NEXUS card or U.S. Coast Guard Merchant Mariner document [89, с. 33].

2. При в'їзді в Канаду вам знадобиться паспорт або дійсна віза. Також вам потрібно звернутись у митні/імміграційні органи для отримання інформації щодо документів, які необхідно пред'явити при поверненні додому.

З 23 січня 2007 року всі громадяни Сполучених Штатів (США), котрі подорожують літаком зі США до Канади, повинні мати при собі дійсний паспорт США, картку Air NEXUS або документ U.S. Coast Guard Merchant Mariner [89, с. 457].

Даний уривок, що надає інформацію для туристів, які подорожують до Канади, відповідає вимогам до перекладу текстів, нормам та узусу мови перекладу. Однак він не є в жодному випадку корисним для україномовних туристів, які мають намір відвідати Канаду, оскільки не містить необхідної для громадян України інформації щодо правил в'їзду в країну. В даному випадку слід було випустити всю нерелевантну для українців інформацію (те, що стосується громадян США) і надати необхідні для україномовного туриста поради з отримання візи чи вказати адресу та телефон відповідної установи (посольства чи консульства), де можна дізнатися потрібну інформацію.

Отже, ми надали короткий огляд деяких аспектів перекладу та розглянули основні труднощі, з якими зіштовхуються перекладачі туристичних текстів. Розглянувши відібрані уривки англомовних туристичних текстів та їх перекладів, ми проаналізували найбільш характерні для них помилки. Очевидним є те, що ці помилки є результатом того, що переклад часто здійснюється не професійними перекладачами, а працівниками зі сфери туризму, які більш чи менш досконало володіють іноземною мовою. Оскільки переклад туристичних текстів орієнтований на цільову аудиторію і тому детермінується мовою перекладу, варто більше уваги звертати на прагматичну адаптацію текстів у процесі їх передачі засобами цільової мови. Вирішальним тут є вплив тексту перекладу на читача, а отже, комунікативна інтенція автора та ілокутивна сила тексту повинні бути збережені та адекватно передані при перекладі.

3.3 Аналіз особливостей відтворення краєзнавчої лексики при перекладі туристичних рекламних проспектів

У процесі виконання роботи, ми дослідили англомовні туристичні рекламні проспекти, розміщенні на веб-проекті «World Travel Guide», що належить туристичній компанії «Коламбус Тревел Медіа Лімітед», Англія. Було виконано переклад низки проспектів з метою виявлення особливостей відтворення краєзнавчої лексики. Розглянемо переклад тексту, присвяченого Відню.

1) A walk through Vienna is a journey through time into the city's imperial past. There are dozens of castles here and over 150 palaces. And the historic city center is a UNESCO World Heritage site. What was once collected by the emperors is now there for you to marvel at. Such as the world's biggest Breugel collection in the Kunsthistorisches Museum or Gustav Klimt's “The Kiss”, on exhibition in the Belvedere. Another unique experience in Vienna is the dense juxtaposition of Baroque opulence and cool avant-garde [95].