Функціонально-семантичні та стилістичні особливості фразеологічних одиниць з компонентом "око/очі" (за романом В. Шкляра "Залишинець")

Фразеологізм як лінгвістична одиниця: поняття і характеристика. Лексема "око" у мовній картині світу українців. Особливості класифікацій стійких сполучень слів, їх основні функції і експресивно-стилістичних властивостей у романі В. Шкляра "Залишинець".

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.04.2014
Размер файла 62,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Функція створення гумору й сатири. Деякі звороти, зазначав С. Караванський, народившись у гумористичній душі нашого народу (у Сірка очей позичити, замилювати очі), додають мові "неповторного, тільки їй властивого колориту". Ця функція часом зумовлена структурною організацією внутрішньо фразеологічного контексту, як-от: дивиться, як баран на нові ворота (нічого не розуміє), бачили очі,що вибирали (гумор. «не можна уже змінити ситуацію»), куди очі почухрав (швидко бігти). «А на ранок упав такий туман, хоч в око стрель» [31; С.83].

Дотепне вживання подібних фразеологізмів зумовлене не тільки чуттям автора, а й великим набором їх у загальнонародній фразеології, що уможливлює також і авторський відбір. Ірреальність їх змісту, "поєднане непоєднуване" гумористично забарвлює ФО в контексті творів усної народної творчості, так і власне авторських витворів.

Функція передачі внутрішніх якостей персонажа. Серед соматичних фразеологізмів із лексичною одиницею «око/очі» можна виділити велику кількість стійких сполучень слів, що передають інформацію про внутрішні якості персонажа: хазяйське око, світле око, гостре око, бите око. «Хоч мене самого трохи лякав його вовчий вишкір, він мав напрочуд гостре око» [31; С.154].

Як бачимо, можна виділити численні ФО, утворені за моделлю "прикметник (дієприкметник) + іменник", які становлять полюси-антиподи як фразеологічні засоби характеристики внутрішніх якостей персонажів [27; С. 255].

Яскравим прикладом зображення внутрішніх якостей персонажа за допомогою фразеологізмів також є лексикон, який використав Василь Шкляр для зображення надокучливого героя: «Легка до розваг була Яся, а проте сьогодні стала мені, як більмо в оці» [31; 212].

Функція відтворення внутрішнього стану персонажа. Не дивно, що численні фразеологізми групуються навколо слів око, очі як виразників психічного стану людини, її внутрішніх переживань та почуттів, щоденних настроїв: аж око в'яне (стає страшно, моторошно), пускати око (виявляти зацікавленість, інтерес), аж очі рогом (людина дуже незадоволена, сердита), вивело очі на лоба (відчуття сильного переляку,болю), аж очі злипаються (дуже хочеться спати), очі блиснули (хтось глянув дуже сердито, злісно), очі вилазять (комусь неприємно, соромно), очі загорілись (раптове вираження радості, схвильованості) та ін.

Внутрішнє відчуття суб'єкта передають також ще такі фразеологізми: «Очі її гнівно блиснули в бік Веремія» [31; С.172].

Функція портретної характеристики, зображення зовнішнього вигляду людини. Зображення зовнішності людини - одна із найпопулярніших тем в українському фольклорі, де вона змальовується дуже розгалуженими спектрами висловів, особливо народними порівняннями. Чи не найбагатший з них висвітлює красу і вроду дівчини: у дівчини очі. як волошки сині в полі; чи в такому контексті - карі очі, чорні брови тощо. Зрозуміло, що навіть потенційно "світлі" лексеми -- "великі, розумні очі" -- сприймаються в контексті всезагальної портретної негоції [27; С. 256]. «Ясні очі з цікавістю втупились у його спантеличене обличчя» [31; С.344].

Функція синонімічного увиразнення експресії, створення градації. Часом це малопомітні, невимушені посилення інтенсивності дії -- навіть у межах одного речення, -- які ледь окреслюють зіставлення різних внутрішніх форм і зашифрованих образів [27; С. 257 - 258].

Заголовна функція. Позиція заголовка має суттєве значення для встановлення контакту з читачем у процесі розуміння суті прочитаного. Поряд з нейтральними заголовками й заголовками, у яких подається тема (гіпертема), уживаються експресивні заголовки (фразеологізми, прислів'я, крилаті слова, рекламні гасла тощо). Виразові якості фразеологізмів, конденсація думки, афористичність, образність, експресія спричинюють використання їх у заголовній функції. Заголовок також виконує функцію сигналізатора змісту певного матеріалу:

1) загострює увагу читача на змісті;

2) стисло повідомляє про сам зміст;

3) концентровано відображає головну думку автора;

4) спонукає до прочитання надрукованого;

5) підвищує ефективність засвоєння прочитаного;

6) експлікує культурні константи, фонові знання адресата [27; С. 260].

Особливо часто фразеологізми трансформуються в мові преси, де органічно поєднуються інформативна та емоційна функції, взаємодіють експресивні засоби й стандартизовані елементи: «Вовкулака блиснув очима і яро гримнув: око за око, зуб за зуб» [31; С.196]. Використання ФО передбачає добру культурну обізнаність читача і його комунікативну рівність із журналістами.

Функція синонімічного підсилення чи нагнітання ознак. Василь Шкляр досить часто вдається до цього прийому: в його творі фразеологізми можуть чергуватися із семантично співвідносними одиничними чи повторюваними лексемами, або ж з вільними словосполученнями, чи самі встановлюють синонімічний ряд: «Вона пригорнулась і ніжно подивилася на Веремія, у котрого очі аж світились» [31; С.328].

Отже, у творі Василя Шкляра «Залишинець» лексичні одиниці «око/очі» у складі стійких сполучень слів виконують низку функцій, які допомагають виразному й емоційному вираженню людських почуттів, їхньої зовнішності, сприяють чіткому виділенню основної думки у творі: оцінна, емоційно-експресивна функції, функція створення гумору та сатири, відтворення внутрішнього стану персонажа, його портретної характеристики, а також функції синонімічного увиразнення експресії, створення градації та функція синонімічного підсилення та нагнітання ознак.

ВИСНОВКИ

В лінгвістиці не існує єдиного визначення фразеологізмів, тому виділяється декілька підходів до трактування цього поняття: 1) відтворюване, цілісне за значенням, стійке за складом і структурою словосполучення (Ужченко В.Д.); 2) лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично оформлених за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично (Плющ); 3) семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (сполучень та речень), не створюється у процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання слів, а відтворюється у вигляді фіксованої конструкції з властивим їй лексичним складом і значенням. Проте найбільш поширеним є тлумачення Скрипник Л.: «Це стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілісність і відтворюються в процесі мовлення як готові словесні формули».

Фразеологічні одиниці містять низку ознак, які відрізняють їх від інших лексичних структур: контекстуальна зумовленість їхнього уживання, надслівність, внутрішньокомпонентні зв'язки, строгий лексичний склад (В.Архангельський). Однак вони мають також немало спільного з останніми: 1) фразеологізми та лексичні одиниці не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються як готові значеннєві одиниці (М.Шанський та Є.Малиновський); 2) вони відзначаються стійкістю складу й структури (В.Жуков); 3) стійкі сполучення можуть встановлювати синонімічні взаємини із словами і виконувати певні синтаксичні функції різних частин мови. Проте найголовнішою зовнішньою ознакою, яка відрізняє вище зазначені лінгвістичні структури, є цілеоформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму.

Залежно від того, за якою ознакою групують фразеологізми, виділяють наступні класифікації: семантична, генетична, функціональна, ідеографічна, експресивно-стилістична, морфологічна, синтаксична класифікації, класифікація фразеологізмів з погляду їх лексичного складу, структури. Кожна із зазначених груп науково обґрунтована та підтверджена низкою досліджень з етимології, семантики, граматики тощо.

Фразеологізми також виконують різноманітну кількість функцій, серед яких виділяють такі: оцінна та емоційно-експресивна функція; функція створення гумору та сатири, передачі внутрішніх якостей персонажів й відтворення їхнього внутрішнього стану, портретної характеристики та зображення зовнішнього вигляду людни; функція сюжетної основи, мовної характеристики персонажа; функція заключного акорду, лаконізації мовлення, синонімічного увиразнення експресії й створення градації; заголовна функція та синонімічного підсилення чи нагнітання ознак. Варто також зазначити, що фразеологізми мають певну стилістичну закріпленість. Разом з тим, вони містять експресивно-оцінне значення або ж є стилістично нейтральними фразеологічними одиницями.

Фразеологізм із складовими лексичними одиницями «око/очі», як і інші стійкі сполучення слів, виконує такі функції: оцінна, емоційно-експресивна функції, функція створення гумору та сатири, відтворення внутрішнього стану персонажа, його портретної характеристики, а також функції сюжетної основи, створення заключного акорду або синонімічного ряду, синонімічного увиразнення експресії, створення градації., заголовна функція та синонімічного підсилення та нагнітання ознак. Використання останніх як і в розмовно-побутовій лексиці, так і в художній літературі сприяє увиразненню людського мовлення, наснаження його емоційно-експресивними, оцінними компонентами, що збагачуються не лише мовний словник окремої особистості, а й всього народу в цілому.

Фразеологізми - це культурний спадок кожної нації, це поєднання народної мудрості й винахідливості, людських емоцій та переживань, які наскрізь пронизані враженнями, пристосовані до вербалізації семантики мовців та слухачів.

ФО існують у багатьох мовах, але в кожній з них вони мають свої особливі форми вираження. Найголовнішою ознакою людського спілкування є передача думок. Тобто передаються не слова, а поняття, які останні виражають; не речення, а судження; не тексти, а думки та міркування, які в них містяться. Фразеологізми можуть мати у своєму складі особливі одиниці-реалії, які несуть інформацію про традиції, історію, культуру цього народу. Однією із таких одиниць і є лексема «око/очі».

Істотні зміни в усіх сферах суспільного життя сприяють не тільки формуванню нового мислення, розширення людської свідомості, а й становленню адекватних засобів їхнього фразеологічного вираження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології/ М.Ф. Алефіренко. - Х.: Видавництво при Харківському державному університеті видавничого об'єднання «Вища школа», 1987. - С. 8

2. Архангельський В.А. Устойчивые фразы в современном русском языке/ В.А. Архангельський. - Ростов-на-Дону, 1964. - С. 68 - 69

3. Бабкин А.М. Фразеология и лексикология/ Фразеология и лексикология. А.М. Бабкин. - М. - Л., 1964. - С. 10

4. Баранник Д.Х. Фразеологія в усному мовленні/ Питання мовної культури. Д.Х. Баранник. - К.: Наукова думка, 1968. - Вип. 2. - С. 34 - 38

5. Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/ за заг. ред. академіка І.К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1973. - 439 с.

6. Булаховський Л.А. Курс русского литературного языка/ Л.А. Булаховський - К.: Радянська школа, 1952. - Т.1. - 179 - С. 102 - 103

7. Виноградов В.В. Об основных типах фразеол. единиц в русском языке// Избр. тв.: Лексикология и лексикография/ В.В. Виноградов. - М.: Наука, 1977. - С.140 - 161

8. Гаврин С.Г. Проблема систематизации устойчивых сочетаний современного русского языка в функционинальном аспекте/ Ученые записки Московкого обласного педагогического инстит. им. Н.К. Крупской. - М., 1968. - Т. 160 - С. 58 - 67

9. Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова: підручник/ А.П. Грищенко, Л.І. Мацько, М.Я. Плющ та ін./за заг. ред. А.П. Грищенко. - 2-ге вид., перероб. і доповнене. - К.: Вища школа, 1997. - С. 226 - 233

10. Дубічинський В.В. Сучасний тлумачний словник української мови: 60 000 слів/ за заг. ред. д-ра філол. наук., проф. В.В. Дубічинського. - Х.: ВД «Школа», 2006. - с. 832

11. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення (Просте речення, еквіваленти, речення)/ П.С. Дудик. - К.: Наукова думка, 1973. - С. 79 - 95

12. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. -- К.: Наук. думка, 1983 -- Т. 4: Н -- П / уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. -- 2003. -- С. 170 - 171

13. Жовтобрюх М.А. Курс Сучасної української літературної мови. Частина І/ М.А. Жовтобрюх, Б.М. Кулик. - 3-тє вид. - К., 1965. - С. 326

14. Знаки української етнокультури: словник-довідник/ В.В. Жайворонок - К.: Довіра, 2008. - С. 414 - 415

15. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики/ Т. Космеда. - Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. - С. 230

16. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии/ Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике/ Б.А. Ларин. - Л., 1956. - С. 200 - 224

17. Лебеденко Ю.М. Фразеосемантична група з компонентом "хата" в українській мові: структурно-семантичний та етнокультурний аспекти: автореф. дис. канд. філол. наук./ Ю.М. Лебеденко. -- Х., 2006. -- С. 7

18. Мартінек С.В. Український асоціативний словник: у 2-х т. - Т.1: від стимулу до реакції. - 2-ге вид., стер.- Л.: ПАІС, 2008. - С. 215 - 216

19. Медведев Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо/ Ф.П. Медведєв - Х.: Вища школа, 1982. - С. 10 - 11

20. Пазяк М.М. Українські прислів'я та приказки: проблеми параміології та парамеографії/ М.М. Пазяк. - М.: Наукова думка, 1984. - С. 167 - 180

21. Панасенко Т.М. Українські прислів'я і приказки/ упорядник Т.М. Панасенко; худож.-оформлювач Л.Д. Киркач-Осипова. - Х.: Фоліо, 2006. - 351 с.

22. Плющ М. Сучасна українська літературна мова: підручник/ М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін./ за ред. М.Я. Плющ. - 3-тє вид.. стер. - К.: Вища школа, 2001. - 430 с.

23. Розейзон Л.И., Абрамець И.В. Современная омонимия в сфере фразеологии; вопр. языкознания/ Л.И. Розейзон, И.В. Абрамець. - 1969. - №2. - С. 54 - 63

24. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови/ Л.Г. Спринчак - К.: Наукова думка, 1973. - С. 7, 149

25. Спринчак Я.О. Етимологічний аналіз фразеологічних виразів// Українська мова і література в школі. - 1976. - №5. - С. 33 - 38

26. Тагиєв М.Т. Глагольная фразеология современного русского язика/ М.Т. Тагиев. - Баку, 1966 - С. 56 - 58

27. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб./ В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко - К.: Знання, 2007. - С. 7 - 8, 124, 244 - 260

28. Фразеологічний словник української мови/ за ред. Білоноженка. - Книга в 2-х томах. - К.: Наукова думка, 1993 - С. 60 - 75

29. Юрчук Л.А. Теоретичні засади реєстр. фразеологічного словника української мови/ Л.А. Юрчук. - К.: Мовознавство. - 1983. - С. 23 - 32

30. Яременко В. Новий словник української мови/ В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Аконіт, 2008. - С. 449 - 452

31. Шкляр В.М. Залишинець. Чорний Ворон. - Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2011. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної лінгвістики. Особливості мовної концептуалізації світу. Концептуальна та семантична природа лексеми "влада" в українській мовній картині світу. Структурна організація концептуальних полів.

    дипломная работа [179,8 K], добавлен 25.04.2011

  • Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.

    дипломная работа [102,7 K], добавлен 17.08.2011

  • Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору.

    курсовая работа [54,0 K], добавлен 29.07.2015

  • Класифікація фразеологічних одиниць як стійких сполучень слів, їх образність і експресивність. Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору.

    курсовая работа [368,1 K], добавлен 16.11.2012

  • Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Поняття, класифікація та внутрішня форма фразеологічних одиниць. Види перекладів фразеологізмів. Національно-культурна специфіка у фразеології і перекладі. Класифікація прийомів перекладу фразеологічних одиниць.

    дипломная работа [58,3 K], добавлен 17.05.2013

  • Семантика й деякі структурні особливості фразеологічних одиниць, що характеризують особливості характеру українців. Характеристика та систематизація уявлень про основні риси національного характеру людини, представлених в українських фразеологізмах.

    статья [22,2 K], добавлен 18.12.2017

  • Поняття фразеологізмів. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови. Структурно-семантичні особливості компаративних фразеологізмів в англійській мові. Особливості дієслівних форм.

    дипломная работа [112,1 K], добавлен 25.08.2010

  • Значення і функції використання фразеологічних трансформацій у заголовках засобів масової інформації. Дослідження динаміки фразеологічної системи. Особливості фразеологізованих заголовків-трансформацій. Уведення трансформованих стійких сполучень слів.

    статья [23,9 K], добавлен 12.04.2012

  • Історія розвитку фразеології як науки про стійкі поєднання слів. Класифікація фразеологічних одиниць. Опрацювання фразеологічних одиниць, що супроводжують студентське життя, з допомогою німецько-російського фразеологічного словника Л.Е. Бинович.

    курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.05.2014

  • Лінгвістичне дослідження і переклад фразеологічних одиниць сучасної літературної німецької мови. Класифікація фразеологізмів, перекладацькі трансформації при перекладі українською мовою. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади.

    курсовая работа [73,8 K], добавлен 07.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.