Досудове слідство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Сутність, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи

2. Порядок прийому, реєстрації, розгляду і перевірки заяв і повідомлень про злочини

Керівна роль слідчого під час огляду місця події

Процесуальний порядок порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Направлення матеріалів за належністю

Висновки

Нормативні акти та література

Додаток

Вступ

Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства слідчий -- учасник кримінального процесу, який прийняв відповідно до закону справу до свого провадження та здійснює досудове слідство. Слідчий процесуально самостійний і в своїй діяльності керується законом. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства та про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно за винятком випадків, коли законом передбачено отримання санкції прокурора або рішення суду, та несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення (ч. 1 ст. 114 КПК). При виконанні своїх повноважень слідчий незалежний від будь-якого впливу, діє тільки на підставі й у межах закону і наданих йому прав.

Діяльність уповноважених державою органів здійснюється у певній послідовності і може бути поділена на певні частини, або етапи, які прийнято йменувати стадіями кримінального процесу.

Стадії є відносно відокремленими частинами кримінального процесу. Будучи самостійними, вони водночас перебувають у зв'язку з іншими стадіями, утворюючи єдину систему кримінального процесу. Особливостями кожної стадії є: своєрідне коло завдань; певне коло учасників; специфічний процесуальний порядок діяльності суб'єктів та їх правовідносин; зміст та форма підсумкових рішень, які приймаються на відповідному етапі процесуального провадження.

Обрана для дослідження тема є сьогодні особливо актуальною, зокрема, у контексті реформування кримінального процесу. Особливу увагу слід приділити саме стадії порушення кримінальної справи, оскільки вона починається з моменту надходження до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду вказаних у законі як приводи до порушення кримінальної справи заяви або повідомлення про злочин або з моменту безпосереднього виявлення ознак злочину, а тому має велике значення у подальшому провадженні. У цій стадії процесу компетентні органи у специфічній процесуальній формі за допомогою передбачених процесуальних засобів (отримання пояснень, витребування матеріалів, провадження оглядів тощо) з'ясовують наявність у подіях ознак злочину. Стадія порушення кримінальної справи закінчується винесенням постанови про порушення кримінальної справи або постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. В останньому випадку кримінальний процес не знаходить продовження. Про порушення кримінальної справи слідчими МВС України в 2006 році було прийнято 300 594 рішення.

Специфіку стадій кримінального процесу взагалі досліджували відомі вчені-процесуалісти, серед яких слід відзначити Михеєнко М.М., Нор В.Т., Тертишник В.М., Шибіко В.П. Більш детально особливості стадії порушення кримінальної справи висвітлювали Белозеров Ю.Н., Зеленецкий В.С., Назаренко Р., Смітієнко 3. Але дана проблема вимагає подальшого дослідження у контексті формування в Україні правової держави, імплентації міжнародного законодавства тощо.

Мета курсової роботи - з'ясувати специфіку діяльності слідчого у стадії порушення кримінальної справи.

Відповідно до мети було визначено наступні завдання:

-дослідити сутність, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи;

висвітлити порядок прийому, реєстрації, розгляду і перевірки заяв і повідомлень про злочини;

з'ясувати керівну роль слідчого під час огляду місця події;

-охарактеризувати процесуальний порядок порушення або відмови у порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів за належністю.

Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку літератури, який налічує близько 30 джерел.

1. Сутність, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи

Порушення кримінальної справи за українським законодавством -- це початкова стадія кримінального процесу. Наразі не існує єдиного погляду щодо визначення назви цієї стадії, її меж та характеру діяльності. Часто виникає запитання, чи обґрунтована така назва глави 8 КПК України як «Порушення кримінальної справи». Більшість правників дотримуються думки, що для вирішення питання про порушення кримінальної справи необхідно провести низку невідкладних дій для перевірки заяв і повідомлень про злочини. І. Бондар цю стадію в досудовому провадженні пропонує назвати «Прийняття, реєстрація, перевірка заяв та повідомлень про злочини та прийняття по них рішень» Бондар І. Особливості порушення кримінальної справи в Україні та США // Юридична газета. - 2008. - № 22(95). -27 травня. -С. 3..

Відповідно до ст. 94 КПК джерелами, з яких правоохоронним органам стає відомо про злочин є: 1) заяви або повідомлення підприємств, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Стаття 97 КПК визначає, що за заявою або повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його. Коли треба перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

На стадії порушення кримінальної справи кримінально-процесуальний закон забороняє проводити слідчі дії за виключенням: огляду місця події у невідкладних випадках; в таких випадках за наявності для того підстав кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події (ст. 190 КПК), накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, яке провадиться з метою запобігання злочину (ст. 187 КПК).

В процесуальному законодавстві США поняття «порушення кримінальної справи» не існує. Йому відповідає інститут кримінального переслідування (як і у Великій Британії, Франції, Німеччині). Провадження з конкретної кримінальної справи вважається розпочатим з моменту отримання інформації про злочин та її реєстрації. У більшості випадків кримінальне переслідування в США порушується і ведеться поліцією, федеральним бюро розслідувань (ФБР) і органами атторнейської служби1. Основним органом розслідування є поліція (федеральна, поліція штатів і місцева). Поліцейські, на яких покладено функцію охорони громадського порядку, наділені правом без формального акта порушення кримінальної справи здійснювати збір доказів і проводити для цього такі слідчі дії, як огляд, вилучення речових доказів та інших слідів, арешт та допит підозрюваного, допит потерпілого, свідків, особистий обшук та обшук приміщення. Зазначені дії поліція виконує протягом нетривалого часу відразу ж після виявлення злочину (на місці самого злочину або у поліцейському відділенні). У США одним із основних службових документів поліції є рапорт. Він складається здебільшого для власних потреб і з метою обґрунтування правомірності проведеного арешту, і віднесення злочинів до категорії розкритих. У разі якщо злочин лишається нерозкритим, поліцейські складають так званий звіт про подію, і на цьому розслідування припиняється. Названий звіт є формою обліку скоєного злочину і належить до категорії нерозкритих.

Отже, порушення кримінальної справи -- це акт застосування процесуального права, який здійснюється в формі винесення постанови, що відкриває загальну юридичну можливість провадження всіх без винятку слідчих дій та застосування, за наявності для того відповідних підстав, засобів процесуального примусу Філін Д. Процесуальне становище особи, щодо якої порушено кримінальну справу // Право України, 2003. -№7. -С. 57..

Згідно зі ст. 4 КПК України суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів щодо встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

Ст. 97 КПК України визначає: "По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

порушити кримінальну справу;

відмовити в порушенні кримінальної справи;

3)направити заяву або повідомлення за належністю.

Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

Кінцевими рішеннями даної стадії є порушення кримінальної справи або відмова в порушенні справи. Направлення заяви чи повідомлення за належністю являється проміжним рішенням і з його прийняттям не варто тягнути до закінчення встановленого законом трьохденного строку саме для перевірки заяви і повідомлення, а не для вирішення питання про належність.

Завданнями стадії порушення кримінальної справи є:

прийняття, реєстрація, розгляд, перевірка заяв та повідомлень про злочини,

прийняття по них рішень,

виявлення та попередження злочинів.

Засобами вирішення цих завдань є процесуальні дії, спрямовані на одержання доказів та захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб: огляд місця події, отримання пояснень від громадян, витребування й отримання предметів та документів, а також ревізія, контрольна закупка та оперативно-розшукові дії.

Суб'єктами, які згідно з діючим законодавством правомочні вирішувати питання про порушення кримінальної справи, є: органи дізнання, слідчий, прокурор, суд. Ніякий інший правоохоронний орган не має права вирішувати питання про порушення справи. Більшість кримінальних справ порушується органами дізнання і слідчими, які не тільки мають юридичні і технічні можливості першими отримувати повідомлення про злочини, а й безпосередньо виявляти латентні злочинні діяння.

Органами дізнання є: міліція, податкова міліція, органи безпеки, командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів та профілакторіїв, органи державного пожежного нагляду, органи охорони Державного кордону, в визначених в законі випадках, та капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Органами досудового слідства є слідчі органів внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та слідчі органів безпеки.

У стадії порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий чи прокурор, а в визначених у законі випадках і суд (справи приватного обвинувачення), здійснивши перевірку інформації про злочин, вирішують питання: чи мало місце офіційне повідомлення про злочин і чи є законний привід до порушення кримінальної справи, чи встановлені ознаки злочину, чи немає підстав, що виключають порушення справи, до якого слідчого органу слід буде направити справу по підслідності в разі її порушення.

Заява чи повідомлення про злочин мають бути розглянуті протягом трьох діб. Згідно зі ст. 97 КПК України, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів. Продовження цих строків законом не передбачено.

Для порушення кримінальної справи необхідні законні приводи (джерела інформації про злочин) та достатні підстави (фактичні дані, що вказують на наявність ознак злочину) .

Підсумковими рішеннями стадії порушення кримінальної справи є:

рішення про порушення справи;

рішення про відмову в порушенні справи.

Стадію порушення кримінальної справи іноді йменують більш точніше стадією прийняття, перевірки і розгляду заяв та повідомлень про злочини. Адже стадія може закінчуватись не тільки порушенням справи, а й протилежним рішенням -- постановою про відмову в порушенні справи. Л.М. Лобойко та В.С. Зеленецький пропонують іменувати її дослідним провадженням . В.Тертишник пропонує йменувати цю стадію більш слушним і доцільним поняттям, яке відповідає змісту і формі здійснюваної на цьому етапі процесуальної діяльності, -- дізнанням Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. - К., 2004. -С. 392. Згідно з такого моделлю дізнанням слід вважати діяльність з прийняття, перевірки і розгляду заяв і повідомлень про злочини, провадження протокольної форми досудової підготовки матеріалів та здійснення органом дізнання невідкладних слідчих дій по порушеній кримінальній справі.

Стадія порушення кримінальної справи має велике значення у кримінальному судочинстві. За даними МВС України, слідчим апаратом органів внутрішніх справ України в 2008 році було розглянуто 327 905 заяв і повідомлень про злочини, з них у строк до трьох діб було розглянуто 151 797 матеріалів, у яких приймались рішення у порядку, передбаченому статтею 97 КПК України. Від 3 до 10 діб розглянуто слідчими 159 249 заяв і повідомлень про злочини, що становить 49,6% (у 2007 р.-- 50,7%). Всього тільки слідчими МВС України в 2008 році порушено 300 594 кримінальні справи.

Швидкий та всебічний розгляд заяв і повідомлень про злочини створює оптимальні умови для вирішення слідчим завдання встановлення об'єктивної істини та забезпечення захисту прав громадян і організацій. Несвоєчасне порушення кримінальної справи ці умови погіршує: особи, зацікавлені в результатах справи, отримують можливість приховати сліди злочину та перешкоджати встановленню істини.

З іншого боку, аналіз статистичних даних свідчить, що слідчі ще багато зусиль витрачають на розгляд заяв про малозначні злочини чи інші проступки. Протягом 2008 року у 16 416 заявах або у 5% було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю події і складу злочину. Очевидно необхідності в направленні їх до слідчих підрозділів не було, а слідчі при вирішенні цих матеріалів відволікались від розслідування злочинів і займалися непродуктивною роботою -- прийняттям рішень у неперспективних матеріалах.

Таким чином, стадія порушення кримінальної справи -- це початкова стадія кримінального процесу, зміст якої становить діяльність з прийняття, реєстрації, розгляду, перевірки заяв та повідомлень про злочини, прийняття по них рішень, з'ясування наявності або відсутності підстав для порушення кримінальної справи. Підсумковими рішеннями стадії порушення кримінальної справи є рішення про порушення справи або рішення про відмову в порушенні справи.

2. Порядок прийому, реєстрації, розгляду і перевірки заяв і повідомлень про злочини

Порядок приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, врегульовано Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, яка затверджена наказом МВС України 14.04.2004 № 400.

Єдиний порядок приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, введено з метою зміцнення законності в органах і підрозділах внутрішніх справ України при прийманні, реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, удосконалення координації діяльності структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з цих питань, а також з урахуванням змін, унесених до Закону України "Про міліцію", кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

До заяв і повідомлень, які є приводами і підставами до порушення кримінальної справи, є:

-заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

- повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину;

-явка з повинною;

повідомлення, опубліковані в пресі;

безпосереднє виявлення органом дізнання,слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Під термінами "приймання", "реєстрація", "розгляд" заяв і повідомлень про злочини слід розуміти:

-приймання - дії посадових осіб органів внутрішніх справ при одержанні заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються;

реєстрація - присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про злочин порядкового номера і фіксація в передбачених Інструкцією облікових документах (ЖРЗПЗ, ЖРІЗ) стислих даних про заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються;

розгляд - здійснення перевірки відомостей про злочини, що вчинені або готуються, про які йдеться в заяві і повідомленні, узагальнення матеріалів та прийняття рішення згідно з вимогами КПК України .

Приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється тим органом внутрішніх справ, до якого надійшло звернення чи повідомлення, цілодобово оперативним черговим (оперативний черговий МВС, ГУБОЗ МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, помічник начальника міськрайліноргану оперативний черговий, помічник начальника чергової частини -оперативний черговий, старший оперуповноважений (оперуповноважений) -черговий, старший інспектор (інспектор) - черговий, помічник оперативного чергового, а також працівники інших служб, призначені підмінними черговими в установленому порядку).

При особистому зверненні заявника до органу внутрішніх справ, який обслуговує республіканські, обласні центри та інші міста з територіальним поділом, крім спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю, із заявою чи повідомленням про злочин, у період з 8 год.00 хв. до 20 год. 00 хв., протокол усної заяви приймається виключно спеціально виділеним працівником у кімнаті для приймання громадян і відразу передається під підпис у журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, оперативному черговому для реєстрації.

Оперативний черговий, прийнявши заяву чи повідомлення про злочин, зобов'язаний діяти згідно з Інструкцією з організації реагування ОВС на повідомлення про злочини, затвердженої наказом МВС України від 04.10.2003N 1155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.03.2004за N 259/8858, негайно направити на місце події слідчо- оперативну групу чи оперативну групу та вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його, організувати невідкладні дії з розкриття злочину у короткий термін.

За межами дислокації органу внутрішніх справ працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про злочин, або у разі безпосереднього виявлення такого, зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили злочин, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Чергові підрозділів (управлінь, відділів) Державтоінспекції, пунктів централізованого спостереження підрозділів Державної служби охорони, ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників для осіб, затриманих за бродяжництво, спецприймальників для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, приймальників-розподільників для неповнолітніх інформацію про злочини передають до чергових частин органів внутрішніх справ за територіальністю, про що в облікових документах учиняють відмітки.

Заяви або повідомлення представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадськості чи окремих громадян про злочини можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву.

При цьому заявник попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про що відмічається у протоколі.

У протоколі усної заяви (повідомлення) про злочин, де йдеться мова про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, в обов'язковому порядку зазначається інформація про те, ким вчинено насильство в сім'ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення.

Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення кримінальної справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину і відібрати від нього відповідний підпис.

Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.

Повідомлення представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину, можуть бути усними або письмовими.

Заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, реєструються цілодобово в чергових частинах органів внутрішніх справ оперативними черговими відразу після їх надходження, що відображається в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (ЖРЗПЗ), а також на персональній електронно-обчислювальній машині (ПЕОМ) шляхом введення до автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС) "ФАКТ" Наказ МВС України від 14.04.2004 № 400 "Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються".

Після реєстрації заяви чи повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу працівники служби дільничних інспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх протягом 3 днів інформують про це управління або відділ у справах сім'ї та молоді відповідної місцевої держадміністрації.

Письмові заяви про злочини, подані в органи внутрішніх справ безпосередньо заявником, реєструються тільки в черговій частині.

Зареєстровані заяви про злочини доповідаються начальнику органу внутрішніх справ або особі, що виконує його обов'язки, які організовують їх розгляд згідно з вимогами КПК України.

Заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, що надійшли до режимно-секретного підрозділу органу внутрішніх справ поштою, телеграфом, факсимільним зв'язком або іншим видом зв'язку, реєструються за встановленими правилами діловодства, про них негайно доповідається начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов'язки. Начальник або особа, яка виконує його обов'язки, дає письмові вказівки щодо термінової реєстрації заяви чи повідомлення в черговій частині і приймає рішення про порядок її перевірки згідно з вимогами КПК України. Передавати ці заяви та повідомлення для розгляду без реєстрації у черговій частині категорично забороняється.

Анонімні листи, що містять відомості про злочин, що вчинений або готується, реєструються лише в режимно-секретних підрозділах і передаються до відповідних служб для використання при розкритті злочинів або запобіганні їм.

У ЖРЗПЗ реєструються також заяви і повідомлення, які містять інформацію про безвісно зниклого громадянина, та рапорти працівників органів внутрішніх справ про безпосереднє виявлення ними правопорушення, що містить ознаки злочину.

При реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, у т.ч. явки з повинною, що надійшли в письмовій формі, оперативний черговий на їх лицьовому боці проставляє спеціальний штамп реєстрації заяви і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, в якому вказано назву органу внутрішніх справ, дату реєстрації та порядковий номер реєстраційного запису і прізвище оперативного чергового.

При виявленні в процесі розслідування раніше вчиненого злочину особа, яка провадить дізнання, або слідчий одержує від потерпілого заяву, яка реєструється в ЖРЗПЗ, із позначенням "Додатково виявлено у ході розслідування кримінальної справи N" . Коли одержання письмової заяви неможливе, складається рапорт. За цими документами приймається рішення згідно з вимогами КПК України.

При надходженні до органу внутрішніх справ заяви чи повідомлення про раніше відомий злочин, який зареєстровано в ЖРЗПЗ і за ним проведена (проводиться) перевірка згідно з КПК України, вони розглядаються відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Якщо реєстрацію заяви і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, з будь-яких причин було затримано, то у графі N 2 ЖРЗПЗ поряд з часом її надходження до чергової частини зазначаються дата і точний час її початкового отримання працівником міліції. У такому разі строк прийняття рішення за нею обчислюється з часу початкового отримання.

Коли розгляд заяв і повідомлень про злочин, що вчинений або готується, не входить до відання органів внутрішніх справ або є свідчення про вчинення злочину на території обслуговування іншого органу внутрішніх справ, заява чи повідомлення після реєстрації протягом трьох діб пересилається за належністю, про що робиться відповідний запис у ЖРЗПЗ. Разом із цим обов'язково вживаються необхідні заходи щодо запобігання або припинення злочину, а також збереження слідів злочину.

При направленні заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, для розгляду за належністю відмітка про це в ЖРЗПЗ робиться тільки працівником з обліково-реєстраційної роботи або особою, на яку покладено відповідальність за обліково-реєстраційну і статистичну роботу, на підставі копії супровідного листа з вихідним номером режимно-секретного підрозділу органу внутрішніх справ, яка надалі зберігається в справі листування за заявами та повідомленнями про злочини.

Заявник інформується про передання його заяви про злочин за належністю протягом доби з часу прийняття рішення.

Заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, що надійшли з інших органів внутрішніх справ, реєструються і беруться на облік згідно з вимогами цієї Інструкції. При цьому строк їх вирішення відраховують з часу останньої реєстрації в органі внутрішніх справ.

Орган внутрішніх справ, який отримав такі заяви і повідомлення, зобов'язаний поінформувати ініціатора, повідомивши йому реєстраційний номер ЖРЗПЗ.

У разі повернення матеріалу з органу, куди він раніше надсилався для проведення перевірки за належністю, необхідно його реєструвати за раніше присвоєним номером із зазначенням повторної реєстрації через дріб (наприклад 54/1, 54/2 тощо). Така інформація повторно не зараховується, а враховується лише останнє прийняте рішення.

Якщо заява і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, надійшли до органу внутрішніх справ при особистому зверненні заявника, то водночас з його реєстрацією в ЖРЗПЗ у черговій частині органу внутрішніх справ оперативний черговий або спеціально уповноважений працівник оформляє талон-повідомлення і видає його заявнику.

Талон-повідомлення оформляється і видається заявнику також при його особистому зверненні за межами дислокації органу внутрішніх справ старшими дільничними (дільничними) інспекторами міліції, працівниками підрозділів кримінальної міліції та спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. Талон складається з двох частин: талон-корінець і талон-повідомлення. Обидві частини талона мають однаковий реєстраційний номер. У талоні-корінці вказуються дані про заявника, короткий зміст заяви, реєстраційний номер за ЖРЗПЗ, посада, звання, прізвище та підпис особи, яка прийняла заяву, дата її прийняття, підпис заявника про отримання талона-повідомлення, дата та час реєстрації заяви.

У талоні-повідомленні вказуються відомості про особу, яка прийняла заяву, реєстраційний номер за ЖРЗПЗ найменування органу внутрішніх справ, адреса і службовий телефон, дата прийняття заяви та підпис, ініціали і прізвище оперативного чергового або працівника. При видачі талона-повідомлення за межами дислокації органу внутрішніх справ реєстраційний номер за ЖРЗПЗ заявнику повідомляється додатково.

Заявник розписується за отримання талона-повідомлення на талоні-корінці, проставляє дату і час його отримання. Талон-корінець залишається в черговій частині органу внутрішніх справ.

Талони повинні бути зброшуровані в журнал і пронумеровані. Для відповідних працівників журнал талонів ведеться окремо. Журнали талонів реєструються в режимно-секретних підрозділах і зберігаються в черговій частині органу внутрішніх справ. Талони-корінці використовуються при звірках повноти реєстрації заяв про злочини, що вчинені або готуються, а також при розгляді скарг громадян на дії посадових осіб органів внутрішніх справ.

Коли необхідно перевірити заяву чи повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Рішення за заявами і повідомленнями про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу приймається протягом 3 днів, а у разі потреби перевірки викладених фактів та з'ясування додаткових обставин - у строк не більше 7 календарних днів. Якщо в результаті перевірки заяви і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, що надійшли, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного або дисциплінарного проступку чи іншого порушення громадського порядку, слідчий або орган дізнання має право, відмовивши в порушенні кримінальної справи, надіслати заяву або повідомлення на розгляд громадській організації, товариському суду, комісії в справах неповнолітніх, трудовому колективу або адміністрації підприємства, установи, організації для вжиття відповідних заходів впливу або передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.

Про результати розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, працівником з обліково-реєстраційної і статистичної роботи в графі 8 ЖРЗПЗ проставляється спеціальний штамп відмітки про рішення, прийняте за заявами і повідомленнями про злочини, що вчинені або готуються, заповнюються його реквізити і ставиться вихідний номер і дата письмової відповіді заявнику.

Строки розгляду заяв і повідомлень про злочини, зареєстрованих у ЖРЗПЗ, контролюються черговим по органу внутрішніх справ. Щодобово, при здаванні чергування він рапортом про нерозглянуті в строк заяви і повідомлення про злочини доповідає начальнику органу внутрішніх справ або особі, яка його заміщає, для вжиття відповідних заходів.

Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи оформлюються в окрему справу і реєструються в журналі обліку матеріалів, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, що ведеться в органах внутрішніх справ працівником з обліково-реєстраційної і статистичної роботи. Матеріалам присвоюється порядковий номер (від початку року).

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи складається в трьох примірниках та погоджується керівництвом підрозділу (служби) працівника, який її виніс, і затверджується керівником органу внутрішніх справ (крім постанов, винесених слідчим). Перший примірник зберігається в матеріалах справи, другий протягом доби надсилається відповідному прокуророві, а третій видається на вимогу особі, інтересів якої ця постанова стосується, або її законному представнику. Крім того, у повідомленнях, що надсилаються заявникам, обов'язково роз'яснюється порядок оскарження прийнятого рішення згідно з КПК України.

Якщо для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прокурор вимагає надання йому матеріалів, вони надсилаються працівником з обліково-реєстраційної і статистичної роботи негайно.

У разі скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи додаткова перевірка здійснюється в терміни, передбачені КПК України.

Заяви, що надійшли до органів внутрішніх справ про злочини, передбачені ст. 125, ч. 1 ст. 126, а також ст. 356 КК України, коли кримінальні справи порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, надсилаються до суду, на його вимогу, разом з матеріалами перевірки. У цих справах дізнання і попереднє слідство не проводяться.

Винесеною з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, якщо після перевірки її скасовано та порушено кримінальну справу.

Організація роботи за додержанням вимог щодо приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, покладається на начальника органу внутрішніх справ, а в разі відсутності начальника - на особу, яка його заміщає. Він несе відповідальність за дотримання законності при розгляді заяв і повідомлень про злочини.

Контроль за додержанням законності при розгляді заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, покладається також на керівників підрозділів органів внутрішніх справ, працівниками яких безпосередньо здійснюється розгляд цих заяв і повідомлень. Контроль за дотриманням правил ведення ЖРЗПЗ і ЖРІЗ, повнотою реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, покладається на начальника чергової частини органу внутрішніх справ.

Таким чином, порядок приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, врегульовано Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, яка затверджена наказом МВС України 14.04.2004 № 400. За заявами і повідомленнями про злочини, що є приводом для порушення кримінальної справи, згідно з вимогами КПК України не пізніше триденного строку приймається одне із таких рішень: про порушення кримінальної справи; про відмову в порушенні кримінальної справи; про передання заяви чи повідомлення за належністю, про що особа, яка прийняла одне із зазначених рішень, письмово повідомляє заявника.

3. Керівна роль слідчого під час огляду місця події

Кримінально-процесуальне законодавство України передбачає огляд місця події як самостійну слідчу дію. Порядок проведення слідчого огляду регламентовано ст.ст. 190, 191, 192, 193, 195 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України). У відповідності зі ст. 190 КПК України слідчий провадить огляд з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Сутність слідчого огляду визначається тим, що слідчий за допомогою органів чуття переконується в існуванні і характері фактів, що мають доказове значення. Слідчий не може безпосередньо сприйняти процес вчинення конкретного злочину, він може сприйняти тільки відображення наслідків певної події. Сприйняття слідчим обстановки місця події і виявлення речових доказів слугує тим вихідним матеріалом, ознайомлення з яким дозволяє відтворити (мислено) подію злочину, а в деяких випадках і особу, яка вчинила злочин Шепітько В.Ю. Тактика огляду місця події (проблеми використання типового та евристичного в діяльності слідчого) // Юридичний радник. - 2006. - № 1 (9) лютий..

У процесі огляду місця події можна одержати інформацію про особу злочинця. Перебування злочинця на місці події передбачає його вплив на навколишнє середовище і залишення відображень (слідів злочину в широкому розумінні). Такі відображення охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі та ін.); зміну обстановки (поява чи зникнення предметів, зміна їхнього місця розташування); зміну виду або стану предмета.

Саме в ході огляду місця події відбувається виявлення, фіксація, вилучення, а нерідко й дослідження слідів злочину, які є найважливішими джерелами доказової інформації про обставини здійснення злочину та осіб, які його вчинили.

Про особливу значимість оглядів свідчить і той факт, що проведення оглядів спрямоване на одержання інформації, щодо матеріальних слідів злочинів, тобто об'єктивних носіїв немаючих почуття страху або корисливих спонукань, чому піддані суб'єктивні (особистісні) джерела інформації, а це сприяє реальній об'єктивізації процесу доказування при розкритті та розслідуванні злочинів.

Огляд місця події є одним з найперших слідчих дій, з якого часто починається розслідування. У процесі його проведення слідчий безпосередньо досліджує місце, де виявлені сліди та інші докази, які дозволяють судити про минулу подію, та про осіб, до нього причетних.

Слідчий повинен мати ґрунтовні знання і досвід з свого фаху і завжди бути психологічно готовим негайно виїхати для огляду місця тієї чи іншої події, коли в цьому виникне потреба. При цьому найкраще, щоб огляд провадив саме той слідчий, який буде вести і все дальше розслідування в цій справі.

Для успішного проведення оглядів місця події слідчий повинен у міру потреби в межах своєї слідчої дільниці роз'яснювати, що громадяни і місцеві організації мають право негайно інформувати прокуратуру або міліцію про виявлені злочини і вживати заходів для забезпечення збереження в незмінному вигляді обстановки на місці події до прибуття представника цих органів. Потерпілим необхідно надати медичну допомогу, якщо вони цього потребують. Важливо, щоб слідчий мав завжди в повному порядку і цілковитій готовності набір науково-технічних засобів (слідчий портфель), який йому завжди потрібний для проведення огляду.

У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів, вибір яких визначається особливостями конкретного випадку. Це може бути судовий медик, інженер, кваліфікований працівник пожежної охорони, криміналіст, товарознавець тощо. Ці спеціалісти беруть участь у проведенні огляду, допомагають слідчому своїми спеціальними знаннями і навиками у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, звертають його увагу на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів, а також дають пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії (ст. 128 КПК). Тому слідчий повинен підтримувати зв'язок з цими спеціалістами, щоб у разі потреби мати змогу швидко запросити їх до участі в огляді. Він підтримує також постійний контакт з працівниками міліції, які відповідно до закону повинні подавати йому допомогу в проведенні огляду.

Крім зазначеної вище загально-організційної роботи, слідчий провадить підготовчі заходи до кожного конкретного огляду як перед від'їздом на місце події, так і на місці, перед його оглядом.

Одержавши відомості про подію, яка потребує виїзду на місце для проведення огляду, слідчий уточнює в заявника всі необхідні дані, а потім при можливості подає на місце події необхідні розпорядження телефоном чи оперативним шляхом. Це можуть бути вказівки про заходи для охорони місця події, для забезпечення присутності до його прибуття свідків чи інших осіб, які дадуть необхідну інформацію, тощо. Далі слідчий повідомляє про подію прокурора, зв'язується, якщо цього ще не було зроблено, з потрібними йому працівниками міліції для координації роботи та запрошує в разі потреби на місце події інших осіб, зокрема спеціалістів у певних галузях. Після цього, з'ясувавши питання щодо транспорту для свого виїзду, він бере з собою слідчий портфель і виїжджає на місце огляду.

Прибувши на місце події, слідчий негайно вживає заходів для надання необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо такі є. Коли потерпілий перебуває в тяжкому, загрозливому для його життя, стані, для успішності розслідування доцільно одержати від нього відомості про подію. Робити це можна тільки з дозволу лікаря, щоб не створити бесідою додаткової небезпеки для життя потерпілого. Іноді місце події знаходиться на проїжджій частині дороги. В такому випадку потрібно дати вказівку про організацію об'їзду транспорту і встановлення відповідних попереджувальних знаків.

Далі слідчий попередньо ознайомлюється з місцем, де вчинено чи виявлено злочин, або найважливішими його вузлами для того, щоб ясніше орієнтуватися в характері події, визначити територію і послідовність огляду. Визначаючи межі території, що підлягає огляду, слідчий не повинен обмежувати її лише ділянкою, де безпосередньо виявлено злочин. Зазначені межі треба розширити, бо цінні для розслідування дані, як, наприклад, залишені злочинцем ті чи інші предмети, часом можуть бути знайдені не тільки на цій ділянці, а й на підступах до неї.

Послідовність проведення огляду слідчий звичайно визначає залежно від конкретних обставин. У літературі рекомендуються два прийоми послідовності огляду: від периферії місця події до його центру або навпаки, від центру до периферії Колмаков В. П. Следственньїй осмотр. - М: Юрпдическая литература, 1969. - С. 56.. При цьому під центром умовно розуміється основний предмет на найважливішому (вузловому) місці: потерпіла аварію автомашина в справі про автотранспортну подію, зламаний сейф при викраденні грошей, труп у справі про вбивство тощо.

Коли в справі про вбивство слідчий і супроводжуючі його особи оглядають спочатку труп, потім кімнату, де він лежить, далі -- інші приміщення цієї квартири, потім подвір'я, де розташований будинок з квартирою, і нарешті, квартал з садибою та прилеглі до нього вулиці -- це приклад огляду від центру до периферії. Протилежною буде послідовність огляду від периферії до центру.

Але бувають випадки, коли центр чи периферію місця події визначити неможливо. Тому слідчому доводиться обирати лінійну чи вузлову послідовність огляду. При лінійній послідовності він оглядає місце події по прямих від краю до краю, нічого не пропускаючи. Вузловий огляд, який доцільно застосовувати, коли його об'єктом є приміщення чи невелика ділянка, полягає в послідовному обслідуванні одного вузла за іншим, наприклад, входу до квартири, де була крадіжка, прихожої, основного приміщення, зламаних замків тощо.

Коли огляд провадиться в окремій кімнаті, слідчий теж установлює послідовність її огляду, наприклад, спочатку в кільцевому порядку вздовж стін, а потім всередині.

Під час огляду слідчий вживає необхідних заходів для охорони місця події, до збереження слідів на ньому тощо. Він видаляє з місця сторонніх осіб, а потім з'ясовує, чи є очевидці події, хто першим прибув на місце, чи не змінено його обстановку і якщо зміни сталися, то які саме. З'ясовуючи зазначені обставини, слідчий робить собі замітки про те, кого потрібно буде потім допитати як свідків.

Крім того, слідчий запрошує понятих (якщо він не привіз їх з собою), з'ясовує, чи не потрібна присутність при огляді ще когось з спеціалістів, крім тих, які вже є.

На закінчення підготовчих дій слідчий збирає всіх осіб, які братимуть разом з ним участь в огляді, і коротко їх інструктує, інформуючи про подію, про завдання огляду та роль при цьому кожного з них. Він також роз'яснює, що їм не можна відлучатися без його дозволу, треба бути уважними, ні до чого не торкатися без його вказівок і про все, що заслуговує на увагу, сповіщати його. Всі присутні попереджаються про те, що на місці події не можна кидати будь-які предмети, зокрема недокурки, оскільки вони помилково можуть бути прийняті за предмети, залишені злочинцем.

Проводячи огляд, слідчий звертає увагу на всі деталі обстановки і сліди, особливо на предмети, які були об'єктом злочинного посягання, на знаряддя злочину, сліди злочинця та транспорту, яким він користувався, на речі, які індивідуалізують особу злочинця тощо. Необхідно особливо уважно вивчати так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події повинне було б бути (наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різаними ранами). До «негативних» обставин належить також наявність ознак, які у цьому випадку не відповідають уяві про злочинну подію. Наприклад, зламані вікна чи двері там, де з очевидністю в приміщення можна проникнути без цього і без будь-яких зусиль.

Під час огляду слідчий використовує науково-технічні засоби, що є у слідчому портфелі. Крім того, залежно від характеру об'єктів, які підлягають огляду, можуть бути використані комплекти науково-технічних засобів, які є в спеціалістів. Так, при огляді трупа на місці події може бути використаний судово-медичний чемодан, з яким виїжджає на огляд судовий медик. Якщо в огляді бере участь прокурор-криміналіст, використовується комплект його науково-технічних засобів, зокрема, пошукові прилади, силіконова паста «К», розчин перхлорвініла, електронно-оптичний перетворювач тощо.

Одержані під час огляду дані можуть бути використані для проведення паралельно з ним оперативно-розшукних заходів. Не відкладаючи справи до закінчення огляду, слідчий може доручити працівникам міліції організувати переслідування злочинця по «гарячих слідах», провести «прочісування» навколишньої місцевості, коли є дані про те, що недалеко від місця події переховується злочинець або знаходяться вкрадені речі. Цим працівникам можна доручити спостереження за місцями можливої появи злочинця (вокзали, пристані, аеропорти тощо).

Оперативним працівникам міліції в разі потреби доручається ще до закінчення огляду терміново повідомити сусідні підрозділи органів внутрішніх справ про прикмети злочинця, вкрадених речей, транспортних засобів, які використовувались під час вчинення злочину тощо.

Огляд місця події закінчується узагальненням і оцінкою всіх виявлених даних з метою з'ясування, чи вирішено всі завдання огляду. До цього доцільно залучити понятих, спеціалістів, працівників міліції, прокурора, представників громадськості, які допомагали слідчому під час проведення огляду. Якщо буде встановлено, що якесь із завдань огляду не вирішене, необхідно для контролю ще раз оглянути певні вузли місця події чи окремі об'єкти. Контрольний огляд дає змогу усунути всі упущення, які пізніше буде неможливо виправити.

Отже, для успішного проведення розслідування часто дуже важливо, щоб огляд зробив той слідчий, яким має бути прийнята справа до свого провадження. Значення безпосереднього сприйняття обстановки на місці події особою, якій доводиться вести розслідування, важко переоцінити.

Так, І.Б. Каганович вважає, що слідчий, який здійснював огляд по справі, що йому представлена, зобов'язаний прийняти її до свого провадження, тому що він по суті вже приступив до розслідування Каганович И.Б. Некоторьіе вопросьі деятельности следователя // Вопросьі криминалистики. - 1962. - № 4. -С. 56..

Л.І. Начерняк також підкреслює дуже велике значення особистого сприйняття обстановки місця події і неможливість замінити його ознайомленням із протоколом огляду Начерняк Л.И. Некоторьіе вопросьі производства первоначальньїх следственньїх действий / Криминалистика и судебная експертиза. - К., 1967. - С. 93..

Дані висловлення є обґрунтованими, і проведення досудового слідства по кримінальній справі тим слідчим, що проводив огляд місця події сприяло б розкриттю злочину, і більш повному, всебічному й об'єктивному розслідуванню.

кримінальний справа порушення слідчий

Варто враховувати, що огляд місця події, як процесуальна дія, здобуває значення для справи лише в тому випадку, якщо його хід і результати будуть належним чином процесуально оформлені.

Згідно висловлюванням Шепітько Ю.В., основним засобом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Також для фіксації огляду місця події може застосовуватися фотозйомка та відеозапис. Салтевський Ю.В. підкреслює, що слідчий оформляє протокол, який підписується учасниками огляду; обробляє прикладені до протоколу огляду матеріали; документи, предмети впаковує, складає опис (якщо їх багато); обробляє матеріали фото-кіно-відеозапису, плани огляду, графіки, схеми, упаковує вилучені джерела інформації.

Перераховані вище, засоби, за допомогою яких слідчий фіксує хід і результати огляду місця події, є необхідними й обов'язковими. Однак, в теперішній час при проведенні оглядів місця події слідчі можуть використовувати сучасні комп'ютерні технології.

Таким чином, огляд місця події є одним з найперших слідчих дій, з якого часто починається розслідування. У процесі його проведення слідчий безпосередньо досліджує місце, де виявлені сліди та інші докази, які дозволяють судити про минулу подію, та про осіб, до нього причетних. Проведення огляду житла або іншого володіння особи у невідкладних випадках залишається зоною підвищеного ризику для прав та свобод громадян. Саме тому закон зобов'язує слідчого у протоколі даної слідчої дії зазначити причини, що обумовили її проведення без постанови судді. Дані слідчі дії вважатимуться обґрунтованими, якщо у матеріалах справи будуть відображені: 1) підстави для проведення слідчої дії; 2)обставини, які переконливо свідчать про необхідність негайного її проведення; 3) неухильне дотримання процесуального порядку провадження слідчої дії.

4. Процесуальний порядок порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Направлення матеріалів за належністю

Приводи до порушення кримінальної справи -- це передбачені законом (ст. 94 КПК України) джерела первісних відомостей про злочин, які породжують кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язують правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що міститься в них, по суті.