88

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ СЛІДЧИХ ТА КРИМІНАЛІСТІВ

КАФЕДРА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Наукова робота

по темі:

“Особливості методики розслідування вбивств, вчинених

на замовлення”

Виконав:

Курсант 302 групи

мол. серж. міліції

Колток О.І.

Науковий керівник:

Викладач кафедри розслідування злочинів

підполковник міліції

Черунов С.Б.

Київ - 2002

План:

Вступ

Розділ 1. Кримінально-правова характеристика вбивств:

1.1 поняття;

1.2 обґєкт;

1.3 обґєктивна сторона;

1.4 мотив;

1.5 мета;

1.6 особливості кваліфікації вбивств на замовлення;

Розділ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення

2.1 місце, час, спосіб, готування, вчинення, приховування, дії особи, знаряддя вчинення;

2.2 особа злочинця;

2.3 особа потерпілого;

2.4 картина слідів;

Розділ 3. Особливості методики розслідування вбивств на замовлення:

3.1 слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування кримінальної справи, порушеного за фактами вбивств на замовлення слідчі дії на данному етапі;

3.2 приводи та підстави вбивств на замовлення;

3.3 огляд місця події;

3.4 допит свідків;

3.5 призначення судово-медичної експертизи;

3.6 взаємодія з дізнанням з метою встановлення особи, яка вчинила злочин;

3.7 затримання;

3.8 допит підозрюваного;

3.9 обрання запобіжних заходів;

Розділ 4. Заключний етап розслідування (слідчі ситуації та слідчі дії):

4.1 обшук;

4.2 впізнання;

4.3 відтворення обстановки і обставин події;

4.4 притягнення як обвинуваченого та допит;

Розділ 5. Профілактична діяльність слідчого.

Висновок.

Використана література.

Вступ

Протягом останніх десяти років в Україні спостерігається зростання кількості тяжких злочинів з проявом особливої жорстокості, використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та пристроїв. Серед видів насильницьких актів найбільш поширеними є такі, як терористичні акти, вбивства, вибухи, поранення, побиття і знущання, пограбування тощо. Все більшого загрозливого характеру набуває тенденція вчинення злочинів терористичної спрямованості з використанням саморобних вибухових пристроїв та вогнепальної зброї.

З розвитком ринкової економіки, інституту приватної власності та інших чинників, що сприяють конкуренції як в бізнесі, так і в політичній діяльності все більше і більше поширюється такий вид злочину, як вбивства на замовлення. Це певною мірою нове для нашого суспільства кримінальне явище. Здебільшого воно обумовлюється боротьбою певного кола осіб за надприбутки. Зростання кількості вбивств на замовлення також зумовлюється дезорганізацією розвитку нормальних ринкових відносин, недосконалістю їх правового регулювання, особливо у сфері приватизації, фінансово-кредитної, комерціїної діяльності та їх ліцензування, оподаткування, різким ростом озброєності злочинних угрупувань, якості їх технічної оснащенності і значним фінансовим забезпеченням, загостренням конфліктів між злочинними угрупованнями через розподіл сфер злочинного впливу, активним створенням злочинними обґєднаннями власних комерційних структур і використанням їх для вчинення економічних злочинів.

Метою моєї роботи є дослідження такого явища як вбивство на замовлення, а саме:

необхідно дати його кримінально-правову характеристику, за допомогою якої, можна бути визначити всі ознаки складу злочину, притаманному саме для цього злочину, визначитися з обґєктом та суспільною небезпекою даного злочину, мотивами його вчинення тощо;

криміналістичну характеристику таких вбивств. В цьому розділі своєї роботи я розгляну питання, що характеризують час, місце, спосіб, інші обставини вчинення злочину, особу злочинця та особу потерпілого з точки зору криміналістичної науки, а також картину слідів, яка є найбільш характерною у випадку вчинення вбивства на замовлення;

в наступному розділі, який має назву “Особливості методики розслідування вбивств на замовлення”, будуть розглянуті такі типові слідчі дії, які виникають на початковому етапі розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства (ст.115 КК), або при явних ознаках вбивства на замовлення, та по факту вбивства, вчиненого на замовлення (п.11, ч.2 ст.115 КК). Це такі дії, як огляд місця події, допит свідків, призначення експертиз, затримання підозрюваного та інші дії, за допомогою яких слідчий і проводить розслідування по справі;

четвертий розділ роботи характеризує слідчі дії, які проводяться на заключному етапі розслідування, тобто ті, які будуть характерними для всіх злочинів взакгалі, і вбивств на замовлення в тому числі - це такі, як обшук, впізнання підозрюваного, відтворення та обстановки та обставин події, а також притягнення як обвинуваченого та допит;

заключний розділ основної частини моєї роботи має назву “Профілактична діяльність слідчого”. Тут будуть розглянуті питання профілактики злочинів як правоохоронними органами, так і слідчим, а також загально-соціальна, кримінологічна, індивідуальна та інші види профілактики злочинів.

Отже, розглянемо детальніше кримінально-правову характеристику вбивств на замовлення.

Розділ I

На сьогоднішній день правовій науці необхідне точне визначення поняття вбивства на замовлення, оскільки тільки тоді можна привести до порядку різноманітні підходи до його визначення правоохоронними органами серед інших суспільно-небезпечних діянь і тільки тоді можна зорієнтувати всю систему ОВС на єдину і ефективну боротьбу з даним видом злочинів.

Під умисним вбивством, вчиненим на замовлення, розуміється позбавлення життя людини внаслідок угоди, досягнутої між двома сторонами. Горбачевський В.Я. Вбивства на замовлення: Кримінологічні ознаки. Науковий вісник УАВС 1998р.

Як і будь-якій цивільно-правовій угоді, данній угоді притаманні характерні елементи, а, отже, елементами такої угоди є:

предмет угоди - смерть одного чи декількох осіб;

сторони угоди - замовник - особа, яка замовляє вбивство з тих чи інших мотивів і виконавець - особа, яка бере на себе “обовґязок” виконати замовлення;

зміст угоди - виконавець злочину бере на себе зобовґязання позбавити життя потерпілого, а замовник зобовґязується вчинити певного роду дії на користь виконавця або утриматися від вчинення визначених в угоді дій.

Багато науковців схиляються до думки, що вбивством на замовлення є це суспільно небезпечне, умисне, передбачене кримінальним законом діяння, яке полягає у насильницькому, протиправному позбавленні життя людини особою, спеціально для цього найнятою.

Згідно з Постановою Пленума Верховного Суду України №1 від 1.04.94 “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровґя людини”:

Під умисним вбивством, вчиненим на замовлення, треба розуміти умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобовґязується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити або не вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру.

Дане визначення найбільш повно характеризує вказане суспільно небезпечне діяння, оскільки, на відміну від попередніх, в ньому вказано що таке вбивство може вчинятися не тільки у формі угоди, але і у формі наказу, розпорядження. Також вдало визначені дії замовника, тобто те, що вони можуть бути як матеріального, так і нематеріального характеру, що є важливим для кваліфікації вчинених дій.

Злочин, передбачений ст 115 ККУ посягає на життя людини, яке визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституції України 6.06.1996р. Ст.3 Його підвищена суспільна небезнека полягає і в тому, що при цьому заподіюються наслідки у вигляді смерті, які мають необоротний характер і у звґязку з цим шкода, заподіяна потерпілому від цього злочину не може бути відшкодована.

Отже, розглядаючи склад злочину перш за все слід враховувати обґєкт злочину, тобто охоронювані Кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують життя людини та можливість існування її в суспільстві (родовий обґєкт).

Безпосереднім обґєктом цього злочину є життя конкретної людини.

Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотній процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.

Обґєктивну сторону даного злочину ми можемо характеризувати у наступних формах:

діяння - яким є посягання на життя іншої особи;

наслідки, які виражаються у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;

причинний звґязок між вище вказаними діянням та наслідками.

Якщо розглянути діяння, то воно може проявлятися як у формі дії, тобто активної поведінки злочинця, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів людини.

Необхідною умовою кваліфікації навмисного вбивства особи шляхом бездіяльності у відповідності до ст.115 є наявність у винного обовґязку турбуватися про потерпілого, а також можливості у нього не допустити настання його смерті. Наприклад, медичний працівник з метою позбавити смерті потерпілого не виконує покладені на нього професійні обовґязки щодо лікування хворого.

Обовґязковим наслідком вбивства є настання фізіологічної смерті потерпілого.

Людина вважається померлою з моменту смерті її мозку.

Смерть мозку людини - це повне і незворотне припинення його функцій, які реєструються при серці, що працює, та примусовій вентиляції легенів Інструкція щодо канстатації смерті людини на підставі смерті мозку. Затверджена наказом МОЗ №226 від 25.09.2000

Фізіологічна смерть відрізняється від клінічної смерті тим, що при клінічній смерті життєдіяльність організму зберігається протягом певного часу, близько 6-8 хвилин, і при належному наданні медичної допомоги людину, що знаходиться в такому стані, можна повернути до життя. Це пояснюється тим, що за такий проміжок часу не вмерли нервові клітини мозку внаслідок припинення постачання до них кисню при зупинці смерця.

Третім обовґязковим елементом обґєктивної сторони є причинний звґязок між діянням та наслідком, тобто смерть особи має бути закономірним результатом діяння винного, а не діянь третіх осіб, наслідком дії яких-небудь зовнішніх сил.

Мотиви вчинення вбивств на замовлення. Важливим для розкриття та розслідування пра-воохоронними органами злочину є встановлення мотиву, що можливо лише на основі дета-льного аналізу всіх обґєктивних обставин і ретельного вивчення об'єктивних умов, що підштовхнули особу до вчинення вбивства на замовлення.

Аналіз кримінальних справ за фактами вбивств, які вчинювалися на замовлення, свідчить, що поширеними мотивами вчинення їх є:

усунення конкурента, політичного чи іншого суперника, співробітника правоохоронних органів, журналіста, свідка;

відкрита бороть-ба за розподіл сфер впливу;

зведення рахунків у кримінальному світі;

залякування, наведення жаху на потенційних суперників;

помста, ревнощі;

позбуття боргу;

заволодіння правом на житло, майно тощо.

Серед мотивів вчинення вбивства на замовлення переважає (три чверті випадків) корис-ливий -- усунення конкурентів, зведення рахунків у кримінальному світі, позбуття боргу, усунення “зайвого” спадкоємця, заволодіння правом на житло, майно; кожний пґятий злочин вчинюється з метою помсти. Серед інших мотивів переважають: усунення свідка, політичного суперника, ревнощі тощо. Залежно від складності завдання, особи замовника, жертви, навичок та підготовленості виконавця встановлюється й вартість такої “послуги”. (див. діаграму)

Мотив може виступати як у кримінально-правовому так і у кримінологічному значенні. Кримінально-правове значення його полягає в тому, що він виступає як обставина, що впливає на кваліфікацію діяння та вибір міри покарання.

Мотив характеризує процес психічної діяльності особи, який у взаємодії з іншими обґєктивними причинами призводять до винекнення умислу до вчинення злочину.

Мета за своєю сутністю є дуже схожою з мотивом вчинення злочину, але на відміну від нього має ряд суттєвих відмінностей. Якщо мотив - це внутрішній, свідомий потяг особи до вчинення злочину, то мета - це те, чого прагне досягти винний, його уявлення про кінцевий результат злочину - наслідки, які настануть, тобто мета - це ідеальне відтворення винною особою всієї картини наслідків, яких вона прагне досягти, вчинюючи суспільно небезпечне діяння.

На думку Карташева В.А. мета перебуває у прямій залежності від потреби яку необхідно задовольнити при наявних реальних можливостях, і є у цьому процесі її прямим наслідком. Карташев В.А. Русское уголовное право. Часть Общая. Т.1 1992

Що є характерним для мети, з якою вчинюються вбивства на замовлення - це те, що вона є спільною як для замовника, так і для виконавця, в тей час як мотив єможе бути різним. Наприклад, замовник замовляє вбивство з такого мотиву, як помста, а виконавець вчинює його з корисливого мотиву.

Вбивства на замовлення дуже часто схожі з іншими видами вбивств, або взагалі з іншими складами злочинів. Для того щоб детальніше розібратися в цьому, необхідно розглянути особливості кваліфікації вбивств, вчинених за наймом. Постанова Пленума Верховного Суду України №1 від 1.04.94 “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровґя людини”

Якщо замовлення умисного вбивства мало форму угоди, відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає незалежно від того, коли були вчинені обіцяні виконавцеві дії матеріального чи нематеріального характеру - до чи після вбивства, виконав чи не виконав їх замовник, збирався він це робити чи ні.

До дій матеріального характеру в таких випадках треба відносити, зокрема, сплату виконавцеві винагороди за вчинення вбивства, передачу чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань тощо.

Під діями нематеріального характеру необхідно розуміти будь-які дії, вчинення чи невчинення яких безпосередньо не пов'язане з матеріальними інтересами виконавця вбивства (допомога у працевлаштуванні, вирішенні певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності, залучення до вчинення інших злочинів, якщо цього бажає виконавець, тощо).

Дії виконавця умисного вбивства на замовлення належить кваліфікувати за п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності й інших обтяжуючих обставин, зазначених у ст.115 КК, - і за відповідними пунктами цієї статті. Зокрема, у випадках, коли умисне вбивство на замовлення вчинюється з метою одержання від замовника грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру, дії виконавця мають кваліфікуватися за пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК.

Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватися або підмовником, або організатором злочину (якщо тільки він не є його співвиконавцем) і його дії мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.27 та п.“11” ч.2 ст.115 КК, а за наявності до того підстав і за іншими пунктами цієї статті (наприклад, за п.“6” - якщо виконавець вчинив убивство з метою одержання вигод матеріального характеру, за п.“12” - якщо вбивство було замовлено групі осіб).

Дії замовника умисного вбивства, який був співвиконавцем цього злочину, належить кваліфікувати за пунктами п.“11” та п.“12” ч.2 ст.115 КК як умисне вбивство, вчинене на замовлення за попереднім зговором групою осіб чи організованою групою, а за наявності до того підстав - і за іншими пунктами цієї статті.

У разі, коли замовник, який не є співвиконавцем убивства, керується корисливими, а виконавець - якимись іншими мотивами, дії замовника треба кваліфікувати за ст.27 і пунктами п.“11” та п.“6” ч.2 ст.115 КК

Зважаючи на те, що відповідальність за п.“11” ч.2 ст.115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї, цей пункт ст.115 КК не може застосовуватися тоді, коли замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив потерпілого. У цьому разі замовник повинен нести відповідальність за співучасть у вчиненні того злочину, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

У випадках, коли виконавець взяв на себе обов'язок позбавити потерпілого життя, але з не залежних від його волі причин умисел на вбивство до кінця не реалізував, дії замовника залежно від конкретних обставин справи повинні розглядатись як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи в замаху на вчинення цього злочину і кваліфікуватися за відповідними частинами статей 27 і 15 та п.“11” ч.2 ст.115 КК.

Особа, яка добровільно відмовилась від вбивства потерпілого, підлягає кримінальній відповідальності лише за фактично вчинене діяння, якщо воно утворює інший склад злочину.

Це не стосується тих випадків, коли відмова сталася вже після здійснення всіх дій, які винний вважав за необхідне виконати, але злочин не було доведено до кінця з причин, не залежних від його волі. Таке діяння належить кваліфікувати як закінчений замах на той злочин, котрий винний бажав вчинити.

У випадку, коли до кримінальної відповідальності притягується декілька осіб, які діяли спільно, з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, необхідно досліджувати характер дій, ступінь участі в злочині кожного з них і зазначати про це у вироку.

Дії осіб, які безпосередньо брали участь у позбавленні життя потерпілого, належить кваліфікувати за статтею Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за умисне вбивство.

Дії організаторів, підмовників і пособників, які не були співвиконавцями злочину, необхідно кваліфікувати за тиєю ж статтею з посиланням на відповідну частину ст.27 КК України .

При ексцесі виконавця, коли один із співучасників вийшов за межі домовленості про обсяг злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин (наприклад, при домовленості заподіяти потерпілому тілесні ушкодження його було позбавлено життя), відповідальність за цей злочин несе лише його виконавець, інші ж особи повинні відповідати за злочини, вчинені в межах домовленості.

Розділ II

Серед вбивств на замовлення можна виділити два основних різновиди:

вчинені на побутовому грунті;

вчинені у сфері бізнесу та організованої злочинності.

Злочини у першій групі до 1990р мали явну перевагу над вбивствами на замовлення, віднесеними до другої групи і складали приблизно 85%. Абсолютно точна кількість вбивств на замовлення, вчинених на побутовому грунті, невідома, оскільки у статистичному звітності вони окремо не відокремлювалися та мало чим відрізнялися від звичайних побутових вбивств способом вчинення, знаряддям, яке застосовувалось, ступенем тяжкості та методикою розслідування. Результативність їх розкриття, звичайно, була достатньо високою та складала в середньому не меньше 70%.

Якщо побутові вбивства по найму відомі вже давно, то вбивства в сфері бізнесу, як легального, так і тіньового, можна вважати явищем відносно новим, яке почало розповсюджуватися здебільшого з початку 1990 року. Ці злочини являють особливу суспільну небезпечність, відрізняються крайнім цинізмом та жорстокістю, показовою демонстративністю, високим професіо-налізмом їх організаторів та виконавців.

Із розвитком ринкових відносин, легалізацією тіньового бізнесу зріст заказних вбивств у сфері предприємництва став найбільш інтенсивним.

Абсолютна більшість подібних злочинів (близько 90%) вчинюються по економічним мотивам. Багато заказних вбивств у корисних цілях за бажанням наймачів, які належать до комерційних структур, вчинюються на грунті конфліктів через сфери впливу, лідерства всередині злочинних угрупувань або розподілу набутого, залякування та усунення конкурентів.

Місце вчинення вбивства на замовлення. Місце вчинення вбивства злочинці часто привґязують до місця проживання жертви. Третина загиблих була знайдена у квартирах, приватних будинках, ще третину злочинів було вчинено у підґїздах, дворах і на вулиці. Часто вбивство вчинюється на виході з дому, чи під час повернення, рідше -- на робочому місці. Значна кількість злочинів вчинена на автодорогах, у автомобілях чи з їх допомогою.

Наприклад, у Києві з метою вчинення вбивства Л. було знайдено виконавця за винаго-роду, і згідно з розробленим планом організатор вбивства С. під приводом передачі необхідних ліків для хворої сестри викликала по телефону потерпілу на вулицю, запросила в автомобіль і у безлюдному місці її вбили, а труп вивезли у паркову зону, де приблизно за 150--200 метрів від берега затоки Дніпра закопали. Горбачевський В.Я. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення

Характерним є те, що половина вбивств на замовлення вчинена у обласних центрах, третина -- за межами населених пунктів і лише кожне пґяте у сільській місцевості.

Якщо ж ми розглянемо місця вчинення вбивств за їх видами, тобто у сфері побуту і у сфері бізнесу, то ми зможемо побачити, що:

Вбивства першої групи найчастіше вчинюються в місці, де проживає потерпілий або біля нього, на території підприємства, установи, організації, де він працює, в громадському місці, поза населенним пунктом, куди його виманює виконавець або замовник.

З іншої сторони вбивства другої групи у своїй абсолютній більшості вчинюються на вулицях, іноді шляхом обстрілу жертви злочину із рухомих транспортних засобів таких, як автомобіль, мотоцикл та інші. Досить часто такі вбивства вчинюються в підґїздах будинків в яких мешкає або працює потерпілий або біля них. Іноді місцем вбивства є автомобіль, в який закладується вибуховий пристрій, що в свою чергу частково дозволяє уникнути зайвих слідів злочину.

Характерним для таких вбивств є те, що місце вчинення злочину дуже тісно повґязане із часом його вчинення. Так як вихід на роботу та повернення з неї є найбільш прогнозуємими для злочинця місцями, в яких можна очікувати на появу майбутньої жертви злочину. Це дозволяє виконавцю недовго знаходитись у місці очікування та залишатись непоміченим.

А, отже, найбільш ймовірним часом вчинення цього злочину є від 6 до 10 години в ранковий час, а також з 18 до 22 години у вечірній час. Взагалі при таких вбивствах час злочинів обирається з урахуванням розкладу дня потерпілого.

Способи вчинення вбивств на замовлення різноманітні і являють собою активні дії, безпосередньо спрямовані на позбавлення життя потерпілого. За даними кримінологічного аналізу для вбивства на замовлення найбільш характерним є відкритий, зухвалий напад на потерпілого, нерідко групою осіб, вчинення вбивства способом, небезпечним для життя багатьох людей -- з перестрілкою груп злочинців, використанням вибухових пристроїв, в тому числі радіоуправляємих, автоматичної зброї, гвинтівок з оптичним прицілом, гранат, гранатометів тощо.

Знаряддя злочину добираються ретельно, з урахуванням обраного способу вчинення вбивства, що виключало б можливість потерпілому залишатись живим. Вони відрізняються кількістю, характером і локалізацією ушкоджень потерпілих.

Серед способів вбивства останнім часом набувають поширення вибухи, які дозволяють діяти на відстані, замести сліди, мають достатньо високу вірогідність досягнення мети.

Способи вчинення вбивств на замовлення різні. Відомі факти подвійної гри, імітації вбивства з наступним отриманням винагороди, або й з усуненням замовника вбивства. Ос-таннім часом простежується нова тенденція, коли після вчинення вбивства на замовлення починають зникати і замовники. Отже, фізичні особи чи структури підпадають під вплив виконавців.

При вчиненні вбивства на замовлення у помешканні потерпілого мають місце випадки, коли злочинці інсценують розбійний напад, зґвалтування, нещасний випадок, здійснюють посмертне нанесення ушкоджень, подряпин на його тілі тощо.

За даними російських кримінологів в останні роки серед виконавців вбивств на замов-лення, крім злочинців-колишніх рецидивістів, осіб без визначеного місця проживання і роду занять. зґявились вбивці-професіонали, для яких вбивства стали постійним джерелом доходів Бояров В. І. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань. К., 2000..

Рівень професійної підготовки злочинців підтверджується наявністю фактів досконалого володіння пістолетом чи автоматом, використання вогнепальної зброї з глушителем, виконання серії точних пострілів в голову, шію або область серця потерпілого, використання прийомів рукопашного бою. Це може свідчити про залучення до виконання злочину колишніх військо-вослужбовців, що пройшли спеціальну підготовку, співробітників правоохоронних органів, спортсменів, учасників бойових дій тощо.

Характерним також є і те, що після вбивства одного чи декількох членів злочинного угруповання або невдалої спроби напади і вбивства з боку конфліктуючих сторін продовжую-ться.

Знищуються будь-які особи, що мають відношення до злочинних груп та конфліктуючих сторін.

Більшість вбивств на замовлення вчинено злочинними групами. Третина знешкоджених злочинних груп була озброєна вогнепальною зброєю та оснащена автотранспортом, кожна шоста мала холодну зброю і вибухові речовини, кожна десята підтримувала зв'язки з іншими злочинними угрупованнями в Україні та за її межами. Злочинні зв'язки співучасників вбивств у кожному четвертому випадку тривали понад рік, ще у чверті випадків від трьох місяців до одного року.

Зброя та інші засоби і знаряддя, шо застосовуються кілерами для вчинення вбивства. Одним з важливих факторів, що впливають на стан боротьби з насильницькими злочинами в Україні, є незаконне розповсюдження та зберігання вогнепальної зброї і вибухових речовин.

Вибір виконавцем замовлення зброї, засобів і знаряддя визначається обраним способом вчинення злочину. Арсенал надзвичайно різноманітний: автоматична зброя, гвинтівки з оптичним прицілом, вогнепальна зброя з глушителем, вибухівка, саморобні вибухові пристрої, отрута, сильнодіючі медичні препарати, холодна зброя, транспортні засоби, тощо.

Знову ж таки для того, щоб розібратись, які саме знаряддя злочину є найбільш характерним для нього, необхідно порівняти засоби, що застосовуються при вбивстві, що вчинюється на побутовому грунті, у сфері бізнесу та організованої злочинності.

В першому випадку частіше всього використовується холодна зброя така, як фінські, мисливські або іншого роду ножі, різноманітні інструменти, наприклад, сокира, засоби для удушення потерпілого (петля-удавка) або важких тупих предметів - палиця, молоток тощо. Досить рідко використовується вогнепальна зброя, а у разі її застосування, зазвичай це мисливська довгоствольна зброя.

У другому ж випадку широко використовується бойова вогнепальна зброя та вибухові речовини. Фактор, який ускладнює розслідування - це те, що використовується зброя, яка на знаходиться на обліку в ОВС.

У якості вибухових речовин часто використовуються звичайні гранати армійського зразку, зокрема Ф-1, РГД-5 та ін., а також противотанкові та протипіхотні міни, саморобні вибухові пристрої. Пособие для следователя. Расследование преступлений повышенной общественной опасности. Под редакцией Селиванова Н.А., Дворкина А.И. М: 1998г.

Нерідко каналами надходження вибухонебезпечних матеріалів і пристроїв до рук злочин-ців є їх викрадення із заводів-виготовлювачів, обґєктів гірничодобувної і вугільної промисловості, складів артозброєння і військових частин, місць міжнаціональних конфліктів та конт-рабанда.

Місцем придбання зброї та вибухових речовин злочинці нерідко називають ринок, чим значною мірою пояснюється невпинне збільшення злочинів, повґязаних з незаконним носін-ням, зберіганням, придбанням, виготовленням і збутом зброї.

Вбивства, що вчинюються у сфері бізнесу готуюються більш досконало та професійно, ніж ті, які вчиюються у сфері побуту. Дістаються:

всі необхідні технічні засоби (зброя, вибухові пристрої або інші знаряддя вбивства);

засоби маскування зовнішності (маска, накладні вуса, борода тощо).

У необхідних випадках найомник проводить пристрілку вогнепальної зброї

Часто придбаються будь-якими шляхами (шляхом викрадення у тому числі) автомобіль, який використовується для того, щоб швидко та непомітно зникнути з місця події.

Найомник встановлює місце проживання та роботи, розклад дня, маршрути руху, зовнішні ознаки жертви. Добуваються прикмети автомобіля особи, яка приречена на смерть, встановлюється місце її стоянки. Також до готування злочину часто входить вивчення системи охорони майбутнього потерпілого, виявлення її слабких місць. Якщо це необхідно, то з ціллю отримання найбільш достовірної інформації про намічену жертву, в її середовище вводиться агент.

Слід відмітити, що особлива увага приділяється роботі по приховуванню слідів та наслідків злочину. Це досягається розробкою ретельного плану операції, використанням елементів конспірації, звуженням кола її учасників та суворим розподілом функцій осіб, що забезпечують підготовку та безпосереднє проведення акції, вибором найбільш придатної для конкретної ситуації зброї, походження якої неможливо установити, планування швидкої евакуації виконавців (виїзд їх за межі міста, області або за кордон), укриття трупів або зміна їх зовнішності до того, що впізнання їх стає неможливим.

Замовниками вбивств майже у кожному четвертому випадку виступають представники комерційних структур, ділки тіньового бізнесу, корумповані посадові особи, лідери злочинних угруповань, раніше судимі, у кожному третьому -- знайомі й боржники потерпілого, ще чверть замовників складають близькі родичі або хтось із сімґї. У восьми відсотках випадків приводом для здійснення замовлення були політичні погляди замовника.

Важливим для розкриття цього виду злочинів є те, що замовник нерідко здійснював бізнес в одному населеному пункті з потерпілим, а їх відносини напередодні вбивства мали явно конфліктний характер.

Серед замовників значну частину складають жінки, переважно віковою групою 35-45 років, їх часто відрізняє матеріальна забезпеченість, залучення для здійснення злочинного наміру легальних і нелегальних доходів.

На думку російського вченого А. Бородуліна, дії замовника вбивства або наймача більше відповідають терміну “організатор вбивства на замовлення”. Він є найбільш небезпечним співучасником, оскільки злочин вчинюється саме в його інтересах, саме він втягує у злочинну діяльність інших осіб. Бородулин А.И. Убийства по найму: Криминалистическая характеристика. Методика расследования. - М., 1997 - С.5-16.

Виконавець замовлення. Кримінологічний аналіз осіб, які вчинили вбивства на замовлення, свідчить, що майже половина з них не служила у Зройних Силах, лише одиниці брали участь у бойових діях, проходили службу у спецпідрозділах чи спецпідготовку.

18% - з вищою і незакінченою вищою,

55% - з середньою і середньою спеціальною,

27% - з неповною середньою освітою,

50% - не одружені, кожний пґятий розлучений,

43% - мешкали у обласному центрі, половина у містах,

7% - мешка-нці сільської місцевості. (див. діаграму)

За соціальним становищем працюючі у державній системі і служ-бовці складають 12 відсотків, кожний третій працював у комерційній структурі, ше третина не працювала, близько 12 відсотків -- професійні спортсмени та охоронники у недержавних охоронних структурах.

Щодо матеріального становища кожний четвертий з них мав власний автомобіль, кожний пґятий -- приватний будинок чи житло. За рисами характеру переважна більшість -- це особи слабовільні, цинічні, егоїстичні, хитрі, нахабні, боязкі, такі, шо підпадають під вплив інших, схильні до пияцтва.

Характерним саме для вбивць на замовлення є маскування способу життя і поведінки.

Дослідження свідчать про значну відмінність характеристик осіб, які вчинили умисний злочин проти життя чи здоровґя людей взагалі, та тих, які вчинили вбивства на замовлення. Так 41,2 відсотка тих, що вчинили вбивство, раніше мали судимість. В той же час серед осіб, які вчинили вбивство на замовлення, 70 відсотків не судимі, 10 відсотків судимі один раз, кожен десятий судимий двічі за корисливі та корисливо-насильницькі злочини.

Майже всі вбивства на замовлення, де встановлено виконавця, вчинені особами чоловічої статі віком від 18 до 45 років. Нерідко це робітники невисокої і середньої кваліфікації або особи без визначеного роду занять, схильні до пияцтва, вживання наркотиків, агресивні та жорстокі. Останнім часом відмічається нова тенденція, коли жінки є не лише замовниками, а й особисто стають виконавцями замовлення на вбивство. Горбачевський В.Я. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення.

Серед виконавців існує, також, велика кількість професійних злочинців, які знаходяться на постійному утриманні злочинних угрупувань, які навчаються та тренуються із використанням арендуємих спортивних споруд. З метою збереження їх конспіративності періодично міняють місця їх проживання. Після виконання завдання, виконавець тимчасово проживає за межами міста або за кордоном.

Іноді підшукати виконавця замовнику допомагає посередник. Посередниками у цьому злочині є, як правило, особа чоловічої статі, віком від 28 до 45 років, який може бути представником найрізноманітніших соціальниг груп - від рядових працівників, до посадових осіб. Із замовником та виконавцем посередник у більшості випадків проживає в одному місті, та перебуває з ними у відносинах, які ми можемо характеризувати, як звичайне знайомство.

Жертва вбивства на замовлення. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення стають керів-ники підприємств різних форм власності, банкіри, ділки тіньової економіки, політичні діячі, представники засобів масової інформації, лідери і члени злочинних угруповань, рідні, близькі тощо .

Аналіз кримінальних справ щодо віктимологічної поведінки потерпілих свідчить, що нерідко замовник вбивства і його жертва тісно повґязані стосунками по спільному бізнесу, у виробничій діяльності, чи особистими взаєминами. Заслуговує на увагу фактор провокуючої поведінки жертви, а саме провокаційні дії з боку потерпілого такі як погроза, знущання, шантаж, вимагання насильницькими діями матеріальних й інших благ, з одного боку, та відверта демонстрація надприбутків, довіра малознайомим, нерозбірливі звґязки і статеві сто-сунки - з іншого боку, які часто є факторами, які обумовлюють дії злочинця (замовника) в разі вчинення вбивства на замовлення.

Переважна більшість замовних вбивств повґязана так або інакше з комерційною діяль-ністю. Ініціюється, як правило, близькими звґязками потерпілих. Звичайно їх смерть вигідна особам з тієї ж соціальної групи чи сфери бізнесу, до якої належав або з якою взаємодіяв сам потерпілий.

Майже всі потерпілі є чоловіками у віці від 24 до 60 років. Піком вбивств даного виду є їх вчинення щодо осіб вікової групи 30-45 років

Зростає кількість вбивств одиноких, психічно хворих і соціально запущених людей, зокрема тих, що продали або обміняли свої квартири.

Високий рівень латентності умисних злочинів, що вчинюються проти життя і здоровґя громадян, значною мірою впливає на результативність виявлення та розкриття, зокрема вбивств на замовлення.

Вбивства, вчинені на замовлення дуже ретельно готуються, що суттєво впливає на картину слідів злочину. Тому злочинці, як правило, не залишають слідів на місці події.

У найбільш сприятливих випадках на місці події інколи злочинець залишає наступні сліди:

сліди взуття, або залишаються сліди транспортного засобу;

нерідко виконавець викидає зброю, перчатки, засоби маскування зовнішності, залишає на місці події невикористану їжу, напої, тютюнові вироби;

у випадку поранення, злочинець, внаслідок самооборони потерпілого або внаслідок необережного поводження із зброєю, може залишити сліди крові;

відбитки пальців рук, долоні;

може мати місце втрата випавшого волосся;

випльовування слини;

виділення біологічних речовин з організму (пота, мочі тощо);

викидання опалків цигарок;

втрата якого-небудь предмету особистого використання, який іноді зберігає достатньо виразні сліди запаху (носова хустинка, головний убор, гребінець та ін.).

У будь-якому випадку працівники правоохоронних органів повинні докласти всіх зусиль для виявлення слідів злочину, так як вони є одним із основних засобів встановлення особи злочинця, способу вчинення злочину, мотиву його вчинення, а також доказування вини осіб, причетних до вчинення вбивств на замовлення.

Розділ III

На початковому етапі методика розслідування кримінальної справи за фактом вбивств на замовлення, а також обрання конкретних слідчих дій, які б були найбільш характерними для обставин, що виникли залежать від двох особливо важливих факторів:

По-перше - від початкової інформаційної бази, яку складають результати огляду місця події, проведення експертиз при огляді речових доказів, показання свідків-очевидців, а також добуті оперативними шляхами матеріали та отримані іншими шляхами фактичні данні, які відображають особливості конкретного злочину.

По-друге - направлення пошуково-розслідуємої діяльності від особи злочинця до події злочину. Фундаментальну базу складають відомості про злочинця (замовника, виконавця), життєдіяльність потерпілого, мотиви його вчинків, відомості про його звґязки з оточуючими (родичами, друзями, колегами по роботі тощо), мотиви, які виникають у зацікавлених у смерті потерпілого осіб.

Слідча діяльність ведеться як у першому, так і у другому напрямку. Ці обидва фактори складають невідґємний елемент розслідування по кримінальних справах, оскільки тільки їх успішне поєднання може призвести до головного результату - розкриття кримінальної справи, встановлення та затримання злочинців, притягнення їх до кримінальної відповідальності у відповідності до законодавства України.

Кримінальна справа про вбивство може порушуватися у двох випадках:

при виявленні трупу особи з ознаками насильницької смерті;

при факті зникнення людини при обставинах, які дозволяють припустити, що щодо нього було вчинено вбивство.

Якщо у другому випадку даних для припущення смерті особи не достатньо, то слідчим за допомогою органів дізнання проводиться перевірка поданої заяви про безвістне зникнення громадянина. Така перевірка може проводитися протягом десяти днів з моменту надходження заяви про злочиншляхом відібрання пояснень від окремих громадян або посадових осіб або витребування необхідних документів Булулуков О. Ю. Методика розслідування вбивств при відсутності трупа Х., 1997.

Місце його знаходження перевіряється:

за місцем його роботи - на випадок, якщо він був направлений у термінове відрядження, або у нього була виробнича травма;

у відділеннях міліції - чи не був він затриманий або заарештований за правопорушення;

в ІТС;

у медичних витверезниках;

в лікарняних закладах - чи не був він покладений на стаціонарне лікування;

в службі зайнятості населення - чи не отримав він направлення на роботу в інше місто;

у військовому комісаріаті - на випадок, якщо він був призваний в армію у відсутності його близьких, не попередивши їх;

у родичів - за місцем народження, або у друзів - чи не проживає зникла особу у них;

в морзі - чи немає там його трупу;

в органі, який веде криміналістичний облік - чи не стоїть зниклий на обліку за розділом невпізнаних трупів;

Щодо зниклої дитини перевірки проводяться у:

дитячих будинках;

приймальниках-розподільниках;

Щодо фізично неповноцінних або літніх осіб:

у відповідних будинках для інвалідів або пристарілих.

Перевірка повинна бути ретельною і дати достовірні данні про відомості щодо зниклої особи, оскільки це є підставою для порушення чи відмовленні в порушенні кримінальної справи. Так, наприклад, факт смерті особи внаслідок хвороби не є підставою для порушення кримінальної справи^** ст.99 КПК : при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації..

При негативних результатах перевірки та при відсутності причин для таємного відґїзду розшукуваної особи зґявляється підстава для порушення кримінальної справи.

Слід мати на увазі, що у випадку несвоєчасного порушення кримінальної справи може призвести до того, що винна особа, що залишається на свободі може знищити сліди злочину, укритися за кордон або вчинити наступний злочин. Також сліди можуть бути змінені або пошкоджені через несприятливі для них погодні умови, обставини злочину, які були сприйняті свідками, можуть забуватися ними ж, що ускладнює розслідування справи по факту вбивства.

Пошук винних осіб здійснюється на дуже великій території та серед великого кола осіб. Через це суттєве значення при розкритті вбивств на замовлення має вміння швидко та безпомилково відрізнити їх від інших тяжких злочинів, спрямованих проти життя та здоровґя громадян таких, як вбивства з хуліганських мотивів, у звґязку із заволодінням майном потерпілого тощо.

В деякій мірі ми можемо вже говорити про наявність заказного вбивства вже при огляді місця події, про яке свідчать наступні ознаки:

місце події, яким у більшості випадків є територія біля будинку, в якому особа проживає чи працює;

час злочину, як вже вказувалося у попередніх розділах, частіше або ранковий, або вечірній;

відсутність корисливих цілей злочину - відсутність слідів, що свідчать про намір злочинця заволодіти цінностями потерпілого;

найбільш характерним способом вчинення злочину є постріл із укриття - обстановка в приміщенні залишилась незмінною, немає слідів боротьби з злочинцем;

знаряддям злочину є вогнепальна (в деяких випадках холодна) зброя. Також може мати місце залишення зброї на місці події;

спосіб вбивства частіше всього відкритий, демонстративний напад на потерпілого або шляхом мінування транспортного засобу;

велика кількість поранень на трупі, спрямована на попадання в життєво-важливі органи, наявність одиночного “контрольного” пострілу в голову, який частіше буває посмертним;

професійні злочинні прийоми - прияме попадання в ціль з далекої відстані, миттєве враження потерпілого, який з”явився на секунду, використання гвинтівки з оптичним прицілом, пістолета з глушителем;

посада або статус потерпілого - банкір, керівник підприємства, лідер злочинного угрупування тощо

обставини, які передували вчиненню злочину - конфлікт на роботі, факти вимагання потерпілим значної суми грошей;

та інші ознаки, характеризуючи які ми зможемо віднести вчинене вбивство до ряду вбивств на замовлення.

Підставою для висування версій є дані, які здобуті під час огляду місця події, попередні висновки спеціалістів, відомості про особу потерпілого, його діяльності, оточенні, обставинах, які передували його вбивству або зникненню…

Версії можна складати у відповідності до мотивів вбивства потерпілого, або відповідно до мети, яку переслідував замовник при вбивстві конкретної особи.

Найбільш характерними є:

вбивство на замовлення, вчинене з економічних мотивів;

вбивство на замовлення, вчинене з побутових мотивів;

вбивство на замовлення, вчинене з інших мотивів.

Розглянемо версії, які притаманні для кожної з цих трьох груп.

Найбільш характерним для вбивств на замовлення є його вчинення саме з корисливих мотивів, а у випадку вбивств, вчинених у сфері підприємницької діяльності - по економічним мотивам Шульга А. О. Особливості доказування вбивств на замовлення в стадії досудового слідства. Донецьк, 2001:

вбивство вчинено з корисливих мотивів на замовлення особою з кола близького оточення потерпілого.

Підставою для висунення такої версії є високе соціальне становище потерпілого, обіймання ним високої посади, наприклад, керівник акціонерного товариства закритого типу, його бездоганна репутація, а також те, що вони працюють в некримінальному середовищі, тобто таких “небажаних” осіб не можна усунути задопомогою інших способів таких, як компромат, шантаж тощо.

Досить часто у якості замовників таких вбивств виступають їх партнери по справі з метою заволодіння майном підприємства у повному обсязі, а також підлеглі особи - з метою швидкого просування по службі.

Додатковою підставою для її висунення можуть виступати суперечки серед засновників підприємства, в якому працював потерпілий з приводу ведення бізнесу або якісь взаємні претензії один до одного його співвласників. В таких ситуаціях, як правило, пібираються випадкові, не професійні злочинці через відсутність у замовників прямого виходу на злочинні угрупування.

Ознакою такого вбивства може бути те, що постріл вчинено з неякісної зброї, з близької відстані, низької підготовки злочинця (не всї постріли були влучні, не було контрольного пострілу в голову, зброю на місці не було залишено).

Замовники при таких ситуаціях перестраховуються- з метою відвернення від себе підозри вони забезпечують собі алібі, оскільки розуміють, що про наявні конфлікти за місцем роботи відомо багатьом особам.

Існують випадки, коли оргінізатори зорієнтовують виконавця на інсценування вбивства під час розбойного нападу. Ознаками такої фальсифікації може бути перебільшене розкидування речей, користування засобами, які явно не відповідають необхідності їх застосування - взлом дверей, які можна було відчинити рукою, залишині на місці дорогоцінні вироби.

Вбивство вчинено з корисливих мотивів на замовлення особами-конкурентами по бізнесу або особами на грунті конфліктних ситуацій, повґязаних з веденням підприєминицької діяльності.

Дану версію ми можемо висувати у випадку, коли жертвою злочину є законослухняні особи, з чистою репутацією, але працюючі у більш відкритих підприємствах з великими прибутками, чия діяльність знаходиться в зоні уваги зі сторони конкуруючих організацій та злочинних угрупувань. Наприклад, керівники фінансово-кредитних установ, виробничих підприємств та ін.

Замовниками таких вбивств є, як павило, керівники конкуруючих підприємств, фірм, банків, а також лідери злочинних угрупувань, які вчинюють їх з метою усунення конкурента з ринку виробництва або збуту товарів та послуг. Ними також можуть вчинюватись вбивства керівників підприємств-боржників.

Вбивства, вчинені лідерами злочинних угрупувань, як правило скоюються щодо керівників, які відмовились здійснювати свою діяльність під контролем цих злочинних угрупувань, або відмовились від охоронних послуг (“даху”). Такими причинами є:

1 Небажання платити “данину”;

2 Ухилення від фінансування незаконних угод;

3 Ухилення від продажу злочинцям контрольного пакету акцій;

4 А також введення їх представників у раду директорів…

Ознаками таких вбивств можуть бути попередні акти залякування підприємців (підвали їх офісів, погрози…)

Вбивство вчинено на замовлення лідером злочинного угрупування, яке контролює підприємницьку діяльність потерпілого з корисливих мотивів.

Жертвами таких злочинів у більшості своїх випадків є середні та дрібні підприємці, які не мають звґязків з органами влади. Через це вони погоджуються виплачивати відсотки злочинцям з метою більш успішного ведення справи. Здебільш їх діяльність повґязана з порушеннями у сфері оподаткування, митного та адміністративного законодавства.

Найчастіше вони займаються діяльністю у сферах:

Реалізація алкогольної продукції;

Нафтопродуктів;

Продаж автомобілів;

Великих партій продовольчих товарів.

Така діяльність нерідко здійснюється за допомогою таких злочинних угрупувань.

Інформацію про таких потерпілих та їхні злочинні звґязки можна отримати в підрозділах, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю та інших підрозділів ОВС, оскільки їх діяльність є обґєктом спостереження правоохоронних органів.

Про звґязок таких підприємців з злочинними угрупуваннями свідчать і інші обставини:

Відсутність розрахування готівкою;

Наявність фіктивних договорів;

Постійне співпрацювання з фірмами, які знаходяться під охороною у кримінальних структур тощо.

Основні мотиви вчинення таких вбивств є:

Помста за спробу перейти під “охорону” до іншої злочинної організації;

Незгода платити “данину” по новим підвищеним тарифам;

Невиплата коштів за різного роду злочинні послуги злочинних угрупувань;

Відмова включити в роботу ряду фірм, що знаходяться у підпорядкуванні кримінальних організацій;

Відмова жертви злочину передати свою організацію у власність злочинних угрупувань тощо.

Про причетність до злочину тієї чи іншої особи-лідера злочинної організації можуть свідчити характерний почерк вчинення злочину, який скоюють виконавці, які є членами такого угрупування. Іноді для того, щоб зняти з себе підозру організатори запрошують виконавця з інших злочинних угрупувань, які часто знаходяться в інших містах або областях.

Їх дії відрізняються особливою зухвалістю, жорстокістю та відкритістю - з метою залякування інших осіб, що поки що не порвали звґязки з такими структурами.

Для вчинення таких злочинів, як правило, застосовується весь арсенал зброї, що демонструє могутність злочинної організації: автомати Калашнікова (різної модифікації у тому числі АКС-74У), пістолети Макарова, іноземна зброя, вибухові речовини…

Вбивство вчинене на замовлення лідерів злочинних організацій, які ведуть боротьбу між собою на грунті кримінального бізнесу або внутрішньогрупового конфлікту.

Потерпілими в таких злочинах є частіше авторитети злочинного світу, лідери злочинних угрупувань, їх рядові члени, “злодії в законі” тощо.

Причиною вчинення таких злочинів є перш за все розподіл сфер і територій впливу конкуруючими угрупуванням, а також членами в середині злочинного угрупування.

При вчиненні вбивств, що підпадають під цю версію організатори керуються, як правило, економічними мотивами. Їх метою є встановлення контролю над розподілом товару на “своїй” території, а також контроль за рухом коштів від одних підприємств до інших з метою отримання прибутків шляхом стягування з таких підприємств “данини”.

Основні причини внутрішньогрупових конфліктів:

Боротьба за лідерство або близкість до лідера, за право контролю над “общаком”;

Розкол в групі, а також бажання окремих її членів вийти з нього та зайнятись своєю “справою”;

Незгода з основними методами ведення справ в угрупуванні або основними її приорітетами;

Непогодження з розподілом злочинних прибутків;

Вчинення проступків (в тому числі таких, які ставлять під загрозу викриття інших членів групи);

Звґязок із співробітниками правоохоронних органів.

В більшості випадків мотивом вбивств на замовлення такого виду є боротьба за сфери впливу між двома могутніми злочинними “інститутами”: