Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств

Розробка теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств. Особливості організації початкового етапу досудового розслідування вбивства.

Рубрика Государство и право
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 23.03.2019
Размер файла 277,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

ДИСЕРТАЦІЯ

Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств

12.00.09 - "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність"

Павлишин Богдан Олександрович

Науковий керівник Гора Ірина Віталіївна,

доктор юридичних наук, професор

Київ-2017

АНОТАЦІЯ

Павлишин Б.О. Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність" (081-Право). - Академія адвокатури України, Київ, 2017.

Дисертація є першим в Україні дослідженням теоретичних засад та практичних питань техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. У роботі сформульовано та обґрунтовано низку нових положень і висновків, що мають значення для криміналістичної науки, слідчої та судової практики.

Розкрито стан наукових досліджень проблем техніко-криміналістичного забезпечення вбивств у працях вітчизняних та зарубіжних учених, з'ясовано сучасний стан методичного забезпечення розслідування означених злочинів та зроблено висновок щодо необхідності його суттєвого вдосконалення. Охарактеризовано ґенезу наукових підходів щодо сутності техніко-криміналістичного забезпечення, висвітлено теперішній стан розроблення окремої криміналістичної теорії техніко-криміналістичного забезпечення розкриття й розслідування злочинів.

Запропоновано визначення поняття та зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств необхідно розглядати як науково-дослідну, навчально-методичну, організаційну та інформаційну діяльність з розробки, впровадження й практичного застосування науково-технічних засобів, технологій, прийомів, способів й методів у практичну діяльність всіх учасників досудового розслідування вбивств через набуття та удосконалення професійних знань і навичок суб'єктами їх застосування. Методологічне осмислення змісту техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств призводить до уяви про нього, як про єдину інформаційну, організаційно-правову та функціональну систему, через яку реалізуються закономірності отримання, узагальнення й систематизації криміналістично значущої інформації, її використання в доказуванні. У змісті техніко-криміналістичного забезпечення виокремлено такі структурні елементи: цілі використання науково-технічних засобів та методів; конкретні напрями техніко-криміналістичного забезпечення; способи отримання необхідної інформації для досягнення мети у межах конкретного напряму.

Зазначено, що основною метою техніко-криміналістичного забезпечення є забезпечення потреб практики досудового розслідування вбивств науково-технічними засобами, прийомами і методами. Деталізуючи цю загальну мету техніко-криміналістичного забезпечення, виокремлено в ній такі цілі: виявлення, отримання, фіксація, вилучення, збереження носіїв криміналістично значущої інформації в процесі досудового розслідування даної категорії злочинів; діагностику; ідентифікацію; визначення ситуації за залишеними матеріальними відображеннями; відтворення матеріальних об'єктів у їх первісний стан шляхом реконструкції або реставрації; криміналістичну класифікацію.

У структурі техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств виокремлено такі напрями: діагностика та ідентифікація осіб, які вчинили вбивство; виявлення, діагностика та ідентифікація матеріальних об'єктів; організація та ведення криміналістичних інформаційних систем.

Зазначено, що завданнями техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств є: надання слідчим, спеціалістам, експертам наукової продукції, яка розробляється криміналістичною технікою; забезпечення оптимальної технології процесу виявлення, фіксації, вилучення та дослідження різноманітних слідів; розробка рекомендацій по застосуванню науково-технічних засобів, криміналістичних прийомів і методів в процесі досудового розслідування вбивств.

Розглянуто наукові, правові та інформаційні аспекти техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Наукова складова техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств розглядається з позиції науково-технічного забезпечення (пошук, вибір, пристосування та використання досягнень науково-технічного прогресу в навчальному процесі) й науково-методичного забезпечення (розроблення рекомендацій і створення необхідних умов для сприйняття цих рекомендацій). Розробка наукових основ та положень, що визначають змістовний бік діяльності - це сфера науково-технічного забезпечення.

Під правовим забезпеченням як елементом техніко-криміналістичного забезпечення необхідно розуміти правове регулювання важливих питань застосування науково-технічних засобів, прийомів і методів в досудовому розслідуванні вбивств. В цьому аспекті виокремлено такі групи питань: щодо суб'єктів застосування техніко-криміналістичних засобів; щодо допустимості використання в кримінальному процесі окремих видів техніки; щодо порядку застосування техніко-криміналістичних засобів; щодо процесуального оформлення факту використання техніки.

Визначено, що інформаційне забезпечення становить собою організований безперервний технологічний процес підготовки й надання інформації користувачам відповідно з їх потребами для підтримки ефективної науково-технічної діяльності. Зазначено, що основними тенденціями інформаційного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств є перехід від автоматизованих обліків і інформаційно-пошукових систем до систем нового покоління, заснованих на мультимедійних комп'ютерних технологіях.

Визначено особливості техніко-криміналістичного забезпечення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Одним з напрямів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств є техніко-криміналістичне забезпечення розшукової та пошукової діяльності. Розкрито специфіку експертно-криміналістичного забезпечення як складової техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Встановлено, що проведення великої кількості різних видів судових експертиз є особливістю розслідування даного виду кримінальних правопорушень, а пріоритетним вважається проведення комплексних експертних досліджень з огляду на складність та різноманіття об'єктів, що підлягають дослідженню. Зазначено, що застосування методів інтелектуального проектування, зокрема технологічного підходу, до системи експертних знань може стати, одним із шляхів створення на державному рівні науково розроблених еталонів і стандартів здійснення судово-експертної діяльності.

Ключові слова: вбивства, досудове розслідування, кримінальне провадження, криміналістичне забезпечення, техніко-криміналістичне забезпечення, організація техніко-криміналістичного забезпечення, судова експертиза.

SUMMARY

Pavlishin B.A. Technical and forensic support of pre-trial investigation of murders. (Manuscript).

Dissertation is the first in Ukraine research of theoretical principles and practical questions of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders. The row of new positions and conclusions, that matter for criminalistics science, inquisitional and judicial practice, is in-process set forth and reasonable.

The state of scientific researches of problems of the technical and forensic providing of murders is exposed in lab ours of home and foreign scientists, the modern state of the methodical providing of investigation of the marked crimes is found out and drawn conclusion in relation to the necessity of him substantial perfection. Genesis of scientific approaches is described in relation to essence of the technical and forensic providing, the present state of development of separate criminalistics theory of the technical and forensic providing of opening and investigation of crimes is reflected.

Determination of concept and maintenance of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders are offered. The technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders must be examined as research, organizational and informative activity from development, introduction and practical application of scientific and technical facilities, technologies, receptions, methods and methods in practical activity of all participants of pre-trial investigation of murders through acquisition and improvement of professional knowledge and skills by subjects them application. The methodological comprehension of maintenance of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders results in imagination about him, as about the single informative, functional system, through that conformities to law of receipt, generalization and systematization will be realized criminalistics meaningful information, her use in finishing telling. In maintenance of the technical and forensic providing such structural elements are distinguished: the whole uses of scientific and technical facilities and methods; concrete directions of the technical and forensic providing; steppingstones of receipt of necessary information are within the limits of concrete

Its marked that the primary purpose of the technical and forensic providing is providing of necessities of practice of pre-trial investigation of murders by scientific and technical facilities, receptions and methods. Going in to detail this general aim of the technical and forensic providing, such aims are distinguished in her: exposure, receipt, fixing, exception, maintenance of transmitters criminalistics meaningful information in the process of pre-trial investigation of this category of crimes; diagnostics; authentication; determination of situation is after the left material reflections; a recreation of material objects is in their primitive state by a reconstruction or restoration; criminalistics classification.

In the structure of the technical and forensic providing of activity from pre-trial investigation of murders such directions are abstracted: diagnostics and authentication of persons that accomplished murder; exposure, diagnostics and authentication of material objects by means of that these crimes; organization and conduct of the criminalistics informative systems.

It is marked that the tasks of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders are: grant to the investigators, specialists, experts of scientific products that is developed by a criminalistics technique; providing of optimal technology of process of exposure, fixing, exception and research of various tracks; development of recommendations is on application of scientific and technical facilities, criminalistics receptions and methods in the process of pre-trial investigation of murders.

The scientific, legal and informative aspects of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders are considered. The scientific constituent of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders is examined from position of the scientific and technical providing (a search, choice, adaptation and drawing on accomplishments of scientific and technical progress, is in an educational process) and scientifically methodical providing (development of recommendations and creation of necessary terms is for perception of these recommendations).

Under the legal providing as it is necessary to understand the legal adjusting of important questions of application of scientific and technical facilities, receptions and methods, the element of the technical and forensic providing in pre-trial investigation of murders. Such groups of questions are selected in this aspect: in relation to the subjects of application of technical and forensic facilities; in relation to admission of the use in the criminal process of separate types of technique; in relation to the order of application of technical and forensic facilities; in relation to judicial registration of fact of the use of technique.

Certainly, that the informative providing is the continuous technological process of preparation and grant information users is organized accordingly with their necessities for support of effective scientific and technical activity. It is marked that the basic tendencies of the informative providing of activity from pre-trial investigation of murders is a transition from the automated accounts and informatively searching systems to the systems of new generation, to based on multimedia computer technologies.

The features of the technical and forensic providing of separate investigators (search) and secret consequence (search) actions are certain. One of directions of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders there is the technical and forensic providing of search and searching activity. A specific is exposed expertly criminalistics providing as constituent of the technical and forensic providing of pre-trial investigation of murders. It is set that a lead through of plenty of different types of judicial examinations is the feature of investigation of this type of criminal offences, and priority is consider the lead through of complex expert researches, taking into account complication and variety of objects which are subject research. It is marked that application of methods of the intellectual planning, in particular technological approach, to the system of expert know ledges can become, one of ways of creation at state level of the scientifically developed standards and standards of realization of judicial expert activity.

Keywords: murder, pre-trial investigation, technical and forensic providing, organization of technical and forensic providing, judicial examination.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павлишин Б.О. Поняття "техніко-криміналістичного забезпечення" розслідування злочинів проти життя і здоров'я особи // Вісник Академії адвокатури України. Число 31 Том 11.№ 3 2014. С.116-124.

2. Павлишин Б.О. Правові основи техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів проти життя і здоров'я людини // Часопис Академії адвокатури України | том 8 | №1(26) 2015. С.115-118

3. Павлишин Б. Техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події за кримінальними провадженнями про вбивства // AREA NAUKI (kwartalne, miкdzynarodowе czasopismo naukowe). №2. Lublin. 2017. Р.157-177.

4. Павлишин Б. Наукова складова техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств // Підприємництво, господарство і право. № 6/2017. С.183-187.

5. Павлишин Б.О. Організаційні основи техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств // Юридичний науковий електронний журнал. № 3/2017. С.182-185.

6. Павлишин Б.О. Проблеми експертного забезпечення досудового розслідування вбивств // Науковий вісник МГУ № 26 2017 р. м. Мукачево, 2017. С. 107-110.

7. Павлишин Б.О. До поняття техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів // Кримінально-правові, процесуальні та криміналістичні питання боротьби з корупцією в Україні: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 20 листопада 2015 р.). Вісник Академії адвокатури України. Число 35. Том 13. № 1, 2016. С.95-98.

8. Павлишин Б.О. Спеціаліст-криміналіст як суб'єкт техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Актуальні питання кримінального права, процесу і криміналістики, удосконалення діяльності судової і правоохоронної систем: матер. Всеукр. наук-практ. конференції (м. Сєвєродонецьк, 19 травня 2017 року); Сєвєродонецьк: Луган. держ. ун-т внутр. справ ім..Е.О.Дідоренка, 2017. С. 227-230.

9. Палишин Б.О. Окремі завдання техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Особливості нормотворчих процесів в умовах адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон, 2-3 червня 2017 року). м. Херсон: Гельветика, 2017. С. 164-168.

10. Павлишин Б.О. Правовий аспект техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств. Актуальні питання реформування правової системи України: матеріали XIV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Луцьк 16-17 червня 2017 р.). м. Луцьк: Вежа-Друк, С. 224-226.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ

1.1 Стан наукових досліджень проблем техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств

1.2 Поняття та зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств

1.3 Цілі та завдання техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування

1.4 Суб'єкти техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ

2.1 Правова основа техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів

2.2 Науково-методична та науково-технічна складова техніко-криміналістичного забезпечення розслідування вбивств

2.3 Інформаційна складова техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ

3.1 Особливості техніко-криміналістичного забезпечення проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування вбивств

3.2 Експертно-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДІС автоматизована дактилоскопічна інформаційна система

АПС автоматизована пошукова система

ГУНП Головне Управління Національної поліції

ДІТ МВС Департаменті інформаційних технологій МВС

ДНД ЕКЦ Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр

ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота

ЄО - єдиний облік

ЄРДР Єдиний реєстр досудових розслідувань

КК Кримінальний кодекс

КПК Кримінальний процесуальний кодекс

МВС Міністерство внутрішніх справ

НСРД негласні слідчі (розшукові) дії

ОМП огляд місця події

СОГ слідчо-оперативна група

СРД слідчі (розшукові) дії

ст. стаття, статті

ч. частина, частини

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Правова держава передбачає не лише нормативне закріплення демократичних прав і свобод людини й громадянина, а й наявність механізму їх забезпечення. За умов, коли в українському суспільстві спостерігається тривожна тенденція погіршення якості життя окремих прошарків населення, на цьому фоні збільшується кількість осіб, що переступили закон, вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи. Тому особливого значення набуває принцип невідворотності покарання. Злочини проти життя людини становлять велику політичну й соціальну небезпеку. За даними офіційної статистики, кількість таких посягань, а також посягань, які ставлять під загрозу життя людини, невпинно зростає. У 2016 р. зафіксовано 7062 вбивства, з яких - навмисних вбивств 5992 випадки. Сьогодні має місце зростання кількості вбивств при обтяжуючих обставинах. Так, лише за січень-серпень 2017 р. зареєстровано в ЄРДР 5393 випадки позбавлення життя людей, з яких - 4789 навмисні вбивства. До того ж збільшується кількість злочинів проти життя людини, що вчинені із використанням вогнепальної зброї. На сьогодні в Україні залишаються нерозкритими понад 10 тисяч очевидних вбивств. Про складність ситуації в Україні свідчать також факти викрадення, незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, незаконного виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв. Змінюється злочинний механізм вбивств, виявляються їх нові види та професійна спрямованість. Особливо цинічним і нахабним було вбивство майже в центрі Києва журналіста Павла Шеремети, публіциста Олеся Бузини, полковника ГУР Міністерства оборони України Максима Шаповала, вбивство в зоні АТО полковника СБУ Олександра Харабєрюша, ветерана АТО Івана Мамчура та ін. В боротьбі з цим злом повинні бути реально задіяні державні структури різних відомств, органів і підрозділів. При цьому важлива роль відводиться криміналістичному забезпеченню діяльності з досудового розслідування вбивств.

Окремі аспекти криміналістичного забезпечення діяльності з розкриття й розслідування злочинів у галузево-предметному плані висвітлювали вітчизняні науковці: В.П. Бахін, В.Г. Гончаренко, І.В.Гора, О.Ф. Долженков, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, І.І. Когутич, В.А.Колесник, В.О. Коновалова, І.І. Котюк, В.С. Кузьмічов, В.В. Лисенко, В.К. Лисиченко, Є.Д. Лук'янчиков, М.А. Погорецький, М.В. Салтевський, В.В. Тіщенко, П.В. Цимбал, К.А. Чаплинський, В.Ю. Шепітько, М.Є.Шумило; країн СНД: Т.В.Авер'янова, Р.С.Бєлкін, О.М.Васильєв, В.О. Волинський, О.Ф. Волинський, Е.К. Горячев, Г.І. Грамович, Є.П. Іщенко, П.Т. Скорченко, М.П.Яблоков та ін. Ці автори зробили вагомий внесок у теорію і практику розслідування вбивств, створили наукове підґрунтя для подальших наукових пошуків.

У різні періоди проблеми техніко-криміналістичного забезпечення розслідування вбивств викликали інтерес учених-криміналістів, зокрема Л.О.Бєгунової, Є.Ю.Березуцького, К.Є.Дьоміна, В.І.Шелудченка та ін. Відзначаючи теоретичну і практичну значущість праць згаданих учених, варто зауважити, що вони не містять комплексного вивчення питань техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств з урахуванням сучасного стану законодавства і правозастосовної практики. Це вимагає комплексного дослідження тих проблем, які раніше не були досліджені на достатньому рівні, а також тих питань, що виникли в останнє десятиліття, і розробки на цій основі заходів техніко-криміналістичного забезпечення вказаної діяльності. Зазначені обставини й зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження узгоджується з положеннями Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні", введеного в дію Указом Президента України від 16 червня 2015 року №341/2015 та вимогам Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю на 2011-2017 р.р., затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року №1000/2011 та Плану заходів щодо реалізації зазначеної Концепції, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. № 53-р., а саме дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичною плану науково-дослідних робіт "Захист конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні", затвердженого рішенням Вченої ради Академії адвокатури України від 18 лютого 2013 р. (протокол №5). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Академії адвокатури України від 10 червня 2014 р. (протокол № 10), уточнено рішенням вченої ради Академії адвокатури України від 21 вересня 2017 р. (протокол № 1).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:

- здійснити системний аналіз монографічної, періодичної літератури, дисертаційних фондів з проблем техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів та визначити основні напрями подальших досліджень;

- висвітлити ґенезу наукових підходів щодо сутності техніко-криміналістичного забезпечення та охарактеризувати теперішній стан розроблення окремої криміналістичної теорії техніко-криміналістичного забезпечення розкриття й розслідування злочинів;

- узагальнити сучасні підходи та сформулювати власне визначення поняття "техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств";

- на основі вивчення й аналізу теоретичних досліджень з'ясувати зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- висвітлити основні цілі, завдання та напрями техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- розкрити сутність наукової складової та визначити перспективні напрями розвитку техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- охарактеризувати правову складову та визначити основних суб'єктів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств;

- з'ясувати характер і значення інформації, що отримується в процесі досудового розслідування вбивств за допомогою техніко-криміналістичних засобів;

- розкрити сутність інформаційної складової техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств та визначити основні тенденції використання у процесі пошукової роботи новітніх інформаційних технологій;

- конкретизувати особливості організації техніко-криміналістичного забезпечення діяльності початкового етапу досудового розслідування вбивств;.

- розкрити особливості техніко-криміналістичного забезпечення експертної діяльності й визначити основні напрями його подальшого удосконалення.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини й пов'язані з ними явища, що виникають й дістають розвитку під час досудового розслідування вбивств.

Предмет дослідження - техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить діалектико-матеріалістичний метод, який створив умови визначення об'єкта дослідження щодо поєднання потреб наукових досліджень та практичної діяльності правоохоронних органів. Застосовані методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше усвідомити зміст розглядуваних питань (у всіх розділах дисертації). У дисертаційному дослідженні застосовувалися спеціальні правові методи, зокрема: порівняльно-правовий для встановлення загальних та особливих характеристик розуміння техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування, законодавства та правозастосовної практики в Україні (у всіх розділах дисертаційного дослідження); історико-правовий - для розкриття змісту основних понять дисертації "криміналістичне забезпечення", "техніко-криміналістичне забезпечення", "досудове розслідування" (розділ 1); системно-структурний - для формування змісту та складових елементів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування (розділ 2), встановлення особливостей досудового розслідування вбивств як об'єкту техніко-криміналістичного забезпечення (розділ 1); метод системного аналізу - для комплексного узагальнення концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження (у всіх розділах дисертації); статистичний - при ілюстрації теоретичних висновків даними державної та відомчої статистики, узагальненні результатів вивчення емпіричних джерел (у всіх розділах дисертації).

Нормативно-правову та інформаційну основу дисертаційного дослідження склали: Конституція України, Закони України, підзаконні нормативно-правові акти, Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекс України.

Емпіричну базу дослідження становлять: систематизовані статистичні матеріали про стан досудового розслідування вбивств; статистичні та аналітичні матеріали МВС, Національної поліції України, ДНДЕКЦ МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, в якому, ґрунтуючись на загальних положеннях теорії криміналістики, кримінального права та процесу, результатів вивчення матеріалів практики щодо розслідування вбивств, результатів узагальнення статистичних даних обґрунтовується низка концептуальних і важливих для теорії й практики понять, положень, висновків та рекомендацій, зокрема:

вперше:

- здійснено аналіз сучасного стану теорії й практики техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств і визначено зміст техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, в якому виокремлено такі структурні елементи як: цілі техніко-криміналістичного забезпечення, конкретні напрями техніко-криміналістичного забезпечення, способи отримання необхідної інформації для досягнення мети у межах конкретного напряму;

- визначено й обґрунтовано цілі техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, до яких віднесено: виявлення, отримання, фіксацію, вилучення, збереження носіїв криміналістично значущої інформації; діагностику; ідентифікацію; визначення ситуації за залишеними матеріальними відображеннями; відтворення матеріальних об'єктів у їх первісному стані шляхом реконструкції або реставрації; криміналістичну класифікацію;

- у структурі техніко-криміналістичного забезпечення виокремлено такі напрями: діагностика та ідентифікація осіб, які вчинили вбивство; виявлення, діагностика та ідентифікація матеріальних об'єктів, за допомогою яких вчинялися ці злочини або які залишені на місці вчинення вбивства; організація та ведення криміналістичних інформаційних систем;

удосконалено:

- визначення сутності техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування як науково-дослідної, навчально-методичної, організаційної та інформаційної діяльності з розробки, впровадження й практичного застосування науково-технічних засобів, технологій, прийомів, способів й методів у практичну діяльність всіх учасників досудового розслідування через набуття та удосконалення професійних знань і навичок суб'єктами їх застосування, і як системи правових, наукових, організаційних заходів з розробки, впровадження й практичного застосування науково-технічних засобів й наукових методів суб'єктами досудового розслідування для найбільш ефективного вирішення цілей і завдань, що стоять перед ними;

- методологічні підходи до розуміння змісту техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування як єдиної інформаційної, організаційно-правової та функціональної системи, через яку реалізуються закономірності отримання, узагальнення й систематизації криміналістично значущої інформації, її використання в доказуванні;

- характеристику наукової складової техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування з позиції науково-технічного й науково-методичного забезпечення;

- теоретичне обґрунтування місця криміналістичної технології у структурі техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування;

дістало подальшого розвитку:

- бачення щодо суб'єктів системи техніко-криміналістичного забезпечення, зокрема суб'єктів макрорівня, діяльність яких направлена на формування криміналістичної готовності інших співробітників правоохоронних органів, та суб'єктів мікрорівня, які є безпосередніми виконавцями криміналістичних рекомендацій;

- наукове обґрунтування доцільності визнання адвоката-захисника одним із суб'єктів техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування;

- організаційні підходи щодо техніко-криміналістичного забезпечення проведення слідчих (розшукових) дій під час розслідування вбивств, зокрема огляду місця події, впізнання, обшуку, відібрання зразків для експертизи;

- завдання техніко-криміналістичного забезпечення, а саме - надання слідчим, спеціалістам, експертам наукової продукції, яка розробляється в межах криміналістичної техніки, забезпечення оптимальної технології процесу виявлення, фіксації, вилучення та дослідження різноманітних матеріальних слідів;

- наукові положення щодо використання сучасних науково-технічних засобів, прийомів і методів, засобів автоматизації, інформаційних технологій в діяльності з досудового розслідування вбивств;

- наукове обґрунтування доцільності розробки технологій експертних досліджень з окремих видів судових експертиз, що проводяться за кримінальними провадженнями про вбивства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні положення, пропозиції, висновки й рекомендації спрямовані на удосконалення практики досудового розслідування вбивств та знайшли відповідне впровадження:

- в освітню діяльність для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів слідчих підрозділів, адвокатів-захисників - для підготовки лекцій, навчальних програм, тестових завдань, під час проведення різних видів занять з дисципліни "Криміналістика", "Судова експертиза" (акт впровадження Академії адвокатури України від 3.10.2017 р.)

- у наукову діяльність для подальших наукових досліджень - для подальшого дослідження проблем та розроблення науково обґрунтованих положень і рекомендацій з питань техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені у вигляді доповідей і виступів на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Кримінально-правові, процесуальні та криміналістичні питання боротьби з корупцією" (Київ, 20 листопада 2015 р.); "Актуальні питання кримінального права, процесу і криміналістики, удосконалення діяльності судової і правоохоронної систем" (Сєверодонецьк, 19 травня 2017 р.); "Особливості нормотворчих процесів в умовах адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу" (Херсон, 2-3 червня 2017 р.); "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 16-17 червня 2017 р.).

Публікації. Результати дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено в 10 наукових публікаціях, серед яких - 6 статей у збірниках, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття - у зарубіжному науковому виданні, чотирьох тезах - у збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (296 найменувань на 34 сторінках) і додатку на 2 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 246 сторінок, з них обсяг основного тексту - 209 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ

1.1 Стан наукових досліджень проблем техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств

Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Одним з головних завдань кримінального права України є охорона особи, її життя і здоров'я. Злочини проти життя та здоров'я особи - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на життя й здоров'я особи, руйнують і спотворюють ці найцінніші блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди. В Розділі ІІ Особливої частини КК об'єднано посягання на два різних родових об'єкти - суспільні відносини щодо охорони життя та суспільні відносини щодо охорони здоров'я особи. У кримінально-правовій теорії злочини проти життя поділяються на три групи: вбивства (статті 115-119 КК), доведення до самогубства (ст. 120 КК) та погрози вбивством (ст. 129 КК).

Предметом злочинного посягання є найцінніше, що є в людини, її життя. В силу необоротності й непоправності життя у випадку його втрати, воно відноситься до людської цінності. Саме тому кримінальне законодавство будь-якої цивілізованої держави вважає вбивство найбільш тяжким злочином й суворо карає за його вчинення. Усі держави встановлюють абсолютний захист життя людини. Цей принцип закріплено в нормативних актах зазначених держав, як правило, в конституціях. Визначається, що кожен має право на життя та тілесну недоторканність. Життя людини є благом та об'єктом кримінально-правової охорони, у зв'язку з чим злочинні діяння, що посягають на цей об'єкт, у системі Особливої частини кримінальних кодексів об'єднані в самостійні розділи (за виключенням Англії, законодавство якої не кодифіковане) [54, с.44]. Щодо позбавлення життя, то для позначення цього злочину у кримінальному законодавстві зарубіжних країн застосовуються різні формулювання: умисне вбивство (ч. 1 ст. 105 КК РФ, ч. 1 § 212 КК ФРН, ст. 221-1 КК Франції, ст. 125.20 КК штату Нью-Йорк), умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 105 КК РФ), тяжке вбивство (§ 211 КК ФРН), спричинення смерті з необережності (ст. 109 КК РФ), неумисне посягання на життя (відділ II "Про неумисні посягання на життя" Книги другої КК Франції), просте неумисне вбивство (ст. 193 КК штату Каліфорнія), необережне вбивство (§ 222 КК ФРН) [177, с.15].

Вбивство як негативне соціально-небезпечне явище розглядається всебічно, й при його характеристиці може мати соціологічний, кримінологічний, морально-етичний та інші аспекти. До сукупності соціальних факторів, що зумовлюють існування кримінально-правової охорони життя від необережних злочинних посягань відносять такі: 1) кримінально-правові (ступінь суспільної небезпеки діянь; наявність ознак, що дозволяють визначити однорідність необережних злочинних діянь проти життя особи; можливість впливу на діяння кримінально-правовими заходами; імплементація в національне законодавство міжнародних кримінально-правових норм); 2) кримінологічні: (значна поширеність аналізованого виду посягань; рівень, структура і динаміка вбивства через необережність; причини й умови вчинення вбивства через необережність; 3) нормативні - зумовленість кримінально-правової охорони життя людини Конституцією України та іншими законами; 4) історичні - тенденції розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за вбивство через необережність; 5) міжнародні - зарубіжна практика кримінально-правової охорони життя людини від необережних посягань. 6) процесуальні і криміналістичні: (можливість процесуального виявлення, закріплення і підтвердження предмета доказування; наявність криміналістичних методик і рекомендацій щодо доказування складу злочину); 7) організаційні - наявність системи правоохоронних органів, здатних ефективно виявляти, розслідувати і здійснювати судовий розгляд справ про вбивства через необережність; 8) соціально-психологічні: (рівень загальної психології суспільства, правосвідомості населення; рівень правосвідомості і професійної підготовки осіб, що застосовують кримінальний закон до винних у вчиненні вбивства з необережності) [54, с.15].

До прийняття КК 2001 р. в українському законодавстві було відсутнє нормативне визначення поняття вбивства. Сьогодні багато хто із науковців в галузі кримінального права пропонує визначення поняття "вбивство" з кримінально-правової точки зору, зокрема М.Й. Коржанський вважав, що вбивством у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини [126, с. 5]; В.В. Сташис зазначав, що наука і практика під вбивством розуміє протиправне позбавлення життя іншої людини [225, с. 5]; на думку В.О. Навроцького, під цим терміном слід розуміти протиправне винне насильницьке позбавлення життя іншої людини [168, с. 7]; С.Д. Шапченко та С.С. Яценко визначали вбивство як передбачене кримінальним законом винне суспільно небезпечне діяння, що посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть [173, с. 329]; на думку Ю.В. Бауліна, доктринальне визначення вбивства може бути сформульоване як протиправне умисне позбавлення життя іншої особи, вчинене суб'єктом злочину за відсутності обставин, що виключають протиправність такого діяння [10, с. 19].

Не залишили поза увагою визначення поняття вбивства криміналісти та процесуалісти. Ще у 1949 році А.І.Вінбергом та Б.М.Шавером було видано підручник з криміналістики, в якому вони зазначали, що умовою, яка забезпечує успішність розслідування кримінальних справ про вбивства, є швидкість розслідування. Ще однією умовою успіху є правильна побудова версій, своєчасна та повна їх перевірка [38, c.268]. В криміналістиці злочин як об'єкт дослідження є центральною категорією. Така діяльність відбувається за відповідними закономірностями, які обумовлюються об'єктивними і суб'єктивними чинниками, та відбивається в слідах. На основі вивчення слідів, як відображення злочинної діяльності, з урахуванням закономірностей їх утворення, здійснюється пізнавальна діяльність з досудового розслідування вбивств. Однією з властивостей слідів злочину є їхня інформативність. Із слідів злочину слідчий вилучає знання або інформацію про обставини їх утворення, тобто про обставини вчиненого злочину [89, с.14].

Багато уваги визначенню поняття вбивства приділено вітчизняним криміналістом В.Ю.Шепітько. Він визначає вбивство як злочин, який полягає у навмисному або необережному позбавленні життя іншої людини. У криміналістиці пропонуються методики розслідування вбивств: при виявленні трупа; при виявленні частин трупа; при зникненні людини, коли обставини вказують на можливість вбивства; замасковані інсценуванням; вчинені на замовлення; вчинені в процесі протистояння організованих злочинних груп; вчинені в бійці; вчинені в умовах неочевидності; вчинені на сексуально-садистському ґрунті. Типовими обставинами, які підлягають з'ясуванню, є: подія злочину (вбивство, самогубство, нещасний випадок); коли вчинено злочин; чи на місці виявлення трупа вчинено вбивство; однією або кількома особами вчинено вбивство; яким способом вчинено злочин; якими є мотиви вбивства; хто є жертвою вбивства; яким є спосіб приховування вбивства; хто вчинив вбивство [272, c. 39-40].

Досудове розслідування саме цих категорій злочинів пов'язане з великим обсягом роботи та вирішенням складних розумових завдань. Рівень розкриття та ефективність досудового розслідування вбивств значною мірою залежать від впровадження у діяльність органів досудового розслідування науково-методичних рекомендацій, розроблених криміналістикою. Йдеться в першу чергу про системи тактичних прийомів, тактичні операції та комбінації, типові слідчі ситуації, криміналістичні характеристики окремих видів злочинів тощо. Ефективність досудового розслідування злочинів проти життя також обумовлена рівнем професійної майстерності слідчих, обсягом одержаних ними теоретичних знань, умінням правильно їх застосовувати при розв'язанні конкретних завдань досудового розслідування. При цьому слід пам'ятати, що опанування цими теоретичними знаннями значною мірою залежить від того, як ці знання викладено в науковій або методичній літературі.

Необхідно зазначити, що проблеми забезпечення розкриття й розслідування злочинів проти життя науковими розробками вже у 50-60 роках ХХ ст. були предметом дослідження вчених-криміналістів. Біля витоків вивчення проблем розслідування вбивств стояли відомі науковці-криміналісти. Методологічні основи розслідування вбивств закладено в наукових роботах В.П.Колмакова [120], Я.М. Яковлева [286], Г.Н. Мудьюгіна [167], В.І. Іванова [87], В.С. Бурданової [31], Б.Н. Коврижних [115], Ю.Д. Федорова [240] та інші. Зокрема В.П. Колмаков у своїй науковій праці "Криміналістичні методи розслідування й попередження злочинів проти життя" [120] проаналізував особливості кримінально-правової кваліфікації злочинів проти життя, зосередив увагу на особливостях методики їх розслідування, розглянув загальні положення розслідування злочинів проти життя та показав специфіку роботи слідчого у цих справах, детально висвітив особливості висування та перевірки слідчих версій, організації невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів та залучення громадськості до їх проведення.

Діяльність з розслідування вбивств є процесуальною діяльністю, що регулюється відповідними положеннями кримінально процесуального законодавства. Проте така діяльність розглядається і як криміналістична, за умови застосування криміналістичних засобів, прийомів та рекомендацій у процесі розслідування вбивств, які направлені на пізнання сутності і фактичних обставин цього виду злочинів. Вітчизняний науковець В.В.Матвієнко, здійснивши аналіз дисертацій з проблем методики розслідування вбивств, зазначає, що здебільшого в цих наукових працях простежується тенденція у їх змістовній стороні і конструюванні архітектоніки конкретних досліджень, в яких як обов'язковий елемент змісту включено проблеми кримінально-правової кваліфікації злочинів, методику розслідування цієї категорії злочинів. Також він звертає увагу на те, що розгляд суто криміналістичних аспектів розслідування вбивств розглядалося в цих дисертаціях лише на 50 % [159].

Як методологічну основу нашого дисертаційного дослідження слушно визнати монографію відомої вітчизняної вченої В.Є.Коновалової "Вбивство: мистецтво розслідування", в якій здійснено комплексне дослідження питань розслідування вбивств, а саме розглянуто проблеми криміналістичної характеристики, планування й організації розслідування, висунення криміналістичних версій, проведення тактичний операцій та новітніх видів експертиз [124].

Розпочинаючи безпосередній аналіз забезпечення криміналістичними розробками діяльності з розслідування вбивств, варто погодитися з А.В.Іщенко, який зазначає, що серед головних умов успішної боротьби з кримінальними проявами є застосування досягнень науково-технічного прогресу у діяльності правоохоронних органів з виявлення, вилучення, дослідження та використання інформації, яка має значення для встановлення злочинця та обставин злочину. Він підкреслює, що засоби, методи, прийоми роботи з доказами - прерогатива наукових інтересів криміналістики і тому є підстави вести мову про забезпечення саме криміналістикою розслідування злочинів. Йдеться про комплексну діяльність, яка враховує багато факторів, обставин, пов'язаних з оптимальним наданням практиці відповідних засобів розкриття, розслідування та попередження злочинів [109, с. 13]. Оскільки криміналістика розробляє загальні підходи, принципи, узагальнюючі схеми для методики розслідування злочинів та надає слідчим необхідний практичний інструментарій, таке забезпечення доцільно розглядати як криміналістичне забезпечення. Інформаційне, наукове і науково-методичне забезпечення - це складові криміналістичного забезпечення [106, с. 13]. Криміналістичні методики й окремі методичні рекомендації, що присвячені досудовому розслідуванню різноманітних видів вбивств, є найбільш розробленими в науці. Вони давно й достатньо широко впроваджені в практику діяльності органів досудового розслідування та інших правоохоронних органів. До того ж, останніми роками методика досудового розслідування вбивств здебільшого розвивалася в напрямі розробки методів розслідування злочинів вузьких груп: так званих "безтрупних" вбивств, вбивств при виявленні невпізнаних, розчленованих трупів та ін. Також у криміналістичній теорії почалися спроби дослідження деяких "нових" видів убивств, розкриття і розслідування яких у сучасних умовах стає актуальним. Зокрема, у криміналістичній літературі певна увага приділяється дослідженню криміналістичної характеристики й особливостей розслідування вбивств на замовлення, встановленню ознак, за якими можна відрізнити такі вбивства від інших навмисних убивств, визначенню специфіки тактики початкового етапу розслідування [123, с.224-249; 231; 274, с.156-160; 273, с.190-197; 275, с. 408-418].

Досліджуючи питання техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, ми не залишили поза увагою докторську дисертацію відомого вітчизняного вченого Є.Д. Лук'янчикова. Він зазначає, що оскільки діяльність із досудового розслідування злочинів завжди інформативна, найважливіше значення в її організації відіграє одержання, аналіз та оцінка й використання інформації про розслідувану подію. Це початковий і абсолютно необхідний елемент організації діяльності з досудового розслідування вбивств. Результативність роботи правоохоронних органів напряму залежить від рівня та якості інформаційного забезпечення, воно забезпечує реалізацію повноти, швидкості та об'єктивності розслідування. Інформаційне забезпечення сприяє формуванню судових доказів та результативному їх використанню для прийняття процесуальних рішень, розробки тактики провадження окремих слідчих дій і визначення напрямів розслідування по справі в цілому. Успішне запобігання, розкриття і розслідування злочинів значною мірою залежить від оперативності і своєчасності отримання слідчим потрібної інформації, її повноти і вірогідності [150].

Проблемам інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів присвячена монографія іншого відомого науковця В.В.Бірюкова "Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів". Автор монографії звертає увагу на те, що сьогодні своєрідним підґрунтям удосконалення основ інформаційного забезпечення розслідування стала інформатизація суспільства, зростання ролі інформації в управлінні та вирішенні найрізноманітніших завдань. Завдяки інтеграції різних за змістом і формою відображення даних з інформаційних масивів створюються інформаційні системи, що включають величезну кількість розподілених баз даних з можливістю доступу до інформації з будь-якої віддаленої точки доступу через ядро інтегрованого банку даних. Сучасні автоматизовані інформаційні системи завдяки програмному забезпеченню самостійно в автоматичному режимі здійснюють аналіз інформації всіх баз даних, включених до ІБнД, дозволяють виявляти зв'язки між окремими об'єктами, між певними системами, у яких на облік узято однакові об'єкти та ін. [26].

Безумовно, що певний внесок в розвиток питань досудового розслідування вбивств зроблено в працях вітчизняних і зарубіжних учених, що захищені останніми роками. Ці наукові праці викликають особливий інтерес, оскільки є розробками з криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, які виконано на основі не виду злочину, а певних криміналістично-значущих факторів. Тому структура, методологія цих наукових пошуків має безпосереднє відношення до теми "техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств".


Подобные документы

  • Розгляд сутності поняття досудового розслідування та визначення його місця в системі правосуддя. Розкриття особливостей форм закінчення досудового розслідування. Встановлення проблемних питань, які стосуються інституту зупинення досудового розслідування.

    курсовая работа [58,7 K], добавлен 22.11.2014

  • Суспільні відносини, котрі забезпечують правильність та законність початку досудового розслідування. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження. Вимоги до процесуальних документів.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.11.2014

  • Загальна характеристика кримінально-процесуального права особи на оскарження. Причини зупинки досудового розслідування. Ознайомлення із підставами, суб’єктами, процесуальним порядком і наслідками оскарження дій і рішень органів досудового розслідування.

    реферат [28,0 K], добавлен 17.10.2012

  • Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.

    реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010

  • Кримінально-правова характеристика вбивств. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення. Заключний етап розслідування (слідчі ситуації та слідчі дії). Профілактична діяльність слідчого.

    дипломная работа [165,7 K], добавлен 27.07.2002

  • Обґрунтування необхідності вдосконалення інституту досудового розслідування шляхом переведення в електронний формат на основі аналізу історичного розвитку досудової стадії кримінального процесу. Ключові елементи процес та алгоритм їхнього функціонування.

    статья [31,5 K], добавлен 18.08.2017

  • Процедура досудового розслідування. Оформлення документів, що регламентують його початок згідно з законодавчими нормами. Протокол прийняття заяви і безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення, його перекваліфікація на злочин.

    презентация [412,5 K], добавлен 07.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.