Техніко-криміналістичне забезпечення досудового розслідування вбивств

Після закінчення проведення слідчих (розшукових) дій у режимі відеоконференції необхідно: здійснити запис відеофонограми на носії відеозапису, створивши архівну та робочу копії; перевірити якість запису архівної копії; архівну та робочу копії долучити до матеріалів кримінального провадження. Відеозйомка повинна бути організованою з таким розрахунком, щоб у матеріалах відеозапису як додатках до протоколу слідчої дії, містилася вся потрібна інформація, яка відображає події, що відбувалися під час слідчої (розшукової) дії в кожному з місць її проведення. Така вимога вказує на доцільність застосування для фіксування ходу і результатів слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, не однієї, а кількох відеокамер [166, с. 141, 143].

Пізнання слідчим фактичних обставин кримінального правопорушення передбачає наявність процесуальних приписів щодо порядку вчинення певних дій слідчим, має визначені межі пізнання, які суворо окреслені нормами права. Певна особливість пізнавальної діяльності в кримінальному провадженні полягає і в тому, що її предметом виступають конкретні факти минулого і теперішнього, які зазвичай не мають прямих аналогів в об'єктивній дійсності, також і серед обставин інших кримінальних проваджень, навіть за тим же складом злочину чи різних злочинних дій за участю тих же самих виконавців. Кожен злочин як окрема подія має чітко виражену індивідуальність. Якщо ж слідчому чи прокурору особисто відомі обставини вчинення злочину, то він як представник органу досудового розслідування не може бути суб'єктом пізнання оскільки отримує інший процесуальний статус - очевидця як свідка, потерпілого, підозрюваного і тому підлягає відводу [246, с. 180]. Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; фото таблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (ст. 105 КПК України).

Особливу увагу вважаємо за потрібне зупинити на правовій основі використання науково-технічних засобів при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Частиною 2 ст. 256 КПК України передбачено, що проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. В ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій техніко-криміналістичні засоби й методи застосовують у поєднанні із засобами спеціальної техніки. Умови проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій впливають на вибір й тактику застосування криміналістичних засобів і методів. Проте, їх використання можливе за умови дотримання принципу конспірації й таємності отриманих за її допомогою результатів. Недостатня конспіративність застосування криміналістичних засобів й методів може призвести до розшифровки негласної слідчої (розшукової) дії. Тому виникає необхідність у розвитку такого напряму техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування як розробка спеціальних технічних засобів та камуфляжів для неї та таких прийомів її використання, котрі були б придатні для конспіративного використання. Такі засоби призначені: для отримання й реєстрації акустичної інформації, візуального спостереження та документування; прослуховування телефонів, перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв'язку; контролю поштових повідомлень та відправлень; дослідження предметів та документів; проникнення та обслідування приміщень, транспортних засобів й інших об'єктів; контролю за переміщенням транспортних засобів й інших об'єктів; отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, оброблення та передачі; ідентифікації особи.

Для спостереження за поведінкою осіб, виявленням предметів, котрі можуть бути місцями закладки тайників, при контролі поштово-телеграфної кореспонденції, при проведенні контрольованого постачання можуть застосовуватися міточні засоби (люмінесцюючі, радіологічні та одорологічні). Техніко-криміналістичні засоби й методи застосовують при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій конспіративно, тобто не залишаючи слідів, котрі дали б змогу розшифрувати факт використання конкретних технічних засобів та їх тактико-технічні характеристики. Сам факт застосування криміналістичної техніки, а також отримання за її допомогою результатів повинні бути приховані від осіб, відносно яких проводяться негласні слідчі (розшукові) дії. Вирішення цих завдань передбачає комплексний і системний підхід: від аналізу закономірностей отримання криміналістично значущої інформації, через визначення техніко-криміналістичних характеристик засобів і методів, що необхідні для отримання такої інформації, до розробки нових криміналістичних засобів, створення нових методик криміналістичного дослідження для вирішення завдань з проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Їх створення розраховано для виявлення та дослідження матеріальних об'єктів - носіїв інформації.

Розкриваючи правовий аспект техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств ми не можемо не звернути увагу на питання щодо допустимості використання технічних засобів в процесі виявлення, фіксації, вилучення, дослідження та оцінки слідів і речових доказів. Це пов'язане із тим, що діяльність з досудового розслідування доволі детально врегульована нормами закону, тобто носить суто правовий характер, а отже застосування технічних засобів в процесі досудового розслідування повинно бути чітко регламентоване. Мало застосовувати технічні засоби в процесі виявлення, розкриття та розслідування злочину, треба встановити такий порядок їх застосування, щоб вони максимально слугували досягненню завдань досудового розслідування. А.Р.Бєлкін до критеріїв оцінки криміналістичних засобів і методів відносить ефективність, надійність, безпечність та допустимість їх застосування в доказуванні [17, с. 20].

На науковість застосовуваних технічних засобів й методів звертала увагу П.С. Елькінд, яка зазначала, що під час вирішення питання щодо застосування тієї або іншої криміналістичної техніки, необхідно виходити з того, що основним постулатом доказового права в галузі застосування слідством та судом будь-яких науко-технічних засобів є правило про недопустимість їх впровадження в правозастосовну практику без попередньої розробки процесуальних і криміналістичних норм, які забезпечують їх використання відповідно до задач і принципів кримінального процесу [282]. Специфіка процесуальної форми, як зазначає М.Б.Вандер, диктує необхідність виконання такої умови застосування науково-технічних засобів, як зрозумілість і доступність всім учасникам слідчої дії сутності здійснюваних технічних операцій, а отримані при цьому результати повинні бути очевидними й загальнозрозумілими. Якщо ж необхідні операції потребують для розуміння застосування спеціальних знань, то таке застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі може здійснюватися лише у формі експертизи [34, с.25-26].

Ми погоджуємося із думкою І.Л.Ландау в тому, що найсучасніша техніка, яка застосовується для виявлення слідів злочину на місці події, може бути настільки складною, що окрім спеціаліста навряд чи можуть бути зрозумілими процеси, які лежать в основі її роботи. Окрім того, не завжди отримані результати застосування навіть найпростіших приладів можуть бути очевидними для присутніх при слідчій дії. Вона звертає увагу на те, що серед понятих можуть опинитися люди, які не мають жодного уявлення ні про слідознавство взагалі, ні про мікрочастки зокрема, проте це не означає, що збирання мікрочасток при огляді місця події повинно перетворитися в експертизу [140, с. 19]

2.3 Інформаційна складова техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств

Пізнавальний бік діяльності із досудового розслідування вбивств полягає у встановленні обставин, що підлягають доказуванню, а також тієї проміжної інформації, використовуючи і оцінюючи яку можна встановити ці обставини. Специфічність пізнавальної діяльності такого роду міститься в особливостях вихідної інформації. Для практики досудового розслідування вбивств - це результат злочинної діяльності, тобто матеріальні та ідеальні сліди, утворення яких формується в процесі підготовки, вчинення й приховування злочину. Інформація є про всі інші елементи події вбивства може бути отримана лише після встановлення закономірних зв'язків між цими слідами та злочинним результатом. Володіючи на певному етапі досудового розслідування вбивства сукупністю даних про вже виявлені елементи злочинної події і маючи уявлення щодо їхнього можливого зв'язку із подією в цілому, шанси на отримання даних про ще невідомі елементи й події в цілому суттєво зростають. Основна інформація про подію вбивства, спосіб його вчинення і приховування лежить в сфері матеріально-фіксованої інформації, яка міститься в слідах злочину. Виходячи із цієї специфічності, своєрідність техніко-криміналістичного забезпечення процесу досудового розслідування вбивств міститься в: отриманні вихідної інформації, що вказує на наявність ознак вбивства; внесення даних до ЄРДР й проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій; формування доказової бази кримінального провадження.

Широко застосовувані у законодавстві, кримінальному судочинстві, спеціальній та іншій літературі, а також у засобах масової інформації терміни "інформація", "повідомлення", "відомості" та "дані" несуть однакове смислове навантаження і рівною мірою можуть використовуватися при пізнавальних процесах в слідчій діяльності. Наукове дослідження процесу інформаційної пізнавальної діяльності в ході досудового розслідування вбивств людини повинно здійснюватися на основі застосування положень теорії відображення, а також наукових даних кібернетики. Інформація є атрибутом й відображенням джерела, в той час як її пізнання неможливе без цілеспрямованої людської діяльності, у тому числі й при досудовому розслідуванні злочинів. Разом з тим, діяльність з розслідування злочинів являє собою систему, керування в якій відбувається шляхом отримання й обробки інформації, а її центральним керуючим елементом є слідчий. Категорія "криміналістична інформація" має на увазі виключно дані криміналістичної науки. Криміналістично значуща інформація являє собою багатокомпонентне явище, що включає в себе широке коло відомостей різноманітного характеру, котрі безпосередньо використовуються при розслідуванні конкретного злочину: частина відомостей криміналістичної науки, які потрібні для розслідування злочину в кожному фактичному випадку; дані інших галузей наукового знання, що необхідні для вирішення конкретних задач в процесі досудового розслідування кримінального провадження; відомості, зібрані процесуальним шляхом; дані правового характеру, які безпосередньо або опосередковано регулюють діяльність правоохоронних органів з розслідування конкретного злочину; інші відомості, що відносяться до події злочину й отримані оперативно-розшуковим або іншим не процесуальним способом [77, с. 17].

Ведучи мову про інформаційне забезпечення розкриття й розслідування злочинів Л.Л.Каневський зазначає, що з метою швидкого виявлення злочинця, обставин вчиненого злочину, тобто для керування процесом розслідування необхідно, щоб до слідчого постійно і в повному обсязі надходила відповідна інформація [110, с. 75]. Криміналісти Р.С.Бєлкін, А.В.Іщенко, В.В.Бірюков та ін. вчені визначають інформаційне забезпечення як окреме криміналістичне вчення [19, с. 161-167; 97; 26, с 65]. Запропоновані цими та іншими науковцями визначення "інформаційного забезпечення" відрізняє повнота характеристик, в той же час вони певною мірою доповнюють одне одного. Загальним для них є: інформаційна діяльність, яка має вираз в інформаційному процесі, користувачі інформації і наявність у них інформаційних потреб, а також певна цілеспрямованість. Остання є можливою завдяки тому, що для прийняття будь-якого рішення необхідним є використання різноманітної за своїм значенням інформації і ця інформація необхідна для здійснення будь-якої діяльності. Є.Д. Лук'янчиков підкреслює, що носіями інформації про подію злочину як об'єктами криміналістичного дослідження можуть виступати: речові докази, у тому числі предмети, знаряддя, засоби, які пов'язані з подією злочину й обставинами, що підлягають установленню; сліди, як різновид речових доказів, що відобразили ознаки предметів, які їх залишили, та механізму слідоутворення; речова обстановка місця пригоди в цілому; матеріальні моделі речових доказів (слідів), їх копії; об'єкти із числа зазначених, які не мають статусу речового доказу й можуть бути використані для оперативного дослідження або перейти до розряду речових доказів тощо. Водночас інформаційний сигнал, що виражений у предметній формі (сліди, їх копії, окремі матеріальні об'єкти тощо), при його виявленні й фіксації може піддаватися неодноразовій трансформації (перекодуванню), що зумовлюється об'єктивними обставинами. Так, для фіксації, зберігання і передачі інформації про зовнішні ознаки предмета може бути застосована система слів, фотографічні або інші способи [150, с. 74].

Техніко-криміналістичне забезпечення виступає як самостійний вид діяльності зі всіма властивими їй елементами організації: аналіз, планування, прийняття рішень, забезпечення їхнього виконання (взаємодія, контроль тощо). Така діяльність направлена на отримання, накопичення, обробку криміналістично значущої інформації та її цільове використання. За такого підходу техніко-криміналістичне забезпечення правомірно розглядати і як своєрідну інформаційну систему або підсистему інформаційного забезпечення діяльності органів досудового розслідування [78, с. 137]. Інформаційне забезпечення становить собою організований безперервний технологічний процес підготовки й надання інформації користувачам відповідно з їх потребами для підтримки ефективної науково-технічної діяльності [83, с. 20-21]. Дійсно, інформаційне забезпечення й ефективність нерозривно пов'язані між собою. У випадку виявлення ознак злочину слідчий приймає передбачені законом заходи з встановлення події злочину, осіб, які причетні до його вчинення.

Ведучи мову про організаційні напрями інформаційного забезпечення досудового розслідування вбивств ми вважаємо, що перш за все повинні мати місце аналіз, упорядкування, систематизація джерел інформації. В.П. Бахін цілком слушно підкреслював, що аналіз і систематизація джерел інформації необхідні не лише для полегшення пошуку і використання практичними співробітниками, а й для подальшого розроблення нових й удосконалення існуючих засобів і методів боротьби зі злочинністю [11, с. 102-103.]. Прагнення до об'єктивізації та розширення можливостей по збиранню та дослідженню доказів завжди стимулювало до запровадження новітніх досягнень науково-технічного прогресу у судову практику. Бурхливий розвиток комп'ютерних технологій та техніки розкрив багатогранність їх можливостей, призвів до їх запровадження у практично всі сфери життєдіяльності людського суспільства, призводячи до модернізації існуючих та виникнення нових технічних засобів, що суттєво підвищують ефективність трудової діяльності людини [276].

Діяльність з досудового розслідування вбивств являє собою складну систему, що передбачає: виявлення джерел інформації про подію злочину; вилучення необхідної інформації про розслідувану подію з виявлених джерел; формування окремих інформаційних систем й встановлення окремих обставин розслідуваної події [116, с. 6]. Отримання максимального обсягу відомостей з метою їх використання в досудовому розслідуванні злочинів проти життя неможливе без застосування системного підходу, який передбачає: використання оптимально необхідного кола методів роботи із джерелами інформації; активну інтеграцію в діяльність з досудового розслідування удосконалених й нових методів, котрі сприяли б всебічній роботі із джерелами інформації; аналіз й періодичне зіставлення матеріальної та ідеальної інформації в ході розслідування з метою встановлення достовірності отриманих даних, що забезпечить побудову об'єктивної картини розслідуваної злочинної події; обов'язкове зіставлення отриманої інформації із підтвердженими даними в ході розслідування, котре дасть змогу виключити невідповідні дійсності відомості; періодична побудова інформаційної моделі на основі отриманих даних з метою виявлення нових потенційних джерел інформації [77, с. 17].

Сьогодні все частіше лунають пропозиції щодо розширення застосування у судочинстві інформаційних технологій. Сучасна парадигма інформатизації судочинства повинна засновуватися на законодавчому дозволі використання в кримінальному процесі інформаційних технологій (комп'ютерної та телекомунікаційної техніки з відповідними програмними продуктами їх функціонування) з метою оптимізації діяльності всіх правових інститутів, що охоплюються процедурами судочинства [210]. Велику перспективу можна побачити в масовому створенні й впровадженні в практику автоматизованих робочих місць, експертних і консультативних систем, що ґрунтуються на застосуванні інформаційних технологій. З метою інформаційного забезпечення діяльності органів досудового розслідування створюються глобальні інформаційні системи. В перелік основних напрямів розвитку техніко-криміналістичного забезпечення варто внести проблеми створення і забезпечення функціонування інформаційно-пошукових систем техніко-криміналістичного призначення.

Ні у кого не викликає заперечень теза про те, що успішна боротьба зі злочинністю не можлива без своєчасного отримання різних відомостей щодо об'єктів, які потрапляють до уваги правоохоронних органів. Такі дані накопичуються в спеціально створюваних правоохоронними відомствами інформаційних системах, що мають на меті надання допомоги в розшуку злочинців та виявленню слідів скоєних ними злочинів. Інформація, що міститься в таких системах, має важливе значення практично для всіх служб і підрозділів правоохоронних органів України. Адже вирішальне значення для прийняття рішення у будь-якій сфері діяльності має поінформованість особи чи органа, яким це дозволено законом [203, с. 102].

Криміналістична реєстрація - це науково обґрунтована інформаційна спец система, що створена для збирання, обліку, накопичення, обробки даних щодо злочинів та деяких інших об'єктах для подальшого їх використання правоохоронними органами в пошукових, ідентифікаційних та інших цілях [130, с. 117]. Метою криміналістичної реєстрації є: накопичення відомостей, корисних для розкриття й попередження злочинних посягань; забезпечення умов ідентифікації об'єктів за допомогою облікових матеріалів; сприяння розшуку об'єктів, відомості щодо яких містяться в реєстраційних масивах; надання у розпорядження слідчих, оперативно-розшукових та судових органів довідкової та орієнтуючої інформації [66, с. 9-18]. Криміналістична реєстрація поряд з іншими вирішує такі задачі для забезпечення проведення слідчих дій: отримання вихідних даних для визначення тактики окремих слідчих дій; вивчення особи обвинуваченого; вивчення особи потерпілого [163, с. 10-12]. Для того, щоб мінімізувати часові та фізичні витрати, що пов'язані із проведенням слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій при розслідуванні вбивств, одночасно підвищивши якість роботи слідчих за кримінальними провадженнями, необхідно не лише мати відповідну спеціалізацію слідчих, здійснювати дієвий відомчий та процесуальний контроль, реалізовувати методики розслідування, а й, на думку Я.А. Поскова, ефективно використовувати оперативно-довідкові, криміналістичні та пошукові обліки, можливості різноманітних банків даних, які мають інформаційно-телекомунікаційні системи органів внутрішніх справ, нові інформаційні технології [197, с. 76].

Під час досудового розслідування вбивств з метою встановлення фактів і обставин, які належать до предмета доказування, важливе значення має виключно довідкова інформація, що характеризує індивідуальні та родові або видові ознаки людини, предметів, речовин, які зазвичай не мають причинно-наслідкових зв'язків з подією правопорушення, проти сприяють вирішенню ідентифікаційних та інших завдань. Ця інформація має потенційно криміналістичне значення. Довідкова та криміналістично значуща інформація є криміналістичною інформацією, раціональне використання якої можливе лише у межах обліків та автоматизованих інформаційних систем, що забезпечують введення, пошук, узагальнення, зберігання, накопичення та надання такої інформації. Отримана інформація слугує об'єктом, що використовується при проведенні слідчих (розшукових) дій, безпосередньо впливає на ситуацію, підтверджуючи або спростовуючи судження відносно відповідного рішення у провадженні [243, с. 4,5].

При розслідуванні вбивств у слідчій практиці часто виникає необхідність у з'ясуванні різноманітних обставин і ситуацій за допомогою обліків та автоматизованих інформаційних систем. Інформаційно-довідкові системи, які містять інформацію про події та явища кримінального характеру, або спроможні видавати дані для вирішення завдань з розслідування злочинів, прийнято називати криміналістичними обліками.

Сьогодні все більше зростають і ускладнюються завдання посилення боротьби зі злочинністю, з одного боку, а з іншого - з'являються нові науково-технічні досягнення, які освоюються криміналістикою як досконаліші методи і науково-технічні засоби виявлення, фіксації і дослідження різної за походженням інформації про механізм вчинення злочинів і осіб, що їх скоюють, в тому числі про об'єкти, котрі реєструються в тих чи інших криміналістичних обліках. Завдяки цьому, наявними є не тільки об'єктивні можливості подальшого розширення кола об'єктів криміналістичної реєстрації, а й назріли практичні проблеми вдосконалення всієї системи існуючих криміналістичних видів обліків та оновлення їх науково-методичних основ побудови і технічної бази з метою оптимізації функціонування та практичного використання [146, с. 35-36.].

Основу криміналістичних обліків становлять об'єкти, які причинно пов'язані з подією злочину. Для виявлення реєстраційних ознак об'єктів криміналістичних обліків проводяться дослідження з використанням криміналістичної техніки та спеціальних знань. Якщо вважати, що криміналістично значуща подія виступає як відправник, а слідчий органів досудового розслідування - як отримувач, то повинні бути різноманітні форми накопичення даних, з тим, щоб дані про подію, після застосування до них методів доступу й дослідження, могли б пізніше використані як джерела інформації.

В будь-яких криміналістично значущих подіях формами сигналів найчастіше виступають механічні, оптичні та акустичні сигнали. Оптичні сигнали про подію фіксуються за допомогою фотографування, відеозапису, акустичні сигнали можуть зберігатися на аудіоплівці. Ці сигнали можуть накопичуватися в криміналістичних реєстраційних системах. Криміналістичний облік передбачає накопичення та систематизацію не лише такої інформації про відповідні об'єкти, що мають зовнішній прояв та сприймаються зором, але й такої, що отримана із різноманітних слідів злочину. Отримання такої інформації можливе шляхом проведення попередніх спеціальних досліджень, а отже, шляхом застосування відповідних технічних засобів і методів. Але, як слушно підкреслює О.Ф.Волинський, сама по собі техніка, навіть найдосконаліша, не дає бажаного результату в частині підвищення ефективності функціонування криміналістичної реєстрації. Без тактики, без відповідної її можливостям організації, техніка є мертвою. На його думку, криміналістичну реєстрацію необхідно розглядати як складну організаційно-правову за формою, інформаційно-пошукову за змістом та техніко-криміналістичну за призначенням автоматизовану систему отримання, накопичення, обробки та використання криміналістично значущої інформації, котра органічно пов'язана із загальною системою інформаційного забезпечення [41].

На сьогодні практично всі централізовані криміналістичні та інші обліки, що входять до системи криміналістичної реєстрації, автоматизовані. По суті ці обліки стають спеціалізованими інформаційними системами з якісно новими принципами комплектування баз даних, організаційного, правового, науково-технічного й методичного забезпечення їх використання в рішенні завдань досудового розслідування злочинів. Автоматизованими інформаційно-довідковими системами є банки даних й автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС). Ці програмні засоби забезпечують збереження, пошук й видачу даних про вид, призначення, склад, властивості конкретних об'єктів [88, с. 81]. Найбільш ефективно криміналістичні обліки працюють за умови створення спеціалізованих підрозділів для їх обслуговування. Для успішного розв'язання завдань, які поставлено перед криміналістичними обліками, особливо в умовах їх автоматизації, працівникам вже недостатньо тільки спеціальних знань у галузі криміналістики. Організація роботи із значними за обсягом масивами інформації та сучасною комп'ютерною технікою потребує не тільки залучення значної кількості працівників, але й розподілу обов'язків відповідно до покладених на них завдань.

Аналізуючи основні тенденції інформаційного забезпечення діяльності з досудового розслідування злочинів проти життя, варто, поряд з наведеними напрямами, звернути увагу на перехід від автоматизованих обліків і інформаційно-пошукових систем до систем нового покоління, заснованих на мультимедійних комп'ютерних технологіях. Такі ідентифікаційно-пошукові системи обліку повинні акумулювати з відкритих джерел всю наявну інформацію про злочинців, членів злочинних угруповань, їх фотозображення, відбитки пальців, текстові і супровідні документи й інші дані. Об'єднання подібних систем в межах єдиної комп'ютерної мережі дало б змогу організувати пошук даних у обліках різних регіонів. В разі програмного поєднання створеної системи обліку з наявними базами даних різних підрозділів правоохоронних органів можна задіяти значний обсяг відомостей для розкриття схем діяльності розроблюваних злочинних формувань [175, с. 327].

Останнім часом дедалі частіше піднімаються питання про "єдиний простір", про "необхідність створення прозорих кордонів", але обминаються теми "про єдиний криміногенний простір". На жаль, в Україні державні органи створюють та упорядковують свої інформаційні бази самостійно, за браком єдиної загальнодержавної політики. При створенні єдиного інтегрованого державного реєстру даних необхідно приділити особливу увагу питанням недопущення витоку інформації та її захисту, а також забезпеченню використання такої інформації суто за її призначенням для потреб діяльності з досудового розслідування кримінальних правопорушень. Як слушно підкреслює Д.В.Дабіжа, започаткування і розвиток обліків та автоматизованих інформаційних систем охоплюється такими тісно пов'язаними між собою етапами: запровадження у практичну діяльність поліцейських служб (ОВС) - засвідчує суттєві зміни у сутності обліків; централізація обліків і створення мережі - становить фундамент будови сучасних форм обліків та автоматизованих інформаційних систем; комп'ютеризація системи обліків - відбиває зміни в технології користування обліками та автоматизованими інформаційними системами; створення обліків та автоматизованих інформаційних систем міжвідомчого характеру, розвиток міждержавних обліків та автоматизованих інформаційних систем; удосконалення функціонування, у тому числі інтеграції існуючих автоматизованих інформаційних систем. Він пропонує таку класифікацію обліків та автоматизованих інформаційних систем: за вертикаллю: вирізняють міждержавні (глобальна ІС - ООН, ІС Інтерпол та регіональна ІС Робочого апарату Укрбюро Інтерполу); центральні (функціонують на рівні центральних органів, які проводять досудове розслідування та ОРД; інших органах на рівні апаратів); регіональні (функціонують на рівні обласних органів, які проводять досудове розслідування та ін..); територіальні (функціонують на рівні місцевих органів, які проводять досудове розслідування тощо); за горизонталлю: галузеві - функціонують на рівні підрозділів (служб) органів, які проводять досудове розслідування та ін.; за функціональним призначенням (оперативно-розшукові; оперативно-довідкові та довідково-допоміжні; за типами інформаційних ресурсів (документальні та фактографічні); за рівнем автоматизації (неавтоматизовані та автоматизовані); за порядком доступу до інформатизації в інформаційних системах (загальнодоступні й ті, що мають обмеження на доступ користувачів до ресурсів системи); за відомчою належністю (обліки правоохоронних органів та інших органів) [64, с. 8]. На сьогодні, серед інформаційних моделей, які використовуються в криміналістичних дослідженнях, чільне місце належить графічним - створених з використанням програмних засобів комп'ютерної графіки і анімації. Сучасна комп'ютерна графіка налічує великий арсенал графічних прикладних програм для оброблення зображень об'єктів дослідження.

Як зазначає Ю.О.Мазниченко, одне з найскладніших завдань, що вирішується з використанням засобів комп'ютерної графіки і анімації - це розпізнання та ідентифікація об'єктів на введених в комп'ютер зображеннях. Цей процес проводиться у два етапи: оброблення зображення шляхом використання графічних технологій та власне розпізнання об'єкта за виділеними графічними елементами. У сучасній криміналістичній практиці графічне моделювання використовується для кодування дактилоскопічної інформації при введенні її у вітчизняні автоматизовані ідентифікаційні дактилоскопічні системи "Дакто 2000", "Сонда", що побудовані з трьох завершених програмних модулів - автоматизованих робочих місць [155, с. 117-118].

Вчення про криміналістичну реєстрацію базується на інформаційно-довідковому забезпеченні криміналістичної діяльності. Для кожного виду систематизованого обліку такої інформації характерною є своя система біометричних ознак: пальцеві узори, геометрія руки, схематичне позначення кровоносних сосудів, пальцева термограма, відбиток долоні, нігті, пори, структура й спектр шкіри, будова (термограма) вух, форма зубів, електрокардіограма та пульсація крові, ДНК, геометрія обличчя, термограма обличчя, райдужна оболонка ока, будова черепа, голос, хода, почерк тощо. Біометрична реєстрація взаємопов'язана зі структурою й ієрархією криміналістичних обліків й визначається системою обліків певних об'єктів й використовується для розслідування злочинів.

На даний час в біометричній системі застосовують різні методи отримання біометричних характеристик людини (так звані біометричні технології): статичні методи, котрі засновані на фізіологічній характеристиці людини, наприклад, ДНК; динамічні методи, в основі яких лежать поведінкові характеристики людини, набуті протягом життя й характерні для підсвідомих рухів в процесі відтворення будь-якої дії, наприклад, голос, рухи губ, міміка, жести, хода тощо; мультимодальні біометричні системи, котрі можуть включати як статичні, так і динамічні методи, котрі дають змогу одночасно ідентифікувати особу за декількома біометричними параметрами [190]. Завданням біометричної ідентифікації є встановлення тотожності конкретного об'єкта, який перевіряється. Використання спеціальних технічних засобів для негласної біометричної ідентифікації може носити пошуковий характер в ході аудіо, відеоконтролю особи (ст. 260 КПК), спостереження за особою (ст. 269 КПК) та інших негласних слідчих (розшукових) дій.

Сьогодні обґрунтовується необхідність й можливість формування єдиного інформаційного простору правоохоронних органів на основі інтегрованої інформаційно-пошукової системи криміналістичного призначення із використанням біометричних властивостей й ознак громадян. Пропозиції щодо розробки програмних засобів антропометричного обліку громадян із використанням комп'ютерної техніки передбачають формування двох баз даних: зображення відомих (судимих, таких, що зникли безвісті) осіб; невідомих осіб, що зафіксовані контрольними або охоронними засобами фото-відеозапису на місця події. Також обґрунтовується можливість створення АІПС на основі даних криміналістичних характеристик окремих груп та видів злочинів з метою виявлення й аналізу кореляційних взаємозв'язків елементів, що її складають [111].

В аспекті дослідження проблем техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств, ми звертаємо увагу на таку автоматизовану інформаційно-пошукову систему (АІПС) "Впізнання", якою ведеться централізований облік осіб, що зникли без вісті, невпізнаних трупів, осіб, які не здатні за станом здоров'я чи віку повідомити дані про себе. Метою ведення такого обліку є розшук цих осіб, встановлення їхнього місця знаходження, ототожнення особи тощо. В класичному варіанті така АІПС має забезпечувати такі види обліків: осіб, що зникли безвісті та зникли без видимих на те причин, місце знаходження та доля яких залишаються невідомими; осіб, що втратили зв'язок із близькими родичами, а також подружжя, що втратили зв'язок між собою; неповнолітні, що пішли з дому, шкіл-інтернатів, дитячих будинків та інших установ; психічнохворих, а також осіб, що перебувають у безпомічному стані та пішли з дому чи медичної установи; невпізнаних трупів (незалежно від стану на час виявлення). Оскільки АІПС "Впізнання", окрім текстової інформації в більшості випадків містить і цифрові фотозображення осіб, доцільно доповнити дану систему можливостями використовувати сучасні засоби обробки зображень й аналізу графічної інформації для здійснення портретної ідентифікації у відповідність з існуючими методиками і нормативними документами, що, у свою чергу, дасть змогу провести роботи з поєднання інформаційно-пошукових систем із завданнями експертизи. Розширення функцій АІПС "Впізнання" з включенням до неї можливостей вирішення експертних завдань з портретної ідентифікації особи, передбачає окрім модифікації самої системи й навчання персоналу, розробку відповідних нормативних правових документів з проведення такого роду досліджень [29].

Отже, цілком логічним у межах дослідження проблем техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування вбивств є розгляд процедур криміналістичного обліку й ідентифікації як цілісного процесу встановлення тотожності конкретного об'єкта за заздалегідь дослідженими та взятими на облік його матеріально-фіксованими проявами - слідами, частками цілого тощо. Проте це не означає, що між криміналістичним обліком і криміналістичною ідентифікацією немає відмінностей. Такі відмінності можна відстежити, вивчаючи окремі аспекти криміналістичного обліку та криміналістичної ідентифікації, зокрема, розв'язувані ними тактичні завдання, системи криміналістичних ознак, оцінки надійності процедури тощо.

Створення нових криміналістичних обліків може здійснюватися двома шляхами: відносно об'єктів, що реєструють, облік котрих передбачається здійснювати за іншими ознаками, за допомогою інших носіїв інформації; відносно таких об'єктів, котрі раніше не реєструвалися [19, с. 165]. У будь-якому випадку досвід, накопичений в галузі створення й функціонування криміналістичних обліків повинен враховуватися при формуванні нових чи удосконаленні існуючих баз даних. У зв'язку з розвитком генетики останніми роками з'явилися нові можливості в дослідженні й ідентифікації об'єктів біологічного походження за допомогою методів геноскопії, що ґрунтуються на поліморфізмі ДНК людини. Сьогодні можливості використання методів генотипоскопії (аналізу ДНК) в досудовому розслідуванні вбивств можуть бути значно ширшими.

З метою успішного й оперативного виявлення злочинців, котрі раніше скоювали злочини, у Центрі судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз на базі Одеського бюро судово-медичної експертизи неодноразово провідні фахівці цієї судово-експертної установи порушували питання перед керівними органами нашої держави про необхідність і доцільність створення банку даних за ознаками ДНК відносно зазначених вище осіб, але у зв'язку з проблемою матеріально-фінансового характеру ці питання залишилися не вирішеними. Разом з тим у зазначеному Центрі вже створено банк даних, у якому зібрано понад 500 видів "живої" ДНК, яка зберігається у стерильних пробірках в умовах морозильної камери, а також інформація про наявні ДНК в банку даних занесена в пам'ять комп'ютера й у необхідних випадках може візуально сприйматися. Розробка правової основи у сфері ДНК-аналізу є нагальною необхідністю, особливо відносно баз даних, призначених для розслідування злочинів, але однаково вона може бути використана з метою створення баз даних відносно осіб, які працюють на ризикових посадах. При створенні баз даних правовому регулюванню мають бути піддані такі основні моменти: а) визначення контингенту осіб, генетичні профілі яких можуть вноситися в базу комп'ютерних даних, а їхні ДНК -- залишатися у сховищах у вигляді "живої" ДНК; б) характер генетичної інформації, яку дозволено використовувати з метою розслідування й розкриття злочинів; в) терміни зберігання цієї інформації в комп'ютерних базах даних і джерела "живої" ДНК; г) вимоги відносно забезпечення конфіденційності інформації та інші аспекти [122].

Створення нових видів криміналістичних обліків на основі дослідження генетичних ознак людини є актуальною проблемою техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів. Сукупність генетичних ознак навіть на сучасному рівні генетики забезпечує можливість ідентифікації особи з високим ступенем вірогідності, а в подальшому розвиток генетичних методів дасть змогу скласти вичерпну характеристику кожної людини. Досвід використання банків даних про генетичні ознаки в різних країнах світу показує їхню високу ефективність.

Необхідно визначитись, яким шляхом будуть створюватися криміналістичні обліки про генетичні ознаки: шляхом доповнення нових генетичних ознак стосовно об'єктів, що реєструють (наприклад, шляхом створення загальних генодактилоскопічних обліків) чи даний вид криміналістичних обліків буде формуватися як новий, тобто відносно таких об'єктів, котрі раніше не реєструвалися. Наприклад, організація загального генодактилоскопічного обліку на основі оперативно-довідкового обліку призводить до необхідності генотипування всіх осіб, які потрапили в поле зору правоохоронних органів. В такому випадку доцільним є створення загальної генодактилоскопічної системи обліку. Дещо складніше вирішити питання про створення криміналістичного генодактилоскопічного обліку, призначеного для вирішення розшукових завдань. В таких обліках повинні міститися результати генотипування біологічних слідів, що вилучені з місць події, генотипи невпізнаних трупів або їх частин з місць події, катастроф, військових конфліктів та ін.. В таких випадках створення загального генодактилоскопічного обліку може стати недоцільним внаслідок необхідності об'єднання різнорідної інформації [157, с. 240].

Сьогодні вже створені комп`ютерні системи глобального спостереження, в яких головна роль відводиться задачі ідентифікації особи за оперативними даними, отриманими в постійному чи тривало діючому режимі від камер відеоспостереження, розташованих у громадських місцях, окремих установах, станціях громадського транспорту, за словесним описом або портретом, складеним за допомогою фоторобота. Традиційні методи ідентифікації особи, в основі яких знаходяться різноманітні ідентифікаційні карти, ключі або унікальні дані, такі, як наприклад, пароль, є не досить надійними в тій мірі, котра необхідна на сьогодні. З метою підвищення надійності таких технічних засобів були розроблені технології розпізнавання образів за різноманітними біометричними характеристиками.

Основна функція будь-якого біометричного пристрою - розпізнавання індивідуума. У порівнянні з традиційними методами біометричні методи ідентифікації особи мають низку переваг, а саме: біометричні ознаки дуже важко фальсифікувати; через унікальність біометричних ознак достовірність ідентифікації дуже висока; біометричний ідентифікатор не можна забути, як пароль, або втратити, як документ [82, с. 24]. З усіх біометричних підходів, таких як розпізнання особи за відбитками пальців, губ, геометрії кисті, зображенням райдужної оболонки ока тощо, ідентифікація особи за зображенням обличчя є найбільш традиційною, тому що заснована на природній здатності людини узнавати навколишніх, і, попри те, що ідентифікація людини людиною здійснюється за комплексом індивідуальних ознак, до якого входять голос, запах, хода, одяг тощо, саме обличчя є найбільш важливим для впізнання особи. Істотною перевагою розпізнання за обличчям перед більшістю з інших підходів є відсутність фізичного контакту об'єкта ідентифікації з пристроєм або ж можливість ідентифікації особи на відстані [8].

Поряд з ідентифікаційно-пошуковими системами надзвичайно перспективним уявляється і створення діагностико-пошукових комп'ютерних систем, які могли б використовувати дані криміналістичних обліків. Метод криміналістичного аналізу великих інформаційних масивів, що містять облікову, звітну, технологічну та іншу інформацію, за допомогою електронно-обчислювальної техніки можна реалізувати на практиці у вигляді інформаційно-пошукових систем діагностичного типу. Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій дає можливість здійснювати постановку і реалізацію завдань щодо створення інформаційних, пошукових та ідентифікаційних автоматизованих систем для забезпечення проведення фоноскопічних досліджень. Відомості щодо ознак голосу та мовлення людини можуть бути закодовані та введені в інформаційно-пошукову систему. Така реєстрація може використовуватися для встановлення особи, зразки голосу й мовлення якої надходять для перевірки, якщо ця особа підлягала раніше фоноскопічній реєстрації у зв'язку з вчиненням протиправних дій і є аудіозаписи її голосу.

На даному етапі розвитку новітніх технологій та науки криміналістики для покращення ведення криміналістичного дактилоскопічного обліку в світі стало впровадження автоматизованих ідентифікаційних систем, які використовуються на державному рівні та в міжнародних організаціях. В Україні також доволі актуальним стало питання ведення криміналістичних обліків за допомогою автоматизованих ідентифікаційних систем. Особливість організації в Україні полягає в тому, що дактилоскопічний облік наразі функціонує одночасно у двох галузевих службах органів внутрішніх справ: у Департаменті інформаційних технологій (ДІТ) МВС України та у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України. На державному рівні дактилоскопічний облік ведеться ДІТ МВС України за допомогою інформаційно-пошукової системи з прізвищ і дактилоскопічних обліків «криміногенних осіб», яка забезпечує: зберігання, автоматизований облік і видачу у встановленому порядку правоохоронним органам оперативно-довідкової інформації на осіб, які вчинили злочини на території України, були заарештовані, засуджені, затримані за бродяжництво, переховувалися від органів досудового розслідування і суду; ідентифікацію осіб, які приховують свої біографічні дані від правоохоронних органів; пошук злочинців за слідами, виявленими на місцях вчинення злочинів. АДІС з високою точністю і надійністю ідентифікує: сліди пальців і долонь рук, виявлені на місці злочину; непізнані трупи; встановлює особу затриманого. АДІС "ДАКТО 2000" реалізує такі функції: введення у базу відбитків пальців рук (дактилокарт) і демографічних даних; введення у базу слідів пальців рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів; зберігання і управління базою цих відбитків пальців рук (дактилокарт); зберігання і управління базою цих не ідентифікованих слідів пальців рук; проведення і аналіз пошуків "дактилокарта - база даних дактилокарт"; проведення і аналіз пошуків "дактилокарта - база цих не ідентифікованих слідів пальців рук»; проведення і аналіз пошуків «слід - база даних дактилокарт»; проведення і аналіз пошуків "слід - база цих не ідентифікованих слідів пальців рук"; підготовка і друк результатів пошуку; створення статистичних звітів; проведення пошуків за демографічними даними та їх комбінаціями (П.І.Б., дата народження і так далі). Формування баз даних автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем (АДІС) обласного та центрального рівнів сьогодні відбувається шляхом сканування дактилокарт і слідів та введення їх у систему [284].

Процес введення зображення папілярних узорів відбитків ґрунтується на принципах максимальної автоматизації праці спеціаліста-дактилоскопіста у сукупності з принципом необхідної достатності: здійснюється автоматичне підстроювання системи для дактилоскопічних карт та слідів рук різного формату; здійснюється автоматичний контроль якості введених ображень папілярних узорів; для відбитків задовільної якості здійснюється автоматичне визначення інтегральних характеристик й деталей папілярного узору; здійснюється автоматична класифікація типів/видів папілярних узорів, система передбачає діалоговий режим із спеціалістом-дактилоскопістом для вирішення ситуації, яка склалася; існує можливість автоматичної заміни зображень папілярних узорів відбитків на зображення відбитків кращої якості у випадках ідентифікації відбитків дактилокарти того самого суб'єкта. Програмне забезпечення обробки слідів має властивості, які дають змогу полегшити роботу спеціалісту-дактилоскопісту: можливість застосування різноманітних сервісних функцій для визначення окремих деталей папілярного узору (різноманітні фільтрації зображення в цілому й окремих ділянок, керування контрастністю, застосування режиму "лупи"); можливість створення на екрані трьохмірних зображень папілярних узорів; розділення зображень накладених один на інший слідів; автоматична оцінка якості зображення сліду з метою подальшого визначення інтегральних характеристик і деталей папілярного узору; можливість покращення вибірковості програмного забезпечення АДІС за рахунок виділення спеціалістом-дактилоскопістом окремих дактилоскопічних ознак на зображенні сліду. Такий програмно-технічний комплекс АДІС дає можливість вводити зображення слідів, виконаних у вигляді фотографічних репродукцій, з дактилоскопічних плівок й безпосередньо з предметів, вилучених з місць нерозкритих злочинів [269, c.139-140].

Особливе місце і діяльності з досудового розслідування вбивств мають інформаційні технології. Так, інформаційно-пошукова система "Зброя" призначена для збереження й пошуку інформації за нарізною зброєю. Така інформаційно-пошукова система дає змогу вводити дані щодо зброї, редагувати раніше введену інформацію, здійснювати пошук за заданими умовами, а також зберігати і виводити на екран графічне зображення зброї, внутрішню будову зброї та слідоутворюючих деталей і слідів, що залишаються на кулях і гільзах. Проте в інформаційно-пошуковій системі "Зброя" дані за кожним зразком не завжди є повними, оскільки не вся інформація є в довідкових джерелах. Це створює певні проблеми у пошуці. Якщо немає даних, що задовольняють умови пошуку, то система про це повідомить, після чого необхідно "пом'якшити" умови пошуку, убравши ту або іншу умову або змінивши варіант завдання для пошуку. Через певний час, необхідний системі для пошуку даних, будуть відображені лише ті дані, які задовольняють заданій умові пошуку для огляду даних (якщо пошук був вдалим), або інформація, що в базі немає даних, які задовольняють завдані умови [81, с. 8]. Інформаційно-пошукова система "Патрон" має за призначення збереження й пошук інформації за патронами для нарізної зброї. Сучасна потужна комп'ютерна система "Арсенал" дозволяє автоматизувати весь технологічний ланцюг трасологічних досліджень куль, гільз та їх фрагментів від введення інформації і створення електронних баз даних, перевірки і порівняльного дослідження до отримання експертного висновку. Інформаційно-пошукова система "Взуття" використовується для визначення характеристик підошви за її слідами. Окрім автоматизованих інформаційно-пошукових систем, що орієнтовані на той або інший вид експертного дослідження, здійснюються пошукові роботи і у напряму створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем управлінського характеру. Отже, криміналістичні інформаційні системи можна розглядати як важливе джерело отримання додаткової інформації для ефективного вирішення задач з досудового розслідування вбивств.

Правовими основами криміналістичної реєстрації є положення відповідних нормативних актів, що регламентують порядок цієї діяльності (наказів, вказівок, інструкцій і рекомендацій). В Україні основним нормативно-правовим актом постановки осіб на дактилоскопічний облік є Інструкція про порядок ведення персонального оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліків в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом МВС України № 138 від 02 березня 1995 року і узгоджена з Генеральною прокуратурою України (23.01.1995 р.), Службою безпеки України (10.01.1995 р.) і Верховним Судом України (06.01.1995 р.) [102]. Зазначена Інструкція визначає порядок ведення органами внутрішніх справ персонального оперативно-довідкового й дактилоскопічного обліків на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, затриманих за бродяжництво, а також осіб, що переховуються від слідства та суду.

В дисертаційному дослідженні нами не ставилася мета розглянути і вирішити весь комплекс завдань, пов'язаний з досудовим розслідуванням кримінальних проваджень про вбивства. Враховуючи його специфічність та багатогранність - це завдання не одного дослідження. Ми обмежуємося лише дослідженням питань підвищення ефективності техніко-криміналістичного забезпечення в отриманні інформації для розшуку злочинця й закріпленні цієї інформації у вигляді доказів. Саме комплекс техніко-криміналістичних факторів на сьогодні залишається одним із не розроблених в плані співвіднесення та узгодження сучасних можливостей практичної реалізації засобів й теоретичних положень, що пропонують їх своєчасне й ефективне втілення.